Добірка наукової літератури з теми "Морфологічні операції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Морфологічні операції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Морфологічні операції"
1
Siplyvy, O. V., V. V. Dotsenko, G. D. Petrenko, A. G. Guz та S. V. Grinchenko. "Перфоративна гастродуоденальна виразка. Вибір методики операції". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (16 січня 2020): 100–104. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10747.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: проаналізувати результати хірургічного лікування і якость життя хворих, оперованих із приводу перфоративної гастродуоденальнї виразки.
Матеріали і методи. Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування 261 хворого з перфоративною гастродуоденальною виразкою. Переважали хворі працездатного віку: у віці до 60 років було 235 (90 %) осіб. Середній вік хворих складав 38,7 року.
Залежно від виду операції усі хворі були розподілені на дві групи. Першу групу склали 159 хворих, яким виконана операція висічення виразки з пілоропластикою без ваготомії, другу – 102 хворі, яким виконана операція висічення виразки з ваготомією.
Для обстеження хворих були використані такі методи: клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічне дослідження, групи крові, резус-фактора, електрокардіографія, рентгенологічне дослідження органів черевної порожнини та грудної клітки. Були визначені такі гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), ядерний індекс зсуву (ЯІЗ), а також відношення нейтрофілів до лімфоцитів (Н/Л).
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз показав, що в усіх випадках мала місце перфорація хронічної виразки. Зясовано, що у віддалені терміни у оперованих хворих слизова оболонка шлунка мала морфологічні особливості, характерні для хронічного атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії. При хірургічному лікуванні хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку рекомендовано виконувати висічення виразки з виконанням пілоропластики та проведенням медикаментозної коригуючої терапії.
2
Пежинська, О. М. "ФРАНЦУЗЬКІ ВЛАСНІ НАЗВИ-АНТРОПОНІМИ З ПОЗИЦІЇ ЗМІСТУ, ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 200–207. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено ґрунтовний аналіз мовознавчих праць, присвячених французьким власним назвам-антропонімам, визначено функціональну спрямованість власних назв та їх морфологічну характеристику. Акцентовано на вагомому внеску науковців в означену проблему, змальовано перспективу подальших наукових розвідок. Інтерес до вивчення французьких назв-антропонімів зумовлений багатьма факторами, в першу чергу протиставленням власних назв загальним, з яким пов’язують їх семантичні та морфологічні особливості. Наголошено на тому, що основоположною є характеристика всіх власних назв – бути індивідуальним найменуванням, що безпосередньо відбивається на природі його лексичного змісту. Визначальним фактором для встановлення значення власної назви вчені пропонують вважати контекст, оскільки власна назва володіє як мовним, так і мовленнєвим значенням. Визначення функціональної спрямованості власної назви пов’язують перш за все з тим, що вона називає одиничні об’єкти та утворюється в результаті мовної операції, яка полягає в тому, що в якійсь ситуації відбувається виділення певного об’єкта з метою його називання. Виокремлено кілька поглядів, що стосується природи лексичного змісту власної назви: власна назва – як семантично порожній знак, відсутність лексичного значення, і, навпаки, власна назва володіє як мовним, так і мовленнєвим значенням. Описуючи категорію числа, для прізвищ часто застосовується флексія -s, зокрема для прізвищ знатних родин, в іншому випадку для підкреслення унікальності – флексія відсутня. Наголошено на тому, що категорія детермінації іменників визнається не всіма вченими, проте всі дослідники впевнені в тому, що власні імена-антропоніми не потребують детермінації, оскільки вже в мові детерміновані та визначені. Відсутність чітко визначеного синтаксичного статусу опозиції назва загальна/власна дає змогу багатьом дослідникам говорити про перехід власних назв у розряд загальних.
3
Horbovets, V. S., S. I. Savoluk, O. O. Dyadyk, M. M. Gvozdiak та A. A. Balabai. "Автоматичний режим ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 11 (1 листопада 2018): 37–39. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.37.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити ефективність застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК).
Матеріали і методи. Автоматичний режим ЕВЕЗ досліджували на видалених сегментах великої підшкірної вени (ВПВ), визначаючи температуру, опір та морфологічні зміни. Проаналізовані результати застосування методу у 56 пацієнтів з ВХНК С2 - С5 класів (за класифікацією СЕАР - clinic, etiolody, anatоmy, pathogenesis): 21 чоловіка та 35 жінок у віці 18 - 63 років. Критерії оцінки: післяопераційний біль (ПБ), анатомічний результат, ускладнення. Втручання виконували під інфільтраційною анестезією 0,125% розчином бупівакаїну. Результати визначали під час ультразвукового ангіосканування через 14 діб, 3 і 6 міс.
Результати. Протягом автоматичного циклу ЕВЕЗ (5 - 12 с) відбувалася оклюзія ВПВ при температурі 55 - 75 °С. Визначена альтерація вени на глибину ендотеліального та субендотеліального шарів без пошкодження паравазальної клітковини. ПБ був помірний. Фіброзну трансформацію (ФТ) ВПВ через 6 міс встановили у 55 (98,2%) пацієнтів. Екхімози та парестезію спостерігали у 4 (7,1%) та 2 (3,6%) пацієнтів.
Висновки. Автоматичний режим ЕВЕЗ, який ґрунтується на взаємозв’язку електричних параметрів зварювання та опору тканин, забезпечує оклюзію ВПВ з подальшою ФТ, супроводжується низьким нагрівом вени та виключає вплив суб’єктивних факторів на результати операції.
4
Омельяненко, О. Є., та С. М. Кулинич. "ОБЃРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ У КІШОК ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОВАРІОГІСТЕРОЕКТОМІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 244–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Оваріогістероектомія – нині досить поширене оперативне втручання. Ця операція проводитьсяпри виявленні патологій (піометра, кістозні новоутворення) для усунення статевого потягу у тва-рин. Допоки дискусії щодо гуманності й необхідності такої процедури тривають, необхідно гаран-тувати безпечне та якісне проведення оперативних втручань у межах клініки. Головною метою вроботі анестезіолога залишається вибір анестезії та премедикації. Дослідження проводили на базіветеринарної клініки «На Робочій» у м. Дніпрі протягом 2019–2020 років. Метою дослідження буловизначення аналгетичного, седативного ефектів і дослідження ефекту на гематологічні показникикрові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, гематокрит, тромбоцити) агоністів α2–адренорецепторів, зокрема дексмедетомідину і седазину. При дослідженні було сформовано 2 групикішок по 10 тварин у кожній. У дослідній групі використовували схему Дексмедетомідин + Бутор-фанол + Пропофол, у контрольній групі – Седазин + Буторфанол + Пропофол. Виявилося, що у дос-лідній групі початок анестезії був швидшим, ніж у контрольній на 47,6 %. По тривалості анестезіїрізниця в часі було неістотною – 2,4 %. Водночас період пробудження після оперативного втручанняв контрольній групі був на 87,8 % довшим, ніж у дослідній. Якщо звернути увагу на вплив щодо сис-тем організму, то в обох групах після введення препарату спостерігалося зниження артеріальноготиску, яке потім поступово вирівнювалося до фізіологічних норм. При визначенні аналгетичногоефекту досліджували А/Т(середній), ЧСС, скорочення м’язів черевної стінки в 4 періоди оперативно-го втручання (перед початком операції, під час розтину білої лінії, під час найбільш травматичнихманіпуляцій, стадія відновлення після анестезії). Виявили, що в дослідній групі показники ЧСС (в усіхперіодах дослідження) в середньому становили 133,9 уд./хв., А/Т – 114,6 мм.рт.ст, а скороченням’язів черевної стінки були ледь помітні лише в період більш травматичних маніпуляцій, тоді як по-казники контрольної групи становили: ЧСС – в середньому 166,9 уд./хв., А/Т – 142,5 мм. рт. ст., аскорочення м’язів черевної стінки були значно помітні в період травматичних маніпуляцій. Якщобільш детально оцінювати по кожному з періодів оперативного втручання, то показники ЧСС у ко-нтрольної групи у I період становили на 16,8 %, у II – 18,7 %, у III – 24,4 % і IV – 19,3 % вище, ніж удослідної групи. Водночас показники А/Т – 11,8 %, 26,3 %, 28,7 %, 8,8 % відповідно є вищими, ніж удослідної групи. При дослідженні морфологічних (клінічних) показників крові, виявили, що зниженняпоказників після введення основного препарату спостерігалося і в дослідній і в контрольній групі: збоку еритроцитів зниження було малопомітно – близько 4 % (у бік контрольної групи), з боку лейко-цитів – на 8,2 % (у бік контрольної групи), гемоглобіну – на 2,3 % (у бік дослідної групи), гематокри-ту – на 13,1 % (у бік контрольної групи), тромбоцитів – на 26,2 % (у бік дослідної групи). Тому прианалізі всіх отриманих даних, ми можемо зробити висновок, що використання схеми Дексмедетомі-дин + Буторфанол + Пропофол є більш ефективним з боку входження в анестезію, отримання кра-щого аналгетичного ефекту, але виявилося, що препарати Дексмедетомідину та Седазину доситьсильно можуть впливати на морфологічні показники крові.
5
Boyko, V. V., V. M. Lykhman, O. M. Shevchenko, A. O. Merkulov та G. O. Polikov. "Лікувально-діагностична тактика при рідинно-кістозних утвореннях підшлункової залози". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 3 (28 лютого 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.03.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розроблення лікувально–діагностичної тактики при рідинно–кістозних утвореннях підшлункової залози.
Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 48 хворих з гострим деструктивним панкреатитом, ускладненим рідинно–кістозними утвореннями. З діагностичною метою виконували пункцію під контролем ультразвукового дослі- дження з подальшим мікробіологічним та морфологічним дослідженням отриманого аспірату.
Результати. Вибір методики залежить від ефективності втручання, яка ґрунтується на вивченні ультразвукової карти- ни досліджуваної зони до та під час втручання, а також у ході динамічного дослідження після операції.
Висновки. Використовуючи в комплексній діагностиці морфологічний метод дослідження, можливо в ранні строки диференціювати рідинно–кістозні утворення як ускладнення гострого деструктивного панкреатиту та визначити лі- кувальну тактику.
6
Shaprynskyi, V. O., A. V. Verba, S. M. Shalyhin, Ye V. Shaprynskyi, I. P. Martsynkovskyi, O. O. Vorovskyi та O. I. Chernichenko. "Колостоми після обструктивної резекції сигмоподібної кишки. Коли виконувати відновлювальну операцію?" Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (21 січня 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10765.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: поліпшення результатів реконструктивно-відновлюючих операцій на товстій кишці шляхом визначення оптимальних термінів їх виконання.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 152 хворих, яким були виконані реконструктивно-відновлюючі операції. Вивчено гістологічну будову, ендоскопічні зміни кукси прямої кишки в різні терміни після її відключення, що дозволило встановити оптимальний термін для проведення реконструктивно- відновлюючих операцій.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз і прогнозування регенераторних процесів в зоні реконструкції кишки в основі своїй базується на результатах морфологічних досліджень. Тому дослідження морфологічних змін проксимального і дистального відділів товстої кишки стало основою для оптимізації термінів виконання реконструктивно-відновлюючих операцій після накладення колостоми. Структурно-функціональна перебудова слизової оболонки починається в проксимальному відділі товстої кишки і в куксі товстої кишки вже через 1 місяць після першого етапу хірургічного лікування і проявляється перевагою гіперпластичних і реактивно-запальних змін, які відновлювалися, за нашими даними, через 3 місяця після накладення стоми. На пізніх термінах дослідження (6 і більше місяців) кукси товстої кишки чітко визначається ряд тенденцій морфофункціональної перебудови товстої кишки. Ці тенденції характеризуються: поступовим і нерівномірним наростанням атрофії крипт з осередковою їх регресією в терміни після 6 місяців і морфофункціональною клітинною перебудовою покривного епітелію. Незважаючи на те, що кількість і довжина крипт зменшується, в пізні терміни після першого етапу хірургічного лікування, їх архітектоніка і клітинний склад зберігається зі значним переважанням келихоподібних клітин. Було проведено ендоскопічне дослідження кукси прямої кишки в різний термін. Аналізуючи ендоскопічну картину кукси товстої кишки, було встановлено, що в терміни 2,5-3 місяці слизова оболонка кукси відповідає нормі, а зі збільшенням терміну відключення товстої кишки відбуваються суттєві зміни стінки товстої кишки, а саме згладжуються складки товстої кишки, знижується тонус стінки кишки, виникають атрофічні зміни слизової оболонки.
7
Гудь, В. "Синтез змішувачів з гвинтовими робочими органами". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).66-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі синтезу змішувачів з гвинтовими робочими органами. Проведено генерування альтернатив з використанням метод синтезу ієрархічних груп за допомогою морфологічного аналізу. При цьому у результаті проведеного аналізу впливу різних факторів на процеси транспортування і змішування матеріалів гвинтовими конвеєрами за використання структурно-схемного синтезу із застосуванням морфологічного аналізу було визначено відповідну кількість складових елементів конструкцій конвеєрів та зв’язків між ними, які визначають їх певні конструктивні ознаки, на основі чого було складено загальну морфологічну таблицю конструктивних ознак та елементів гвинтових змішувачів, з якої виділено дві індивідуальні моделі механічних систем: перша стосується генерування альтернатив гвинтових конвеєрів, а друга забезпечує появу нових конструктивних рішень гвинтових змішувачів.При проведенні структурно-схемного синтезу гвинтових змішувачів із застосуванням морфологічного аналізу було обрано наступні основні морфологічні ознаки: привід, шнек, який складається з жолоба та гвинтового робочого органа, бункер, механізм пересипу, механізм розвантаження та опорно-руховий механізм. Використовуючи даний метод синтезу ієрархічних груп за допомогою морфологічного аналізу було розроблено значну кількість працездатних конструкцій гвинтових конвеєрів з операцією змішування та гвинтових змішувачів. Проведено структурний синтез гвинтових конвеєрів з операцією змішування та гвинтових змішувачів за конструктивними ознаками методом ієрархічного групування за допомогою морфологічного аналізу й згенеровано певну кількість їх варіантів. Передбачено, що гвинтові змішувачі, як правило, забезпечують змішування матеріалів за циклічним принципом, що дозволятиме досягати кращих показників змішування, аніж при використанні гвинтових конвеєрів з операцією змішування.
8
Astapenko, O. O., N. M. Lytovchenko, T. M. Kostiuk та I. A. Shynchukovskiy. "Використання конструкцій із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії у реконструктивно-відновній хірургії щелепно-лицевої ділянки". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11713.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. На сьогодні для фіксації кісткових фрагментів у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ) найширше використовують накісткові титанові пластини й шурупи. Необхідність повторної операції із видалення металоконструкції збільшує терміни непрацездатності хворого, економічні витрати на лікування та психоемоційне навантаження на хворого, пов’язане з переживанням і додатковим стресом. Все це призвело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використанням біодеградуючих пластин і шурупів, які не мають зазначених вад.
Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих із вродженою та набутою кістковою патологією щелепно-лицевої ділянки з використанням фіксуючих конструкцій заданих властивостей із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії.
Матеріали і методи. При виконанні дослідження були використані такі методи: 1) в експериментальній частині роботи – фізико-хімічні, санітарно-хімічні, токсиколого-гігієнічні – з метою визначення можливості використання ЕПУ–ГАП–ЛЕВ-композиції для виготовлення фіксаторів кісткових фрагментів при проведенні остеосинтезу в ЩЛД, фізико-механічні (для визначення міцніших, еластичних, в’язко-пружних властивостей ЕПУ та його композицій з ГАП та ЛЕВ), рентгенологічні (для контролю якості проведення експерименту на тваринах), морфологічні (гістологічні та морфометричні дослідження кісткових регенератів у ділянці дефекту нижньої щелепи (НЩ) при імплантації поліуретанових і титанових пластин і шурупів) – для вивчення перебігу процесів репаративної регенерації м’яких і кісткової тканин і перебудови кісткової тканини в ділянці травматичного ушкодження; 2) в клінічній частині роботи – клініко-лабораторні (для визначення динаміки основних клінічних симптомів і результатів лікування хворих), рентгенологічні методи (рентгенографія кісток лицевого черепа в традиційних укладках, ортопантомографія, КТ 3D, створення і аналіз комп’ютерних 3D моделей, рентгенденситометрія, рентгенморфометрія) – для визначення характеру патологічного поцесу в кістковій тканині й дослідження архітектоніки кісткової тканини ЩЛД, контролю за перебігом консолідації переломів (у тому числі інтраопераційних), статистичні методи (визначення середніх величин, похибок середніх і вірогідності розбіжностей у групах, кореляційний та регресійний аналіз) – для обробки й аналізу отриманих результатів).
Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження стали основою для пошуку способів отримання матеріалу без металевого дефекту, з якого можна було б виготовити фіксатор у вигляді пластин і гвинтів для остеосинтезу щелепно-лицевої ділянки. Розроблено біорезорбтивний матеріал біоактивної дії (ЕПП-ГАП-ЛЕВ) на основі поліуретанової композиції, що містить 20 % гідроксиапатиту і 6 % левамізолу для остеосинтезу. Результати експериментальних досліджень лягли в основу клініко-рентгенологічних досліджень. Доведено ефективність фіксаторів ЕПУ-ГАП-ЛЕВ для остеосинтезу при лікуванні пацієнтів з переломами і деформаціями лицевого черепа.
Висновки. Позитивні результати власних клінічних досліджень в ранні й віддалені терміни свідчили про ефективність і перспективність використання полімерних (у тому числі ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) мініпластин у хірургічному лікуванні переломів кісток лицевого черепа зі зміщенням. Завдяки правильному плануванню лікування всі пацієнти, в лікуванні яких застосовували полімерні фіксатори, змогли отримати повну реабілітацію.
9
Маланчук, В. А., В. В. Григоровський та А. Н. Гусейнов. "ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ І КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗАЛЕЖНОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ УРАЖЕННЯ ТА РЕПАРАЦІЇ У КІСТКОВИХ УЛАМКІВ ПРИ УЛАМКОВИХ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 113, № 4 (28 травня 2021): 63–72. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-38-4-63-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. При уламкових переломах нижньої щелепи успіх лікування, в цілому, визначається перебігом репаративних процесів у зоні ушкодження. У зв'язку з цим значний інтерес дослідників привер-тають мінімально інвазивні підходи, оптимізація умов репаративної регенерації і методи профілактики гнійно-запальних ускладнень у цій категорії хворих.У той же час аналітичних досліджень, які б вста-новлювали стан тканин уламків нижньої щелепи після механічної травми, раніше не проводилося. Не охарактеризовані також залежності між окремими морфологічними показниками, що відображають стан тканини нижньої щелепи, розташованих в зоні пошкодження.Мета дослідження. Вивчення клініко-морфологічних особливостей патологічних і репаративних змін до кісткових уламків нижньої щелепи.Матеріали і методи. Матеріалом дослідження по-служили фрагменти кісткових уламків нижньої ще-лепи, отримані при операціях остеосинтезу у 20 хво-рих з наслідками травматичних переломів. Операції проводилися за показаннями і полягали в репозиції відламків, видаленні дрібних уламків (вони були використані для гістологічного дослідження) та встановлення фіксаторів на репозіції відламків пошкодженої кістки.Результати досліджень і їх обговорення. Результа-ти виконаного нами дослідження показали, що ішемічні пошкодження кісткової тканини різної протяжності після травматичних переломів мали місце і в нижній щелепі, викликаючи запальну реакцію різного ступеня і репаративну реакцію з боку ендо-ста і периоста. Гістологічні прояви цих змін варіювали і в більшості випадків по вираженості сла-бо корелюють між собою. Лише показники «вид за-палення в кістковому мозку» і «периостальні регене-рати» виявляють достовірний негативний зв'язок в діапазоні середніх величин коефіцієнта асоціації.Висновки. З кореляційних зв'язків між окремими морфологічними показниками стану кісткових уламків найбільш високий параметр з достовірним від'ємним значенням коефіцієнта асоціації в діапазоні середніх значень тісноти встановлений між «видом запалення в кістковому мозку» осколка – і «виразністю періостальних регенератов». Активність запального процесу і розміри періостальних регенератів знаходяться в зворотньо-му зв'язку, що дає підставу припускати негативний вплив запального процесу на розвиток периостальної репаративної реакції кістковій тканині осколків.
10
Bilynsky, Y. Y., A. I. Nikolskyy, and A. B. Huralnyk. "Filtering Ultrasound Images Based on Morphological Operations." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 145, no. 4 (2019): 71–79. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2019-145-4-71-79.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Морфологічні операції"
1
Черкасова, Є. О. "Особливості аналізу дерматоскопічних УФ-зображень шкіри обличчя з акне". Thesis, Київ. КВІЦ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13877.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій роботі були проведені дослідження шкіри обличчі в ультрафіолетовому діапазоні, такий спосіб адає змогу визначити тип акне навіть на ранніх стадіях розвитку захворювання. Автоматизований аналіз дерматоскопічних УФ зображень полягає у перетворення із колірної моделі RGB в HSL- простір, а також проведення морфологічних операцій після проведення порогової сегментації для визначення площі уражених ділянок шкіри.
2
Білоокий, О. В. "Первинні та повторні операції на щитоподібній залозі морфологічна структура післяопераційного рецидивного зобу". Thesis, БДМУ, 2022. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/19669.
Повний текст джерела
3
Пак, Василь Якович, Василий Яковлевич Пак, Vasyl Yakovych Pak, В. М. Попадинець та В. М. Чоповський. "Оптимізація органозберігаючих операцій на селезінці з урахуванням її морфологічних особливостей". Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5094.
Повний текст джерела
4
Власенко, А. Ю. "Актуальність морфологічних та антропометричних методів дослідження при односторонній ампутації стоп учасників антитерористичної операції". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9029.
Повний текст джерела
5
Сипливий, Василь Олексійович, Володимир Васильович Доценко, Григорій Дмитрович Петренко та Всеволод Ігорович Робак. "Вибір операції у хворих з перфоративною гастродуоденальною виразкою з урахуванням морфології слизової оболонки". Thesis, 2014. http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/7496.
Повний текст джерела