Статті в журналах з теми "Міжнародна асоціація"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Міжнародна асоціація.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Міжнародна асоціація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Михайлюк, М. І. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРІВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ БРИТАНСЬКИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНЖЕНЕРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АСОЦІАЦІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 84–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-84-94.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлені питання професійної підготовки інженерів у контексті вимог британських та європейських інженерних організацій та асоціацій.
З’ясовано роль і пріоритетні напрями діяльності відомих міжнародних організацій, асоціацій, освітніх комітетів, Рад, центрів, фондів, комісій щодо сприяння розвитку інженерної освіти в світі.
Розглянуто діяльність деяких відомих організацій, не тільки у Європі, але й в усьому світі: Європейська федерація національних інженерних асоціацій, яка співпрацює з іншими загальновідомими організаціями у сфері вищої технічної освіти як Світова федерація інженерних організацій, Міжнародна Асоціація неперервної інженерної освіти, Європейське товариство інженерної освіти, Європейська Асоціація вищої технічної та професійно-технічної освіти, Асоціація інженерів Німеччини та інші.
Розглянуто діяльність Європейської мережі акредитації інженерної освіти та визначено шість акредитаційних агентств, що входять в Європейську мережу акредитації інженерної освіти.
Визначено три рівні кваліфікацій: інженер, інженер-технолог і технік, які розрізняються по рівню компетенцій в різних видах діяльності.
Розглянуто роль Технічної ради Великої Британії, яка затверджує та підтримує міжнародні стандарти інженерної професійної компетентності та етики. Вони детально описані у Великій Британії стандартом професійних інженерних компетенцій.
У статті визначено, що Конгрес міжнародного інженерного альянсу займається проблемами розробки та використання спільних стандартів в інженерній освіті. З’ясовано, що Світовий Конгрес затвердив офіційні міжнародні стандарти у сфері інженерної вищої освіти, які допоможуть студентам, викладачам, молодим інженерам та науковцям зорієнтуватися, до чого потрібно прагнути, чого необхідно досягти, які знання та вміння необхідні для сучасного інженера.
Проведено аналіз літературних джерел та зроблені висновки щодо особливостей функціонування інженерної освіти в країнах ЄС.
2
Протас, М. "Міжнародна асоціація критиків мистецтва (АІСА) та Україна". Сучасне мистецтво, Вип. 3 (2006): 138–46.
Знайти повний текст джерела
3
Voloshynov, Serhii. "Аналіз підходів та засобів навчання у морських закладах освіти за кордоном". Педагогічний дискурс, № 27 (14 листопада 2019): 77–83. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз сучасного стану морської освіти за кордоном. Проаналізовано дослідження щодо професійної підготовки морських фахівців за кордоном і зроблено висновок про не достатнє висвітлення питання дослідження підходів та засобів навчання у морських освітніх закладах за кордоном, що спрямовані на підвищення ефективності морської освіти. Висвітлено значення таких міжнародних інститутів як Міжнародна асоціація морських університетів та Міжнародний морський університет в удосконаленні професійної підготовки майбутніх морських фахівців. Проаналізовано дослідження щодо проблем удосконалення професійної підготовки морських фахівців у країнах, що розвиваються (Південна Африка, В’єтнам). Визначено, що для удосконалення професійної підготовки майбутніх морських фахівців в Україні можуть бути використані такі підходи як міждисциплінарний, дуальний, інформативний, дослідницький, інтегративний, а також принцип мобільності. Як ефективні засоби навчання визначено засоби віртуальної та доповненої реальності, мобільні технології та дистанційне навчання.
4
Долбишева, Н. Г. "Міжнародна асоціація Всесвітніх ігор як структурна одиниця управління неолімпійським спортом на міжнародному рівні". Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт, № 1 (2015): 161–66.
Знайти повний текст джерела
5
Деркач, E. M. "ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ". Kyiv Law Journal, № 1 (11 травня 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті висвітлено найбільш важливі проблеми, пов’язані із здійсненням міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, та обґрунтування шляхів щодо їхнього подолання. Підкреслюється багаторівневе правове регулювання міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом як трансграничної діяльності: 1) національний рівень (законодавство України, зокрема Закон України «Про автомобільний транспорт», та законодавство країни, територією якої здійснюється перевезення вантажу,); 2) міжнародному рівні (дво- та багатосторонні міжнародні договори, зокрема Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (1956); Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (1970); Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (1957) та ін.). Стверджується, що автомобільний транспорт забезпечує значну частину торгівлі товарами між Україною та ЄС та є важливою умовою для ефективного функціонування Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Співпраця України із країнами ЄС у секторі автомобільних перевезень, окрім Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), регулюється низкою дво- та багатосторонніх договорів. Зроблено висновок, що лібералізація міжнародних автомобільних перевезень вантажів потребує вирішення за допомогою комплексу заходів, зокрема: підписання спеціальної угоди з ЄС відповідно до ст. 136 Угоди про асоціацію (спеціальна угода замінить чинну систему щорічних двосторонніх переговорів із країнами ЄС щодо квот дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень); гармонізація законодавства України у сфері автомобільного транспорту із законодавством ЄС в частині вимог, що ставляться до автомобільних перевізників; підвищення прозорості розподілу та обліку дозволів на міжнародні вантажні автомобільні перевезення шляхом цифровізації.
6
Стрельченко, О. Г. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯМІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЧОРНОГОРІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (22 квітня 2020): 177–81. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).459.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено ґрунтовне дослідження міжна-родних нормативно-правових актів, якими врегульо-вано міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії. Встановлюючи та реалізовуючи власні пріо-ритети у відносинах із зарубіжними країнами, в тому числі й з Україною, Чорногорія впроваджує інтегра-цію до європейських та євроатлантичних структур та всіх регіональних ініціатив, контролює глобальні тенденції та прагне приєднати їх до своїх інтересів та можливостей, розвиває належні стосунки із сусідні-ми країнами, встановлює та підтримує доброзичливі стосунки із найрозвиненішими країнами світу, бере на себе міжнародні зобов’язання повністю втілювати у життя міжнародну економічну взаємодію України та Чорногорії тощо. Автором проаналізовано низку міжнародних та вітчизняних нормативних актів, які забезпечують та врегульовують міжнародну економіч-ну взаємодію України та Чорногорії. Основними з них є такі акти: Конституція Чорногорії, закони Чорногорії «Про іноземні інвестиції», «Про зовнішню торгівлю», Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союз-ної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво, Угода між Україною та Чорногорією про вільну торгівлю, Угода про асоціацію та стабілі-зацію між Чорногорією та ЄС, Договір між Кабінетом Міністрів України та Союзним Урядом Союзної Рес-публіки Югославія про уникнення подвійного оподат-кування стосовно податків на доходи і капітал, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорно-горії про взаємну допомогу у митних справах, Угода про співробітництво між Федерацією роботодавців України та Федерацією роботодавців Чорногорії.
Визначено, що норми, які регулюють відносини у сфері міжнародної економічної взаємодії України та Чорногорії, містяться також у ряді інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, які склада-ють систему зовнішньоекономічного та інвестиційного законодавства Чорногорії.
7
Шиманська, Катерина Володимирівна, та Віталій Вікторович Бондарчук. "Ефект Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на вітчизняний імпорт та експорт". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-25-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Успішна реалізація національних інтересів України як учасника міжнародних економічних відносин є неможливою без активізації зовнішньої торгівлі та посилення національної конкурентоспроможності на міжнародних ринках. Розвиток міжнародних економічних відносин у форматі «Україна–ЄС» значною мірою представлений розширенням двосторонньої торгівлі України з країнами ЄС на основі торговельних преференцій, закріплених в Угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і пов’язаних документах. Проте після п’яти років функціонування Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС розширення подальшої співпраці вимагає ідентифікації ефектів від неї на національну економіку. У статті визначено наслідки Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на український експорт та імпорт з країнами-членами ЄС з використанням моделювання. Оцінка впливу проводилася через побудову чотирьох моделей: модель 1 – вплив асоціації на експорт товарів; модель 2 – вплив асоціації на імпорт товарів; модель 3 – вплив асоціації на експорт послуг; модель 4 – вплив асоціації на імпорт послуг. В результаті встановлено, що Угода не мала суттєвого значення для імпорту товарів та послуг з ЄС до України, що пов’язано з продовженням дії преференційних умов у формі попередніх ставок імпортного мита. Встановлено статистичну незначущість цього показника в моделях аналізу впливу Угоди про асоціацію на імпорт товарів та послуг з ЄС до України. Водночас встановлено вплив Угоди на активізацію експорту товарів та послуг до ЄС.
8
Григоров, О. "ПРАВОВІ ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ В АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 42–56. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2214.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано пра-вові вимоги щодо державної допо-моги в авіаційній галузі, починаючиз практики державного субсидію-вання повітряних перевезень талітакобудування в таких краї-нах, як Франція, Великобританія,Німеччина в 20–30-х рр. минулогостоліття. Після того, як у 1947 р.Чиказька конвенція 1944 р. про між-народну цивільну авіацію набулачинності, основним модераторомпринципів і стандартів політикидержавної допомоги в авіаційнійсфері стала Міжнародна організа-ція цивільної авіації (ІКАО).Встановлено, що діяльністьІКАО спрямована на усунення різ-них трактувань змісту і спря-мованості державної допомоги усфері авіаційного транспорту врамках законодавчої практики дер-жав-членів ІКАО. Увагу акценто-вано на наявності різних тракту-вань поняття «державна допомога(субсидія)» у праві ЄвропейськогоСоюзу (ЄС) та у праві Світовоїорганізації торгівлі (СОТ), що щебільше ускладнює розробку консе-суальної правової кваліфікації дер-жавної допомоги суб’єктам авіа-ційної діяльності. Необхідністьрозроблення і впровадження уні-версальних принципів та стандар-тів державної допомоги в галузіавіації обумовлена також вельмирізнорідною правовою базою регу-лювання цього спектру державноїекономічної політики в законодав-стві держав-членів ІКАО.У статті послідовно розглянутоосновні етапи діяльності ІКАОщодо формування загальних підхо-дів до надання державної допомогив галузі авіації. Проаналізованоосновні рекомендації ІКАО щодоправового регулювання державноїпідтримки національних авіапере-візників та інших постачальниківавіаційних послуг.У рамках дослідження проана-лізовано також сучасну співпрацюІКАО з іншими міжнародними орга-нізаціями, такими, як Міжнароднаорганізація праці (МОП), Міжна-родна асоціація повітряного тран-спорту (ІАТА) щодо формуваннянеобхідних загальних стандартівдержавної допомоги в авіаційнійгалузі під час пандемії COVID‑19.Автор дійшов висновку, щонизка рекомендаційних документівІКАО в цій сфері є універсальноюі базовою для формування сучас-них правових основ державної під-тримки суб’єктів авіаційної діяль-ності в рамках законодавствабільшості держав світу. Україніяк державі-члену ІКАО слід повноюмірою скористатися наявними роз-робками у цьому сегменті цивільноїавіації.
9
Костюченко, Я. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ КРАЇНАМИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 221–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).43.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).
Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об’єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З’ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС.
До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації Угоди Світової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар’єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.
10
Дорофеєва, Л. М. "Міжнародна антикорупційна практика митних адміністрацій". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 57–65. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.57-65.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено актуальні питання протидії проявам корупції в середовищі митних службовців. Проаналізовано міжнародні джерела та вітчизняне нормативноправове забезпечення антикорупційної політики митних адміністрацій. Автором акцентовано увагу на тому, що у зв’язку із обранням Україною курсу на євроінтеграцію, наша країна прийняла на себе цілком об’єктивні зобов’язання в цій сфері. Зокрема, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС до основних принципів для посилення відносин між Сторонами поряд з верховенством права та належним урядуванням віднесено боротьбу з корупцією. Відтак, серед проблем, у вирішенні яких відбувається співробітництво, поряд з незаконним переміщенням через кордон нелегальних мігрантів, торгівлею людьми і вогнепальною зброєю, незаконним обігом наркотиків та контрабандою розглядається корупція як у приватному, так і в державному секторі. Наголошується, що саме явище корупції та проблеми боротьби з нею носять транснаціональний характер, а це вимагає об’єднання зусиль не лише численних національних спеціалізованих організацій, а й глобальних міжнародних інституцій, які проводять відповідну роботу в цій сфері. І хоча боротьба з корупцією в кожній країні ведеться через національні механізми кримінально-правового впливу, міжнародні інституції формують загальні стандарти протидії цьому явищу, надають рекомендації правового, економічного, організаційного характеру та сприяють реалізації міжнародної співпраці у цій сфері.
11
Aliksiychuk, Alexey Vasilyevich. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ МІЖПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНИ ТА ЄС". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 2 (25 грудня 2021): 26–34. http://dx.doi.org/10.15421/352121.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються тенденції розвитку міжпарламентської взаємодії України та ЄС для формування демократичної держави з метою підвищення ефективності діяльності парламенту як одного із важливих структурних елементів забезпечення ефективного функціонування суспільства в сучасних умовах. Проаналізовано міжпарламентську взаємодію України та ЄЄ, яка базується на діяльності Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС, Комітету парламентської асоціації Україна-ЄС, Комітету з питань інтеграції України до ЄС, Верховної Ради України та Європейського парламенту, які забезпечують дотримання законодавства для розвитку сучасного парламентаризму в Україні та забезпечення інституційної та процедурної європеїзації українського парламентаризму. Встановлено, що у період з 1998 по 2014 рік європейські та українські законодавці проводили засідання Комітету парламентського співробітництва загалом 16 раз, які дали можливість сторонам підвести підсумки співпраці між Україною та ЄС, визначити пріоритети співпраці найближчим часом, обговорити розвиток подій в Україні та ЄС та узгодити актуальні міжнародні проблеми. Визначено, що з початку діяльності Комітету парламентської асоціації до 2021 року було проведено 11 засідань, щодо імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, ситуації з безпекою на Сході України та щодо процесу реалізації реформ в ключових сферах України (реформування судової та виборчої систем, забезпечення процесу децентралізації, реформування державного управління та подолання корупції в країні). Встановлено, що законопроектна робота Комітету з питань інтеграції України до ЄС полягає в аналізі тих законопроектів, що належать до сфери, яка регулюється актами права ЄС та Угодою про асоціацію; складанні висновків, щодо відповідності цих законопроектів європейському праву та положенням Угоди про асоціацію; перевірці інших нормативно-правових актів та проектів законів України на їх відповідність acquis ЄС, для того щоб недопустити ратифікацію законодавчих актів, які суперечать законодавству ЄС та Угоді про асоціацію.
12
Семигіна, Тетяна. "НОВІ ГЛОБАЛЬНІ ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму, № 1 (8 травня 2019): 70–85. http://dx.doi.org/10.33287/11196.
Повний текст джерелаАнотація:
Цей матеріал знайомить з перебігом ухвалення міжнародних етичних принципів соціальної роботи. У ньому також представлено переклад «Глобальної декларації етичних принципів соціальної роботи», ухваленої 2018 р. Міжнародною федерацією соціальних працівників (МФСП) та Міжнародною Асоціацією шкіл соціальної роботи (МАШСР). Оскільки представники цих двох міжнародних професійних організацій, що об’єднують соціальних працівників, голосували окремо, то декларація існує у двох варіантах – скороченому (МФСП) та розширеному (МАШСР), хоча дев’ять етичних принципів мають однакове формулювання в обидвох версіях. У матеріалі подано переклад українською мовою двох версій Глобальної декларації етичних принципів соціальної роботи – МФСП та МАШСР.
13
Івчук, І. І. "ЩОДО ПИТАННЯ НАБЛИЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 11–20. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-11-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанню врегулювання відносин у сфері безпеки праці на міжнародному рівні, у законодавстві Європейського Союзу та України, а також проблематиці наближення національного законодавства з охорони праці до міжнародних стандартів та «acquis communautaire» ЄС. У науковій роботі проаналізовано основні міжнародні нормативно-правові акти у сфері безпеки праці, зокрема конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці, впровадження положень яких у національній правовій системі є необхідним для дієвого регулювання відносин з охорони праці на якісно новому рівні. Досліджено акти законодавства ЄС, що регулюють правовідносини у сфері охорони праці та акцентовано увагу на основних директивах ЄС, які містять вимоги до роботодавців щодо забезпечення охорони праці працівників, в тому числі на їх робочих місцях і під час застосування засобів праці. На основі проведеного аналізу «acquis communautaire» ЄС актуалізовано питання подальшої адаптації національного законодавства до європейських стандартів, що наразі є ключовим напрямком у рамках укладеної Угоди про асоціацію з ЄС. Автором виокремлені основні якісні характеристики національного законодавства, що обумовлюють недостатню ефективність правового регулювання відносин у сфері безпеки праці, серед яких нестабільність, недосконалість змісту положень законодавства, відсутність системності та неузгодженості норм у сфері безпеки праці. З урахуванням означених недоліків національного законодавства у сфері безпеки праці, автором визначено чинники, що обумовлюють необхідність удосконалення забезпечення безпечних умов праці та здоров’я працівників. На підставі аналізу національного законодавства висвітлені основні недоліки та прогалини у правововому регулюванні відносин у сфері безпеки праці, що потребують подальшої гармонізації згідно з вимогами та рекомендаціями МОП, а також стандартами ЄС.
Ключові слова: безпека праці, міжнародні стандарти, гармонізація, acquis communautaire.
14
Hrytsenchuk, Olena O. "ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД У МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ КРАЇН ЄВРОПИ". Information Technologies and Learning Tools 37, № 5 (31 жовтня 2013): 20–28. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v37i5.908.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано гендерний підхід у моніторингових дослідженнях інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) учнів загальноосвітніх навчальних закладів у країнах Європи на сучасному етапі. Висвітлено результати досвіду таких міжнародних організацій як ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародної асоціації оцінювання навчальних досягнень (The International Association for the Evaluation of Educational Achievement - IEA), Організації Економічного Спiвробiтництва та Розвитку ОЕСР (Organisation for Economic Cooperation and Development – ОEСD) щодо моніторингових досліджень ІК-компетентності учнів. Визначено особливості, загальні тенденції та перспективні шляхи розвитку.
15
Hrytsenchuk, Olena O. "ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНИКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ ЯК АСПЕКТ МОНІТОРИНГУ (ДОСВІД МІЖНАРОДНИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОEСD ТА IEA)". Information Technologies and Learning Tools 38, № 6 (25 грудня 2013): 1–12. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.958.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено досвід міжнародних організацій: Міжнародної асоціації оцінювання навчальних досягнень (The International Association for the Evaluation of Educational Achievement - IEA) та Організації з економічного спiвробiтництва та розвитку ОЕСР (Organisation for Economic Cooperation and Development – ОEСD) щодо моніторингових досліджень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) учнів загальноосвітніх навчальних закладів; подано аналіз загальних підходів до моніторингових досліджень ІК-компетентності учнів у країнах Європи на сучасному етапі. Визначено особливості, загальні тенденції та перспективні шляхи розвитку.
16
Червінська, Т. Г., та Ю. В. Петленко. "Проблеми та виклики дистанційного навчання у вищій освіті України під час пандемії COVID-19". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (8 квітня 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.932.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто наслідки пандемії COVID-19 для вищої освіти в Україні та світі. Авторки здійснюють аналіз результатів досліджень Міжнародної асоціації університетів, Європейської асоціації університетів, Європейської асоціації міжнародної освіти, присвячених з’ясуванню впливу пандемії на викладання та навчання, міжнародну академічну мобільність і співпрацю, фінансове становище вищих навчальних закладів; труднощів, загроз та викликів, з якими зіткнулися заклади вищої освіти в усьому світі під час коронакризи і які потребують швидких та адекватних дій. В основній частині статті представлено результати опитування викладачів та студентів закладів вищої освіти України, присвяченого аналізу проблем та викликів, з якими зіткнулися останні під час переходу на дистанційне навчання, а також нових продуктивних можливостей, котрі створює онлайн-формат. До основних проблем, з якими зіткнулися основні суб’єкти освітнього процесу, належать проблеми якості навчання та організації навчального процесу дистанційно, зростання обсягів навчального навантаження викладачів та студентів, технічні та фінансові проблеми. Результати опитування як засвідчують оцінку та задоволеність заходами, яких уже вживають заклади вищої освіти задля забезпечення якісного та ефективного дистанційного навчання, так і допомагають у розумінні наступних продуктивних кроків, які необхідно зробити для розширення можливостей викладання та навчання на відстані й отримання доступу до можливостей навчання впродовж життя. Оцінка освітянами можливостей та переваг, які створює формат дистанційного навчання, демонструє внутрішню вмотивованість викладачів до вдосконалення власних вмінь та навичок, опанування новими інструментами, яких потребує формат дистанційного навчання; для студентів такими перевагами стають передусім економічні, а саме розширення можливостей для поєднання навчання та роботи, економія часу й коштів.
17
Миронова, М. І. "НАУКОВА ДИПЛОМАТІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СИСТЕМУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 72–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному, глобально взаємопов’язаному світі дипломатія характеризується істотними змінами. Традиційний підхід до дипломатії, який спостерігається виключно між урядами, більше не є достатнім для вирішення транснаціональних проблем – від зміни клімату до пандемій та воєн, із якими стикаються сучасні держави. Інтерес до наукової дипломатії як механізму реагування на ці транснаціональні проблеми розвинувся упродовж останнього десятиліття. Наукова дипломатія виходить на перший план як новітній вимір міждержавних відносин. Оскільки виклики світу все більше виходять за прийнятні межі, дослідники та новатори створили міжнародні наукові коаліції для вирішення проблеми глобальних патологій. Таким чином, поряд із традиційними способами іноземної дипломатії для держав відкрилися нові канали впливу та можливості. Розуміння того, як ці канали впливають на глобальні соціально-економічні результати, має вирішальне значення для вчених, які цікавляться все ще неоднозначною структурою та процесами глобального управління. Простежується зростаюча низка неформальних міжнародних асоціацій поряд із трансурядовими політичними мережами та глобальними державно-політичними партнерствами, які займаються вузькоспеціалізованими та технічними питаннями міжнародної політики і тим, як вони залучаються до наукової дипломатії. Паралельно з традиційною дипломатичною практикою все більше визнається здатність науки створювати коаліцію підтримки, закладати основи для вирішення конфліктів або будувати довіру між націями. Наука у своїй справжній формі надає інформацію, яка ґрунтується на доказах, не випливає з особистої думки чи підозри та не залежить від авторитету. Концепція наукової дипломатії розвинулася, щоб охопити взаємодії на різних рівнях від державних до тих, що включають міжнародних та недержавних суб’єктів. Наукова дипломатія – це використання міжнародного наукового співробітництва для сприяння комунікації та співпраці між народами різних націй та сприяння більшому глобальному миру, процвітанню та стабільності. У статті визначено роль наукової дипломатії для розвитку національної та загальносвітової науки, її сприяння у зниженні рівня напруженості у міжнародному політичному просторі, стабілізації економічних зв’язків країн світу.
18
Vergun, A. R., S. P. Yagelo та Н. M. Stechak. "АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА АНТИПЛАГІАТНА ЕКСПЕРТИЗА У ЛЬВІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО: КЛЮЧОВІ ЗАСАДИ І МЕТОДОЛОГІЯ". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 116–22. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11673.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто й охарактеризовано ключові засади, методологію та комплекс заходів щодо імплементації і забезпечення академічної доброчесності та високих професійних стандартів у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, запобігання порушенням академічної доброчесності; честі, гідності, взаємної поваги і довіри, забезпечення рівноправності та толерантності всіх учасників освітнього процесу шляхом дотримання принципів і загальноприйнятих норм щодо етичної поведінки, протидії академічному плагіату з урахуванням вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про авторське право і суміжні права», рекомендацій Асоціації європейських університетів щодо відкритого доступу до наукової інформації та інших міжнародних асоціацій. Антиплагіатна перевірка наукових (включаючи дисертації) та навчально-методичних праць в Інтернеті та репозитарії університету здійснюється методом шингл-розбивки тексту ліцензованим та вільнодоступним ПЗ “Unichek”, “Plagiarism Detector Pro”, “Viper”, “AntiPlagiarism.NET”, “AdvegoPlagiatus” (ми жодним чином не рекламуємо якогось конкретного провайдера цих послуг чи алгоритму здійснення експертизи) і є достатньо ефективною, відповідає вимогам академічної доброчесності щодо трансдисциплінарної цінності проблемно-орієнтованого знання, сприяє покращенню якості освіти, підвищенню продуктивності навчального процесу та дослідницької діяльності.
19
KLYMENKO, Kateryna. "Foreign experience of cooperation with International Bank for Reconstruction and Development and International Development Association." Naukovi pratsi NDFI 2017, no. 1 (March 25, 2017): 16–40. http://dx.doi.org/10.33763/npndfi2017.01.016.
Повний текст джерела
20
Lysyi, A. O., Nesterov O.Y. та S. M. Perepechaev. "ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ БЕЗПЕКИ ПЛАВАННЯ ЯК ФАКТОРУ БЕЗАВАРІЙНОСТІ СУДНОВОДІННЯ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 65–71. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті розглядаються актуальні питання забезпечення безаварійності судноводіння, а також вирішуються питання порушення умов плавання як категорії, яка може запобігти аварійній ситуації під час судноплавства; аналізуються категорії аварійних подій за ступенем тяжкості подій і визначаються основні причини виникнення аварійності. Метою статті є дослідження умов безпеки мореплавства як фактору безаварійності судноводіння, а також пошук шляхів подолання порушень умов плавання. Результати. Міжнародні організації з питань безпеки мореплавства, такі як Міжнародна морська організація (ІМО), Європейське агентство EMSA, Берегова охорона розвинутих морських держав, асоціації судновласників та інших учасників морських перевезень, постійно досліджують питання підвищення контролю за безпекою на морі. Практика мореплавства показує, що більшість аварійних випадків трапляється через присутність людського фактору. Підвищення кваліфікації майбутніх офіцерів необхідно проводити шляхом залучення судноплавних компаній до процесу навчання в навчальних закладах, надання уваги фізичному та психофізіологічному здоров’ю, стимулювання зростання престижності праці. Висновки. Таким чином, до питання безаварійності судноводіння необхідно підходити комплексно, ураховуючи зовнішні та внутрішні фактори. Необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу, що регламентує умови безпечного судноплавства з метою чіткого розуміння дій для забезпечення відповідних умов плавання з боку суднового екіпажу й адміністрації портів.
21
БЕРЕЗОВСЬКА, ІРИНА, та КСЕНІЯ СМИРНОВА. "Розвиток доктрини прямої дії міжнародних угод у праві Європейського Союзу". Право України, № 2019/06 (2019): 19. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-06-015.
Повний текст джерелаАнотація:
Визнання Судом Європейського Союзу (Суд ЄС) прямої дії норм права Європейського Союзу (ЄС, Євросоюз) та його примату щодо внутрішнього права держав-членів стало основою для обґрунтування Судом ЄС концепції права Євросоюзу як нового (автономного) правопорядку та призвело до їх закріплення як фундаментальних принципів у системі права ЄС. Реалізація принципу прямої дії разом із принципом верховенства права Євросоюзу проявляється у можливості для фізичних і юридичних осіб посилатися на право ЄС і домагатися його реалізації через національні суди держав-членів. У своїй практиці Суд ЄС неодноразово звертався до питання прямої дії угод про асоціацію, укладених ЄС із третіми країнами, багатосторонніх угод та угод про партнерство і співробітництво. Істотною особли вістю принципу прямої дії в праві Євросоюзу є його диференційований характер: він має широке, але не всеохоплююче застосування. Визнання прямої дії за конкретною нормою права ЄС залежить, по-перше, від її змісту, а по-друге, від джерела, в якому вона закріплена. Започатковані у судовій практиці підходи в доктрині європейського права отримали назву “подвійного тесту”: спочатку аналізується положення угоди з метою перевірки, чи містить воно ясне, чітке та безумовне зобо в’язання, а потім перевіряється, чи такий висновок не буде скасовано внаслідок дослідження предмета й цілі угоди, в рамках якої має тлумачитися таке положення. Однак встановлені Судом ЄС підходи до прямої дії істотним чином змінювалися у разі, коли поставало питання щодо визнання прямої дії міжнародних багатосторонніх угод. Розвиток договірних відносин України з Євросоюзом вимагає врахування особливостей реалізації норм міжнародних угод у правопорядку ЄС. У широкому розумінні це питання охоплює принципи взаємодії між міжнародним правом і правом Євросоюзу (включаючи класичну дискусію щодо монізму та дуалізму в міжнародному праві). Натомість у більш вузькому розумінні йдеться про пряму дію положень міжнародних угод, укладених Євросоюзом, у правопорядках ЄС та його держав-членів. Саме на цьому зосереджена основна увага у дослідженні. Крім того, проаналізовано розвиток практики Суду ЄС щодо прямої дії міжнародних угод, що укладаються ЄС з іншими суб’єктами міжнародного права. Виокремлено проблему прямої дії в правопорядку ЄС положень Угоди про асоціацію з Україною.
22
Кочубей, Л. "Стратегічний курс Асоціації політичних наук України - діяльність у системі Міжнародної асоціації політичних наук". Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, № 3 (71), травень - червень (2014): 395–404.
Знайти повний текст джерела
23
Лапська, О. О. "Міжнародне співробітництво Української бібліотечної асоціації в контексті міжкультурної комунікації". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 1 (2017): 108–14.
Знайти повний текст джерела
24
Бакаянова, Н. М. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ ОБ’ЄДНАННЯ АДВОКАТІВ В УКРАЇНІ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (30 жовтня 2019): 199–207. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.412.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються функціональні основи об’єднання адвокатів в Україні. Проаналізовано основні напрями діяльності адвокатського співтовариства у світлі міжнародних стандартів. Функції єдиної професійної організації адвокатів в Україні класифіковано з огляду на завдання асоціації адвокатів.
25
КОМАРОВА, ТЕТЯНА. "Взаємодія Суду справедливості Європейського Союзу з іншими міжнародними судовими установами". Право України, № 2018/04 (2018): 232. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-04-232.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах фрагментації міжнародного права основного значення набувають механізми взаємодії різних правопорядків та їх судових установ. У контексті ж європейської інтеграції потребують осмислення інституційні взаємозв’язки Суду справедливості Європейського Союзу (далі – Суд ЄС) з іншими міжнародними судовими установами. На відміну від національних судів держав-членів, із якими у Суду ЄС вже існують механізми взаємодії та кооперації, питання взаємодії його з іншими міжнародними судовими установами залишаються відкритими як з погляду формування міжнародно-правової практики, так і її теоретичної інтерпретації. Суд ЄС із обережністю підходить до практики інших міжнародних судових установ, юрисдикція яких може стосуватися компетенції ЄС, оскільки їхня діяльність певною мірою може становити загрозу для юрисдикційного порядку, визначеного установчими договорами та як наслідок – автономії правової системи ЄС. Метою статті є проведення аналізу взаємодії Суду ЄС з іншими міжнародними судовими установами, дослідження конкуруючої юрисдикції цих судових установ та методів, які використовуються для уникнення паралельних судових проваджень. Доктрина Суду ЄС щодо збереження автономії правової системи ЄС зводиться до незмінності повноважень Союзу та його інститутів, встановлених установчими договорами, та уніфікованого тлумачення норм права ЄС, а також її незалежності від рішень інших правових систем, зокрема й заснованих на міжнародному праві. З погляду права ЄС така позиція є цілком проінтеграційною, але з погляду міжнародного права вона певним чином обмежує держави-члени у виборі засобів вирішення спорів, які надані їм іншими міжнародними договорами. Право ЄС не містить заборон звертатися до інших, ніж Суд ЄС, засобів вирішення спорів, але за певних умов і більшість із яких були встановлені його практикою. Фундаментальним тут є те, що трибунали, арбітражі та інші судові установи не можуть тлумачити право ЄС. Крім того, якщо ЄС і може бути суб’єктом міжнародної угоди, у межах якої діятиме суд чи арбітраж, але юрисдикція цих установ має бути обмежена лише застосуванням і тлумаченням певної угоди й не може впливати на розподіл повноважень між інститутами ЄС або між ЄС та державами-членами. У цьому контексті вкрай важливою є практика Суду ЄС щодо його взаємовідносин із Судом Європейської асоціації вільної торгівлі, Європейським судом з прав людини, арбітражами ad hoc тощо.
26
Тарасюк, А. В. "Пріоритети правового забезпечення кібербезпеки в Україні на сучасному етапі". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 133–36. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).532.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні кібербезпека розглядається як склад-ник національної безпеки. В останні роки наша краї-на здійснила низку позитивних кроків для виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо вдосконалення законодавства про кібербезпеку.Водночас поряд із позитивною динамікою розвит-ку законодавства у сфері кібербезпеки варто зазна-чити, що є необхідність надалі узгодити національне законодавство з міжнародними стандартами. Зокре-ма, Закон України «Про основні засади кібербезпе-ки України» є радше дорожньою картою розробки майбутніх нормативно-правових актів, а не всеосяж-ним законом про кібербезпеку, який регулює повний спектр питань кібербезпеки та відповідає міжнарод-ним стандартам та найкращим практикам. Експерти також зазначають проблемні аспекти правового забез-печення кібербезпеки в Україні: непослідовність та неузгодженість термінології; відсутність закону про критичну інфраструктуру; відсутність правил прове-дення аудиту інформаційної безпеки критично важли-вих інфраструктурних об’єктів, які мають базуватися на міжнародних стандартах; дублювання повідомлень про кіберінциденти; відсутність вимог щодо безпе-ки та інформації щодо операторів критичної інфра-структури та постачальників цифрових послуг; від-сутність довгострокового стратегічного планування з чітко визначеними проміжними результатами, термінами та відповідальністю за їх досягнення; бю-джетні обмеження щодо змоги держави виплачу-вати конкурентні зарплати для залучення та утри-мання високопрофесійних фахівців із кібербезпеки.Оскільки розвиток правової бази кібербезпеки в Україні пов’язаний із прагненнями європейської інтеграції України, буде ефективним вдосконалення національного законодавства про кібербезпеку з ура-хуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та її державами-членами (2014) та впровадженням досвіду і найкращих практик та стандартів країн ЄС.
27
Гладиш, М. О. "ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ АСОЦІАЦІЙ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ". Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki, № 1 (2020): 228–33. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-1-36.
Повний текст джерела
28
Пижик, О. "Асоціація "Україна-ЄС" як нова парадигма міжнародних відносин у сфері технічного регулювання". Галицький економічний вісник, № 2 (49) (2015): 76–81.
Знайти повний текст джерела
29
Zakharchenko, Volodymyr. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: МІЖНАРОДНІ ПОРІВНЯННЯ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (28 березня 2021): 88–97. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-88-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено роль банківської системи в розвитку економіки України. Відмічено, що процес її формування, як і в більшості країн, був досить складним і тривалим. Розглянуто комплекс проблем організації банківської системи України. Вказано на відсутність деяких видів спеціалізованих банків, надмірну універсалізацію банківських установ та їх нераціональний регіональний розподіл. Підкреслено песпективність розвитку в Україні Інтернет-банкінгу, доцільність створення окремого банку розвитку, необхідність підвищення ефективності роботи банківських спілок, асоціацій, небанківських фінансових установ та регуляторних інституцій. Відмічено, що вирішення багатьох проблем організації банківської системи України залежатиме від того, наскільки високорганізованим елементом у ній стане Національний банк. При пошуку шляхів вирішення наявних проблем враховано зарубіжний досвід.
30
Boyarchuk, O. R., K. T. Hlushko, M. V. Koshmanyuk та M. I. Kinash. "СПІВПРАЦЯ ПАЦІЄНТСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ЛІКАРСЬКИХ АСОЦІАЦІЙ У НАДАННІ ДОПОМОГИ ДІТЯМ З РІДКІСНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (16 листопада 2018): 5–8. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9373.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – оцінити міжнародний та вітчизняний досвід співпраці пацієнтських організацій і професійних лікарських асоціацій, показати їх вплив на організацію медичної допомоги дітям з різноманітною патологією.
Некомерційні організації, що об’єднують хворих чи їх представників, захищають права пацієнтів і підтримують власне їх самих та їх сім’ї. Часто вони є єдиним джерелом поширення інформації про захворювання, особливо якщо це стосується дітей з рідкісною орфанною патологією. Некомерційні батьківські організації – важливий елемент підтримки сімей, в яких діти потребують особливого догляду та лікування. Саме особистий досвід переживання захворювання допомагає іншим людям опанувати себе та ситуацію, що виникла. Часто лише наявність такої організації є рушійною силою в проведенні досліджень щодо вивчення рідкісної патології. На сьогодні представників пацієнтських організацій запрошують на конференції різного рівня. Вони беруть участь у прийнятті важливих рішень, які направлені на покращення якості життя пацієнтів із рідкісними та хронічними захворюваннями. На прикладі пацієнтських організацій дітей і дорослих із первинними імунодефіцитами та з розщілиною хребта і гідроцефалією показано основні ланки їх роботи та співпрацю з лікарськими асоціаціями в регіоні, Україні й світі. Діяльність пацієнтських організацій також спрямована на сприяння підвищенню стандартів медичного обслуговування пацієнтів, науковому та практичному вирішенню сучасних завдань у різних галузях медицини, задоволенню медичних та організаційних потреб фахівців. Залучення представників пацієнтських організацій до організації охорони здоров’я є важливим аспектом у реформуванні системи охорони здоров’я та формуванні розвитку медичної сфери залежно від потреб пацієнта. Пошук літератури здійснювали за допомогою баз даних PubMed, GoogleScholar та CyberLeninka.
31
Гріненко, О. О. "Міжнародно-правові засади процесу підготовки асоціації між Україною та ЄС на сучасному етапі". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 105, (ч. 1) (2012): 3–8.
Знайти повний текст джерела
32
Volkova, A. V., та O. Yu Yakovlieva. "АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ ОСВІТНЬОЇ ПОСЛУГИ НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО". Фармацевтичний часопис, № 4 (17 лютого 2022): 30–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12704.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Проведення аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги Національного фармацевтичного університету за ключовими напрямами обізнаності про заклади вищої освіти (ЗВО). Матеріали і методи. Наукові дані та нормативні документи стосовно інструментів формування бренду освітньої послуги ЗВО, анкети респондентів (здобувачів вищої освіти та потенційні вступники); використано теоретичні (аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний та логічний) та емпіричний (опису, порівняння) методи, а також методи дослідження бренду: психосемантичні, спрямованих асоціацій, персоніфікації; побудова карти позиціонування. Результати й обговорення. В умовах конкуренції у сфері освіти для ЗВО значущим фактором існування на ринку є відповідність очікуванням споживачів освітніх послуг, тому на перший план виходять бренди, оскільки споживачів значною мірою привертають емоції, які вони викликають. За результатами узагальнення даних наукової літератури було визначено напрями для аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги. Першим етапом аналізу стало дослідження ролі корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги. Другим етапом – дослідження особливостей впливу веб-сайту НФаУ на створення бренду освітньої послуги. Третій етап – вивчення впливу показників міжнародних та українських рейтингів на формування бренду освітньої послуги НФаУ. Четвертий етап – формування карти позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ. Проаналізовані інструменти і розроблені карти дали змогу виявити «точки паритету» (асоціації, які не є чимось унікальним, але володіння якими є необхідним в умовах конкурентної боротьби) і «точки диференціації» (атрибути або переваги бренду освітньої послуги, які споживачі міцно пов’язують з ним, позитивно оцінюють і вважають (вірять), що в інших брендів вони відсутні). За підсумками проведеного аналізу інструментів формування бренду освітньої послуги НФаУ було відзначено наявність значного потенціалу ЗВО в напрямі формування обізнаності про заклад. Висновки. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що позиціонування бренду освітньої послуги дає змогу виявити місце ЗВО серед конкурентів, визначити набір потреб в освітніх послугах і їхнє сприйняття споживачами. Досліджено роль корпоративної символіки у створенні бренду освітньої послуги НФаУ. Визначено роль та можливості отримання інформації потенційними вступниками про НФаУ із веб-сайту університету. Проаналізовано місце НФаУ в міжнародних та українських рейтингах й визначено їхній вплив на формування бренду освітньої послуги НФаУ. На основі отриманих результатів побудовано карту позиціонування, індивідуалізації та ідентичності бренду освітньої послуги НФаУ.
33
Kudria, S., B. Tuchynskyi та I. Ivanchenko. "АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ОНОВЛЕНИХ ОЦІНОК ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ". Vidnovluvana energetika, № 3(58) (25 вересня 2019): 42–47. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).42-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення сучасних тенденцій і перспектив розвитку вітроенергетики. Дослідження виконано шляхом аналізу статистичних даних і прогнозних оцінок, опублікованих в звітах високопрофесійних міжнародних організацій – Міжнародного енергетичного агентства (IEA), Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA) і Європейської вітроенергетичної асоціації (EWEA), американської Національної лабораторії відновлюваної енергетики (NREL). Ці об’єктивні дані свідчать про надвисокі темпи розвитку вітроенергетики в країнах ЄС. За прогнозом, в Євросоюзі виробництво електроенергії ВЕС перевищить виробництво електроенергії ТЕС на вугіллі – в 2020 р., ГЕС – в 2025 р., АЕС – в 2028 р., ТЕС на газі – в 2035 р. Представлено нові уточнені оцінки вітропотенціалу України. Виходячи з розподілу швидкостей вітру і територіальних обмежень, в Україні можливо створити економічно ефективних ВЕС: оншорних – потужністю 320 ГВт і офшорних мілководних – потужністю 146 ГВт. Загальний потенціал річного виробітку електроенергії цих ВЕС становить близько 1.5 млн ГВт∙год, що майже в 10 раз перевищує поточне річне споживання. Українська держава має зобов’язання перед міжнародною спільнотою щодо переходу до низьковуглецевої енергетики і, з цією метою, прискорення розвитку відновлюваної енергетики. Класифіковано вигоди розвитку вітроенергетики для українського суспільства. Виявлено, що Україна, маючи найкращі умови для розвитку вітроенергетики і найвищі вигоди від цього, планує найнижчі в південно-східній Європі показники цього процесу. Визначено роль української держави у прибиранні бар’єрів розвитку вітроенергетики і виведенні її на європейську траєкторію. Бібл. 6, табл. 2, рис. 1.
34
Воробйова, Оксана Петрівна, Володимир Іларіонович Луговий та Жаннета Василівна Таланова. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ В ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОМУ ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 285–301. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3862.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано міжнародний досвід забезпечення якості вищої освіти у форматі електронного навчання в північноамериканському просторі вищої освіти – США і Канади – та надано пропозиції щодо вдосконалення діяльності у цій сфері в Україні. Ідентифіковано підходи до забезпечення якості електронного навчання в північноамериканському просторі вищої освіти – через самооцінювання, зовнішнє оцінювання та акредитацію. Розглянуто процеси і процедури інституційної та програмної акредитації, що здійснюють Акредитаційна комісія з дистанційної освіти (The Distance Education Accrediting Commission, DEAC), Затверджена навчальна програма з якості (Approved Quality Curriculum, AQC), Канадська асоціація ІТ-фахівців (Canada’s Association of I.T. Professionals, CIPS). Проаналізовано програми підготовки волонтерів-оцінювачів освітніх програм у форматі електронного навчання в AQC та CIPS. З’ясовано, що існують загальні підходи до забезпечення якості електронного навчання у вищій освіті – дотримання певної періодичності процедури самооцінювання; обов’язкове оцінювання чинних, нових і модернізованих освітніх програм; залучення зовнішніх експертів до проведення оцінювання; публічність результатів оцінювання. Діяльність органів публічного управління в північноамериканському просторі вищої освіти полягає в розробленні загальнонаціональної політики у сфері вищої освіти, контролі її реалізації та здійсненні контролюючих функцій щодо забезпечення конституційних прав й недопущення дискримінації в усіх її проявах у цій сфері. Університетська автономія, відсутність адміністративної підзвітності та обов’язкових методичних інструкцій, активна співпраця з громадськими та професійними об’єднаннями призводять до створення ефективних освітніх ініціатив, покращення професійних компетентностей студентів і підвищення конкурентоспроможності самих університетів і, як наслідок, усієї системи вищої освіти. Визначено необхідність мотивації закладів вищої освіти до міжнародної акредитації та до модернізації освітніх програм згідно з міжнародними стандартами електронного навчання.
35
Козлик, Ігор. "Борис Федорович Єгоров (1926–2020)". Sultanivski Chytannia, № 10 (31 травня 2021): 143–46. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.143-146.
Повний текст джерелаАнотація:
3 жовтня 2020 року на 95-му році життя помер видатний російський філолог-літературознавець Борис Федорович Єгоров – знаний фахівець з історії російської літератури, критики та суспільної думки ХІХ ст., з історії східнослов’янського літературознавства другої половини ХХ ст., мемуарист, доктор філологічних наук, професор, Почесний професор Саратовського університету, член Спілки письменників СРСР (з 1982 р.), Спілки письменників Санкт-Петербурга (з 1992) і Всесвітньої асоціації письменників Міжнародний ПЕН-клуб (з 2003).
36
Добруха, Л. "Індекс ефективності логістики як інтерактивний інструмент порівняльного аналізу ефективності транспортної системи". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (18 березня 2020): 17–31. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.17-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто декілька показників формування загального індексу LPI, на значення яких впливає якість логістичних послуг, що безпосередньо обумовлено ефективністю, своєчасністю, професійністю надання автотранспортних послуг з перевезень пасажирів та вантажів і позначається на іміджі держави, як комерційного партнера на міжнародному ринку.Об’єкт дослідження: процес надання логістичних послуг в умовах глобалізації автоперевезень пасажирів та вантажів.Мета роботи: аналіз та дослідження впливу показника «якості і компетентності логістичних послуг» на міжнародні індекси і рейтинг країни.Науковою новизною проекту є запропонований підхід щодо здійснення в он-лайн режимі моніторингу компетентності виконавців автотранспортних послуг, в тому числі водіїв, який не має аналогів в Україні і відповідає світовим вимогам і стандартам галузі.Методи досліджень - статистичний аналіз, метод Делфі, методи SWOT-аналізу, SMART–аналізу та STEP – аналізу, множинного кореляційного аналізу, прогнозування.В роботі розглянуто питання впровадження інформаційної системи управління професійною компетентністю (Реєстр водіїв), як «доступу до професії» на ринку комерційних автоперевезень.Прогнозований вплив проекту на розвиток автотранспортної та суміжних галузей: введення в дію інформаційної система управління професійною компетентністю дозволить покращити умови для імплементації Угоди про Асоціацію у частині запровадження початкової кваліфікації і періодичної підготовки водіїв деяких видів автомобільного транспорту для перевезення вантажів або пасажирів, що в свою чергу позитивно вплине на підвищення ефективності та безпеки переміщення товарів українськими комерційними автотранспортними операторами у міжнародному сполученні, на підвищення рівню логістичних послуг, та як результат показника Якості та Компетентності логістичних послуг при формуванні загального індексу LPI України, і як наслідок підвищення рівню конкурентоспроможності, розвитку міжнародної торгівлі, привабливості інвестиційного клімату, а значить іміджу і рейтингу країни.
37
БРЮХОВЕЦЬКА, Ірина. "ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління 59, № 1 (24 лютого 2022): 5–9. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2020-1(59)-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню економічної політики в умовах інноваційних перетворень в Україні. Визначено особливості здійснення такої політики. Проаналізовано негативні наслідки від запропонованих Стратегією розвитку України від економічних перетворень відповідно до міжнародних зобов’язань у напрямку виконання "Угоди про асоціацію між Україною та ЄС". Встановлено, що економічна політика в умовах інноваційних перетворень в Україні повинна включати технічну модернізацію виробництв, справедливе оподаткування та державну підтримку підприємств, що відповідно плану розвитку країни мають перейти на якісно новий рівень роботи.
38
Гуркіна, Світлана. "XIV конференція Міжнародної асоціації усної історії у Сіднеї, 12-16 липня 2006 р." Схід /Захід, Вип. 11/12 (2008): 377–80.
Знайти повний текст джерела
39
Bilonozhkin, G. G. "Клінічні результати одновиросткового ендопротезування колінного суглоба при медіальному остеоартрозі". TRAUMA 15, № 3 (1 травня 2014): 50–55. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81621.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведені результати одновиросткового ендопротезування при медіальному остеоартрозі колінного суглоба у 48 пацієнтів (54 суглоба), середній вік — 64 роки. Оперативні втручання виконувались з використанням імплантатів Oxford (фаза 3). При вивченні результатів до 5 років після операції відмінні результати за шкалою Міжнародної асоціації колінного суглоба отримані в 69,2 % випадків, хороші — у 30,8 %. З урахуванням суворих показань до операції одновиросткового ендопротезування колінного суглоба її малоінвазивна техніка є органозберігаючою, скорочує терміни реабілітації пацієнтів, дозволяє досягти сприятливих функціональних результатів.
40
Попов, А. А., О. Є. Рязанцев та Н. О. Рязанцева. "УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-98-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті проблеми відповідності ряду норм українського законодавства потребам українського суспільства, охарактеризовані головні форми та моделі взаємодії громадських організацій з державою, що визначені законодавчо та мають чітке нормативно-правове регулювання. Автори висувають і обґрунтовують пропозицію щодо розробки більш ефективних норм законодавства України, порівняно із зарубіжних країнах в деяких сферах (податкове, сімейне, міжнародне приватне право і т.д.).
У дослідженні критично проаналізовані положення Угоди про асоціацію Україна – ЄС, а також запропоновано запозичення досвіду у таких західних країн, як: Німеччина, Франція, США та інших, у побудові громадянського суспільства.
Ключові слова: національні інтереси, податкові пільги, громадські організації, законодавча ініціатива, громадськість.
41
Svyrydova, N. "Всеукраїнська школа неврологів: стратегія 2017 року". East European Journal of Neurology, № 5(11) (20 листопада 2016): 9–11. http://dx.doi.org/10.33444/2411-5797.2016.5(11).9-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Школа неврологів надає унікальну можливість лікарям багатьох спеціальностей почерпнути нові знання, досвід, ознайомитись з новинками в сфері діагностики та лікування різноманітних захворювань, в тому числі і в неврології.
Створена школа неврологів за допомогою «Всеукраїнської асоціації по неврології та рефлексотерапії» під керівництвом Свиридової Наталії Костянтинівни, яка започаткувала проведення різних майстер-класів тренінгів з міжнародною участю.
Практичні заняття проводять висококваліфіковані спеціалісти, талановиті молоді вчені, а також іноземні доповідачі. На кожній школі неврологів присутні більше 100 лікарів різних спеціальностей зі всієї України.
42
Полянська, А. С., та В. Б. Кочкодан. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.17-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості залучення міжнародних фінансових інвестицій в якості інструменту підтримки розвитку громадянського суспільства. В умовах обмеженого державного та регіонального фінансування зростає роль зовнішнього фінансування, джерелом якого виступає фінансовий ринок зарубіжних країн. Обґрунтовано актуальність залучення міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів у розвиток громадянського суспільства та доцільність використання кращих практик ЄС щодо імплементації цінностей такого розвитку на основі Угоди про асоціацію з ЄС. Здійснено узагальнення передумов формування фінансово-інвестиційних інструментів. Визначено зміст фінансово-інвестиційних інструментів як джерела інвестиційної підтримки процесів розвитку та окреслено взаємозв’язок між фінансовим ринком та інвестиційним процесом як передумови формування міжнародних фінансово-інвестиційних інструментів підтримки розвитку громадянського суспільства. Виділено проектну діяльність як актуальну технологію інвестування в сучасних умовах, зокрема через фінансові інструменти Європейського Союзу (ЄС) та охарактеризовано основні етапи реалізації проектної ідеї, зокрема щодо розвитку громадянського суспільства. Узагальнено, що діяльність, пов’язана із залученням міжнародних фінансових інвестицій у підтримання прагнення громадян щодо спрямування власної ініціативи для реалізації цінностей, які притаманні громаді та відповідають громадянському суспільству, охоплює виявлення проблем, що перешкоджають цьому, аналіз наявних інвестиційних можливостей щодо вирішення цих проблем, виділення цільових груп, що зацікавленні у вирішенні проблеми, визначення видів діяльності, що дозволяють покращити ситуацію, підготовку відповідної проектної заявки щодо участі у відповідному міжнародному фінансовому інструменті, її подання, а у випадку схвалення – реалізація усіх дій, передбачених у проекті та отримання задекларованих результатів та очікувань.
43
Науменко, C. Г. "Генеза та особливості адміністративно-правового регулювання системи гарантування банківських вкладів у провідних країнах світу". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 1, № 93 (30 березня 2021): 190–99. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.93.190-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано ґенезу адміністративно-правового регулювання системи гарантування (страхування) банківських вкладів у провідних країнах світу та висвітлено її особливості. Розглянуто низку нормативних та регулюючих положень систем гарантування вкладів європейських країн та сформульовано відповідні висновки щодо імплементації у фінансовий спектр України положень Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом. Виділено ряд законодавчих та фінансових особливостей європейських систем гарантування вкладів, що можуть бути запроваджені в українській системі гарантування вкладів фізичних осіб з метою її удосконалення, приведення у відповідність до міжнародних стандартів та зменшення ризиків у банківській системі.
44
Baranov , A. "ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В НОРМАТИВНО-ПРАВИХ ДОКУМЕНТАХ УКРАЇНИ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 124–30. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано міжнародні й стратегічні документи, закони України, що формують принципи публічного управління та адміністрування в Україні, визначено їх місце і роль у цьому процесі. Дані принципи, в основі яких лежить спільне для західноєвропейських країн адміністративне право, полягають у надійності й передбачуваності, відкритості й прозорості, підзвітності, ефективності й результативності та знайшли своє відображення в Законі України “Про державну службу” та в принципах державної служби.
Встановлено, що стратегічні документи України у своєму змісті не обов’язково виокремлюють загальноприйняті демократичні принципи, проте вони простежуються в текстах самих цих документів, як і в законах України, ухвалених після підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і спрямовані на виконання взятих в її рамках зобов’язань.
45
Чеботар, С. В. "ХІ Міжнародна наукова конференція "Фактори експериментальної еволюції організмів" та VI з"їзд Всеукраїнської асоціації біологів рослин в ОНУ". Вісник Одеського національного університету. Серія : Біологія 21, вип. 2 (39) (2016): 179–82.
Знайти повний текст джерела
46
Жогов, В. С. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИДІЇ КОМП’ЮТЕРНІЙ (ЦИФРОВІЙ) КОНТРАФАКТНІЙ ПРОДУКЦІЇ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (23 березня 2020): 56–62. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).358.
Повний текст джерелаАнотація:
За даними Міжнародної федерації фонографічної індустрії, кожен третій запис є контрафактним, а обсяги продажів піратської музичної продукції на початку XXI століття у близько 25 країнах перевищують легальний ринок і складають близько 4 500 000 000 до-ларів.
Обсяг світової пісенної індустрії склав 6 500 000 000 000 доларів, що приблизно в 5 разів більше всього обсягу продажів військової промисловості.
За оцінками експертів, обсяг світової торгівлі контрафактною продукцією оцінюється в 630 млрд доларів (6–7% загального товарообігу). Ринок контрафактних CD і DVD становить близько 5 млрд доларів.
Міжнародний альянс інтелектуальної власності поставив Україну першою в списку 58 країн з низьки-ми стандартами охорони інтелектуальної власності. За даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова, 70 відсотків населення України купує підроблену аудіо-, відеопродукцію, марковану загальновідомими товарними знаками. Лише п’ята частина населення її ніколи не купує.
За даними Асоціації виробників програмного забезпечення, опублікованими в щорічному звіті «Глобальне дослідження піратства за 2017 рік», рівень кібер-піратства в Україні в 2017 році склав 80%. Водночас ціна за неліцензійне програмне забезпечення досягла 108 млн доларів.Проблема організації протидії наслідкам виробництва, поширення і обігу контрафактних примірників комп’ютерного (цифрового) програмного забезпечення і програмних продуктів (комп’ютерного контрафакту) досить складна і багатогранна.
Стаття присвячена захисту комп’ютерної (цифрової) інтелектуальної власності в контексті законодавчо-правових і організаційних заходів протидії. На основі аналізу наукових публікацій у сфері економіки, комп’ютерних технологій, охорони авторських і суміжних прав запропоновані заходи законодавчо-правового регулювання, а також організаційні заходи, які дозволять зміцнити взаємодію державних органів влади з контролюючими та правоохоронними органами як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні.
47
Романенко, Євген. "АГРОКЛАСТЕРИ – ІНОВАЦІЙНА ФОРМА РОЗВИТКУ СІЛЬСКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 189–201. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-189-201.
Повний текст джерелаАнотація:
Глобалізація, євроінтеграція, посилення міжнародної конку- ренції в результаті стрімких темпів розвитку науково-технічного прогресу й активізації інноваційних процесів вимагають нових підходів до соціально- економічного розвитку нашої держави загалом та окремих галузей її еконо- міки, зокрема АПК.
Кластери у світі існують вже давно. Кластерні стратегії набули значного поширення в розвинених країнах Європи, Азії, Америки. Агрокластер яка є організаційно-правовою формою підприємства, передбачає створення на обмеженій території на принципах партнерства, кооперації та спеціалізації асоціацій, рівноправно-господарюючих агрофірм, сільськогосподарських ви- робничих кооперацій та інших підприємств зі збереженням господарської та юридичної самостійності, де рушійною силою інноваційного розвитку висту- пає конкуренція.
Для України кластери — це щось нове. Однак чилійське вино, баварські автомобілі, Силіконова Долина в США, цукрова тростина в Бразилії — це все приклади кластерів, яких у світі налічується тисячі. На території ЄС більше 2000 кластерів. У США ще на початку 2000-х років в класте- рах було задіяно 57 % всього працездатного потенціалу країни, а їх частка у ВВП становила 61 %. Програми з розвитку кластерів мають більше 75 країн світу.
Практичну складову створення кластера в Україні ускладнює законода- вча база, точніше її відсутність. Попри те, що органи влади на місцевому і національному рівні постійно висловлюють підтримку запровадженню клас- терного підходу, фактично будь-якого нормативного регулювання проце- су створення і роботи кластерів немає, як і відсутні фінансові інструменти державної підтримки роботи кластерів. Водночас як у країнах, де кластери успішно функціонують, 50–70 % бюджету кластеру наповнюється саме кош- тами місцевих і державних програм підтримки розвитку кластерів. Саме тому українським кластерам важко розпочати роботу і доводиться розраховувати лише на власні сили і підтримку міжнародних програм технічної допомоги.
48
Бондарчук, А. М. "Особливості предмета біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією". Прикарпатський юридичний вісник, № 4(33) (18 листопада 2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.617.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню особливостей предмету біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні.
Аргументовано, що предметом біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією виступає не власне продукція, а біржові угоди трьох видів: купівля-продаж, міна та поставка, а також товарні деривативи, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція (на аграрній біржі). Автором доведено, що сільськогосподарська продукція, яка є предметом договорів ку-півлі-продажу, обміну та поставки, має бути допущена до обігу на біржі, тобто відповідати встановленим бір-жою вимогам до якості відповідної продукції. Виявлено, що законодавством України не визначено вимог, відповідність яким є підставою для допуску сільськогосподарської продукції до обігу на біржі, а тому такі вимоги встановлюються кожною біржою самостійно у правилах біржової торгівлі.
Проведено порівняльний аналіз національного та європейського підходів до визначення поняття «сільськогосподарська продукція» та з'ясовано, що національним законодавцем застосовано більш широкий підхід, що не цілком відповідає європейським актам.
Визначено, що основними характеристиками, яким має відповідати сільськогосподарська продукція за законодавством України, є якість та безпечність. Встановлено, що наразі в Україні триває процес імплементації європейських стандартів якості сільсько-господарської продукції відповідно до зобов'язань, прийнятих Україною у зв'язку із підписанням Угоди про асоціацію з ЄС.
Автором з'ясовано, що на виконання Угоди про асоціацію України з ЄС в Україні прийнято ряд законів та інших актів, однак залишаються невпровадженими деякі європейські стандарти у сфері забезпечення якості сільськогосподарської продукції, найбільш важливим з яких є Міжнародна система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.
49
Payenok, O. S., О. О. Korytko та R. I. Petruniak. "Гормони жирової тканини і гестаційний цукровий діабет". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 7.55 (1 жовтня 2013): 60–66. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.7.55.2013.84680.
Повний текст джерелаАнотація:
Ожиріння й цукровий діабет під час вагітності — фактори ризику розвитку ускладнень як з боку матері, так і з боку плода. Гормони жирової тканини (лептин, адипонектин, резистин) секретуються плацентою людини й регулюють функцію трофобласта. В огляді наведені дані літератури про роль адипоцитокінів у розвитку гестаційного цукрового діабету й прееклампсії в жінок із ожирінням. Розглянуто критерії й алгоритми діагностики гестаційного цукрового діабету, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я й Міжнародною асоціацією дослідницьких груп з діабету й вагітності.
50
ДЗЮБА, Маргарита. "ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ БАКАЛАВРІВ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 51–62. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.781.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості інтеграційних процесів європейської вищої освіти та їх вплив на професійну підготовку бакалаврів міжнародних відносин у Великій Британії. Наукова рефлексія документальних і літературних джерел, результатів практичного досвіду професійної підготовки бакалаврів міжнародних відносин у ЗВО України дозволили виокремити суперечності їх підготовки. У контексті нашого дослідження заслуговує на увагу освітня модель професійної підготовки фахівців-міжнародників бакалаврського рівня, яка існує у Великій Британії. Відповідно до особливостей інтеграційних процесів, визначеної мети і завдань європейської вищої освіти, сформульовано ключові питання підготовки майбутніх бакалаврів-міжнародників у Великій Британії. Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють діяльність університетів, які здійснюють підготовку майбутніх бакалаврів-міжнародників у Великій Британії. Зафіксовано зміни в соціальній характеристиці студентства; орієнтації діяльності університетів Великої Британії на потреби та інтереси споживачів освітніх послуг; посиленні професіоналізації підготовки бакалаврів міжнародних відносин на основі трансформації змісту та залучення до його розроблення фахівців-професіоналів; активному впровадженні наукового доробку та педагогічних інновацій у навчальний процес; реалізації елементів європейської моделі підготовки міжнародників; сприянні розвиткові досліджень у галузі політики і міжнародних відносин; розробленні уніфікованих професійних стандартів діяльності міжнародників; посиленні активної співпраці з європейськими асоціаціями і спілками; організації перекладацької практики за кордоном та укладанні договорів про працевлаштування; підвищенні мобільності студентів; проведенні наукових конференцій і семінарів. Висвітлено основні напрями освітньої політики та нормативно інтеграційні документи вищої освіти Великої Британії.