Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мінералізація води.
Статті в журналах з теми "Мінералізація води"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-27 статей у журналах для дослідження на тему "Мінералізація води".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Barylo, А. "АНАЛІЗ ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ І ГЕОТЕРМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГЕОТЕРМАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 74–85. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).74-85.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі матеріалів «Державного інформаційного геологічного фонду України» створено базу даних геотермальних об’єктів, в яку увійшло 655 об’єкта, які охоплюють 12 адміністративних областей України і близько 54 % існуючих родовищ вуглеводнів. Основними геотермічними і гідрогеологічними характеристиками об’єктів бази даних є: глибина залягання, літологія і склад порід, геологічний вік порід, товщина продуктивного горизонту, пластова температура і пластовий тиск, дебіт свердловини, зниження рівня води у водоносному горизонті під час випробування, мінералізація, газовий склад і вміст природного газу у підземних водах.
Аналіз гідрогеологічних і геотермічних характеристик геотермальних об’єктів виконано на основі структурно-гідрогеологічного принципу, тобто усі об’єкти розглядались стосовно крупних гідрогеологічних структур з єдиними регіональними межами і умовами формування родовищ підземних вод. Було проаналізовано чотири гідрогеологічні структури: Закарпатський внутрішній прогин, Прикарпатський передгірний прогини, Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн та Причорноморський артезіанський басейн. Для кожної структури побудовано діаграми розподілу пластових температур, глибин залягання і мінералізації підземних вод в геотермальних об'єктах бази даних.
Аналіз показав, що умови формування геотермальних родовищ в першу чергу залежать від теплового фону земних надр, але на процеси формування родовищ дуже істотний вплив має глибина залягання кристалічного фундаменту, розташування областей живлення і розвантаження термоводоносних горизонтів, глибина сучасного водообміну, літологічний склад водовмісних порід.
Створена база даних геотермальних об’єктів України може бути використана під час вибору першочергових проектів освоєння геотермальних ресурсів, а також для стратегічного планування геотермальної галузі в цілому. Бібл. 10, рис. 14.
2
Білоус, Анна Ярославівна, Оксана Ярославівна Тверда, Костянтин Костянтинович Ткачук, Олена Вікторівна Кофанова та Олексій Євгенович Кофанов. "Підвищення мінералізації питних вод за рахунок використання відходів виробництва щебеню". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 132–35. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-132-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз сучасних досліджень у напрямі мінералізації води в процесі водопідготовки. Розглянуто та обґрунтовано можливість використання відходів гірничого виробництва для мінералізації води після очищення, зокрема зворотнім осмосом. Проведено експеримент, у межах якого в ємність із дистильованою водою поміщались відходи гірничого виробництва у пропорції 100 г породи на 1 дм3 води. Дистильована вода настоювалася протягом доби. Відходи процесу виробництва щебеню отримано від ПрАТ «Товкачівський ГЗК». Досліджувана порода має такий склад: кварцит – 90–98 %, пірофіліт – 1–9 %, рудний мінерал – 0,3–1 %. Проведено дослідження хімічного складу води після мінералізації. Встановлено, що співвідношення масових часток «порода – вода» в пропорції 1:10 дозволяє наситити воду такими корисними елементами, як Кальцій, Магній, Натрій, Калій, Силіцій, а також фторидами. Однак варто зауважити, що вміст Феруму, Мангану та поліфосфатів також зростає. Визначення оптимальної пропорції «порода – вода», яка б дозволила максимально наситити воду корисними хімічними елементами та іонами й водночас забезпечити її відповідність ДСАНПІН 2.2.4-171-10, є предметом подальших досліджень.
3
Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська та В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.
4
Аніщенко, Л., В. Полозенцева, Б. Свердлов та Н. Винокуров. "Оцінка впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод Кривбасу на господарське використання р. Інгулець". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (25 лютого 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).91-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова та створеного при цьому особливого гідрологічного режиму на використання водних ресурсів нижньої ділянки р. Інгулець.
Вказано на необхідність оцінювання екологічного стану цієї ділянки річки та впливу на неї антропогенних чинників з відокремленням різних фаз штучно створеного гідрологічного режиму річки.
За цим принципом оцінено вплив регульованого скидання шахтних вод на якість води р. Інгулець на підставі систематизації та аналізу відомчих та опублікованих даних гідрохімічних вимірювань за період 2012–2017 р. р. у контрольних створах в межах ділянки р. Інгулець від Карачунівського водосховища до створу с. Садове.
За результатами аналізу даних гідрохімічного моніторингу під час скидання зворотних вод в осінньо-зимові періоди виявлені ключові впливи, які поширюються на всю нижню ділянку р. Інгулець і полягають у підвищенні мінералізації річкової води, насамперед, за рахунок вмісту хлоридів та сульфатів.
Оцінено придатність води нижньої течії Інгульця для використання у комунально-побутових цілях, рекреації та зрошення в різні фази штучного гідрологічного режиму. Встановлено, що за винятком гирла, де постійно переважає дніпровська вода, в усіх інших досліджених створах пониззя Інгульця якість води наближається до нормативної лише в період весняно-літньої промивки русла та оздоровчих попусків. Саме в цей період вода р. Інгулець використовується для зрошення.
Зроблено висновок, що промивка русла р. Інгулець з залученням значних обсягів дніпровської води, акумульованих у Карачунівському водосховищі, є єдиним реалізованим екологічним заходом, який дозволяє у сучасних умовах техногенного навантаження використовувати водні ресурси ріки для комунально-побутових цілей, рекреації та зрошення протягом вегетаційного періоду.
5
Mykhailovska, Olena. "Research of microelements content in the stratal waters." ACADEMIC JOURNAL Series: Industrial Machine Building, Civil Engineering 2, no. 51 (October 12, 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.26906/znp.2018.51.1309.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що пластова вода є джерелом цінних мікроелементів, а саме йоду та брому. Підтверджено, що йод і бром ‒ продукт єдиного процесу трансформації органічної речовини, що відбувається при високих температурах і тисках. Для визначення вмісту йоду застосовано йодометричне визначення з використанням гіпохлориту як окиснювача. Цей метод дозволяє визначити кількість іонів йоду з точністю до 0,02 мг в аналізованому об’ємі води без підготовки. Установлено, що пластові води приурочені до пісковиків глибиною від 3 ‒ 14 до 30 м. Води представлено у вигляді розсолів. Визначено, що пластові води Чижівського та Більського родовищ можуть бути віднесені до йодо-бромного типу (бром, який складає щонайменше 25,0 мг/л, йод ‒ принаймні 5,0 мг/л). Згідно з дослідженням вод Серпухівського горизонту Чижівського родовища, виявлено експоненціальну залежність між середнім умістом йоду та вмістом солей у пластових водах свердловин № 39, 50 Чижівського родовища. Вивчено пластові води Більського родовища. Серпухівські відкладення товщиною 200 м представлено щільними пісковиками та алевролітами. У пластових водах свердловин 104 і 105 виявлено бром, йод у кількостях, доцільних для промислового видобутку. Пластова вода має мінералізацію близько176 г л. Дослідження показали, що води Чижівського й Більського родовищ можуть бути використані для промислового вилучення йоду та брому, оскільки вміст йоду перевищує 10 мг/л, а вміст брому досягає 599 мг/л. З’ясовано, що ці пластові води є цінною сировиною для вилучення корисних мікроелементів, які зараз втрачаються.
6
Gomelya, Mykola, Olena Stepova та Viktor Kamaiev. "РОЗРОБКА ІНГІБІТОРІВ КОРОЗІЇ МЕТАЛІВ У ВОДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 275–83. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-275-283.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена гостротою проблеми захисту трубопроводів та обладнання від корозії при контакті з природними та стічними водами, включаючи високомінералізовані шахтні та пластові води. Постановка проблеми. Нині застосування високоефективних інгібіторів для захисту трубопроводів та обладнання від корозії та відкладень в енергетиці, промисловості, видобувній галузі є економічно вигідним та доцільним у плані захисту довкілля від шкідливих впливів при виливі або скиді забруднених вод із високою мінералізацією. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено застосування пасиваційних інгібіторів, таких як оксиетилендефосфонова кислота. Цей реагент забезпечував високу стабільність води щодо осадко відкладень. Високу ефективність при боротьбі з корозією забезпечували й інші композиції на основі фосфонових кислот. Ефективні інгібітори є досить дорогими, а сировина для їх виготовлення є важкодоступною на Україні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Створення ефективних інгібіторів корозії на основі похідних фосфористої та диметилолфосфінової кислот, перспективних стабілізаторів накипеутворення. Виклад основного матеріалу. Було розроблено новий метод синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію із гіпофосфіту натрію, пара форму та сульфіту натрію, а також створено новий інгібітор – нітрилоксиетиледиметилфосфонову кислоту шляхом конденсації фосфористої кислоти з етанол аміном в присутності формальдегіду. Отримані реагенти використовували як інгібітори корозії металів у водних середовищах. Показано, що вони не поступаються за ефективністю іншім інгібіторам пасиваційного типу у прісних водах. У мінералізованих водах ефективними були інгібітори адсорбційного типу. Висновки відповідно до статті. Створено нові методи синтезу диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетиледиметилфосфонової кислоти з доступних реагентів. Досліджено інгібітори корозії металів на основі диметилсульфонатфосфінату натрію та нітрилоксиетилдиметилфосфонової кислоти. Показано, що вони, наряду з іншими фосфонатами є ефективними інгібіторами корозії металів у прісних водах. Їх ефективність зростає в присутності іонів цинку. Показано, що інгібітори пасиваційного типу неефективні при захисті від корозії металів у високо мінералізованих водах. Захист металів від корозії забезпечують інгібітори адсорбційного типу.
7
Zamai, Zhanna, Svitlana Borovik, Ihor Kostenko, Hennadij Pasov, Nataliia Buialska та Serhii Tsybulia. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВОДОПІДГОТОВЦІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ВИРОБНИЦТВА ПИТНОЇ ВОДИ «СІВЕРСЬКА»". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 220–28. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-220-228.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі вирішено проблему розрахунку іонного складу води після змішування на ТОВ «Нептун» (смт. Мена Чернігівської області). Для додаткової мінералізації очищеної води після другого ступеня системи очистки компанії ECOSOFT (зворотній осмос) пропонується змішування її з водою після першого ступеню очистки (іонообмінний). Для оперативного визначення концентрацій кожного йону у результуючій воді використовується електронний табулятор Microsoft Office Excel. Для точного дозування води у відповідності з обраним коефіцієнтом змішування рекомендується цифровий давач рівня води ECMS. Автоматизація дасть можливість виробляти продукцію різного складу в залежності від замовлень споживачів.
8
Соколюк, В. М. "ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ВОДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ НАПУВАННЯ ТВАРИН У ПІВДЕННІЙ БІОГЕОХІМІЧНІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 124–28. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз формування складуводи, що використовується для напування тварин угосподарствах південної біогеохімічної зони України.Представлено санітарно-гігієнічну оцінку джерелводопостачання; досліджено санітарно-гігієнічніпоказники безпечності та якості питної води. Вста-новлено, що зони санітарної охорони біля водозаборіву господарствах відсутні, порушуються також са-нітарно-гігієнічні вимоги, що й сприяло бактеріаль-ному забрудненню підземних вод. Вивчено, що за хімі-чним складом досліджувана вода є прісною, з підви-щеною мінералізацією гідрокарбонатного класу групинатрію та кальцію другого типу. На основі резуль-татів досліджень виявлено, що вміст меркурію і мангануперевищував гранично допустимі концентрації.
The article analyzes the formation of water, which is used for watering animals on the farms of the southern biogeochemical zone of Ukraine. It is given the sanitary and hygienic estimation of water sources. There were investigated sanitary and hygienic safety and quality of drinking water. There was found that the sanitary protection zones on the farm near water intake were absent. The authors believe that this may promote bacterial contamination of underground water. There was established that as to the chemical composition of fresh water it had increased mineralization due to bicarbonate and sodium content and may be classified as the second type. There was also found that mercury and manganese content exceeds the maximum permissible concentration.
9
Лозовіцький, П. С. "Моніторинг мінералізації та хімічного складу води Дніпра в межах Канівського природного заповідника". Часопис картографії, Вип. 15 , ч. 2 (2016): 73–101.
Знайти повний текст джерела
10
Соболєв, А. С. "Вплив мінералізації поливної води на коефіцієнти переходу 137Cs та 90Sr в сільськогосподарську продукцію". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 1 (2000): 112–16.
Знайти повний текст джерела
11
Курило, С. М. "Основні тенденції багаторічних змін мінералізації води та вмісту головних іонів у річках України". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 2, № (41) (2016): 85–90.
Знайти повний текст джерела
12
КАСЬЯНЕНКО, Геннадій, та Станіслав МАЦАК. "ТЕХНОГЕННИЙ ФЛУОР У ҐРУНТАХ ТА ВОДОЙМАХ М. СУМИ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Флуор відіграє важливу роль у мінералізації кісток та утворенні зубних емалей в організмах людей і тварин. Нестача флуору спричиняє проблеми зі здоров’ям, як-от карієс зубів, відсутність утворення зубної емалі та зменшення мінералізації кісток, особливо в дітей. У разі надмірного споживання флуору можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, які однаково впливають на молодих і літніх людей. Високі концентрації флуору в організмі людини призводять до порушення метаболічних процесів, наслідком чого можуть бути скелетний чи зубний флюороз, нескелетні вияви або поєднання цих захворювань. Частота та тяжкість флюорозу залежить від концентрації флуору в повітрі, ґрунті чи воді та ступеня їх впливу на живі організми. Мета роботи полягала у визначенні впливу хімічного виробництва на вміст флуоридів у природних середовищах м. Суми. Основним техногенним джерелом надходження флуору в довкілля в регіоні дослідження є виробництво фосфатних добрив ПАТ «Сумихімпром», на якому як сировину використовують фосфорити з високим умістом сполук флуору. Методологія дослідження. Під час досліджень використано стандартні методи відбору зразків ґрунту і поверхневих вод. Аналіз умісту флуоридів у зразках здійснювали методом йон-селективної потенціометрії. Наукова новизна. Одержано результати цільових досліджень, які вказують на завищений (порівняно з гранично допустимим) уміст флуоридів як у поверхневих природних водах, так і в ґрунтах м. Суми. На прикладі Степового заповідника «Михайлівська цілина» визначено природний фоновий уміст флуоридів у ґрунтах, характерних для досліджуваного регіону. Висновки. Низький фоновий уміст флуоридів у ґрунтах регіону, наявність порівняно високого їх умісту в ґрунтах та в сніговому покриві на території, що прилягає до хімічного виробництва фосфатних добрив, свідчить про суттєвий внесок останнього до забруднення довкілля м. Суми флуоровмісними сполуками.
13
Сафранов, Т. А. "Мінералізація питних вод як показник їх якості та фактор впливу на здоров"я населення". Людина та довкілля. Проблеми неоекології, № 1/2 (29) (2018): 73–80.
Знайти повний текст джерела
14
Чугай, А. В. "MINERALIZATION OF THE RIVER MERTVOVID WATER AS AN INDICATOR OF ITS TARGET USING." Bulletin of Uman National University of Horticulture 1 (September 2021): 121–28. http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2021-1-121-128.
Повний текст джерела
15
Шерстюк, Н. П. "Прогнозування мінералізації та вмісту головних іонів у воді водойми хвостосховища Північного гірничо-збагачувального комбінату (Кривбас)". Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія 1, № (22) (2011): 111–19.
Знайти повний текст джерела
16
Маkаrеnko, І. М., I. M. Trus, and V. М. Grabitchenko. "Ion exchange demineralization and water softening with increased level of salinity and hardness." Odes’kyi Politechnichnyi Universytet. Pratsi, no. 1 (June 10, 2014): 235–41. http://dx.doi.org/10.15276/opu.1.43.2014.40.
Повний текст джерела
17
Ostroukh, O. A. "БАГАТОРІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ҐРУНТОВИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД ТЕРИТОРІЇ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ОСНОВІ ГІС)". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 22, № 3/2 (17 грудня 2014): 181. http://dx.doi.org/10.15421/111422.
Повний текст джерела
18
Morozova, Liubov, and Marina Hrynevych. "Quality control of medical and table mineral waters of Transcarpathia by the content of hydrocarbonates and the degree of mineralization." FOOD RESOURCES 9, no. 17 (December 25, 2021): 96–106. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2021-17-10.
Повний текст джерела
19
Нагірний, Я. П., О. В. Денефіль, Н. О. Твердохліб, О. С. Беденюк та І. В. Стефанів. "Вікові особливості реакції ендокринної системи у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи". CLINICAL DENTISTRY, № 3 (1 листопада 2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.3.12459.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено особливості вікових змін концентрації кортизолу, паратиреоїдного гормону, тироксину в динаміці у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи. Встановлено, що впродовж усього терміну спостереження концентрація усіх гормонів відрізнялася від норми і мала свої вікові особливості. Найбільше підвищення рівня кортизолу і паратиреоїдного гормону встановлено у постраждалих вікової групи 20–29 років, а тироксину – в пацієнтів вікової групи 40–49 років.
Мета дослідження – вивчити динаміку концентрації гормонів крові, які впливають на синтез і мінералізацію кісткової мозолі в ділянці перелому при лікуванні постраждалих із травматичними відкритими переломами нижньої щелепи різного віку.
Матеріали і методи. Проведено дослідження гормонального статусу 38 постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи 20–49 років на 1-й, 10-й, 20-й дні спостереження. Для цього у сироватці крові визначали рівень кортизолу за допомогою тест-системи FK 210R (версія 03.2002), паратиреоїдного гормону – за допомогою набору DSL ACTIVE I-PTH, тироксину – за допомогою тест-системи FK 212 R (версія 12.2001). Лікування перелому проводили із застосуванням назубних шин і стандартного медикаментозного забезпечення.
Результати досліджень та їх обговорення. Підсумовуючи отримані результати, можна стверджувати, що гормони щитоподібної залози мають моделюючий вплив на кістковий метаболізм. Метаболічні ефекти пояснюються синтезом та підвищенням активності багатьох клітинних ферментів, впливом їх на проникність клітинних і мітохондріальних мембран, а також стимуляцією метаболізму в мітохондріях. Вони контролюють синтез РНК в ядрах клітин, регулюють синтез білка в рибосомах, проявляють пермісивний ефект на генетично детерміновані процеси і дію інших гормонів.
Висновки. У хворих із травматичними переломами нижньої щелепи в усі вікові періоди встановлено дисбаланс гормонів, що впливають на синтез і мінералізацію кісткової мозолі.
20
Khudiiash, Y., M. Prychepa, O. Potrokhov, and O. Zinkovskyi. "CHANGE IN THE CONTENT OF GENERAL LIPIDS, GLUCOGENE AND PROTEIN IN THE FOOT TISSUE OF RUTILUS RUTILUS, LINNAEUS, 1758 FOR THE COMPATIBLE ACTION OF TEMPERATURE AND MINERALIZATION OF WATER." Visnyk of Lviv University. Biological series, no. 79 (December 20, 2018): 106–13. http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.79.11.
Повний текст джерела
21
Польщакова, Т. В., С. Г. Гуща та А. І. Новікова. "Перспективи використання підземних мінеральних вод Східного регіону України у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 38. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25740.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Зміни в суглобах при остеоартрозах (ОА) та остеохондрозі хребта (ОХХ) обумовлені прогресуючими дистрофічними, некробіотичними та репаративними процесами, надходженням токсичних продуктів напіврозпаду продуктів метаболізму, що потребує долучення до процесу систем детоксикації, які активують мінеральні води (МВ). За умов застосування МВ різного катіонно-аніонного складу проявляються особ ливості клінічного впливу на перебіг захворювань.
Мета дослідження: дослідження терапевтичної ефективності від зовнішнього застосування МВ – бромних залізистих розсолів, хлоридних кальцієво-натрієвих, слабкокислих з мінералізацією 40,88 г/дм3 свердловини (свр.) № 1359 с. Вербки Дніпропетровської області у пацієнтів із захворюваннями хребта і суглобів.
Матеріали та методи дослідження. Клінічні, клініко-лабораторні, клініко-функціональні, статистичні.
Результати дослідження та їх обговорення. Бальнеотерапію застосовували у 15 хворих (основа група) на гонартроз, коксартроз II–III cт. з незначним або помірним обмеженням руху, деформуючі дорсопатії з корінцевим синдромом, яким до традиційного курсу санаторно-курортного лікування (фізіотерапія, масаж, ЛФК) додавали курс бальнеотерапії з вказаною МВ (t° від 35 до 37 ºС, від Перспективи використання підземних мінеральних вод Східного регіону України у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями Польщакова Т. В., Гуща С. Г, Новікова А. І. ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, м. Одеса, Україна 12 хв до 15 хв, 2 дні поспіль, з днем перерви, на курс 12 ванн); 10 хворих (контрольна група), які отримували тільки традиційний курс. Під впливом курсового зовнішнього застосування даної МВ інтенсивність больового синдрому за шкалою ВАШ у суглобах та хребті зменшилась від 5,4 ± 0,2 балів до 4,6 ± 0,2 балів (р < 0,05), лейкоцитозу – від 10,6 ± 0,3 109/1 до 8,6 ± 0,4 109/1 (р < 0,05), ШОЕ – від 11,2 ± 0,4 мм/год до 9,1 ± 0,3 мм/ год (р < 0,05), рівень загального білірубіну у крові – від 15,0 мкмоль/л до 13,8 мкмоль/л на фоні збільшення на 19,8 % рівня прямого білірубіну відносно екскреції загального. У контролі зміни не носили такої вираженої тенденції (загальний білірубін від 15,1 ± 1,2 мкмоль/л до 15,1 ± 0,9 мкмоль/л, прямий від 3,2 ± 0,2 мкмоль/л до 3,5 ± 0,3 мкмоль/л).
Висновки. Застосування даної МВ покращує клінічну картину захворювань, рівень неспецифічних адаптаційних реакцій пацієнтів за даними лейкоцитарних формул, який зріс від 640 ± 127,1 балів до 967,5 ± 241,4 балів, активує метаболізм, дезінтоксикаційну функцію печінки.
22
Soloviy, Ihor, та Taras Kuleshnyk. "Комплексне оцінювання послуг екосистем лісоаграрного ландшафту". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 209–16. http://dx.doi.org/10.15421/412119.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є систематизація основних параметрів та алгоритму методики загального комплексного еколого-економічного оцінювання лісоаграрного ландшафту на основі теорії послуг екосистем, здійснення такого оцінювання на прикладі конкретного об'єкта та інтерпретація його результатів. Результати оцінювання можуть бути використані для визначення формування сценаріїв трансформації структури землекористування лісоаграрного ландшафту. Проаналізовано значення розуміння послуг екосистем для обгрунтування рішень щодо землекористування. Охарактеризовано особливості агроекосистем як постачальнка і споживача послуг екосистем в сучасних умовах. Запропоновано ідентифікувати та оцінювати послуги екосистем з погляду нової комплексної системи виробництва у ландшафті, що надає послуги забезпечення (продукти харчування, енергію) та підтримувальні і культурні послуги екосистем водночас. Розраховано вартість окремих ринкових і неринкових послуг екосистем та загальну вартість екосистемних послуг, наданих комбінованою системою землекористування (сільськогосподарські угіддя, пасовища та біоенергетичні плантації) для дослідної ділянки території у Жовківському районі Львівської області. У розрахунку взяті до уваги такі послуги екосистем: послуга з біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур; послуги з регулювання фіксації азоту і мінералізації грунту для сільськогосподарських культур і мікроорганізмів; послуга сприяння грунтоутворенню за допомогою дощових черв'яків; виробництво продуктів і кормів (сільськогосподарські культури і пасовище); виробництво сировини (біомаси); нагромадження вуглецю в грунті; гідрологічний потік у запасах підземних вод; послуга запилення рослин комахами, а також культурна послуга (ландшафтна естетика).
23
Ковач, І. В., Є. Н. Дичко, Ю. В. Хотімська, Х. А. Бунятян та Л. І. Кравченко. "ОСОБЛИВОСТІ КАРІЄСРЕЗИСТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ З РІЗНИМ ТОНУСОМ ВЕГЕТАТИВНОЇ ІННЕРВАЦІЇ". Інновації в стоматології, № 1 (1 червня 2021): 39–42. http://dx.doi.org/10.35220/2523-420x/2019.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що резистентність зубів до карієсу залежить від декількох чинників, особливо тих, що порушу-ють склад та властивості ротової рідини. Розбалансованість складу і властивостей цієї рідини у дитячому та підлітковому віці негативним чином впливає на якість вторинної мінералізації емалі, що спонукає до мно-жинного карієсу зубів. Тому ці показники біологічної рідини мають суттєве відношення до профілактичної стоматології, але чинники, що змінюють її йонний склад не завжди відомі клініцисту.Тому метою проведеного авторами дослідження стало вивчення білкового та мінерального складу рото-вої рідини в залежності від типу вегетативної іннервації у дітей молодшого шкільного віку для оптимізації профілактичних протикаріозних заходів.Авторами обстежено 201 дитину шкільного віку (6-7-річних) як практично здорових за заключенням шкі-льного лікарі-педіатра. За характеристиками нервової системи вони розподілені на три групи: нормотоніки (101 особа), ваготоніки(40) та симпатотоніки (60 осіб) – за методикою О.М. Вейна. Використані стандартні клінічні та параклінічні методи оцінки стану твердих тканин зубів. Способом іонообмінної хроматографії та SOS – форезу і шляхом виконання полум’яної спектрофотометрії визначали рівень йонів кальцію і фосфору та загальних білків, багатих на промін (ББП).Дослідженням встановлено, що стан вегетативної іннервації у дітей молодшого шкільного віку має пря-мий вплив на карієсрезистентність в період розвитку зубів. Більш суттєва захворюваність у дітей симпато-тонічної вегетативної реакції, яка знижує оптимальні умови на етапі «дозрівання» емалі зубів. Тому є необ-хідність в ЛПК первинної профілактики включати медикаментозні засоби заспокійливого та симпатолітично-го спрямування.
24
Shmatenko, A. P., O. F. Кuchmistova, I. V. Bushueva, V. O. Tarasenko, V. O. Кuchmistov та A. M. Кrychkovska. "Шляхи оптимізації фангокорекції стану здоров’я військовослужбовців: рекомендації лікарю-реабілітологу". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 39–55. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-039.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Успішне вирішення завдань, покладених на медичну службу вимагає високого рівня забезпеченості особового складу вітчизняних Збройних Сил максимально широким спектром лікувальнопрофілактичних засобів, у т.ч. природного походження. Україна займає позицію лідера серед європейських країн за рівнем забезпеченості цінними природними лікувальними ресурсами, за їх значимістю одними з найбагатших вважаються південно-східні регіони - Дніпропетровський та Запорізький, що й обумовило об’єкт дослідження. Як показав скринінг-аналіз, до сьогодні залишаються повністю не з’ясованими особливості формування ресурсного потенціалу цих регіонів, не узагальнені потужні можливості проведення лікувально-реабілітаційної роботи засобами природного походження серед військовослужбовців на відповідних курортних і позакурортних територіях.Мета дослідження – розширити можливості оптимізації застосування рекреаційних можливостей південно-східних регіонів України в місцях можливої дислокації військовослужбовців.Матеріали та методи. Застосовували загально-наукові та системно-оглядові методи інформаційного пошуку, зокрема скринінг-аналіз, систематизація та інтерпретація її результатів, маркетингових досліджень.Результати. Вперше здійснена порівняльна кількісно-якісна оцінка найпотужніших бальнеогрязьових джерел як ланки природного рекреаційно-ресурсного потенціалу Дніпропетровщини та Запоріжчини. Прослідковано взаємозв’язок виявлених ресурсів пелоїдів із напрямками проведення стаціонарного лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортних закладів на території обраних регіонів. Фрагментарно висвітлено результати маркетингового дослідження бальнеогрязьових препаратів як сегментів фармацевтичного ринку. Відмічена його насиченість за країнами-виробниками, асортиментом, можливими лікарськими формами. Означені чіткі переваги пелоїдопрепаратів у порівнянні з розчинами нативної грязі, властивості яких майже тотожні. Вичленено найбільш цікаві позиції для можливого розширення спектру проведення відновлювального лікування військовослужбовців, особливо на місцях відповідної дислокації, що є цілком зрозумілим і доречним.Висновки. Порівняльна оцінка відповідних ресурсів обраних регіонів виявила схожість типу мінералізації грязей (сульфідно-мулові) та відповідного спектру надання лікувально-реабілітаційних послуг в умовах санаторно-курортних закладів, розташованих на цих територіях. Вичленено водогрязелікарні та інші заклади, що спеціалізуються на обслуговуванні учасників ООС. Означено, що протягом особливого періоду вони повинні перетворитися у військові госпіталі та використовуватися за призначенням. Проаналізовано численні випадки успішної реабілітації наслідків воєнних травм, поранень різної етіології, переломів, хірургічних втручань, тяжких тривалих захворювань після курсу застосування нативних грязей або пелоїдопрепаратів. Наведені приклади не вичерпують лікувальний потенціал пелоїдів у якості замісної терапії, що визначає актуальність розробки нових лікарських засобів на їх основі. Узагальнені сучасні підходи до проведення пелоїдотехніки. Вважаємо раціональним продовжити дослідження означеного напрямку, що дозволить розширити межі реалізації оздоровчо-рекреаційного ресурсу кожного регіону України. Це дозволить максимально скоротити підгострий період реабілітації та повернути військовослужбовця до строю. Викладений матеріал доводить, що грязелікування маєзалишатися невід’ємною часткою реабілітаційної програми для особового складу вітчизняних Збройних Сил, особливо в сучасних історичних умовах.
25
Нікіпелова, О. М. "Моніторинг безпечності та якості природної мінеральної води свердловини № 14/7832 м. Одеса". Food Science and Technology 10, № 4 (26 грудня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i4.256.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема формування хімічного складу та біоценозів підземних вод досі є однією з найбільш складних проблем теоретичної гідрогеології. Найбільший інтерес представляють такі процеси, як зміни фізико-хімічного складу та мікробіологічного стану підземних вод. Моніторинг підземних вод та санітарно-мікробіологічні дослідження розглянуто на прикладі природної мінеральної води свердловини № 14/7832 м. Одеса з часом. Дослідження проводилися ДУ «УкрНДІ МРтаК МОЗ України» з 1999 по 2010 рр. На основі отриманих даних побудовано графіки, на які накладено апроксимаційні лінії. Їх використано для визначення можливої зміни макрокомпонентів та мінералізації. Взагалі, загальна тенденція залишається незмінною. Санітарно-мікробіологічний стан мінеральної води свердловини був задовільним.
26
Gopchak, I. V. "Ретроспективний аналіз динаміки змін якості поверхневих вод річки Західний Буг". Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Меліорація і водне господарство" 1, № 107 (1) (2 грудня 2018). http://dx.doi.org/10.31073/mivg201801-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено порівняльну характеристику зміни інтегральних показників якості води р. Західний Буг протягом 50-річного періоду за критеріями мінералізації, трофо-сапробіологічними показниками та показниками вмісту специфічних речовин токсичної дії; досліджено зміну якості води за даними характеристиками протягом останніх десятиріч; виконано узагальнюючі спостереження і висновки.
Встановлено, що аналіз змін екологічного стану охарактеризував води Західного Бугу: у віддаленій ретроспективі – категорія 4, води „задовільні”, „слабко забруднені”; у середній ретроспективі – категорія 5, води „посередні”, „помірно забруднені”; у близькій ретроспективі – категорія 4, води „задовільні”, „слабко забруднені”.
27
Zaliznyak, M. S. "КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ІЗ СУПУТНІМ ОСТЕОАРТРОЗОМ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ". Вісник наукових досліджень, № 3 (9 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5200.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено клінічні та лабораторні результати лікування генералізованого пародонтиту у хворих на остеоартроз із використанням хлоридно-кальцієво-натрієвої мінеральної води Новозбручанського родовища високої мінералізації та системних призначень остеотропних препаратів “Кальцемін” та “Аквадетрим”.