Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Навчання професійно-орієнтоване.
Статті в журналах з теми "Навчання професійно-орієнтоване"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-16 статей у журналах для дослідження на тему "Навчання професійно-орієнтоване".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
РЕКОТОВА, ЛЕСЯ МОРОЗ. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 225–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-225-240.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальність формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, презентовано та описано динамічну модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, означено положення, що лягли в основу її розробки. Відповідно до структурних компонентів моделі (концептуальний, змістово-процесуальний та результативний блоки) визначено методологічні підходи (системний, синергетичний, акмеологічний та компетентнісний) з відповідними їм принципами, педагогічні умови. Окреслено етапи реалізації змістово-рпоцесуального блоку, подано форми та методи роботи. Обґрунтовано зміст, як стрижневу категорію побудови моделі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на основі підходу Дж. П. Гілфорда (щодо аспектів інтелектуального функціонування), етапність його реалізації (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний етапи) та взаємообумовленість цих етапів на засадах вітагенного навчання. Стисло охарактеризовано сучасні педагогічні технології навчання: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель “Критеріально-орієнтоване навчанняˮ, командного навчання), ігрової взаємодії в освітньому професі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів, ділові та рольові ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг) та особистісно-орієнтовані (“соціодрамаˮ, тьюторинг). Ключові слова: модель, моделювання, підходи, технології навчання, педагогічні умови, формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
2
Вербицька, Христина. "Професійно орієнтований підхід у розвитку професійної креативності студентів у процесі навчання англійської мови". New pedagogical thought 102, № 2 (4 вересня 2020): 88–91. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-88-91.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему розвитку професійної креативності студентів нефілологічних спеціальностей у процесі навчання англійської мови. Визначено, що професійно орієнтоване навчання за умови інтеграції зі спеціальними дисциплінами, використання методів навчання, що спрямовані на вирішення професійних завдань, імітацію професійної діяльності та продукування креативних ідей, допоможуть розвивати професійну креативність студентів.
3
Триндюк, Валентина. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНА НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА СИТУАЦІЯ УСПІХУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 273–79. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті розглянуто особистісно-орієнтоване навчання як пріоритетний напрям розвитку сучасної освіти. Особистісно-орієнтоване навчання спрямоване на розвиток індивідуальних здібностей і можливостей кожного учасника навчального процесу, передбачає використання передових педагогічних та інформаційних технологій. Особистісно-організоване навчання створює атмосферу доброзичливості, налагоджує довіру між учасниками навчального процесу, стимулює студентів до висловлювання власних думок. Створення на заняттях особистісно-орієнтованих навчально-педагогічних ситуацій, ситуації успіху розглядається у праці як вагомий педагогічний ресурс у досягненні студентами ефективних результатів у навчанні. Навчально-педагогічна ситуація успіху трактується як цілеспрямоване поєднання умов, за яких можна досягти кращих результатів у навчанні, вона досягається лише тоді, коли сам студент оцінює свій результат як успіх.
Авторами описано умови створення ситуації успіху. Наголошується на тому, що за умови професійно підібраних матеріалів та в залежності від виду роботи, ситуація успіху на заняттях з іноземної мови розвиває вміння усно та письмово висловлювати свою думку, працювати в команді, приймати самостійні рішення, конструктивно вирішувати проблеми тощо.
4
Gryniova, Maryna V., Nataliia V. Kononets, Maryna M. Dyachenko-Bohun та Lina M. Rybalko. "РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 182–93. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2783.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність і зміст ресурсно-орієнтованого навчання в закладах вищої освіти. Ресурсно-орієнтоване навчання в умовах здоров’язбережувального освітнього середовища описано як цілісний динамічний процес організації і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів в оволодінні навичками активного перетворення інформаційного середовища на засадах концепції здоров’язбереження, яка передбачає оптимальне використання тріадою "студент-викладач-бібліотекар" консолідованих кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, фінансових та інформаційних ресурсів. Науково обґрунтовано необхідність дотримання умов здоров’язбереження при проєктуванні ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі. Подано модель ресурсно-орієнтованого навчання студентів у закладах вищої освіти в аспекті здоров’язбереження як схему візуалізації процесу ресурсно-орієнтованого навчання. Схарактеризовано блоки моделі та дидактичні умови реалізації ресурсно-орієнтованого навчання студентів у закладах вищої освіти в умовах здоров’язбережувального навчального середовища: застосування комплексу форм, методів та засобів ресурсно-орієнтованого навчання; організацію процесу навчання професійно орієнтованих дисциплін в тріаді "студент-викладач-бібліотекар" з використанням педагогічних технологій ресурсно-орієнтованого навчання; орієнтацію на розвиток інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти шляхом активізації розробки електронних ресурсів; введення інформаційно-технологічного компоненту при викладанні професійно орієнтованих дисциплін; здоров’язбережувальну спрямованість процесу навчання та консолідацію здоров’язбережувальних технологій. Описано дослідницький освітній проєкт «Ресурсно-орієнтоване навчання у вищій школі», який проходить упровадження у вітчизняних закладах вищої освіти та доводить свою ефективність і доцільність у застосуванні.
5
Максименко, О. "Професійно-орієнтоване навчання іноземних мов як напрям європейської іншомовної освіти". Порівняльно-педагогічні студії, № 2 (12), квітень - червень (2012): 44–50.
Знайти повний текст джерела
6
Мороз-Рекотова, Леся Вікторівна. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 318–28. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.159.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано етапність процесу формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний), розкрито спрямованість кожного етапу, взаємообумовленість змістово-перетворювального та діяльнісного етапів на засадах вітагенного навчання. Спецкурс «Професійно-комунікативна культура вихователя закладу дошкільної освіти» визначено опосередкованим компонентом, що визначає зміст освіти та постає інтегрованим доповненням до обовʼязкових дисциплін загальної, професійної та практичної підготовки, вибіркових навчальних дисциплін.
Схарактеризовано можливості застосування сучасних педагогічних технологій навчання у процесі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель «Критеріально-орієнтоване навчання», технологія командного навчання), технології ігрової взаємодії в освітньому процесі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів та формування інноваційного мислення, ділові та рольові навчальні ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг), особистісно-орієнтовані технології («соціодрама», тьюторинг). Визначено особливість мікротренінгу, яка полягає в розкладанні складної бажаної поведінки – прояву професійно-комунікативної культури – на послідовність простих умінь, розкрито структуру, яку складають три фази (навчання, тренування та зворотного зв’язку). Обґрунтовано доцільність та ефективність тьюторингу й коуч-сесій у цьому процесі. Окреслено головне завдання тьютора, що полягає у формуванні професійної суб’єктності, здатної до власного майбутнього професійного саморуху, специфіку проведення коуч-сесій із обговорення результатів самоактуалізації професійно-комунікативної культури кожним здобувачем вищої освіти. Розкрито особливості та можливості застосування голографічного методу проєкції.
7
Бабенко, Т. "Професійно-орієнтоване навчання іноземних мов як передумова готовності студента до наукової діяльності". Молодь і ринок, № 5 (124), травень (2015): 37–41.
Знайти повний текст джерела
8
Гомонюк, Олена, та Оксана Онишко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА". Psychology Travelogs, № 1 (7 червня 2021): 58–71. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито погляди науковців на важливу складову професійно-педагогічної культури педагога – психологічну культуру. Доведено, що психологічна культура педагога характеризується складністю, інтегративністю, структурністю. Її компоненти – це різні властивості особистості, що вдосконалюються й формуютьсзід впливом загальної культури людини. Ступінь вияву основних психологічних властивостей і якостей є критерієм визначення рівня психологічної культури. Встановлено, що психологічна культура, як показник високого рівня розвитку педагогічних здібностей, складається із глибоких знань із основ психології, володіння арсеналом діагностичних методик, всебічного вивчення особистісних і діяльнісних характеристик тих, кого навчають, комплексу професійно-значущих якостей і гуманістичного типу педагогічної свідомості. Провідними елементами її є емпатія, рефлексія, інноваційно-творчі й комунікативні якості, що допомагають педагогу здійснювати особистісно-орієнтоване навчання й виховання учнів. Встановлено, що психологічна культура є тільки однією гранню такого комплексного явища як професійно-педагогічна культура педагога. Наявність професійно значущих особистісних якостей, стиль діяльності педагога, його темпераменту, інші компоненти психологічної культури багато в чому сприяють ефективності роботи педагога, але не є визначальними. Особливість професійно-педагогічної культури полягає в її інтегрованості, складній структурній організації й існуванні системи багатопланових взаємин між її компонентами.
9
Квасова, Ольга Геннадіївна, та Наталія Костянтинівна Лямзіна. "ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВЕБКВЕСТ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 177–85. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2531.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду застосування технології Вебквест у навчанні англійської мови, зокрема змін, що відбулись останніми роками в його концепції, цілях/завданнях та особливостях використання, що й обумовило запровадження терміну Вебквест 2.0. Автори наводять міркування щодо визначення Вебквесту як розумового процесу, який починається із заохочення студента/команди до виконання вагомого та цікавого завдання, набуває імпульсу через командний мозковий штурм, який стимулює учасників проєкту до пошуку шляхів вирішення проблеми та призводить до більш поширеного вибору кожним учасником особистих навчальних траєкторій. Утім Вебквест має вирішити ряд завдань, щоб сприяти вихованню людини, яка б могла стати успішним професіоналом у ХХІ сторіччі. Веб-квест 2.0 ще має набути вищої якості співпраці, енергійніше стимулювати та розвивати критичне мислення, іншомовну компетентність студентів, формувати здатність креативного вирішення проблеми та генерувати інноваційні ідеї, передбачати розвиток інформаційно-комунікаційних умінь протягом усього терміну виконання Вебквесту, інтегрувати новітні досягнення інформатизації суспільства тощо. У публікації описано Вебквест, створений авторами для навчання англійського монологу майбутніх економістів, наводиться його професійно орієнтоване завдання, яке стимулює групову взаємодію, та ресурсна опора «мовна майстерня», яка дозволяє ефективно виконувати Вебквест, опановуючи водночас англійську мову професійного спрямування. Попри це авторами визначається протиріччя Вебквесту між автономією виконавців, розвиток якої є одним із провідних завдань методу, та його керованістю розробником за рахунок використання структури. Як перспектива осучаснення цього методу навчання розглядається відхід від його усталеної структури, що сприятиме більш гнучкій та збалансованій взаємодії студентів і викладачів.
10
Шестопалова, Світлана. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ". Науковий вісник: Державне управління, № 2(8) (5 липня 2021): 185–205. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-2(8)-185-205.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розкриттю питання формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”. Розглянуто сутність понять “компетенція”, “іншомовна компетенція”, “комунікативний підхід”. Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань якісної підготовки сучасних фахівців з державного управління та адміністрування. Обґрунтовано важливість розвитку комунікативної компетенції та необхідність вивчення магістрами з публічного управління та адміністрування іноземних мов в цьому контексті. Зазначено, що комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови, в основі якого покладено комунікативний підхід, передбачає формування у слухачів іншомовної комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо слухачі використовують іноземну мову з метою самостійного отримання і розширення своїх знань і досвіду. Встановлено, що характер навичок та вмінь, пов’язаних з формуванням іншомовної комунікативної компетенції при вивченні іноземної (англійської) мови магістрами з публічного управління та адміністрування носить не лише комунікативно-орієнтований, але й професійно-спрямований характер. У дослідженні показані ефективні форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування, зокрема з використанням проєктних технологій, аудіо- та відеоматеріалів, у тому числі автентичних матеріалів. Проведено опитування у формі анкетування серед слухачів магістратури за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” та державних службовців, які проходили навчання з підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (м. Київ). За результатами проведеного аналізу з’ясовано, що навчальна дисципліна “Іноземна (англійська) мова за професійним спрямуванням” є актуальною у наш час, слухачі виявляють бажання та розуміють необхідність вивчення мов для здійснення подальшої професійної діяльності або використання в різних життєвих ситуаціях, відмічають значне покращення свої знать за час навчання.
11
ТАШКІНОВА, Оксана, Галина КОРСУНСЬКА та Ірина МАРЧЕНКО. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 444–51. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-444-451.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості впровадження елементів дуальної освіти в професійну підготовку майбутніх фахівців із соціальної роботи на прикладі діяльності кафедри соціології та соціальної роботи ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет». Зазначено, що дуальна освіта була запроваджена як форма та метод навчання ще в середині 20 століття і зараз активно використовується в країнах Європейського Союзу. Для вітчизняної теорії та практики педагогіки вищої освіти така модель підготовки майбутніх працівників також є не новою. Але в умовах сучасного розвитку суспільства впровадження елементів дуальної освіти набуває нових, актуальних рис. Це передусім пов’язано із застосуванням елементів дуальної освіти при підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи. У статті проаналізовано особливості розвитку спеціальності Соціальна робота в умовах складної соціально-економічної ситуації. Відзначено інноваційний характер, міждисциплінарність та практико-орієнтованість підготовки майбутніх соціальних працівників в умовах закладів вищої освіти. Акцентується увага на важливість упровадження елементів дуальної освіти під час підготовки майбутніх соціальних працівників. Описано досвід упровадження на кафедрі соціології та соціальної роботи нової форми роботи зі студентами – волонтерської практики. Аналізуються перші два роки діяльності професійного науково-практичного гуртка «Соціальна робота в дії» та наведено результати опитування студентів, які навчаються на ОПП «Соціальна робота» за першим (бакалаврським) та другим (магістерським) рівнями вищої освіти. Зазначено, що участь у діяльності гуртка у позанавчальний час сприяє підвищенню рівня зацікавленості студентів майбутньою спеціальністю та підвищує рівень успішності при засвоєнні професійно-орієнтованих дисциплін. Отже, в умовах сучасного розвитку суспільства важливо зробити підготовку майбутніх соціальних працівників практико-орієнтованою, у тому числі, і за допомогою впровадження елементів дуальної освіти. Key words: дуальна освіта, здобувачі вищої освіти, якість освіти, соціальна робота, практико-орієнтоване навчання, волонтерство.
12
ЧЕРНЕТА, Світлана. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ДО НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 91–98. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується та обґрунтовується необхідність визначення організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг. Уточнено поняття «умова» та «організаційно-педагогічна умова». Контент-аналіз наукових праць щодо підготовки майбутнього фахівця дозволив нам стверджувати, що визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов є провідними у більшості дослідників, сутність та зміст яких залежить від мети дослідження. Тому нами виокремлено організаційно-педагогічні умови, реалізація яких, на нашу думку, сприятиме успішній підготовці майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг: 1) формування мотиваційних установок майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг засобами імітаційного моделювання (конкретними методами імітаційного моделювання в системі підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи до надання соціальних послуг ми визначили імітаційні ситуації, імітаційні вправи, ділові ігри, професійно орієнтований проєкт); 2) залучення студентів до практико-орієнтованого середовища (практико-орієнтоване освітнє середовище визначено як спеціально організований освітній простір, спрямований на розвиток практичних умінь і навичок студентів за допомогою спеціально-створених практичних ситуацій під час проходження різних видів практики); 3) реалізація рефлексивно-управлінської технології у вигляді активних форм і методів навчання (оволодіння комплексом професійних і соціально-психологічних знань, формування умінь і навичок міжособистісної взаємодії, розвиток рефлексивних здібностей, наприклад здатність аналізувати ситуацію і власну поведінку, вміння гнучко реагувати на ситуацію і швидко перебудовуватися в різних соціальних умовах); 4) психолого-педагогічна підтримка майбутніх фахівців із соціальної роботи у процесі професійної підготовки (створення умов для прийняття майбутніми фахівцями із соціальної роботи оптимальних рішень у різних ситуаціях життєвого вибору, для формування у студентів усвідомленого оптимізму, вміння справлятися із труднощами, самостійно визначати свою життєву, освітню та професійну траєкторії).
13
Слурденко, Дмитро. "Травматичність досвіду, як умова розбудови і реалізації здатності до самоврядування військовослужбовців НГУ". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 240–54. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-240-254.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми дослідження зумовлена тим, що загальна здатність до самоврядування складає важливу умову ефективного виконання професійної діяльності в складних і нетипових умовах. В тому чи іншому вигляді вимоги щодо сформованих навичок цілепокладання, самоконтролю, самоуправління містяться в усіх у професіограмах і критеріях професійно-психологічного відбору персоналу сектору безпеки і оборони України. Розвинута загальна здатність до самоврядування та більш специфічна здатність до самоврядування у бойових умовах є важливим фактором ефективності діяльності військовослужбовця НГУ у бойових умовах. В результаті бойової психічної травматизації у правоохоронців спостерігаються розвиток стресових станів, виснаження психологічних ресурсів, прояви поведінкових розладів, що зумовлює необхідність визначення можливостей розвитку у військовослужбовців здатності до самоврядування в контексті пережитого ними бойового досвіду. На матеріалі дослідження 420 військовослужбовців НГУ, виділено чотири групи: за наявністю досвіду виконання завдань в умовах бойових дій, за рівнем сформованості здатності до самоврядування. Визначено особливості травматичності бойового досвіду (оцінка несприятливості соціальних умов виконання службово-бойових завдань, оцінка загальних умов участі в бойових діях, оцінка пережитої загрози життю, внутрішні ресурси стійкості до травматизації, зовнішні ресурси стійкості до травматизації) у військовослужбовців з різними рівнями сформованості здатності до самоврядування. Показано особливості взаємозв’язків травматичності досвіду та здатності до самоврядування у військовослужбовців НГУ. Зроблено підсумок, що здатність до самоврядування може розглядатись як чинник, що істотно впливає на оцінку військовослужбовцями НГУ власного бойового досвіду. Показана наявна у НГУ система формування здатності до самоврядування у військовослужбовців в бойових умовах. Зазначено, що існуючі види підготовки мають будуватися не лише як засвоєння готового алгоритму, автоматизація навичок, а як проблемно-орієнтоване навчання, як здатність вибудовувати новий шлях досягнення цілі. Ключові слова: самоврядування, самоуправління, самоконтроль, психологічні ресурси, військовослужбовці, персонал сектору безпеки і оборони, бойова психічна травматизація.
14
Бобрицька, Валентина Іванівна, та Світлана Миколаївна Процька. "Комп’ютерно орієнтоване освітнє середовище вищого навчального закладу як засіб формування професійних компетентностей у майбутніх учителів". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 67–76. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.696.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідження потенціалу комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ як засобу формування професійних компетентностей у майбутніх учителів. Завдання: розкрити сутнісні характеристики комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ; розглянути практичні аспекти застосування хмарних технологій навчання у процесі формування професійних компетентностей учителів філологів. Об’єкт дослідження: процес формування професійних компетентностей майбутніх учителів. Предмет дослідження: застосування засобів комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ у процесі формування професійних компетентностей майбутніх учителів. Методи дослідження: теоретичні – аналіз, систематизація наукових даних з метою визначення стану, теоретичного й практичного розв’язання проблеми дослідження. Результати дослідження: Викладене дає змогу здійснити деякі теоретичні узагальнення. По-перше, усвідомлення майбутнім учителем важливості підвищення якості фахової підготовки в галузі застосування обчислювальної техніки, забезпечення проведення масового комп'ютерного навчання молоді, зумовлює на етапі набуття професійної освіти необхідність розв’язання завдань навчання комп’ютерної грамоти, набуття професійних компетентностей, специфічних якостей користувача різноманітних засобів інформатики і обчислювальної техніки. По-друге, використання можливостей комп’ютерно орієнтованого освітнього середовища ВНЗ уможливлює реалізацію соціального запиту суспільства щодо підготовки майбутнього вчителя – формування професійно компетентного конкурентоспроможного фахівця освітньої сфери, професійно мобільного, здатного вирішувати нестандартні професійні завдання, самовдосконалюватися, застосовувати ІКТ у професійній діяльності. Висновки та рекомендації: подальші наукові розвідки спрямуємо на розроблення комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей у майбутніх учителів філології у навчальному процесі сучасного ВНЗ.
15
Мельник, Вячеслав, та Людмила Алфімова. "ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Молодь і ринок, № 9 (176) (31 жовтня 2019). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2019.182361.
Повний текст джерела
16
Volosovets, O. P., S. P. Kryvopustov, V. Ye Khomenko та O. V. Mozyrska. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «ФУНКЦІОНАЛЬНІ ГАСТРОІНТЕСТИНАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ (ВІДПОВІДНО ДО РИМСЬКИХ КРИТЕРІЇВ ІV)» НА VI КУРСІ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ". Медична освіта, № 3 (24 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.3.7782.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – на прикладі викладання теми «Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей (відповідно до Римських критеріїв ІV)» розглянути можливість застосування новітніх технологій у медичній освіті для розвитку клінічного мислення та професійної компетентності майбутніх лікарів, спонукання їх до самостійної роботи, ініціативного пошуку, аналізу досліджень міжнародної групи експертів з позицій доказової медицини та самореалізації.Основна частина. Інтеграція України в міжнародне науково-освітнє співтовариство та реформування системи охорони здоров’я в Україні потребують впровадження в освітньо-інтегративний процес міжнародних медичних та освітніх стандартів, підвищення інтелектуального, науково-освітнього, професійно-орієнтованого рівня майбутніх лікарів, забезпечення їх сучасними інноваційними та інформативними медичними технологіями. Інноваційний навчально-виховний процес повинен базуватися на засадах доказової медицини та бути орієнтованим на самостійну діяльність щодо здобуття знань, із використанням інноваційних технологій викладання, інтерактивних методик, запровадженням у навчальний процес сучасних наукових розробок.Висновки. Реформування медичної освіти в Україні та її модернізація на засадах світових стандартів та відповідно до вимог і потреб системи охорони здоров’я країни (впровадження інноваційних технологій, проблемно-орієнтоване навчання, використання світового досвіду) формує професійну компетентність майбутнього лікаря.