Статті в журналах з теми "Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Hrynko, Viktoriia. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту". Педагогічний дискурс, № 26 (14 травня 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту.
У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
2
Melnychenko, Lyudmyla. "Процес формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи у педагогічній теорії та практиці". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 38–44. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.38-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано український досвід організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.З’ясовано, що формування дослідницьких умінь студентів спеціальності “Початкова освіта” є важливою складовою їхньої професійної підготовки й актуальною темою вивчення. Науковцями визначено зміст дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи, розроблено їхню структуру та класифікацію, визначено ефективні педагогічні умови та засоби їх формування. Дослідницькі вміння розглянуто як невід’ємний елемент дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи та його готовності до проведення педагогічних досліджень, а відтак – професійної компе¬тентності та готовності до майбутньої професійної діяльності. Встановлено, що організувати дослідницьку діяльність учнів початкових класів здатний учитель, який сам володіє відповідними знаннями та вміннями проводити дослідження Серед визначених науковцями педагогічних умов організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи увагу, в першу чергу, зосереджуємо на важливості таких: усвідомлення студентами значення оволодіння вміннями цього виду, психолого-педагогічна компетентність викладача; орієнтація на модель майбутньої діяльності студентів, комплексний підхід до організації освітнього процесу; поєднання наукової та навчальної роботи. Ученими теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено застосування у процесі формування дослідницьких умінь модульної організації навчання, самостійної роботи, навчально-рольової гри, контролю знань і вмінь, педагогічної практики, проектної діяльності. Проте Нова українська школа в контексті освітньої реформи вимагає оновлення змісту цього процесу, пошуку нових підходів його організації. Серед таких підходів розглядаємо інноваційний та інтегральний, що передбачають упровадження інноваційних технологій навчання (BYOD, SMART, STEM, STEAM), які ґрунтуються на інтеграції наукових методів пізнання, технологій, техніки, математики та мистецтва. У зв’язку із цим на часі є вивчення дидактичного потенціалу інноваційних технологій у процесі формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.
3
Forostyuk, Tetiana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 147–53. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-147-153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблему формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано наукові праці з проблеми. Узагальнено сучасні підходи до розв’язання актуальної проблеми сьогодення.У статті обґрунтовується думка про те, що підготовка майбутнього фахівця початкової школи буде найефективнішою, якщо здійснювати її з урахуванням компетентнісного підходу та особливостями формування комунікативної компетенції. Комунікативно-діяльнісний підхід у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи сприяє ефективному формуванню комунікативної компетентності студентів, які в майбутньому зможуть формувати комунікативну компетентність учнів, готовність спілкуватися українською мовою в повсякденному спілкуванні, любов до рідного слова, інтерес і повагу до історичного минулого українського народу, до української мови.Досліджено сутність поняття «комунікативна компетентність», а також «комунікативна компетенція». Розглянуто визначення понять у науковій літературі.Розкрито й доведено необхідність використання ефективних методів, засобів і прийомів у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема на уроках української мови. Здійснено спробу узагальнити умови формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано педагогічний досвід. Звертається увага на важливість упровадження в практику підготовки майбутнього вчителя інноваційних технологій, методів, прийомів, які сприятимуть формуванню комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Пропонуються цікаві вправи та завдання, зокрема з української мови, які будуть ефективними під час формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи.Розглядається вербальне спілкування та невербальні засоби спілкування, етикет у спілкуванні. Звертається увага на можливі помилки в мовленні та спілкуванні. Пропонуються шляхи формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя та учнів початкової школи, що сприятимуть ефективній комунікації.
4
Богданович, Лілія. "ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 186–93. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.266.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті обґрунтовано актуальність проблеми сучасної вищої педагогічної освіти – формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи. Розглянуто сутність понять «компетентність», «мистецька компетентність», «компетентнісний підхід». Узагальнено результати досліджень, що розкривають сутність та значення формування мистецької компетентності.
Зазначається, що в період запровадження Концепції Нової української школи важливого та актуального значення набуває проблема формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи, це в свою чергу, зумовлює підвищення якості їхньої професійної підготовки в закладах вищої освіти.
На підставі аналізу теоретичних джерел із проблеми дослідження з’ясовано, що в сучасних суспільних умовах перед вищою педагогічною освітою постала вимога підготовки нових компетентних педагогічних кадрів, здатних до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, реалізації її інтелектуального та культуротворчого потенціалу, зокрема і в системі мистецької освіти.
Мета роботи – узагальнити результати досліджень, що розкривають сутність та значення формування мистецької компетентності як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Наукова новизна представленого дослідження полягає в уточненні сутності поняття «мистецька компетентність»; обґрунтуванні значення формування мистецької компетентності в майбутніх учителів початкової школи як важливої складової їх фахової підготовки.
Зроблено висновки про те, що актуальність вивчення й вирішення проблеми формування мистецької компетентності в майбутніх учителів початкової школи зумовлена реформуванням сучасної освіти, потребою закладів загальної середньої освіти у висококваліфікованих компетентних, творчих фахівцях, які володіють ключовими та специфічними знаннями про культуру та різні види мистецтва, прагнуть зберігати й поширювати вітчизняні та світові культурні традиції. Узагальнені результати досліджень дали змогу розкрити сутність та значення формування мистецької компетентності як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
До перспективних напрямів подальших наукових досліджень цієї проблеми відносимо теоретичні аспекти та практичні напрямки формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи.
5
Vysochan, Lesya. "ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ДЕФІНІТИВНО-НАУКОВИЙ ДИСКУРС". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 85–89. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.85-89.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлений аналіз науково-дефінітивного дискурсу проблеми формування природничо-наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи як важливого теоретико-методологічне підґрунтя їхнього професійного становлення. Виходячи з аналізу репрезентативних досліджень українських і зарубіжних учених та базових нормативних освітніх документів синтезована рецепція компетентнісного підходу в професійно-педагогічній освіті як концептуального науково-теоретичного підґрунтя удосконалення її змісту та орієнтованості на підвищеннярівня знань, навичок, досвіду, обізнаності, необхідних для продуктивної діяльності, фахового прийняття рішень, ефективної комунікації в різних сферах і галузях суспільного і професійного життя.Запропоновано визначення природничо-наукової компетентності майбутнього вчителя початкової як сукупності актуалізованих якостей і властивостей та інтелектуальну, особистісно обумовлену соціально-професійну характеристику, що ґрунтується на засвоєних знаннях, уміннях, навичках, набутому практичному досвіді, ціннісних орієнтаціях, морально-світоглядних уявленнях, спроможності самостійно організовувати і здійснювати науково-дослідну діяльність, готовності самостійно розв’язувати професійні завдання, здатності до творчого мислення, саморозвитку, самовдосконалення. З’ясовано суть предметної природничо-наукової компетентності майбутнього фахівця.
6
Nakonechna, Larysa. "ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДІАЛЕКТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.65-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанню формування лексичної компетенції майбутніх учителів початкової школи, зокрема задля їхньої успішної професійної діяльності в умовах діалектного середовища.
Розглянуто низку визначень поняття «лексична компетенція» як вагомої складової комунікативної компетентності, проаналізовано погляди сучасних лінгводидактів на проблему формування лексичної компетенції молодших школярів і студентів спеціальності «Початкова освіта».
Опрацювання наукових лінгводидактичних праць дало змогу авторові виокремити низку складових поняття «лексична компетенція» загалом і «лексична компетенція учителя початкової школи» зокрема; визначено пріоритетні напрямки роботи у системі підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до педагогічної діяльності в умовах діалектного середовища.
Обґрунтовано необхідність уведення у систему підготовки студентів педагогічних ВНЗ тем і дисциплін, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів мови до роботи в умовах місцевих говірок.
Зважаючи на вагомість порушеної проблеми для удосконалення системи підготовки майбутніх учителів початкової школи, як і методики формування мовної особистості молодших школярів, і водночас на недостатнє її опрацювання у педагогічних наукових і методичних джерелах, маємо на меті розглянути особливості формування лексичної компетенції студентів спеціальності «Початкова освіта» у системі їхньої підготовки до професійної діяльності в умовах місцевих говірок.
Методологічними засадами дослідження є науково-концептуальні положення про взаємозв’язок мови і мовлення, їх визначальне місце і роль у мовному розвитку особистості, концепції побудови освіти на засадах формування національно свідомої мовної особистості.
Отже, формуванню лексичної компетенції належить провідне місце у системі мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
7
ЧЕРНЕНКО, Галина. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 123–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито проблему формування професійних компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Обґрунтовано актуальність цієї проблеми, що зумовлена реформуванням освіти в Україні, насамперед упровадженням Нової української школи та професійної підготовки сучасного вчителя, що відповідають вимогам сьогодення. Здійснено аналіз науково-педагогічних досліджень у галузі цієї проблематики та визначена мета дослідження, яка полягає у здійсненні аналізу сучасних нормативних документів щодо професійних компетентностей учителів та дослідженні процесу формування компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення методичної дисципліни. Здійснено аналіз Професійного стандарту вчителя. Охарактеризовано загальні та професійні компетентності, що передбачені стандартом. Обґрунтовано трудові функції вчителя та відповідні їм професійні компетентності. Наведено мету, завдання, фахові компетентності, програмні результати дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З метою розуміння вивчення курсу здійснено аналіз Типових освітніх програм Нової української школи, а саме: природничої, історичної, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної освітніх галузей. Проаналізовано змістове наповнення цієї методичної дисципліни. Розкрито процес ознайомлення майбутніх учителів початкових класів з ефективними методами (проблемно-пошукові, дослідницькі, метод проєктів), засобами наочності (натуральні: живі і неживі природничі об’єкти, образотворчі, мультимедійні, інформаційно-технічні), типами уроків (інтегровані уроки, уроки-дослідження, уроки-проєкти). Наведено результати проведеного фокус-групового опитування студентів із метою виявлення у них сформованих професійних компетентностей. У процесі дослідження виявлено такі компетентності, які формуються у майбутніх учителів початкової школи під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: предметно-методична, інформаційно-цифрова, компетентність педагогічного партнерства, проєктувальна, інноваційна.
8
ВІТЮК, Валентина. "ПРАВОПИСНЕ ПОРТФОЛІО ЯК ІНДИКАТОР ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, що в контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи проблема формування та вдосконалення правописної компетентності студентів в умовах сьогодення набуває виняткової актуальності. У статті висвітлено питання забезпечення якості мовної освіти за допомогою технології портфоліо як однієї з ефективних форм накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень студентів. Описано європейське мовне портфоліо: історію виникнення, структуру та зміст. Визначено правописне портфоліо як важливий компонент мовного портфоліо, як сучасну освітню технологію, в основу якої покладено особистісно орієнтований підхід до навчання, метод автентичного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів у процесі вивчення правопису української мови, індивідуальну траєкторію вдосконалення правописної компетентності майбутніх фахівців Нової української школи. Проаналізовано значення правописного портфоліо для суб’єктів освітнього процесу: викладача й студента. Виділено структуру правописного портфоліо майбутнього учителя початкової школи. Запропоновано схему-зразок правописного портфоліо у системі лінгвістичної підготовки майбутніх учителів Нової української школи. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи для визначення стану робо- ти з формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні: спостереження й аналіз занять з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом», «Практикум з українського правопису», бесіди з викладачами й студентами.
9
ФЕНЦИК, Оксана. "ТЕНДЕНЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ". Освітні обрії 50, № 1 (15 березня 2020): 185–89. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.185-189.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на окреслення теоретичних засад підвищення якості методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків мовно-літературної освітньої галузі в умовах освітнього середовища НУШ.
На підставі ґрунтовного аналізу наукових позицій подано визначення дефініції професійна підготовка вчителя початкової школи. Визначено, що важливою складовою професійної є методична підготовка вчителя початкової школи в закладах вищої освіти до навчання різних освітніх галузей початкової школи (мовно-літературної, математичної, природничої тощо). З’ясовано, що результатом професійної та методичної підготовки є сформована професійно-методична компетентність. Схарактеризовано поняття професійної та лінгвометодичної компетентності.
Закцентовано увагу на особливостях методичної підготовки в галузі мовно-літературної освіти. Стисло окреслено моніторинг професійно-методичної готовності студентів четвертих курсів Мукачівського державного університету до проведення особистісно зорієнтованого уроку української мови в умовах інноваційного освітнього середовища НУШ. Обґрунтовано потребу вдосконалення процесу методичної підготовки (мовно-літературної освітньої галузі) майбутніх учителів початкової школи під час навчання в закладах вищої освіти. Критичне осмислення поглядів науковців, аналіз змісту освітньо-професійної програми підготовки 013 Початкова освіта, узагальнення методів опитування дозволили автору визначити мету й розглянути тенденції удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів початкової до проведення уроків мовно-літературної освітньої галузі в умовах освітнього середовища НУШ.
10
Kichuk, N. V. "ЗДАТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: РЕСУРСИ КОНТЕКСТНОГО НАВЧАННЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 129–38. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-129-138.
Повний текст джерелаАнотація:
У результаті проведеної аналітичної роботи доведено доцільність поглиблення наукових уявлень про процес формування професійної компетентності вчителя початкової школи, зокрема, в аспекті здатності до оцінювальної фахової діяльності через вплив на позитивну динаміку розвитку його науково-педагогічного стилю мислення засобами задіяності ресурсів контекстного навчання у вищій школі.
Висвітлено авторську позицію щодо феноменології науково-педагогічного стилю мислення майбутнього вчителя, де системо утворювальне значення надано духовності особистості, а формування творчої особистості студента розглядається важливим новоутворенням, виявом якого є здатність до компетентного здійснення у тому числі й оцінювальної діяльності.
Схарактеризовано деякі засоби контекстного навчання, котрим притаманний значний педагогічний потенціал щодо розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи реалізовувати аналітично-контрольні функції.
11
Гринькова, Надія, та Жанна Стельмашук. "ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: ЗАСАДНИЧІ ПОЛОЖЕННЯ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 158–65. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.421.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичні та практичні аспекти формування етичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи. Узагальнено, що етична компетентність педагога презентує важливі регулятори, цінності і рушійні сили його педагогічної діяльності, що відображаються у принципах, звичках, традиціях як професійної діяльності, так і стають світоглядною основою життя, закріплюючись у свідомій морально-етичній поведінці. Виокремлено структурні компоненти етичної компетентності майбутнього педагога: когнітивний, емоційний, мотиваційний та поведінковий. Схарактеризовано показники сформованості етичної компетентності у майбутнього учителя.
Констатовано, що важливим напрямами роботи щодо становлення етичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи є: удосконалення змісту навчальних дисциплін; систематична та цілеспрямована робота кураторів академічних груп з виховання студентської молоді, прищеплення їм звичок моральних вчинків та поведінки; залучення студентів до діяльності у проблемних групах та наукових гуртках.
Зроблено висновок, що важливими умовами становлення етичної компетентності майбутнього педагога є: побудова суб’єкт-суб’єктної взаємодії між викладачем і студентом на основі діалогічного підходу, принципів гуманізму, демократизму, співробітництва, співтворчості, співдіяльності; ставлення до студента як до особистості, партнера, врахування його інтересів, можливостей, потреб; пошук нових шляхів інтенсифікації та оптимізації педагогічного процесу у закладах вищої освіти.
12
СТЕПАНЮК, Катерина. "ТЕХНОЛОГІЧНО-ПРОЄКТУВАЛЬНІ УМІННЯ МАГІСТРІВ ПОЧАТКОВОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 426–34. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-426-434.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки магістрів початкової освіти, зокрема особливостям формування технологічно-проєктувальних умінь у контексті майбутньої професійної діяльності в Новій українській школі. Детально розкрито зміст технологічної підготовки майбутніх учителів початкової школи на другому (магістерському) рівні вищої освіти. Авторкою статті визначено структуру та зміст ключових компетентностей у технологічній освіті майбутніх учителів початкової школи. У роботі наголошується, що в пpoцeсi oсмислeння й пpoєктувaння кoнцeптуaльних пiдхoдiв фaхoвoї пiдгoтoвки майбутніх магістрів початкової освіти важливо звернути увагу на застосування пeдaгoгiчних тeхнoлoгiй як засобу oнoвлeння змiсту, фopм opгaнiзaцiї цього процесу, формування технологічно-проєктувальних умінь тa пpoфeсiйнo вaжливих oсoбистiсних якoстeй, гoтoвнoстi дo викoнaння piзнoмaнiтних функцiй професійної педагогічної діяльності У статті подається авторське визначення дефініції «технологічно-проєктувальні вміння магістрів початкової освіти» як складника професійної компетентності, що забезпечує прогнозування майбутньої діяльності, послідовності власних дій, пошук оптимальних шляхів вирішення науково-дослідницьких проблем. Авторкою визначено, що процес формування технологічно-проєктувальних умінь магістрів доцільно здійснювати за такими напрямками: засвоєння знань про сутність і структуру означених умінь та особливості їх формування, поглиблення дидактико-методичних знань про організацію та проведення наукових досліджень у ЗВО, проєктування і проведення лекційних, практичних та лабораторних занять з фахових методик початкової освіти, організація квазіпрофесійної діяльності, створення і презентація проєктів, проведення тренінгових занять. Кожен із напрямків детально розкрито в змісті статті. Результатом дослідження є висновки про те, що технологічний складник професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти забезпечує інтеграцію освітньої стратегії закладу вищої освіти та індивідуальних особливостей, професійних інтересів, конструктивних умінь та практичних навичок студентів. Ключові слова: технологічна освіта, підготовка магістрів початкової освіти, технологічно-проєктувальні уміння, проєктивна лекція, квазіпрофесійна діяльність на основі проєктування.
13
КОВАЛЬ, Людмила, Ольга ПОПОВА та Марина НЕСТЕРЕНКО. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 304–12. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-304-312.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час підготовки майбутніх учителів основна увага має бути приділена формуванню готовності моделювати й проводити урок (заняття) в умовах варіативності сучасної початкової освіти; утілювати ідеї педагогіки партнерства, дитино центризму, створювати психологічно-комфортну атмосферу. Аналіз педагогічної теорії з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти дозволяє виокремити взаємопов’язані її складники: дидактичний, методичний і технологічний. Теоретичний огляд проблеми дозволив уявити процес професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти як оволодіння алгоритмом послідовної взаємопов’язаної діяльності з планування уроку, вибору його ресурсного забезпечення, конструювання моделі та рефлексії реалізації педагогічного задуму. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіативності початкової освіти спрямовувалося на формування в студентів професійної компетентності. Методологічною основою цього процесу було впровадження таких наукових підходів: аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного, креативного. Оновлення підготовки майбутніх учителів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти відбувалося послідовно за етапами: підготовчий, операційно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний. У результаті педагогічного експерименту ми дійшли висновків, що з метою формування в майбутніх учителів початкової школи готовності моделювати і проводити уроки (заняття) викладачі дидактико-методичних дисциплін мають збалансовано поєднувати у змісті теорію і практику, визначати обсяги самостійної роботи, застосовуючи завдання практико-орієнтованого характеру; уміння працювати зі спеціальною навчально-методичною літературою, включаючи електронні видання (підручників, посібників, методичних рекомендацій); використання інтерактивних технологій навчання. Ключові слова: підготовка майбутніх учителів початкової школи, моделювання уроку, підготовка майбутніх педагогів до моделювання уроків в умовах варіативності початкової освіти.
14
ШПІЦА, Р. І., та К. С. ТАРАСЕВИЧ. "КАТЕГОРІЯ «МУЗИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ» У СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 203–9. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено різні підходи до розкриття поняття «компетентність» у науковій літературі. Розглянуто дефініцію «музична компетентність педагога» через окреслення дотичних категорій. Розкрито її значущість у музично-педагогічній площині в контексті підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Узагальнення наукових розвідок вітчизняних і закордонних науковців, аналіз сучасних досліджень та окреслення музичної компетентності у Державному стандарті як здатності до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного мистецтва завдяки музичній діяльності дали нам змогу сформулювати визначення музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Окреслено ключові характеристики музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Вивчення такого феномена та його складників у сучасних наукових дослідженнях дозволило сформулювати та конкретизувати компоненти музичної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у освітньому процесі ЗВО. У статті доведено, що розвиток музичної компетентності майбутніх учителів початкової школи – складний багаторівневий процес набуття якостей особистості фахівця (майбутнього вчителя початкової школи), що включає відповідні знання, уміння, навички, професійно-особистісні якості та мотивацію до майбутньої музично-професійної діяльності. Вивчення стану проблеми у наукових дослідженнях дозволило виокремити важливість розвитку музичної компетентності майбутнього вчителя, оскільки відіграє в процесі практичної навчальної діяльності вагому роль і відбувається під час виконання семінарських та практичних завдань, участі у музично-літературних гуртках, ансамблевому співі, творчих конкурсах та під час проходження практики у загальноосвітніх школах і долученні до концертних виступів.
15
БАЛЬОХА, А. С. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття стосується сучасної проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів через призму дослі- дження педагогічного досвіду та спадщини українського та російського педагога, видатного класика педагогічної науки, автора наукових праць і підручників для початкової школи Костянтина Дмитровича Ушинського. Освітні реформи, зокрема Нова українська школа, актуалізують питання генерації нового покоління вчителів початкових класів, які будуть здатні не лише до реалізації суспільних запитів і вимог, а й формуватимуть інтелектуальний потенціал нації. Розв’язання цих завдань буде ефективним лише зі зміною освітнього процесу в закладах вищої освіти, однак нова система освіти має наслідувати принципи, розроблені науковцями-класиками. Мета статті полягає у ретроспективному дослідженні педагогічної спадщини К. Д. Ушинського, його наукових поглядів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, основних принципів та ідей. За вченням К. Д. Ушинського, базовим у розвитку особистості школяра є вивчення основ науки, що розкриває перед дитиною закони природи та суспільства і певним чином впливає на розум і душу. Видані підручники для початкової школи були орієнто- вані на розвиток у дітей мислення і виховання моральних якостей: любові до рідної природи і свого краю, до людей, котрі їх оточують, гуманності, доброти, працьовитості. Основним засобом у підготовці підростаючого покоління учений вважав природу, адже природні явища рано починають збуджувати розум дитини. Спостере- ження й вивчення рідної природи сприяє розвитку почуття патріотизму, а також естетичному вихованню. Ці ідеї актуальні у контексті реалізації природничої освітньої галузі Нової української школи, тому важливим є питання впровадження інтерактивних методів роботи зі здобувачами вищої освіти, які сприятимуть розширенню природ- ничих знань, розвитку критичного мислення та формуванню природознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. У статті розкривається практичний досвід складання пізнавальних завдань природничого зміс- ту здобувачами вищої освіти.
16
Вітюк, Валентина. "ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи зростає роль професійної лінгвістичної підготовки вчителя початкових класів. Мета статті – висвітлити сутність методу проєкту, описати види проєктів, етапи роботи над проєктом та можливості застосування його під час формування правописної компетентності студентів закладів вищої педагогічної освіти. Для реалізації мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів-філологів і власного досвіду роботи для визначення стану роботи над формуванням правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні (спостереження й аналіз занять з дисципліни «Практикум з українського правопису» для студентів спеціальності «Початкова освіта»). У статті розкрито різнотлумачення поняття, описано значення проєктної діяльності у процесі формування ключових і предметних компетентностей фахівців. У науковій розвідці проаналізовано найбільш поширені класифікації освітніх проєктів, охарактеризовано структуру методу проєкту в працях відомих українських педагогів і лінгводидактів, закцентовано увагу на оцінюванні рівня виконання проєкту студентами, укладено алгоритм роботи над проєктом для студентів, запропоновано зразок проєкту. У результаті аналізу проблеми дійшли до висновку про те, що в умовах модернізації вищої освіти, оновленні її змісту та структури особливої актуальності набувають нові форми й методи навчання, зокрема метод проєкту, який сприяє формуванню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання, вміння застосовувати отримані правописні знання у конкретних комунікативних ситуаціях.
17
Нінова, Т. С., та В. П. Шпак. "ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 53 (2019): 23–39. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено проблему застосування діяльнісного підходу в формуванні екологічної компетентності майбутніх учителів Нової української школи. Проведено аналіз наукових праць сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників проблеми екологічної освіти майбутніх учителів для встановлення співвідношення понять «екологічна освіта», «екологічна культура» та «екологічна компетентність». При визначенні структури професійної компетентності вчителя Нової української школи ми виходили з того, що всі різновиди компетентностей, у тому числі й екологічна, є видовими поняттями по відношенню до родового поняття «компетентність», і мають однакову структуру, яка включає когнітивний, діяльнісний і особистісно-мотиваційний компоненти. Своєю чергою, компоненти екологічної компетентності майбутніх учителів Нової української школи розглянуто в пояснювально-аналітичному, прогностичному, процесуальному, діяльнісному і ціннісно-орієнтаційному аспектах. Для проведення експериментального дослідження з визначення сформованості екологічної компетентності майбутнього вчителя Нової української школи шляхом застосування в освітньому процесі системи практико зорієнтованих завдань і вправ екологічного спрямування обрано групи студентів третього і четвертого курсів денної форми навчання спеціальності 013 «Початкова освіта» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (усього близько 80 осіб). Застосовано такі методи дослідження, як тестування, самооцінювання, анкетування. Оцінювання проводилося в балах за шкалою від 1 до 10. За результатами дослідження, найкраще студентам третього курсу дається пояснення екологічних процесів у довкіллі, володіння екологічними поняттями і сучасними технологіями проведення еколого-просвітницької роботи. Натомість високих результатів у формуванні екологічної компетентності у студентів четвертого курсу досягнуто за іншими показниками: розуміння особистої відповідальності за екологічний стан довкілля; здатність передбачати екологічні зміни середовища при антропогенному втручанні; оволодіння методами проведення екологічних досліджень. Доцільність вибору в ході дослідження діяльнісного підходу підтверджено показниками процесуального (передбачає можливість знаходження процедури або способу діяльності, придатних для розв’язання екологічної проблеми) і діяльнісного (втілюється переважно в ході проектної та наукової діяльності) аспектів.
18
БОРТНЮК, Тетяна. "ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито спрямування сучасної освіти до впровадження компетентнісного підходу та формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, одними з яких є ініціативність і підприємливість. Теоретично обґрунтовано необхідність та підвалини формування підприємницької компетентності в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Зазначено, що формування первинного економічного досвіду в учнів почат- кової школи найбільш вдало відбувається у процесі ігрової діяльності, оскільки саме в грі у дитини з’являється можливість «на практиці» перевірити свої знання, застосувати їх, розширити власний досвід. Виділено структуру уроку щодо формування підприємницької компетентності. Проаналізовано переваги використання дидактичної гри як засобу навчання дітей в початковий період навчання та визначено її особ- ливості під час формування підприємницької компетентності. Окреслено, що орієнтовний зміст початкових економічних знань відображає сам вчитель, коли ознайомлює дітей із фінансовою грамотністю, використовуючи при цьому різноманітні форми роботи. Формування підприємницької компетентності передбачає не лише ігрове навчання, але й організацію позакласної діяльності, що охоплює: проведення тижнів фінансової грамотності, екскурсій до фінансових установ, розроблення учнівських проєктів, проведення виставок тощо. Зазначено, що підприємливість і фінансова грамотність є запорукою становлення успішної особистості, ініціативної та усе- бічно розвиненої, здатної змінювати навколишній світ на краще. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи з формування підприємницької компе- тентності майбутніх учителів початкової школи.
19
Яценко, Оксана Іванівна, та Людмила Миколаївна Чумак. "КРИТЕРІЇ ДОБОРУ СЕРЕДОВИЩА НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 219–36. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2912.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є підготовка вчителя до життя в інформаційному суспільстві та до використання комп’ютерної техніки та програмних засобів у професійній діяльності. У статті розкрито умови вибору середовища програмування як засобу розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців визначено, що на початковому етапі навчання програмуванню візуальні середовища програмування мають значні преваги в порівнянні з текстовими. Зазначено групи критеріїв, що впливають на вибір візуального середовища програмування. До групи критеріїв, пов’язаних з можливостями середовища програмування, зараховано: наявність підтримки виконання основних математичних та логічних операцій, можливість запису формул у математичній формі, наявність та підтримка основних алгоритмічних конструкцій, можливість генерації текстового коду; до критеріїв «зручність використання на початковому етапі навчання» – візуальну привабливість та зручність інтерфейсу, складність створення програми, наявність методичного забезпечення; технологічний критерій містить такі показники: кросплатформність, підтримка робототехнічних конструкторів, наявність мобільної та онлайн версій, вид ліцензії, підтримка та розвиток середовища. У роботі представлено порівняльний аналіз популярних на сьогодні навчальних середовищ візуального програмування (Alice, Google Blockly, Kodu, Scratch, Snap!) за всіма критеріями і показниками. Визначено, що відповідно до зазначених критеріїв і показників найбільш доцільними, зручними та ефективними середовищем візуального програмування для формування та розвитку ІКТ-компетентності майбутніх учителів початкової школи, не зважаючи на певні недоліки, є Scratch та Scratch-подібні середовища.
20
Дрокіна, А. С. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-74-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел встановлено, що здатність до самоосвітньої діяльності вчителя початкової школи забезпечує підтримку високого рівня професійної компетентності фахівця впродовж усієї професійної діяльності. В умовах оновлення освіти здатність педагога до самоосвітньої діяльності виступає обов’язковою умовою його неперервного професійного самовдосконалення.
На основі аналізу публікацій досліджень сучасних вчених визначено, що фундаментом підготовки майбутніх учителів початкової школи до самоосвітньої діяльності є освітній процес у закладах вищої педагогічної освіти, де основними формами навчальної роботи є лекції, практичні та лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, робота в групах, практикуми, навчальна та виробнича практика, інформаційно-методичні позааудиторні заходи, науково-дослідна діяльність. Реалізація можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій школі розширює спектр видів освітньої діяльності студентів, дозволяє не лише удосконалювати існуючі, а й зумовлює появу нових організаційних форм навчання та виховання.
Доведено, що засоби сучасних ІКТ (мультимедійні системи, комп’ютер, засоби комунікацій) забезпечують максимально продуктивний характер освітнього процесу завдяки високому рівню пізнавальної активності та посиленні пізнавального інтересу здобувачів вищої педагогічної освіти, перевагам швидкого зворотного зв'язку, можливості якісної взаємодії за допомогою сучасних засобів комунікацій.
У процесі дослідження доведено, що цілеспрямоване використання ІКТ в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти максимально сприяє активізації освітньої та самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів початкової школи.
21
H.M., Chernenko. "FORMATION OF SUBJECT-METHODOLOGICAL COMPETENCE IN FUTURE TEACHERS OF PRIMARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-18.
Повний текст джерелаАнотація:
The article reveals the problem of forming subject-methodological competence in future teachers of primary educational institutions. The urgency of this problem is proved, which is confirmed by the progressive reforming of education in all its spheres.The effectiveness of scientific and pedagogical methods of research (analysis and synthesis, structural-systemic, pedagogical observation), which allowed to carry out the analysis of regulatory documents, to simulate the educational process of studying the disciplines of theoretical and methodological direction, to identify the formation of subject-methodological competence of future teachers of primary education institutions, has been proved.The analysis of the professional standard of the teacher was carried out. The objectives of the professional activity of a primary school teacher have been defined, which consists in the organization and implementation of educational activities of students, the process of formation of their key competencies, human and national values, as well as the development of intellectual and creative abilities necessary to implement successful self-realization.The components of subject-methodological competence have been justified, namely the ability to model educational content in accordance with compulsory learning outcomes, shape and develop students’ key competencies and skills, implement integrated teaching, select and use effective methods and technologies for teaching and educating students, develop critical thinking, assess and monitor students’ learning outcomes based on a competency-based approach, shape students’ value attitudes.This study reveals the process of formation of students’ subject-methodological competence in the study of such disciplines as: “Didactics”, “The methodology of teaching literary reading”, “The methodology of teaching the Ukrainian language”, “The methodology of teaching mathematics”, “The methodology of teaching an integrated course “I explore the world”, “Technological educational branch of methodology of teaching”, “Health-preserving education branch with the methodology of teaching”, “Fine arts with the methodology of teaching”, “Music art with the methodology of teaching”, “The methodology of teaching informatics at primary school”, “The newest educational technologies”, “Innovative technologies in primary education”.We obtained the results of the study indicating the effectiveness of the formation of subject-methodological competence of future primary school teachers in the study of pedagogical disciplines of the professional training cycle.Key words: professional training, competence, future teachers, primary school, professional teacher standard. У статті розкрито проблему формування предметно-методичної компетентності у майбутніх учителів закладів початкової освіти. Доведено актуальність такої проблеми, що підтверджується прогресивним реформуванням освіти в усіх її сферах.Доведено ефективність використання науково-педагогічних методів дослідження (аналіз і синтез, структурно-системний, педагогічне спостереження), які дозволили здійснити аналіз нормативних документів, змоделювати освітній процес вивчення дисциплін теоретичного та методичного спрямування, виявити сформованість предметно-методичної компетентності у майбутніх учителів закладів початкової освіти.Здійснено аналіз професійного стандарту вчителя. Визначено мету професійної діяльності вчителя початкової школи, яка полягає в організації та здійсненні освітньої діяльності учнів, процесі формування у них ключових компетентностей, загальнолюдських та національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, необхідних для здійснення успішної самореалізації.Обґрунтовано складники предметно-методичної компетентності, отже, варто: моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання; формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння; здійснювати інтегроване навчання, добирати і використовувати ефективні методики та технології навчання і виховання учнів; розвивати критичне мислення; здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання на засадах компетентнісного підходу; формувати ціннісні ставлення в учнів.Розкрито процес формування предметно-методичної компетентності у студентів у разі вивчення дисциплін: «Дидактика», «Методика навчання літературного читання», «Методика навчання української мови», «Методика навчання математики», «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», «Технологічна освітня галузь з методикою навчання», «Здоров’язбережувальна освітня галузь з методикою навчання», «Образотворче мистецтво з методикою навчання», «Музичне мистецтво з методикою навчання», «Методика навчання інформатики в початковій школі», «Новітні освітні технології», «Інноваційні технології у початковій освіті».Отримано результати дослідження, що свідчать про ефективність формування предметно-методич-ної компетентності у майбутніх учителів початкової школи в процесі вивчення педагогічних дисциплін професійного циклу підготовки.Ключові слова: професійна підготовка, компетентність, майбутні вчителі, початкова школа, професійний стандарт учителя
22
Гнепа, Ольга. "Особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах Нової української школи". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 114–18. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-114-118.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні проаналізовано особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Розглянуто базові компетентності фахівця педагогічної сфери, які є неодмінною умовою його продуктивної професійної діяльності та конкурентоспроможності. Запропоновано стратегії модернізації підготовки майбутнього вчителя початкових класів, які використовуються у Володимир-Волинському педагогічному фаховому коледжі імені А. Ю. Кримського Волинської обласної ради, зокрема: інтеграція та інклюзія в освіті; орієнтація на наукову роботу, педагогічну практику і медіаграмотність; використання інноваційних, інформаційно-комунікаційних і здоров’язберігаючих технологій. Значну увагу приділено ознайомленню з основними ідеями інклюзивної освіти та впровадженню інтегрованого підходу у навчанні в освітній процес педагогічного коледжу, що сприяє підготовці вчителя нового покоління. Констатовано важливість педагогічної практики як пріоритетного напряму вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Зроблено висновок, що завдяки практико-орієнтованому підходу здійснюється підготовка вчителя нової генерації, готового до реалізації основних завдань Нової української школи.
23
Конотоп, O. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ АНГЛОМОВНОЇ НАВЧАЛЬНО- СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", № 32 (10 липня 2020): 192–204. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.32.2020.207772.
Повний текст джерела
24
Вітюк, Валентина Володимирівна, та Анна Володимирівна Лякішева. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ КАРТИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 111–26. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3224.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено правописну компетентність майбутніх учителів початкової школи як складник комунікативної компетентності. Визначено стан окресленої проблеми на сучасному етапі модернізації закладів вищої освіти. Зазначено, що одним з перспективних напрямів підвищення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи є застосування інноваційних технологій навчання, зокрема інтелект-карт. Описано основні принципи та етапи створення інтелекткарт. Презентовано інтелекткарту правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить графічну, орфографічну та пунктуаційну компетентності. Висвітлено основні причини низького рівня правописної грамотності студентів педагогічних вишів, зокрема причини загального характеру, соціокультурні та лінгводидактичні. Автори статті вважають, що для ефективного формування правописної компетентності в майбутніх учителів початкової школи потрібно враховувати такі лінгводидактичні умови, як принципи графіки, орфографії та пунктуації, рівень мовного та мовленнєвого розвитку студентів і рівень розвитку уваги, пам’яті, мислення в майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано шляхи ефективного формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Доцільність та результативність застосування інтелекткарт у процесі формування й удосконалення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи перевірено за допомогою педагогічного експерименту шляхом зіставлення рівнів навченості студентів експериментальних і контрольних груп за критерієм Стьюдента. Підкреслено актуальність і необхідність застосування інтелекткарт у процесі лінгвістичної та лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в період реформування мовної освіти та в умовах становлення Нової української школи.
25
Васільєва, П. А. "ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-03.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах Євроінтеграції України зі світовим співтовариством, боротьби з пандемією та впровадження контрольованої дистанційної освіти актуальними стають нові вимоги до освіти та науки, включаючи посилення комунікативних взаємин на відстані, що відкриває перспективи для подальших досліджень. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжі рекомендується застосовувати короткі звіти іноземною мовою про практичні заняття після професійної підготовки; створення архіву аудіоматеріалів носіїв іноземної мови для використання в початковій школі, а також аудіозаписів майбутніх учителів під час самостійних занять; використання ресурсів центрів самостійної мовної підготовки та інших технічних засобів вивчення іноземних мов; залучення до спілкування за допомогою засобів зв’язку комп’ютерних програм (англомовні чати, англомовні форуми). Стаття містить здобутки про основні тенденції розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі. У статті розглянуто сутність педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх вчителів початкової школи в коледжі, проаналізовано різні підходи до трактування поняття «педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності». На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі виділено п’ять основних умов, а саме: посилення особистісної зацікавленості до ефективного англомовного спілкування у професійній діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи до міжнародного англомовного комунікаційного середовища; моделювання групових комунікаційних заходів із використанням обов’язкового зворотного зв’язку «викладач-студент»; упровадження англомовного консультування з використання хмарних технологій та електронних платформ (коучинг та тьюторство); введення предмету «Іноземна мова» у список обов’язкових на етапі зовнішнього оцінювання для випускників шкіл, що виявляють бажання вступати на спеціальність «Початкова освіта».
26
Горщенко, Юлія. "До питання визначення оцінно-естетичних суджень майбутніх учителів початкової школи". Освітній вимір 43 (11 грудня 2014): 158–62. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v43i0.2743.
Повний текст джерелаАнотація:
Горщенко Ю. А. До питання визначення оцінно-естетичних суджень майбутніх учителів початкової школи.
У статті висвітлено проблему формування оцінно-естетичних суджень майбутніх учителів початкової школи засобами різних видів мистецтва, проведено аналіз наукової літератури, розглянуто поняття «естетичні судження», «оцінні судження», «оцінно-естетичні судження».
27
Набока, Ольга. "ІКТ У ФОРМУВАННІ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, № 14 (12 липня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.237108.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено досвід формування мовної компетентності здобувачів вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано особливості організації освітнього процесу з лінгвістичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання під час пандемії COVID-19. Виокремлено основні види цифрових освітніх ресурсів, які розробляють і використовують викладачі кафедри теорії і практики початкової освіти під час формування мовної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
28
Pal'shkova, Iryna. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 95–99. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.95-99.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання формування професійної компетентності майбутніх вчителів початкових класів в умовах сучасного закладу вищої освіти. Для розв’язання завдань дослідження використано теоретичні методи: аналіз і систематизація психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах сучасного закладу вищої освіти; методи емпіричного дослідження: цілеспрямоване спостереження за діяльністю учителів початкових класів і студентів, анкетування; тестування; методи математичної статистики (статистична обробка результатів експериментальної роботи та їх інтерпретація) з метою перевірки достовірності результатів дослідження. Визначено поняття педагогічної компетентності вчителя початкової школи та вивчено можливості формування професійно-педагогічної культури студентів у сучасній вищій школі. Експериментальна програма включала педагогічні задачі, ситуації і реалізовувалася у три етапи.
Аналіз експериментального матеріалу довів залежність між упровадженням у навчальний процес запропонованої експериментальної програми і формуванням професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. На основі діагностування й тестування встановлювалися рівні сформованості якостей майбутнього учителя початкової школи, проводилася певна робота щодо їх удосконалення.
29
Дуднік, Аліна. "Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 49–54. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2863.
Повний текст джерелаАнотація:
Дуднік А. О. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності.
У статті обґрунтовано необхідність дотримання педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності. Розглянуто пріоритетні напрями і форми діяльності педагога, що забезпечують формування професійної компетентності майбутніх фахівців.
30
Hrechanyk, N. I. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 83–99. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-83-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена одній із актуальних проблем підготовки майбутніх учителів початкової школи – формуванню культурологічної компетентності в контексті професіографічного підходу. Метою дослідження є теоретичне осмислення ролі і місця професіографічного підходу у формуванні даної особистісної здатності фахівця у системі вищої педагогічної освіти.
Здійснено аналіз змісту понять: «професія», «професійна підготовка», «професійна компетентність», «культурологічна спрямованість», «культурологічна готовність». Дані поняття позиціонуються, як складові сутнісної характеристики досліджуваного феномена. Зокрема, врахована специфіка професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
У статті представлена така інтерпретація базових понять: культурологічна спрямованість – це розуміння і внутрішнє прийняття особистістю цілей і завдань професійної діяльності в культурологічній площині, а також пов’язаних із нею мотивів, потреб, переконань, поглядів; культурологічна готовність – це особистісна якість, яка передбачає, по-перше – психологічну готовність, яка виявляється в об’єктивній самооцінці, наявності позитивних інтересів, переконань значущості культурологічної діяльності; по-друге – об’єктивний аналіз знаннєвого культурологічного багажу в площині професійної діяльності, а також сформованість умінь і навичок впровадження культурологічних знань у практичну площину; формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи – це організований процес, метою якого є опанування особистістю відповідними знаннями, вміннями, навичками, необхідними для успішної педагогічної діяльності за законами загальнолюдських, культурних і професійних цінностей.
На підставі проведеного аналізу виділені такі етапи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової освіти: формування культурологічної спрямованості; формування готовності до реалізації культурологічного потенціалу; формування навичок актуалізації культурологічного потенціалу у професійній діяльності.
31
Нос, Любов Степанівна, та Марія Олексіївна Стахів. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 166–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3167.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Обґрунтовано актуальність формування соціокультурної компетентності як складової професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Виокремлено чинники, які ефективно впливають на мобільність педагогів. Розроблено алгоритм формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами ІКТ в рамках ознайомлення з комунікативним етикетом: реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу; організація навчання як дослідження (проєктна технологія); аналіз автентичних текстів та моделювання соціальних ролей; створення навчально-дослідних груп (онлайн групи); співпраця в процесі навчання (обговорення на платформі «Стіна»). Визначено основні форми та методи формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами ІКТ. З метою вивчення стану формування соціокультурної компетентності викладачів ЗВО, учителів початкової школи, здобувачів вищої педагогічної освіти (рівень бакалавр) проведено дослідження щодо ефективності використання засобів ІКТ у цьому процесі. Запропоновано викладання дисциплін гуманітарного циклу (сучасна українська мова, методика навчання української мови, англійська мова, методика навчання англійської мови, педагогіка родознавства, країнознавство) на основі інтеграції окремих тем, що стосуються соціокультурних реалій. Особливу увагу приділено організації групового проєкту студентів із використанням паперових та електронних носіїв. Описано використання програми PowerPoint для створення кінцевого продукту – проєкту «Комунікативний етикет як складова соціокультурної компетентності». Виокремлено можливості використання системи Moodle для викладачів і студентів. Наголошено, що найбільш поширеним і ефективним стало використання програмного забезпечення Microsoft PowerPoint, яке дозволяє швидко і якісно створити мультимедійну презентацію, котра, крім тексту, може містити й комп'ютерну анімацію, картинки, графіки, таблиці, відео та музичний супровід. Зроблено висновок про те, що комплексне використання ІКТ сприяє формуванню в майбутніх учителів початкових класів соціокультурної та інформаційно-комунікаційної компетентностей та готує їх до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі. Визначено перспективи подальших досліджень.
32
Онищенко, Ірина Володимирівна. "Культура педагогічного спілкування в контексті компетентнісної парадигми професійно-комунікативної підготовки вчителів початкових класів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 2 (30 листопада 2011): 241–48. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.758.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано технологію формування культури педагогічного спілкування майбутніх учителів початкових класів; визначено умови, шляхи, особливості формування професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
33
Мамчич, Олена, та Ірина Калініна. "Педагогічна технологія формування лінгвістичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 112–18. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2808.
Повний текст джерелаАнотація:
Мамчич О. Б., Калініна І.П.Педагогічна технологія формування лінгвістичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи.
Статтю присвячено дослідженню проблеми формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах. Обгрунтовано педагогічні умови та розроблено систему формування мовної компетентності, що передбачає методику формування, комплекс тем і завдань теоретичного і практичного характеру.
34
Tambovska, Kristina Viktorivna, та Anna Sergiyivna Cishenko. "КРИТЕРИИ И УРОВНЕ СФОРОМВАНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ В УСЛОВИЯХ ВНЕДРЕНИЯ ИНКЛЮЗИВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ". Научный взгляд в будущее, № 07-02 (12 грудня 2017): 41–47. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-07-02-021.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено критерії професійної компетентності, виявлено показники сформованості професійної компетентності, охарактеризовано рівні професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах впровадження інклюзивної освіти.
35
Тарасенкова, Ніна, та Оксана Коваленко. "Методичні особливості навчання математики майбутніх учителів початкової школи". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 75–80. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2798.
Повний текст джерелаАнотація:
Тарасенкова Н. А., Коваленко О. А. Методичні особливості навчання математики майбутніх учителів початкової школи.
У статті розглядається один із дидактичних підходів до систематизації знань студентів теоретичного матеріалу з теми «Вирази» та вдосконалення їх умінь розв’язувати практичні і творчі завдання, що забезпечує обізнаність майбутнього вчителя початкової школи щодо змісту навчального матеріалу з математики та сприяє формуванню його професійної компетентності.
36
СУХОПАРА, Ірина. "КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 357–66. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-357-366.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема емоційної компетентності, яка допомагає вчителю встановлювати партнерські стосунки з учнями, їхніми батьками, колегами, володіти технологіями впливу на інших, організовувати освітнє середовище, освітній процес на емоційній основі, що важливо в умовах реалізації концепції Нової української школи. Емоційна компетентність майбутніх учителів початкової школи розуміється як сукупність поглядів, цінностей, набутих знань, сформованих вмінь та навичок в емоційній сфері, їх розуміння, вираження, регулювання та дозволяє успішно організовувати освітній процес на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці з школярами, їх батьками, колегами, реалізовувати себе в особистісній і професійній діяльності. Метою статті є вивчення та теоретичне обґрунтування критеріїв, рівнів і показників сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Для вирішення проблеми застосовувалися методи аналізу психолого-педагогічної літератури, систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу, вивчення досвіду. На основі змістових і структурних компонентів зазначеного феномену розроблено когнітивний (сукупність знань про емоції, почуття, емоційні стани, способи їх вираження, причини виникнення, вікові особливості емоційної сфери молодших школярів), ціннісний (сукупність мотивів та цінностей гуманного спілкування, взаємодії, досягнення успіху) і діяльнісний (сукупність умінь та навичок адекватно сприймати емоції учнів, розуміти їх почуття і власний емоційний стан, виражати власні емоції, керувати ними) критерії, наведено відповідні показники сформованості емоційної компетентності майбутніх педагогів. Враховуючи ступневий характер оволодіння компетентністю, визначено низький, середній і високий рівні сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкових класів, описано їх характеристики. Сукупність професійних цінностей, мотивів, знань, вмінь, що належать до визначених критеріїв і показників емоційної компетентності майбутніх фахівців є важливою для здійснення професійної діяльності. Ключові слова: емоційна компетентність, майбутні вчителі початкової школи, критерії, показники, рівні, сформованість.
37
Гаврілова, Людмила, та Валентина Орєхова. "СТРУКТУРА МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 5(69) (28 травня 2017): 230–40. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.05/230-240.
Повний текст джерела
38
Макарчук, В. "Особливості формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів початкової школи". Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, Вип. 2, ч. 2 (2020): 120–25.
Знайти повний текст джерела
39
Перепьолка, Віра Іванівна. "Формування професійної мовнокомунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів". Освітній вимір 47 (18 липня 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v47i0.2428.
Повний текст джерелаАнотація:
Перепьолка В. І. Формування професійної мовнокомунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів.
У статті розглядається одна із важливих концепцій державної мови – формування професійної мовнокомунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, аналізуються технології її реалізації. Це формування значною мірою залежить не від отриманих знань, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття «компетенція» і «компетентність», що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.
40
Білєр, Оксана. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДО ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЗДОРОВ'Я ЗБЕРЕЖЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 145–52. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті встановлено, що формування основ здоров'язбереження в учнів на уроках англійської мови в початковій школі залежить від рівня сформованості здоров'язберігаючої компетентності у майбутніх вчителів; виявлено, що діяльнісний компонент здоров'язберігаючої компетентності студентів найменш сформований й потребує особливої уваги. Його сформованість передбачає практичне оволодіння здоров'язбережувальними технологіями, техніками, методами та іншими засобами, відповідно до концепції нової української школи упродовж практичної діяльності майбутніх учителів англійської мови в початковій школі. Автори дійшли висновку, що збереження здоров'я учнів початкової школи, неможливо без наявності сформованої здоров'язберігаючої компетентності не лише у майбутніх вчителів початкових класів, а й у всіх інших педагогічних працівників, що співпрацюють з молодшими школярами, зокрема учителів англійської мови.
41
СТЕПАНЮК, Катерина. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 336–45. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-336-345.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі моделювання процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи. Детально розкрито підходи учених до визначення поняття «модель», проаналізовано моделі професійної підготовки та формування дослідницьких умінь майбутніх фахівців У роботі наголошується, що модель формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи передбачає дотримання певних умов. Першою умовою щодо реалізації моделі є спрямування змісту професійної підготовки на поєднання наукової та навчальної роботи студентів. Наступною умовою є впровадження спеціальних занять з організації проєктної діяльності. Третьою умовою та важливим засобом формування дослідницьких умінь є використання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи спеціально змодельованих навчально-дослідницьких завдань. У статті зазначено, що розроблення навчально-дослідницьких завдань доцільно здійснювати з урахуванням: специфіки наукових методів і шляхів пошуку; визначення кола проблемних ситуацій; рівня самостійності, активності й відповідності дослідницьких дій; контрольних та оцінювальних заходів. Подається авторське визначення навчально-дослідницького завдання як проблемного, яке передбачає вивчення певних фактів та явищ, актуалізацію знань про них з метою вироблення й систематизації суб’єктивно нової інформації про дійсність. Авторкою розкрито особливості видів навчально-дослідницьких завдань, а саме: завдань на з’ясування сутності організації педагогічних досліджень; завдання на засвоєння змісту та послідовності проведення педагогічних досліджень; завдання на розвиток умінь здійснювати самоаналіз щодо проведеного педагогічного дослідження. Зазначено, що розв’язання навчально-дослідницьких завдань доцільно включати до змісту усіх методичних освітніх компонент освітньої програми 013 Початкова освіта на першому рівні вищої освіти. Результатом дослідження є висновки про те, що врахування організаційно-педагогічних умов формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи дозволить підвищити ефективність цього процесу під час реалізації експериментальної моделі підготовки здобувачів вищої освіти. Ключові слова: модель, моделювання, формування дослідницьких умінь, професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи, навчально-дослідницькі завдання.
42
Гречаник, Наталія. "ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ ОСНОВИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 1(95) (27 січня 2020): 169–80. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.01/169-180.
Повний текст джерела
43
ГРЕЧАНИК, Наталія. "РЕФЛЕКСІЯ У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Humanities science current issues 2, № 27 (21 травня 2020): 127–34. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/27.203538.
Повний текст джерела
44
Тамбовська, Христина. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 347–52. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4865.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано поняття «інтелект», «інтелектуальна культура». Розглянуто проблему формування інтелектуальної культури особистості. Досліджено різні стратегії формування інтелектуальної культури учнів. Обґрунтовано методи формування інтелектуальних умінь. Виявлено чинники ефективності формування інтелектуальної культури у майбутніх учителів початкової ланки освіти. Намічено шляхи актуалізації формування інтелектуальної культури у практиці сучасної вищої школи.
45
ТИТАРЕНКО, Людмила, Олена МАСЮК та Наталія СІНОПАЛЬНІКОВА. "ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТИВНО-МОДЕЛЮВАЛЬНОГО СКЛАДНИКА МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 89–94. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена пошуку напрямів формування проєктивно-моделювального складника методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Відзначено, що нині ця проблема в теорії та практиці професійної освіти набуває особливого значення, оскільки реалізація завдань, що стоять перед Новою українською школою, значною мірою залежить від компетентності вчителя. Мета статті полягає у дослідженні тенденцій формування методичної компетентності майбутніх учи- телів початкових класів, висвітленні сутності та шляхів набуття ними досвіду проєктувально-моделювальної діяльності. На підставі аналізу теоретичних джерел розкрито сутність методичної компетентності вчителя та її проєктувально-моделювального складника. Зазначено, що ефективний розвиток зазначеного складника є можливим лише за умов сформованості нормативної, варіативної, частково-методичної, контрольно-оцінювальної і технологічної складових частин, оскільки всі вони реалізуються під час створення проєкту уроку у вигляді його конспекту. Основні результати дослідження полягають у виявленні найбільш ефективних шляхів формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності вчителя початкових класів. А саме впровадження інтерактивних технологій навчання (кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань) та розв'язання аналітичних і конструювальних методичних завдань. Висновки та обговорення. Формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності вчителя початкової школи містить потужний потенціал для розвитку професійної компетентності і є компонентом змісту його фахової підготовки. Організація кооперативного і колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань та розв'язання аналітичних і конструювальних методичних завдань під час формування проєктувально-моделювального складника методичної компетентності дозволяють: відтворити реальні ситуації, аналіз яких дає змогу студентам синтезувати і перетворювати теоретичні знання, одержані на лекціях; вчити студентів приймати оптимальні рішення, бути самостійними у виборі способів своєї роботи та діяльності учнів, творчо інтерпретувати свої знання та уміння з методики навчання математики, що створює основу для розвитку методичного мислення; набувати загального способу проєктувальної діяльності, а саме: виконувати систему дій, що дозволяє свідомо, обґрунтовано й творчо продумувати логіку уроку або його фрагменту, ставити цілі, відбирати зміст, доцільні прийоми і способи організації діяльності учнів на уроці.
46
Шпаляренко, Юлія. "ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 270–80. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/270-280.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто досвід щодо формування громадянської компетентності майбутніх учителів початкової школи у процесі вивчення педагогічних дисциплін на факультеті початкового навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Визначено, що сьогодні особливого значення набуває громадянська компетентність особистості, описано необхідність мати сформовану громадянську компетентність учителю початкової школи. Охарактеризовано особистість, яка має сформовану громадянську компетентність, проведено теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в сучасній науці, запропоновано вправи, спрямовані на формування визначеного феномену, зазначено, під час вивчення яких дисциплін доцільно проводити таку роботу.
47
Kosheliev, Oleksandr. "ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 8 (1) (26 грудня 2018): 100–108. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.8(1).2018.153743.
Повний текст джерела
48
Сухопара, І. "Критерії та рівні сформованості емоційної компетентності майбутніх учителів початкової школи". Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки, вип. 2 (2020): 357–66.
Знайти повний текст джерела
49
Хімчук, Ліліана. "БАЗОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 5-6(99-100) (31 серпня 2020): 149–60. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.05-06/149-160.
Повний текст джерелаАнотація:
The article provides a theoretical analysis of the category of basic competencies of future primary school teachers in modern scientific and pedagogical studies. The current state of elaboration of the problem in scientific and pedagogical sources is generalized; the essence of the concepts “competence”, “competence approach”, “basic competences of future primary school teachers”, “features of basic competences formation” are highlighted. The content of competencies is analyzed on the basis of the educational-professional program of the first (bachelor’s) level of higher education in the field of knowledge 01 Education/Pedagogy in specialty 013 “Primary education” at the pedagogical faculty of Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk. An analysis of these definitions shows that most scholars consider competence to be an integral phenomenon that brings together the knowledge, skills, abilities and experience of future teachers. Scientific sources highlight a variety of competencies that must be mastered by a future primary school teacher while studying at a higher education institution. However, a significant number of concepts defined as basic, distracts higher school teachers and complicates the process of forming the most important competencies for students. According to the author of the article, formation of basic competencies would be more effective if implemented on the basis of didactic principles, namely through: the Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2020, № 5–6 (99–100) 160 principle of cordocentrism, characterized by the priority of spiritual and moral dimensions of the educational process over pragmatic and organizational and functional and encourages students to understand pedagogical reality. not only through thinking, but also through the “heart”; the principle of constructive pedagogical interaction, which involves creation of a positive cognitive field in which each subject of the educational process feels comfortable; principles of gamification and early diagnosis and development of professional interests, on the basis of which students develop the ability to create play learning environments in accordance with the personal interests of pupils; the principle of sustainable professional development, introduction of which contributes to the formation of students’ ability to design their own professional image, to outline ways to improve it. The novelty of the author’s approach to this problem is that, taking into account the above principles, the didactic system of basic competencies, combining scientific and emotional components, will be aimed at enhancing creative scientific and pedagogical activities, will have a predictive nature and ensure sustainable professional development of future primary school teachers.
50
МАЛИЦЬКА, Олена. "CИНТЕЗ МИСТЕЦТВ ЯК ІННОВАЦІЯ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 329–34. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-329-334.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Стаття присвячена розгляду основних проблем і перспектив розвитку концепції синтезу мистецтв у контексті мистецької освіти майбутнього вчителя початкової школи. Відображено, що впровадження концепції синтезу мистецтв у мистецьку освіту вчителя початкової школи трактується як феномен, зумовлений процесами глобалізації, що охоплює всі сфери сучасного суспільства. Визначено, що глобальне мислення вимагає нових способів інтегрування та сучасної подачі інформації, що, у свою чергу, зумовлює новий зміст, форми та методи мистецької освіти. У статті зосереджено увагу на тому, що синтез мистецтв має загальні риси еволюційного процесу у творчості та освіті, який сприяє комплексному опануванню майбутніми вчителями початкової школи різноманітних аспектів навколишньої дійсності засобами духовної та культурної спадщини. Зроблено висновок, що вдосконалення та оновлення методологічного підґрунтя в контексті синтезу мистецтв буде сприяти оптимізації мистецької підготовки майбутнього фахівця початкової освіти та ефективному формуванню його загальнокультурної компетентності. Зосереджено увагу на необхідності застосування системи підходів до впровадження концепції синтезу мистецтв у художньо-естетичній підготовці здобувача вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта. Зроблено висновок, що оптимальною структурою системи методологічних підходів до впровадження концепції синтезу мистецтв у художньо-естетичній підготовці майбутнього вчителя початкової школи буде така, що органічно поєднує інтегративний, креативний, культурологічний, діяльнісний, особистісний, аксіологічний підходи. Аргументовано, що домінантним елементом ув структурі цієї системи є інтегративний підхід, який визначає вектори інших методологічних підходів та є вихідним чинником для визначення педагогічних ознак і якісних характеристик комплексного освітнього простору в цілому. На підставі теоретико-емпіричного дослідження проаналізовано спільні функції, які виконує в освітньому процесі педагогічного закладу вищої освіти система вищезазначених підходів. У результаті дослідження було зроблено висновок, що стратегія синтезу мистецтв у мистецькій освіті дозволяє предметно реалізовувати сучасні соціокультурні цінності в процесі художньо-естетичної діяльності майбутнього вчителя початкової школи. Ключові слова: синтез мистецтв, інтеграція мистецтв в освітньому просторі педагогічного закладу вищої освіти, мистецька освіта вчителя початкової школи, загальнокультурна компетентність учителя початкової школи, методологічні підходи в мистецькій освіті, інтегративний підхід.