Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Наукова міграція.
Статті в журналах з теми "Наукова міграція"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Наукова міграція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Mandzii, S. V. "«Внутрішня вимушена міграція» як правова категорія: дискусійні питання сутності та змісту". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є науково-правовий аналіз поняття «внутрішня вимушена міграція» як правової категорії, що включає з’ясування його юридичної природи, сутності та змістовного наповнення, а також характеристику видів внутрішніх міграцій та їх особливостей, що дозволить зрозуміти соціальну значимість міграційних процесів всередині країни, їх динаміку та вплив на розвиток політичних, демографічних, економічних та культурних сфер життєдіяльності соціуму, слугуватиме теоретико-методологічною основою для вироблення й удосконалення моделей та механізмів законодавчого супроводу цього процесу.
Наукова новизна полягає у висвітленні змістовного наповнення поняття «внутрішня вимушена міграція» як однієї з базових правових категорій процесів переміщення населення всередині країни, а також пропонуванні власного визначення цього поняття.
Висновки. Аналіз науково-теоретичних напрацювань з питань формулювання та конкретизації змістовного наповнення дефініції «внутрішня вимушена міграція» дає підстави стверджувати, що авторські визначення є доволі різноплановими. Єдність наукових підходів не досить чітко прослідковується навіть у позначенні сутності цього поняття: як процесу, явища, руху, суспільних відносин, міграційних потоків тощо. Виходячи з традиційного розуміння категорій «соціальне явище» та «соціальний процес», масштабів сучасної внутрішньої вимушеної міграції в Україні та ступеню її впливу на трансформацію суспільних відносин, враховуючи сутність родового поняття «міграція», вважаємо за необхідне запропонувати власне визначення цієї дефініції. Отже, поняття «внутрішня вимушена міграція» у правовому вимірі варто розуміти як соціальний процес переміщення особи (осіб) у межах адміністративно-територіальних одиниць однієї країни без перетину міжнародно-визнаних державних кордонів зі зміною назавжди чи на певний час постійного місця проживання, який викликаний об’єктивними негативними факторами військово-політичного, природного, техногенного характеру та у разі звернення до уповноважених на це державних органів передбачає обов’язковість їх розгляду та впливає на зміну правового статусу такої особи (осіб).
2
Коваленко, О. О. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ВОЛІ ЛЮДИНИ ДО ЗНАХОДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 32 (2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2020.32.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета наукової статі полягає у встановленні справжньої мети трудової міграції та визначенні на цій підставі характеристики трудової міграції як засобу реалізації волі людини в сучасному світі. Розглядаються сучасні наукові результати та дані державних та міжнародних інституцій щодо функції трудової міграції у розвитку суспільства, фактори, що впливають на трудову міграцію, її наслідки. Автори дійшли висновку, що трудова міграція є явищем, яке іманентно притаманне існуванню та розвитку людської цивілізації, з яким неможливо боротись, і що трудова міграція є проявом гуманізації та демократизації суспільства через реалізацію втілення природного бажання людини жити, жити краще, а отже, обмеження трудової міграції є порушенням прав людини. Акцентується увага на тому, що трудова міграція є засобом реалізації волі людини до досягнення соціальної справедливості. Усвідомлення цієї принципової тези має стати засадою для визначення напрямів державної політики щодо трудової міграції у сучасному світі та визначати зміст та її спрямованість.
3
Шміґель, Міхал, та Павол Тишляр. "«КОЛИ ЧОЛОВІКИ РОЗІЙШЛИСЯ ПО ВСЬОМУ СВІТУ ЗА ШМАТКОМ ХЛІБА...» ЕМІГРАЦІЯ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ ІЗ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ В 1870–1940 РР." Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 64–87. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226564.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета дослідження полягає в розкритті причин та імпульсів міграційних рухів русинів-українців з території (сьогоднішньої) Словаччини в період 1870 – 1940 рр. та в аналізі розмірів їх еміграції відносно популяційного розвитку меншини, а також формування популяційного клімату в загальному контексті еміграційних хвиль зі Словаччини та Підкарпатської Русі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму та використання спеціально-історичних (статистичних, історико-типологічних, історико-системових тощо) і загальнонаукових (аналіз, синтез тощо) методів. Наукова новизна: Питання міграційних рухів населення Словаччини і, зокрема, питання міграції русинів-українців в період з 1870-х рр. – у першій половині XX ст. є відносно широкою та досі відкритою темою. Хоча велика кількість історичних праць була присвячена еміграції словаків, не можна це сказати про проблему еміграції русинів-українців зі Словаччини. Висновки. Еміграція (постійнa чи тимчасовa) русинів-українців зі Словаччини у багатьох випадках розділяла сім'ї та розріджувала територіальне розселення меншини. Її наслідки ще й досівідчуває русино-українське населення у Словаччині. Міграція тисяч економічно активних людей за роботою за кордон з економічно відсталого тааграрнo переповненого регіону в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.. та в міжвоєнні 1920 – 1930 рр. означав, що популяція русинів та українців у Словаччині під впливом міграції тривалий час стагнувала, а під впливом політичної напруженості наприкінці 1930-х рр. набула статистично занепадаючий характер.
Ключові слова:русини та українці в Словаччині, міграція, популяційнийрозвитoк, популяційнийклімат, демографічні процеси, населення Словаччини, еміграція зі Словаччини.
4
Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.
5
МОРОЗОВ, Анатолій, та Вікторія ГРОН. "БАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТОТАЛІТАРИЗМУ НА СТАДІЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 240–50. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253734.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у з’ясуванні економічних та ідейно-політичних засад трансформації поняття “тоталітаризм” на сучасному етапі. Методологічне підґрунтя роботи сформоване на основі принципів системності, об’єктивності, всебічності та історизму. Дослідження здійснювалося шляхом застосування методів індукції й дедукції, аналізу і синтезу, абстрагування, а також порівняльного, проблемно-історичного та ретроспективного методів. Наукова новизна: відштовхуючись від підходів, поширених в англомовному сегменті наукової літератури з питань глобалізації, було здійснено комплексне зіставлення вказаного поняття з поняттям національної держави, а також розглянуто потенційну можливість розвитку нових форм тотального контролю політичних суб’єктів над соціумом. Висновки. Проведене дослідження робить цілком очевидним, що глобалізація – це процес становлення, розвитку і трансформації системи односторонніх переваг у контексті перманентної капіталістичної конкуренції та вибіркової модернізації. Наразі згадані переваги дедалі більше концентруються у фінансовому й інформаційному секторах. Розвиток електронних засобів контролю й комунікації, з одного боку, багаторазово посилює офіційну здатність провідних держав світу наглядати за природним і механічним рухом населення. З іншого – сприяє загальному обмеженню державних повноважень вказаною функцією та прискорює міжнародний грошовий обіг за межами урядових компетенцій, що особливо послаблює позиції політичних режимів країн, які розвиваються. Паралельно з деградацією національного суверенітету відбувається піднесення наднаціонального корпоративного та субнаціонального етнічного кластерів. При цьому, разом з реальною владою сюди ж з національного рівня перетікає потенційна здатність витворювати радикальні тоталітарні форми. Інакше кажучи, традиційним уявленням про одноосібне тоталітарне й інституційне демократичне управління протиставляється концепція субрегіонального, національного та наднаціонального контролю.
Ключові слова: тоталітаризм, глобалізація, національна держава, “неспроможна держава”, суверенітет, транснаціональні корпорації, конкуренція, міграція, технічний прогрес
6
Lazarenko, Nataliia, Alla Kolomiets та Yevhen Hromov. "ЗАКОРДОННЕ СТАЖУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 1 (12 травня 2020): 45–52. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.45-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано тенденцій розвитку європейської системи освіти; з’ясовано нові функції вчителя та викладача педагогічного університету в умовах євроінтеграції; проаналізовано пропозиції європейських країн щодо програм наукового стажування; визначено су-часний стан і можливості закордонного стажування для професійного розвитку викладачів українських педагогічних університетів; окреслено перспективи організації наукового стажування для закордонних колег.З метою підготовки нового європейського вчителя викладачі педагогічних університетів мають бути добре ознайомлені з досвідом підготовки майбутніх учителів у країнах Європейського Союзу. Найефективнішою формою вивчення європейського досвіду є закордонне стажування викла-дачів.З’ясовано, що отримані під час наукового туристичного туру нові знання, навички, інформацію викладачі педагогічних університетів активно використовують у подальшій практичній професійній діяльності. Використання європейського досвіду значно пришвидшує наближення української педагогічної освіти до європейських стандартів.Зроблено висновок, що для того, щоб адекватно відреагувати на загальносвітову тенденцію міграції студентів і викладачів, а також привабити представників міжнародної наукової спільно-ти, потрібно вжити ряд організаційних заходів. Основним завданням визначено розроблення рекламних заходів, що презентують світу наші наукові та освітні здобутки. Потрібно також розвивати інфраструктуру та заохочувати діяльність інститутів, університетів, науково-дослідних центрів, спрямовану на освітнє та наукове міжнародне співробітництво.
