Добірка наукової літератури з теми "Наукова творчість"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Наукова творчість".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Наукова творчість"
1
Цвєткова, Лариса Юріївна. "Науково-технічний вимір європейського танцювального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століття (на прикладі Лої Фуллер)". Танцювальні студії 4, № 1 (2 липня 2021): 78–86. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.1.2021.236230.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – з’ясувати специфіку впливу науково-технічних досягнень на танцювальне мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі творчості Лої Фуллер. Методологія. На основі аналізу наукової літератури та джерел, застосування компаративного, хронологічного, порівняльного методів проведено науково обґрунтоване дослідження. Наукова новизна. Уперше в мистецтвознавстві розглянуто творчість представниці танцю модерн кінця ХІХ – початку ХХ ст. Л. Фуллер в аспекті впливу досягнень науково-технічного прогресу на танцювальне мистецтво того часу. Висновки. Творчі експерименти Л. Фуллер свідчать про набуття хореографією науково-технологічного виміру і функціонування танцювального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. у просторі двох «світів» – художнього й науково-технічного. Якщо наука прагне зрозуміти епоху, знайти приховані смисли, а художня творчість створює ці смисли, то інтенція танцювального мистецтва цього періоду полягає в тому, щоб знайти ці приховані смисли й репрезентувати їх у своїй творчості. Відтак видатні митці (художники, режисери, хореографи, композитори та ін.), серед яких Л. Фуллер, не тільки виражали зміст своєї епохи, але й надавали їй смислового наповнення. Л. Фуллер намагалася мислити хореографією в категоріях, близьких до наукових. Творчість танцівниці була своєрідним бунтом проти усталених балетних форм, наслідуванням античної естетики через заперечення класичного танцю. Досвід Л. Фуллер став не лише кроком до створення танцю модерн, а й одним із перших досвідів інтегрування досягнень науково-технічного прогресу епохи в мистецтво танцю (світлові ефекти, кінопроєкції та ін.), що додатково підсилювало новітність і перспективність презентованої танцівницею пластики.
2
Омельчук, Олеся. "Сцієнтизм як складова пролетарської літературної концепції (на матеріалі творчості Валер’яна Поліщука)". Sultanivski Chytannia, № 9 (1 травня 2020): 70–82. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.70-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – показати вплив науково-природничих ідей та наукових напрямів (наукова організація праці, психотехніка, гемотрансфузія) на розвиток української пролетарської культурної концепції та на літературну діяльність Валер’яна Поліщука. Дослідницька методика: основні принципи академічного історико-літературного підходу. Результати дослідження. У першій половині 1920-х років ідея політичної, культурної та наукової революції були скеровані до єдиної цілі, яка полягала у формуванні нового суспільства пролетарського типу. Сцієнтизм став важливою складовою багатьох мистецьких теорій та практик, набуваючи у різних авторів різних інтерпретацій. Для Поліщука сцієнтизм був засобом пізнання, органічним елементом світогляду, тематичним орієнтиром і смисловим принципом у різножанрових літературних практиках. Власний психофізіологічний стан стає у письменника об’єктом рефлексії та інтегрується у художній текст. Наукова новизна. Вперше в українському літературознавстві враховано, проаналізовано та проілюстровано вплив теорій і практик природничих наук на український літературний процес 1920-х років загалом і на творчість В. Поліщука зокрема. Практичне значення. Стаття розширює розуміння основних тенденцій історико-літературного процесу 1920-х років в Україні та накреслює перспективу для наступних його досліджень в аспекті впливу природничих наук на письменницький світогляд, естетику і художню практику.
3
Гутник, Ірина Миколаївна. "ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА КОЛОСКА У ЦАРИНІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НАРОДНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235409.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлення педагогічної діяльності О. П. Колоска та виявлення її впливу на розвиток українського народно-сценічного танцю і хореографічної культури України в цілому. Методологія дослідження. Для досягнення мети використовувались загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз та узагальнення науково- теоретичних основ дослідження, логічний метод, метод інтерв’ю. Висновки щодо особливостей педагогічної діяльності О. П. Колоска зроблено на основі аналізу наукових джерел, педагогічних, методичних і творчих доробків митця, власного досвіду спілкування з ним, спогадів колег і студентів. Наукова новизна. У статті вперше висвітлено педагогічну діяльність О. Колоска у мистецьких закладах вищої освіти; проаналізовано роботу педагога над створенням фахової дисципліни «Український народно-сценічний танець»; введено у науковий обіг матеріали інтерв’ю з педагогом та його студентами і колегами. Висновки. Педагогічна діяльність професора О. П. Колоска була спрямована на розвиток традицій народного танцю в гармонійному й логічному поєднанні з виразними засобами академічного мистецтва та кращими здобутками сучасної світової виконавської культури. Завдяки його зусиллям майбутні хореографи почали вивчати дисципліну «Український народно-сценічний танець», а на методичних розробках теоретика і практика народного танцю О. Колоска нині ґрунтується викладання хореографічного мистецтва в закладах вищої освіти України. Його робота зі студентами над опануванням мистецтва балетмейстера була багатогранною, по-справжньому професійною, а балетмейстерсько-режисерське мислення сягало глибинних джерел народного танцювального мистецтва. Багаторічна педагогічна діяльність Олександра Колоска була надзвичайно плідною, тож нині йому завдячують своїм високим професійним рівнем чимало виплеканих ним молодих балетмейстерів і педагогів-хореографів.
4
Балишев, М. "Наукова біографія українського астрофізика Мстислава Сергійовича Саврона (1902–1943)". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 1 (4 лютого 2021): 44–53. http://dx.doi.org/10.15421/272006.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено життя і творчість вітчизняного астронома М. С. Саврона, фахівця в галузі зоряної астрономії. Проаналізовано наукову діяльність вченого, сфокусовану на вивченні Сонця, великих позагалактичних об’єктів, малих планет, фотометричних дослідженнях нових зір та всебічних дослідженнях змінних зір, спостереженнях сонячних і місячних затемнень; регулярних спостереженнях прозорості земної атмосфери та дослідженнях довгоперіодичних комет. Основні віхи наукової біографії М. С. Саврона реконструйовані на тлі процесу становлення і розвитку Харківської астрономічної обсерваторії у 20–30-ті роки ХХ ст. Розглянуто адміністративно-педагогічну діяльність вченого в Харківському державному університеті імені О. М. Горького, Харківському державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди, інших установах. Висвітлено участь М. С. Саврона в організації Ради наук у Харкові та його роботу в Науково-технічній управі під час німецької окупації міста у 1941–1943 рр. Публікація ґрунтується на документах державних та відомчих архівів.
5
Миронюк, Наталія Миколаївна. "Становлення мистецько-педагогічної школи кафедри хореографії Київського інституту культури імені О. Є. Корнійчука". Танцювальні студії 4, № 2 (29 грудня 2021): 108–16. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249281.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – проаналізувати процес становлення мистецько-педагогічної школи кафедри хореографії КДІК ім. О. Є. Корнійчука. Методологія. Систематизація інформації, розгляд подій у хронологічній послідовності, екстраполяція змісту поняття «наукова школа» в художньо-педагогічну галузь дозволили здійснити науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Вперше проаналізовано створення кафедри хореографії Київського державного інституту культури імені О. Є. Корнійчука в аспекті становлення художньо-педагогічної школи. Висновки. Створення першої в УРСР кафедри хореографії у Київському державному інституті культури імені О. Є. Корнійчука стало одночасно фундаментом для мистецько-педагогічної школи, лідер якої К. Василенко об’єднав однодумців, що дотримувалися прогресивних принципів єдиної творчої команди, здатної до критики та самокритики, паритетних стосунків керівника-лідера та членів команди. Серед першого складу кафедри, що стояв біля витоків мистецько-педагогічної школи, – А. Гуменюк, Г. Березова, В. Володько, В. Пасютинська, Ф. Баклан та ін. Специфіка такої школи полягає в синтезуванні педагогічної, мистецької та наукової діяльності. Постановочна творчість педагогів та студентів, виконавська діяльність студентів в інституті та поза ним, участь у різних мистецьких заходах дозволяє розглядати діяльність кафедри хореографії не лише як навчально-тренувальну практику, а як внесок у розвиток хореографічного мистецтва. Основним напрямом діяльності мистецько-педагогічної школи було обрано розвиток народно-сценічної хореографії, формування методичних основ українського танцю як самостійної навчальної дисципліни, що привело до збагачення репертуару студентського колективу на кафедрі українськими народно-сценічними танцями та поширення цієї тенденції у практичній діяльності випускників. Цей аспект творчого розвитку кафедри є доволі перспективним для подальших наукових розвідок.
6
Гутник, Ірина Миколаївна. "Балетмейстерська творчість Олексія Гомона в контексті народно-сценічної хореографії України". Танцювальні студії 4, № 2 (29 грудня 2021): 117–25. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.2.2021.249287.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у виявленні особистого внеску балетмейстера Олексія Гомона в розвиток народно-сценічного хореографічного мистецтва України. Методологія. Для досягнення мети застосовано загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз і узагальнення науково-теоретичних основ дослідження, хронологічний метод. Висновки щодо особливостей балетмейстерської творчості О. Гомона зроблено на основі аналізу виявленого комплексу джерел: хореографічних творів митця, інтерв’ю з ним, спогадів колег та артистів. Наукова новизна. У дослідженні вперше здійснено комплексний аналіз основних етапів становлення та розвитку балетмейстерської творчості О. Гомона; введено у науковий обіг фактологічний матеріал (інтерв’ю з митцем), який до цього часу не був опублікований. Висновки. Балетмейстерська творчість О. Гомона є синтезом досягнень декількох поколінь українських хореографів у сфері сценічної інтерпретації народного танцю, вона заснована на народних традиціях та творчо оброблена, збагачена досвідченим, майстерним танцівником і талановитим багатоплановим постановником. Значний вплив на творчість талановитого балетмейстера О. Гомона мала співпраця з генієм української народної хореографії П. Вірським. Яскравою віхою у творчому житті митця стала балетмейстерська діяльність у Державному шахтарському ансамблі пісні і танцю «Донбас», а згодом у Національному заслуженому академічному українському народному хорі ім. Г. Верьовки. Танцювальні номери та вокально-хореографічні композиції, створені О. Гомоном, і до сьогодні залишаються улюбленими як в артистів, так і в глядачів. Балетмейстерська творчість О. Гомона, його професійна діяльність – це вагомий внесок у розвиток народно-сценічного мистецтва України, який полягає в розширенні тематики сценічних українських народних танців; збагаченні народної танцювальної лексики завдяки вмілій обробці фольклорного матеріалу; створенні значної кількості масштабних пісенно-танцювальних композицій, які заслужено вважаються кращими зразками вокально-хореографічних форм народного мистецтва.
7
Рега, Данило. "Образ жінки в маніфесті В. де Сен-Пуан «Manifeste de la femme futuriste. Réponse à F. T. Marinetti»". Sultanivski Chytannia, № 9 (1 травня 2020): 111–16. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.111-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Статтю присвячено аналізу образу жінки в маніфесті французької письменниці Валентіни де Сен-Пуан. Дослідницька методика. Для дослідження використано біографічний і зіставний методи дослідження. Використання цих методів дозволило проаналізувати взаємозв’язки між італійською і французькою літературами на початку ХХ ст., а також навести «причинність» появи першого маніфесту італійського футуризму в Франції. Результати. З’ясовано специфіку поглядів французької представниці футуризму В. де Сен-Пуан щодо жінки та її ролі в суспільстві, виходячи з загальних постулатів футуризму. Відзначені як спільні, так і відмінні типологічні риси в вищезгаданому аспекті. Наукова новизна. Вперше в вітчизняному літературознавстві звертається увага на творчість В. де Сен-Пуан, а також вперше перекладаються її маніфести українською мовою. Практичне значення. Дана стаття може бути використана для подальшого дослідження історії і теорії футуризму, а також його зіставлень із іншими мистецькими напрямами. Наукові результати дослідження можуть бути використані під час написання курсових, дипломних і інших наукових проектів.
8
Kapliyenko-Iliuk, Yuliya. "Календарно-обрядові пісні в хорових інтерпретаціях Андрія Кушніренка." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 20–30. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-20-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз обробок українських народних пісень А. Кушніренка та виявлення особливостей його композиторського мислення на прикладі хорових інтерпретацій календарно-обрядових пісень. Методологія. Застосовано методи історико-культурологічного, теоретичного та жанрово-стильового аналізу, що дозволило визначити особливості обробок календарно-обрядових пісень в контексті дослідження музики композитора. Наукова новизна полягає у висвітленні принципів хорових обробок календарно-обрядових пісень, аналізі творів Андрія Кушніренка – буковинського композитора, творчий стиль якого малодосліджений у сучасному музикознавстві. Висновки. Творчість Андрія Кушніренка – зразок поєднання фольклору та професійного мистецтва. Композитор створює високої майстерності обробки, де проявилося власне творче бачення народно-музичних образів у зв’язку з традиціями української професійної школи в галузі обробок народних джерел.Ключові слова: обробки народних пісень, календарно-обрядові пісні, хорова творчість, композитори Буковини, творчість Андрія Кушніренка.
9
Дергач, Д. В. "Мовознавство в Київському університеті Святого Володимира: наукова творчість Михайла Максимовича". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 25 (2012): 31–37.
Знайти повний текст джерела
10
Varakuta, M. I., та J. V. Kuznetsova. "ТВОРЧІСТЬ ГАННИ ГАВРИЛЕЦЬ У ПЛОЩИНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 14 (17 січня 2019): 5–13. http://dx.doi.org/10.15421/221817.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у визначенні специфіки, розкритті найбільш своєрідних характерологічних ознак хорової творчості відомої української композиторки Ганни Гаврилець у площині перетворення українського музичного фольклору. Методологія дослідження зумовлюється застосуванням емпіричних методів наукового дослідження, а саме спостереження та узагальнення. Означені методи формують яскраво виражену практичну складову пропонованої наукової розвідки. Застосування методів аналізу та синтезу обумовлюється фрагментарним та цілісним підходами до вивчення окресленої тематики. Структурно-функціональний метод розробки досліджуваного матеріалу вибудовує ціннісні показники художнього мовлення відомої української майстрині. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей використання обрядового фольклору в хоровій творчості Г. Гаврилець. Виявляється глибинна сутність обрядової народної традиції українців у її яскраво6вираженому представлені в безпосередньому, природному художньо-авторському баченні композиторки, що, у свою чергу, дає вихід на відповідні стильові характеристики, художньо впізнавані ознаки індивідуально-мистецького почерку Г. Гаврилець. У висновках зазначено, що хорова творчість композиторки охоплює майже всі жанри хорової музики. Художній світ авторки, втілений у хоровій творчості фольклорного напрямку, є надзвичайно різноманітним, всебічним та яскравим. Цей найчисельніший за кількістю творів напрямок у композиторському доробку Г. Гаврилець, пов’язаний з традиціями народнопісенної культури України та її відродженням на сучасному етапі розвитку національного музичного мистецтва. Перспективи подальшого дослідження означеної теми полягають у комплексному аналізі хорових творів фольклорного напрямку Г. Гаврилець в аспекті перетворення джерел національного пісенного фольклору.
Дисертації з теми "Наукова творчість"
1
Іванюта, Василь Фалимонович. "Наукова діяльність студентів – важливий аспект підготовки магістра". Thesis, ПУЕТ, 2014. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/2514.
Повний текст джерела
2
Бередух, М. В. "Науковий та педагогічний доробок кафедри «Хімічної техніки та промислової екології»". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8431.
Повний текст джерела
3
Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова. "Креативна компетентність як складова професійної компетентності сучасного інженера". Thesis, Класичний приватний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47282.
Повний текст джерела
4
Семенова, Лілія Олександрівна. "Активізація науково-дослідної роботи студентів в умовах закладу вищої освіти". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5662.
Повний текст джерелаАнотація:
Семенова Л. О. Активізація науково-дослідної роботи студентів в умовах закладу вищої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 95 с.UA : Робота викладена на 95 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиці, 1 рисунок. Перелік посилань включає 82 джерела. Мета дослідження: дослідити методи та особливості активізації науково-дослідної роботи студентів в умовах закладу вищої освіти. Об’єкт дослідження: процес вдосконалення підготовки спеціаліста у напрямку організації науково-дослідної діяльності. Предмет дослідження: процес розвитку, організації науково-дослідної роботи у ЗВО, його характерні особливості. У роботі розглянуто студентські наукові роботи в історико-педагогічному аспекті; теоретично досліджено поняття, класифікація напрямків та завдання науково-дослідної роботи студентів; розглянуто основні напрями активізації студентської науково-дослідної роботи; розглянуто вибір напрямку і планування науково-дослідної роботи; проведено аналіз організації виконання студентами курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт; охарактеризовано умови розвитку науково-дослідної роботи студентів у закладі вищої освіти як умову активізації їх професійного становлення. Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено й упроваджено в процес магістерської підготовки майбутніх викладачів: навчальну програму авторського спецкурсу «Науково-дослідна робота» та навчально-методичні рекомендації щодо формування професійно важливих якостей майбутніх викладачів вищої школи в умовах магістратури; удосконалено програму педагогічної практики магістрантів у закладі вищої освіти.
EN : The work is presented on 95 pages of printed text, contains 3 tables, 1 figure. The list of references includes 82 sources. The purpose of the study: to explore the methods and features of intensifying research work of students in a higher education institution. Object of research: the process of improving the training of specialists in the direction of the organization of research activities. Subject of research: the process of development, organization of research work in higher education, its characteristics. The paper considers student research papers in the historical and pedagogical aspect; theoretically researched the concept, classification of directions and tasks of research work of students; the main directions of intensification of student research work are considered; the choice of direction and planning of research work is considered; the analysis of the organization of performance by students of course, qualification and diploma works is carried out; characterized the conditions for the development of research work of students in higher education as a condition for enhancing their professional development. The practical significance of the results is determined by the fact that developed and implemented in the process of master training of future teachers: the curriculum of the author's special course "Research work" and educational recommendations for the formation of professionally important qualities of future teachers in graduate school; the program of pedagogical practice of undergraduates in a higher education institution has been improved.
Книги з теми "Наукова творчість"
1
Т., Кулікова, ред. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ: ТВОРЧІСТЬ, МАЙСТЕРНІСТЬ, ПРОФЕСІОНАЛІЗМ. Методичний кабінет КПК імені А. С. Макаренка, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/krem-ped-k.19.03.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
II Міжнародна науково-практична конференція • 19.03.2021 • Кременчук, Україна. У збірнику містяться тези, подані на Міжнародну науково-практичну конференцію «Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм». Висвітлюються актуальні питання в галузях педагогіки, психології, мовознавства. Подається опис інноваційних освітніх технологій та розкриваються закономірності й особливості підготовки педагогічних кадрів. Матеріали будуть корисними для широкої наукової громадськості, викладачів, аспірантів, студентів.
Тези доповідей конференцій з теми "Наукова творчість"
1
Шубіна, О. П. "Науково-технічна творчість – дієвий засіб реалізації STEM освіти". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-59.
Повний текст джерела
2
Михайлова, О. Ю. "Вокальна творчість Станіслава Людкевича в контексті його науково-педагогічної діяльності". У CULTURAL STUDIES AND ART CRITICISM: THINGS IN COMMON AND DEVELOPMENT PROSPECTS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-004-9-126.
Повний текст джерела
3
Калечиц, Алёна Iванауна. "Творчий підхід в навчанні писемного мовлення словацьких студентів, які вивчають російську мову". У ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-44-46.
Повний текст джерелаАнотація:
У тезах представлений перш за все власний досвід роботи з навчання креативного письма словацьких студентів і в цілому творчого підходу в процесі викладання у ЗВО. Розмежовуються поняття творчості і креативності, наводяться конкретні приклади реалізації активних методів роботи і прийомів їхньої реалізації у навчальній практиці. Ключові слова: творчість, креативність, інноваційні методи, критичне мислення, рефлексивне письмо.
Звіти організацій з теми "Наукова творчість"
1
Гончаренко, О. М. Народні твори про голодомор: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. в Україні, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету в кінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.), 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3993.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник складають фольклорні твори про голодомор, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету під час проходження фольклорної практики в одинадцяти центральних, західних та південних областях України в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Представлені оповіді-спогади, перекази, співомовки, колискова пісня та дума відображають наслідки трагічної історії геноциду українців упродовж трьох голодоморів: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., масових реквізицій, пограбування селянських господарств, непомірних хлібозаготівель, розкуркулення, насильницької колективізації, індустріалізації, національно-винищувального терору сталінським режимом. У передмові та коротких статтях до розділів встановлено психологічні та філософсько-історичні витоки походження народної творчості про голодомор, умови розвитку української фольклористики у 20-40 роках ХХ ст., обумовлено історичну долю представлених жанрів, їх специфіку. Окремо подано фольклористичні праці Д. Т. Федоренка, В. М. Скрипки, які безпосередньо займалися збиранням народних творів про голодомор у Придніпровському регіоні, а під час викладацької діяльності у КДПІ, 80-90 р. ХХ ст. залучили до цієї роботи студентів. Видання містить науково-інформативний апарат: іменний, географічний, хронологічний покажчик текстів, картограму процесу їх запису, фотознімки респондентів – очевидців трагічних подій, список використаних джерел та фотоматеріали про навчально-методичне значення зібраних творів, що сприятиме пошуку істини, утвердженню власного бачення національної трагедії. Для фольклористів, істориків, етнографів, викладачів та студентів вузів, усіх, хто цікавиться українською народною творчістю.