Увійти

Готові списки джерел за темами / Мікроби / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мікроби.

Статті в журналах з теми "Мікроби"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мікроби".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Mintser, O. P., та V. M. Zaliskyi. "ТРАНСФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ З АТЕРОГЕНЕЗУ: ВИКОРИСТАННЯ НАНО-АСОЦІЙОВАНИХ БІОТЕХНОЛОГІЙ І МЕРЕЖЕВОГО АНАЛІЗУ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (10 травня 2019): 4–24. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.1.10106.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто питання змінення знань про виникнення, розвиток і можливості профілактики атеросклерозу. Показано, що концепція про роль запалення як тригера ядра серцево-судинних захворювань на даний час має першочергове значення. Постулюється також, що мікроби можуть впливати на атерогенез різними прямими або непрямими засобами, тому, їх слід враховувати в якості факторів, сприяючих прогресуванню атеросклерозу. Отже, концепція сприяє подальшому дослідженню в зазначеній області. Підкреслюється думка, що печінковий рецептор LXRs лежить на перетині ліпідного обміну, вродженого імунітету, запалення та практично всіх основних шляхів розвитку атеросклеротичних уражень і серцево-судинних захворювань. Важливо зосередити увагу на процесах нано опосередкованого виявлення та терапевтичного контролю розвитку атеросклерозу за допомогою таргетування клітин (макрофагів інтими, «пінистих» клітин, ендотеліоцитів) і процесів (неоангіогенезу, протеолізу, апоптозу, тромбозу, метаболізму ліпопротеїнів високої щільності (HDL) і запалення).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Yankovskyi, D. S., V. P. Shyrobokov та H. S. Dyment. "МІКРОБІОМ У ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ". Інфекційні хвороби, № 3 (11 жовтня 2018): 5–17. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9407.

Повний текст джерела

Анотація:

Загальні відомості про мікробіом людини. В результаті тривалої коеволюції людини з мікробним співтовариством сконструйовано і вдосконалено додаткову анатомічну структуру тіла людини, яка отримала назву мікробіом. Цей унікальний мікробний орган має складну органну структуру, функціонуючу у взаємній згоді з усіма іншими органами та системами людини. Локалізація мікробіому в тілі людини. Всі біотопи тіла людини (ротова порожнина, волосся, ніс, вуха, сечостатеві шляхи, шкіра, очі, шлунково-кишковий тракт, бронхо-легенева системи) містять свій власний унікальний специфічний складний мікробний комплекс, що складається зі спеціалізованих мікробів з різними функціями. При цьому всі локальні мікробіоми перебувають у постійній взаємодії між собою і з макроорганізмом, утворюючи єдину надорганізмову систему. Функціональна активність мікробіому. Мікробіом бере активну участь в реалізації широкого спектра життєво важливих фізіологічних процесів, включаючи енергетичний гомеостаз і метаболізм, синтез вітамінів та інших важливих нутрієнтів, ендокринну сигналізацію, регуляцію імунної функції, метаболізм ксенобіотиків, токсинів, канцерогенів та інших шкідливих сполук, запобігає колонізації патогенами. Більшість цих функцій взаємопов’язана та тісно переплетена з фізіологією людини. Зміни мікробіому в онтогенезі. Процес формування мікробіому починається задовго до народження дитини і продовжується 2-3 роки після народження. У міру дорослішання та старіння організму спостерігаються помітні зміни мікробіому. Підтримка мікробіому на всіх етапах життя людини має величезне значення для поліпшення здоров’я населення всіх вікових категорій. Місце мікробіомних порушень в етіології захворювань людини. Багатьма дослідженнями показано, що зміни в мікробіомі асоціюються з широким спектром шлунково-кишкових і системних захворювань, включаючи запальні хвороби кишечнику, астму, ожиріння, метаболічний синдром, серцево-судинну патологію, автоімунні, нейроповедінкові, та з багатьма іншими хворобами. Сучасні підходи до оздоровлення мікробіому. Сьогодні пропонуються різні методи терапевтичного впливу на мікробіом: зміна дієти, застосування пробіотиків, пребіотиків або їх комплексів (синбіотиків), продуктів функціонального харчування, ентеросорбентів, проведення фекальної трансплантації та ін. Авторами запропоновані універсальні підходи до профілактики мікробіомних порушень та їх усунення в осіб різних вікових категорій, ефективність яких переконливо доведена клінікою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Yerkhova, Anna, та Maryna Katynska. "ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ СУЧАСНОЇ ТЕРАПІЇ БАКТЕРІОФАГАМИ". Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 125, № 3 (30 вересня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.3(125).2021.7-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Фаготерапія - це підхід до лікування бактеріальних інфекцій з використанням бактеріофагів. Віруси бактерій можуть бути використані як альтернатива антибіотиків при повсюдному розвитку антибіотикорезистентності серед мікробних штамів. Це проблема стає дедалі більшою з плином часу через неправильне застосування антибіотикотерапії. В природі бактеріофагів вже закладена специфічність до певних мікроб, при цьому вони не завдають шкоди організму людини. Лікування з використанням вірусів бактерій надає альтернативу традиційним методам при бактеріальних інфекціях. Залишається можливим варіант розвитку стійкості бактерій до бактеріофагів, але таку стійкість легше подолати, аніж антибіотикорезистентність. Тому що бактеріофаги можуть еволюціонувати, як і бактерії, внаслідок чого резистентність зникне. Бактеріофаги специфічні та проявляють свою дію на один або декілька видів, (Maghsoodi, Chatterjee, Andricioaei, ＆Perkins, 2019) в той час як традиційна антибіотикотерапія впливає як на шкідливі бактерії, так і на всю іншу мікрофлору людського організму. Саме особливість бактеріофагів проявляти свій терапевтичний ефект на обмежене коло мікробів робить їх безпечними для корисних бактерій (Choudhury, Tanmoy, Maiti, Biswajit, Venugopal, Karunasagar, ＆ Indrani, 2019). Також вагомим плюсом є те, що літичні віруси бактерій, на відміну від антибіотиків, не викликають бактеріостаз, а володіють лише бактерицидною дією, чим попереджують можливий рецидив інфекційного процесу на більш тривалий термін. Деякими вченими припускається теорія, що введення однієї дози бактеріофагів достатньо аби впоратись із збудником захворювання, однак головним критерієм при цьому є імунний кліренс фагів. Також, вагомим плюсом у користь використання бактеріофагових препаратів є те, що бактеріофаги поширені по всій земній кулі, до того ж їх склад і видове різноманіття величезне. З цього пункту є один мінус - в наш час все ще залишається незрозумілим механізм патентування фагів. Для представництв фармацевтичних компаній залишається багато питань щодо спільного використання біорізноманіття, так як потрібно вносити правки до різних протоколів. Однак, не зважаючи на це, виведені в лабораторних умовах бактеріофаги привертають увагу науковців в галузі інтелектуальної власності (Saha, & Mukherjee, 2019). У статті присутня класифікація бактеріофагів, опис механізму дії на бактерії та їх розпізнавання, порівняння вірусів бактерій з антибіотиками. Метою цього дослідження було описати сучасну класифікацію бактеріофагів, обґрунтувати використання саме літичних фагів та описати принципи лікування бактеріофагами захворювань, що пов’язані з дихальною системою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Таlko, М. О., та G. V. Filonenko. "Характеристика видового складу збудників при гнійних лімфаденітах у дітей та вибір антибактеріальної терапії". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 42–44. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.42.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити групи основних збудників при гнійних лімфаденітах (ГЛ) різної локалізації у дітей різних вікових груп; дослідити чутливість до антибіотиків домінуючих штамів для визначення антибактеріальної терапії. Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження 73 дітей за період з 2013 по 2015 р., яких лікували з приводу ГЛ. Досліджували матеріал та інтерпретували результати згідно з існуючими нормативними документами та методиками. Результати. Домінуючим мікробним агентом при ГЛ є S.aureus (67,6%). За результатами аналізу виявлена найбільша стійкість даного збудника до пеніцилінів – 56,3%. Високу протимікробну активність відносно S.aureus мали аміноглікозиди, фторхінолони та оксазолідінони. Висновки. Структура збудників ГЛ у дітей представлена грампозитивними бактеріями, серед яких основним є S. aureus, однак із віком їх спектр розширюється, з’являються мікробні асоціації. Використання антибіотиків має бути обґрунтованим на основі результатів мікробіологічних досліджень та моніторингу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Рожко, В. І., М. А. Лучинський, В. Б. Петрунів, Л. В. Пясецька та О. В. Рожко. "МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ СПЕКТР ЗУБНОГО НАЛЬОТУ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ В ДІТЕЙ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, № 2 (22 вересня 2021): 74–77. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначення мікробіологічного спектру та видового складу зубного нальоту у дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту з ура- хуванням множинного ураження карієсом зубів. Методи дослідження. Для клініко-лабораторних досліджень було відібрано 120 дітей, з яких сформу- вали основну групу – 80 дітей з множинним карієсом на тлі захворювань ШКТ, та порівняльну групу – 40 дітей з інтактними зубами з аналогічними сома- тичними ураженнями ШКТ. Матеріалом для мікробі- ологічного дослідження був зубний наліт. Наукова новизна. Частота виділення та ступінь обсіменіння зубного нальоту у дітей з множинним карієсом була вищою, ніж у осіб з інтактними зубами та характеризувалася наявністю видоспецифічних мікроорганізмів. Насамперед варто зазначити, що за наявності уражень ШКТ специфічними мікроорга- нізмами в зубному нальоті дітей основної групи були Helicobacter pylori. Максимальна частота виділення припадала на Lactobacterium 68,5% за щільності коло- нізації 4,11±0,12 lgKYO/мл, (р<0,001) у дітей з мно- жинним карієсом. Були ідентифіковані грампозитивні факультативні палички Nocardia у дітей з множин- ним карієсом на фоні захворювань ШКТ, а грамне- гативні факультативні палички Proteus виявлялись у 2,2 рази частіше, ніж у дітей порівняльної групи. Висновки. Розширення спектра мікробних асоціацій, значне превалювання карієсогенних мікроорганізмів (Str.mutans, Str.sanguis, Lactobacterium) сприяло про- гресуванню патологічного процесу та переконливо доводить їх патогенетичну дію в розвитку множин- ного карієсу. Слід зауважити, що наявність у зубному нальоті Helicobacter pylorі варто розцінювати як додатковий патогенетичний механізм інтенсифікації уражень органів та тканин ротової порожнини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Голобородько, С. П., О. М. Димов, Г. О. Іутинська та Л. В. Титова. "Вплив застосування комплементарних штамів бульбочкових і фосфатмобілізувальних бактерій на насіннєву продуктивність люцерни". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановлення впливу інокуляції насіння люцерни новим комплементарним бактеріальним препаратом Ековітал та позакореневого підживлення борним мікродо- бривом Авангард Р Бор на формування урожаю насіння люцерни. Методи. Закладання двофакторного польового досліду проводили методом розщеплених ділянок, де ділянки першого порядку – інокуляція насіння люцерни мікробним препаратом Ековітал, субділянки – позако- реневе підживлення борним мікродобривом Авангард Р Бор. Ступінь забезпеченості насіннєвої люцерни вологою, дефіцит вологозабезпечення та коефіцієнт зволоження встановлювали за Н.Н. Івановим. Визначення структури урожаю виконували за М.А. Бурнашовою, статистичний аналіз врожайних даних проводили за В.О. Ушкаренком, Р.А. Вожеговою, С.П. Голобородьком, С.В. Коковіхіним. Економічну ефективність вирощування люцерни на насіння розраховували за фактичними витратами, енергетичну ефективність – за О.К. Медведовським, П.І. Іваненком. Результати. За вирощування люцерни на насіння на темно-каштановому ґрунті в умовах природного зволоження урожайність насіння культури у контрольному варіанті без інокуляції насіння й застосування борних мікродобрив (контроль 1) не перевищувала 125–143 кг/га, а у варіанті з обприскуванням водою (контроль 2) – 126–144 кг/га. Під час застосування борних мікродобрив приріст урожайності насіння люцерни без інокуляції насіння Ековіталом порівняно з контролем 1 був істотно вищим, складаючи під час обприскування на початку буто- нізації 10,0 кг/га (8,0%), на початку цвітіння й масового цві- тіння – 11,0 кг/га (8,8%). За інокуляції насіння Ековіталом та застосування борних мікродобрив Авангард Р Бор на початку бутонізації приріст урожайності насіння люцерни сорту Анжеліка досягав 22,0 кг/га (15,4%), відповідно, на початку цвітіння і масового цвітіння – 23,0 кг/га (16,1%). Порівняно з контролем 2 приріст урожайності насіння люцерни без інокуляції Ековіталом становив на початку бутонізації 9,0 кг/га (7,1%); на початку цвітіння й у період масового цвітіння – 10,0 кг/га (7,9%), відповідно, за іноку- ляції насіння та початку бутонізації – 21,0 кг/га (14,6%); початку цвітіння і масового цвітіння – 22,0 кг/га. Висновки. За інокуляції насіння комплементарним бактеріальним препаратом Ековітал і застосування борних мікродо- брив Авангард Р Бор порівняно з контролем 1 (без іно- куляції насіння й підживлення борними мікродобривами) та контролем 2 (обприскування водою) у 2019–2020 рр. отримано суттєвий приріст урожаю насіння люцерни перш за все за рахунок формування більшої маси вегетативних і генеративних органів культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Soltys, M. P. "Ефективність препарату «Вітосепт» за передінкубаційної обробки яєць". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 324–30. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.42.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені результати застосування препарату «Вітосепт», діючою речовиною якого є натрію гіпохлорит, для передінкубаційної обробки яєць. У процесі проведеного аналізу на поверхні яєць встановлено наявність бактерій, дріжджів, пліснявих грибів, у тому числі й гнильних мікроорганізмів. Виявлено та ідентифіковано різні види мікроорганізмів, серед яких основними були Pseиdomonas aеruginosa, Micrococcus halobius, Staphylococсus aureus, Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Salmonellа pullorum, Proteus vulgaris, Aeromonas spp. Залежно від ступеня забруднення мікробна контамінація поверхні яєць коливалась у межах від 2 до 5 млн. мікробних тіл у розрахунку на одне яйце. Найменше забруднення яєць в інкубаційній і вивідній шафах спостерігалося на рівні верхнього ярусу лотків, найбільше – нижнього. Показники виводимостi яєць при застосуваннi рiзних концентрацiй препарату «Вітосепт» (Р<0,01-0,05 %) були вірогідно вищi, при цьому збереженiсть курчат до 60- добового віку була на 10 % більшою, анiж у варіанті, де застосовувалась обробка яєць класичним методом парами формальдегiду. За такої кількості активного гіпохлориту натрію в препараті відсоток недорозвинених плодів (завмерлі, задохлики, слабкі та каліки) теж був найнижчим, порівняно із партією яєць, оброблених класичним способом, шляхом примінення формальдегіду, чи цим же препаратом, але з дещо нижчою дозою активно діючої речовини. Кращий дезінфікуючий ефект препарат «Вітосепт» проявляє за наявності в ньому натрію гіпохлориту в кількості 500 мг/л. За передінкубаційної обробки яєць курей препаратом «Вітосепт» виводимість курчат, порівняно з партією яєць, оброблених формаліном зростає до 97,5 %, а збереженість – до 95,7 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Щербаненко, Джорджо. "Мікро-оповідання". Всесвіт, № 3/4 (2006): 130–41.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Гончаренко, В. Г. "Питання використання мікрооб"єктів у доказуванні". Адвокат, № 4 (2008): 15–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Ioffe, O. Y., S. L. Kindzer, O. P. Stetsenko, T. M. Galyga та A. V. Omelchenko. "Застосування вакуумної терапії ран в лікуванні інфекційних ускладнень з боку післяопераційних ран". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (23 жовтня 2020): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11464.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих з інфекційними ускладненнями з боку післяопераційних ран. Матеріали и методи. Впродовж 2014 – 2019 рр. у відділенні гнійної хірургії Київської міської лікарні № 3 (база кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця) проходили лікування 47 хворих з інфекційними ускладненнями з боку післяопераційних ран. Вік пацієнтів склав (45,7 ± 12) року, серед них – 27 (57,4 %) чоловіків та 20 (42,6 %) жінок. У дослідній групі лікування здійснювали з використанням мобільної помпи для вакуумної терапії ран NPWT KCI ActiVAC 300 ml. У групі порівняння використовували накладання традиційних марлевих пов’язок з розчинами антисептиків. Усім хворим в обох групах проводили антибактеріальну терапію, лікування супутньої патології. Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з результатами бактеріологічного дослідження ранового вмісту у хворих дослідної групи на третю добу мікробне число знизилося до 105–106, у мазках-відбитках некротичний тип цитограм змінився на дегенеративно-запальний тип у 19 (73,0%) хворих і в 7 (27,0%) хворих на запально-регенераторний тип, тоді як в групі порівняння показники мікробних чисел залишалися на попередньому рівні 108–109 та у 15 (71,4%) ще зберігався некротичний тип цитограм та лише у 6 (28,6%) хворих спостерігався дегенеративно-запальний тип цитограм. На 10 добу в дослідній групі у 24 (92,3 %) хворих мав місце регенераторний тип цитограм, у 2 (7,7 %) хворих – запально-регенераторний тип. В порівняльній групі у 15 (71,5%) мав місце дегенеративно-запальний тип, в 4 (19,0 %) – запально-регенераторний тип цитограм, а в 2 (9,5%) хворих – некротичний тип. Використання вакуумної терапії ран при інфекційних ускладненнях післяопераційних ран значно покращує результати лікування і скорочує терміни реабілітації хворих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Martsenyuk, V. P., A. S. Sverstiuk, T. V. Bihunyak, A. V. Pavlyshyn та O. M. Mochulska. "ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ БІОСЕНСОРНИХ ТА ІМУНОСЕНСОРНИХ СИСТЕМ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (10 травня 2019): 25–38. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.1.10108.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю. Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань. Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Малиновська, І. М. "Стабільність мікробних угруповань агроземів та перелогів різної тривалості". Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН", Вип. 2 (2017): 21–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Солодка, Л. О., М. І. Кривда, С. В. Костенок та Г. О. Смуров. "МІКРОБНЕ ОБСІМЕНІННЯ ЗЕРЕН ПШЕНИЦІ, ВИРОЩЕНОЇ В ЖИТОМИРСЬКОМУ ПОЛІССІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 4 (55) (10 травня 2022): 24–30. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Активний розвиток тваринництва потребує забезпечення галузі раціонами, у яких має бути врахована і поживність, і якість та безпечність компонентів. Визначення поживності корму є стандартною та нескладною задачею. Але корми, досконалі за органолептикою, можуть нести приховану небезпеку – мікотоксини. Ці речовини мікроскопічні гриби виділяють в стресових ситуаціях для забезпечення власного виживання. Нами було оцінено обсіменіння поверхні зерен пшениці, вирощеної в Житомирському Поліссі в 2020 р., зародками потенційних продуцентів мікотоксинів. Склад мікробних асоціацій вивчали за умов інкубації на агарі Чапека, за температури 32˚С, 23˚С та 15˚С (відповідно до коливань температур періоду збору врожаю пшениці в даному регіоні). На агарі Чапека, за будь яких умов культивування, розвивались представники морфологічної групи грибів (міцеліальні, дріжджові) та поодинокі клітини різних видів бацил. Навколо зерен, інкубованих за температур 23˚С та 32˚С реєстрували незначну кількість окремих колоній (від 20,6% до 33,9%, відповідно) та набагато більше злитих та багатошарових. В складі мікробних асоціацій, здатних розвиватись при різних температурах, краще зростали не дріжджові, а міцеліальні гриби. За 23˚С угрупувань міцеліальних грибів різних родів виявлено 81,4% від загальної кількості колоній, а за 32˚С – 72,3%. Температура 32˚С стимулювала розвиток асоціації мукоральних грибів та токсинопродуцентів з роду Aspergillus. В таких умовах мукоральні гриби за 5 діб утворювали плівки у вигляді газонів, аспергили – величезну кількість конідій. В інтервалі температур 23˚С-15˚С розвивались представники асоціації, в складі якої переважали відомі токсиноутворювачі – окремі види з родів Aspergillus, Penicillium, Alternaria тощо. Ці мікроорганізми утворювали зрілі колонії не за 5, а за 7-8 діб. Тому за влітку, при (30±2)˚С зерно пшениці, що використовується як компонент раціонів, має вивантажуватись із складських приміщень з низькою температурою через кожні 2-3 доби, а при (24±2)˚С – через 5 діб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Мельничук, Ф. С., О. А. Марченко та Г. В. Коваль. "Вплив неонікотиноїдних інсектицидів на мікробіом ґрунту на зрошуваних землях". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити вплив діючих речовин неоні-котиноїдних інсектицидів тіаметоксаму, тіаклопридута клотіанідину на мікробні угруповання ґрунтув умовах зрошування. Методи. Відбір зразків ґрунтупроводився на дослідних ділянках державного під-приємства «Дослідне господарство «Брилівське»»ІВПІМ Національного академії аграрних наук Українипротягом 2019–2020 років на ділянках, де вирощу-вали гібрид томата Лампо F 1. Стаціонарні модельнідосліди проводили на базі державного підприємства«Центральна лабораторія якості води та ґрунтів»Інституту водних проблем і меліорації Національногоакадемії аграрних наук України. Проводилось моде-лювання краплинного способу поливу. Строки поливівзразків ґрунту визначались тензометричним методом.Ідентифікацію, виділення та культивування мікроорга-нізмів ґрунту проводили за загальноприйнятими бак-теріологічними методиками. Для визначення відсоткаваріації досліджених параметрів ґрунту під впливомрізних доз кожного інсектициду здійснено двонаправ-лений дисперсійний аналіз (ANOVA). Дослідженнявпливу препаратів на ґрунтові мікроорганізми прово-дили за застосування в 1-кратній, 5-кратній та 10-крат-ній дозах та за тривалості експозиції 1, 14, 28 до 56 діб.Результати. Встановлено, що в разі підвищення дозиклотіанідину та тривалості експозиції відбуваєтьсязбільшення колонієутворювальних одиниць фосфат-мобілізуючих бактерій, бактерій роду Azotobacterта іммобілізаторів мінерального азоту. Встановленонегативний вплив клотіадину на кількість колоніє-утворювальних одиниць мікроміцетів і педотрофнихбактерій. У разі педотрофних мікроорганізмів змен-шення популяції достовірно залежало від поєднаннядози та тривалості впливу препарату. Також кількістьколонієутворювальних одиниць мікроміцетів зменшу-ється залежно від дози та тривалості дії тіаметоксамута тіаклоприду. Педотрофні мікроорганізми й акти-номіцети були менш чутливими до дії тіаметоксаму,статично достовірно на чисельність їх популяціївпливала тривалість дії препарату. Бактерії – іммобі-лізатори мінерального азоту в разі збільшення дозий експозиції тіаметоксаму та тіаклоприду протягом14 та 28 днів суттєво збільшували кількість колоніє-утворювальних одиниць. Виявлено, що збільшеннядози тіаклоприду та часу експозиції позитивно впли-ває на популяції амоніфікувальних бактерій та родуAzotobacter. Висновки. Встановлено, що збільшенняколонієутворювальних одиниць бактерій – іммобіліза-торів мінерального азоту у ґрунті під впливом тіаме-токсаму, тіаклоприду та клотіанідину вірогідно свід-чить про участь цієї групи мікроорганізмів у процесахбіодеструкції випробовуваних неонікотиноїдних інсек-тицидів. Найбільш чутливими до дії досліджуваних пестицидів в умовах зрошення були ґрунтові мікроор-ганізми, які належать до мікроміцетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kondrashevska, K., I. Kliuchka, T. Pirog, and Yu Penchuk. "DIVERSITY OF MICROBIAL SECONDARY METABOLITES." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 5 (October 2018): 44–60. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-5-8.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Писаренко, П. В., В. В. Москалець, Т. З. Москалець та В. І. Москалець. "АГРОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПОСІВАХ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 11–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено чутливість генотипів тритикале озимогона дію мікробних препаратів альбобактерину ідіазобактерину. Показано, що на початкових ета-пах розвитку рослин тритикале озимого біоаґентимікробних препаратів Azospіrіllum brasilense таAchromobacter album 1122 покращують азотне йфосфорне живлення, що відображається у збіль-шенні сирої та сухої маси рослин у 1,5–2,5 рази,площі листкової поверхні – 2–2,4 рази, урожайно-сті зерна – 1,1–1,3 рази. Відмічено, що конкретнийгенотип тритикале озимого по-різному чутливийна дію мікробних препаратів. Рослини сортівАД 256, Вівате Носівський, Славетне більш чутли-ві за показниками їх продуктивності у разі викори-стання як діазобактерину, так і альбобактерину,рослини сортів ДАУ 5 та Ягуар – діазобактерину,сортів Августо – альбобактерину. The sensitivity of the winter triticale genotypes to the microbialpreparations activity has been studied. It has been noted that eachvariety of winter triticale differently sensitive to the activity ofmicrobial preparations. Plant varieties AD 256, Slavetne, Jaguar,Vivate Nosivsky are more sensitive according to the productiveindices in case of using both nitrogen-fixing and fosfatmobilizingmicroorganisms, plant varieties DAU 5 and Yaguar – usingdiazobakterin, variety Augusto – albobakterin.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Avramenko, A. A. "МУЛЬТИМАСШТАБНИЙ АНАЛІЗ МІКРО- ТА НАНОТЕЧІЙ". Industrial Heat Engineering 39, № 2 (20 квітня 2017): 31–35. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2017.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Romanenko, I. I. "АСЕПТИКА І АНТИСЕПТИКА В РОБОТІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Медсестринство, № 3 (27 листопада 2018): 48–51. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.3.8781.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Nychytajlo, M. Yu, D. V. Andriuschenko, V. A. Mahlovanyj та V. P. Andriuschenko. "Характеристики сучасного бактерійного чинника при гострому панкреатиті та їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики". International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, № 2 (20 грудня 2017): 61–72. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-2.17.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи — вивчити характеристики сучасного бактерійного чинника (БЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та проаналізувати їх клінічне значення для обґрунтування лікувальної тактики. Матеріали і методи. Проведено 147 бактеріологічних досліджень вмісту перипанкреатичних рідинних скупчень та некротизованих тканин підшлункової залози і заочеревинної клітковини з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Чутливість аеробних бактерій до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, анаеробних бактерій — за допомогою тест-систем АТВ ANA (BioMerieux. Франція). Ступінь чутливості/резистентності аеробних мікроорганізмів до анти- бактерійних засобів оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок “Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”», а анаеробних — на підставі мінімальної інгібувальної концентрації антибіотика. Результати та обговорення. Установлено, що БЧ при ГП представлений широким спектром мі- крофлори з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 %) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %). Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори засвідчив незмінність існуючих асоціацій упродовж усього періоду захворювання у кожного другого хворого. Приєднання інфекційного чинника до первинно асептичного запального процесу відбувається як у ранні (до одного тижня, 17 %), так і в пізні (через 3 тиж, 31 %) терміни. Визначено чутливість мі- крофлори до антибіотиків та виявлено умови виникнення її полірезистентності. З’ясовано особливості використання антибіотиків на різних етапах лікування в режимі превентивної та етіотропної терапії. Виявлено деякі ознаки інфекційного чинника, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки. Бактерійний чинник (панкреатична інфекція) при ГП представлений переважно ентеробактеріями і анаеробною неклостридіальною флорою з неоднаковою тропністю окремих видів бактерій до рідинних та тканинних патоморфологічних субстратів. Незмінність верифікованих мікробних асоціацій відзначено впродовж усього періоду захворювання в 54 % спостережень. Аналіз асоціаційності культивованої мікрофлори за індексами частоти виявлення (Рi), постійності (С) та домінування (D) дає підставу вважати бактерії Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes «мікробами-індикаторами» наявності анаеробної флори. Інфікованість залози або заочеревинної клітковини, раннє приєднання інфекційного чинника, домінування аеробно-анаеробної флори та її грамнегативна приналежність можуть бути об’єктивними критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запального процесу підшлункової залози в 68 % спостережень. У післяопераційний період антибіотики доцільно використовувати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Pirog, T. P., and Yu V. Korzh. "Ethapolan–microbial exopolysaccharide multifunctional assignment." Biopolymers and Cell 22, no. 3 (May 20, 2006): 171–85. http://dx.doi.org/10.7124/bc.00072e.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Патика, М. В., та Ю. П. Москалевська. "МІКРОБНІ ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВУГЛЕЦЮ В РИЗОСФЕРІ БУРЯКА ЦУКРОВОГО ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 34–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено порівняльний аналіз чисельності зафункціональною спрямованістю мікробіоти ризосфе-ри буряка цукрового, що бере участь у трансформа-ції вуглецю та його сполук, за різних агрозаходів. Ви-значено вміст органічного та лабільного водорозчин-ного вуглецю в чорноземі типовому, стан посівів бу-ряка цукрового. Встановлено, що локалізація органіч-них речовин у верхньому кореневмісному шарі ґрунтусприяє зростанню чисельності мікроорганізмів, якіберуть участь у перетворенні вуглецевих сполук уризосфері культури. The comparative analysis of the number by a functional targeting of the microbiota of sugar beet rhizosphere, which is involved in the transformation of carbon and its compounds, under different agrarian measures was conducted. The content of organic and labile water-soluble carbon in the chernozem typical and a condition of sugar beet crops is defined. It is established that localization of organic substances in the upper root-inhabited soil layer contributes to increase the number of microorganisms which involved in the carbon cycle in crop’s rhizosphere.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мироник, Елена, Елена Беляева та Валентина Синица. "ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ СУФФИКСА -ITIS". Modern engineering and innovative technologies, № 10-03 (31 грудня 2018): 85–90. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-03-002.

Повний текст джерела

Анотація:

У порівняльному аспекті на матеріалі латинської та англійської терміносистем досліджується продуктивність суфіксального способу утворення термінів на позначення інфекційних захворювань, спричинених патогенними мікробами, спірохетами, вірусами, та інвазійн

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Konechnyi, Yulian, Yuriy Skurativskyi, Iryna Tymchuk, Yaroslav Pidhirnyi, and Olena Kornіychuk. "MICROBIOLOGICAL PROFILE OF NOSOCOMIAL INFECTIONS." Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences 55, no. 1 (June 24, 2019): 56–64. http://dx.doi.org/10.25040/ntsh2019.01.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Pirog, T. P. "MICROBIAL SURFACTANTS. I. GLYCOLIPIDS." Biotechnologia Acta 7, no. 1 (2014): 9–30. http://dx.doi.org/10.15407/biotech7.01.009.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Pirog, T. P. "MICROBIAL SURFACTANTS. II. LIPOPEPTIDES." Biotechnologia Acta 7, no. 2 (2014): 9–25. http://dx.doi.org/10.15407/biotech7.02.009.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Kots, S. Ya, та V. V. Morgun. "СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ ТА МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ЇХ ОСНОВІ". Science and Innovation 17, № 2 (27 квітня 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.02.039.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Препарати на основі високоефективних і конкурентоспроможних штамів бульбочкових бактерій поліпшуютьазотне й фосфорне живлення рослин, слугують джерелом біологічно активних сполук, є екологічно безпечними, проявляють високу селективну дію та післядію, підвищують урожайність та стресостійкість бобових культур.Проблематика. Із посиленням хімізації сільськогосподарського виробництва зростає рівень забруднення довкілля та погіршується якість продуктів харчування. Тому актуальним є пошук нових, науково обґрунтованих підходів до створення сучасних систем господарювання, які забезпечать виробництво екологічно чистої рослинної продукції. Доцільним шляхом вирішення проблеми на сьогодні є оптимізація рослинно-мікробних взаємодій, одним із видівяких є бобово-ризобіальний симбіоз.Мета. Отримання високоефективних штамів ризобій сучасними засобами молекулярної біології та нанобіотехнології та розробка на їхній основі інноваційних мікробних препаратів для інокуляції насіння бобових культур.Матеріали й методи. Використано штами бульбочкових бактерій люцерни, козлятника, сої, гороху і люпину та штам S17-1 Esсherichia coli з різними плазмідними векторами. Застосовано методи аналітичної селекції, мікробіологічні, фізіологічні та статистичні.Результати. Отримано високоефективні конкурентоспроможні штами ризобій під основні бобові культури, які забезпечують зростання урожаю на 11—21% порівняно зі штамами-стандартами. Розроблено препарати нового покоління «Ризостим» та «Ризостим-М», які є комплексними інокулянтами бінарної дії на основі бульбочкових бактерій та додаткових біоагентів.Висновки. Створені мікробіологічні інноваційні препарати забезпечують істотний економічний ефект, спрямовані на отримання екологічно чистої продукції, збереження й відтворення родючості ґрунтів, що зумовлює перспективність їхнього використання у сільськогосподарському виробництві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Должикова-Поліщук, Л. В. "Маркетинг міжнародних туристичних послуг: мікро- і макрорівень". Економіка та держава, № 2 (2013): 100–101.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Должикова-Поліщук, Л. В. "Маркетинг міжнародних туристичних послуг: мікро- і макрорівень". Економіка та держава, № 2 (2013): 100–101.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Varbanets, L. D. "Microbial Glycopolymers: Structure, Functional and Biological Activity." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 79, no. 6 (November 30, 2017): 13–27. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj79.06.013.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Shevchenko, L. V., and Yu V. Dobrozhan. "The effect of doxycycline on the microbial composition of chicken manure." Sučasne ptahìvnictvo, no. 7-8 (October 12, 2020): 18–23. http://dx.doi.org/10.31548/poultry2020.07-08.018.

Повний текст джерела

Анотація:

The use of antibiotics during treatment of infectious diseases of chickens causes the release of their residues with manure and entry into the environment, which creates a risk of antibiotic resistance pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms and violates the microbiocenosis of the digestive system of chickens. The purpose of research was to determine the effect of doxycycline as one of the most common antibiotics used in poultry on the microbial composition of chicken manure. Ingestion of doxycycline solution to the laying hens in therapeutic doses for 7 days caused a decrease of the number of gram-negative rodshaped bacteria, which include most strains of E. coli, by 43.5 %. The use of an aqueous solution of doxycycline to laying hens at therapeutic concentrations caused a 5.2-fold decrease of the number of Citrobacter colonies and a 4.4-fold decrease in Proteus mirabilis colonies in the laying hens manure, indicating a certain sensitivity of these microorganisms to doxycycline. Doxycycline at therapeutic concentrations did not affect to the number of microorganisms of the enterobacteria family: Klebsiella, Enterobacter and E. Faecalis, which were not sensitive to doxycycline. The effect of doxycycline in therapeutic concentration on the number of Staphylococcus in the chickens manure, including the opportunistic S. epidermidis, and the pathogenic species S. aureus, has not been established either. After stopping the use of doxycycline in the therapeutic concentration to the chickens of industrial herd on day 10, it was found that the number of E. coli bacteria in the manure was restored almost to the level of the control group. Microorganisms belonging to the genus Klebsiella, their numbers in the chickens manure 10 days after cessation of use of doxycycline in therapeutic concentration, recovered 4 times slower than the control.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Вільний, Р. П. "Вплив мінімізації обробітку грунту на структуру мікробних угруповань азотного циклу чорнозему типового". Агрохімія і грунтознавство, Вип. 81 (2014): 118–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Іутинська, Г. О. "Мікробні біотехнології для реалізації нової глобальної програми забезпечення сталого розвитку агросфери України". Агроекологічний журнал, № 2 (2017): 149–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Писаренко, П. В., та В. В. Москалець. "Агроекологічні особливості впливу мікробних препаратів на кількісні параметри якості зерна тритикале озимого". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 7–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено чутливість генотипів тритикале озимого на дію мікробних препаратів альбобактерину і діазобактерину за показниками якості зерна, в результаті чого сортовий набір цієї культури, який входив до дослідів, був диференційований за рівнем чутливості на дію біоаґентів конкретного препарату на: чутливі (на діазобактерин: «АД 256», «Славетне»; на альбобактерин: «Вівате Носівський», «Ягуар», «Августо», «Славетне»); помірно чутливі (на діазобактерин: «Августо») та нечутливі (на діазобактерин: «Вівате Носівський», «Ягуар», «ДАУ 5»; на альбобактерин: «АД 256», «ДАУ 5»). Доведено здатність тритикале озимого сортів «АД 256», «Славетне» та «Вівате Носівський» під впливом мікробних препаратів забезпечувати на чорноземі типовому малоґумусному легкосуглинковому центрального Лісостепу України високу якість зерна. A study on the sensitivity of winter triticale on the action of microbiological preparations albobakterin and diazobakterin in terms of quality grain has been conducted. It is established that the use of microbial preparations in on winter triticale allowed to differentiate varietal composition of this culture in terms of sensitivity to the action of microorganisms: sensitive (on diazobakterin: «Аmphidiploids 256», «Slavetne»; on albobakterin: «Vivate Nosivsky», «Jaguar», «Augusto», «Slavetne»), moderately sensitive (on diazobakterin: «Augusto») and insensitive (on diazobakterin: «Vivate Nosivsky», «Jaguar», «DAU 5»; on albobakterin: «Аmphidiploids 256», «DAU 5»), depending on the actions of certain biological preparations for a specific grade.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Pirog, T. P., O. I. Paliichuk, G. O. Iutynska, and T. A. Shevchuk. "Prospects of Using Microbial Surfactants in Plant Growing." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 80, no. 3 (May 30, 2018): 115–35. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj80.03.115.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Chynchyk, A., S. Olifirovich, V. Olifirovich, and V. Kravchenko. "Application of microbial preparations in the technology of growing cultures." Collected Works of Uman National University of Horticulture 95, no. 1 (2019): 207–10. http://dx.doi.org/10.31395/2415-8240-2019-95-1-207-216.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Kopylov, Je, and A. Jovenko. "Use of microbial specimens for increase of yield of buckwheat." Visnyk agrarnoi nauky 94, no. 12 (December 15, 2016): 25–28. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201612-05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Budnik, T. V. "Microbial inflammatory diseases of the urinary system in children." Modern pediatrics. Ukraine, no. 8(104) (December 30, 2019): 57–70. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2019.104.57.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Vlasyuk, O., and T. Tymoshchuk. "Efficiency of microbial drugs depending on fertilizer of spring barley." Scientific Horizons 64, no. 1 (2018): 15–22. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2018-64-1-15-22.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Shevchenko, Alisa, та Olga Petrenko. "Сучасний стан розвитку мікро та малого агробізнесу в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 1 (20 березня 2020): 146–60. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.01.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою статті є розкриття особливостей функціонування мікро та малих агропідприємств в Україні, виявлення негативних факторів впливу на результат діяльності таких підприємств і формування напрямів розвитку малого агробізнесу. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення економічних явищ. Серед спеціальних методів використано абстрактно-логічний метод при виділенні особливостей функціонування малих підприємств України та формуванні висновків і рекомендацій; економіко-статистичний –при виявленні тенденцій і закономірностей розвитку мікро та малих підприємств; метод порівняння – при дослідженні динаміки окремих показників і графічний – при аналізі статистичних даних. Результати. Розглянуто проблеми сучасного стану та динаміки розвитку мікро та малих підприємств аграрного спрямування. Наведено результати аналізу функціонування таких підприємств та їх значення в агробізнесі України. Виділено негативні фактори впливу на результат діяльності малих підприємств і необхідність державної підтримки. Обґрунтовано необхідність інноваційного розвитку мікро та малого агробізнесу. Досліджено основні напрями становлення та розвитку малого агробізнесу на перспективу. Оригінальність / наукова новизна. Надано авторське трактування терміну «агробізнес»; дістали дальшого дослідження особливості функціонування таких підприємств, визначення їх основних складових частин; визначено місце таких підприємств у сучасному агробізнесі та сформовано основні напрями розвитку. Практична цінність / значущість. Запропоновано конкретні заходи щодо напрямів розвитку малого агробізнесу України. Серед основних напрямів слід виділити вдосконалення податкової системи та доступність кредитування агробізнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Лісяна Т. О., Кацалап О. І., Салманов А. К. та Пономарьова І. Г. "СТРУКТУРА МІКРОБНИХ АСОЦІАЦІЙ ПІХВИ У ЖІНОК З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ (ЗЗОМТ)". World Science, № 9(37) (30 вересня 2018): 55–59. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092018/6135.

Повний текст джерела

Анотація:

Inflammatory diseases of the pelvic organs are characterized by the formation on the mucous membrane of the genital tract of multicomponent associations of conditionally pathogenic microflora. In order to evaluate the microbiocenosis of the genital tract during 2013-2017, 554 women with inflammatory diseases of the pelvic organs were examined.The task of the study included studying the frequency and structure of microbial associations that contaminated the genital tract of women with inflammatory diseases of the pelvic organs and analysis of vaginal microecology changes during 2013-2017. It is established that during the period from 2013 to 2017, in women with inflammatory diseases of the pelvic organs, an increase in the frequency of registration in the vaginal stems of the conditionally pathogenic microflora associations is observed. In the 2016 and 2017 dominant variants of associations of bacterial flora, the presence of S.epidermidis (heme +) and S. faecalis vagina was observed in the examined patients. The active proliferation of opportunistic microflora on the mucous membrane of the genital tract in patients with inflammatory diseases of the small pelvis was accompanied by a deficiency of lactobacilli and an increase in specific gravity in the associations of fungi of Candida.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Журавльова, Л. В., О. В. Лахно, О. І. Цівенко та О. М. Кривоносова. "МІКРО- І МАКРОЕЛЕМЕНТНИЙ ОБМІН У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ І ПРИ ЇЇ ПОЄДНАННІ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ". Problems of Endocrine Pathology 76, № 2 (10 червня 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2021.2.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета — вивчити зміни концентрації цинку, магнію, заліза, кальцію, калію, натрію, міді, а також з'ясувати зв'язок між концентраціями біоелементів з показниками функціонального стану печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) і при її поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу в залежності від індексу маси тіла (ІМТ). Обстежено 75 пацієнтів з НАЖХП і при її поєднанні з ЦД 2 типу — з нормальною масою тіла і ожирінням, у віці від 46 до 69 років, в тому числі 36 чоловіків і 39 жінок, з тривалістю захворювання від 3 до 15 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Програма дослідження включала визначення загальноклінічних показників, визначення дисбалансу біоелементів, вуглеводів, білків, оцінку структурного і функціонального стану печінки. Результати. Дослідження мікро- і макроелементного складу сироватки крові у всіх групах хворих показало достовірне зниження вмісту цинку, магнію, кальцію, заліза, калію і натрію, а також збільшення показника міді, особливо в групі хворих з підвищеним ІМТ. Висновки. В результаті дослідження, було виявлено порушення мікро- складу сироватки крові у всіх групах хворих. Визначено достовірне зниження вмісту цинку, магнію, кальцію, заліза, калію і натрію, а також збільшення показника міді. Виявлено зв'язок між концентраціями мікро- та макроелементів із показниками функціонального стану печінки у хворих на НАЖХП і при її поєднанні з ЦД 2 типу в залежності від ІМТ. При поєднаному перебігу НАЖХП і ЦД 2 типу за наявності ожиріння зміни показників мікро- і макроелементного, вуглеводного і білкового обмінів та функціонального стану печінки були більш виражені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Petrenko, O., M. Dranko, V. Golubnycha, and L. Grytsai. "Formation of biofilms in traumatic injuries of the ocular adnexa." Oftalmologicheskii Zhurnal 83, no. 6 (December 12, 2019): 39–43. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh201963943.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Pirog, T., A. Gershtman, and Yu Penchuk. "INTENSIFICATION OF SYNTHESIS OF PRACTICALLY IMPORTANT MICROBIAL METABOLITES ON SUBSTRATES MIXTURE." Scientific Works of National University of Food Technologies 24, no. 4 (August 2018): 41–56. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2018-24-4-6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Volkogon, V., S. Dimova, K. Volkogon, and V. Sydorenko. "The efficiency of microbial preparations in different systems of fertilizing crops." Visnyk agrarnoi nauky 98, no. 6 (June 15, 2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202006-01.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Zhovnir, A. M., O. I. Gorbatiuk, V. A. Andriyaschuk, G. F. Ryzhenko, S. N. Tiutiun, T. N. Ukhovska, S. Yu Krylenko, and L. G. Ulko. "Biotic relations of Fusobacterium necrophorum in microbial associations in vitro." Bulletin "Veterinary biotechnology" 32, no. 2 (2018): 149–56. http://dx.doi.org/10.31073/vet_biotech32(2)-17.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Shcheglova, N. S. "INFLUENCE OF MICROBIAL SURFACTANTS ON THE GROWTH OF LEGUMES." Biotechnologia Acta 8, no. 1 (March 23, 2015): 76–81. http://dx.doi.org/10.15407/biotech8.01.076.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Шолойко, А. С. "Управління екологічними ризиками в Україні на мікро- та макрорівні". Інвестиції: практика та досвід, № 19, жовтень (2016): 21–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Шолойко, А. С. "Управління екологічними ризиками в Україні на мікро- та макрорівні". Інвестиції: практика та досвід, № 19, жовтень (2016): 21–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Вахович І.М., Камінська І.М., Мишко О.А. та Камінська Д.В. "КАПІТАЛІЗАЦІЯ НА МІКРО- І МЕЗОРІВНЯХ: ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ, ПРОБЛЕМИ, МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 15(59) (28 січня 2020): 29–39. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто вплив та соціально-економічну значимість діяльності підприємств різних сфер виробництва на капіталізацію економіки регіону. Систематизовано роль підприємств у капіталізації економіки регіону згідно основних функцій. Також у межах кожної з функцій визначено основні проблеми капіталізації підприємств в сучасних умовах, що у результаті перешкоджають капіталізації економік регіонів України. Обґрунтовано основні напрями та методи капіталізації підприємств на шляху капіталізації економіки регіону

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Малишкін, О. "Коефіцієнт податкового навантаження на мікро-рівні: розрахунок та застосування". Бухгалтерський облік і аудит, № 1 (2015): 18–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!