Статті в журналах: "Наукове прогнозування"

1

ПАСІЧНИК, Л. В., та Т. О. ДОРОНІНА. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО ВИСВІТЛЕННЯ ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті констатовано, що напередодні відзначення 30-річчя незалежності України зміцнення європейського вектору її політико-економічного та соціально-культурного розвитку визначило напрями реформування вітчиз- няної системи освіти за зразками країн – освітніх лідерів. Утім, як наголошують автори, визначального значення має набути вивчення накопиченого вітчизняного освітнього досвіду, звернення до якого дозволяє виявити як тен- денції, що суголосні європейським традиціям, так і тенденції, що становлять національну своєрідність та непо- вторність власного історичного поступу, зокрема у сфері підготовки вчителів, які викладають українську мову та літературу. Автори доводять, що узагальнене системне дослідження означеної проблеми потребує конкрети- зації його теоретико-методологічної основи шляхом визначення сукупності наукових принципів, методологічних підходів та методів. На підставі вивчення масштабного науково-педагогічного матеріалу та з опорою на наявні історико-педагогічні дослідження, суголосні темі статті, автори визначають методологію дослідження підготовки вчителів української мови і літератури в системі вищої педагогічної освіти як систему принципів (науковості, об’єктивності, історичного детермінізму, відтворюваності, руху від опису, через пояснення до прогнозування), методологічних підходів (системний, структурний, хронологічний, історіографічний, історичний, цілісний, аспек- тний, соціокультурний, культурно-історичний, аксіологічний, парадигмально-педагогічний) та конкретно-науко- вих методів (пошуково-бібліографічний, термінологічного аналізу, історико-структурний, проблемно-хронологіч- ний, історико-генетичний, періодизації). Зроблено висновок, що послідовне дотримання вказаних принципів / методів / методів сприятиме цілісності дослідження, утім сама методологія як система може та має варіюватися відповідно до проблеми дослідження та завдань, які ставить перед собою науковець. Теоретико-методологічні засади у своїй сукупності створюють наукове підґрунтя дослідження, яке не є остаточно закріпленим та являє собою комплекс гнучких наукових інструментів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Борзих, Олександр, та Михайло Круть. "ІННОВАЦІЇ ЗАХИСТУ РОСЛИН – СТАЛОМУ РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 155–59. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.028.

Повний текст джерела

Анотація:

Інститутом захисту рослин Національної академії аграрних наук України сформовано базу даних наукових розробок із захисту рослин в Україні, яка складається із 317 інновацій. Вони згруповані за такими напрямами: 1) прогнозування фітосанітарного стану агроценозів; 2) наукове забезпечення селекції сільськогосподарських культур на стійкість до шкідників та збудників хвороб; 3) біологічний метод захисту рослин; 4) вдосконалені екологічно безпечні технології захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів; 5) хімічний метод захисту рослин; 6) карантин рослин. Здійснення трансферу створених інновацій дає широкі можливості щодо забезпечення сталого розвитку агросфери і разом із тим успішному вирішенню державних завдань, спрямованих на стабілізацію розвитку аграрного сектору економіки країни та підвищення добробуту населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Потеряйко, Сергій, Ксенія Бєлікова та Олександр Твердохліб. "ПРОБЛЕМАТИКА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 136–42. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті поставлено й розв’язано наукове завдання щодо дослідження стану державного управління у сфері державної безпеки, що розглядається в сучасному науковому дискурсі. Окреслено основні напрями наукового дослідження в аспектах визначення теоретико-методологічних засад становлення та розвитку системи державного управління сферами державної безпеки та цивільного захисту. Визначено основні питання, що досліджувалися у попередніх наукових працях, та презентовано отримані результати за означеною проблематикою, зокрема з питань: формування структури системи національної безпеки та механізмів, що забезпечують її функціонування; послідовності вироблення альтернативних стратегічних рішень у сфері національної безпеки; уточнення дефініцій сфери безпеки; упровадження заходів із підвищення стійкості критичної інфраструктури як основи національної безпеки; визначення напрямів розбудови інформаційного простору держави в умовах загроз та викликів суспільству; розроблення підходів до оцінювання ефективності роботи оперативного складу органів управління в умовах надзвичайних ситуацій; побудови системи міжнародної колективної безпеки на основі створення ефективних органів управління у сфері забезпечення національної безпеки; забезпечення національної безпеки держави шляхом визначення загроз та ризиків на ранній стадії їх виникнення. На основі результатів, отриманих ученими у попередніх наукових працях, актуалізовано нагальну потребу в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад становлення та розвитку системи державного управління сферою цивільного захисту України. Окреслено основні наукові завдання щодо досягнення мети подальшого дослідження сфери безпеки та сфери цивільного захисту, зокрема узагальнення міжнародного досвіду щодо створення безпекових систем. Окрім того, проведено оцінювання нинішньої структури сфери безпеки та цивільного захисту України. До часткових аспектів розгляду проблеми віднесено дослідження механізмів державного управління у сферах безпеки та цивільного захисту, удосконалення структури системи управління сферою цивільного захисту, удосконалення механізму прийняття державно-управлінських рішень у сфері безпеки. Виокремлено прогнозування дієвості функціонування безпекових структур, розроблення напрямів модернізації системи державного управління сферою цивільного захисту України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Поліщук, Олександр Павлович, та Євген Володимирович Гожев. "Дослідження динаміки та прогнозування курсів цінних паперів". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 77–78. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.89.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток людини, суспільства й економіки має спрямованість у майбутнє, що знайшло відображення у виникненні таких понять, як «передбачення», «прогноз». Прогнозування («наукове передбачення») – це та сторона пізнавальної діяльності суб’єкта, результатом якого є одержання знань про майбутні події.Моделі складних систем, таких як фінансові ринки, не завжди можуть давати однозначні рекомендації або прогноз.Серед факторів, що характеризують динаміку ринку та впливають на неї, є велика кількість даних нечислової природи, значення яких мають імовірнісну природу.Для подолання проблем, з якими доводиться зіштовхуватися при аналізі фінансової ситуації, робляться спроби застосування таких розділів сучасної фундаментальної й обчислювальної математики, як нейрокомп’ютери, теорія стохастичного моделювання (теорія хаосу) і теорія ризиків, теорія катастроф, синергетика й теорія систем, що самоорганізуються (включаючи генетичні алгоритми), теорія фракталів, нечіткі логіки й навіть віртуальна реальність.Правильне розуміння ситуації на ринку, аналіз його динаміки, прогнозування поводження ринку приводить до обґрунтованого прийняття рішень.Основна мета роботи полягала у розробці програмного забезпечення для дослідження динаміки й прогнозування курсу цінних паперів.Вiдповiдно до мети, було необхiдно вирiшити наступнi задачi:Розглянути основні підходи до аналізу ринку цінних паперів.Дослідити можливості програмного комплексу MetaTrader 4 по керуванню ринком цінних паперів.Проаналізувати можливості мови MQL 4 по створенню ринкових індикаторів і експертних систем аналізу ринку цінних паперів.Розробити й протестувати індикатор для аналізу динаміки курсів валют і експертну систему для короткочасного прогнозування й прийняття рішень на валютному ринку.Аналіз літератури з проблеми дослідження дозволив виділити наступні суттєві характеристики об’єкта дослідження:валютний ринок Forex має високу ліквідність;відсутність обмежень за часом роботи забезпечує неперервність процесу дослідження;децентралізованість забезпечує незалежність від локальних геополітичних факторів;велика кількість учасників ринку дозволяє абстрагуватися від індивідуальних особливостей гравців;об’єкт дослідження являє собою складну систему з великою кількістю нелінійних зв’язків.Виділені властивості валютного ринку дозволяють розглядати його як динамічну систему, що може бути проаналізована. Прогноз стану системи є актуальною проблемою, безпосередньо пов’язану з отриманням прибутку.Розгляд алгоритмів отримання якісних і кількісних характеристик ринку засобами фундаментального, технічного та комп’ютерного аналізу дозволив зробити наступні висновки:1. На практиці можна знайти випадки, коли кожен з представлених підходів до аналізу ринку дасть прийнятний результат. Для трейдерів, що не є ринкоутворювачами, найбільш прийнятним є комп’ютерний індикаторний аналіз з автотрейдингом за короткочасними прогнозами.2. Автоматичні індикатори є ефективним засобом графічного аналізу часових рядів, надаючи трейдеру можливість прийняття обґрунтованого рішення.3. При розробці експертної системи для робочого місця трейдера необхідно розрізняти поняття «прогнозування руху цін на ринку», з одного боку, та «ігрові робочі гіпотези», зважені за ймовірністю подій, з іншого.4. Критеріями вибору трейдингової системи є підтримка великого набору індикаторів і експертів, можливість розширення системи компонентами користувача, наявність вбудованої мови програмування та локалізація.В результаті дослідження було створено експертну систему, призначену для автоматичного ведення торгів на ринку цінних паперів. Експертна система реалізована засобами мови програмування MQL 4, що вбудована в термінал MetaTrader 4.Розгляд підходів до написання технічних індикаторів та експертних систем для підтримки прийняття рішень на основі аналізу динаміки курсу цінних паперів та короткочасного прогнозування дозволило зробити наступні висновки:Мова програмування MQL 4 має всі необхідні інструменти для забезпечення якісного технічного аналізу курсу валют.Можливість написання та тестування експертів в торговій системі MetaTrader дозволяє користувачу створити систему торгівлі, що приносить прибуток.Аналіз присутніх на ринку торгових систем виявив типові помилки в написанні експертних систем, що були враховані при розробці власного автотрейдингового експерта.Подальший розвиток даної роботи планується у напрямку дослідження динаміки валютних ринків з метою удосконалення алгоритмів прогнозування курсу та оптимізації роботи торгових експертних систем із застосування механізму нейронних мереж.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Lukyanchuk, Vadym, Ivan Nikolaev, Volodymyr Tkachev, Pavlo Openʹko та Pavlo Drannyk. "Методичний підхід до вибору раціонального варіанту підтримання працездатності зенітної ракетної системи в умовах морального старіння третього роду". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 3 (28 червня 2020): 3–15. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.3.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для фахівців логістичного забезпечення, які займаються питаннями організації експлуатації та відновлення озброєння та військової техніки. У статті розглядається методичний підхід щодо вирішення питання забезпечення вибору раціонального варіанту підтримання працездатності зенітної ракетної системи з урахуванням впливу морального старіння третього роду. Проаналізовані існуючі у науково-технічній літературі публікації, присвячені питанням прогнозування показників довговічності озброєння та військової техніки на основі логіко-ймовірнісних моделей, які враховують як зміну властивостей складових частин зенітних ракетних систем, так і можливості системи логістичного забезпечення щодо її відновлення, встановлено, що питання завдання вибору раціонального варіанту підтримання технічного стану зенітних ракетних систем з урахуванням наведених факторів в них не розглядалося, що дозволило визначити невирішене наукове завдання, що полягає в подальшому розвитку науково-методичного апарату вибору раціонального варіанту підтримання технічного стану зенітних ракетних систем з урахуванням зміни властивостей елементів обладнання і можливостей системи логістичного забезпечення з відновлення її технічного ресурсу. Описана математична модель вибору раціонального варіанту підтримання технічного стану зенітної ракетної системи з урахуванням зміни властивостей елементів обладнання і можливостей системи відновлення її технічного ресурсу. Показано, що вибір того або іншого варіанту повинний здійснюватися на основі оцінювання техніко-економічної ефективності компенсації деградації ресурсної відмовостійкості. Наведено, що для компенсації деградації ресурсної відмовостійкості зенітної ракетної системи можуть застосовуватися методи модернізації радіоелектронного обладнання і методи підвищення забезпеченості експлуатаційних процесів. На основі математичного апарату дерев граничного стану отримані аналітичні вирази для розрахунку оцінок показників техніко-економічної ефективності застосування різних методів компенсації ресурсної відмовостійкості зенітної ракетної системи. Запропонований підхід до обґрунтування вибору найбільш раціонального варіанта підтримання працездатності зенітної ракетної системи з точки зору максимуму техніко-економічної ефективності на основі використання результатів ранжирування оцінок показників техніко-економічної ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Bahrii, I. D., I. V. Vasileva, K. M. Starodubets, O. M. Malyshev та S. O. Kuzmenko. "Наукове обґрунтування просторового розподілу аномальних проявів водню для вирішення енергетичних та екологічних проблем". Мінеральні ресурси України, № 1 (20 травня 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.24-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що засвідчує: абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що немає. До важливих стратегічних напрямів геологічної науки належать прогнознопошукові системні технології комплексних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовується водень.Перехід до водневої енергетики перспективний ще й тому, що водень – універсальна енергетична сировина. Потреба в такому паливі дуже актуальна, якщо врахувати, що основне джерело забруднення повітря в містах – продукти неповного згоряння вуглевмісного природного палива. Важливе завдання науки – прогнозування, пошуки та розроблення економічно вигідних способів добування і використання водню. В Україні є водневі дегазаційні структури з великим потенціалом у відкладах протерозою та фанерозою. Комплексний аналіз геологоструктурних, гідрологогідрогеологічних матеріалів, що виконується впродовж майже 30 років у межах наукових фундаментальних і прикладних досліджень на пошукових об’єктах з метою обґрунтування картування перспективних місць для закладення параметричних і промислових свердловин на питні й термальні води, вуглеводні (ВВ), дегазаційних свердловин у зонах розвитку газодинамічних явищ у шахтних виробках, дав змогу встановити просторово-кількісні характеристики вуглеводневих родовищ та їхніх еманаційних газових індикаторів: Rn, Tn, He, CO₂ та H. І як показала практика, такий підхід уже на попередньому етапі досліджень дає змогу не тільки аргументовано визначити ступінь зосередження перспективних площ нафтогазоносних областей, відбракувати майже непродуктивні ділянки, а й виявити аномальні площі концентрацій одного з головних енергетичних компонентів – водню як відновлюваного енергетичного джерела кругообігу речовини в природі і як детонатора геодинамічних явищ у шахтних виробках, що призводять до катастроф і людських жертв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

БЕЛОПОЛЬСЬКИЙ, М. Г., О. В. ТАРАСЕВИЧ та Л. О. ЖИЛІНСЬКА. "ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СФЕРИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ВІДКРИТОСТІ МІСТА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/242079.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити сценарне прогнозування рівня економічного забезпечення розвитку сфери життєдіяльності міста. Методика. Для вирішення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: трендового аналізу, інтегрального оцінювання, сценарного прогнозування. Результати. Розроблено комплекс науково-прикладних матеріалів щодо економічного обґрунтування стратегій, пов’язаних з відновленням сфери життєдіяльності міста (на прикладі м.Покровськ). Наукова новизна. Запропоновано науково-методологічний підхід щодо сценарного прогнозування рівня забезпечення сфери життєдіяльності міста Покровськ на основі використання методології інтегрального оцінювання, методології прогнозування, реалізація якого дала змогу провести сценарне моделювання інтегральної оцінки на основі зміни пріоритетності параметрів. Практична значимість. Використання зазначеного підходу надає можливість обґрунтувати сценарії: життєздатності, оптимальності, критичності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Lukyanchuk, Vadym, Ivan Nikolaev, Pavlo Open’ko, Igor Dzeverin та Oleh Uhrynovych. "Методика визначення пріоритетності проектів науково-дослідних робіт у сфери розробок озброєння та військової техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 40–56. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для наукових працівників та фахівців логістичного забезпечення, які займаються питаннями створення зразків озброєння та військової техніки. У статті розглядається методика відбору і оцінки проектів науково-дослідних робіт, яка орієнтована на практичне використання при плануванні і реалізації інноваційних проектів у сфері розробок озброєння і військової техніки. Обґрунтований перелік показників, що характеризує результати науково-дослідних робіт. Методика встановлює загальний порядок формування переліку науково-дослідних робіт, що мають виконуватися в рамках Державного оборонного замовлення, за ступенем їх пріоритетності (важливості). Методика заснована на кількісно-якісному аналізі очікуваних результатів проектів науково-дослідних робіт та їх призначенні. Для формалізації узагальненого показника якості результатів проектів науково-дослідних робіт пропонується використовувати бальний метод ранжирування альтернатив за сукупністю базових критеріїв. Пропонована методика відрізняється високим ступенем універсальності і гнучкості, наявністю можливості сформувати групу або групи експертів, що володіють різними властивостями. Вона володіє високим ступенем адаптивності до впливу різних чинників проектного середовища і можливістю інтеграції з іншими науковими методами. Показано, що запропонована методика оцінки пріоритетності науково-дослідних робіт може бути використана в будь-якій іншій галузевій науці, а також на рівні окремих наукових організацій, при цьому не тільки для оцінки планованих науково-дослідних робіт, але і для міжгалузевих зіставлень, моніторингу ефективності наукової діяльності. Результати прогнозування впровадження розробленої методики формування переліку пріоритетних проектів тем науково-дослідних робіт свідчить про підвищення ефективності наукових досліджень, забезпечення прискореного впровадження наукових розробок в практику, оптимізацію витрат на проведення науково-дослідних робіт у сфері розвитку озброєння та військової техніки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Sushyi, Olena. "Прогностичний потенціал соціально-психологічних досліджень: від теорії до практики". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 19–31. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).209.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему розроблення методичного базису психологічного забезпечення соціального прогнозування як науково-теоретичної та предметно-практичної діяльності. Її актуальність зумовлена запитом на підготовку психологічно обґрунтованих стратегій і технологій антикризового управління, що передбачає застосування психологічно обґрунтованих підходів у прогнозуванні соціальних процесів і явищ. Мета статті полягає у визначенні прогностичного потенціалу соціально-психологічних досліджень, а також окресленні перспективи переходу від теоретичного до практичного соціально-психологічного забезпечення соціального прогнозування. Для цього запропоновано низку теоретичних положень, що обґрунтовують науково-методичні засади психологічного забезпечення соціального прогнозування. В їх основу покладено визначення предмета соціально-психологічної науки, яким задаються основні параметри соціально-психологічного ракурсу в прогнозуванні соціальних процесів і явищ. Відповідно до кожного з визначених теоретичних положень запропоновано принципи психологічного забезпечення соціального прогнозування. Змісту першого теоретичного положення, що визначається змістовими координатами методологічного простору соціально-психологічного теоретизування (за М. Слюсаревським), відповідає принцип онтологічної рівноцінності індивідуальних та надіндивідуальних форм психіки. Змісту другого теоретичного положення, що стосується онтології психічного в усій різноманітності його соціальних виявів (згідно з концепцією соціально-психологічного мислення М. Слюсаревського), відповідає принцип історико-культурної контекстуальності. З огляду на згадані теоретичні положення та відповідні принципи розглянуто три теоретичні моделі як приклади застосування соціально-психологічних підходів для цілей соціального прогнозування, а саме: теоретичну модель типології та актуалізації соціально-психологічних проблем у межах культурно-історичного циклу (М. Слюсаревський), синтетичну модель «універсального епохального циклу» (Е. Афонін), багатофакторну модель соцієтальної кризи (О. Суший). Визначено, що чим вищим є рівень теоретичного узагальнення проблем суспільного розвитку на конкретному відрізку соціально-історичного часу, тим менш значущим може видаватися завдання як розроблення психологічно обґрунтованих підходів до здійснення соціального прогнозування, так і розроблення психологічно обґрунтованих стратегій і технологій антикризового управління. Проведене дослідження дало підставизробити низку висновків, що визначають перспективу подальшого теоретичного обґрунтовування науково-методичних засад та практичного соціально-психологічного забезпечення соціального прогнозування. По-перше, стверджується, що прогноз може виконувати як попереджувальну, так і мотиваційну функцію. Відповідно, обґрунтовується необхідність застосування альтернативного (відмінного від екстраполяції) алгоритму прогнозування, що враховуватиме мотиваційну та попереджувальну функції в прогнозуванні соціальних процесів, дозволятиме визначати бажаний (або небажаний) майбутній стан системи/об’єкта та обирати способи його досягнення (чи уникнення). По-друге, визнається, що, розробляючи психологічно обґрунтований соціальний прогноз, слід враховувати як ситуаційні, так і середовищні чинники суспільного розвитку, тобто слід зважати не тільки (і не стільки) на особистісні диспозиції, сформовані на основі попереднього життєвого досвіду,а й на особливості ситуації, в якій перебувають у цей момент люди, та відповідний (характерний для ситуації) психологічний стан соціальних груп і спільнот. Зрештою, по-третє, підсумовується, що переліченим вимогам відповідає ретродуктивний підхід, відповідно до якого пояснення досягається шляхом встановлення реальної засадничої структури або механізму (наприклад, соціально-психологічного), що відповідає за створення закономірності, яка спостерігається. Отже, на основі ретродуктивної логіки можна (а) уявляти образ бажаного майбутнього, (б) орієнтуватися на вже відомі приклади, що задаватимуть напрям руху в потрібному напрямі, і на підставі цього (в) розробляти відповідні стратегії з огляду на ті реалії, які вже є.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kukharuk, Olha. "Теорія соціальної ідентичності та прогнозування соціальної поведінки: Основні підходи". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).235.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті зумовлена важливістю проблем соціального прогнозування, зокрема прогнозування соціальної поведінки. Аналізуються класичні і сучасні дослідження соціальної ідентичності. На Заході ця теорія є однією з базових для вивчення і прогнозування групової поведінки, в українській науковій думці поведінковий аспект реалізації соціальної ідентичності майже не представлений. Мета наукового дослідження – аналіз теоретичних і методологічних підходів до вивчення поведінки крізь призму теорії соціальної ідентичності в різних сферах соціально-психологічного знання. Методологія дослідження – аналіз статей і наукових робіт, здійснений на основі теорії соціальної ідентичності з метою вивчення поведінкового компонента соціальної ідентичності. Результати аналізу джерельної бази показали, що прогнозування соціальної поведінки є одним із ключових дослідницьких напрямів у межах теорії соціальної ідентичності. В основі прогнозування соціальної поведінки з позицій теорії соціальної ідентичності лежать три важливі складники. Ідеться про апелювання до особистості як носія ідентичності і вплив на поведінку представників групи через такого носія. Апелювання до актуальних компонентів ідентичності – вплив на поведінку – можливий через апелювання як до окремих компонентів ідентичності, так і до соціальної ідентичності загалом як унікального поєднання видів ідентичності. Посилення ціннісного складника і прагнення до позитивної ідентифікації є рушійною силою, коли говорити про підтримку і збереження ідентичності групи. Усі ці постулати, підтверджені численними прикладними дослідженнями, є підставою для того, щоб вважати їх теоретичною основою для розроблення методологічних засад прогнозування соціальної поведінки. Перспективи подальших досліджень убачаємо в більш глибокому аналізі результатів досліджень, здійснених у межах теорії соціальної ідентичності, визначенні основних закономірностей, спільних для цих досліджень, та інтеграції отриманих знань в український соціально-психологічний науковий дискурс з метою напрацювання методологічних підходів до прогнозування соціальної поведінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

ГРИЦЕНКО, Лариса, Ірина КРИЦЬКА та Андрій ЦИНА. "ЗМІСТ, СТРУКТУРА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УЧНІВ У ТРУДОВОМУ НАВЧАННІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 146–54. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-146-154.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання створення універсальної наукової та дієвої системи формування громадянської відповідальності учнів у трудовому навчанні. Мета дослідження – на основі цілісного наукового аналізу розкрити сутність, зміст, структуру та концептуальні засади формування громадянської відповідальності учнів у трудовому навчанні. Проаналізовано зміст ключових понять дослідження «формування», «відповідальність», «громадянськість», «громадянська відповідальність» як провідних складових феномена «формування громадянської відповідальності». Під останнім розуміється тривалий період онтогенезу, зумовлений інтегративними вимогами й особливостями вияву на оптимальному рівні таких складників життєдіяльності особистості: суспільно-активна життєва позиція; самостійність, наполегливість, самоаналіз, самоконтроль та самоорганізація у суспільних відносинах; виконання громадянських норм і цінностей; чесність, совість, обов’язок; готовність відповідати за власні вчинки; привласнення норм і принципів суспільної моралі; національна і планетарна свідомість. Науково обґрунтовано концептуальні підходи до формування громадянської відповідальності учнів 5-9 класів на засадах їхньої ефективності для пояснення та прогнозування шляхів формування її складових: концепція виховання в соціально значущих видах діяльності А. Макаренка; концепція морально-духовної ціннісної спрямованості виховання громадянськості особистості В. Сухомлинського; психодинамічна теорія особистості З. Фрейда; гуманістичний напрям у теорії особистості А. Маслоу; поведінкова теорія особистості Дж. Уотсона та Б. Скіннера; діяльнісна теорія особистості О. Леонтьєва, А. Брушлинского. Наукова новизна пропонованого концептуального підходу до формування в учнів громадянської відповідальності полягає у поясненні та прогнозуванні цього процесу шляхом визначення та інтеграції цінних принципів і підходів у перевірених практикою і часом структурних концепціях розвитку особистості. Практичне значення дослідження визначається можливістю розробки, за обґрунтованими концептуальними засадами, та впровадженням у практику освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів системи методів формування громадянської відповідальності учнів у трудовому навчанні. Результати дослідження можуть бути використані при укладанні освітніх програм, навчально-методичної літератури з трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Ключові слова: громадянська відповідальність, формування, концепція, розвиток особистості, трудове навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Kukharuk, Olha. "Протиставлення «ми» - «вони» у міжгруповій взаємодії: тлумачення, загрози, можливості прогнозування соціальної поведінки." Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 161–71. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-72.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті зумовлена важливістю аналізу міжгрупової взаємодії з точки зору соціальної психології в цілому та теорії соціальної ідентичності зокрема. Аналізуються сучасні дослідження здійснені у рамках теорії соціальної ідентичності, що стосуються міжгрупової взаємодії, протиставлення ін- та аутгруп. У світі ця теорія є однією із основних для вивчення і прогнозування міжгрупової взаємодії, в українській науковій думці ці аспекти теорії соціальної ідентичності представлені недостатньо. Мета наукового дослідження аналіз сучасних напрацювань теорії соціальної ідентичності що стосуються міжгрупового протиставлення та міжгрупової взаємодії. методологія дослідження – аналіз статтей та наукових робіт, що здійснені у рамках теорії соціальної ідентичності і здійснені з метою вивчення міжгрупової взаємодії. Результати аналізу джерельної бази показали, що міжгрупова взаємодія відбувається у залежності від того, якими є настанови членів груп щодо своєї та аутгрупи, визначення їх статусу. Більш статусні групи використовують стратегії підтримки власного статусу. Менш статусні групи використовують стратегії щодо зміни свого статусу: стратегії соціальної мобільності, соціальної креативності і соціального протистояння. Обєднавчі стратегії міжгрупової взаємодії представлені формуванням єдиної надідентичності, соціальною кросс-категоризацією та мультикультуральним фреймуванням міжгрупових стосунків. Ці теоретичні підходи можуть бути базовими для розробки методологічних підходів прогнозування міжгрупової взаємодії та зниження міжгрупової напруженості. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у глибшому аналізі результатів досліджень здійснених у межах теорії соціальної ідентичності, виділенні основних закономірностей, спільних для цих досліджень та інтеграцію отриманих знань в українську соціально-психологічну наукову думку з метою напрацювання методологічних підходів до прогнозування міжгрупової взаємодії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Леонтьєва, І. В. "ПРОФАЙЛІНГ ОСОБИСТОСТІ: ЧИ Є ЙОМУ МІСЦЕ В СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ?" Теорія та методика навчання та виховання, № 50 (2021): 114–22. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано методологічні основи наукового розуміння предмету профайлінгу, його понятійно-категоріальний апарат, висвітлено ґенезу та основні напрями розвитку профайлінгу, зроблено спробу з’ясувати місце і роль профайлінгу в педагогічній теорії та практиці. Науковий пошук здійснювався з використанням комплексу методів: загальнонаукових – аналітичний, ретроспективний та порівняльний аналіз наукової літератури, – для з’ясування природи досліджуваного феномену; хронологічний – для розгляду явища у динаміці; термінологічний аналіз – для уточнення базових понять дослідження; узагальнення та систематизація наявного досвіду з зазначеної проблеми – для формулювання власних поглядів на місце і роль профайлінгу у сучасній педагогіці. Вивчення довідникової літератури та наукових публікацій дозволило, у першу чергу, встановити відсутність єдиного науково обґрунтованого визначення поняття «профайлінг» та значне розмаїття підходів сучасних дослідників до його категоризації, що пояснюємо, з одного боку, малодослідженістю явища у вітчизняному науковому просторі, та, з іншого боку, складністю отримання вірогідних верифікованих даних. Нами було запропоновано власне розуміння понять: профайлінг ми розглядаємо як певний комплекс взаємопов’язаних діагностичних процедур, що використовується для складання психологічного портрету людини з наступною типологізацією її особистості та поведінки, а «педагогічний профайлінг» як комплекс взаємопов’язаних діагностичних процедур, що використовується в освітньому процесі для складання психологічного портрету здобувача освіти з метою прогнозування його академічної поведінки та подальшої професійної діяльності. Дискусійними залишилися питання щодо: рівня науковості цього знання; вимог до рівня знань й умінь профайлерів, їх підготовки; відсутності чіткого та уніфікованого поділу особистостей людей на типи, складності у створенні їх профілю; можливостей опертя на теорію особистостей О. Лазурського у вироблені принципів та підходів педагогічної профілізації особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Стрелков, Владислав. "МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДЕЛЕГІТИМАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ВЛАДИ". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Нестабільність є визначальною рисою політичного процесу в Україні. Відсутність тривалої традиції суве- ренного державотворення в умовах сталої демократії заклала підвалини проблем легітимності політичної вла- ди в Україні на сучасному етапі державного будівництва. Проблеми, пов’язані з утратою підтримки та довіри громадян, є особливо відчутними для незміцнілих політичних інститутів українського суспільства. За часи незалежності криза легітимності політичної влади набула всеохоплюючого характеру в українській політичній системі. Це призвело до формування процесу делегітимації політичної влади. Найбільших репутаційних утрат від процесу делегітимації зазнав інститут президентства. Кульмінацією цих процесів для інституту прези- дентства в Україні стали події Революції гідності 2013–2014 рр. та обрання президентом «не політика» В. Зеленського у 2019 р, яке стало проявом тотальної делегітимації української політичної еліти. Проблеми делегітимації президентської влади значною мірою залишаються поза увагою українського нау- кового співтовариства. Про це свідчить недостатнє висвітлення означеної проблеми у вітчизняній науковій літературі. Однак актуальність кризових явищ в українській політичній системі та невирішеність проблем делегітимації президентської влади в політичному процесі України стимулюють наукову зацікавленість цією проблематикою. З огляду на це, автор пропонує інструментарій, який стане у нагоді в наукових розвідках, пред- метом яких є делегітимація президентської влади. У статті розглянуто два рівня методології: загальнонауковий та конкретно-науковий. У рамках загальнона- укового рівня методології проаналізовано можливості застосування для дослідження технологій делегітимації президентської влади таких підходів: інституційного, історичного, соціокультурного, аксіологічного, системно- го, біхевіорального, діяльнісного, синергетичного. У рамках конкретно-наукового рівня методології встановлено евристичний потенціал таких спеціальних методів: спостереження, статистичного аналізу, математичного моделювання, психологічного аналізу, політичного прогнозування, політичного моделювання, контент-аналізу, case study.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Hladiy, M. V., Y. P. Polupan, S. I. Kovtun та I. S. Borodai. "Наукова школа академіка М. В. Зубця у розвитку наукових основ вітчизняного тваринництва". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлено основні напрями творчих пошуків наукової школи, заснованої на базі Інституту розведення і генетики тварин (ІРГТ) доктором сільськогосподарських наук, професором, академіком НААН М. В. Зубцем. Обґрунтовано, що основна проблема, що піднімалася науковою школою, – селекція великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності. Виділено основні напрями досліджень наукової школи: розвиток основ породотворення в скотарстві; реалізація програм виведення порід сільськогосподарських тварин; організація комплексу досліджень з проблем генетики і біотехнології у тваринництві; розроблення основ оцінки племінної цінності та прогнозування продуктивності тварин; запровадження ефективних методів збереження та раціонального використання генофонду сільськогосподарських тварин. Доведено значення здобутків наукової школи на сучасному етапі розвитку тваринництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Onegina, Viktoriya, та Yurii Vitkovskyi. "Інвестиції та земельна реформа в сільському господарстві в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (20 грудня 2020): 187–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій і чинників інвестицій у сільському господарстві в Україні в період 2014–2019 рр. та впливу заходів земельної реформи із лібералізації обігу земель сільськогосподарського призначення на обсяги інвестування в сільському господарстві. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як логічні операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція) – для визначення особливостей тенденцій в інвестуванні, формулювання висновків щодо впливу земельної реформи на інвестиції; індексний – для виявлення кількісних змін у номінальних і реальних обсягах інвестицій, чинниках впливу; трендовий аналіз – для визначення тенденцій змін та побудови функцій тренду інвестицій у різні періоди; факторний і кореляційний аналіз – для виявлення чинників і щільності зв’язку та залежностей обсягів інвестицій від окремих чинників (прибутку, цін, ставки відсотка, державної підтримки); графічний – для візуальної презентації динаміки інвестицій. Дослідження виконувалося на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області та даних власних спостережень за 2014–2019 рр. (для розрахунку індексів окремих показників та окремих коефіцієнтів кореляції враховувалися дані за 2009–2013 рр.). Результати. Визначено функцію тренду, яка розкриває загальну спрямованість зміни річних обсягів інвестування в сільському господарстві у 2014–2019 рр. в Україні. Установлено, що основними чинниками, які здійснювали вплив на процеси інвестування в цей період, були підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, низький рівень диспаритету цін на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, експортна орієнтація виробництва та сприятлива для експортерів динаміка курсу національної валюти, агроінновації, прибутковість сільськогосподарського виробництва. Однак дія визначених чинників не пояснює зменшення обсягу інвестицій у 2019 р. Проведене дослідження показало, що очікування щодо змін у законодавстві стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення мали негативний вплив на динаміку інвестування в сільському господарстві в Україні. Для збереження тренду збільшення інвестування в сільськогосподарське виробництво, його техніко-технологічне оновлення важливим є здійснення комплексу правових, економічних, технічних та організаційних заходів, що забезпечать якісне реформування земельних відносин. Оригінальність / наукова новизна. Набули подальшого розвитку визначення динаміки інвестицій у сільському господарстві в Україні та ідентифікація найбільш значущих чинників впливу на них у 2014–2019 рр., оцінка зміни в річних обсягах інвестування під впливом очікувань запровадження ринку землі в Україні. Розвинуто наукове обґрунтування впливу земельної реформи на інвестування в сільському господарстві та доведено, що доки права власності на землі сільськогосподарського призначення залишатимуться нечітко та не у повному обсязі визначеними, неможна стверджувати про підстави для підвищення ефективності використання земельних ресурсів, збільшення інвестицій у сільське господарство внаслідок відміни мораторію на продаж землі. Тривалість лагу впливу земельної реформи на збільшення інвестицій у сільському господарстві буде залежати від якості інститутів землекористування та ринку землі. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в управлінні як на мікро, так і на макрорівнях для прогнозування обсягу інвестицій у сільському господарстві, опрацювання заходів із стимулювання інвестицій та поглиблення земельної реформи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Hnatenko, Petro Ivanovych, та Eleonora Kostiantynivna Skyba. "СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 22–35. http://dx.doi.org/10.15421/342003.

Повний текст джерела

Анотація:

Предмет аналізу. Досліджено особливості соціального прогнозування в контексті української національної психології. Встановлено, що соціальне прогнозування щодо української національної психології має бути на принципах урахування повного, всебічного взаємозв’язку та взаємовпливу усіх соціальних інститутів та факторів на процес соціального прогнозування української національної ідентичності та національної психології. Метою роботи є доказ взаємовпливу та взаємозв’язку усіх соціальних інститутів на особливості формування української національної психології. Рекомендовано, що для методології аналізу характерним є використання принципу плюралізму, що передбачає застосування таких методів як діалектичний, порівняльний, метод сходження від абстрактного до конкретного та метод єдності історичного і логічного. Серед методів історичної реальності потрібно виділити історико-генетичний, історико-порівняльний, історико - типологічний та історико-систематичний методи. Виявлено, що специфіка розглянутої проблеми передбачає вживання не тільки філософських, але також і загальнонаукових, міждисциплінарних методів. Актуальність роботи полягає у необхідності соціального прогнозування для побудови моделі подальшого розвитку українського суспільства з метою реалізації закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». Для розбудови пріоритетних напрямів соціального розвитку країни є необхідність дослідити специфіку прогнозування української національної ідентичності та вплив української національної ідентичності на формування сучасної картини світу. Наукова новизна. Вперше розглядається проблема соціального прогнозування у контексті специфіки та особливостей української національної психології з урахуванням взаємозв’язку та взаємовпливу усіх соціальних інститутів суспільства. Сформульовано, що практичне значення дослідження полягає у тому, що матеріали статті можуть бути використані у лекційних курсах з соціальної філософії та соціальної психології. Також можуть бути застосовані для дослідження суспільної думки України та форм суспільної свідомості української спільноти. Матеріали статі надають можливість сприяти розробці рішень щодо впливу на подальший стан української національної ідентичності, її психології, напрям її життєдіяльності. Запропоновано розгляд майбутнього української національної психології та української національної ідентичності піддавати соціальному прогнозуванню із урахуванням взаємовпливу усіх соціальних інститутів в процесі соціалізації української національної ідентичності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Bondar, O. A., M. M. Klymchuk, V. V. Shovkivska, A. A. Klochko та R. Yu Malik. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕНЕРГОКЛАСТЕРУ З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ТРЕНДІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 27–35. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.27-35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено теоретичні аспекти прогнозування розвитку енергокластеру, оскільки саме енергокластер має створювати умови для базового, комплексного розвитку в рамках цільової функції, спрямованої на активізацію його технологічного, науково-технічного, виробничо-комерційного та кадрового потенціалу, а також упередження, мінімізацію активних і пасивних економічних загроз, пов'язаних, наприклад, з фрагментарною державною політикою в сфері підтримки функціонування інтеграційних утворень.Актуалізовано проблематику формування нових моделей організації спільної діяльності підприємств, а саме енергокластеру як одного з інструментарію створення інноваційно-високотехнологічної економіки та залучення інвестицій. Проведено групування підходів щодо економіко-математичного розвитку енергокластеру, де виокремлено переваги та недоліки груп моделей інноваційного розвитку економіки в вигляді векторної задачі лінійного програмування, моделей, заснованих на одному або групі критеріальних показників чи на концепції балансу, а також в основі яких покладено аналіз структури економічного об'єкта. Запропоновано організаційно-економічнe системe елементів енергокластеру при якому забезпечується стабільність його функціонування, досягнення фінансово-комерційного успіху, прогресивний науково-технічний та соціальний розвиток з урахуванням діючих тенденцій світових економічних, виробничих і наукових трансформацій. Представлено комплекс факторів розвитку енергокластеру та принців адаптації, впровалдення яких сприятиме ефективному вирішенню проблем раціонального використання енергоресурсів в рамках інтеграційного утворення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Костенко, О. М., Т. Г. Лапенко, Н. М. Опара, В. В. Дудник, М. М. Шпилька та О. У. Дрожчана. "МЕТОДИКА СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ, КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАВМАТИЗМУ ТА ШЛЯХІВ ЙОГО ПРОФІЛАКТИКИ В АГРОІНЖЕНЕРІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 273–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.36.

Повний текст джерела

Анотація:

Надзвичайно інтенсивний розвиток виробництва переважно в у сіх країнах, зокрема й Україні, супроводжується такими негативними явищами, як травматизм та поява професійних захворювань. Відомо, що джерел та причин, що передують появі травматизму і професійних захворювань, багато, зокрема організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, нормативно-правових та ін. В Україні, за даними Міжнародної організації праці, виробничий травматизм є одним із найбільших серед європейський країн. Смертність від виробничих травм посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Вищезазначені показ-ники свідчать про надзвичайну серйозність проблеми виробничого травматизму, а тому ця тематика потребує вивчення. Науковці нашої держави провели низку досліджень у цьому напрямі, результати яких використовують при розробці шляхів профілактики виробничого тра-вматизму. Незважаючи на значний науковий та практичний внесок дослідників відповідної галузі у вивчення різних аспектів виробничого травматизму і розробки профілактичних заходів на державному рівні й на рівні підприємств, проблема виробничого травматизму в Україні залиша-ється актуальною та потребує інноваційних, науково обґрунтованих підходів до її розв’язання. Варто зазначити, що проблему зниження виробничого травматизму віднесено до категорії особливої державної і суспільної значущості, а її розв’язання – до пріоритетних завдань національної безпеки України. Аналіз нещасних випадків на виробництвах України є одним із основних і необхідних шляхів розробки механізмів профілактики та запобігання виробничого травматизму. При цьому застосовуються різні методи та методики аналізу, такі як статистичний, монографічний, економічний, ергономічний та ін. У статті пропонується методика аналізу, короткострокового прогнозування виробничого травматизму та шляхів його профілактики, що дає змогу виявити очікувану картину таких явищ і отримати прогнозовані моделі для динаміки показників виробничого травматизму, які є підставою для розробки шляхів профілактики виробничого травматизму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Савченко В.Ф. та Маклюк О.В. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 154–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є аналіз теоретичних положень, світового досвіду та ситуації в Україні щодо соціальної сфери, її показників, досягнень та недоліків, надання і обґрунтування пропозицій відносно шляхів розвитку, окреслення питань подальших наукових досліджень у даному спрямуванні. Методологічною основою дослідження є використання методів теоретичного узагальнення, системного підходу, аналізу, синтезу, загальнонаукових та спеціальних методів економічного спрямування. В результаті показано можливість вирішення протиріч між ефективністю економіки і соціальною справедливістю, використовуючи різні форми, методи та інструменти. Запропоновано інструментарій державної соціальної політики. Надано певний історичний екскурс щодо програмного вирішення соціальних проблем у країнах світу. Охарактеризовано метод планування і прогнозування організаційно-економічної форми регулювання, наведено приклади програм соціального розвитку, включаючи стратегії, довгострокові програми, а також документи регіонального характеру. Проаналізовано надання населенню субсидій за регіонами у 2019 році, де враховуються пріоритети діяльності, територіальне розташування, зусиль владних верхівок територій. Підкреслено важливість інноваційного інструментарію соціальної політики держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас високого рівня бідності населення. Виділено такі складові соціального захисту як соціальна допомога, соціальні послуги, соціальне страхування та соціальне забезпечення. Наголошено на особливій важливості соціальної допомоги, під якою розуміється системи заходів, спрямованих на поліпшення матеріального стану певних груп населення через програми та діяльність соціальних закладів. Доведено, що необхідно впроваджувати принципи стандартизації суспільного життя, основою яких є мотивація людей до підвищення ефективності діяльності. Вказується на основні проблеми фінансування соціальної сфери та способи їх вирішення. З'ясовано взаємодію фіскальної та соціальної політики, коли фіскальна політика має стимулювати ділову активність, а її використання тільки на збільшення надходжень до бюджету призводить до напруження у суспільстві. Підкреслюється, що головними напрямками соціального страхування є захист фізичних осіб під час втрати роботи, здоров’я, засобів існування, працездатності та інше. Зазначається важливість вдосконалення роботи державної служби зайнятості для посилення ефекту від її діяльності, а саме професійної орієнтації пошукачів роботи, забезпечення доступності соціальних послуг, набуття працюючими індивідами додаткової кваліфікації для кар'єрного зростання. Наведені та достатньо аргументовані пропозиції щодо перспектив розробки інноваційного інструментарію соціальної політики нашої держави в умовах бюджетного дефіциту і водночас бідності основної частки населення для максимального забезпечення його захисту, підвищення темпів економічного зростання, коли отримаємо дотримання високих соціальних стандартів, а також інноваційних змін революційного характеру при розробленні соціальних програм, які можуть бути використані в управлінських структурах на всіх рівнях, на підприємствах і в установах соціальної сфери. Гострота проблеми соціального забезпечення всіх жителів країни, підсилена економічною і політичною нестабільністю протягом багатьох років і пандемією Covid 19 на даному етапі, а також недостатнє наукове і методологічне опрацювання даної проблеми провокують до послідовного вивчення, розробки та застосування у практичних діях зазначеної складової розвитку країни, особливо в частині комплексності, послідовності, реалізації кращих складових світового і багато в чому повчального вітчизняного досвіду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (13 вересня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-008.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, структурі якої з необхідністю виділяємо рефлексивний компонент, що характеризується здатністю до аналізу, прогнозування і рефлексії власної професійної діяльності з візуалізації навчального матеріалу з використанням засобів комп’ютерної візуалізації, яка забезпечує професійний саморозвиток і самовдосконалення. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичний метод – t-критерій Стьюдента. Результати. Для визначення рівня сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики виокремлено серед іншого рефлексивно-оцінювальний критерії, який характеризується здатністю до самоаналізу, оцінювання та рефлексивної інтерпретації результатів власної професійної діяльності щодо впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес. Статистичні розрахунки за показниками рефлексивно-оцінювального критерію (критичне ставлення до обраного засобу комп’ютерної візуалізації, до обраної технології візуалізації навчального контенту, усвідомлення типових помилок при впровадженні інформаційних технологій у освітній процес (Р1 «Здатність до самоаналізу»); потреба у самовдосконаленні, у оновленні і поповненні власних знань, умінь та навичок у галузі інформатико-математичних дисциплін та цифрових технологій (Р2 «Здатність до самовдосконалення») підтвердили статистичну відмінність обраних сукупностей: по кожній парі сукупностей ЕГ1 – КГ і ЕГ2 – КГ по кожному показнику отримано та статистичну однорідність по групам ЕГ1 – ЕГ2, оскільки по кожному показнику отримано . Висновки. За результатами впровадження системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики студенти проявляли критичне ставлення до обраного засобу комп’ютерної візуалізації в ході написання конспектів уроків чи розв’язування професійних завдань, бажання обговорювати шляхи використання засобів комп’ютерної візуалізації при вивченні певних тем шкільного курсу математики, інформатики з подальшим аналізом та корекцією власної професійної діяльності, усвідомлення типових помилок при застосуванні інформаційних технологій в освітньому процесі, зацікавленість у поповненні власних знань у галузі когнітивної візуалізації за рахунок вивчення досвіду інших, опрацювання науково-методичної літератури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Касьян, Владислав Володимирович. "ПРОБЛЕМНІ КОНТЕКСТИ СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236017.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — виявлення концептуальних основ формування змісту дисципліни «Інформаційний менеджмент» для підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Методологія дослідження базується на сукупності загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування. Гіпотетичний аналіз дав змогу розробити зміст дисципліни «Інформаційний менеджмент» для спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відповідно до предметної галузі діяльності майбутнього фахівця та стандарту вищої освіти за спеціальністю. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що обґрунтовано концептуальний підхід до змісту навчальної дисципліни «Інформаційний менеджмент», релевантний профілю підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», який базується на підходах представників науково-педагогічної школи бібліотечно-інформаційної освіти до розуміння сутності інформаційного менеджменту та враховує сучасні тенденції розвитку наук інформаційно-управлінського спрямування. Висновки. Доведено, що для відповідності змісту предметної області (інформаційні та документні системи установ, технології управління інформаційними, архівними та бібліотечними справами), і розуміння інформаційного менеджменту як управління інформацією та управління за допомогою інформації з урахуванням комунікативної складової діяльності, у навчальному курсі «Інформаційний менеджмент» для студентів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» необхідно виробити цілісну концепцію у системних дослідженнях і забезпечити дидактичну трансляцію наукових результатів у навчальний процес. Тож розробка цілісної теорії інформаційного менеджменту, основні положення якої могли б стати основою змісту даної навчальної дисципліни, є необхідною для всебічної підготовки фахівців зазначеної галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Панченко, В. А. "ПРОБЛЕМА ВИБОРУ МЕТОДУ МІКРОЕКОНОМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 83–89. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-13.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті докладно проаналізовано, які існують на сьогоднішній день методи наукових до-сліджень. У результаті проведеного дослідження автором виявлено, що загальні методи наукових досліджень не всі підходять для економічної теорії. Це може призвести до перекручування результатів, неправильного тлумачення виявлених факторів. Визначено основні наукові категорії мікроекономіки: “метод економічного аналізу”, “методика проведення економічного аналізу”. Метою статті є провести науковий аналіз та порівняння існуючих методів економічних досліджень і вибрати такий метод чи групу методів, які б найкраще підходили для проведення мікроекономічних досліджень і достовірності аналітичних результатів. Встановле-но, що мікроекономічні дослідження розпочинаються зі збирання та вивчення фактів економічного життя, а дослідження причинно-наслідкових зв’язків дає змогу встановити мотиви поведінки економічних суб’єктів та побудувати модель. Визначено, що метод економічного аналізу – сукупність прийомів та способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом виявлення та визначення впливу окремих факторів і параметрів, кількісних та якісних змін економічних показників у часі. З’ясовано, які застосовують методи економічних досліджень для побудови економічних моделей, та запропоновано групу спеціальних ме-тодів досліджень як найбільш достовірний інструментарій проведення мікроекономічних досліджень. Доведе-но, що для мікроекономічних досліджень доцільно використовувати групу спеціальних методів дослідження. До спеціальних методів дослідження відносять: методи збору інформації; методи обробки інформації; мето-ди проведення аналітичної роботи; методи планових розрахунків і обґрунтувань; методи прогнозування. Спеціальні методи дослідження, які будуть використовуватися при проведенні мікроекономічних досліджень, базуються на економіко-математичному аналізі та математичному програмуванні. Розглянуто основні еко-номічні моделі фірми, які ґрунтуються на мікроекономічних показниках: “модель максимізації продажів”, “модель максимізації зростання бізнесу”, “модель управлінської поведінки”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Горбань, А. В., І. І. Довгаль, С. І. Крижановська та Андрій Найденов. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ СУДНОВОГО ОБЛАДНАННЯ РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Основне протиріччя, яке лежить в основі наукових досліджень у напрямку підвищення ефективності експлуатації засобів річкового та морського транспорту, полягає, з одного боку, у необхідності підвищення технічної готовності суднового обладнання до використання за призначенням та безвідмовності його функціонування. З іншого боку, намагання максимального здешевлення транспортних перевезень, призводить до зменшення кількості контрольних заходів, спрощення їх процедури. У такому аспекті, розроблення нових методів технічної експлуатації обладнання на основі застосування сучасних автоматизованих процедур визначення періодичності та обсягу діагностування є актуальним. Отже, вирішенню підлягає актуальне науково-прикладне завдання щодо розроблення процедури визначення доцільних термінів технічного діагностування суднового обладнання при на основі прогнозування технічного стану обладнання. Наведені результати моделювання підтверджують адекватність моделі процесу експлуатації суднового обладнання річкового та морського транспорту, яка базується на ідеї прогнозуючого контролю індивідуальної надійності зразка суднового обладнання на основі канонічного розкладання випадкового процесу з урахуванням похибок апріорних вимірювань, що дозволяє реалізувати зазначену модель в умовах експлуатації судна при мінімумі діагностичних даних точно визначаючи випадковий процес у точках контролю та забезпечуючи мінімум середнього квадрата похибки наближення у проміжках між цими точками Неповнота апріорної інформації може знизити точність прогнозування, або взагалі зробити неможливим прогнозування стану суднового обладнання. У такому випадку постає необхідність врахування неповноти інформації контролю у процедурі вирішення задачі прогнозування, а також оцінки її впливу на точність одержаних результатів. У статті розглянуто особливості вирішення задачі прогнозування поза межами апріорного знання процесу, а саме практичний приклад індивідуального прогнозування зміни зазору штоку та направляючої втулки клапана на основі лінійного канонічного подання скалярного апостеріорного процесу на області, не охопленій статистикою, тобто поза межами апріорного знання процесу Ключові слова: апріорне знання процесу, канонічне розкладання випадкового процесу, прогнозуючий контроль, індивідуальна надійність, модель, річковий та морський транспорт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Рудь Н.Т. "ФОРСАЙТ: СУТНІСТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ПРОГНОЗУВАННЯ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 16 (61) (27 березня 2020): 120–31. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2019-16/61-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сутність поняття «форсайту». Виділено основні етапи форсайту та методи його функціонування. Обгрунтувано необхідність використання системи форсайт у розв’язанні завдань стратегічного розвитку підприємств. Даний метод дозволяє формувати більш обгрунтовану науково-технологічну та інноваційну політику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Головач, А. В. "ЗМІСТ ПРОГНОЗУВАННЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 21 (8 листопада 2019): 27–32. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v21i0.575.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті з'ясовано прогнозування стану криміногенно'! ситуації в установах виконання покарань, визначені проблемні питання з означеної' тематики досліджені та розроблені науково обґрунтовані шляхи їх вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Хумарова, Н. І. "Наукові засади еколого орієнтованого прогнозування розвитку національної економіки". Економічні інновації, Вип. 57 (2014): 412–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Маслова, Олена. "Концептуальні підходи здоров’я- формуючої діяльності в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з вадами слуху". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.74-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Вагомість здоров’я як найвищої загальнолюдської цінності та головного чинника досягнення успіху і благополуччя дозволяє визначити здоров’яформуючу компетентність як ключову в сучасній системі освіти, особливо інклюзивної. Мета. Визначення, узагальнення та обґрунтування концептуальних підходів здоров’яформуючої діяльності в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з порушеннями слуху як складової методологічної основи розробленої нами концепції. Методи. Аналіз та синтез даних науково-методичної літератури, ресурсів мережі Інтернет, абстрагування, контент-аналіз теоретичних та методичних робіт, конкретизація та класифікація, прогнозування. Результати. Представлені у статті результати наукових досліджень продемонстрували широкий спектр наукових доробок у напрямі формування здоров’я сучасної молоді, заохочення до запровадження у повсякденне життя нових форм поведінки, корисних для здоров’я, а отже, успішного виховання здорового покоління. Особливе значення у формуванні здоров’я та здорового способу життя молодого покоління зі встановленими порушеннями функцій систем організму надається змісту освіти, побудованого в руслі методологічних підходів наукового пізнання. Ключові слова: концепція, підхід, методологія, здоров’яформуюча діяльність, порушення слуху, школярі, діти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Kushnir, S. O. "Інноваційний розвиток аграрного сектору як інструментарію забезпечення економічної безпеки". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню питань інноваційного розвитку аграрного сектору як одного з головних інструментаріїв забезпечення економічної безпеки країни. Метою статті є дослідження однієї з найбільш прогресивної методології інформаційно-аналітичної системи моніторингу інноваційного розвитку аграрного сектору, якою нині прийнято вважати форсайт, як інструментарію забезпечення економічної безпеки. Наукова новизна. Запропоновано механізм, який організаційно-функціонально забезпечуватиме взаємодію уповноважених органів державної влади з іншими інститутами ринку та громадськістю, а також внесені пропозиції щодо інституційного забезпечення моніторингу інноваційного розвитку та економічної безпеки аграрного сектору. Обгрунтовані пропозиції щодо використання форсайтного підходу як спеціальної методології довгострокового прогнозування та розроблено організаційно-інституційний конструкт позиціонування форсайту, що сприятиме ідентифікації сегментів у прогнозуванні забезпечення економічної безпеки аграрного сектору. Також наведені можливі ефекти форсайту в забезпеченні економічної безпеки аграрного сектору на засадах його інноваційного розвитку. Висновки. На сьогодні важливим моментом розвитку аграрної галузі є нагальність створення інформаційної системи моніторингу щодо забезпечення економічної безпеки аграрного сектору на умовах його інноваційного розвитку. Формування та використання інституційної системи й методів форсайту у сфері інноваційного розвитку аграрного сектору та його економічної безпеки є можливим, доцільним і реальним у контексті визнання аграрного сектору локомотивом національної економіки, а інновацій – запорукою безпечного, сталого економічного розвитку. У загальному розумінні пропонуємо розглядати форсайт як систему комплексних методів експертної оцінки довгострокових перспектив інноваційного розвитку аграрного сектору, визначення технологічних проривів, які забезпечують позитивний вплив на національну економіку та відповідний рівень економічної безпеки. Реалізація форсайтної методології здійснення інформаційно-аналітичного моніторингу економічної безпеки аграрного сектору та його інноваційного розвитку дасть можливість зреалізувати підходи до їх прогнозування у найбільш прогресивному плані. Тому акцентуємо увагу на побудові конструкції методології форсайту у концептуальному позиціонуванні означеної системи прогнозування щодо такої специфічної моделі, як забезпечення економічної безпеки аграрного сектору на засадах його інноваційного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Криворучко, І. Я. "РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 127–34. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-127-134.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є аналіз процесу розвитку комунікативних навичок майбутніх керівників органів охорони державного кордону. У вступі статті розкрито значення комунікації для професійної діяльності офіцерів-прикордонників. Виокремлено не досліджені питання зазначеної проблеми. Подано перелік прізвищ науковців, наукові праці яких є цінними для аналізу проблеми розвитку комунікативних навичок офіцерських кадрів прикордонної служби. У викладі основного матеріалу здійснено тлумачення змісту комунікативних навичок майбутніх офіцерів-прикордонників. Перераховано види основних навичок комунікації для управлінців-прикордонників: прогнозування протікання процесу комунікації; правильного оцінювання особистості співрозмовника (в першу чергу як партнера); включення у процес взаємодії з людьми з урахування статево-гендерних, статусних, культурних, політико-соціальних та інших особливостей; отримання не лише вербальної, але й соціально-психологічної інформації про особистість; розуміння та інтерпретації отриманої інформації; прогнозування протікання процесу комунікації; визначення емоційного мікроклімату у комунікації; адекватного реагування на нестандартні комунікативні ситуації; вирішення конфліктних етапів комунікації; сприйняття та оцінки отриманої інформації; долання комунікаційних бар’єрів; раціонального завершення комунікативного процесу; проєктування своєї позиції у різних ситуаціях взаємодії; визначення достовірності отриманої інформації тощо. Розкрито сутність процесу розвитку комунікативних навичок майбутніх керівників органів охорони державного кордону та комплекс педагогічних засобів для його реалізації: інтерактивні методи навчання, тренінг, підвищення педагогічної майстерності представників науково-педагогічного складу. Ключові слова: майбутні керівники органів охорони державного кордону, розвиток, комунікативні навички, взаємодія, процес, прикордонна служба.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Качурін, С. Г., та М. В. Семеніхін. "ТАКТИЧНИЙ АРСЕНАЛ СЛІДЧОГО: ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИ ПЛАНУВАННІ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 89–97. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-89-97.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті, у науково-практичному аспекті досліджено комплекс існуючих теоретичних й прак-тичних проблем з тактики проведення судово-почеркознавчої експертизи та отримання зразків почеркута підписів в умовах протиідії осіб, що перевіряються, прогнозування слідчої ситуації поведінки і дійосіб, які проходять у кримінальної справі.Ключові слова: судово-почеркознавча експертиза, зразки почерку й підписів, відібрання зразків, протидія проведенню почеркознавчої експертизи, прогнозування слідчої ситуації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Ляхно, М. І. "Загальні методичні підходи до прогнозування науково-технічного прогресу (НТП)". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (121) (2011): 82–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ляхно, М. І. "Загальні методичні підходи до прогнозування науково-технічного прогресу (НТП)". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (121) (2011): 82–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Ляхно, М. І. "Загальні методичні підходи до прогнозування науково-технічного прогресу (НТП)". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (121) (2011): 82–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Борзих, Олександр, Людмила Гаврилюк та Михайло Круть. "75 РОКІВ ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (4 липня 2021): 113–21. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.021.

Повний текст джерела

Анотація:

На всіх етапах своєї історії Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України успішно вирішував важливі завдання, пов'язані з розробкою ефективних заходів щодо захисту рослин від найбільш небезпечних шкідників та хвороб. Теоретично обґрунтовано економічну доцільність застосування інсектицидів, розроблено економічні пороги шкідливості фітофагів, показники екологічної безпеки хімічного методу захисту та теоретичні основи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів. Проводиться величезна робота з наукового забезпечення селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти збудників хвороб та шкідників. Здійснено комплекс наукових досліджень із вдосконалення еколого-безпечних методів захисту вирощуваних культур за умов радіоактивного забруднення. Розроблено системи моніторингу та контролю чисельності паразитичних фітонематод на пшениці озимій, картоплі, буряках цукрових, овочевих культурах закритого ґрунту. Здійснюються численні наукові дослідження з карантину рослин. Є розробки з питань прогнозування забур’яненості посівів польових культур та удосконалення прийомів застосування гербіцидів. Провадяться широкомасштабні дослідження з генетики пшениці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Нізовцев, Ю. Ю., та О. С. Омельян. "ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ У МЕЖАХ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ КІБЕРАТАКАМИ". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 59–68. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-59.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – науково обґрунтувати теоретичні засади підготовки та призначення судових експертиз у межах розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із кібератаками, сформувати відповідні науково-прикладні рекомендації. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено сукупністю методів загальнонаукового і конкретно-наукового рівнів. Зокрема, основним є загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ, процесів та об’єктів, а також моделювання та прогнозування, формально-логічний, системно-структурний методи. Наукова новизна. Уточнено перелік запитань, які можуть бути поставлені на вирішення судової експертизи в разі втручання у роботу інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом віддалених атак на відмову в обслуговуванні та застосування шкідливих програм. Висновки. Констатовано, що до об’єктів дослідження у межах розслідування кіберзлочинів належать носії інформації або їх клони чи бітові образи; дампи оперативної пам’яті; лог-файли; файли-звіти діагностичних утиліт; налаштування логіювання; налаштування діагностичних утиліт; схеми будови автоматизованих систем і мереж; налаштування обладнання та програмного забезпечення; листування електронною поштою; вихідні коди шкідливих програм та самі шкідливі програми, засоби їх розроблення та адміністрування. Виокремлено особливості вилучення об’єктів дослідження у межах розслідування кіберзлочинів, які полягають у тому, що криміналістично значуща інформація вилучається як з атакованих комп’ютерів, так і з комп’ютерів підозрюваних осіб. При цьому слід зважати на те, що зловмисники, як правило, намагаються приховати сліди кібератаки на атакованому комп’ютері, а на власному комп’ютері застосувати заходи «контркриміналістики». Розроблено науково-прикладні рекомендації щодо підготовки та призначення судових експертиз у межах розслідування кіберзлочинів, виявлено перспективні напрями розширення можливостей судової експертизи за грамотного формулювання запитань, які ставляться для її вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Гудима, О. П. "Удосконалення математичної моделі прогнозування та виявлення кризових ситуацій". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 126–30. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Реалії сьогодення ставлять перед суспільством та органами державної влади суворі вимоги щодо підвищення ефективності державного управління в сфері національної безпеки і оборони. Одним із шляхів покращення якості управлінських рішень є залучення до системи державного управління додаткових спеціальних організаційно-технічних комплексів – ситуаційних центрів. Одним із завдань ситуаційних центрів є прогнозування та виявлення кризових ситуацій, в тому числі кризових ситуацій воєнного характеру. Вище зазначене вимагає розробку (удосконалення) математичних моделей прогнозування та виявлення кризових ситуацій. В статті розглянуто питання удосконалення математичної моделі прогнозування та виявлення кризових ситуацій, що стосується розширення можливостей її застосування на інші сфери: політичну, економічну, соціальну, воєнну, екологічну, науково-технологічну та інші.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Lavruk, Vitalii, Nataliia Korzhenivska, Vitalii Tkachuk, Oksana Lavruk та Maria Heldak. "Управління відтворенням галузі тваринництва як основа її інноваційно-інвестиційного розвитку". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 3 (20 вересня 2021): 200–222. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.03.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Мета дослідження – розробити напрями вдосконалення управління процесами відтворення галузі тваринництва на основі її інноваційно-інвестиційного розвитку. Методологія / методика / підхід. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, концептуальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених стосовно управління процесом відтворення галузі тваринництва, системний підхід до вивчення та своєчасного виявлення різних соціально-економічних і виробничих проблем. Дослідження економічних аспектів управління процесом відродження та ефективного розвитку тваринництва здійснювали з використанням загальнонаукових (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення) та статистико-математичних методів (кореляційного, регресійного, сценарного планування, математичного моделювання й прогнозування економічних процесів). Результати. Застосування запропонованих методів і методичних підходів дали можливість урахувати основні складники системи управління відтворенням потенціалу галузі для виявлення перспектив зростання обсягів виробництва валової продукції тваринництва та спрогнозувати зміни в економічних показниках його інноваційного-інвестиційного розвитку в перспективі. Використання системного й абстрактно-логічного підходів сприяло формуванню стратегії відродження тваринницької галузі на основі переліку сценаріїв розвитку відповідно до поставлених завдань стосовно її реалізації та дало змогу окреслити проблемне поле для проведення економічної модернізації тваринництва. Оригінальність / наукова новизна. Уперше розроблено гнучкий до економічних і соціальних змін на виробництві механізм модернізації та розвитку тваринництва, який забезпечує можливість проведення модернізаційних процесів в основних підгалузях тваринництва та впровадження інноваційних технологій виробництва тваринницької продукції. Набуло дальшого розвитку вивчення питання використання альтернативного методу прогнозування пріоритетних економічних параметрів в умовах нестабільних тенденцій аграрного виробництва та динамічних змін у розвитку тваринництва під дією впливу чинників, що змінюються з різною інтенсивністю, протягом тривалого періоду. Практична цінність/наслідки. Напрацьовані теоретичні й практичні засади дали можливість розкрити цілісність процесу управління відтворенням і розвитком галузі тваринництва. Проведене прогнозування дозволило констатувати зміни у виробництві тваринницької продукції та продуктивності тварин. Отримані результати сприяли визначенню чинників, що перешкоджають у мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах перевести галузь тваринництва на інноваційний шлях його розвитку за рахунок упровадження сучасних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

В. Г. Хахановський, М. В. Гуцалюк,. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ (ЦИФРОВИХ) ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 13–19. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є комплексний розгляд науково-методичного та нормативно-правового забезпечення використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях. У процесі дослідження розкрито сутність електронних (цифрових) доказів та їх значення у сфері забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано міжнародні та вітчизняні нормативно-правові документи, в яких визначено такі докази, виявлено деякі неузгодженості, що стосуються розглядуваних питань. Обґрунтовано необхідність дотримання певних процедур вилучення та дослідження електронних (цифрових) доказів під час кримінальних проваджень і використання при цьому спеціальнихзнань. Наголошено, що виявлення та вилучення електронних (цифрових) доказів може проводити слідчий, інспектор-криміналіст Національної поліції в межах слідчих (розшукових) дій: під час огляду місця події, обшуку тощо. Констатовано, що, зважаючи на специфіку електронних (цифрових) доказів, до цієї роботи можуть залучатися працівники Департаменту кіберполіції Національної поліції, Експертної служби МВС України, науково-дослідних установ Міністерства юстиції України та ін. Засвідчено, що спеціальні знання в сфері цифрових доказів застосовують у лабораторних умовах, проводячи комп’ютерно-технічні експертизи. Застосування комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження, а також таких наукових методів, як прогнозування, синтез, аналіз, порівняння та узагальнення дали змогу отримати достовірні результати та висновки.Ключові слова: електронні (цифрові) докази; кібербезпека; дані про рух інформації; спеціальні знання; кримінальне провадження; комп’ютерно-технічна експертиза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Мініна, І. С. "Розробка проблеми прогнозування науково-технічного прогресу у працях С.М. Ямпольського". Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія і філософія науки і техніки 25 (2017): 176–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Мясников, В. О. "Науково-методичний підхід до прогнозування показників інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств". Агросвіт, № 4, лютий (2018): 68–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Данильчук, Ганна Борисівна. "Застосування еконофізичних методів моделювання у процесі підготовки фахівців з економіки". New computer technology 15 (25 квітня 2017): 26–30. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.621.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є формування системи теоретичних знань та практичних навичок щодо застосування сучасних методів моделювання у ході підготовки фахівців з економіки. Задачами дослідження є аналіз існуючих підходів до моделювання економічних процесів і явищ. Об’єктом дослідження є процес підготовки висококваліфікованих фахівців-економістів. Предметом дослідження є еконофізичні методи моделювання та їх використання у науковій та навчальній діяльності. У роботі проаналізовано, узагальнено та систематизовано результати досліджень з проблем професійної підготовки економістів та обґрунтовано необхідність використання новітніх методів навчання моделювання і прогнозування. Запропоновано систему підтримки прийняття рішень Entropy Complex для аналізу та моделювання економічних систем ентропійними методами. Результати дослідження будуть узагальнені для формування рекомендацій з метою подальшого використання у наукових дослідженнях та викладанні курсів з моделювання для студентів економічного напряму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Квасній, Марія, та Роман Циганчук. "ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ІНТЕГРУВАННЯ Z-МОДЕЛЕЙ". Вісник Університету банківської справи, № 1(40) (24 травня 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237620.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано удосконалення методики прогнозування ймовірності банкрутства підприємства засобом використання системи Z-моделей Альтмана, Ліса, Тафлера і Тішоу та їхнього інтегрованого показника. На основі розвинутого науково-методичного підходу розроблено концепцію для оцінки та передбачень можливих негативних змін фінансового стану та проведено діагностику ймовірності банкрутства для підприємства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод». У результаті дослідження встановлено, що ймовірність банкрутства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» упродовж 2015—2018 років змінюється від помірної до високої. У 2017 році ймовірність банкрутства досягає максимального значення, а у 2018 році фінансовий стан підприємства дещо покращується, що приводить до зменшення ризику банкрутства. Нестабільний стан економіки країни, що спостерігається в останні роки, негативно позначився на роботі підприємства. Підприємство має незадовільний фінансовий стан і нестабільний економічний ефект від свої діяльності. Отже, проблема збитковості та банкрутства і надалі залишається актуальною і потребує детальнішого вивчення. У роботі набули подальшого розвитку науково-методичні підходи щодо управління кризою підприємства на основі розвитку методів передбачення можливих очікувань негативних змін фінансового стану, зокрема, визначення ймовірності банкрутства підприємства засобом інтегрування Z-моделей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Тютюник, В. В., Л. Ф. Чорногор, В. Д. Калугін та Т. Х. Агазаде. "Інформаційно-технічний метод моніторингу та прогнозування рівня сейсмічної небезпеки локальної території Земної кулі". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 99–113. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.12.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення системи штучного інтелекту для моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій (НС) тектонічного походження, в роботі, на основі уявлень щодо динаміки фізичних процесів, які протікають в системі нелінійних енергетичних взаємодій Сонце–Земля–Місяць та впливають на рівень сейсмічної небезпеки функціонування локальної території планети Земля, представлені результати регресійного моделювання залежності кількості виникнення землетрусів на локальній території від загальної кількості виникнення землетрусів на Земній кулі. Отримані результати лягли в основу розробки інформаційно-технічного методу моніторингу та прогнозування НС тектонічного походження (землетрусів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kotlyar, Lyudmila. "Неадаптиві копінг-стратегії поведінки як предиктори прокрастинації державних службовців". Public Administration and Regional Development, № 9 (8 вересня 2020): 738–51. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.09.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню неадаптивних копінг-стратегій поведінки як предикторів прокрастинації державних службовців, виявленню основних тенденцій. Державний службовець, як суб’єкт управління, при виконанні своїх професійних функцій, постійно працює в умовах вибору прийняття рішення для подолання негативного впливу складних ситуацій, таких, що за своїми параметрами перевищують його компетентності та ресурсний потенціал. Професіоналізм державних службовців виявляється в здатності переборювати труднощі при виникненні великої кількості ситуацій, що пов’язані з прийняттям рішень, які не повинні відкладатися на потім. За умови не адаптивної копінг-стратегії поведінки, державний службовець використовує тактику прокрастинації та сфера пошуку рішення з подолання неприємної ситуації обмежується діями, які зменшують його контакти з цим положенням, а дії з переборення неприємного стану активно скасовуються державним службовцем, як несприятливі. Неадаптивні копінг-стратегії поведінки у подоланні складних ситуацій при виконанні справ і прийняття рішень є предикторами прокрастинації державних службовців в управлінської діяльності. У результаті аналізу наукових джерел визначено сутність та основні ознаки неадаптивних копінг-стратегій поведінки, які є засобами прогнозування прокрастинації державних службовців в управлінській діяльності. Зокрема у науковій статті проаналізовані актуальні наукові підходи до визначення термінів. Визначені найістотніші аспекти вищевказаних явищ показали, що прокрастинація є негативне явище, яке перешкоджає суспільному розвитку і розуміється як постійне відкладання актуальних і важливих справ та прийняття рішень, що завжди повторюються всупереч усвідомленню державними службовцями негативних наслідків та неготовністю взяти на себе відповідальність. Репрезентоване авторське ставлення щодо визначення неадаптивних копінг-стратегіїй поведінки у подоланні складних ситуацій при виконанні справ і прийняття рішень, які є предикторами прокрастинації державних службовців в управлінській діяльності. Неадаптивними копінг-стратегіями поведінки є: фокусування на емоціях і їх вирішенні; заперечення; ментальне та поведінкове відчуження; уникнення; ігнорування; примирення; дисимуляція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Мулеса, О. Ю., та В. Є. Снитюк. "Розробка еволюційного методу для прогнозування часових рядів". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 4–9. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1854.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси прийняття рішень щодо діяльності об’єктів господарювання, як правило, пов’язані з необхідністю аналізу основних показників їх діяльності. Виявлення тенденцій зміни числових показників в часі дозволяє робити припущення щодо їх майбутніх значень. Такі задачі можна звести до задач прогнозування часових рядів, які полягають у дослідженні законів зміни значень ряду та, на основі заданого критерію точності, знаходження прогнозних значень. Аналітичний огляд сучасних наукових публікацій показав, що задача прогнозування часових рядів є актуальною. Існує багато досліджень присвячених розробці ефективних гібридних методів прогнозування, в основі яких містяться декілька інших методів. Дослідження присвячене розробці прогнозної моделі, яка використовує кращі властивості базових моделей прогнозування, дозволяє підвищити точність прогнозу та його волатильність. В ході дослідження було розроблено еволюційний метод прогнозування на основі базових моделей прогнозування. Для обчислення прогнозних значень будується оптимізаційна модель, в яку входять прогнозні значення, обчислені за допомогою базових моделей. Параметри моделі можуть бути визначені за допомогою генетичного алгоритму. Критеріями якості прогнозної схеми були відносна похибка прогнозування, а також волатильність прогнозу. Такий підхід дозволяє зменшити відхилення прогнозних значень від точних. Виконано експериментальну верифікацію розробленого методу прогнозування. Виконано порівняльний аналіз результатів роботи розробленого методу та інших методів прогнозування для часового ряду «Кількість хворих на СНІД». Показано, що використання прогнозної схеми дозволяє як підвищити точність прогнозу, так і покращити його волатильність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Ващенко, К. О. "Системний підхід в науковій обгрунтованості політичного аналізу та прогнозування". Держава і право. Серія "Політичні науки", вип. 68 (2015): 127–35.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Кучин С. П. "ФОРМУВАННЯ ПЕРШОЧЕРГОВИХ НАПРЯМІВ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИМ МЕХАНІЗМОМ СФЕРИ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ". Економічний форум 1, № 3 (17 грудня 2019): 209–14. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виявлено першочергові напрями стратегії державного регулювання економічним механізмом сфери культури в Україні. Метою дослідження є виявлення сучасних тенденцій у стратегії державного регулювання економічного механізму сфери культури в Україні. У ході дослідження використовувалися класичні методи наукового знання (аналіз, синтез, групування, прогнозування, вивчення наукових і статистичних джерел). Проблема вибору пріоритетів стратегії державного регулювання економічним механізмом сфери культури є надзвичайно актуальною з урахуванням структурних змін в економіці України та проявів кризових явищ. Запропоновано вдосконалити державне регулювання економічним механізмом сфери культури в Україні на основі впровадження елементів, спрямованих на його реформування, які складаються з групи адміністративних, організаційних та економічних методів. Отримані результати та висновки є основою для поглибленого наукового дослідження проблем розвитку національної та світової соціально-культурної сфери. Результати та висновки можуть бути використані при розробці програм розвитку національної економіки, у формуванні стратегії модернізації сучасних економічних систем. Практична цінність роботи полягає в тому, що положення і практичні рекомендації дають можливість вирішити порушену науково-практичну проблему, а результати досліджень, що мають прикладний характер, можуть мати практичне застосування в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

АБІЛЬТАРОВА, Ельвіза. "ПРОГНОСТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті – обґрунтування перспектив формування культури безпеки професійної діяльності в закладах вищої освіти. Теоретико-методологічною основою дослідження є міжнародні та вітчизняні правові документи: Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, Резолюція Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні, Національна стратегія у сфері прав людини, Закон України «Про вищу освіту», а також міжнародні стандарти в галузі управління якістю, в галузі управління охороною здоров’я та безпекою праці, в галузі екологічного управління. Здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «прогнозування», методів та етапів прогнозування. Автором обґрунтовано перспективні напрями вирішення означеної проблеми на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному, на рівні закладів вищої освіти. Основними прогностичними напрямами на загальнодержавному рівні вбачається розвиток і вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в галузі забезпечення культури безпеки, фінансова підтримка наукових та педагогічних колективів щодо популяризації питань культури безпеки; на регіональному рівні пропонується підвищення обізнаності та інформування суспільства щодо культури безпеки, впровадження європейських стандартів безпеки праці, зарубіжного досвіду в галузі охорони праці та культури безпеки на виробництві; на рівні закладу вищої освіти передбачається створення в закладах вищої освіти сучасного безпечного освітнього середовища з пріоритетом безпеки праці та здоров’язбереження шляхом впровадження інноваційних технологій та методик навчання. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень теоретичних та методичних засад розвитку культури безпеки професійної діяльності у інженерів з охорони праці, основ формування, розвитку та виховання ціннісних орієнтацій у майбутніх інженерів з охорони праці у системі безперервної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гуржій, А. М. "Основні підсумки виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України". Наука та наукознавство, № 3 (2006): 7–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Наукове прогнозування"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями