Добірка наукової літератури з теми "Міньон"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Міньон".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Міньон"

1

Мосов, Сергій, та Вадим Нероба. "НАПРЯМИ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОЇ АВІАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ РОЗМІНУВАННЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 172–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.105.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу сучасного досвіду іноземних країн у розв’язанні питань застосування безпілотної авіації для вирішення завдань розвідки мінної обстановки, виявлення та дистанційного знищення мін як під час бойових дій, так і в прифронтовій смузі та на державному кордоні. Акцентовано увагу на складному стані питання, пов’язаного з мінною ситуацією у світі у зв’язку з використанням сторонами збройних і прикордонних конфліктів протипіхотних вибухових пристроїв. Наведено статистику щодо фактів підриву на протипіхотних мінах, що залишаються після збройних конфліктів (протистоянь на кордоні), законослухняних мирних громадян, серед яких значну кількість складають підриви на мінах дітей. Проаналізовано ситуацію щодо розвитку напряму, пов’язаного зі створенням мобільних робототехнічних комплексів для розмінування місцевості. Розглянуті новітні підходи щодо використання безпілотної авіації для вирішення завдань розмінування. Одним з напрямів вказано підхід, що базується на використанні міношукачів, які встановлюються як корисне навантаження на безпілотник. Іншій підхід базується на застосуванні багатоспектральної апаратури, що встановлюється на безпілотник, для ведення розвідки мінної обстановки й виявлення мін. Ще одним з підходів є застосування інфрачервоної апаратури, що встановлюється на безпілотник і реагує на різницю температур між міною та поверхнею місцевості. Розглянута можливість дистанційного знищення мін з використанням безпілотного літального апарата. Зроблені висновки про існування світової проблеми розмінування територій, що потрапляють у зону збройного конфлікту; наявність великої кількості замінованих територій по всьому світу; потребу оперативного розмінування з ви користанням новітніх досягнень науково-технічного прогресу; перспективне застосування безпілотної авіації для розв’язання питань розмінування. Зазначені напрями подальших досліджень: розробка мінних сигнатур; розробка методів декомпозиції мінної обстановки; розробка технічних вимог для створення мобільних роботизованих комплексів на базі БПЛА для ведення розвідки мінної обстановки, виявлення мін і дистанційного їх знищення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

НЕРОБА, Вадим. "РОЛЬ МІННОЇ ЗБРОЇ В СУЧАСНИХ ВІЙНАХ І ПРИКОРДОННИХ КОНФЛІКТАХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 155–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.444.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу сучасного досвіду застосування мінної зброї в локальних війнах, збройних і прикордонних конфліктах. На прикладі війн, починаючи з п’ятдесятих років минулого століття, показано, що використання мін здатне урівняти шанси сторін, що воюють, а також нейтралізувати переваги противника в інших видах озброєння. Такими війнами для дослідження були обрані: війна в Кореї (1950–1953 рр.); війна у В’єтнамі (1959–1975 рр.); війна в Афганістані (1979–1989 рр.); війни в Іраку (1991 р.; 2003–2011 рр.); грузино-абхазький збройний конфлікт (1992–1993 рр.); війни в Чечні (1994–1996 рр.; 1996–2006 рр.); війна на території колишньої Югославії (1991–2002 рр.); війна в Сирії (з 2011 р.). Аналізувалися з позиції застосування мін прикордонні конфлікти: М’янми – Бангладеш; Вірменія – Азербайджан; Таджикистан – Узбекистан; Південна Корея – Північна Корея; гібридна війна Росії проти України. Було виявлено дві особливості щодо мінної війни. Перша полягає в тому, що традиційні міни, які встановлюються вручну або засобами механізації, не тільки не втратили своїх позицій, але стали більш досконалими і такими, що складно виявляються. До них додалися дистанційно встановлювані міни, що роблять мінну війну більш динамічною і такою, що вписується в сучасну маневрену війну. Друга особливість виявилася в значному відставанні засобів протимінної боротьби, входженні їх у стан затяжної системної кризи, що теж зробило мінну війну ще більш привабливою. Аналіз досвіду застосування мін у локальних війнах, збройних і прикордонних конфліктах показав, що мінній боротьбі притаманні такі характерні риси: замість протяжних мінних полів зазвичай ставлять невеликі групи мін і навіть окремі міни; ці мінні групи й окремі міни найчастіше ставлять безсистемно, дуже часто – безграмотно; захоплюються установкою керованих мін; мінні поля, групи мін, а тим більше окремі міни прикривають вогнем; встановлені мінні групи і поля не фіксують у документах; використовується величезна кількість мін, детонаторів і вибухових речовин кустарного та напівкустарного виготовлення. Звертається увага на те, що спостерігається гнучка зміна тактики незаконних збройних формувань з мінування місцевості та доріг, застосування мінно-вибухових приладів різного принципу дії залежно від характеру дій військ, порядку руху військових колон і тактики дій інженерних підрозділів з перевірки на мінування шляхів руху військ, місцевості й об’єктів; широке використання нестандартних, специфічних способів протидії військам, що характеризуються прихованістю, раптовістю і підступністю, а також широким застосуванням воєнної хитрості. Ураховуючи розвиток мінної зброї, зроблено висновок про те, що вона продовжує залишатися важливим фактором у сучасних війнах і прикордонних конфліктах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пшеничний, Д. "Художнє ткацтво Олега Мінька". Народознавчі зошити, № 6 (102), листопад - грудень (2011): 1031–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Коцюруба, В. І., І. В. Черних, В. Г. Малюга та О. М. Місюра. "До питання оцінювання рівня мінної небезпеки". Системи озброєння і військова техніка, № 3(59) (19 вересня 2019): 93–98. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2019.59.12.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Нанівський, Роман, Сергій Голушко та Юрій Святий. "ПРОПОЗИЦІЯ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДИНАМІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ЕЛЕМЕНТИ КРІПЛЕННЯ КОЛІЙНОГО КАТКОВО-НОЖОВОГО МІННОГО ТРАЛА КМТ-7". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 320–35. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.851.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розроблено пропозицію, яка належить до категорії вдосконалення тактико-технічних характеристик машин інженерного озброєння та спрямовано її на підвищення експлуатаційних характеристик, надійності застосування мінних тралів і покращення якості виконання робіт екіпажем бойової техніки, за рахунок зменшення динамічних навантажень, шляхом удосконалення елементів кріплення рами трала та пневмосистеми трала з подальшим доопрацюванням. Застосування мінних тралів, як один із засобів подолання мінно-вибухових загороджень, передбачає собою складний процес операцій щодо підготовки та використання самого трала під час виконання бойового завдання. Ураховуючи необхідність високих показників до засобів подолання мінно-вибухових загороджень, мінні трали є одним із основних засобів, до яких висуваються потреби ефективності, збільшеної вибухостійкості, зменшення впливу вибуху інженерних боєприпасів на екіпаж машини, зменшення динамічних навантажень на елементи кріплення трала під час вибуху, швидкість кріплення трала на техніку, проведення технічного обслуговування. У результаті роботи обґрунтовано варіант удосконалення елементів кріплення мінного трала шляхом встановлення демпферних пристроїв на раму трала та доопрацювання пневмосистеми для поглинання сили вибуху, що матиме низку позитивних параметрів, які відображаються на експлуатаційних характеристиках трала, а саме: зменшення баронавантаження на екіпаж; збільшення терміну експлуатації трала; збільшення вибухостійкості трала; зменшення часу відновлення трала після вибуху.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Зборовський, О. М. "Особливості впливу мінно-вибухової травми на психічне здоров"я учасників АТО". Архів психіатрії 22, № 2 (85) (2016): 135.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Slipchenko, Oksana Serhiivna. "ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КЛАВІРНОЇ ПАРТИТИ Й. С. БАХА МІ-МІНОР". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 279–88. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-23.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою роботи є виконавський аналіз зазначеного в назві статті твору та пошук відповідей на питання, які турбують виконавців та дослідників творчості Й. С. Баха вже понад 100 років, зокрема питан- ня метру, ритму та жанрових особливостей п’єс, зібраних у клавірній партиті мі-мінор. Методологія дослідження спирається на системно-а- налітичний та компаративний методи. Користуючись відомостями із трактатів, що належать до досліджуваної епохи, автор намагаєть- ся поновити зв’язок із втраченою усною виконавською традицією, яка зумовлювала безпосередні відносини виконавця і виконуваного ним тво- ру, минаючи нотний текст. Паралелі із сюїтами Й. Фробергера дають відповідь на питання відповідності нотного запису і реального звучан- ня твору. Порівнюючи два збережені варіанти мі-мінорної партити Й. С. Баха, вдається прослідкувати напрямок композиторського задуму, що є надзвичайно важливим для вірного виконавського аналізу та корек- тного відтворення того, що чув автор партити, записуючи її. Аналіз окремих п’єс з огляду на ціле дає змогу побачити й осмислити їх із нового ракурсу, а також вибудувати драматургію циклу. Наукова новизна даної статті полягає в пошуках власної інтерпретації досліджуваного твору через порівняння різних трактувань авторитетних європейських дослід- ників крізь призму власного виконавського досвіду. Висновки. Клавірна партита Й. С. Баха мі-мінор у своїй нотації має ряд неоднозначних епі- зодів, буквальне виконання яких призводить до стильових і жанрових не- відповідностей. Феномен усної виконавської традиції в часи Й. С. Баха, безумовно, йшов на спад, проте зв’язок його творчості з більш ранні- ми композиторськими школами – Дж. Фрескобальді, Й. Фробергером – є очевидним, отже, й інтерпретація його музики має лежати в тій са- мій площині. Спираючись на відомості з трактатів, знаходимо ряд «не- нотованих» закономірностей, таких як загострення пунктирного рит- му, синхронізація поліритмії та тріольне виконання жиги, що записана дуолями. Ці та інші деталі є, на наш погляд, вкрай важливими для сти- лістично вірного, а головне – виразного виконання досліджуваного твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Guriev, S. O., D. I. Kravtsov, V. Ye Kazachkov та A. V. Ordatiy. "Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі антитерористичної операції на Сході України. Повідомлення 1. Клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі". TRAUMA 16, № 6 (18 грудня 2015): 5–8. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.16.2015.79667.

Повний текст джерела
Анотація:
Військовий конфлікт на Сході України, значне збільшення кількості терористичних актів ставлять перед хірургами велику кількість питань щодо організації та надання медичної допомоги постраждалим із мінно-вибуховою травмою (МВТ). Під час проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України спостерігається значне збільшення постраждалих із мінно-вибуховою травмою. Причому більша частина ранньої госпітальної допомоги надається в умовах цивільних лікарень, що розташовані поруч із місцями проведення бойових дій.У порядку проведення дослідження нами було вивчено та піддано аналізу 101 випадок МВТ, при яких надавалась спеціалізована хірургічна допомога в умовах Артемівської ЦРЛ Донецької області за період січень — лютий 2015 року під час АТО на Сході України. Аналіз даних проводився відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини методами непараметричної статистики за допомогою комп’ютерних технологій.Вивчено клініко-епідеміологічну структуру постраждалих із МВТ. Клініко-епідеміологічна характеристика масиву постраждалих із МВТ вказує на те, що внаслідок сучасних бойових дій страждають особи найбільш працездатного та життєво активного віку, переважно чоловіки. Співвідношення постраждалих військовослужбовців та цивільних осіб становить 3 : 1, що певною мірою суперечить даним світових досліджень та потребує подальшої верифікації.Опосередкована оцінка тяжкості пошкоджень та відповіді організму постраждалого на виникнення пошкодження вказує на досить тяжку травму та потребує подальших досліджень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дем"янюк, О. Й. "Розвиток мінно-загороджувальної справи на Чорному морі під час Першої світової війни". Військово-науковий вісник, Вип. 26 (2016): 95–107.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Smolkov, Oleksandr. "Експериментальні дослідження процесу виявлення нелінійних переходів вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 135–43. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Кардинальні зміни характеру та значне збільшення динаміки ведення мінної війни у воєнних конфліктах сучасності стали результатом зміщення пріоритетів у бік застосування новітніх зразків мінної зброї та саморобних вибухових пристроїв переважно з неконтактними датчиками цілі. Такий стан питання викликав загострення проблеми протидії вибухонебезпечним загрозам, а поряд з цим потребу у забезпеченні потрібного рівня ефективності, безпеки та собівартості процесів пошуку і виявлення вибухових пристроїв з неконтактними (електронними) датчиками цілі. Існуючі технічні засоби пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів, як правило, у більшості випадків ґрунтуються на використанні активних електромагнітних методів. Наближення таких пошукових пристроїв до вибухових пристроїв із магнітними (неконтактними) датчиками цілі або тих, що керуються по радіо, досить часто призводить до несанкціонованого вибуху і як наслідок до втрат. Встановлено, що майже усі неконтактні датчики цілі поєднує спільна ознака – наявність напівпровідникових елементів у їхньому складі, або переходів типу метал-окисел-метал. Вказана особливість покладена в основу сучасних засобів виявлення вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі методом нелінійної радіолокації. Однак, при цьому проблемними досі залишаються вимоги щодо безпеки використання пошукових пристроїв даного типу у ручному варіанті або на наземних транспортних засобах. Одним із шляхів розв’язання даного протиріччя є встановлення пошукових пристроїв на дистанційно-керовану платформу. При чому, виникає нагальна потреба обґрунтування тактико-технічних вимог до засобів даного типу при зміні умов та способів їх застосування. На основі проведеного аналізу попередніх досліджень, як вітчизняних, так і закордонних фахівців, стосовно використання електромагнітних методів пошуку і виявлення рукотворних предметів в укриваючих середовищах (ґрунт, сніг, вода тощо), запропоновано науково-методичний підхід щодо планування експериментальних досліджень процесу виявлення нелінійних переходів вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі. Експериментальні дослідження, призначені для перевірки і уточнення розроблених теоретичних положень щодо створення перспективних дистанційно керованих радіолокаційних комплексів пошуку та виявлення вибухових пристроїв з неконтактними датчиками цілі за допомогою методу нелінійної радіолокації, а у випадку їх підтвердження – технічного обґрунтування вимог до пошукових пристроїв нелінійної радіолокації та дистанційно керованих радіолокаційних комплексів в цілому.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Міньон"

1

Приходько, Д. С., Кирило Сергійович Голотенко та О. А. Глібко. "Майстер-клас з растрової графіки". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49108.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Трихліб, В. І., С. І. Ткачук, І. М. Гайда, В. П. Майданюк, В. Ф. Сморгунова, К. С. Рихальська, Л. П. Антоненко та Ю. О. Кійченко. "Зміни біохімічних показників при пораненнях у військовослужбовців під час АТО". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43168.

Повний текст джерела
Анотація:
Своєрідність мінно-вибухової патології - в тяжкості поразок кінцівок, при одночасному ураженні органів і систем іншої локалізації. Найчастіше при осколкових, мінно-вибухових та вибухових ураженнях вражається голова (у 72 %), причому у кожного третього уражається головний мозок. У 49 % поранених уражаються груди. Крім забиття легень, серця, у половини поранених виявляються переломи ребер, у 40 % випадків ураження грудей супроводжується гемо- або пневмотораксом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Міньон"

1

Любомир Медвідь, Олег Мінько, Зеновій Флінта. Київ, 1992.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Любомир Медвідь, Олег Мінько, Зеновій Флінта. Київ, 1992.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії