Статті в журналах: "Напрямні"

1

Білоконь, А. О., В. О. Настасенко, В. О. Проценко та М. В. Бабій. "НАПРЯМКИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ З ТАНГЕНСНИМ МЕХАНІЗМОМ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 101–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття стосується найбільш поширеного типу суднових гідравлічних рульових машин (ГРМ) плунжерного типу, оснащених тангенсним важільним механізмом. Показано, що джерелом недоліків рульових машин плунжерного типу є недосконалість важільної системи, серед них зокрема її низький ККД, висока навантаженість деталей, та наявність значної кількості надлишкових зв’язків. Метою роботи є встановлення основних напрямків та оцінка резервів підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу. Задачі роботи полягають у наступному: визначити основні критерії технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу, що враховують досконалість структури, енергетичну ефективність його роботи, а також навантаженість деталей; виконати оцінку цих критеріїв для поширених конструкцій ГРМ плунжерного типу; намітити напрямки підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу та оцінити резерви їх застосування. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які сполучаються з плунжерами нижчими кінематичними парами. Це забезпечує наявність в механізмі ГРМ q = 20 надлишкових зв'язків, що унеможливлюють самовстановлення ланок механізму. Резервом для зменшення кількості надлишкових зв'язків є відмова від напрямних та підвищення класу кінематичних пар механізму ГРМ. В результаті досліджень на прикладі машини прототипа YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 показано, що в ній забезпечується виникнення значних поперечних сил, що передаються від румпеля на плунжери та напрямні та сягають близько 53% від колових зусиль на румпелі. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які здатні сприйняти лише 5...7% поперечного навантаження. Втрати на тертя плунжерів в ущільненнях серед усіх втрат на тертя в механізмі ГРМ складають 39%. Показано, що підвищення технічного рівня ГРМ, зокрема структурної досконалості, енергоощадності та зниження навантаженості деталей ГРМ має своїм ключем заміну тангенсного важільного механізму, що перетворює поступальний рух плунжерів в обертальних рух румпеля, на інший. Ключові слова: рульова машина плунжерного типу, плунжер, напрямна, румпель, момент, поперечна сила, розподіл навантаження, деформація, коефіцієнт корисної дії, структура.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Protsenko, V. O., V. O. Nastasenko, M. V. Babii та A. O. Bilokon. "ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВАЖІЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 78–90. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Досконалість конструкції будь-якої машини залежить від здатнос- ті зберігати стабільність технічної характеристики протягом усього періоду експлуатації. Особливого значення це набуває для рульових машин, від збережу- ваності яких залежить, зокрема, безпека мореплавства. Мета роботи – аналіз перспектив удосконалення важільних механізмів рульових машин плунжерного типу з точки зору підвищення структурної досконалості та зниження наван- тажуваності деталей. Результати. Показано, що еволюція важільного механіз- му рульових машин плунжерного типу відбувалась у напрямі зниження кількості надлишкових зв’язків. Механізм машини Р-18 має q = 26 надлишкових зв’язків, механізм ГРМ YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 має q = 20, машини HATLAPA R4ST-1000 – q = 16. Підвищення структурної досконалості механізмів ГРМ від- бувалось шляхом зміни призначення, конструкції та згодом відмови від напрям- ної балки. У машині Р-18 основним її призначенням є розвантаження плунжера. На несівну спроможність балки значний вплив має величина зазору в її сполучен- ні з опорою плунжерів. За відсутності зазору напрямна сприймає 92,3% попере- чного навантаження. У разі його збільшення до 0,25 мм напрямна сприйматиме вже 56,2% поперечного навантаження, а в разі подальшого збільшення зазору до 0,50 мм сприймає тільки 20% поперечного навантаження. Інша конструкція ГРМ – YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 зберегла напрямну як елемент, що унеможливлює поворот плунжерів навколо власної осі, її жорсткість достат- ня для сприяняття максимум 7% поперечного навантаження. Машина HATLAPA R4ST-1000 зовсім не містить напрямної, тобто 100% поперечного навантажен- ня сприймають плунжери. Показано, що кількість надлишкових зв’язків у меха- нізмі чотириплунжерної рульової машини можна зменшити до 6, що означає досягнення за критерієм мінімізації їх кількості глобального екстремуму параме- трів. Висновки. За критеріями структурної досконалості та навантаженості плунжерів поперечною силою, застосований у всіх сучасних ГРМ плунжерного типу тангенсний механізм досяг екстремуму свого розвитку, тому перспектива підвищення технічного рівня рульових машин плунжерного типу знаходиться в площині застосування іншого типу механізму для перетворення поступального руху плунжерів в обертальний рух румпеля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Шмаренкова, Наталiя. "Сучасні напрями діяльності кінноспортивних клубів: зарубіжний та вітчизняний досвід". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.50-55.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Здійснено узагальнення та систематизацію основних напрямів діяльності кінноспортивних клубів в Україні та за кордоном. Мета. Узагальнення та систематизація основних напрямів діяльності кінноспортивних клубів в Україні та за кордоном. Методи. Статистичний, порівняльного аналізу, систематизації. Результати. Представлена систематизація основних напрямків діяльності кінноспортивних клубів в Україні показала, що на сьогодні в Україні існують: 1) великі кінноспортивні клуби – суб’єкти, які задіяні за основною (в тому числі з організацією та проведенням кінноспортивних турнірів, змагань як національних, так і міжнародних) та додатковою діяльністю; 2) середні кінноспортивні клуби – суб’єкти, які надають широкий спектр основних та додаткових послуг, але не займаються організацією та проведенням кінноспортивних турнірів, змагань (через відсутність критих майданчиків); 3) малі кінноспортивні клуби – суб’єкти, які надають вузький спектр послуг. Аналіз та систематизацію основних напрямів діяльності кінноспортивних клубів в інших країнах здійснено на прикладі країн, які протягом останніх 20 років мали перемоги та були лідерами Олімпійських ігор з кінного спорту. Встановлено, що кінноспортивні клуби цих країн, як і українські, пропонують послуги основного та додаткового напрямів діяльності. При цьому вагоме місце в їх функціонуванні займають ті послуги, які забезпечують попит серед населення, дохідність (участь в тоталізаторах на скачках, які офіційно дозволені законодавством). Встановлено, що цей вид діяльності є важливим джерелом доходів як кінноспортивних клубів, так і бюджету країн. Можна констатувати, що адаптація кращого зарубіжного досвіду управління напрямами діяльності в Україні можлива за умов відповідного законодавчого та інституційного забезпечення. Дохідний напрям участі кінноспортивних клубів у тоталізаторах на скачках потребує прийняття рішення на рівні державної влади щодо необхідності та можливості дозволу на такий вид діяльності. Розвиток організаційно-технічного потенціалу, необхідного для розширення масштабів діяльності кінноспортивних клубів, може бути реалізований за умов паритетного державно-приватного партнерства, зокрема за напрямом відкриття закладів з підготовки кадрів та відкриття і реконструкції іподромів тощо. Ключові слова: кінноспортивні клуби, напрями діяльності, надання послуг.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Simsit, I. I. "СУБ’ЄКТИ ФОРМУВАННЯ ПАРТНЕРСЬКИХ ВЗАЄМИН ПІДЛІТКІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Роль суб’єктів розвитку партнерських взаємин є визначальною для дітей підліткового віку з огляду на те, що в цей період у людини відбувається становлення великої кількості рис та навичок особистісної ідентичності, закладаються передумови соціалізації, партнерських відносин, необхідні для самостійного дорослого життя, кар’єрного росту тощо. З огляду на це можна відмітити актуальність вивчення наукових підходів щодо складу і характеристик суб’єктів сприяння розвитку партнерських взаємин підлітків в освітньому середовищі. Мета статті – систематизувати суб’єкти і напрями, за якими вони сприяють формуванню партнерських взаємин підлітків в освітньому середовищі. Вивчення досліджуваної проблеми здійснюється із використанням низки загальнотеоретичних та аналітичних методів. Серед цих методів використано такі: метод систематизації, необхідний для формування системного огляду вказаного напряму та вивчення проблеми складу суб’єктів та напрямів, завдяки яким забезпечується формування досліджуваного процесу в умовах освітнього середовища; метод порівняльного аналізу, за допомогою якого проведено зіставлення поглядів авторів на вказану проблему, визначення відмінних та схожих підходів до оцінки. Виявлено, що суб’єктами вказаної категорії можуть виступати як педагоги шкільного освітнього середовища, так і підлітки, які навчаються та взаємодіють між собою. Серед основних напрямів сприяння розвитку даного феномену з боку названих суб’єктів виокремлено такі: конструктивістський розвиток, який забезпечується педагогом і включає три фази, які змінюються залежно від розвитку операційно-діяльнісного складника прояву даного процесу з боку партнерів-учнів; напрям розвитку педагогіки партнерства на рівні «педагог-учень» із застосуванням мотиваційно- ціннісного та операційно-діяльнісного складників; напрям розвитку толерантності, яка є складовою частиною мотиваційно-ціннісного компоненту даного феномену; напрям активізації особистісної характеристики, якою є соціалізація, що забезпечує розвиток мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів партнерських взаємин підлітків; напрям створення рефлексивних умов партнерських взаємин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Дорошенко, С. І., та С. М. Савонік. "МЕХАНІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЛІКУВАННЯ ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ ФРОНТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 114, № 1 (6 жовтня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-39-1-15-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. Лікування дефектів зу-бних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків передбачає використання спеціальних пристроїв, тобто апаратів – протезів, які мають певні конс-труктивні особливості. Такі пристрої створюють ортодонтичні зусилля. Оскільки зусилля є векторною величиною, то для проведення ортодонтичного ліку-вання необхідно визначити величину, напрям та точ-ку прикладання цих зусиль. Мета дослідження. є удосконалення методик ліку-вання дефектів зубних рядів, зокрема фронтальної ді-лянки у дітей та підлітків на основі процесу механі-ко-математичного моделювання за допомогою незні-много ортодонтичного апарата-протеза на верхню щелепу у дітей та підлітків. Матеріали та методи. Предметом дослідження бу-ла система, яка складалася із зубощелепного комплек-су пацієнта та ортодонтичного пристрою для ліку-вання дефектів зубних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків на верхню щелепу в процесі орто-донтичного лікування. Дослідження проводили мето-дом теоретичної механіки та механіки деформівного твердого тіла. Результати. Місце прикладання та напрям дії орто-донтичного зусилля істотно впливають на пересу-вання зубів. В залежності від того, як прикладається ортодонтичне зусилля, зуб може пересуватися пос-тупально, або поступально-обертально. Спосіб пересування зубів залежить від взаємного по-ложення вектора ортодонтичної сили та сил опору, які діють з боку кісткової тканини щелеп. Сили опору діють на поверхню кореня зуба і їх дію можна замі-нити рівнодіючою силою, яка проходить через центр опору (резистентності) зуба. Центр резистентності – це точка, через яку проходить рівнодіюча сил, які протидіють переміщенню зуба. Центр опору зуба знаходиться в середній частині кореня зуба.Розглянемо випадок, коли вектор ортодонтичного зу-силля діє в напрямі паралельному оклюзійній площині і проходить через центр опору кореня зуба. Дія орто-донтичної сили викликає появу нормальних напру-жень, які рівномірно розподіляються на перетині, яке проходить через вісь зуба. Оскільки вектори резуль-туючої сили опору і ортодонтичної сили співпадають по напряму, то зуб переміщується поступально та паралельно оклюзійній площині в напрямі дії ортодо-нтичного зусилля.Коли вектор ортодонтичного зусилля проходить че-рез центр резистентності кореня зуба під деяким кутом до оклюзійнійної площини, то це викликає поя-ву не тільки нормальних, але й дотичних напружень. Зуб буде переміщуватися поступально (корпусно) в напрямі дії ортодонтичної сили.Випадок дії ортодонтичного зусилля, вектор якого проходить між верхівкою кореня зуба та центром опору зуба викликає появу в осьовому перетині зуба рівномірно розподілених дотичних і нерівномірно роз-поділених нормальних напружень. Вектори результу-ючої сил резистентності і ортодонтичної сили не співпадають по напряму, що призводить до поступа-льно-обертального переміщення зуба. Зуб в цьому ви-падку обертається в годинниковому напрямку. Якщо вектор ортодонтичного зусилля проходить між ко-ронкою зуба та центром опору кореня зуба, то дія ортодонтичного зусилля викличе появу в осьовому пе-ретині рівномірно розподілених дотичних і нерівномі-рно розподілених нормальних напружень. Але дотичні напруження в цьому випадку будуть діяти в зворот-ному напрямку стримуючи вертикальне переміщення зуба. Зуб обертається в цьому випадку проти напря-му руху годинникової стрілки. Висновки. Місце прикладання та напрям дії ортодо-нтичного зусилля істотно впливають на пересування зубів. В залежності від того, як прикладається ор-тодонтичне зусилля, зуб може пересуватися посту-пально, або поступально-обертально.Якщо вектор ортодонтичного зусилля діє в напрямі паралельному оклюзійній площині і проходить через центр опору кореня, то зуб переміщується поступа-льно та паралельно оклюзійній площині. Коли дія ор-тодонтичного зусилля, вектор якого проходить між верхівкою кореня та центром опору зуба це призво-дить до поступально-обертального переміщення зуба за годинниковою стрілкою. Якщо вектор ортодонти-чного зусилля проходить між коронкою зуба та центром опору кореня зуба. У такому випадку зуб обертається проти напряму руху годинникової стрі-лки. Якщо ортодонтичне зусилля спрямовано не через центр резистентності, то ортодонтичне зусилля ви-кличе крім поступального руху в напрямі дії ортодо-нтичного зусилля, ще й його поворот навколо осі зуба.Робота є фрагментом теми науково-дослідної робо-ти «Диференційований підхід у виборі методу ліку-вання дефектів зубних рядів фронтальної ділянки у дітей та підлітків» (номер державної реєстрації (0116U008918)).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Шевчук, Євген. "ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ". Молодий вчений, № 12 (88) (26 лютого 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-3.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовані основні напрямки трансформації взаємодії органів управління акціонер- ним товариством та процеси, що з цим пов’язані. Виділені актуальні фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на діяльність акціонерного товариства. Визначено характер їх впливу на діяль- ність органів управління та процеси їх взаємодії. Наведені приклади з різним характером впливу на систему управління. Дослідженні можливі напрямки трансформації взаємодії органів управління акціонерним то- вариством. В рамках кожного напрямку трансформації визначені практичні варіанти їх реалізації. Описано їх сутність та особливості реалізації. Визначені позитивні наслідки від їх впровадження. Проаналізовано як впливають окремі напрямки трансформації на процеси співробітництва, комунікацію, відносини, зв’язки та впливи. Проаналізована можливість реалізовувати декілька напрямків трансформації одночасно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Davyduk, Alexander. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 170–75. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-170-175.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати аналізу стану іпотечного кредитування в України з виділенням ключових проблем, що не дозволяють іпотечному ринку розвиватися та підвищувати доступність для громадян країни. Вивчено стан банківського іпотечного кредитування в Україні з визначенням сучасних тенденцій розвитку такого напрямку та ключових проблем, що призводять до недоступності банківських кредитів для населення держави. На основі визначених проблем функціонування банківського та державного напрямків іпотечного кредитування в Україні запропоновано напрямки щодо поліпшення ситуації та розвитку іпотечного ринку в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Ажнюк, Богдан Миколайович. "Про діяльність мовознавчих установ НАН України в галузі лінгвістичних експертиз". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 10 (21 жовтня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.10.024.

Повний текст джерела

Анотація:

У доповіді наголошено на важливості й актуальності нового наукового напряму — лінгвістичної експертології, яка виникла на суміжжі мовознавства та юриспруденції, і показано, що цей напрям активно розвивається в мовознавчих установах НАН України. Наведено найвагоміші результати теоретичних та прикладних досліджень, окреслено напрями подальшої роботи. Зазначено, що установи НАН України протягом усього часу свого існування були і залишаються виконавцями різних типів лінгвістичних експертиз і мають великий досвід їх проведення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Слуцький, Ярослав. "ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АДАПТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 24–34. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-24-34.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сучасний стан і визначено перспективні напрями розвитку адаптаційної системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти України. Виокремлено організаційний та адаптаційно-освітній елементи адаптації. Увага приділена перспективним напрямам організаційного елементу, серед яких: створення центрів підготовки іноземних студентів на базі ЗВО, які мають виконувати координацію адаптаційних програм і надавати консультаційну допомогу, що дасть змогу повноцінно розвивати навички акультураційної тріади; а також організацій міжнародного напряму для роботи з іноземними студентами, що сприятиме розвитку вітчизняної освітньої системи та підвищенню потенціалу закладів вищої освіти в проведенні адаптаційної підготовки. Використана порівняльна характеристика українських та американських ЗВО в питанні проведення адаптаційних заходів, що дало змогу виокремити перспективні напрями, які потребують активного впровадження у систему підготовки іноземних студентів вітчизняних закладів освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ПЛАХТІЙ, Маріанна, та Тетяна СУЛЯТИЦЬКА. "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА ІСТОРІЯ ЛОГІКИ: СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ ПЕРСОНАЛІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 235–47. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідити особливості формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні, виявити спільні та відмінні персоналії в історії філософії та історії логіки на початку ХХ століття. Методологічними засадами дослідження стали історичний, компаративний методи та метод аналогії. Наукова новизна. Наприкінці ХІХ століття в межах логічної проблематики існувала велика кількість напрямів: логіка формальна, логіка індуктивна, логіка і теорія знання, логіка математична, психологічний напрямок у логіці. Розвиток логіки як філософської дисципліни вийшов за межі академічного філософствування. Вдалим прикладом існування кількох напрямів розвитку логіки в одному вітчизняному вищому навчальному закладі є Новоросійський (Одеський) університет. Вагомими були здобутки професорів кафедри філософії Р. Орбінського, М. Грота, М. Ланге. Утім, утвердження напряму математичної логіки у вітчизняній науці відбулось завдяки професорам математики Новоросійського (Одеського) університету. Професор І. Слешинський перетворив університет у осередок популяризації математичної логіки й дослідження проблем алгебри логіки та об’єднав навколо зазначених наукових проблем молодих учених − С. Шатуновського, Є. Буніцького, В. Кагана, І. Тимченко. Проте поступ математичної логіки у Новоросійському університеті був призупинений у результаті переїзду І.Слешинського до Польщі, еміграції Є. Буніцького. Висновки. Історико-філософська реконструкція логічних досліджень у контексті розвитку вітчизняної математичної логіки на початку ХХ століття виявляє наукові дослідження поза межами академічного філософствування та фіксує вагомі досягнення професорів математики І. Слешинського, Є. Буніцького, С. Шатуновського у популяризації математичної логіки та формування окремого напряму досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Гавриш, Ю. О. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РИНКОВОЇ АДАПТИВНОСТІ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 81–87. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти управління ринковою адаптивністю видавничо-поліграфічних підприємств. Метою статті є розвиток наукових положень щодо забезпечення високого рівня ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств. Інформаційну основу проведеного дослідження становили праці науковців та дані, отримані у процесі спостереження за діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств України. Для дослідження застосовано методи наукової абстракції, конкретизації (для виявлення напрямів та чинників забезпечення ринкової адаптивності), систематизації, групування та узагальнення (для розроблення схеми зовнішнього мікросередовища видавничо-поліграфічного підприємства як інтегратора комплексних послуг). В процесі спостереження за діяльністю видавничо-поліграфічних підприємств України виявлено основні проблеми їх функціонування, на основі чого виявлено напрями підвищення ринкової адаптивності цих суб’єктів господарювання, такі як функціональний, техніко-технологічний, фінансовий, інформаційний та інтелектуальний. В межах кожного напряму виявлено основні завдання, які слід вирішити для досягнення вищого рівня ринкової адаптивності. Обґрунтовано наукові положень щодо посилення ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств на основі інтелектуалізації послуг, що передбачає процедуру розроблення унікальної комерційної пропозиції з комплексного корпоративного рекламного забезпечення. Запропоновано схему зовнішнього мікросередовища видавничо-поліграфічного підприємства як інтегратора комплексних послуг, що може бути застосована для аналізу взаємозв’язків із контрагентами та виявлення вигід від співпраці підприємств із суб’єктами ринку. При цьому розроблення нової послуги корпоративного рекламного забезпечення передбачає те, що видавничо-поліграфічне підприємство стає інтегратором та співпрацює з багатьма іншими компаніями-підрядниками. Перспективним напрямом подальших досліджень є розроблення інструментарію забезпечення ринкової адаптивності видавничо-поліграфічних підприємств на засадах Індустрії 4.0.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Сергієнко, Н. А. "НАПРЯМИ ВЗАЄМОДІЇ ВИКОНАВЦЯ З БАНКАМИ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОЦЕСІ". Знання європейського права, № 3 (7 вересня 2021): 105–7. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.240.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано основні напрями взаємодії виконавця з банками у процесі примусового виконання рішень. Артикульовано існування договірного напряму взаємодії виконавця з банками у процесі примусового виконання рішень. Цей напрям взаємодії лежить у матеріальній площині. Прикладом цього напряму взаємодії є здійснення банками зберігання виявлених під час опису цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому й окремих частин таких виробів, на які накладено арешт. Наступний напрям взаємодії, про який йдеться у науковій статті, між виконавцем та банками під час виконавчого процесу - це інформаційна взаємодія. Цей напрям взаємодії лежить у процесуальній площині, і полягає він в отриманні виконавцем інформації, необхідної йому для примусового виконання рішення, яка може згідно із законом бути надана виконавцю банком. У статті узагальнено, що такі напрями взаємодії виконавця з банками, як виконання постанов виконавця про арешт коштів, що зберігаються на рахунках клієнта, та банківських металів, а також виконання банками платіжних вимог, оформлених та поданих у банки виконавцем, можна визначити як виконавчу взаємодію, що лежить у процесуальній площині. Таким чином, зі сторони банку безпосередньо виконується владне розпорядження виконавця щодо зупинення вільного обороту коштів на рахунках клієнта банку, банківських металів, що належать клієнту банку, чи щодо списання без акцепту клієнта банку коштів із рахунків клієнта банку. У статті резюмовано, що площина взаємодії «виконавець - банки»: 1) процесуальна (інформаційна та виконавча взаємодія), 2) матеріальна (договірна взаємодія); для неї характерні відносини «по горизонталі», оскільки відсутнє підпорядкування вказаних суб’єктів, а основний об’єкт таких відносин - примусове виконання рішення, чому і сприяє банк, надаючи виконавцю інформацію чи виконуючи його постанову. Ця стаття буде становити інтерес як для юристів-науковців, так і для юристів-практиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

САМОЙЛЕНКО, ОЛЕНА. "Протидія кримінальним правопорушенням, учиненим у кіберпросторі, як новий напрям криміналістики". Право України, № 2021/08 (2021): 131. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-131.

Повний текст джерела

Анотація:

Діяльність із розслідування кримінальних правопорушень потребує реалізації широкого кола завдань правоохоронних органів, серед яких одним з основ них завдань визнається протидія кримінальним правопорушенням. Сьогодні середовищем вчинення більшості останніх є кіберпростір. Телекомунікаційна мережа, комп’ютерна інформація та інші елементи такого середовища будуть предметом, знаряддям та/або засобом широкого кола злочинних посягань – від сфери національної безпеки до відносин власності. Десятиліттями в криміналістиці приділялася увага проблемам розслідування лише тих діянь, які докладно описані як кіберзлочини в Конвенції про кіберзлочинність, що, звісно, не відповідало умовам часу. Метою статті є дослідження протидії кримінальним правопорушенням, учиненим у кіберпросторі, як нового напряму криміналістичної науки. У статті визначені й описані складнощі, що виникають на шляху успішності теоретичних розробок, і перспективи дослідження окремих структурних одиниць визначеного наукового напряму. Встановлено, що структурно науковий пошук учених у цьому напрямі можна активізувати для вирішення двох груп завдань: 1) формування концептуальних засад протидії таким правопорушенням; 2) визначення структурних одиниць вказаного напряму, зокрема напрямів формування методик розслідування кримінальних правопорушень, учинених у кіберпросторі; відповідно, розроблення останніх. У результаті аналізу криміналістичної діяльності з протидії злочинності та на підставі наявних розробок у галузі філософії, кібернетики та телекомунікаційних технологій конкретизовані вихідні загальнотеоретичні положення у досліджуваному науковому напрямі криміналістики. По-перше, виокремлено два рівня злочинної діяльності у кіберпросторі, зокрема: 1) сукупність одиничних злочинів, що мають взаємозв’язок за розвитком; 2) злочинні технології. По-друге, криміналістичну класифікацію цієї множини правопорушень визнано підґрунтям розроблення комплексної методики (теоретико-методичних засад) розслідування кримінальних правопорушень, учинених у кіберпросторі. По-третє, обґрунтовано, що полімотивованість злочинної діяльності у кіберпросторі є принциповим підходом при розв’язанні питань оптимізації протидії відповідній категорії правопорушень. По-четверте, спільний аналітичний підхід до процесу протидії кібрзлочинам уповноважених на це суб’єктів і ситуаційну обумовленість визнано ключовими аспектами побудови та реалізації тактичних операцій при розслідуванні кримінальних правопорушень, учинених у кіберпросторі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Безусий, В. В. "ФОРМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (21 квітня 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).425.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано специфіку форм соціально-го захисту державних службовців в Україні. Наведе-но особливості норм законодавства у вказаній царині. Розкрито наукові підходи до характеристики темати-ки наукового дослідження. Наголошено, що формами соціально-побутового напряму соціального захисту державних службовців є: надання безвідсоткового кре-диту для житлового будівництва або придбання квар-тир чи індивідуальних житлових будинків; надання службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань – вид грошової допомоги, яка надається для вирішення різноманітних особистих питань один раз на рік у розмірі середньомісячної за-робітної плати на підставі особистої заяви. Визначено, що формою пенсійного напряму соціального захисту державних службовців є пенсія державного службов-ця. Пенсія державного службовця – це вид пенсійного напряму соціального захисту державних службовців, який виплачується державним службовцям у разі досягнення ними пенсійного віку. Специфіка пенсій-ного забезпечення державних службовців зумовлена тим, що згідно з чинним законодавством воно здійс-нюється у загальному порядку відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Встановлено, що натепер соціальний захист державних службовців здійснюється в чоти-рьох напрямах: матеріальному, соціально-побутовому, оздоровчо-рекреаційному та пенсійному. Специфіка перерахованих напрямів зумовлена тим, що ряд форм соціального захисту є характерними лише для держав-них службовців і не є характерними для інших катего-рій працюючих громадян, наприклад, матеріальне та соціально-побутове забезпечення. При цьому зверне-мо увагу на те, що за останні роки соціальний захист державних службовців був у багатьох моментах зрів-няний із соціальним захистом інших категорій праців-ників. Реалізація кожного із напрямів здійснюється за допомогою конкретних видів соціального захисту, які передбачені чинним законодавством у різних фор-мах. Окрім проаналізованих, на державних службов-ців поширюються всі ті гарантії соціального захисту, які належать усім громадянам нашої держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Матійко, Микола Володимирович. "ЩОДО СПІВВІДНОШЕННЯ ФУНКЦІЙ ПРИВАТНОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 26–31. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.363.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню функцій приватного та цивільного права. Шляхом аналізу практики дії норм приватного та цивільного права досліджено напрямки впливу приватного та цивільного права на суспільні відносини. Розглянуті погляди вчених щодо напрямків впливу цивільного права та приватного права на суспільні відносини, їхньої ролі та соціального значення. Охарактеризовано прояви функціоналізму в цивільному та приватному праві. Розглянуті погляди вчених щодо визначення функцій права, функцій приватного права, функцій цивільного права. Визначена можливість застосування теоретичних розробок стосовно поняття та структури функцій права та функцій галузей до цивільного права та приватного права. Підтримана точка зору, згідно з якою структуру функції цивільного права становлять зміст функції цивільного права (спосіб впливу цивільного права на суспільні відносини в певному напрямку, в якому проявляються сутність, ознаки та основні властивості цивільного права), об'єкт функції цивільного права (суспільні відносини, на які цивільне право здійснює вплив), суб'єкт функції цивільного права (суб'єкт завдяки якому здійснюється вплив на суспільні відносини в певному напрямку) та засоби реалізації функції цивільного права (засоби забезпечення впливу цивільного права в певному напрямку. Розглянуті погляди вчених щодо диференціації функцій приватного права та функцій цивільного права. Підкреслено, що функціями цивільного права можуть бути опосередковані напрямки впливу та соціальне значення приватного права, а отже - його функції. Поряд із цим зроблено припущення, що приватне право як наднаціональне утворення без умови опосередкування правом цивільним та міжнародним приватним правом також виконує певні функції. Виділено цивілізаційну, основоутворюючу, інтеграційну, системоутворюючу, ціннісну функції приватного права. Визначена важливість функцій приватного права. Охарактеризовано прояви цивілізаційної, основоутво-рюючої, інтеграційної, системоутворюючої, ціннісної функцій приватного права Співвіднесені функції цивільного та приватного права. Зазначається про важливість зазначених аспектів у сфері юридичної практики. Сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку досліджень функцій цивільного права та функцій приватного права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Михайлевич, М. Ю., та В. Ф. Макєєв. "Оклюзійні інтерференції і скронево-нижньощелепні розлади". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12041.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. На сьогодні немає жодної узгодженої оклюзійної концепції, яка давала би відповідь на розробку ефективної технології нормалізації оклюзійних контактів при тому чи іншому варіанті прикусу. Багато в чому складність ситуації пояснюється існуючою до тепер «оклюзійною незʼясованістю», яка затруднює оптимальний вибір тактики лікування оклюзійної інтерференції. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації відносно сучасних поглядів щодо впливу оклюзійних інтерференцій на скронево-нижньощелепні розлади. Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз із питань взаємодії оклюзії і скронево-нижньощелепних суглобів. Результати досліджень та їх обговорення. Класична гнатологічна теорія заснована на принципах концепції середньостатистичного «ідеального» прикусу, і на основі якої побудований середньоанатомічний артикулятор, відходить на задній план. Стабільні трансверзальні та вертикальні положення нижньої щелепи забезпечують фісурно-горбкові контакти жувальних зубів, які перешкоджають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи «оклюзійний захист СНЩС». Напрямні площини зубів у сагітальному та трансверзальному напрямках впливають на характер оклюзійних рухів нижньої щелепи. Оклюзійні порушення, особливо після неадекватного протезування, своїм впливом на скронево-нижньощелепні розлади можуть проявитися через 4–6 років, що повʼязано з високими пристосувальними можливостями як мʼязів, так скронево-нижньощелепних суглобів. Висновки. Необхідно зазначити недостатність даних про закономірності впливу оклюзії у динаміці патологічних процесів на функцію жувальних мʼязів і скронево-нижньощелепні суглоби, а також в питаннях донозологічної діагностики порушень функцій жувальних мʼязів і СНЩС в ортопедичній стоматології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Михайлевич, М. Ю., та В. Ф. Макєєв. "Оклюзійні інтерференції і скронево-нижньощелепні розлади". CLINICAL DENTISTRY, № 1 (30 квітня 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12041.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. На сьогодні немає жодної узгодженої оклюзійної концепції, яка давала би відповідь на розробку ефективної технології нормалізації оклюзійних контактів при тому чи іншому варіанті прикусу. Багато в чому складність ситуації пояснюється існуючою до тепер «оклюзійною незʼясованістю», яка затруднює оптимальний вибір тактики лікування оклюзійної інтерференції. Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації відносно сучасних поглядів щодо впливу оклюзійних інтерференцій на скронево-нижньощелепні розлади. Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз із питань взаємодії оклюзії і скронево-нижньощелепних суглобів. Результати досліджень та їх обговорення. Класична гнатологічна теорія заснована на принципах концепції середньостатистичного «ідеального» прикусу, і на основі якої побудований середньоанатомічний артикулятор, відходить на задній план. Стабільні трансверзальні та вертикальні положення нижньої щелепи забезпечують фісурно-горбкові контакти жувальних зубів, які перешкоджають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи «оклюзійний захист СНЩС». Напрямні площини зубів у сагітальному та трансверзальному напрямках впливають на характер оклюзійних рухів нижньої щелепи. Оклюзійні порушення, особливо після неадекватного протезування, своїм впливом на скронево-нижньощелепні розлади можуть проявитися через 4–6 років, що повʼязано з високими пристосувальними можливостями як мʼязів, так скронево-нижньощелепних суглобів. Висновки. Необхідно зазначити недостатність даних про закономірності впливу оклюзії у динаміці патологічних процесів на функцію жувальних мʼязів і скронево-нижньощелепні суглоби, а також в питаннях донозологічної діагностики порушень функцій жувальних мʼязів і СНЩС в ортопедичній стоматології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Стукалець, Ігор, Сергій Коробка та Роман Цонинець. "Використання SolidWorks Flow Simulation під час моделювання геометричних форм деталей кузовів автомобілів". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 127–42. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.127.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі запропоновано сучасний підхід до моделювання геометричної форми верхнього спойлера-обтічника кабіни вантажного автомобіля за результатами проведеного імітаційного моделювання руху вантажного автомобіля з визначенням коефіцієнта лобового опору з метою зменшення коефіцієнта лобового опору повітря. Аналіз динаміки автомобіля і наукових праць стосовно аеродинаміки транспортних засобів, а також сучасних методик проведення аеродинамічних досліджень автомобілів і технологій виробництва кузовних та начіпних елементів кузовів автомобілів дав змогу визначити підходи до моделювання геометричних форм елементів кузова транспортних засобів на прикладі верхнього спойлера-обтічника кабіни вантажного автомобіля. Спойлери кабіни вантажного автомобіля різних геометричних форм змодельовано в CAD-системі SolidWorks з використанням поверхневого та твердотілого моделювання. Здійснено імітаційне моделювання руху автомобіля в середовищі модуля гідрогазодинамічного дослідження SolidWorks Flow Simulation, що дало змогу встановити траєкторії руху потоків повітря під час руху автомобіля. На підставі одержаних траєкторій руху повітря, що обтікає автомобіль, визначено контури та напрямні в різних проєкціях та перерізах із наступним використанням їх для геометричного моделювання форми спойлера кабіни складної геометричної форми. На підставі проведених досліджень встановлено значення сили опору повітря на поверхнях автомобіля, побудовано діаграми швидкостей руху повітря та його траєкторій; розраховано значення коефіцієнта лобового опору для кожного з варіантів використання спойлерів різних геометричних форм. Визначено та змодельовано геометричну форму спойлера, яка забезпечує найкращі результати з мінімальним значенням коефіцієнта лобового опору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Галич, І., Р. Антощенков, В. Антощенков, C. Дюндик та Ю. Жарко. "Динаміка одинарних та здвоєних колісних систем трактора у вертикальному напрямку". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).14-23.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі наведено результати досліджень динаміки одинарних та здвоєних колісних систем трактору у вертикальному напрямку в залежності від профілю опорної поверхні. Дослідження виконано для одинарних та здвоєних колісних систем тракторів серії ХТЗ-240.В роботі наголошено, що підвищення продуктивності та ефективності використання машиннотракторних агрегатів досягається за рахунок збільшення робочих швидкостей, ширини обробітку та раціонального використання сільськогосподарських машин, що входять до складу агрегатів.При цьому, як нерівність поверхні поля так і швидкість руху є джерелами додаткових коливань та вібрацій агрегату. Додаткові коливання складових елементів трактора призводять до збільшення переущільнення ґрунту. Для кращого розуміння цього процесу необхідно враховувати фізику реакції шин на нерівності поверхні поля, зокрема вплив еластичної частини колеса.Математична модель колеса, що включає коефіцієнт опору кочення, який залежить від тиску в шині і швидкості. Складено еквівалентну динамічну модель одинарних та здвоєних колісних систем, що рухається по опорній поверхні в MatLab\Simulink.Визначено, що мінімальний радіус одиночного колеса дорівнює 0,7599 м, а максимальний – 0,8605 м. Відповідно, розмах коливань радіусу одинарного колеса складає 0,1006 м. Радіус здвоєного колеса має мінімальне значення 0,75 м, максимальне – 0,820 м та розмах – 0,07 м. Розмах коливань радіусу здвоєних коліс нижче на 0,03 м ніж для одинарних коліс. Здвоєне колесо має нижчу амплітуду та розмах коливань швидкості центру мас у вертикальному напрямі ніж одинарне колесо. Здвоєне колесо має меншу деформацію у вертикальному напряму, тобто динамічний радіус залишається більш стабільним.Сформовано передатні функції залежності швидкості центра мас колеса у вертикальному напрямі від швидкості зміни висоти профілю опорної поверхні для одинарних та здвоєних колісних систем. Розраховано логарифмічно амплітудно-фазову частотну характеристики одинарних та здвоєних коліс у вертикальному напрямі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Kolomiets, O. G., V. I. Mikhailovsky та N. Ya Nalyvaiko. "Основні напрями збалансованого розвитку ІТ-сектору". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 4 (25 квітня 2019): 53–56. http://dx.doi.org/10.15421/40290411.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено основні напрями комплексної програми збалансованого розвитку ІТ-сектору, потребу забезпечення її комплексного розвитку та збалансованої і стабільної роботи. З'ясовано, що до програми збалансованого розвитку варто віднести такі напрямки: ІТ-аутсорсінг; R&D центри; Стартапи; E-комерція; ІТ в державному управлінні; ІТ-інфраструктура; Кібербезпека. Рекомендовано заходи та механізми коротко- та довготермінового характеру розвитку науково-дослідних центрів і стартапів України. Визначено ресурси, необхідні для збалансованого і ефективного розвитку цих напрямків та оцінено прогнозовані результати (зростання обсягів бюджетних надходжень, зростання рівня інноваційних продуктів, вдосконалення національної інноваційної системи тощо). Досліджено, що максимальне спрощення процедури відкриття за кордоном певного типу операцій – це обґрунтована потребу повного і прозорого доступу вітчизняних підприємців до міжнародних онлайн торгівельних майданчиків. Досліджено процес удосконалення бізнес-середовища для гравців телекомунікаційного ринку України. Особливу увагу приділено аналізу загрози для України кібергшпигунства у сфері критичної інфраструктури (енергозабезпечення, водопостачання, транспорт).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Воїнов, В. В. "Аналіз напрямків розвитку технологій, що базуються на застосуванні штучного інтелекту, в логістиці Збройних Сил України". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті здійснений аналіз можливих напрямків розвитку автоматизованих систем управління (АСУ) логістикою Збройних Сил України. На прикладі розробок та досліджень, що ведуться за замовленням відповідних командувань Збройних Сил США, розглянуті найбільш очевидні варіанти застосування у АСУ систем та алгоритмів штучного інтелекту (ШІ). Розглянуті можливості, що надаються із застосуванням елементів ШІ у технічному обслуговуванні, на прикладі системи ALIS, для діагностування літаків сімейства F-35 та системи WATSON, для діагностування бойових машин Stryker. Щодо можливостей регулювання та контролю військових закупівель, розглянуті можливості системи DLA. Також розглянуті можливості удосконалення системи медичного забезпечення військовослужбовців як у пунктах дислокації, так і у польових умовах. Висвітлене питання автоматизації постачання предметів забезпечення до лінії зіткнення з противником за допомогою безпілотних систем. Перелічені напрями логістики на прикладі Збройних Сил США дають розуміння напрямів подальших досліджень щодо застосування алгоритмів ШІ у вдосконаленні АСУ логістики Збройних Сил України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Havaliukh, Oleh, та Volodymyr Kharabara. "Аналіз досвіду організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки у провідних країнах світу". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (13 лютого 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування військових частин та підрозділів Збройних Сил України спільно з військовими формуваннями інших відомств в антитерористичній операції та в операції об’єднаних сил на сході держави вказало на ряд недоліків підготовки складових сектору безпеки й оборони. Підготовки повинна забезпечувати набуття спроможностей як самостійно виконувати завдання за призначенням так і спільно в складі об’єднаних угруповань та тактичних груп. Необхідність впровадження нових підходів до підготовки сил безпеки й оборони, потребують удосконалення організації об’єднаної підготовки. На основі аналізу організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки, визначити принципові напрями для підвищення ефективності підготовки підрозділів сектору безпеки й оборони держави. Стаття висвітлює результати аналізу організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки в провідних країнах світу і має на меті оприлюднити необхідні напрямків розвитку підготовки складових сектору безпеки й оборони. Дозволить виділити головні напрямки, що в подальшому надасть можливість формувати необхідні рекомендацій з метою покращення функціонування системи підготовки складових сил оборони.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Клепар, Марія. "МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК І НАПРЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-МІЖНАРОДНИКІВ". Інноватика у вихованні, № 9 (10 червня 2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.143.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено комплексний аналіз міжнародної діяльності закладів вищої освіти (ЗВО) України як важливого чинника професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі міжнародних відносин. Актуальність цієї проблеми полягає в необхідності всебічного осмислення здобутків і прогалин в організації діяльності в означеному напрямі як важливої передумови модернізації і вдосконалення організації освітнього процесу вишів, що забезпечують надання таких освітніх послуг. Мета статті - здійснення загальної характеристики міжнародної діяльності ЗВО України як вагомого чинника професійної підготовки майбутніх фахівців із міжнародних відносин. Її реалізація передбачає розв’язання таких завдань: з’ясування змісту та основних умов, форм, напрямів і тенденцій міжнародного співробітництва українських вишів; визначення його різнобічного впливу на професійну підготовку студентів-міжнародників; узагальнення інноваційного досвіду діяльності ЗВО в цьому напрямі та перспектив її подальшого вдосконалення. У процесі дослідницької роботи використано дві основні групи методів: загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція і дедукція тощо) і міждисциплінарні (дискурс-аналіз, системно-структурний, структурно-функціональний, порівняльний та ін.). Результати дослідження полягають у з’ясуванні змісту та основних форм, напрямів, тенденцій розвитку зарубіжних зв’язків і зовнішньої діяльності ЗВО України; узагальнені нагромадженого ними досвіду і здобутків діяльності в цьому напрямі за доби державної незалежності; здійсненні всебічного аналізу ролі міжнародного співробітництва українських вишів у розвитку різних форм і напрямів академічної мобільності студентів-міжнародників (програми подвійних дипломів, реалізація науково-дослідницьких проектів, обмінних програм тощо).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Blyzniak, O. A. "Польська концепція «східного виміру» політики Європейського Союзу". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 9(137) (14 серпня 2016): 131. http://dx.doi.org/10.15421/171689.

Повний текст джерела

Анотація:

Охарактеризовано передумови вступу Польщі до Європейського Союзу. Оцінено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на динаміку інтеграційних процесів у Польщі. Проаналізовано підстави значного зацікавлення Варшави у розширенні східного кордону ЄС. Досліджено витоки та еволюцію польської концепції «східного виміру» політики ЄС. З’ясовано цілі ЄС у Східній Європі. Представлено головні аспекти та напрямки реалізації Європейської політики сусідства. Визначено особливу роль Польщі у формуванні та реалізації цієї міжнародної ініціативи. Оцінено вплив самітів ЄС на ключові рішення в рамках міжнародної співпраці в сфері економіки, культури, освіти тощо. Проаналізовано підсумкові декларації самітів. Наголошено на актуальності заходів з підтримки стабільності та безпеки у Центрально-Східній Європі. Доведено, що у вирішенні спільних для ЄС напрямків роботи активну позицію посідає Польща. Проаналізовано польсько-шведський проект програми Східного партнерства. Простежено внесок Польщі в імплементацію східної політики ЄС. Охарактеризовано особливості польської дипломатії у напрямку розширення ЄС на Схід. Визначено роль Варшави як найбільш дієвого промоутера політики східного виміру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Bratko, Artem, Dmytro Sofijan та Oleg Kovalchuk. "Використання методик стратегічного аналізу при проведенні оборонного планування Державної прикордонної служби України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (20 червня 2021): 79–88. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Державна прикордонна служба України є складовою сектору безпеки і оборони та зі зміною умов та подальшого розвитку постала необхідність у проведенні огляду стану на основі методики аналізу сильних та слабких сторін, можливостей та загроз (SWOT), що є обгрунтуванням для визначення основних напрямків розвитку Державної прикордонної служби України. Вихідними даними є існуюча законодавча база, сценарії та ситуації розвитку воєнно-політичної обстановки, функції та обов’язки прикордонного відомства. Методом експертної оцінки визначено важливість основних параметрів та за допомогою SWOT – аналізу в умовах повсякденної діяльності, в умовах ускладнення обстановки та в умовах воєнного характеру, можливостей та загроз, обґрунтовано напрямки подальшого розвитку Державної прикордонної служби України для забезпечення ефективного застосування прикордонного відомства в принципово нових умовах. SWOT – аналіз є адекватним методом для проведення стратегічного аналізу, який надає змогу визначення напрямів розвитку частин та підрозділів Державної прикордонної служби України та обґрунтування їх завдань. Таким чином, проведений аналіз визначає сильні та слабкі сторони прикордонного відомства, можливості та загрози в умовах повсякденної діяльності, в умовах ускладнення обстановки та в умовах воєнного характеру, що в подальшому може бути використаний під час надання пропозицій щодо визначення основних напрямів діяльності та подальшого розвитку Державної прикордонної служби України, а також враховано під час надання пропозицій щодо змісту проєкту Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Boryn, Galyna. "Діяльнісний підхід у професійній підготовці майбутніх педагогів до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку". Освітній простір України 17 (22 листопада 2019): 52–58. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.52-58.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано актуальні погляди на професійну підготовку майбутніх педагогів дошкільних закладів освіти. Виокремлено основні напрями удосконалення підготовки студентів спеціальності “Дошкільна освіта” в контексті художньо-конструктивної діяльності вихованців. Охарактеризовано особливості художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку та окреслено зміст та напрями підготовки майбутніх педагогів в означеному напрямі на основі діяльнісного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Halaniuk, Iakiv S. "Оцінка ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної влади". Public administration aspects 5, № 12 (30 березня 2018): 5–16. http://dx.doi.org/10.15421/15201744.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено укладені автором напрями оцінювання ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної влади та проаналізовано основні блоки функцій взаємодії усіх елементів публічного управління, на результатах виконання яких і базується зазначена оцінка. Представлено розроблену автором стратегічну карту моделі Balanced Scorecard для оцінки ефективності взаємодії Державної прикордонної служби України з органами державної влади та місцевого самоврядування. Запропоновано методичний підхід до аналізу та визначення напрямків взаємодії між підрозділами Державної прикордонної служби України та органами публічного управління при виконанні ними своїх завдань, розроблено систему заходів їх реалізації. З використанням такого підходу визначені ключові показники оцінювання результативності взаємодії органів Державної прикордонної служби України та Державної фіскальної служби України у частині здійснення заходів спільного відеоконтролю в пунктах пропуску на державному кордоні України. Відзначено, що запропоновані показники не є універсальними та можуть бути адаптовані для потреб конкретного підрозділу Державної прикордонної служби України або напряму діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Масюк, О. М., Н. М. Сінопальнікова та Л. І. Титаренко. "НАСТУПНІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 134–43. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема наступності дошкільної та початкової освіти набула особливого значення в умовах розбудови Нової української школи, розвитку інклюзивної форми навчання дітей з особливими освітніми потребами. Мета статті полягає у виявленні напрямів реалізації наступності у процесі формування математичної компетентності дошкільників та учнів початкової школи з мовленнєвими порушеннями. Нами використано емпіричний і системний підходи, методи аналізу та синтезу, згідно з якими виявлено напрями впровадження наступності у формуванні математичної компетентності і виокремлено специфічні чинники, що впливають на рівень її сформованості у дітей з вадами мовлення. Основні результати дослідження полягають у розробленні змістового та методичного забезпечення наступності у формуванні математичної компетентності дошкільників та учнів початкової школи з мовленнєвими порушеннями. Наступність між дошкіллям і початковою школою забезпечується змістовим і методичним напрямами з врахуванням індивідуальних особливостей учнів. Особливості формування математичної компетентності дітей з мовленнєвими порушеннями полягають у тому, що у учнів спостерігаються труднощі в оволодінні відповідним рівнем абстракції понять, термінами, символами, схемами, у формуванні складних програм математичної діяльності, у недостатньому розвитку комунікативних навичок. Тому реалізація змістового напряму наступності у дошкільній освіті у процесі формування математичної компетентності у дітей з мовленнєвими порушеннями передбачає зміщення акцентів з предметних математичних компетентностей на формування прийомів розумових дій. А в учнів початкової школи – на визначеному програмою змісті, на проведення досліджень об’єктів, з’ясування наявних і прихованих зв’язків між ними. Методичний напрям наступності реалізується через методики навчання, прийоми і методи роботи з дітьми і передбачає роботу в групах, залучення до рухової активності, виконання вправ на розвиток дрібної моторики. Дослідження визначає подальший розвиток О.М. Масюк, Н.М. Сінопальнікова, Л.І. Титаренко 135 питання реалізації наступності дошкільної та початкової освіти та розробку змістового і методичного забезпечення наступності у процесі формуванні математичної компентності дітей з мовленнєвими порушеннями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Казмірчук, Олег, Олександр Курчаба та Галина Єрко. "НАЦІЄТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ: КОРИФЕЇ В СУСПІЛЬНІЙ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 98–102. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблена спроба проаналізувати потенціал історичної пам’яті про театр корифеїв у контексті утвердження цінностей та ідеалів української нації у XXI столітті. Зауважено на потребі збереження та популяризації кращих зразків культурної спадщини України з огляду на глобалізаційні процеси та їх виклики. Розглянуто три напрями, за якими доцільно здійснювати повернення в національну пам’ять здобутків корифеїв. У першому напрямі, науковому, охарактеризовано основні академічні опрацювання цієї темати- ки за останнє десятиріччя – численні публікації та монографії, зокрема дослідження українського вченого- літературознавця А. Новикова про засновника нового українського театру М. Кропивницького. Другий напрям – художньо-літературний – висвітлює характерні форми й жанри образної інтерпретації життя і діяльності митців українського театру кінця XIX століття. Зосереджено увагу на сучасних підходах – появі «літератури факту» як методу письменства про добре відомий факт, що показаний у новому авторському висвітленні. Серед таких поодиноких зразків наголошено на роботах лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Г. Гусейнова – «Господні зерна» та «Незаймані сніги». Третій напрям – кінематографія – окреслено як перспективний та потрібний канал популяризації спадщини корифеїв, однак поки не розроблений. З’ясовано актуальність кінематографічного відображення мистецької тематики, зокрема про родину Тобілевичів, яка дала Україні знаних театральних діячів, про творчий дует і сімейну пару М. Садовського і М. Заньковецької, про батька нового українського театру М. Кропивницького. Визначено загальноосвітній, виховний та об’єднавчий потенціал спадщини корифеїв у кристалізації ціннісних орієнтирів української нації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Шейко Ю.О., к.е.н., старший викладач. "ПРІОРИТЕТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 106–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Фінансові ресурси страхових компаній у розвинених країнах є потужним джерелом інвестування економіки, що зумовлене природою страхування і наявністю у розпорядженні страхових компаній значного обсягу страхових фондів. Тоді як в Україні прибуток від інвестиційної діяльності займає лише незначний відсоток сукупного прибутку страховиків. Це підтверджує актуальність проведення досліджень напрямків та механізмів залучення страхових компаній до процесів інвестування економіки. У статті досліджено теоретичні засади та обґрунтовано важливість інвестиційної діяльності страхових компаній в економіці. Проаналізовано основні напрями інвестиційних вкладень вітчизняних страховиків. Визначено, що при здійсненні інвестиційної діяльності вони обирають менш ризикові напрями інвестування, що приносять гарантований дохід. Обґрунтовано, що сфера інвестиційної діяльності страховиків є досить монополізованою. Обґрунтовано, що одним із напрямів активізації і підвищення ефективності інвестиційної діяльності страхових компаній є розвиток нових страхових продуктів, зокрема такого страхового продукту як інвестиційне «фондове страхування» або Unit-Linked, що передбачає поєднання класичного накопичувального страхування життя з інвестиційною діяльністю у вигляді вкладень у пайові та ETF фонди. Визначено, що хоча розвиток цього виду страхування ще стримують певні фактори (законодавчі обмеження щодо розміщення резервів, часові рамки визначення страхової суми, відсутність розроблених правил Unit-Linked страхування та правил роботи за цим страховим продуктом), даний вид страхування є досить перспективним і потребує прискіпливішої уваги з боку вітчизняних регуляторів і страховиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Романова, Л. В. "МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНА ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(60) (30 квітня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/60-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою написання даної статті є розробка основних інноваційних напрямків щодо вдосконалення управління маркетинговою діяльністю промислових підприємств в умовах інноваційної економіки. Основними методами дослідження стали системний підхід, ситуаційний, аналіз і синтез, діалектичний і логічний методи. Науковою новизною даної роботи є визначення маркетингового управління базовою складовою системи управління підприємствами і визначення концепції маркетингу як інноваційного напряму розвитку маркетингу на промислових підприємствах з метою забезпечення реальної клієнтоорієнтованості. Запропоновано нові принципи і технології маркетингу. Практична цінність досліджень полягає можливості реалізації запропонованих інноваційних рішень в маркетинговому управлінні промисловими підприємствами. У процесі досліджень визначено роль управлінських і маркетингових інновацій. Встановлено рівень інноваційної активності промислових підприємств України, запропоновано напрями трансформації маркетингового управління з метою забезпечення реальної клієнтоорієнтованості. Запропоновано сучасна класифікація інновацій, концепція маркетингу взаємин в маркетинговому управлінні промислових підприємств. Показані ті трансформації маркетингу, які зумовлюють зміну його ролі і місця в управлінні підприємством. Запропоновано нові технології маркетингового управління та принципи побудови маркетингу взаємовідносин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Семененко, І. М., Я. В. Бурко та А. О. Торба. "Аналіз проєктів міжнародної допомоги в Україні". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-113-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання міжнародної допомоги є відносно новими, але популярними в теорії економічної думки. Міжнародна допомога часто відіграє суттєву роль у розвитку країни, якій вона надається, проте ця допомога визначається не лише інтересами цієї країни, а і потребами та інтересами самого донора. Метою статті є аналіз проєктів міжнародної допомоги в Україні. Україна отримує міжнародну допомогу майже з початку своєї незалежності на різні напрями. На основі даних офіційного порталу координації міжнародної допомоги України ProAid, в статті проаналізовано проєкти міжнародної допомоги Україні за різними напрямами, донорами, роками отримання. Такий аналіз дав змогу зрозуміти, за якими напрямами Україна отримує найбільшу допомогу, хто є головними донорами країни, а також, як змінився обсяг допомоги за ці роки. На основі встановлених напрямів визначено основну проблематику в Україні, яка турбує донорів. Проведення аналізу результатів та ключових досягнень проєктів визначено як перспективний напрям для подальшого дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Romanchukevych, V. V. "ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 112–18. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.112-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на виявлення економічних напрямів модернізації державної фінансової політики сталого розвитку України. Досліджено п’ять основних вимірів формування сталого розвитку: енергетична безпека, інтеграція внутрішнього енергетичного ринку, економічний союз, прогресивна політика для використання глобалізації, правосуддя та основні права громадян. Встановлено, що міграція покращує процес, що сприяє сталому розвитку. Міграційна політика повинна будуватися на солідарності та відповідальності та матиме додаткову перевагу – зробити цінний внесок у економічний розвиток і ефективність у довгостроковій перспективі. Виходячи із досліджень п’яти основних вимірів, що стимулює розвиток економіки сформовано основні напрями покращення державної фінансової політики сталого розвитку: покращення інвестиційного клімату, формування єдиного цифрового ринку, входження в структуру Європейського енергетичного союзу. Автором сформовано основні індикатори економічного напряму фінансової політики сталого розвитку: ВВП на душу населення; видобуток енергетичної сировини; видобуток неметалевих та будівельних матеріалів; видобуток рудної сировини; частка невідновлюваної енергії у валовому внутрішньому енергоспоживанні; внесок електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії; виробництво електроенергії джерелами та паливом; енергоємність економіки; кінцеве споживання палива та енергії в галузях економіки, а також електроенергії в галузях економіки; виробництво радіоактивних відходів; продуктивність вантажів; продуктивність пасажирських перевезень; розрахунок проїзду відстані на душу населення громадським транспортом. Встановлено, що індикатори економічного напряму фінансової політики сталого розвитку націлені на покращення економічного стану країни, оскільки саме кожен із вказаних індикаторів вказує на зростання/зменшення рівня економічного стану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Варданян, Марина. "Перекладацька діяльність української діаспори ХХ століття: напрями та здобутки". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (20 лютого 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3790.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначаються три головні напрямки перекладацької діяльності української діаспори. Перший напрямок сягає власне формування перекладацтва в українському зарубіжжі, що пов’язано з історією перекладу. Оскільки перекладачі українського зарубіжжя зазвичай були переважно теоретиками та критиками художнього перекладу, другий напрямок перекладацької діяльності розкриває питання теоретичних аспектів перекладу (питання перекладу поезій, вивчення принципів укладання перекладних антологій, жанрів перекладу тощо). Третій напрямок охоплює власне мистецькі практики перекладачів українського зарубіжжя, постаті яких узагальнюються за різними критеріями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Савчук, Борис, та Ірина Розман. "Поняття «педагогічна персоналістика» крізь призму науково-дефінітивного дискурсу". New pedagogical thought 105, № 1 (7 травня 2021): 3–7. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-3-7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено синтезований аналіз дефініції «педагогічна персоналістика», з’ясовано її сутність, зміст та доцільність використання у предметному полі педагогічної науки. Відзначено, що в процесі нагромадження масиву літератури про життєдіяльність педагогічних персоналій в історико-педагогічній науці сформувався міждисциплінарний науково-дослідницький напрям, який подекуди йменують як «педагогічна персоналістика». Крізь призму наукового дискурсу проаналізовано сутність понять «персоналія», «педагогічна персоналія», «персоналістика». Доведено, що використання терміна «педагогічна персоналістика» через формальну прив’язку до поняття «педагогічна персоналія» є алогізмом, тому невиправдано ні з наукової, ні з філологічної позицій. Обґрунтовується позиція, відповідно до якої замість поняття «педагогічна персоналістика» на позначення окремого напряму української історико-педагогічної науки, що вивчає життєдіяльність персоналій, доречно використовувати термін «педагогічна біографістика». Наведено аргументи на її користь, згідно з якими: 1) поняття «педагогічна біографістика» відповідає загальній традиції світової та української гуманітаристики, адже її основні наукові галузі (філософія, психологія, соціологія, історія тощо) позначають свої окремі наукові напрями, що вивчають діячів (персоналій), які зробили вагомий внесок у їхній розвиток, як «біографічні»; 2) термін «біографія» відповідає українській біографічній традиції; 3) українські вчені нагромадили значний масив знань для обґрунтування дефініції «педагогічна біографістика» та визначення її предмета, завдань, інших параметрів як окремої субдисципліни (галузі, наукового напряму) української педагогічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Shabatura, T. S., та O. M. Halytsky. "Державне регулювання в контексті нарощення економічного потенціалу агропродовольчих підприємств України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 89–99. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню напрямів державного регулювання вітчизняних агропродовольчих підприємств; аналізу наданої державної підтримки агропродовольчій сфері з 2012 до 2017 року; ідентифікації причин необхідності удосконалення інструментів державного регулювання агропродовольчих підприємств; розгляду стратегічно важливих завдань механізму державного регулювання агропродовольчих підприємств у контексті нарощення їх економічного потенціалу. Метою статті є виділення напрямів державного регулювання та підтримки вітчизняних агропродовольчих підприємств; ідентифікація причин необхідності удосконалення інструментів державного регулювання агропродовольчих підприємств; розгляд стратегічно важливих завдань механізму державного регулювання агропродовольчих підприємств у контексті нарощення їх економічного потенціалу. Наукова новизна. Запропоновано підхід державного регулювання розвитку агропродовольчих підприємств, який дозволяє охопити різноманітні вектори державного захисту виробника та споживача агропродовольчої продукції, що сприятиме збільшенню масштабів агропродовольчого виробництва та нарощенню економічного потенціалу агропродовольчих підприємств. Досліджено основні напрями державного регулювання агропродовольчої сфери. Проведено аналіз державної підтримки агропродовольчої сфери, на основі чого ідентифіковані причини, що зумовлюють необхідність удосконалення інструментів державного регулювання вітчизняних агропродовольчих підприємств. Розглянуто стратегічно важливі завдання механізму державного регулювання агропродовольчих підприємств у контексті нарощення їх економічного потенціалу. Висновки. Запропонований підхід державного регулювання розвитку агропродовольчих підприємств, який відповідає європейським вимогам соціально-економічного розвитку, а тому характеризується спрямуванням дій у напрямку підтримки як економічних, так і соціальних проблем розвитку агропродовольчої сфери. Комплексний та системний характер реалізації державних інструментів регулювання дозволяє охопити різноманітні вектори державного захисту виробника та споживача агропродовольчої продукції, сприятиме збільшенню масштабів агропродовольчого виробництва та нарощенню економічного потенціалу агропродовольчих підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Задорожна-Княгницька, Л. В. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕТИКО-ДЕОНТОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ НА ПОЧАТКУ XXІ СТОЛІТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 86–96. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-86-96.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено й розкрито найбільш важливі напрями розвитку етико-деонтологічного знання у сфері управління закладами освіти в Україні. Перший напрям розвитку управлінської деонтології полягає в обґрунтуванні її проблематики у площині управлінської культури. Відповідно до зазначеного підходу, управлінська культура визначається дослідниками як відповідність керівника вимогам, що ставляться до управлінської діяльності і до його особистісних якостей. Управлінська культура є універсальною і розглядається як фундамент професійної поведінки керівника, що обумовило упровадження у науковий обіг поняття «деонтологічна культура». Другим напрямом розвитку теорії управлінської деонтології на початку ХХІ ст. є «деонтологізація» управління. Науковцями розглядаються такі проблеми: механізми ціннісної та смислової детермінації управління закладом освіти, деонтологічні вимоги до керівника закладу освіти, сутність його професійного обов’язку й відповідальності, обґрунтування змісту деонтологічної етики. Третім напрямом розвитку теорії професійної деонтології є зростання інтересу вітчизняних науковців до проблем етичної та деонтологічної підготовки фахівців. Підкреслено, що у площині професійної підготовки менеджера освіти зазначена проблема висвітлюється побіжно. Причина цього полягає в розрізненості деонтологічних знань. За результатами здійсненого дослідження зроблено висновок, що проблема оформлення статусу управлінської деонтології у системі наукового знання пов’язана з нагальною потребою її виділення з площини суміжних наук в окреме проблемне поле, систематизації й узагальнення деонтологічних знань у сфері управління освітою. Ключові слова: професійна етика, управлінська деонтологія, управлінська культура, управління освітою, керівник закладу освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Mukan, Nataliya, та Oksana Blavt. "РОЗВИТОК ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні тенденції розвитку освіти початку ХХІ століття. З урахуванням того, що реформування освіти в Україні відбувається за умов модернізаційних процесів у всіх галузях знань, важливим є інноваційний вектор розвитку освітньої галузі. Актуальність дослідження зумовлена об’єктивною необхідністю підвищення ефективності освіти на всіх її рівнях відповідно до сучасного суспільного розвитку задля успішної інтеграції у європейський простір. Мета дослідження – виявлення основних напрямів розвитку освіти в контексті модернізації на початку ХХІ століття. В основу дослідження покладено використання комплексу загальнонаукових теоретичних методів: аналізу та синтезу, абстрагування, формалізації. Обґрунтовано, що позиції й напрями наукового пошуку шляхів розвитку освіти повинні бути спрямовані, по- перше, на кардинальну перебудову освітньої галузі, по-друге, на модернізацію цього процесу на основі використання інновацій. За результатами наукової розвідки установлено, що інтеграція модернізаційних процесів в освіті зумовлює появу новітніх підходів до організації освітнього процесу випереджального характеру, які окреслюють перспективний напрям розвитку цієї системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Кисленко, Юрій Іванович. "Мовленнєва діяльність та її моделювання". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 49–57. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33754.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена питанням формування інформаційних природно-мовних технологій, які намагаються моделювати окремі прояви мовленнєвої поведінки людини – однієї з найскладніших форм її інтелектуальної діяльності. Аналізується сучасний стан справ у вказаному напрямі, окреслюються перспективи розвитку таких технологій на шляху інтеграції наукових досягнень у всіх помежованих напрямах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

ЄЛЕНІНА, Євгенія. "ЗАСТОСУВАННЯ ВИСТАВКОВИХ МАТЕРІАЛІВ КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 152–61. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-152-161.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ У статті репрезентовано динамічну систему «співпраця: школа + музей». Проаналізовано шляхи перетину діяльності таких двох інституцій, як школа і музей. Чітко визначено принципи, форми роботи. Зосереджено увагу на пятьох напрямках діяльності, які забезпечують формування ключових компетентностей учнів шляхом застосування виставкових матеріалів краєзнавчого музею в освітньому процесі школи. Наведено приклади впровадження сучасних засобів навчання, проєктів, технологій, що сприяють удосконаленню освітнього процесу, відображають фахове зростання педагогічної майстерності педагогів. Заслуговують на увагу системність, умотивованість, практична спрямованість кожного з напрямків діяльності, прикладів досвіду роботи вчителів школи. Зокрема, удосконалення взаємодії, діалогу в напрямку роботи, що виник під впливом поширення нової тенденції в музейній справі, яка зазначається як культура участі. Всім, хто поділяє філософію інклюзії, розуміє, що людина не може бути відокремлена від суспільства через особливості розвитку, фізичні, організаційні барєри, доцільний досвід оволодіння сучасною інформацією про ефективні напрямки проєктної діяльності з дітьми, які мають особливі освітні потреби в рамках співпраці з краєзнавчим музеєм, створення позитивного емоційного фону, можливостей гармонійного співіснування «особливої» дитини в суспільному оточенні. Наочно доведено, що співпраця з краєзнавчим музеєм розширює і поглиблює інтелектуальний та емоційний досвід школярів, забезпечує принцип наступності у зв’язках школи з дитячим садком. Апробовані матеріали екологічного напрямку можуть бути використані педагогами в умовах реалізації концепції Нової української школи з метою досягнення обовязкових результатів навчання здобувачів освіти в природничій освітній галузі, впровадження принципів педагогіки партнерства, створення сприятливих психологічних умов для розвитку, самовдосконалення компетентної особистості, виховання музейної культури як складової частини формування загальної культури людини. Ключові слова: динамічна система, музейна справа, культура участі, спільнотворчість, ключові компетентності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Ковальська, Л. Л., К. І. Оксенюк та Н. М. Готько. "ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ: ОЦІНКА ТА НАПРЯМИ НАРОЩЕННЯ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 17(67) (29 грудня 2020): 100–106. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2020-17(67)-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано авторський підхід до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу регіону. Виділено такі етапи оцінки підприємницького потенціалу регіону: визначення мети, об’єкта та завдань оцінки підприємницького потенціалу регіону; вибір методів оцінки; вибір напрямів оцінювання; вибір системи показників оцінки підприємницького потенціалу регіону; комплексна оцінка підприємницького потенціалу регіону; розробка напрямів нарощення підприємницького потенціалу регіону. Запропоновано напрями забезпечення розвитку підприємницького потенціалу регіону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kliuchuk, Iulia. "Зовнішня політика Республіки Польща щодо України в період президентства Л. Качинського крізь призму програми «Європейська політика сусідства»". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 3–11. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-03-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості зовнішньої політики Польщі щодо України в період каденції Л. Качинського (2005–2010 рр.). Як ніколи, відчувалася підтримка Республіки Польща, яка вже була членом Європейського Союзу та НАТО, а Україна, що перебувала в постреволюційному стані, лише прагнула до євроатлантичної інтеграції. Ці два факти сформували особливий інтерес Польщі до України та навпаки, оскільки такий вектор зовнішньополітичної орієнтації міг значно зміцнити позиції обох держав. За основу в зовнішньополітичних орієнтирах Польщі в східному напрямі в період президентської каденції Л. Качинського (2005–2010 рр.) взято програму «Європейська політика сусідства» На базі опрацьованих матеріалів та документів установлено, що східному вектору зовнішньої політики Республіки Польща в Україні надавали пріоритетного значення. Окреслено основні напрями співпраці, які є взаємновигідними для країн Євроатлантичного простору й України. З’ясовано, що програма «Європейська політика сусідства» спрямована на розвиток двосторонніх відносин між країнами-партнерами ЄС і її членами й сприяє можливому поступовому приєднанню до європейської політики та програм. Республіка Польща ініціює створення програми «Європейська політика сусідства», у рамках якої й здійснювалася реалізація східного напряму зовнішньої політики РП щодо України. Однак половинчасті дії українського політикуму стосовно демократизації суспільства, помірковані кроки на шляху до впровадження реформ та низка гучних заяв сприяли охолодженню відносин із Республікою Польща. А після трагічних подій 2010 р. під Смоленськом та зміною очільника України світова спільнота однозначно констатувала, що ера адвокатування українських інтересів польськими президентами закінчилась зі смертю Л. Качинського. Установлено, що зовнішня політика Республіки Польща щодо України у 2005–2010 рр. продовжила загальні тенденції, закладені у двосторонніх відносинах у попередні роки, відтак напряму залежала від рішень і дій президентів, чим і надалі підтримувала особливий простір польсько-українського співробітництва – президентський вимір.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Олег, Рішняк. "СУЧАСНА РЕСТАВРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ : ОСНОВНІ НАПРЯМИ, ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТИ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 220–26. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.388.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розгляду основних напрямів сучасної реставраційної діяльності, зокрема превентивній та інвазивній консерваціям, а також реставрації. Сформульовано основні завдання кожного напряму, визначено передумови практичного проведення окресленого кола заходів та проаналізовано їхній вплив на об’єкт реставрації. Звернено увагу на важливе значення превентивної консервації для сфери охорони світової культурної спадщини та недостатнє використання напрацювань цього напряму в українській реставраційній справі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Korsikova, N. M. "Менеджмент у сфері публічного управління: завдання, філософія розвитку". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 110–18. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті. Визначення напрямів та інструментів здійснення реформування системи державного управління із запровадженням принципів сучасного менеджменту. Наукова новизна пов’язана із подальшим розвитком розуміння того, в якому напряму та яким чином повинна розвиватися вітчизняна система державного управління в сучасних умовах швидко мінливого світу. Визначено основні напрями трансформації сучасного менеджменту та зв’язок з ним сфери публічного управління; систематизовано комплекс вимог до особистих якостей і компетенцій менеджера. Висновки. Для того, щоб удосконалити механізм державного управління та перетворити його в те, що отримало назву New Public Management (новий публічний менеджмент), необхідно, по-перше, усвідомити та прийняти той факт, що зміни неминучі; по-друге, основою філософії перетворень повинна стати спрямованість на інтереси суспільства та кожного окремого громадянина з використанням підприємницьких та інноваційних видів управлінської діяльності, що характерні практиці управління в приватному секторі економіки; по-третє, визнати, що основною і найважливішою умовою формування сучасної ефективної системи публічного менеджменту є воля конкретних керівників. Великої уваги потребує відбір, навчання і розвиток держслужбовців, формування у них таких спільних цінностей, як прихильність до своєї роботи та емпатія. Саме такий підхід дозволить забезпечити високу ефективність системи публічного управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Задорожня, Л. А., К. І. Швабій та М. В. Скаженник. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО ПРИБУТКОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 3 (28 березня 2019): 48–58. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.3.2019.48-58.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено детермінанти трансформації персонального прибуткового оподаткування в Україні. Визначено, що, незважаючи на обраний Україною шлях фіскальної децентралізації, у частині розподілу надходжень від податку на доходи фізичних осіб відбуваються процеси у напрямі централізації. Визначено перспективні напрями удосконалення персонального прибуткового оподаткування з метою підвищення рівня дотримання податкового законодавства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Сірант, М. "Мета та завдання державного екологічного нагляду у сфері поводження з відходами". Юридичний вісник, № 5 (8 грудня 2020): 88–97. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2006.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто мету та завдання державного екологічного нагляду у сфері поводження з відходами. Проаналізовано чинне національне законодавство та нормативно-правові акти Європейського Союзу в зазначеній сфері діяльності. На підставі Положення про Державну екологічну інспекцію України визначено мету та завдання забезпечення дотримання законодавства у сфері поводження з відходами. Розглянуто завдання державного екологічного нагляду у сфері, що досліджується. Це постійний моніторинг нормативно-правової бази регіональних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та вжиття заходів щодо узгодження її із законодавством, зобов'язаннями названих органів забезпечити правове регулювання відносин у сфері поводження з відходами; періодична оцінка повноти заходів, що вживаються органами державного екологічного нагляду щодо виявлення та припинення правопорушень у сфері поводження з відходами; постійний моніторинг стану законності у сфері поводження з відходами високих класів небезпеки; забезпечення засобами державного екологічного нагляду реалізації норм законодавства з упровадження маловідход-них технології. Підкреслено, що кожен напрям державного екологічного нагляду робить свій внесок у вирішення спільних завдань. Обсяг і зміст вкладу визначаються спеціальними завданнями, що стоять тільки перед конкретним напрямом державного екологічного нагляду. Їхня суть випливає із загальних завдань і визначається компетенцією в кожному з напрямів державного екологічного нагляду. Рішення загальних і спеціальних завдань державного екологічного нагляду здійснюється у процесі наглядової діяльності шляхом застосування правових засобів. Під час застосування цих засобів ставлять конкретні завдання та вирішують їх. Такі завдання називаються приватними завданнями державного екологічного нагляду. Вони набагато різноманітніші та численніші, ніж загальні та спеціальні. Вказано, що приватні завдання розрізняються залежно від напряму державного екологічного нагляду та виду застосовуваного правового засобу. У числі приватних завдань як приклад називають такі, як отримання повної інформації про порушення конкретного закону, витребування правових актів для перевірки відповідності закону або скасування незаконного акта в найкоротші строки після видання. Акцентовано, що першочергові завдання державного екологічного нагляду за дотриманням екологічного законодавства випливають з основного завдання Державної екологічної інспекції - здійснення нагляду за дотриманням Конституції та чинних на території України законів юридичними та посадовими особами, з фактичного стану навколишнього природного середовища в регіонах та у країні, що відображає рівень дотримання екологічного законодавства. Пріоритетним завданням державного екологічного нагляду за дотриманням екологічного законодавства є зниження числа екологічних правопорушень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Шестопалова, К. М. "ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У РОЗВ'ЯЗАННІ ІНТИМНО-ОСОБИСТІСНИХ ПРОБЛЕМ ЮНАЦТВА ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 448–56. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4987.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто психокорекційну роботу з юнаками за напрямами: аксіологічний, інструментальний, мотиваційний, розвиваючий. Зосереджено увагу на розвиваючому напрямі, що забезпечує формування до кінця юнацького віку основних новоутворень, зокрема: его-ідентичності, статевої ідентичності. Визначено напрямки діяльності практичного психолога в корекції інтимно-особистісних проблем юнацтва. Запропоновано програму дослідження власної емоційної сфери, самоаналізу емоційних відношень, в якій важливим здобутком була проробка інтимних проблем підлітків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Мандюк, А. Б. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВІЛЬНОГО ЧАСУ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ ФОРМ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто шляхи оптимізації використання рухової активності дітей шкільного віку у період вільного часу. Вільний час дає змогу зменшувати дефіцит рухової активності учнів різного віку, за умови ефективного використання відповідних форм рухової активності. Метою дослідження було обґрунтування напрямів формування культури вільного часу дітей шкільного віку з використанням різних форм рухової активності. Розглянуто шляхи та практичні кроки реалізації вказаних напрямів. Запропоновані напрями базуються на власних емпіричних даних щодо залученості дітей шкільного віку до різних форм рухової активності у вільний час, даних щодо чинників, які перешкоджають здійсненню рухової активності дітей шкільного віку у вільний час, даних щодо інфраструктурного потенціалу реалізації різних форм рухової активності та особливостей інформаційного середовища дітей шкільного віку. У процесі дослідження використано такі методи: аналіз наукової та методичної літератури, загальнонаукові методи теоретичного пізнання (індукція, дедукція, аналіз і синтез, порівняння), експертне оцінювання, методи математичної статистики. На основі власних емпіричних даних та з урахуванням даних спеціальної літератури сформульовано напрями реалізації концепції формування культури вільного часу дітей шкільного віку з використанням різних форм рухової активності та практичні кроки, спрямовані на вирішення відповідних завдань. У дослідженні представлено результати експертного оцінювання запропонованих напрямів, здійсненого групою спеціально підібраних експертів. За допомогою експертної оцінки перевірено потенційну ефективність механізмів формування культури вільного часу учнів із використанням різних форм рухової активності. Доведено потенційну ефективність запропонованих напрямів реалізації концепції. Експертами позитивно оцінені доцільність визначених напрямів та запропоновані кроки, які мають забезпечувати їх ефективну практичну реалізацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Медяник, В. А. "СТАН АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНОЇ ДОКТРИНИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.876.

Повний текст джерела

Анотація:

Медяник В. А. Стан адміністративно-правового регулювання сучасної доктрини соціальної політики. - Стаття. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність у напрямі соціальної політики. Констатовано, що сьогодні законодавче та нормативно-правове забезпечення соціальної політики перебуває на стадії формування (відсутнє законодавче підґрунтя окремих напрямів діяльності; наявне дублювання одних і тих самих питань у різних законодавчих документах; підзаконні акти в багатьох випадках спотворюють положення окремих законів). Визначено, що основним законом України є її Конституція, до основних програмних документів, які визначають сучасну стратегію державної соціальної політики на державному рівні, віднесено Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020», Програму діяльності Кабінету Міністрів України, наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Стратегічного плану діяльності Міністерства соціальної політики України на 2020 бюджетний рік і два бюджетні періоди, що настають за плановим (2021-2022 роки). Теоретично обґрунтовано, що наявні програмні документи в напрямку соціальної політики: розвиток соціальної сфери розглядають не як пріоритет, а в контексті реалізації європейської інтеграції та подолання економічної кризи; передбачають пріоритети трансформацій у таких галузях соціальної сфери, як: соціальна під тримка окремих верств населення; гендерна рівність; інклюзія соціальної сфери: реформа системи охорони здоров’я та освіти. Розвиток інших галузей соціальної сфери першочергового пріоритету не має, хоча державою передбачається фрагментарна реалізація певних заходів; є неузгодженими між собою щодо напрямів розвитку тих чи інших галузей соціальної сфери. Зроблено висновок, що сьогодні відсутня комплексність та системність у визначенні змісту програмних документів щодо соціальної політики, не визначено їх ієрархію, недосконалою є науково-теоретична та методологічна розробка стратегії, концепції, планів дій розвитку соціальної сфери. Сучасна стратегія державної політики має ґрунтуватися на політичних, економічних, правових і організаційних заходах. Вона повинна бути втілена у програмному документі, в якому мають ці заходи міститися і закріплюватися, а також передбачати повноваження органів публічної адміністрації з її реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Druzhinets, Marianna. "МАСОВА КУЛЬТУРА: ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТА НАПРЯМКИ ТЕОРЕТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ". ART-platFORM 1, № 1 (14 травня 2020): 277. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.277-292.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – обґрунтувати проблемні питання масової культури, висвітлити головні підходи щодо вивчення її проблематики та виокремити напрямки щодо теоретичного осмислення масової культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного, аналітичного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу теорії осмислення масової культури, підходи щодо вивчення її проблематики. Зроблено спробу висвітлити в рамках загальної культури феномен масової культури, який, перебуваючи у процесі постійного динамічного розвитку, трансформується та змінюється, відкриває нові явища й особливості проявів складної соціокультурної системи сучасності. Проте недостатня розробленість проблеми у науці робить деякі положення дискусійними, розв’язання яких є важливим для сучасного культурного життя. Неоднозначність підходів, що стосуються загальних принципів вивчення самої сутності поняття «масова культура», додає певної складності і значущості цій проблематиці. Сучасна наукова парадигма визначає три головних підходи щодо вивчення проблематики масової культури. Виокремлюємо декілька напрямків щодо теоретичного осмислення масової культури: теорії масової культури, що розглядається як культура «масового суспільства»; наукові дослідження Франкфуртської школи; структуралістські теорії; марксистські і неомарксистські теорії; теорія фемінізму; постмодерністські теорії. Сьогоднішня наукова думка розглядає масову культуру не лише як домінування ситуації конформізму індивіда та суспільства в цілому, а скоріше компонентою загальних соціокультурних процесів у їх загальній динаміці. Наукові напрями, окрім постмодерністської теорії, певним чином спираються на використання дихотомії «елітарне- масове» у різних варіантах. Принципи теоретичних і практичних трансформацій моделі сучасної культури, за постмодерністською науковою думкою, безумовно, претендують у цьому контексті на певну наукову оригінальність, і постмодерний підхід до вивчення сучасних соціокультурних явищ представляється досить плідним для формування сучасного наукового знання. Kлючові слова: масова культура, культура «масового суспільства», проблематика, підходи до вивчення, напрямки осмислення, франкфуртські, структуралістські, марксистські і неомарксистські, феміністичні, постмодерністські теорії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Напрямні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями