Статті в журналах: "Міжнародні кредити"

1

Геращенко, В. "Міжнародні кредити і господарський розвиток". Банківська справа, № 1 (2000): 7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Геращенко, В. "Міжнародні кредити і господарський розвиток". Банківська справа, № 6 (1999): 59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Галазюк Н.М. та Зелінська О.М. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ КРЕДИТНИМИ ІНСТИТУТАМИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено основні пріоритетні напрями розширення співробітництва України з міжнародними кредитними інститутами, доведено необхідність дослідження даної проблематики. Виходячи з актуальності запропонованої тематики, стаття присвячена обґрунтуванню пріоритетних напрямів розширення та ефективної співпраці України з міжнародними кредитними інститутами. Обґрунтовано доцільність залучення кредитних ресурсів для України. Найбільший результат країна отримала від перших кредитів, що надійшли від МВФ та Міжнародного банку розвитку та реформування. Дані кредитні ресурси призначені для формування золотовалютних резервів та фінансово-кредитної системи країни. В статті досліджено кредитну діяльність провідних міжнародних кредитних інституцій, окреслено ключові програми та стратегічні напрями партнерства міжнародних кредитних організацій з Україною. Визначено пріоритетні напрями сприяння співпраці, що дали б змогу підвищити ефективність залучених коштів і створити сприятливий інвестиційний клімат у країні. Окреслено найбільш проблемні моменти співпраці України з світовими кредитними інститутами. Обґрунтовано необхідність розбудови механізму управління з метою підвищення ефективності співпраці України з міжнародними кредитними інституціями як важливого інструменту політики держави з метою здійснення економічних реформ, і як наслідок можливість вчасно адаптуватися до сучасних змін в міжнародній економіці. Визначено, що вдосконалення співробітництва України із міжнародними кредитними організаціями забезпечить нашій країні позитивні результати в період реалізації економічних реформ, підсилить роль України у формуванні міжнародних валютно-фінансових відносин; зростання довіри та інтересу іноземних інвесторів до вітчизняної економіки, і як наслідок ріст обсягів іноземного інвестування; можливість використання послуг міжнародних організацій, що забезпечить вирішення нагальних завдань державної політики в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Григорчук, М. "Конституційно-правові гарантії захисту прав суб’єктів господарювання". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 1 (29 червня 2021): 102–12. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2021.1.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений аналіз стану системи господарського законотворення показує, що дії законодавців практично завжди відставали від потреб економіки, а господарські процеси в Україні врегульовувалися недостатньо дієвим і несвоєчасним точковим втручанням. Аналогічна ситуація зберігається і нині з тими лише відмінностями, що зумовлені виконанням вимог світової та європейської спільноти як умови, за яких відбувається доступ українських товарів на міжнародні ринки, та надаються закордонні кредити. Обґрунтовуючи теоретичну складову процесу забезпечення конституційних гарантів при захисті прав суб’єктів господарювання, автор дійшов висновку про те, що науковцям і практика вкрай необхідно визначитися щодо однакового і професійного розуміння поняття «справедливість», адже лише шляхом застосування цього поняття в його класичному розумінні з урахуванням логічної категорії обсягу можна забезпечити правильне, об'єктивне, неупереджене ставлення людських і господарських відносин, які відповідають морально-етичним і правовим нормам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Малиняк, Б., О. Кириленко, В. Горин та А. Дерлиця. "ЕКЗОГЕННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ У СУЧАСНОМУ ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 572–82. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251870.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетних політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі ґрунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обґрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Метою статті є систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету і розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у чотири напрями: 1) геополітичні; 2) юридичні, 3) фінансово-кредитні; 4) інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. З-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об’єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація і ліквідація. Одержані результати дають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, і більш ґрунтовно розуміти природу такого впливу. Ключові слова: публічні видатки, бюджет, бюджет держави, економічні санкції. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 31.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Вайцеховська, О. Р. "ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ З КРАЇНАМИ-ЧЛЕНАМИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню механізмів фінансування Міжнародного валютного фонду. На підставі проаналізованої наукової літератури з даної проблематики висвітлено спектр діаметрально різних поглядів на правову природу фінансування МВФ, а саме механізм фінансування МВФ розглядається науковцями як: 1) кредит; 2) відсутність кредитних відносин, оскільки має місце купівля валюти; 3) міжнародний договір; 3) відсутність договірних відносин, оскільки міжнародна угода між МВФ і країною, якій надається фінансування, не укладається. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя та умови надання фінансової допомоги Фонду кра- їнам-членам. Проілюстровано організаційно-правові особливості процедури отримання валютних коштів на прикладі фінансування України, висвітлено основний зміст таких документів, як Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Визначено, що механізми фінансування МВФ: 1) ані формально, ані структурно не належать до системи міжнародних договорів, а виступають особливим правовим механізмом у формі односто- ронніх рішень щодо надання фінансування країні-члену; 2) за змістом домовленостей не належать до кредитних договорів, а є купівлею-продажем відповідної валюти (але за функціональним призначенням подібні до кредитних договорів). Встановлено, що, незважаючи на відсутність юридично оформленого індивідуального кредитного договору між МФВ і країною-членом, практика відносин свідчить, що цей факт не зменшує ймовір- ність виконання відповідних зобов’язань з боку країн через такі чинники: 1) зобов’язання, що виплива- ють із механізмів фінансування, виконуються як такі, що випливають зі Статуту МВФ; 2) автори- тет МВФ як центральної інституції в міжнародному валютному правопорядку; 3) репутаційні ризики у випадку порушення країною умов механізму фінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Versal, Nataliia, та Hanna Sholokhova. "ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЗОВНІШНІХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-182-194.

Повний текст джерела

Анотація:

Для повноцінного функціонування і сталого розвитку мале та середнє підприємництво потребує зовнішнього фінансування. Сучасний ринок фінансових послуг пропонує безліч джерел такого фінансування, як традиційних, так і новітніх, які можуть бути як каталізаторами розвитку малих підприємств, так і «борговими пастками». У статті здійснено характеристику зовнішніх джерел фінансування суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні, а також оцінено їх переваги та недоліки за низкою критеріїв. У результаті з’ясовано, що державні та міжнародні кредитні програми підтримки малого та середнього підприємництва є найбільш прийнятними за більшістю критеріїв, а банківський кредит, фінансовий лізинг, краудфандинг і мікрокредитування поступаються за деякими критеріями, зокрема, за ціною та завищеними вимогами до позичальників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Алекперов, Эльгар. "ХАРАКТЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРАВОСУБЪЕКТНОСТИ МЕЖДУНАРОДНЫХ ФИНАНСОВЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 102–6. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.883.

Повний текст джерела

Анотація:

Алекперов Э. Характерные особенности правосубъектности международных финансовых организаций. - Статья. Основная цель исследования. Обзор и анализ основных характеристик правосубъектности международных финансовых организаций, а также обобщения рекомендаций и предложений по их дальнейшей деятельности. Методы. В исследовании применялись методы системного и сравнительного анализа. В статье использованы методы обобщенного анализа, а также различных теорий по проблематике правосубъектности международных финансовых организаций. Новизна в статье. В работе анализируется специфика правосубъектности международных финансовых институтов. Рассматриваются понятие и содержание международной правосубъектности - характеристики, свойственные субъектам международного права. Автор считает, что механизм неотвратимости ответственности как государств, так и ведущих международных финансовых институтов за полное соблюдение общепринятых стандартов в области международной финансовой деятельности должен и дальше совершенствоваться, а также нужно продемонстрировать полную объективность в применении этого механизма. Выводы. Таким образом, международные организации стали наделяться особой правосубъектность, отличной от правосубъектности государств. Правовая природа международных финансовых институтов основана на общих целях и интересах государств-членов. Эти цели согласованы в договоре о его создании. Другими словами, правовая природа международных финансовых организаций определяется тем, что они действуют как юридические лица, объем которых зависит от учредительных документов этих организаций. По своей правовой природе международными финансовыми организациями являются международные межправительственные организации, которые: отражают единство государств; создаются на постоянной основе; устанавливаются договором; стремятся обеспечить стабильность международных валютных и финансово-кредитных отношений и развивать сотрудничество в этой области; имеют свободу воли, органы управления и правосубъектность в целом; пользуются определенными привилегиями и иммунитетами; несут ответственность в пределах, определенных учредительными документами. В исследовании также рассмотрены вопросы, связанные с определением понятия и содержания международной правосубъектности - характеристики, присущие субъектам международного права. Таким образом, международные финансовые учреждения как субъекты международного финансового права имеют право заключать не только правоприменительные акты, но и международные соглашения. В статье рассматриваются особенности этого и других юридических качеств. Ключевые слова: международные финансовые организации, международная финансовая деятельность, правовой статус, правосубъектность, права и обязанности. Анотація Алекперов Е. Характерні особливості правосуб’єк- тності міжнародних фінансових організацій. - Стаття. Основна мета дослідження. Огляд та аналіз основних характеристик правосуб’єктності міжнародних фінансових організацій, а також узагальнення рекомендацій і пропозицій щодо їхньої подальшої діяльності. Методи. У дослідженні використовувалися методи системного й порівняльного аналізу. У статті застосовані методи узагальненого аналізу, а також різних теорій із проблематики правосуб’єктності міжнародних фінансових організацій. Новизна в статті. У роботі аналізується специфіка правосуб’єктності міжнародних фінансових інститутів. Розглядаються поняття та зміст міжнародної пра- восуб’єктності - характеристики, властивої суб’єктам міжнародного права. Автор вважає, що механізм невідворотності відповідальності як держав, так і провідних міжнародних фінансових інститутів за повне дотримання загальноприйнятих стандартів у галузі міжнародної фінансової діяльності повинен і далі вдосконалюватися, а також потрібно продемонструвати повну об’єктивність у застосуванні такого механізму. Висновки. Таким чином, міжнародні організації стали наділятися особливою правосуб’єктністю, відмінною від правосуб’єктності держав. Правова природа міжнародних фінансових інститутів заснована на спільних цілях та інтересах держав-членів. Цілі узгоджені в договорі про його створення. Іншими словами, правова природа міжнародних фінансових організацій визначається тим, що вони діють як юридичні особи, обсяг яких визначається установчими документами цих організацій. За своєю правовою природою міжнародними фінансовими організаціями є міжнародні міжурядові організації, які: відбивають єдність держав; створюються на постійній основі; встановлюються договором; прагнуть забезпечити стабільність міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин і розвивати співробітництво в цій галузі; мають свободу волі, органи управління та правосуб’єктність в цілому; користуються певними привілеями й імунітетами; несуть відповідальність у межах, визначених установчими документами. У дослідженні також розглянуті питання, пов’язані з визначенням поняття та змісту міжнародної пра- восуб’єктності - характеристики, властивої суб’єктам міжнародного права. Таким чином, міжнародні фінансові установи як суб’єкти міжнародного фінансового права мають право укладати не тільки правозастосовні акти, але й міжнародні угоди. У статті розглядаються особливості такого й інших юридичних якостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Frolov, A. Yu. "Світовий досвід організації ринку зелених облігацій та можливості його запровадження в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 84–92. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є вивчення досвіду організації ринку зелених облігацій в різних країнах світу, а також обґрунтування можливостей запровадження відповідного досвіду в Україні. Науковою новизною є сформовані за результатами дослідження наукові пропозиції щодо створення правових передумов для організації ринку зелених облігацій та сприяння розвитку відповідного ринку в Україні. Висновок. У результаті вивчення світового досвіду й практик організації ринку зелених облігацій у різних країнах світу, у тому числі країнах із близьким до України кредитним рейтингом, можна стверджувати, що актуальним для України є: 1) Створення правових передумов для запровадження ринку зелених облігацій (виокремлення зелених облігацій в окремий клас цінних паперів, створення сприятливих умов для їх випуску усіма суб’єктами, що здійснюють таку емісію в міжнародній практиці; імплементація міжнародних принципів зелених облігацій в національне законодавство, розробка національних стандартів та керівних процедур, зокрема запровадження вільного ринку для приватного сектору та правового регулювання для публічного сектору; запровадження стимулів для розвитку ринку зелених облігацій, що застосовуються в міжнародній практиці; 2) Сприяння розвитку ринку зелених облігацій (залучення міжнародних банків розвитку до інвестування в зелені облігації України та до підвищення їх кредитної якості, інвестиційної привабливості; налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, зарубіжними інвестиційними компаніями та донорськими фондами з питань залучення зеленого фінансування в Україну). Ці пропозиції можуть бути враховані під час розробки національної моделі рину зелених облігацій в Україні, що стане основою для формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Ярмолюк, O., О. Губарик, Т. Саванчук, О. Дмитренко та Н. Хомяк. "ПОКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МСБО І МСФЗ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 276–87. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245101.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Інформаційні запити глобалізованого суспільства змушують суб’єктів господарювання формувати фінансову звітність, здатну задовольними вимоги всіх зацікавлених сторін. Мета статті — оцінити, яку інформацію суб’єкти господарювання розкривають у фінансовій звітності, складеній за МСБО і МСФЗ, та які колізії при цьому виникають. Теоретико-методологічні аспекти результатів діяльності вчених доводять значущість розкриття інформації у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ. Разом з тим відкритим залишається питання розкриття інформації у фінансовій звітності, з урахуванням потреб поточної діяльності підприємств. З огляду на це постає потреба: дослідження забезпечення користувачів фінансової звітності інформацією, розкриття якої передбачають міжнародні стандарти; перевірка гіпотез щодо існування необхідності дослідження відмінностей видів фінансової звітності, формування і подання якої передбачають МСФЗ і МСБО, та перегляду довгострокового зобов’язання в разі його дострокового погашення. На основі аналізу встановлено, що інформацію, обов’язкову до розкриття у фінансовій звітності, обумовлює вид фінансової звітності. Проведене дослідження свідчить про наявності в МСФЗ прогалин у порядку складання та інформаційного наповнення комбінованої звітності. Запропоновано комбіновану фінансову звітність складати суб’єктам господарювання, які з тих чи інших причин не відповідають вимогам МСФЗ 10. Установлено, що важливою умовою достовірного відображення у Звіті про фінансовий стан інформації щодо довгострокового кредиту є необхідність проведення аналізу здатності підприємства його дострокового погашення, зокрема протягом року. Запропоновано розглядати частину довгострокового кредиту у формі платежів, які слід погасити протягом дванадцяти місяцівз дати складання звітності як поточне зобов’язання. Такий підхід потребує перекласифікувати наявний кредит із довгострокового в поточні зобов’язання, що призведе до подальних змін оцінок грошових потоків, коригування балансової вартості зобов’язань. Результати дослідження можуть бути використані практиками в різних галузях економіки при формуванні фінансової звітності за МСФЗ. Ключові слова: фінансова звітність, звітність за МСФЗ, фінансові результати, підприємство, стандарти, облік, МСФЗ, МСБО. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Новицький, В. А. "АНАЛІЗ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 1 (25 травня 2017): 147–53. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.1.2017.147-153.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналітичний огляд кредитних проектів, які фінансуються та фінансувались міжнародними фінансовими організаціями, такими як МБРР, ЄБРР, Euratom та KfW. Проаналізовано структуру наданих кредитних ресурсів, умови та особливості погашення кредитних зобов’язань та визначено проблеми використання кредитних коштів. Надано пропозиції з удосконалення окремих положень національного законодавства з метою підвищення рівня ефективності використання міжнародних кредитних ресурсів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Вахненко, Т. П. "Міжнародний кредит у світовій валютно-фінансовій системі". Фінанси України, № 11 (2006): 143–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Savchenko, M. "Кредити міжнародних фінансових організацій як джерело стабілізації фінансової системи України." Фінанси, облік, банки, № 1 (2019): 138–47. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2296.2019.1.15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Жаворонок, А. "Міжнародний досвід функціонування ринку кредитних послуг". Економічний дискурс, Вип. 1 (2020): 68–77.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Галазюк Н.М. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ПРОВІДНИМИ МІЖНАРОДНИМИ КРЕДИТНИМИ ІНСТИТУТАМИ". Економічний форум 1, № 4 (30 листопада 2019): 11–18. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено основні аспекти співпраці України з міжнародними кредитними інститутами. Зроблено аналіз реалізації наданих кредитних ресурсів провідних міжнародних кредитних інститутів, досліджені основні стратегічні програми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Левківський, О. "Зовнішні кредити міжнародних фінансових організацій як фактор інноваційного розвитку економіки України". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 95, ч. 2 (2011): 103–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Bazov, V. P. "Міжнародно-правова доктрина та судова практика формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, що має ознаки фіктивності". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (27 вересня 2020): 6–21. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.05.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є висвітлення основних засад міжнародно-правової доктрини формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, що має ознаки фіктивності, та особливостей судової практики зі спорів у цій сфері правовідносин. Наукова новизна визначається дослідженням міжнародно-правової доктрини формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, що має ознаки фіктивності, та стану законодавчого забезпечення відповідальності за вчинення господарських операцій з ознаками фіктивності в окремих державах, зокрема й Україні. Вперше проаналізовано судову практику Верховного Суду щодо захисту прав платників податків та інтересів держави у зазначеній сфері податкових правовідносин. Надано пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення та судової практики у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, що має ознаки фіктивності. Звертається увага на те, що в Україні фіктивне підприємництво у 2019 році було декриміналізовано, оскільки з КК України було виключено відповідну статтю 205. Висновки. 1. Сформульовані Верховним Судом України правові позиції у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, які сприймаються більшістю платників податків як спірні, і досі залишаються усталеними в правозастосовчій діяльності національних судів. 2. Новий Верховний Суд зробив важливий крок відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. З метою забезпечення сталості та єдності судової практики у сфері формування податкового кредиту за операціями з контрагентом, який має ознаки фіктивності, у тому разі, якщо необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, а також рішенні Верховного Суду, суд, який розглядає відповідну справу в касаційному порядку, керуючись положеннями частини третьої статті 346, статтею 347 та абз. 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення», передає відповідну справу на розгляд Великої Палати. 3. Велика Палата Верховного Суду, у разі, якщо відповідно до положень частини шостої статті 347 КАС України дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, та зазнаючи, що у цій справі не вбачається виключної правової проблеми, на наш погляд, повинна обгрунтувати такий висновок. Лише констатація того, що «у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи», на наше переконання, не є достатньою підставою для висновку, що «у цій справі не вбачається виключної правової проблеми». Дослідження поняття «виключна правова проблема» може у разі de lege ferende стати певним «фільтром» допуску відповідної судової справи до касаційного перегляду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Петренко, К. В. "Інтеграція банківських інститутів України в міжнародну кредитну систему". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 58/59 (2002): 58–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Терещенко, О. "Оцінка кредитних ризиків: відповідність новацій НБУ міжнародній практиці". Вісник Національного банку України, № 9 (199) (2012): 4–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Безклубий, О. "До питання про регулювання міжнародних кредитних відносин". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 28, ч. 3 (2001): 123–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Колосова, В. П. "Використання україною кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій". Фінанси України, № 5 (294) (2020): 114–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Пахомов, Володимир, Ігор Каріх та Данило Рєпін. "МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КІБЕРПРОСТОРУ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 269–72. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-58.

Повний текст джерела

Анотація:

XXI століття ознаменоване стрімким розвитком інформаційних технологій, застосування яких не знає і не дізнається кордонів: на сьогоднішній день вони є інструментом вдосконалення систем управління, продажів, надання послуг у соціальній та кредитно-фінансовій сферах, в освіті, охороні здоров'я, культурі і т.п. Однак, інформаційні технології стали не тільки «помічниками», вони стали «самостійними» учасниками в житті суспільства, а потім і «творцями» особливої соціальної середовища. Ми говоримо про кіберпросторі, як про комп'ютерно-технологічної реальності в якому існує і розвивається соціум: тут є своя законодавча, всі необхідні об'єднання і служби, це суспільство здатне спілкуватися (наприклад, в соціальних мережах), задовольняти свої потреби (духовні, престижні, соціальні, екзистенційні, тобто 4 з 5 груп, відповідно до пірамідою А. Маслоу) здійснювати підприємницьку (на сьогоднішній день можна створювати інтернет-магазини, віртуальні школи і т.п.) або трудову діяльність (людина може стати ІТ-спеціалістом, фрілансером, онлайн продавцем і ін.). Таким чином, у віртуальній реальності людина може робити практично все, і дане наріччя з кожним роком все менше затребуване в даному контексті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Слугоцька, Вікторія Михайлівна. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ УНИКНЕННЯ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 136–41. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття є дослідженням теоретико-правових аспектів уникнення подвійного оподаткування в Україні. Нами визначено, що подвійне оподаткування є економічним явищем, коли конкретний суб’єкт оподатковується більше одного разу однорідним податком. Подвійне оподаткування може виникати, коли оподатковуються прибутки, отримані резидентами за кордоном; у разі змішаного порядку сплати податку; у випадку, коли оподатковується частина прибутків підприємства, які підлягають розподіленню. З’ясовано, що законодавство різних країн світу має певні особливості оподаткування доходів громадян і різниться рівнем розвитку та податковим навантаженням, унаслідок чого виникає міжнародне подвійне оподаткування. Правове регулювання діяльності держави у сфері уникнення подвійного оподаткування в Україні регулюється Податковим кодексом України та міжнародними угодами, які підписала наша держава. Недосконалість національного податкового законодавства призводить до подвійного оподаткування в межах країни. Досліджено, що в Україні основні положення щодо усунення подвійного оподаткування регулюються ст. 13 ПК України, відповідно до чого суми податків і зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків і зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом. Виокремлено, що подвійне оподаткування має негативні наслідки не тільки для держави, але і для платників податків. Воно призводить до того, що збільшується податковий тягар у кілька разів та виникають додаткові податкові зобов’язання для платника, унаслідок чого скорочується прибуток і зникає зацікавленість платника у господарській діяльності. У межах національного законодавства інструментом вирішення проблеми подвійного оподаткування найчастіше є так звані податковий кредит і податкова знижка. Визначено, що застосування податкового кредиту зумовлює ситуацію, за якої податки, сплачені іноземними державами, прирівнюються до податків своєї держави. Під податковою знижкою розуміють податок, сплачений в якості витрат, на які зменшується сума доходів, що підлягають оподаткуванню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Батрименко, В. В. "Шляхи реформування сучасної архітектури міжнародних валютно-кредитних відносин". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 31, ч. 2 (2002): 161–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Кабанов, В. Г. "Державне регулювання міжнародної кредитно-фінансової та інвестиційної діяльності". Зовнішня торгівля: право та економіка, № 5 (2007): 120–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Крутько, М. А. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ТА МЕХАНІЗМ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 123–28. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.724.

Повний текст джерела

Анотація:

Крутько М. А. Нормативно-правове регулювання фінансової безпеки держави та механізм її забезпечення в Україні. – Стаття. У статті визначено, що з моменту прийняття Декларації про незалежність Україна становилась як цілісна й незалежна держава, захист національних інтересів якої виступає пріоритетним завданням. У такому контексті встановлено значущість питань національ- ної безпеки, та економічної безпеки держави зокрема. Проведено дослідження питання нормативно-правового забезпечення фінансової безпеки, яке є актуальним, адже Україна, як і кожна держава, прагне до економічної стабільності й фінансової самостійності, що є важливим аспектом у розрізі трансформаційних і глобалізаційних викликів сьогодення. Доведено, що фінансово-економічна безпека держави напряму залежить від взаємо- узгодженої та налагодженої стабільно-працюючої фінансової системи. В умовах внутріш- ньої та зовнішньої економічної кризи існують фактори ризику, що слугують каталізатором негативних процесів у системі фінансової безпеки держави, задля боротьби з якими необ- хідно розробити дієвий механізм забезпечення порядку. Запропоновано найдієвіші заходи забезпечення фінансової безпеки України, якими виступають: 1) насамперед удосконалення нормативно-правової бази регулювання фінансової без- пеки країни шляхом прийняття спеціалізованого закону «Про основи фінансової безпеки України», разом з яким прийняти Концепцію та Стратегію фінансової безпеки держави, де визначити засади державної політики забезпечення фінансової складової частини націо- нальної економічної безпеки; 2) обов’язкове створення ефективного органу й системи заходів, спрямованих на бо- ротьбу з корупційною складовою частиною; 3) забезпечення залучення іноземних інвестицій шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату; 4) переймання іноземного досвіду забезпечення фінансової безпеки й імплементування міжнародних стандартів у національне законодавство; 5) створення умов для виходу коштів із тіньової економіки; 6) удосконалення регулювання кредитно-банківської системи. Визначено, що під час розробки зазначених регуляторно-забезпечуючих нормативних документів необхідно насамперед вивчити й запозичити досвід зарубіжних країн із вищим рівнем економічного й правового розвитку, імплементувати міжнародні стандарти у сфері забезпечення фінансової безпеки держави, а також приєднатися до міжнародних конвенцій досліджуваного напряму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Крупка, М. І. "Роль міжнародних фінансово-кредитних установ у формуванні інноваційного підприємництва". Фінанси України, № 4 (2003): 88–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Серпенінова, Юлія, та Антоніна Побожій. "Податкова оптимізація зовнішньоекономічної діяльності". Фінансовий простір, № 3(43) (29 жовтня 2021): 116–25. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.116126.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянута суть податкової оптимізації з точки зору господарюючого суб’єкту та державних органів. У ході дослідження проаналізовано законодавчу і нормативно-правову базу та визначені наявні інструменти зменшення податкового тиску на платників податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, шляхом наданих законодавством пільг та інших можливостей оптимізації податкових платежів. Розглянуті наступні інструменти податкової оптимізації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності: стратегічне планування діяльності, враховуючи міжнародні договори України стосовно уникнення подвійного оподаткування; врахування місця постачання товарів і послуг; окремі специфічні підходи до організації бізнесу; планування розрахунку з брокером для збереження права на податковий кредит та ін. Обґрунтовано, що превентивні методи направлені на уникнення надмірної сплати податків або отримання штрафів та пені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Хоружий, Сергій Гаврилович. "МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА НАГЛЯДУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВИХ (КРЕДИТНИХ) КООПЕРАТИВІВ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМИ САМОКОНТРОЛЮ". Вісник Університету банківської справи, № 1(28) (10 листопада 2017): 45–50. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(28)2017114526.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

KOLOSOVA, Viktoriia. "Use of international financial organizations credit resources by Ukraine." Fìnansi Ukraïni 2020, no. 5 (June 25, 2020): 114–18. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2020.05.114.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Палій, Є. В. "Поняття та класифікація кредитних угод, що укладаються Міжнародним валютним фондом". Держава і право, Вип. 34 (2006): 498–503.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Pivniova, О. M., та O. E. Lubenchenko. "Міжнародні стандарти фінансової звітності та знецінення фінансових активів на прикладі КП “Луганський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі”". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 1-2 (20 березня 2018): 102–12. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2018.10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто особливості відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності дебіторської заборгованості у відповідності до міжнародних стандартів. На практичному прикладі розглянуто, в який спосіб обліковий персонал має враховувати особливості МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, розкрито алгоритм розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки при первісному визнанні фінансового інструменту, що обліковується за амортизованою вартістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ливдар, М. В., Н. Б. Ярошевич та І. А. Антощук. "УКРАЇНА І МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД: ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведений аналіз основних етапів співпраці України з Міжнародним валютним фондом, а також виявлено основні переваги та недоліки співробітництва сторін. Проаналізовано основні вектори кредитування та їхній вплив на економічний та фінансовий стан держави у той чи інший період часу. Охарактеризовано вісім етапів співпраці, кожен з яких має свої особливості та причини у кредитуванні. Виділено, що найбільша питома вага кредитів МВФ за весь час його співпраці з Україною була спрямована на поповнення резервів Національного банку. Приділено увагу впливу кредитування МВФ на економіку України. Проаналізовано динаміку запозичень та погашення боргів Україною. Розглянуто сучасний стан розвитку відносин України та МВФ, а також запропоновано рекомендації для покращення співпраці задля покращення діяльності держави у сфері економіки та фінансів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Резнікова, Н. В. "Інституційні актори боргової залежності: роль кредитно-рейтингових агентств та міжнародних фінансових організацій". Інвестиції: практика та досвід, № 11, червень (2016): 5–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Жорж, Гюлльєн. "Курси обміну валют та міжнародний кредитний канал: деякі факти щодо банківського кредитування". Актуальні проблеми економіки, № 11 (125) (2011): 384–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Жорж, Гюлльєн. "Курси обміну валют та міжнародний кредитний канал: деякі факти щодо банківського кредитування". Актуальні проблеми економіки, № 11 (125) (2011): 384–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Путінцева, Тетяна. "Характеристика підсистем системи управління ліквідністю у забезпеченні фінансової безпеки вітчизняних комерційних банків". Фінансовий простір, № 3(43) (29 жовтня 2021): 27–39. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.263842.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті визначені значущість і взаємозв’язок стану управління ліквідністю комерційного банку (КБ) у забезпеченні його фінансової безпеки (ФБ). Критично проаналізовані підсистеми наукового супроводу, а також нормативно-правого, організаційного, методичного, управлінського, інформаційно-аналітичного, кадрового й технологічного забезпечення системи управління ліквідністю КБ. Виявлено позитивний/негативний вплив зазначених підсистем на фінансову безпеку комерційного банку (ФБКБ) загалом і такі її складові, як: боргова, валютна, депозитна, інвестиційна, кредитна, податкова, ресурсоутворювальна безпеки, безпеку у сфері міжнародних розрахунків і платежів, а також безпеки доходів і витрат та ліквідності КБ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Якубовський, В. В. "Новітні міжнародні та національні регуляторні механізми зменшення кредитних ризиків та їх реалізація в банківському секторі України". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 130 (2017): 95–106.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Solodka, Olga. "CREDIT LINKED NOTES IN THE MECHANISM OF RAISING CAPITAL IN INTERNATIONAL FINANCIAL MARKETS." «SCIENTIFIC NOTES OF OSTROH ACADEMY NATIONAL UNIVERSITY, SERIES "ECONOMICS", no. 5(33) (June 29, 2017): 115–19. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2017-5(33)-115-119.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Харченко, Т. О. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 142–52. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз міжнародних практик державного регулювання розвитку аграрного сектору. Встановлено динаміку форм та методів регулювання, цільовий вплив яких спрямовується на доходи суб’єктів господарювання, ринкові відносини, безпосередньо сільськогосподарське виробництво, міжгалузеві зв'язки тощо. Державне регулювання розвитку аграрного сектору в Україні реалізується через механізми прямої бюджетної підтримки шляхом субсидіювання та дотування, податкових пільг та регулювання ціноутворення. Серед означених механізмів основним, починаючи з 1998 р., були податкові пільги, при цьому до 2017 р. діяв ще спеціальний режим оподаткування ПДВ у сільському господарстві. Визначено, що безпосередній вплив на результативність державного регулювання розвитку аграрного сектору здійснює стан розвитку економіки, можливості бюджетів, стан законодавчого забезпечення, рівень сформованості пріоритетів галузевого та територіального розвитку. Встановлено, що для України доцільним є часткове використання інструментів різних підходів для формування комплексної моделі, орієнтованої на розширення страхових та фінансово-кредитних інструментів, поглиблення рівня інноваційності виробництва, сталий розвиток сільських територій тощо. Визначено, що за показником PSE (%) найбільший рівень державної підтримки виробників у Японії. Однак рівень державної підтримки зменшився в 2020 р. порівняно з 2000 р. на 26,6%. Аналогічною є тенденція і щодо зменшення рівня державної підтримки виробників аграрного сектору в 2020 р. порівняно з 2000 р. у країнах Європейського Союзу на 36,3%. У межах оцінки рівня державної підтримки виробників аграрного сектору в США підтверджено узагальнену тенденцію щодо скорочення обсягів підтримки в 2020 р. порівняно з 2000 р. майже вдвічі. За результатами оцінки встановлено, що державна підтримка виробників аграрного сектору в Україні є найменшою, характеризується наявністю від’ємних значень протягом досліджуваного періоду та відсутністю сталої тенденції. Підтверджено, що інструменти державного регулювання аграрного сектору економіки України є зіставними з міжнародною практикою регуляторної політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Трифонов, С. В. "Використання кредитних коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів муніципального розвитку міст України". Фінанси України, № 12 (2000): 34–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Виговський, О. "Підстави виникнення цивільно-правової відповідальності за зміст інформаційного меморандуму в міжнародних кредитних відносинах". Підприємництво, господарство і право, № 12 (286) (2019): 22–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Гончар, В. Г. "Прояви негативного впливу залучення міжнародних кредитів суб"єктами господарювання на фінансово-економічну безпеку держави". Економіка. Фінанси. Право. Серія: "Економіка", № 7 (2015): 17–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Олійник, О. "Посилення ролі китайського юаня у міжнародних розрахунково-кредитних операціях: виклики та можливості для України". Банківська справа, № 6 (137) (2015): 59–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Yakubovsky, V. "CONTEMPORARY INTERNATIONAL AND NATIONAL REGULATORY INSTRUMENTS OF CREDIT RISKS ABATEMENT AND THEIR IMPLEMENTATION IN UKRAINIAN BANKING SECTOR." Actual Problems of International Relations, no. 130 (2017): 95–106. http://dx.doi.org/10.17721/apmv.2017.130.0.95-106.

Повний текст джерела

Анотація:

Contemporary regulatory requirements and mechanisms which oriented to credit risks abatement and assurance of financial sector functioning abroad are reviewed with particulars of their implementation in national banking sector. As is demonstrated general reasons for new generation of regulatory measures of crisis resilience in financial sector are growned up from last global economy crisis which demonstrated vulnarability of main credit institutions and their failure to absorb considerable financial market fluctuations. To improve financial systems stability is the main goal of measures and instruments proposed by the international Basel committee on banking supervision as well as Directives and Regulations of the European Union, which should be implemented at the national level. Based on that last regulatory documents in this direction issued by national bank of Ukraine which are based on main international documents mentioned above are reviewed. In a generalised form statistical information on valuation and monitoring of most commonly used for collateral purposes types of assets is presented and discussed. Analyzed are main difficulties faced by valuers during providing practical activity in this field.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Kononets, Alexey. "ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ НА РИНКУ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2 (18) (2019): 271–77. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-2(18)-271-277.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто ключові питання, що стоять перед компаніями та інвесторами на ринку оцінки вартості компаній в Україні, що сприятимуть всебічній, повній та об’єктивній оцінці. У статті проаналізовано моделі та підходи до оцінки вартості компаній як у міжнародній, так і у вітчизняній практиці. Наступним кроком є визначення основних параметрів, які відрізняють український ринок оцінки вартості компаній від західного. По-перше, це форма власності; по-друге, це непрозорі схеми роботи підприємств; по-третє, це незадовільний рівень розвитку фондового ринку; по-четверте, це високі відсоткові ставки за кредитами для підприємств. Однак проведення якісної оцінки вартості компаній є цілком можливим за умов застосування моделей, які враховують зазначені особливості української економіки та фінансового ринку. І наші подальші дослідження спрямовані саме на визначення та закріплення відповідної методології у практичних моделях оцінки українських підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Perepeliukova, Olena. "ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ОДИН ІЗ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 147–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-147-153.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено особливості формування бюджету об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Встановлено, що бюджети громад, які не об’єдналися, не отримують міжбюджетних трансфертів із державного бюджету. Визначено, що ради ОТГ мають право здійснювати місцеві запозичення до бюджетів ОТГ – як місцеві, так і внутрішні, зокрема шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій. Проаналізовано бюджети громад Харківського регіону, визначено бюджети цих громад. Встановлено норми бюджетних витрат згідно з чинним законодавством. Виокремлено перелік дохідних джерел бюджетів об’єднаних територіальних громад. Визначено, що сукупні власні доходи об’єднаної територіальної громади Харківського регіону за 2018 рік на 11 % перевищили планові призначення. Обґрунтовано, що фінансові надходження до територіальних громад спрямовуються на розвиток інфраструктури та соціального забезпечення громади. Обґрунтовано, що для збільшення доходності громад необхідним є розробка відповідних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Карлін М.І. та Івашко О.А. "ЗЕЛЕНІ ФІНАНСИ ЯК НОВИЙ НАПРЯМ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 97–104. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У відповідності до міжнародних угод (як то Угода про асоціацію з ЄС), Україна взяла на себе зобов’язання побудувати зелену еокноміку. Проте виконання такого завдання передбачає не тільки реалізацію необхідних реформ на рівні реальної економіки, а й докорінну перебудову фінансової системи. Така система повинна не тільки бути готовою до посилення впливу нефінансових ризиків, а й забезпечити мобілізацію необхідних обсягів зелених фінансів. Так, за свідченнями провідного дослідницького та консалтингового центру DIW Econ, Україні потрібні будуть більше 200 млрд євро для досягнення поставленої мети. У статті висвітлено актуальні питання щодо напрямів «зеленого» перенаправлення потоків капіталу з метою модернізації фінансової системи та її переорієнтації на забезпечення сталого розвитку. Встановлено, що виникає потреба у використанні таких термінів як «екологічні фінанси», «екологічне інвестування» або «інвестування, пов’язане з кліматичними змінами». Розглянуто особливості обігу “зелених” облігацій як новітніх інструментів екологічного інвестування. У результаті проведених досліджень встановлено, що шлях до створення «зеленої економіки» набуває дедалі більшої актуалізації, але досягнення поставленої мети неможливе без чіткого усвідомлення наявних проблем і вироблення стратегій їх подолання. Широке використання інструментів екологічного інвестування може дати певний позитивний ефект, але слід враховувати їх підвищену вартість у порівнянні з традиційними інвестиційними інструментами. Зокрема, це стосується таких елементів «зелених» фінансів, як «зелений» тариф, «зелені облігації», «теплі» кредити тощо, які також доцільно розглядати як структурні елементи екологічного інвестування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Васильєва, С. О., та А. В. Боярська-Хоменко. "НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ГРАНТОВА ТА ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНИХ НАВИЧОК У ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Педагогіка та психологія, № 63 (лютий 2020): 10–18. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито мету, завдання, результати і зміст навчальної програми «Грантова та проєктна діяльність» у процесі підготовки здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти. Здійснено аналіз понять «метод проєктів», «проєкт», «проєктна технологія» та «проєктна діяльність». Визначено підходи, які використовувались під час розробки навчальної дисципліни (системний, діяльністний, акмелогічний, компетентнісний, андрагогічний) та обґрунтовано доцільність такого вибору. Метою навчального курсу є формування проєктної компетентності здобувачів вищої освіти щодо розробки і реалізації наукових проєктів відповідно до норм європейської проєктної культури; забезпечення їх необхідним методологічним та методичним інструментарієм щодо ефективного виконання дослідницькоінноваційних завдань у майбутній професійній діяльності. У статті зазначено, що провідними завданнями навчальної дисципліни є такі: формування здатності до командної роботи, розроблення індивідуальної траєкторії особистісного і професійного розвитку, співпраці з міжнародною науковою спільнотою, громадськими організаціями, грантодавцями, інтеграції наукових знань та деякі інші. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі набуватимуть таких умінь та навичок: визначати цілі наукових проєктів, продемонструвати знання концепцій і методологічних підходів грантової та проектної діяльності, володіти педагогічною рефлексією для професійного самовдосконалення, застосовувати інтернет-технології, володіти знаннями і вміннями з патентознавства та захисту інтелектуальної власності, застосовувати технології проектного менеджменту та деякі інші. Провідними формами навчання визначено роботу у групах, індивідуальну та самостійну форми роботи, практичні заняття та тренінги. Серед методів реалізації запропоновано надавати перевагу інтерактивним методам навчання. Зміст програми розроблено згідно вимог теорії педагогіки, реалізується під час лекційних, семінарських занять та самостійної роботи. Навчальна дисципліна розрахована на 3 кредити ЄКТС (90 годин), із них С.О. Васильєва, А.В. Боярська-Хоменко 11 аудиторних – 30 годин, позааудиторних – 60 годин, та вивчатиметься впродовж двох семестрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гнатенко, Валерій. "ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (1 березня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-66-82.

Повний текст джерела

Анотація:

Найважливішою метою будь-якої економічної політики, в тому числі державної політики модернізації є забезпечення економічної безпеки країни. Визначено та проаналізовано основні складові економічної безпеки держави в сучасних умовах: фінансова, зовнішньоекономічна, макроекономічна, інвестиційно-інноваційна, інформаційна, науково-технологічна, енергетична, соціальна, демографічна, продовольча, виробнича та екологічна безпеки. Фінансова складова включає комплекс заходів по захисту економічних інтересів держави на макрорівні, фінансової діяльності господарчих суб'єктів на мікрорівні. Зовнішньоекономічна складова обумовлює створення умов для оптимального вростання національної економіки в міжнародний поділ праці. Макроекономічна складова передбачає досягнення збалансованості макроекономічних відтворювальних пропозицій. Інвестиційна-інноваційна складова визначає можливість держави отримувати, розміщувати та використовувати вітчизняні та іноземні кредити й інвестиції. Інформаційна складова являє собою умови і правила користування інформацією, що забезпечують загальну і економічну безпеку держави. Науково-технологічна складова обумовлює стан науково-технічного потенціалу країни. Енергетична складова передбачає забезпечення стабільності фізичних постачань енергоносіїв для внутрішнього споживання. Соціальна складова передбачає формування умов, що забезпечують прогресивний розвиток особистості, суспільства і держави. Демографічна складова проявляється в стабілізації чисельності населення України й формуванні передумов до подальшого демографічного росту. Продовольча складова передбачає забезпеченість економіки країни продовольством у розмірах, необхідних для ефективного функціонування національного господарства. Виробнича складова забезпечує ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні. Екологічна безпека спрямована на запобігання або своєчасне вирішення протиріччя між суспільством і середовищем існування. Всі складові економічної безпеки тісно взаємопов'язані й переплетені. Параметри кожної зі складових повинні забезпечити її збалансованість, а їхній рівень має бути достатнім для забезпечення належної стійкості системи до дії внутрішніх і зовнішніх загроз в поточному та довгостроковому періодах. Надійна економічна безпека держави можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Міжнародні кредити"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями