Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Міграційний процес.
Статті в журналах з теми "Міграційний процес"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Міграційний процес".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Поліщук, В. В. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні концептуальних характеристик міграційних процесів та їх впливу на соціально-економічний розвиток держави. Проведено історичний зріз аналізу практи-ки та сприйняття міграційних процесів, починаючи від первісного суспільства і закінчуючи сучасними гло-балізаційними тенденціями. Узагальнено поширені контексти досліджень міграційних процесів у сучасній віт-чизняній науці міграціології на стику галузей знань економіки, соціології, права та державного управління. Сформовано типові схеми нереалізованого і погашеного міграційного процесу. Зроблено висновок, що для су-часного глобалізованого світу залишаються поширеними односторонні міграційні процеси, які можуть пе-редбачати повний цикл адаптації, інтеграції, натуралізації та асиміляції мігранта або ж зберігати диферен-ціацію інституту громадянства. Доведено, що зворотний міграційний процес, окрім регульованого, може бути добровільним – у випадку неуспішної адаптації або досягнення поставлених цілей (отримання певної суми до-ходу, знань, досвіду), і примусовим – у випадку вимушених заходів держави приймаючого суспільства. Наголо-шено, що однією з сучасних та актуальних схем міграційного процесу є реверсна. Виявлено, що держави в умо-вах відкритих кордонів основною метою регулювання міграційних процесів часто ставлять забезпечення циклічності міграції. Отримані відповідні результати дозволили визначити вплив (позитивний та негативний) міграційних процесів на соціально-економічний розвиток держави згідно з параметрами його забезпечення (економічне зростання, інвестиції, бізнес і самозайнятість, демографічне відтворення, ринки праці, соціальна інфраструктура, система соціального захисту, рівень і якість життя населення) та структурного розподілу (етапність, зміни людського потенціалу, правова визначеність, обсяги, динаміка, інтенсивність, час (періодичність), вектор (географія), територіальні суб’єкти, мета, причинність і наслідковість, потен-ційність та реалізованість, урегульованість).
2
Sribna, Y. V., V. V. Stupnytskyi та N. I. Stupnytska. "КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 148. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202014.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні тенденції міжнародних міграційних процесів. В дослідженні доведено, що максимальний пік міграційних процесів припав на період 2015–2017 років. При цьому кінцевим маршрутом цих потоків є Німеччина, Франція, Англія. Вказано, що міграційна політика Європейського Союзу визначається так званим Шенгенським протоколом. Проте він не є загальновизнаним та обов’язковим. Так, Англія, Ірландія та Данія взагалі не беруть участі у розробці та реалізації єдиної європейської міграційної політики. Для інших країн впроваджені так звані міграційні квоти щодо залучення біженців та мігрантів. Проте розроблений квотний механізм не влаштовує більшість країн, особливо Італію, Грецію, Португалію (країни на межі прийому біженців із Африки та Східної Азії), а такі країни як Австрія та Швейцарія повністю відмовилась від прийому біженців. Доведено, що в практичній управлінській діяльності, міграційна політика зорієнтована на реалізацію програм, спрямованих на залучення трудових мігрантів відповідних професій, а також таких, що симулюють репатріацію. Фактично, кожен уряд може застосовувати як м’які, так і жорсткі заходи щодо примусового виселення закордонних працівників. Проте в сучасний період, ці заходи не дають відповідного ефекту, навпаки, поширюється міграція за рахунок біженців та катастрофічно зростає нелегальна міграція. Виявлені концептуальні тенденції у розвитку трудової міграції в період пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Проаналізовано законодавчі зміни міграційної політики країн ЄС у зв’язку з ситуацією «ідеальний шторм».Вказано, що сучасна міжнародна міграційна політика зазнає корінної зміни у зв’язку з багатовекторними чинниками в процесі глобалізації, і буде орієнтуватися на упорядковану, безпечну, легальну, відповідальну та мобільну міграційну модель на базі новітньої цифрової економіки.
3
Барна, М. Ю. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОЗНАКИ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ОБ’ЄКТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено сутнісні характеристики поняття “міграція”, які прийнято розглядати в системі державного регулювання соціально-економічних процесів. Охарактеризовано теоретико-методичні підходи (суспільний, просторовий, регуляторний, розподільний) до трактування міграції та їх відмінності в контексті розроблення державної міграційної політики. Наголошено, що міграційні процеси охоплюють низку видів те-риторіальних переміщень населення: повне переселення, маятникове, сезонне, епізодичне. Узагальнено міждис-циплінарний контекст дослідження міграційних процесів в розрізі базових галузей науки (економіка, демо-графія, соціологія, міграціологія, антропологія, політологія, статистика, психологія, історія, юриспруденція). Визначено концептуальні положення міграційних процесів та їх місце при визначенні методичних підходів до забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Виділено форми руху населення (природний, просторо-вий, соціальний) у системі міграційних процесів. Зроблено висновок, що міграційні процеси мають вплив на всі сторони життєдіяльності людей, суспільства та спричинюють зміни в структурі соціально-економічного розвитку країни. Наведено перелік функцій міграції (прискорювальна, перерозподільна, селективна) та охарак-теризовано важливість їх ефективної реалізації у системі державного управління соціально-економічними змінами. Систематизовано групи факторів (демографічні, економічні, соціальні, етнічно-культурні, політич-ні), що визначають інтенсивність міграційних процесів та напрями державної міграційної політики. Визначе-но вплив суб’єктивних факторів (географічні, національні, релігійні, суспільно-поведінкові) на міграційні проце-си та реалізацію державної міграційної політики. Виділено інтеграційні особливості міграційних процесів та їх значення при забезпеченні соціально-економічного розвитку країни.
4
Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.
5
Лисенко, Ірина, та Сергій Здоренко. "Організаційні аспекти управління міграційними процесами у сучасному спорті України в умовах всесвітньої глобалізації". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.76-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Суб’єкти спортивного співтовариства стали використовувати процеси глобалізації у своїй діяльності не тільки в бізнес-корпораціях, а й у формуванні ринку праці спортсменів високої кваліфікації, особливо у видах спорту, пов’язаних із значними обсягами грошових коштів. У зв’язку з цим визначення складу і структури організаційних аспектів моделювання механізмів управління міграційними процесами має в цих умовах вирішальне значення. Мета. Розкриття сучасних аспектів управління міграційними процесами в Україні та моделі їх реалізації в інших країнах. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та нормативно-правових документів, опитування, анкетування, методи математичної статистики. Результати. Встановлено участь у формуванні міграційних процесів суб’єктів управління спорту в Україні. Подано класифікацію міграційних потоків у сучасному спортивному просторі та видів спорту за ступенем активності у них. Розкрито універсальну теоретичну модель організації управління цими процесами та особливості її застосування у світі відповідно до специфіки регулювання трудових відносин. Визначено параметри ціни життя людини як критерій обґрунтованості під час розробки цільових комплексних програм управління міграційними процесами у спорті Висвітлено сутність та фактори, що впливають на міграційні процеси в українській спортивній спільноті. Аналіз спеціальних літературних джерел дозволив зробити висновок, що в ході вивчення даного процесу більшість фахівців приділяють увагу теоретико-методологічним аспектам, тоді як питання пошуку механізмів управління міграцією у спорті залишаються мало вивченими, що призводить до негативних наслідків у розвитку спортивної індустрії і запізнілої реакції на сучасні світові тенденції у цій сфері. Встановлено, що найбільш впливовими суб’єктами управління міграційними процесами у спорті в Україні є топ-менеджери спортивних клубів і команд, а також органи громадського самоврядування у спорті. При формуванні механізмів управління міграційними процесами у вітчизняному спорті потрібно враховувати параметри ціни життя реального або потенційного мігранта, а також загальних і економічних факторів.
Ключові слова: міграція, механізми, модель, процеси, управління, спорт.
6
КРИКУШЕНКО, ОЛЕКСАНДР. "Багатофакторний аналіз процесу виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі". Право України, № 2019/07 (2019): 78. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-07-078.
Повний текст джерелаАнотація:
Позбавлення волі на певний строк як основний вид кримінального покарання є найбільш суворим і поширеним заходом державного примусу відносно засуджених до цього виду покарання злочинців, винуватість яких у вчиненні злочину доведено обвинувальним вироком суду, у встановленому законом порядку. Загальний нарис цього виду кримінального покарання закріплюється у ст. 63 Кримінального кодексу України і полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. У сучасних умовах демократичних перетворень, їх публічності та відкритості, значного розширення інформаційного простору та євроінтеграційного вектора розвитку всіх державних і громадських інституцій, бінарний процес виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі набуває ознак самостійного об’єкта наукових досліджень. Метою статті є визначення окремих тимчасових і постійно діючих факторів впливу як на загальний процес реформування системи виконання кримінальних покарань, так і на процес виконання й відбування покарання у виді позбавлення волі. У дослідженні використовується багатофакторний аналіз процесу виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі, який базується на сучасній методології соціальних оцінок й антропософських теоретичних уявленнях про розвиток та існування людини як найвищої соціальної цінності держави Україна. Доведено, що подолання політичних принципів класової боротьби, використання кримінальної репресії як основного засобу ізоляції в позасудовому порядку для вирішення не тільки політичних, а й економічних завдань є необхідною передумовою створення пенітенціарної системи сучасного європейського зразка. Крім запропонованої автором робочої дефініції щодо визначення поняття кримінального покарання у виді позбавлення волі, до основних висновків слід також віднести окремі структурні елементи багатофакторного аналізу процесу виконання та відбування покарання, такі як політичний, правовий, економічний, географічний, екологічний, міграційний, демографічний, геронтологічний, гендерний, релігійний, національно-культурний, кримінологічний, інфраструктурний та ін. Подальший розвиток означеної системи факторів, які впливають на процес виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі, крім відомих критеріїв їх класифікації, місця і часу, ресурсного і кадрового забезпечення, ієрархії, послідовності, ефективності, оптимальності та взаємозв’язку, повинен відповідати головному – поліпшенню життя людини, тобто принципу реального гуманізму.
7
Дракохруст, Т. "Адміністративно-правове регулювання міграції у Канаді". Юридичний вісник, № 4 (5 лютого 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.970.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто розвиток міграційного законодавства Канади. Автор зосереджує свою увагу натому, що сучасна міграційна політика Канади зосереджена переважно на бізнес-міграції. У статті розгля-дається також специфіка адміністративно-правового регулювання міграційного процесу в Канаді. Автор виокремлює, що Канада здійснює недискримінаційну та універсальну політику допуску в країну мігрантів та зазначає, що вони поділяються на три групи чи класи, кожен із яких відображає категорії, визначені в законі про імміграцію: сімейна категорія – члени сімей канадських громадян чи мігрантів, які вже знаходяться в Канаді; біженці – особи, які відповідають визначенню Конвенції 1951 р. чи визначені урядом Канади; самостійні мігранти – відібрані в силу їх кваліфікації, роду занять, професійної підготовки чи рівня освіти. Автор акцентує увагу на тому, що якщо особа здійснила кримінальний злочин чи становила потенційну загрозу безпеці Кана- ди, уже подавала клопотання про надання статусу біженця в Канаді, проте отримала відмову, або раніше була визнана біженцем в іншій державі, до якої могла повернутися, її клопотання до розгляду щодо надання статусу біженця не допускалося. Проте в канадському міграційному законодавстві передбачена можливість оскарження такого рішення в суді. Існуючі міграційні проблеми в державі розв’язуються як на федеральному, так і на провінційних рівнях. Чинне міграційне законодавство Канади передбачає поняття впорядкованого потоку мігрантів, а міграційна система включає в себе не лише контроль за чисельністю, але й за категоріями людей, які в’їжджають у країну. Йдеться, насамперед, про програму врегульованої, плано-вої міграції. Автор робить висновки про те, що з кінця ХІХ ст. уряд країни систематично і цілеспрямовано виробляв міграційну стратегію, яка вміло відображала особливості внутрішньополітичного та внутрішньоекономічного розвитку країни і була тісно з ними пов’язана. На сучасному етапі в центрі міграційної політики Канади перебуває залучення в країну бізнес-мігрантів, які своїми знаннями та капіталами сприяли б процвітанню канадської економіки.
8
Korolchuk L. та Chernjakova G. "МОДЕЛЬ ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ МІГРАНТІВ, ЯК СПОСІБ ПОДОЛАННЯ МІГРАЦІЙНОЇ КРИЗИ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 27–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено проблему пошуку шляхів виходу європейських країн з міграційної кризи, що є актуальним і важливим для України, як одного з основних донорів трудових мігрантів до ЄС.
Вивчено існуючий досвід інтеграції мігрантів у соціально-економічну систему країн Європи, яка одночасно згладжує соціальну напругу у громадах приймаючих країн щодо появи «чужих» і також дозволяє ефективно використовувати позитивні сторони припливу іммігрантів, у двох формах: мультикультуралізм та асиміляція.
На основі вивченого досвіду, емпіричного аналізу процесу європеїзації та гіпотетично-дедуктивного методу розробено модель європеїзації мігрантів у європейське суспільство, як спосіб подолання міграційної кризи, що передбачає одночасне застосування полюсних форм міграційної політики: політики лібералізації та протекціонізму. Це пояснюється необхідністю для ЄС в процесі виходу з міграційної кризи зуміти одночасно скористатися вигодами, які можуть мати місце в ситуації, що склалася, а також забезпечити наднаціональну та економічну безпеку Союзу, в силу існування реальної загрози від неконтрольованого збільшення міграційних потоків до ЄС.
Визначено підстави запровадження моделі європеїзації мігрантів в актуальних умовах пандемії корона вірусу, а також аргументовано, що модель європеїзації мігрантів допоможе ЄС не лише подолати міграційну кризу і зміцнитися за рахунок подолання ряду внутрішніх соціально-економічних проблем завдяки мігрантам, але й поширить загальноєвропейські цінності, що базуються на демократії та повазі до прав і свобод людини, на представників інших народів, що забезпечить ментальну конвергенцію різних народів світу і тим самим дозволить знизити авторитет дестабілізуючих сил в регіоні, пришвидшить інтеграцію нових членів до ЄС, і України зокрема.
9
Чайковський, Юрій. "МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ: ВИКЛИКИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННЮ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 326–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-69.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено висвітленню актуальної проблеми міжнародно-правового регулювання міграційних процесів в період пандемії COVID-19. Наводиться статистична інформація щодо допандемічного та пандемічного стану мобільності населення. Робиться акцент на спільній міграційній політиці держав з метою подолання наслідків економічного, правового та цивілізаційного характеру, спричинених пандемією. Здійснено спробу спрогнозувати подальші наслідки пандемії COVID-19 для сфер суспільного життя та виявити можливі інструменти правового характеру для корегування міграційних політик держав. Зазначається, що, незважаючи на пандемічні обставини, рушійні сили міграційних процесів залишаються класичними і одночасно такими ж впливовими, як і до пандемії – конфлікт, бідність, що посилюється під впливом пандемії.
10
Semenkova, Maryna Anatoliivna. "ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ І ЇХ ВПЛИВ НА БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 233–40. http://dx.doi.org/10.15421/342024.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено вплив міграції, спричиненої збройним конфліктом на Сході України, на розвиток і безпеку як самого регіону, так і України в цілому. Обґрунтовано необхідність враховувати міграційний рух не тільки із зони безпосередньо проведення бойових дій, але і з регіону в цілому. Враховуючи те, що активні міграційні процеси спостерігались в регіоні і до початку конфлікту, нами була виявлена зміна їх тенденцій і закономірностей. Доведено, що особливості перебігу міграційних процесів на Сході України в цілому відповідають особливостям перебігу таких в умовах гібридного конфлікту. Наведені ознаки зацікавленості деяких держав, ще межують з Україною, у стимулювання імміграції українців з регіону. Зроблено оцінку впливу міграції на окремі сфери функціонування Донбасу і України перш за все в демографічній, економічній і суспільно-політичній сферах Виявлено неоднозначність впливу міграції з Донбасу до інших регіонів України на стан конфліктогенності суспільства. Розроблено рекомендації по зменшенню негативних наслідків масового виїзду громадян з регіону.
11
Ситник О.І., Сільвестрова О.Ю. та Жук О.М. "МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА: СУТНІСТЬ, ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ, ПРАВОВІ ОСНОВИ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 164–72. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему формування виваженої міграційної політики, регулювання трудової міграції, що є актуальним для світу в цілому. Міграційна політика є базовим елементом стратегії управління міграційної політики як в національних державах так і в наднаціональних утвореннях. Звернено увагу, що зростає усвідомлення комплексного, багаторівневого управління міграційними процесами в умовах глобальної пандемії. Відзначено, що у сучасній науковій літературі немає загальноприйнятого розуміння феномену міграційної політики. Дане поняття є загальним, яке охоплює різні, хоча і взаємопов’язані сфери, які складають частини загальних політичних рамок в площині міграції і притулку.
Наголошено, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати права людини на життя і свободу, які є базовими і зобов’язують державу забезпечити вільний в’їзд і виїзд громадян, а також надання притулку іноземцям, які зазнають переслідувань у власній державі та, відповідно, не можуть скористатися її захистом. Сучасна міграційна політика ґрунтується на принципах відкритості, доцільності, гуманізму, гендерної рівності, поєднання особистого інтересу з державним тощо. Мета міграційної політики є зміннною в залежності від рівня розвитку держави, пануючих політичних сил, національного менталітету, традицій та особливостей культури, міжнародних зв’язків тощо.
Звернено увагу, що при формуванні міграційної політики потрібно враховувати національні особливості у процесі співпраці між державами та необхдіність узгодження цілей зовнішньої та міграційної політики.
Розглянуто проект Пакту щодо міграції та притулку, який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку. Презентований документ охоплює три основні виміри міграційного питання – прийом людей на кордоні, розподіл відповідальності між країнами ЄС та співпраця з країнами, звідки здебільшого прибувають біженці. Характерним є те, що в проекті роблять більший акцент на систему повернення мігрантів, яким відмовлено у наданні притулку. Це і вдосконалення законодавства, і створення Координатора з питань повернення, з мережею національних представників. Залишилося розглянути даний документ Радою ЄС та Європарламентом. Європейський Союз змінює правила міграційної політики.
12
Негрей, М. В. "МОДЕЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 182–86. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню проблеми сучасних міграційних процесів та оцінці впливу невизначеності економічної політики на міграцію у країнах ЄС. Проведено оцінку структури міграції та визначено основні тенденції міграційних процесів. Визначено вплив міграції на суспільні процеси. Встановлено поглиблення існуючих міграційних моделей, оскільки можливості були реалізовані через економічне зростання та реформи, лібералізацію торгівлі та довгострокову стабільність. Проілюстровано зв’язок між економічними, політичними та соціальними питаннями, з одного боку, та міграцією – з іншого. Показано важливість цифровізації у міграційних процесах. Досліджено вплив невизначеності економічної політики на міграційні процеси. Побудовано регресійні моделі, які дають змогу зробити висновок щодо відсутності прямого взаємозв’язку між невизначеністю економічної політики та міграцією у відповідний період часу.
13
Sychov, Victor. "Досвід Королівства Швеція з міграційної політики в процесі зближення України з ЄС". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 41 (26 червня 2020): 194–204. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.194-204.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджені історичні етапи формування міграційної політики Швеції, її сучасний стан та ключові проблеми, з якими зіштовхнувся шведський уряд під час реалізації міграційної політики в період міграційної кризи в ЄС 2015 року. Формування цілісного бачення особливостей реалізації міграційної політики Швеції, дає змогу розвинути комплексний підхід при реалізації міграційної політики України завдяки ефективному й послідовному врахуванню вартісного досвіду інших держав, зокрема Королівства Швеція. Врахуванням особливостей функціонування міграційної політики Королівства Швеція дозволить Україні вдосконалити власне політико-правового регулювання питань трудової міграції, освітніх норм для мігрантів, а також переглянути наявні критерії соціального забезпечення мігрантів. Наголошено, що використання практичного досвіду міграційної політики Швеції, врахування його позитивних та негативних аспектів є корисним для України, оскільки нашій державі слід своєчасно реагувати на потенційні виклики сучасних міграційних проблем.
14
Kovshun, N. Е., та N. О. Mazur. "УРАХУВАННЯ МОЛОДІЖНОЇ МІГРАЦІЇ ПРИ ФОРМУВАННІ ПРІОРИТЕТІВ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 73. http://dx.doi.org/10.31713/ve420208.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено міграційні процеси в молодіжному сегменті ринку праці України. Розглянуто особливості міграції молоді Рівненської області як регіону з високим рівнем відтоку робочої сили. Наведено результати анкетування студентів 1–3 курсів закладів вищої освіти Рівненщини щодо їх міграційних настроїв. Встановлено рівень зацікавленості молоді у виїзді за кордон з метою працевлаштування. Визначено фактори, які стимулюють міграційні процеси. Досліджено вплив рівня зайнятості та заробітної плати на відтік населення України за кордон.
15
Fogel, K. Y. "Періодизація імміграційної політики Європейського Союзу: від витоків до сучасності". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 2(142) (25 квітня 2017): 32. http://dx.doi.org/10.15421/171722.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються етапи становлення імміграційної політики Європейського Союзу. Вводиться періодизація формування спільної політики ЄС у сфері управління міграцією. Запропоновано чотири періоди формування імміграційної політики ЄС, кожний з яких характеризується прийняттям важливих документів, що внесли значні зміни у компетенції інституцій ЄС та винесли регулювання питань міграції на наднаціональний рівень.Основним висновком є те, що жодна країна не в змозі справитися з викликами міграції самотужки, в ізоляції від своїх сусідів, яким доводиться стикатися з подібними проблемами. Це призвело до співробітництва між державами-членами в напрямку обміну досвідом та ідеями щодо управління міграцією, проте питання чи потрібно встановлювати єдині міграційні процедури на рівні ЄС впродовж довгого часу викликали гострі дискусії.На сьогодні регулювання міграційних потоків в Євросоюзі - це політичний процес, який у правовому сенсі координується на основі правового доробку ЄС та національного законодавства держав-членів. Перенесення міграційної політики на наднаціональний рівень дозволяє простежувати зміни, проведені на національних рівнях та реагувати на сучасні виклики міграційного характеру без істотних затримок.
16
Радько, А. А. "Міграційні процеси та пріоритети державної міграційної політики". Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки, Вип. 3 (61) (2012): 291–94.
Знайти повний текст джерела
17
Гнаткович, Оксана Дмитрівна, та Тетяна Володимирівна Овчиннікова. "МІГРАЦІЙНА КРИЗА ЄС ЯК ФАКТОР ЗМІН СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 8 (21 грудня 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249023.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено особливості міжнародних відносин в контексті міграційної кризи на сучасному етапі.
Метою дослідження стала характеристика історичних причин міграційної кризи, яка спостерігається сьогодні у сфері міжнародних відносин, оцінка нормативного базису міграційної політики Європейського Союзу, рекомендації щодо покращення здійснення міжнародних відносин в контексті міграційної кризи, яка спостерігається на даний час на території європейських держав.
В основі методології наукового дослідження лежить діалектичний метод, який узагальнює усі явища та процеси, що відбуваються у сфері міжнародних відносин у своєму взаємозв’язку та взаємозалежності. В процесі написання статті використовувалися методи аналізу та синтезу – при дослідженні особливостей системи міжнародних відносин; монографічний – при викладенні послідовного матеріалу, який стосується зазначеної теми дослідження; історичний – при характеристиці причин міграційної кризи; порівняння – при оцінці ситуації, яка відбувалася в ЄС та в Україні; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні логічної послідовності розвитку подій на міжнародній арені, які спричинили міграційну кризу на сучасному етапі розвитку суспільства.
Результатом дослідження стало узагальнення пропозицій щодо покращення ситуації у сфері міжнародних відносин, напрацювання рекомендацій щодо спільної міграційної політики країн Європи та можливості залучення України до вирішення цих проблем. В результаті виявлено, що взаємозв’язки між європейськими країнами є недосконалими і це спонукає керівництво європейських держав шукати нові шляхи взаємодії в контексті вирішення міграційної кризи. Значимість дослідження полягає в розумінні необхідності напрацювання спільних дій України та ЄС щодо вирішення міграційної проблеми.
18
Semiv, Sergiy, Yaroslav Berezivskiy, Ihor Baranyak, Olga Mulska та Ulana Ivaniuk. "Пріоритети та інструменти регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 160–81. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України та розробка прикладних рекомендацій щодо регулювання зовнішньої міграції в умовах необхідності збереження людських ресурсів.
Методологія / методика / підхід. Теоретичною та науково-методичною основою дослідження стали теорії міграціології, соціальної економіки та демографії, методи пізнання міграційних явищ і процесів. У процесі дослідження використано такі методи та підходи, як: логічного узагальнення й синтезу для формування основних висновків і пропозицій дослідження; компаративного аналізу – порівняння тенденцій зовнішньої міграції населення областей Карпатського регіону із середньодержавними показниками; структурного та географічного аналізу – для оцінки частки мігрантів країн реципієнтів регіону; графічний і картографічний – для візуалізації результатів оцінки та аналізу міграційних потоків.
Результати. У результаті дослідження встановлено, що обсяги зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України як прикордонних територій є значними порівняно із загальнонаціональними тенденціями. Найбільші обсяги міграційних потоків із Карпатського регіону спрямовані до Польщі, Чехії, Угорщини, Німеччини, Італії. Результати структурного аналізу підтвердили тісні міграційні зв’язки областей регіону із сусідніми державами, зокрема Закарпатської області з Угорщиною, Львівської та Івано-Франківської областей з Польщею, Чернівецької області з Молдовою. Визначено, що реальні показники обсягів зовнішньої міграції з Карпатського регіону значно перевищують дані офіційної статистики. Доведено, що критичними викликами інтенсифікації зовнішньої міграції населення Карпатського регіону є: зростання обсягів освітньої і трудової міграції молоді при активній політиці залучення висококваліфікованих і робочих кадрів у країнах ЄС, посилення дисбалансів регіональних ринків праці, низький рівень оплати праці та доходів населення, відсутність ефекту заміщення робочої сили через низький рівень демографічного відтворення та активної політики приваблення іммігрантів.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено систему пріоритетних цілей регіональної міграційної політики в частині обґрунтування механізмів регулювання зовнішньої міграції населення, в основу якої покладено формування інформаційно-аналітичної бази зовнішньої міграції прикордонних територій і розробку нової електронної системи обліку трудової й освітньої міграції. Уперше запропоновано систему заходів забезпечення конвергенції інституційної системи регулювання регіональних міграційних потоків із Карпатського регіону відповідно до провідних моделей країн ЄС.
Практична цінність / значущість. Запропоновано й обґрунтовано інструменти та відповідні засоби регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону в умовах необхідності збереження людських ресурсів і забезпечення інтелектуально-кадрової безпеки регіону для їх упровадження регіональними органами влади.
19
Алла Горбенко, Петро Гаврилишин,. "ЗАРАДИ ЮШКИ ТА ЗАРАДИ КНИГИ. ЖІНКИ-МІГРАНТКИ ЗІ СХОДУ ТА ПРАКТИКИ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗМУ. Козенца: Пеллегріні Едіторе, 2018. 230 с. Рец. на монографію Стефанії Cальвіно". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 34 (10 грудня 2021): 269–71. http://dx.doi.org/10.15330/gal.34.269-271.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні міграційні процеси вже не одне десятиліття викликають чималий науковий інтерес та гострі дискусії. Значна кількість українських досліджень присвячена трудовій міграції українців до країн Західної Європи, зокрема Італії. Зростає інтерес до української імміграції і з боку італійських дослідників, оскільки вона є п’ятою, згідно книги, за чисельністю іноземною громадою та поступово набуває рис діаспори.
Суттєвим доповненням до існуючого бібліографічного доробку є праця італійської дослідниці, спеціалістки з слов’янської лінгвістики та докторки соціології університету Калабрії Стефанії Сальвіно. Монографія “Заради юшки та заради книги. Жінки-мігрантки зі Сходу та практики транснаціоналізму” розглядає українську трудову жіночу міграційну групу в Італії у контексті глобального процесу транснаціоналізації міграцій. Такий підхід дозволяє більш точно зрозуміти як еволюціонує українське заробітчанство та динаміку інтеграції українців в Італії, вивчити особливості їхньої адаптації, побачити соціальний простір, в якому вони існують.
20
Біль, Мар’ян, та Олександр Махонюк. "КАПІТАЛІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДІ З МІГРАЦІЙНИМ ДОСВІДО М ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 340–47. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито зміст капіталізації людського потенціалу в умовах зростаючого значення людського чинника для прогресивних змін. Зазначено, що в умовах суспільства солідарності розвиток людського потенціалу слід забезпечувати через організацію ефективних соціальних взаємодій. Узагальнено різні підходи до розуміння капіталізації в економічних дослідженнях, що дало змогу виявити специфіку даного процесу в людському вимірі. Запропоновано схему капіталізації людського потенціалу як процесу формування, нагромадження, використання і розвитку його складових (здоров’я, освіта, інтелект, соціум, культура, психологія) та отримання активів (фінансових, майнових, знаннєвих та ін.). Актуалізовано на необхідності оцінювання капіталізації людського потенціалу молоді України. З огляду на зростання міграційної мобільності молоді та поширення практики безповоротної міграції, запропоновано соціологічний підхід до обстеження молоді з міграційним досвідом, що дозволяє з’ясувати вплив міграції на розвиток і капіталізацію людського потенціалу в особистісному і регіональному вимірах.
21
Черненко, Н. І. "ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВПЛИВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ НА ПОТЕНЦІАЛ КРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 10 (30 грудня 2021): 109–16. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі статистичних даних державних органів управління проаналізовано стан трудової міграції в Україні. Визначено, що система професійної освіти є однією з ланок процесу регулювання міграційних потоків. Концепція міграційної політики має знаходитися у площині міжвідомчої взаємодії та враховувати не лише специфіку трудової міграції, а й долучатися до стратегії розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг. З’ясовано, що трудова міграція має не лише негативний вплив, а й може приносити користь. Але користь багато в чому залежить від політичної системи у країнах походження та призначення трудової міграції, а також від двостороннього, регіонального та багатостороннього співробітництва між ними. Виокремлено основні позиції щодо програми забезпечення справедливої міграції, намічено шляхи уповільнення процесу трудової міграції та поліпшення ситуації щодо збереження, формування та розвитку кадрового потенціалу України.
22
ТУРЧЕНКО, Галина, та Федір ТУРЧЕНКО. "ЯК ПІВДЕНЬ ОБ’ЄДНАВ УКРАЇНУ (КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПОЧАТОК ХХ ст.)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246923.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати причини провалу російського імперського проєкту “Новоросія” і дати теоретичне обґрунтування процесу інтеграції південноукраїнського регіону до складу Великої України. Методологія – загальнонаукові, загальноісторичні, міждисциплінарні методи і теоретичні напрацювання окремих вчених. Наукова новизна – вперше у новітній українській історіографії здійснена спроба теоретичного узагальнення комплексу поєднаних між собою соціально-економічних, політичних і етнокультурних процесів, які призвели, з одного боку, до провалу імперського проєкту “Новоросія”, а з іншого – до перетворення південноукраїнських земель на невід’ємну складову частину модерної України. Висновки. Хоча для реалізації проєкту “Новоросія” імперською Росією були задіяні величезні матеріальні, людські й інтелектуальні ресурси, він зазнав краху. На перешкоді стали модернізаційні процеси, які з останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. охопили Європу і перекинулися в Україну, включаючи ту її частину, яка називалася Новоросією. Модернізація активізувала на цій території цілий комплекс факторів, які знівелювали наслідки політики імперської інтеграції Новоросії, спричинили її провал. Одним з цих факторів був переважно український етнічний склад населення регіону, який склався в результаті міграційних процесів. Інший потужний фактор – економіка. В ХІХ – на початку ХХ ст. Південь перетворився на центр економічного тяжіння Наддніпрянської України і її товарного ринку, сприяючи консолідації окремих її регіонів в єдиний національно-територіальний комплекс. Зі свого боку, це активізувало соціальні й етнокультурні процеси, і у кінцевому рахунку, інтенсифікувало на території всієї України процес формування модерної української нації.
23
Mandzii, S. V. "«Внутрішня вимушена міграція» як правова категорія: дискусійні питання сутності та змісту". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (27 квітня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є науково-правовий аналіз поняття «внутрішня вимушена міграція» як правової категорії, що включає з’ясування його юридичної природи, сутності та змістовного наповнення, а також характеристику видів внутрішніх міграцій та їх особливостей, що дозволить зрозуміти соціальну значимість міграційних процесів всередині країни, їх динаміку та вплив на розвиток політичних, демографічних, економічних та культурних сфер життєдіяльності соціуму, слугуватиме теоретико-методологічною основою для вироблення й удосконалення моделей та механізмів законодавчого супроводу цього процесу.
Наукова новизна полягає у висвітленні змістовного наповнення поняття «внутрішня вимушена міграція» як однієї з базових правових категорій процесів переміщення населення всередині країни, а також пропонуванні власного визначення цього поняття.
Висновки. Аналіз науково-теоретичних напрацювань з питань формулювання та конкретизації змістовного наповнення дефініції «внутрішня вимушена міграція» дає підстави стверджувати, що авторські визначення є доволі різноплановими. Єдність наукових підходів не досить чітко прослідковується навіть у позначенні сутності цього поняття: як процесу, явища, руху, суспільних відносин, міграційних потоків тощо. Виходячи з традиційного розуміння категорій «соціальне явище» та «соціальний процес», масштабів сучасної внутрішньої вимушеної міграції в Україні та ступеню її впливу на трансформацію суспільних відносин, враховуючи сутність родового поняття «міграція», вважаємо за необхідне запропонувати власне визначення цієї дефініції. Отже, поняття «внутрішня вимушена міграція» у правовому вимірі варто розуміти як соціальний процес переміщення особи (осіб) у межах адміністративно-територіальних одиниць однієї країни без перетину міжнародно-визнаних державних кордонів зі зміною назавжди чи на певний час постійного місця проживання, який викликаний об’єктивними негативними факторами військово-політичного, природного, техногенного характеру та у разі звернення до уповноважених на це державних органів передбачає обов’язковість їх розгляду та впливає на зміну правового статусу такої особи (осіб).
24
Бараняк, Ігор, та Ірина Жеребило. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МІГРАЦІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ)". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253529.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено стан і тенденції розвитку соціальної сфери та економічної системи областей Кар-патського регіону. Узагальнено, що молодь як активний і прогресивний елемент суспільства з високимрівнем капіталізації знань найбільш динамічно реагує на світові тенденції часу та охочіше включаєтьсяв міграційні процеси. Аргументовано, що регіональні особливості демографічного розвитку формуютьтеоретичну основу міграційного потенціалу, у той час активізація міграційних процесів у більшості ви-падків відбувається через причини соціально-економічного характеру. У результаті аналізу ситуації намолодіжному ринку праці оцінено щільність взаємозв’язків між рівнем розвитку соціально-економіч-ної системи Карпатського регіону і мобільністю молоді. Побудовано багатофакторні регресійні рівнян-ня, які описують залежність темпів приросту зовнішніх міграційних процесів у Карпатському регіонівід мінливості значень соціально-економічних факторів. Визначено, що імміграційний та еміграційнийвектори мобільності населення Карпатського регіону в соціально-економічних координатах і залежитьвід темпів зростання середньої заробітної плати, частки сукупних витрат домогосподарств Карпатсько-го регіону на продукти харчування, обсягів прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу —мешканця Карпатського регіону і темпів зростання індексу споживчих цін. Здійснено оцінку обсягівпотенційної зовнішньої міграції населення у зрізі еміграційного та імміграційного векторів у контекстіпрогнозних тенденцій соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону до 2025 року.Доведено, що інтенсивність міграційних процесів у працездатному віці та вектор їхнього спрямуванняможуть стати базовим чинником установлення демографічної та соціально-економічної безпеки Кар-патського регіону в разі посилення рееміграційних та імміграційних потоків або її порушення —у разіподальшого вимивання людських, здебільшого інтелектуальних, ресурсів у працездатному віці.Ключові слова: розвиток соціальної сфери, економічна система, мобільність молоді, Карпатський регіон,зовнішня міграція населення, соціально-економічний розвиток.Формул: 2; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 13.
25
Міценко, Н. Г., та Х. В. Кузьма. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ДЕТЕРМІНАНТИ, СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні причини трудової міграції під впливом зростання відкритості світової економіки, поглиблення міжнародного поділу праці, активізації євроінтеграції. Метою статті є систематизація економічних та неекономічних детермінантів розвитку трудової міграції з України, а також обґрунтування її позитивних та негативних економічних та соціальних наслідків. Надано характеристику міграційних потоків з України в 2010, 2015 та 2019 роках. Систематизовано економічні та неекономічні де-термінанти трудової міграції населення країни. Доведено, що сучасні темпи трудової міграції з України зумо-влені, з одного боку, складною економічною ситуацією всередині країни, а, з іншого боку, зростаючим попитом на трудові ресурси на європейському ринку праці. Розкрито сучасні особливості міграційних потоків за-робітчан з України. Обґрунтовано соціально-економічне значення міжнародної міграції у сприянні подоланню бідності населення. Доведено доцільність розгляду наслідків трудової міграції в розрізі короткострокових і довгострокових наслідків. Оскільки наслідки трудової міграції населення не можуть бути оцінені однозначно, розглянуто її позитивні та негативні наслідки як з економічної, так і з соціальної точок зору. В основу систе-ми заходів з регулювання трудової міграції населення України повинно покладатися глибоке вивчення тенденцій та детермінантів її розвитку у взаємозв’язку із загальносвітовими тенденціями розвитку міграційних про-цесів. Заходи державної політики мають спрямовуватися, з одного боку, на регулювання трудової міграції з України, підтримку трудових мігрантів силами консульських служб та служб зайнятості, а, з іншого боку, на створення умов для адаптації та закріплення на вітчизняному ринку праці мігрантів, що повернулися в країну, мотивації їх до інвестування коштів у вітчизняну економіку. Подальші дослідження варто спрямовувати на вивчення впливу пандемії коронавірусної інфекції на міграційні процеси, а також прогнозування обсягів мігра-ційних потоків та місткості вітчизняного ринку праці за різними сценаріями розвитку пандемії.
26
Пархоменко, Н. "Міграційні процеси та національні еліти". Українознавчий альманах, Вип. 22 (2017): 48–53.
Знайти повний текст джерела
27
Шиловцева, Н. В. "Україна в міжнародних міграційних процесах". Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Економіка, вип. 15 (2015): 168–76.
Знайти повний текст джерела
28
Шиловцева, Н. В. "Україна в міжнародних міграційних процесах". Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Економіка, вип. 15 (2015): 168–76.
Знайти повний текст джерела
29
Pavlenko, H. V. "Перспективи трудової міграції населення Сумськоїо бластідо Росії в умовах української політичної кризи". Grani 18, № 2 (13 січня 2015): 93–96. http://dx.doi.org/10.15421/1715047.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості процесів трудової міграції з Сумської області та України вцілому до Росії, вивчаються зміни міграційного законодавства обох держав за останні роки. Особлива увага приділяється розгляду причин для виїзду за кордон сумчан та географії їхніх поїздок. Досліджується вплив суспільнополітичної кризи в Україні на відносини з Російською Федерацією та на міграційні процеси між країнами. Робиться висновок щодо можливого зменшення потоку мігрантів до Росії та активізацію виїзду на заробітки до країн Європи. Для населення Сумської області та України основною країноюреципієнтом традиційно була Росія, проте за останній рік складного суспільнополітичного конфлікту між цими країнами «міграційна картина» зазнала суттєвих змін. З 2014 року змінилися правила перебування іноземних громадян у Російській Федерації, згідно з якими громадяни України могли перебувати в Росії не більше 90 днів за півроку; посилилася відповідальність за порушення правил реєстрації та міграційного обліку, постало питання про введення візового режиму. Через падіння курсу рубля та загострення конфлікту на сході України трудові мігранти зіткнулися з рядом економічних проблем та ризиків. Ці чинники, на думку експертів, найближчим часом призведуть до переорієнтації процесів трудової міграції населення області до Польщі та інших європейських країн.
30
Н. О., НИКИФОРЕНКО, та НИКИФОРЕНКО А. Р. "МІГРАЦІЇ ЯК РЕСУРС У КОНТЕКСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЛЮДСЬКОГО ВИБОРУ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 89, № 4 (26 грудня 2020): 74–85. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.89-4-09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслюється простір можливостей, що його створюютьміграції для індивіда. Показано кореляції та ефекти, притаманні системіподілу праці, в межах якої діють мігранти. Актуалізуються пізнавальніможливості вивчення міграційної активності українців за допомогоюметодології австрійської економічної школи – як діяльності у межахринкового процесу, в логіці індивідуальної поведінки, вписаної в реаліїглобальної міграційної взаємозалежності.
31
Бабушкін, О. А., та Р. О. Комар. "МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В РАКУРСІ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН". TIME DESCRIPTION OF ECONOMIC REFORMS, № 4 (15 грудня 2018): 58–65. http://dx.doi.org/10.32620/cher.2018.4.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Formulation of the problem. Formulation of the problem. The article deals with the problems of international migration, analyzes the causes and consequences of international migration processes for the future of Ukraine. The subject matter of the article is important and requires a thorough study. The aims of the article is to investigate international processes that take place and occur in Ukraine and within the EU, to determine their impact on the economic situation in the country, as well as to determine the theoretical principles of legal regulation of migration processes. The object of research are migration processes in terms of economic and legal relations. Methodological basis of research was the methods and principles of scientific knowledge of general and special methods and techniques used in the characterization of migration processes in terms of economic and legal relations. The hypothesis of research was the assumption that Ukraine is left not the poorest and less educated people, but hard-working, enterprising, enlightened citizens of our country. Ukrainians are among the leading migrants in Estonia. Poland is the most popular country for work and life of Ukrainians for life. The statement of basic materials. Since the center of international migration is the European Union at present, EU Member States have become a major venue for migrants from all over the world, many of whom come to work and receive numerous economic and social benefits that they lack in their countries of origin. Within the EU, the processes of internal migration associated with the possibility of residence, employment and training within the EU are extremely active. Originality and practical significance of the research. There is not enough work in Ukrainian science, within which the issues of regulation of migration processes in the EU law were comprehensively addressed. The article defines the peculiarities of international migration, the migration processes that take place and occur in Ukraine and within the EU, their impact on the economic situation in the country, the study of the theoretical foundations of legal regulation of migration processes. Conclusions of the research. A promising area of cooperation between the parties in the field of migration is deepening of cooperation between Ukraine as a neighboring state with the EU and the European Agency for the Border and Coastal Guard (FRONTEX) to ensure joint management of migration flows and prevent and combat illegal migration.
32
Хижняк, О. В. "Міграційні процеси як фактор актуалізації соціальної толерантності". Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики, Вып. 37 (2008): 411–21.
Знайти повний текст джерела
33
Афоніна, О. "Міграційні процеси у Харківській регіональній системі розселення". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія, № 1 (вип. 42) (2017): 55–62.
Знайти повний текст джерела
34
Захарова, Л. М. "Міграційні процеси в Україні (1944-1947 рр.)". Грані історії, Вип. 3/4 (2011): 90–96.
Знайти повний текст джерела
35
Romaniuk, Nataliia. "ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА ЗМІН КЛІМАТУ НА ПОЯВУ КЛІМАТИЧНИХ МІГРАНТІВ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 52–61. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-52-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено основні причини та особливості прояву процесу глобального потепління й зміни клімату. Охарактеризовано природні та антропогенні фактори, які впливають на глобальне потепління й зміни клімату. Наведено приклади кліматичних змін у різних регіонах світу, охарактеризовано їх наслідки. Проаналізовано вплив глобального потепління та змін клімату на міграційні процеси у світі. Розглянуто різні підходи щодо того, як називати людей, котрі переміщуються через кліматичні зміни: кліматичні мігранти, екологічні мігранти, кліматичні біженці, біженці через зміни клімату. Акцентовано увагу на тому, що міграційні процеси, які відбуваються через глобальне потепління й зміни клімату, пов’язані, передусім, із внутрішніми переміщеннями людей. А щоб бути біженцем, потрібно перебувати за межами своєї країни проживання, тому кліматичними біженцями, або біженцями через зміни клімату, їх вважати не можна. Наведено приклади прогнозів експертів щодо кліматичних мігрантів як у випадку погіршення ситуації зі зміною клімату, так і у випадку її покращення. Проаналізовано основні нормативно-правові документи щодо боротьби з глобальним потеплінням та змінами клімату. Охарактеризовано діяльність світового співтовариства щодо обмеження зростання глобальної температури й мінімізації наслідків зміни клімату. Наведено низку документів, які стосуються цієї проблеми. Як базовий документ, визначено Паризьку кліматичну угоду 2016 р., основна мета якої – утримати зростання середньої світової температури на значно нижчому рівні ніж +2°C і спрямувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5°C від доіндустріального рівня, а також розробити рекомендації щодо комплексних підходів для запобігання, мінімізації й усунення переміщень осіб, пов’язаних із несприятливими наслідками зміни клімату. Показано потребу негайного реагування на зміни клімату та консолідацію зусиль усіх членів світового співтовариства у відверненні такої загрози. Наведено приклади країн, які вже відчувають негативні наслідки глобального потепління й для яких характерні кліматичні мігранти.
36
Харчук, Л. В. "Особливості неморфологічного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 254–60. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначальною особливістю теперішнього суспільства є його технократизація, яка передбачає міграційні процеси між загальновживаною лексикою та фаховими термінологіями. Важливою специфічною ознакою терміна як структурно-смислової єдности є збереження його цілісности. Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимально- го способу номінації – складний процес, що визначається об’єктивними і суб’єктивними момен- тами, зовнішніми й внутрішніми факторами. Одним з основних засобів термінотворення є вико- ристання власномовних ресурсів, що передбачає застосування неморфологічного способу сло- вотвору, який ґрунтується на тому, що звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення. У статті проаналізовано специфіку використання вищезазначено- го способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології (далі УЕЕТ). З’ясовано особливості термінів, утворених лексико-семантичним і морфолого-син- таксичним способами словотворення. Виявлено основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися внаслідок вторинної номінації – через переосмислення лексичного зна- чення загальновживаних слів. Констатовано, що тематичні групи термінів УЕЕТ, утворених лек- сико-семантичним способом, різняться за своєю чисельністю, а морфолого-синтаксичний спосіб використано для невеликої кількости електроенергетичних термінів.
37
Пархоменко, Н. "Міграційні процеси як чинник впливу на міжетнічну консолідацію". Українознавчий альманах, Вип. 19 (2016): 73–76.
Знайти повний текст джерела
38
Баб"як, Г. "Міграційні процеси в Україні: сучасний стан та проблеми". Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України, Вип. 12 (2007): 88–93.
Знайти повний текст джерела
39
Токар, Петро. "Управління міграційним процесом в Україні: соціолого-політологічний аналіз". Міжнародний науковий вісник, № 1(21) (11 травня 2020): 68–81. http://dx.doi.org/10.24144/2218-5348.2020.1(21).68-81.
Повний текст джерела
40
Кадеєва, І. В. "Роль і місце України в міжнародних міграційних процесах". Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Економіка, вип. 13 (2013): 250–60.
Знайти повний текст джерела
41
Коваль, В. І. "Особливості участі республіки Кіпр в сучасних міграційних процесах". Соціально-політичні студії, № 4 (2020): 54–59.
Знайти повний текст джерела
42
Tarasenko, K. M. "Особливості державного регулювання міграційних процесів у Дніпропетровській області". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.15421/15201729.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні причини міграції населення на прикладі Дніпропетровського регіону, як внутрішньої, так і зовнішньої. Виявлено чинники, які стимулюють трудову міграцію працездатного населення в цілому. Встановлено тенденцію до збільшення рівня смертності і помірного зростання рівня народжуваності. Розглянуто проблеми міграційних процесів, спричинені економічною кризою, безробіттям, низьким рівнем життя населення та політичною нестабільністю. Визначено, що кардинальним стимулом є різниця в оплаті праці, адже середньомісячний заробіток трудового мігранта приблизно 1 000 дол. США, а середня заробітна плата дніпропетровця не перевищує 150 дол. США. З’ясовано, що одним із факторів, який впливає на процеси сучасної міграції Дніпропетровщини, є нестабільна ситуація, яка склалась на сході України та призвела до збільшення переміщених осіб, які значно підвищили кількість населення області. Проаналізовано сучасний стан міграційних потоків Дніпропетровської області, виявлено проблеми та запропоновано шляхи їх вирішення.
43
Люльов, О., Т. Пімоненко, Г. Швіндіна та Д. Пудрик. "МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ: ФІНАНСОВІ, СОЦІАЛЬНІ І ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 452–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241415.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Дослідження зосереджено на виявленні взаємозв’язків між показниками зростання міграції та показниками економічного розвитку і спрямовано на перевірку тверджень про те, що мігранти переміщуються до країн із високим рівнем урбанізації, високим експортно-імпортним і бюджетним потенціалом, соціальним, економічним та інфраструктурним розвитком, високими темпами інновацій, із доступною та ефективною системою охорони здоров’я, фінансовою стабільністю. Попередні дослідження у сфері міграції були детально проаналізовані і їхні результати стали відправною точкою для вибору параметрів, які можуть вплинути на зростання міграції. Статтю розроблено як кількісне дослідження, засноване на моделюванні нечітко-логічних когнітивних карт (FCM), що дозволили віднайти параметри дев’яти систем (концепцій) національного економічного розвитку, які впливають на зростання міграції. Були розраховані матриці причинно-наслідкових зв’язків і напрями впливу параметрів 9 концепції та 53 підконцепцій на зростання міграції, а також візуалізовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв’язків між зростанням чистої міграції та вибраними параметрами національного розвитку. Було виявлено, що найвищий рівень позитивної взаємодії існує між зростанням чистої міграції і такими показниками, як «Міжнародний туризм», «Дохід», «Загальні державні витрати», «Народжуваність», «ВВП на душу населення». Було виявлено негативну взаємодію між зростанням міграції і ризиком непокриття витрат на хірургічну допомогу, включаючи катастрофічне непокриття витрат на медичну допомогу, і рівнем смертності. Були запропоновані рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної політики, соціальної політики та політики бюджетування. Ключові слова: міграція, зростання чистої міграції, національний розвиток, нечіткі когнітивні карти, моделювання FCM, детермінанти. Формул: 3; рис.: 11; табл.: 17, бібл.: 45.
44
Вовчук, Людмила, та Інна Авдюшкіна. "Політика Франції у сфері врегулювання проблеми нелегальної міграції". Старожитності Лукомор'я, № 5 (3 листопада 2021): 165–72. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.122.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню політики Франції у сфері врегулювання проблеми нелегальної міграції, яка відіграла важливу роль у політичній трансформації країни та держав ЄС в цілому. Світова фінансово-економічна криза 2009 р., конфліктогенність у країнах третього світу внесла серйозні «корективи» у процес нелегальної міграції до європейських країн, яка упродовж наступних років переросла у важко контрольований процес, який наразі є серйозним дестабілізуючим фактором безпеки цілого регіону. Упродовж останніх п’ятнадцяти років міграційна політика ЄС суттєво змінилася та набула нового змісту. Однак, як показує приклад боротьби Франції з нелегальною міграцією, зробити це одному а́ктору надзвичайно важко, оскільки дана проблема має вже не національний, а міжнародний характер.
45
Захарчук, Денис, Сергій Бурбела та Михайло Чорпіта. "МЕТОДИКА ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕНЬ НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ В УМОВАХ АКТИВІЗАЦІЇ НЕЗАКОННОЇ МІГРАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 80–104. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.847.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено загрози незаконної міграції та аналіз певного стану протидії їй. На основі аналізу обстановки в країнах походження, транзиту та спрямування незаконних мігрантів сформовано фактори, які найбільш істотно впливають на параметри процесу. Найбільш значущий вплив на процес незаконної міграції здійснюють фактори-регулятори міграційних процесів: адміністративні та правові умови зміни місця проживання, правила в’їзду до країни (візовий режим), правила перебування в країні (прописка, реєстрація, громадянство), умови навчання та працевлаштування. Оцінено можливості чинних методик, розкрито їх відповідність наявним загрозам та альтернативні варіанти вирішення проблеми. Постановлено наукову проблему. З метою отримання об’єктивних прогнозних даних про показники незаконної міграції розглянуто набір альтернативних моделей дій правопорушників та вибрано з них одну, яку покладено в основу висновків із оцінки обстановки з використанням умов різних ділянок підрозділів охорони держfвного кордону. Розглянуто методику обґрунтування рішень начальника відділу прикордонної служби в умовах активізації незаконної міграції, у результаті застосування якої об’єктивно оцінено стан виконання завдань з охорони державного кордону, відповідність заходів обстановці на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби; вибрано раціональні значення параметрів системи охорони державного кордону, що забезпечить вжиття заходів, адекватних параметрам загроз. З використанням запропонованої методики науково доведено те, що найбільшої ефективності в охороні кордону за найменших витрат можна досягти за рахунок поліпшення організації, а саме адекватного реагування на загрози незаконної міграції.
46
Bohorodetska, Olha. "Особливості промоції вищої освіти республіки Польща". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 77–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-77-88.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито особливості формування та становлення промоції вищої освіти Республіки Польща. Проаналізовано процес інтернаціоналізації вищої освіти в Польщі від початку 1990-х рр. Підкреслено важливість формування навчальних програм для іноземних студентів саме англійської мовою. Вивчено роль європейської програми ТЕМПУС у підтримці та реалізації реформ вищої освіти в Республіці Польща. Проаналізовано особливості долучення польських вузів до програми «Еразмус», що значно вплинула на розуміння та специфіку навчального процесу в інших країнах. Цю ініціативу розглянуто в межам цього наукового дослідження, у контексті її ключової ролі для вивчення зарубіжного досвіду надання послуг у сфері вищої освіти й поширення мобільності студентів та викладачів. Представлено ключові аспекти діяльності незалежної неприбуткової освітньої фундації «Перспективи». Вивчено її роль і місце в системі промоції та підтримки вищої освіти Республіки Польща. Проаналізовано зміст і роль Стратегії міграційної політики Польщі у формуванні системи промоції вищої освіти. У статті вивчаються функціональні особливості участі урядових інституцій у формуванні бренду польської вищої освіти за кордоном. Визначено роль Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща в підтримці престижу польської науки й зміцнення її позицій на академічній та науковій карті світу. Проаналізовано законодавчу базу, яка використовується для проведення промоційної роботи в галузі вищої освіти Республіки Польща. Кращі практики реалізації науково-освітніх і дослідницьких програм та ініціатив, визначено в рамках цього наукового дослідження. Детально вивчено й проаналізовано польські програми розвитку вищої освіти, особливості їх формування, упровадження та оцінки. Розкрито особливу роль діяльності польської Національної агенції академічних обмінів, що функціонує з метою координації процесу інтернаціоналізації польських академічних і дослідницьких установ.
47
Kasyanova, M. M., та A. I. Shkodych. "Інститут сім’ї в міграційних процесах громадян України до Німеччини." Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки, № 4 (2019): 41–47. http://dx.doi.org/10.31558/2617-0248.2019.4.6.
Повний текст джерела
48
Цилюрик, С. В. "Роль соціальних чинників у сучасних міграційних процесах: приклад України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, вип. 17/18 (2003): 19–22.
Знайти повний текст джерела
49
Сергійчук, В. "Міграційні процеси української людності в перший період Другої світової війни". Народна творчість та етнологія, № 1 (383), січень - лютий (2020): 47–57.
Знайти повний текст джерела
50
Денисова, Т. А. "Міграційні процеси в україні: сучасний стан і проблеми незаконної міграції". Держава та регіони. Серія: Право, № 2 (52) (2016): 72–76.
Знайти повний текст джерела