Готові списки джерел за темами / Міжнародні наукометричні бази

Добірка наукової літератури з теми "Міжнародні наукометричні бази"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Міжнародні наукометричні бази".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Міжнародні наукометричні бази"

Якібчук, В. "Українські наукові видання і міжнародні наукометричні бази данних: проблеми і протиріччя". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 107, (ч. 2) (2012): 214–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ткачук, Вікторія Василівна. "Популяризація публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, як елемент мобільності сучасного науковця". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (12 квітня 2018): 276–82. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.539.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: аналіз актуальних питань популяризації публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних; розгляд нормативні документи, які регламентують актуальність публікацій наукового доробку у таких виданнях. Завдання дослідження: висвітлення найпопулярніших наукометричних баз даних, таких як Scopus, Web of Science, Index Copernicus, Google Scholar. Об’єктом дослідження є поняття «бібліометрія», «наукометрична база даних», «індекс цитувань», «імпакт фактор». Предмет дослідження: популяризація публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, як елемент мобільності сучасного науковця. Результати дослідження: визначено, що публікація наукових праць у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, надає можливість аналізувати міжнародні наукові досягнення, цитувати та по-можливості приєднатись до них.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Світлана Миколаївна Іванова, Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Ірина Сергіївна Мінтій та Алла Віленівна Кільченко. "НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 289–312. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4656.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Pankiv, V. I. "Звернення головного редактора". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine) 13, № 1 (3 вересня 2021): 1–3. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.13.1.2017.99231.

Повний текст джерела

Анотація:

Розпочинається ще один непростий рік в історії української медицини. Попри важкі часи для нашої держави «Міжнародний ендокринологічний журнал» намагається постійно підвищувати свій рівень. Триває робота з включення видання до провідних наукометричних баз, щоб публікації авторів мали міжнародне визнання. Журнал допомагає лікарям і науковцям підвищувати свій професійний рівень, сприяє впровадженню результатів медичної науки в практичну охорону здоров’я, залучає молодих науковців до публікацій. Важливим є продовження дистанційного навчання з метою безперервного професійного розвитку й удосконалення знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гонтарева, І. "Підготовка наукового видання ВНЗ до входження у міжнародну наукометричну базу". Вища школа, № 2 (139) (2016): 88–98.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Torgalo, E., S. Vakal, and L. Ostapchenko. "Scientometric databases and integration of Ukrainian biological journals into common information space." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 68, no. 3 (2014): 5–11. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2014.68.5-11.

Повний текст джерела

Анотація:

The most well-known citation indices and scientometric databases are reviewed in the article. Among them are Web of Knowledge, Scopus, Index Copernicus, GoogleScholar, Russian Science Citation Index. Basic concepts of calculation, as well as differences between most widely used scientometric values (IF, h-index, SJR, SNIP, ICV etc.), are explained. Simple methods of search of indexed journals lists and abovementioned scientometric values are depicted. Up-to-date list of Ukrainian biological journals included in international citation indices, as well as their indexation and citation dynamics for the period 1996-2013, are represented. Modern problem of "predatory" journals and possible strategies for increase of Ukrainian journals representation in common informational space are discussed at the end of the paper.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Довгань, О. В. "Видання НАКККіМ в контексті міжнародних наукометричних баз: шлях у світову практику". В помощь работнику НТБ, Вып. 3 (2015): 94–100.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Frolov, Sergiy, Viktoriia Dziuba та Volodymyr Orlov. "КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД УПРАВЛІННЯ СТРУКТУРОЮ КАПІТАЛУ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 120–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-120-129.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі здійснено контент-аналіз наукових публікацій, що присвячені проблемі управління структурою капіталу підприємств на основі досліджень, результати яких опубліковані в міжнародній наукометричній базі Scopus. Для про-ведення дослідження було застосовано не лише аналітичні викладки, отримані в зазначеній базі, а й побудовані на ос-нові сформованої вибірки бібліометричні мапи з використанням інструментів VOSviewer 1.6.16 та Google Books Ngram Viewer. За результатами дослідження встановлено, що зазначений напрям досліджень є актуальним та за останні роки стає дедалі більш значущим; значна частина досліджень присвячена аналізу теоретико-методологічних засад із виокремленням базових теорій структури капіталу. Крім того, значущим є вивчення залежності структури капіталу та вартості його компонентів, а також формування фінансового левериджу. Найбільш поширеними є такі теорії структури капіталу, як теорія Міллера-Модільяні, компромісна теорія та теорія ієрархій фінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Фролов, Сергій Михайлович, Наталія Георгіївна Виговська та Вікторія Віталіївна Дзюба. "Фінансова політика щодо формування оптимальної структури капіталу корпорацій". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-85-90.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі здійснено контент-аналіз наукових публікацій, що присвячені проблематиці управління фінансовою структурою капіталу корпорацій на основі досліджень, результати яких опубліковані у вітчизняних наукових видання і в міжнародній наукометричній базі Scopus. Для проведення дослідження було застосовано не лише аналітичні викладки, отримані у зазначеній базі, а й побудовано на основі сформованої вибірки бібліометричні мапи з використанням інструментів VOSviewer 1.6.16 та Google Books Ngram Viewer. За результатами дослідження встановлено, що фінансова політика підприємства має розглядатися як визначена власниками та узгоджена з менеджментом мета фінансового менеджменту, що передбачає розробку алгоритму дій, спрямованих на формування оптимальної структури капіталу, вибір форм та методів її досягнення як в короткостроковому, так і довгостроковому періоді. При цьому якісна фінансова політика має відповідати таким ключовим принципам: справедливості, узгодження із чинним законодавством, реалістичності, досяжності, рівня ризикованості, що збігається з рівнем відповідного ризику як власників, так і менеджменту компанії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Міжнародні наукометричні бази"

Корольова, Т. Д., та T. D. Korolova. "Бібліотека ВНЗ: інформаційно-аналітична підтримка наукових досліджень (з досвіду роботи НБ НУК)". Thesis, 2017. http://hdl.handle.net/123456789/2187.

Повний текст джерела

Анотація:

Корольова, Т. Д. Бібліотека ВНЗ: інформаційно-аналітична підтримка наукових досліджень (з досвіду роботи НБ НУК) [Електронний ресурс] / Т. Д. Корольова // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Візія бібліотеки ВНЗ в контексті розвитку сучасних соціокомунікаційних концепцій». – Миколаїв : Наук. б-ка НУК, 2017. – Режим доступа : http://lib.nuos.edu.ua/uk/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8
У роботі розглянуті основні напрямки інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. Представлено досвід роботи Наукової бібліотеки НУК імені адмірала Макарова з інформаційно-аналітичної підтримки наукових досліджень вчених університету = The main directions of information and analytical activity of university libraries are considered. The experience of the Scientific Library of Admiral Makarov National University of Shipbuilding on information and analytical support of scientific research of scientists of the University is presented.
The main directions of information and analytical activity of university libraries are considered. The experience of the Scientific Library of Admiral Makarov National University of Shipbuilding on information and analytical support of scientific research of scientists of the University is presented.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Міжнародні наукометричні бази"

Вакалюк, Т. А., О. М. Спірін, І. С. Мінтій, С. М. Іванова та Т. Л. Новицька. Наукометричні показники оцінювання результативності педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників. ТОВ «Друк плюс», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5054.

Повний текст джерела

Анотація:

Щороку вимоги до науково-педагогічних працівників та науковців інших установ змінюються, змінюються і вимоги до участі в різних конкурсах, грантах, проектах, експертизах тощо. Для участі у таких видах діяльності обов’язковою умовою є наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science. Тому метою статті є виокремлення основних наукометричних показників оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників та огляд наукометричних без даних, що доцільно використовувати для їх оцінювання. Визначено, що найбільш вагомими наукометричними показниками оцінювання результативності науково- педагогічних досліджень науковців та науково-педагогічних працівників є: загальна кількість публікацій, що індексуються у певних наукометричних базах даних, індекс Гірша (h-index). Узагальнено, що для визначення цих показників зазвичай користуються наукометричними базами даних, що затверджені Міністерством освіти і науки України, зокрема Scopus, Web of Science, та іншими, менш популярними наукометричними базами даних. Тому у статті розглянуто детально різні наукометричні бази даних та показники, які можуть бути оцінені з їх допомогою, а саме: Scopus, Web of Science, Publons, Google Scholar, dblp, цифровий ідентифікатор науковця ORCID. Розглянуто вітчизняні сервіси "Науковці України" та "Бібліометрика української науки", що містять узагальнені результати з наукометричних баз даних. Встановлено, що для оцінювання результативності педагогічних досліджень окремих науковців та науково-педагогічних працівників закладів освіти, варто використовувати різні наукометричні бази даних, зокрема Web of Science, Scopus, Publons, Google Scholar тощо. Такі наукометричні бази даних дозволяють отримати узагальнене уявлення про науково-педагогічну діяльність коректного науковця чи науковопедагогічного працівника у вигляді статистичних результатів публікаційної активності у різний період часу. Окрім того, варто вдосконалювати українські аналоги для того, що вітчизняні науковці не були залежні від закордонних наукометричних баз даних, що не завжди є у безкоштовному використанні. До перспектив подальших досліджень віднесено виокремлення критеріїв та показників для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!