Статті в журналах: "Міжнародні програми розвитку"

1

ГАЛИЦЬКА, Наталія. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОГО ПІДХОДУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ В СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 59, № 1 (24 лютого 2022): 14–20. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено, що міжнародні програми та проекти у сфері вищої освіти варто розглядати у двох аспектах – забезпечення участі учасників освітнього процесу з України у міжнародних освітніх програмах та проектах в рамках міжнародної академічної мобільності і забезпечення реалізації міжнародних програм та проектів на території України. Виявлено, що наразі в Україні найчастіше діють міжнародні освітні програми та проекти грантового характеру. Однак, не всі вони за своїм змістом відповідають вектору розвитку України, цінностям, культурі, традиціям, проблемним питанням, які потребують першочергового вирішення, в окремих випадках, вони не реалізуються на взаємовигідних умовах. Тому наукова проблема залишається актуальною й потребує пошуку шляхів її вирішення. Встановлено, що міжнародне співробітництво у сфері вищої освіти є важливим елементом діяльності як держави, так і учасників освітнього процесу. Одним із ключових факторів міжнародного співробітництва є міжнародні програми та проекти у сфері вищої освіти, які сприяють обміну інформації, знаннями, кращими практиками, міжкультурній комунікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Дідик, Я. М. "Міжнародні програми розвитку сільського туризму і відпочинку на Львівщині". Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету, Вип. 11.3 (2001): 22–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Мединська, А. В. "Міжнародні програми державної підтримки професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції". Вісник післядипломної освіти. Серія "Педагогічні науки", вип. 11 (40) (2020): 101–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Стрельченко, О. Г. "ДОКТРИНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНЕЗИСУ СФЕРИ ОБІГУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ". Актуальні проблеми держави і права, № 82 (19 грудня 2019): 229–35. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i82.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено доктринальне дослідження генезису розвитку сфери обігу лікарських засобів у період незалежності України до сьогодення. Разом із тим виокремлено основні особливості зазначе-ного історичного періоду сфери обігу лікарських засобів. Так, основними особливостями періоду неза-лежності України сфери обігу лікарських засобів є такі: впроваджено реформу сфери обігу лікарських засобів, особливим елементом якої є реформування сфери обігу лікарських засобів; розвинуто власне виробництво лікарських засобів, що наближено до світового рівня; розвинена мережа дистриб’юторів, мережа аптечних закладів як державної, так і приватної власності; впроваджено Програму «Доступ-ні ліки»; застосовано міжнародні стандарти щодо ліцензування та акредитації системи забезпечення якості лікарських засобів; запроваджено систему реімбурсації лікарських засобів у межах державного гарантованого пакета медичної допомоги; впроваджена урядова ініціатива щодо запровадження ново-го цінового регулювання ліків та програми відшкодування їх вартості під час амбулаторного лікуван-ня осіб із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом II типу, бронхіальною астмою згід-но із переліком 21 міжнародної непатентованої назви лікарських засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Євтушенко, Едуард О., та Василь М. Савосько. "МІЖНАРОДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОЕКТИ КАФЕДРИ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 60–77. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4354.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи проаналізувати результати участі викладачів і співробітників кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету у міжнародних екологічних проектах, які були реалізовані у ХХІ ст. Міжнародний науковий проект «Територія кар'єру як депозитарій для рідкісних рослин і основа для екологічної освіти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (організатор – «HeidelbergCement»). Під час реалізації проекту його команда (основу якої складали викладачі і співробітники кафедри ботаніки та екології) на Жовтокам'янському кар'єрі здійснила наступне: 1) провела еколого-ландшафтний аналіз території, 2) дослідила фіторізноманіття, 3) створила депозитарій «Рослини Червоної книги», 4) розробила екологічну стежку «Зелений шлях», 5) запропонувала напрямки подальшого розвитку проекту. Реалізація міжнародного наукового проекту «Створення чагарникових угруповань як нового місця існування для біоти кар’єру» в рамках програми The Quarry Life Award 2018 (організатор – «HeidelbergCement») дозволила колективу дослідників: 1) створити окремі біогрупи з 8 гарно квітучих ранньовесняних чагарників, в тому числі хвойних, на 5 ділянках; 2) результати проекту внести до навчально-методичних матеріалів дисципліни «Біорізноманіття і стратегія сталого розвитку»; 3) провести семінари зі збереження біорізноманіття з вчителями біології та екології, учнями та студентами закладів середньої і професійно-технічної освіти; 4) рекомендувати види для фітомеліорації інших кар’єрів компанії ХайдельбергЦемент.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Versal, Nataliia, та Hanna Sholokhova. "ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЗОВНІШНІХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-182-194.

Повний текст джерела

Анотація:

Для повноцінного функціонування і сталого розвитку мале та середнє підприємництво потребує зовнішнього фінансування. Сучасний ринок фінансових послуг пропонує безліч джерел такого фінансування, як традиційних, так і новітніх, які можуть бути як каталізаторами розвитку малих підприємств, так і «борговими пастками». У статті здійснено характеристику зовнішніх джерел фінансування суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні, а також оцінено їх переваги та недоліки за низкою критеріїв. У результаті з’ясовано, що державні та міжнародні кредитні програми підтримки малого та середнього підприємництва є найбільш прийнятними за більшістю критеріїв, а банківський кредит, фінансовий лізинг, краудфандинг і мікрокредитування поступаються за деякими критеріями, зокрема, за ціною та завищеними вимогами до позичальників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Дороніна, О. В., та Н. Г. Калашник. "ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ АВСТРАЛІЇ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 54 (2020): 27–39. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття має на меті презентувати систему підготовки педагогічних працівників у системі вищої освіти Австралії. Зважаючи на глобальне старіння, в Австралії, як у всьому світі, відбувається старіння педагогічного персоналу. Разом із цим, міжнародні інституції наголошують на нестачі вчителів як світовій проблемі. У цьому контексті, підготовка нових педагогічних працівників та їх постійний професійний розвиток вважається актуальними для підтримки освітніх стандартів країни. Було визначено, що підготовка педагогічних працівників в Австралії є безперервною системою, що спрямована на підготовку всіх видів педагогічних працівників. Початкова освіта вчителів здобувається в університетах (ступінь бакалавра) на факультетах освіти, із майбутньою перспективою отримання ступенів Магістра або Доктора Освіти. Австралійські університети пропонують якісні програми підготовки вчителів. Подальший розвиток відбувається згідно з національними стандартами професійного розвитку вчителів: після отримання кваліфікації, вчителі-початківці повинні отримати акредитацію для здійснення професійної діяльності. Робиться висновок, що майбутні вчителі в Австралії отримують якісні знання та навички для подальшої роботи зі дітьми дошкільного віку, школярами, студентами, людьми з особливими потребами, людьми похилого віку. Педагогічна компетентність учителя є прямо залежною від якісної початкової освіти та подальшого професійного розвитку. Новизна отриманих результатів полягає у презентації етапів підготовки педагогічного персоналу в системі вищої освіти Австралії та висвітленні того, що це система з високими стандартами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Medynska, A. "International programs of state support for professional development of foreign language teachers in France." Bulletin of Postgraduate Education (Series «Educational sciences»), no. 40 (2020): 101–18. http://dx.doi.org/10.32405/2218-7650-2020-11(40)-101-118.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Гайтан, В. В. "Транскордонне співробітництво в контексті децентралізації місцевого самоврядування: політико-правовий аспект". Актуальні проблеми політики, № 66 (18 січня 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.706.

Повний текст джерела

Анотація:

Визнання місцевого самоврядування в якості інституту громадянського суспільства та основи демократичного устрою держави довело існування більш зручного механізму захисту основних прав і свобод людини та громадянина крізь місцеві органи влади. Розуміння світових і національних державно-політичних процесів призвело до нового трактування ролі інституту місцевого самоврядування в контексті розбудови України як демократичної, правової, соціальної держави. Усвідомлення своїх основних векторів міжнародної співпраці, прагнення до членства в Європейському Союзі вимагає від України вироблення відповідних підходів і змін на концептуальному та законодавчому рівнях. Перетворення в територіальному державному устрої шляхом укрупнення територіальних громад і децентралізації влади були впроваджені в більшості демократичних країн світу. Світовий досвід і міжнародні стандарти моделювання місцевого самоврядування показують переваги його зарубіжної моделі побудови перед українською моделлю, що обґрунтовується практичним збільшенням економічної результативності, покращенням у соціально-культурній, кадровій та управлінській сферах. 1 квітня 2014 року в Україні була прийнята Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка заклала основу проведення багатоступеневої територіальної реформи та суттєві зміни в державному управлінні й розподілі державно-владних повноважень, прийняття низки нормативно-правових актів, які не завжди повільно сприймаються суспільством, а іноді мають примусовий характер. Транскордонне співробітництво як один із пріоритетних напрямів реалізації зовнішньополітичних відносин залежить від обрання правильного шляху впорядкування органів місцевого самоврядування та територіально-адміністративного устрою України. Згідно Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки нині транскордонне співробітництво здійснюється як на міждержавному рівні, так і на рівні територіальних громад, їх представницьких органів, місцевих органів виконавчої влади. Таке співробітництво сприяє соціальній та економічній конвергенції прикордонних регіонів і створенню нових можливостей для їх розвитку, в тому числі розвитку економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин, обміну досвідом, що у світлі обраного Україною шляху державотворення набуває особливої актуальності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ПЕРУН, ТАРАС. "Інформаційна безпека країн Європейського Союзу: проблеми та перспективи правового регулювання". Право України, № 2018/08 (2018): 195. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-08-195.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано міжнародні правові акти щодо забезпечення інформаційної безпеки країн Європейського союзу (далі – Євросоюз). Досліджено внутрішнє європейське законодавство щодо правового регулювання означеної проблематики. Охарактеризовано правові механізми регулювання міжнародних відносин у сфері інформаційної безпеки. Наголошено на існуванні на європейському просторі реальної небезпеки використання інформаційно-комунікаційних технологій з терористичною метою, зокрема для здійснення терористичних атак. Наголошено на високій вірогідності створення потужної, ефективної служби інтернет-пропаганди та інтернет-рекрутування в умовах відсутності загальноєвропейських узгоджених заходів та механізмів протидії кібернетичній агресії. Відзначено, що на сьогодні спостерігається тенденція деяких країн (насамперед Російської Феде рації) до домінування в світовому інформаційному просторі, що шкодить ефективній співпраці України з цивілізованими європейськими державами, а також містить загрози конституційним правам і свободам людини та громадянина, інформаційному забезпеченню державної політики, розвитку вітчизняної індустрії інформації, безпеки інформаційних засобів та систем. Акцентується увага на потребі “переорієнтування” законотворчої діяльності на розроблення концептуального механізму, визначення основних видів загроз, мети, завдань, пріоритетних напрямків у забезпеченні міжнародної інформаційної безпеки прийняттям спеціальних законів, а не лише через міжнародні угоди та проекти міжнародних конвенцій. Підкреслюється, що розроблення та реалізація міжнародних і національних програм створення інформаційних мереж та інформаційних технологій, заснованих на безперервному впровадженні засобів обчислювальної техніки і зв’язку, систем телекомунікацій, є ключовим завданням вступу України в міжнародну інформаційну спільноту. Мета статті полягає у з’ясуванні проблем та перспектив правового регулювання інформаційної безпеки країн Євросоюзу та виробленні на цій основі науково обґрунтованих пропозицій до інформаційного законодавства України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Ребкало, М. М. "Аспекти ефективності охорони екології Чорного моря: міжнародно-правовий огляд". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 227–31. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).551.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена міжнародно-правовому режи-му збереження екології Чорного моря, який базуєть-ся на положеннях міжнародних актів універсального та регіонального характеру. Об’єктами його впливу є джерела забруднення та їх об’єми, екосистема Чор-ного моря, охорона водних об’єктів морського й при-бережного середовища від негативного техногенного впливу, підтримка розвитку господарської та іншої діяльності, яка відповідає встановленим вимогам з охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, в тому числі із застосуванням доступних екологічно безпечних технологій, ство-рення універсального контролю за природокористу-ванням у регіоні. У статті проаналізовано ефектив-ність охорони Чорного моря в контексті оцінки таких показників: стан міжнародного співробітництва щодо збереження середовища цього регіону; доцільність та реальність програм екологічної безпеки Чорного моря; розвиток законодавства країн Чорноморського басейну з екологічної безпеки; відповідність моніто-рингу Чорного моря сучасним вимогам. Оцінено ре-зультати співпраці міжнародної спільноти з охорони екології Чорного моря, яка здійснюється шляхом під-писання міжнародних актів як на багатосторонній, так і двосторонній основі. Встановлено, що в напрямі екологічної безпеки сформовано та узгоджено низку міжнародних проєктів, в яких інтегровані глобальні та регіональні ініціативи прибережних країн. Еко-логічне законодавство чорноморських країн втілює положення міжнародних актів та власні інтереси, ви-ходячи з ризиків та небезпек, які можуть їм загрожу-вати. Зауважено, що екологічний моніторинг загалом відповідає вимогам міжнародного морського права і реалізується на рівні органів державної виконавчої влади цих країн. Загалом міжнародне регулювання екологічної безпеки в основному сприяє ефективнос-ті охорони навколишнього середовища та створенню правових умов для раціонального використання при-родних ресурсів Чорного моря.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Dreval, Yu D. "Участь Міжнародної організації праці у формуванні та вдосконален- ні програми гідної праці". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (21 червня 2019): 74–80. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є систематизація основних документів Міжнародної організації праці з проблематики гідної праці і уточнення на цій основі суті нормативно-правового забезпечення та тематичного структурування програми гідної праці. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальності програми гідної праці як документа, в якому надається та конкретизується комплекс заходів із врегулювання найбільш важливих аспектів сучасних соціально-трудових відносин. На основі застосування комплексного та міждисциплінарного підходів обґрунтовується концепт гідної праці як такий, що має належне нормативно-правове забезпечення та чітке тематичне структурування. Висновки. У діяльності Міжнародної організації праці виразно спостерігаються декілька ключових рішень, які на десятиліття наперед визначають спрямованість розвитку міжнародних соціально-трудових відносин. У цьому сенсі непересічне значення відводиться програмі гідної праці, в якій розкривається зміст основних принципів і прав у сфері праці. Програма гідної праці, яку було вперше подано у 1999 р., творчо розвивається та конкретизується на основі Декларації МОП основних принципів і прав у світі праці 1998 року, а також Декларації МОП про соціальну справедливість у цілях справедливої глобалізації 2008 року. Відтак ця програма має розглядатися в якості системного явища, в якому надається та обґрунтовується комплекс заходів з врегулювання найбільш важливих аспектів сучасних соціально-трудових відносин. Першочергово це стосується чотирьох стратегічних цілей МОП: основні принципи та права у світі праці; зайнятість; соціальний захист та соціальний діалог. У базових документах МОП також розкривається зміст та наводиться належне структурування зазначених цілей, що може розглядатися в якості надійної основи для додаткового обґрунтування критеріїв гідної праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kara, N. I., та O. O. Phsyk-Kovalska. "ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 23–35. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.23-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження теоретичних і практичних аспектів професійного розвитку персоналу підприємства в умовах міжнародної економічної діяльності. У статті розглядаються етапи та основні завдання процесу розвитку персоналу організації, а також процес планування розвитку кар’єри працівника. Також розглянуто методи розвитку персоналу та виділено основні пріоритети, фактори та особливості управління професійним розвитком персоналу міжнародних компаній. Запропоновано запровадити програму корпоративного навчання працівників, зокрема використання інтранет-порталу, що дозволить підвищити ефективність діяльності підприємства за рахунок системного розвитку знань і компетенцій працівників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Ткаченко, Уляна. "МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ВИЩОЇ ОСВІТИ (2000–2005 РР.)". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 395–405. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.282.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито основні аспекти міжнародного співробітництва України в галузі вищої освіти (2000–2005 рр.), проаналізовано його напрями, нормативно-правову базу. Звернено увагу на впровадження сучасних інновацій, розвиток співпраці між університетами України та Європи. Акцентовано на участі в програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну студентами, аспірантами, науково-педагогічними працівниками зростанню мобільності кадрів. Відмічено, що Міністерство освіти і науки України використовує європейські підходи у розвитку міжінституціонального співробітництва на неурядовому рівні. Зокрема за програмою Tempus відкрито інноваційний центр з міжнародних освітніх програм “ІНКОС”, що є важливою складовою реформування системи вищої освіти в Україні.Зосереджено увагу на основних акцентах приєднання України до Болонського процесу. Розкрито основні завдання у цьому контексті, як-от: перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців; формування мережі вищих навчальних закладів, для задоволення потреби кожної людини і держави в цілому; створення умов для постійного навчання впродовж усього життя; запровадження в системі вищої освіти і науки України передового досвіду розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство. Також, зазначено що розвиток України у процесі євроінтеграції повинен бути спрямований на загальносвітові цінності: права національних меншин, права людини, свободу здобуття освіти, парламентаризм та ін. Визначено також, щодо створення єдиного європейського простору належать: якість освіти, викладання, наукові дослідження, єдність з європейським ринком праці,привабливість для талановитих студентів та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Семененко, І. М., Ю. І. Клюс, Я. В. Бурко та В. О. Лісаконова. "Грантрайтинг для розвитку бізнесу в умовах постконфліктної трансформації". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 82–86. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-82-86.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні міжнародні організації надають відповідну підтримку активній спільноті для подолання негативних наслідків кризи в Україні, у тому числі в Луганській і Донецькій областях. Ця підтримка надається у тому числі на розвиток бізнесу для розширення економічних можливостей і посилення потенціалу регіону в умовах постконфліктної трансформації. Метою статті є дослідження грантрайтингу для розвитку бізнесу в умовах постконфліктної трансформації. Починаючи з 2015 року, міжнародні організації вже реалізували певну кількість проектів, спрямованих на започаткування, відновлення або розвитку підприємницької діяльності для внутрішньо переміщених осіб і місцевого населення, що постраждали від конфлікту. Досвід розвинених країн показує, що хоча і існують певні ризики, в цілому виділення грантів не лише сприяє довгостроковому розвитку бізнесу, а і забезпечує рівні можливості для ведення бізнесу для різних верств населення. В Україні існує проблема з виділенням грантових коштів на розвиток бізнесу від держави. Створення відповідних державних програм підтримки розвитку бізнесу потребує подальшого дослідження, особливо за умови припинення через деякий час такої підтримки від міжнародних організацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Павленко, Юрій, Микола Єгупов та Володимир Бобр. "Розвиток спортивних багатоборств в олімпійському спорті (на матеріалі сучасного п’ятиборства)". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 38–42. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.38-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Знання про тенденції розвитку спортивних багатоборств важливе для формування стратегії їх розвитку в країні та участі у діяльності міжнародних спортивних організацій. Мета. Визначити особливості розвитку та рансформації спортивних багатоборств в олімпійському спорті (на прикладі сучасного п’ятиборства). Методи. Аналіз та узагальнення спеціальної літератури і документальних джерел, порівняння, аналогії. Результати. Змагання, які вимагали прояву різних фізичних якостей під час виконання різнопланових технічних дій, мали велику популярність на різних етапах розвитку людства. З відродженням Олімпійських ігор одразу виникла ідея включити до їх програми спортивні багатоборства. На сьогодні існує багато видів змагань, де остаточний результат визначається за виступами у кількох видах спорту, дисциплінах. На прикладі сучасного п’ятиборства показано, як небезпека втратити статус олімпійського виду спорту через недостатню його популярність змусила міжнародну федерацію надати змаганням більшої динамічності та видовищності завдяки зменшенню їх тривалості; спрощенню системи визначення переможців, зрозумілої вболівальникам; локалізації місць проведення змагань; зрівнянню можливості спортсменів з різними провідними видами багатоборства стати переможцями; запровадженню змагань серед жінок; проведенню естафет, у тому числі змішаних за участю чоловіків та жінок; покращенню інформаційного забезпечення проведення змагань. Розвиток спортивних багатоборств слід розглядати як вагомий фактор історичної спадкоємності і збереження традицій в олімпійському спорті, концепції фізично розвиненої людини. Спортивні багатоборства та комбіновані види змагань займають суттєве місце у програмі сучасних Олімпійських ігор. Збільшення конкуренції між різними видами спорту за потрапляння до програми Олімпійських ігор спонукають представників спортивних багатоборств робити їх привабливими для комерційних структур, засобів масової інформації та глядачів. Ключові слова: Олімпійські ігри, багатоборства, історія, спадкоємність, трансформація, тенденції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Метелиця, В. М., та І. М. Роздимаха. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СЕРТИФІКАЦІЇ БУХГАЛТЕРІВ АГРОСЕКТОРУ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 144–54. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.144-154.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначені причини невідповідності міжнародних програм сертифікації бухгалтерів запитам національної економіки. Запропоновано Концепцію сертифікації та постійного професійного розвитку бухгалтерів аграрного сектору. Визначено загальні положення, місію, організаційну схему, переваги та можливості програми CPA Agro («Сертифікований професійний бухгалтер агросектору»).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Клепар, Марія. "МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК І НАПРЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-МІЖНАРОДНИКІВ". Інноватика у вихованні, № 9 (10 червня 2019): 162–71. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.143.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено комплексний аналіз міжнародної діяльності закладів вищої освіти (ЗВО) України як важливого чинника професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі міжнародних відносин. Актуальність цієї проблеми полягає в необхідності всебічного осмислення здобутків і прогалин в організації діяльності в означеному напрямі як важливої передумови модернізації і вдосконалення організації освітнього процесу вишів, що забезпечують надання таких освітніх послуг. Мета статті - здійснення загальної характеристики міжнародної діяльності ЗВО України як вагомого чинника професійної підготовки майбутніх фахівців із міжнародних відносин. Її реалізація передбачає розв’язання таких завдань: з’ясування змісту та основних умов, форм, напрямів і тенденцій міжнародного співробітництва українських вишів; визначення його різнобічного впливу на професійну підготовку студентів-міжнародників; узагальнення інноваційного досвіду діяльності ЗВО в цьому напрямі та перспектив її подальшого вдосконалення. У процесі дослідницької роботи використано дві основні групи методів: загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція і дедукція тощо) і міждисциплінарні (дискурс-аналіз, системно-структурний, структурно-функціональний, порівняльний та ін.). Результати дослідження полягають у з’ясуванні змісту та основних форм, напрямів, тенденцій розвитку зарубіжних зв’язків і зовнішньої діяльності ЗВО України; узагальнені нагромадженого ними досвіду і здобутків діяльності в цьому напрямі за доби державної незалежності; здійсненні всебічного аналізу ролі міжнародного співробітництва українських вишів у розвитку різних форм і напрямів академічної мобільності студентів-міжнародників (програми подвійних дипломів, реалізація науково-дослідницьких проектів, обмінних програм тощо).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Цзінсюй, Ду. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В КНР ТА УКРАЇНІ". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті констатовано, що в КНР проблема формування підприємницької компетентності в молоді ефективно вирішується на державному рівні, унаслідок чого підприємництво перетворилося на один із найважливіших стратегічних факторів інтенсивного розвитку національної економіки. У таких умовах доцільним кроком для українських освітян є творче використання теоретичних та практичних доробок китайських фахівців з окресленої проблеми. Тому тема статті є дійсно актуальною. Як установлено, окремі аспекти проблеми формування підприємницької компетентності студентів вищої школи розкрито в працях таких учених, як: А. Агеєв, Ван Хуей, Л. Земка, Чжан Хуйхуа та ін. Проте вченими не проводився порівняльний аналіз стану розробленості проблеми формування підприємницької компетентності студентів вищої школи у КНР та Україні. Мета та завдання статті: на основі аналізу китайської й української наукової літератури та практичного досвіду з формування підприємницької компетентності студентів вищої школи навести порівняльну характеристику стану розробленості зазначеної проблеми в Китайській народній республіці та Україні. У дослідженні використовувались теоретичні методи (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація) для опрацювання наукової літератури з досліджуваної проблеми та практичні методи (спостереження, анкетування, бесіди) для вивчення відповідного освітнього досвіду. У статті зазначено, що у вищій школі КНР викладаються різні навчальні курси, реалізуються державні й міжнародні освітні програми та проекти з окресленої проблематики. У позааудиторний час для майбутніх фахівців також організовуються зустрічі з успішними бізнесменами та проводяться майстер-класи, конкурси стартапів, консультування висококваліфікованих фахівців тощо. У публікації також з’ясовано, що українськими авторами визначено й реалізовано на практиці конкретні шляхи, засоби, педагогічні умови, методи формування підприємницької компетентності студентів у вищій школі України. У подальшому дослідженні планується виявити перспективні напрями використання доробок китайських педагогів із проблеми формування підприємницької компетентності студентів вищої школи в умовах освітніх реалій України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ГАЛИЦЬКА, Наталія. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ ОСВІТИ: МЕХАНІЗМ МІЖНАРОДНИХ ПРОЄКТІВ І ПРОГРАМ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 60, № 1 (24 лютого 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2021-1(60)-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено перспективи розвитку вищої освіти на міжнародному рівні. В Європі та світі існує багато можливостей для ЗВО, а саме для здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників. Вітчизняним ЗВО бракує взаємодії з міжнародними ЗВО. Встановлено, що формами міжнародної взаємодії українських закладів вищої освіти з міжнародними є подвійне дипломування, вивчення іноземних мов, участь у міжнародних програмах та проектах, а також здійснення наукової діяльності у партнерстві із закордонними ЗВО, що, зокрема, передбачає видання спільних монографій, проведення круглих столів, конференцій, семінарів, лекцій, двосторонню публікацію статей, роботу над науковим проектом і співпрацю із бізнесом – реалії сьогодення, які потрібно враховувати, щоб бути конкурентоздатними за відповідними показниками у міжнародному вимірі. Обгрунтовано, що значний вплив на розвиток вищої освіти має системна участь у міжнародних програмах та проектах. Наразі така участь України носить несистемний, фрагментарний характер, що негативно впливає на інтеграційні процеси, конкурентоздатність вітчизняної освіти та імідж українських ЗВО на світовій арені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Tadeieva, Mariia, та Petro Tadeiev. "Програми раннього вступу до університетів та коледжів для обдарованих старшокласників у США". Освітній простір України 17 (22 листопада 2019): 30–37. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.30-37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено програми раннього вступу до університетів та коледжів для обдарованих старшокласників у США. Схарактеризовано спеціальні програми для обдаро-ваних старшокласників, які в своєму інтелектуальному, емоційному та особистісному розвитку на декілька років випереджають ровесників. Доведено, що всі програми раннього вступу до університетів у різних штатах базуються на стратегіях прискореного і збагаченого навчання; виокремлено організаційні відмінності такого навчання у різних штатах. Проаналізовано сутність таких програм раннього вступу, як Міжнародний Бакалаврат, академічні олімпіади й конкурси, літні школи, волонтерські програми, тощо. Авторами окреслено шляхи імплементації американського досвіду раннього вступу до закладів вищої освіти в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Сироїд, Т. Л. "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ СЕКСУАЛЬНОГО ТА РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНОК". Знання європейського права, № 3 (3 лютого 2021): 151–55. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.117.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено ґрунтовний аналіз міжнародно-правових актів, якими регламентовано право на сексуальне і репродуктивне здоров'я жінок, що є невід'ємним складником загального права жінок на досягнення найвищого життєвого рівня (права на здоров'я), гарантованого Міжнародною хартією прав людини. Зокрема, у статті висвітлено положення Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. Проаналізовано матеріали міжнародних міжурядових форумів, у межах яких приділено увагу загальному захисту прав жінок, і зокрема, праву на сексуальне та репродуктивне здоров'я, серед яких - документи Всесвітньої конференції з прав людини (1993 р.), Міжнародної конференції народонаселення і розвитку (Програма дій 1994 р.), Четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок у Пекіні (Пекінська платформа дій 1995 р.), Глобальної стратегії охорони здоров'я жінок, дітей і підлітків (2016-2030 рр.). Зазначено, що саме в межах міжнародних конференцій, зокрема Каїрської конференції (1994 р.), було розроблено концепцію захисту сексуального і репродуктивного здоров'я жінок та визначено напрями діяльності держав у цій сфері. Акцентовано увагу на значенні (загальних і спеціальних) рекомендацій, розроблених міжнародними договірними контрольними органами, - Комітетом з економічних, соціальних і культурних прав і Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок у галузі захисту сексуального і репродуктивного здоров'я жінок, які покладають на держави зобов'язання щодо дотримання, захисту і реалізації прав у зазначеній сфері; доповідях Спеціального доповідача з питання про право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Зроблено відповідні висновки і рекомендації щодо імплементації положень цих актів у національне законодавство держав з метою покращення ситуації у галузі захисту прав жінок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ІВАНЧУК, Сабіна. "THE PROBLEM OF EDUCATION OF ENVIRONMENTALLY PURPOSE BEHAVIOR IN CURRENT PRESCHOOL EDUCATION PROGRAMS." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 173–82. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-173-182.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі розвитку суспільства, трансформації суспільної свідомості спостерігається перехід від «споживацького» ставлення до довкілля в бік активнодіючої екогуманістичної позиції, природодоцільної діяльності. Екоцентрична парадигма як певна теоретико-методологічна модель дозволяє наповнити освітній процес сукупністю ідей, поглядів, мотивацій, що висвітлюють екологічну сторону буття, а саме: практику оптимальних стосунків у діаді «природа – людина». Проблематика цієї статті має своєчасний та актуальний характер, що підтверджується діяльністю міжнародних організацій, що сприяють екологізації освіти, і документами нормативно-правового забезпечення екологічної освіти України. У статті подано аналіз результатів дослідження сучасних концептуально-програмових документах дошкільної освіти та чинних програм навчання, виховання та розвитку дітей дошкільного віку, як-от: Базового компонента дошкільної освіти в Україні, «Соняшник», «Я у світі», «Впевнений старт», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Українське дошкілля», «Про себе треба знати, про себе треба дбати» «Скарбниця моралі», «Світ дитинства», «Стежина», «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку». Згідно із завданнями, визначеними в програмах, означена проблема обговорюється переважно в контексті екологічного виховання або екологізації освітнього процесу. Контент-аналіз програм дозволяє дійти висновку, що в чинних документах проблема виховання екологічно доцільної поведінки в дітей визначається як ключова та актуальна, проте вона потребує подальшого наукового обґрунтування, закладає передумови для дослідження умов і технологій її практичної реалізації і в просторі дошкільної освіти, і в процесі підготовки фахівців. Ключові слова: екологічно доцільна поведінка, діти дошкільного віку, чинні програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Романенко, Євген. "АГРОКЛАСТЕРИ – ІНОВАЦІЙНА ФОРМА РОЗВИТКУ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 189–201. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-189-201.

Повний текст джерела

Анотація:

Глобалізація, євроінтеграція, посилення міжнародної конку- ренції в результаті стрімких темпів розвитку науково-технічного прогресу й активізації інноваційних процесів вимагають нових підходів до соціально- економічного розвитку нашої держави загалом та окремих галузей її еконо- міки, зокрема АПК. Кластери у світі існують вже давно. Кластерні стратегії набули значного поширення в розвинених країнах Європи, Азії, Америки. Агрокластер яка є організаційно-правовою формою підприємства, передбачає створення на обмеженій території на принципах партнерства, кооперації та спеціалізації асоціацій, рівноправно-господарюючих агрофірм, сільськогосподарських ви- робничих кооперацій та інших підприємств зі збереженням господарської та юридичної самостійності, де рушійною силою інноваційного розвитку висту- пає конкуренція. Для України кластери — це щось нове. Однак чилійське вино, баварські автомобілі, Силіконова Долина в США, цукрова тростина в Бразилії — це все приклади кластерів, яких у світі налічується тисячі. На території ЄС більше 2000 кластерів. У США ще на початку 2000-х років в класте- рах було задіяно 57 % всього працездатного потенціалу країни, а їх частка у ВВП становила 61 %. Програми з розвитку кластерів мають більше 75 країн світу. Практичну складову створення кластера в Україні ускладнює законода- вча база, точніше її відсутність. Попри те, що органи влади на місцевому і національному рівні постійно висловлюють підтримку запровадженню клас- терного підходу, фактично будь-якого нормативного регулювання проце- су створення і роботи кластерів немає, як і відсутні фінансові інструменти державної підтримки роботи кластерів. Водночас як у країнах, де кластери успішно функціонують, 50–70 % бюджету кластеру наповнюється саме кош- тами місцевих і державних програм підтримки розвитку кластерів. Саме тому українським кластерам важко розпочати роботу і доводиться розраховувати лише на власні сили і підтримку міжнародних програм технічної допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kavunnyk, A. L. "Регіональні аспекти міжнародної політики Європейського Союзу в контексті "Східного партнерства"". Literature and Culture of Polissya 99, № 13i (29 травня 2020): 133–43. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-133-143.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті в контексті історичних фактів з минулого та сьогодення України, країн-учасниць ініціативи ЄС "Східне партнерство" розкрито регіональні аспекти міжнародної політики країн Співдружності. Стверджено актуальність дослідження документальних джерел, соціокомунікативного,територіального, безпекового аспектів міжнародної політики інституцій ЄС та країн-учасниць ініціативи "СхП". Виокремлено діяльність інституцій,Фондів ЄС, функції громадянського суспільства країн східного партнерства як важливих регіональних чинників у розвитку ініціативи ЄС "СхП". Проаналізовано праці вітчизняних, зарубіжних вчених, політиків інституцій ЄС та країн-партнерів "СхП" з акцентом на стрижневих питаннях. Охарактеризовано ключові позиції очільників Єврокомісії, директорату з регіональної політики, Комітету ЄС, Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС. Опрацьовано напрямки-стратегії, джерела адресного фінансування відповідних фондів в контексті регіональних аспектів розвитку ініціативи "СхП". Висвітлено значення самітів, конференцій, форумів як практичних форм розвитку регіональних аспектів імплементації "СхП". Наведено приклади документальних джерел інституцій ЄС: "Комунікації", "Інформаційне повідомлення", Спільна Декларація ЄК; акти; протоколи ЄПД; звіти, програми: ініціатива ЄС "Чорноморська синергія", Німеччини "ЄПС плюс" (ENP Plus), Програма Франції "Середземноморський Союз". Виокремлено значення діяльності представників урядових, неурядових організацій в Україні, І–ІV Форумів громадянського суспільства при ЄС щодо рішень в підтримку аспектів регіонального розвитку, як-от: діяльність кримського регіонального напряму, 2008–2014 рр. – одного з перших вімплементації "СхП", освітні програми в ЗВО, як-от: Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет "Острозька академія", Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя в Україні

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Сурілова, О. О. "Продовольча безпека в умовах пандемії". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (26 липня 2021): 117–23. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.704.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються фактори впливу пандемії COVID-19 на продовольчу безпеку Загрозливі реалії змусили відреагувати ФАО, Всесвітню продовольчу програму ООН, Всесвітній економічний форум у Давосі, СОТ, які хоча і задекларували наміри мінімалізації ризиків на глобальному рівні, однак не передбачили для цього правові механізми. У юридичній літературі відсутній єдиний підхід до розуміння шляхів подолання загроз продовольчій безпеці в умовах пандемії. Метою статті є висвітлення організаційно-правових механізмів міні-малізації негативних наслідків пандемії в галузі продовольчої безпеки, а також розроблення рекомендацій щодо зниження ризиків та загроз. Констатовано, що для України пандемія не тільки являє загрозу, але і відкриває нові можливості для розвитку агропромислового комплексу та залучення іноземних інвестицій. Аналіз Державної програми стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 призвів до висновку, що в частині забезпечення продовольчої безпеки програма є неефективною, оскільки не передбачені організаційно-правові інструменти досягнення цілей. Обгрунтована необхідність розроблення національної стратегії, яка заклала би правові, соціальні та економічні підвалини забезпечення національної продовольчої безпеки під час пандемії та в пост-COVID період. Для розроблення організаційно-правового механізму забезпечення національної продовольчої слушним буде використання досвіду ЄС. Стратегія ЄС «Від ферми до виделки» не тільки пропонує комплексні механізми забезпечення продовольчої безпеки, але і передбачає посилення міжнародної співпраці, зокрема з Україною, в галузі досліджень харчових продуктів та інновацій, забезпеченні сталого агровиробництва та природокористування, зокрема в межах програми «Горизонт 2020».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Старченко, Г. В. "Необхідність інституційно-управлінських та інституційно-правових змін в сфері управління публічними проєктами та програмами". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 1 (20 жовтня 2021): 100–104. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-15.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті зазначено, що швидкий розвиток інформаційних технологій під впливом глобалізаційних процесів призводить до необхідності зміни вектору розвитку сфери публічного управління України та вимагає впровадження інституційно-управлінських та інституційно-правових змін в сфері управління публічними проєктами та програмами через трансфер інновацій у сферу публічного управління. Необхідність зміни вектору розвитку сфери публічного управління повинно відбуватися через формування відповідного інституційного та організаційного забезпечення, а саме через наявність адекватного ринкового середовища, законодавчого та організаційного забезпечення, інноваційної інфраструктури, відповідних проєктно-орієнтованих управлінських структур, а також шляхом встановлення ефективної колаборації між освітою, наукою, бізнесом, державою та іншими суспільними інститутами. Підкреслено, що від стану та особливостей інституційного та організаційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління публічною сферою у великій мірі залежить адаптивність, керованість та ефективність її розвитку, а також її ресурсний, структурний та часовий виміри. Наголошено, що система інституційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління розвитком публічної сфери повинна розглядатись як відкрита та динамічна система, яка реагує на вплив зовнішнього глобального простору, наприклад, міжнародних інституцій та внутрішніх чинників державного розвитку. Особливе місце в системі інституційного забезпечення проєктно-орієнтованого управління розвитком публічної сфери доцільно відвести синергетичному зв'язку, який при спільних діях незалежних проєктно-орієнтованих суб’єктів економіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Muniv, R. M., та O. M. Nosalchuk. "Роль місцевих органів влади в розвитку регіонального АПК". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (6 жовтня 2017): 49–55. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8108.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема регулювання у сфері управління агропромисловим розвитком на місцевому рівні, а саме низький рівень управління галуззю, є однією з ключових для поліпшення соціально-економічного розвитку села. З метою створення передумови стабільного динамічного розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства та переробної сфери малими суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами для розбудови ефективної економіки села як передумови формування самодостатніх територіальних сільських громад та запровадження засад сталого сільського розвитку Львівська обласна рада затвердила комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016–2020 роки, в якій передбачено фінансування ефективного розвитку аграрного сектору Львівщини. Для виконання комплексної програми у вказаний період потреба у фінансових ресурсах обласного бюджету складає 86,3 млн грн. На реалізацію завдань і заходів комплексної програми, крім коштів обласного бюджету, заплановано залучити 387,0 млн грн з інших джерел, в тому числі з державного бюджету – 96,0 млн грн, з інших місцевих бюджетів – 11,0 млн грн, проектів міжнародної технічної допомоги – 30,0 млн грн, кошти суб’єктів господарювання, особистих господарств населення – 250,0 млн грн. За рахунок фінансової підтримки АПК Львівщини у 2016 році здешевлено понад 320 млн грн кредитних ресурсів. Індекс валового виробництва сільськогосподарської продукції за 2016 р. склав 102,0%, в т. ч. сільськогосподарських підприємств – 108,3%, господарств населення – 98,8%. У 2016 році вироблено 1,4 млн тонн зерна (104,4% до 2015 року),1,6 млн. тонн картоплі (100%), 0,5 млн. тонн овочів (104,5%), близько 0,2 млн тонн м’яса (в живій вазі) (101,0%), понад 546,1 млн. штук яєць (101,8%). Додатково у 2016 році залучено в сільськогосподарський оборот 23,9 тис га. Надано дотацію 26 підприємствам. На площі 56 тис. га проведено збагачення ґрунтів біологічним азотом після використання інокулянтів азотофіксуючих мікроорганізмів. На площі 760 га проведено сидерацію ґрунтів та проведено вапнування на площі 2019 гектарів. Досягнення основної мети комплексної програми сприятиме поглибленню інтеграційних зв’язків, розбудові соціально-орієнтованої ринкової економіки Львівської області, інвестиційній привабливості агропромислового комплексу, дасть основу для розбудови ефективної економіки села як передумови формування самодостатніх територіальних громад.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Гавран, M. І., та Л. М. Кавяк. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У КАНАДІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 281–86. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-44.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз системи підготовки фахівців із міжнародних відносин у канадських закладах вищої освіти, досягнення яких у сфері підготовки висококваліфікованих спеціалістів та залучення все більшої кількості іноземних студентів є добре відомими. Обґрунтовано необхідність аналізу канадського досвіду для вдосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин у закладах вищої освіти України. Чітко визначено завдання проведеного дослідження. Наведено головні особливості підготовки фахівців із міжнародних відносин у канадських вищих навчальних закладах з огляду на години навчання, пропоновані навчальні дисципліни, міжнародні можливості. Автори аналізують навчальні програми для студентів спеціальності «Міжнародних відносини» у деяких університетах Канади, а саме університеті Маунт Еллісон та Університеті Британської Колумбії (UBC). Зазначається, що Канада має свої очевидні особливості у підготовці фахівців із міжнародних відносин, які в основному зумовлені різноманітністю університетів, цілями їх студентів, можливостями кар’єрного росту, культурною спадщиною. Виокремлено та охарактеризовано навчальні дисципліни спеціальності «Міжнародні відносини» відповідно до років навчання. Встановлено, що спочатку пропонуються вступні предмети спеціальності з поступовим збільшенням основних предметів, які чітко орієнтовані на професійний розвиток. Окрім основних дисциплін, студенти мають змогу вибирати факультативні предмети. Сформульовано пропозицію щодо впровадження навчальної дисципліни «Гендер та міжнародні відносини» в українських закладах вищої освіти, яка може розглядатися як основа для вдосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин, оскільки поглиблює їхню обізнаність у нерівності та гендерній несправедливості у світі політики, щоб запобігти подібних ситуацій у їхньому професійному досвіді. Зроблено висновок, що досвід канадських закладів вищої освіти варто враховувати з метою удосконалення системи підготовки фахівців із міжнародних відносин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Alieksieiev, S. O. "Імплементація норм міжнародного права як конституційно-правовий засіб взаємодії міжнародного та національного конституційного права". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 60–74. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.07.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах правової глобалізації активізуються процеси взаємодії та взаємовпливу національного конституційного права держав і міжнародного публічного права, результатом чого виступає формування та прояв стійкої тенденції конституціоналізації міжнародного публічного права і інтернаціоналізації конституційного правопорядку держав. Єдиним засобом взаємодії норм цих двох самостійних та автономних правових систем є запозичення норм міжнародного права національними правовими системами держав через механізм імплементації, коли норми міжнародного права входять до національної системи законодавства, отримуючи статус його норм. Метою статі виступає дослідження імплементації норм міжнародного права як конституційно-правового засобу взаємодії міжнародного та національного конституційного права. Наукова новизна. У статті розкрита роль і значення феноменології імплементації як міжнародного та конституційно-правового інституту, стратегії державного управління, державної політики, технологічного засобу у вузькому розумінні (прийом юридичної техніки) та технологічного засобу в широкому розумінні (як технології поведінки держави). Висновки. Підсумовуючи результати дослідження, можна охарактеризувати імплементацію норм міжнародного права в норми національного права як феноменологічне явище, що може бути визначене наступним чином: імплементація – це а) правовий інститут міжнародного публічного і національного конституційного права, що складається із сукупності міжнародних і національних конституційних норм, які регламентують і регулюють відповідні правила поведінки, що виникають в процесі виконання державами своїх міжнародно-правових зобов’язань, узятих ними в рамках підписаних міжнародних договорів, з метою їх виконання в рамках національного законодавства на своїх теренах; б) це стратегія державного управління, яка запозичена із однієї з найважливіших галузей міжнародного публічного права – права міжнародних договорів, з метою реалізації міжнародно-правової позиції держави по найважливішим питанням зовнішніх та внутрішніх відносин та розвитку у її внутрішньо політичній діяльності через здійснення відповідних організаційних, нормативних та процесуально-процедурних заходів, що здійснюються уповноваженими органами державної влади та державного управління в межах їх компетенційних повноважень; в) державна політика, що може бути визначена як сукупність телеологічно спрямованих дій відповідних уповноважених органів держави, передбачених конституційним законодавством, здійснюваних у відповідних організаційних та процесуально-процедурних формах, метою яких є досягнення відповідного соціального результату з питань взаємного співробітництва держав, що володіє відповідним соціальним ефектом, завдяки реалізації договірних домовленостей з державами-членами міжнародної універсальної чи регіональної спільноти; г) технологічний спосіб (у вузькому розумінні), що містить в собі відповідні діяльнісно-поведінкові та функціонально-інструментальні настанови-предикати, входить до арсеналу юридичної техніки з обслуговування, супроводження та забезпечення реалізації настанов демократичної правової державності, завдяки якому можуть бути здійсненими в практичній діяльності держави її міжнародно-правові зобов’язання за міжнародними договорами; ґ) технологія поведінки держави (у широкому розумінні), завдяки якій реалізується її облігаторно-діяльнісна програма дій на міжнародній арені, що повинні знайти своє відповідне відображення та реалізацію всередині держави у діяльності її органів, посадових та службових осіб, а також всіх інших суб’єктів національного конституційного права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Кравченко, Олексій, та Василь Карленко. "Змагальна діяльність біатлоністів високої кваліфікації на сучасному етапі розвитку біатлону". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.21-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У роботі розглянуто питання, що стосуються організаційних аспектів побудови змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації на сучасному етапі розвитку біатлону. Мета. Розглянути чинники, що впливають на змагальну діяльність біатлоністів високої кваліфікації та розвиток біатлону на сучасному етапі. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, протоколів змагань. Результати. Авторами узагальнено фактори та тенденції змагальної діяльності, впорядковано наявне співвідношення показників змагальної діяльності в розіграші Кубка світу, чемпіонатах світу та зимових Олімпійських іграх. За результатами дослідження висловлено застереження щодо доцільності подальшого розширення календаря міжнародних змагань та збільшення кількості змагальних дисциплін, оскільки їх реалізація заходиться на межі фізіологічних можливостей спортсменів. У дослідженні зроблено висновок про доцільність подальшого наукового обґрунтування удосконалення системи побудови змагальної діяльності біатлоністів високої кваліфікації шляхом розробки модельних характеристик та індивідуальних програм змагальної діяльності. Ключові слова: біатлон, змагальна діяльність, змагальні дисципліни, програма змагань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Псюк, Михайло Олександрович. "Державне регулювання та координація участі України в міжнародних організаціях аерокосмічного профілю". Економіка, управління та адміністрування, № 1(95) (12 березня 2021): 66–68. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-1(95)-66-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Аерокосмічна галузь сьогодні є однієї з провідних, її успішний розвиток гарантує технологічне, економічне та політичне лідерство України на світовій арені. У статті зазначено, що аерокосмічна діяльність України насамперед орієнтована на розширення і поглиблення міжнародного співробітництва на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях, на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств космічної галузі, виведення національних космічних розробок на світовий ринок, впровадження передових космічних технологій у різні сфери народного господарства, створення умов для розвитку конкуренції та приватної ініціативи. Проаналізовано участь України в роботі провідних міжнародних організацій у сфері регулювання, координації та використання космосу й космічних технологій. Обґрунтовано необхідність державної підтримки розвитку та реалізації міжнародних коопераційних проєктів та програм співпраці, що є одним з основних напрямів державного регулювання аерокосмічної галузі України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Чучукало, А. Р., О. Ю. Бубела та Р. Є. Руденко. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ЧИРЛІДИНГОМ НА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІВЧАТОК 6–7 РОКІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 77–84. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Чирлідинг – відносно молодий вид спорту, який уже встиг заявити про себе на міжнародній спортивній арені. Засоби і методи, які застосовуються у процесі підготовки в цьому виді спорту, дозволяють гармонійно розвивати людину як у технічному, так і у фізичному плані. Діти, які розпочинають заняття цим видом спорту, поступово освоюють широкий арсенал різноманітних навичок і належним чином удосконалюють свій фізичний розвиток. Мета – встановити ефективність підготовки дівчат 6–7 років на основі впливу засобів та методів програми підготовки в чирлідингу на рівень їхнього фізичного розвитку. Матеріал та методи. Дослідження проводилося за участю 21 дівчини 6–7 років, які розпочали заняття із чирлідингу. Досліджувані упродовж року виконували навантаження, зумовлені традиційною програмою підготовки в чирлідингу для етапу початкової підготовки першого року. Зміст програми підготовки в чирлідингу для етапу початкової підготовки включає вправи, спрямовані на розвиток різних фізичних якостей дітей із пріоритетом силових, координаційних та гнучкості. Обсяг річного навантаження становить 144 години, які пропорційно розподілені в мікроциклах, кожен із яких складається із трьох тренувальних занять. На початку та після завершення дослідження визначався рівень їхнього фізичного розвитку на основі загальноприйнятих тестів та методик. Результати. Статистично значущими (p ≤ 0,05–0,001) після завершення дослідження виявилися зміни показників зросту дівчат (1,7%), обводу грудної клітки (4,3%), сили кисті правої руки (10,5%), силового індексу (10,6%), ЧСС (6,6%), життєвої ємності легень (4%), результатів проби Руф’є (29,8%). Тенденції до покращення (p > 0,05) було встановлено в результатах оцінки маси тіла (0,5%), індексу Кетле (4%) та Піньє (0,5%), сили кисті лівої руки (8,5%) і життєвого індексу (3,6%). Висновки. Засоби та методи чирлідингу сьогодні є актуальними в роботі з дітьми для покращення рівня їхнього фізичного розвитку. Їх застосування дає змогу якісно впливати як на соматометричні, так і на фізіометричні показники, отже, належне фізичне формування організму дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Борисова, Ольга, Вікторія Нагорна та Артур Митько. "Спеціальна фізична підготовленість висококваліфікованих більярдистів як чинник підвищення ефективності змагальної діяльності (на прикладі пулу)". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.14-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті розглянуто проблеми удосконалення рівня спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих більярдистів для підвищення ефективності їхньої змагальної діяльності та досягнення високих спортивних результатів на головних міжнародних змаганнях з пулу. Аналіз сучасних програм підготовки висококваліфікованих більярдистів провідних збірних команд Європи з пулу, в тому числі й України, дозволив визначити, що їхній зміст складається переважно з показників планування тренувального навантаження техніко-тактичної підготовленості без урахування диференційованого підходу до розвитку та удосконалення спеціальних фізичних якостей. Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми має стати розробка та впровадження у підготовку збірної команди України комплексних програм із урахуванням рівня психологічної, техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості гравців. Мета. Підвищення ефективності підготовки більярдистів високої кваліфікації до головних змагань макроциклу шляхом оптимізації рівня спеціальної фізичної підготовленості. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; опитування; метод експертних оцінок; спостереження; тестування, педагогічний експеримент; психофізіологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Реалізація розробленої нами програми підготовки спортсменів до головних змагань макроциклу у педагогічному експерименті виявила вірогідне поліпшення інтегральної підготовленості в експериментальній групі більярдистів національної збірної команди з пулу до чемпіонату Європи порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Наукове обґрунтування практичної ефективності впровадження у процес підготовки національної збірної команди з більярдного спорту (пул) підтверджено високими результатами виступів висококваліфікованих більярдистів на чемпіонатах Європи з пулу 2016–2019 рр. Ключові слова: більярдний спорт, пул, спеціальна фізична підготовка, інтегральна підготовка, програма підготовки, індивідуальний план.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Фауре, Еміль Віталійович, Григорій Олександрович Заспа та Світлана Володимирівна Сисоєнко. "ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ В ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ КООПЕРАЦІЮ З ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА КОМПАНІЯМИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 25–34. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.251630.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є формулювання підґрунтя для проєктної пропозиції в рамках грантової програми Європейського Союзу Еразмус+ «STEM освіта в закладах вищої освіти Казахстану та України». Задачі, що вирішуються в рамках дослідження: дослідження стану STEM-освітив світі та в Україні; дослідження прикладів застосування STEM-підходу в освітній діяльності Черкаського державного технологічного університету; на основі проведеного дослідження та досвіду в університеті формулювання пропозиції стосовно розвитку STEM-освіти в Україні для включення в грантову заявку. Проаналізовано літературні джерела та нормативні документи, які відображають стан і розвиток STEM-освіти в США, Європі та Україні. Зроблено аналіз досвіду проєктів з елементами STEM-освіти, що реалізовані в Черкаському державному технологічному університеті. Результати аналізу включено як пропозиції до розроблюваного консорціумом університетів з Європи, України та Казахстану проєкту, спрямованого на те, щоб шляхом співпраці з компаніями та іншими зацікавленими сторонами розробити усталену дуальну програму навчання на основі STEM з міжнародною орієнтацією в закладах України та Казахстану й стати лідером STEM-освіти в своїх регіонах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Зайковський, О. С. "ЗРУШЕННЯ У ГЛОБАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ)". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 126–38. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.126-138.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню сучасних глобальних процесів, які суттєво впливають на трансформацію у системі вищої освіти. Інтернаціоналізація стала не тільки невід'ємною частиною безперервного процесу змін у вищій освіті, фактично процеси інтернаціоналізації вищої освіти стали важливою детермінантою розвитку та реформування вищої школи. В умовах глобальних трансформацій сучасного світу міжнародна співпраця стала важливим показником розвитку освіти, а самі університети стають глобальними установами, вплив яких на формування конкурентних переваг національної соціально-економічної системи постійно посилюється. Оскільки в умовах інтернаціоналізації вищої освіти докорінно змінюється місце та роль університетів, існує потреба дослідження та виявлення відповідних тенденцій, що враховують трансформації, що відбуваються на національному, регіональному та глобальному рівнях і які матимуть відповідний вплив на подальший розвиток процесів інтернаціоналізації вищої освіти у майбутньому, що визначило мету наукової статті. Для досягнення мети використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи аналізу, абстрагування та синтезу (при дослідженні тенденцій, що враховують як внутрішні трансформації, так і глобальні зміни, і які визначають розвиток вищої освіти); методи класифікації та системного узагальнення (для систематизації структурних трансформацій, що відбуваються на освітніх послуг); статистичні методи (для кількісної оцінки трансформацій, що відбуваються у глобальному освітньому просторі в сучасних умовах). Доведено, що врахування змін, що відбуваються у вищій освіті, передбачають розширений розвиток міжнародних науково-дослідницьких та освітніх програм і проектів, створення розгалуженої мережі між університетської співпраці одночасно із урахуванням та збереженням кращих національних традицій і культурних цінностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Verbovska, L. S., та M. I. Lugova. "АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В КОНТЕКСТІ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 195–201. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.195-201.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемам ефективного функціонування транскордонного співробітництва як головного фактора впливу міжнародної співпраці у питаннях розвитку територій, які входять до Карпатського єврорегіону. За результатами дослідження встановлено, що транскордонне співробітництво має стратегічне значення, адже проекти та програми міжнародної технічної допомоги є реальним ресурсом та інструментом, які допомагають транскордонним територіям в даний момент часу бути спроможними і сприяють підвищенню ефективності роботи органів влади, інфраструктуро - просторовому плануванню, поліпшенню соціального захисту населення, оздоровленню депресивних територій та інтегрований регіональний розвиток територій. Розглянуто варіанти участі прикордонних територій України в реалізації проектів транскордонного співробітництва в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Бушуєв, Сергій Дмитрович, Денис Антонович Бушуєв, Борис Юрійович Козир та Вікторія Борисівна Бушуєва. "ЕРОЗІЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 264–78. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3365.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто структуру та функції механізмів розвитку та ерозії компетенцій в інноваційних проєктах упровадження інформаційно-коммунікаційних технологій. Визначено фактори розвитку та ерозії компетенцій та визначено модель оцінки компетентності та компетенцій щодо успішного впровадження інформаційно-коммунікаційних технологій на прикладі підготовки магістрів з управління проєктами та програмами. Запропоновано нову парадигму побудови моделі розвитку компетентності команди проєкту щодо створення та впровадження ІКТ, яка базується на балансі факторів розвитку компетенцій інноваційного проєкту та їх ерозії в процесі впровадження. Визначено три концепції еволюції компетенцій. Перша концепція визначається конвергентною схожістю компетенцій систем управління. Друга пов’язана з процесом формування нових компетенцій через наближення характеристик систем знань унаслідок взаємного руху одна до одної. Третя концепція забезпечується за рахунок визначення ступеня та міри подібності систем у стані «як є» з метою оцінки потрібних компетенцій для успішного управління інноваційними проєктами. Досліджено фактори розвитку та ерозії компетенцій в управлінні інноваційними проєктами впровадження ІКТ, що дозволяє адекватно реагувати на зміну профілю компетенцій інноваційних проєктів. За цих умов нова парадигма моделювання дозволяє проєктному менеджеру формувати ефективні програми набуття певних компетенцій членами команди та іншими зацікавленими сторонами. Запропонована модель факторів розвитку та ерозії системи компетенцій перевірена на прикладах, які підтвердили її адекватність та результативність. Наведені результати моделювання ерозії компетенцій у впровадженні проєкту розвитку системи дистанційного навчання за програмою «ЄвроМПМ». Водночас «зблоковані тижні» (Blok Week), які проводяться в м. Дортмунд, Німеччина. та в м. Києві на кафедрі управління проєктами Київського національного університету будівництва і архітектури в спільних групах міжнародних команд студентів, довели адекватність запропонованої моделі формування лідерства тих, що навчаються, з одночасною ерозією старих компетенцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Lisovska, Myroslava. "ПОЛІТИКА ТУРИСТИЧНОГО БРЕНДИНГУ КРАЇН ЗАКАВКАЗЗЯ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 110–25. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-110-125.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз формування і розвитку політики туристичного брендингу Азербайджану, Вірменії, Грузії. Основна увага приділена її програмному виміру. Проаналізовані такі ключові програми: «Стратегія розвитку туризму на 2015-2025 роки» (Грузія), «Стратегічна дорожня карта щодо розвитку індустрії спеціалізованого туризму в Азербайджанській Республіці», «Національна стратегія розвитку Вірменії на 2014-2025 роки». Встановлено, що стрімкий розвиток туризму в країнах Закавказзя, який припав на останнє десятиліття, визначив важливість туристичного брендингу. За цей період помітно зростала державна підтримка сектору, формувалася інституційна структура, була розроблена і схвалена айдентика туристичних брендів, а туризм став пріоритетом розвитку національних економік держав. Визначено, що основними напрямками розвитку туристичного брендингу країн Закавказзя є: підвищення впізнаваності країн як туристичних брендів шляхом пожвавлення рекламної та інформаційної діяльності, удосконалення туристичної інфраструктури, розширення міжнародної співпраці у розвитку туризму, формування позитивного іміджу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Поркуян, О. В., та І. М. Семененко. "Роль міжнародної допомоги у відновленні роботи переміщених закладів вищої освіти: досвід СНУ ім. В. Даля". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-77-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Освіта є одним з основних прав людини, що закладає ба-зис для розвитку країни в цілому та її окремих регіонів. В Україні функціонують значна кількість закладів вищої освіти, які сприяють реалізації цього права. В Україні іс-нують переміщені заклади вищої освіти, які вимушено змінили місце свого розташування у 2014 році внаслідок збройного конфлікту. Вимушене переміщення закладів освіти суттєво вплинуло на сталість їх функціонування через втрату ними матеріально-технічної бази, кадрово-го потенціалу, вплив негативних чинників, як от близь-кість до лінії зіткнення, від’їзд населення з Донецької та Луганської областей тощо. Стаття спрямована на дос-лідження ролі міжнародної допомоги у відновленні робо-ти переміщених закладів вищої освіти, зокрема, на прик-ладі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (СНУ ім. В. Даля). В статті зазначено, що переміщення закладів вищої освіти на нове місце було складним процесом, який міг су-проводжуватися конфліктами, утрудненою адаптацією тощо. Створена у 2016 році Рада ректорів переміщених закладів вищої освіти, як консультативно-дорадчий орган при Міністерстві освіти і науки України, сприяла підт-римці цих закладів та захисту прав учасників освітнього процесу. Проте найсуттєвішу підтримку відновленню функціонування надала міжнародна спільнота через різ-номанітні проєкти і програми допомоги. Сьогодні СНУ ім. В. Даля, як і решта переміщених закла-дів вищої освіти, став повноцінним учасником регіональ-ного розвитку, осередком згуртованості і активного гро-мадянства, майданчиком для діалогу між різними регіо-нальними стейкхолдерами. Завдяки отриманню міжнаро-дної допомоги в університеті було створено різні майдан-чики і центри, діяльність яких сприяє розвитку м’яких на-вичок здобувачів, партнерству і співпраці з громадами, сталому розвитку регіону в цілому. При СНУ ім. В. Даля створено дві громадські організації, з якими за підтримки міжнародних організацій реалізовано суттєву кількість проєктів. В статті наведені приклади різних проєктів, що реалізовано СНУ ім. В. Даля, зокрема, відзначено про важливість поточного проєкту ЄС «Відродження пере-міщених університетів: посилення конкурентоспромож-ності, підтримка громад» (REDU), який спрямований на досягнення багатьох різнопланових цілей. На основі пред-ставлених проєктів, в статті узагальнено основні ре-зультати діяльності закладів вищої освіти, досягненню яких сприяє міжнародна підтримка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Nosyk, О. М. "Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 103. http://dx.doi.org/10.15421/191611.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкриття особливостей та тенденцій інноваційного розвитку в сучасний період ґрунтується на визначенні його нових характеристик, обумовлених постіндустріальними трансформаціями.Мета написання статті – дослідження головних елементів відкритих національних інноваційних систем та напрямів їх включення у міжнародне інноваційне співробітництво. У ході виконання окреслених завдань використано методи системного та структурно-функціонального аналізу з метою обґрунтувати головні складники відкритих інноваційних систем та чинники і напрями їх формування та функціонування.Наголошено, що головні характеристики відкритих інноваційних систем – це інноваційне підприємництво, інноваційні мережі, інноваційна співпраця і партнерство, інноваційні кластери та екосистеми. Рушійною силою сучасного інноваційного процесу є підприємницька інноваційна діяльність, що охоплює всі стадії та сфери системного інноваційного процесу, спирається на інновації – технологічні, управлінські, ринкові, соціальні і забезпечує інноваційний розвиток суспільства.Виявлено, що інноваційна співпраця передбачає залучення її учасників до інноваційного процесу із застосуванням таких форм, як трансфер технологій, інформаційний обмін, наукові та освітні програми, комерційний обмін інноваційними продуктами. Інноваційне партнерство поєднує інноваційні ресурси та діяльність їх учасників – створення інноваційних підприємств, сумісне здійснення інноваційних проектів. У сучасний період інноваційна співпраця і партнерство розвиваються на рівні корпорацій, галузей та секторів національної економіки й на міжнародному рівні.Розвиток інноваційної співпраці та партнерства залежить від формування й стану інноваційних екосистем як середовища відкритих інновацій. Під впливом глобальних чинників розвитку інноваційних кластерів притаманна тенденція інтернаціоналізації інноваційної діяльності на основі міжнародної кооперації кластерів різних країн.Інноваційний розвиток приводить до певних трансформацій людського капіталу, зростання рівня його інновативності й інноваційності. Інтернаціоналізація людського капіталу інновацій відбувається на основі розвитку міжнародної науково-технічної співпраці, здійснення соціогуманітарних програм.Напрямами формування відкритих інноваційних систем є розвиток інноваційного підприємництва, інноваційних мереж, інноваційного співробітництва і партнерства, інноваційних екосистем та кластерів. Ядро відкритих інноваційних систем складає людський капітал інноваційного розвитку.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні умов та чинників набуття інноваційними системами різного рівня відкритого характеру, обґрунтування їх складників та напрямів інтернаціоналізації. Практичне значення одержаних результатів – використання суб’єктами інноваційної діяльності матеріалів статті для організації інноваційного процесу на основі принципів відкритих інновацій.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми спрямовуватиметься на обґрунтування особливостей відтворення людського капіталу відкритих інноваційних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Pereviznyk, B. O., T. A. Kovalchuk та N. A. Dzhavadova. "ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДИЧНА ОСВІТА: МОДЕЛЬ ПОЛЬЩІ". Медична освіта, № 4 (15 лютого 2020): 144–48. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10874.

Повний текст джерела

Анотація:

Програма студентської мобільності Ерасмус є однією з найбільших міжнародних програм обміну у світі, яка дала змогу отримати досвід семестрового навчання у європейських університетах більш ніж трьом мільйонам учасників від початку її функціонування. Щороку студенти різноманітних європейських, як медичних, так і немедичних ВНЗ, мають змогу брати участь у даній програмі, отримуючи унікальну можливість інтегруватися в іншу систему навчання, працювати над власними науковими ідеями та розробками, розвинути свій майбутній професійний нетворкінг, подорожувати та пізнати життя, культуру, традиції та побут в європейській країні. У статті висвітлено ключові характеристики навчального процесу, можливості наукового розвитку та студентського дозвілля у Вроцлавському медичному університеті (Польща) через призму участі в програмі обміну Ерасмус. В даній роботі проаналізовано, а також описано структуру й особливості проведення практичних занять та лекцій на клінічних кафедрах для старшокурсників, навантаження студентами на одного викладача, оцінку та контроль студентських знань під час практичних занять, а також в кінці семестру, можливість вибору елективних курсів, поняття та умови для застосування ректорських годин. З 18 лютого 2015 р. у Вроцлавському медичному університеті з метою покращення навчального процесу була запроваджена внутрішньоуніверситетська система оцінки якості освіти SONA, що передбачає стандартизоване анкетування студентів з подальшим трансфером опитувальників у навчальний відділ з метою аналізу та подальшої розробки схем покращення якості медичної освіти. У даній статті також йдеться про студентські асоціації університету, їх структуру, цілі та особливості функціонування, наукові видання різного ступеня цитування, в яких публікуються дослідники з різних країн світу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Klepar, Mariia. "Професійна підготовка майбутніх фахівців-міжнародників: досвід США і Канади". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 25–31. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.25-31.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз досвіду (історія, теорія, практика) підготовки бакалаврів і магістрів міжнародних відносин у США і Канаді. Показано, що теоретичні узагальнення з цієї проблеми спонукають корегувати національну систему професійної26підготовки майбутніх фахівців-міжнародників України на концептуальному рівні, що виявляється у її нормативно-правовому, соціально-економічному, науково-теоретичному, структурно-інституційному, інформативно-комунікативному, міжнародно-інтеграцій-ному, інших аспектах. З’ясування особливостей цього досвіду дає підґрунтя для зіставлення та виявлення спільного і загального, що стосуються диверсифікації освітніх програм, спеціальностей і кваліфікацій; модернізації і стандартизації змісту і якості освіти на основі компетентнісного підходу; створення педагогічних умов для професійного розвитку і самореалізації студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Сіладі, Василь. "КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОСВІТИ ІНОЗЕМНИХ МОВ XXI СТОЛІТТЯ В УГОРЩИНІ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Різні міжнародні опитування часто показують несприятливу картину мовних навичок та можли- востей вивчення мови в Угорщині. Сьогодні основним регулятором змісту в Угорщині є Національна основна навчальна програма, а положення щодо викладання мови сформульовані в розділі Іноземні мови. Це додатково детально викладено в рамках навчальних програм з іноземних мов, розбитих на педагогічні етапи та типи шкіл. Обидва типи документів ґрунтуються на загальноєвропейській системі відліку (CEFR, 2002), тобто вони відпо- відають європейським тенденціям і працюють із системою рівнів та вимогами, сформульованими в ній. З огляду на все це виникає питання, чому тоді викладання мови в угорській державній освіті не є ефективним. Для відпо- віді потрібні емпіричні дані, що дають загальну картину роботи в школі та класі, а також про поточну ситуацію та кроки, які можна зробити для розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Voliarska, Olena, Iryna Hashenko та Liudmyla Konovalova. "Медична освіта в структурі неформальної освіти дорослих в Україні". Освітній простір України 17 (22 листопада 2019): 13–18. http://dx.doi.org/10.15330/esu.1.13-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу теорії і практики медичної просвіти дорослого насе-лення в умовах неформальної освіти Україні. Обґрунтовано актуальність проблеми освіти дорослих у сучасних соціально-економічних вимірах. Проаналізовано пріоритетні напрями функціонування центрів освіти дорослих в Україні як закладів неформальної освіти. Наголошено на пріоритетності розвитку неформальної освіти дорослих в Україні. Визначено, що підґрунтя розробки нормативної і науково-методичної складових медичної просвіти дорослих складають комплексна оцінка, аналіз тематичного спектру освітніх потреб дорослих в сфері медицини, а також можливостей їх задоволення, оцінка якості, територіальної і фінансової доступності різних типів просвітницьких програм. Акценто-вано увагу на необхідності розширення кола провайдерів медичних послуг з освіти дорослих. Охарактеризовано розвиток освіти дорослих у контексті реалізації міжнародних програм та виявлено перспективні напрями розвитку медичної освіти в структурі неформальної освіти дорослих в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Таран С.Ф. "ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕГІОНУ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 93–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретичним засадам формування організаційно-економічного механізму розвитку інноваційного підприємництва на рівні регіону. Проаналізовано та визначено основні фактори впливу на стан та розвиток інноваційного підприємництва в регіоні, до яких віднесено: посилення деструктивних впливів на стан та розвиток регіону; нестача кваліфікованих кадрів, задіяних в розвитку інноваційного підприємництва; недосконалість комунікацій між наукою, бізнесом та владою; відсутність єдиного стратегічного бачення розвитку інноваційного підприємництва регіонів держави тощо. Визначено структурні елементи досліджуваного механізму, до яких віднесено організаційні, інституційні та економічні складові, що формують комплекс важелів управління процесом розвитку інноваційного підприємництва регіону. Систематизовано основні типи стейкхолдерів розвитку інноваційного підприємництва регіону, до яких віднесено органи влади, підприємницькі суб’єкти регіону, інвестори, громадськість, міжнародні стейкхолдери, інститути знань. З метою більш чіткого визначення переліку інструментів досліджуваного механізму, які відповідають його конкретним стратегічним цілям, сформовано та деталізовано пріоритети регулювання розвитку інноваційного підприємництва регіону. До таких приорітетів віднесено: формування та реалізацію конкурентоспроможних регіональних інноваційних продуктів та послуг; підвищення рівня якості інституційної інфраструктури інноваційного підприємництва регіону; удосконалення інформаційного забезпечення інноваційного підприємництва регіону; організація системи якісної підготовки кваліфікованих фахівців для сфери інноваційного підприємництва; системна детінізація діяльності суб’єктів підприємництва регіону. Доведено, що регулювання розвитком інноваційного підприємництва регіону здійснюється шляхом визначення і підтримки пріоритетних напрямів як державного та галузевого, так і регіонального та місцевого рівня. Більшість регіонів, шляхом формування і реалізації регіональних стратегій та програм самостійно здійснюють підтримку та розвиток інноваційного підприємництва, виділяють кошти з власних бюджетів на провадження науково-дослідницької діяльності та на впровадження інновацій в регіоні. Крім того, регіони захищають права та інтереси суб’єктів інноваційної діяльності, забезпечують фінансову підтримку виконання інноваційних проектів, стимулюють комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, що кредитують виконання інноваційних проектів; підтримують функціонування і розвиток сучасної інноваційної інфраструктури регіону тощо. Організаційно-економічний механізм розвитку інноваційного підприємництва може стати дієвим напрямом соціально-економічного розвитку регіону. Чітке та дієве регулювання процесів розвитку інноваційного підприємництва регіонів передбачає застосування комплексу економічних, організаційних та інституційних заходів, що забезпечують ефективне використання ресурсного потенціалу регіону, реалізацію потенціалу всіх суб’єктів інноваційного підприємництва та збалансування інтересів усіх стейкхолдерів регіону. Визначено, що не існує ідеальної формули для створення оптимальної системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва, але реалізація цілеспрямованої, послідовної та добре продуманої регіональної політики у даній сфері дозволяє досягти значних позитивних результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Rudyk, V. K. "РОЛЬ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 152–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.152-158.

Повний текст джерела

Анотація:

Висвітлюються питання визначення ролі і місця системи пенсійного страхування у формуванні фінансової системи України, її вплив на розвиток національної економіки. Особлива увага приділяється вивченню фінансових взаємовідносин національної пенсійної системи з основними сферами фінансової системи держави в умовах проведення пенсійної реформи. Досліджено взаємовідносини державних фінансів із системою пенсійного страхування, виявлено основні аспекти впливу цих двох складових фінансової системи один на одного. Проаналізовано нове вітчизняне пенсійне законодавство, відмічено роль системи пенсійного страхування на сучасному етапі проведення пенсійної реформи. Дана оцінка формуванню і розвитку фінансових відносин системи пенсійного страхування із фінансовим ринком, який виступає важливою сферою фінансової системи. Акцентовано увагу на ролі міжнародних фінансових інститутів у формуванні і розвитку національних пенсійних систем європейських країн, проаналізовано їх важливі законодавчі документи, що стосуються реформування сфери пенсійного забезпечення. Визначено, що за їхньої ініціативи розробляються основні стратегії, концепції, програми розвитку національних пенсійних систем, з врахуванням глобальних ризиків, що виникають перед суспільством. Звернуто увагу на пріоритетність комбінованих пенсійних систем, які поєднують державні солідарні пенсійні програми, а також обов'язкові та добровільні накопичувальні елементи. Україна також формує такий тип національної пенсійної системи, в основу якого покладено принципи пенсійного страхування. Обгрунтовано, що фінансовий потенціал системи пенсійного страхування сприятиме розвитку національної економіки країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Strutinsky, Vasyl Borysovych, Evgen Yuriiovych Sakhno та Nataliia Viktorivna Moroz. "ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ТА ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ АКДЕМІЇ ІНЖЕНЕРНИХ НАУК УКРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 55–65. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-55-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Створення нових економічних, політичних і соціальних умов існування суспільства вимагає нових підходів щодо рішення поставлених завдань перед наукою і виробництвом. Тому одним з напрямів розвитку академії інженерних наук України є підтримка галузевих організацій та академій. Постановка проблеми. Відомо, що реалізація своїх творчих завдань Академія здійснює через розробку науково-технічних програм, виконання держзамовлень, НДДКР, участь у міжнародних проектах, виконання договірних робіт творчими колективами, проведення семінарів і конференцій тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку академії розглянуто в робота її президента профессора Таланчука П. М., професора Ільченка М. Ю., професора Струтинського В. Б. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Формування стратегії та програма розвитку Академії є пріоритетною задачею для адаптації та корегування вітчизняних наукових досліджень до світових та загальноєвропейських вимог. Постановка завдання. В роботі поставлено завдання формування стратегічних напрямків розвитку академії інженерних наук України для задоволення попиту українського суспільства на підготовку сучасних фахівців-інженерів у галузі машинобудування, які володіють сучасними знаннями, методологією і методами наукових досліджень. Виклад основного матеріалу. В роботі розглянуто питання розвитку громадської організації академії інженерних наук України. Визначено, що створення галузевих академій є ще одним кроком інтеграції українського наукового суспільства. Обґрунтовано стратегічні напрямки руху академії для вирішення поставлених задач, зроблені пропозиції щодо інтеграції вітчизняних науковців в світову систему підготовки наукових кадрів. Висновки. Програма розвитку академії інженерних наук України є внутрішнім документом, що втілив у собі досвід членів академії, їх бачення шляхів розвитку в умовах формування інформаційного суспільства та сучасних техніко-економічних перетворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Skrypnykov, P. M., V. I. Shynkevych, K. O. Udaltsova-Hrodzynska та O. A. Pysarenko. "ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ-СТОМАТОЛОГІВ У РОЗДІЛІ «КАРІЄС»". Медична освіта, № 3 (16 жовтня 2020): 114–17. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11451.

Повний текст джерела

Анотація:

На післядипломному етапі освіти у навчанні лікарів-інтернів важливою є підкреслена інтеграція знань етіології і факторів ризику карієсу з практичними заходами у вигляді менеджменту пацієнта з карієсом. Метою статті був аналіз навчальної програми з теми «Карієс» і порівняння його із Міжнародною системою класифікації та менеджменту карієсу з метою вдосконалення теоретичних основ навчання. Тематика «Карієс» при вивченні у ВНЗ подрібнена на численні теми, серед яких виокремлені теми профілактики. З процесу діагностики випадають ланки визначення факторів ризику, виявлення найменших каріозних дефектів, визначення активності карієсу, і залишається пошук власне дефекту зуба для подальшого відновлення. А прогноз обґрунтований індексами тесту емалевої резистентності (ТЕР) та/або КПВ. Останнім часом у медицину увійшло поняття «менеджмент», яке полягає в комплексності діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, потрібних при встановленні діагнозу конкретному пацієнту. Міжнародна система класифікації та менеджменту карієсу (ICCMSTM) має за перспективи перетворити нинішнє міжнародне розуміння патогенезу, профілактики і контролю карієсу в цілісний спосіб комплексної оцінки й індивідуального плану «турботи» при карієсі, з метою: попередити появу нових вогнищ ураження, попередити вже існуючі ураження від подальшого розвитку, зберегти тканини зуба без оперативного втручання на початкових стадіях карієсу, і за допомогою оперативного лікування – при більш розвинених стадіях карієсу. Це має досягатися при управлінні факторами ризику через всі елементи в циклі менеджменту карієсу і повторних візитів пацієнта з відповідними інтервалами для періодичного контролю та огляду. Нові відомості необхідно імплементувати на додипломних і післядипломних етапах медичної освіти, щоб лікарі та викладачі могли розмовляти спільною мовою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Haman, Petro, та Nataliia Haman. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 2 (12 грудня 2018): 30–38. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0204.

Повний текст джерела

Анотація:

Цивілізаційні процеси початку ХХІ століття означені глобалізацією комунікації, формуванням ідеології інформаційного суспільства, які вирішальним чином впливають на міжнародне середовище, радикально змінюють міжнародну політику, національні, зовнішньо– і внутрішньополітичні доктрини, зумовлюють необхідність з'ясування пріоритетів та розробки оптимальних програм у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. Система освіти будь-якої держави є невід`ємною частиною загальної сукупності її соціально-економічних відносин. Реалізація адекватного аналізу функціонування та розвитку освітніх процесів і систем, організація ефективного управління ними, забезпечення відповідного рівня якості результатів діяльності фактично неможливі без урахування їх взаємодії з навколишнім середовищем, а також мінімізації ризиків виникнення конфліктів інтересів. Загальна безпека країни може бути забезпечена лише за рахунок одночасного вирішення цього питання в ряді різноманітних галузей, а саме: військовій, технічній, технологічній, економічній, фінансовій, політичній, екологічній, інформаційній тощо. Інформаційна домінанта посилює ефект глобальної політики, визначає значущість країн у світовій ієрархії, виступає чинником міжнародних впливів, інструментом дипломатії та глобальної стратегії світового порядку. Для вищої освіти України такі процеси розглядаються через призму завдань входження до Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), вихідним концептом якого з 2005 року є реалізація принципів Болонського процесу. Освітня сфера не може бути винятком із наведеного вище переліку, хоча б у зв`язку з тим, що першочерговим завдання її функціонування є підготовка висококваліфікованих фахівців для всіх без винятку перерахованих галузей. І в такому сенсі аспекти безпеки освіти є визначальними для всіх інших сфер соціально-економічного життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Міжнародні програми розвитку"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями