Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Міньон.
Статті в журналах з теми "Міньон"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Міньон".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Мосов, Сергій, та Вадим Нероба. "НАПРЯМИ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ РОЗМІНУВАННЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 172–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.105.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу сучасного досвіду іноземних країн у розв’язанні питань застосування безпілотної авіації для вирішення завдань розвідки мінної обстановки, виявлення та дистанційного знищення мін як під час бойових дій, так і в прифронтовій смузі та на державному кордоні. Акцентовано увагу на складному стані питання, пов’язаного з мінною ситуацією у світі у зв’язку з використанням сторонами збройних і прикордонних конфліктів протипіхотних вибухових пристроїв. Наведено статистику щодо фактів підриву на протипіхотних мінах, що залишаються після збройних конфліктів (протистоянь на кордоні), законослухняних мирних громадян, серед яких значну кількість складають підриви на мінах дітей. Проаналізовано ситуацію щодо розвитку напряму, пов’язаного зі створенням мобільних робототехнічних комплексів для розмінування місцевості. Розглянуті новітні підходи щодо використання безпілотної авіації для вирішення завдань розмінування. Одним з напрямів вказано підхід, що базується на використанні міношукачів, які встановлюються як корисне навантаження на безпілотник. Іншій підхід базується на застосуванні багатоспектральної апаратури, що встановлюється на безпілотник, для ведення розвідки мінної обстановки й виявлення мін. Ще одним з підходів є застосування інфрачервоної апаратури, що встановлюється на безпілотник і реагує на різницю температур між міною та поверхнею місцевості. Розглянута можливість дистанційного знищення мін з використанням безпілотного літального апарата. Зроблені висновки про існування світової проблеми розмінування територій, що потрапляють у зону збройного конфлікту; наявність великої кількості замінованих територій по всьому світу; потребу оперативного розмінування з ви користанням новітніх досягнень науково-технічного прогресу; перспективне застосування безпілотної авіації для розв’язання питань розмінування. Зазначені напрями подальших досліджень: розробка мінних сигнатур; розробка методів декомпозиції мінної обстановки; розробка технічних вимог для створення мобільних роботизованих комплексів на базі БПЛА для ведення розвідки мінної обстановки, виявлення мін і дистанційного їх знищення.
2
НЕРОБА, Вадим. "РОЛЬ МІННОЇ ЗБРОЇ В СУЧАСНИХ ВІЙНАХ І ПРИКОРДОННИХ КОНФЛІКТАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 155–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.444.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу сучасного досвіду застосування мінної зброї в локальних війнах, збройних і прикордонних конфліктах. На прикладі війн, починаючи з п’ятдесятих років минулого століття, показано, що використання мін здатне урівняти шанси сторін, що воюють, а також нейтралізувати переваги противника в інших видах озброєння. Такими війнами для дослідження були обрані: війна в Кореї (1950–1953 рр.); війна у В’єтнамі (1959–1975 рр.); війна в Афганістані (1979–1989 рр.); війни в Іраку (1991 р.; 2003–2011 рр.); грузино-абхазький збройний конфлікт (1992–1993 рр.); війни в Чечні (1994–1996 рр.; 1996–2006 рр.); війна на території колишньої Югославії (1991–2002 рр.); війна в Сирії (з 2011 р.). Аналізувалися з позиції застосування мін прикордонні конфлікти: М’янми – Бангладеш; Вірменія – Азербайджан; Таджикистан – Узбекистан; Південна Корея – Північна Корея; гібридна війна Росії проти України. Було виявлено дві особливості щодо мінної війни.
Перша полягає в тому, що традиційні міни, які встановлюються вручну або засобами механізації, не тільки не втратили своїх позицій, але стали більш досконалими і такими, що складно виявляються. До них додалися дистанційно встановлювані міни, що роблять мінну війну більш динамічною і такою, що вписується в сучасну маневрену війну. Друга особливість виявилася в значному відставанні засобів протимінної боротьби, входженні їх у стан затяжної системної кризи, що теж зробило мінну війну ще більш привабливою. Аналіз досвіду застосування мін у локальних війнах, збройних і прикордонних конфліктах показав, що мінній боротьбі притаманні такі характерні риси: замість протяжних мінних полів зазвичай ставлять невеликі групи мін і навіть окремі міни; ці мінні групи й окремі міни найчастіше ставлять безсистемно, дуже часто – безграмотно; захоплюються установкою керованих мін; мінні поля, групи мін, а тим більше окремі міни прикривають вогнем; встановлені мінні групи і поля не фіксують у документах; використовується величезна кількість мін, детонаторів і вибухових речовин кустарного та напівкустарного виготовлення. Звертається увага на те, що спостерігається гнучка зміна тактики незаконних збройних формувань з мінування місцевості та доріг, застосування мінно-вибухових приладів різного принципу дії залежно від характеру дій військ, порядку руху військових колон і тактики дій інженерних підрозділів з перевірки на мінування шляхів руху військ, місцевості й об’єктів; широке використання нестандартних, специфічних способів протидії військам, що характеризуються прихованістю, раптовістю і підступністю, а також широким застосуванням воєнної хитрості. Ураховуючи розвиток мінної зброї, зроблено висновок про те, що вона продовжує залишатися важливим фактором у сучасних війнах і прикордонних конфліктах.
3
Пшеничний, Д. "Художнє ткацтво Олега Мінька". Народознавчі зошити, № 6 (102), листопад - грудень (2011): 1031–39.
Знайти повний текст джерела
4
Коцюруба, В. І., І. В. Черних, В. Г. Малюга та О. М. Місюра. "До питання оцінювання рівня мінної небезпеки". Системи озброєння і військова техніка, № 3(59) (19 вересня 2019): 93–98. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2019.59.12.
Повний текст джерела
5
Нанівський, Роман, Сергій Голушко та Юрій Святий. "ПРОПОЗИЦІЯ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДИНАМІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕЛЕМЕНТИ КРІПЛЕННЯ КОЛІЙНОГО КАТКОВО-НОЖОВОГО МІННОГО ТРАЛА КМТ-7". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 320–35. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.851.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено пропозицію, яка належить до категорії вдосконалення тактико-технічних характеристик машин інженерного озброєння та спрямовано її на підвищення експлуатаційних характеристик, надійності застосування мінних тралів і покращення якості виконання робіт екіпажем бойової техніки, за рахунок зменшення динамічних навантажень, шляхом удосконалення елементів кріплення рами трала та пневмосистеми трала з подальшим доопрацюванням. Застосування мінних тралів, як один із засобів подолання мінно-вибухових загороджень, передбачає собою складний процес операцій щодо підготовки та використання самого трала під час виконання бойового завдання. Ураховуючи необхідність високих показників до засобів подолання мінно-вибухових загороджень, мінні трали є одним із основних засобів, до яких висуваються потреби ефективності, збільшеної вибухостійкості, зменшення впливу вибуху інженерних боєприпасів на екіпаж машини, зменшення динамічних навантажень на елементи кріплення трала під час вибуху, швидкість кріплення трала на техніку, проведення технічного обслуговування. У результаті роботи обґрунтовано варіант удосконалення елементів кріплення мінного трала шляхом встановлення демпферних пристроїв на раму трала та доопрацювання пневмосистеми для поглинання сили вибуху, що матиме низку позитивних параметрів, які відображаються на експлуатаційних характеристиках трала, а саме: зменшення баронавантаження на екіпаж; збільшення терміну експлуатації трала; збільшення вибухостійкості трала; зменшення часу відновлення трала після вибуху.
6
Зборовський, О. М. "Особливості впливу мінно-вибухової травми на психічне здоров"я учасників АТО". Архів психіатрії 22, № 2 (85) (2016): 135.
Знайти повний текст джерела
7
Slipchenko, Oksana Serhiivna. "ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КЛАВІРНОЇ ПАРТИТИ Й. С. БАХА МІ-МІНОР". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 279–88. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є виконавський аналіз зазначеного в назві статті твору та пошук відповідей на питання, які турбують виконавців та дослідників творчості Й. С. Баха вже понад 100 років, зокрема питан- ня метру, ритму та жанрових особливостей п’єс, зібраних у клавірній партиті мі-мінор. Методологія дослідження спирається на системно-а- налітичний та компаративний методи. Користуючись відомостями із трактатів, що належать до досліджуваної епохи, автор намагаєть- ся поновити зв’язок із втраченою усною виконавською традицією, яка зумовлювала безпосередні відносини виконавця і виконуваного ним тво- ру, минаючи нотний текст. Паралелі із сюїтами Й. Фробергера дають відповідь на питання відповідності нотного запису і реального звучан- ня твору. Порівнюючи два збережені варіанти мі-мінорної партити Й. С. Баха, вдається прослідкувати напрямок композиторського задуму, що є надзвичайно важливим для вірного виконавського аналізу та корек- тного відтворення того, що чув автор партити, записуючи її. Аналіз окремих п’єс з огляду на ціле дає змогу побачити й осмислити їх із нового ракурсу, а також вибудувати драматургію циклу. Наукова новизна даної статті полягає в пошуках власної інтерпретації досліджуваного твору через порівняння різних трактувань авторитетних європейських дослід- ників крізь призму власного виконавського досвіду. Висновки. Клавірна партита Й. С. Баха мі-мінор у своїй нотації має ряд неоднозначних епі- зодів, буквальне виконання яких призводить до стильових і жанрових не- відповідностей. Феномен усної виконавської традиції в часи Й. С. Баха, безумовно, йшов на спад, проте зв’язок його творчості з більш ранні- ми композиторськими школами – Дж. Фрескобальді, Й. Фробергером – є очевидним, отже, й інтерпретація його музики має лежати в тій са- мій площині. Спираючись на відомості з трактатів, знаходимо ряд «не- нотованих» закономірностей, таких як загострення пунктирного рит- му, синхронізація поліритмії та тріольне виконання жиги, що записана дуолями. Ці та інші деталі є, на наш погляд, вкрай важливими для сти- лістично вірного, а головне – виразного виконання досліджуваного твору.
8
Guriev, S. O., D. I. Kravtsov, V. Ye Kazachkov та A. V. Ordatiy. "Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі антитерористичної операції на Сході України. Повідомлення 1. Клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі". TRAUMA 16, № 6 (18 грудня 2015): 5–8. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.16.2015.79667.
Повний текст джерелаАнотація:
Військовий конфлікт на Сході України, значне збільшення кількості терористичних актів ставлять перед хірургами велику кількість питань щодо організації та надання медичної допомоги постраждалим із мінно-вибуховою травмою (МВТ). Під час проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України спостерігається значне збільшення постраждалих із мінно-вибуховою травмою. Причому більша частина ранньої госпітальної допомоги надається в умовах цивільних лікарень, що розташовані поруч із місцями проведення бойових дій.У порядку проведення дослідження нами було вивчено та піддано аналізу 101 випадок МВТ, при яких надавалась спеціалізована хірургічна допомога в умовах Артемівської ЦРЛ Донецької області за період січень — лютий 2015 року під час АТО на Сході України. Аналіз даних проводився відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини методами непараметричної статистики за допомогою комп’ютерних технологій.Вивчено клініко-епідеміологічну структуру постраждалих із МВТ. Клініко-епідеміологічна характеристика масиву постраждалих із МВТ вказує на те, що внаслідок сучасних бойових дій страждають особи найбільш працездатного та життєво активного віку, переважно чоловіки. Співвідношення постраждалих військовослужбовців та цивільних осіб становить 3 : 1, що певною мірою суперечить даним світових досліджень та потребує подальшої верифікації.Опосередкована оцінка тяжкості пошкоджень та відповіді організму постраждалого на виникнення пошкодження вказує на досить тяжку травму та потребує подальших досліджень.
9
Дем"янюк, О. Й. "Розвиток мінно-загороджувальної справи на Чорному морі під час Першої світової війни". Військово-науковий вісник, Вип. 26 (2016): 95–107.
Знайти повний текст джерела
10
Smolkov, Oleksandr. "Експериментальні дослідження процесу виявлення нелінійних переходів вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 135–43. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Кардинальні зміни характеру та значне збільшення динаміки ведення мінної війни у воєнних конфліктах сучасності стали результатом зміщення пріоритетів у бік застосування новітніх зразків мінної зброї та саморобних вибухових пристроїв переважно з неконтактними датчиками цілі. Такий стан питання викликав загострення проблеми протидії вибухонебезпечним загрозам, а поряд з цим потребу у забезпеченні потрібного рівня ефективності, безпеки та собівартості процесів пошуку і виявлення вибухових пристроїв з неконтактними (електронними) датчиками цілі. Існуючі технічні засоби пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів, як правило, у більшості випадків ґрунтуються на використанні активних електромагнітних методів. Наближення таких пошукових пристроїв до вибухових пристроїв із магнітними (неконтактними) датчиками цілі або тих, що керуються по радіо, досить часто призводить до несанкціонованого вибуху і як наслідок до втрат.
Встановлено, що майже усі неконтактні датчики цілі поєднує спільна ознака – наявність напівпровідникових елементів у їхньому складі, або переходів типу метал-окисел-метал. Вказана особливість покладена в основу сучасних засобів виявлення вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі методом нелінійної радіолокації. Однак, при цьому проблемними досі залишаються вимоги щодо безпеки використання пошукових пристроїв даного типу у ручному варіанті або на наземних транспортних засобах. Одним із шляхів розв’язання даного протиріччя є встановлення пошукових пристроїв на дистанційно-керовану платформу. При чому, виникає нагальна потреба обґрунтування тактико-технічних вимог до засобів даного типу при зміні умов та способів їх застосування.
На основі проведеного аналізу попередніх досліджень, як вітчизняних, так і закордонних фахівців, стосовно використання електромагнітних методів пошуку і виявлення рукотворних предметів в укриваючих середовищах (ґрунт, сніг, вода тощо), запропоновано науково-методичний підхід щодо планування експериментальних досліджень процесу виявлення нелінійних переходів вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі. Експериментальні дослідження, призначені для перевірки і уточнення розроблених теоретичних положень щодо створення перспективних дистанційно керованих радіолокаційних комплексів пошуку та виявлення вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі за допомогою методу нелінійної радіолокації, а у випадку їх підтвердження – технічного обґрунтування вимог до пошукових пристроїв нелінійної радіолокації та дистанційно керованих радіолокаційних комплексів в цілому.
11
Kutsokon, Y., and Y. Kvach. "Ukrainian names of lampreys and fishes of the fauna of Ukraine." Studia Biologica 6, no. 2 (2012): 199–220. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0602.208.
Повний текст джерела
12
Dandash, Hassan, Denis Podkopai, Tetiana Podkopai, and Charbel Youssef. "Some results of physical rehabilitation of victims with consequences of mine-blast injury of lower extremities." Слобожанський науково-спортивний вісник 64, no. 2 (April 30, 2018): 21–26. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2018-2.004.
Повний текст джерела
13
Кіх, А. Ю., А. П. Лябах, А. А. Беспаленко, О. І. Щеглюк, and В. В. Корченок. "Clinical experience of treatment and rehabilitation of patients with heterotopic ossification in residual limbs after mine-explosive trauma." Current aspects of military medicine. Сучасні аспекти військової медицини 27, no. 2 (November 2020): 336–44. http://dx.doi.org/10.32751/2310-4910-2020-27-56.
Повний текст джерела
14
Tsema, E. V., І. P. Khomenko, А. А. Bespalenko, О. А. Buryanov, V. G. Міshalov та А. Yu Кіkh. "КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ АМПУТАЦІЇ КІНЦІВКИ У ПОРАНЕНИХ". Klinicheskaia khirurgiia, № 10 (24 листопада 2017): 51. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.10.51.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнені результати лікування 159 постраждалих, у яких виконано ампутацію кінцівок, у період 2014 – 2016 рр. Вік постраждалих від 18,9 до 60,3 років, у середньому (33,04 ± 1,15) року, 158 (99,4%) з них – чоловіки, 1 (0,6%) жінка. Основною причиною втрати кінцівки були: мінно-вибухове поранення – у 74,8% постраждалих, осколкове – у 9,4%, кульове - у 6,9%, холодова травма – у 4,4%. У 4,4% постраждалих відзначені вибухова травма (заброньовані пошкодження), дорожно-транспортна пригода та обвал бетонних конструкцій. В структурі бойової хірургічної травми переважала ампутація нижньої кінцівки – у 67,5% спостережень, верхньої – у 32,5% (p < 0,001). Частота ампутації сегментів верхньої кінцівки становила: плечового – 29,0%, ліктьового – 40,3%, кисті – 30,6% (p = 0,35); нижньої кінцівки: стегнового сегмента – 42,6%, гомілкового – 41,1%, стопи – 16,3% (p < 0,001). Особливості структури ампутації кінцівок слід мати на увазі при визначенні потреби у протезуванні постраждалих.
15
Shvets, A. V., A. Yu Kikh, Y. O. Parkhomenko та I. A. Lukianchuk. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПРОСТОРОВОЇ СТІЙКОСТІ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЗАКРИТОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА АКУБАРОТРАВМИ". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (23 березня 2020): 40–49. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-040.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Перебуваючи в умовах бойових дій військовослужбовці піддаються впливу комплексу негативних факторів, які призводять до зниження їх боєготовності та працездатності через наслідки мінно-вибухової травми. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) стає складною медико-соціальною проблемою у зв'язку з підвищенням професійної дискваліфікації в багатьох країнах світу. Поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти у підтриманні контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними для вчасної діагностики та моніторингу кохлео-вестибулярних порушень і цілеспрямованого відновного лікування наслідків мінно-вибухової травми.
Мета дослідження – дослідити особливості відновлення порушення просторової стійкості у військовослужбовців з наслідками закритої черепно-мозкової травми та акубаротравми в підгострому періоді реабілітації як методу контролю оцінки відновлення їх функціонального стану.
Матеріали та методи. Була обстежена група з 30 військовослужбовців, які мали в анамнезі (більше 3-х місяців) закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівноваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS протягом 1 хв. Дослідження проводили при поступленні на реабілітацію та після 14±2 діб відновного лікування.
Результати. Показники комп'ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням вертикальної пози, є найінформативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виявлено, що під час досліджень віддалених наслідків ЧМТ, показники стабілографії суттєво не змінюються під час реабілітації, але варіабельність їх значно зменшується (до реабілітації була достовірно вищою). Це свідчить про гармонізацію функцій вестибулярного апарату у досліджуваної групи осіб в період підгострої реабілітації.
Висновки. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування акубаротравми, поєднаною зі струсом головного мозку в підгострому періоді реабілітації, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології. Визначено, що статистично підтверджена позитивна динаміка реабілітації характеризується зменшенням варіабельності характеристик показників стабілометрії серед пацієнтів без зорового контролю: середнє положення центру тиску в фронтальній площині, ексцес коливань центру тиску в фронтальній площині, зсув автокореляційної функції у фронтальній та сагітальній площині до отримання значення коефіцієнта кореляції менше ніж нуль, що свідчить про гармонізацію функцій вестибулярного апарату у досліджуваної групи осіб під впливом лікування та проведених реабілітаційних заходів. Динаміка відновлення більшості показників стабілограми у військовослужбовців за кількісними характеристиками їх відхилення від нормальних значень не залежно від зорового контролю свідчить про наявність позитивних результатів відновного лікування та має певні структурні особливості.
16
ГОЛОВНЬОВА-КОППА, Ольга. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ СТІВЕНА КІНГА «11/22/63»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 93–104. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано лексичні та комплексні тран- сформації, виявлені в україномовному перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63», здійсненому О. Карасюком. Указано останні напрацювання з дослі- джуваної проблеми, представлено їх короткий огляд. Обґрунтовано доціль- ність використання перекладацьких перетворень, засвідчено актуальність їх розмежування, установлено їхні особливості та типи. Розглянуто класифіка- ції В. Комісарова, Л. Латишева, Р. Міньяр-Білоручева, Я. Рецкера, А. Фітер- мана, А. Швейцера та А. Шевніна та встановлено характер розбіжностей між ними; зроблено висновок про відсутність у літературі однозначного погляду на проблему класифікації перекладацьких перетворень попри високий ступінь розробленості теми. Автор надає перевагу класифікації В. Коміса- рова, де всі перетворення поділено на лексичні, граматичні й комплексні. Опис особливостей використання трансформацій у перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63» здійснено на її основі, але з додатковим виокремленням деяких різно- видів лексичних трансформацій (диференціація, прийом лексичного додавання, прийом лексичного вилучення, прийом цілісного перетворення). Наголошено, крім того, на такому: С. Кінг будує свої тексти так, що перекладач просто змушений використовувати різноманітні трансформації задля забезпечення адекватності перекладу. Ідеться про назви реалій, а також про граматичні структури й форми, властиві тільки світові англійців та англійської мови. Тож важливою ознакою його українськомовних перекладів є використання значної кількості перекладацьких трансформацій (до шести в межах окремих речень), до того ж з єдиною настановою: найбільш точно передати зміст і сенс оригінального тексту. Виокремлено також помилки перекладача у засто- суванні перекладацьких прийомів та запропоновано варіанти їх усунення.
17
Babiy, V. Yu. "Організація аеромедичної евакуації пацієнтів вертольотами в умовах військових дій на сході України". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-015.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Аеромедична евакуація є одним з ключових методів евакуації, який забезпечує мобільність та якісне надання медичної допомоги при транспортуванні. Водночас, цей метод евакуації потребує постійного вдосконалення, відповідно до кількісного та якісного складу поранених, вивчення оптимальних та економічно обґрунтованих маршрутів евакуації, оперативної зміни кількості та структури поранень відповідно до зміни військово – політичної обстановки та способів проведення військових дій.
Мета дослідження: вивчення кількісних та якісних показників роботи аеромедичних бригад інтенсивної терапії, які проводили евакуацію пацієнтів із зони АТО/ООС за 2015 -2018 роки.
Матеріали та методи. Проведено спостереження та ретроспективний аналіз організації транспортування пацієнтів за період з січня 2015 р. по липень 2018 р. Досліджено карти транспортування пацієнтів високої залежності від надання медичної допомоги за період з березня 2018 року по квітень 2019 року. Загальна кількість транспортованих вертольотами пацієнтів складає 5820. Середній вік пацієнтів з високою залежністю від медичного супроводу склав 30,6±8 років. В кожного із 82 пацієнта був визначений провідний синдром відповідно до причини його транспортування.
Результати. В Україні аеромедична евакуація досягла значних успіхів завдяки взаємодії різних структур та постійною копіткою роботою над удосконаленням техніки її проведення. Слід відмітити, що кількість поранених залежить від воєнно – політичної обстановки, і відзначається тенденція до зменшення загальної кількості транспортованих хворих у 2015 – 2018 рр. Проте за 2018 – 2019 роки збільшилась питома вага хворих із високою залежністю від медичного супроводу, що може свідчити про зміни в підходах до лікування та відбору пацієнтів для аеромедичної евакуації. Серед транспортованих пацієнтів найбільше було пацієнтів із мінно–вибуховою травмою 45%, із вогнепальними пораненнями було 28%, у 10% транспортованихбули гострі серцево–судинні захворювання, такі як гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром або гостре порушення мозкового кровообігу. Також у 10% пацієнтів були небойові травми, у 5% були інфекційні захворювання тощо. Під час транспортування 83% пацієнтам високої категорії залежності від медичного супроводу проводилась штучна вентиляція легень, 68,3% пацієнтам проводилась медикаментозна седація з метою адаптації до ШВЛ, яка проводилась за раунок пропофолу 87,5%, натрію оксибутирату 8,9%, кетаміну 1,8%, та натрію тіопенталу 3,6%. У 12.2% хворих була нестабільна гемодинаміка.
Висновки. Вирішальну роль у раціональному використанні сил та засобів аеромедичної евакуації, відіграють організаційні процеси, ретельний підхід до відбору пацієнтів, правильне формування і оснащення бригад аеромедичної евакуації, а також планування маршрутів евакуації із врахуванням тактичної бойової обстановки та фактичних спроможностей медичних закладів з надання необхідного пацієнту рівня медичної допомоги. В структурі діагнозів серед транспортованих пацієнтів з високою залежністю від медичного супроводу переважають пацієнти із мінно – вибуховою травмою – 45% та вогнепальними пораненнями – 28%. Переважна більшість пацієнтів (82,9%) зазначеної категорії вимагає проведення штучної вентиляції легень, медикаментозної аналгоседації – 68,3%, а 12,2% пацієнтам необхідна вазопресорна підтримка гемодинаміки. Вивчення фактичних результатів проведення аеромедичної евакуації, їх аналіз та удосконалення на основі попереднього досвіду дозволить покращити ефективність використання сил та засобів аеромедичної евакуації.
18
Тищенко, М. В., та С. В. Філоненко. "ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ ПЛОДОЗМІННОЇ СІВОЗМІНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Внесення добрив під цукрові буряки й інші культури сівозміни підвищує не тільки їхню врожайність, але й позитивно впливає на загальну продуктивність сівозміни. Проте дослідних даних щодовпливу системи удобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодоз-мінної сівозміни особливо в зоні недостатнього зволоження вкрай недостатньо. У цьому й полягаєактуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – визначити вплив системиудобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодозмінної сівозміни.Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних доз органічних та мінеральних добрив, щовносяться під цукрові буряки, на їх продуктивність та технологічні якості коренеплодів; вивченніпіслядії різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків, на вихідзерна, кормових одиниць, перетравного протеїну і збору цукру в перерахунку на 1 га ріллі коротко-ротаційної плодозмінної сівозміни. Відповідні експерименти проводили у тривалому стаціонарномудосліді Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукро-вих буряків Національної академії аграрних наук України (Семенівський район, Полтавська область)упродовж 2006‒2009 років. У результаті проведених досліджень встановлено, що продуктивністькороткоротаційної плодозмінної сівозміни змінюється залежно від систем удобрення цукрових бу-ряків та інших культур. Внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни із розра-хунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N45,0Р60,0К45,0 сприяло отриманню найбільшого виходу зерна з 1 гасівозмінної площі – 2,48 т. Щодо виходу коренеплодів цукрових буряків з 1 га сівозмінної площі, товін виявився максимальним саме, якщо внести за ротацію сівозміни 12,5 т/га гною + N33,8Р45,0К33,8 істановив 13,2 т. Так само внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною +N33,8Р45,0К33,8 посприяло отриманню максимального виходу з 1 га сівозмінної площі кормових одиницьта перетравного протеїну – 8,92 і 8,87 т та 0,69 і 0,68 т відповідно.
19
Bashmakova, N. V., та B. V. Yevstratenko. "ЕЛЕГІЯ С.В. РАХМАНІНОВА В УКРАЇНСЬКОМУ ДОМРОВОМУ ВИКОНАВСТВІ: СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 14 (19 січня 2019): 37–47. http://dx.doi.org/10.15421/221820.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначити специфіку виконавської традиції шляхом аналізу Eлeгії С.В. Рахманінова в перекладах та інтерпретаціях провідних домристів української школи. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного методу, який дозволяє розглянути вітчизняну виконавську практику інтерпретації творів С. Рахманінова на домрі. Вагоме значення в аналітичному опрацюванні теми має використання аксіологічного підходу, на основі якого формуються ціннісні критерії відбору інтерпретаційних версій Eлeгії – першого твору з композиторської спадщини С. Рахманінова, який було перекладено для чотириструнної домри з фортепіано. Використовуються методи емпіричної природи, зокрема інтерв’ю та узагальнення, які дозволяють на практичному рівні здійснювати вивчення запропонованої теми, а також структурно-аналітичний метод, на основі якого формується логіка викладення матеріалу і висновки дослідження. Наукова новизна. У статті описується та аргументується практика перекладу й виконання творів С. Рахманінова українськими домристами. Вперше, з позиції переконливості використання домрового ресурсу виразності, аналізуються поширені у вітчизняному виконавстві версії Елегії (ор. 3 № 1) – переклад для домри і фортепіано М.Т. Лисенка, аранжування для домри з оркестром народних інструментів Б. Міхеєва. Окреслюються динамічні, агогічні, темброві аспекти виконавських інтерпретацій рахманіновського шедевру Б. Міхеєвим, Н. Костенко. Висновки. У сучасному домровому репертуарі Eлeгія С. Рахманінова є єдиним опублікованим опусом творчої спадщини композитора, перекладення якого зроблено М.Т. Лисенком, враховуючи домрову специфіку, яка розкривається завдяки: 1) транспонуванню в тональність соль-мінор, яка сприяє тембровій насиченості звуку, є виграшною з позиції розкриття специфіки акустичних закономірностей конструкції інструмента; 2) раціональному вибору аплікатури та прийомів звуковидобування, які ґрунтуються на принципі художньо-естетичної цілеспрямованості.
20
Коцюруба, Володимир, та Володимир Кривцун. "МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЛОЧНИХ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ ПЕРЕШКОД ПІД ЧАС ПРИКРИТТЯ БЛОКПОСТІВ ТА КОНТРОЛЬНО-ПЕРЕПУСКНИХ ПУНКТІВ ВІД ВОГНЕВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИВНИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 163–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.104.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення живучості важливих об’єктів, а саме мостів, шляхопроводів, базових районів, блокостів, контрольно-пропускних та контрольних пунктів в’їзду-виїзду та інших, досягається комплексним виконанням заходів з фортифікаційного обладнання та улаштування і утримання інженерних загороджень. Одним із оперативних та ефективних шляхів досягнення мети виконання цих заходів є застосування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів. Блочні загороджувальні перешкоди володіють захисними та загороджувальними властивостями і є альтернативним засобом у складних ґрунтових умовах та в умовах обмеження застосування мінно-вибухових загороджень. Розглянуто моделювання процесу впливу на блочну загороджувальну перешкоду вогневих засобів противника та спроможностей підрозділів, що обороняються та використовують її, щодо ураження вогневих засобів противника під час зустрічного вогневого впливу, а також відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника після виходу з ладу. Наведено математичну модель щодо впливу вогневих засобів противника, переважно ударного типу, з метою зруйнування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів на блокпостах і контрольнопропускних пунктах, що займають підрозділи, які їх обороняють у районах ведення бойових дій. Математична модель, на відміну від існуючих, ураховує ймовірність виходу з ладу вогневих засобів противника внаслідок ураження під час зустрічного вогневого впливу підрозділами, що обороняються і використовують блочні загороджувальні перешкоди, та ймовірність відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника. Запропонована математична модель ґрунтується на використанні напівмарковських процесів. Наведена в статті математична модель дозволяє дати відповіді на цілу низку питань відносно бойового функціонування системи, зокрема щодо часу перебуваня у відповідній множині станів, часу бойового функціонування вогневих засо-бів противника до моменту втрати ним боєздатного стану та блочної загороджувальної перешкоди до моменту її руйнування.
21
Міхровська, М. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВИ ЯК НОВИЙ ЕТАП АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ". Юридичний вісник, № 3 (9 вересня 2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2193.
Повний текст джерелаАнотація:
Адміністративна реформа вУкраїні – явище, значення якоговажко переоцінити. Вже багатороків, з моменту прийняття Кон-ституції України, наша державаперебуває в стані постійногореформування. Ці трансформа-ційні процеси охоплюють майжевсі аспекти життєдіяльності дер-жави, а тому важливим є визна-чити, на якому етапі трансформа-ційних змін сьогодні знаходитьсянаша держава. У статті проана-лізовано визначення адміністра-тивної реформи та вказано цілі йнапрями, що були визначені концеп-туальним документом – Концеп-цією адміністративної реформи.З’ясовано, що адміністративнареформа, розпочата ще у 1997 році,не була закінчена, а лише перейшлана новий етап.Автором визначено сім основнихетапів реалізації адміністратив-ної реформи. Основний акцентзроблено на останньому, сучас-ному – «цифровому» етапі. Проана-лізовано законодавство, прийнятена кожному з етапів, а також вка-зано, які саме акти, що сприялиінформатизації, було впроваджено.Вказано, що цифровий етап прове-дення адміністративної реформибув закладений у Концепцію адмі-ністративної реформи із самогопочатку, а застосування інформа-ційно-комунікаційних технологійбуло визначено як абсолютно необ-хідний аспект здійснення такогореформування.Автор акцентує увагу на тому,що поняття «адміністративнареформа» є досить застарілою якчерез неповний суб’єктний склад,так і через те, що у класичній адмі-ністративній реформі переважа-ють зв’язки лише субординаційногохарактеру, що суперечить тен-денціям з демократизації системипублічної влади останніх десяти-літь. Отже, поняття «адміністра-тивна реформа» нині потребуєвдосконалення, тому пропонуєтьсязамінити його більш сучасним тер-міном «реформа публічної влади».Новий, цифровий етап адміні-стративної реформи характери-зується передусім новим рівнемвзаємодії між державою та сус-пільством. Підкреслено, що адмі-ністративна реформа і цифроватрансформація держави насправдімають одну спільну мету. Так,втілення принципу «держава длялюдини» повністю перекреслюєусталений принцип «управліннязаради управління», що і є одною знайважливіших цілей впровадженняодночасно як цифрових технологійу повсякденне життя, так і адмі-ністративної реформи.
22
Голушко, Сергій, Сергій Позігун, Назар Маліновський та Олександр Прищепа. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІНУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.808.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю сучасних бойових дій, завдяки високій мобільності військ, є стрімкі висування із глибини, можливість створювання в короткий час переваги на необхідних напрямках, підтримання постійної напруги під час ведення різних бойових дій та зберігання ініціативи, здійснення необхідних та своєчасних маневрів силами та засобами, проведення глибоких ударів і рейдових дій, організація осередків бойових дій у глибині бойових порядків противника, швидкій перехід до надійної оборони із забезпеченням її високої стійкості та активності. Для обмеження здійснення маневру військ противника, порушення запланованої діяльності його об’єктів, нанесення йому втрат мінно-вибуховими загородженнями й створення сприятливих для його ефективного ураження іншими вогневими засобами застосовується дистанційне мінування. Дистанційне мінування, здійснюючи моральний та психологічний вплив на противника, сприяє сковуванню його дій, нанесенню втрат у живій силі та військовій техніці, а при кількаразовому застосуванні по одному й тому же об’єкту чи підрозділах противника може призвести до його виснаження і відмови від задуму дій. Висока ефективність дистанційного мінування досягається всебічною розвідкою противника і місцевості, вибором найбільш доцільного типу мін, часу і місця встановлення мінних полів, управлінням режимами мінуванням, швидким доведенням завдань до виконавців та організацією тісної взаємодії з підрозділами, в інтересах яких застосовується дистанційне мінування. Дистанційне встановлення мінних полів здійснюється з використанням різноманітних прийомів та способів мінування, які залежать від тактики дій частин та підрозділів авіації ракетних військ і артилерії та підрозділів інженерних військ при виконанні ними бойових завдань. У статті описано роботу системи управління мінування, яка буде використовуватися на мінних загороджувачах вітчизняних зразків, та спосіб покращення управління мінування. Результатами цієї роботи буде використання комп’ютерних систем в управлінні та контролі дистанційного мінування.
23
Харун, Олег, Віктор Кульчицький, Олег Чиж та Геннадій Ковальов. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ВІДБИТТЯ ЗБРОЙНОГО ВТОРГНЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 211–26. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.200.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід проведення операції об’єднаних сил та антитерористичної операції, особливо на її початковому етапі показав, що структура та організація інженерного забезпечення не дають в повній мірі виконувати обов’язки покладені Законом України «Про Державну прикордонну службу України». Тактика ведення гібридної війни, що застосовується країною-агресором показує, що органи та підрозділи ДПСУ в умовах загострення обстановки повинні бути в готовності до ведення пошуку та знищення ДРГ в умовах прикриття їх дій авіацією та артилерією; охорони та захисту державного кордону в умовах застосування мінно-вибухових загороджень; ведення оборонних оїв; діяти в умовах оточення. Враховуючи зазначене підрозділи ДПСУ повинні бути завжди готові до оборони та дій в умовах повного оточення, що є можливим при всебічному та якісному інженерному обладнанні опорних пунктів прикордонних підрозділів, які за відсутності у них важкого озброєння зможуть протистояти 3-х кратній перевазі противника. Крім того, щоб протистояти броньованій техніці необхідно створювати систему інженерних загороджень, а якісне виконання вимог щодо маскування та підготовки шляхів відходу дає можливість відвести підрозділ у визначений район без втрат. Отже, підсумовуючи розглянуте, відзначимо, що підрозділи органу охорони державного кордону повинні бути в готовності до повної автономії в умовах застосування тактики гібридної війни. Засобами інженерного озброєння підрозділи охорони кордону повинні бути забезпеченні виходячи з тактичного задуму, фізико-географічних умов та інфраструктури ділянки відповідальності кожного підрозділу. Рівень теоретичних знань та практичних навиків з інженерного забезпечення особового складу підрозділів повинен надавати можливість якісно та ефективно використовувати в охороні, захисті та обороні державного кордону засоби інженерного озброєння. В подальших дослідженнях необхідно обґрунтувати вимоги до якісно нових способів фортифікаційного обладнання районів, опорних пунктів, рубежів та позицій органів та підрозділів охорони державного кордону, інженерного обладнання пунктів постійної дислокації, інженерних загороджень на НЗОЗ, ефективного застосування ТЗОК при підготовці та відбитті збройного вторгнення.
24
Bespalenko, А. А., O. I. Shchehlіuk, A. Y. Kikh, О. А. Buryanov, O. M. Volyansky, V. V. Korchenok та M. M. Myhailovska. "АЛГОРИТМ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З АМПУТАЦІЄЮ КІНЦІВОК НА ОСНОВІ МУЛЬТИПРОФЕСІЙНОГО ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (24 червня 2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-064.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. За даними літератури, серед учасників АТО, ООС переважають поранення кінцівок – 62,5%. Частота ампутації зберігається відносно високою, часто поєднується з іншими травмами м`язово-скелетної системи та потребує індивідуального та мультипрофесійного (МП) підходу.
Мета дослідження: провести аналіз структури ампутацій в учасників АТО ООС; створити алгоритм реабілітації військовослужбовців з ампутаціями, враховуючи індивідуальний та МП підхід.
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 пацієнта з ампутацією з числа учасників АТО, ООС, які були госпіталізовані у відділення реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру в період з 26.12.2016 по 01.08.2019. Середній вік на момент поранення складав – 33 роки (від 18 до 54). Розподіл за статтю: чоловіки – 98,1% (n=50), жінки – 1,9% (n=1).
Результати. Відсутність однієї кінцівки внаслідок ампутації спостерігалася у 84,3% (n=43), подвійна ампутація – у 13,7% (n=7), потрійна – у 2,0% (n=1). Основною причиною ампутації були мінно-вибухові поранення – 78,4% (n=40). Найчастіше ампутація кінцівок поєднувалася з акубаротравмою – 47% (n=24) та закритою черепно-мозковою травмою – 41,2% (n=21), порушенням адаптації та депресивними розладами – 56,8% (n=29). У 31% (n=16) ампутація поєднувалася з переломами трубчастих кісток інших кінцівок. Всі ці обставини суттєво впливали на перебіг реабілітації. Враховуючи вище зазначені обставини, було запропоновано алгоритм реабілітації пацієнтів з травматичною ампутацією в періопераційний період, період підготовки до протезування, протезування та віддалений період відповідно до індивідуальної програми реабілітації (ІПР).
Висновки. Враховуючи особливості сучасної травми, а саме часту асоціацію ампутації з іншими м`язово-скелетними травмами, травмами внутрішніх органів, психологічними розладами, алгоритм ведення пацієнтів з ампутацією повинен включати: комплексне лікування з диференційованим індивідуальним підходом з застосування сучасних технологій, ранній початок реабілітації на основі МП підходу та згідно ІПР.
25
Zadorozhna, B., V. Shevaga, and M. Semchyshyn. "Concentration in the Blood Serum in Patients with Craniocerebral Trauma of Mild and Moderate Severity in Peaceful Time and in Soldiers of Anti-terrorist Operation with Mine Explosive Brain Injury in Acute and Intermediate Periods." Lviv clinical bulletin 4, no. 12 (November 10, 2015): 14–18. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2015.04.014.
Повний текст джерела
26
Khytryi, G. P., та Yu D. Ukhach. "Оцінка змін гемодинаміки у постраждалих військовослужбовців із мінно-вибуховими пораненнями в процесі аеромедичної евакуацій". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 3 (11 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.3(2)-067.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Швидка медична евакуація шляхом аероевакуації до місць надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги стала більш ефективною з часів Другої світової війни та визнана ефективною у спроможності "очищення поля бою" та прискорення евакуації постраждалих до лікарень та клінічних центрів. Тим не менше, вплив аеромедичної евакуації на пацієнтів з політравмою все ще недостатньо зрозумілий, особливо у випадку масової евакуації, коли широкому колу пацієнтів може знадобитися сортування в суворих або екстремальних умовах із обмеженою доступністю.
Мета роботи. Оцінити гемодинамічні зміни під час проведення аеромедичної евакуації у постраждалих із політравмою та із проникаючими пораненнями голови.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз карт інтенсивної терапії 32 поранених та травмованих військовослужбовців, яким проводилася аеромедична евакуація із зони проведення АТО/ООС протягом 2017-2018 рр.
Результати. На першому етапі дослідження було встановлено, що рівень САТ на наземному етапі евакуацій у групі із мінно-вибуховими проникаючими пораненнями голови становив 91,4±5,9 мм рт. ст., в той час як у постраждалих із мінно-вибуховими пораненнями живота та/або грудної клітки він був значно нижчим та становив 87,5±4,8 мм рт. ст.(р<0,05). Показники пульсу становили 75,1±4,7 та 79,4±5,1 уд/хв. у досліджуваних групах відповідно (р<0,05). На другому етапі дослідження встановлено статистично достовірне зниження показників гемодинаміки та наростання ЧСС у постраждалих обох груп у порівнянні із вихідними даними. Так у 1-й групі САТ становив 85,4±4,8 мм рт. ст., ЧСС 82,1±6,3 (р<0,05), а у другій – 82,7±4,9 мм рт. ст., ЧСС 86,2±5,8 (р<0,05). На подальших етапах (20 та 40 хвилина) аеромедичної евакуації відмічалась поступова стабілізація гемодинаміки. На завершальному етапі евакуації в обох досліджуваних групах показники ЧСС та САТ знаходилися в межах значень, отриманих на наземному етапі.
Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що на другому етапі дослідження (підйом на висоту) спостерігалися достовірні зміни гемодинамічних показників, які проявлялися гіпотензією та тахікардією (р<0,05), які поступово були медикаментозно кореговані, та починаючи з 3 етапу (20 хв.) повернулися до вихідних значень в обох досліджуваних групах. У постраждалих із мінно-вибуховими пораненнями живота та/або грудної клітки на 4-му етапі дослідження спостерігалося зниження САТ, що може вказувати на більшу гемодинамічну нестійкість у даній досліджуваній групі.
27
Кукуруз, Я. С., І. Й. Сличко та В. А. Яловенко. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ВОГНЕПАЛЬНІЙ ТА ВІДКРИТІЙ ТРАВМІ КІНЦІВОК". Медична освіта, № 4 (30 липня 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i4.1095.
Повний текст джерелаАнотація:
Виходячи з аналізу доступних джерел наукової інформації та спираючись на накопичений власний клінічний і бойовий<br />досвід, автори констатують, що в сучасних збройних локальних конфліктах набула широкого застосування як вогнепаль-<br />на, так і мінно-вибухова зброя. Поранення здебільшого мають обширний, поєднаний характер, і тому цілком логічно<br />сучасну вогнепальну рану трактувати як вогнепальну травму.<br />У системі етапного лікування вогнепальних поранень виразно прослідковується тенденція до скорочення етапів ме-<br />дичної евакуації з застосуванням повітряного транспорту, який оснащений відповідним медичним обладнанням.<br />У системі кваліфікованої (спеціалізованої) медичної допомоги все більшого значення набуває застосування методики<br />поетапної хірургічної обробки ран, в основі якої є методика “Damage Control”.
28
Десятерик, В. І., О. В. Давиденко, В. А. Слободянюк, В. Г. Желізняк та О. М. Прокуда. "ДОСВІД НАДАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З РОЗРИВОМ АНЕВРИЗМ ІНФРАРЕНАЛЬНОГО ВІДДІЛУ АОРТИ". Art of Medicine, 6 жовтня 2020, 62–65. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.3.15.62.
Повний текст джерелаАнотація:
Були представлені результати аналізу хірургічного лікування 22 пацієнтів з розривом аневризми черевного відділу аорти за період 2015-2019 роки. чоловіків - 15,жінок -7. Вік коливався 57-82 років, переважна більшість хворих-17(77%) в віці 59-65 років. За етіологічними чинниками частіше ( в 20 випадках) відмічено атеросклеротичне ураження аорти в співвідношенні з гіпертонічною хворобою, в 1 випадку в анамнезі мінно-вибухова травма в збройному конфлікті АТО, в другому операція на простаті та променева терапія 8 років потому. З моменту прояву перших симптомів захворювання до вступу в стаціонар пройшло від 4 до 96 годин. Всі хворі при надходженні до стаціонару були обстежені на УЗД , 9 хворим крім того виконано СКТ обстеження. Частіше нами виявлені мішкоподібні аневризми -16,веретеноподібні-6.Задовільний результат відзначений в 16 (69,5%) хворих цією патологією. Різноманітні ускладнення виникли в 7 (30,4%) хворих. Летальність склала 7 випадків (30,4%).
29
Storozhuk, L. O., T. V. Dovgalyuk, Yu F. Grinevich та L. G. Veremii. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ УЧАСНИКАМ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВУ ТРАВМУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (11 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.3.8263.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженням визначення стану пацієнтів з наслідками черепно-мозкових травм, отриманих в зоні АТО, на етапах медико-соціальної реабілітації.Мета дослідження. Визначення ефективності реабілітаційних заходів, проведених учасникам АТО, які отримали черепно-мозкову травму, в залежності від класу функціональних розладів.Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнти, які знаходились в клініці Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (НДІ РІ) і мали наслідки мінно-вибухових травм, ЗЧМТ, струсу головного мозку. Пацієнтам було проведено всебічне клінічне та нейропсихологічне обстеження, МРТ або СКТ, транскраніальну допплерографію. Вираженість неврологічних розладів оцінювали за шкалою NIHSS; обмеження життєдіяльності оцінювали за допомогою індексу Бартеля.Результати. За результатами інтеграційної оцінки обмеження життєдіяльності пацієнтів ми отримали 4 функціональні групи, які відрізнялись між собою за наявністю та ступенем важкості неврологічних ознак хвороби, психологічних розладів та супутніх захворювань, що ускладнюють проведення реабілітаційних заходів.Висновки. Результати дослідження показали, що критеріями ефективності медико-соціальної реабілітації пацієнтів, що мають в анамнезі ЧМТ, можуть бути такі чинники, як динаміка зворотного розвитку клінічних синдромів, повсякденна життєдіяльність та спроможність до трудової діяльності.