Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Навантаження антропогенне.
Статті в журналах з теми "Навантаження антропогенне"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-45 статей у журналах для дослідження на тему "Навантаження антропогенне".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Fedorova, Catherine, та Natela Khonelia. "Прямі та непрямі антропогенні навантаження на водні ресурси України". Herald of the Odessa National Maritime University, № 65 (15 листопада 2021): 152–58. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-152-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан навколишнього середовища в Україні характеризується високим рівнем антропогенного навантаження. Людина в результаті своєї діяльності завдавала и продовжує завдавати великої шкоди навколишньому середовищу.
Антропогенне навантаження на навколишнє середовище- це величина прямого або непрямого впливу людини та його господарської діяльності. Антропогенне навантаження відображає кількість негативного впливу на природу. Антропогенне навантаження змінює характер екологічної рівноваги. Вивчаючи характер антропогенного навантаження людина може корегувати цей негативний вплив.
Такі питання необхідно постійно моніторити, вивчати, аналізувати їх кількісний та якісний склад, виробляти дієві методи боротьби з антропогенними навантаженнями, що допоможе зберегти на довгі роки надбання українського народу – водні ресурси України
2
Кормило, О. "Антропогенне навантаження на природне довкілля в межах басейну р. Верещиці". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія, № 2 (вип. 39) (2015): 186–93.
Знайти повний текст джерела
3
Кормило, О. "Антропогенне навантаження на природне довкілля в межах басейну р. Верещиці". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія, № 2 (вип. 39) (2015): 186–93.
Знайти повний текст джерела
4
Сільськогосподарські машини. "10.36910 АГРОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ДОБРИВ „БІОТЕРМ-С” В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 42 (15 грудня 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi42.176.
Повний текст джерелаАнотація:
Через дефіцит традиційних органічних та незбалансоване застосування мінеральних добрив знижується родючість грунтів та якість сільськогосподарської продукції. У Волинській області розпочато виробництво нетрадиційних добрив – продуктів ферментації „Біотерм-С”. Такі добрива підвищують урожайність сільськогосподарських культур, знижують антропогенне навантаження на грунти, їх можна використовувати в системі органічного землеробства.
5
Gurska, T. "Anthropogenic pressure on the Sjan drainage basin within the Ukrainian part of the Ukrainian-Polish border." Visnyk of the Lviv University. Series Geography, no. 45 (May 20, 2014): 260–66. http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2014.45.1173.
Повний текст джерелаАнотація:
On the basis of generalization and systematization of the archival materials of Lviv Regional Department of the Environment and the data of ground account (form 6-zem) of the Department of Land Resources in Lviv region has been made the estimation of anthropogenic impact on the Sjan drainage basin. Key words: anthropogenic pressure, drainage basin, international river basin, land use.
6
Скульська, С. В., О. В. Дєньга та В. Я. Скиба. "КЛІНІЧНА ОЦІНКА СТОМАТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ 7-РІЧНИХ ДІТЕЙ М. БІЛА-ЦЕРКВА, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНІ ПІДВИЩЕНОГО АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-92-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Біла Церква – найбільший в Київській області промисловий центр. Встановлено, що найбі-льшою провідною галуззю економіки міста є хімічна і нафтохімічна промисловість, а саме гумова і шинна промисловість, яка є одним з найнебезпечніших виро-бництв щодо ризику забруднення природного середо-вища. Підвищене антропогенне навантаження нега-тивно впливає на стоматологічне здоров'я дітей.Метою даної роботи було оцінка ефективності за-стосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу у дітей 7 років, що проживають в зоні під-вищеного антропогенного навантаження.Матеріали та методи. В роботі використовувалися наступні клінічні показники: карієспрофілактічна ефективність, що розраховується по приросту індек-су КПУз за 2 роки спостережень, оцінка стану тка-нин пародонту в динаміці спостереження, що визна-чається за допомогою індексів кровоточивості (Мю-ллемана) – інтенсивності запалення і РМА % – поши-реності запалення. Гігієнічний стан ротової порож-нини визначали в динаміці за допомогою індексів Silness-Loe і Stallard.Висновки. Лікувально-профілактичний комплекс у дітей, які проживають в зоні антропогенного забру-днення нафтохімічним виробництвом м. Біла Церква, розроблений з урахуванням виявлених генетичних по-рушень амелогенеза, запальних реакцій, детоксикації і колагеноутворення дозволив загальмувати каріозний процес, нормалізувати пародонтальні та гігієнічні індекси на всіх етапах лікування.
7
Sanina, I. V., та N. G. Lyuta. "Ідентифікація транскордонних масивів підземних вод (Україна – Білорусь, басейн Дніпра)". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.32-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Нещодавнє дослідження “Ідентифікація та розмежування підземних водних об’єктів у басейні річки Дніпро в Україні” під егідою проєкту ЄС “Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства (EUWI+)” виявило вісім масивів підземних вод (МПВ) у басейні річки Дніпро в Україні. Вони транскордонні й пов’язані із шістьма відповідними МПВ у басейнах Прип’яті та Дніпра Республіки Білорусі. Деякі із цих МПВ дуже великі, тому наступне дослідження було зосереджено на виявленні частин МПВ з транскордонною взаємодією в їхніх межах. Аналіз впливу робочих водозаборів засвідчив, що транскордонну зону доцільно обмежувати 50-кілометровою смугою вздовж кордону з обох боків. З’ясовано, що умови формування підземних водних ресурсів у транскордонній українсько-білоруській зоні в басейні Дніпра дуже сприятливі. По-перше, транскордонна територія розміщується в зоні надмірного зволоження, тож як напірні, так і безнапірні МПВ мають інфільтраційне живлення. По-друге, українська частина території, де відбувається живлення напірних МПВ, має мінімальне антропогенне навантаження. Як наслідок – кількісний і якісний стан МПВ у транскордонній зоні переважно добрий. Водночас є спільні проблеми, що потребують відновлення моніторингу підземних вод та узгодження його процедури з білоруською стороною.
8
КЛИМЕНКО, Олександр, Людмила КЛИМЕНКО та Людмила КОРНІЙКО. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА БІОСФЕРОЦЕНТРИЧНОГО СКЛАДНИКА ЕКОБЕЗПЕКИ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.
9
Писаренко, П. В., А. О. Тараненко, Д. В. Чальцев, О. О. Кахикало, К. Є. Гришина та О. П. Корчагін. "ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ВІДХОДАМИ (НА ПРИКЛАДІ ПРОГРАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із найважливіших завдань організації міжрегіональних взаємодій у сфері поводження з ві-дходами є скорочення площі забруднених земель, утворення яких обумовлене функціонуванням цієї сфери. Нині через розвиток ринкових відносин особливого значення набувають питання, пов’язані з функціонуванням ринку земельних ділянок. Тому на сьогодні досить актуальним є виявлення чинників, їхніх взаємозв’язків і залежностей, що мають вагомий вплив на вартісні характеристики земельних ресурсів цілих районів або значних їхніх частин. Оцінка рівня екологічної небезпеки звалища проведе-на за допомогою еколого-аудиторської оцінки. Розрахунок розсіювання шкідливих речовин проводили за методикою ОНД-86 на базі програмного забезпечення ЕОЛ 2000. У дослідженні розроблені мето-дичні підходи до створення програми реабілітації забруднених твердими відходами земель, реаліза-ція якої, зважаючи на порівняно невеликі витрати дасть змогу не лише повернути природно-антропогенне середовище до стану, адекватного існуючій природно-соціальній ситуації в ареалі, але і суттєво поліпшити вартісні й інші економічні показники земель цілого району. Визначені чинники забезпечення якості життя населення міста і приміської зони, мінімізації витрат за умови захоро-нення міських відходів, зважаючи на екологічний фактор, та проведена оптимізація цих факторів на прикладі м. Полтави та приміської території. Проведені розрахунки мінімізації витрат на облаш-тування звалища ТВ, зважаючи на мінімізацію екологічного ризику для навколишнього середовища дадуть змогу встановити допустиме навантаження обсягу міських відходів на приміську зону з ура-хуванням рівності умов для населення. Обґрунтована необхідність введення комплексних (територі-альних) нормативів утворення відходів виробництва і споживання, лімітів на їхнє розміщення для території загалом, а також обґрунтована доцільність створення спеціалізованого фонду, що забез-печує залучення і раціональне використання засобів ресурсокористувачів для безпосереднього вико-нання комплексу реабілітаційних заходів
10
Грищенко, Назар, та Ігор Дрегваль. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ DREISSENA POLYMORPHA У БАСЕЙНІ ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДОСХОВИЩА РІЧКИ ДНІПРО". Молодий вчений, № 2 (102) (28 лютого 2022): 7–11. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі досліджено основні аспекти впливу абіотичних чинників та антропогенного навантаження середовища на популяції молюсків виду три-гранка звичайна (Dreissena Polymorpha). Дослідження проводили в районі найбільшого антропогенного навантаження середовища в межах міста Дніп-ро. Підвищення температур у літній період впливає на розвиток та життєдія-льність періфітонних тварин, якими є молюски виду тригранка звичайна. Кі-лькість поселень значно знижується в зимній період, при сильних морозах та зменшенні рівня води в водосховищах. Такі коливання чисельності не дозво-ляють D. Polymorpha швидко захоплювати теріторії, що зменшує розповсю-дження молюска родича (D. Вugensis). Виявлені відхилення морфометричних характеристик молюсків, які існували в середовищі з більшим антропоген-ним навантаженням. Це може бути доцільно при оцінці забруднення терито-рій водойми.
11
Скульська, С. В., Т. Г. Вербицька та О. В. Дєньга. "ЙМОВІРНІСТЬ РОЗВИТКУ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНАХ РІЗНОГО АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОСНОВІ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОЇ ОЦІНКИ МАРКЕРІВ МЕТАБОЛІЗМУ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ COL2A1 ТА MMP9". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 110, № 1 (27 травня 2021): 12–17. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-35-1-12-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Антропогенні фактори ‒ екологічні фактори, обумовлені різними формами впливу діяльності людини на природу. Діти більшою мірою, ніж дорослі, піддаються впливу екологічних факторів ризику. Роботи останніх років вказують на можли-вий взаємозв'язок поліморфізму колагену з розвитком захворювань сполучної тканини.Мета даного дослідження. Оцінка впливу поліморфних варіантів генів COL2A1 (6846 C> A), MMP9 (A-8202G) на показники твердих тканин постійних зубів, пародонтальних індексів і індексів гігієни порожнини рота у дітей, які проживають в зонах різного антропогенного навантаження.Матеріали та методи. Досліджували функціональ-но значущі поліморфізм COL2A1 (6846 C> A), MMP9 (A-8202G), оцінювали стан твердих тканин зубів, гі-гієни порожнини рота і тканин пародонту у дітей, які проживають в зонах різного антропогенного на-вантаження.Выводы. Дослідження стоматологічного статусу дітей з районів різного антропогенного навантажен-ня показало, що поліморфізм 6846 C> A гена COL2A1 асоційований з порушенням стану твердих тканин зубів, тканин пародонту і гігієни порожнини рота, вплив антропогенних факторів не є першорядним, тобто переважає генетична складова в розвитку стоматологічної патології твердих тканин зубів, тканин пародонту і гігієни порожнини рота. Вплив несприятливих факторів є переважаючим у розвитку стоматологічної патології твердих тканин зубів ді-тей незалежно від поліморфізму A-8202G гена ММР9. Не виявлено певних асоціацій між поліморфізмом A-8202G гена ММР9, станом тканин пародонта і гігієною порожнини рота.
12
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, А. О. Тараненко, Ю. А. Цьова та М. М. Приставський. "НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ГІДРОСИСТЕМОЮ (НА ПРИКЛАДІ Р. ВОРСКЛИ В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофіка-ції на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспектив-ного сценарію та визначено їхню економічну ефективність. Існуючий сценарій – збиток від забруд-нення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022–2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030–2040 рр.) – побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації – 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптима-льних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність – 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров’я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціаль-но-економічний ефект).
13
Topchiev, O. G., V. A. Sych, and A. M. Shashero. "THE CONCEPT OF FRAMES OF ANTHROPOGENIC-TECHNOGENIC LOADS." Ukrainian Geographical Journal 2019, no. 1 (June 15, 2019): 41–48. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2019.02.041.
Повний текст джерела
14
Geval, V. F., M. M. Huz та V. I. Baranov. "Біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів, найпоширеніших у західному регіоні України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280706.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів для пошуку стійких проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе)) видів і форм. Для експериментів у насінний рік в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення відібрано насіння чотирьох видів гіркокаштанів. Заготівлю насіння здійснено способом збирання із поверхні землі у період найінтенсивнішого його опадання. Досліджено вміст у насінні гіркокаштанів низки фізіолого-біологічних, морфологічних та основних біохімічних показників (білка, розчинних вуглеводнів і "сирого жиру"), золи, макро- і мікроелементів в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення. Встановлено рівень активності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та вміст відновленого глутатіону. Вивчені зміни фізіолого-біологічних та біохімічних показників свідчать, що порівняно із трьома іншими досліджуваними видами дерева гіркокаштана кінського звичайного у стресових ґрунтово-кліматичних умовах великого міста з додатковим зниженням життєздатності каштановою мінуючою міллю характеризуються найбільшими негативними змінами у метаболізмі. Це свідчить, що за зростання в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах та за подібного навантаження чинників антропогенно-техногенного впливу, дерева і насадження жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) і червоноквіткових видів гіркокаштанів (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) на сьогодні є життєво стійкішими, ніж дерева і насадження найпоширенішого у регіоні гіркокаштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.).
15
Reznichenko, N. Yu. "Нормалізація біотопів за допомогою пробіотиків у жителів індустріальних центрів". GASTROENTEROLOGY, № 1.51 (15 січня 2014): 27–30. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.1.51.2014.81895.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено порівняльний аналіз різних біотопів жителів великого промислового міста з великим антропогенним навантаженням та міста середньої величини. Доведено наявність відмінностей у співвідношенні мікроорганізмів різних біотопів організму в осіб з різним місцем проживання. Встановлена системність змін мікрофлори в організмі людини. Доведена ефективність профілактичних курсів застосування пробіотиків у жителів великих промислових міст.
16
Мислюк, Ольга Олександрівна, Олена Михайлівна Хоменко та Оксана В'ячеславівна Єгорова. "СУЧАСНІ ПРИРОДНІ Й АНТРОПОГЕННІ ЗАГРОЗИ ЕКОЛОГІЧНОМУ БЛАГОПОЛУЧЧЮ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 120–30. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.216090.
Повний текст джерелаАнотація:
Гідроекологічна ситуація на багатьох водних об’єктах України за останні десятиліття відчутно погіршилася, наслідком чого є порушення рівноваги у гідроекосистемах, погіршення якості води, зменшення різноманіття риб, погіршення їх фізіологічного стану. У світлі зростання антропогенного навантаження на довкілля особливо актуальним є вивчення сучасного стану водних об’єктів для підтримання екологічної рівноваги та забезпечення сталості їх використання і розроблення водоохоронної стратегії. Для комплексного оцінювання екологічноїситуації на водних об’єктах України задля ефективного управління водоохоронною діяльністю на прикладі р. Рось проаналізовано сучасний стан басейну річки, її гідрохімічні характеристики за останні 28 років, досліджено динаміку середньорічної температури повітря в регіоні, розраховано показники якості води за екологічними та гігієнічними критеріями. Пораховано збитки, заподіяні рибному господарству під час масового замору риби у серпні 2018 р. Показано, що основними причинами трансформації водної екосистеми є як природні, так і антропогенні чинники. Вперше дано оцінку екологічному ризику порушення благополуччя водної екосистеми р. Рось за довгостроковий період і показано, що якість води річки незадовільна, і є високий ризик подальшої деградації гідроекосистеми. Найбільший потенційний екологічний ризик порушення екологічної рівноваги у р. Рось, зниження біологічного різноманіття і спрощення трофічної структури становлять сполуки Нітрогену і поліфосфати.
17
Pakhomov, O. Y., та O. M. Vasilyuk. "Вплив антропогенних факторів на активність трансфераз на фоні середовищетвірної функції ссавців". Biosystems Diversity 20, № 2 (27 серпня 2012): 64–70. http://dx.doi.org/10.15421/011229.
Повний текст джерелаАнотація:
Середовищетвірна активність ссавців має велике значення для нейтралізації забруднення на техногенно трансформованих територіях. Екскреторна та рийна активність деяких видів ссавців проявляється зниженням активності аланінамінотрансферази (АлАт) на 59–62 % на фоні стабілізації активності аспартатамінотрансферази (АсАТ). Показано токсичну дію іонів цинку на водорозчинну фракцію білка в умовах комбінованої дії антропогенних чинників. Комбінований вплив рийної активності ссавців і цинку сприяв підвищенню (t/t0,05 = 1,15 та 1,42) активності АлАТ на фоні зниження активності АсАТ (t/t0,05 = 1,22 та 1,15). В умовах антропогенного навантаження великого значення набувають прості та чутливі методи визначення змін навколишнього середовища з використанням трансаміназ.
18
Bojko, T. Gh, M. V. Ruda, I. Ya Kazymyra, M. M. Paslavskyi, S. O. Sokolov та S. V. Petrenko. "Значення екотонів захисного типу у зменшенні акустичного навантаження на шляхах залізничного транспорту". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 58–66. http://dx.doi.org/10.15421/40290612.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.
19
Чипиляк, Тетяна Ф. "Перспективи використання представникiв родового комплексу Hemerocallis L. в антропогенних ландшафтах Криворiжжя". Екологічний вісник Криворіжжя 4 (13 червня 2019): 76–86. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2562.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено визначення особливостей цвiтiння та мiнливостi декоративних ознак сортiв лiлiйнику в умовах Криворiжжя. Дослiджуваласягрупа сортiв, вирощуваних в Криворiзькому ботанiчному саду НАН України (степова зона України) протягом 1999–2017 рокiв, якi вiдрiзнялися за декоративними ознаками i термiнами квiтування. З’ясовано, що середньораннi сорти починали цвiтiння у характернi для них термiни, тодi як сорти середньої та середньопiзньої груп квiтували ранiше на 12–15 дiб, тобто вiдтворювали розвиток середньораннiх. Зафiксовано ремонтантне цвiтiння сортiв середнього термiну. Цвiтiння сортових лiлiйникiв в наших клiматичних умовах продовжується 25–40 дiб. За впливу спекотних i посушливих умов зафiксовано достовiрне зменшення дiаметру квiтки вiдносно сортових характеристик на 5–41%, тодi як висота квiтконосу зменшувалася тiльки до 28%. Сорти вiднесенi до груп з найвищiм i середнiм рiвнем адаптацiї,що дозволяє пропонувати їх для використання в озелененi антропогеннихландшафтiв з рiзним рiвнем техногенного навантаження
20
Ковальчук, Н. П., та О. П. Герасимчук. "АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА РЕКРЕАЦІЙНІ ПУНКТИ ЛІСІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (8 грудня 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.647.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш дієвим способом відновлення психологічного та фізичного здоров’я людини є рекреація. Сьогодні проводиться багато досліджень щодо використання лісів для рекреації, вказані проблеми розглянуті у працях багатьох відомих вчених, але низка питань залишається невирішеними. Тому, в умовах сьогодення, які характеризуються надзвичайно високим ступенем антропогенного навантаження на природні екосистеми, необхідно проводити пошук альтернативних рішень протидії цим процесам безпосередньо в регіонах задля збереження лісів та виконання ними фітомеліоративних функцій. Під час проведення досліджень були застосовані методи: спостереження, опис, порівняльний аналіз та синтез інформації, узагальнення. Дослідження та аналіз антропогенного впливу на рекреаційні пункти лісів Волинської області проводилися, щоб у подальшому забезпечити вдале поєднання основного призначення лісопаркової частини із правильною організацією лісокористування. Об’єктом дослідження були рекреаційні пункти лісів Волинської області. У статті виконано аналіз сучасного антропогенного впливу на лісові ландшафти Волинської області. Визначені найбільш поширені форми рекреації в умовах Волинської області та описано їх негативний вплив на лісові фітоценози. Обстежені понад сорок сім рекреаційних пунктів Волинської області. Розраховано коефіцієнт екологічного впливу на лісові екосистеми досліджених рекреаційних пунктів Волинської області. Визначені стадії рекреаційної дигресії та коефіцієнт рекреації рекреаційних пунктів Волинської області. Розроблені та описані шляхи оптимізації рекреаційної діяльності у лісах Волинської області. На основі досліджень та аналізу сучасного розвитку і особливостей рекреаційного використання лісових ландшафтів Волинської області розроблені рекомендації з оптимізації використання лісових масивів з метою рекреаційної діяльності.
21
Kyrylchuk, Kateryna, та Mykola Bashtovyi. "Комплексний аналіз популяцій Trifolium pratense L. на заплавних луках лісостепової зони України". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 5–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-5-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Заплавні луки, з одного боку, є цінними господарськими угіддями, а з іншого – резерватами лучного біорізноманіття. Для збереження лучих екосистем, які перебувають під впливом інтенсивних антропогенних навантажень у вигляді випасання та сінокосіння, важливою є розробка науково обґрунтованих підходів щодо їх нормування. Популяційний підхід є перспективним у розв’язанні цієї проблеми. Популяційні дослідження проводили на заплавних луках Лісостепу України на двох господарських градієнтах – на пасовищному (пасквальному) та сінокісному (фенісиціальному). Градієнт пасквальної дигресії включав п’ять ступенів: ПД0, або КД – контрольна ділянка (ділянки, на яких відсутні випасання й сінокосіння); ПД1 – початкова стадія випасання; ПД2 – стадія помірного випасання; ПД3 – стадія сильного випасання (напівзбій); ПД4 – надмірне випасання (збій). Градієнт фенісиціальної – 4 ступеня: ФД0 (КД) – контрольна ділянка; ФД1 – початкова стадія (сінокосіння один раз на рік); ФД2 – помірне сінокосіння (сінокосіння двічі на рік); ФД3 – надмірне сінокосіння (багаторазове, неконтрольоване). Під час дослідження застосовували традиційні геоботанічні та популяційні методи. Періодизацію онтогенезу досліджуваного виду проводили з використанням літературних даних і власних спостережень. Інтегральну оцінку онтогенетичної структури здійснювали з використанням індексів І. М. Коваленка. В основу віталітетного аналізу покладено методику Ю. А. Злобіна.
Заплавні луки, з одного боку, є цінними господарськими угіддями, а з іншого – резерватами лучного біорізноманіття. Для збереження лучих екосистем, які перебувають під впливом інтенсивних антропогенних навантажень у вигляді випасання та сінокосіння, важливою є розробка науково обґрунтованих підходів щодо їх нормування. Популяційний підхід є перспективним у розв’язанні цієї проблеми. Популяційні дослідження проводили на заплавних луках Лісостепу України на двох господарських градієнтах – на пасовищному (пасквальному) та сінокісному (фенісиціальному). Градієнт пасквальної дигресії включав п’ять ступенів: ПД0, або КД – контрольна ділянка (ділянки, на яких відсутні випасання й сінокосіння); ПД1 – початкова стадія випасання; ПД2 – стадія помірного випасання; ПД3 – стадія сильного випасання (напівзбій); ПД4 – надмірне випасання (збій). Градієнт фенісиціальної – 4 ступеня: ФД0 (КД) – контрольна ділянка; ФД1 – початкова стадія (сінокосіння один раз на рік); ФД2 – помірне сінокосіння (сінокосіння двічі на рік); ФД3 – надмірне сінокосіння (багаторазове, неконтрольоване). Під час дослідження застосовували традиційні геоботанічні та популяційні методи. Періодизацію онтогенезу досліджуваного виду проводили з використанням літературних даних і власних спостережень. Інтегральну оцінку онтогенетичної структури здійснювали з використанням індексів І. М. Коваленка. В основу віталітетного аналізу покладено методику Ю. А. Злобіна.
Бобові як важливий компонент лучного травостою збагачують ґрунт нітрогеном, а кормове сіно – протеїном. У статті проведено аналіз онтогенетичної й віталітетної структур особин популяцій T. pratense (Fabaceae) як основних елементів комплексного популяційного аналізу, який показав способи адаптації та пороги стійкості виду до випасання й сінокосіння різного ступеня інтенсивності. Трансформація онтогенетичного спектра популяцій на останніх ступенях пасквального градієнта відбувається в напрямі збільшення частки особин постгенеративного періоду при одночасному зменшенні кількості передгенеративних, у результаті ускладнення процесу насінного розмноження при значному ущільненні ґрунту під впливом надмірного випасання. Сінокосіння чинить більш м’який вплив, у популяціях зростає частка молодих особин у якості майбутнього резерву популяції. Віталітетна структура під впливом випасання змінюється значною мірою – у популяціях збільшується частка особин нижчого класу віталітету, вони переходять у категорію депресивних на останньому ступені (стадія збою). Загалом, T. pratense є достатньо стійким видом в умовах регульованих пасовищних і сінокісних навантажень. Порогами стійкості популяцій досліджуваного виду виступають навантаження, що характерні для ступенів КД (ПД0, ФД0), ПД1, ПД2, ФД1 та ФД2.
22
Biedunkova, Olga. "Морфометричний гомеостаз іхтіоценозу та екологічний статус малої річки Рівненської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12 (19 листопада 2018): 71–79. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-56-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз флуктуючої асиметрії представників іхтіоценозу малої річки Устя, що засвідчив: у риб зі створів із мінімальним антропогенним навантаженням стабільність розвитку була вищою, ніж в особин у межах уробекосистеми. Найвищий морфометричний гомеостаз мав карась, найнижчий – плітка та верховодка, сягаючи різниці між створами 47,9 та 60,9 %. Найтіснішими виявилися залежності від рівня забруднення поверхневих вод і дисперсією асиметрії кількості зябрових тичинок у першій зябровій дузі (R2=0,735), а також морфометричний гомеостаз плітки (R2=0,808) та верховодки (R2=0,673).
23
Boiko, T. O. "Таксономічна структура і стан вуличних насаджень міста Херсон". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 51–54. http://dx.doi.org/10.36930/40290807.
Повний текст джерелаАнотація:
Під найбільший антропогенний прес у містах потрапляють деревні насадження вздовж вулиць та автомагістралей. Згідно зі статистичними даними, найбільшим забруднювачем повітря Херсона є автомобільний транспорт. Тому дослідження дендрофлори лінійних насаджень автодоріг з високим антропогенним навантаженням, аналіз їх видового складу, санітарного стану, придатність у використанні об'єктів спеціального призначення належать до актуальних проблем сучасного міста. За результатами наших досліджень, у вуличних насадженнях Херсона виявлено 59 видів деревних рослин, 3 культивари та 3 форми. У таксономічній структурі представленої дендрофлори за кількістю видів переважає відділ Magnoliophyta (55 види, 93,2 %). Відділ Pinophyta представлений лише чотирма видами (6,8 %). Провідними родинами дендрофлори проспектів є Rosaceae Juss. (7 видів), що становить 11,9 % від загальної кількості видів та Salicaceae Lindl. (6 видів, 10,2 %), Oleaceae Lindl. (5 видів, 8,5 %), Aceraceae Juss. (4 види, 6,8 %), Fabaceae Lindl. (4 види, 6,8 %) та Cupressaceae Bartl. (3 види, 5,1 %). Зазначені родини охоплюють 49,3 % видового складу дослідженої дендрофлори. Інші родини представлені одним або двома видами кожна. Встановлено, що кількісно переважають у досліджених насадженнях Platanus orientalis L., Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L., Morus nigra L., Robinia pseudoacacia L., Populus alba L., Populus italica (Du Roi) Moench, Fraxinus excelsior L., Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm. Аналіз загального стану деревних рослин вуличних насаджень показав, що більшість видів мають високий бал, що дає їм змогу ефективно виконувати фітомеліоративну та декоративну функції. Найбільшою життєздатністю у цих умовах відрізняється більшість досліджених екземплярів Platanus orientalis та Morus nigra. Кущі мало поширені в досліджених алейних насадженнях та характеризуються збідненим видовим складом. Збільшення частки чагарникових насаджень завдяки створенню бордюрів та живоплотів дасть змогу посилити санітарно-гігієнічну функцію досліджених насаджень, а також надасть насадженням ошатності та доглянутості.
24
H.M., Minaeva. "STRUCTURAL AND FUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF PHYTOPLANKTON OF LOWER DNIPRO WATERFLOWS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 75–83. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-8.
Повний текст джерелаАнотація:
The study of waterflowsin the lower currentsof the Dniproin 2016–2020 showed that groups of plankton algae are quite rich in species composition and characterized by polydominant structure, and Chlorophyta, Bacillariophyta and Cyanophyta (in the amount of 82%)are the main structure-forming divisions. 145–261 WWs from 9 divisions were found in rivers and tributaries. The floristic spectrum of planktonic algaethereis similar and formed mainly by green (32%), diatoms (30%) and blue-green (20%) algae; The river Viryovchyna is an exception, in which the third place in terms of the number of WWsis occupied by the Euglenophyta division (14%), and the indicators of phytoplankton developmentare 2.3 and 5.7 times higher than the following indicators in the rest of the studied water bodies: 2.7 million. cells / dm3and 0.967 g / m3against 6.2 million cells / dm3and 5.537 g / m3due to the inflow of allochthonous organic matter with wastewater from urban treatment facilities. The dominant phytoplankton complex of waterflows is formed mainly by diatoms.The primary production of algae,during the research period,averaged 3.55 g O2/ m3× day and in different waterflowswas 1.6–2.0 times higher than the destruction. Destructive processes, similarly to the productive ones, took place most intensively in the river Viryovchyna, where in all seasons the p / p was not less than 6.19 g O2/ m3× day. Gross p / p in the lower Dnipro waterflows averaged 3.55 g O2/ m3× day during the study period and was 1.6–2.0 times higher than destruction.The destruction of organic matter (OM)in the studied water bodies averaged 2.06 g O2/ m3× day, net production -1.49 g O2/ m3× day, which indicates the accumulation of organic matter in the studied waterflows of the lower Dniproduring 2016-2020.In the river Viryovchyna,during all the seasons,the gross p / p was not less than 6.19 g O2/ m3× day.Key words:lower Dnipro, waterflows, structure of phytoplankton, primary products, destruction of organic matter. Антропогенне навантаження на річки, особливо ті, які протікають через міста, безумовно відбивається на видовому складі фітопланктону. Проведено дослідження річкової води біля міста Херсон. Особлива увага була приділена річці Вірьовчина, до якої відбувається скид води з очисних споруд міста. Дослідження водотоків нижньої течії річки Дніпра 2016–2020 роківпоказало, що угруповання водоростей планктону досить багаті за видовим складом і характеризуються полідомінантною структурою, а основними структуроутворюючими відділами є Chlorophyta, Bacillariophytaі Cyanophyta(усумі 82% флористичного спектру).Урічках і рукавах річки Дніпро виявлено 145–261 ввт з 9 відділів. Флористичний спектр планктонних водоростей в них схожий і формується переважно зеленими (32%), діатомовими (30%) і синьозеленими (20%) водоростями; виключенням є річка Вірьовчина, в якій третє місце за кількістю ввт займає відділ Euglenophyta(14%), а показники розвитку фітопланктону в 2,3 і 5,7 рази перевищують такі показники в решті досліджених водних об’єктів: 2,7 млн. кл/дм3 і 0,967 г/м3проти 6,2 млн. кл/дм3 і 5,537 г/м3за рахунок надходження алохтонної органіки зістічними водами міських очисних споруд.Зазначене явище являє собою підтвердження антропогенного забруднення стічними водами притоки річки Дніпро.Домінуючий комплекс фітопланктону водотоків формується переважно діатомовимиводоростями.Первинна продукція водоростей уперіод польових досліджень в середньому складала 3,55 г О2/м3×добу і в різних водотоках в 1,6–2,0 рази перевищувала деструкцію. Деструкційні процеси, аналогічно продукційним, найбільш інтенсивно проходили урічціВірьовчина, де в усі сезони п/п була не менше 6,19 г О2/ м3×добу. Валова п/п уводотоках нижнього Дніпра становила в середньому за досліджуванийперіод 3,55 г О2/ м3×добу і в 1,6–2,0 рази перевищувала деструкцію. Деструкція органічної речовиниудосліджених водних об’єктах в середньому становила 2,06 г О2/ м3×добу, чиста продукція –1,49 г О2/ м3×добу, що свідчить про накопичення органічної речовини в досліджених водотоках нижнього Дніпра протягом 2016–2020 рр. УрічціВірьовчина в усі сезони валова п/п була не менше 6,19 г О2/ м3×добу.Ключові слова: нижній Дніпро, водотоки, структура фітопланктону, первинна продукція, деструкція органічної речовини.
25
Stasiv, O., Ju Olifir, A. Gabryiel', T. Partyka, and O. Gavryshko. "Influence of long-term anthropogenic loads on the functional state of corn agroecosystems." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 6 (June 15, 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202106-02.
Повний текст джерела
26
ПИЛИП’ЮК, Віктор, та Алла КОЛІСНИК. "ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.
27
Jatsyk, A., I. Pasheniuk, I. Gopchak, and T. Basiuk. "Zoning of the territory of Western Polissya of Ukraine for anthropogenic loading and ecological status of small river basins." Visnyk agrarnoi nauky 97, no. 1 (January 15, 2019): 68–72. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201901-10.
Повний текст джерела
28
Піщаленко, М. А., О. В. Бараболя та Т. О. Чайка. "ВПЛИВ ВИДОВОГО СКЛАДУ ДЕНДРОФЛОРИ БІОТОПІВ М. ПОЛТАВИ НА ПОШИРЕННЯ ОМЕЛИ БІЛОЇ (VISCUM ALBUM L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 99–109. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати аналізу впливу видового складу дендрофлори біотопів м. Полтави на розповсюдження і ступінь зараження листяних деревних порід омелою білою протягом 2016–2019 років у паркових зонах міста. Під час проведення досліджень використовували матеріали екскурсій-них і експериментальних досліджень у таких мікрорайонах обласного центру – Київського, Поділь-ського та Шевченківського. Проведені обстеження показали, що останнім часом у біотопах м. Полтави спостерігається негативна динаміка щодо ураження омелою білою (Viscum album L.) листяних деревних порід. Серед досліджуваних районів найбільш враженими є зелені насадження Шевченківського району (25,2 %), а найменше – зелені насадження Подільського району (12,1 %). Значний процес ураження дерев у вуличних насадженнях можна пояснити чималим антропогенним навантаженням на насадження, що своєю чергою послаблює їхній імунітет і знижує стійкість ву-личних насаджень до шкідників, хвороб і напівпаразитів. Однією з основних причин ураження дерев омелою в паркових насадженнях є близьке розташування інфікованих і здорових дерев, що посилю-ється значним антропогенним тиском та селективністю паразита до переважаючих в дендрофлорі парку видів дерев. За результатами досліджень також було визначено породи дерев, які через свої видові біолого-фізіологічні особливості найбільш уражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Проведений аналіз дав змогу розробити рекоменда-ції щодо оздоровлення видового складу біотопів м. Полтави, зважаючи на їхню стійкість до вра-ження омелою білою. Результати проведеного дослідження сприятимуть розробці практичних ре-комендацій, спрямованих на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки в мікро-районах м. Полтави, а й зможуть оптимізувати зелені насадження будь-якого населеного пункту.
29
Odnorih, Z. S., та N. S. Parkhomenko. "Оцінювання гідрохімічного стану водного басейну річки Десна (місто Чернігів)". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 56–59. http://dx.doi.org/10.15421/40280611.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано екологічні проблеми, які призводять до порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму водних об'єктів Чернігівської області. Упродовж 2015–2017 рр. на всій протяжності річки Десна, а також її приток спостерігається перевищення значень гранично допустимих концентрацій порівняно із середньорічними показниками за такими сполуками: залізо загальне та манган, нітрити, органічні речовини за показником БСК. Концентрації інших гідрохімічних показників знаходяться в межах значень ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Періодичне перевищення значення БСК, концентрацій амонійного азоту та нітритів зумовлені антропогенним навантаженням. Підвищений вміст заліза загального та мангану пояснюють природною геохімічною обстановкою, що залежить від сезонних коливань, які характерні для річок і озер території Полісся. Наведено результати дослідження проб води, відібраних протягом вересня 2017 р. з контрольних створів річок Стрижень (гирло), Білоус (вище та нижче м. Чернігів), Десна (вище та нижче м. Чернігів). Встановлено, що вміст заліза загального перевищує ГДК у 0,8–6,5 раза; вміст мангану – у 0,1–2 рази, розчиненого кисню у всіх створах виявлено в межах норми. Визначено індекс забруднення водного басейну Десни за гідрохімічним показником. Згідно з екологічною класифікацію він відповідає I класу – еталон <1,0 (природні сукцесії).
30
Мельник, В., О. Романашенко, М. Циганенко, О. Калюжний, В. Качанов та М. Романашенко. "Застосування суміжних посівів для збалансування біологізації агроекосистеми України". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (11 лютого 2021): 42–46. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).42-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Екологічний стан земель сільськогосподарського призначення, що розглядається як вирішальний чинник отримання високоякісної сільськогосподарської сировини, кормів і харчових продуктів є незадовільним через інтенсивний характер їх господарського використання й антропогенно-техногенне навантаження прогресуючої ерозії, підвищеної кислотності, засолення, перезволоження, радіаційного забруднення і розвитку інших негативних процесів.Стабілізації розвитку землеробства сприяє перетворення сучасної агроекосистеми в адаптивну, тобто стійку й сталу. Сталі екосистеми можливі лише за умови стабілізації вмісту гумусу в ґрунті внаслідок внесення необхідної кількості органічних добрив, оптимізації співвідношення між просапними та суцільної сівби культурами, мінімізації обробітку, вапнування, гіпсування ґрунтів та їх захисту від ерозії.Дегуміфікація, або зменшення гумусу в ґрунті, є контрольованим показником зниження його родючості. Багаторічні дослідження показують, що основними причинами дегуміфікації ґрунтів України є зниження загальної культури землеробства, зменшення обсягів внесення органічних добрив, неконтрольований розвиток водної ерозії та дефляції.Декальцинація, або кислотна деградація ґрунтів. Це – одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього, яка пов’язана зі зростанням кислотності ґрунтового покриву і погіршенням агрохімічних властивостей ґрунтів.Забруднення ґрунтів зумовлене наявністю у них надмірної кількості важких металів, радіонуклідів, залишків пестицидів і мінеральних добрив тощо. На землях сільськогосподарського призначення забруднення ґрунтів, як правило має локальний характер і залежить від розміщення їх біля промислових об’єктів, атомних електростанцій, сміттєзвалищ, складів мінеральних добрив і отрутохімікатів.Фізична деградація ґрунтів є наслідком інтенсивного сільськогосподарського використання земель, а саме: надмірної розораності ґрунтів, інтенсивного механічного обробітку та зниження вмісту в ґрунтах органічної речовини.
31
Dzham, Olena, Olha Karaim та Nataliia Yukhimnyuk. "Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Пруднік". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 2(390) (1 лютого 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-31-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Внаслідок інтенсивного антропогенного навантаження на басейни річок спостерігається поступове погіршення їх якісного стану. Особливо вразливого впливу зазнають малі річки. Відслідковується зниження показників, які характеризують склад і властивості води, а також її придатність для конкретних цілей використання. У зв’язку з цим вирішення проблем якісного стану водних об’єктів є актуальним. Дослідження базується на визначенні за певними ознаками класів і категорій якості води згідно з «Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». У роботі здійснено екологічну оцінку стану поверхневих вод р. Пруднік вище та нижче очисних споруд міста Рожище за період 2014–2019 рр. Виконано структурування основних статистичних характеристик для досліджуваних хімічних показників води у створах. Проаналізовано динаміку фізико-хімічних показників русла річки. Проведено порівняльний аналіз концентрацій компонентів сольового складу води у затверджених створах. Визначено та досліджено вплив природних та антропогенних чинників на формування хімічного складу і якості поверхневих вод. Згідно з отриманими результатами дослідження найбільші перевищення нормативних значень ГДК для рибогосподарських водойм зафіксовані за вмістом розчиненого кисню, БСК5, ХСК, амонію сольового та нітритів, азоту нітритів, азоту амонійного, азоту загального, фосфатів, заліза загального. Відповідно до коефіцієнту забруднення р. Пруднік належить до «слабо забрудненої». За показниками комплексного екологічного індексу стан р. Пруднік характеризується від «відмінного» до «доброго», а ступінь чистоти – від «дуже чистої» до «чистої».
32
Olifir, Yuriy, Tetyana Partyka, and Oleh Havryshko. "The effect of prolonged anthropogenic pressures on dynamics of nitrogen mineral forms of light gray forest surface-gleyed soil under spring barley." Foothill and mountain agriculture and stockbreeding, no. (67)-1 (July 10, 2020): 115–27. http://dx.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-8.
Повний текст джерела
33
Ласло, О. О., та О. Ю. Диченко. "Використання технологій точного землеробства та рослинництва під час визначення екологічно стабільних територій для органічного виробництва". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2017): 47–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто доцільність та необхідність використання технологій точного землеробства в разі виділення екологічно стабільних територій для виробництва органічної продукції. Наведені результати досліджень доводять, що для зниження витрат на отримання одиниці якісної сільськогосподарської продукції та зменшення навантаження на навколишнє середовище створюються й використовуються точні технології на базі агрономічної системи урожайності. Для досягнення мети необхідно чітко встановити критерії та екологічні еталони для територій, враховуючи не лише характеристики ґрунтів, але й антропогенний вплив. Поєднання нових наукових технологій та останніх досягнень в аграрній галузі дає змогу розробити систему точного виробництва, як комплекс заходів вдосконалення процесів землеробства й рослинництва, основним завданням яких є виділення екологічно стабільних сировинних зон для виробництва органічної продукції.
The article examines the feasibility and need for precision farming technologies in the allocation of environmentally stable areas for the production of organic products. These results show that reducing the cost of obtaining a unit of quality agricultural products and reduce the burden on the environment are created and used precision technology system based on agronomic productivity.To achieve the objective should be clearly set criteria and standards for environmental areas, including not only the characteristics of the soil, but also human impact. The combination of new scientific technologies and the latest developments in the agricultural sector to develop a system enables precise production as a system of process improvement and crop farming, whose main task is the selection of environmentally sustainable raw material zones for the production of organic products.
34
Аніщенко, Л., В. Полозенцева, Б. Свердлов та Н. Винокуров. "Оцінка впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод Кривбасу на господарське використання р. Інгулець". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).91-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова та створеного при цьому особливого гідрологічного режиму на використання водних ресурсів нижньої ділянки р. Інгулець.
Вказано на необхідність оцінювання екологічного стану цієї ділянки річки та впливу на неї антропогенних чинників з відокремленням різних фаз штучно створеного гідрологічного режиму річки.
За цим принципом оцінено вплив регульованого скидання шахтних вод на якість води р. Інгулець на підставі систематизації та аналізу відомчих та опублікованих даних гідрохімічних вимірювань за період 2012–2017 р. р. у контрольних створах в межах ділянки р. Інгулець від Карачунівського водосховища до створу с. Садове.
За результатами аналізу даних гідрохімічного моніторингу під час скидання зворотних вод в осінньо-зимові періоди виявлені ключові впливи, які поширюються на всю нижню ділянку р. Інгулець і полягають у підвищенні мінералізації річкової води, насамперед, за рахунок вмісту хлоридів та сульфатів.
Оцінено придатність води нижньої течії Інгульця для використання у комунально-побутових цілях, рекреації та зрошення в різні фази штучного гідрологічного режиму. Встановлено, що за винятком гирла, де постійно переважає дніпровська вода, в усіх інших досліджених створах пониззя Інгульця якість води наближається до нормативної лише в період весняно-літньої промивки русла та оздоровчих попусків. Саме в цей період вода р. Інгулець використовується для зрошення.
Зроблено висновок, що промивка русла р. Інгулець з залученням значних обсягів дніпровської води, акумульованих у Карачунівському водосховищі, є єдиним реалізованим екологічним заходом, який дозволяє у сучасних умовах техногенного навантаження використовувати водні ресурси ріки для комунально-побутових цілей, рекреації та зрошення протягом вегетаційного періоду.
35
Pelyukh, O. R., та L. D. Zahvoyska. "Дослідження уподобань населення львівщини щодо рекреаційних лісів методом експерименту з вибором". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 73–80. http://dx.doi.org/10.15421/40280915.
Повний текст джерелаАнотація:
Зростання попиту на відпочинок у лісах Карпат ставить перед менеджерами лісового господарства нові виклики, пов'язані з необхідністю формування рекреаційно привабливих лісів. В Європі останніми десятиліттями проведено чимало досліджень щодо суспільного сприйняття рекреаційних лісів, уподобань щодо їхніх характеристик. В Україні таке здійснюють дослідження, однак у них ліси розглядали як узагальнене поняття. Для дослідження вподобань щодо характеристик рекреаційних лісів застосовано один із методів дослідження висловлених переваг – метод експерименту з вибором, теоретичним підґрунтям якого слугують імовірнісна теорія максимізації корисності Д. Макфаддена і "характеристична" теорія поведінки споживача, які сформулювів К. Ланкастером. Моделювання дискретного вибору рекреантом характеристик лісу для відпочинку виконано з використанням багатофакторних регресійних моделей – логіт і пробіт моделей – методом найбільшої правдоподібності з використанням програмного забезпечення BIOGEME 1.8. За результатами аналізу даних з'ясовано, що населення Львівської обл. віддає перевагу мішаним різновіковим лісам, у рекреаційних зонах яких є інформаційно-освітні стенди. Оцінки коефіцієнтів регресії для цих характеристик в обох моделях статистично значущі, додатні і мають найвищі значення. Разом із тим, респонденти не схильні відвідувати ліс, який розташований далеко від місця їх проживання, та ліс, в якому є відмерла деревина. Визначено граничну готовність платити і готовність подолати відстань для відвідування лісу, який відповідає уподобанням респондентів. Обґрунтовано необхідність інтеграції отриманих результатів дослідження у практику прийняття управлінських рішень для зменшення сировинного та розширення рекреаційного використання лісів, відтак формування рекреаційно привабливих лісових ландшафтів і стійких до зміни клімату та антропогенних навантажень деревостанів.
36
Пісоцька, В. В. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОРНІТОЦЕНОЗІВ ЗАЛІЗНИЧНИХ ЛІСОСМУГ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 91–97. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Залізничні лісонасадження – унікальні біотопи зі значним антропогенним навантаженням, що значно впливає на видове, кількісне різноманіття птахів, поведінкові реакції. Дослідження проводилися в різних типах лісосмуг: штучні лісонасадження вздовж колій, що межують з агроценозом; штучні лісонасадження вздовж колій, що межують з водними об’єктами; штучні лісонасадження вздовж колій, що межують з населеними пунктами та антропогенними спорудами. В ході проведених досліджене у різних типах лісосмуг вздовж залізничних шляхів зареєстровано 59 видів птахів. Переважають представники ряду Горобцеподібні. Видове різноманіття птахів штучних лісонасаджень вздовж колій, що межують з агроценозом (лісосмуга № 1) представлено 46 видами. Домінує Sturnus vulgaris L. (147.2 пари), Turdus philomelos Brehm. (128.9 пари), Motacilla flava L.(102.3 пари) та інші. 50 видів птахів характерні для штучних лісонасаджень вздовж колій, що межують з водними об’єктами (лісосмуга 2). Домінантними видами є Corvus cornix L. (157 пари), Pica pica L. (150 пар) Sturnus vulgaris L. (144.4 пари) Parus major L. (142.2 пари). Орнітокомплекс штучних лісонасаджень вздовж колій, що межують з населеними пунктами та антропогенними спорудами (лісосмуга 3) представлений 44 видами. Домінантними видами є Hirundo rustica L. (163 пари), Parus major L. (161.4 пари), Pica pica L. (157.7 пари), Corvus cornix L.(156.9 пари), Passer domesticus L., (129.9 пари) та інші. Проаналізовано показники коефіцієнта подібності Жаккара та Соренсена. Показники визначених коефіцієнтів свідчать про подібність видового складу птахів різних типів лісонасаджень вздовж залізничних колій. Високий показник подібності спостерігається між штучними насадженнями вздовж колій, що межують з агроценозом та штучними насадженнями вздовж колій, що межують з населеними пунктами та антропогенними спорудами (коефіцієнт Жаккара дорівнює 0.91 та коефіцієнт подібності Соренсена дорівнює 0.95 відповідно).
37
Stasiv, Oleh, Oksana Kachmar, Oksana Vavrynovych та Ekaterina Arabska. "Еколого-економічна ефективність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 182–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті – обґрунтування економічної ефективності та екологічної доцільності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону за різних рівнів антропогенних навантажень.
Методологія / методика / підхід. Еколого-економічне оцінювання ефективності вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за інтенсивної та альтернативної органо-мінеральних систем удобрення виконували на основі інтерпретації інформаційного масиву даних, отриманих в умовах довготривалого експериментального модельного полігону Інституту сільського господарства Карпатського регіону впродовж 2016–2020 рр. Економічну ефективність визначали розрахунковим методом за розробленими нами технологічними картами.
Результати. Досліджено, що комплексне застосування мінеральних (N120Р100К100) і органічних (як традиційних – гною, так і альтернативних – соломи пшениці озимої – стерневого попередника в сівозміні й зеленої маси післяжнивної сидеральної культури) добрив сприяє отриманню високої продуктивності зерна кукурудзи з виходом 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових одиниць і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну. Доведено, що найвищі значення умовно чистого прибутку (737 дол. США/га) та окупності 1 дол. США витрат (2,0 дол. США) забезпечуються за сумісного внесення мінеральних та альтернативних органічних добрив. Установлено, що високий умовний рівень рентабельності вирощування кукурудзи на зерно (72–104 %) формується за внесення мінеральних добрив у дозі N120Р100К100 на традиційних й альтернативних органічних фонах. Обґрунтовано еколого-стабілізаційну роль у ґрунтотвірних процесах органо-мінеральних удобрювальних комплексів, які пропоновані до застосування під час вирощування кукурудзи на зерно.
Оригінальність / наукова новизна. Уперше в умовах Західного регіону науково обґрунтовано еколого-економічну доцільність вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах за традиційних та альтернативних систем удобрення.
Практична цінність / значущість. Запропоновані підходи до вирощування кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Західного регіону забезпечують високу її зернову продуктивність на рівні виходу 6,10–6,87 т/га зернових, 8,20–9,20 т/га кормових і 0,49–0,55 т/га перетравного протеїну, сприяють підвищенню умовного рівня рентабельності до 72–104 % за екологічно безпечного ведення сільськогосподарського виробництва.
38
D.V., Dubyna, Iemelianova S.M., Dziuba T.P., Ustymenko P.M., Felbaba-Klushyna L.M., Davydova A.O., Davydov D.A., et al. "Ruderal vegetation of Ukraine: syntaxonomical diversity and territorial differentiation." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 3 (December 30, 2021): 253–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
On the base of 8382 phytosociological relevés and with the use of modern methods of statistical data processing the syntaxonomical diversity of ruderal vegetation of Ukraine has been determined. This type of plant communities is represented by 8 classes, 16 orders, 36 alliances and 205 associations, 29 of them are mentioned for the first time for Ukraine. The classes Stellarietea mediae, Artemisietea vulgaris and Galio-Urticetea have the biggest syntaxonomical richness. The leading factors of territorial differentiation of ruderal plant communities are revealed and peculiarities of their biogeographical distribution are analysed. The synchrological specificity of the classes Stellarietea mediae and Artemisietea vulgaris is manifested at the level of alliances. Coenoses of Scleranthion annui, Salsolion ruthenicae, Malvion neglectae, Arction lappae are more common in the Forest and ForestSteppe zones; thermophylic and xerophytic phytocoenoses of Hordeion murini, Lactucion tataricae, Dauco-Melilotion and Onopordion acanthii are widespread in the Steppe zone. The regional specificity of the classes Robinietea, Polygono-Poetea annuae and Plantaginetea majoris, which are found in all botanical and geographical zones of Ukraine, is reflected at the level of associations. Nitrophilic mesic and wet plant communities of Galio-Urticetea and Bidentetea classes have been recorded mainly in anthropogenic habitats of the Forest and Forest-Steppe zones. The coenoses of Epilobietea angustifolii are characterized by geographical connection only with the Carpathian region, Ukrainian Polissia and the northern Forest-Steppe. Based on the analysis of changes in the syntaxonomic structure of ruderal vegetation of Ukraine over the past 30 years, it was found that the level of its coenotic diversity has increased significantly, primarily due to intensification and differentiation of anthropogenic pressures' types on natural ecosystems. Key words: classification, syntaxonomy, ruderal plant communities, Ukraine. На основі 8382 геоботанічних описів та із використанням сучасних методів статистичної обробки даних встановлена синтаксономічна різноманітність рудеральної рослинності України. Вона репрезентована 8 класами, 16 порядками, 36 союзами і 205 асоціаціями, з яких 29 для території України наводяться уперше. Найбільшим синтаксономічним багатством відзначаються класи Stellarietea mediae, Artemisietea vulgaris та Galio-Urticetea. Установлені провідні фактори територіальної диференціації рудеральних рослинних угруповань та виявлені особливості їхнього біогеографічного розподілу. Синхорологічна специфіка класів Stellarietea mediae і Artemisietea vulgaris проявляється на рівні союзів. Ценози Scleranthion annui, Salsolion ruthenicae, Malvion neglectae, Arction lappae поширеніші у лісовій і лісостеповій зонах; термофільні і ксерофільні фітоценози Hordeion murini, Lactucion tataricae, Dauco-Melilotion і Onopordion acanthii – частіше трапляються у степовій. Регіональна специфіка класів Robinietea, Polygono-Poetea annuae та Plantaginetea majoris, які виявлено у всіх ботаніко-географічних зонах, відображена на рівні асоціацій. Переважно у антропогенних екотопах лісової та лісостепової зон зафіксовані нітрофільні мезофітні та мезогігрофітні угруповання класів Galio-Urticetea та Bidentetea. Географічним приуроченнням виключно до Карпатського регіону, Українського Полісся та північного Лісостепу характеризуються ценози Epilobietea angustifolii. На основі аналізу змін синтаксономічної структури рудеральної рослинності України упродовж останнії 30 років установлено, що рівень її ценотичного різноманіття значно підвищився, насамперед за рахунок збільшення інтенсивності та різновидів антропогенних навантажень на природні екосистеми. Ключові слова: класифікація, синтаксономія, рудеральні угруповання, Україна.
39
Mendela, Ye M. "СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ВАЖЕЛІВ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 281–87. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.281-287.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні під природокористуванням розуміють різноманітні форми використання потенціалу природних ресурсів та заходів щодо їх охорони. До них належать: експлуатація та переробка природних ресурсів та їх відновлення, використання та охорона природних умов життя, збереження та відновлення, раціональні зміни екологічного балансу природних систем.
Кожна країна визначає власні природні стандарти на своїй території. Проте останніми роками через посилення транскордонного переміщення різноманітних забруднювачів та національну діяльність, що загрожує всій планеті (вирубка лісів, випробування ядерної зброї, ядерна експансія тощо), все більше уваги приділяється підписанню міжнародних конвенцій про методи і норми природокористування.
У нашій державі на тлі економічних проблем, певних проблем продовольчого й житлового забезпечення, дефіциту товарів проблема комплексного й кардинального екологічного оздоровлення постійно відкладається, не вирішується проблема раціонального природокористування, а кількість аварійних ситуацій збільшується.
Досвід розвинених країн світу показав, що могутність держави визначається перш за все високим рівнем культури і технологій, в тому числі - культури природокористування. Цей же досвід, а також досвід вітчизняного господарювання переконують, що рухатися далі шляхом старого економічного розвитку неможливо, потрібна нова концепція природокористування.
Подальший неконтрольований, некерований розвиток людської діяльності може мати катастрофічні наслідки для життя всієї планети. Тому основним завданням економіки природокористування є вивчення найкращих варіантів адаптації глобальної соціально-економічної системи до змін, що відбуваються в біосфері, визначення оптимальних антропогенних навантажень на природне середовище з використанням усіх можливих економічних стимулів. Ця наука має розробити основні принципи дії цих стимулів.
Метою цієї статті є дослідження раціонального використання економічних важелів, формулювання основних засад екологічної безпеки та економічного розвитку країни, удосконалення механізму сплати екологічного податку.
Під час написання статті використовувалися емпіричні, теоретичні методи дослідження, метод моделювання та синтезу.
Результатом дослідження є висвітлення проблемних екологічних питань щодо справляння екологічного податку й формулювання пропозицій щодо удосконалення оподаткування для досягнення гармонійних відносин між суспільством і природою, збереження навколишнього природного середовища.
Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній аналізується вплив зниження факторів забруднення навколишнього середовища на здоров’я населення, що досягається шляхом удосконалення національної системи природокористування
Практична значущість полягає в пропозиції удосконалення оподаткування для досягнення гармонійних відносин між суспільством і природою та збереженням навколишнього природного середовища.
40
Ivanyshyn, Volodymyr, Viktor Buhay, Valentyn Dudko та Oleksii Penkovets. "ПОЛЬОВІ Й ЛАБОРАТОРНІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ У ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ м. ЧЕРНІГОВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 245–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-245-262.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Інженерно-геологічні вишукування (дослідження) на будь-якій ділянці під будівництво на території м. Чернігова завжди актуальні, тому що четвертинні відклади, які покривають всю його площу, неоднорідні, фізико-механічні властивості їх дуже змінюються просторово і по глибині. Постановка проблеми. Переважно більшість будівель і споруд у м. Чернігові закладається на четвертинних відкладах, які покривають всю його територію. Літологія та стратиграфічна повнота її часто змінюється на площі та в розрізі, що є проблемою для будівництва. Тому кожна ділянка під будівництво будь-якого об’єкта повинна детально досліджуватися. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпосередньо на ділянці, яка була об’єктом вишукувань, раніше робота не проводилася. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеною частиною проблеми була відсутність результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці, яка розглядається. Постановка завдання. Цільовим завданням робіт було вивчення інженерно-геологічних умов ділянки, на якій планується будівництво житлових будинків. Виклад основного матеріалу. Вивчена ділянка розташована між Чернігівсько-Городнянською моренно-зандровою рівниною та долиною р. Стрижень. За тектонічним районуванням територія вишукувань належить до північної частини Дніпровсько-Донецької западини. Інженерно-геологічна модель будови ділянки, яка розвідана до глибини 20 м, ґрунтується на інженерно-геологічних розрізах свердловин (літологічних колонках), графіках статич-ного зондування та геологічних розрізах. У розрізах свердловин виділено вісімнадцять верств і 26 інженерно-геологічних елементів. Розкриті свердловинами осади представлені згори до низу насипними ґрунтами, верхньо-середньо- та середньо-нижньочетвертинними відкладами. Ґрунтові води безнапірного типу знаходяться на глибині 9,5 і більше метрів. Висновки відповідно до статті. 1. За результатами виконаних робіт встановлено, що розкрита товща четвертинних осадових відкладів на ділянці неоднорідна, окремі частини її мають спорадичне поширення. 2. Ґрунти ІГЕ 11,12 просадні при додаткових навантаженнях. 3. На моренно-зандровій рівнині наявна «верховодка» на ґрунтах ІГЕ 14,15. При цьому ґрунти ІГЕ 11,12 стають текучими. 4. При розрахунках палевих фундаментів необхідно використовувати дані статичного зондування. 5. Через можливе підтоплення території з природних та антропогенних причин при проектуванні потрібно передбачити: гідроізоляцію фундаментів і підлог підвалів; регулювання поверхневого стоку; облаштування водопровідних комунікацій для запобігання втрати води та промислових стоків; захисні заходи, зокрема дренаж для забезпечення стійкості будівель до деформацій підмурків, нормальних умов будівництва й експлуатації заглиблених приміщень через наявність «верховодки»; при зміні плану розташування забудов та поверховості будівель виконання робіт здійснювати згідно з вимогами ДБНА 2.1.-1-2014.
41
Pazynych, L. M., O. R. Sytenko та T. M. Smirnova. "ДЕЯКІ ПИТАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (17 липня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.1.9242.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: висвітлити деякі питання надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на основі вивчення літературних джерел.Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи.Результати. Значне антропогенне і техногенне навантаження території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, загострення стану гідротехнічних споруд, з одного боку, та відсутність загальноприйнятих поглядів щодо цільових, функціональних, організаційних та інших складових механізмів державного управління у галузі медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а саме подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, збереження життя і здоров’я людей – з іншого зумовлює необхідність науково-теоретичного обґрунтування й розробки Програми їх подолання та попередження.Висновки. Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України має супроводжуватися формуванням безпечного для суспільства і кожної людини стану життєвого довкілля, забезпеченням сучасної системи безпеки, яка би ґрунтувалася на принципах міжнародного права, та координувалась Програмою реагування галузі охорони здоров’я на надзвичайні ситуації.
42
Shvayko, S. Ye, O. R. Dmytrotsa, O. A. Zhuravlov та O. O. Zacharchuk. "ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ПОКАЗНИКИ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ПІДЛІТКІВ". Вісник наукових досліджень, № 4 (13 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8207.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивне забруднення середовища, що спостерігають упродовж останніх десятиліть, призводить до погіршення стану здоров’я сучасних школярів, які проживають на різних, за впливом факторів довкілля, територіях. Антропогенні навантаження призводять до більш інтенсивного використання адаптаційних можливостей організму. Особливо гостро реагує на впливи несприятливих чинників організм підлітків через незавершеність морфофункціонального розвитку. Індикатором функціонального стану організму дітей та підлітків є характеристика варіабельності серцевого ритму (ВСР). Серцевий ритм (СР) реагує на усі фактори довкілля, відображаючи процеси росту та розвитку організму упродовж онтогенезу. Це спричиняє потребу в більш досконалому вивченні ВСР, що є одним із доступних неінвазивних методів для визначення стану роботи серцево-судинної системи.Мета дослідження – з’ясувати особливості варіабельності серцевого ритму дітей підліткового віку з різних за екологічним навантаженням районів постійного проживання (на прикладі Волинської області).Матеріали і методи. Дослідження проведено на 200 обстежуваних підліткового віку, чоловічої статі, здорових, котрих поділили на територіальні групи: перша група – обстежувані контрольної групи (відносно екологічно чистий район), друга група – підлітки експериментальної групи (район із підвищеним антропогенним навантаженням). Запис варіабельності серцевого ритму (ВСР) здійснювали за допомогою портативного електрокардіографа “КардіоЛаб ВСР ”. Використано методи варіаційної статистики.Результати досліджень та їх обговорення. У процесі комплексного дослідження встановлено, що оцінка показників ВРС обстежуваних підліткового віку, котрі проживають на антропогенно забрудненій території, свідчить про зміщення вегетативного балансу в бік домінування симпатичного відділу автономної нервової системи. Тобто підвищений симпатичний тонус в обстежуваних під впливом антропогенного навантаження є напруженням регуляторних систем і мобілізацією функціональних резервів серцево-судинної системи. Тоді як підлітки відносно екологічно чистого району проживання характеризувались мінімальним напруженням систем регуляції й адаптації.Висновки. У підлітків, котрі проживають у відносно екологічно чистому районі, було підвищення щільності високочастотного спектра потужності ритму серця. Встановлено збільшення показника Мо та зниження VAR в обстежуваних відносно екологічно чистої території, що вказує на стабілізувальний ефект централізації управління ритмом серця, який зумовлений в основному ступенем активації парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. У підлітків з антропогенно забрудненого району виявлено зменшення SDDN , що свідчить про посилення симпатичної регуляції та зниження активності автономного контуру.
43
Бікінєєв, Олексій, Віта Галиш, Дмитро Старокадомський та Микола Гомеля. "Ефективна утилізація твердих відходів виробництва паперу". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 92–94. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232997.
Повний текст джерелаАнотація:
Паперові фабрики є одним з важливих джерел антропогенного навантаження через велике споживання прісної води в технології виробництва паперу. Тому поверхневі води зазнають значного впливу від целюлозно-паперової промисловості. Через складність технологічного процесу виготовлення паперу та картону існує потреба у великій кількості прісної води, а також для промивання технологічного обладнання. В результаті утворюються стічні води з великим вмістом шламу та розчинних речовин. Основним джерелом утворення забруднених стічних вод є виробництво целюлози, в основі якої лежать сульфатні та сульфітні методи варіння деревини та вибілювання напівфабрикатів із використанням сполук хлору. Завдяки виробництву целюлози та паперу утворюється значна кількість рідких та твердих відходів. Тому сьогодні важливо знайти способи контролювати кількість цих відходів та вибрати раціональні шляхи їх утилізації. Що зменшить антропогенне навантаження на гідросферу, а також у разі повторного використання сировини, зменшить вартість основних продуктів. В даний час для захоронення твердих відходів у промислових масштабах застосовується лише звалища або спалювання, що негативно впливає на навколишнє середовище. В якості альтернативи можна розглянути можливість їх застосування як компонентів епоксидних композитів. Метою роботи є вивчення впливу витрати твердих волокнистих відходів на фізико-механічні властивості епоксидних композитів. Тверді відходи паперової промисловості від системи переробки паперу у вигляді волокнистого матеріалу використовувались як сировина. Для приготування композитів використовували комерційні епоксидні смоли CHS-EPOXY520 та поліетиленполіамін. Дослідження властивостей композитів свідчить про хорошу взаємодію між епоксидним полімером та відпрацьованими волокнистими матеріалами завдяки тому, що обидва досліджувані матеріали містять достатню кількість гідроксильних груп. Взаємодія між функціональними групами обох матеріалів визначає високу міцність та гнучкість отриманих композитів. Загалом можна сказати, що тверді відходи виробництва паперу можна розглядати як перспективний матеріал для використання в якості добавки в епоксидних композитах.
44
Kotovska, G. O., D. S. Khrystenko та R. O. Novitskiy. "Вплив потужного промислового навантаження на біологічні показники плітки звичайної (Rutilus rutilus)". Biosystems Diversity 23, № 2 (24 липня 2015). http://dx.doi.org/10.15421/011519.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано віковий склад, довжину та масу тіла популяцій плітки звичайної (Rutilus rutilus L.) у водоймах із різним рівнем промислового навантаження. Кременчуцьке водосховище, яке формує понад 50% річного промислового вилову R. rutilus в Україні, обрано як водойму з надмірним тиском промислу. Для порівняння взято акваторії природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» як приклад водного об’єкта, де тиск промислу мінімізований. Віковий ряд R. rutilus на відкритому плесі водосховищ Дніпра набагато довший, ніж у його придаткових річкових системах. Розмірно-вагові показники вікових груп R. rutilus 6+ – 10+ у водоймі з інтенсивним антропогенним навантаженням статистично достовірно нижчі, ніж в особин на природоохоронних акваторіях. Це можна пояснити наслідком селективної дії традиційного промислу ставними сітками, якими вилучаються особини з більшими темпами росту. На спрямовану елімінацію швидкоростучих особин вказали криві приростів і час настання кульмінації приросту іхтіомаси. Таким чином, потужне промислове навантаження на популяції R. rutilus і активне їх вилучення ставними сітками спричиняє накопичення тугорослих особин.
45
Sachenko, I., та G. Volkodav. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД ТУЗЛОВСЬКИХ ЛИМАНІВ ЗА ІНДЕКСОМ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ (ІЗВ)". Аграрний вісник Причорномор'я, № 96 (21 липня 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.96.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан водної екосистеми лиманів Тузловської групи відображає зростання техногенного навантаження, що зумовлює процес її деградації. Таким чином, на сучасному етапі природні умови лиманів північно-західного Причорномор’я, характеризуються повсюдним антропогенним перетворенням. Найбільш масовим видом антропогенного впливу на лимани є сільське господарство. У зв'язку з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва різко збільшилася площа еродованих земель та винос в річкову мережу продуктів ерозійного змиву, в тому числі отрутохімікатів і добрив. Крім того в водні об'єкти регіону, які живлять лимани здійснюється регулярний скид стічних вод. У роботі здійснено оцінку якості вод лиманів Тузловської групи за індексом забруднення води (ІЗВ). Оцінка якості води проводилась за ІЗВ для рибогосподарських ГДК. Найпоширенішимизабруднюючими речовинами є феноли та загальний фосфор; перевищення органічних речовин з БСК5 у водах лиманів є не значними, причиною цього перевищення є скид недостатньо очищених побутових вод. Метою дослідження є дослідження сучасного стану якості вод лиманів Тузловської групи. Об’єкт дослідження — якість вод лиманів Шагани, Алібей та Карачаус