Статті в журналах з теми "Міжнародний фестиваль"

Зростання кількості та соціальної значущості дитячих та молодіжних циркових фестивалів-конкурсів у сучасній Україні відкриває широке поле для ретельного аналізу та дослідження цього культурного феномену. У статті розглядається Київський міжнародний молодіжний фестиваль циркового мистецтва «Золотий Каштан» у контексті сучасного українського культурного простору. Аналізуються історичні аспекти створення та розвитку фестивалю, принципи його організації, мета та завдання фестивалю, вікові категорії учасників фестивалю та критерії оцінювання їх виступів, завдання оргкомітету фестивалю, суддівський склад міжнародного журі, головні нагороди, роботи окремих переможців фестивалю. Акцентується значення міжнародного молодіжного фестивалю циркового мистецтва «Золотий Каштан» як унікального заходу в культурно-виховному просторі України, що поєднує у собі мистецькі, освітні, навчальні та оздоровчі заходи. Захопленість дітей та юнаків цирковим мистецтвом та участь у фестивалі «Золотий Каштан» має велике значення у фізичному та естетичному вихованні підростаючого покоління та розвитку особистості. Міжнародний фестиваль «Золотий Каштан» сприяє розширенню творчих зв’язкiв між дитячими та молодіжними гуртками циркового мистецтва, поглибленню взаєморозуміння між молодим поколінням різних країн і народів, а також інтеграції України до світового культурного простору. Підкреслюється, що фестиваль «Золотий Каштан» є унікальним зразком різнорівневого спілкування, яке відкриває можливості для ефективної міжкультурної взаємодії, у результаті якої досягається розуміння і будуються довірливі стосунки між представниками різних культур. Виходячи з такого досвіду, доводиться, що міжнародний фестиваль «Золотий Каштан» як культурний феномен є ефективним інструментом міжкультурного діалогу, який покращує міжнародний імідж України.

Мета дослідження – виявити генезу та динаміку сучасного розвитку Міжнародного фестивалю жіночих монодрам «Марія», визначити його місце і роль у системі театрального фестивального руху України та Європейського Співтовариства, з’ясувати специфіку організаційної, мистецької та соціокультурної складової фестивалю. Методологія дослідження полягає в застосуванні системного, театрознавчого та культурологічного підходів, а також низки методів: культурно- історичного, класифікації, проблемно-хронологічного, спостереження, порівняння. Наукова новизна дослідження полягає в його системності, комплексності, здійсненні класифікації театральних фестивалів і ґрунтовному аналізі складових фестивалю «Марія», з’ясуванні його феномену. Висновки. Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» – єдиний в Європі жіночий фестиваль моновистав, територія діалогу та полілогу, успішного проєкту, який об’єднує мисткинь різних країн і різних культур, територія культурної дипломатії, наповнена певними смислами, енергіями. Репертуар фестивальних моновистав відзначається різножанровістю, високим професіоналізмом виконавців, сучасним режисерським прочитанням. Це організований на високому рівні щорічний культурно- мистецький форум, у межах якого відбуваються науково-творчі конференції та круглі столи, майстер-класи, тематичні виставки, творчі дискусії, презентації книг з теорії та історії театру. Фестиваль сприяє інтеграції українського театру до європейського культурного простору, надає глядачам можливість побачити кращі моновистави за участі українських і зарубіжних виконавців.

Вже за доброю традицією, неодмінною частиною багаторічногонавчального процесу в Дніпропетровській академії музикиім. М. Глінки постає Міжнародний фестиваль музичногоакадемічного мистецтва „Музика без меж”. Цей оригінальнийфлагман професійно-освітнього процесу щонайліпше обумовлюєнавчальне піднесення в природньому синтезі теорії й практики, прицьому, що винятково важливо, практики із наявно вагомоюпублічною складовою – цілком наповненими концертними заламиакадемії ім. М. Глінки.Якраз такими визначально-формуючими критеріямивимальовувалось свято академічного віолончельного таконтрабасового професійного виконавства ART CELLO 2019, якевідбувалось повних три дні, з 26 й по 28 вересня 2019 р., на різнихсценах академії музики ім. М. Глінки що у Дніпрі.

У статті розглядаються міжнародні кінофестивалі, які мають значний соціально-економічний потенціал і є потужною складовою культурно-мистецького життя. Показано, що прикметою нинішніх міжнародних кінофестивалів є поновлення тенденції гострого критичного погляду на світ, а також посилення авторського начала, що відображає життєвий досвід, характер світосприйняття та світовідтворення режисера-постановника – творця власної кіномоделі. Обґрунтовано спроможність ведення міжкультурного діалогу засобами авторського кіно. Визначається місце українських авторських фільмів у міжнародному фестивальному просторі. Простежується процес входження вітчизняного авторського кінематографа в міжнародний фестивальний простір з метою розповсюдження інформації про системні зміни в законодавстві щодо підтримки кіноіндустрії; маніфестації специфічної художньо-естетичної та морально-етичної спрямованості українського кіномистецтва; демонстрації рівня професійної підготовки кінематографістів; представлення фільмової продукції представникам міжнародної дистриб’юції; на­лагодження кроскультурних зв’язків; зміцнення кінематографічного іміджу України. Встановлено, що нагородження українських кіномитців призами престижних міжнародних кінофестивалів свідчить про спроможність вітчизняних майстрів, утверджуючи національні пріоритети та висвітлюючи значимі загальнолюдські проблеми, спілкуватись із міжнародною спільнотою зрозумілою кінематографічною мовою. Доведено, що успіх українських фільмів на міжнародних кінофорумах демонструє затребуваність вітчизняного авторського кіно в сучасному культурному просторі, поступове формування брендів «українське кіно», «українське авторське кіно», створення в потенційних партнерів упізнаваного позитивного образу України. Доведено, що значний успіх Фестивалів українського кіно в різних країнах світу свідчить про те, що вітчизняні авторські фільми виступають потужним каналом комунікації, складником культурної дипломатії, дієвим інструментом культурної політики України, сприяючи творенню її іміджу як кінематографічної країни та інтеграції у світовий культурний простір.

У Інституті аеропортів Національного авіаційного університету (Київ, Україна) з 22 по 26 квітня 2013 року відбувся Міжнародний науково-практичний фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві». Організували й провели цей масштабний захід кафедра архітектури НАУ (завідувач Ю. О. Дорошенко) та Центр компетенцій в Україні (директор Ю. О. Смирнов) фірми Allbau Software GmbH (Берлін, Німеччина).Головна мета фестивалю – актуалізація багатоаспектної проблеми формування фахово-інформатичної компетентності архітекторів і інженерів-будівельників та визначення одного з шляхів її розв’язання – навчання архітектурно-будівельних ІКТ-технологій на основі САПР Allplan у системі вищої та післядипломної освіти.Зазначена мета конкретизована у низці похідних задач, серед яких – виявлення закладів і організацій, де активно використовується програма Allplan; визначення сфер та рівня застосування програми; порівняння ефективності використання програми Allplan з іншими САПР; накопичення, узагальнення і обмін практичним досвідом щодо використання програми Allplan у архітектурній і будівельній практиці та наявним педагогічним досвідом і методичними наробками з освітньої практики; консолідація користувачів програми Allplan з різних сфер діяльності; колективне виявлення проблемних аспектів і вироблення обґрунтованих рішень щодо розширення сфери і рівня використання програми Allplan у архітектурі, будівництві і освіті.Предметна область проведеного фестивалю інтегрувала сфери архітектурного проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд, а також дизайну архітектурного середовища з використанням архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan та відповідної професійної освіти зі створенням інформаційно-освітнього середовища на основі сучасних ІКТ, ядром яких є САПР Allplan. При цьому особлива увага зверталася на опрактичнення змісту архітектурно-будівельної освіти у плані формування у студентів належної фахово-інформатичної компетентності шляхом опанування роботи у середовищі професійних інструментальних програмних засобів, насамперед, САПР Allplan.Головними інтегральними цілями Фестивалю були визначені:– окреслення кола архітектурно-будівельних задач, для розв’язання яких використовується чи може бути використана САПР Allplan;– виявлення організацій і закладів, де активно використовується САПР Allplan;– здійснення на основі наявного практичного досвіду порівняльного аналізу ефективності використання САПР Allplan з іншими функціонально подібними програмами;– демонстрація і поширення архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan;– виявлення і поширення навчальних програм і освітніх технологій, орієнтованих на опанування студентами роботи у середовищі САПР Allplan як ключового інструментального програмного засобу архітектурно-будівельних інформаційних технологій;– створення передумов для широкого впровадження САПР Allplan у навчальний процес ВНЗ, де готують архітекторів і інженерів-будівельників;– збирання, узагальнення і поширення досвіду використання САПР Allplan на виробництві та в освіті шляхом його обговорення на семінарі і круглому столі та видання збірника матеріалів;– інформування користувачів САПР Allplan щодо функціональних можливостей нових версій програмних продуктів комплексу і підвищення їхньої кваліфікації;– здійснення початкового навчання користувачів САПР Allplan;– організація полілогу, дискусії, обговорення полемічних питань щодо концептуальних основ здійснення навчального процесу для опанування сучасних ІКТ та відповідних інструментальних програмних засобів; управління розвитком, ефективністю і якістю такого навчання; впровадження інноваційних педагогічних технологій та реалізація неперервної професійної освіти.У рамках фестивалю були проведені такі заходи: майстер-клас, семінар, круглий стіл, семінар користувачів Allplan, навчальний базовий практикум користувача-початківця Allplan, підведення підсумків, прийняття рішення та вручення сертифікатів.Фестиваль розпочався з майстер-класу, де впродовж трьох годин провідні фахівці Центру компетенцій Максим Дарич, Євген Дегтярьов та Андрій Баранецький продемонстрували функціональні можливості програмного комплексу Allplan та свою фахову майстерність. У майстер-класі взяли участь гості з різних архітектурно-будівельних внз України, Росії, Білорусі, Казахстану, викладачі Інституту аеропортів, студенти-архітектори і студенти-будівельники 4-го та 5-го курсів НАУ.У другий день фестивалю відбувся його ключовий захід – науково-методичний семінар, присвячений висвітленню і обговоренню питань, пов’язаних з різними аспектами впровадження САПР Allplan у архітектурне проектування і будівництво, а також проблемних питань і наявного досвіду інформатизації вищої архітектурної та інженерно-будівельної освіти на основі САПР Allplan.Тематично-змістова спрямованість роботи семінару була окреслена такими пріоритетними напрямками:– інформатизація архітектурно-будівельної освіти на основі Allplan;– практичний досвід застосування САПР Allplan у архітектурному проектуванні, будівельному конструюванні та будівництві;– міжпрограмний інтерфейс Allplan з іншими САПР;– інтегрована лінія проектування Allplan–САПФІР–ЛІРА;– порівняльний аналіз інтерфейсу, інструментальних засобів, технологічних можливостей та організації даних Allplan з іншими САПР;– розробка, ресурсне забезпечення і впровадження у практику «хмарних технологій» на основі САПР Allplan;– практичний досвід базової і професійної інформатичної підготовки майбутніх архітекторів і будівельників;– формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього архітектора та інженера-будівельника на основі САПР Allplan;– дидактичне забезпечення впровадження САПР Allplan у навчальний процес старшої профільної школи, ПТНЗ та вищої освіти;– методичні особливості (відбір змісту, вибір організаційних форм і дидактичних методів, розробка і застосування мультимедійної наочності) навчання інформатичних технологій на основі САПР Allplan.Матеріали семінару Міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві», видрукувані окремим збірником [1], будуть корисними для студентів ВНЗ архітектурно-будівельного спрямування, аспірантів, наукових та педагогічних працівників, практикуючих архітекторів та інженерів-будівельників.Проведений фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві» продемонстрував свою суспільну корисність і важливість для модернізації та підвищення якості вищої архітектурно-будівельної освіти в країнах СНД, популяризації програми Allplan та поширення сфери її застосування у архітектурній та будівельній практиці. Подібних спеціалізованих науково-практичних заходів (наскільки нам відомо) в країнах СНД допоки ще не проводилося. Цей фестиваль став першим. З нього розпочалися процеси узагальнення наявного досвіду практичного використання програми Allplan як інструментального засобу ефективного розв’язання комплексних задач архітектури і будівництва, консолідації викладачів, які використовують САПР Allplan у навчальному процесі, обміну накопиченим освітнім досвідом, визначення перспектив застосування і ефективного рекламування САПР Allplan, що дасть змогу ширше використовувати цей багатофункціональний програмний комплекс у навчанні майбутніх архітекторів і інженерів-будівельників.Оскільки проведений фестиваль перш за все має освітню спрямованість, то може розглядатися як своєрідна новітня педагогічна інноваційна технологія, яка здатна забезпечити швидкий і ефективний творчий прорив свідомості його учасників до інноваційних ідей і концепцій в архітектурі і будівництві XXI століття. Успішне проведення фестивалю створило підстави для організації в Інституті аеропортів НАУ навчально-впроваджувального Центру інформаційних архітектурно-будівельних технологій на базі САПР Allplan, потреба у якому в Україні давно назріла. Задачами такого Центру буде здійснення практичного навчання і підвищення кваліфікації викладачів, архітекторів і інженерів-будівельників у галузі архітектурних, дизайнерських і будівельних інформатичних технологій на базі САПР Allplan, розробка необхідного навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, лабораторних практикумів, навчальних посібників, методичних вказівок, сертифікаційно-кваліфікаційних тестів тощо) та інноваційних технологій навчання і навчальних тренінгів, конструювання, наукове обґрунтування і перевірка нових ефективних технологій архітектурного проектування і будівельного конструювання на базі САПР Allplan.За рішенням учасників фестивалю започатковано щорічне проведення таких комплексних заходів, де відбуватиметься територіальна і галузева фіксація використання САПР Allplan, аналіз реальної ситуації та колективне вироблення перспективних рішень. Серед головних перспективних задач – залучення студентської молоді до опанування інформатичних архітектурно-будівельних технологій на основі Allplan та міжпрограмного інтерфейсу провідних САПР. У контексті інформатизації архітектури, будівництва і освіти та підвищення їх якості і ефективності.

Досліджено особливості діяльності неурядових організацій щодо популяризації сучасного українського мистецтва, кіно, літератури та культурної спадщини. Розкрито потенціал та перспективи залучення неурядових організацій до реалізації завдань публічної та культурної дипломатії України в контексті збільшення рівня її пізнаваності в світі та формування позитивного міжнародного іміджу. Встановлено провідні форми діяльності неурядових організацій на прикладі таких фундацій як Український Інститут в Лондоні, Український інститут в Швеції щодо поширення інформації про сучасне українське мистецтво в світі. Зазначено, що практика реалізації культурних та мистецьких проєктів має значний вплив на формування позитивної громадської думки щодо України, дозволяє підвищити рівень інформованості іноземних громадян щодо суспільно-політичних процесів, які відбуваються на її території. Визначено, що попри певні здобутки наразі співробітництво державних органів з неурядовими організаціями у справі промоції української культури за кордоном не носить системного характеру, що значно зменшує можливість оперативного реагування на сучасні виклики у культурній сфері. Підкреслено, що у процес посилення української культурної присутності у світі окрім організацій української діаспори також залучені й громадські організації, що були створені й функціонують на території України (Фонд культурної дипломатії «UART», Міжнародний інститут культурної дипломатії, цент культурних ініціатив «Відповідальне майбутнє»). Розкрито провідні напрямки діяльності неурядових організації щодо поширення знань про Україну: пропагування української культури та мистецтва в світі засобами культурної дипломатії, здійснення благодійної діяльності, спрямованої на популяризацію культурного та художнього надбань України за кордоном, організація культурних обмінів між країнами. Зазначено, що неурядові організації, наприклад Український інститут в Швеції, запроваджують практику реалізації довготривалих проєктів, як-то Нордичний фестиваль українського кіно, що дає підстави сподіватися, що вони перетворяться на постійний майданчик презентації якісного українського культурного продукту.

У статті висвітлюються історичні передумови виникнення і подальшого розвитку жанру народно-інструментального мистецтва на Буковині. Крізь призму різноманітності етнічних культур, що відтворюють народні традиції та звичаї населення Буковини, аналізується виконавська діяльність лаутарів і троїстих музик, їх роль у збереженні та збагаченні традицій народно-інструментального виконавства, примноженні культурних надбань. Наголошується на важливості підтримки численних територіальних музичних товариств, об’єднань, громад органами державної, місцевої влади щодо популяризації діяльності народно-інструментальних колективів шляхом залучення їх до участі у міжнародних фестивалях, конкурсах-оглядах, культурно-мистецьких заходах із метою їх підтримки і подальшого творчого розвитку народного музичного мистецтва нашого краю.

Мета статті полягає у розкритті індивідуальності виконавського стилю етно-джаз-бенду Leléka berlin, у виявлені особливостей синтезу його професійних музично-сценічних взаємодій, а також в аналізі професійних якостей відповідного інструментально-вокального виконавства. З персоною Вікторії Антон та її колег-інструменталістів можна визначити актуальну цінність міжнародної творчої діяльності етно-джаз-бенду Leléka berlin, зрозуміти його специфіку, окреслити професійні можливості, розкрити особливості творчих пошуків сучасних музикантів, а також з’ясувати умови ефективної діяльності такого квартету, як етно-джаз-бенд Leléka berlin у сучасному соціумі. Методологія дослідження зумовлюється емпіричною природою наукової розвідки, яка формує превалювання у статті таких дослідницьких методів як спостереження та узагальнення. Саме ці методи дозволяють, перш за все, розкрити творчу індивідуальність етно-джаз-бенду Leléka berlin. Наукова новизна. Вперше в історії українського музикознавства зроблена спроба розглянути феномен етно-джаз-бенду Leléka berlin, який було створено у 2016 році. Аналіз взаємовпливу інструментального та вокально-сценічного напрямків у сучасному естрадному мистецтві виявив актуальні особливості концертної діяльності етно-джаз-бенду Leléka berlin, як міжнародного музичного явища та сценічного видовища. Висновки. Зроблено музикознавчий аналіз, повʼязаний з обгрунтуванням інструментально-вокальної моделі етно-джаз-бенду Leléka berlin, що обумовлює фольклорне продовження в сучасному міжнародному естрадному виконавстві. Вокально-інструментальна ансамблевість, що підпорядковує собі всю концертну та гастрольну діяльність, – основа дієвого функціонування етно-джаз-бенду Leléka berlin, на якому будується вся система його критеріїв сучасної музичної пропаганди українського фольклору. Концерти, гастролі, виступи етно-джаз-бенду Leléka berlin на Магдебургзькому міжнародному театральному фестивалі підтверджують той факт, що виконавці вкладають у гру та спів власне світовідчуття, своєрідно розкривають образний світ українського фольклору у його джазовій обробці.

Однією з важливих проблем виконавського мистецтва та професійної мистецької освіти є формування вико- навської майстерності майбутнього педагога-музиканта. Приділяється увага ретроспективному аналізу поглядів визначних фахівців щодо формування професійних якостей, умінь та навичок під час навчання на дисциплінах диригентсько-хорового циклу. Авторки статті на основі аналізу наукових досліджень і публікацій зробили спробу виокремити та охарактеризувати певні особливості музично-виконавської діяльності вчителя музичного мистецтва. Зазначено, що особливості професійної підготовки вчителя музичного мистецтва формуються з поліфункціональності та інтеграції видів професійної діяльності. Визначається змістова характеристика означеного поняття, аналізуються принципи навчання в хоровому класі під час підготовки здобувачів вищої освіти до майбутньої музично-професійної та виконавської діяльності. У статті зазначається про інтегрованість професійної підготовки вчителя музичного мистецтва. З огляду на складність і багатоаспектність поняття «виконавська майстерність» воно розглядається як системне явище, в якому поєднується педагогічний та виконавський складники. У статті розглядається виконавська майстерність із боку акмеологічного підходу. Наголошено, що концертно-виконавська діяльність стимулює пізнавальний інтерес до вивчення загального культурного рівня, професійного становлення майбутніх педагогів-музикантів. Універсальні підходи (системний, аксіологічний, компетентнісний) мають постійно поєднуватися з індивідуально-особистісним, що враховує особливості (фізіологічні, психічні, світоглядні тощо), характерні саме для цієї особи і які відрізняють її від усіх інших. Індивідуально-особистісний підхід постає перед майбутнім педагогом-музикантом як одне з найважливіших завдань вивчення процесу творчого становлення особистості. Розкрито зміст та особливе значення підвищення виконавської майстерності завдяки участі у всеукраїнських олімпіадах та міжнародних фестивалях-конкурсах, що сприяють оволодінню здобувачами вищої освіти вміннями знаходити оптимальні рішення, виходи зі складних ситуацій, оцінити власні можливості.

Авторка статті висвітлює історію зародження та функціонування одного із видів ансамблевого бандурного мистецтва – дуету бандурис- тів. Мета статті – аналіз творчої специфіки дуетного виконавства у бандурному мистецтві. Серед завдань: історія зародження та розвитку ансамблевого виконавства бандуристів в Україні та за її межами; кла- сифікація бандурних дуетів; висвітлення творчої діяльності та профе- сійних здобутків провідних дуетних колективів бандуристів. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові методи дослі- дження – емпіричні (спостереження, опис, інтерв’ю), теоретичні (аналіз) та порівняльно-історичний метод. Наукову новизну статті складає визначення засад класифікації бандурних дуетів та критеріїв аналізу їх творчості. Зазначено, що дует у типології бандурних колективів – найпрості- ший за формою, але, водночас, представлений різноманітними виконав- ськими зразками. Визначено основні типи дуетів – однорідні та мішані, які, у свою чергу, поділяються на інструментальні та вокально-інстру- ментальні. У статті також проаналізовано експериментальні типи мішаних форм сучасних дуетів України та зарубіжжя за участю банду- ри, зокрема баян і бандура, гітара і бандура та ін. Підкреслено значення композиторської творчості (О. Герасименко, Ю. Олійника, В. Павлі- ковського, Р. Гриньківа та ін.) у створенні ансамблевого бандурного репертуару, зокрема для дуетів бандури і фортепіано. Визначено принципи формування репертуару дуетів у бандурному виконавстві, що охоплює як оригінальну композиторську творчість, так і аранжування, кавери та обробки творів фольклорного, академіч- ного та джазово-естрадного спрямування. Провідні ансамблеві дуетні колективи («Бандурна розмова», B&B Project, «Діалоги», «Double Blast» та ін.) успішно гастролюють в Україні та за кордоном, беруть участь у міжнародних конкурсах та фестивалях, пропагуючи можливості українського народно-академічного інструментарію. Висновки. Дуети бандуристів – одна з найдавніших ансамблевих форм, яка постійно перебуває в процесі творчого експериментування. Сучасні дуетні колективи – в пошуках нового репертуару та реаліза- ції себе в різноманітних жанрах.

У статті розкривається конкурсна, концертно-виконавська і педагогічна, діяльність української співачки Зої Христич (сопрано), народної артистки України, солістки Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Висвітлюється широка палітра її участі у міжнародних вокальних конкурсах у Женеві (Швейцарія, 1956, диплом І ступеня), Відні (Австрія, 1959, перша премія і золота медаль), Тулузі (Франція, 1962, срібна медаль і звання лауреата), Софії (Болгарія, 1963), всесвітньому фестивалі демократичної молоді і студентів у Відні (1959). Подається опис її концертних виступів і оперних спектаклів, розкривається репертуар співачки і значення її творчості у розвитку музичного мистецтва України другої половини ХХ ст.

Представлено основні завдання та результати проведення ХІV Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції з організаційної та економічної психології «Психологічне здоров’я персоналу організацій: проблеми та технології забезпечення», яка відбулася на платформі Zoom 21 травня 2020 р. Конференцію проведено в рамках заходів НАПН України до Всеукраїнського фестивалю науки та приурочено до 75-річчя створення Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Визначено основні ракурси дослідження в рамках нового напрямку організаційної психології (психології здоров’я в організації), які знайшли відображення в змісті десяти панельних дискусій. Означено актуальні проблеми в цій сфері, підходи до їх вирішення та організаційно-психологічні технології. Обґрунтовано психолого-організаційні умови і технології забезпечення психологічного здоров’я персоналу в організації в умовах пандемії Сovid-19 в рамках проведення круглого столу «Психологічне здоров’я персоналу в організації в умовах пандемії Сovid-19: новий досвід, проблеми, технології забезпечення». Представлено результати проведення психологічних дистанційних експрес-досліджень, онлайн навчання та онлайн консультування. Визначено зміст та особливості їх проведення.

Розглянуто традиційні й інноваційні особливості стінописів на території Королівства Марокко; наведено оглядпублікацій, у яких досліджено особливост і урбаністичного мистецтва країн Північної Африки. Висвітлено специфікурозвитку вуличного мистецтва у містах Рабат, Марракеш, Ес Сувейра, Асіла, Шефшауен, Лараш, Аль Душейрапротягом десяти останніх років на прикладі творчості світових і місцевих райтерів . Увагу приділено муралам,створеним у рамках міжнародних фестивалів вуличного мистецтва «Jidar. Toiles de Rue» (м. Рабат), «Міжнароднийфестиваль вуличного мистецтва Асіла» та «Remp’Arts» (м. Аземур). Проаналізовано своєрідність сюжетів й образносимволіч не значення стріт арт творів. Виявлено творчість українських митців у стріт арті згаданої держави.Ключові слова: архітектурний простір, стріт-арт, Марокко, стінопис, мурали, графіті. In this article the traditional and innovative features of wall paintings in the territory of the Kingdom of Morocco areconsidered. In particular, an overview of publications exploring the peculiarities of street art in northern Africa is given.Separately highlighted features of the development of street art in the cities of Rabat, Marrakech, Essaouira, Asila, Chef-Shauen, Larache, Al-Dusheira on the example of works of world and local artists over the past ten years. Particular attention is paid to the murals that were created at the international festivals of street art «Jidar. Toiles de Rue» in the city of Rabat, the «Asil International Festival of Street Art» and «Remp’Arts» in Azemur. The peculiarity of the plots and the symbolic significance of street art works in the specified territories is analyzed. It is shown that most of them highlight the ethnic characteristics and traditions of this region. Separately highlighted the work of Ukrainian artists on street art of this state.Key words: architectural space, street art, Morocco, Murals, graffiti.