Статті в журналах з теми "Морський зв’язок"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Морський зв’язок.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Морський зв’язок".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кузнєцов, Сергій Сергійович. "УКРАЇНА – ДЕРЖАВА ПРАПОРА: КОНЦЕПТ «РЕАЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК» У КОНТЕКСТІ ПРАВОВОЇ (МОРСЬКОЇ) ДОКТРИНИ (ЧАСТИНА І. СТАНОВЛЕННЯ)". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 237–44. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.35.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується становлення сучасних інститутів реєстрації морських суден і реаль- ного зв’язку між судном і державою його реєстрації. Підкреслюється, що Морською доктри- ною одним із пріоритетних національних інтересів України на морі визнано посилення позиції серед провідних морських держав шляхом створення та розвитку національних судноплав- них компаній і торговельного флоту. Для поліпшення стану морської діяльності необхідно створити економічні стимули для реєстрації суден під українським прапором. Акцентовано на важливості створення обґрунтованого податкового режиму судноплавства, що відповідає податковим умовам відкритих реєстрів європейських держав і надання режиму найбільшого сприяння інвестуванню в морський і внутрішній водний транспорт України. Аналізуються визначення та зміст понять «відкрите море», «свобода відкритого моря» як такі, що мають безпосереднє відношення до реєстрації суден і здійснення над ними юрисдикції держави прапора. Досліджується історичний аспект питання про надання права на прапор і практика запровадження державами так званої «зручної реєстрації». Зазначається, що відсутність міжнародно-правового закріплення вимог, навіть мінімальних стандартів, пов’язаних із реа- лізацією державами права надання національності й права плавання під прапором, привело до появи полегшених, «зручних» реєстрів. Робиться висновок про те, що питання про надан- ня права на прапор держави є фактично питанням можливості допуску іноземного капіталу до свого торговельного флоту. Автор погоджується з поясненням Комісії міжнародного права 1956 року про те, що надання національності не є простою адміністративною формальністю, яка не супроводжується жодними гарантіями того, що судно прапора дійсно зв’язано з дер- жавою прапора, тобто фактично існує зв’язок, який виявляється не лише у виданні свідоцтва про реєстрацію та розуміє поняття «реальний зв’язок» як об’єднувальне, таке, що містить у собі певні складові частини. Відзначається, що дотепер не створено загальнообов’язкових вимог щодо реєстрації суден державами прапорів.
2
Diachenko, O. P., та O. G. Gab. "Методичний інструментарій стратегічного розвитку та нарощення конкурентоздатності морських портів України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 69–77. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню питань методичного інструментарію стратегічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності морських портів України. Державна політика розвитку морських портів має сприяти розвитку морської транспортної інфраструктури України та підвищенню конкурентоспроможності українських морських портів.Метою статті є дослідження та застосування методичного інструментарію стратегічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності морських портів України.Наукова новизна. Пошук методичного інструментарію діагностики та ідентифікації конститутивних факторів стратегічного розвитку морських портів України обтяжується певними характерологічними аспектами, що викликає потребу в удосконаленні методичного інструментарію ідентифікації конструктивних і деструктивних факторів стратегічного розвитку морських портів України. Здійснено SWOT-аналіз стратегічного розвитку морських портів України. Визначено фактори конструктивного та деструктивного характеру розвитку морських портів. Проаналізовано показники конкурентоспроможності країни в цілому та окремих її структур. Методом кореляційно-регресійного аналізу визначено вплив окремих факторів, таких як експорт, імпорт, транзит, вантажообіг на рівень конкурентоспроможності морської інфраструктури.Висновки. Розвиток транзитного потенціалу України має бути одним з найважливіших елементів стратегії сталого економічного зростання. За умов ефективного управління внутрішніми сполученнями та транзитними можливостями підвищення конкурентоспроможності держави можливе. У цьому зв’язку морська інфраструктура України має потужний потенціал, який повинен в подальшому використовуватися в повному обсязі для підвищення рівня національної економіки.При розрахунку індексу конкурентоспроможності стратегічного розвитку морських портів України необхідно враховувати кількість та обсяг товарних потоків, що в змозі обробляти порти тієї чи іншої держави з урахуванням географічних умов її розміщення. За допомогою кореляційного і графічного методу були встановлені не тільки рівень щільності зв’язків зазначених факторів, а й форми, які мають гетерогенний характер і спонукають для угруповання факторів відповідно до типів регресійних форм їх впливу на результативний показник.
3
Diachenko, O. P., O. G. Gab, and P. V. Marchuk. "Adaptive management approach development of sea ports." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (March 13, 2020): 121–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено опрацюванню процесу розробки відповідних механізмів адаптування системи управління розвитком морських портів. Тенденції, які відбуваються в системі розвитку вітчизняної морської портової інфраструктури, впливають на комплементарний зв’язок між виробничою та організаційною підсистемами управління її підрозділами. Це вимагає створення систем адаптивного управління діяльністю морських портів, враховуючи специфіку розвитку на сучасному етапі національної морської індустрії.
Метою статті є розробка та запровадження адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, використання якого підвищить можливість підприємств своєчасно впроваджувати ефективні адаптивні заходи до кризових явищ зовнішнього та внутрішнього бізнес-оточення.
Наукова новизна. Дослідивши ключову ціль та напрямки використання адаптивного підходу до управління розвитку морських портів, визначено таку відповідність:
– за умов перебування у фазі глибокої кризи морського порту, стан розвитку якого визначається як неплатоспроможний, перевага надається використанню саме організаційно-правового інструментарію, ціль використання якого криється у виведенні морського порту з кризи та створенні умов для його сталого розвитку;
– за умов, коли фактичний стан розвитку морського порту характеризується, як задовільний, але при цьому перспектива його подальшого функціонування є непередбачуваною, перевага надається використанню саме техніко-технологічного чи управлінського інструментарію, ціллю використання яких є відновлення стану платоспроможності морського порту та підвищення рівня його конкурентоспроможності;
– техніко-технологічний та управлінський інструментарій також використовується у разі перебування морських портів у стані розвитку, який характеризується як успішний, з метою посилення ринкових позицій підприємства на ринку морських транспортних послуг.
Висновки. Відповідно до проведеного дослідження нами обґрунтовано актуальність застосування адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, визначено напрямки введення відповідних трансформаційних змін із використанням набору конкретного інструментарію. На основі означених домінант виокремлено концепт «адаптивний підхід до управління розвитком морського порту» як комплекс адаптивних заходів управління, орієнтованих на розв’язання двох ключових проблем: забезпечення виживання порту в умовах дії кризових явищ шляхом запровадження необхідних захисних реакцій; у разі потреби оновлення чи удосконалення процесу адаптації порту з метою забезпечення реалізації стратегії його розвитку.
4
Кузнєцов, Сергій Сергійович. "УКРАЇНА – ДЕРЖАВА ПРАПОРА: КОНЦЕПТ «РЕАЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК» У КОНТЕКСТІ ПРАВОВОЇ (МОРСЬКОЇ) ДОКТРИНИ (ЧАСТИНА ІІ. СУЧАСНІСТЬ)". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено визначення, зміст і роль реєстрації суден як елементу забезпечен- ня «реального зв’язку» між Україною й українськими суднами (суднами України). Автор відзначає наявність чисельних наукових досліджень, які стосуються визначення, змісту й об’єму поняття «реєстрація суден», відсутність їх єдиного загальновизнаного розумін- ня, що ускладнює формування концепту «реальний зв’язок». Автор формулює особис- те розуміння визначення, змісту й об’єму понять «відкрите море», «свобода відкритого моря», «свобода судноплавства», «право судноплавства», «держава прапора», «судно прапора», «реальний зв’язок», «реєстрація суден». Відзначається, що із приєднанням до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року (UNCLOS 82) Україна набула, зокрема, правові статуси «держава-учасниця» та «держава прапора», яка має забезпечувати реальний зв’язок із суднами, що в ній зареєстровані. Доказом існування «реального зв’язку» є наявність у судна прапора відповідних документів, які має видавати держава прапора. Наявність цих документів свідчить, зокрема, про те, що їх видано після того, як були задоволені: 1) умови надання національності; 2) умо- ви реєстрації; 3) умови надання права плавати під прапором держави, яка визначила ці умови; 4) держава прапора веде реєстр суден прапора із зазначенням їхніх даних. Автор об’єднує поняттям «реєстрація суден» вказані вище «умови» для аналізу їхнього змісту як окремих складових частин, розуміючи «реєстрацію суден» як один з елемен- тів забезпечення існування «реального зв’язку», зокрема, для аналізу виконання вимог UNCLOS 82 щодо умов «реєстрації суден» на території України. Автор робить висновок про те, що умови реєстрації суден на території України відповідають положенням UNCLOS 82, але у КТМ України поняття «реальний зв’язок» не використовується. UNCLOS 82 не встановлює стандартів, яким би мали відповідати вказані «умови». Вони встановлюються в нормах національного законодавства й у міжнародних угодах. Автор акцентує увагу на необхідності включення концепту «реальний зв’язок» до формування та реалізації пра- вової (морської) доктрини для України.
5
Красновська І.П. "ГУМАНІТАРНІ ДИСЦИПЛІНИ ЯК ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МОРСЬКОГО ФАХІВЦЯ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.330.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто фахову компетентність майбутніх морських фахівців та висвітлено вплив гуманітарних дисциплін на її формування.Наведено приклади основних нормативно-правових актів, що мали вплив на зміст освіти, а саме закон України «Про вищу освіту», «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Концепції національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ ст., Морська доктрина України на період до 2035 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1108 від 18.12.2018).Проаналізовано навчальний план зі спеціальності 14.03 Експлуатація суднових енергетичних установок (спеціалізація 14.03.01 Для морського флоту) з метою порівняння кількості годин, відведених на вивчення дисциплін соціально-гуманітарного та природничого циклів з дисциплінами спеціального циклу, яких у незалежній Україні стало більше у зв’язку з відродженням та гуманітаризацією системи освіти.Зазначено перелік гуманітарних дисциплін, яких на початку 90-х стало більше у зв’язку з відродженням та гуманітаризацією системи освіти в незалежній Україні. Так, відповідно до Інструктивного листа міністерства освіти України № 1/9-64 від 19.05.1993 р. «Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін» у навчальних планах з’явилися такі гуманітарні дисципліни як: «Всесвітня історія», «Історія України», «Ділова українська мова», «Світова література», «Біологія», «Географія», «Філософія з релігієзнавством», «Правознавство», «Основи економічної теорії», «Допризовна підготовка юнаків», «Основи соціальної екології», «Політологія», «Соціологія», «Українська та зарубіжна культура».Визначено провідні складові фахової компетентності здобувачів освіти, які ґрунтуються на реалізації організаційних, когнітивних, світоглядних, технологічних і комунікативних операційних процесів.У ході дослідження з’ясовано, що гуманітарні дисципліни відіграють важливу роль у підготовці та формуванні фахової компетентності майбутніх фахівців морської галузі, оволодіння якою в майбутньому послужить підґрунтям для професійної та особистісної самореалізації.
6
Golinskiy, V. V. "Проблематика функціонування системи морського транспорту України в умовах глобалізації світового морегосподарського комплексу". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 90–100. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Крізь призму аналізу проблематики функціонування системи морського транспорту України, обґрунтована необхідність змін інституційних пріоритетів держави щодо присутності вітчизняного морського транспорту в глобальному світовому морегосподарському комплексі. Здійснено огляд показників функціонування морської транспортної інфраструктури України, як основної системної ланки роботи галузі. Причинно-наслідкові зв’язки у відповідному полі розглянуто з позицій недосконалості публічно-управлінських процесів. З метою аналізу глобальних ніш, особливу увагу приділено посиленій експансії Китаю щодо європейських ринків морських транспортних перевезень. Економічну проблематику, яка здебільшого виявляється у короткостроковій перспективі, запропоновано розглядати в комплексі з проблематикою геополітичною, яка виявляє свої негативні наслідки у вигляді «відкладених криз» в середньо-та довгостроковому періоді.
7
Л. Л., НІКОЛАЄВА, БЕРЕЗА В. В. та СМОЛЕЦЬ В. В. "ПЛАНУВАННЯ ЗРОСТАННЯ ПОТУЖНОСТІ МОРСЬКИХ ПОРТІВ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 91, № 2 (19 січня 2022): 89–95. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.91-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується про необхідність планування потужностей портів. Доведено зв’язок конкурентоспроможності порту та збільшення його потужності. Встановлено, що управління потенціалом включає планування та реалізацію потенціалу, а планування потенціалу включає проєктування, оцінку та фінансування. Підкреслено, що пропускна спроможність порту представляє баланс між покращеною якістю обслуговування та впливом на добробут суспільства й інвестиційними витратами на покращення пропускної спроможності.
8
М. В., МАКАРЕНКО, та БАРСЬКИЙ І. М. "ЗНАЧЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОРТУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 89, № 4 (28 грудня 2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.89-4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено зв’язок між продуктивністю порту тарозвитком морських перевезень й міжнародної торгівлі. Проведеноаналіз науково-практичної літератури щодо результативності таефективності портів. Запропоновані принципи проєктування системивимірювання продуктивності порту
9
Степаненко, Євген, Вячеслав Думітраш, Ольга Думітраш та Віталій Кокошинський. "Перспективи розвитку тропосферного зв’язку в інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні військові конфлікти змінили загальний підхід до ведення бойових дій. Раніше війни розвивалися шляхом наростання масштабності (масовості) при безпосередньому контакті військ (сил), то сучасні війни ведуться за принципом зменшенням людського ресурсу при збільшенні використання високоінтелектуальної зброї на значних відстанях. На сьогоднішній день широке застосування високоточної зброї, засобів вогневого ураження в поєднанні з засобами розвідки, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань, засобів радіоелектронного придушення, суттєво впливає на функціонування системи військового зв’язку.
Дана тенденція в майбутньому буде тільки посилюватись, що створюватиме загрози функціонування системи управління.
У війні майбутнього, кожна Держава, ставить своїм завданням адекватно і своєчасно виявити ключові ризики, напрямок технологічного розвитку, та зрозуміти, як він може вплинути на потенціал можливого майбутнього військового конфлікту.
У найближчому майбутньому основу перспективної інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України повинна становити об’єднана автоматизована цифрова система зв’язку, яка повинна включати космічний, повітряний, наземний (польовий і стаціонарний) і морський компонент, автоматизовану систему управління зв’язком і систему інформаційної безпеки та повинна сприяти більш тісному зближенню (взаємної інтеграції) систем управління військами та зброєю в єдину інформаційно-розвідувально-вогневу (ударну) просторово розподілену систему, ключовими елементами якої є розвідувально-ударні комплекси.
У зв’язку з цим виникла необхідність коригування підходів до визначення основних напрямків розвитку засобів і комплексів тропосферного зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України.
У статті викладені пропозиції щодо перспектив розвитку засобів тропосферного зв’язку в інтересах Збройних Сил України.
10
Шкребтієнко, А. Г. "ПРАВОВА ПРИРОДА МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОБІЛЬНОГО СУПУТНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (ІМСО)". Актуальні проблеми держави і права, № 93 (20 квітня 2022): 54–59. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3314.
Повний текст джерелаАнотація:
Шкребтієнко А. Г. Правова природа Міжнародної організації мобільного супутникового зв’язкут (ІМСО). – Стаття.Питання забезпечення безпеки мореплавства є однією із важливіших для міжнародного співтовариства. З періоду виникнення та ефективного використання супутникового зв’язку й збільшеннярівня пасажиропотоку морськими шляхами активно приділяється увага до діяльності, функціонування, а також правового статусу Міжнародної організації мобільного супутникового зв’язку (ІМСО),яка ефективно поєднує технічні стандарти із використання супутникового зв’язку та правові засоби, необхідні для забезпечення безпеки мореплавства. У статті досліджено питання правової природиМіжнародної організації мобільного супутникового зв’язку (ІМСО). Визначено ціль організації ІМСО, яка полягає у гарантії забезпечення кожним постачальником служб морського рухомого супутникового зв’язку для Глобальної морської системи зв’язку під час лиха та для забезпечення безпеки мореплавства (ГМЗЛБ). Визначено, що метою ІМСО є нагляд за виконанням приватною компанією LTD«ІНМАРСАТ» зобов’язань, що полягають, зокрема, в забезпеченні доступності супутникового зв’язку для охорони людського життя на морі. З’ясовано, що ІМСО складається з таких структурних одиниць,як Асамблея Сторін, яка збирається кожні два роки; Консультативний комітет (до складу якого входить приблизно одна третина держав-членів, які призначаються Асамблеєю кожні два роки), якийзбирається на регулярній основі, принаймні двічі на рік; і Директорат, який очолює Генеральний директор, який є головним виконавчим директором і законним представником Організації. Охарактеризовано функції та особливості здійснення функцій структурними органами Міжнародної організації мобільного супутникового зв’язку (ІМСО).У роботі визначено, що ІМСО має статус міжнародної міжурядової організації, яка охоплює широке коло питань в сфері забезпечення космічного сегменту для пошуку та рятування на морі, здійснює нагляд за громадськими службами зв’язку, включаючисистему безпеки на морі в рамках ГМЗЛБ, ефективно надає послуги супутникового зв’язку, що здійснюється зокрема за використання супутників приватної компанії LTD «ІНМАРСАТ».
11
Lapkin, O. O. "Проблеми транспортної інфраструктури Одеси та пректи для їх вирішення". Herald of the Odessa National Maritime University, № 60 (19 березня 2020): 109–23. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1893-2019-3-109-123.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються основні проблеми транс-портної інфраструктури Одеси, причини їх виникнення та наслідки. Головними є: недостатня кількість дорожніх об’єктів для здійснення зв’язку центральної частини міста з мікрорайонами, недостатність магістралей, відсутність системи невуличного транспорту (у тому числі для забезпечення морських прибережних сполучень), чіткого призначення велодоріжок, проблеми парковок та ін. Розглядаються цілі проектів, спрямовані на поліпшення ситуації, що склалася.
12
Полонський, Володимир А., та Олена В. Сухова. "РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ, ЗМІЦНЕНОГО ДЕКАГОНАЛЬНИМИ КВАЗІКРИСТАЛАМИ, ДЛЯ РОБОТИ В МОРСЬКІЙ АТМОСФЕРІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 495–503. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.236728.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено структуру та корозійні властивості квазікристалічних сплавів-наповнювачів Al65Co20Cu15 і Al72Co18Ni10 та композиційних матеріалів на їх основі. Композиційні матеріали отримували методом пічного просочення без застосування тиску. Металевими зв’язками слугували мідні сплави марок Л62 і БрОЦ 10-2 та алюмінієвий сплав марки АМг30. Структурний та фазовий склад наповнювачів та композиційних матеріалів визначали методами металографії, растрової електронної мікроскопії, рентгеноспектрального мікроаналізу та рентгеноструктурного аналізу. Корозійні властивості досліджували потенціодинамічним і гравіметричним методами у водному розчині NaCl (рН=7,0) за кімнатної температури. Встановлено, що в структурі досліджених наповнювачів утворюється квазікристалічна декагональна D-фаза, яка в сплаві Al65Co20Cu15 співіснує з кристалічними фазами Al4(Co,Cu)3 і Al3(Cu,Co)2, а в сплаві Al72Co18Ni10 – з фазою Al9(Co,Ni)2. Порівняння корозійної тривкості наповнювачів у сольовому розчині свідчить про те, що сплав Al72Co18Ni10 має більший опір корозії порівняно зі сплавом Al65Co20Cu15. Найвищою швидкістю корозії характеризується композиційний матеріал зі зв’язкою АМг30 і наповнювачем Al65Co20Cu15, а найнижчою – матеріал зі зв’язкою БрОЦ 10-2, і наповнювачем Al72Co18Ni10, який можна рекомендувати для роботи в умовах морського клімату.
13
Magomedov, Andriі. "Міжнародні військові навчання країн-членів НАТО за участю підрозділів Збройних сил України та програми Альянсу з підтримки миру в Україні". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 37–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-37-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання анексії РФ в Україні Кримського півострова та подальшого розгортання сепаратистського руху в південно-східних областях, який згодом переріс у збройний конфлікт на Сході України. Проаналізовано напрями і характер співпраці між Збройними силами України та військовими підрозділами Альянсу. Визначено ступінь практичної взаємодії в межах діючих програм двостороннього партнерства на рівні Україна – НАТО, включаючи військово-навчальну підготовку. Досліджено хронологію трансформації організаційних форм присутності української армії на Сході України від Антитерористичної операції до Операції Об’єднаних Сил і роль НАТО в цьому процесі. Безпосередньо вказано на складові елементи впливу Північноатлантичного Альянсу на реформування українського війська відповідно до вимог і стандартів, визначених Організацією. Відображено роль розташованого у м. Києві Офісу зв’язку НАТО та Центру захисту й обробки інформації. Окрему увагу приділено питанню боротьби з кіберзлочинністю та захисту інформаційних систем держави від впливу ззовні. Зокрема, мова йде про захист об’єктів критичної інфраструктури держави (атомні електростанції, стратегічні державні підприємства тощо), електронних реєстрів виборчих списків громадян, баз даних банківської системи держави. Зазначено про діяльність операційних центрів НАТО з протидії кіберзлочинам та створення подібних установ в Україні. Відмічено морську складову взаємодії у співпраці України та Організації Північноатлантичного договору, особливу актуальну на тлі загострення ситуації в Азово-Чорноморському регіоні протягом 2018 року, пов’язаної з проходом українських військових кораблів Азовської флотилії Військово-морських сил України Керченською протокою, яка перебуває під контролем окупаційних військ Збройних сил Російської Федерації, і викликаних цим так званих «прикордонних конфліктів», останній із яких у листопаді минулого року призвів до захоплення росіянами українських військових суден та полону українських військових моряків.
14
Воронов, С. О. "Підводно-археологічні дослідження в Україні в сфері музеєфікації". Воєнно-історичний вісник 38, № 4 (2 грудня 2020): 210–19. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-210-219.
Повний текст джерелаАнотація:
В 2014 р. в зв’язку з окупацією Криму призупинила свою офіційну діяльність єдина в Україні державна установа, яка займалася питаннями підводної спадщини — Чорноморський центр підводних досліджень. На 1.02.2019 р. залишаються недоступними 49% берегової смуги України і 51% пам’ятників (безпосередньо акваторія АР Крим). Ситуація в питанні збереження цих об’єктів характеризується як не керована. Правоохоронними органами фіксуються факти розграбування і не санкціонованого підйому підводних пам’ятників. Головні державні музейні заклади, присвячені морській історії України залишилися в Криму (мм. Феодосія, Севастополь і Балаклава). В результаті окупації Україна втратила доступ до всіх колекцій і експозицій цієї тематики.
15
I.V., Nemchenko. "MARINE DIMENSION OF DMYTRO SHUPTA’S STANZAS COLLECTION “AUTUMN FACET”." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. Many writers from various epochs and countries have been admirers and propagandists of marine literature. The article examines the marine motifs and images of the Ukrainian poet Dmуtro Shupta’s lyrics in the early 21st century. The purpose of the work is to analyze the marine space in his stanzas collection “Autumn facet”.Methods. The elements of the following methods are used in the research: aesthetic (allows analyzing each text as a phenomenon of literature and art), hermeneutic (ensures free and open interpretation of texts with the possibility for new explanations), biographic (helps to describe autobiographic features in the writer’s literary works), intermedial (systematization of various elements of marine, musical and artistic presence in the lyrics of the poet), comparative (provides wide possibilities for the coverage of interdependence between poetry, music and painting micro-images), intertextual (links between writer’s poems and folklore songs and literary tradition), textual analysis (for coverage of the main motifs of stanzas collection). The research is based on the general method of analysis, synthesis, observation, selection and systematization of the material.Results. The effect of a hero’s co-living with the environment depicted by the author, with the marine environment in particular, is characteristic of D. Shupta’s stanzas collection “Autumn facet”. The article finds out that the Ukrainian writer has delicate understanding of music and painting, and can embody it in his own marine texts, combining different artistic elements. He uses auditory, visual and tactile impressions. Marine motifs and images of the literary works of D. Shupta play an important role in the creation of the artistic image of the world by verbal means. Marine space in his interpretation is a symbol of the nature and the world of human passions and life difficulties, their creative sources and ruinous essence. Shupta’s marine works combine real and fairy plans, have characteristics of legends, tales and mysteries. Close relations between the writer’s marine poetry and Ukrainian folklore songs and literary traditions are traced in the article.Conclusions. D. Shupta’s stanzas collection «Autumn facet» is an original artistic work on the crossing of literary, musical and descriptive imagery. The author presents different variants of stanzas, proposes many marine motifs, images, attributes, his own vision of the sea in its power and beauty. The collection confirms that the poet appertains to the best representatives of the national and the world marine literature.Key words: motif, image, metaphor, symbol, poetry, music, painting. Мета. Морська тематика є однією з найулюбленіших у доробку багатьох митців різних часів і країн – шанувальників і пропагандистів літературної мариністики. У статті розглядаються морські мотиви та образи в творчості українського поета Дмитра Шупти початку ХХІ століття. Метою нашої статті є висвітлення особливостей художнього осмислення мариністично-го простору письменником у його збірці стансів «Осіння грань».Методи. У статті використано елементи таких методів: естетичного (забезпечує розгляд творів митця як літературно-мистецького феномену), герменевтичного (пропонується вільна інтерпретація текстів із можливістю подальших витлумачень), біографічного (простежуються риси автобіографізму в поезіях співця), інтермедіального (здійснюється систематизація різноманітних мариністичних, музичних, живописних елементів, наявних у текстах поета), компаративного (висвітлюються взаємозалежності та взаємовпливи між поетичними, музичними, живописними мікрообразами), інтертекстуального (звертається увага на зв’язки між віршами митця та українським фольклором і літературною традицією), текстуального аналізу (застосовується для окреслення провідних мотивів cтансової збірки). Дослідження засноване на загальнонауковій методиці аналізу, синтезу, спостереження, добору та систематизації матеріалу.Результати. Для ліричної збірки Дмитра Шупти «Осіння грань» характерним є ефект органічного вживання героя в зображуване автором середовище й це насамперед мариністичний світ. Цей нерозривний зв’язок український письменник, який тонко розуміє музику і живопис, уміє передавати через переплетіння елементів різних мистецьких стихій. Він майстерно використовує слухові, зорові враження. Морські мотиви та образи виконують важливу функцію у творенні автором художньої картини світу. Мариністичний простір у поета символізує й природну стихію, й амплітуду людських почуттів, і складний вир життя, і творче начало, і руйнівну сутність. У мариністичних замальовках збірки Д. Шупти поєднуються реальний і феєричний плани, дійсність переплітається з легендою, казкою, містичними уявленнями. У статті простежено зв’язки між віршами письменника-мариніста та українським фольклором і літературною традицією. Висновки. Збірка стансів Дмитра Шупти «Осіння грань» є самобутнім мистецьким витвором, що заснований на перехресті літературної, музичної та живописної образності. Варіюючи різні стансові форми, видозмінюючи найрізноманітніші мариністичні мотиви, образи, атрибутику, автор зумів передати своє власне бачення моря у всій його cилі та красі. Збірка потверджує належність митця до найяскравіших представників вітчизняної і світової літературної мариністики. Ключові слова: мотив, образ, метафора, символ, поезія, музика, живопис.
16
Кваснюк, Ярема. "ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ НА СТАНИСЛАВІВЩИНІ ПІД ЧАС УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1918–1919 рр." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 113–24. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.113-124.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено історію військових формувань Галицької Армії, які безпосередньо були сформовані на Станиславівщині, або з її жителів під час українсько-польської війни 1918–1919 рр. До них належать старшинські школи артилерії і зв’язку у Станиславові, старшинська школа піхоти в Коломиї, 1-й коломийський гарматний полк УГА, Гуцульський курінь УГА, перша кінна Гуцульська ко- зача сотня імені Юрія Федьковича, 1-й Гуцульський полк морської піхоти УНР, 14-та Станіславівська бригада УГА, 2-га Коломийська бригада УГА.
17
Мацкевич Д. В., Д. В. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СУДНОВИХ МОТОРНИХ МАСТИЛ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.17-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Під час експлуатації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) морських і річкових суден здійснюється безперервний і періодичний контроль не тільки показників, що характеризують робочий цикл дизеля (тиску і температури в характерних точках, частоти обертання, потужності, температури випускних газів), але також експлуатаційних і реологічних характеристик моторного мастила [1]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У зв’язку зі збільшенням тиску і температури циклу, підвищенням крутного моменту, зміною конструкції, ускладненням умов експлуатації, підвищенням часу роботи сучасних дизелів на максимальних навантаженнях умови роботи мастил як в лубрикаторних, так і в циркуляційних системах мащення, стали більш жорсткими. Водночас терміни заміни мастил безперервно збільшуються завдяки поліпшенню їх експлуатаційних властивостей. Визначення оптимальної періодичності заміни мастил є трудомісткою тривалою роботою, спочатку визначається заводом-виробником, коригується за результатами експлуатації та тягне за собою фінансові та експлуатаційні витрати [2]. Тому актуальним є розв’язання завдання регенерації експлуатаційних характеристик мастила в процесі його експлуатації
18
VOITOVYCH, Leontiy. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФРОНТИР І ПРОБЛЕМИ ПОЧАТКІВ КОЗАЦТВА". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 21 (3 листопада 2020): 213–34. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3108.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми початків козацтва і їх формування в рамках европейського фронтиру далі є актуальними. Повільно долаються давні стереотипи, зокрема версія появи козацтва в результаті трансформації селян-втікачів від феодального гніту в умовах ординської загрози. Але все ще відроджуються версії уходництва або ж походження козаків від бродників. У пропонованій студії проаналізовано вражливі сторони існуючих версій. Розглянена ситуація у причорноморських степах в період розпаду Золотої Орди і появи Кримського ханства, проблема оборони степових кордонів. Проаналізовано появу на фронтирі ординських козаків, початки і умови формування українського козацтва і його зв’язок з нижчими військовими станами Великого князівства Литовського та участь шляхти і окремих князівсьвих родин у цих процесах. Повністю підтримано версію Сергія Леп’явка стосовно формування українського козацтва. Прослідковано зміну чисельности, структуру і організацію, озброєння, логістику козацького війська, причин активности у морських походах. Окрема увага приділена козацькій еліті, її стосункам з адміністрацією, прагненням і сподіванням, спробам організувати реєстрове війська і підпорядкувати козацтво державній владі, зокрема рекомендації київського біскупа Йосифа Верещинського. Показано, що уряд не вникав у ситуацію фронтиру, навіть намагався ліквідувати козацтво, не маючи йому відповідної альтернативи. При цьому під час кожного загострення на різних кордонах, зокрема у Прибалтиці чи на сході з Московською державою, уряд розгортав мобілізацію козацтва, відкладаючи на майбутнє вирішувати пов’язані з ним проблеми. Врешті ця невдала політика уряду підштовхнула козацтво до епохи польсько-козацьких війн, які підготували падіння самої Речі Посполитої.
19
Короткий, Тимур Робертович. "МІЖНАРОДНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО В КОСМІЧНУ ЕРУ: ПРАВО ТА ЕКОЛОГІЯ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 209–22. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.198.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано вплив космічної діяльності на розвиток міжнародного морського права, а саме інституту свобод відкритого моря та інституту охорони морського середовища. Досліджено відповідність практики захоронення космічних апаратів у відкритому морі свободам відкритого моря і принципу збереження та захисту морського середовища. Зроблено висновок, що дана діяльність не є забороненою, але не входить в нормативний зміст зазначених свобод.Зроблено висновок про те, що затоплення космічних апаратів у відкритому морі підпадає під зобов’язання про збереження і захист морського середовища відповідно UNCLOS. При здійсненні діяльності з захоронення космічних апаратів держави несуть зобов’язання, передбачені в ст.ст. 205, 206 UNCLOS.Обґрунтовано, що режим захоронення космічних апаратів у відкритому морі в екологічному контексті можна аналізувати за аналогією з режимом, встановленим Конвенцією щодо запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів 1972 р., яка, однак, не поширюється на космічні апарати. Необхідно поширити Конвенцію 1972 р. на будь-яке навмисне видалення в море відходів або інших матеріалів / захоронення в море космічних апаратів.
Виділено новий вид використання відкритого моря – запуск космічних апаратів з відкритого моря, закріплений у формі міжнародно-правового звичаю. Встановлено, що діяльність по експлуатації морського комплексу з транспортування і запуску ракетоносія, має здійснюватися з урахуванням вимог UNCLOS. Аналогічно, повернення ступенів ракети-носія також призводить до забруднення морського середовища, що вимагає відповідної міжнародноправової регламентації. Обґрунтовано, що відносини, що виникають в рамках діяльності з освоєння космічного простору, вимагають комплексного міжнародно-правового регулювання, іззастосуванням норм міжнародного морського, міжнародногоповітряного і міжнародного космічного права.Зроблено загальний висновок про виникнення нового способу використання морських просторів, що вимагає застосування як вже існуючих міжнародно-правових норм, їх аналізу з точки зору нових відносин, так і створення норм, спрямованих на усунення прогалин, що утворюються в зв’язку з реалізацією проектів використання Світового океану з метоюкосмічної діяльності
20
Sereda, I. K., та Zh M. Oleshchenko. "Комплексна оцінка медико-соціальних детермінант здорового способу життя у військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-052.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: комплексно оцінити медико-соціальні детермінанти здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України для виявлення найвагоміших ризиків і розробці на цій основі сфокусованих заходів щодо їх зменшення.
Матеріали та методи. Медико-соціальні аспекти виконання вимог здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України були проаналізовані за результатами соціологічного опитування з застосуванням спеціально розробленої анкети. Анкета включала 43 питання, що були зведені в інформаційні блоки. Методом випадкової вибірки було проведено анкетне опитування 128 військовослужбовців ВМС ЗС України, які проходили поглиблене медичне обстеження в 2019 році. В досліджувану групу ввійшли особи чоловічої статі, середній вік – 38,5±0,44 р., з вислугою років у ЗС України – 19,68±0,43 р. Застосовувались наступні методи дослідження: бібліографічний, медико-соціологічний, медико-статистичний, системний аналіз.
Результати. У статті розглянуто медико-соціальні аспекти виконання вимог здорового способу життя у військовослужбовців ВМС ЗС України за результатами соціологічного опитування з застосуванням спеціально розробленої анкети. Анкета включала інформаційні блоки: загальні відомості, поінформованість щодо здорового способу життя, поширеність та причини шкідливих звичок, аналіз способу життя (особливостей харчування, фізичної активності, режиму праці та відпочинку), самооцінка стану здоров’я та таблицю щодо визначення задоволеності різними сторонами життя за наступними критеріями: умови праці та перспективи службового росту, забезпеченість житлом та побутові умови, сімейне та матеріальне благополуччя, дозвілля та медичне обслуговування, соціальний та правовий захист тощо.
Висновки. Встановлено, що для військовослужбовців ВМС ЗС України типовими чинниками, що знижують рівень здорового способу життя, є порушення режиму харчування, режиму праці та відпочинку, високий рівень шкідливих звичок та недостатній рівень фізичної активності. Незважаючи на досить високу обізнаність військовослужбовців ВМС ЗС України щодо вимог здорового способу життя, виконання даних рекомендацій залишається низьким, що піднімає проблему формування здорового способу життя у ЗС України до найбільш актуальних. Виявлено невідповідність між високим рівнем поінформованості військовослужбовців ВМС ЗС України щодо здорового способу життя і практичним виконанням цих заходів (98,1±1,1% респондентів вважають, що мають достатньо знань про здоровий спосіб життя, але більшість (56,0±4,3%) ці заходи виконують в неповному обсязі у зв’язку з наявністю шкідливих звичок (46,7±4,3%) та матеріальних труднощів (29,8±4,0%). Встановлено, що з метою покращення підтримки здорового способу життя за даними соціологічного опитування впровадження матеріального заохочення для військовослужбовців превалює над використанням адміністративних заходів (відповідно 77,0±3,8% та 50,1±4,4%). Визначено найвагоміші проблеми щодо умов життя військовослужбовців ВМС ЗС України, а саме: незабезпеченість житлом, низький рівень матеріального благополуччя та недостатній рівень соціального і правового захисту.
21
Pizintsali, L. V., O. M. Shumylo, N. I. Aleksandrovska, O. I. Rossomakha, O. A. Rossomakha та T. V. Rabocha. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ НА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ СУДНА". Transport development, № 2(9) (12 серпня 2021): 47–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Стрімкий розвиток світової економіки в останні десятиліття призвівдо значного скорочення життєвого циклу (ЖЦ) складних технічних систем, насам-перед морських суден. Нині в умовах широкого використання системного аналізу втеорії і практиці управління складною, багатокомпонентною системою, якою єсудно, виникають проблеми, пов’язані не тільки з властивостями складових час-тин судна, але і з закономірностями функціонування судна загалом – проблемамизабезпечення та управління ЖЦ судна. Як основна модель під час вирішення задачпідвищення ефективності експлуатації суден зазвичай використовується модельвизначення вартості ЖЦ судна. Використання цієї моделі необхідне для вирішення значного кола задач. Однак у зв’язку із значною тривалістю ЖЦ невизначеністьпараметрів моделі дуже висока, що призводить до значних похибок в розрахункуповної вартості. Запроваджене дослідження націлене на аналіз впливу геополітич-них подій на вартість основної експлуатаційної витрати моделі – вартість палива.Метою дослідження є аналіз впливу геополітичних подій на вартість осно-вної експлуатаційної витрати моделі вартості ЖЦ судна – вартість палива.Результати. У роботі проведено аналіз впливу геополітичних подій у світі навартість основної експлуатаційної характеристики ЖЦ суден – паливо-мастиль-них матеріалів. Основною метою оцінки впливу є уявлення на основі об’єктивнихподій та інформації, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення щодопроведення аналізу впливу. Оцінка впливу може бути виконана з різним ступенемглибини і деталізації з використанням статистичних методів.Висновки. У роботі проведено аналіз впливу геополітичних подій за останні50 років та перші три місяці 2021 року на ціну палива, що є основною експлуата-ційною складовою частиною вартості ЖЦ судна.
22
Псьол, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ В ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 291–304. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.87.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості реалізації загальнодержавних і відомчих вимог щодо підготовки офіцерського складу Державної прикордонної служби України. Встановлено, що для забезпечення належного кваліфікаційного рівня керівної ланки доцільним є поєднання здобуття бакалаврського або магістерського рівня вищої освіти із здобуттям тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня вищої військової освіти. Здобуттю кожного наступного рівня освіти обов’язково передує період практичного виконання посадових обов’язків в підрозділах та органах охорони кордону. Ці періоди професійної діяльності потребують освітнього супроводу у формі проходження курсів підвищення кваліфікації.
Визначено, що зміст підготовки офіцерів тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня Державної прикордонної служби України повинен враховувати завдання і повноваження Служби, які стосуються організації охорони державного кордону на суші і на водоймах; організації прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів та вантажів; забезпечення суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; організації розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності; участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції на державному кордоні; участі у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; координації діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України; ведення прикордонно-представницької роботи та іншими специфічними функціями, притаманними лише Державній прикордонній службі України. У зв’язку із цим зміст підготовки офіцерів-прикордонників суттєво відрізняється від змісту підготовки офіцерів взаємодіючих структур, наприклад Збройних Сил України та Національної Гвардії України, і повинен здійснюватись у відомчому вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України.
23
Азарова, Надія Григорівна, та Галина Всеволодівна Шлапак. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИ ЙОДОДЕФІЦИТУ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1166.
Повний текст джерелаАнотація:
В данній статті обгрунтована актуальність досліджень для розширення асортименту м’ясних напівфабрикатів, збагаченних йодом. Приведена характеристика сировини для виробництва м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які використовуються для профілактичного та здорового харчування людей, страждаючих на йодний дефіцит. Це м’ясо кролів ,та ламінарії. М'ясо кролів володіє високою харчовою цінністю, дієтичними властивостями і слабо-розвинутою сполучною тканиною, що сприяє доброму перетравлюванню і тому м'ясо кролів має велику популярність у харчуванні населення. Ламінарія (морська капуста), яка характеризується цілим рядом корисних властивостей, основні із яких це високий вміст йоду та альгінатів – природних сорбентів. Завдяки такому рослинному компоненту м’ясні січені напівфабрикати збагачуються йодом, що дозволяє використовувати їх для здорового харчування як профілактичний засіб проти захворювань щитовидної залози, крім того, ламінарія зв’язує та виводить з організму токсичні речовини, важкі метали і радіонукліди. Для розширення асортименту січених напівфабрикатів для харчування людей з йод дефіцитом були проведені дослідження на можливість поєднання дієтичного м’яса кролів і джерела йоду ламінарії в одному продукті – січених напівфабрикатах, які популярні в харчуванні населення. Проведені дослідження по встановленню змін функціонально-технологічних властивостей фаршу з м’яса кролів при додаванні різної кількості ламінарії. Допустима кількість ламінарії, яку можливо додавати у фарш, була встановлена по органолептичним показникам готових виробів. Аналіз отриманих результатів та органолептичних показників дав можливість встановити найбільш раціональну кількість ламінарії для додавання у м’ясні фарш. По результатам досліджень розроблена рецептура м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які можуть використовуватися як засіб для лікування і профілактики захворювань щитовидної залози, особливо у тих регіонах, де спостерігається дефіцит йоду.
24
Shumylo, O. M. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ РОЗМІРІВ ПОДОВЖЕННЯ ПАСАЖИРСЬКИХ СУДЕН У ПРОЦЕСІ ЇХ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 85–104. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Світовий круїзний ринок демонструє впевнене зростання. Це спонукає судноплавні компанії розробляти та реалізовувати стратегії щодо збільшення пасажиромісткості флоту, однією з яких є модернізація наявних суден. Метою дослідження є створення математичної моделі визначення розмірів і пасажиромісткості шляхом додавання додаткової секції в модельному перерізі судна. Результати. У роботі запропоновано вирішення проблеми визначення оптимального розміру додаткової секції, що є складовою частиною модернізації пасажирських лайнерів. Основною метою модернізації є підвищення конкурентоспроможності судноплавної компанії. У зв’язку із цим проведено ретельний аналіз стану круїзного ринку, за результатами якого виявлено сталу динаміку його зростання. Обґрунтовано доцільність модернізації пасажирських суден як засобу оновлення флоту компанії. Визначено показники, що впливають на конкурентоспроможність судноплавної компанії, які пропонується формулювати з огляду на технічні та економічні показники конкретного судна, визначені на етапах проєктування й експлуатації. Здійснено оцінку факторів, що характеризують стан та основні тренди розвитку світового пасажирського флоту, кількість перевезених пасажирів, загальну характеристику пасажирського флоту (водотоннажність і пасажиромісткість), усереднену вартість спорудження лайнерів та основні тенденції щодо їх зростання. Розглянуто основні стратегії розвитку круїзних компаній, при цьому особливу увагу приділено модернізації як системному процесу вдосконалення, підвищення ринкової конкурентоздатності круїзних суден шляхом застосування проєктно-конструкторських, технологічних і фінансово-економічних заходів та процедур. Проведено комплексну оцінку факторів конкурентоспроможності флоту круїзних компаній, що є підґрунтям для проведення їх модернізації. Ці фактори включають технічні й економічні аспекти, аналіз яких дасть змогу комплексно оцінити напрям здійснення модернізації. У морській індустрії є декілька підходів до модернізації: реновація, переобладнання, модернізація суднової енергетичної установки. У статті розглядається застосування переобладнання зі збільшенням розміру (водотоннажності) шляхом виготовлення та встановлення додаткової секції по мідель-шпангоуту. Визначення оптимальних розмірів (пасажиромісткості) цієї вставки становить основне завдання роботи. Для цього отримано рівняння для визначення ефекту (прибутку) від модернізації, яке прийнято за цільову функцію. Як обмеження застосовано рівняння щодо вартості модернізації, установки нового обладнання, операційних витрат, міцності корпусу з дотриманням вимог класифікаційних товариств. Висновки. У роботі запропоновано модель проведення розмірної модернізації круїзного судна з визначенням довжини додаткової секції за критерієм забезпечення найбільшої прибутковості.
25
Онищук, Сергій, та Володимир Дяченко. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕСАНТНО4 ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ СКЛАДУ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ У БЕССАРАБСЬКОМУ ОПЕРАЦІЙНОМУ РАЙОНІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 96–109. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.99.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений авторами аналіз обстановки у Бессарабському операційному районі та прогноз її можливого розвитку вказують, що у разі загострення воєнно-політичної обстановки органи та підрозділи Державної прикордонної служби України, які дислоковані у цьому районі, можуть бути відрізані від поставок матеріально-технічних засобів як наземними, так і морськими шляхами. У цій ситуації єдиним можливим варіантом підтримання належного рівня їх забезпечення є десантно-логістичне забезпечення. У зв’язку з цим постає необхідність у формуванні відповідної системи десантно-логістичного забезпечення. У статті представлено методику формування системи десантно-логістичного забезпечення прикордонних підрозділів складу Об’єднаних сил у Бессарабському операційному районі, алгоритм якої включає такі етапи. 1. Оцінка обстановки в районі дій та можливостей підпорядкованих підрозділів щодо формування системи десантно-логістичного забезпечення. 2. Визначення варіанта побудови системи десантно-логісичного забезпечення. 3. Визначення складу системи десантно-логістичного забезпечення. 4. Визначення місць розгортання позицій системи десантнологістичного забезпечення. 5. Оцінка ефективності пропонованої системи десантно-логістичного забезпечення. 6. Перевірка відповідності пропонованої системи за критерієм достатньої ефективності системи десантно-логістичного забезпечення. При умові, що отримана ефективність задовольняє зазначеному критерію, здійснюється перехід до дванадцятого етапу, в іншому випадку – перехід до сьомого етапу. 7. Оцінка можливостей щодо залучення власних резервів для формування системи десантно-логістичного забезпечення. 8. При наявності резервів здійснюється повернення до другого етапу, в іншому випадку – перехід до дев’ятого етапу. 9. Запит на отримання резервів старшого начальника. 10. При позитивному рішенні старшого начальника щодо виділення резервів здійснюється повернення до другого етапу, в іншому випадку – перехід до одинадцятого етапу. 11. Підготовка пропозицій щодо доповнення можливостей системи десантно-логістичного забезпечення іншими варіантами забезпечення. 12. Прийняття рішення щодо створення системи десантно-логістичного забезпечення. 13. Розгортання системи десантно-логістичного забезпечення та організація її роботи. Новизна методики полягає у комбінованому використанні розроблених та відомих часткових моделей, показників та критеріїв оцінки ефективності десантно-логістичного забезпечення, що дозволяє формувати найбільш ефективний варіант системи десантно-логістичного забезпечення. Створена із застосуванням розробленої методики система десантно-логістичного забезпечення спроможна забезпечити дії прикордонних підрозділів складу Об’єднаних сил у Бессарабському операційному районі із заданоюефективністю.
26
Solomennyi, A. M. "Вивчення токсикологічних характеристик розроблених м’яких лікарських засобів". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 140–48. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-140.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасний підхід до терапії ран передбачає загоєння ранової поверхні, використання пов’язок, які були призначені для закриття ран із метою запобігання забруднення. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує безліч продукції у формі пов’язок у залежності від типу та фази рани. При розробці нового лікарського засобу необхідним етапом є проведення доклінічних досліджень щодо встановлення ступеня його небезпеки при різних шляхах надходження до організму. У зв’язку з цим виникає необхідність проведення вивчення токсикологічних характеристик розроблених лікарських засобів, а саме: МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю. Саме це і обумовило актуальність проведення нашого дослідження.
Мета – вивчити токсикологічні характеристики розроблених лікарських засобів (МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель).
Матеріали та методи. В рамках фармакологічного методу дослідження використовувались теплокровні тварини – білі щури, білі миші, морські свинки, кролі породи Шиншила згідно відповідних методик.
Результати. У статті представлені результати вивчення гострої токсичності для одержання токсикологічної характеристики розроблених лікарських засобів, а також для з’ясування ступеня їх нешкідливості. Враховуючи те, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель є засобами для зовнішнього застосування, було вивчено їх можливий токсичний вплив при різних шляхах надходження до організму згідно вимог ДЕСТ 12.1.007-76. Упродовж усього періоду спостереження (14 діб) у тварин після отримання МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю не було відмічено будь-яких клінічних симптомів інтоксикації. Зовнішній вигляд, поведінка тварин, споживання ними їжі та води не відрізнялись від таких у тварин контрольної групи. Автором встановлено, що нанесення МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю при одноразовому контакті зі шкірою тварин не викликає місцево-подразнюючої дії (4 клас небезпеки згідно ДЕСТ 12.1.007-76). Проведені дослідження з виявлення сенсибілізуючої дії опрацьованих лікарських засобів із тестуванням на 10-у та 20-у добу показали, що в усіх тварин реакція шкіри була негативною: шкіра тварин була чистою, звичайного кольору, без подразнення, виразок та набряку.
Висновки. Результати проведених нами токсикологічних досліджень та дані літератури дають змогу констатувати, що розроблені м’які лікарські засоби не містять токсичних речовин, недозволених до використання у фармацевтичній промисловості та відповідають гігієнічним вимогам згідно ДЕСТ 12.1.007-76. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель не проявляють резорбтивно-токсичної дії при надходженні в організм.
27
Доброштан, Олена Олегівна. "Використання мережевого навчально-методичного комплексу у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін для майбутніх судноводіїв". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 78–82. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.320.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту обумовило появу мережевих технологій навчання. Розвиток Інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій у вищу освіту та потребують необхідного сучасного мережевого навчально-методичного забезпечення. Специфікою вищого навчального закладу морського профілю є наявність проходження курсантами довготривалої морської практики, а в таких умовах найбільш ефективною є дистанційна форма навчання.Таким чином, створення мережевих освітніх ресурсів у вищому навчальному закладі морського профілю є актуальною проблемою, розв’язання якої обумовить перехід на новий рівень використання телекомунікаційних технологій, дозволить організацію навчальної діяльності на основі інформаційних освітніх ресурсів в глобальних мережах.Питання використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ розглядалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями такими, як Є. С. Полат, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Олійник, О. В. Співаковський, В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко та інші. У структурі інформаційної культури вчителя Н. В. Морзе серед інших складових виділяє культуру використання ІКТ і культуру спілкування через засоби ІКТ [3].Розробці методичної підтримки засобів ІКТ присвячені роботи таких науковців, як В. Ю. Биков, А. Ф. Верлань, Т. Л. Архіпова, О. М. Гончарова, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, Л. І. Білоусова та ін. У своїх працях науковці відмічають високу ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Значна кількість досліджень присвячених створенню нової системи інформаційного забезпечення освіти, розробленню автоматизованих навчальних систем тощо.О. В. Співаковський проводить дослідження методики викладання із використанням мультимедійних навчальних програм, застосування Інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; реалізації дистанційного навчання [4].В роботах Р. С. Гуревича, Л. В. Жиліної, Т. І. Чепрасової розглядається необхідність електронних навчально-методичних комплексів для якісного здійснення процесу навчання та його методичного забезпечення, структура яких включає: електронний навчальний посібник; комп’ютерний практикум лабораторного моделювання; систему тестування; мережеву Web-версію курсу тощо [1; 5].Визначення електронного навчально-методичного комплексу можна сформулювати так: навчально-методичний комплекс-це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує неперервність та повноту дидактичного циклу процесу навчання. Вона являє собою теоретичний матеріал, контроль рівня знань та умінь, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції при умові здійснення інтерактивного зворотного зв’язку [2].Освітні мережеві навчально-методичні комплекси (МНМК) є програмно-інформаційним посередником між тими, хто навчаються і викладачами, тому функції навчально-методичного комплексу створенні підтримки користувачів.Мережеві навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати всі традиційні форми навчання у вищому навчальному закладі:лекції, практичні заняття, консультації. В ході роботи з МНМК можуть бути також здійснені консультацій в он-лайн режимі з викладачем для студентів, що не мають змогу отримати допомогу на території ВНЗ.Мережевий навчально-методичний комплекс в процесі навчання подає навчальні матеріали у доступній формі, наочно, згідно змісту та методики навчання; грає роль помічника в розв’язанні вправ та контролера в прийнятті результатів тестувань, контрольних робіт, звітів тощо, наявність журналу успішності допомагає контролювати рівень засвоєння матеріалу. При розробці мережевого навчально-методичного комплексу необхідно поєднати технологічні етапи створення навчальних курсів з дидактичними принципами навчання та основними ступенями учбового процесу.Мережевий навчально-методичний комплекс містить всі необхідні матеріали такі, як план роботи, робоча програма, електронний лекторій, можливо відео лекторій, практикум, бібліотеку електронних посібників, тренажери, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робіт, засоби он-лайн тестування, теми проектів, рефератів тощо.МНМК є основним засобом для організації навчального процесу в нових освітніх умовах для очної, заочної та дистанційної форм навчання. Навчально-методичний комплекс спонукає тих, хто навчається, до активної пошукової навчальної діяльності, самостійного оволодіння знаннями, шукати та знаходити джерела необхідної інформації, розвитку творчих здібностей тощо.Нами було створено МНМК навчання курсу «Вищої математики» майбутніх судноводіїв. При цьому самостійна робота курсантів стає переважаючою в структурі навчально-освітньої діяльності.МНМК курсу «Вища математика» складається з блоків: інструктивний, інформаційний, комунікативний та контролювальний (рис. 1). Рис. 1 Кожен блок являє собою комплект дидактичних ресурсів (рис. 2).МНМК є результатом розвитку та інформатизації традиційних навчально-методичних комплексів. Комплекс здатен забезпечити в належному об’ємі всі традиційні види занять у вузі (лекції, практичні заняття, науково-дослідницьку роботу, самостійну роботу, модульні контрольні роботи, заліки).Кожен курсант має вільний доступ до необхідного навчального матеріалу. Реєструючись у системі і отримуючи доступ до навчального матеріалу, який відповідає його спеціальності та академічному рівню, курсант може розпочати свою самостійну роботу скрізь, де є вільний доступ до мережі Інтернет.Весь матеріал комплексу розподілений на курси:1. Класики 1 курс.2. Класики 2 курс.3. СП 1 курс.4. СП 2 курс.5. Заочне відділення 1 курс.6. Заочне відділення 2 курс.7. СП заочне відділення 1 курс. Рис. 2 Мережевий навчально-методичний комплекс для забезпечення самостійної роботи курсантів Херсонської державної морської академії з вивчення курсу вищої математики, здійснення перевірки сформованості знань, вмінь та навичок курсантів розраховано і на користування викладачів інших спеціальностей кафедри.Сучасний судноводій або судновий механік – це людина, яка крім знання спеціальних дисциплін, повинна володіти ІКТ, вміти інтегрувати свої знання у інноваційні технологій, самостійно творчо вирішувати наукові, технічні, суспільні задачі, критично мислити, захищати свою точку зору. Він повинен вміти працювати в злагоді з оточуючими, постійно поповнювати і поновлювати свої знання шляхом самоосвіти, самовдосконалення. Вища школа реалізує цю задачу при особливій організації освітнього процесу, спрямовану на активну самостійну роботу курсантів.
28
Овчиннікова О. М. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ У МОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (1973-1983 РР.)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 47 (9 травня 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi47.174.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено гуманітарній освіті в морських навчальних закладах України (1973-1983 рр.). Нижньою межею обрано 1973 рік, коли було прийнято закон "Про затвердження основ законодавства СРСР і радянських республік про народну освіту", за яким Закон СРСР «Закон про зміцнення зв’язку школи з життям та про подальший розвиток системи народної освіти в УРСР» (24 грудня 1958 р.) утратив чинність, а Верховним Радам союзних республік було доручено привести законодавство у відповідність з основами законодавства СРСР про народну освіту. Верхньою межею обрано 1983 рік, як рік перед початком однієї з наймасштабніших реформ освіти, яка припускала доповнення всезагальної середньої освіти професійною, націлення молоді на отримання робітничих професій, перерозподіл ресурсів на користь системи професійно-технічної освіти за рахунок вищої школи. Авторкою проаналізовано стан освіти та викладання в зазначений період гуманітарних дисциплін у морських навчальних закладах України. Для цього вивчено навчальні плани Морського коледжу Херсонської державної морської академії та Херсонської філії Миколаївського суднобудівного інституту імені адмірала С. Макарова, з’ясовано питому вагу гуманітарних наук у загальній кількості годин навчальної програми серед предметів, які вивчалися на кожному році навчання у морських навчальних закладах України впродовж 1973-1983 років. Виявлено, що в навчальних планах гуманітарним дисциплінам було відведено невелику кількість годин. Серед гуманітарних наук, які вивчалися, виділено такі: іноземна мова, історія, література, соціальні науки, соціальна географія та ін. З’ясовано, що велика увага приділялася спеціальним і профільним предметам, а також ідеологічним дисциплінам, таким як історія КПРС, марксистсько-ленінська філософія, науковий комунізм та атеїзм. Зроблено висновок, що в зазначений період радянський флот розвивався, що позначалося на освітній сфері.
29
Ляшук, Роман, та Євгеній Ткач. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У МЕЖАХ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: юридичні науки, № 2 (2 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.32453/2.vi2.127.
Повний текст джерелаАнотація:
Під час виконання завдань щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України у її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні Державна прикордонна служба України (далі – ДПСУ) реалізує основні види інформаційної діяльності передбачені Законом України «Про інформацію», а саме створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорону та захист інформації. Актуальність дослідження отримання інформації у діяльності ДПСУ зумовлена проголошенням розвитку інформаційної складової у Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України, Концепції інтегрованого управління кордонами, Основних напрямках діяльності та подальшого розвитку Державної прикордонної служби України у 2019 році, а також відсутністю системності у врегулюванні суспільних відносин, що виникають з приводу отримання інформації ДПСУ та багатоманітністю термінології що відображає цей процес. Мотивуючими засадами отримання інформації у функціонуванні ДПСУ є необхідність виконання поставлених державою й суспільством завдань, а також задоволення, у зв’язку із ними (завданнями), службових потреб усіх структурних підрозділів. Отримання інформації повинно відбуватись виключно у межах чинного законодавства, відповідно Конституції та законів України. Аналіз яких дозволив зробити наступні узагальнення, а саме отримання інформації у межах функціонування ДПСУ є: повсякденною роботою її військовослужбовців та працівників, що має системний характер; закріплюється безпосередньо чи опосередковано, як право й обов’язок ДПСУ, так і бути кореспондованим як обов’язок громадян або інших суб’єктів інформаційних відносин повідомляти відповідні дані; відбувається залежності від затрачених зусиль: активно (коли є мета отримання інформації в інтересах охорони державного кордону) чи пасивно (коли інші суб’єкти інформаційних відносин повідомляють, надають або надсилають відповідну інформацію); поняття «одержувати», «здобувати», «збирати», «діставати» тощо, відображають яким чином чи шляхом отримана інформація; застосовуються різноманітні конструкції формулювань, що вказують на процес отримання інформації. Проведене дослідження дозволило визначити отримання інформації у межах діяльності ДПСУ як, постійний процес, що відбувається у ході повсякденної оперативно-службової діяльності шляхом прийняття, пошуку, збирання тощо інформації пов’язаної зі сферою охорони державного кордону й виконанням завдань ДПСУ.