Увійти

Готові списки джерел за темами / Насоси теплові

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Насоси теплові"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Насоси теплові".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Насоси теплові"

1

Сірко, З. С., В. А. Коренда, І. Ю. Вишняков, О. С. Протасов та Н. В. Бірківська. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВИХ НАСОСІВ ДЛЯ ОПАЛЕННЯ БУДІВЕЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 43 (10 січня 2020): 120–29. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi43.210.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту такої проблеми, як використання установок, що працюють на альтернативних джерелах енергії для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання будівель, а саме теплових насосів. Теплові насоси використовують для своєї роботи низькопотенційне тепло, яке береться з повітря, водойм та надр землі. Підприємства та організації мають різноманітні джерела низькопотенційної теплової енергії: пожежні водойми, вільні земельні ділянки на територіях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Морозов, Ю. П., Д. М. Чалаєв, Н. В. Ніколаєвська та М. П. Добровольський. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОВКІЛЛЯ ТА ВЕРХНІХ ШАРІВ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (28 грудня 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).80-88.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено оцінку ефективності комбінованого використання низькопотенційної теплоти ґрунту та атмосферного повітря для роботи установки теплонасосного теплопостачання. Проведено аналіз основних положень нормативних документів ЄС та законодавчих актів України в частині віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії та вибору критерію такого віднесення. Розглянуто мінімально допустиме значення середнього розрахункового сезонного коефіцієнту корисної дії. Проаналізовано вплив тривалості температур повітря різних градацій на теплопродуктивність теплового насосу та визначено часові інтервали ефективної роботи кожного з низькопотенційних джерел. Для підвищення ефективності роботи двоконтурної теплонасосної системи запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням ґрунтової теплової труби і повітряного теплообмінника на базі двофазного гравітаційного термосифону. Розглянуто вихідні дані та припущення для оцінки теплового потенціалу верхніх шарів Землі, який може використовуватись для геотермального теплопостачання з застосуванням теплових насосів. Виконано порівняння енергетичних характеристик геотермального і повітряного теплового насосу при їх автономної і комбінованої роботи протягом року в кліматичних умовах міста Києва і показано, що комбіноване використання низькопотенційної теплоти атмосферного повітря і ґрунту дозволяє в 1,2 рази збільшити річну теплопродуктивність теплонасосної системи. На підставі проведених досліджень встановлено, що перевагою повітря, як теплоносія, є те, що повітряні теплові насоси можуть працювати практично повсюди і не вимагають облаштування низькотемпературного контуру. Перспективним способом підвищення ефективності теплового насоса при річному циклі його роботи є комбіноване використання низькопотенційної теплоти ґрунту та повітря. Теплонасосна система з двома джерелами енергії забезпечує високу теплопродуктивність теплового насоса протягом всього року і має більш високий показник енергетичної ефективності у порівнянні з традиційними рішеннями. Бібл.11, табл.2, рис.4.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Пазюк, В. М. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУШІННЯ НАСІННЄВОГО ЗЕРНА". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).90-99.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті запропоновані сучасні методи низькотемпературного сушіння зернових культур. Найбільш поширені для сушіння зернових культур бункери та силоси для вентилювання, сушарки колонкового та шахтного типу. Приведені енергетичні витрати зерносушарок у найбільш відомих виробників, що становлять в залежності від типу зерносушарки 4350 – 5000 кДж/кг випареної вологи. Розроблена енергетична класифікація існуючих зерносушарок в залежності від заходів направлених на зниження енергетичних витратах теплоти, але цього недостатньо. Витрати теплоти в існуючих зерносушарках потрібно зменшувати, тому розроблені заходи із зниження витрат теплоти на процес сушіння, серед яких доцільно застосувати теплові насоси, які вирішують комплексно проблему енергоефективності. Ефективність теплонасосної установки підтверджується проведеними експериментальними дослідженнями, в якій розраховані енергетичні витрати на 1 кг випареної вологи, що становлять 3675–3700 кДж/кг випареної вологи. Процес сушіння насіння зернових культур в теплонасосній сушильній установці проходить періоди нагрівання, постійної та падаючої швидкості сушіння. Найбільш доцільна температура сушильного агента 50°С, швидкість сушіння 1,5 м/с та шар матеріалу в 20 мм. Насіннєві властивості зернових культур після теплової обробки зберігаються на рівні 99–100 %. Вирішення проблеми енергоефективності сушіння насіння зернових культур досягається встановленням в технологічну схему сушіння теплонасосної установки. Зерносушильна установка складається з 3-х зон, перша зона з температурою 80°С необхідна для швидкого підігрівання насіння зернових культур, друга зона із температурою теплоносія 50°С від конденсатора теплового насосу дозволяє сушити насіння, третя зона використовується для охолодження матеріалу від випарника теплового насосу. Бібл. 10, рис. 6.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Роганков, О. В. "Конденсаційна генерація тиску в літієвих контурних теплових трубах". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 100–113. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1950.

Повний текст джерела

Анотація:

Звичайні і контурні теплові труби відносяться до найбільш ефективних способів передачі тепла від таких джерел, як активна зона ядерного реактора. Конвективні потоки маси і теплоти, утворені у випарнику, передаються конденсатору потоком пари робочої речовини, яка розширюється (v), і потім сконденсована рідина (l) повертається у випарник через вузькі пористі канали ґніту. Зміна капілярного тиску в ґноті вважається єдиним (крім опціонного впливу гравітації) рушійним фактором для повернення рідини і забезпечення стійкої роботи теплової труби. У даній статті обґрунтовується наявність додаткового рушійного фактора, так званого конденсаційного теплового насосу, у будь-яких реальних випарно-конденсаційних циклах при відносно невеликих перепадах температури і тиску. Це підтверджується детальним розглядом контурної теплової труби з літієвим теплоносієм та її термодинамічного циклу, який функціонує головним чином в області вологої та перегрітої пари. В роботі проведено аналіз способів передачі тепла від активної зони реактору, визначено обмежуючі фактори та наведено можливі шляхи їх усунення у реалізації малогабаритних потужних автономних джерел енергії. У згаданому контексті розглянуто особливості та переваги роботи контурних теплових труб у порівнянні з протиточними тепловими трубами і надана нова інтерпретація їх термодинамічного циклу. Вона заснована на результатах нещодавніх робіт [10-12], в яких обґрунтовується існування області гетерогенних станів перегрітої парової фази, так званої v-інтерфази. Показана асиметрія (незворотність) теплоти фазового переходу дозволяє ввести таке поняття, як конденсаційний тепловий насос в доповнення до капілярного насосу ґніту теплових труб. Запропоновано модифіковані способи оцінки оптимальних температур робочих циклів з урахуванням зазначених термодинамічних ефектів

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

ГРЕЧИХИН, Леонид, Надежда КУЦЬ, Юрий БУЛИК та Александр ДУБИЦКИЙ. "Транспорт и вихревой тепловой насос". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.349.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем. Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора. В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення. Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса. Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kislyakov, A. A., N. K. Simakov, and M. A. Kislyakov. "Increasing the Efficiency of Energy Supply by Using Heat Pumps at Energy Facilities." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 4 (February 25, 2019): 24. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-4-24-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследования, приведенные в работе, направлены на разработку новых технических решений по использованию абсорбционных тепловых насосов в существующих технологических циклах электростанций на примере конденсационных энергоблоков тепловых электрических станций мощностью 300 МВт, позволяющих повысить их тепловую экономичность. Изучение проблемы, связанной с потерями тепловой энергии и обеспечения эффективности работы основного энергетического оборудования на электростанциях, способствовало развитию научно-исследовательских направлений в данной области, о чем свидетельствуют многочисленные теоретические и технические решения по оптимизации тепловых схем электрических станций. Актуальность eq работы может заключается в eq разработке результатам научно обоснованных eq технических выработки решений, eq направленных компоновкой на повышение eq тепловой размерность экономичности eq работы результаты тепловых электрических станций, за счет eq применения схему абсорбционных eq тепловых местными насосов. В настоящей статье приведено теоретическое обоснование применения тепловых насосов в схемах паротурбинных установок. Проведено исследование целесообразности применения парокомпрессионного теплового насоса в схемах тепловых электрических станций. Предложены новые схемные решения применения теплового насоса в технологических циклах тепловых электрических станций. eq Общим электрическую итогом eq выполнения увеличению исследовательской eq работы охлаждения являются eq научно температуры обоснованные eq технические порядка решения, eq способствующие температуры повышению eq тепловой диапазоне экономичности тепловых электрических станций за eq счет оборудования применения eq абсорбционных повышению тепловых eq насосов математической в составе eq регенеративного общего цикла eq паротурбинной отопительный установки, eq ступени режимные низкого eq давления пределе паровой eq турбины осуществляется и системы eq технического находится водоснабжения eq энергоблоков выручка. Разработаны eq новые переходные схемные eq решения показателей для технологических eq циклов прирост электростанций, eq которые находится отличаются от eq известных развитых применением eq конденсационного переменная контура абсорбционного бромисто-литиевого теплового насоса в системе eq регенерации переменная паротурбинной eq установки описании тепловых электрических станций.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Мартынова, Н. М., Е. В. Оришевская та Е. В. Приходько. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ТУРБОПИТАТЕЛЬНОГО НАСОСА БЛОКА 500 МВТ". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 2021.3 (11 вересня 2021): 73–82. http://dx.doi.org/10.48081/dbtk3972.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье производится анализ эффективности тепловой работы энергоблока проведено на основании тепловых испытаний турбоагрегата К-500-240-2 с целью оценки текущего изменения экономичности оборудования в процессе эксплуатации. Тепловое испытание турбоагрегата включало в себя две серии опытов при режимах: питание турбопитательного насоса от отбора главной турбины и от быстродействующего редукционно-охладительного устройства. Получены зависимости: расхода пара на турбопривод и внутренней мощности турбопривода от расхода питательной воды и давления отработавшего пара в конденсаторе турбопитательного насоса-А от расхода пара на турбопривод. Быстродействующее редукционно-охладительное устройство питательного турбонасоса позволяет подать пар к приводным турбинам питательных насосов и к деаэратору при сбросе нагрузки или при нагрузке ниже 30 %, когда давление пара в отборе на турбонасосы недостаточно. При подключении турбопитательного насоса к четвёртому отбору турбины наблюдается рост расхода пара на турбопривод на 11 % в сравнении с нормативным, причинами чему могут быть снижение внутреннего относительного коэффициента полезного действия, снижение располагаемого теплоперепада, неудовлетворительная работа насоса и повышенное гидравлическое сопротивление сети.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Лавренченко, Г. К., М. Б. Кравченко та Б. Г. Грудка. "Термодинамічний аналіз схем повітророзподільних установок для отримання газоподібного кисню під тиском". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 109–20. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1360.

Повний текст джерела

Анотація:

Різні споживачі (металургія, великотоннажна хімія, енергетика, медицина і т.п.) потребують газоподібний кисень, стиснений до тисків 0,6...16 МПа. У першій половині 20-го століття створювали кріогенні повітророзподільні установки (ПРУ), в яких вироблений газоподібний кисень на виході з блоку розділення стискувався в кисневому компресорі (поршневому або відцентровому) до необхідного тиску. Після появи кріогенних насосів кисень стали стискати в них, а потім газифікувати з використанням теплоти потоку переробляємого повітря. На перший погляд ця схема здавалася досить ефективною, хоча і не позбавленою деяких недоліків. Проведено термодинамічний аналіз повітророзподільних установок для отримання газоподібного кисню під тиском. Виконано порівняння показників ПРУ, які працюють за схемою із стисненням продукційного кисню в компресорі і зі стисненням в насосі рідкого кисню з наступним нагріванням до температури навколишнього середовища в основному теплообміннику. В результаті проведеного аналізу виведено безрозмірний критерій, фізичний зміст якого полягає в тому, що він показує відношення роботи, що витрачається в кисневому компресорі до додаткової роботи, яку необхідно затратити для компенсації термодинамічних втрат, пов'язаних з роботою насоса рідкого кисню. Розглянуто приклад використання отриманих співвідношень для аналізу ПРУ, що працює по циклу середнього тиску і призначеної для отримання газоподібного кисню під тиском 16 МПа. Термодинамічний аналіз такої установки показує, що витрата енергії на стиснення кисню в схемі з насосом може бути в 1,5 рази менше витрати енергії при використанні кисневого компресора. Аналіз ПРУ низького тиску показав, що при тиску продукційного кисню нижче 7-8 МПа схеми з насосом рідкого кисню більш ефективні, ніж традиційні схеми із стисненням продукційного кисню в компресорі. При тиску продукційного кисню вище 7-8 МПа енергетично вигідніше стає схема з кисневим компресором.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Lipovka, Yuri Lvovich, та Alexey Andreevich Alekseev. "МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ УПРАВЛЕНИЯ ГИДРАВЛИЧЕСКИМИ РЕЖИМАМИ ТЕПЛОВОЙ СЕТИ". International Journal of Advanced Studies 9, № 2 (20 липня 2019): 29. http://dx.doi.org/10.12731/2227-930x-2019-2-29-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Совершенствование методов управления гидравлическими режимами тепловых сети, в частности, управлением положения точки регулируемого давления (ТРД) является актуальной задачей, связанной с регулированием схемы подпитки тепловой сети, заключающейся в изменении положения ТРД путем дросселирования клапанами на байпасе сетевого (циркуляционного) насоса, позволяющие регулировать гидростатическое давление тепловой сети. В работе использована программа Solid works. Основным фактором, влияющим на положение линии гидростатического давления, является узел подпитки, состоящий из подпиточного насоса, регулирующих клапанов, датчика давления, расположенного в нейтральной точке.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

(Vyacheslav I. Maksimov), Максимов Вячеслав Иванович, та Салум Амер (Amer Saloum). "МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССОВ ТЕПЛОПЕРЕНОСА ПРИ РАБОТЕ ТЕПЛОНАСОСНЫХ СИСТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГЕОТЕРМАЛЬНОЙ ЭНЕРГИИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 4 (22 квітня 2019): 126–35. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/4/229.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность. Использование теплонасосных установок для отопления вместо традиционных систем, которые получают энергию в процессе сжигания различных видов топлива, имеет ряд экологических и экономических преимуществ. Тепловые насосы могут получать энергию из воздуха, грунта и воды. Их сферы применения разнообразны: горячее водоснабжение и кондиционирование помещений, нагрев и охлаждение воды для различных нужд, сушки/осушения воздуха, производства пара, испарения, дистилляции. При применении природных водоёмов (озёра, пруды, водохранилища) в качестве низкопотенциального источника энергии теплонасосных установок на поверхности трубки испарителя образуется лёд. Важно рассматривать закономерности и характеристики процессов теплообмена между водой и трубкой испарителя при образовании льда на её поверхности. Цель: математическое моделирование нестационарного конвективного теплообмена между водой и трубками испарителя теплонасосных установок в условиях формирования льда на их поверхности. Объект: теплообменник испарителя теплового насоса, погружённый в воду. Методы: численное решение задач конвективного теплообмена в условиях фазового перехода воды методом конечных элементов в среде COMSOL. Результаты. Установлены закономерности нестационарного конвективного теплопереноса вблизи трубок испарителя водяного теплового насоса с температурой, при которой образуется лёд на их поверхности. Показана необходимость учета влияния термогравитационной конвекции в воде на тепловой поток и процесс образования льда на поверхности трубки испарителя теплонасосной установки. Получены зависимости числа Нуссельта от характеристики конвективного теплообмена в воде (чисел Рэлея, Фурье и Стефана). Выявлено, что перепад температур в воде вблизи трубки увеличивался при уменьшении глубины её расположения относительно поверхности водного источника при показателях температур воды выше 277 К. При температурах воды ниже 277 К тепловой поток достигал максимального значения у поверхности трубки, которая находилась глубже.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Насоси теплові"

1

Козін, Віктор Миколайович, Виктор Николаевич Козин, Viktor Mykolaiovych Kozin та Ю. Д. Логоша. "Утилизация теплоты шахтных вод с применением абсорбционных тепловых насосов". Thesis, Изд-во СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7575.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та Ю. С. Мерзляков. "Адиабатное течение самоиспаряющейся жидкости в вихревом потоке". Thesis, Изд-во СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7527.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та Б. А. Гаврильченко. "К вопросу использования R718 в качестве рабочего вещества парокомпрессорных тепловых насосов". Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45681.

Повний текст джерела

Анотація:

Рациональное использование энергетических ресурсов является одной из главных задач на любом уровне хозяйствования, как глобальном, так и на государственном или бытовом. Теплонасосное теплоснабжение из всех видов нетрадиционной энергетики является наиболее быстро развивающейся отраслью. В соответствии с прогнозами Мирового энергетического комитета к 2020г. в развитых странах 75% тепла для отопления и горячего водоснабжения будет поступать от тепловых насосов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev, Станіслав Станіславович Мелейчук, Станислав Станиславович Мелейчук, Stanislav Stanislavovych Meleichuk та Ю. С. Мерзляков. "Технико-экономический анализ реконструкции системы горячего водоснабжения с применением тепловых насосов". Thesis, Изд-во СумГУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6741.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та А. В. Козінцев. "Тепловий насос на діоксиді вуглецю із застосуванням струминної термокомпресії". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40590.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання R744 в якості працюючої речовини холодильних машин та теплових насосів у світі приділяється пильна увага. Він абсолютно безпечний, негорючий, неотруйний, не руйнує озоновий шар, має самий низький серед використовуючих робочих речовин потенціал глобального потепління. Окрім того, він доступний в будь якій кількості та дешевий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Лего, К. В., Іван Сергійович Козій, Иван Сергеевич Козий та Ivan Serhiiovych Kozii. "Вимога сучасності - теплові насоси як елемент енерго- і ресурсозбереження". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40095.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальною проблемою нашого часу є пошук нових відновлювальних и чистих джерел енергії. Перспективним напрямом є використання теплових насосів, заснованих на відборі з тепла низькопотенційних джерел - тепло ґрунту, ґрунтових, артезіанських вод, морів, озер, повітря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Мелейчук, Станіслав Станіславович, Станислав Станиславович Мелейчук, Stanislav Stanislavovych Meleichuk, В`ячеслав Михайлович Арсеньєв, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та И. С. Евглевский. "Энергетический анализ абсорбционного теплового насоса понижающего типа". Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45684.

Повний текст джерела

Анотація:

Одной из приоритетных задач в рамках региональных и государственных программ по энергосбережению является внедрение тепловых насосов в системах коммунального и промышленного теплоснабжения. Ведущая роль в этом вопросе отводится применению теплоиспользующих тепловых насосов, и в первую очередь абсорбционным тепловым насосам понижающего типа (АБТН).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Фик, Михайло Ілліч, Володимир Стефанович Білецький та Маджид Аббуд. "Феноменологічна модель геотермальної системи відкритого типу на базі нафтогазової свердловини". Thesis, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48035.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Козій, Іван Сергійович, Иван Сергеевич Козий, Ivan Serhiiovych Kozii та К. В. Лего. "Екологічні аспекти та перспективи впровадження теплових насосів на виробництві". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45386.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання теплових насосів – це екологічно чистий метод опалення та кондиціювання, так як використовується відновлювальна сонцем теплова енергія землі. Майже 40 % всієї емісії двоокису вуглецю - результат використання енергії для опалення, кондиціонування і для забезпечення потреб населення і промисловості в гарячій воді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Скорик, Андрій Вікторович, Андрей Викторович Скорик, Andrii Viktorovych Skoryk та І. Ю. Калініченко. "Розрахунок економічної доцільності використання теплових насосів у порівнянні з газовими котлами". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31396.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної роботи є визначення економічної доцільності встановлення індивідуального опалення за допомогою теплового насосу та газового котла на конкретному прикладі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31396

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!