Дисертації з теми "Навчання e-learning"

В сучасному науковому-навчальному обігу ефективні освітні технології нерозривно пов’язані з відкритими освітніми ресурсами, застосуванням електронних засобів навчання і дистанційних технологій. Основними характеристиками навчального процесу за таких умов стають доступність контенту, мобільність, гнучкість, індивідуальна спрямованість процесу навчання. Зупинимося детальніше на останньому критерії – індивідуальній спрямованості навчальної траєкторії студента.

У тезах розглянуто актуальність впровадження електронного навчання. Наголошено на впровадженні таких технологій при вивченні інформатичних дисциплін. Уточнено методи майбутнього дослідження.
The thesis considers the relevance of implementing e-learning. Focuses on the introduction of such technologies in the study of computing disciplines. The refined techniques of the future research.

Основними претензіями користувачів електронного навчання до організації процесів взаємодії з навчальним середовищем є низька інтерактивність і слабка адаптація до особливостей людини і ресурсних обмежень. Вирішити задачу оптимізації якості людино-машинної взаємодії в навчальному середовищі можна за допомогою технології інтелектуального агента. Однією з його підсистем повинна бути підсистема розрахунку оптимальної технології навчання.

Велика кількість освітніх ресурсів обумовлює проблему для користувача по пошуку та використанню найліпшого ресурсу. Постає питання організації ергономічної експертизи та управління діалогом в системі «людина-машина» з метою підвищення ефективності взаємодії.

Сучасна людина прагне заощадити найдорогоцінніший ресурс, який вона має – час, та використати його максимально з користю, тому з’явилось та активно використовується віртуальне (або електронне) навчання. Це поняття охоплює комплекс програмних, технічних та методичних засобів, що забезпечують навчальний процес, моніторинг і статистику результатів навчання із використанням технологій електронного навчання.

Введение. Дистанционное обучение выходит на новый этап развития, когда все большее внимание уделяется не накоплению электронных средств обучения, а эргономичности информационной среды. Постановка задачи. Кроме технологий эргономической экспертизы электронных учебных модулей в систему обеспечения эргономического качества должны все более включаться механизмы ―приспособления‖ (адаптации) среды к особенностям человека-оператора.

Development of high technologies in industry requires an implementation of a multidisciplinary approach in modern science. It put forward higher requirements for specialists in different fields of science and makes it necessary to increase the intellectual level of the individual. Lifelong learning could be a good solution to these requirements. The essential instrument of such training is becoming distance e-learning. It provides sufficiently quick development and modernization of new training courses. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33415

Метою роботи є забезпечити методологічні та технологічні аспекти створення відеоконтенту для сегменту дистанційного навчання. Об’єкт дослідження: процес кодування, передавання та декодування відеосигналу у дистанційному навчанні. У дисертації виконано аналіз стандартів кодування, стандарти оцінки якості, cтек протоколів передавання відеоданих, проаналізовано існуючі платформи для дистанційного навчання та виконано їх порівняння. Розглянуті методологічні аспекти удосконалення від звичайного відеконтенту до інтерактивного. Запропоновано технології, що забезпечують створення високоякісного контенту з урахуванням оптимальних ресурсів апаратної частини обробки. Розглянута типова архітектура платформ дистанційного навчання та наведені приклади реалізації. Галузь застосування: дистанційне навчання, онлайн платформи, доповнення очного навчання, відеотрансляції через мережу Інтернет.
In master desertation was provided the methodological and technological aspects of creating video content for the distance learning segment. The subject of the study is the process of preparing the video content for the distance learning segment. The object of the study is video formats and characteristics, adaptation, encoding and decoding processes, storage and transmission of video information, distance learning platforms. The aim of the work is to provide methodological and technological aspects of video content creation for the E-learning segment. The object of research: the process of encoding, transmitting and decoding video signals in distance learning. The thesis analyzes the coding standards, quality assessment standards, video data transmission protocols, analyzes the existing platforms for distance learning and compares them. The methodological aspects of upgrading from the usual video to the interactive are considered. We propose technologies that provide the creation of high-quality content, taking into account the optimal resources of the part of the processing. The typical architecture of the distance learning platforms is considered and examples of implementation are presented. Field of application: distance education, online platform, full-time training, video broadcasting over the Internet.

При виконанні кваліфікаційної роботи було розглянуто становлення дистанційного навчання в Україні та світі, досліджено стандарти систем дистанційного навчання та їх практичне використання. За результатами дослідження було створено сховище навчальних записів, яке дає можливість зберігати дані про навчання з різних систем, а також виводити ці дані у вигляді звітів. Також був розроблений плагін для системи Moodle за допомогою якого можна під’єднати цю систему до сховища.

Введение. Актуальны исследования о влиянии «эргономичности модуля» на результат взаимодействия в системе электронного обучения. Постановка задачи. Целью данной работы является разработка интерфейса и алгоритмов для подсистемы эргономической оценки электронного учебного модуля.

В наш час електроніки та інформаційних технологій широкого розповсюдження набуває дистанційне навчання (ДН): онлайн-курси, самостійне навчання за програмами університетів тощо. Основний відсоток займає саме вивчення матеріалу за допомогою комп‘ютера, що отримало назву E-learning (Електронне навчання).

Последние годы охарактеризованы бумом интереса к использованию систем дистанционного и электронного обучения. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31693
The problems of ergonomic quality in education are described. The model of intellectual agent for e-learning system is developed . При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31693

У роботі представлені результати експерименту з апробації змішаного навчання у Сумському державному університеті (СумДУ), започаткованого у 2016 році. Апробація моделі змішаного навчання дозволяє систематизувати та узагальнити накопичений педагогічний досвід викладачів.

Проблема пошуку ефективних методів і форм організації освітнього процесу з метою підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до саморозвитку та самовдосконалення протягом життя є однією з важливих проблем сучасної вищої освіти.

Робота виконана на кафедрі автоматизації технологічних процесів і виробництв факультету прикладних інформаційних технологій та електроінженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться «23» грудня 2020р. о 14.00год. на засіданні екзаменаційної комісії №22 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя
Мета роботи – створити програмний продукт для підтримання та публікування розкладів занять та екзаменів у закладі освіти Для створення системи використовувалися мови програмування PHP, HTML5, CSS3, як система управління базами даних використовувалася СУБД MariaDB (MySQL). Основний використовуваний інструмент для розробки та адміністрування проекту - система управління сайтом CMS офіційного сайту університету. У проекті проведено обґрунтування вибору оптимальних технологій для створенні програмного забезпечення та подано опис продукту та особливості його використання. Сфера застосування - галузь освіти
The purpose of the work is to create a software product for maintaining and publishing schedules of classes and exams in an educational institution. To create the system used programming languages PHP, HTML5, CSS3, as a database management system used DBMS MariaDB (MySQL). The main tool used for project development and administration is the CMS site management system of the official website of the university. The project substantiates the choice of optimal technologies for software development and provides a description of the product and features of its use. Scope - the field of education
ЗМІСТ 5 ВСТУП 7 1 Обґрунтування принципів побудови автоматизованої системи «електронний розклад занять» 10 1.1 Проблеми автоматизації діяльності вищого навчального закладу 1.2 Огляд програмних продуктів-аналогів, присутніх на ринку програмного забезпечення 1.3 Огляд основних питань автоматизованого складання розкладу занять. 1.4. Висновки по розділу 1. 2 Постановка завдання і вибір засобів розробки 19 2.1 Вимоги до розроблюваної системи 2.2 Вибір засобу розробки і системи управління базами даних…. 2.3 Висновки по розділу 2 19 3 розробка та реалізація інформаційної системи «електронний розклад» навчального закладу 25 3.1 Структура проєкту і бази даних 3.2 Технологія розробки інформаційної системи і опис інтерфейсу системи управління сайтом 3.3. Висновки по розділу 3 4 Проєктування бази даних 4.1 Розробка структури бази даних 4.2 Опис таблиць бази даних 4.3. Висновки по розділу 4. 25 5 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях... 5.1 Вимоги до повітря робочої зони у виробничих приміщеннях.. 5.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва 5.3 Безпека у надзвичайних ситуаціях 40 Висновки.. 46 Перелік посилань 47 Додатки

У кваліфікаційній роботі визначено та проаналізовано характеристики систем дистанційного навчання та онлайн навчання, що дало змогу встановити фактори і програмні модулі, які необхідні для забезпечення успішності студентів і навчального процесу в цілому, проаналізовано особливості застосування сучасних платформ для провадження навчального процесу На основі аналізу факторів впливу на успішність студентів під час електронного навчання запропоновано їх формалізацію у вигляді елементів множини, що дало змогу побудувати модель, яка враховує ефективність програмно-апаратного забезпечення, якість навчального контенту та кваліфікацію інструкторів курсів. Для прогнозування успішності студентів обгрунтовано та формально представлено алгоритми, які використовують підходи дерев прийняття рішень та випадкових лісів, методу опорних векторів та глибокого навчання і виконано їх програмну реалізацію.
The thesis identifies and analyzes the characteristics of distance learning and online learning, which allowed to establish the factors and software modules that are necessary to ensure student success and the learning process in general, analyzes the features of modern platforms for the learning process. Based on the analysis of factors influencing student achievement in e-learning, their formalization in the form of set elements was proposed, which allowed to build a model that takes into account the effectiveness of software and hardware, quality of educational content and qualification of course instructors. To predict the success of students, algorithms that use the approaches of decision-making trees and random forests, the method of reference vectors and deep learning are substantiated and formally presented, and their software implementation is performed.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ ... 8 ВСТУП ...9 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ ТА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА УСПІШНІСТЬ СТУДЕНТІВ ...13 1.1. Аналіз особливостей організації освітнього середовища в Україні ...13 1.2. Аналіз вимог до систем електронного навчання ...17 1.3. Аналіз характеристик сучасних систем дистанційної освіти ...21 1.4. Висновки до розділу ...29 РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ І МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ...31 2.1. Фактори впливу на успішність онлайн навчання та їх формалізація ...31 2.2. Методи інтелектуалізованого прогнозування успішності студентів ...38 2.3. Формальне представлення алгоритмів прогнозування успішності студента з використанням дерев прийняття рішень та методу опорних векторів ...39 2.4. Метод прогнозування успішності навчання з використанням глибоких нейронних мереж ...48 2.5. Висновки до розділу ...52 РОЗДІЛ 3 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ...54 3.1. Прогнозування успішності студентів у системах електронного навчання на основі алгоритмів лінійної залежності ...54 3.1.1. Аналіз та візуалізація вхідних даних ...54 3.1.2. Виявлення та аналіз кореляції факторів щодо успішності навчання ...63 3.1.3. Реалізація алгоритмів прогнозування успішності студентів ...68 3.2. Результати прогнозування успішності на основі глибоких нейронних мереж та архітектури GritNet ...73 3.3. Висновки до розділу ...78 ВИСНОВКИ ... 79 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...89 Додаток А Тези конференцій ...92

Проблема пошуку ефективних методів і форм організації освітнього процесу з метою підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до саморозвитку та самовдосконалення протягом життя є однією з проблем сучасної вищої освіти.

Робота виконана на кафедрі автоматизації технологічних процесів і виробництв факультету прикладних інформаційних технологій та електроінженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться «21» грудня 2020 р. о 14.00год. на засіданні екзаменаційної комісії №22 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя
Мета кваліфікаційної роботи - обрати оптимальну технологію створення електронного підручника та перевірити її ефективність при використанні в рамках навчання за курсом «Гідрогазодинаміка» Засоби розробки, технології та стандарти - С#, XML, PHP, Action Script, HTML5. Основне завдання кваліфікаційної роботи полягає у порівняльному аналізі існуючих технологій веб-програмування та виборі найоптимальнішої для створення електронного підручника, який у подальшому може знайти використання в освітньому процесі Сфера застосування - галузь освіти
The purpose of the qualification work is to choose the optimal technology for creating an electronic textbook and check its effectiveness when used in the course of "Hydrogas Dynamics" Development tools, technologies and standards - C #, XML, PHP, Action Script, HTML5. The main task of the qualification work is a comparative analysis of existing web programming technologies and the selection of the most optimal for the creation of an electronic textbook, which can later be used in the educational process. Scope - the field of education
ЗМІСТ...6 СПИСОК СКОРОЧЕНЬ...8 ВСТУП...9 1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА...13 1.1. Інформатизація освіти як складова інформатизації суспільства..13 1.2. Системи електронного навчання у дистанційній освіті....15 1.3. Висновки по розділу ...17 2 ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА ТА ЙОГО СТРУКТУРА...18 2.1 Електронний підручник як освітній ресурс...18 2.2. Концепція побудови електронного навчального посібника...20 2.3. Структура програмного забезпечення...21 2.4. Висновки по розділу 2...26 3 ЗМІСТ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА ТА ЙОГО СТРУКТУРА...27 3.1 Структура електронного підручника «Гідрогазодинаміка»…27 3.2. Зміст електронного підручника «Гідрогазодинаміка»…28 3.2.1 Візитівка електронного курсу…28 3.2.2. Картка навчальної дисципліни…28 3.2.3. Короткий опис предмету…29 3.2.4. Календарний план вивчення дисципліни…30 3.2.5. Методичні рекомендації щодо роботи з курсом та вхідне тестування…31 3.2.6. Шкала оцінювання…31 3.2.7.Оголошення…31 3.2.8.Навчальні модулі…32 3.3. Організація тестування в ЕНК…35 3.3.1. Види тестових запитань та формування їх бази…35 3.3.2. Види тестових контролів …35 3.4. Висновки по розділу 3....42 4 НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА....43 4.1. Веб-технології створення електронних підручників....43 4.2 Стандартизація у системах дистанційного навчання....47 4.3. Висновки по розділу 4....50 5 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕП ТА ЕП «ГІДРОГАЗОДИНАМІКА»...51 5.1. Опис вступної частини курсу…51 5.2. Опис основного матеріалу ЕП «Гідрогазодинаміка»…52 5.3. Висновки по розділу 5...54 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ....55 6.1 Основні методи та засоби нормалізації повітря робочої зони...55 6.2 Природне освітлення та основні вимоги до його організації...57 ВИСНОВКИ...59 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ...61 ДОДАТКИ

Украина в последние годы заявляет о создании “индустрии электронного образования”. Для передовых вузов это возможность пополнения бюджета (как в развитых странах, например, Корея, Япония, США и др.). Основным тормозом на этом пути является низкое эргономическое качество образовательных ресурсов и систем. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33310

The article deals with the structure of E-learning platforms in Sumy State University. Activity of students learning materials in “Computer Science” and “Probability Theory” has been under investigation.

У статті дано огляд можливостей відкритого освітнього ресурсу Сумського державного університету. Матеріал статті містить опис процесу розміщення матеріалів на OCW СумДУ.
В статье дан обзор возможностей открытого образовательного ресурса Сумского государственного университета. Материал статьи содержит описание процесса размещения материалов на OCW СумГУ.
The article was given an overview of open educational resources Sumy State University. The text of article contains description of the accommodation OCW materials on the Sumy State University.

Blended learning contributes to the increase of students' independent work efficiency through the use of e-learning content. Quality of educational content, which a student personally works with, greatly influences the efficiency of his work in the classroom and results of mastering the discipline in general. The use of e-learning materials in open access contributes not only to their accessibility, but also creates preconditions to improve their quality. Due to the involvement of a great number of students and teachers a deep content analysis and its further qualitative development becomes possible.

Роботу виконано на кафедрі автоматизації технологічних процесів і виробництв Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться 24 лютого 2017 р. о 9.00 годині на засіданні екзаменаційної комісії у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, навчальний корпус №1, ауд. 401
У кваліфікаційній роботі запропоновано вирішення науково-технічної задачі створення та реалізації методики оцінювання ступеня впровадження навчальних курсів та моніторингу їх якості у системі електронного навчання. Запропоновано трирівневу архітектуру системи резервного копіювання даних для забезпечення безперебійності роботи системи електронного навчання. На основі створеної архітектури розроблено програмні засоби та проведено їх оптимізацію. Розроблені підходи та програмне забезпечення успішно впроваджено в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя.
In qualifying paper the solution of scientific and technical tasks of creating and implementing methods of evaluating the extent to courses and monitoring their quality in e-learning system. A three-tier system architecture data backup to ensure uninterrupted operation of the system of e-learning. Based on the established architecture software was developed and conducted optimization. The approaches and software has been successfully implemented in the Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University.

The current education system includes various forms of information technologies which are used in educational process in higher education institutions. In European countries the declared priority is an entry of all EU countries’ education and training systems to the Lisbon Declaration, which supports the general trend of informatization of education.

В условиях большого количества накопившихся альтернативных электронных модулей и возможных технологий работы с ними человек в системе «студ.-обучающая среда» испытывает сложности в выборе базового модуля и рациональных технологий работы с ним.

Одним из наиболее перспективных и продуктивных научных направлений, ставящих задачу обеспечить повышение качества электронного обучения, является направление “Открытые образовательные модульные мультимедиа системы”. Однако вопросы эргономического качества на сегодняшний день остаются открытыми.

У дослідженні з᾿ясовано організаційно-педагогічні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії. Визначено, що доцільність наукового опрацювання організаційно-педагогічних засад відкритої освіти в університетах Великої Британії зумовлено необхідністю подолання низки суперечностей у системі вітчизняної вищої освіти, зокрема між: сучасним вектором розвитку вищої освіти України, що спрямований на інтеграцію до Європейського простору вищої освіти та недостатнім рівнем системного вивчення й узагальнення європейського досвіду організації відкритої освіти; між визнаним в усьому світі досвідом відкритої освіти в університетах Великої Британії та відсутністю аналізу концептуальних, нормативних, організаційних та методичних засад британського досвіду у педагогічній думці України; між зростаючими потребами українського суспільства в індивідуалізації та технологізації навчання та недостатнім рівнем методичного забезпечення відкритої освіти у вітчизняних закладах вищої освіти. При розробленні конкретної методології дослідження використано системний підхід, який надає можливість розглянути відкриту освіту як систему, що функціонує й розвивається на основі взаємозв’язку та взаємодії всіх її складових; історичний підхід, який має на меті вивчення досвіду відкритої освіти в університетах Великої Британії в її історичному розвиткові; компаративний підхід, що дозволив порівняти практики навчання у закладах відкритої освіти Великої Британії та України, окреслити можливості використання елементів британського досвіду в аспекті досліджуваної проблеми у вітчизняних закладах вищої освіти. З’ясовано стан розробленості проблеми відкритої освіти у вітчизняній науковій думці. Результатом застосування загальнонаукових методів аналізу, синтезу, зіставлення, порівняння, узагальнення, що застосовувалися для з’ясування стану розроблення проблеми, стало виокремлення таких аспектів її розгляду, як теоретико-методологічний, освітньо-політичний, професійно-педагогічний, соціально-педагогічний, методичний, технологічний. Виявлено, що у вітчизняній педагогічній компаративістиці організаційно-педагогічні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії не були предметом цілісного дослідження. Структурно-логічний аналіз досліджуваного поняття дозволив виокремити такі аспекти її розгляду: концептуальний, нормативний, організаційний та методичний. Подано визначення ключових понять дослідження («відкрита освіта», «організаційно-педагогічні засади відкритої освіти», «відкрите навчальне середовище», «відкрите навчання», «відкриті освітні ресурси»). Організаційно-педагогічні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії сформульовано як основні положення та принципи, що визначають особливості її реалізації у закладах вищої освіти. Відкриту освіту визначено як систему, що має на меті розширення доступу до вищої освіти, максимальне врахування освітніх потреб та можливостей кожного студента шляхом використання відкритих освітніх ресурсів й ІКТ, нових підходів до організації навчального процесу (дистанційне, змішане, он-лайн тощо), оцінювання, атестації та акредитації освітніх програм; дозволяє здійснювати вільний обмін інноваційним досвідом викладання та навчання студентів. Систематизація поглядів вітчизняних і зарубіжних науковців на поняття «відкрита освіта» дозволила виокремити й схарактеризувати такі концептуальні підходи до його тлумачення: 1) відкрита освіта як філософія; 2) відкрита освіта як реформаторський рух; 3) відкрита освіта як система навчання; 4) відкрита освіта як освітня практика, що передбачає застосування певних технологій та організаційних підходів. На основі хронологічного та порівняльно-історичного аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми, виокремлено етапи розвитку відкритої освіти в університетах Великої Британії: кореспондентська освіта (середина ХІХ ст. – 10-ті рр. ХХ ст.) – поява заочного навчання, здійснюваного за допомогою листування між закладом освіти і студентом, спричинена стрімким розвитком економіки періоду індустріалізації; теле-радіо освіта (20-ті рр. ХХ ст. – кінець 50-х рр. ХХ ст.) – поява радіопрограм, телевізійних освітніх програм, інтегрованих теле-радіо освітніх програм, спричинена розвитком стратегічних галузей економіки у післявоєнний (перша та Друга світові війни) та міжвоєнний період; мультимедійна освіта (початок 60-х рр. ХХ ст. – середина 90-х рр. ХХ ст.) – виникнення дистанційного навчання, мультимедійних засобів навчання, спричинений потребою в подальшому професійному розвиткові населення з можливістю використання ІКТ у навчанні; он-лайн освіта (кінець 90-х рр. ХХ ст. – середина 10-х рр. ХХI ст.) – виникнення електронного навчання, Інтернет-ресурсів, МООС, навчальної аналітики, що спричинює підвищенням можливостей здобуття а також вимог до якості освіти в умовах глобального інформаційного суспільства. Нормативні та організаційні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії окреслено на наднаціональному, національному та інституційному рівнях. Показано, що документи та аналітичні матеріали наднаціональних організацій (ЄП, ЄК, ЄАУ, ЄСС, Європейська рада інноваційної освіти, Міжнародна рада з відкритої і дистанційної освіти, Інститут неперервної освіти ЮНЕСКО, ОЕСР тощо) визначають стратегічні пріоритети та перспективи розвитку відкритої освіти, які стосуються соціального, економічного, академічного вимірів розгляду проблеми. Зазначені документи мають рекомендаційний характер та виступають підґрунтям для розроблення стратегій розвитку відкритої освіти національного рівня. Узагальнення та систематизація документів освітніх реформ Великої Британії дозволило виявити, що документи національного рівня регламентують такі аспекти розвитку досліджуваного освітнього феномену: чинники (суспільно-політичні, соціально-економічні, технологічні, культурно-освітні); цілі (стратегічні, тактичні) та завдання (реалізація яких є відповідальністю держави, закладів освіти та їх педагогічного персоналу); типи закладів вищої освіти (відкриті та змішані), у яких може бути надана відкрита освіта; форми надання послуг у системі відкритої освіти (дистанційне, мобільне навчання); особливості взаємозв’язків університетів з місцевою освітньою адміністрацією у контексті надання відкритої освіти; організаційну структуру закладу вищої освіти; шляхи співробітництва університетів з підприємствами; особливості управління вишами. У контексті з’ясування організаційних засад відкритої освіти в університетах Великої Британії виокремлено та схарактеризовано структурні компоненти, що визначають способи взаємодії суб’єктів відкритої освіти: мотивацію утворення, цілі та особливості функціонування закладів відкритої освіти; професійні функції та обов’язки учасників навчального процесу; переваги відкритого навчання, що є результатом використання інноваційних ІКТ. Виокремлено та схарактеризовано типи закладів вищої освіти, у яких надаються послуги відкритої освіти: відкриті університети; гібридні університети; регіональні філії відкритих університетів; коледжі вищої освіти, у яких надаються послуги відкритої освіти. Визначено методичні засади відкритої освіти у вищих навчальних закладах Великої Британії: зосередженість на питаннях структурування курикулуму, його вбудовування в єдиний освітньо-інформаційний простір, проектування і впровадження інноваційних технологій е-навчання, створення нових навчально-методичних матеріалів, орієнтованих на використання в системі відкритої освіти, що мають як загальний характер, так і вузькоспеціалізований, що враховує особливості окремих галузей знань, їх розділів та тематичних напрямів. З’ясовано тенденції подальшого розвитку методичних засад відкритої освіти в університетах Великої Британії: удосконалення методики відкритої освіти в межах реалізації національних стратегій доступності навчання; розробка нової методології проектування навчання за допомогою інноваційних підходів до розробки освітніх програм; оновлення ІК-технологій дистанційного навчання; розробка та упровадження інноваційних методик використання ІКТ у навчальному процесі; удосконалення системи безперервної професійної освіти викладачів. Обґрунтовано рекомендації з використання елементів прогресивного досвіду університетів Великої Британії щодо розвитку відкритої освіти в Україні на національному, регіональному та інституційному рівнях в освітньо-політичному, організаційно-педагогічному, науково-методичному та технологічному аспектах. Аргументовано, що серед поданих найбільш перспективними для реалізації на сучасному етапі визначено такі рекомендації: на національному рівні: удосконалення та деталізація нормативного забезпечення відкритої освіти; подальший розвиток практики створення відкритих університетів, координаційного «Центру розвитку відкритої освіти»; удосконалення механізмів диференційованої урядової фінансової підтримки закладів вищої освіти в інноваційній діяльності щодо удосконалення методів і технологій відкритої освіти; на регіональному рівні: створення регіональних центрів із підготовки/перепідготовки викладачів для роботи в інформаційно-комунікаційному середовищі; на інституційному рівні: налагодження ефективної співпраці з галузевими науковими установами, підприємствами, ІКТ-розробниками; належне забезпечення освітнього процесу інноваційними ІКТ; ефективна організації науково-методичної роботи вишів у межах відкритої освіти, створення відкритого освітнього середовища, підтримка програм безперервного професійного розвитку персоналу та їх роботи у сфері науки та інновацій, надання можливостей для мережевої взаємодії між університетами задля обміну прогресивним досвідом. Практичне значення дослідження полягає в тому, що концептуальні ідеї, організаційні та методичні засади відкритої освіти, реалізовані в університетах Великої Британії, можуть бути творчо використані в організації відкритого навчання в українських ЗВО. Теоретичні положення і фактичний матеріал, отримані в ході дослідження, використовуються у викладанні навчальних курсів з історії педагогіки, інноваційних педагогічних технологій, порівняльної педагогіки інноваційного менеджменту освіти. Прогностичний потенціал дослідження зумовлює можливість використання його матеріалів і висновків для здійснення подальшої науково-дослідницької роботи щодо відкритої освіти у процесі модернізації української системи вищої освіти.
The thesis is devoted to studying out the organizational and educational foundations of open education at the universities of Great Britain and to determining the possibilities of using the progressive experience of the British higher education system in the aspect of the investigated problem in Ukraine. The clarification of the organizational and educational foundations of open education at the universities of Great Britain gives grounds for formulating the following conclusions: The analysis of the state of investigated problem in Ukrainian pedagogical innovation is carried out. The application of the structural and logical analysis of a wide range of studies made it possible to distinguish the following aspects of the consideration of open education in the universities of Great Britain: educational and political, vocational and pedagogical, socio-pedagogical, scientific and technical, content. The theoretical foundations of open education in the universities of Great Britain were described, which allowed to define the conceptual terminology of the research, especially its key concepts: «openness», «open education», «open learning environment», «open learning», «open educational resources» the preconditions and stages of open education development are distinguished. They are the following: 1) correspondence education (mid-nineteenth century – 10th years of the ХХ century); 2) TV-radio education (20-ies of the XX century – the end of the 50-ies of the ХХ century); 3) multimedia education (early 60-ies of the ХХ century – mid-90-ies of the ХХ century); 4) on-line education (the end of the 90-ies of the ХХ century – the mid 20-ies XXI century). The main normative foundations of the introduction of open education into the educational process of the universities of Great Britain are outlined: ensuring the availability and flexibility of learning through ICT; the possibility of continuous lifelong learning; the possibility of using innovative learning tools; the possibility of improving and assessing the educational process; the possibility of active interaction of educational communities. It is found out that the methodological foundations of open education in the universities of Great Britain are: improvement of the content and methods of open education within the framework of the implementation of national strategies for the availability of training; development of a new methodology for designing learning through innovative approaches to the development of curricula; updating of content and methods of distance learning programs; introduction of innovative methods of using information and communication technologies in the educational process; improvement of the system of continuous professional education. The organizational principles of open education were found out. There are such kinds of institutions as open universities, hybrid universities, regional education institutions, colleges of higher education. The proposals based on the positive conceptual ideas of the British open education for the Ukrainian higher education system on the national, local and institutional levels are given.

Використання в навчальному процесі інтерактивних електронних засобів навчання, таких як тренажери і віртуальні лабораторні роботи, дозволяє студентам освоїти навички роботи з обладнанням не працюючи з ним безпосередньо, та зробити процес навчання більш наочним і динамічним.

Впровадження комп‘ютерних технологій в усі сфери людської діяльності привело до встановлення нових критеріїв підготовки високопрофесійних фахівців. Як наслідок, старі методики і засоби навчання поступово витісняються прогресивнішими методами із застосуванням високих інформаційних технологій.

In order to equip engineering E-learners with realistic hands-on laboratory experience, remote access to an operating lab may be provided. Such an access can be implemented using live video streaming from a physical lab coupled with IoT telemetry and telecontrol. The progress of an ongoing remote laboratory project is presented. Three different video streaming solutions were compared side-by-side, the back end electronic architecture was fully developed and the most notable observations are now reported.

Чорний О. В. Розробка програмного забезпечення для організації навчання програмуванню учнів старшої школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 122 "Комп'ютерні науки" / наук. керівник Н. В. Матвіїшина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 39 с.
UA : Робота викладена на 39 сторінках друкованого тексту, 11 рисунків, 1 додаток, 16 джерел. Об’єкт дослідження – електронне навчання програмуванню у старшій школі. Мета роботи: створення програмного забезпечення, яке буде використовуватися для навчання програмуванню у старшій школі. Метод дослідження – аналітичний, порівняння. У роботі проведено аналіз поняття навчальної системи, розглянуто системи, які можуть використовуватися для навчанню програмування. Виділені недоліки використання даних систем у навчальному процесі. З використанням платформи .NET Framework та мови програмування C# було розроблене програмне забезпечення для навчання програмуванню мовою Python у старшій школі, яке дозволяє учням вивчати теоретичний матеріал, вирішувати задачі з програмування не виходячи з системи, надсилати розв’язки вчителю. Вчитель має можливість перевіряти розв’язки задач, виставляти оцінки, надавати зворотній зв’язок учням у вигляді коментарів. Розроблене програмне забезпечення планується використовувати у Комунальному закладі освіти «Спеціалізована школа №55 інформаційно-технологічного профілю» Дніпровської міської ради.
EN : The work is presented on 39 pages of printed text, 11 figures, 1 annex, 16 references.The object of the study is e-learning of programming in high school. The aim of the study is creating software that will be used to teach programming in high school. The methods of research are analytical, comparison. The paper analyzes the concept of the teching system, discusses the systems that can be used for learning programming. The disadvantages of using these systems in the educational process are highlighted. A software for teaching Python programming in high school was developed. It allows students to study theoretical material, solve programming problems inside the system, and send solutions to the teacher. The teacher has the ability to check the solutions of the tasks, to evaluate solutions, to provide feedback to the students in the form of comments. The developed software is planned to be used at the Municipal Educational Institution «Specialized School №55 of Information Technology Profile» of Dnipro City Council.

Пилипенко А. В. Застосування статистичних методів та методів штучного інтелекту для оптимізації процесу електронного навчання : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» / наук. керівник Н. П. Полякова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 109 с.
UA : Мета роботи полягає у дослідженні та вивченні методів статистики та штучного інтелекту у сфері електронного навчання, порівняння їх особливостей, перевірка можливостей застосування і аналіз модуля рекомендаційної системи як інструменту для використання в навчальних платформах. Досліджено методи і конкуруючі сучасні системи прогнозування та створення рекомендацій курсів, фільмів, відео, новин, товарів і можливості розробки і використання системи у розрізі платформи для електронної освіти. Порівняно методи штучного інтелекту для рекомендації навчальних матеріалів. Спроектовано та реалізовано два застосунки на мові програмування C#, кожен з яких виконує функцію прогнозування (рекомендації).
EN : The purpose of the work is to research and study the methods of statistics and artificial intelligence in the field of e-learning, compare their features, test the applicability and analyze the recommendation system module as a tool for use in educational platforms. Methods and competing modern systems for predictions and creating recommendations for courses, films, videos, news, goods and the possibilities of developing and using the system in the context of a platform for e-education are investigated. Comparison of artificial intelligence methods for recommendation of e-learning materials. Designed and implemented two applications in the C # programming language, each of which performs the function of prediction (recommendation).

Гайдаш Т. С. Підготовка майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник О. І. Іваницький. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 112 с.
UA : Робота викладена на 112 сторінках друкованого тексту, містить 9 таблиць, 6 рисунків. Перелік посилань включає 87 джерела, з них 5 – іноземною мовою. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати методичну систему підготовки майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності та експериментально перевірити її ефективність. Об’єкт дослідження: процес підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Предмет дослідження: методична система підготовки майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. У роботі проаналізовано стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці; уточнено сутність базових понять дослідження; визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності; розроблено та обґрунтовано цілі, зміст, форми, методи і засоби підготовки майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності; експериментально перевірено ефективність методичної системи підготовки майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні програми курсу «Інноваційні застосування цифрових технологій у закладі вищої освіти», діагностичного інструментарію для визначення рівнів готовності майбутніх педагогів закладів вищої освіти до застосування цифрових технологій у професійній діяльності.
EN : The work is presented on 112 pages of printed text, contains 9 tables, 6 figures. The list of references includes 87 sources, 5 of them in foreign language. The purpose of the study: to theoretically substantiate the methodological system of training future teachers of higher education institutions for the use of digital technologies in professional activities and to experimentally test its effectiveness. Object of research: the process of training future teachers in higher education institutions. Subject of research: methodical system of preparation of future teachers of higher education institutions for application of digital technologies in professional activity. The paper analyzes the state of the researched problem in psychological and pedagogical theory and practice; the essence of basic concepts of research is specified; criteria, indicators and levels of readiness of future teachers of higher education institutions for the use of digital technologies in professional activities are determined; developed and substantiated the goals, content, forms, methods and means of training future teachers of higher education institutions to use digital technologies in professional activities; the efficiency of the methodical system of preparation of future teachers of higher education institutions for the application of digital technologies in professional activity has been experimentally tested. The practical significance of the research results is to develop a program of the course "Innovative applications of digital technologies in higher education", diagnostic tools for determining the levels of readiness of future teachers of higher education institutions to use digital technologies in professional activities.