Готові списки джерел за темами / Містичне / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Містичне"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Містичне.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Містичне".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Пастух, Т. "Містичне поле письма Ігоря Скрипника". Слово і час, № 6 (703), червень (2019): 110–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Журба, Світлана Степанівна. "Сакральна роль весільного танцю в романі «Солодка Даруся» М. Матіос". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 270–75. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.279.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено сакральне значення весільного танцю в романі «Солодка Даруся» М. Матіос. Вказано, що гуцульський танець сповнений ритму, театральності, має ще й містичне значення – це закодований символ долі молодих.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Галич, О. Б. "Диференційні ознаки категорії містичне в англійській "готиці" XVIII ст." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, № 9 (2010): 100–102.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Яценко, О. Д. "СУБ’ЄКТИВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНІСТЬ У МЕТАФІЗИЦІ ВОЛІ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 28 (24 травня 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.944.

Повний текст джерела
Анотація:
Яценко О. Д. Суб’єктивність та соціальність у мета­фізиці волі середньовічної культури. - Стаття. В статті обґрунтовано, що середньовічна культура втілює дві протилежні тенденції: з одного боку, акцен­тується локальний рівень її формування та розвитку, а з іншого - християнська релігія та інститут церкви сприяє уніфікації та інтеграції національних культур в європейську культурну традицію. Вплив христи­янства на західну культуру виявляється у зростанні внутрішньої організації суб’єктивності, що в контек­сті морально-емотивних аспектів життєдіяльності реалізується у вигляді процедури «знаходження себе в світі». Тому автор стверджує, що антична метафізи­ка споглядання в цей історичний період поступається метафізиці волі, згідно з якою екзистенційні детер­мінанти важливіші за суто онтологічні, а визначення екзистенції передбачає апеляцію до атрибутів транс­цендентного ґатунку. Аргументовано, що свобода волі є найвищою цінністю людської суб’єктивності і водно­час причиною принципової невизначеності інтелекту­альних пошуків. Для подолання цієї невизначеності необхідне спільне зусилля, або експлікація соціально­сті, що у середньовічній культурі іменовано соборні­стю - єднанням суб’єктивностей для подолання страху смерті та здобуття сенсу життя. Відповідно, автор ін­терпретує інститут церкви як містичне соціальне тіло, початок, що поєднує розрізнену дифузну масу індиві­дів у над-персональну єдність культури. Доведено, що сакралізація семіотичних та герменевтичних процедур пізнання є наслідком середньовічної метафізики волі, що обґрунтовує порядок екзистенційного пориву суб’єктивності до трансценденції. Автор доводить, що згідно з таким форматом світоглядних пошуків, знач­ної трансформації зазнають просторово-темпоральні орієнтири людського буття. Так, простір визначають через категорію світла як божественної іпостасі, а час отримує психологічні координати дефініції. Доведено, що розуміння часу як одиниці праці, вимір не пережи­того, а заробленого суттєво змінює світоглядні орієн­тири наступних епох.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Zharkova, Valeriia Borysivna. "МЕТАФІЗИЧНІ ПРОЄКЦІЇ «ЖИТТЯ ЗВУКУ» В МУЗИЦІ КАЇ СААРІАХО". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи – аналіз основних характеристик «життя звуку» як ви- значального метафізичного концепту в музиці Каї Сааріахо, що відкриває шляхи до розуміння художньо-філософського смислу її творів. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, концептологічний та метафізичний методи, які відповідають актуальному на початку тре- тього тисячоліття спрямуванню музичної науки до міждисциплінарного аналізу. Наукову новизну визначає включення в український музикознавчий науковий дискурс засадничих положень композиторських стратегій та звукової практики видатної представниці сучасної культури Каї Саарі- ахо. Висновки. Концепт «життя звуку» створює передумови розуміння генерального напряму пошуку композиторів кінця ХХ – перших десятиліть XXI століття у сфері можливості представляти слухачеві «невидимий світ сутнісного». Він включає музичний доробок Каї Сааріахо у сферу он- тологічних запитань сучасної людини. Концепт «життя звуку» відкри- вається в кожному творі композиторки в неповторних проєкціях через розгортання музичної тканини твору від «серця звуку» (К. Сааріахо) до космічної безмірності його «метафізичних обертонів». Його дослідження проявляє визначальні риси духовного життя сучасної людини, що змушена існувати в багатовимірному музичному універсумі і страждає від «забруд- нення звукового середовища» (К. Сааріахо, “la pollution sonore”). Тотальна невизначеність координат, за якими можливе формування звукового світу у відповідності до запитів сьогодення, підсилює гостру актуальність пошуку маркерів для створення «чистого» простору кому- нікації, в якому б людина почула голоси цього світу (світла, ночі, подиху вітру, співу птахів, часового проміжку століть, діалогу артефактів тощо) неспотвореними та унікальними в їх єднанні із неповторним «я» кожного, хто віддає частину себе самого в побудову комунікаційного «моста». Як у справжньому житті, де зустрічається початок і кінець певної людської долі, щоб врешті-решт набути позачасовий вимір і пе- рейти у містичне «ніщо», яке є «всім», у музиці Каї Сааріхо звук має власне життя і його проєкції відтворюють для уважного слухача ті вічні духовні цінності, які є далеко за межею повсякденного і дозволя- ють людині залишатися людиною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Іваницька, Н. "Містичні химери Києва". Україна, № 4/5 (2005): 22–24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Піскунова, О. Б. "Містична фокалізація "Арабесок" Миколи Хвильового". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", № 1078 (2013): 46–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Денисенко, О. "Містич". Кур"єр Кривбасу, № 167 (2003): 56–130.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Лозниця, С. А. "Вдосконалення людини: містичні аспекти релігійної традиції Заходу". Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Теорія культури і філософія науки, № 501 (2001): 121–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шабанова, Ю. А. "Містичний простір філософії Середньовіччя". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 102 (2011): 19–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Щедрін, А. Т. "Релігійно-містична креативність і неоміфи в культурі постмодерну". Культура України, Вип. 31 (2010): 28–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Юрчук, О. "Містичний тип пророка: Т. Шевченко". Шевченкознавчі студії, Вип. 14 (2011): 91–100.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Панахова, К. "Про містичний зміст суфійської філософії". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(84) (22 листопада 2018): 87–91. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(84).2018.87-91.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються основні характеристики містики, як є характерними рисами суфізму. Суфізм, в цілому, слід розуміти і як моральне вчення, і як філософію знання. Суфій, який відсуває душу і дух від матеріальних відносин, заповнює свою душу моральною божественною красою, і, таким чином, осягає духовну зрілість, яка дозволяє бути в контакті з Активним розумом. При цьому розвивається як моральна, так і епістемологічно зріла самосвідомість. Проста самосвідомість до досягнення цієї зрілості – це двозначна самосвідомість, пов'язана з реальним світом. Аналіз проблеми містицизму проводиться на основі різних наукових джерел. Підкреслюється, що містика суфійця справила певний вплив на розвиток духовної культури Сходу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Москальов, Д. В. "Аматор старовини. Історичні та містичні захоплення Івана Романовича Мартоса". Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 8 (2010): 286–95.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Костиря, Б. "Містичні та есхатологічні мотиви в символістській ліриці Клима Поліщука". Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки", № 38 (251) (2012): 40–48.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Москальов, Д. В. "Аматор старовини. Історичні та містичні захоплення Івана Романовича Мартоса". Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 8 (2010): 286–95.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Фуркало, В. С. "Містичний досвід у монотеїстичних релігійних традиціях". Політологічний вісник, Вип. 63 (2012): 38–48.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Ольшевський, І. "Дитинство і юність Т. Шевченка: містична боротьба за майбутнього Поета". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 9 (286) (2014): 106–12.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Тітомир, Є. "Феномен любові в містичній спадщині Франциска Ассизького". Схід, № 1 (101) (2010): 102–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Тітомир, Є. "Феномен любові в містичній спадщині Франциска Ассизького". Схід, № 1 (101) (2010): 102–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Вільчинська, С. В. "М.Хвильовий як містичний «революціонер» (Літературний простір антропорефлексивного досвіду)". Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 24 (2010): 280–309.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Вільчинська, С. В. "М.Хвильовий як містичний «революціонер» (Літературний простір антропорефлексивного досвіду)". Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 24 (2010): 280–309.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Мозговий, Л. І. "Психоаналітична транскрипція базових концептів містичної метафізики Майстра Екхарта". Політологічний вісник, Вип. 54 (2011): 25–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Мозговий, Л. І. "Психоаналітична транскрипція базових концептів містичної метафізики майстра Екхарта". Політологічний вісник, Вип. 61 (2012): 6–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Любивий, Я. В. "Проблема виявлення антропологічних інваріантів містичних та релігійних систем". Політологічний вісник, Вип. 74 (2014): 37–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Motornyy, Oleksandr. "MYSTYC WORLD OF ROBERT FAJKUS’S POETRY." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 5(73) (March 28, 2019): 210–12. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2019-5(73)-210-212.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Шевчук, Т. "Богошукання Г. Сковороди в контексті ранньохристиянської православно-містичної екзегези". Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія "Філологічні науки", Вип. 38 (2018): 126–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Кудрявцев, М. "Містичний реалізм М.В. Гоголя: до проблеми філософсько-теологічної символіки". Зарубіжна література в школах України, № 7/8 (2008): 10–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Хлистун, Юлія. "ВИКОРИСТАННЯ СИМВОЛІЧНИХ ЗНАКІВ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МОНУМЕНТАЛЬНОМУ ЦЕРКОВНОМУ ЖИВОПИСІ : КЛАСИФІКАЦІЯ, ПРИХОВАНА СЕМАНТИКА". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (31 січня 2022): 71–76. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.499.

Повний текст джерела
Анотація:
Монументальний церковний живопис часто сприймається або як внутрішня прикраса храму, або як «Євангеліє для неписьменних», оскільки храмовий розпис часто містить сцени зі Святого Письма. У науці живопис Православної Церкви є переважно предметом вивчення мистецтвознавців, але з точки зору культурології та семіотики він вивчений недостатньо. Символіка монументального церковного живопису недостатньо розкрита. Автор пропонує власну класифікацію символів монументального церковного розпису, використовуючи приклади з фресок сучасних православних храмів на Сході України, переважно з Донецької обл. За словами автора, усі символічні знаки сучасного українського монументального церковного живопису можна поділити на такі види: персоніфіковані, літургійні, апокаліптичні, містичні, декоративні, абстрактно-спіритуалістичні, пейзажні та символічні елементи. Аналіз семіотичних знаків у монументальному церковному живописі сприяє більш детальному «прочитанню» розпису православного храму, розкриттю прихованої семантики іконографічної тематики та глибшому розумінню східнохристиянського світогляду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Khrystokin, Gennadii. "Post-Modernist Neo-Patristic Mystical Empiricism of John Manuzakis." Sententiae 24, no. 1 (June 16, 2011): 101–9. http://dx.doi.org/10.22240/sent24.01.101.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Брюховецька, Л. "Містичний, метафоричний, модерний. До 50-річчя "Камінного хреста" Леоніда Осики". Кіно - Театр, № 2 (136) (2018): 39–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Капранов, С. В. "Психотехніка та містичний досвід у сінто: до питання про типологію". Східний світ, № 3 (2007): 107–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Степанов, В. "Антропологічні змісти вчення Мехтільди Магдебурзької в контексті середньовічної містичної традиції". Схід, № 7 (114) (2011): 147–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Степанов, В. "Антропологічні змісти вчення Мехтільди Магдебурзької в контексті середньовічної містичної традиції". Схід, № 7 (114) (2011): 147–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Корнєєва, Христина Анатоліївна. "Реализация концепта «слово» в поэзии Зинаиды Гиппиус". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 9 (30 червня 2017): 122–30. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v9i0.1080.

Повний текст джерела
Анотація:
У цій статті описаний приклад незвичайної реалізації концепту «Слово» в поезії одного з найбільш самобутніх авторів російського символізму Зінаїди Гіппіус. Відмінною рисою її поезії є містичний погляд на світ. У зв’язку з цим головним для автора є питання про осягнення трансцендентної Істини і Бога, а також про можливiстm вербальної передачі містичного досвіду. Концепт «слово» в поезії З. Гіппіус реалізований подвiйно. З одного боку, Слово – це символ Бога, а з іншого – слова часто безсилі для вираження духовного досвіду. Ця амбівалентність у реалізації концепту робить поезію З. Гіппіус діалектичною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Штейнбук, Фелікс. "АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР КОРЕЛЯТУ БОЛЮ У РОМАНІ ОЛЕСЯ УЛЬЯНЕНКА «ДОФІН САТАНИ»". Studia Methodologica 51 (25 грудня 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.01.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасній українській літературі загалом і у творчості Олеся Ульяненка зокрема неабиякої ваги набула проблема аналізу художніх текстів, сповнених насиллям та жорстокістю. А тому мета статті полягає у тому, аби на прикладі одного із найскладніших та найсуперечливіших романів Олеся Ульяненка «Дофін Сатани» запропонувати ефективний та обґрунтований варіант методології розгляду подібних, себто «жорстких», творів. У зв’язку із цим основу відповідної методології було визначено через такий тілесний корелят, як корелят болю. Завдяки цьому аналітика роману Олеся Ульяненка «Дофін Сатани», ґрунтована на тілесному кореляті болю, дозволила, з одного боку, заперечити як суспільно-історичну, так і містично-релігійну інтерпретації, а, з іншого боку, репрезентувати альтернативну, але разом з тим вірогідну версію щодо розуміння змісту розглянутого твору, у якому поведінка і вчинки персонажів зумовлюються їхньою тілесною здатністю до переживання болісних імпульсів, що не тільки засвідчують емоційно-естетичну переконливість посталих внаслідок застосування окресленої художньої стратегії образів, а й визначають їхній аж ніяк не тваринний, а, навпаки, власне антропологічний вимір.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

КРАВЧЕНКО, Олена. "ПРІОРИТЕТ ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ ПРАВОСЛАВНОГО ТРАДИЦІОНАЛІЗМУ XVI – XVII СТ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті. У статті проаналізовано концептуальні особливості розуміння бут- тя та земного призначення людини у філософсько-полемічних текстах представників православ- ного традиціоналізму XVI – XVII ст. Методологія. Для досягнення поставленої мети, досліджуючи полемічні твори, ми дотримувалися принципів діалектики, історизму, послідовності та цілісності. Була застосована аналітична герменевтика текстів І. Вишенського, І. Копинського, Й. Княгиницького, В. Суразького, Г. Смотрицького, Віталія з Дубна тощо для виявлення в них елементів та ідей, харак- терних для релігійно-містичної течії. Під час вивчення та обґрунтування концептуальних особливо- стей розуміння буття людини мислителями православного традиціоналізму XVI – XVII ст. використані методи аналізу і синтезу, узагальнення, абстрагування та філософської компаративістики. Наукова новизна. У статті стверджується, що уособлюваний І. Вишенським православний традиціоналізм у тогочасній українській суспільній думці здебільшого орієнтувався на збереження візантійської основи православного благочестя. Тому мислитель проповідував повну ізоляцію від світу, втечу від земних тур- бот у монастир або печеру, навчав зневажати в людині плотське, земне, а призначення людини в земно- му бутті вбачав у постійному самовдосконаленні духу з метою обоження – злиття з Богом через благо- дать. Стосовно ж Острожських діячів та братчиків, то вони все-таки допускали певні нововведення, вкраплення ренесансних та реформаційних елементів у культурне життя. Висновки. Утвердженню в XVI – XVII ст. в українській культурі релігійно-містичної течії сприяло візантійське православ’я, зосе- реджене на плеканні духовності, молитві, досягненні земних радощів через праведне життя, відповідно до вимог Бога. Представники православного традиціоналізму з великою упередженістю ставилися до філософії, можливостей науки, «зовнішньої мудрості» – західної схоластики і здобутків ренесансно- гуманістичної та реформаційної думки. Містики доводили, що сенсом земного життя людини має бути постійне подолання зовнішнього, тілесного, злого та прагнення до вічних ідеалів духу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Morozova, Daria. "Боротьба візантійських шкіл в українській містичній антропології: Григорій Сковорода і Паїсій Величковський". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (31 березня 2020): 57–68. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто вплив візантійської антропології на думку Григорія Сковороди і преп. Паїсія Величковського. За допомогою порівняльно-історичного методу та методу історії традиції (tradition history) простежено застосування українськими богословами XVIIІ ст. візантійської патристичної спадщини. Доповнюючи нещодавнє дослідження М.Ґ.Бартоліні, присвячене розробці Сковородою ідей Александрійської школи патристики, стаття аналізує мотиви, позичені ним у Антіохійської школи. Це, зокрема, своєрідна філософія дозвілля та християнський епікуреїзм, що відлунює вчення Йоана Золотоуста про легкість і природність християнського способу життя. Порівняння містичної антропології двох богословів показало відмінність шляхів їхньої інтроспекції, яка у Сковороди присвячена, передусім, самопізнанню, а в Паїсія – автентичному пошуку Іншого: Бога, наставника, подвижницької громади.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Kulyniak, I. Y., I. I. Zhygalo, and K. M. Yarmola. "The Mystical Tourism: the Essence and Prospects for Development in Lviv Region." Business Inform 3, no. 506 (2020): 128–37. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-128-137.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Щедрін, А. Т. "Фен-шуй у глобалізованому соціокультурному просторі (особливості релігійно-містичної креативності доби постмодерну)". Культура України, Вип. 33 (2011): 127–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Щедрін, А. Т. "Фен-шуй у глобалізованому соціокультурному просторі (особливості релігійно-містичної креативності доби постмодерну)". Культура України, Вип. 33 (2011): 127–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Хаботнякова, П. С. "Прагматичний ефект актомовленнєвої реалізації біблійних образів-символів у містичних трилерах Френка Перетті." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, № 18 (2019): 264–71. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2019-2-18-22.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Довбня, К. В. "Вплив релігійно-містичних ідей сантів на світогляд та духовну садгану Міри Баї". Літературознавчі студії, Вип. 1 (52) (2018): 30–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Volkova, Halyna. "Ritual-mystic principle of expressiveness in operatic aktion and forming his dramaturgies." Bulletin of Mariupol State University. Series: Philosophy, culture studies, sociology 9, no. 17 (2019): 14–22. http://dx.doi.org/10.34079/2226-2849-2019-9-17-14-22.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Khabotniakova, P. S. "Metaphorical nomination of biblical image-symbol in Frank Peretti’s mystery thriller." Science and Education a New Dimension VI(183), no. 54 (November 25, 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2018-183vi54-08.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Shevchuk, Tetiana. "Grigoriy Skovoroda God-seeking in the Context of the Early Orthodox Christianity Spiritual Wisdom." SCIENTIFIC BULLETIN OF THE IZMAIL STATE UNIVERSITY OF HUMANITIES, no. (38) (November 2, 2018): 126–34. http://dx.doi.org/10.31909/26168820.2018-(38)-20.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Gorbonos, O. V., and A. I. Kariukhina. "Mystical world as a contitunent of space in fiction: historical and cultural aspects." Alfred Nobel University Journal of Philoligy 9 (2015): 6–10. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2015-0-9-6-10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Bilyi, Oleg. "Зворотний бік романтизму: мистецькі стратегії і принцип реальності". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 99–113. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.06.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується роль мистецьких стратегій і мистецького примусу як їхньої складової у розбудові наступальних ідеологій (універсалістських, шовіністичних, расистських) та створенні охоронницьких міфів. Окреслюється зв’язок романтичного гіперболізму з принципом реальності, який виразно постає у політичних і геополітичних імплікаціях. Романтизм розглядається як епіфеномен раціоналізму. Зокрема, йдеться про Пошлість – як одну з перетворених форм комунікативної раціональності, що паразитує на контрасті між ідеологічною тотальністю та узвичаєними формами культури. Чільне місце у статті посідає тема глобальних експансіоністських ідеологій. Автор визначає роль мистецької фантазії та містичних ідей стосовно міждержавного суперництва у геополітичних доктринах. У статті простежується взаємозалежність теоретичних засад романтизму та геополітичних проектів. Автор досліджує міфологічну ґенезу завойовницької фантазії авторитарних лідерів, яка утворюється на основі романтичної сваволі творчого суб’єкта. Осмислюється значення мистецького максималізму у контексті культурно-історичної традиції, що сягає імперського універсалізму
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

КОБИЛКО, Наталія. "СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ХИМЕРНА ПРОЗА ТА ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ «ТЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 93–98. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто основні жанри «темної літератури» та виявлено їх спільні риси з українською химерною прозою, яка посідає чільне місце в сучасному літературному процесі. Сьогодні автори дедалі частіше використовують міфологічні мотиви й сюжети, звертаються до фольклорних образів-символів та елементів народної обрядовості. В Україні на химерній жанровій та авторській прозі спеціалізується «Дім химер», заснований письменницею В. Гранецькою та поетом В. Сордом. Кластер «темної літератури» об’єднує містично-психологічний трилер, горор, детективний нуар, темне фентезі, магічний реалізм, новітню українську демонологію/міфологію тощо. У творах сучасних авторів простежено чимало рис, характерних для химерного прозописьма другої половини ХХ століття, а саме: умовність, саркастичність, гротескність, зміну тональностей, ірреальність, ліричність, філософську спрямованість, інтелектуалізм. У романах немає чіткого сюжету, натомість вони містять заплутану оповідь і несподівану кінцівку, порушено хронотоп. Часто митці вдаються до змалювання двох паралельних світів, а головними героями є люди й міфічні істоти, такі як янгол, відьма, мавка, домовик, перевертень, потерчата, гонихмарник-дводушник, Птаха й Стрибог, Смерть, Одін, Ловець Снів, Бог, Доля, Хаос. Серед проаналізованих жанрів сучасної «темної літератури» найбільшу спорідненість із химерною прозою виявляють магічний реалізм, готичний роман, фентезі, горор і психологічний трилер, які зберігають атмосферу таємничості й ірреальності, частково використовують елементи міфів і фольклору. Це дає підстави стверджувати, що українська химерна проза еволюціонувала та продовжує розвиватися.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Мурашкін, Михайло Георгійович. "Компенсаторне осяяння в релігійно- містичній та художній культурах (культурологічний аналіз «відходу дрібних думок і суєти»)". Питання культурології, № 35 (27 грудня 2019): 47–58. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188784.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії