Статті в журналах з теми "Мінливі умови"

У сучасному суспільстві за часів світової пандемії особливе місце займає процес переходу бізнесу в онлайн середовище. Зокрема, майже половина підприємств на початку карантину в березні 2020 року була закрита або була на межі закриття, що призвело до того, що бізнес-середовище було вимушене швидко адаптувалося до сучасної ситуації. Виникла необхідність активно залучати програми дистанційної роботи. У статті було проаналізовано вплив карантинних обмежень на бізнес-сферу, наведено статистичні дані впливу диджіталізації підприємств у умовах коронавірусної епохи. Також, було проведено дослідження щодо введення нових шляхів покращення економічних наслідків в сучасних умовах, зокрема, виділено роль керівника підприємства, такі зміни як пришвидшення функціонування цифрової бізнес-моделі підприємства. Було узагальнено поняття безпосередньо самої бізнес-моделі як складової мехіанізму роботи підприємства. Загалом, цифровізація процесів актуальна не лише на рівні окремих компаній: цілі галузі обирають цей шлях розвитку як єдиний спосіб реагування на швидко мінливі умови навколишнього середовища. Завдяки цьому цифрова трансформація промисловості, роздрібної торгівлі, державного сектору та інших сфер вже змінює життя кожної людини та кожного бізнесу. Загалом впровадження цифрових технологій розмиває географічні та фізичні кордони та відкриває нові економічні перспективи, соціальний та культурний розвиток країн, а також зростання регіональної та глобальної конкурентоспроможності. Пришвидшення диджіталізації на практиці показує високі показники продуктивності, а експерти говорять що карантин допоміг зробити справу наступних років. Без перебільшень локдаун за часів коронавірусу здійснив безпрецедентний вплив на увесь світ, але серйозні проблеми все ж таки залишаються. Компанії повинні запроваджувати цифрові бізнес-моделі сьогодні, якщо вони хочуть продовжувати існувати на економічному ринку в майбутньому. Тимчасові вдосконалення, які задовольняють клієнтів сьогодні, можуть стати постійними компонентами, що покращують роботу бізнес-компаній на протязі найближчих років.

Різноманітний кліматичний режим світового океану та стан водної поверхні грають істотну роль у формуванні мікроклімату внутрішньосуднових приміщень. Гідрометеорологічні умови, викликаючи різні фізіологічні відхилення від норми у пасажирів і екіпажу, можуть створити у перших незадоволення морською подорожжю, а другим ускладнити виконання службових обов'язків по управлінню судном. Основним призначенням судової системи комфортного кондиціонування повітря (ССККП) є автоматична підтримка заданих параметрів мікроклімату внутрішньосуднових приміщень незалежно від зміни в часі та просторі зовнішніх гідрометеорологічних умов навколишнього середовища. До найбільш поширених на морському флоті способам автоматичного керування і регулювання ССККП відноситься спосіб регулювання шляхом зміни температури холодоносія, яка в свою чергу регулюється зміною продуктивності компресора за допомогою системи керування «Unisab». Дана система допускає регулювання продуктивності компресора в автоматичному режимі, однак, виникає необхідність в завданні значення температури холодоносія механіком в залежності від мінливих зовнішніх і внутрішніх умов навколишнього середовища. Запропонована модель використання програмованих логічних контролерів в якості генератора сигналу управління завданням температури холодоносія дозволяє вирішити проблему коректного регулювання і таким чином збільшити надійність та енергоефективність експлуатації ССККП.

Мета статті – виявити сучасні тенденції хореографічної освіти в Україні та перспективні підходи підготовки хореографів в умовах вищої мистецької освіти третього десятиліття ХХІ ст. Методологія. Застосовано типологічний метод, що посприяв виявленню особливостей сучасної хореографічної освіти в Україні; метод системного аналізу, завдяки якому розглянуто типові тенденції та підходи професійної підготовки хореографів; метод теоретичного узагальнення та ін. Наукова новизна. Досліджено сучасний стан, виявлено тенденції та окреслено перспективи розвитку вищої хореографічної освіти в Україні; проаналізовано єдину систему формування та розвитку основ професійної мобільності майбутніх фахівців як одну з найбільш перспективних систем; виявлено, що забезпечення міжнародного стандарту освіти вимагає розширення в освітніх програмах «Народна хореографія», «Бальна хореографія» та «Сучасна хореографія» історичних, культурологічних, філософських, психолого-педагогічних та мистецтвознавчих аспектів. Висновки. Сучасна хореографічна освіта в Україні спрямована на розвиток творчих здібностей людини та створення багаторівневої системи мистецької освіти. Проблема розширення культурно-освітнього простору вирішується завдяки використанню різноманітних джерел культури та знань. Парадигма вищої хореографічної освіти в Україні початку третього десятиліття ХХІ ст. орієнтована на підготовку нового типу фахівців – професійно мобільних, які здатні легко пристосовуватися до мінливих умов соціуму, ринку праці, дозвіллєвих умов та ефективно працювати в інноваційному режимі. Розглядаючи професійну мобільність як одну з найважливіших характеристик сучасного фахівця, позиціонуємо єдину систему формування та розвитку її основ як найбільш перспективну систему в хореографічній освіті України. Теоретико-практичний дискурс вищої професійної хореографічної освіти в Україні спрямований на внесення коректив у процес оптимізації підготовки фахівців з метою розширення спектра кваліфікацій за умови збереження алгоритму спадковості кращих педагогічних розробок, що існують на сучасному етапі в мистецьких закладах вищої освіти України.

One of the priority areas of modernization of the educational system in Ukraine is decentralization. That indicates the development of the industry on a democratic basis. As a result, educational institutions today have a high level of autonomy in various aspects of activities - from the preparation, adoption and implementation of internal documents that regulate the educational process and guide the vector of institution`s development (charter, development strategy, regulations of the educational process, etc.) to self-assessment activities.Today educational institutions have managerial and financial autonomy, that allows to create a democratic space in the field of education, where decisions are made by those who directly influenced by its consequences. In such circumstances, the head of the educational institution has the key role in the process of implementation of educational reforms in school, he is a translator of modernization changes in daily work. Not only the autonomy and expansion of the powers of the head of the educational institution increased, but also requirements for professional training of managerial staff, their knowledge, skills and competencies are strengthened. The introduction of new strategies and concepts, the needs for educational, financial management, planning and monitoring of activities in market conditions, the introduction of information and communication technologies, the use of distance-learning technologies require the head to acquire new professional competencies. The challenges faced by the education manager when organizing work in a pandemic, the need to respond quickly to changing and unpredictable external conditions require flexibility and speed of management decisions. Modernization of education during the independence of Ukraine has necessitated special training of managers and directed the focus of academic educators and managers to study the training of managers in the field of education.In the context of globalization and European integration, it is important to study the approaches and experiences of foreign countries. Because of similarity of historical conditions and culture, experience of Poland as our closest European neighbor is interesting for pedagogical analysis. As the process of decentralization in Ukraine is still in its becoming and the education system in Poland is already successfully implementing that, the object of study of the article is the training of managers in the field of education in Poland. The article considers the scientific and normative principles of educational management in Poland, defines the legal requirements for applicants for managers positions in educational institutions and analyzes the basic course plan for education management. Key words: educational management, head of educational institution, management in the education system, training of educational managers, decentralization of education. Одним із пріоритетних напрямків модернізації освітньої системи в Україні за часів незалежності є децентралізація, що свідчить про розвиток галузі на демократичних засадах. Як наслідок, сьогодні заклади освіти мають високий рівень автономії стосовно різних аспектів діяльності – від підготовки, прийняття та виконання внутрішніх документів, які регулюють освітній процес та спрямовують вектор розвитку закладу (наприклад, статут, стратегію розвитку, положення по освітній процес тощо) до проведення самооцінювання діяльності. Наразі заклади освіти мають управлінську та фінансову автономію, що дозволяє створити демократичний простір в освітній галузі, де рішення приймають ті, кого безпосередньо стоються його наслідки. У таких умовах роль керівника закладу освіти є ключовою у впровадженні освітніх реформ на місцях, він є транслятором модернізаційних змін у щоденну роботу. Підвищується не тільки автономія та розширення повноважень керівника навчального закладу, а й посилюються вимоги до професійної підготовки управлінських кадрів, їхніх знань, умінь та компетентностей. Впровадження нових стратегій і концепцій, необхідність здійснення освітнього, фінансового менеджменту, планування і моніторингу діяльності у ринкових умовах, впровадження інформаційно-комунікативних технологій, застосування технологій віддаленого навчання вимагають від керівника набуття нових професійних компетенцій. Виклики, з якими стикається менеджер освіти під час організації роботи в умовах пандемії, необхідність швидкого реагування на мінливі та непередба-чувані зовнішні умови потребують гнучкості та швидкості управлінських рішень. Модернізація освіти за часів незалежності України зумовила потребу у спеціальній підготовці керівних кадрів та направила фокус вчених педагогів й управлінців на вивчення питання підготовки менеджерів освітньої галузі. У контексті глобалізації та євроінтеграції актуальне вивчення підходів і досвіду зарубіжних країн, зокрема найближчого європейського сусіда – Польщі, але не скільки через територіальну близькість, скільки через подібність історичних умов, які проходили системи освіти у двох країнах на зламі ХХ–ХХІ століть. Оскільки процес децентралізації в Україні фактично ще знаходиться на етапі становлення, а система освіти в Польщі вже успішно реалізовує таку політику, об’єктом дослідження статті є підго-товка управлінських кадрів у галузі освіти Польщі. У статті розглянуто наукові та нормативні засади освітнього менеджменту в Польщі, визначено законодавчі вимоги до претендентів на керівні посади закладів освіти та проаналізовано базовий план курсу з управління освітою. Ключові слова: освітній менеджмент, керівник закладу освіти, управління освітою, підготовка менеджерів освіти, децентралізація освіти.

Сучасні умови глобалізації бізнесу, значна обмеженість ресурсів, посилення конкуренції та прискорення технологічних нововведень вимагають від сільськогосподарських підприємств здатності швидко пристосуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Запорукою їх успішного продуктивного розвитку є забезпечення максимально ефективного використання наявного ресурсного потенціалу. У науці та практиці існує велика кількість різноманітних методичних інструментів, які сприяють покращенню функціонування суб’єктів господарської діяльності. Одним із таких інструментів, що забезпечує досягнення результативного розвитку, формуючи стійкі конкурентні переваги, є стратегія. Йдеться про складну модель, яка охоплює усі процеси на підприємстві. Використання керівниками сільськогосподарських підприємств прогресивних методів розробки стратегії є запорукою успіху її ефективної реалізації та нарощення підприємством конкурентних переваг в ринковому середовищі. У статті проаналізовано існуючі методи стратегічного планування, в основі яких лежить різна методика побудови стратегій. Проведено характеристику наступних методів: ресурсний метод, цільовий метод, метод екстраполяції, інтерполятивний метод, пробно-статистичний метод, критеріальний метод, нормативний метод, балансовий метод, матричний метод і побудова стратегічного плану. На основі опрацьованих джерел досліджено метод Хосин Канрі, що базується на застосуванні циклу Демінга та являє собою концепцію циклічного управління. Розроблено типову стратегію розвитку сільськогосподарського підприємства у вигляді Х-матриці. Дана стратегія розрахована на 3 роки і включає стратегічні і тактичні цілі, процеси і результати, між якими встановлені відповідні кореляційні зв’язки. Серед стратегічних цілей, що є типовими для сільськогосподарських підприємств виокремлено наступні: підвищення ефективності бізнесу, підвищення ефективності збутової діяльності, впровадження інноваційних технологій у виробництво та оптимізація бізнес-процесів. Відповідно керівництво сільськогосподарських підприємств можуть формувати більшу кількість перспективних цілей, виходячи із потреб суб’єктів господарювання. Отримані результати формують підґрунтя для подальших досліджень механізму формування та впровадження стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств.

У статті наголошується, що навчання у системі вищої освіти, передбачаючи інтенсифікацію процесу професійного становлення майбутнього фахівця гуманітарного профілю, має значний ресурс розвитку його комунікативних компетенцій професіоналізму. Експериментально визначено, що комунікативна компетентність не є спектральним набором певних компетенцій, а являє собою складну ієрархічну систему взаємозалежних, мінливих у часі компетенцій, різні рівні якої характеризують напрямки розвитку професійної траєкторії майбутнього фахівця-гуманітарія. При цьому комунікативні компетенції професіоналізму, як системні утворення та як функціональні системи, підпорядковуються у своєму системогенезі і у своєму функціонуванні та розвитку системно-генетичним законам та компетентнісній парадигмі професійної діяльності гуманітарного профілю. Розроблено системний програмно-цільовий проект соціально-психологічного супроводу процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю та визначено основні умови його ефективної реалізації. Ключові слова: майбутні фахівці гуманітарного профілю, компетенції професіоналізму, комунікативні компетенції, комунікативні компетенції професіоналізму, соціально-психологічні технології розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму.

Досліджено мінливість основних морфометричних ознак імаго мух Calliphora vicina R.-D. (Diptera, Calliphoridae) із двох вибірок (n = 33). Перша вибірка – особини, зібрані у природних умовах (паркові екосистеми м. Дніпропетровськ), друга – особини, культивовані у лабораторії при підтриманні постійної температури та вологості. Проаналізовано можливість використання Calliphora vicina R.-D. у біоіндикації антропогенних чинників на підставі результатів морфометричного аналізу. Найсуттєвіші відмінності між вибірками виявлено за шириною голови («лабораторні» особини характеризуються більш константними розмірами голови) та довжиною окремих сегментів кінцівок. В імаго, виведених у постійних умовах, спостерігається вкорочення сегментів I пари ніг порівняно з особинами «природної» вибірки. За більшістю інших лінійних промірів тіла Calliphora vicina R.-D. відмінності між вибірками не реєструються. Незначна мінливість морфометричних характеристик вказує на еволюційно зумовлену стійкість виду до зміни абіотичних факторів середовища. Тому використовувати Calliphora vicina R-D. (за умов розвитку в температурному діапазоні +17…+28 °С) як вид – індикатор зміни температурного фактора довкілля не доцільно.

У статті зроблено огляд провідних наукових праць з дослідження впливу вищої освіти на економічне зростання країни, на основі емпіричних даних за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу проведено оцінку впливу державного фінансування вищої освіти на економічне зростання країни на прикладі європейських країн, зроблено висновок про те, що збільшення державних видатків на вищу освіту майже не сприяє економічному зростанню країни. В умовах реалізації подальших тенденцій зі скорочення бюджетних видатків на вищу освіту запропоновано впровадження фінансової автономії університетів як механізму адаптації до мінливих зовнішніх умов та досліджено напрями підвищення якості вищої освіти через зміну державного фінансування в Україні.

У статті здійснено теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних особливостей професійної підготовки фахівців з інформаційних технологій, адже одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, у якому інформаційні технології є інструментом соціального розвитку країни. В умовах швидкої зміни технологій від системи освіти вимагається підготовка великої кількості ІТ-фахівців, які володіють певними професійними компетентностями та здатні працювати у постійно мінливих умовах сучасного суспільства. Ця потреба призвела до нового розуміння й оцінки ролі ІТ, обумовленої необхідністю консолідації зусиль світової спільноти у формуванні цілісного гармонізованого підходу до підготовки професійних ІТ-кадрів. Створення умов, що враховують психолого-педагогічні особливості студентів, які спрямовані на успішний розвиток продуктивного мислення та навчальної діяльності − одна з найважливіших проблем теорії і практики навчання студентів.

За результатами досліджень деревостанів бука лісового у типах лісорослинних умов (ТЛУ) С3 та D3 проаналізовано зміну локальної щільності в абсолютно сухому стані, у стані максимального насичення та локальної базисної щільності деревини стовбурів, деревини стовбурів у корі та кори стовбурів дерев. Встановлено, що найменш мінливою є зміна показників локальної щільності в абсолютно сухому стані та базисної щільності для деревини стовбура, але у ТЛУ D3 значення локальної щільності як в абсолютно сухому стані, так і базисна щільність, вздовж висоти стовбура зростає, а у ТЛУ С3 навпаки – спадає. Найвищою мінливістю відзначається локальна щільність кори стовбура на різних відносних висотах. Здійснено моделювання вікової динаміки базисної щільності деревини стовбура та її залежності від значення діаметра та висоти стовбура. З'ясовано, що характерним для динаміки значень середньої базисної щільності деревини стовбура бука лісового з віком для ТЛУ С3 та D3 є зменшення значень показника у молодому віці та поступове зростання до віку стиглості. Середні значення показника є вищими у ТЛУ С3, порівняно із ТЛУ D3.

Подається вирішення актуальної проблеми визначення рівня фінансово-економічної безпеки для компаній через призму нейро-фазі моделювання. Моделі, побудовані за допомогою нейро-нечітких мереж, є ефективним інструментом оцінки фінансово-економічної безпеки і дають можливість своєчасно виявити і подолати проблеми. Крім того, дані моделі є адаптивними, оскільки пристосовуються до змін економічного середовища, що дуже важливо в умовах нестабільної економіки. У даному дослідженні для цього пропонується використання багатошарової нейромережі, кожний шар якої вирішує свою низку завдань. Запропонований підхід дасть можливість визначати рівень фінансової безпеки компанії у різні моменти її функціонування. Розроблена модель дозволяє кожній компанії використовувати свою сукупність фінансових показників для визначення рівня безпеки. Кожний шар нейромережі є автономною одиницею, що дозволяє розвивати мережу. Для запропонованої моделі характерні властивості гнучкості та адаптивності до мінливих умов економічного середовища, що є необхідною умовою для її ефективного застосування в діяльності підприємства.

Мета дослідження – розглянути методи та моделі обґрунтування і прийняття управлінських рішень та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності цього процесу. Актуальність теми зумовлена тим, що адаптація підприємств до мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середо- вища є одним із головних завдань забезпечення стійкого розвитку економіки у цілому. Аби цього досяг- нути, під час прийняття управлінських рішень потрібно використовувати підходи, які врахували б максимальну кількість чинників, що впливають на поведінку підприємств. У ході дослідження вико- ристовувалися системний підхід, монографічний метод, методи узагальнення, дедукції та індукції, абстрактно-логічний метод та ін. З’ясовано сутність, структуру та етапи процесу прийняття управлінського рішення. Розглянуто методи та моделі прийняття управлінських рішень. Запропоно- вано заходи щодо вдосконалення технології прийняття управлінських рішень та підвищення їх ефек- тивності. Практична цінність статті полягає у тому, що запропоновані заходи щодо вдосконалення організації прийняття управлінських рішень можуть бути застосовані для поліпшення якості роботи вітчизняних підприємств.

У статті розглянуто проблему розвитку професійної мобільності, що необхідна сучасному молодому фахівцеві для успішної професійної діяльності в новому інформаційному суспільстві. Здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел з проблеми формування професійної мобільності фахівців, визначено особливості цього процесу відповідно до специфіки підготовки фахівців різного профілю. Зокрема, акцентовано увагу на теоретичному аналізі проблеми формування психологічної мобільності майбутніх педагогів професійного навчання у процесі професійної підготовки; визначено та теоретично обґрунтовано психолого- педагогічні умови формування психологічної мобільності майбутніх педагогів професійного навчання. Дослідження проблеми формування психологічної мобільності майбутніх фахівців в системі установ професійної освіти дало змогу виявити низку протиріч між об’єктивною потребою суспільствауфахівцях, здатних вибудовувати свою професійну траєкторіюв постійно мінливих умовах, і реальним станом професійної підготовки; між соціальним замовленням на підготовку психологічно мобільного фахівця й неможливістю його повноцінного виконання в умовах діючої вузьконаправленої освітньої системи. Оскільки прояв психологічної мобільності у процесі професійної діяльності неможливий без саморегуляції, акцентовано увагу на понятті «саморегуляція», так як саморегуляція проявляється через здатність керування власним психічним станом і поведінкою, з тим, щоб оптимальним чином діяти у складних педагогічних ситуаціях. Обґрунтовано, що задля ефективного формування психологічної мобільності майбутніх фахівців під час навчання та залучення студентів до активної роботи на занятті, необхідне формування стійкої позитивної установки на діяльність, високий рівень мотивації, розуміння змісту діяльності. Особливо це важливо при використанні активних методів навчання, основною умовою успішної реалізації яких є співпраця викладача і студентів, а також залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності.

Анотація. Метою статті є дослідження впливу цифровізації на діяльність підприємств та організаціюсистеми їхньої фінансової безпеки, зокрема сформувати визначення фінансової безпеки як структур-ної компоненти економічної безпеки в контексті цієї роботи, окреслити переваги та виявити проблемифункціонування підприємств в умовах цифрової економіки та сформувати теоретичні положення роз-робки механізму фінансової безпеки, адаптовані до умов цифрового середовища. Наведено авторськевизначення поняття фінансової безпеки як міри гармонізації в часі і просторі економічних інтересівпідприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища з метою формування відповідної системидля захисту фінансових інтересів підприємства від наявних і потенційних внутрішніх і зовнішніх за-гроз. Досліджено сутність цифрової економіки як нової парадигми розвитку економіки і суспільства, деосновним фактором виробництва є інформація, представлена в цифровому варіанті. Визначено харак-терні риси цифрової економіки, а також позитивні та негативні аспекти, які мають вплив на безпеку під-приємницьких структур. Визначено сутність і роль системи фінансової безпеки підприємства в умовахдіджиталізації економіки та сформовано основні положення розробки механізму фінансової безпеки,адаптовані до умов цифрового середовища. При цьому до результатів функціонування механізму фі-нансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки віднесено: забезпечення сталого розвиткув мінливих умовах; збільшення позитивних грошових потоків; створення і використання сучаснихІТ-систем та бізнес-моделей; формування високого рівня управління і швидкого реагування на загрози.Своєю чергою, забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки повиннобазуватися на таких принципах: системність; оперативність реагування на загрози; безперервністьздійснення заходів; узгодженість рішень і дій; доцільність витрат на заходи безпеки; компетентністьуправлінського персоналу та працівників компанії; послідовність у проведенні заходів; спрямованістьна результат.Ключові слова: фінансова безпека, цифрова економіка, діджиталізація, цифровізація, цифрові техноло-гії, цифрова трансформація, механізм фінансової безпеки.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.

В нинішніх мінливих умовах господарювання, ряду підприємств не легко зайняти свою нішу у сфері робіт, товарів чи послуг. Ще складнішою задачею є втримати свої позиції на ринку, зміцнити їх, чи показати довгострокову позитивну тенденцію зростання. Зміни зовнішнього середовища, політична дестабілізація, слабка економіка, світова пандемія, не визначений рівень соціального захисту населення – це ключові фактори, які впливають на розвиток підприємства нині. Для зменшення ризиків і загроз зовнішнього середовища, а навпаки, використання його можливостей, для розуміння, як реагувати на непередбачувані економічні фактори, як ефективно використовувати свій потенціал, як захистити своє підприємство у конкурентній боротьбі, потрібна система організаційно-економічних заходів для досягнення довгострокових цілей, або стратегія. З метою зменшення ризиків та загроз зовнішнього середовища, використання його можливостей, ефективного використання свого внутрішнього потенціалу, кожному підприємству необхідний виважений план стратегічного розвитку, сформована системи стратегічного управління для досягнення цілей організації. У статті висвітлено теоретичні засади стратегічного управління підприємством. Проведене детальне аналітичне дослідження ринку природного газу в Україні, що дозволило встановити нинішні тенденції споживання природного газу в Україні. Здійснено аналіз системи стратегічного управління оператора газотранспортної системи України, зокрема систематизовано цілі діючої стратегії та розглянуто напрямки і заходи, щодо їх впровадження. В статті сформовано пропозиції, щодо удосконалення плану стратегічного розвитку аналізованого підприємства, зважаючи на сучасні умови управлінської діяльності. Розглянуто можливість розробки Олеської та Юзівської газоносних сховищ, видобутку та транспортування сланцевого газу, що може стати перспективною для ГТС України. Проведене прогнозування та аналіз орієнтовної вартості робіт, щодо видобутку скрапленого газу.

Індивідуальні особливості діяльності нервової системи обумовлюють різний рівень обміну речо-вин в організмі, стійкість до впливу стресових факторів та швидкість пристосування до мінливих умов навколишнього середовища. Мета статті – з’ясувати вплив кортико-вегетативних механізмів регуляції на показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок. Типи вищої нервової діяльнос-ті в холостих свиноматок великої білої породи 3-річного віку визначали за допомогою методики умо-вних харчових рефлексів, тонус автономної нервової системи досліджували тригеміновагальним те-стом. У плазмі крові свиноматок визначали вміст лактату та пірувату, для оцінки взаємозв’язку та впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції проводили кореляційний та дисперсійний аналізи отриманих даних. Результати досліджень показали, що існує взаємозв’язок між показниками умов-но-рефлекторної діяльності, типом автономної регуляції серцевого ритму у свиноматок та вмістом лактату у плазмі крові. Виявлені вірогідні відмінності за вмістом лактату у плазмі крові між сви-номатками з різними типами автономної регуляції серцевого ритму. За даними дисперсійного аналі-зу, ваготонія чинить вірогідний вплив на вміст лактату у плазмі крові – η2х=0,34 (р<0,05). Окрім то-го, встановлено тісні взаємозв’язки між вмістом лактату у плазмі крові і ваготонією (r=0,91; p<0,01) та симпатикотонією (r=-0,64; p<0,01). Залежно від типологічних особливостей вищої нер-вової діяльності встановлено, що у свиноматок сильного врівноваженого рухливого типу вміст лак-тату у плазмі крові нижчий (на 15,06–15,96 %; р<0,05) порівняно зі свиноматками сильного врівно-важеного інертного та слабкого типів. З’ясовано, що рухливість процесів збудження і гальмування в корі великого мозку взаємопов’язана із вмістом лактату у плазмі крові (r=-0,46; р<0,05) та чинить на нього вірогідний вплив (η2х=0,36; р<0,01). Натомість, кортико-вегетативні механізми регуляції не мають вірогідного впливу на вміст пірувату у плазмі крові та співвідношення лактат/піруват. От-же, отримано нові наукові дані щодо впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції на окремі показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок великої білої породи.

Визначено, що в національній державно-управлінській діяль- ності змінилося поле раціональності, і нова технологічна реальність руй- нує усталені правила співіснування у суспільстві, логіку взаємодії, систему прийняття рішень, політичні теорії та практики. Зазначається, що концепти раціонального та ірраціонального в сучасних практиках менеджменту, ре- клами, зв’язків з громадськістю мають свої трансформаційні соціально-пси- хологічні особливості. Обґрунтовується, що в інформаційному просторі України забагато ін- формаційного шуму, фейків, маніпулятивних інформаційних повідомлень, які заважають формуванню раціонального мислення, що впливає на при- йняття рішень як кожною окремою людиною, так і на державному рівні. Стверджується, що архетипова методологія дає можливість припустити, що співвідношення раціонального та ірраціонального в суспільній свідомості українського соціуму є нестійким та мінливим й змінюється під зовнішніми впливами, зокрема засобів масової комунікації. Зазначається, що в суспіль- стві, маючи свободу та незалежність, не можна бути вільними від соціальних впливів. За таких умов, прогнозують автори, демократичний принцип “сво- боди слова” фактично перетворює інформаційний простір України на сферу впливу корпоративних інтересів різних політичних груп. Доводиться, що оглядове міждисциплінарне дослідження інформацій- ного простору на формування концепту раціонального та ірраціонального демонструє підвищення впливу на ірраціональну підсвідомість населення. Відбуваються спроби власників засобів масової інформації впливати на процеси когнітивних змін у суспільстві, використовуючи міфологізацію, забобони та стереотипи масової суспільної свідомості; відбувається перехід до шоутизації політичного дискурсу, посилення інформаційного шуму, що призводить до підвищення кількості людей з розвиненим модусом ірраціональної ідентичності.

У даній публікації висвітлено найважливіші питання функціонування системи управління якістю на підприємстві. Проаналізовано вплив системи управління якістю продукції на її конкурентоспро-можність. Досліджено розвиток системи управління якістю продукції, а також обґрунтовано принципи фор-мування та функціонування систем якості, які впливають на конкурентоспроможність самого підприємства. Доведено, що в системі широкомасштабної глобалізації зміцнення конкурентоспроможності набуває надзви-чайно важливого значення, адже не завжди керівники підприємств здатні швидко адаптуватися до сучасних мінливих умов бізнес-середовища, що становить велику загрозу подальшому ефективному функціонуванню підприємства. Для цього проаналізовано сучасні концепції управління якістю, основні принципи системи управ-ління якістю, а також зовнішні і внутрішні чинники, які впливають на якість продукції. Обгрунтовано, що першочергове завдання, яке постає перед керівництвом підприємства, - це розробка заходів щодо впроваджен-ня на практиці сертифікованої системи якості. Це забезпечить вищий рівень довіри у споживачів і партнерів у порівнянні з іншими підприємствами, тим самим зміцнивши його конкурентні позиції на ринку. Також пока-зано, які переваги вітчизняним підприємствам дає дане впровадження на практиці. Запропоновано основні напрями покращення управління якістю продукції на підприємствах через імплементацію системи управління якістю, яка відповідає стандартам ISO, та вико-ристання в практиці вітчизняних підприємств інтегрованих систем управління якістю. Це, в свою чергу, зміцнить конкурентні переваги підприємства через застосування системного і процесного підходів до управління підприємством, залучення інвестицій в інтелектуальний капітал, забезпечить підприємству високу ринкову позицію, а отже і сприятиме розвитку регіонів, де такі підприємства розташовані.

Роль держави постійно змінюється в системі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Функції держави маючи суто теоретичне підґрунтя розвитку державного управління про трансформуються через практичну реалізацію механізмів. Так, формування інноваційних механізмів державного управління в сфері охорони здоров’я вимагає перегляду змісту та форуми реалізації функцій держави. Зміна функцій держави понукає до трансформації системи державного управління, які пов’язують зі зміною геополітичних викликів, що змінюють ідеологічні, соціальні та політичні процеси в державах. Зміст та склад основних функцій держави є мінливим до історичного розвитку суспільства в більшій мірі функції змінюють форми своєї реалізації зі зміною політичних, ідеологічних та економічних умов. Через реалізацію проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я реалізуються сукупність функцій держави, що обумовлено функціональною спрямованістю, об’єктною приналежністю, формою реалізації соціальної функції. В контексті дослідження ролі держави в реалізації проектів державно-приватного партнерства вагоме значення надається трансформації функціональної ролі держави. Для визначення напрямів трансформації функцій держави в статті розглянуто підходи до їх класифікації, в результаті чого виділено пріоритетні функції, до яких віднесено забезпечення національної безпеки в умовах зовнішніх загроз (військових); економічна політика держави в умовах світової фінансової кризи та високого ризику дефолту; реалізація політки сталого розвитку в умовах екологічної кризи; політика щодо біженців, яка характерна для окремих країн Європейського Союзу в умовах напливу біженців з країн Близького Сходу; політика сфері охорони здоров’я в умовах пандемії коронавірусу. Окрім того, визначено функції держави за характером їх реалізації в контексті впровадження механізмів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я.

Актуалізовано проблематику особистісної ресурсності. Наголошено, що фахівець формується у виконуваній професійній діяльності, де особистісна ресурсність виступає важливою детермінантою його професійного розвитку, самоактуалізації та самореалізації. Підкреслено, що обрана тематика особливо актуальна під час розроблення психологічних засад діяльності в особливих умовах. В даній роботі зміщено акцент з психологічної ресурсності як характеристики особистості на особистісну ресурсність як складову психологічної ресурсності. Обґрунтовано, що особистісна ресурсність є віддзеркаленням особистості працівника правоохоронного органу, тим особистісним утворенням, яке допомагає правоохоронцю якісно виконувати професійні обов’язки, з легкістю адаптовуватися до мінливих умов професійної діяльності, підтримувати самодетермінацію, самоефективність, саморефлексію. Представлення особистісної ресурсності побудовано навколо теорії особистості С. Рубінштейна. Виокремлено такі компоненти особистісної ресурсності як спонукальний, інструментальний, характерологічний, рефлексивний. Спонукальний компонент особистісної ресурсності виявляється в потягах, бажаннях, інтересах, схильностях, ідеалах, світогляді, переконаннях працівника правоохоронного органу, при цьому проявляється і формується в ході його діяльності встановлюючи професійні орієнтири та проявляючись в діях. Інструментальний компонент особистісної ресурсності складає основу сукупності тих якостей правоохоронців, які обумовлюють саморегуляцію діяльності, яка здійснює функцію операційного програмування професійної діяльності. Характерологічний компонент особистісної ресурсності охоплює сукупність індивідуальних особливостей працівника правоохоронного органу, які формуються та знаходять свій вияв в діяльності, обумовлюючи способи поведінки. Рефлексивний компонент зорієнтований на усвідомлення правоохоронцем своєї поведінки і діяльності та визначає його готовність до самопізнання й саморозвитку. Представлені результати є відповіддю на виклики щодо розроблення особистісної ресурсності як мобілізаційного потенціалу особистості з метою якісного виконання професійної діяльності. Ключові слова: особистість, професійна діяльність, ресурсність, особистісна ресурсність, працівники правоохоронних органів.

Зростання обсягів виробництва сої пояснюється значним попитом на соєві продукти в багатьох країнах. Реалізувати генетичний потенціал сучасних сортів сої можна завдяки вивченню питань сортової агротехніки. Важливе місце посідають строки сівби сої, від яких залежить схожість насіння і одночасність їх появи, умови подальшого росту, що викликано освітленням, водоспоживанням, температурою та іншими факторами, які визначають продуктивність культури. Застосування регуляторів росту допомагає підвищити стійкість рослин до несприятливих та мінливих факторів зовнішнього середовища, покращує розвиток кореневої системи та живлення рослин. Мета досліджень – виявити вплив строків сівби та обробки насіння регуляторами росту на продуктивність середньостиглого сорту сої Ромашка в умовах Північного Степу України. Завдання – визначити вплив строків сівби та регуляторів росту на схожість насіння, площу листкової поверхні, кількість бульбочок, формування елементів структури врожаю. За результатами досліджень було встановлено, що значний вплив на схожість насіння мав регулятор росту Домінант, де у разі сівби 20 квітня схожість насіння становила 84,2 %, збільшення до контролю складало 3,6 %. При сівбі 1 травня схожість була вища і становила 85,5 %. Найбільша площа листкової поверхні рослин та кількість бульбочок утворилась при обробці насіння регулятором росту Домінант, де у разі сівби 20 квітня – 1037 см2/росл. та 31,2 шт./росл., що більше відносно контролю на 8,5 % та 9,1 %. Перенесення сівби з першого на другий строк призвело до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини в середньому на 45 см2, що складає 4,5 %. В умовах першого строку у рослин сої відмічено кращі показники структури врожаю. При застосуванні препарату Домінант утворилась найбільша кількість бобів – 25,4 шт./росл. та маса насіння – 5,03 г/росл., що перевищувало контрольний варіант на 7,2 та 5,0 % відповідно. Вищий рівень врожаю середньостиглого сорту Ромашка отримали при першому строкові сівби 20 квітня – 2,06 т/га. Перенесення строку сівби на 1 травня обумовило зниження врожайності в середньому на 0,18 т/га, або 8,7 %. З регуляторів росту більшою ефективністю відзначився комплексний препарат Домінант, що забезпечив отримання найвищої врожайності сої при ранній сівбі – 2,17 т/га та прибавку врожаю 0,21 т/га (10,7 %).

Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.

У статті представлено аналіз сучасних підходів до таких понять, як полікультурність, мультикультурна освіта, полікультурне виховання, полікультурна освіта, національна свідомість. Проблеми полікультурного виховання молоді, формування людської та національної самосвідомості, громадянської позиції, активного й відповідального ставлення до життя є одними з пріоритетних у процесі гуманізації людського суспільства. Полікультурне виховання – це процес входження людини в Іншу культуру, занурення в культурну своєрідність через розвиток особистої культури. У ньому відбивається різноманітність світу, воно допомагає зрозуміти його багатогранно-складну картину, а значить, сприяє адекватному сприйняттю молоддю мінливих умов життя. Полікультурне виховання допомагає адаптації як різних культурних груп, так, власне, і кожної окремої людини, включеної у взаємодію та спілкування. Воно орієнтоване на виховання таких якостей особистості, які б сприяли розвитку здатності долати конфліктність, засновану на відмінностях. Таким чином, полікультурне виховання являє собою адекватну відповідь педагогіки на такі явища сучасного світу, як процеси інтеграції та глобалізації більшості сфер життєдіяльності людини, зростання міжетнічної напруги та конфліктів, поширення деструктивної агресії в міжособистісних стосунках. Національна самосвідомість – це різновид свідомості соціальної спільноти, заснованої на уявленнях про соціальні цінності і норми, які визначають належність особистості до нації, етнічної спільності. Яскравим прикладом такого зростання є факт, що кількість народів в Україні. Полікультурна освіта – це залучення до етнічної, загальнонаціональної та світової культури, формування вміння і готовності жити в багатокультурному поліетнічному середовищі; формує відкритість особистості до розуміння і вивчення інших ціннісних основ, формує індивіда, що зберігає свою соціально-культурну ідентичність і прагне до розуміння інших культур. Мультикультурна освіта - це збереження і розвиток різноманіття культурних цінностей, норм, зразків і форм діяльності, що існують в даному суспільстві.

РЕЗЮМЕ. Відомі на сьогодні дані вказують на те, що бактеріальний вагіноз є значно поширеним клінічним синдромом порушення мікрофлори вагіни у жінок. Інфекційно-запальні захворювання жіночої статевої системи, які виникають на фоні бактеріальних вагінозів, становлять серйозну небезпеку для організму. Розвиток захворювань органів малого таза мікробної етіології залежить від персистентних властивостей мікроорганізмів, спрямованих на інактивацію факторів природної резистентності організму. Мета – вивчити наукові літературні джерела, у яких висвітлюються проблеми складу мікрофлори при дисбіозах вагіни та шляхи їх мікробіологічної корекції. Визначити найчастіші форми дисбіотичних станів, збудників та їх вплив на організм жінок. Результати. Дисбіоз вагіни – це поліетіологічний стан, у його розвитку беруть участь не тільки Gardnerella vaginalis, а й анаероби Mobiluncus spp., Bacteroides spp., Mycoplasma hominis та інші мікроорганізми. Єдиною причиною виникнення бактеріального вагінозу є порушення кількісного складу мікроорганізмів піхвового середовища на тлі інших дисбіотичних процесів організму. Ускладнення, пов’язані з бактеріальним вагінозом, включають хронічні запальні процеси внутрішніх статевих органів, розвиток спайкових процесів органів малого таза, неплідність, самовільне переривання вагітності на різних термінах, крім того, збудники БВ можуть впливати на розвиток злоякісних пухлин. Значною мірою дисбіози пов’язані з певними труднощами діагностики, резистентністю до лікування, надзвичайно високою поширеністю та можливістю розвитку тяжких ускладнень, особливо тих, що впливають на репродуктивну функцію людини. Висновки. Піхвова мікрофлора є не статичною, а мінливою макропопуляцією, в якій кількість визначених типів мікроорганізмів коливається в межах змін умов середовища їх перебування. Цей динамічний стан мікрофлори піхви не завжди беруть до уваги при аналізі результатів бактеріологічних досліджень. Вказана проблема потребує більш детального вивчення патогенетичних механізмів та шляхів медикаментозної корекції цього стану, що і буде предметом наших подальших досліджень.

У статті обґрунтовано необхідність використання в практиці вітчизняних підприємств системи контролінгу. Визначено її характерні складові та запропоновано методичний інструментарій, який дозволить вчасно коригувати розвиток підприємства в процесі його виробничо-господарської діяльності. Формування та розвиток систем та інструментів контролінгу, що включає постійний збір та обробку інформації, яка використовується для прийняття як оперативних, так і стратегічних управлінських рішень, представлено одним із напрямів удосконалення управлінської діяльності на промислових підприємствах. Уточнено поняття «контролінгу» як основи концепції ефективного управління промисловим підприємством. Представлено авторське визначення контролінгу як функціонально відокремленої сфери економічної роботи на підприємстві, пов’язаної з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в управлінні для прийняття оперативних і стратегічних рішень. Визначено головну мету впровадження контролінгу на підприємствах, яка полягає у побудові ефективної системи для прийняття, впровадження, контролю та аналізу управлінських рішень на підприємстві. Сформульовано основні постулати сучасної філософії контролінгу через взаємозв’язок напрямів зростання ефективності діяльності підприємства в цілому та його підрозділів. Обґрунтовано характерні особливості концепції контролінгу, серед яких найголовнішою визначено орієнтацію на майбутнє, тобто зауважено, що контролінг, використовуючи управлінську інформацію, прагне зменшити невизначеність майбутнього та адаптувати дії підприємства до постійно мінливих умов. За результатами проведеного дослідження ідентифіковано низку завдань, які необхідно вирішити, впроваджуючи контролінг на підприємстві, основними з яких встановлено: оптимізацію управління організаційною структурою підприємства; організацію ефективної системи обліку операцій та результатів; впровадження систем планування, контролю та аналізу діяльності; забезпечення мотивації персоналу у підвищенні ефективності роботи підприємства; автоматизацію систем бухгалтерського обліку та управління підприємством. Визначено результативні аспекти функціонування системи контролінгу та обґрунтовано новітні концепції контролінгу, які можна успішно використовувати на вітчизняних промислових підприємствах.

Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.

Види єдиноборств є специфічним засобом психофізичного тренування. Вироблення оптимальних алгоритмів функціонування психіки засобами фізичного впливу над тілом, мобілізація зусиль для подолання екстремальних факторів складної праці вимагають швидко й свідомо входити в специфічний психофізичний стан, в якому раціональна техніка визначає вимоги до розвитку рухових якостей, а рухові якості є основою для реалізації ефективних професійних рухових дій. Вимоги до особистості фахівця водного транспорту як спеціаліста екстремального профілю визначаються базовим комплексом професійно важливих психофізичних якостей, до яких належать: увага, мислення, оперативна пам’ять, емоційна стійкість, саморегуляція, соціально-комунікативні якості, достатній рівень здоров’я та професійна фізична підготовленість. Єдиноборствам притаманні такі особливості: оперативний характер діяльності, висока психічна напруженість, динамізм, нестандартні умови вирішення завдань, залежність результату від особливостей протидії супернику в часто мінливих стресових умовах явно вираженої конфліктної взаємодії. Запропонована методика застосування видів єдиноборств під час підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності містить такі стадії: 1) прийняття техніко-професійного рішення в екстремальній ситуації з двома фазами: формування рухової установки (вибір мети дії) і формування завдання в конкретних умовах; 2) вибір способів вирішення ухваленої техніко-професійної дії, тобто конкретної програми її реалізації; 3) реалізація прийнятого техніко-професійного рішення у порівняно простих умовах, без наявності суттєвих перешкод, і в більш складних, що вимагають оперативної реакції на конкретну ситуацію і відповідної корекції параметрів рухів або дій; 4) зміна самої рухової установки (зумовлена переважно тактично-професійним міркуванням). На факультативному занятті із самозахисту за темою «Поєдинок із рукопашного бою» зі здобувачами вищої освіти I та II курсів у кількості 30 осіб вимірювання психологічного напруження (за методом пульсового режиму) визначило перевагу студентів II курсу, в яких спостерігався оптимальний пульс під час виходу на татамі, впродовж поєдинку і після, що є показником стабільного рівня нервового стану й характеризує високі психофізичні якості. У здобувачів вищої освіти I курсу з досвідом та технікою, набутою впродовж I семестру навчання, різке коливання показників ЧСС до початку поєдинку (від 100–120 поштовхів у хвилину до 150–160 поштовхів у хвилину) супроводжувалося підвищеним передстартовим хвилюванням і вказувало на нестабільність нервово-психічного стану. Визначена нами в дослідженні динаміка змін ЧСС у здобувачів вищої освіти підтверджує вплив засобів єдиноборств (на прикладі рукопашних поєдинків) на рівень психофізичної підготовленості, який залежить від наявності оптимальної психічної напруги та від досвіду підготовки.

Мета. Оцінити хімічний склад цибулин нових форм цибулі шалот та виділити форми з високими стабільними параметрами вмісту поживних речовин. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-аналітичні. Одержано експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (Dospekhov B. A., 1985). Ступінь мінливості ознак цибулі шалот визначали за коефіцієнтом варіації, гомеостатичність (НОМ) – за В.В. Хангільдіним (Khangildin V. V.). Об’єктом досліджень були 20 форм цибулі шалот гібридного походження.. Стандарт сорт – Ліра. Результати. Наведено результати оцінки 20 форм цибулі шалот гібридного походження за вмістом поживних речовин у цибулинах. Виділено зразок Д-47, який здатний підтримувати стабільні високі параметри вмісту у цибулинах сухої речовини – 22,05 % (HOM=10,97), загального цукру – 16,59 % (HOM=2,15), сахарози – 15,12 % (HOM=2,30) і аскорбінової кислоти – 6,24 мг/100 г (HOM=0,32) та Д-81 з вмістом сухої речовини – 19,85 % (HOM=6,05), загального цукру – 13,88 % (HOM=4,25), сахарози – 11,81 % (HOM=1,57) і аскорбінової кислоти – 6,00 мг/100 г (HOM=0,56). Виділено два зразки (Д-106, Д-50), які істотно перевищують стандарт за вмістом сухої речовини відповідно (22,00 і 22,41 %), загального цукру (14,61 і 14,05 %) і сахарози (12,65 і 11,73 %), відзначаються стабільністю накопичення означених речовин за роками (V = 3,67 та 9,12 %) і високою гомеостатичністю (HOM=1,54 та 6,52). Установлено, що генотипова мінливість зразків за вмістом сухої речовини і загального цукру має незначний рівень відповідно (V = 8,40 % і V = 9,04 %), вмістом сахарози і аскорбінової кислоти – середній (V = 13,82 %) і моноцукрів – значний (V = 20,75 %). Найбільш залежним від мінливих умов вирощування у досліджуваних зразків є накопичення моноцукрів (V = 2,94...49,6 %) і аскорбінової кислоти (2,69...29,50 %), менш залежним – накопичення загального цукру (V = 1,00...15,08 %) і сухої речовини (V = 0,91..17,77 %). Висновки. Таким чином, проведені дослідження з визначення вмісту поживних речовин у цибулинах зразків цибулі шалот гібридного походження дозволили виділити перспективні форми для використання у селекційних програмах. Виділено: за стабільністю, гомеостатичністю і поживною цінністю зразки Д-47 та Д-81 (суха речовина, загальний цукор, сахароза та аскорбінова кислота) і зразки Д-106 та Д-50 (суха речовина, загальний цукор і сахароза).

Актуальність. Високі темпи прогресу науки й технологій, створення й поширення технологічних і організаційних інновацій, розвиток інформаційних технологій в умовах становлення української економіки, заснованої на знаннях, задають якісно нові вимоги до рівня підготовки кадрів з перспективних напрямів і спеціальностей. На теперішній час система вищої освіти є найбільш розвиненою складовою системи освіти України. Інноваційні процеси відбуваються в динамічно мінливому інформаційно-освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу, у ході насичення його новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Ринкова економіка змінює уявлення особистості про життєві перспективи, у зв’язку із чим освіта сьогодні розглядається як «ключ до успіху» [1, 65]. У майбутній професії увагу студентів привертає не тільки одержання нових знань, умінь та навичок, а й можливості швидкого кар’єрного просування та пов’язані з ним матеріальна забезпеченість і фінансова самостійність. Ці нові орієнтири значно змінили менталітет молоді: абітурієнтів, студентства й випускників. При цьому вони усе чіткіше усвідомлюють, що ринкові й у цілому сучасні суспільні відносини висувають жорсткі вимоги до їх професійних і комунікативних здібностей, умінню знаходити вихід зі складних ситуацій, швидко адаптуватися до стрімко мінливій ситуації. Особливу актуальність здобуває інноваційна освіта, що припускає особистісний підхід, фундаментальність, творче начало, професіоналізм, компетентність. Вирішення даної проблеми лежить в області проектування методичних систем навчання на основі комплексного використання традиційної, комп’ютерної й рейтингової технологій.Постановка проблеми.Існуючі організаційні форми навчання (лекція, практичне заняття та ін.) мають істотні недоліки: перевага словесних методів викладу змісту навчального матеріалу; усереднений загальний темп викладу матеріалу; фронтальна форма проведення практичних занять, що не враховує різнорівневість підготовки і працездатності студентів.Самостійна робота студентів з підручниками, навчальними посібниками утруднена через недостатнє структурування змісту навчального матеріалу, сухості мови викладу, повної відсутності емоційного впливу й контролю засвоєння знань.Автоматизовані навчальні системи дозволяють реалізувати основні принципи дидактики (навчання): науковість, системність, модульність, наступність, наочність і створюють передумови для підвищення якості професійної підготовки. Вони надають студентам наступні можливості: керування темпом викладу, повернення до вивчених розділів, багаторазове опрацювання матеріалу для його закріплення, користування термінологічним словником, перевірка засвоєння за допомогою питань і завдань, відпрацьовування умінь та навичок. Використовуючи автоматизовані навчальні системи неважко якісно організувати самостійну роботу, самоконтроль і контроль знань.Метою статті є розкриття можливостей професійної підготовки з використанням комп’ютерних технологій навчання у модульно-рейтинговій системі навчання.Основна частина. Досвід роботи у вищому навчального закладі показує, що студенти молодших курсів не можуть самі контролювати хід навчання, систематично й напружено працювати протягом семестру. На вирішення цих проблем спрямована модульно-рейтингова технологія як засіб формування в студентів пізнавальної активності протягом усього періоду навчання. Аналіз робіт показує, що модульно-рейтингове навчання сприяє розвитку й закріпленню системного підходу до вивчення дисципліни, формує в студентів навички самоконтролю, вимогливості до себе, стимулює самостійну систематичну роботу, а також допомагає виявити сильних і здібних студентів.Проблему запровадження у практику роботи вищої школи модульної системи навчання досліджували А. Алексюк, І. Богданова, В. Бондар, З. Кучер, П. Сікорський, П. Стефаненко, В. Стрельніков та ін. Запровадженню рейтингової системи навчання присвячені роботи С. Вітвицької, І. Мельничук та ін.Наш науковий інтерес викликала методична система професійної підготовки студентів з використанням комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання. Під методичною системою будемо розуміти педагогічну структуру, компонентами якої є мета, зміст, методи, форми й засоби навчання. У проектованій методичній системі передбачається, з одного боку, розкрити позитивний досвід існуючої методичної системи, а з іншого, – використати комп’ютерні засоби навчання для вирішення проблем у викладанні окремих дисциплін, наприклад, для викладання традиційно складних курсів у технічних вузах – теорія машин і механізмів (ТММ), теорія автоматичного управління (ТАУ). Для цього необхідно розробити: систему цілей; критерії відбору змісту методичної системи; систему методів навчання; особливості реалізації кожної з основних організаційних форм в умовах застосування автоматизованої навчальної системи; класифікацію комп’ютерних засобів, які будуть використовуватись в методичній системі по курсах ТММ і ТАУ:модульно-рейтинговий комплекс;модель автоматизованої навчальної системи й сценарій електронних підручників; - модель контролю.Система цілей методичної системи: формування наукового світогляду; накопичення знань, умінь і навичок; розвиток продуктивної розумової діяльності студентів; забезпечення професійної готовності майбутніх інженерів до використання отриманих знань при розв’язанні науково-технічних проблем.Комп’ютерні технології мають у своєму розпорядженні більші можливості для вдосконалення пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів, які доповнюються методами, що безпосередньо базуються на використанні комп’ютерів: метод використання комп’ютера як інструмента, що дозволяє значно розширити ілюстративну базу вузівського курсу; метод використання комп’ютера для формування алгоритмічної культури студентів; метод використання комп’ютера при виконанні розрахункових завдань; метод використання комп’ютерних технологій як засіб експериментування й моделювання.У проектованій методичній системі роль засобів навчання значно зростає. Підручники й навчально-методичні посібники традиційно відіграють важливу роль. Комп’ютерні навчальні засоби, що використовуються в різних курсах, можна розбити на два види:навчаючі програмні засоби з елементами моделювання (призначаються для організації й підтримки навчального діалогу студента з комп’ютером, надають середовище для комп’ютерного моделювання, необхідну навчальну інформацію з курсу, направляють навчання (електронні підручники й комп’ютерні практикуми));навчально-демонстраційні засоби навчального характеру (надають наочну навчальну інформацію як статичного, так і динамічного характеру (демонстраційні блоки з елементами мультимедіа)).Модульно-рейтинговий комплекс представляє собою сукупність модульної програми й рейтингової оцінки знань студентів. В основу розробленої рейтингової системи покладена концепція, що полягає в тім, що підготовка фахівця з міцними базовими знаннями залежить від способу їхнього формування. Міцність і надійність знань завжди вище, якщо їхнє формування відбувається не в авральній формі, що ми часто спостерігаємо, а систематично, протягом усього періоду навчання В методичній системі модульно-рейтинговий комплекс виконує дві функції: засобу керування навчальним процесом (реалізується через модульну структуру курсу) і система контролю (яка ґрунтується на оцінюванні всіх видів навчальної роботи з урахуванням якості й своєчасності виконання).Електронні підручники містять курси лекцій, демонстраційні моделі. По кожному розділу електронних підручників підготовлені тести декількох рівнів. Підручники виконані в технології Internet. У структуру підручника входять зміст і предметний покажчик, пов’язаний з лекціями гіперпосиланнями. Навігація реалізована з використанням функцій мовою JavaScript і елементами динамічного HTML. Тексти підручників відповідають державним освітнім стандартам вищої професійної освіти за напрямами і спеціальностями.Комп’ютерні засоби навчання – це програмний засіб або програмно-технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст. Предметний зміст передбачає, що комп’ютерні засоби навчання повинні включати навчальний матеріал з певної дисципліни. Під навчальним матеріалом розуміється інформація, як декларативного характеру, так і завдання для контролю знань і вмінь, а також моделі й алгоритми, що представляють досліджувані процеси. Методи оцінювання знань і вмінь студентів з даної дисципліні, курсу, розділу, теми або фрагменту з обліком встановлених кваліфікаційних вимог не зовсім досконалі. Особливістю поточного контролю, наприклад, повинно бути сполучення в ньому функцій перевірки знань і навчання. Засоби пересування по навчальному матеріалу повинні бути реалізовані таким чином, щоб це було можливим.Висновки. Використання комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання забезпечує підвищення інтересу у студентів до навчання, мотивує їх до навчально-пізнавальної діяльності і створює умови для індивідуалізації навчання у вищому навчальному закладі.

Метою написання статті є дослідження особливостей управління кадровим потенціалом аграрної сфери. Для ефективного функціонування та розвитку підприємства необхідно постійно підвищувати рівень кваліфікації працівників – найважливіший елемент людських ресурсів. Працівник сучасного підприємства повинен мислити стратегічно, бути освіченим, культурним та швидко адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища. У статті обґрунтовано необхідність виділення особливостей управління кадровим потенціалом аграрної сфери. Виявлено основні проблеми кадрового потенціалу аграрної сфери, головними причинами виникнення яких є відсутність належної матеріальної винагороди за працю, втрата престижності професій працівників аграрної сфери. Виділена необхідна умова для розвитку ефективного механізму управління кадровим потенціалом аграрної сфери.

У статті акцентовано увагу на низці важливих питань, пов’язаних з з процесом адаптації до но-вих та постійно мінливих умов господарювання підприємств харчової промисловості. В роботі проана-лізовані завдання подальшого удосконалення управління потенціалом сталого розвитку підприємств харчової промисловості України.

Стаття присвячена особливостям впровадження на вітчизняних підприємствах сучасних інструментів контролінгу витрат в умовах обмеженості ресурсів. Охарактеризовано витрати за окремими класифікаційними ознаками та обґрунтовано необхідність контролінгу витрат за мінливих умов господарювання. Здійснено прогноз результатів роботи вітчизняного підприємств на основі алгоритму експоненційного згладжування.

У статті досліджено основні показники фінансових результатів українських підприємств за видами економічної діяльності. Проаналізовано основні тенденції офіційних показників фінансових результатів за 2019-2020 роки, наведено темпи зростання прибутку та збитків. Виявлено найбільш стабільні – прибуткові та найбільш потерпілі – збиткові за період карантину галузі господарства. Визначено основні чинники, що вплинули на тенденцію зниження прибутковості, збільшення кількості збиткових підприємств, які негативно впливають на економіку країни в цілому. Запропоновано дієві засоби підтримки суб’єктів господарювання, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку підприємства, підвищення його прибутковості, стійкості до мінливих умов навколишнього середовища.

У статті розглянуто зміст компетентнісного потенціалу освітнього процесу, обґрунтовано актуальність його створення та реалізації в освітній практиці. Охарактеризовано, проаналізовано й доповнено понятійну систему. Визначено структурні компоненти компетентнісного потенціалу. Сьогодні суспільство вимагає від системи вищої освіти професійної підготовки майбутніх бакалаврів готельно-ресторанної справи, що володіють сучасними, фундаментальними знаннями, вміннями та навичками, здатних творчо підходити до розв’язання неординарних питань, бути конкурентоспроможними на ринку праці. Тому одним із чергових завдань вищої освіти є питання впровадження компетентнісного підходу у професійну підготовку студентів. Основна увага акцентується на компетенціях, що сприяють адаптації фахівців до мінливих умов сучасного ринку праці готельно-ресторанної індустрії й бурхливого розвитку науки й техніки.

У статті наголошено, що сучасна парадигма іншомовної освіти у технічних закладах вищої освіти України повинна, передусім, орієнтуватися на побудову такої системи підготовки фахівців інженерно-технічних спеціальностей, яка би передбачала студентоцентризм, відкритість, гнучкість, мобільність, практичну спрямованість та інтеграцію, що у майбутньому надасть можливість фахівцю адаптуватися до мінливих умов професійної діяльності. Констатовано необхідність перенесення акцентів на оволодіння іноземною мовою шляхом інтеграційної взаємодії професійно-орієнтованих дисциплін та іноземної мови через імплементацію змістовно-мовної інтеграції у навчанні. Обґрунтовано необхідність залучення змістовно-мовної інтеграції у навчанні.Схарактеризовано ряд проблем, пов’язаних із практичним упровадженням змістовно-мовної інтеграції у навчанні в освітній процес технічних закладів вищої освіти: недостатній рівень володіння англійською мовою студентами і викладачами фахових дисциплін для представлення навчального матеріалу англійською мовою; труднощі у співпраці викладачів іноземних мов та викладачів фахових дисциплін щодо створення та розробки навчальних планів, програм, матеріалів; поліпшення знання англійської мови, як студентами, так і викладачами.Представлено особливості змістовно-мовної інтеграції у навчанні в умовах підготовки студентів інженерно-технічних спеціальностей: одночасне опанування іноземної мови і майбутнього фаху (професійно-орієнтованих дисциплін); навчання іноземної мови як засобу для викладання та засвоєння студентами позамовного змісту; автентичність навчальних матеріалів; побудова атмосфери співпраці, довіри й емпатії; формування активної особистості, готової до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення; взаємодія викладачів іноземних мов та викладачів-предметників та ін.

У статті подано результати теоретичного аналізу проблеми професійного становлення особистості під час навчання у закладі вищої освіти. Визначено роль професійної свідомості у процесі професійного становлення майбутнього фахівця. Сконцентрована увага на описі стадій професійного становлення особистості. Стверджується, що професіоналізація є успішним показником процесу становлення і розвитку фахівця. Головною метою статті є теоретичний аналіз психологічних особливостей професійного становлення майбутнього фахівця в період навчально-професійної діяльності. Аналіз наукових джерел. Професійне становлення у психологічній літературі розглядається у контексті загальної проблеми життєвого становлення особистості. Вченими було досліджено розвиток особистості у процесі професійної діяльності (А. Деркач, Е. Зеєр, Є. Климов, Т. Кудрявцев, та ін); професійне самовизначення та деструкції (А. Маркова, С. Дружилова, Е. Симанюк); кризи професійного становлення (Л. Анцифєрова, Н. Глуханюк, А. Фонарьов); умови та ефективність професійної діяльності (А. Донцова, І. Колеснікова, Л.Карамушка); адаптація людини до професійної діяльності (В. Кікоть, В. Петровський, А. Фурман, Е. Еріксон та ін.); самодіяльність професійного становлення ( С. Л. Рубінштейн). Виклад основного матеріалу. Проблема становлення фахівця, це проблема особистісного і соціального розвитку фахівця як суб’єкта соціальної дії, здатного орієнтуватися і вирішувати професійні завдання у мінливих соціальних умовах. Професіоналізація являє собою процес, в результаті якого у працівника формується об’єктивна (наявність знань, умінь, навичок та професійно-важливих якостей) і суб’єктивна (усталена адекватна мотивація) готовність до професійної діяльності. Професіоналізація особистості протікає в опосередкованих і безпосередніх формах. Одними із важливих компонентів операціональної сфери професіоналізму є професійна свідомість і самосвідомість. Висновки. З’ясовано, що проблема становлення професіонала це, у першу чергу, проблема особистісного і соціального розвитку фахівця як суб’єкта соціальної дії. Усі необхідні професійні знання, уміння і навички, норми поведінки і ціннісні орієнтири, ідеали і внутрішні структури особистості формуються в процесі професіоналізації особистості. Професіоналізація – це цілісний безперервний процес становлення особистості фахівця, який починається з моменту вибору професії, триває протягом усього професійного життя людини і завершується при припиненні такої діяльності, це процес становлення і розвитку професіоналізму.