Готові списки джерел за темами / Народна школа

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Частини книг
  5. Тези доповідей конференцій
  6. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Народна школа"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Народна школа".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Народна школа"

1

Білавич, Іван. "Становлення і розвиток гігієнічної просвіти дітей та юнацтва в закладах освіти Галичини наприкінці ХІХ – у 30-х роках ХХ століть". New pedagogical thought 107, № 3 (24 листопада 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-14-19.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена гігієнічній просвіті дітей та юнацтва в Галичині наприкінці ХІХ – у 30-х рр. ХХ ст. Крізь призму історичного досвіду висвітлено діяльність інституцій медичного спрямування (Українське гігієнічне товариство, Українське лікарське товариство (УЛТ), «Медична громада», «Народна лічниця»), освітніх, культурно-просвітницьких, жіночих, господарсько-економічних, дитячих і юнацьких, студентських, благодійницьких, інших громадських організацій (Українське педагогічне товариство (УПТ) «Рідна школа», «Просвіта», Союз українок, «Сільський господар», «Академічна громада», Товариство імені Петра Могили та ін.) на ниві гігієнічного просвітництва. Проаналізовано ефективні форми, продуктивні засоби масового медичного просвітництва дітей та дорослих у Галичині, що істотно вплинуло на здоров’язбереження людей. На прикладі Українського гігієнічного товариства (1929–1939) висвітлено те, як українські громадські активісти, серед яких лікарі-«суспільники» (О. Козакевич, С. Магаляс, М. Музика, Р. Осінчук, М. Панчишин, С. Парфанович та ін.), студенти-медики, за тісної співпраці з УЛТ, УПТ «Рідна школа», Союзом українок, іншими діячами поширювали санітарно-гігієнічні знання через улаштування гігієнічних курсів, тематичних лекцій, сприяли профілактиці інфекційних захворювань, зокрема туберкульозу, вели протитуберкульозні курси, здійснювали профілактичні огляди тощо. Закцентовано увагу на курсовій підготовці медичних волонтерів, дівчат-«гігієністок», наголошено на гігієнічній освіті учнів УПТ «Рідна школа», де викладали «Основи гігієни», проводили активну виховну роботу зі школярами в цьому напрямі. Проаналізовано роль українських громадських періодичних видань у поширенні гігієнічних знань дітей та юнацтва. Окреслено шляхи використання продуктивного історичного досвіду діяльності українських громадських товариств у галузі гігієнічного просвітництва дітей та юнацтва в Галичині досліджуваного періоду за сучасних умов поширення пандемії коронавірусу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

O.O., Tarantseva. "ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT OF NATIONAL FOLK STAGE CHOREOGRAPHY." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 119–23. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано джерела та історичні передумови розвитку національної народно-сценічної хореографії. Визначено етапи становлення й розвитку виконавської школи народно-сценічного танцю та балету в Україні, відповідно, проаналізовано зміст та форми народної хореографії, визначено місце і роль танцювального мистецтва у культурному надбанні українців.Визначено плеяду видатних балетмейстерів, які внесли значний вклад у розвиток та пропаганду хореографічного мистецтва. Зокрема, відзначається праця Б. Ніжинської «Рух і школа руху», в якій висвітлюються педагогічні й естетичні погляди авторки та її увага до використання характерного тан-цю у створених нею балетах «Дванадцята рапсодія» на музику Ф. Ліста та «Похоронний марш» на однойменну музику Ф. Шопена. Наголошено про збагачення танцю новими рухами та його поєднання з виразними засобами, якими є слово, музика, світло, танцювальні костюми, бутафорія тощо, за допо-могою яких більш виразно передаються складні почуття та певні життєві ситуації.Велику увагу приділено відстеженню джерел та шляхів становлення й розвитку системи підготов-ки танцюристів від танцювальних студій і шкіл до професійних навчальних закладів та їх засновни-ків: І. Іваницького, Д. Ширая, М. Піона, В. Верховинця, М. Мордкіна, Б. Ніжинської, О. Гаврилової, І. Чистякова.Акцентується увага на побудову та малюнок українських танців (під пісню, під музику, лінійні, геометричні, коло, вуж, ланцюг, лави тощо), їх тематичну направленість (сюжетні, побутові, релігійні, патріотичні, хороводні, національні тощо).Проаналізовано виділення театрального танцю з побутового та його перетворення на самостійний вид сценічного мистецтва – балет, а також подальший розвиток балету шляхом доповнення мораль-них проблем філософськими, казкових сюжетів реалістичними, наповнення національною тематикою балетних вистав.Підкреслено, що засади, на яких ґрунтувалася виконавська школа народно-сценічного танцю на початку ХХ ст., мали глибоке історичне коріння, зокрема, народна хореографія завжди була невід’єм-ною частиною культурного розвитку українського народу. The article аnalyzes the sources and historical prerequisites for the development of national folk-choreography. The stages of formation and development of the performing school of folk-dance and ballet in Ukraine are determined, the content and forms of folk choreography are analyzed accordingly, the place and role of dance art in the cultural heritage of Ukrainians are determined.A galaxy of outstanding balletmasters who have contributed significantly to the development and promotion of choreographic art has been identified. Particularly noteworthy is the work of B. Nijinsky’s Movement and the School of Movement, which highlights the pedagogical and aesthetic views of the author and her attention to the use of characteristic dance in her ballets. Emphasis is placed on enriching the dance with new movements and combining it with expressive means such as words, music, light, dance costumes, intercommunication, etc., which more clearly convey complex feelings and certain life situations.Much attention is paid to tracing the sources and ways of formation and development of the system of training dancers from dance studios and schools to vocational schools and their founders I. Ivanitsky, D. Shirai, M. Pion, V. Verhovynets, M. Mordkin, B. Nizhynsky, O. Gavrilova, I. Chistyakov.Attention is paid to the construction and drawing of Ukrainian dances, their thematic orientation (story, household, religious, patriotic, dance, national, etc.).The separation of theatrical dance from everyday life and its transformation into an independent form of the performing arts – ballet is analyzed, as well as the further development of ballet by supplementing moral problems with philosophical, fairy-tale subjects realistic, filling the national theme of the ballet performances of “Lily” by K. Dankevych. Svechnikov, “Sorochinsky Fair” by V. Gomolyak, “Shadows of Forgotten Ancestors” by V. Kireyko, “Dawn Lights” by L. Dychko, “Kamianar” by M. Skorik.It is emphasized that the foundations on which the performing school of folk-dance at the beginning of the twentieth century was based had deep historical roots, in particular folk choreography has always been an integral part of the cultural development of the Ukrainian people.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Хмельницька, Людмила. "НАЦІОТВОРЧІ ОРІЄНТИРИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ГРОМАДСЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 65–83. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-65-83.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено життєвий і творчий шлях Бориса Дмитровича Грінченка, зокрема, розглянуто та проаналізовано основні напрямки його літературної, педагогічної, громадсько-просвітницької діяльності, а також науково-педагогічні напрацювання в галузі народного шкільництва із застосуванням принципів народної педагогіки та національних ідеалів, визначено внесок у становлення і розвиток української національної школи. Зазначено, що Б. Грінченко одним із перших, в умовах тотальної заборони поширення української мови, порушив питання застосування рідної мови у навчальному процесі, зокрема недільних шкіл. Таким закладом стала приватна школа для дівчат Христини Алчевської в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де Борис Дмитрович шість років вчителювання (1887-1893 рр.) втілював свої ідеали побудови національної школи, таємно ознайомлюючи учнів з українською мовою. Згідно принципів народної педагогіки Б. Грінченко популяризував нові інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу, не визнаючи фізичних покарань, виступаючи за зближення комунікації між вчителем та учнями. Навчання рідною мовою стало основним кредом Грінченка-вчителя. При цьому Борис Дмитрович був прихильником використання найкращих надбань прогресивних педагогів, застосовуючи діалектичну єдність мислення та мови, вважаючи останню виразником національних ознак: етнографічних, ментальних та світоглядних. Особливою увагою Бориса Дмитровича користувалася література для народного читання, якій він присвятив спеціальну статтю «Популярні книжки». Педагогічні погляди Б. Грінченка відображені і у його численних працях: «На безпросветном пути» (1905), «Якої нам треба школи» (1906), «Народні вчителі і українська школа» (1906), «Перед широким світом» (1907) та численних художніх творах про учнів та вчителів. Невідꞌємну частину громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка займає видавнича діяльність, яка особливого масштабу набула у Чернігові, де він організовує єдине в той час в Україні народне видавництво на україномовні книжки. Робота на цій ниві виявилась плідною, адже за період з 1894 по 1902 роки Б. Грінченко видав близько 50 книжок для народу загальним накладом близько 170 тисяч примірників, серед них твори видатних класиків. Видатною заслугою Б. Грінченка є видання чотиритомного «Словаря української мови» (1907-1909) на 68 тисяч українських слів з народної та писемної мови, що охопили період від І. Котляревського до початку ХХ століття. Попри критику видання, значною заслугою Б. Грінченка є той факт, що в Словнику представлено мовне багатство тогочасної України – від сходу до заходу, що утверджувало споконвічну ідею єднання українського народу, а отже Словник можна вважати обличчям української нації, що підняв статус української мови та утвердив право народу на самовизначення. Головним сенсом життя та діяльності Б. Грінченка була боротьба за українську національну справу. Так, у своїх «Листах з України Наддніпрянської», надрукованих у газеті «Буковина» в 1892-1893 рр., Борис Дмитрович подає критичний огляд тогочасного суспільства, звертаючись до аналізу причин занепаду національних змагань, та висуває думку щодо активізації процесів відродження.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ємельова, А. П. "Розвиток народної школи в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 519–24. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3473.

Повний текст джерела
Анотація:
Ємельова А. П. Розвиток народної школи в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). У статті розглянуто розвиток народної школи в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Подано загальну характеристику народних шкіл, підпорядкованих різним міністерствам та відомствам, які були основними початковими навчальними закладами для народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Гринівський, Тарас. "Українське книговидання Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст.: організаційний та тематичний аспекти". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 138–48. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233884.

Повний текст джерела
Анотація:
В основі статті – аналіз українського книговидання кінця ХІХ – початку XX ст. у контексті просвітницьких процесів Буковини, а також визначення ролі різних громадських організацій та товариств у становленні національного книгодрукування; окреслення типових рис видавничої справи краю; загальна тематико-видова характеристика тогочасного друку. Видавничий спадок цього періоду досі залишається маловивченим. Комплексними є лише декілька досліджень різнонаціональної преси. Щодо українського друку, то маємо окремі книгознавчі статті початку XX ст., радянських часів (які через ідеологію не були повними), а також періоду незалежності. Проте науковці часто аналізували його через призму історії чи літератури, опускаючи власне видавничі аспекти. В історії розвитку краю у контексті австрійської приналежності виділяють два знакові періоди: Австрійський (1775–1867 рр.) та Австро-Угорський (1867–1918 рр.). Із погляду видавничої справи акцентовано увагу на другому, оскільки найбільший її розвиток припадає на 1885–1912 рр., що аргументується активізацією просвітницького руху різноманітних товариств та читалень. Найактивніші з них – «Руська Бесіда», «Руська Рада», «Союз», «Руська Школа» («Українська Школа»), «Союз руських хліборобських спілок на Буковині «Селянська Каса»» тощо. Характерною особливістю їхньої діяльності було створення мережі власних читалень, видавництв та друкарень, випуск друкованої продукції національною мовою. Видання цих організацій і стали об’єктом цього дослідження: як окремі друки, так і цілі серії, популярні упродовж багатьох років. Найвідоміші серії – «Народна бібліотека», «Спілкова бібліотека», «Бібліотека суспільних наук», «Світова бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Крейцарова бібліотека», «Діточа бібліотека». Джерельну базу дослідження становлять архівні матеріали, періодичні видання, спогади учасників національних рухів, тогочасних та сучасних дослідників історії преси Буковини та друку загалом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЕТНОПЕДАГОГІКИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.320.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито сучасні підходи до естетичного виховання молодших школярів засобами української етнопедагогіки. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено педагогів, що досліджували філософські, педагогічні та психологічні аспекти естетичного виховання, питання формування естетичної культури учнів, основи зародження та сутності поняття «українська етнопедагогіка», вплив народної пісні, музика, мистецтва, інших фольклорних жанрів на розвиток особистості. З’ясовано, що українці здавна використовували народну гру як засіб естетичного виховання дітей. Визначено, що сьогодні педагоги-практики адаптують та використовують як інструмент виховного впливу в освітньому процесі початкової школи такі форми роботи як: дитячі фольклорні ігри, твори мистецтва колискові пісні, забавлянки, потішки, скоромовки, лічилки, примовлянки тощо. Встановлено, що крім фольклорних елементів, український народ здавна використовував й інші засоби естетичного виховання: розписні іграшки з глини, з соломи, сухої трави, кори дерева, ниток, шматків тканини та інших природних матеріалів; народні ігри, які поєднували рух, слово, ритм, пісню і містили повчальні та пізнавальні матеріали. Охарактеризовано видання, до яких увійшли найкращі зразки народної ігрової та пісенної творчості для учнів молодшого шкільного віку: «Колядки та щедрівки», «Колискові пісні та забавлянки», «Український дитячий фольклор», «Дитячі пісні та речитативи», «Дзига» ін. З’ясовано, що у школах рідко використовують такі засоби української етнопедагогіки, як народні дитячі музичні інструменти: дерев’яні тарахкальця, деркачі, вуркала та ложки, шумові, ударні інструменти, дзвіночки, пищалки, дзизкавки, глиняні свищики. Запропоновано використовувати мистецькі тижні, як одну з форм роботи з метою естетичного розвитку особистості засобами етнопедагогіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Chernov, Borys. "РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 – КВІТЕНЬ 1918 РР.)". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 63–75. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-63-75.

Повний текст джерела
Анотація:
Питання розвитку освіти в період Української націонал-демократичної революції (1917–1918 рр.) не знайшло достатнього висвітлення у працях вітчизняних дослідників. З початком Української національно-демократичної революції 7 березня 1917 р. була створена Українська Центральна Рада (УЦР), а 6-8 квітня відбувся Український національний конгрес, який переобрав УЦР як національний орган і затвердив створення «Товариства шкільної освіти на чолі з професором І. Стешенком, яка виробила принципово нові зміст, методи і форми організації навчання, українізувала освітні заклади і розпочала перепідготовку і підготовку нових кадрів. 18 березня 1917 р. УЦР відкрила у Києві першу українську гімназію, у всіх школах Київської округи увела навчання українською мовою, у вищих школах засновано кафедри української мови, літератури та історії. У квітні провела Всеукраїнський педагогічний з’їзд, який прийняв рішення; «школи повинні українізуватися поступово, згідно вимогам педагогічного такту». З’їзд створив Головну українську шкільну раду і Всеукраїнську вчительську спілку. Чітко розроблений план єдиної трудової школи в Україні з опорою на досвід Європи та Америки був затверджений другим Всеукраїнським педагогічний з’їздом. До початку вересня 1917 р. Генеральний Секретаріат відкрив 42 середні школи, 8 з яких – єврейські, 33 гімназії, 2 реальних училища, 321 вищу початкову школу. В маленьких містах, селах і селищах, навіть на хуторах, відкривалися українські школи. Відкриті Київський і Кам’янець-Подільський державні університети. 7 листопада 1917 р. УЦР проголосила III Універсал, яким було проголошено самостійну Українську Народну Республіку. А далі події почали розвиватися надто швидко. 6 грудня Росія оголосила війну УНР. Не дивлячись на зрозумілий крах молодої республіки наприкінці грудня 1917 р., УЦР 11 січня 1918 р. зважується на відчайдушний крок – видає IV Універсал, яким проголошує повну державну незалежність УНР. А 22 січня Міністерство народної освіти приймає постанову про всенародне навчання. 23 квітня 1918 р. УНР підписала господарчий договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною, а з ним підписала, як зазначає В. Верстюк, одночасно й собі вирок – 29 квітня стало останнім днем діяльності УЦР
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Danylyuk, Tatyana. "УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ПРИКАРПАТТЯ ЯК ЧИННИК НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 60–64. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.60-64.

Повний текст джерела
Анотація:
Українознавство, його складник народна педагогіка, зокрема усна народна творчість, слугують вагомим чинником виховання любові до рідного краю, малої Батьківщини, яка формує високі патріотичні почуття – любові до України, розуміння важливості не тільки любити рідну країну, а й уміти відстояти її незалежність тощо. Цю проблему актуалізують базові державні документи (Закон України «Про освіту»; Закон України «Про позашкільну освіту»; Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді; Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах; Концепція позашкільної освіти й виховання; Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року та ін.), у яких наголошується, що стрижнем системи виховання учнівства є національна ідея, патріотизм, що передбачають формування любові й готовності до захисту Батьківщини, громадянського обов’язку, інтересу і прагнення до збереження національної історії, культури, традицій та поваги до культурних цінностей інших народів. Усна народна творчість, як i ввесь змiст навчання та виховання в початковій школi, здатна сприяти нацiонально- культурному вiдродженню України. Це стосується насамперед повернення тих культурних цiнностей Прикарпатського краю, які за доби радянського тоталітаризму активно не використовувалися в навчально-виховному процесі, нині вони спроможні збагатити освітній процес початкової школи своїм регіональним колоритом, стати важливим чинником формування та розвитку національної самосвiдомостi юних українцiв. Мета дослідження – проаналізувати теоретичні засади використання засобів народознавства / гуцульщинознавства в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи, схарактеризувати систему роботи з патріотичного виховання учнів Яворівської ЗОШ І-ІІІ ст. Косівського району Івано-Франківської області на уроках, позаурочній діяльності, позашкільній діяльності, спрямовану на створення етнонасиченого середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

GRESHCHUK, Valentina. "ВАСИЛЬ СІМОВИЧ ПРО РОЛЬ РІДНОЇ МОВИ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ". Освітні обрії 48, № 1 (22 січня 2019): 4–7. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.4-7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено погляди видатного українського мовознавця Василя Сімовича на залежність інтелектуального розвитку дитини від мови її навчання – рідної чи іноземної. Безневинне, на перший погляд, питання про мову навчання дитини у школі набуває особливої гостроти, якщо на нього поглянути з погляду власне лінгвістичного, згідно з яким мова виконує дві найважливіші функції – комунікативну та мислетворчу. Оскільки кожна мова як знаряддя мислення має свою окрему будову, структуру, то й мислення кожного народу нею зумовлюється. Дитина ще до школи опановує рідну мову, яка стає фундаментом, на якому ґрунтуються можливості її інтелектуального розвитку. Навчання у школі дитини іноземною мовою потребує великих зусиль, багато часу і впертої боротьби, щоб у мозку дитини переінакшити, переформатувати спосіб її мислення відповідно до будови нерідної для неї мови. Це гальмує інтелектуальний розвиток дитини, ставить її в нерівні умови навчання з тими учнями, для яких мова навчання є рідною. Концепція ученого взаємозв'язку чинника рідної мови та інтелектуального розвитку дитини була особливо актуальною на час написання студії – 1934 року Українці Галичини, Буковини, зрештою всієї України, мали гіркий власний досвід, як і інші бездержавні народи, навчання дітей у чужомовних школах, у яких навчальний процес будувався не на освітньо-педагогічних засадах, а на чисто політичних міркуваннях, що значно ускладнило здобуття освіти, знань недержавними народами. Свого значення студія вченого-мовознавця не втратила і сьогодні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Ємельова, Анна. "Вивчення досвіду організації трудового навчання в народних школах Катеринославщини в сучасній практиці вищої школи". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 244–49. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2844.

Повний текст джерела
Анотація:
Ємельова А. П. Вивчення досвіду організації трудового навчання в народних школах Катеринославщини в сучасній практиці вищої школи. У статті розглянуто історико-педагогічний досвід організації трудового навчання в народних школах Катеринославської губернії (в кінці ХІХ – на початку ХХ століття). Окреслено етапи розвитку трудового навчання в народних школах Катеринославщини. Описано навчально-методичний комплекс, який сприятиме підвищенню ефективності професійної підготовки студентів ВНЗ у сучасних умовах розвитку суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Народна школа"

1

Жуков, С. М. "Учні земських шкіл Харківської губернії: етносоціальний портрет (д. п. XIX – п. XX ст.)". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/955.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Похила, Любов Степанівна. "Вивчення народних знань про природу в основній школі". Дис. канд. пед. наук, Терноп держ. пед.ін-т, 1993.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Потапенко, А. А. "Народне виховання як основа формування гуманітарно-технічної еліти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21970.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Худайбердиева, Гуловсер Овездурдыевна. "Изучение русского языка в школах Туркменистана". Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8472.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Луханина, Т. П. "Социалистические преобразования и дальнейшее развитие системы средней и высшей школы в Народной Республике Больгария (194??-1981 гг.)". Дис. канд. іст. наук, КГУ, 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Горбушов, А. А. "Развитие сельской школы на Урале (XVIII в. - начало XXI в.) : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.01". Thesis, б. и, 2007. http://hdl.handle.net/10995/1665.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Леошко, Г. М. "Педагогічні погляди Тараса Шевченка". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21919.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Андрійчук, Н. М. "Підготовка вчителів народної школи в учительських семінаріях України (1861-1917 рр.)". Thesis, 2010. http://eprints.zu.edu.ua/6382/1/10anmusu.pdf.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертаційному дослідженні здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми підготовки вчителів народних шкіл в учительських семінаріях України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено роль та значення земств в розвитку початкової народної освіти в Україні в другій половині ХІХ ст. як організаторів підготовки вчителя для народної школи. Подано характеристику педагогічної та наукової діяльності відомих українських педагогів досліджуваного періоду як організаторів народної школи та підготовки вчителя для системи початкової освіти – К. Ушинського, М. Корфа, С. Васильченка, М. Драгоманова, Б. Грінченка, Т. Лубенця та ін. Визначено головні характеристики та організаційні засади діяльності учительських семінарій України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Доведено, що зміст освіти у вчительських семінаріях складався з таких компонентів: суспільно-духовного, мовного, природничого та спеціального. Виявлено головні тенденції підготовки вчителя народної школи у вчительських семінаріях України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Бараник, Аліна Сергіївна, та Alina Serhiivna Baranyk. "Фізична підготовка дітей старшого дошкільного віку до школи засобами народних рухливих ігор". Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10113.

Повний текст джерела
Анотація:
У кваліфікаційному дослідженні виявлено і теоретично обґрунтувано фізичну підготовку дітей старшого дошкільного віку до школи засобами народних рухливих ігор та перевірено її ефективність. Рoзpoбленo методичні рекомендації щoдo пoкpaщення фізичної підготовки дiтей старшого дошкiльного вiку до школи засобами народних рухливих ігор. Результати дослідження становлять наукову, методичну, інформаційну та практичну цінність.
In the qualification research the physical preparation of children of senior preschool age for school by means of folk mobile games is revealed and theoretically substantiated and its efficiency is checked. The methodical recommendations concerning improvement of physical preparation of children of senior preschool age to school by means of national mobile games are developed. The results of the study are of scientific, methodological, informational and practical value.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Народна школа"

1

Народные мастера.Традиции, школы. М., 1985.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Чакыров, Н. Современная школа и педагогика в Народной Республике Болгарии. М., 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Історія української школи і педагогіки. Київ: Знання, 2003.

Знайти повний текст джерела
Анотація:
На системній основі подається аналіз становлення і розвітку автентичної педагогічної думки, українського шкільництва, національної освіти, народних традицій родинно-шкільного і громодського виховання дітей та молоді на теренах України з найдавніших ч
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Езерская, Н. А. Передвижники и национальные художественные школы народов России. М., 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. 1941-1961. Москва: Педагогика, 1988.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. 1961-1986 гг. Москва: Педагогика, 1987.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Любар, Олександр Опанасович, та Дмитро Тимофійович Федоренко. Історія педагогічної думки і освіти в Україні : навч. посібник. Ч. 1. Дохристиянський період. Київ, 1993. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4704.

Повний текст джерела
Анотація:
Навчальний посібник «Історія педагогічної думки і освіти в Україні (Частина перша: Дохристиянський період)» в історії віт¬ чизняної і світової педагогіки вперше досліджує розвиток можливого змісту і форм виховання і освіти народів, що населяли землі України, праукраїнців від найдавніших часів до прийняття християнства в Київській Україні-Русі 988 року. Це період найменш розроблений і досліджений, хоча насиче¬ний важливими подіями, які зумовили постановку оригінального суспільного та родинного виховання наших давніх пращурів. Посібник розрахований на студентів університетів, педаго¬ гічних інститутів, слухачів інститутів підвищення кваліфікації учителів, учнів та викладачів педагогічних училищ при вивченні вітчизняної історії школи і педагогіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Любар, Олександр Опанасович, та Дмитро Тимофійович Федоренко. Історія педагогічної думки і освіти в Україні.Ч. 1. Дохристиянський період. Київ, 1993. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/47054.

Повний текст джерела
Анотація:
Навчальний посібник «Історія педагогічної думки і освіти в Україні (Частина перша: Дохристиянський період)» в історії віт¬ чизняної і світової педагогіки вперше досліджує розвиток можливого змісту і форм виховання і освіти народів, що населяли землі України, праукраїнців від найдавніших часів до прийняття християнства в Київській Україні-Русі 988 року. Це період найменш розроблений і досліджений, хоча насиче¬ний важливими подіями, які зумовили постановку оригінального суспільного та родинного виховання наших давніх пращурів. Посібник розрахований на студентів університетів, педаго¬ гічних інститутів, слухачів інститутів підвищення кваліфікації учителів, учнів та викладачів педагогічних училищ при вивченні вітчизняної історії школи і педагогіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Конец XIX - начало XX в. Москва: Педагогика, 1991.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР с древнейших времен до конца XVII в. Москва: Педагогика, 1989.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Народна школа"

1

Калиганов, Игорь Иванович. "Паисий Хилендарский и его «История славяноболгарская» — манифест национального возрождения болгарского народа". У Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 149–53. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.25.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена Паисию Хилендарскому (1722–1773) и его «Истории славяно-болгарской» — манифесту Национального возрождения болгарского народа. Этот афонский монах в 1762 г. сумел очертить главные задачи, которые стояли перед родным народом, находившимся под многовековым османским игом. Они заключались в восстановлении болгарской государственности, национальной церкви и создании системы национального просвещения — сети школ с преподаванием на болгарском языке. При этом он напоминал болгарам о существовании у них в древности мощного государства, появлении у них первого славянского царя по имени Симеон, а также наличии национальной церкви с собственным патриархом и славянскими книгами, которые широко распространились среди славян. «История» Паисия на протяжении почти столетия ходила в народе лишь в рукописном виде, но сыграла огромную роль в пробуждении болгарского национального самосознания.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Народна школа"

1

Павлова, О. С. "КОНСТАНТИН ПЕТРОВИЧ ПОБЕДОНОСЦЕВ О РОЛИ ПРАВОСЛАВИЯ В ЖИЗНИ РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА И ОБЩЕСТВА". У Государственный аппарат управления в империи Романовых: эффективность деятельности властных структур и бюрократии. ИИЯЛ УФИЦ РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.31833/978-5-91608-197-8-26.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматриваются взгляды обер-прокурора Святейшего Синода Константина Петровича Победоносцева на власть и общество. Будучи представителем консервативного направления общественно-политической мысли, он особое внимание уделял вопросам идеологии, в рамках которой ключевую роль отводил «простому народу» как хранителю исторических устоев России. Широкий круг мер, предпринятых обер-прокурором, а именно открытие церковно-приходских школ, забота о нравственном облике духовенства, издание доступной литературы для народа и многое другое, был реализован в интересах укрепления традиционных ценностей православия в условиях капиталистической трансформации российского общества.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Скоробогатова, О. Ю. "Научно-исследовательская деятельность субъектов образовательного процесса (на примере Института традиционного прикладного искусства ФГБОУ ВО «Высшая школа народных искусств (академия)»". У General question of world science. Наука России, 2021. http://dx.doi.org/10.18411/gq-31-07-2021-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена проблеме деятельности Института традиционного прикладного искусства Высшей школы народных искусств (академии). Автор анализирует специфику научно-исследовательской деятельности субъектов образовательного процесса вуза. Обращается внимание на особенности повышения качества подготовки художников традиционного прикладного искусства и народных промыслов средствами научно-исследовательской работы. Убедительно представлены выводы, подтверждающие мнение о том, что в соответствии с концепцией академика РАО В. Ф. Максимович и под ее непосредственным руководством сформировано научно-педагогическое сообщество ученых Высшей Школы Народных Искусств (академия), многие из которых работают в русле ее научно-педагогической школы.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пантелеева, Евгения Владимировна. "ОБРАЗ 1990-Х В ПОЭЗИИ ВЯЧЕСЛАВА АР-СЕРГИ". У IX ИНФОРМАЦИОННАЯ ШКОЛА МОЛОДОГО УЧЕНОГО. Центральная научная библиотека УрО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.32460/ishmu-2021-9-0047.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматривается художественное изображение эпохи 1990-х в русскоязычных стихотворных текстах удмуртского поэта Вячеслава Ар-Серги. Устанавливается, что обозначенное время ассоциируется с образом города. В урбанистических текстах в большей степени получает выражение сложное авторское отношение к переживаемой современности; обозначена амбивалентность восприятия новых реалий и ценностей. Одной из важных тем, соотнесенных с поэтическим изображением 1990-х, становится тема этнической, языковой уязвимости представителя коренного народа. Определяется круг языковых средств, при помощи которых поэт художественно моделирует атмосферу новой реальности. Подчёркивается семантическая важность цветовой символики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шаповалова, И. А. "Технологии развития интерпретационной деятельности у студентов инновационных вузов России". У General question of world science. Наука России, 2021. http://dx.doi.org/10.18411/gq-31-07-2021-18.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследование посвящяется осмыслению перспективных направлений развития теории и практики воспитания и обучения (образования), педагогики 21 века. Представлено описание некоторых особенностей использования методов и приёмов анализа и интерпретации произведений искусства, научно-учебных текстов, трудов известных учёных в учреждениях общего и профессионального образования. Особое внимание уделено вопросам психолого-педагогической поддержки развития интерпретационной деятельности у студентов инновационного художественного вуза – ФГБОУ ВО «Высшая школа народных искусств (академия)» - на примере ИТПИ ВШНИ (академии).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Троценко, Тетяна, Валентина Данилко та Дмитро Троценко. "РОЗВИВАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАРОДНИХ РУХЛИВИХ ІГОР В УМОВАХ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". У WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.02.2020.v2.46.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Саитгалина, Л. В. "Региональный компонент в системе преподавания учебного предмета «Композиция прикладная»". У II Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/nvsu-2021/07/50.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье предлагается опыт приобщения обучающихся 11-13 лет к культуре народов ханты и манси через реализацию программы учебного предмета "Композиция прикладная" (из опыта работы Детской школы искусств №2 города Нижневартовска).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ершова, Ирина Николаевна. "Современные гусли как символ возрождения интереса к исполнительству на народных инструментах (на примере развития гусельного исполнительства в Санкт-Петербурге)". У VIII Всероссийская научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2020. http://dx.doi.org/10.36906/ksp-2020/66.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматриваются вопросы исполнительства на народных инструментах и музыкального образования на примере развития гусельной исполнительской школы в Санкт-Петербурге за последние два десятилетия. Поднимаются вопросы актуальности и дальнейших перспектив обучения игре на гуслях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Карпенко, И. А. "РИСУНКИ П.М.КОНДРАТЬЕВА ДЛЯ УЧЕБНИКОВ ШКОЛ НАРОДОВ КРАЙНЕГО СЕВЕРА ПРОБЛЕМЫ АТРИБУЦИИ". У Атрибуция предмета: интуиция, опыт, документ : сборник научных статей XXVII царскосельской конференции. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54764/ruscol.2021.32.83.001.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Марфусалова, Венера Петровна, та С. И. Осипова. "Обучение родному языку коренных народов Арктики в условиях начальной воскресной школы". У Idndigenous Languages as a Factor of sustainable development of the Arctic. Yakutsk: Russian Academy of Sciences Siberian Branch, The institute for Humanities Research and Indigenous studies of the North, 2019. http://dx.doi.org/10.25693/npk2019marfusalova.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Семесько, А. В., та С. Г. Фархутдинова. "Особенности работы концертмейстера в классах народных инструментах в детской школе искусств". У II Международная научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/nvsu-2021/07/51.

Повний текст джерела
Анотація:
Востребованность в грамотном исполнителе концертмейстере, наставнике для учащихся детских музыкальных школ обучающихся в музыкальных классах народных инструментов остается одной из самых актуальных задач образования. Деятельность концертмейстера многогранна с одной стороны это специалист-исполнитель знающий особенности и специфику музыкального инструмента, которому он аккомпанирует (приемы игры, приемы звукообразования), с другой исполнитель-музыкант обладающий необходимыми качествами и чертами концертмейстера как дирижерская воля, ритмическая и темповая устойчивость, умение владеть сценической выдержкой, моторикой, обладать уникальными способностями находить партнера во время остановки на сцене и потере текста.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Народна школа"

1

Онікієнко, І. М. Культурні діалоги І. Калинця у поетичній збірці «Ладі і Марені». Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1682.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається необхідність вироблення нової політики пам’яті щодо українства, творення модерної української культури європейського зразка. Саме у творчості українських постшістдесятників В.Стуса, І.Калинця, поетів Київської школи знайшла широкий вияв полікультурна спадщина українського етносу. У збірці І.Калинця «Ладі і Марені» реалізується духовна національна традиція через синтез таких видів мистецтва як архітектура, музика, усна народна творчість та обрядовість. Актуалізуючи пам'ять, І.Калинець у своїх віршах долає страх забуття історії, через культурні символи прагне підтвердити ідентичність свого народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Онікієнко, І. М. Культурні діалоги І. Калинця у поетичній збірці «Ладі і Марені». Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/1682.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається необхідність вироблення нової політики пам’яті щодо українства, творення модерної української культури європейського зразка. Саме у творчості українських постшістдесятників В.Стуса, І.Калинця, поетів Київської школи знайшла широкий вияв полікультурна спадщина українського етносу. У збірці І.Калинця «Ладі і Марені» реалізується духовна національна традиція через синтез таких видів мистецтва як архітектура, музика, усна народна творчість та обрядовість. Актуалізуючи пам'ять, І.Калинець у своїх віршах долає страх забуття історії, через культурні символи прагне підтвердити ідентичність свого народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Білоус, О. С. Формування морально-естетичних якостей особистості учнів засобами музичної творчості. НПУ, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3318.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглядається проблема формування морально-естетичних якостей особистості учнів засобами музичної творчості. На основі аналізу структури особистості виділяються ті особистісні якості учнів загальноосвітньої школи, які піддаються корекції, вихованню під впливом музичної творчості. Даються поняття творчості, музичної творчості, розглядаються особливості її прояву у учнів. На основі аналізу шкільної програми “Музика” йдеться про народні пісні, які можуть вплинути на внутрішній стан учнів. Для отримання очикуваних результатів, автор рекомендує їх вивчення у процесі власної музичної творчості учнів у вигляді імпровізації, драматизації, інсценізації. Автор приходить до висновку про дієвість цих засобів у процесі формування морально-естетичних якостей особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Народна школа" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії