Добірка наукової літератури з теми "Навантаження ударне"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Навантаження ударне".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Навантаження ударне"
Симонюк В.П., к.т.н., Денисюк В.Ю., к.т.н. та Лапченко Ю.С., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСОКОЧАСТОТНИХ ХАОТИЧНИХ ВІБРАЦІЙНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА ВІБРОБУНКЕРА". Перспективні технології та прилади, № 14 (7 грудня 2019): 125–32. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-22.
Повний текст джерелаRahbar Ranji, Ahmad, and Azar Esmaeli. "BLAST LOAD RESPONSE OF ONE-WAY REINFORCED CONCRETE SLABS RETROFITTED WITH FIBER REINFORCED PLASTIC." Odes’kyi Politechnichnyi Universytet Pratsi 2, no. 55 (November 2018): 49–58. http://dx.doi.org/10.15276/opu.2.55.2018.05.
Повний текст джерелаС. Ф. Гасанова та Е. Н. Лысенко. "Особливості прояву спеціальної працездатності у кваліфікованих жінок-боксерів в анаеробних умовах виконання навантажень". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (29 вересня 2017): 46–54. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.46-54.
Повний текст джерелаВ. Ю. Денисюк, Симонюк В.П., Лапченко Ю.С, Кайдик О.Л. та Пташенчук В.В. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ОБРОБКИ ДЕТАЛЕЙ ПРИ УДАРНО-ІМПУЛЬСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ ВІБРОБУНКЕРА". Перспективні технології та прилади, № 18 (30 червня 2021): 43–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-6.
Повний текст джерелаVasilchenko, Таtyana Oleksandrivna, Irene Arturivna Shevchenko, Yurii Hryhorovych Kobrin та Oleksii Mykolaiovych Hrechanyi. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ДРОБЛЕННЯ КРИХКИХ МАТЕРІАЛІВ В МОЛОТКОВИХ ДРОБАРКАХ". Modern Problems of Metalurgy 1, № 22 (6 листопада 2019): 22–39. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2019.01.03.
Повний текст джерелаRoda, Olga, Svitlana Kalytka та Ninel Matskevych. "Побудова базових мезоциклів бігунів на середні дистанції". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 55–63. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-55-63.
Повний текст джерелаЖуравльов, Ю. І., та Є. Ф. Костюченко. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ СПОЛУЧЕНЬ ВАЛПІДШИПНИК КОВЗАННЯ НА ОСНОВІ МОДЕЛЮВАННЯ ЇХ ПОШКОДЖЕНЬ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 152–61. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.152-161.
Повний текст джерелаДрозд, О. В. "Вдосконалення підвіски стрічки Вантажного конвеєра". Automation of technological and business processes 13, № 4 (3 лютого 2022): 4–7. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2201.
Повний текст джерелаДенисюк В.Ю., к.т.н., Симонюк В.П., к.т.н, Лапченко Ю.С., к.т.н., Карманський М.В. та Ніщот Р.В. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ ДЕТАЛІ І ГРАНУЛ ПРИ УДАРНОМУ НАВАНТАЖЕННІ ВІБРОБУНКЕРА". Перспективні технології та прилади, № 15 (19 грудня 2019): 33–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-5.
Повний текст джерелаШахліна, Л. Я. Г., та М. О. Чистякова. "Особливості планування тренувальних навантажень у мікро- та мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 листопада 2018): 8–14. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.8-14.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Навантаження ударне"
Дзюба, Лідія Федорівна, Христина Іванівна Ліщинська та Микола Іванович Войтович. "До питання дослідження реакції елементів захисних конструкцій на дію фактора ураження". Thesis, Національна академія сухопутних військ, 2018. http://hdl.handle.net/123456789/5507.
Повний текст джерелаКуриляк, В. В. "Алгоритм проведення оцінки якості матеріалів в умовах ударних навантажень". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8417.
Повний текст джерелаАвтономова, Людмила Володимирівна, Сергій Володимирович Бондарь та Дмитро Сергійович Ягудін. "Аналіз міцності робочого органу дискової борони при наїзді на перешкоду". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38267.
Повний текст джерелаПавловська, І. В., та Дмитро Васильович Бреславський. "Моделювання процесів ударного деформування літальних апаратів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48449.
Повний текст джерелаПчелінцев, Віктор Олександрович, Виктор Александрович Пчелинцев, Viktor Oleksandrovych Pchelintsev та Н. О. Зоренко. "Підвищення опору ударно-циклічним навантаженням титанових сплавів пластин кільцевих клапанів". Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/6353.
Повний текст джерелаБерезін, Валентин Борисович, В. Б. Березин та V. B. Berezin. "Вплив ударно-коливального навантаження на кінетику поля деформацій та механічні властивості металів". Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2014. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/5030.
Повний текст джерелаЗ використанням власного розробленого програмного комплексу на основі методу кореляції цифрових зображень, який оснащався високошвидкісною камерою Phantom v711, встановлені основні закономірності кінетики поля деформацій металів різних класів: алюмінієвих сплавів Д16 і 2024-Т3, нержавіючої сталі 12Х17 та високоміцної корпусної сталі, при ударно-коливальному навантаженні «динамічний незрівноважений процес (ДНП)» і оцінений вплив різкої зміни кінетики поля деформацій при ДНП на зміну кінетики поля деформацій та механічних властивостей металів при подальшому статичному і ударному навантаженні. Показано, що реалізація ДНП в металах, в першу чергу, впливає на зміну пластичності при подальшому деформуванні. Причому цей вплив для різних металів неоднозначний. Так, зокрема, пластичні властивості алюмінієвих сплавів після реалізації ДНП при повторному статичному розтягу значно покращуються. Це відноситься як до затримки «шийкоутворення» в сплавах до 15 %, так і до підвищення загальної пластичності до 10%. Як показали спеціально проведенні метало-фізичні дослідження методом трансмісійної-електронної мікроскопії даний ефект напряму пов’язаний з утворенням при ДНП в об’ємі матеріалу тонко-смугової дисипативної структури. Пластичність нержавіючої сталі 12Х17 після ДНП при повторному статичному розтягу значно погіршується ~ на 15…35%. Виявлений значний вплив релаксаційних процесів після ДНП, в залежності від часу витримки, що практично у всіх випадках призводить до падіння пластичності до 35%. На зразку із сплаву Д16 встановлений безпосередній зв'язок між полем деформацій на поверхні зразка і утвореною дисипативною структурою. Показано, що після ДНП пластичність високоміцної корпусної сталі збільшується ~ в 2,5 рази. Також виявлена можливість збільшення ударної в’язкості високоміцної корпусної сталі за рахунок ДНП.
Диссертация посвящена установлению основных закономерностей кинетики поля деформации металлов разных классов: алюминиевые сплавы Д16, 2024 - Т3, нержавеющая сталь 12Х17 и высокопрочная корпусная сталь, в процессе и после ударно-колебательного режима нагружения («динамический неравновесный процесс»), и связи поля деформации с механическими свойствами и структурой металлов. Неравновесное состояние материала в механических системах связано с резким обменом энергии между отдельными элементами системы. При таких процессах формируется существенно неоднородное поле деформации на поверхности образца материала или элемента конструкции, связанное с образованием в объеме тонко-полосовой диссипативной структуры, плотность которой меньше плотности основного материала. В настоящей работе для оценки кинетики поля деформации для исследуемых режимов нагружения используется собственный разработанный программный комплекс на основе метода корреляции цифровых изображений, который оснащался современной высокоскоростной камерой Phantom v711.Для каждого из исследуемых материалов выявлены характерные режимы поля деформаций в процессе реализации ДНП: увеличение площади полосы неоднородной деформации со сменой ориентации ее фронта на ~ 900; разрыв полосы неоднородной деформации на две полосы, движущиеся в противоположных направлениях; разрыв полосы неоднородной деформации на две с их последующим взаимодейтвием. Показано, что за счет резкого изменения кинетики поля деформации металлов при ДНП при последующем статическом и ударном нагружении их механические свойства могут существенно изменяться по сравнению со стандартным статическим растяжением. В первую очередь, это сказывается на пластических свойствах металлов. Так, в частности, процесс «шейкообразования» в сплаве Д16 задерживается на 8-15% и увеличивается величина локальной максимальной пластической деформации в сплаве 2024-Т3 до 10%. При этом уменьшения прочности у сплава 2024 -Т3 после ДНП не отмечается, а в сплаве Д16 выявлено незначительное уменьшение прочности, на 10-30 МПа. Кроме того, было показано, что для алюминиевого сплава Д16 существует непосредственная связь между его полем деформации и структурным состоянием материала. Установлено монотонное поведение поля деформации нержавеющей стали 12Х17 как при статическом деформировании, так и при деформировании после ДНП. Поле деформации у данного вида материала при ДНП не характеризуется явно выраженными характерными видами деформирования, хотя и обладает особенностями. В отличие от алюминиевых сплавов пластичность нержавеющей стали 12Х17 после ДНП существенно уменьшается – на 15-35%, в тоже время задерживается процесс «шейкообразования» на 30% относительно деформации разрушения. В процессе исследований установлено существенное влияние релаксационных процессов на изменение механических свойств нержавеющей стали 12Х17 при последующем статическом растяжении. При временной выдержке после ДНП до 7 дней фиксируется значительное уменьшение пластичности на 20-30% а также раннее начало процесса шейкообразования. При временной выдержке 3 месяца отмечается уменьшение пластичности на 15-35%. Для нержавеющей стали был экспериментально установлен факт качественного подобия полей деформации и коэффициента гомогенности m, который определяется по методу LM-твердости, разработанному в Институте проблем прочности им. Г.С. Писаренко НАН Украины. Установлено существенное различие в локальных скоростях деформирования металлов разных классов при ДНП, для алюминиевых сплавов она составляла 100-6000%/с, а для нержавеющей стали 100-1000%/с. В работе показано, что за счет реализации ДНП можно существенно повысить пластичность высокопрочной корпусной стали ~ в 2,5 раза и регулировать ударную вязкость стали. Поле деформации данного материала характеризуется существенной неоднородностью вызванной как особенностями технологической обработки так и воздействием на него ДНП.
Thesis is devoted to the establishment of the basic laws of kinetics of the strain field of different classes of materials: aluminum alloys D16, 2024-T3, stainless steel 12H17 and high-strength cladding steel, during and after the specific impact-oscillatory mode of loading ("dynamic nonequilibrium process"), and to the determination of the dependencies between strain field, mechanical properties and structure of the material. In such processes, essentially inhomogeneous strain field is being formed on the surface of a sample of material or structural element associated with the formation of thin-strip dissipative structure in the bulk of the material, the density of which is less than the density of the base material. Herein we use own designed program complex, based on digital image correlation method to evaluate the kinetics of the deformation field for the test loading conditions equipped with modern high-speed camera Phantom v711 ( frame rate up to 1.4 million fps). For each of the tested materials the characteristic modes of deformation fields during and after the DNP were revealed. It is shown that due to the dramatic changes of the kinetics of the deformation field of materials at the DNP in the subsequent static and impact loading of materials, their mechanical properties can vary significantly compared with the conventional static tension. First of all, this affects the properties of the plastic materials. In particular, the process of necking in alloy D16 is delayed by 8-15 % and increases the maximum value of the local plastic deformation of the alloy 2024-T3 by 10%. Unlike aluminum alloys, stainless steel plasticity after DNP is significantly reduced - by 15-35%, at the same time the process is of necking is delayed by 30% relative to the strain at fracture point. During the study we found a significant effect of relaxation processes on the mechanical properties of stainless steel 12H17 during subsequent static tension. It is also shown that by implementing the DNP we can significantly improve the ductility of high-strength cladding steel – up to 2.5 times and adjust the impact toughness of steel.
Самсоненко, Т. Ю., Оксана Петрівна Гапонова, Оксана Петровна Гапонова та Oksana Petrivna Haponova. "Підвищення працездатності інструменту, що зазнає значних ударних навантажень". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/46015.
Повний текст джерелаЯгудін, Дмитро Сергійович, та Едуард Альфредович Сімсон. "Аналіз напружено-деформованого стану оброблюючого інструменту при ударі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19341.
Повний текст джерелаРассоха, Олексій Миколайович, Ганна Миколаївна Черкашина та Ілля Андрійович Тараненко. "Захисні матеріали для ремонтних робіт газопромислового обладнання". Thesis, ТОВ "Нілан-ЛТД", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48751.
Повний текст джерелаСліпенький, Віталій Степанович, Виталий Степанович Слипенький та V. S. Slipen'kiy. "Обґрунтування параметрів гідродинамічного підсилювача осьового навантаження для обертального буріння свердловин". Thesis, Видавництво НГУ, 2010. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/93.
Повний текст джерелаДиссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.05.12 – машины нефтяной и газовой промышленности. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2010.
Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of engineering sciences on speciality 05.05.12 – machines of oil and gas industry. National mining university, Dnepropetrovsk, 2010.
Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню конструктивних і енергетичних параметрів гідродинамічного підсилювача осьового навантаження, основаного на реалізації процесів виникнення і багаторазового відбиття гідроударної хвилі в неоднорідному трубопроводі із замкнутою порожниною в сукупності з роботою розподільного вузла потоку промивальної рідини. Досліджено залежності динамічного навантаження від продуктивності бурового насоса, коефіцієнтів відбиття і загасання гідроударної хвилі. Встановлено, що для забезпечення гідродинамічним пристроєм потрібної технологічним регламентом величини осьового навантаження необхідно, щоб відношення діаметру бурильних труб до діаметру робочої камери знаходилася в межах 0,1 - 0,5, а довжина робочої камери складала 1,5 - 2,0 м; Розроблено і передано для використання виробничим підрозділам КП «Південукргеологія» інженерну методику розрахунку конструктивних, і енергетичних параметрів гідродинамічного підсилювача осьового навантаження. Стендова і дослідно-промислова перевірка працездатності і ефективності нового пристрою показала, що конструкція гідродинамічного підсилювача осьового навантаження працездатна і може застосовуватися для обертального буріння свердловин без реконструкції бурової установки. Застосування гідродинамічного підсилювача дозволяє збільшити механічну швидкість буріння в м'яких породах в середньому в 1,35 - 1,75 разу. Очікуваний економічний ефект від застосування гідродинамічного підсилювача на підприємствах КП «Південукргеологія» складає 1477575 грн. на рік.
Диссертационная работа посвящена расчёту конструктивных и энергетических параметров гидродинамического усилителя осевой нагрузки, основанного на реализации процессов возникновения и многократного отражения гидроударной волны в неоднородном трубопроводе с замкнутой полостью в совокупности с работой распределительного узла потока промывочной жидкости. Такой подход позволил предложить инженерный метод расчёта и создать гидродинамическое устройство, обеспечивающее рациональную нагрузку на породоразрушающий инструмент. В ходе аналитических исследований предложены математические модели движения элементов распределительного узла на отдельных фазах рабочего цикла, которые позволяют прогнозировать параметры силовой и энергетической характеристики гидродинамического устройства. Исследования экспериментального образца на стенде подтвердили адекватность математической и физической моделей гидродинамического устройства. Исследованы зависимости динамической нагрузки от производительности бурового насоса, коэффициентов отражения и затухания гидроударной волны. Установлено, что для обеспечения гидродинамическим устройством требуемой технологическим регламентом величины осевой нагрузки необходимо, чтобы отношение диаметра бурильных труб к диаметру рабочей камеры находилось в пределах 0,1 - 0,5, а длина рабочей камеры составляла 1,5 - 2,0 м; Разработана и передана для практического использования производственным подразделениям КП «Южукргеология» инженерная методика расчёта конструктивных, силовых и энергетических параметров гидродинамического усилителя осевой нагрузки. Стендовая и опытно-промышленная проверка работоспособности и эффективности нового устройства показала, что конструкция гидродинамического усилителя осевой нагрузки работоспособна и может применяться для вращательного бурения скважин без реконструкции буровой установки. Применение гидродинамического усилителя позволяет увеличить механическую скорость бурения в мягких породах в среднем в 1,35 - 1,75 раза. Ожидаемый экономический эффект от применения гидродинамического усилителя на предприятиях КП «Южукргеология» составляет 1477575грн. в год.
Dissertation work is devoted the calculation of structural and power parameters of hydrodynamic strengthener of axleloading, origin and frequent reflection of hydropercussion wave based on realization of processes in а nonmonolith pipeline with the reserved cavity in an aggregate with work of point stream of washing liquid. During analytical researches mathematical models are offered motions of elements of distributive knot on the separate phases of duty cycle, which allow to forecast the power parameters and power description of hydrodynamic device. Researches of experimental standard on а stand confirmed adequacy of mathematical and physical models of hydrodynamic device Dependences of the dynamic loading are investigational on the productivity of boring pump, reflectivities and fading of hydropercussion wave. It is set that for providing а hydrodynamic device required technological regulation of axleloading size it is necessary, that attitude of diameter of borings pipes toward the diameter of working not exceed 0,5, and length of working chamber must not exceed 1,5 - 2,0 mcodes; Developed and passed for the use the production enterprises of KP «Yuzhukrgeologiya» engineering method of structural calculation, power and power parameters of hydrodynamic strengthener of axleloading. Stand and experimentally-industrial verification of capacity and efficiency of new device rotined that the construction of hydrodynamic strengthener of axleloading is capable of working and can be used for the rotatory well-drilling without the reconstruction of the system of washing of the boring setting. Application of hydrodynamic strengthener allows to increase mechanical speed of the boring drilling in the of soft breeds on the average in 1,35 – 1,75 time. Expected economic effekt from application of hydrodynamik strengthener 1477575 grn. Makes on the enterprises of KP ”Yuzhukrgeologia” in a year.