Статті в журналах з теми "Навчання письма"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Навчання письма.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Навчання письма".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Гладка, О. В. "Навчання креативного письма на заняттях з іноземної мови як засіб формування комунікативної компетенції студентів". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 431–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3635.
Повний текст джерелаАнотація:
Гладка О. В. Навчання креативного письма на заняттях з іноземної мови як засіб формування комунікативної компетенції студентів.
У статті розглянуто навчання креативного письма на заняттях з іноземної мови як засіб формування комунікативної компетенції студентів, конкретизовано поняття «креативне письмо», «навчання креативного письма», виокремлено етапи його реалізації.
2
Чередніченко, Наталія, та Леся Тенцер. "РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ КОРЕКЦІЇ ФОНЕТИКО-ГРАФІЧНИХ ПОМИЛОК У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ДИСГРАФІЄЮ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 40–57. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/040-057.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз результатів комплексної корекції порушень письма в дітей 2–3-х класів загальноосвітніх шкіл. Обґрунтовано та висвітлено напрями подолання дисграфічних фонетико-графічних помилок у молодших школярів. Розкрито зміст авторської методики «Письмо без зошита і ручки», спрямованої на реалізацію корекційних завдань. Підкреслено, що ефективність корекційнорозвивального впливу залежить від розуміння логопедом структури дисграфічного порушення, урахування збережених та порушених ланок мовленнєвої системи, що забезпечують засвоєння фонетичного принципу письма. Статистично доведено, що система корекційного навчання, розроблена з урахуванням мовленнєвих та немовленнєвих механізмів дисграфічних помилок, забезпечує значне покращення кількісних і якісних показників стану сформованості навичок письма учнів із дисграфією.
3
ЗАЯРНА, Інна. "ОСОБЛИВОСТІ ДОБОРУ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ У ГАЛУЗІ ПРАВА". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (14 квітня 2022): 158–63. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям добору лексичного і граматичного матеріалу для навчання англійського академічного письма здобувачів наукового ступеня доктора філософії у галузі права. Мета дослідження полягає у визначенні критеріїв добору лексичного і граматичного матеріалу для навчання англійського академічного письма здобувачів наукового ступеня доктора філософії у галузі права. На основі аналізу наукових джерел, присвячених питанню добору навчального матеріалу, авторка визначає низку принципів, на які варто спиратися під час відбору лексичного та граматичного матеріалу для навчання англійського академічного письма здобувачів наукового ступеня доктора філософії у галузі права, а саме: принцип необхідності та вичерпності; принцип посильності і доступності; принцип вживаності та поширеності; принцип прагматичності і професійної ефективності; принцип автентичності. Визначені принципи навчання англійського академічного письма здобувачів ступеня доктора філософії у галузі права є ключовими орієнтирами під час здійснення добору лексичного та граматичного матеріалу, метою якого і буде їх реалізація. Одиницями добору для продукування англійського академічного письма авторка визначає лексичні одиниці та граматичні структури. Обґрунтовано, що добір граматичного матеріалу для навчання англійського академічного письма слід здійснювати за такими критеріями: стабільності, зразковості та стилістичної унормованості. Для добору лексичного матеріалу у статті визнані ефективними такі критерії, як: критерій комунікативної цінності, критерій професійної спрямованості, критерій словотвірної здатності. Зазначено, що розглянуті аспекти в цій роботі можуть бути підґрунтям для розробки системи вправ і завдань для навчання англійського академічного письма здобувачів наукового ступеня доктора філософії у галузі права.
4
Кіщенко, Ю. В. "Сучасні методи навчання письма іноземною мовою". Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, № 2 (316), квітень (2018): 222–29.
Знайти повний текст джерела
5
Назаренко, Наталія. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК НАПИСАННЯ НАУКОВОГО ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 271–84. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.643.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено проблему формування навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою у майбутніх офіцерів-прикордонників.Доведено, що навчання майбутніх офіцерів-прикордонників наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою слід проводити з урахуванням його жанрових особливостей. Представлено визначення науково проблемно-тематичного повідомлення як конкретного жанру академічного стилю з встановленням мовних особливостей, кількісних параметрів написання та стилю оформлення.Укладено перелік навичок та вмінь на формування яких спрямований процес навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення. Навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення здійснюється на основі спеціально розробленого комплексу вправ, який складається з двох груп: вправ для формування мовленнєвих навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення (техніки письма, лексичних і граматичних навичок) і вправ для розвитку мовленнєвих умінь написання наукового проблемно-тематичного повідомлення.У комплексі вправ присутні три підходи до навчання письма: текстовий, процесуальний і соціальний. Найбільша питома вага належить процесуальному підходу, що зумовлено чітко вираженим процесуальним характером письма.Згідно з моделлю навчання писемного мовлення з використанням процесуального підходу ми виділили три етапи написання тексту НПТП: планування змісту, реалізація задуму, редагування написаного.Для оцінювання наукового проблемно-тематичного повідомлення була використана шкала, що містить такі критерії: зміст, організація, лексика, граматика, техніка письма, відповідність певному формату.Ефективність запропонованої методики навчання була перевірена та підтверджена експериментально. Експериментальна перевірка охопила чотири етапи: організацію експерименту, його реалізацію, констатацію отриманих даних, їх інтерпретацію.Зроблено висновок, що формування навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою у майбутніх офіцерів-прикордонників відбувається ефективно за умови впровадження у процес навчання спеціально розробленого комплексу вправ.
6
Светленко, Майя. "ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ДО МОВНОГО ТЕСТУВАННЯ ЗА СТАНДАРТОМ НАТО STANAG 6001 ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальності підготовки курсантів-старшокурсників до мовного тестування за стандартом НАТО STANAG 6001. Субтест складається з чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання та письма. Оскільки особливі проблеми у випускників виникають під час складання тесту з продуктивних видів мовленнєвої діяльності, тобто говоріння та письма, то слід приділити увагу розвитку саме цих видів. В статті наводяться приклади завдань для розвитку навичок говоріння та письма на основі комунікативного методу для курсантів різних рівнів володіння англійською мовою. Також розглядаються деякі проблеми, з якими стикаються викладачі при викладанні англійської мови в групах на старших курсах. В кінці статті підкреслюється необхідність складання методичних розробок для навчання старшокурсників навичкам говоріння та письма.
7
КОЗОЛУП, Марія, та Руслана КОМАР. "НАВЧАННЯ АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ". Humanities science current issues 2, № 29 (5 серпня 2020): 220–25. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/29.209471.
Повний текст джерела
8
Кужільна, Л. В. "Ігрове емоційно-діяльнісне навчання як педагогічна технологія". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 326–29. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3336.
Повний текст джерелаАнотація:
Кужільна Л. В. Ігрове емоційно-діяльнісне навчання як педагогічна технологія.
У статті здійснено аналіз теоретичних основ методики М. Зайцева як педагогічної тенології, що задіює безліч сенсорних каналів, передбачає подання інформації блоками, підкреслює значимість опорних сигналів. Доведено, що розробки М. Зайцева дозволяють організувати розвивальний простір для дітей дошкільного і шкільного віку, надають педагогам змогу творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам його подання(методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності, кардинально скорочувати час оволодіння навиками читання і грамотного письма.
9
Пенькова, С. Д. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОРФОГРАФІЧНОГО ПИСЬМА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 236–46. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-236-246.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються організаційно-педагогічні умови формування культури орфографічного письма в початковій школі. Проаналізовано прийоми успішного засвоєння орфографії молодшими школярами. Зроблено акцент на реалізації індивідуально-диференційованого підходу до учнів на сучасному уроці рідної мови при вивченні орфографічного матеріалу у зв’язку з фонетичним, лексичним і граматичним та схарактеризовано триетапну систему формування орфографічних умінь і навичок: спеціальна робота з вивчення правил орфографії; орфографічна робота під час вивчення граматичного матеріалу; вправляння під час розвитку зв’язного мовлення учнів у побудові писемних висловлювань. Наголошено на тому, що формування культури орфографічного письма є тривалим процесом, який залежить від індивідуально-психологічних особливостей учнів початкових класів, умотивованого поєднання вчителем фронтальних, індивідуально-групових та індивідуальних форм мовної освіти. Представлено методику правописних вправ, які б забезпечили сталий характер культури орфографічного письма здобувачів початкової освіти. Визначено, що диференціація навчання орфографії в початковій школі вимагає доцільного добору методичного забезпечення, варіативності видів навчально-мовної діяльності, підпорядкування системи орфографічних вправ етапу опанування молодшими школярами орфографічної навички. Зроблено висновок, що результативність формування орфографічної культури письма потребує актуалізації опорних орфографічних знань, умінь і навичок, упровадження орфографічних завдань різного рівня складності: вправ за зразком, конструктивних, вправ з творчого або вільного письма тощо.
10
Бігич, O. "АКАДЕМІЧНЕ СПІВАВТОРСТВО: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРИЙОМІВ І ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО ПИСЬМА". Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", № 32 (10 липня 2020): 167–72. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.32.2020.207778.
Повний текст джерела
11
ХАРЖЕВСЬКА, Ольга, та Ольга РУДОМАН. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 227–43. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.524.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується використання змішаного навчання при вивченні іноземної мови. У роботі досліджуються три основні проблеми, які слід розглянути у комплексному поєднанні: мотивованість студентів, які перебували в різних умовах навчання, їх активна участь у навчальному процесі із врахуванням різних видів комунікативної діяльності, підключення до освітньо-навчальних платформ; особистісно-діяльнісна орієнтація студента в дистанційному та очному навчальному просторі, сприйняття студентами освітньо-пізнавального процесу та зворотній зв’язок між викладачем та академічною групою. Проаналізовано результати навчальної співпраці між студентами та викладачем. Дано характеристику існуючим моделям змішаного навчання. Розглянуто основні фактори, що сприяють подальшому розвитку он-лайн навчання, та труднощі, які можуть виникати під час процесу навчання. Доведено, що змішане середовище додає новизни та підвищує мотивацію до активної участі студентів у дистанційних та очних умовах навчання, а також є результатом впровадження стратегічного та систематичного підходу до застосування новітніх технологій у поєднанні з найкращими традиціями особистої взаємодії між викладачами та студентами. Педагогічна реалізація активного навчання такого комбінованого типу має за мету використовувати рецептивно-комунікативні види діяльності та тестовий контроль, що забезпечує максимально ефективні результати. Запропоновано вправи для активізації пізнавальної діяльності студентів: для вдосконалення навичок аудіювання, письма, граматики та використання лексики. Змішане навчання розвиває вміння організовувати та планувати роботу самостійно, отримувати та аналізувати здобуті знання, шукати та відбирати інформацію, приймати рішення та самовдосконалюватися.
12
ГЛАЗКОВА, ІРИНА. "КЛАСИФІКАЦІЯ БАР’ЄРІВ ОВОЛОДІННЯ УЧНЯМИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ ІНШОМОВНОВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 135–42. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-135-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі бар'єрів студентів у вивченні іноземних мов. Автор підкреслює, що єдиної класифікації бар'єрів не існує як такої, оскільки кожен вчений, що вивчає певну проблему, підкреслює наявність конкретних бар'єрів залежно від предмета дослідження. Автор доводить, що доцільно класифікувати бар'єри на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх відносимо: психофізіологічні, мотиваційні та емоційні, до зовнішніх – організаційні, інформаційні, оцінні, змісту та форм навчального процесу, власне мовленнєві. Психофізіологічні бар'єри пов'язані перш за все з бар'єрами темпераменту, що виникають, коли темперамент вчителя і того, хто вчиться протилежні й ця відмінність не рефлексується. Психофізіологічні особливості впливають на оцінку обрання оптимального темпу навчальних дій, структуризацію процесу навчання. Мотиваційний бар'єр утворюється в результаті несформованості позитивної пізнавальної мотивації навчання, ціннісного відношення до професії, відсутності потреб у вивченні певної теми через об'єктивні і суб'єктивні причини. До емоційних бар'єрів відносяться: актуалізація негативних слідів емоціональної пам'яті при зіткненні з навчальним завданням, коли суб’єкт навчальної діяльності потрапляє в ситуацію, схожу з тією, в якій раніше отримав негативний емоційний досвід. Організаційні бар'єри є результатом слабкої організації навчального процесу. Оцінні бар'єри обумовлені помилкою в застосуванні оцінних дій. Власне мовленнєві бар'єри включають бар'єри слухання, говоріння, читання та письма. Слухання супроводжується станами напруги, паніки, нудьги, розчарування, остраху невдачі, ліні. Говоріння іноземною мовою викликає стани невпевненості, тривоги, острах зробити помилку, бути висміяним. Читання зазвичай не викликає гострих проблем, але робота з текстом може супроводжуватися лінощами, нудьгою, апатією, порушенням дисципліни. Письмо супроводжується острахом відкрито й доказово продемонструвати свою нездатність чітко й грамотно висловлювати свої думки в письмовій формі. Ключові слова: класифікація, бар’єр, перешкода, процес навчання, іноземна мова.
13
Дубко, І. В. "Експерементальна перевірка ефективності навчання письма німецькою мовою після англійської учнів основної школи". Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки, Вип. 92 (2011): 97–101.
Знайти повний текст джерела
14
Дубко, І. В. "Експерементальна перевірка ефективності навчання письма німецькою мовою після англійської учнів основної школи". Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки, Вип. 92 (2011): 97–101.
Знайти повний текст джерела
15
Зайка, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), № 9(103) (30 листопада 2020): 166–80. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/166-180.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сутність поняття «дистанційна освіта» й надано його авторське трактування. Розглянуто основні форми дистанційної освіти під час вивчення англійської мови у ЗВО (дистанційне навчання як частина змішаного навчання – комбінування традиційного навчання в аудиторії та дистанційного навчання, яке інкорпорується в вигляді окремих необхідних елементів, наприклад консультування по скайпу; дистанційне навчання як окремий, самостійний вид навчання, тобто у вигляді онлайн-курсів. Це можуть бути короткострокові програми, з отриманням сертифікату або без нього, програми підвищення кваліфікації і навіть програми бакалаврату та магістратури). Відмічено, що викладачі англійської мови, зокрема, як носії інформації, повинні не просто передати учням власні знання та провести активацію кожного з компонентів навчальної системи, а ще й відтворювати зміст навчальних курсів у такому вигляді, щоб кожен із них зміг сприйняти, зрозуміти й систематизувати отримані знання. Виокремлено етапи викладання англійської мови в умовах дистанційної освіти: підбір технічного оснащення; проведення пробного заняття; визначення основних методів і прийомів навчання; тренінг основних видів мовленнєвої діяльності; підбиття підсумку роботи на занятті. Важливо, що перегляд різних фільмів англійською мовою – це один із найкращих варіантів поповнити свій вокабуляр сучасними розмовними виразами. Сформовано чинники, що впливають на ефективність формування навичок читання англійською мовою. Окреслено додатки та платформи, розроблені з метою формування навичок читання і письма у процесі викладання англійської мови в дистанційній формі. Запропоновано рекомендації викладачам щодо ефективного проведення заняття з англійської мови в умовах дистанційної освіти.
16
Баклаженко, Юлія. "ЛІНГВІСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-2.
Повний текст джерелаАнотація:
2021-06-22Навчання професійно орієнтованого писемного мовлення як засобу віддаленої комунікації та професіоналізації відіграє сьогодні значну роль у зв’язку з високими вимогами до підготовки фахівців ыз різних галузей знань. У статты розглянуто лінгвістичні передумови навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення у закладах вищої освіти. Зокрема, окреслено характерні відмінності професійно орієнтованого технічного, академічного та творчого письма як комунікативних актів; визначено екстралінгвістичні й власне мовні риси професійно орієнтованого писемного мовлення, такі як точність викладу, лаконічність, доступне оформлення документа; орієнтованість на аудиторію, граматична, лексична та змістова правильність тексту. Виявлено, що для навчання професійно орієнтованого писемного мовлення важливе врахування таких характерних рис, як використання термінології, точність значення, усталений порядок слів у фразах, використання сталих висловів, застосування слів із вираженим технічним забарвленням, використання складних і складених лексем, утворених за різними моделями, застосування абревіатур, скорочень, пасивних конструкцій, інфінітива, герундія та герундіальних конструкцій, дієприкметника та дієприкметникових конструкцій. Зазначено також труднощі лінгвістичного характеру, із якими стикаються студенти під час написання текстів на професійно-технічну тематику. Проаналізовано загальностилістичнні риси жанру ділового листа, його комунікативну функцію, структурно-композиційну будову, лінгвістичні особливості й відмінності з погляду навчання англійського професійно орієнтованого писемного мовлення в закладах вищої освіти.
17
Дичківська, Ілона, Наталія Федорова та Оксана Борисова. "Гуманістична технологія М. Монтессорі в системі спеціальної освіти України". New pedagogical thought 103, № 3 (17 грудня 2020): 80–84. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-80-84.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз психолого-педагогічних поглядів М. Монтессорі на освіту дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано зміст гуманістичної технології М. Монтессорі, що включає систему наукових і духовних знань, навички й уміння, оволодіння якими забезпечує формування гармонійно розвиненої, творчої, суспільно активної особистості. Зміст освіти за гуманістичною технологією М. Монтессорі визначається конкретними навчальними розділами, необхідними у розвитку дитини з особливими освітніми потребами (навички практичної повсякденної діяльності, сенсорний розвиток, математичний та мовленнєвий розвиток, навчання письма та читання, космічне виховання). Доведено, що педагогічні погляди М. Монтессорі не втратили своєї актуальності й донині, а гуманістична технологія видатної вченої є перспективною для організації інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами, зокрема її елементи доцільно використовувати у корекційному освітньому процесі спеціальних закладів загальної середньої освіти.
18
Смелікова, Вікторія. "Applying CLIL method to teaching maritime english." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 7, 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-98-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх моряків до ефективної комунікації у мультинаціональному екіпажі. Доведено, що цьому значноюмірою сприяє предметно-мовне інтегроване навчання (CLIL), яке реалізується на заняттях із морської англійської мови та передусім спрямоване на те, щоб навчати курсантів морській англійській мові за короткий період часу, застосовуючи професійний контекст. Особливу увагу звернено на опис різних видів діяльності, які можна застосувати до занять з елементами CLIL, адже саме вони допоможуть курсантам успішно засвоїти знання з професійно-орієнтованих предметів, удосконалити комунікативні навички морської англійської мови, підвищити їхню зацікавленість та мотивуватимуть до вивчення мови у майбутньому. Схарактеризовано основні види діяльності: мовленнєва розминка, завдання з розвитку навичок читання, слухання, перегляду, говоріння та письма, рольові ігри та моделювання реальних професійних ситуацій; відпрацювання стандартних фраз для спілкування на морі (SMCP); кейс-стаді тощо.
19
Kavytska, Tamara, Viktoriia Drobotun, and Olha Draginda. "ONLINE WRITING INSTRUCTION IN EMERGENCY SETTING: EXPLORING THE INSTRUCTIONAL CAPACITY OF DIGITAL SUPPORT." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 8 (2021): 4–12. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2021.8.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. This paper reports on the results of the initial stage of the study targeted at carrying out a comprehensive comparative research into the educational capacity of two online tools that were used to teach academic writing to university students in the emergency online learning under the COVID-19 pandemic. Since this kind of online educational activity was meaningfully different from well-planned online experiences in terms of planning, preparation, and development, the authors were required to find the tools and online platform to match a range of criteria, such as: accessibility of the tool/platform; high task generation capacity; feedback generation capacity as well as the capacity to disable academic dishonesty. The objective of this paper is to consider the impact of technological support of online writing instruction on the quality of the students’ cause-effect essays as well as on building writing skills of the learners. Methodology. The research is designed as an experimental online training of the 3rd-year students of the Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv (n=42). Authors 1 and 2 acted as teachers in the process of online writing instruction with the involvement of ZenGengo and PaperRater platforms, which, presumably, adds limitations to this research. Results and discussion. The research results prove a positive impact of the indicated online platforms on improving the overall quality of students’ written products. However, the data obtained show an uneven impact of the platforms on both improving the quality of a written product and the development of students’ integrated writing skills. Language, rhetorical, and textual skills of students were more influenced as opposed to the ability to integrate information from reading/listening sources. The overall conclusion drawn from the research exploration is that only targeted choice of online tools can lead to significant improvement in targeted skills. For online learning to be effective, the tools used in it need to be user-friendly and have a strong potential for optimization in terms of time-consumption and labor-intensiveness. Further prospects for research lie in exploring the educational potential of other platforms as well as investigating the impact of using multimedia tools on other aspects of academic writing
20
Кузьменко, А. О. "ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 167–72. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню історії формування культури академічної доброчесності у вищій школі України. Розвиток наукової інформації – це важливий та життєво необхідний внесок нації у загальну цивілізацію, що і визначає місце в ієрархії та роль кожної держави у світовій спільноті. Це посилює рівень вимог до наукової діяльності, наукових розвідок, академічного письма, академічної культури, академічної доброчесності. Об’єкт розвідки – реформа якості вищої освіти України, а предмет – історія становлення академічної доброчесності у закладах вищої освіти. Мета роботи – діахронічний опис впровадження академічної доброчесності в освітньо-наукову спільноту України. У статті з’ясовано, що великий вплив на реформування вищої освіти України мала Революція гідності у 2014 р. У 2016 р. академічна доброчесність набула поширення та викликала інтерес серед закладів вищої освіти та наукової спільноти, у 2017 р. у Законі України «Про освіту» було затверджено основні положення цього феномена. У роботі академічна доброчесність розглядається як сукупність етичних принципів і визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. У процесі дослідження було встановлено, що ознайомлення учасників освітнього процесу проводилося в Україні за підтримки міжнародних організацій за допомогою впровадження різних проєктів. Упродовж 2014–2016 рр. підтримку здійснював Міжнародний фонд «Відродження». У 2016–2019 рр. американською радою з міжнародної освіти спільно з Міністерством освіти і науки України та за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки було розроблено Проєкт сприяння академічній доброчесності в Україні. На початку вересня 2020 р. було ухвалено Проєкт «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти». В Україні наразі діють безкоштовні онлайн-курси: «Академічна доброчесність в університеті», «Академічна доброчесність», «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек» та «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів».
21
ГРЕБ, МАРІЯ, та НАТАЛІЯ ГРОНА. "ЕСЕ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА НАПИСАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 143–50. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-143-150.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено формуванню текстотворчих умінь учнів молодшого шкільного віку. Автори доводять, що серед ключових компетентностей, які мають набути школярі під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти, провідною є компетентність спілкування, яку ефективно формуємо в ході текстотворчої діяльності, зокрема, створення есе. Текстотворчі вміння є найважливішими за своєю значущістю в системі загальнонавчальних умінь, оскільки є базовими для багатьох із них. У статті наведено зразки есе, створені учнями 4 класу. Це дає можливість переконатися, що залучаючи школярів до написання есе, учитель розвиває їхнє самостійне мислення, навчає чітко й грамотно формулювати власні думки, структурувати інформацію, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, удосконалювати стиль письма. Доведено роль вчителя початкових класів, який організовує процес навчання так, щоб на кожному уроці української мови викликати, підтримати й розвинути в учнів природну потребу в текстотворчій діяльності під час спілкування. Автори переконують, що есе вчить учнів правильно і яскраво висловлювати свою думку, легко й цікаво говорити як про речі наукові, так і про життєві проблеми. Учні мають можливість просто, доступно й упевнено розкривати іншим свою позицію, розповідати про те, що їх вразило. Інтеграція мови та мовлення в навчанні дає можливість учням початкових класів поступово, від класу до класу, накопичувати необхідні уявлення про мову як засіб спілкування, допомагає орієнтуватися в ситуації спілкування, обдумувати свою відповідь, коригувати її залежно від комунікативної мети, відкриває можливості для школярів спілкуватися в писемній формі, стимулює розвиток творчих здібностей, бажання створювати власні тексти, які практично є своєрідною інтеграцією всіх мовленнєвих умінь і навичок (уміння писати, читати, говорити і слухати). На матеріалі есе спостерігаємо організацію комунікативної текстової форми, яка сприяє формування вмінь чітко структурувати думку і виражати її лаконічно й чітко. Ключові слова: есе, текст, текстотворчі вміння, учні молодшого шкільного віку, комунікація.
22
Lavrenchuk, Yuliia, and Tamara Kavytska. "TEACHING AND ASSESSMENT OF ENGLISH LISTENING-TO-WRITING IN UPPER SECONDARY SCHOOL: PEDAGOGICAL ADVANTAGES AND CHALLENGES." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 8 (2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2021.8.03.
Повний текст джерелаАнотація:
As a life-long skill, writing plays a crucial role in post-secondary education and career. The nature and instruction of writing, however, have considerably changed over the last decade by shifting the focus onto integrated or source-based writing. On the one hand, combining writing and other skills – listening, for instance – enhances both skills; on the other hand, practicing writing together with listening develops critical thinking and rhetoric in learners. With its emphasis on knowledge transformation instead of knowledge transmission, source-based writing has captured the attention of researchers and language trainers in many educational settings, including secondary school. In the Ukrainian context, source-based writing in L2 education has been neglected on both theoretical and practical levels; as a result, it is excluded from most tertiary and secondary school writing courses as well as assessment. Therefore, the objective of this paper is to consider cognitive characteristics as well as pedagogical advantages and challenges of integrated listening and writing in an English classroom at upper secondary school. The research has revealed pedagogical values of integrated writing which include improved task authenticity, fair assessment, and the fact that integrated writing is not affected by the topic effect. The challenges are related to cognitive complexity of the integrated writing process and difficulties in interpreting the scores in the assessment process. The paper concludes that despite challenges, integrated listening and writing possesses strong pedagogical values as it enhances learners’ literacy, rhetoric as well as critical and creative thinking
23
Новіцька, О. І., та С. І. Гнатишин. "ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЛЮДИ І РЕЧІ НАВКОЛО НАС» НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧА". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 102–6. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12698.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено методичну розробку заняття з української мови як іноземної для викладачів закладів вищої освіти. Розглядаються 4 етапи практичного заняття, що сприяли розвитку живого, спонтанного мовлення студентів, розвитку уваги та когнітивного мислення, що дозволили закріпити необхідний лексичний мінімум, повторити пройдений синтаксичний і граматичний матеріал тощо. Мовне наповнення навчально-тренувальних вправ підпорядковане комунікативному підходу до навчання, який визначив наявність на занятті завдань, призначених для формування та розвитку різних видів мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння, читання та письма. Сприйняття і розуміння нового матеріалу підсилювалося тим, що комплексно задіяно зорову (відеосупровід і роздатковий матеріал), слухову (пояснення викладача) і механічну пам’ять (запис студентами слів і словосполучень у зошити). Робота з текстом є важливою не лише для застосування на практиці граматичних знань, формування правильної вимови чи наголошування слів, а й для ознайомлення іноземних студентів із українською культурою, її традиціями і виховання в них поваги до нашої нації і держави. Знання лексики, вміння будувати монологічні висловлювання, ініціювати й вести діалог-розпитування на запропоновану тему, навички узгоджувати прикметники, особові та присвійні займенники з іменниками у роді, числі й відмінку дозволять забезпечити реалізацію комунікативних потреб іноземних студентів у різних сферах спілкування: побутовій, соціально-культурній, офіційно-діловій, навчально-професійній. Професійне спрямування вивчення цієї теми полягає у формуванні українськомовної фахової компетентності майбутнього спеціаліста, здатного брати участь у діалоговій комунікації, розв’язувати комунікативні завдання у сфері професійної діяльності. Розроблена система вправ відповідає програмі навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» для студентів спеціальності 222 «Медицина».
24
Триндюк, Валентина, Алла Мартинюк та Алла Губіна. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 165–75. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.331.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано змішане навчання (blended learning) та форми його організації. Blended learning розглядається як модель освітнього процесу із чітким комбінуванням очної та онлайн форм навчання із використанням технічних засобів та Інтернет-ресурсів. З’ясовано, що планування ефективної моделі змішаного навчання з іноземної мови – це сукупність взаємопов’язаних видів навчальної діяльності, де вагоме місце займає самостійна робота студента й цілеспрямована робота викладача.
Наголошується на тому, що роль викладача у змішаному навчанні модифікується і зводиться до ролі творця, модератора, контролера. Викладач у змішаному навчанні – розробник Робочої програми з дисципліни/Cилабусу, керівник і виконавець свого «проєкту». Змішане навчання головним чином зосереджене на готовності викладача, який мотивує студентів до вивчення мови, добре володіє технічними можливостями використання навчальних платформ в режимі онлайн, чітко визначає доцільність певного виду завдання із своєї дисципліни, розуміє основну мету кожного завдання, яке готує студента до оволодіння кінцевими компетентностями та відповідає змісту освітньої програми.
Правильно організована самостійна робота студента є ефективною у процесі формування усіх видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, аудіювання та письмо. Завдання з іноземної мови та їх види відіграють вагому роль та впливають на якість отриманих знань. Дієвим предиктором успішної комунікації іноземною мовою в умовах змішаного навчання, на думку авторів, стане організація самостійної роботи студентів, яка трансформується у виконання студентами чітко складених некомунікативних та умовно-комунікативних вправ. У статті окреслено різноманітні види завдань для організації самостійної роботи з іноземної мови в умовах змішаного навчання.
25
Шкурко, О. В. "Роль письма в навчанні іноземних мов". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 12 (2016): 346–49. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-12-346-349.
Повний текст джерела
26
Карпенко, Н. "Використання інтерактивних методів у навчанні іншомовного письма". Гуманізація навчально-виховного процесу, Спецвип. № 13, ч. 1 (2013): 122–28.
Знайти повний текст джерела
27
RYZHKOVA, Svitlana. "THE PECULIARITIES OF USING FICTION FILMS IN TEACHING THE PRACTICE OF ORAL AND WRITTEN LANGUAGE OF HIGHER SCHOOL STUDENTS." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 319–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-319-325.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час дослідження було виявлено великий потенціал методики викладання англійської мови на основі автентичних художніх фільмів, який реалізується через наочність відеоматеріалів, заохочення різних засобів сприйняття, створення на їх основі мовних ситуацій, найбільш наближених до реальних, естетичну функцію кіно. Фільм був розглянутий як засіб наочності: зорової, слухової, словесної. Також було показано, як використовувати художній фільм для мотивації учнів до комунікативної діяльності в класі, вивчення англійської мови й утворення взагалі. У роботі було встановлено, що художній фільм може бути використаний в різних галузях навчання англійської мови. Він є ефективним засобом формування навичок усного спілкування, аудіювання, навчання лексиці, граматиці, письму, соціокультурним і країнознавчих аспектів. Кожна область навчання була розглянута окремо. У роботі були розглянуті аспекти, які необхідно враховувати при використанні художніх фільмів у викладанні англійської мови: технічна характеристика відеоматеріалів, організація уроків на основі фільмів, найбільш ефективне використання кінофільмів, труднощі при навчанні та інші проблеми, з якими може зіткнутися вчитель при використанні художніх фільмів в навчанні. У даній роботі були визначені наступні критерії відбору художніх фільмів: відповідність мовного змісту фільму рівню знань учнів; відповідність змісту навчальним цілям; відповідність інтересам, психологічним, віковим і соціальним особливостям учнів; мовна насиченість; співвідношення звукового і зорового ряду; відображення соціокультурної, країнознавчої специфіки; інформаційна, художня цінність; тривалість фільму. Правильно відібрані фільми сприяють формуванню міжкультурної компетенції учнів, розвитку художньо-естетичних і пізнавальних потреб і мотивів, а також формування інтелектуальних, лінгвістичних, культурологічних, комунікативних здібностей. У роботі була розглянута специфіка мови автентичного художнього фільму: використання персонажами розмовної мови, діалогічність мови, її насиченість ідіомами, сленгом, скороченнями. В результаті дослідження було встановлено, що педагогічний потенціал методики викладання англійської мови на основі художніх фільмів може бути реалізований через навчально-методичний комплекс, що включає самі художні фільми, форми роботи з ними, завдання до кожного фільму. Ключові слова: художній фільм, комунікація, компетенція, навчання, іноземна мова.
28
ДОБРОВОЛЬСЬКА, Людмила, Наталя АНУФРІЄВА та Діана ДОБРОВОЛЬСЬКА. "ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ У ПОЛІКУЛЬТУРНИХ ГРУПАХ УНІВЕРСИТЕТУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 142–49. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Здобуття якісної освіти, завдяки якій фахівець зможе працевлаштуватися у полікультурному колективі глобального світу, все більше привертає увагу іноземних громадян до вищих навчальних закладів України, тому що, окрім фахових знань із вузької обраної спеціалізації, студенти отримують можливість розвинути навички іншомовленнєвої діяльності у читанні, письмі, аудіюванні та усному мовленні. Викладачі Одеського національного університиту імені І.І. Мечникова, дотримуючись висунутих Міністерством освіти і науки України вимог і нормативів про необхідністіь професійно-орієнтованого навчання іноземної мови, вбачали у такому навчанні переваги щодо можливого поглиблення студентами знань із фахових дисциплін, а також опанування навичками спілкування у полікультурному середовищі. Викладання іноземної мови проходить в університеті у полікультурних групах і має низку особливостей. Автори дослідили ці особливості, з’ясували чинники, що не тільки сприяють накопиченню знань кожним студентом групи, але й залучають до співпраці з колективом через різні форми роботи на заняттях з англійської мови для спеціальних цілей (ESР). Об’єктом дослідження виступала іншомовленнєва діяльність студентів; предметом - форми і методи роботи з полікультурною групою на практичних заняттях і під час самостійної підготовки студентів. Цілями дослідження були: 1) з’ясування поняття «полікультурна група»; 2) аналіз психолого-лінгвістичних особливостей поведінки студентів полікультурних груп під час занять ESP; 3) розроблення інтегративних форм роботи щодо формування навичок іншомовленнєвої діяльності за умов офлайн та онлайн-навчання. Розроблено інтегративну технологію навчання ESP, яка пройшла апробацію на факультетах гуманітарної спрямованості і виявила ефективність започаткованих форм і методів роботи з полікультурною групою. Перспективи дослідження вбачаємо у залученні лекційних курсів носіїв мови для розвинення у студентів навичок сприйняття фахово-значущої інформації на слух.
29
Швець, Г. "Есе в навчанні творчого письма українською мовою іноземних студентів-гуманітаріїв". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2019): 86–91.
Знайти повний текст джерела
30
Швець, Г. "Есе в навчанні творчого письма українською мовою іноземних студентів-гуманітаріїв". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2019): 86–91.
Знайти повний текст джерела
31
Швець, Г. "Есе в навчанні творчого письма українською мовою іноземних студентів-гуманітаріїв". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2019): 86–91.
Знайти повний текст джерела
32
Швець, Г. "Есе в навчанні творчого письма українською мовою іноземних студентів-гуманітаріїв". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2019): 86–91.
Знайти повний текст джерела
33
Швець, Г. "Есе в навчанні творчого письма українською мовою іноземних студентів-гуманітаріїв". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2019): 86–91.
Знайти повний текст джерела
34
Novitska, O. I. "КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДАВАЛЬНОГО ВІДМІНКА НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ". Медична освіта, № 3 (31 жовтня 2019): 79–84. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10537.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто принципи оптимізації процесу навчання іноземних студентів української мови. Проаналізовано труднощі засвоєння категорії давального відмінка у процесі вивчення української мови як іноземної. На прикладі таблиць систематизовано відмінкові закінчення іменників, прикметників, числівників та займенників у давальному відмінку, що є своєрідною візуальною опорою і полегшить сприйняття студентам навчального матеріалу. Таблиця сприяє кращому засвоєнню знань, дає змогу заощаджувати навчальний час та системніше викладати матеріал української мови, що забезпечує сприйняття не окремих, розрізнених фактів, які зводяться в систему, як правило, на останніх заняттях з теми, а одразу – системи знань з тієї чи іншої теми. Запропоновано систему вправ для засвоєння давального відмінка на заняттях з української мови як іноземної, які нададуть можливість покращити результативність навчального процесу і рівень знань студентів, значно підвищити ефективність організації їх навчально-пізнавальної діяльності. Зазначено, що вивчення української мови як іноземної включає декілька аспектів. Одним із таких аспектів є граматика. У навчанні іншомовного говоріння граматика посідає важливе місце, це є у своєму роді каркас, на якому базується лексика. Вивчення граматики та правильне оформлення висловлювання, а також розпізнавання граматичних форм у мові та письмі відбувається завдяки формуванню граматичних навичок.
35
Станкевич, Ніна. "ТВОРЧЕ ПИСЬМО В НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ CТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ". Studia Ukrainica Posnaniensia 1 (1 січня 2013): 201. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2013.1.26.
Повний текст джерела
36
Бабенко, Т. "Академічне письмо: залежність назви навчального курсу від цілей та мети навчання". Молодь і ринок, № 10 (141), жовтень (2016): 79–83.
Знайти повний текст джерела
37
Сторожук, С. Д. "Проектні технології у навчанні письма студентів-філологів: суть та особливості використання у навчальному процесі". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 12 (2016): 367–73. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-12-367-373.
Повний текст джерела
38
Shvets, Hanna. "ESSAY IN THE TEACHING UKRAINIAN CREATIVE WRITING (FOR FOREIGN STUDENTS OF HUMANITIES)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 1 (2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2019-1-19.
Повний текст джерела
39
Okunkova, L. O., D. A. Karasova, and E. O. Okunkova. "Creative Writing as an Effective Method of Individual English Learning." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, no. 3 (334) (2020): 191–95. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-3(334)-191-195.
Повний текст джерела
40
Bielovetska, L. E. "СУЧАСНІ НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (13 липня 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблеми оцінювання іншомовної компетентності студентів вищих навчальних закладів; надано результати аналізу та характеристика основних інструментів для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Сьогодні науковий та технічний прогрес вимагає впровадження нових сучасних технологій у всіх сферах, включаючи освіту. Для визначення ефективності оцінювання рівня знань студентів з іноземних мов охарактеризовано такі інструменти для дистанційного навчання, як Google forms, Google Docs, Quizlet, Socrative, Kahoot, SurveyMonkey, PollEverywhere, Screencast-o-matic, TrainingCheck, CloudApp, Dropbox, Weebly, що дають змогу перевіряти засвоєний студентами матеріал новими і творчими способами. Ці інструменти є зручними у процесах викладання англійської мови та навчання мові, оскільки забезпечують такі функції: викладачеві – зручну швидку перевірку рівня володіння студентом англійською мовою, можливість переглянути типові помилки та обговорити їх зі студентами для корегування їхнього подальшого плану навчання, можливість підвищити рівень викладання іноземної мови. З’ясовано, що використання онлайн-інструментів для контролю знань викладачем та самостійного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами забезпечує вдосконалення їхніх знань з граматики і лексики, покращення навичок володіння письмом, та надає студентам можливість відчути швидкий зворотній зв’язок, що позитивно впливає на їхню мотивацію виконувати онлайн-завдання та вивчати іноземну мову, допомагає підтримувати самонавчання. Поєднання застосування згаданих засобів у викладанні іноземної мови з використанням сучасних інформаційних технологій – це один із шляхів підвищення мотивації студентів. Основна увага в навчальному процесі приділяється підвищенню активності студентів та використанню підходів та сучасних інструментів навчання, що підвищують активність на занятті. В умовах глобалізації викладачі іноземних мов постійно відчувають необхідність удосконалення вмінь і навичок роботи з інтернет-інструментами, застосування яких позитивно впливає на якість навчання та розвиток іншомовної компетентності студентів у закладах вищої освіти.
41
Tarnopolsky, O. B., and S. D. Storozhuk. "Project-computer technology in teaching english academic writing to students of linguistic higher educational institutions." Computer Modeling: Analysis, Control, Optimization 8, no. 2 (December 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.32434/2521-6406-2020-8-2-67-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Teaching writing in English is one of the principal tasks of English training of students in linguistic higher educational institutions, i.e. of training future teachers of English, translators, and applied linguists. This is due to the fact that written speech is more and more taking the position of the leading form of international communication in English as the global/planetary language of such communication, especially if that communication is professional, and, in particular, the academic one. For students of linguistic higher educational institutions, the main constituent of their English writing training is teaching them English academic writing (i.e. writing academic essays) because gaining command of just such writing skills serves as the basic means of mastering the skills of writing in English the most sophisticated types of written papers, such as professional articles, theses, presentation texts, etc. This kind of teaching only now begins to be researched in Ukrainian methodology of foreign language instruction, while using the project-computer methodology for that has not been researched at all as yet. This was the stimulus for choosing the above-mentioned issue as the subject matter of consideration in this article. It analyzes the project-computer technology developed by the authors and consisting of 12 stages of forming students’ academic essay writing skills in three selected subgenres of such essays (“personal opinion,” “for and against,” “problems and solutions”). All these stages are divided into the stages of off-line (purely project stages) and stages of blended off-line – on-line and purely on-line learning activities (project-computer stages). The characteristics of every stage are discussed and the model of the teaching/learning process in the conditions of using project-computer technology is suggested. The information concerning the practical efficiency of this technology is given. The conclusion is made about the rationality of introducing such a technology into courses of English at both linguistic and non-linguistic higher schools. Keywords: linguistic higher educational institution, academic writing in English, project-computer technology, stages of developing academic writing skills.
42
ЯНКОВЕЦЬ, Андрій, та Олена ЯНКОВЕЦЬ. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОНЛАЙН-ЗАНЯТЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СЕРВЕРУ ZOOM В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 327–39. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.590.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям застосування програми Zoom для проведення онлайн-занять з іноземної мови. Зазначена причина переходу українських закладів вищої освіти на дистанційну форму роботи. Проаналізовано попередній досвід вітчизняних та зарубіжних науковців у дослідженні дистанційного навчання та онлайн-серверів для проведення занять з різних навчальних дисциплін. У статті розглядаються основні функції та можливості серверу Zoom, аналізується ефективність його застосування в навчальному процесі під час карантину, зокрема, особлива увага приділяється проведенню занять з іноземної мови. Описуються переваги та недоліки застосування онлайн-серверів для викладання іноземної мови. Надається детальна покрокова інструкція встановлення програми Zoom для учасників освітнього процесу. Акцентується увага на легкості встановлення та простоті використання додатку Zoom усіма користувачами. Зазначається, що Zoom надає можливість працювати з повним спектром навчальних матеріалів, як і при контактних формах роботи. Описуються особливості застосування сервісу Zoom під час навчання різних видів комунікативної діяльності: говоріння, читання, аудіювання та письмо. Наголошується на можливості поєднання опцій Zoom з іншими серверами. Аналізуються опції Zoom для реалізації різних форм та методів роботи. Наводяться приклади застосування Zoom для перевірки завдання на самопідготовку, демонстрації курсантських (студентських) проектів, а також організації тематичного та підсумкового контролю. Особлива увага приділяється тому факту, що різноманітні функції даного серверу надають можливість задіювати усю курсантську (студентську) аудиторію, не спрощувати форми і методи викладання, а адаптувати їх під новий формат.
43
Chaiuk, Tetiana A. "ОНЛАЙН ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 185–205. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2501.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблеми формування та оцінювання іншомовної компетентності студентів вищих навчальних закладів; надано результати аналізу та характеристика основних міжнародних онлайн тестів для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Такі тести можуть забезпечувати їхнє самонавчання та самооцінювання. Відтворено структури міжнародних онлайн тестів із англійської мови як іноземної та наведені приклади тестових завдань. Виокремлено, проаналізовано та схарактеризовано основні міжнародні онлайн тести для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Виокремлено, проаналізовано та схарактеризовано основні міжнародні онлайн тести, що можуть забезпечувати самонавчання та самооцінювання, для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти, а саме: тести Кембриджської шкали оцінки професійних компетентностей викладачів іноземної мови; тести Кембриджського екзамену, що містить у собі такі тести, як Ключовий тест з англійської мови; Попередній тест з англійської мови; Перший сертифікат з англійської мови; Сертифікат із прогресивним рівнем володіння англійською мовою; Сертифікат із майстерним рівнем володіння англійською мовою; Інтернет орієнтований тест з англійської мови як іноземної та Міжнародна тестова системи англійської мови. Аналіз цих тестів показав, що вони, загалом, складаються з чотирьох частин, таких як читання, слухання, говоріння, письмо, та базуються на Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. Ці тести є зручним інструментом у процесах викладання англійської мови та навчання мові, оскільки забезпечують такі функції: викладачеві – зручну швидку перевірку рівня володіння студентом англійською мовою, можливість переглянути типові помилки та обговорити їх зі студентами для корегування їхнього подальшого плану навчання, можливість підвищити рівень викладання іноземної мови завдяки використанню онлайн тестів; студенту – можливості неперервного навчання англійській мові та постійного підвищення свого рівня володіння мовою для отримання в подальшому необхідного сертифіката. Перспективами подальших досліджень є впровадження міжнародних онлайн тестів в освітній процес закладу вищої освіти для проведення оцінювання рівня володіння англійською мовою та аналіз впливу цих інструментів на рівень іншомовної компетентності студентів.
44
Кукса, Б. В. "Методичні принципи та вимоги до вправ при взаємопов"язаному навчанні монологічного мовлення і письма з використанням мультимедійних засобів майбутніх учителів англійської мови". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 32 (2010): 343–48.
Знайти повний текст джерела
45
ТЕСЛЕНКО, Світлана. "ВИКОРИСТАННЯ ЛОГОРИТМІКИ У КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМ ЗВУКОВИМОВИ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (14 квітня 2022): 130–35. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна ситуація у системі освіти, в якій відбуваються зміни, пов’язані з орієнтацією на ціннісні напрями педагогічного процесу, його гуманізацію та індивідуалізацію в підходах до вирішення проблем конкретної дитини, спонукає педагогів та спеціалістів до створення нових моделей, пошуку нових форм і технологій спеціалізованої допомоги дітям, які мають проблеми у психофізичному розвитку, навчанні, спілкуванні і поведінці. Саме тому наше дослідження присвячено особливостям роботи з дітьми із порушенням звуковимови. Розкрито важливість використання логоритмічних вправ як ефективного засобу у роботі з подолання мовленнєвих порушень. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з даної проблеми, дослідження вчених. Охарактеризовано етапи логоритмічної (корекційної роботи). Описано структуру заняття з логопедичної ритміки для дітей дошкільного віку з порушенням звуковимови. Наведено приклад конспекту логоритмічного заняття. Подолання порушень мовлення в дошкільному віці має величезне значення в подальшому житті дитини. Мовлення можуть бути причиною відхилень у розвитку таких психічних процесів, як пам’ять, мислення, уява, а також сформувати комплекс неповноцінності, що виражається в труднощах спілкування. Своєчасне усунення мовленнєвих порушень допоможе запобігти труднощам в оволодінні навичками читання і письма. Перед фахівцями, які працюють з дітьми з мовленнєвими відхиленнями, стоїть завдання пошуку найбільш ефективних методів формування мовленнєвих можливостей, збереження і зміцнення фізичного здоров’я дошкільнят для успішного оволодіння мовленнєвими навичками, оскільки головною метою закладів дошкільної освіти є зміцнення здоров’я, розвиток та формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації дитини шляхом спеціально організованого освітнього процесу у комплексі з корекційно-розвивальною та лікувально-оздоровчою роботою. Тому ми хочемо звернути увагу на логоритміку та розкрити її роль у роботі з дітьми дошкільного віку з порушенням звуковимови.
46
Спіцин, Євгеній Сергійович, та Валентина Василівна Кирикилиця. "ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СЛОВНИКІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 270–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.3672.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито шляхи застосування інноваційних технологій навчання, серед яких особливе місце належить електронним словникам, для забезпечення якісної іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей закладів вищої освіти (ЗВО). Охарактеризовано переваги електронних словників над їх паперовими аналогами: ефективна система пошуку, багатофункціональність, актуальність, динамічність, великий обсяг словникової бази, варіативність, універсальність. Вказано на низку функцій електронних словників: миттєвий пошук, швидке копіювання, аудіозапис, розпізнавання мови, корисні визначення, наявність лінгвоваріантів, ілюстрування прикладів уживання слів, мультимедіадодатки. Описано основні різновиди електронних словників: онлайн, словники-програми, термінологічні бази даних, портативні, кишенькові, переносні, мобільні. Детально розглянуто характеристики електронного словника Oxford Dictionary of English, яким студенти немовних спеціальностей СНУ імені Лесі Українки успішно користуються на практичних заняттях і під час самостійної роботи. Проаналізовано дидактичні можливості електронних словників для розвитку чотирьох видів мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо) і перекладу. Охарактеризовано основні проблеми використання електронних словників в умовах освітнього процесу ЗВО. Розроблено методичні поради щодо використання електронних словників у різних видах мовленнєвої діяльності. Представлено порівняння результатів анкетування студентів немовних спеціальностей і викладачів щодо частоти використання електронних словників у процесі вивчення іноземної мови впродовж 2008/2010 н. рр. та 2018/2019 н. р., а також результати опитування студентів немовних спеціальностей щодо частоти використання словників під час читання тексту, виконання вправ на розвиток письмових і розмовних навичок, аудіювання (перегляду відео), виконання перекладу. Обґрунтовано доцільність впровадження електронних словників у процес вивчення іноземної мови студентами немовних спеціальностей.
47
Бабенко, О. В. "МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ АВТОНОМІЇ ВЧИТЕЛЯ: МУЛЬТИМЕДІА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямоване на аналіз суперечливої природи поняття «автономія вчителя», розгляд сучасних підходів до інтерпретації його сутності, типів, а також реалізації деяких цифрових дидактичних прийомів у процесі викладання англійської мови як іноземної. З точки зору психології автономія пов’язана з самовизначенням, заснованим на внутрішній мотивації. Під автономією вчителя розуміється ступінь самостійності особистості приймати рішення з будь-яких питань своєї професійної діяльності. Цей термін має різні прояви в різних культурах і детально описується за допомогою синергетичного та компетентнісного підходів. Мета статті – систематизувати сучасні дослідження в галузі автономії вчителя, а також продемонструвати на практиці те, як можна поєднувати сучасні вимоги до вчителя з опорою на нові освітні ресурси. Розрізняють три складові частини автономії вчителя: його здатність реалізовувати автономну діяльність, мотивацію до творчості та професійну незалежність. Інформаційна компетентність – невід’ємна частина професійної компетентності вчителя іноземної мови. Сучасні мультимедіа як форма комунікації об’єднують такі форми контенту: текст, аудіо, зображення, анімацію, відеоматеріали. Інтернет-сервіс LearningApps.org є додатком Web 2.0. З його допомогою можна успішно розробляти, зберігати інтерактивні завдання з різних предметних дисциплін. Учні можуть перевірити та закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їхнього пізнавального інтересу, розвитку критичного та творчого мислення, учнівської автономії. Ця платформа також успішно використовується під час навчання іноземних мов, оскільки вона дозволяє використовувати або створювати різні вправи для відпрацювання всього спектра мовних навичок (читання, аудіювання, говоріння та письмо). Для ілюстрації переваг цього інтернет-сервісу ми розробили низку різнопланових вправ за темою «Індустрія моди» для студентів спеціалізованих вищих навчальних закладів та охоче ділимося своїм педагогічним досвідом у статті.
48
Котелянець, Юлія. "ВИКОРИСТАННЯ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". ГРААЛЬ НАУКИ, 2 листопада 2021, 315–20. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.22.10.2021.55.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання освітніх Web-технологій у викладанні іноземних мов підвищує ефективність навчання лексики, граматики, аудіювання, письма, говоріння. Оптимізація навчання відбувається за рахунок скорочення навчального часу, створення віртуального мовного середовища, що сприяє досягненню мети навчання. Під час вичення англійської мови застосовують Хотліст, Трежа хант, Мультимедіа скрепбук, Сабджект семпл, Веб-квест.
49
Луців, Світлана. "РОЛЬ УЧИТЕЛЯ У НАВЧАННІ УЧНІВ КАЛІГРАФІЧНОГО ПИСЬМА". Рідне слово в етнокультурному вимірі, 17 вересня 2021, 197–204. http://dx.doi.org/10.24919/2411-4758.2021.213929.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано та доведено важливість роботи вчителя під час формування каліграфічного письма в учнів початкової школи; доведено, що у початковій школі навчання з каліграфії проводиться на кожному уроці, зміст занять з каліграфії визначено тематикою уроку з української мови; обґрунтовано, що на уроках української мови учні початкової школи вправляються у розвитку окоміру, написанні букв за порядком ускладнення їх; визначено, що допомога вчителя має бути своєчасною і постійною під час формування каліграфічних навичок молодших школярів; педагог має зосередити увагу учня на тому, що гірше засвоюється, стимулювати самоконтроль, визначати систему вправ, які проводилися б систематично, аж поки не буде сформовано відповідний рівень навички письма.
50
Хоменко, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПИСЬМА ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ У ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Перспективи та інновації науки, № 6(11) (23 травня 2022). http://dx.doi.org/10.52058/2786-4952-2022-6(11)-354-366.
Повний текст джерела