Добірка наукової літератури з теми "Навчання професійно-орієнтоване"

У статті розкрито актуальність формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, презентовано та описано динамічну модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, означено положення, що лягли в основу її розробки. Відповідно до структурних компонентів моделі (концептуальний, змістово-процесуальний та результативний блоки) визначено методологічні підходи (системний, синергетичний, акмеологічний та компетентнісний) з відповідними їм принципами, педагогічні умови. Окреслено етапи реалізації змістово-рпоцесуального блоку, подано форми та методи роботи. Обґрунтовано зміст, як стрижневу категорію побудови моделі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на основі підходу Дж. П. Гілфорда (щодо аспектів інтелектуального функціонування), етапність його реалізації (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний етапи) та взаємообумовленість цих етапів на засадах вітагенного навчання. Стисло охарактеризовано сучасні педагогічні технології навчання: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель “Критеріально-орієнтоване навчанняˮ, командного навчання), ігрової взаємодії в освітньому професі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів, ділові та рольові ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг) та особистісно-орієнтовані (“соціодрамаˮ, тьюторинг). Ключові слова: модель, моделювання, підходи, технології навчання, педагогічні умови, формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

У статті досліджено проблему розвитку професійної креативності студентів нефілологічних спеціальностей у процесі навчання англійської мови. Визначено, що професійно орієнтоване навчання за умови інтеграції зі спеціальними дисциплінами, використання методів навчання, що спрямовані на вирішення професійних завдань, імітацію професійної діяльності та продукування креативних ідей, допоможуть розвивати професійну креативність студентів.

Анотація. У статті розглянуто особистісно-орієнтоване навчання як пріоритетний напрям розвитку сучасної освіти. Особистісно-орієнтоване навчання спрямоване на розвиток індивідуальних здібностей і можливостей кожного учасника навчального процесу, передбачає використання передових педагогічних та інформаційних технологій. Особистісно-організоване навчання створює атмосферу доброзичливості, налагоджує довіру між учасниками навчального процесу, стимулює студентів до висловлювання власних думок. Створення на заняттях особистісно-орієнтованих навчально-педагогічних ситуацій, ситуації успіху розглядається у праці як вагомий педагогічний ресурс у досягненні студентами ефективних результатів у навчанні. Навчально-педагогічна ситуація успіху трактується як цілеспрямоване поєднання умов, за яких можна досягти кращих результатів у навчанні, вона досягається лише тоді, коли сам студент оцінює свій результат як успіх. Авторами описано умови створення ситуації успіху. Наголошується на тому, що за умови професійно підібраних матеріалів та в залежності від виду роботи, ситуація успіху на заняттях з іноземної мови розвиває вміння усно та письмово висловлювати свою думку, працювати в команді, приймати самостійні рішення, конструктивно вирішувати проблеми тощо.

У статті розкрито сутність і зміст ресурсно-орієнтованого навчання в закладах вищої освіти. Ресурсно-орієнтоване навчання в умовах здоров’язбережувального освітнього середовища описано як цілісний динамічний процес організації і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів в оволодінні навичками активного перетворення інформаційного середовища на засадах концепції здоров’язбереження, яка передбачає оптимальне використання тріадою "студент-викладач-бібліотекар" консолідованих кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, фінансових та інформаційних ресурсів. Науково обґрунтовано необхідність дотримання умов здоров’язбереження при проєктуванні ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі. Подано модель ресурсно-орієнтованого навчання студентів у закладах вищої освіти в аспекті здоров’язбереження як схему візуалізації процесу ресурсно-орієнтованого навчання. Схарактеризовано блоки моделі та дидактичні умови реалізації ресурсно-орієнтованого навчання студентів у закладах вищої освіти в умовах здоров’язбережувального навчального середовища: застосування комплексу форм, методів та засобів ресурсно-орієнтованого навчання; організацію процесу навчання професійно орієнтованих дисциплін в тріаді "студент-викладач-бібліотекар" з використанням педагогічних технологій ресурсно-орієнтованого навчання; орієнтацію на розвиток інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти шляхом активізації розробки електронних ресурсів; введення інформаційно-технологічного компоненту при викладанні професійно орієнтованих дисциплін; здоров’язбережувальну спрямованість процесу навчання та консолідацію здоров’язбережувальних технологій. Описано дослідницький освітній проєкт «Ресурсно-орієнтоване навчання у вищій школі», який проходить упровадження у вітчизняних закладах вищої освіти та доводить свою ефективність і доцільність у застосуванні.

У статті подано етапність процесу формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний), розкрито спрямованість кожного етапу, взаємообумовленість змістово-перетворювального та діяльнісного етапів на засадах вітагенного навчання. Спецкурс «Професійно-комунікативна культура вихователя закладу дошкільної освіти» визначено опосередкованим компонентом, що визначає зміст освіти та постає інтегрованим доповненням до обовʼязкових дисциплін загальної, професійної та практичної підготовки, вибіркових навчальних дисциплін. Схарактеризовано можливості застосування сучасних педагогічних технологій навчання у процесі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель «Критеріально-орієнтоване навчання», технологія командного навчання), технології ігрової взаємодії в освітньому процесі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів та формування інноваційного мислення, ділові та рольові навчальні ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг), особистісно-орієнтовані технології («соціодрама», тьюторинг). Визначено особливість мікротренінгу, яка полягає в розкладанні складної бажаної поведінки – прояву професійно-комунікативної культури – на послідовність простих умінь, розкрито структуру, яку складають три фази (навчання, тренування та зворотного зв’язку). Обґрунтовано доцільність та ефективність тьюторингу й коуч-сесій у цьому процесі. Окреслено головне завдання тьютора, що полягає у формуванні професійної суб’єктності, здатної до власного майбутнього професійного саморуху, специфіку проведення коуч-сесій із обговорення результатів самоактуалізації професійно-комунікативної культури кожним здобувачем вищої освіти. Розкрито особливості та можливості застосування голографічного методу проєкції.

У статті розкрито погляди науковців на важливу складову професійно-педагогічної культури педагога – психологічну культуру. Доведено, що психологічна культура педагога характеризується складністю, інтегративністю, структурністю. Її компоненти – це різні властивості особистості, що вдосконалюються й формуютьсзід впливом загальної культури людини. Ступінь вияву основних психологічних властивостей і якостей є критерієм визначення рівня психологічної культури. Встановлено, що психологічна культура, як показник високого рівня розвитку педагогічних здібностей, складається із глибоких знань із основ психології, володіння арсеналом діагностичних методик, всебічного вивчення особистісних і діяльнісних характеристик тих, кого навчають, комплексу професійно-значущих якостей і гуманістичного типу педагогічної свідомості. Провідними елементами її є емпатія, рефлексія, інноваційно-творчі й комунікативні якості, що допомагають педагогу здійснювати особистісно-орієнтоване навчання й виховання учнів. Встановлено, що психологічна культура є тільки однією гранню такого комплексного явища як професійно-педагогічна культура педагога. Наявність професійно значущих особистісних якостей, стиль діяльності педагога, його темпераменту, інші компоненти психологічної культури багато в чому сприяють ефективності роботи педагога, але не є визначальними. Особливість професійно-педагогічної культури полягає в її інтегрованості, складній структурній організації й існуванні системи багатопланових взаємин між її компонентами.

Стаття присвячена розгляду застосування технології Вебквест у навчанні англійської мови, зокрема змін, що відбулись останніми роками в його концепції, цілях/завданнях та особливостях використання, що й обумовило запровадження терміну Вебквест 2.0. Автори наводять міркування щодо визначення Вебквесту як розумового процесу, який починається із заохочення студента/команди до виконання вагомого та цікавого завдання, набуває імпульсу через командний мозковий штурм, який стимулює учасників проєкту до пошуку шляхів вирішення проблеми та призводить до більш поширеного вибору кожним учасником особистих навчальних траєкторій. Утім Вебквест має вирішити ряд завдань, щоб сприяти вихованню людини, яка б могла стати успішним професіоналом у ХХІ сторіччі. Веб-квест 2.0 ще має набути вищої якості співпраці, енергійніше стимулювати та розвивати критичне мислення, іншомовну компетентність студентів, формувати здатність креативного вирішення проблеми та генерувати інноваційні ідеї, передбачати розвиток інформаційно-комунікаційних умінь протягом усього терміну виконання Вебквесту, інтегрувати новітні досягнення інформатизації суспільства тощо. У публікації описано Вебквест, створений авторами для навчання англійського монологу майбутніх економістів, наводиться його професійно орієнтоване завдання, яке стимулює групову взаємодію, та ресурсна опора «мовна майстерня», яка дозволяє ефективно виконувати Вебквест, опановуючи водночас англійську мову професійного спрямування. Попри це авторами визначається протиріччя Вебквесту між автономією виконавців, розвиток якої є одним із провідних завдань методу, та його керованістю розробником за рахунок використання структури. Як перспектива осучаснення цього методу навчання розглядається відхід від його усталеної структури, що сприятиме більш гнучкій та збалансованій взаємодії студентів і викладачів.

Стаття присвячена розкриттю питання формування іншомовної комунікативної компетенції у здобувачів другого (магістерського) рівня освіти за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”. Розглянуто сутність понять “компетенція”, “іншомовна компетенція”, “комунікативний підхід”. Здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань якісної підготовки сучасних фахівців з державного управління та адміністрування. Обґрунтовано важливість розвитку комунікативної компетенції та необхідність вивчення магістрами з публічного управління та адміністрування іноземних мов в цьому контексті. Зазначено, що комунікативно-орієнтоване навчання іноземної мови, в основі якого покладено комунікативний підхід, передбачає формування у слухачів іншомовної комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо слухачі використовують іноземну мову з метою самостійного отримання і розширення своїх знань і досвіду. Встановлено, що характер навичок та вмінь, пов’язаних з формуванням іншомовної комунікативної компетенції при вивченні іноземної (англійської) мови магістрами з публічного управління та адміністрування носить не лише комунікативно-орієнтований, але й професійно-спрямований характер. У дослідженні показані ефективні форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування, зокрема з використанням проєктних технологій, аудіо- та відеоматеріалів, у тому числі автентичних матеріалів. Проведено опитування у формі анкетування серед слухачів магістратури за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування” та державних службовців, які проходили навчання з підвищення кваліфікації в Інституті державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (м. Київ). За результатами проведеного аналізу з’ясовано, що навчальна дисципліна “Іноземна (англійська) мова за професійним спрямуванням” є актуальною у наш час, слухачі виявляють бажання та розуміють необхідність вивчення мов для здійснення подальшої професійної діяльності або використання в різних життєвих ситуаціях, відмічають значне покращення свої знать за час навчання.

Міжнародна академічна мобільність у галузі вищої освіти прискорила такий напрямок міжнародної діяльності, як навчання іноземних студентів. Серед запропонованих міністерством спеціальностей найбільшим попитом користуються спеціальності медичного профілю. Зважаючи на це, актуальним залишаються питання щодо якісної мовної підготовки іноземних студентів з урахуванням майбутньої професійної спрямованості. Проте спостереження за навчальним процесом та досвід роботи показали, що студенти недостатньо володіють професійною лексикою, зазнають труднощів із засвоєнням навчального матеріалу під час лекційних та практичних занять. Одним із напрямів покращання ситуації, що склалася, є застосування професійно-орієнтованого навчання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30872

В статті підкреслюється роль професійно-орієнтованого читання в навчанні майбутніх технічних фахівців, розглядаються режими читання, підкреслюється важливість формування антиципації в процесі читання фахової літератури та виокремлюються прийоми формування антиципованого читання

У тезах розглядаються різноманітні принципи модернізації іншомовної професійної підготовки майбутніх ІТ-фахівців, до яких віднесено: принципи всебічної інтегративності, професійної мобільності, автентичності, випереджаючого розвитку. Головним завданням іншомовної підготовки майбутніх ІТ-фахівців є навчання професійно орієнтованої та практично спрямованої іншомовної комунікації, в результаті чого першочерговими стають: взаємозалежне формування і розвиток мовних навичок і умінь як основи іншомовної професійно-орієнтованої комунікації; орієнтація на практичне застосування мов у реальному інформаційному середовищі; широке залучення провідних фахівців в галузі інформаційних технологій до побудови та реалізації професійних проектів.
The theses consider a variety of principles for modernizing the foreign language training of future IT professionals, which include: the principles of comprehensive integrity, professional mobility, authenticity, advanced development. The main task of the foreign language training of future IT specialists is the training of professionally oriented and practically oriented foreign-language communication including the following priorities: interdependent formation and development of language skills and abilities as the basis of foreign language vocational communication; orientation to the practical use of languages in the real informational environment; widespread involvement of leading IT professionals in the design and implementation of professional projects.
В тезисах рассматриваются различные принципы модернизации иноязычной профессиональной подготовки будущих ИТ-специалистов, к которым отнесены: принципы всесторонней интегративности, профессиональной мобильности, аутентичности, опережающего развития. Главной задачей иноязычной подготовки будущих ИТ-специалистов является обучение профессионально ориентированной и практически направленной иноязычной коммуникации, в результате чего первоочередными становятся: взаимосвязанное формирование и развитие речевых навыков и умений как основы иноязычной профессионально-ориентированной коммуникации; ориентация на практическое применение языков в реальной информационной среде; широкое привлечение ведущих специалистов в области информационных технологий к созданию и реализации профессиональных проектов.

Професійно-орієнтоване навчання обумовлює використання активних форм і методів, які б дозволили імітувати професійну діяльність. При визначенні змісту навчання і підборі матеріалу мають бути враховані як потреби студентів, так і їх очікування. Одним із шляхів вирішення цієї задачі є використання інформаційних технологій. З точки зору викладання мов, переваги цього процесу є багаторівневими.
Профессионально-ориентированное обучение предполагает использование активных форм и методов, позволяющих имитировать профессиональную деятельность. При определении содержания обучения и подборе материалов необходимо учитывать как потребности, так и ожидания студентов. Одним из путей решения этой задачи является использование информационных технологий. С точки зрения преподавания иностранных языков, данный процесс обладает многоуровневыми преимуществами.
Professonally-oriented learning arises the necessity of using active forms and methods of teaching in order to imitate some kind of professional activity. Thus, students' demands as well as their expectations should be taken into consideration while determining the learning content and materials. Using information technologies can be one of the ways of solving this problem. In foreign languages teaching the advantages of this process can be seen at several levels.

Дипломна робота «Особливості перекладу науково-технічних текстів на матеріалі сфери комп'ютерних технологій» присвячена вивченню особливостей перекладу науково-технічних текстів в сфері комп'ютерних технологій. У ході дослідження були розглянуті теоретичні основи стилю науково-технічних текстів, їх стилістичних та лексико-граматичних особливостей, було вивчено проблему еквівалентності та адекватності перекладу науково-технічних текстів на матеріалі лексико-граматичних структур англомовних науково-технічних текстів сфери комп'ютерних технологій. Було приділено увагу дослідженню специфіки перекладу науково-технічних текстів, перекладу лексичних одиниць та термінології у науково-технічних текстах, розглянуто перекладознавчі трансформації: лексичні, граматичні та синтаксичні, приділена увага основним труднощам під час перекладу. Було проаналізовано можливість використання науково-технічних текстів у професійноорієнтованому навчанню іноземної мови студентів вищих навчальних закладів. Основний акцент здійснено на англомовних науково-технічних текстах та особливостях їх перекладу у сфері комп'ютерних технологій.
Дипломная работа «Особенности перевода научно-технических текстов на материале сферы компьютерных технологий» посвящена изучению особенностей перевода научно-технических текстов в сфере компьютерных технологий. В ходе исследования были рассмотрены теоретические основы стиля научно-технических текстов, их стилистических и лексико-грамматических особенностей, было изучено проблему эквивалентности и адекватности перевода научно-технических текстов на материале лексико-грамматических структур англоязычных научно-технических текстов сферы компьютерных технологий. Было уделено внимание исследованию специфики перевода научно-технических текстов, перевода лексических единиц и терминологии в научно-технических текстах, рассмотрены переводческие трансформации: лексические, грамматические и синтаксические, уделено внимание основным трудностям при переводе. Были проанализированы возможности использования научно-технических текстов в профессионально ориентированном обучении иностранному языку студентов высших учебных заведений. Основной акцент сделан на англоязычных научно-технических текстах и особенностях их перевода в сфере компьютерных технологий.
Thesis "Peculiarities of the translation of scientific and technical texts on the material of the sphere of computer technology" is devoted to the investigation of the peculiarities of the translation of scientific and technical texts in the field of computer technology. During the study the following questions were examined: the theoretical foundations of the style of scientific and technical texts, their stylistic and lexical and grammatical features, also the problem of the equivalence and adequacy of the translation of scientific and technical texts on the material of the lexical and grammatical structures of English language scientific and technical texts in the field of computer technology was studied. Attention was paid to the study of the specifics of the translation of scientific and technical texts, translation of lexical units and terminology in scientific and technical texts; were considered translation transformations: lexical, grammatical and syntactic, also was paid attention to the main difficulties in translation. The possibilities of application of scientific and technical texts in professionally oriented teaching of a foreign language to students of higher educational institutions were analyzed. The main emphasis is made on English-language scientific and technical texts and the peculiarities of their translation in the field of computer technology.

Дипломна робота присвячена вивченню особливостей перекладу науково-технічних текстів у сфері комп'ютерних технологій. У ході дослідження були розглянуті відмінні риси науково-технічних текстів, їх стилістичні та лексико-граматичні особливості. Сфокусовано увагу на дослідженні специфіки перекладу науково-технічних текстів, окреслено труднощі їх перекладу та розкрито можливості використання результатів роботи у викладанні іноземної мови.
Дипломная работа посвящена изучению особенностей перевода научно-технических текстов в сфере компьютерных технологий. В ходе исследования были рассмотрены отличительные особенности научно-технических текстов, их стилистические и лексико-грамматические особенности. Сфокусировано внимание на исследовании специфики перевода научно-технических текстов, определены трудности их перевода и раскрыты возможности использования результатов работы в преподавании иностранного языка.
The thesis deals with the translational features of scientific and technical texts in the field of computer technology. It defines the distinctive stylistic and lexical-grammatical peculiarities of scientific and technical texts, outlines the difficulties of their translation and reveals the ability to use the results of the work while teaching the foreign language.

Дисертацію присвячено розв‘язанню проблеми навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови – студентів третіх курсів ВНЗ. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови; визначено уміння комплексної мовленнєвої адаптації; удосконалено перелік адаптивних мовленнєвих умінь учителя англійської мови для ефективного педагогічного спілкування; набуло подальшого розвитку уточнення ефективних шляхів покращення сприйняття навчальної інформації учнями на уроці англійської мови. Практичне значення одержаних результатів полягає у відборі навчального матеріалу для формування вмінь мовленнєвої адаптації у майбутніх учителів англійської мови; розробленні комплексу вправ; створенні моделі організації навчального процесу для реалізації запропонованої методики; укладанні методичних рекомендацій щодо організації відповідного навчання. У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об‘єкт і предмет дослідження, зазначено наукову новизну, практичне значення, методи дослідження, зв‘язок роботи з науковими програмами, планами та темами, наведено відомості щодо апробації одержаних результатів. У першому розділі дисертації проаналізовано сучасний стан розвитку наукової думки із проблеми формування вмінь професійно орієнтованого говоріння, досліджено теоретичні передумови формування вмінь мовленнєвої адаптації у майбутніх учителів англійської мови на заняттях із практики усного та писемного мовлення. Визначено зміст навчання мовленнєвої адаптації: професійно орієнтований мовний матеріал (фонетичний, граматичний, лексичний); професійно орієнтований мовленнєвий матеріал (вирази класного вжитку, навчальні тексти, матеріал шкільних підручників); невербальні засоби спілкування (жести); професійно орієнтовані знання; теми та ситуації спілкування; професійно орієнтовані навички та вміння. Обґрунтовано шість груп умінь мовленнєвої адаптації на різних лінгвістичних рівнях: адаптивні вміння організації, оцінювання та корекції, стимулювання, фасилітації, інформування, контролю. Встановлено, що основною характеристикою мовлення вчителя іноземної мови (ІМ) вважається зрозумілість, яка сприяє підвищенню ефективності дидактичного комунікативного впливу в процесі педагогічної взаємодії та досягається шляхом пристосування мовлення вчителя до рівня підготовки учнів. Адаптація мовлення вчителя ІМ здійснюється шляхом спрощення або ускладнення, тобто шляхом модифікації мовлення вчителя на фонетичному, лексичному, синтаксичному рівнях та на рівні дискурсу. Більш високий рівень доступності усної навчальної інформації досягається шляхом застосування вмінь комплексної МА, яку ми розуміємо як адаптацію мовлення вчителя одночасно щонайменше на двох із чотирьох зазначених вище лінгвістичних рівнях. Виокремлено найбільш ефективні модифікації мовлення щодо покращення сприйняття навчальної інформації учнями: на фонетичному рівні (використання різних видів наголосу, пауз; зміни інтонації), на лексичному рівні (перефразування слів), на синтаксичному рівні (спрощення структури речення, сурядний зв'язок; уникання скорочень слів, прислівників перед дієсловами), на рівні дискурсу (формулювання питання-стимулу у формі відкритого спеціального запитання, додаткового альтернативного запитання, додаткового неповного запитання, демонстраційного або довідкового запитання; застосування часткових повторень, різних способів перевірки розуміння). Другий розділ дослідження присвячено розробленню методики навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови. Здійснено відбір навчальних матеріалів з урахуванням принципів комунікативної необхідності та достатності, кореляції навчальних матеріалів зі шкільними підручниками, професіоналізації, релевантності, автентичності. Описано етапи формування вмінь мовленнєвої адаптації в межах навчального модуля. Розроблено підсистему вправ для формування вмінь мовленнєвої адаптації у майбутніх учителів англійської мови. Вона складається з чотирьох груп вправ для формування вмінь мовленнєвої адаптації на фонетичному, лексичному, синтаксичному рівнях та вмінь комплексної мовленнєвої адаптації. Кожна група містить шість підгруп вправ для формування адаптивних мовленнєвих умінь учителя, об‘єднаних відповідно у два блоки. Об‘єднання підгруп вправ у блоки викликано потребою застосувати вміння мовленнєвої адаптації, які формуються, для розв‘язання конкретних завдань у змодельованих ситуаціях під час проведення фрагмента уроку в кінці кожного блоку вправ. Запропоновано модель організації навчання мовленнєвої адаптації майбутніх учителів англійської мови для студентів третіх курсів ВНЗ, яка об‘єднує чотири навчальні модулі. Мета кожного модуля – формування вмінь мовленнєвої адаптації на відповідному рівні модифікації мовлення шляхом виконання шести підгруп вправ, проведення двох фрагментів уроків, заповнення таблиць спостереження та участі в рефлексивних бесідах. У третьому розділі описано організацію та хід експерименту, указано етапи його проведення; проаналізовано й інтерпретовано одержані результати, подано їхню статистичну обробку. Ефективність розробленої методики підтверджено шляхом проведення методичного експерименту. Результати експерименту свідчать про загальну ефективність обох варіантів методики. Горизонтальний характер експерименту допоміг визначити оптимальну організацію навчання МА із застосовуванням письмової рефлексії під час проведення мікротренінгу та самооцінювання ступеня володіння вміннями МА. За результатами проведеного експериментального дослідження укладено методичні рекомендації щодо раціональної організації навчання МА майбутніх учителів англійської мови.
The thesis focuses on the problem of teaching speech adaptation to the third-year students of foreign languages departments who are trained to be future English language teachers. The research provides theoretical substantiation and practical elaboration of the methodology of teaching speech adaptation to future English language teachers. The scientific novelty of the research: for the first time the methodology of teaching speech adaptation to the future English language teachers has been theoretically grounded, developed and verified; complex speech adaptation skills have been ascertained; the list of speech adaptation skills of future English language teachers for increasing the pupils‘ input comprehension has been elaborated; effective ways for increasing the pupils‘ input comprehension during the English classes have been further specified. The practical value of the scientific research: the materials for teaching speech adaptation to the future English language teachers have been selected; the subsystem of professionally oriented activities has been developed; the model of teaching speech adaptation to the 3rd year University students has been developed; the methodological recommendations for the organization of the process of teaching speech adaptation have been suggested. In the Introduction the significance of the problem is grounded; the purpose, the tasks, the object and the subject of the thesis are defined; the scientific novelty, the practical value, methods of the research, the connection with scientific programs are described; the information about the approbation of the results of the research is provided. In the first chapter the current state of scientific ideas concerning the problem of developing professionally oriented speaking skills has been analyzed; the theoretical prerequisites for developing speech adaptation skills of future English language teachers during English Practice classes have been investigated. The content of speech adaptation teaching is substantiated: professionally oriented language material (phonetic, grammar, lexical); professionally oriented speech material (classroom language, educational texts, the material of school textbooks); non-verbal means of communication (gestures); professionally oriented knowledge; topics and situations for communication; professionally oriented skills. Six groups of skills of speech adaptation at different linguistic levels are grounded. They are: organizing adaptive skills, assessing-correcting adaptive skills, stimulating adaptive skills, facilitating adaptive skills, informative adaptive skills and checking adaptive skills. It is determined that the essential characteristic of the English language teacher talk is its comprehensibility which helps to increase the effect of the didactic communicative impact during pedagogical interaction. The comprehensibility is achieved by means of teacher talk adjustment to the level of pupils. The teacher talk adaptation is carried out by means of simplifying or making the speech more complicated, in other words, by means of speech modifications at phonetic, lexical, syntactical levels and at the level of discourse. The higher level of the pupils‘ input comprehension is achieved with the help of complex speech adaptation which is defined as the teacher talk adaptation simultaneously at two linguistic levels. The most effective modifications of teacher talk for increasing the pupils‘ input comprehension are indicated: at the phonetic level (using logical stress, pauses, intonation), at the lexical level (paraphrasing), at the syntactical level (simplifying sentence structure, using coordination more than subordination; using fewer contractions, avoiding pre-verb adverbs), and at the level of discourse (open questions, giving clues in alternative questions, referential and display questions; partial repetitions, different types of comprehension checks). The second chapter is devoted to the elaboration of the methodology of teaching speech adaptation to future English language teachers. The teaching materials have been selected according to the principles of communicative necessity and sufficiency, correlation of teaching materials with school textbooks, professionalization, relevance, and authenticity. The stages of developing speech adaptation skills within one module are described. The subsystem of activities for developing speech adaptation skills has been presented. It consists of four groups of activities for developing speech adaptation skills at phonetic, lexical, syntactical levels and skills of complex speech adaptation. Each group contains six subgroups of activities for developing adaptive speech skills, which are combined respectively into two units. This combination of the subgroups is caused by the necessity to use the adaptive speech skills which are being developed while taking part in microteaching at the end of each unit. The model of teaching speech adaptation to the 3rd year University students has been developed. The model contains four modules. The purpose of each module is to develop students‘ speech adaptation skills at phonetic, lexical, syntactical levels and skills of complex speech adaptation by means of doing activities of six subgroups, taking part in microteaching and reflective discussions, and filling in observation tables. In the third chapter the organization, the procedures and the stages of the experimental teaching have been described; the results of the experiment have been analyzed and interpreted, their statistic processing has been given. The efficiency of the suggested methodology has been confirmed by means of the experiment. The results of the experimental teaching prove the general validity of both variants of the suggested methodology; its optimal variant with written reflection during microteaching and self-assessment has been substantiated. Based on the theoretical studies and outcomes of the experimental validation of the developed methodology, the methodological recommendations for the organization of the process of teaching speech adaptation to future English language teachers have been suggested.