7
Khymovych, О. S. "Історико-теоретичні засади вивчення та діахронний вимір сучасної трудової міграції". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 11 (16 листопада 2017): 91–99. http://dx.doi.org/10.15421/1717152.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено та проаналізовано основні хвилі трудової міграції, зокрема, увага зосереджена на характеристиці їхніх часових меж. Виділено та проаналізовано основні тенденції підперіодів в останній, четвертій, хвилі трудової міграції громадян України. Визначено, що перші три хвилі характеризуються через політичні, релігійні, ідеологічні чинники, основними їх представниками є переважно чоловіки, а от остання, четверта хвиля має суттєві відмінності та визначається як жіноча міграція. На основі проведеного аналізу наукової літератури, а також авторського дослідження (зібрано більше ніж 40 інтерв’ю з трудовими міНауково-теоретичний альманах "Грані"тами) визначено основні підперіоди четвертої хвилі трудової міграції, яку вчені характеризують переважно як економічну міграцію.На основі здійсненого аналізу виявлено чимало напрацювань як теоретико-методологічного, так і прикладного характеру. Зроблено спробу проаналізувати розміри трудової міграції. На підставі аналізу вітчизняних та закордонних досліджень також визначено, що явище трудової міграції з України має складний характер і не зводиться до економічного детермінізму. Визначено та показано регіональний розподіл трудових міНауково-теоретичний альманах "Грані"тів, які мали досвід роботи чи навчання за кордоном.
8
МИХАЙЛЮК, Юрій. "ЩОДО ПИТАННЯ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННІЙ МІГРАЦІЇ НА ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЧОПСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПОЗА ПУНКТАМИ ПРОПУСКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 120–37. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.442.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою якісного виконання завдань, які законодавчо покладено на Державну прикордонну службу України, органи охорони державного кордону та прикордонні підрозділи повинні у межах своєї компетентності адекватно реагувати на загрози та ризики, що виявляються під час здійснення своєї діяльності, зокрема у прикордонній сфері. У науковій статті розглянуто специфіку реалізації оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління. Установлено, що основною загрозою на ділянці прикордонного загону є незаконна міграція поза пунктами пропуску. Напрямками здійснення протиправної діяльності, як і в минулі роки, залишаються Великоберезнянський та Ужгородський. Найбільш активна словацька ділянка кордону, де за дослідний період припинено 91 % спроб порушень державного кордону, 9 % - на кордоні з Угорщиною та 1 % на кордоні з Польщею. Проведено аналіз статистичних даних щодо протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску через державний кордон України, розкрито специфіку тактики дій правопорушників та їх пособників під час організації незаконного переміщення через державний кордон України. Представлено висновок щодо необхідності пошуку шляхів підвищення ефективності організації протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску та обмеженій можливості існуючого науково-методичного апарату щодо реалізації раціонального розподілу сил і засобів прикордонних підрозділів з урахуванням специфіки ділянки відповідальності Чопського прикордонного загону. Автором зроблено висновок, що параметри умов обстановки на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону мають як детермінований, так і невизначений характер. Тому модель оцінки ефективності та часткові показники ефективності повинні мати імовірнісний характер.
9
Лібанова, Елла Марленівна. "Про оцінювання масштабів і наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 17–23. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.017.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді наведено оцінку масштабів та наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України внаслідок воєнної агресії з боку Російської Федерації. Зазначено, що питання повоєнного повернення наших співгромадян з-за кордону стає чи не найважливішим у контексті збереження української нації. Окреслено першочергові завдання, які стоять перед академічною наукою, щодо вирішення проблеми безпрецедентної зовнішньої міграції і запобігання її масовому перетворенню на незворотну.
10
Balitskyj, V. V. "Терористичні загрози закордонним дипломатичним установам України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 55–64. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду проблем забезпечення безпеки закордонних дипломатичних установ (ЗДУ) України в умовах виникнення терористичних загроз у країні акредитації. Зокрема, автором проаналізовані вирішення завдань забезпечення безпеки ЗДУ під час терористичних акцій в їх оточенні, при блокуванні представництв терористами та захопленні приміщень установ і їх співробітників як заручників.
Метою статті став пошук ефективних шляхів забезпечення безпеки закордонних дипломатичних установ України та їх персоналу під час терористичних акцій в країнах акредитації.
Наукова новизна статті полягає у дослідженні можливостей розробки сучасної системи організації в ЗДУ, адекватної протидії наявним викликам і загрозам терористичного характеру, а також відповідної актуалізації відповідних правових норм та інструкцій. У статті відпрацьовані конкретні рекомендації щодо дій в екстремальних ситуаціях під час терористичних акцій в оточенні ЗДУ, зокрема, при блокуванні представництв терористами чи захопленні їх приміщень злочинцями, а також утримуванні дипломатичних співробітників як заручників.
Висновки. Негативні тенденції сучасного світового розвитку такі як: прояви міжнародного тероризму, організованої злочинності, контрабанда наркотиків і зброї, нелегальна міграція і торгівля людьми; зростання екологічних і природних катастроф, загроз епідемій та пандемії; збереження ескалації заморожених конфліктів і поява нових джерел напруженості, виникнення кризових ситуацій, зокрема, активізація щодо України внаслідок подій на сході терористичної та розвідувально-підривної діяльності спецслужб РФ, покладають на СЗР України та інші спеціальні державні органи завдання належним чином забезпечувати національну безпеку держави, її закордонних дипломатичних установ, їх співробітників і членів сімей, а також відряджених за кордон українських громадян, обізнаних з відомостями, що становлять державну таємницю. Напрацьована світова практика та удосконалення нормативного регулювання у сфері зазначених питань сприятимуть вирішенню завдань забезпечення безпеки ЗДУ під час терористичних акцій в їх оточенні, при блокуванні представництв терористами та захопленні приміщень установ і їх співробітників як заручників.
11
Chernov, Borуs. "Методологічна основа економічної географії". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 153–62. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-153-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні глобальні економічні зміни вимагають вирішувати багато питань, пов’язаних не тільки з удосконаленням новітніх технологій в промисловості, сільському господарстві, але й в соціальній сфері розв’язанні проблем внутрішніх і зовнішніх міграцій населення. Ці питання до 60-х рр. ХХ ст. входили складовою частиною до економічної географії. Економічна географія у цей період досягла значних успіхів, була визнана не тільки у нашій країні, а й за рубежем. Свідченням цього тріумфу були міжнародні наукові конференції та численні публікації. Після тривалої дискусії економічна географія як окрема самостійна наука перестала існувати. Тому постала проблема з’ясування сучасного статусу економічної географії в системі географічних наук, оскільки ця наука, на думку окремих географів, втратила самостійність і стала певним придатком суспільної географії. Насправді вона є самодостатньою наукою. Для доведення цього твердження намічені шляхи подальших досліджень.
12
Захарчук, Денис, Сергій Бурбела та Михайло Чорпіта. "МЕТОДИКА ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕНЬ НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ В УМОВАХ АКТИВІЗАЦІЇ НЕЗАКОННОЇ МІГРАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 80–104. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.847.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено загрози незаконної міграції та аналіз певного стану протидії їй. На основі аналізу обстановки в країнах походження, транзиту та спрямування незаконних мігрантів сформовано фактори, які найбільш істотно впливають на параметри процесу. Найбільш значущий вплив на процес незаконної міграції здійснюють фактори-регулятори міграційних процесів: адміністративні та правові умови зміни місця проживання, правила в’їзду до країни (візовий режим), правила перебування в країні (прописка, реєстрація, громадянство), умови навчання та працевлаштування. Оцінено можливості чинних методик, розкрито їх відповідність наявним загрозам та альтернативні варіанти вирішення проблеми. Постановлено наукову проблему. З метою отримання об’єктивних прогнозних даних про показники незаконної міграції розглянуто набір альтернативних моделей дій правопорушників та вибрано з них одну, яку покладено в основу висновків із оцінки обстановки з використанням умов різних ділянок підрозділів охорони держfвного кордону. Розглянуто методику обґрунтування рішень начальника відділу прикордонної служби в умовах активізації незаконної міграції, у результаті застосування якої об’єктивно оцінено стан виконання завдань з охорони державного кордону, відповідність заходів обстановці на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби; вибрано раціональні значення параметрів системи охорони державного кордону, що забезпечить вжиття заходів, адекватних параметрам загроз. З використанням запропонованої методики науково доведено те, що найбільшої ефективності в охороні кордону за найменших витрат можна досягти за рахунок поліпшення організації, а саме адекватного реагування на загрози незаконної міграції.
13
Semiv, Sergiy, Yaroslav Berezivskiy, Ihor Baranyak, Olga Mulska та Ulana Ivaniuk. "Пріоритети та інструменти регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 160–81. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України та розробка прикладних рекомендацій щодо регулювання зовнішньої міграції в умовах необхідності збереження людських ресурсів.
Методологія / методика / підхід. Теоретичною та науково-методичною основою дослідження стали теорії міграціології, соціальної економіки та демографії, методи пізнання міграційних явищ і процесів. У процесі дослідження використано такі методи та підходи, як: логічного узагальнення й синтезу для формування основних висновків і пропозицій дослідження; компаративного аналізу – порівняння тенденцій зовнішньої міграції населення областей Карпатського регіону із середньодержавними показниками; структурного та географічного аналізу – для оцінки частки мігрантів країн реципієнтів регіону; графічний і картографічний – для візуалізації результатів оцінки та аналізу міграційних потоків.
Результати. У результаті дослідження встановлено, що обсяги зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України як прикордонних територій є значними порівняно із загальнонаціональними тенденціями. Найбільші обсяги міграційних потоків із Карпатського регіону спрямовані до Польщі, Чехії, Угорщини, Німеччини, Італії. Результати структурного аналізу підтвердили тісні міграційні зв’язки областей регіону із сусідніми державами, зокрема Закарпатської області з Угорщиною, Львівської та Івано-Франківської областей з Польщею, Чернівецької області з Молдовою. Визначено, що реальні показники обсягів зовнішньої міграції з Карпатського регіону значно перевищують дані офіційної статистики. Доведено, що критичними викликами інтенсифікації зовнішньої міграції населення Карпатського регіону є: зростання обсягів освітньої і трудової міграції молоді при активній політиці залучення висококваліфікованих і робочих кадрів у країнах ЄС, посилення дисбалансів регіональних ринків праці, низький рівень оплати праці та доходів населення, відсутність ефекту заміщення робочої сили через низький рівень демографічного відтворення та активної політики приваблення іммігрантів.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено систему пріоритетних цілей регіональної міграційної політики в частині обґрунтування механізмів регулювання зовнішньої міграції населення, в основу якої покладено формування інформаційно-аналітичної бази зовнішньої міграції прикордонних територій і розробку нової електронної системи обліку трудової й освітньої міграції. Уперше запропоновано систему заходів забезпечення конвергенції інституційної системи регулювання регіональних міграційних потоків із Карпатського регіону відповідно до провідних моделей країн ЄС.
Практична цінність / значущість. Запропоновано й обґрунтовано інструменти та відповідні засоби регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону в умовах необхідності збереження людських ресурсів і забезпечення інтелектуально-кадрової безпеки регіону для їх упровадження регіональними органами влади.
14
ЛЕБІДЬ, Андрій, Микола НАЗАРОВ, Владислав РОЖОК та Тетяна ТИМОФЄЄВА. "СИСТЕМА СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ У ПОЛЬЩІ". Humanitas, № 4 (25 листопада 2021): 70–78. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується стан трудової міграції в Україні, загальні мотиватори для виїзду громадян за кор- дон. Мета роботи – дослідити, які саме соціальні гарантії надає Республіка Польща для працівників з України. Для реалізації поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 1) проаналізувати статистику України щодо міжнародної трудової міграції за такими джерелами, як: а) ДержСтат, б) УкрСтат; 2) проаналізувати соціальні гарантії, які називають роботодавці з Польщі для наших громадян, за трьома сферами (сільське господарство, будівництво та готельно-ресторанна справа). Об’єктом дослідження є система соціальних гарантій, яку надає роботодавець в Польщі для працівників з України. Предмет дослідження – конкретні соціальні гарантії, які Польща надає працівникам з України. Методологічною основою наукового дослідження є метод наукового пізнання, дослі- дження вітчизняних та закордонних авторів у галузі міграції та соціальних гарантій, дані Державного комітету статистики України, періодичні наукові видання. Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому: уза- гальнено та поглиблено основні теоретико-методичні підходи до міграційних ризиків; запропоновано заходи з міні- мізації трудової міграції через злагоджену роботи ключових інститутів влади (Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та реко- мендації, викладені в роботі, можуть бути застосовані державними органами управління та суб’єктами госпо- дарювання з метою активізації внутрішнього ринку праці та створення більш сприятливих умов праці в Україні. Автори дійшли висновку, що рівень доходу та соціальні гарантії для українських мігрантів у Польщі є привабливими та мотивувальними для роботи в цій країні. Таким чином, державі Україна необхідно системно налагодити роботу із соціального захисту працівників, що містить як економічні, так і позаекономічні мотиватори.
15
Поліна, Герчанівська. "АНАЛІЗ ТЕОРІЙ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 277–87. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.399.
Повний текст джерелаАнотація:
У фокусі дослідження – ключові теорії трудової (економічної) та вимушеної міжнародної міграції. Розкрита сутність міжнародної міграції і причинність її появи як об’єктивного соціального процесу на індивідуальному, колективному, національному та міжнародному рівнях.
Установлений взаємозв’язок феномена міграції зі змінами в суспільстві (соціальними, економічними, політичними, культурними), що створює теоретичну основу для формування науково-обґрунтованої стратегії та тактики в галузі міжнародної міграційної політики.
16
Алла Горбенко, Петро Гаврилишин,. "ЗАРАДИ ЮШКИ ТА ЗАРАДИ КНИГИ. ЖІНКИ-МІГРАНТКИ ЗІ СХОДУ ТА ПРАКТИКИ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗМУ. Козенца: Пеллегріні Едіторе, 2018. 230 с. Рец. на монографію Стефанії Cальвіно". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 34 (10 грудня 2021): 269–71. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.269-271.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні міграційні процеси вже не одне десятиліття викликають чималий науковий інтерес та гострі дискусії. Значна кількість українських досліджень присвячена трудовій міграції українців до країн Західної Європи, зокрема Італії. Зростає інтерес до української імміграції і з боку італійських дослідників, оскільки вона є п’ятою, згідно книги, за чисельністю іноземною громадою та поступово набуває рис діаспори.
Суттєвим доповненням до існуючого бібліографічного доробку є праця італійської дослідниці, спеціалістки з слов’янської лінгвістики та докторки соціології університету Калабрії Стефанії Сальвіно. Монографія “Заради юшки та заради книги. Жінки-мігрантки зі Сходу та практики транснаціоналізму” розглядає українську трудову жіночу міграційну групу в Італії у контексті глобального процесу транснаціоналізації міграцій. Такий підхід дозволяє більш точно зрозуміти як еволюціонує українське заробітчанство та динаміку інтеграції українців в Італії, вивчити особливості їхньої адаптації, побачити соціальний простір, в якому вони існують.
17
Майданік, І. "Інтелектуальна міграція в Україні у контексті міжнародної наукової співпраці". Україна: аспекти праці, № 5 (2009): 34–38.
Знайти повний текст джерела
18
Klymenko, Olena. "Проблема міграції дітей без супроводу дорослих". Sociological studios, № 2(19) (1 грудня 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-21-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – дослідження проблеми міграції дітей без супроводу дорослих, в умовах сучасної міграційної кризи. Проаналізовано ключові тенденції світової міграції та визначено роль у ній дітей як специфічної соціально-демографічної групи з особливими потребами й правовими гарантіями. У статті досліджено ключові напрями міграції та наведено статистичну інформацію щодо динаміки міжнародної міграції дітей за останні 30 років, а також конкретизовано розподіл дітей-мігрантів за регіонами прибуття. Окремо проведено аналіз гендерних особливостей участі дітей у міграційних процесах. Зокрема, визначено, що діти і жіночої, і чоловічої статі на міграційному шляху стикаються з безліччю ризиків, характер яких прямо залежить від статі дитини-мігранта. Особливу увагу приділено висвітленню наукових теорій щодо участі дітей у міграційних процесах, зокрема асиміляції, інтеграції, інкорпорації, мультикультуралізму.
19
СОФІНСЬКА, ІРИНА. "Громадянство, міграція та (не)свобода пересування у Європейському Союзі". Право України, № 2020/07 (2020): 230. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-230.
Повний текст джерелаАнотація:
Ціннісне наповнення громадянства у ХХІ ст. стає крихким, без твердої основи, спонукає до переосмислення всього конструкту як державами, так і людьми. Повсюдна і перманентна міграція є відповіддю на сучасні цивілізаційні та глобалі заційні виклики (переважно антропогенного характеру) і соціальноекономічну диспропорцію, мотиваційною візією зміни життєвої парадигми для кожного. У суспіль стві в результаті міграції розмивається колективна ідентичність, підвищується (не)толерантність до мігрантів, знижується рівень участі громадян у реалізації партисипативної демократії та зацікавлення у її реальних результатах, нетривіальному впливі на формування державної політики. Гарантування людських прав і свободи пересування, пріоритет захисту прав біженців та шукачів притулку, посилення участі громадянського суспільства у життєдіяльності держави (прийнятті важливих державно-правних рішень) потрапили у тимчасову пастку залежності від поширення COVID-19 у Європі та світі. Відбувається стрімке сегментування гаран тованої свободи пересування у межах Європейського Союзу як простору з відкритими кордонами, вводяться тимчасові обмеження на переміщення осіб, відновлюється прикордонний контроль. Мета статті полягає у здійсненні правничих рефлексій щодо гарантування свободи пересування як засадничого елементу реалізації прав людини, зокрема й у сфері громадянства та правничої ідентичності особи. У статті відображені релевантні напрацювання тих науковців (Е. Балібара, К. Барнард, Ґр. де Бурки, Дж. Г. Г. Вейлера, К. Йоппке, Р. Кассена, П. Креґа, Дж. Макбрайда, Л. Орґада, Дж. Паломбелли, О. Поєдинок, Р. Спано, П. Спіро, А. Шахар та інших), у чию орбіту наукових досліджень потрапили актуальні питання у сфері громадянства та свободи пересування, пов’язані з народовладдям і правовладдям, гарантуванням прав людини та міграційною трансформацією “південь-північ” і “схід-захід”. Дійсність під неминучим впливом глобалізаційних і глокалізаційних чинників вимагає переосмислення загальних принципів громадянства та дискримінаційних механізмів у контексті реалізації свободи пересування.
20
Касьянова, М. М. "Дискурс сучасних наукових досліджень східноєвропейського вектору міграції громадян України". Гілея, Вип. 121 (№ 6) (2017): 209–14.
Знайти повний текст джерела
21
Пугач, С. О. "Деякі підходи до типізації міграцій у сучасній науковій літератур". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, № 1 (2008): 134–38.
Знайти повний текст джерела
22
Касьянова, М. М. "Дискурс сучасних наукових досліджень східноєвропейського вектору міграції громадян України". Гілея, Вип. 121 (№ 6) (2017): 209–14.
Знайти повний текст джерела
23
Krasnov, V. "Радіоекологічні дослідження у лісових екосистемах України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (13 січня 2018): 210–16. http://dx.doi.org/10.15421/411629.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні наукові публікації і нормативні документи щодо ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. У процесі досліджень порушено такі проблеми: вивчення міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, санітарно-гігієнічні, обгрунтування лісокористування, здійснення лісогосподарських заходів, економічні. Проведені дослідження дали змогу вченим обґрунтувати новий напрям у лісівництві – радіоекологію лісових екосистем, а також регламентувати використання продукції лісового господарства та проведення лісогосподарських заходів на територіях, забруднених радіонуклідами.
24
Лисенко, Ірина, та Сергій Здоренко. "Організаційні аспекти управління міграційними процесами у сучасному спорті України в умовах всесвітньої глобалізації". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.76-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Суб’єкти спортивного співтовариства стали використовувати процеси глобалізації у своїй діяльності не тільки в бізнес-корпораціях, а й у формуванні ринку праці спортсменів високої кваліфікації, особливо у видах спорту, пов’язаних із значними обсягами грошових коштів. У зв’язку з цим визначення складу і структури організаційних аспектів моделювання механізмів управління міграційними процесами має в цих умовах вирішальне значення. Мета. Розкриття сучасних аспектів управління міграційними процесами в Україні та моделі їх реалізації в інших країнах. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та нормативно-правових документів, опитування, анкетування, методи математичної статистики. Результати. Встановлено участь у формуванні міграційних процесів суб’єктів управління спорту в Україні. Подано класифікацію міграційних потоків у сучасному спортивному просторі та видів спорту за ступенем активності у них. Розкрито універсальну теоретичну модель організації управління цими процесами та особливості її застосування у світі відповідно до специфіки регулювання трудових відносин. Визначено параметри ціни життя людини як критерій обґрунтованості під час розробки цільових комплексних програм управління міграційними процесами у спорті Висвітлено сутність та фактори, що впливають на міграційні процеси в українській спортивній спільноті. Аналіз спеціальних літературних джерел дозволив зробити висновок, що в ході вивчення даного процесу більшість фахівців приділяють увагу теоретико-методологічним аспектам, тоді як питання пошуку механізмів управління міграцією у спорті залишаються мало вивченими, що призводить до негативних наслідків у розвитку спортивної індустрії і запізнілої реакції на сучасні світові тенденції у цій сфері. Встановлено, що найбільш впливовими суб’єктами управління міграційними процесами у спорті в Україні є топ-менеджери спортивних клубів і команд, а також органи громадського самоврядування у спорті. При формуванні механізмів управління міграційними процесами у вітчизняному спорті потрібно враховувати параметри ціни життя реального або потенційного мігранта, а також загальних і економічних факторів.
Ключові слова: міграція, механізми, модель, процеси, управління, спорт.
25
Сіцінська, М. В. "Науково-теоретичні та правові основи розробку проекту національної стратегії протидії нелегальної міграції". Інвестиції: практика та досвід, № 4, лютий (2016): 86–88.
Знайти повний текст джерела
26
Романюк, М. Д. "Міграція наукових кадрів та заходи ії зменшення з метою збереження інтелектуального потенціалу України". Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, вип. 31 (2017): 134–41.
Знайти повний текст джерела
27
Стешенко, Н. Л. "Міграції в Південній Україні (XVI-XVIII) у науковій спадщині Володимира Антоновича". Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Історія та географія, вип. 48 (2013): 197–200.
Знайти повний текст джерела
28
Откидач, Олексій. "МІСТА МЕЗОАМЕРИКИ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". City History, Culture, Society, № 10 (3) (17 листопада 2020): 11–18. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.10.011.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікаційавтор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначитипро дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, май-данчиків для гри в мʼяч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленостівчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською пери-ферією у контексті функціонування локальних та регіональних торгівельних зв’язків, постійних та сезон-них міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичнихдосліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів мета-форичної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці.Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвя-чених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статтівиокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдетьсяпро дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функці-ональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости,басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій ДоколумбовоїАмерики, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед ос-танніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан,господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського просто-ру урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесіву регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійськоюта іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.
29
Єрмаков, Ю. В. "ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЯК ОСНОВНИЙ СУБ’ЄКТ ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПРОЦЕДУРИ У СФЕРІ МІГРАЦІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (23 березня 2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).357.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття присвячена характеристиці повноважень Державної міграційної служби України як основного суб’єкта здійснення адміністративної процедури у сфері міграції.
Доведено, що на ЦНАП мають покладатися повнова-ження в аспекті паспортного обслуговування населення. Коло компетенцій органів ДМС має бути зосереджене на наданні адміністративних послуг громадянам України, що виїжджають за кордон для постійного перебування, та іноземцям і особам без громадянства, що бажають мешкати в Україні. Такий розподіл повноважень дозволить кожному з названих органів сконцентрувати увагу на власній ділянці роботи відповідно до принципу предметної компетенції. Діяльність же державного підприємства «Документ» у цій галузі, на нашу думку, має бути припинена як потенційно корупціогенна.
Виявлено суттєвий структурно-функціональний недолік в аспекті паспортизації населення, що проявляється у фактичному дублюванні функцій територіальними управліннями ДМС України та ЦНАП. Усунення цього недоліку прямо пов’язане з чіткім розподілом компетенцій між зазначеними суб’єктами. Функції з поточного обліку населення та здійснення відповідних адміністративних процедур оформлення (заміни) паспортів мають бути закріплені за ЦНАП, а функції з міграційного обліку та реалізації відповідних адміністративних процедур – за управліннями ДМС. Єдиним винятком мають стати лише процедури паспортизації громадян України, що мешкають на тимчасово непідконтрольних територіях. З огляду на актуальний стан речей цей аспект сьогодні прямо пов’язаний із питаннями національної безпеки, що виходять за межі компетенції місцевих органів публічної влади, тому паспортизація громадян України, що мешкають на тимчасово непідконтрольних територіях, має залишатися у віданні підрозділів центральних органів виконавчої влади, тобто управлінь ДМС.
30
Кузнець, Тетяна. "ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ РАДЯНСЬКИХ МІСТ 1920–1930-Х РОКІВ". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі вивчення широкого кола наукових праць і об’єктивно представленої у них структури дослідження, наявного емпіричного матеріалу автором актуалізовано питання вивчення повсякденного життя міського населення на історичному відрізку часу другої половини 1920-х – першої половини 1930-х років. У цей період у країні відбувалося формування нової політичної системи, вироблялися елементи нового повсякденного життя. Становлення нового типу суспільства, що відбувалося у той час, потягнуло за собою докорінні зміни у його соціальній структурі, матеріальному середовищі існування і духовній сфері соціального буття. Дослідження повсякденного життя радянського міста у цей період історії представляє значний науковий інтерес для розуміння і комплексного осмислення глибоких трансформацій епохи, які закладали основи радянсь- кого ладу на довгі десятки років. Важливість дослідження повсякдення радянських міст цього періоду дає змо- гу найповніше розкрити складний шлях формування особливого специфічного типу особистості – «радянської людини». Ці роки являють собою важливий перехідний період, що суттєво вплинув на всі боки життя держави і суспільства. Характерною рисою «перехідності» стала поява мільйонів мешканців радянських міст, як столиць, обласних центрів, так і периферійних містечок, яким довелося змінити звичний спосіб життя: стати учасни- ками масштабних внутрішніх міграцій, соціально-економічних зрушень, відчути на собі усі негаразди побутових проблем, що знайшло своє відображення у структурі повсякдення та в менталітеті містян. Соціальні зрушення, якість життя населення мали визначальний вплив на історичний процес, формуючи саму нову людину, її спосіб життя, відповідну їй культуру. У повсякденні другої половини 1920-х – першої половини 1930-х років формува- лися витоки багатьох проблем сучасного життя пострадянського суспільства.
31
Легеза, Є. О. "Особливості державної міграційної служби України щодо надання публічних послуг у сфері міграції та громадянства". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 2 (5 січня 2022): 29–34. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття присвячена характеристиці діяльності державної міграційної служби України щодо надання публічних послуг у сфері міграції та громадянства. Доведено, що ЦНАП мають покладатися повноваження в аспекті паспортного обслуговування населення; коло компетенції органів ДМС має бути зосереджено на наданні публічних послуг громадянам України, що виїжджають за кордон на постійне перебування, та іноземцям та особам без громадянства, що бажають мешкати в Україні. Такий розподіл повноважень дозволить кожному з названих органів сконцентрувати увагу на власній дільниці роботи відповідно до принципу предметної компетенції. Діяльність же державного підприємства «Документ» у цій галузі, на нашу думку, має бути припинена як потенційно корупціогенна. Виявлено суттєвий структурно-функціональний недолік, що виявляє себе в фактичному дублюванні функцій територіальними управліннями ДМС України та ЦНАП в аспекті паспортизації населення. Усунення цього недоліку прямо пов’язано з чіткім розподілом компетенції між зазначеними суб’єктами: функції з поточного обліку населення та надання відповідних публічних послуг щодо оформлення (заміни) паспортів мають бути закріплені за ЦНАП, функції з міграційного обліку та реалізації відповідних адміністративних процедур – за управліннями ДМС. Єдиним винятком мають стати лише процедури паспортизації громадян України, що мешкають на тимчасово непідконтрольних територіях; зважаючи на актуальний стан речей, цей аспект сьогодні прямо пов'язаний із питаннями національної безпеки, що виходить за межі компетенції місцевих органів публічної влади, тому має залишатися у віданні підрозділів центральних органів виконавчої влади, у нашому випадку – управлінь ДМС.
32
Maksyuta, Mykola. "Філософія гідності: до єдності морально-етичних та навчально-виховних конотацій". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 117–28. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню життєвої важливості формування та зміцнення, зокрема в умовах педагогічного процесу, почуття гідності, нерозвиненість якого супроводжується й нездатністю самостійно, обгрунтовано визначати морально виправдані засади та орієнтири життєздійснення. В умовах постійних ускладнень суспільних процесів це спонукає до використання ерзац-цінностей репродукованої, скажімо, ЗМІ інформації з метою відшкодування браку внутрішньої повноти і, принаймні, позірного подолання неспроможності самостійно підноситись до рівня екзистенційно важливих поваги та самоповаги як вирішальних передумов здатності людини встояти, до «онтологічної налаштованості», особливо насущної за сучасних техніко-інформаційних здобутків. Наголошується на істотних можливостях зміцнювати гідність майбутніх учених завдяки дослідницькій діяльності в сфері наукової освіти. У кожній конкретній дослідницькій ситуації викладач покликаний максимально демонструвати евристичні ходи своєї думки, мистецтво синтезувати різні ідеї та положення, формулювати нові висновки. Незвичний синтез відомих тверджень, як спосіб вирішення наукової проблеми у процесі дослідницької діяльності, він демонструє в ході вирішення проблеми педагогічної, будучи постійно зорієнтованим на донесення думки до студентів, що, відповідно, потребує належної методичної компетентності. Володіючи компетентністю стосовно педагогічної, так і стосовно науково-дослідницької діяльності, викладач діє відповідно до рівня розуміння студентами нової ситуації, а також труднощів і перешкод у використанні наявних знань. Відтак дослідницьку діяльність у педагогічному процесі можна розглядати і як засіб поглиблення «етосу гуманітарної освіти» (К. Ясперс), сприяння зміцненню важливої «інтелектуальної напруженості» у відносинах між викладачем і студентом. Але при цьому перший також не може не бути учнем, поглиблюючи щоразу своє розуміння як необхідності конкретних педагогічних дій з метою забезпечення здійснення студентами «когнітивного стрибка», так і з’ясування особливостей досліджуваної проблеми. За великим рахунком, ефективність викладання зміцнюється мірою реалізації викладачем свого «потенціалу учнівства», виявів його відкритості, прийнятності щодо знань і висвітлюваних проблем, і педагогічних ситуацій, мірою поглиблення здатності студентів сприймати, засвоїти запропоновані нові знання. Педагог повинен уміти постійно вчитися адекватно оцінювати ситуації спілкування зі студентами, доносити знання та, відповідно, обґрунтовано змінювати акценти. Це – більш широке, порівняно зі студентським, «навчання» спрямоване на забезпечення та підтримання гідної атмосфери, відповідної «освітній» та «культурній» природі знань. Це – «простір» максимально сприятливого існування, «міграції» знань, поза яким останні втрачають свою життєвість як чинників особистісно когнітивного розвитку. «Навчаючись», викладач реально, «наочно» демонструє спроможності зініціювання, формулювання знань, а студенти, перебуваючи під безпосереднім його впливом, також поступово наслідують вияви цих здібностей.
33
Monolatii, Ivan. "«Дорожня карта» колонізації Українських Карпат". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 41 (26 червня 2020): 279–83. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.279-283.
Повний текст джерелаАнотація:
У рецензії охарактеризовані основні положення і висновки монографії Мирослава Дністрянського про роль різноспрямованих колонізаційних рухів у заселенні Українських Карпат упродовж ХІІІ – першої половини ХІХ століть. Зроблено висновок, що на основі аналізу різнобічних джерел автор монографії обґрунтував гіпотези щодо механізмів заселення, впливу структури міграцій на формування етнографічних відмінностей українського населення Карпат та диференціацію мережі поселень різних частин регіону, процеси соціальної стратифікації гірських мешканців Українських Карпат. Стверджується, що рецензована праця чітко структурована, має належну академічну й наукову арґументацію, а її архітектоніка свідчить про використання автором сучасних методологічних підходів щодо історико-географічних передумов заселення Українських Карпат, періодизації формування суцільної мережі поселень у карпатській гірській місцевості, відображення етнокультурних і соціально-структурних особливостей заселення цієї частини сучасної України. Висловлюється припущення, що рецензовану працю слід розглядати як своєрідний вступ до більш широкої у науковому сенсі проблеми дослідження колонізаційних наративів в історичній і політологічній ретроспективі, яка має суттєве суспільне звучання.
34
Ситник О.І., Сільвестрова О.Ю. та Жук О.М. "МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА: СУТНІСТЬ, ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ, ПРАВОВІ ОСНОВИ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 164–72. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему формування виваженої міграційної політики, регулювання трудової міграції, що є актуальним для світу в цілому. Міграційна політика є базовим елементом стратегії управління міграційної політики як в національних державах так і в наднаціональних утвореннях. Звернено увагу, що зростає усвідомлення комплексного, багаторівневого управління міграційними процесами в умовах глобальної пандемії. Відзначено, що у сучасній науковій літературі немає загальноприйнятого розуміння феномену міграційної політики. Дане поняття є загальним, яке охоплює різні, хоча і взаємопов’язані сфери, які складають частини загальних політичних рамок в площині міграції і притулку.
Наголошено, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати права людини на життя і свободу, які є базовими і зобов’язують державу забезпечити вільний в’їзд і виїзд громадян, а також надання притулку іноземцям, які зазнають переслідувань у власній державі та, відповідно, не можуть скористатися її захистом. Сучасна міграційна політика ґрунтується на принципах відкритості, доцільності, гуманізму, гендерної рівності, поєднання особистого інтересу з державним тощо. Мета міграційної політики є зміннною в залежності від рівня розвитку держави, пануючих політичних сил, національного менталітету, традицій та особливостей культури, міжнародних зв’язків тощо.
Звернено увагу, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати національні особливості у процесі співпраці між державами та необхдіність узгодження цілей зовнішньої та міграційної політики.
Розглянуто проект Пакту щодо міграції та притулку, який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку. Презентований документ охоплює три основні виміри міграційного питання – прийом людей на кордоні, розподіл відповідальності між країнами ЄС та співпраця з країнами, звідки здебільшого прибувають біженці. Характерним є те, що в проекті роблять більший акцент на систему повернення мігрантів, яким відмовлено у наданні притулку. Це і вдосконалення законодавства, і створення Координатора з питань повернення, з мережею національних представників. Залишилося розглянути даний документ Радою ЄС та Європарламентом. Європейський Союз змінює правила міграційної політики.
35
Красовський, Сергій Олександрович. "ГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК АКТУАЛЬНИЙ ТРЕНД СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 169–80. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236018.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати формування та розвиток гастрономічного туризму в контексті соціокультурного вектора розуміння сутності туристичної діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-структурного підходу, орієнтованого на вивчення туризму як цілісного соціокультурного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше сутність гастрономічного туризму розглянуто в соціокультурному аспекті, що дає підстави визначити його як значущий реагент впливу на соціальні процеси. Висновки. Гастрономічний туризм доволі молодий напрям, який активно розвивається, але вже сьогодні туристи віддають перевагу пізнанню традицій і звичаїв іншої країни шляхом дегустації національних страв і напоїв. Відтак, враховуючи, що гастрономічна традиція — це процес, що постійно розвивається, завдання для професіоналів полягає в залученні інновацій, оновленні й адаптації своїх пропозицій до потреб нової споживчої культури. Тенденції розвитку гастрономічного туризму у світі дають підстави вважати його стійким трендом, який уможливлює взаємодію мандрівників із місцевими громадами. В умовах зростання конкуренції за увагу користувача і появи нових технологій бізнес-суб’єктам необхідно оперативно формувати оновлені стратегії просування. Визначено, що Україна має потенціал для підвищення міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі, зокрема завдяки посиленню мультикультуралізму туристичних потоків, зростанню попиту на нові туристичні дестинації, різноманітності культурного і природного ландшафту. Звернено увагу на потребу з’ясування чітких векторів розвитку гастрономічного туризму в країні, розробки відповідної державної підтримки туристичних дестинацій, туристичних фірм та інших стейкхолдерів, а також дослідження соціокультурних якостей туризму в контексті соціальних міграцій і діалектичної взаємодії загальносвітових процесів глобалізації та регіоналізації.
36
МАРТИНЮК, Віктор, Віталій ДЕМЧИШИН та Валерій БАЛАШОВ. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТАКТИКИ ДІЙ МОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОЇ МІГРАЦІЇ, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН ОСІБ, ЗБРОЇ, ЗАСОБІВ ТЕРОРУ ТА КОНТРАБАНДИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 168–78. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.565.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо що охорона державного кордону є невід’ємною складовою частиною забезпечення національної безпеки держави. Необхідність захисту інтересів держави на її кордонах зумовлює і динаміка розвитку обстановки, а саме:
активна діяльність міжнародних злочинних угрупувань щодо транзитного переправлення нелегальних мігрантів через територію України в країни ЄС та подальше удосконалення їх тактики;
збільшення масштабів контрабандної діяльності, орієнтація злочинних угрупувань на незаконний ввіз в Україну товарів та вантажів через пункти пропуску , так і поза ними, з залучення озброєної охорони;
спроби переміщення через кордон зброї і боєприпасів, наркотичних та психотропних речовин;
готовність злочинних угрупувань до здійснення озброєного опору прикордонним нарядам під час затримання великих груп нелегальних мігрантів та контрабандних товарів;
активне залучення до протиправної діяльності посібників з числа жителів суміжних держав;
Невідповідність чинного законодавства України завданням Державної прикордонної служби щодо протидії нелегальній міграції та контрабандній діяльності на державному кордоні.
Проаналізувавши обстановку, яка склалась на державному кордоні, а саме активізація незаконної міграції, міжнародного тероризму, контрабандної діяльності, наркобізнесу зумовлює необхідність продовження роботи щодо подальшого розвитку Державної прикордонної служби – основного суб’єкта системи забезпечення національної безпеки України на державному кордоні[2].
В цих умовах керівництво країни, Адміністрація Державної прикордонної служби України гостро ставлять питання щодо вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням охорони кордону з активним залученням мобільних підрозділів[8-9].
Наявність і дієвість мобільних підрозділів, як пріоритетний напрямок діяльності Державної прикордонної служби України. В умовах оптимізації організаційно-штатних структур підрозділів ДПС, переходу до більш гнучкої моделі охорони кордону
Наявна нормативно-правова база орієнтує на те що основу прикордонної служби повинні складати патрулювання місцевості в межах прикордоння, службова діяльність дільничних інспекторів прикордонної служби, служба прикордонних та спільних з правоохоронними органами і громадськими формуваннями з охорони державного кордону нарядів, робота з населенням прикордоння.[7]
Підвищувати об’єктивність і ефективність застосування мобільних підрозділів у таких специфічних умовах рекомендується із застосуванням відповідних методів для прийняття рішень, які засновані на збиранні даних з урахування досвіду з минулого.
Ця необхідність дає нам змогу вирішувати наукові завдання, що полягають у розробці певних засобів, а саме – моделей тактики дій, методів та методик забезпечення підготовки та здійснення оперативно-службової діяльності ДПСУ.
37
Шубала І.В. та Гордійчук А.І. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ОСНОВІ ВРАХУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 200–207. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчено зарубіжний досвід та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні. Виявлено, що в період коронакризи виявилося багато проблем вітчизняної медицини, зокрема у сфері кадрового забезпечення. Адже часто виникали проблеми щодо недостатньої компетентності та дефіциту вітчизняних фахівців медичної сфери, особливо в критичних ситуаціях та обмеженості ресурсів, що впливало на якість і повноту надання медичних послуг населенню нашої країни. Виявлено, що в зарубіжних країнах часто використовують спільно розроблені інформаційні системи іспитів для створення спільного інформатизованого поля майбутніх кадрів через значну міграції населення та з метою попередити невдалу діагностику та надати якісну допомогу з цінними консультаціями. Серед розглянутих іноземних переваг кадрового забезпечення варто виділити США, де персоналом використовуються найновітніші технології як роботи з кадрами так і лікування, навчання з використанням передових технологій та методів. Хоча така система охорони здоров’я створює проблеми доступності медичних послуг, так як система в переважній мірі приватна та розрахована на отримання прибутку лікарнями та страховими компаніями. При обмеженому фінансуванні постає проблема відсутності джерел для проведення наукових та експериментальних досліджень лікарями, що є поширеним за кордоном. Що призводить до втрати творчого потенціалу кадрів охорони здоров’я в навчальних закладах та закладах практики. Зроблено висновок, що сфера охорони здоров’я в Україні потребує значних змін в системі кадрового забезпечення, до найважливіших з яких можна віднести оновлення матеріально-технічного забезпечення та інших засобів закладів охорони здоров’я, підвищення рівня зарплат лікарів залежно від їх досвіду роботи та фахового рівня, створення системи додаткової мотивації та програм стримування трудової міграції випускників медичних закладів вищої освіти та висококваліфікованих вітчизняних кадрів. Проте, на першому етапі до повноцінного впровадження системи страхової медицини це потребуватиме насамперед суттєвого збільшення витрат на охорону здоров’я, що є великою проблемою в умовах постійної економічної нестабільності на незбалансованості державного бюджету.
38
Rusan, V. N., та L. A. Zhurakovska. "Стан і проблеми відтворення трудового потенціалу аграрного сектору економіки України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 78–88. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження сучасного стану формування та відтворення трудового потенціалу аграрного сектору економіки України та обґрунтування шляхів підвищення ефективності його використання. Наукова новизна. У роботі представлено характеристику зайнятості сільського населення України та здійснено аналіз чинників, що впливають на формування та реалізацію трудового потенціалу аграрного сектору. Висновки. Виявлені особливості відтворення та використання трудового потенціалу аграрного сектору в Україні, пов’язані зі старінням населення, міграційними процесами, підготовкою кадрів, зміною форм власності, специфікою сільського господарства та формуванням механізмів управління ним. Визначено, що економічна ситуація, яка склалася в Україні, та трансформації в аграрному секторі призвели до скорочення зайнятості у сільських поселеннях в умовах базових обмежень для її розвитку, якими, зокрема, є: невідповідність між кількістю вакансій та обсягами трудового потенціалу, вивільненого із формального сектору сільського господарства та, як наслідок, поширення неформальної зайнятості; зростання трудової міграції; поширення дрібнотоварної, низькопродуктивної зайнятості в особистих селянських господарствах із суттєвими недоліками у нормативно-правовому регулюванні їх діяльності. Крім того, організація підготовки кадрів для села за державним замовленням теж суттєво не впливає на забезпечення сільського господарства висококваліфікованими спеціалістами. Установлено, що технічний прогрес і надалі вивільнятиме робочу силу з сільського господарства, про що свідчить зменшення кількості та частки зайнятих в сільському господарстві в інших країнах. Обґрунтовано необхідність відродження сільськогосподарського виробництва, зокрема його трудомістких галузей/видів з метою розширення сфери зайнятості сільського населення. Причому відродження трудового потенціалу має відбуватися на основі нових технологічних рішень й інноваційного розвитку та стимулювання диверсифікації форм зайнятості в позааграрній сфері сільського ринку праці, з якою пов’язаний розвиток села.
39
Dedeliuk, Kateryna, та Mykola Herasymuk. "Економічні та соціальні наслідки членства Польщі у Європейському Союзі". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 33–43. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-33-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Завданням даної статті є дослідження та аналіз особливостей розвитку соціально-економічної сфери господарства Республіки Польща та після набуття членства у Європейському Союзі. Досвід соціально-економічного розвитку Республіки Польща в перші роки членства в ЄС є надзвичайно цінним для України, ураховуючи її намір приєднатися до європейської спільноти, а його науковий аналіз особливо актуальним у контексті сучасних тенденцій. Відповідно до завдання, розглянуто та проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників в країні за 2003–2016 роки. Встановлено, що на протязі всього періоду членства Республіки Польща у ЄС спостерігалося зміцнення економічної активності населення, зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, збільшення великих фінансових вливань в економіку країни з боку ЄС. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни, зокрема до зростання обсягів ВВП і ВВП на душу населення та підвищення рівня життя громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення. І як головний наслідок – підвищення індексу людського розвитку. Визначено основні проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Польща після вступу до ЄС, головними з яких стала проблема безробіття та збільшення трудової міграції.
40
Stoyko, Stepan M. "Екологія, ценотична гетерогенність формації бука лісового в Україні та збереження пралісових екосистем". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 149–57. http://dx.doi.org/10.15421/411830.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні у гумідному кліматі Карпат існують оптимальні екологічні умови для зростання букових лісів, а на Поділлі – на східноєвропейській межі ареалу в сухішому кліматі – вони поширені лише локально. Подано екологічну оцінку фізико-географічних регіонів Карпат, Розточчя, Опілля, Поділля, в яких поширені монодомінантні й мішані бучини та встановлено їхню фітоценотичну різноманітність. З’ясовано роль антропогенних чинників, які є причиною зменшення їхньої площі. Подано перелік масивів природних бучин у Карпатах, внесених МАБ ЮНЕСКО до Списку об’єктів світової природної спадщини. Обґрунтовано науково-природниче й екомодельне лісівниче значення букових та інших пралісових екосистем
Відзначено, що пралісові фітоценози мають модельне значення для обґрунтування системи вирощування лісів, близьких за ценотичною структурою до природних екосистем та вибіркового лісокористування. Така система дає змогу усунути суперечності між екологічними вимогами щодо збереження постійності лісів та економічними потребами використання лісових ресурсів.
Наголошено, що пралісові екосистеми відзначаються біологічним різноманіттям. З їх осередків можлива міграція аборигенних видів флори й фауни у трансформовані прилеглі ліси та луки, що сприятиме покращенню їх ценотичної стабільності. У пралісових фітоценозах нагромадилася багата інформація про спонтанний розвиток лісів, їх природну вікову й ценотичну структуру. Тому праліси мають винятково важливе значення для дослідження лісотвірного процесу та функціонування екологічно стабільних екосистем.
У Карпатському біосферному заповіднику, в Національних природних парках «Зачарований край» та «Ужанський» представлена вся фітоценотична різноманітність монодомінантних й полідомінантних букових лісів країн Західної Європи. Вони мають важливе значення для обґрунтування екологічних засад відновлення бучин та ведення лісового господарства на природних засадах. Потрібно приділити належну увагу їх збереженню, дослідженню та впровадженню результатів у покращання екологічного стану лісів формації бучин.
41
Adamenko, O. "ЗНАЧЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ «СТАРУНЯ» ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРИКАРПАТТЯ ТА УКРАЇНИ". Ecological Safety and Balanced Use of Resources, № 1(19) (11 липня 2019): 19–33. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2019-1(19)-19-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Всесвітньо відоме палеонтологічне місцезнаходження викопної фауни плейстоценових (42-10 тисяч років тому) чотирьох волохатих носорогів Rhinoceros antiquitatis Blum, і мамонта Mammuthus primigenius Blum, та єдиний у Карпатах діючий грязьовий вулкан оголошені у 1984р. геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення “Старуня”. Розташована пам’ятка на південно-західній околиці с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, у 25 км від обласного центру. Виділено кілька аспектів значення пам’ятки для: 1) розвитку природно заповідного фонду, підвищення категорії заповідання від “пам’ятки природи” до “геопарку Льодовикового періоду”; 2) розвитку туристично-рекреаційного бізнесу; 3) вирішення важливих наукових проблем, зокрема, визначення вікових реперів та періодизації глобальних кліматичних змін; 4) оцінки ролі поверхневих та глибинних джерел міграції вуглеводних сполук, що важливо для прогнозів нафтогазоносності Прикарпаття; 5) обґрунтування медико-лікувальних можливостей шляхом організації соле-грязе-озотокеритового санаторію; 6) підвищення соціально-економічного рівня села і району, створення нових робочих місць для населення.
В історії досліджень Старуні виділяються етапи відкриття мамонтової фауни у 1907 та 1929рр., появи грязьового вулкану у 1977р., наукових українсько-польських експедицій з бурінням свердловин, геофізичними та геохімічними дослідженнями у 2004-2008 рр., публікацією монографій у 1914, 2004, 2005, 2009 та 2017 роках. Критично оцінена недостатня увага владних структур до вивчення Старуні та ентузіазм науковців.
Запропонований механізм утворення геоактивної зони у Старунській складці, завдяки постійному тиску карпатських скиб – складок, які вижимали з глибин на поверхню нафту, газ, мінералізовані води, грязі та ін.. Це створило відповідні умови для формування озокеритового родовища, покладів нафти і газу, грязьового вулкану, сольових грифонів, бальзамування мамонтової фауни. Автор пропонує організувати Старунський геодинамічний полігон та підняти статус геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Старуня” до міжнародного геопарку Льодовикового періоду.
42
Lada, M. D. "Погляди щодо контролю кордонів прибічників вільних імміграційних рухів у Великій Британії". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 95–99. http://dx.doi.org/10.15421/1716029.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об’єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії.
43
Шоробура І. М. "МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 168–76. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.320.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито моделі прийняття управлінських рішень у контексті зарубіжного досвіду. Висвітлено сутність управлінського рішення, яке спрямовано на досягнення цілей, керівництво колективом, розподіл ресурсів, переробку інформації тощо. Визначено функції управлінського рішення: забезпечувальна, скеровуюча, координуюча, мобілізуюча та ін. Показано вимоги до управлінських рішень в Україні та за рубежем: наукова обгрунтованість, цілеспрямованість, оптимальність, своєчасність, комплексність та ін. Зосереджено увагу на європейських технологіях та видах управлінських рішень, як-от: програмованість та непрограмованість.Акцентовано на моделях прийняття управлінських рішень у вітчизняній та зарубіжний науці. Це класична модель, яка спрямована на визначеність умов щодо рішень; поведінкова модель, де рішення приймається на основі поведінки об’єкта та ірраціональна модель, де рішення приймається без дослідження альтернатив.Також показано визначення сутності моделі з точки зору зарубіжних науковців, як відображення в схемі, формулі характерних ознак об’єкта, що досліджується, а також в реальних подіях та управлінських ситуаціях. Звернено увагу на різні моделі прийняття управлінських рішень в Італії, Франції, Великобританії, Швеції, показано особливості середовища прийняття таких рішень, особисті якості менеджера, стилі управління, стандарти.Проаналізовано ціннісні чинники, пов’язані з соціокультурним середовищем міжнародного менеджменту, який спрямований на потребу адаптації в певному оточенні та її внутрішню інтеграцію.Підкреслено, що кожна Європейська модель менеджменту має свої особливості, оскільки враховує певні національні цінності, своєрідність національної психології, менталітету. Розглянуто моделі прийняття рішень у Франції, які спрямовано на стилі управління, що є відображенням управлінських цінностей, які частково формуються під впливом освіти.Визначено, що англійська модель менеджменту має великий вплив на розвиток інших європейських моделей, а також, що британські управлінські рішення спрямовані на навички спілкування і прагматизм. Відзначено неординарність шведської політики у прийнятті управлінських рішень у сфері перекваліфікації працівників, що дозволяє скоротити міграцію населення, пов’язану з пошуком роботи; доцільно використати економічний цикл тощо. Також показано своєрідність прийняття управлінських рішень в Італії.
44
Суслова, Валерія. "Емпіричні показники соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до освітнього середовища вищого навчального закладу". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 301–13. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-301-313.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню особливостей соціально-психологічної адаптації іноземних студентів до освітнього середовища вищого навчального закладу. Проведено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації особистості в умовах освітньої міграції. Результати аналізу літературних джерел з проблеми адаптивних можливостей іноземних студентів і отримані в нашому дослідженні емпіричні дані дозволили визначити основні параметри соціально-психологічної адаптації іноземного студента до освітньому середовищі українських вузів. Іноземні студенти з найменшим рівнем адаптивності характеризуються високим рівнем тривожності, як відображення страху перед новими умовами навколишнього середовища, які сприймалися як загрозливі, також високим рівнем капризності, депресивності та невпевненості в собі та закритістю досвіду, вузьким колом інтересів. Іноземні студенти із середнім рівнем адаптивності проявляють риси інтравертивності та співпраці. Такі студенти проявляють риси антагонізму та відчуженості. Студенти другої групи характеризуються проблемами з ціле поляганням. Іноземні студенти з найбільшою адаптивністю мають найвищі показники фактору домінування, пошуку нових вражень. Вони є найбільш дружелюбними, довірливими та прямими. Характеризуються такими рисами як ефективність, організованість, відповідальність, самодисципліна та розсудливість. Вони є найбільш емоційно стабільними та творчими особами, з широким колом інтересів. Емпірично визначено складові особистісного профілю іноземних студентів за рівнями (низьким, середнім, високим) їх соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища закладу вищої освіти. Виявлено вплив особливостей міжкультурної взаємодії на ефективність соціально-психологічної адаптації до освітнього середовища вищого навчального закладу студентів-іноземців з різних країн (Індії, Китаю, Європейського Союзу).
45
Lakhyzha, М. І., та S. B. Yehorycheva . "Проблеми формування та регулювання ринку праці в умовах посткомуністичної трансформації: польський досвід". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (31 липня 2020): 147–56. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у виявленні специфіки формування та регулювання ринку праці у Республіці Польща у період посткомуністичних трансформацій, оцінці його сучасного стану та перспектив розвитку.
Наукова новизна. У статті здійснено аналіз формування та регулювання ринку праці у Республіці Польща. Надана комплексна характеристика польського ринку праці, ситуація на якому детермінується не лише станом економічної кон’юнктури, а й соціальними, політичними, демографічними та іншими завданнями, які мають враховуватися владою та суспільством у процесі публічного управління. Виявлено та охарактеризовано особливості та основні тенденції розвитку польського ринку праці. Порівнюються підходи до вирішення проблем ринку праці у період «шокової терапії» В. Бальцеровича, «терапії» Г. Колодко, охолодження економіки та підготовки до вступу до Європейського Союзу.
Висновки. Аналіз суті, завдань та особливостей польського ринку праці засвідчив, що він тісно пов’язаний із розвитком і самодостатністю національної економіки та зарубіжним ринком праці. Наголошено, що регулювання внутрішнього ринку праці потребує знання і врахування тенденцій всієї системи ринків праці, що особливо важливо як для Польщі, так і для України, зважаючи на високий рівень міграції робочої сили. Вказано на позитивний вплив вступу до ЄС на економіку Польщі попри значне зростання еміграції з Польщі до країн ЄС, що змусило владу країни внести корективи до політики на ринку праці. Відмічено зростання ролі людського капіталу та необхідність залучення до співпраці громадських інституцій.
Виокремлено такі виклики для ринку праці Польщі, як швидкий розвиток технологій (брак висококваліфікованих працівників, автоматизація виробництва); сезонність; низький рівень оплати праці; недоліки у законодавстві; відсутність у частини безробітних мотивації до праці тощо. Проблеми на ринку праці в Польщі сьогодні відображають як переваги, так і помилки на шляху реформ. Політика Польщі на ринку праці, насамперед, стосовно стимулювання імміграції, прямо стосується й економічних, соціальних та політичних інтересів України, що вимагає її поглибленого вивчення та врахування.
46
Мандро, Ю. Н., та І. В. Давидова. "Перспективи застосування деревного вугілля (біочару) як ефективного контрзаходу для радіоактивно забруднених і деградованих лісових екосистем". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 92–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300416.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано власні експериментальні дослідження та проаналізовано наукові праці інших дослідників, що, в підсумку, дає розуміння необхідності дослідити деревний попіл (отриманий за технологією біочару) як унікального й водночас універсального засобу ремедіації порушених, деградованих територій, підвищення ефективності лісокористування. Особливо актуальними майбутні дослідження можуть бути для територій, що зазнали радіоактивного забруднення. Протирадіаційна ефективність деревного вугілля або біочару мало досліджена, оскільки на момент написання статті, не вдалось знайти жодної інформації про подібні роботи. У цьому дослідженні визначено добрива (KCl, деревний попіл, деревне вугілля, біочар), які покращують або можуть покращити фітосанітарний стан лісів, а також протидіяти міграції радіонуклідів у системі ґрунт – рослина. Оцінено ступінь впливу таких добрив на лісову флору. Описано досвід застосування деревного вугілля та біочару (ці поняття іноді можуть бути синонімами) для покращення якості ґрунту та відновлення лісових екосистем. Експериментально перевірено та порівняно вплив калійного добрива, "чистого" деревного попелу та "забрудненого 137Cs" деревного попелу на перехід радіоцезію із ґрунту в лісові рослини. Результати досліду вказують на те, що внесення чистого або забрудненого деревного попелу у лісові (підкислені) ґрунти є ефективнішим контрзаходом, ніж внесення KCl. Основна перевага деревного попелу – відсутність хлору. Деревне вугілля ж за низкою параметрів має переваги над деревним попелом і, відповідно, може бути ще ефективнішим контрзасобом. З'ясовано, що деревне вугілля покращує якість ґрунту на тривалий термін (сотні – тисячі років), сприяє лісовідновленню та лісозбереженню, може бути одним з найперспективніших контрзаходів на радіоактивно забруднених територіях. Ми припускаємо, що весь корисний потенціал деревного вугілля досі не розкрито, а подальші його дослідження сприятимуть ефективнішому використанню. Застосування деревного вугілля у лісових екосистемах, на нашу думку, дасть змогу пом'якшити негативний вплив глобального потепління і техногенних змін, підвищити стійкість екосистем, сприятиме відновленню порушених фітоценозів та зменшенню концентрації деяких парникових газів (СО2, сполуки азоту) у повітрі.
47
Каменський, Д. "У розвиток дискусії про вдосконалення механізму кримінально-правової охорони національної економіки в умовах глобалізації". Юридичний вісник, № 5 (8 грудня 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2008.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано аргументи на користь авторської ідеї про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони вітчизняної економіки в умовах світової глобалізації. Показано вплив процесів інформатизації, комунікації, стирання мовних бар'єрів, міграції робочої сили та капіталів, спільного освоєння космічного простору, реалізації міжнародних наукових проєктів практично в усіх сферах, транснаціоналізації бізнесу тощо. Установлено, що позначені процеси, які з усією очевидністю набирають дедалі більших обертів, не можуть не впливати, принаймні опосередковано, на право взагалі та кримінальне зокрема. Констатовано, що в сучасних суспільствах фіксується поява нових видів економічних злочинів, зростання економічної злочинності загалом та її адаптація до різноманітних соціально-економічних змін.
Підтримано висловлену в літературі позицію про те, що нині виникає необхідність у ґрунтовному, системному, комплексному дослідженні тенденцій розвитку саме галузевого права (законодавства) в умовах глобалізації. Визначено, що всебічне осмислення цього феномену на високому науковому рівні, не останньою чергою на рівні галузевих юридичних наук, сприятиме, з одного боку, мінімізації негативного впливу процесу глобалізації на різні аспекти життя окремо взятої людини й загалом суспільства, а з іншого - утіленню позитивних аспектів глобалізації, зокрема шляхом успішної імплементації загальновизнаних європейських і світових правових стандартів, принципів і цінностей.
Обґрунтовано висновок про те, що сучасні глобалізаційні тренди впливають на процеси перманентного зближення кримінального права окремих держав. Цей тренд актуалізує ретельне вивчення питань про часткове змішування норм кримінального права як на рівні правових сімей, так і, більш предметно, на рівні правових систем окремих держав. Також констатовано, що феномен глобалізації значною мірою актуалізує порівняльно-правові дослідження в галузі кримінального права.
48
Булик-Верхола, С. З. "НАЦІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ МУЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу власне мовних ресурсів для поповнення музичної термінології української мови, які сприяють збереженню автентичности національної наукової мови. Питомими засобами творення музичних термінів є використання наявних в українській мові моделей: вторинної номінації, морфологічного, морфолого-синтаксичного й аналітичного способів. Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору (вождь, ключ) або метонімію (веснянка, гучність), унаслідок відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями. Одним із найзначніших джерел збагачення української музичної термінології є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення (оркестрування, співак), незначну кількість термінів утворено префіксальним (відголос), префіксально-суфіксальним (приструнник), безафіксним (заспів) способами, композицією (одноголосся), юкстапозицією (комедія-балет), абревіацією (ДТК), адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- й основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Морфолого-синтаксичний спосіб творення широко використовували в церковно-музичній термінології ХV–ХVІІ ст. (владна, херувимська), а в сучасній музичній терміносистемі непродуктивний (колискова). Засвідчено процес субстантивації прикметників (трисвяте, півчий) в українській мові та запозичення субстантивованих прислівників: анданте, алегро, лярґо (назви темпів і творів). Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення музичної терміносистеми (висхідний увідний тон, розмір такту). Складені терміни передають належність до класифікаційного ряду, що ґрунтується на гіперо-гіпонімічному зіставленні понять, а це сприяє широкому використанню цього способу творення в музичній термінології. Негативним явищем у сучасній українській музичній термінології є значний спад активності дериваційних процесів, що призводить до дисбалансу між термінотворенням і входженням запозичень. Позитивним процесом уважаємо міграцію діалектної лексики до периферії музичної терміносистеми, що сприяє самоутвердженню української культури та збереженню її національного колориту.
49
Долженко, Юрій. "ЧОЛОВІЧА ВИБІРКА ПОХОВАНЬ ХVI–XIX СТ. З ВОЛИНІ (ЗА ДАНИМИ КРАНІОЛОГІЇ)". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика волинянам XVI–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями ХІV–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясовується місце волинян у системі краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України. Матеріал та методи. Антропологічні матеріали XVI–XIX ст., які зібрав автор, представлені переважно добре збереженими людськими черепами. Загалом колекція складається зі 144 одиниць, серед них 92 чоловічих та 52 жіночих черепів (м. Луцьк, м. Рівне, м. Острог, с. Підборці, с. Буяни, с. Клевань). У роботі розглядаються тільки чоловіки, поза- як жінки потребують окремого докладного дослідження. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програ- мою з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. Комп’ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б.О. та О.Г. Козінцеви (1991 р.). Результати. Відповідно до середніх значень краніометричних ознак, чоловічу частину серії з Волині можна віднести до широколицього європеоїдного варіанту, специфічною можна вважати брахікранну черепну короб- ку. Чоловіча збірна серія в середньому характеризується помірною довжиною, великою шириною та середньою висотою черепної коробки. У групі домінує брахікранний широколиций морфологічний варіант. Висновки. У цілому чоловіча група відноситься до великої європеоїдної раси з ознаками певної мінімальної метисації, яка проявилася в брахікранному покажчику черепної коробки. За середніми квадратичними відхиленнями краніологічних ознак та їхніх індексів серія неоднорідна. За багатовимірним канонічним аналізом виявлено морфологічну та статистичну подібність досліджуваної чоловічої збірної групи XVI–XIX ст. з Волині до міської серії з м. Вінниця, а також до вибірки з київського Подолу, що вказує на ймовірну широку міграцію волинян до Поділля та Києва.
50
Євстаф’єва, В. О., Н. С. Щербакова, О. В. Кручиненко, В. В. Мельничук, С. М. Михайлютенко, Л. М. Корчан, О. С. Долгін та С. Б. Передера. "ВПЛИВ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА ВМІСТ БЕНЗ(А)ПІРЕНУ В СИЛОСІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 178–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведено дані щодо можливих шляхів потрапляння до навколишнього середовища бенз(а)пірену – шкідливої речовини з вираженими канцерогенними та мутагенними властивостями. Речовину відносять до першого класу небезпеки. Бенз(а)пірен – індикатор стану навколишнього середовища. В результаті міграції він потрапляє до кормів рослинного походження. За результата-ми проведених моніторингових досліджень кормів, що використовують для сільськогосподарських тварин в умовах приватних фермерських господарств Полтавської області, визначено основне джерело забруднення представниками ПАВ (поліциклічними ароматичними вуглеводнями), а саме бенз(а)піреном. Висвітлено його екотоксичність. Зокрема, виявлено наявність останнього у дослідних зразках силосу в концентрації 6,72±0,22 мкг/кг за умови коливань від 6,30 до 7,50 мкг/кг досліджуваного корму. Для визначення можливих шляхів забруднення бенз(а)піреном силосу досліджено вміст небезпечної канцерогенної речовини в суданській траві, соняшнику в період почат-ку цвітіння, а також у зеленій масі кукурудзи. Вибір рослин для досліду базувався на тому, що більшість фермерів для закладки в силосні ями використовують зелену масу кукурудзи та суданської трави, якими засівають земельні угіддя на відстані 50–1500 м від автомагістралі Київ–Харків. Порівнюючи рівень накопичення бенз(а)пірену в дослідних зразках рослин, що вирощуються на угіддях, розташованих на відстані 500–300 м від автомагістралі, зафіксовано, що супертоксин найбільше акумулюється в суданській траві (понад 9,94 мкг/кг). Дещо менше порівняно з суданською травою відбувається накопичення в соняшнику на початку цвітіння 9,10 мкг/кг (P<0,01), та в кукурудзі 8,41 мкг/кг (P<0,05). Під час дослідження середніх проб вищезазначених рослин, які відібрано на відстані 400–900 м та 1000–1500 м від траси Київ-Харків зареєстровано тенденцію до зниження кількісного показника бенз(а)пірену, що корелює з віддаленням від траси. Наприклад, на відстані 500–900 м у суданській траві середній показник становив 1,50 мкг/кг, а на відстані 1000–1500 м він знизився до 0,30 мкг/кг. Отримані результати мають важливе теоретичне і практичне значення, оскільки певною мірою доповнюють вже наявні наукові дані щодо накопичення канцерогену в різних рослинах, зокрема й сільськогосподарських культурах. Окрім того ці дані дозволять ферме-рам планувати посіви сільськогосподарських культур, зважаючи на безпечну відстань до автомагістралей з інтенсивним трафіком.