Статті в журналах з теми "Наріччя"

У статті подано спостереження над динамікою окремих займенників та їх ареали у східнополіському діалекті української мови. На підставі аналізу мовного матеріалу встановлено, що суттєвий вплив на зміни у вживанні прономенів має південне наріччя, яке підтри

У статті схарактеризовано структурно-семантичні моделі фразеологізмів, що побутують у говірках південно-східного наріччя, стосуються поняття “невербальна поведінка” і пов’язані з рухами тіла, позами, ходою, жестами, виразами обличчя, поглядом. З’ясовано особливості вияву стилістичного забарвлення фразем, яке ґрунтується на емоційно-експресивному змісті компонентного складу висловів, а саме: у зв’язку з наявністю лексем зі згрубілим, вульгарним, фамільярно-розмовним маркуванням.

XXI століття ознаменоване стрімким розвитком інформаційних технологій, застосування яких не знає і не дізнається кордонів: на сьогоднішній день вони є інструментом вдосконалення систем управління, продажів, надання послуг у соціальній та кредитно-фінансовій сферах, в освіті, охороні здоров'я, культурі і т.п. Однак, інформаційні технології стали не тільки «помічниками», вони стали «самостійними» учасниками в житті суспільства, а потім і «творцями» особливої соціальної середовища. Ми говоримо про кіберпросторі, як про комп'ютерно-технологічної реальності в якому існує і розвивається соціум: тут є своя законодавча, всі необхідні об'єднання і служби, це суспільство здатне спілкуватися (наприклад, в соціальних мережах), задовольняти свої потреби (духовні, престижні, соціальні, екзистенційні, тобто 4 з 5 груп, відповідно до пірамідою А. Маслоу) здійснювати підприємницьку (на сьогоднішній день можна створювати інтернет-магазини, віртуальні школи і т.п.) або трудову діяльність (людина може стати ІТ-спеціалістом, фрілансером, онлайн продавцем і ін.). Таким чином, у віртуальній реальності людина може робити практично все, і дане наріччя з кожним роком все менше затребуване в даному контексті.

У статті порушено проблему кореляції формальної і семантичної структур дериватів. Дослідження здійснено на прикладі прикметників, дериватів із коренем -гор- (-гір-, -гур-), які входять до складу словотвірного гнізда з вершиною гора ‘гора’, ‘верхня частина’ і репрезентують семантичну опозицію ‘верx’ ↔ ‘низ’.Корпус прикметників із коренем -гор- (-гір-, -гур-) формує понад 60 одиниць, які описують орієнтацію об’єктів у просторі, окреслюють просторову кваліфікацію об’єкта та моделюють си-стему координат мовної (а радше діалектної) картини світу. Детально проаналізовано семантику прикметників першого та другого ступенів деривації (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський тощо); префіксально-суфіксальних форм (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий та ін.) та композитів (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний тощо). Семан-тичну структуру прикметників проаналізовано в межах двох семантичних субкомплексів, а саме: ‘верхня / нижня частина об’єкта’ та ‘верхня / нижня межа’. Значення прикметників структурова-но єрархічно. Усі значення (компоненти семантичної структури) ілюструють приклади, засвідчені в говірках української мови. Зафіксовані значення представляють різні аспекти життя українців.Проаналізовані мовні одиниці відтворюють діалектні особливості, зокрема семантичні, харак-терні для говорів південно-західного наріччя української мови. Джерелами дослідження слугували історичні та регіональні словники (Є. Желехівський, С. Недільський, П. Білецький-Носенко, Д. Яворницький, Б. Грінченко та ін.), а також діалектні тексти та лінгвістичні атласи. Семантичні зміни, виявлені на підставі аналізу історичних джерел і пам’яток української мови від ХІ ст., зафік-совано на різних історичних етапах. Це дало змогу не тільки окреслити особливості діалектної кар-тини світу діалектоносіїв, відмінності у їхньому світогляді, знаннях та колективному досвіді, а й репрезентувати особливості діалектної номінації, деривації та семантики.Діалектні відомості подано в семи порівняльних таблицях, які фіксують деривацію та семантику аналізованих лексем, а також семантичні зміни прикметників гíрськúй / гóрський, горíшний. Задоку-ментовано найдавніші фіксації дериватів від ХІ ст. та семантичну еволюцію слів. Аналіз формальних і семантичних структур дериватів підтвердив, що семантика базового слова є основою для форму-вання семантики дериватів.This paper deals with the problem of correlation between the formal and semantic structure of derivatives. The paper suggests examples of derivative of the root -гор- (-гір-, -гур-) and represents the semantic opposition ‘top’ ↔ ‘bottom’ – fragments of the derivative clusters of the base words of the opposition гора ‘mountain’, ‘top’.The corpus of adjectives with the root -гор- (-гір-, -гур-) amounts to more than 60 units. It describes the orientation of objects in the space as well as identifies the spatial qualification of an object and models the coordinate system of the linguistic (resp. dialectal) worldview. The author scrutinizes the semantics of the adjectives: unprefixed derivatives of the 1st and 2nd degrees of derivation (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський, etc.); prefixal-suffixal formations (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий, etc.), and compounds (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний, etc.). The semantic structure of adjectives is analyzed within two semantic subcomplexes: ‘the top of the object’ and ‘high / low limit’. The subcomplexes unite the meanings of the adjectives, which are structured hierarchically. All meanings (components of the semantic structure) are illustrated by examples of dialectal speech. These meanings represent different aspects of the Ukrainians’ life.The analysed units represent semantic and typical features for the south-western dialects of the Ukrainian language. The sources of the study are historical and regional dictionaries (by Ye. Zhelekhivskyi, S. Nedilskyi, P. Biletskyi-Nosenko, D. Yavornytskyi, B. Hrinchenko, etc.) and texts as well as linguistic atlases. Semantic changes, as based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language from the 11th century, were recorded at different historical stages. It is possible to identify the specific features of the perception of the world and differences in the worldview of dialect speakers, their knowledge, and collective experience, and represent the specific features of dialect nomination, derivation, and semantics.The dialectal data provided in the 7 comparative tables of the lexeme’s derivation and semantics, and what is more, semantic changes of the adjectives гíрськúй / гóрський and горíшний. The oldest fixations of derivatives from the 11th century and the semantic evolution of the words are documented. The analysis of the formal and semantic structures of derivatives proved that the semantics of the base word is the basis for the formation of the semantics of derivatives.

вітчизняних та зарубіжних дослідників української мови першої третиниХХ століття, у котрих приділяється увага діалектному членуванню українськоїмовної території. До уваги взято дослідження А. Кримського, В. Гнатюка,представників Московської діалектологічної комісії – М.М. Дурново, М.М. Соколова,Д.М. Ушакова – І. Зілинського, В. Ганцова, Я. Янова, Б. Кобилянського, які присвячені проблемам групування наріч і говорів української мови в цілому, а такождосить складного у цьому плані Карпатського ареалу. Звернуто також увагу наусталення наукових підходів та застосування новітніх методів щодо діалектногогрупування наріч і говорів на основі диференційних ознак, з’ясування їх типологічних зв’язків, описи генези цих мовно-територіальних утворень, зв’язок їх зколишніми родоплемінними діалектами. Кожну працю проаналізовано під кутомзору виокремлення діалектних меж говорів прикарпатського ареалу: гуцульського, бойківського, покутського, наддністрянського та перехідних чи мішаних говірок. Акцентовано на тому, що найбільше відповідають реальній дійсності межігуцульського говору у дослідженні Б. Кобилянського. Відзначено, що у дослідженнях цього періоду практично не використовується назва наддністрянський говір,більш уживаною є назва галицький чи опільський діалект. Подано інтерпретаціюперших лінгвістичних карт та їх описів, що додаються до окремих досліджень.

У статті проаналізовано діалектну лексику в текстах приповідок, записаних фольклористом-аматором Володимиром Плав’юком від українців першої хвилі еміграції на північноамериканський континент. З’ясовано семантику виявлених діалектних іменників, дієслів, прикметників, прислівників, службових частин мови, вигуків. Визначено найбільш репрезентативні семантичні групи досліджуваних лексем. Встановлено, що реєстр діалектної лексики віддзеркалює локальні особливості мовлення носіїв говірок південно-західного наріччя української мови.

У статті описано діалектну ад’єктивну лексику, зафіксовану в художніх текстах видатного буковинського письменника С. Воробкевича як носія ареальних компонентів національної мови. Проаналізовано тематичні групи діалектних прикметників, визначено найуживаніші лексеми. З’ясовано, що говірково марковані прикметники відтворюють локальні особливості мовлення буковинців другої половини ХІХ ст., відбиваючи основні фонетичні, словотвірні, лексичні, граматичні риси говірок південно-західного наріччя, а саме буковинських та гуцульських.

У статті запропоновано фрагмент (літера Ф) словника говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області (Центральна Україна), яка належить до степового говору південно-східного наріччя української мови. З урахуванням сучасних підходів до лексикографічного подання лексики мовлення мешканців одного населеного пункту зроблено попередній аналіз зібраного матеріалу на структурно-семантичному рівнях. Кожна словникова стаття ілюстрована максимальною кількістю значень, зафіксованих у говірці, прикладів-цитат із розмовного діалектного мовлення, особливо при тих значеннях, які можуть відрізнятися від значень певної лексеми у літературній мові.

Вивчення говірок, які внаслідок політичних процесів утратили цілісність ареалу, набуває особливого значення. У середині ХХ століття (1944 – 1947 рр.) лемки, західна група українського народу, перенесли етноцид – насильницьке виселення з рідних земель на територію України та на північно-західні землі Польщі. Стаття присвячена аналізу діалектної лексики в текстах народних пісень, записаних Орестом Гижею від лемків-переселенців. З’ясовано семантику виявлених діалектних іменників, дієслів, прикметників, прислівників, службових частин мови. Визначено найбільш репрезентативні семантичні групи досліджуваних лексем. Ключові слова: діалектна лексика, фольклор, лемки, лемківський діалект, південно-західне наріччя, номен, лексико-семантична група. Покликання Список використаних джерел Етимологічний словник української мови, за ред. О. С. Мельничука. В 7 т. Київ: Наукова думка, 1982–2012. Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980. Українські народні пісні з Лемківщини. Горлиці, 1997–2002. Список використаної літератури Верхратський, Іван. Про говор галицких Лемків. Львів, 1902. Жилко, Федот. Говори української мови. Київ, 1958. Залеський, Антон. «Найбільш західний український говір». Культура слова, вип. 33, 1987, с. 68–71. Наконечний, Володимир. Лемки в ХХ столітті: життя на етнічних землях та в нових геополітичних умовах. Автореф. дис. ... канд. істор. наук: 09.00.12. Київ, 2008. Орловська Б.-А. «Асиміляція чи адаптація лемків на західних землях Польщі». Карпатський край, № 1 (3), 2013, с. 5–12. Пиртей, П. Короткий словник лемківських говірок. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 2004. Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР (від 09.09.1944). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_065 Український інститут національної пам’яті. URL: http://www.memory.gov.ua/ Халюк, Леся. «Акція „Віслаˮ 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика». Народна творчість та етнологія, № 3, 2018, с. 71–8. Studia methodologica, вип. 27, 2009. Z łemkowskiej skrzyni. W 2 cz. Lemko-Tower, 2004.

У статті проаналізовано символічне наповнення та просторове поширення фразем із компонентами тин / пліт, які є одними з головних символів української традиційної культури. На матеріалах лексикографічних праць і зразків діалектних текстів із трьох наріч української мови систематизовано семантичні вияви фразем та їх компонентів, визначено території їх побутування, можливі слова-супровідники, описано системні явища.