Добірка наукової літератури з теми "Міра дисперсії"

Важливою складовою аналізу даних є вилучення значущих ознак про систему, використовуючи дані часових рядів. Більшість методів традиційного аналізу, зосереджена на даних часових рядів або частотної області. Аналіз нелінійної динаміки ґрунтується на представленні системи у просторі станів, відображаючи поведінку в n-мірному просторі, осі якого є змінними станами. Традиційні методи дослідження діагностичних ознак, в умовах нестаціонарності даних, не завжди забезпечують необхідну достовірність результатів діагностики фізіологічних процесів. Це зумовлює використання додаткових методів, заснованих на використанні порядкової мережі, та направлених на поділ часових рядів на короткі проміжки часу, протягом яких фізіологічна система знаходиться в стаціонарних умовах. Ентропії є мірами оцінки складності порядкової мережі та означають міру складності, хаотичності чи невизначеності системи. Проведено дослідження з застосування порядкової мережі та мір оцінки її складності для визначення хаотичних процесів в часових рядах даних фізіологічних процесів, що можуть вказувати на патологічні відхилення досліджуваних процесів. Формалізовано процес перетворення часових рядів у порядкову мережу. Виконано реалізацію перетворення часових рядів QRS-комплексів ЕКГ у порядкову мережу та розрахунок мір складності: умовної ентропії перестановки та ентропії глобального вузла. Проведений розвідувальний аналіз даних отриманих результатів умовної ентропії перестановки та ентропії глобального вузла на основі візуалізації кореляцій в даних дозволив якісно оцінити відмінність умовної ентропії перестановки та ентропії глобального вузла для двох типів зразків QRS-комплексів ЕКГ. Статистична значущість, визначена з використанням t-критерій Стьюдента та значення p-критерію менше 0,05 свідчить, що різниця дисперсії мір для двох типів зразків QRS-комплексів ЕКГ є статистично значущою. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про доцільність застосування порядкової мережі та мір оцінки її складності для визначення хаотичних процесів в клінічних даних для диференційного аналізу патологічних та нормальних фізіологічних процесів.

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

Мета дослідження: задля розширення знань щодо морфологічного субстрату материнсько-плодової інфекції та визначення пов’язаних з нею ризиків під час раннього онтогенезу людини, розробити в експерименті спосіб морфологічної діагностики дії бактеріальної материнського-плодової інфекції на щитовидну залозу (ЩЗ) нащадків. Матеріали і методи: було проведене контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo (n = 85) з наступним патоморфологічним дослідженням 71 ЩЗ, отриманих від їхніх нащадків (37 плодів та 34 новонароджених щурів). Морфометрія та аналіз імунофлуоресцентного дослідження виконувалися у програмі ImageJ. Статистична обробка даних проводилася в програмному середовищі для статистичних обчислень R з підключенням пакетів «ggplot2», «dplyr», «pastecs» та «graphics» задля виявлення мір центральної тенденції і мінливості набору даних, виконання тесту Шапіро-Уілка на нормальність розподілення та перевірки рівності дисперсій декількох вибірок за допомогою критерію Бартлетта, нормалізації даних за методом Бокса-Кокса, виконання однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) для порівняння середніх значень кількісних величин, апостеріорних порівнянь за методом Бонферроні і проведення тесту Т’юкі для контролю групової ймовірності помилки. Нульова гіпотеза відкидалася у тому випадку за умови p < 0,001. Результати: проведене дослідження свідчить на користь того, що інфекційна патологія матері є шкідливим фактором для морфофункціонального стану ЩЗ нащадків. Висновки: на підставі проведеного дослідження пропонується спосіб морфологічної діагностики впливу інфекційної патології матері на щитовидну залозу нащадків, що включає імунофлуоресцентне дослідження маркерів функціонального стану органу з обчисленням оптичної щільності флуоресценції T4, колагенів І й ІІІ типів, TNF та IL-6, а також морфометрію тиреоїдних гістоструктур у програмі ImageJ з визначенням площі та діаметру фолікула, площі та висоти тироциту, площі ядра та цитоплазми тироциту з подальшим розрахуванням ядерно-цитоплазматичного відношення. Використовуючи запропонований метод, можна з високою точністю визначити морфофункціональний стан щитовидної залози як тварини, так і людини. Комплексно, отримані результати є доказом функціонального напруження органу з ознаками клітинного пошкодження, здатного призводити до виснаження адаптивно-компенсаторного резерву щитовидної залози у майбутньому через вплив материнсько-плодової інфекції. Це вказує на необхідність підвищення діагностичної настороженості серед ендокринологів та акушерів-гінекологів стосовно інфекцій, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, у вагітних жінок.

УДК 511.72+511.75+519.21 Відомо, що будь-яке число x ∈ ( 0 ; 1 ] ≡ Ω єдиним чином розкладається в ряд Енгеля x = ∑ n = 1 ∞ 1 ( p 1 ( x ) + 1 ) … ( p n ( x ) + 1 ) , де p n ( x ) ∈ ℕ , p n + 1 ( x ) ≥ p n ( x ) ∀ n ∈ ℕ . Цей розклад коректно визначає p n ( x ) як вимірну функцію (випадкову величину) на ймовірнісному просторі ( Ω , ℱ , λ ) , де ℱ — σ -алгебра вимірних за Лебегом підмножин множини Ω , λ — міра Лебега. На множині Ω * ⊂ Ω збіжності функціонального ряду ∑ n = 1 ∞ 1 p n ( x ) + 1 визначається функція ψ ( x ) = ∑ n = 1 ∞ 1 p n ( x ) + 1 , яка є основним об'єктом дослідження в даній роботі. Доведено, що функція ψ визначена (набуває скінченних значень) майже скрізь на ( 0 ; 1 ] та є випадковою величиною на ймовірнісному просторі ( Ω * , F * , λ ) , де F * — σ -алгебра вимірних за Лебегом підмножин множини Ω * , обчислено її математичне сподівання та дисперсію. Розглянуто випадкові величини ψ k як узагальнення функції ψ та обчислено їхні математичні сподівання M ψ k .

Дисертація присвячена проведенню повного огляду Північного неба з метою пошуку джерел спорадичного радіовипромінювання в декаметровому діапазоні довжин хвиль (далі – Огляд). Проаналізовані переваги та недоліки декаметрового діапазону при проведенні такого дослідження. Розглянуті пошукові огляди таких джерел, що проводилися на інших радіотелескопах та на більш високих частотах радіодіапазону. Також розглянуті різні типи радіочастотних завад, що імітують сигнали космічної природи. Були проведені необхідні радіоастрономічні спостереження на УТР-2, отримані дані оброблені спочатку програмами автоматичної обробки («довгим конвеєром»), а потім – розробленим комплексом програм для напівавтоматичної обробки («коротким конвеєром»). Було показано, що знайдені сигнали не могли бути породжені мерехтіннями континуальних радіоджерел на неоднорідностях іоносфери. З’ясовано, що випадкові викиди інтенсивності не можуть генерувати сигнали з відносною інтенсивністю, яка перевищує С/Ш = 8, тому із розгляду були усунуті імпульси із С/Ш менше 8 (після цього лишилося 380 спалахів). Були побудовані розподіли різних параметрів сигналів, таких як відносна інтенсивність (С/Ш), час появи, міра дисперсії та галактична широта. Аналіз розподілів вищезгаданих параметрів сигналів підтверджує припущення про те, що знайдені сигнали породжені космічними джерелами радіовипромінювання. Вперше був проведений повний огляд всієї доступної небесної сфери. Завдяки багатопараметричному аналізу було відібрано 380 сигналів, що відповідають критеріям космічного походження, побудовані та проаналізовані розподіли їх параметрів. Порівняння з аналогічними розподілами параметрів відомих джерел показало, що знайдені сигнали мають космічне походження і, таким чином, у роботі було відкрито 380 нових джерел транзієнтного радіовипромінювання в декаметровому діапазоні.