Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Моральне становлення.
Статті в журналах з теми "Моральне становлення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Моральне становлення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kyselytsia, Oksana, Yuriy Moseychuk та Elena Moroz. "Становлення соціальної зрілості старшокласників (у контексті діяльності вчителя фізичної культури)". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 12–19. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-12-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Соціальна зрілість – складне соціально-психологічне явище, яке включає низку компонентів: самосвідомість, світогляд, моральну зрілість, соціальні почуття. Формування соціальної зрілості та її компонентів відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Особливого значення набуває виховання й закріплення комплексу особистісних якостей, моральної самосвідомості та соціальних почуттів – основи соціальної зрілості. Соціальні почуття покликаний виховувати і вчитель фізкультури, який формує не лише фізичне, але й моральне здоров’я, соціальну активність, почуття відповідальності, групової інтелектуальної, вольової, емоційної й організаторської єдності та інші важливі особистісні якості вихованців. Тому ставимо за мету виявити шляхи та фактори становлення соціальної зрілості в учнівської молоді під впливом фізкультурних занять, під час яких, окрім фізичного, формується моральне здоров’я, соціальна активність, почуття належності до команди, почуття групи. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, спостереження, індивідуальні та групові бесіди, анкетування, тестування, методи статистичного опрацювання результатів дослідження. Результати роботи. Доводимо, що заняття з фізкультури й спорту дають змогу старшокласникам усвідомити існування багатьох форм суспільно корисної діяльності, де вони можуть розкрити себе, свої потенційні можливості, знайти місце їх застосування як у професійному плані, так і в суспільстві. Висновки. Аналіз емпіричних досліджень засвідчує важливу роль занять із фізкультури й спорту у формуванні компонентів соціальної зрілості старшокласників: самоорганізації, самопізнання, вольових та морально-соціальних якостей, почуття групи, взаємодопомоги, уважності, культури спілкування тощо. Виявлено дисонанс між вимогами старшокласників щодо особистості вчителя фізкультури сучасної школи й вимогами майбутніх учителів: учні ставлять більше серйозних вимог, ніж майбутні вчителі, що може вплинути на ставлення учнів до самих занять та на результати роботи вчителя.
2
Сухомлинська, Ольга. "Моральне виховання як константа виховного процесу: характеристика проблематики у часовому вимірі". New pedagogical thought 103, № 3 (14 грудня 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду процесів становлення і розвитку ідей про моральне виховання дітей і молоді у вітчизняному науковому та освітньому просторі. На основі аналізу джерелознавчих та історіографічних праць схарактеризовано три етапи розвитку вітчизняної етики у ХХ столітті. Із початком ХХ століття у вітчизняному гуманітарному просторі найбільш виразною, а в освіті й загальновизнаною, стала релігійно-теологічна концепція. Стверджується, що в цей час випрацьовуються інваріанти, константи морального виховання: категорії – добро і зло, поняття – віра, надія, любов, працелюбність, правдивість, любов до свого, рідного (патріотизм). З’ясовано, що радянський дискурс відкрив новий етап у вітчизняній гуманітарній науці, демонстративною відмовою на початку 1920-х рр. від моралі як духовного явища. Водночас нова моральна ідеологія була симбіозом більшовицької партійної етики з моралізаторством, а моральними орієнтирами стали вірність комуністичним ідеям. Отже, теорія і практика морального виховання йшла від моральної ідеології (30-х рр. ХХ ст.) до «виховання комуністичної моралі», яка стала важливою складовою освітнього процесу у 50-і рр. ХХ ст. Саме становлення радянської моралі у 1960-1990-х рр. як процесу утвердження радянської етики започаткувало альтернативний різновид морального виховання, в межах якого ідеологічні та класові установки поступилися місцем одухотвореному варіанту морального виховання. Лише два українських педагоги - А. Макаренко і В. Сухомлинський, кожен зі своїх позицій, внесли помітний вклад в розробку проблем морального виховання. Роки незалежності України представили цілу палітру концептуальних підходів та різноманітних практик морального виховання – від теологічного, релігійного розуміння моральності, традиційно-консервативного (народні цінності) до антропоцентричних підходів та ідеологічного моралізаторства.
3
Мондич, О. В. "КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-90-99.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються проблеми духовно-морального виховання школярів, особливості взаємодії школи та сім'ї в духовно-моральній освіті школярів. Робиться акцент на необхідності такої взаємодії з урахуванням психологічних і вікових особливостей дітей, знань батьками цих особливостей. Визначено основні напрямки взаємодії школи та сім'ї з метою духовно-моральної освіти учнів. Проблемою дослідження є створення педагогічних умов для духовно-морального виховання школярів спільно з батьками, з сім’єю. Просліджується послідовність особливостей зміни цих відносин з віком дитини. Відзначається, що для вирішення цієї проблеми вчителю потрібно не тільки знання предметів початкових класів і методика їх викладання, а й уміння направити свою діяльність на духовно-моральне виховання в напрямі взаємодії з батьками. Вирішуючи тільки на уроці моральні проблеми, вчитель не зможе в повній мірі розкрити можливості для духовно-морального розвитку молодших школярів. Виховна робота охоплює і позаурочну діяльність. За допомогою бесід, уроків, екскурсій, ігор, трудової діяльності вчитель допомагає дитині розвинути і перші моральні якості: не ображати однокласників, поважати вчителя і батьків, допомагати ближньому. У початковій школі формуються основні риси характеру особистості. Молодший шкільний вік є особливим періодом в духовно-моральному становленні людини, тому на вчителів початкових класів та батьків покладається особлива відповідальність. В результаті дослідження дійшли висновку, що моральне виховання не можна відокремити у якийсь спеціальний виховний процес. Формування моральних якостей протікає в процесі багатогранної діяльності дітей. Перед учителем стоїть завдання, не залежно від ситуації, створювати умови для розвитку цих якостей.
4
Чибісова, Н. "Моральне виховання як один із провідних напрямів виховної роботи в умовах становлення безперервної освіти". Вища школа, № 5 (2012): 31–37.
Знайти повний текст джерела
5
Storozhyk, Marina. "Етичні знання в освітянській традиції". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 126–43. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність соціально-філософського підходу до етичного знання в освітянській традиції. Нестримний розвиток сучасної цивілізації зумовлює кризові ситуації, які є загрозою для існування буття людини. А це дає можливість відповісти на вічні питання про співвідношення сущого і належного, про усвідомлення актуалізації етики у соціально-філософській думці, у культурі, в освіті. Водночас актуалізується теоретизування та практичне застосування моральних цінностей в усіх сферах суспільної діяльності. Важливим завданням етики як сутнісного аспекту сучасної освітянської традиції є становлення моральної особистості. Здійснено аналіз історичного розвитку моралі, історію становлення та розвиток етичних теорій, цінностей, категорій, концепцій, етапи історичного розвитку етичної думки їх взаємозв’язок з матеріальним та духовним, життям людей і суспільства. Розкрито сутність етичних знань, моральних принципів, моральних норм, життєвих орієнтацій, а саме – такі знання відіграють роль у визначенні спрямованості моральної культури особистості, що є показником рівня її соціалізації, носієм смислів людського буття. Актуалізовано необхідність формувати етичну культуру, моральні принципи, моральні норми, які застосовують у національних, політичних, екологічних, економічних, правових, соціальних сферах, у розвиткові культури етичного мислення, яке спроможне вирішувати найскладніші в моральному відношенні життєві проблеми. Визначено шляхи етизації освіти та людини. Таким чином, актуалізуються завдання етики щодо її застосування в освіті, а відтак, у всіх сферах людського буття.
6
ЛАТИШЕВСЬКА, Катерина. "ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Освітні обрії 50, № 1 (1 квітня 2020): 168–72. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.168-172.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються питання сутності і змісту поняття моральна культура, здійснюється теоретичний аналіз процесу формування моральної культури в майбутнього вчителя початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. «Моральна культура» як інтегральне поняття віддзеркалює світоглядні, моральні і культурні почуття, переконання, ідеали, норми і принципи людської поведінки, діяльності, а також реальний рівень людських взаємин. Обґрунтовується ідея холістичного підходу у становленні майбутнього вчителя початкових класів, що розглядається як важлива методологічна основа його цілісності, набутті гуманістичного світогляду, переконань і вчинків. Акцентується увага на тому, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні моральної культури майбутнього вчителя початкових класів має практично необмежені можливості. Водночас їх використання повинно бути професійним, компетентним і системним.
7
Поліщук, Ольга. "РОЛЬ СІМ’Ї У МОРАЛЬНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 232–37. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.426.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується роль сім’ї в моральному вихованні дітей та розкрито особливості морального виховання. Обґрунтовано думку про те, що моральне виховання дуже важливе для повноцінного розвитку дитини. Моральне виховання дітей відбувається впродовж їхнього життя, і визначальне значення в становленні моральності дитини відіграють середовища, в якому вона розвивається і росте.
Автор доходить висновку, що навчити дитину моральних принципів – надзвичайно вагоме завдання для батьків. Сім’я - один з основних джерел морального виховання дітей. Правила поведінки, прийняті в сім’ї, дуже швидко засвоюються дитиною і сприймаються нею, як правила загальноприйнятої норми. Найперше завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти дітям визначитися з об’єктами їхніх почуттів і зробити їх суспільно цінними. Почуття дозволяють людині відчути задоволення після зробленого правильного вчинку або змушують відчувати докори сумління, якщо моральні норми були порушені. Основа таких почуттів як раз і закладається в дитинстві, і завдання батьків допомогти в цьому своїй дитині. Обговорювати з нею моральні питання, допомогти сформувати систему моральних цінностей.
На основі вивчення психолого-педагогічної літератури встановлено, що розвиток моралі в дитини невіддільний від її соціального розвитку. Якщо з якихось причин дитина не має достатньо сформованих соціальних навичок, вона стає схильною до аморальної поведінки.
8
Задворняк, Л. С. "РОЛЬ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ФОРМУВАННІ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 92–102. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-92-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Залучення до професійно-особистісної культури студентів в освітньому процесі відбувається шляхом засвоєння ціннісних орієнтацій. Уявлення про цінності мають безпосереднє відношення до виховання, тому що змістом виховання є реалізація соціальних програм, що функціонують в системі цінностей. Духовно-моральні цінності – фактор, що визначає регуляцію поведінки особистості. Стаття присвячена вивченню механізмів формування ціннісних орієнтацій особистості. Розкрито сутнісно-змістовну основу громадянської позиції особистості, вказуючи на тісний зв'язок становлення громадянської позиції зі становленням духовно-моральних цінностей молодих людей. Визначено роль та значення духовних цінностей у формуванні громадянської позиції здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано актуальну проблему розвитку духовно-моральних цінностей у громадянському вихованні молоді. Проаналізовано проблематику та показано необхідність прийняття корінних заходів щодо виправлення існуючого становища в сфері виховання та формування активної громадянської позиції студентів. Визначено духовно-моральні цінності особистості студента як важливий напрям вдосконалення психолого-педагогічного процесу професійного навчання, що створює умови для того, щоб кожен фахівець мав активну громадянську позицію, відданість обов'язку, сміливість, рішучість, відповідальність, порядність і чесність у відносинах між людьми, найвище розуміння соціальної значущості своєї діяльності в будь-яких ситуаціях.
9
КАЗАЧІНЕР, Олена, та Юрій БОЙЧУК. "ЛЯЛЬКИ – «МОРАЛЬНІ ПУТІВНИКИ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що проблема формування життєвої компетентності у дітей дошкільного віку є актуальним завданням дошкільної освіти. Саме дошкільна ланка посідає фундаментальне місце у формуванні та становленні дитини як суб’єкта життєтворчості. Обґрунтовано необхідність та пошук ефективних шляхів формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку. Охарактеризовано дефініції понять «ляльки-«моральні путівники», «ляльки-персони». Розкрито зміст методики «Лялька як персона»: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», яка покликана навчати дітей: позитивно сприймати себе в різних ситуаціях; шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися одне в одного; стояти за себе в ситуаціях несправедливості й упередження; переносити навички спілкування з лялькою на реальні життєві ситуації. Виокремлено основні принципи використання ляльок у процесі морального виховання дітей дошкільного віку: рівність у ставленні до дітей; емоційне реагування на поведінку; групове й індивідуальне спілкування; сюрпризність візиту; сталість дій під час приходу; стимулювальний вплив; моральне наповнення; різноманітність форм контактування. Лялька стимулює говорити дітей про упередження, стереотипи, хибні уявлення. Завдяки цьому можна дізнатися про думки й переживання вихованців, запобігати виникненню проблем у майбутньому. Запропоновано методичні рекомендації для вихователів закладів дошкільної освіти щодо використання «ляльок-«моральних путівників» у роботі з дітьми. Встановлено, що лялька – «моральний путівник» має стати для дітей другом. Вони починають довіряти їй свої таємниці, просять поради у складних ситуаціях, діляться досягненнями тощо. А лялька своєю чергою радіє їхнім успіхам, підказує, як чинити по совісті, та допомагає долати труднощі.
10
Щербина, Світлана Миколаївна. "Формування духовно-моральних цінностей у майбутніх учителів у процесі фахової підготовки". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 121–30. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1176.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрита сутність понять «цінності», «духовно-моральні цінності». Автор обґрунтовує, що найважливішими завданнями загальноосвітніх навчальних закладів та вищої школи є формування духовно-моральних цінностей особистості в процесі її соціального становлення, а також розкриває особливості формування духовно- моральних цінностей у майбутніх учителів у процесі фахової підготовки.
11
ПОБІГУН, Надія. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Освітні обрії 50, № 1 (20 лютого 2020): 180–84. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.180-184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено на завданнях сучасної медичної галузі в Україні, проаналізовано труднощі та проблеми у сфері професійної підготовки фахівців охорони здоров’я. Автор розкриває основні складові професійної компетентності сучасного медичного працівника; акцентує на потребі загального, культурного, професійного його розвитку і саморозвитку. Доведено, що від загальної та професійної культури медичного працівника, його особистісних рис та якостей, принципів, світогляду, моральних цінностей узалежнюється подальша доля пацієнта, його здоров’я, можливість здійснювати професійну діяльність. Розкрито особливості та специфіку особистісного розвитку майбутніх медичних працівників на етапі їх професійної підготовки та становлення під час навчання у закладі вищої медичної освіти. Зауважено, що моральні норми, якості, мотиви є стрижневими в усіх сферах життєдіяльності особистості. Визначено, що в медичній сфері превалюють обов’язок, честь, совість, які демонструють почуття власної гідності фахівця, його відповідальність за професійні дії та відповідність покликанню, визнання обраного фаху сенсом свого життя. Також виокремлено складові моральності, які варто виховувати в майбутніх медичних працівників; особливу увагу приділено розвитку духовно-моральної культури фахівців. У статті автор вирізнив суб’єктивні та об’єктивні, внутрішні та зовнішні чинники впливу на формування духовності, моральних чеснот в майбутніх медичних працівників; проаналізовано зміст їх професійної культури, виділено її функціонально-змістові характеристики; встановлено основні компоненти, до яких віднесено праксеологічний і духовний. Узагальнено, що у процесі професійної підготовки необхідно підвищувати інтерес студентів до обраної професії, орієнтуючи їх на соціальні, моральні, професійні цінності, виховуючи відповідальність перед людьми за виконання покладених обов’язків.
12
ЛЯЛЮК, Галина. "ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНА ПАРАДИГМА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 163–78. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.406.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізовано проблему виховання дітей-сиріт, які перебувають у держаних закладах опіки. Наголошується на необхідності застосування особистісно-орієнтованого підходу до виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Особистісно-орієнтована парадигма виховання виступає своєрідним методологічним імперативом, що відповідає потребам розвитку і самореалізації духовного начала людини в новій соціокультурній ситуації. В центрі особистісно-орієнтованої педагогіки - особистість дитини, її самобутність, самоцінність.
Здійснено аналіз теоретико-методологічних положень особистісно-орієнтованої парадигми виховання дітей-сиріт у соціокультурному вимірі. Виховання дітей в умовах державних закладів опіки накладає специфічний відбиток на розвиток особистості дитини та зумовлює певні труднощі у здійсненні її цілісної соціалізації. Депривація розглядається як механізм обмеження соціалізуючих процесів, дефіцит материнсько-батьківської опіки, недостатність емоційно-стимульного та соціального досвіду у дітей-сиріт.
Наголошується, що соціалізація та виховання особистості дитини є невід’ємною частиною її розвитку, спрямовані на засвоєння нею сукупності знань, уявлень, поцінувань, умінь використовувати адекватні соціальним ситуаціям способи поведінки на засадах творчої інтерпретації соціального досвіду.
Для підвищення ефективності соціалізації в умовах державних закладів опіки процес освоєння дитиною-сиротою зовнішньої сфери має співвідноситися з ціннісним аспектом її внутрішньої сфери (упорядкованої системи цінностей), завдяки врахуванню зовнішніх вимог до виховання, які визначають спрямованість цього процесу. Така спрямованість створює основу для особистісного розвитку дитини-сироти, в процесі якого зміст виховання, а отже, й соціалізації, перетворюється на її індивідуальне надбання.
Моральне становлення особистості дитини є духовним змістом її соціалізації, а соціалізація – всеосяжною формою морального розвитку особистості. Лише за умов осягнення такої єдності процесу соціалізації можна надати педагогічно доцільну спрямованість, а вихованню – реальний соціально-культурний зміст.
13
SABAT, Nadia, та Natalia SABAT. "ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА". Освітні обрії 48, № 1 (29 березня 2019): 61–65. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.61-65.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито роль духовно-моральних цінностей у професійному становленні особистості майбутнього соціального працівника. Охарактеризовано соціальну роботу як особливий вид діяльності, що базується на принципах гуманізму, віри у власні сили людини, визнання права кожного на самовизначення, створення рівних можливостей. Доведено, що у практичній діяльності соціального працівника разом з професійними знаннями вагому роль відіграють особистісно-моральні якості: чесність, совість, об’єктивність, справедливість, тактовність, пильність і спостережливість, толерантність, витримка і самовладання, доброта, любов до людей, терпіння, комунікабельність, оптимізм; розкрито сутність основних з них. Простежено зв’язок духовно-моральних цінностей соціального працівника з його ціннісними орієнтаціями. Охарактеризовано засоби формування духовно-моральних цінностей у процесі фахової підготовки майбутнього соціального працівника.
14
Ороновська, Л. Д. "СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4911.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено сутність поняття духовності як системи цінностей, завдяки якій формується унікальна людська сутність. Виділено основні групи концепцій цінностей. Визначено компоненти у структурі духовності: моральний, пізнавальний, естетичний. Обґрунтовано єдність моральних, естетичних, пізнавальних цінностей, оскільки вони є сторонами єдиного цілісного духовного світовідношення. Зроблено висновок, що духовні цінності, як орієнтири, що відіграють роль ідеалу, з’ясовують світовідношення особистості і регулюють її поведінку.
15
Москальова, Л. Ю., та К. А. Дмитренко. "ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 164–75. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-164-175.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі становлення національної системи дошкільної освіти актуальною постає проблема цілісного розвитку й гармонійного виховання молодого покоління. В епоху стрімкого розвитку технічного прогресу стає помітним занепад загальнолюдських ціннісних орієнтацій. У статті окреслено вагоме значення формування морально-естетичних почуттів у дітей дошкільного віку та провідні наукові праці з досліджуваної проблеми. Наведено дефініції понять «почуття», «моральні почуття», «естетичні почуття», надано визначення поняття «морально-естетичні почуття», зважаючи на інтеграцію наведених вище дефініцій. Визначено, що процес формування морально-естетичних якостей є одним із виявів такого явища як калокагатія. Це обумовило висвітлення таких питань, як-от: формування емоційно-почуттєвої сфери у дітей дошкільного віку, передумови вивчення цієї проблеми на сучасному етапі, віднайдення нових шляхів реалізації виховних завдань.
У статті запропоновано ряд засобів формування морально-естетичних почуттів. Серед запропонованих засобів окреслено спільні види діяльності й різні види мистецтва, одним з провідних визначено музичне мистецтво. Це зумовило представлення сутнісної характеристики музичного мистецтва, й необхідність теоретичного обґрунтування його ефективності як засобу формування морально-естетичних почуттів у дітей дошкільного віку. У результаті було теоретично обґрунтовано ефективність музичного мистецтва як засобу виховання морально-естетичних почуттів у дітей дошкільного віку. Це обумовило визначення подальших перспектив дослідження, а саме нагальної потреби експериментальної перевірки теоретично опрацьованого матеріалу.
16
Костенко, М. Т. "Людська гідність як філософська проблема". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (6 квітня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.914.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню людської гідності як об’єкта сучасного етико-філософського дискурсу. Автор, враховуючи трансформаційні процеси у поглядах на людські цінності та права, визначає гідність як базову людську цінність, що визначає вектор розвитку її моральності, місця в суспільних відносинах. У статті здійснено філософсько-етичний аналіз людської гідності. Охарактеризовано її сутність, структурні елементи. Опрацьовано різноманіття підходів до тлумачення змісту гідності людини. У дослідженні детально висвітлено актуальну історико-філософську проблематику. Визначено методологічні принципи розуміння гідності людини як однієї з визначальних ідей існування громадянського суспільства. Опрацьовано та інтерпретовано доробок сучасних учених-філософів про людську гідність. Доведено, що людська гідність є духовним та моральним ідеалом, з якого випливають такі соціальні цінності, як свобода, справедливість, рівність. У статті завдяки опрацюванню сучасних наукових досліджень проілюстровано проблему формування людської гідності та її значення в соціумі. Наведено аналіз компонентів феномена гідності. Розкрито структуру та умови становлення гідності особистості. Описано такі складові частини гідності людини, як суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона та об’єктивна сторона. Акцентовано увагу на показниках гідності людини. Доведено, що почуття гідності відповідає таким показникам, як сформованість власного реалістичного образу «Я», мотивація досягнення, особливості вольової сфери. Автор доводить важливість поваги до гідності людини як невід’ємного атрибуту існування суспільства. У статті систематизовано численні характеристики гідності як найважливішої моральної якості та вищої цінності. Виявлено місце і значущість проблеми у філософсько-етичному напрямі. Визначено головні закономірності формування гідності людини. Поглиблено знання з етико-філософської проблематики людської гідності як ключової моральної цінності у становленні соціуму, нації, держави.
17
Макарова, Ірина. "Особливості ціннісних орієнтацій студентів різних фахів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 130–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-130-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є визначити відмінностей в ціннісних орієнтаціях у групі респондентів раннього дорослого віку. У статті розглянуті підходи сучасних вивчень у розгляданні проблематики морально-психологічних проблем в різних напрямках вивчення особистості. Основна увага приділяється процесу становлення особистості, яка розуміється як духовно-моральний розвиток. Відзначено, що змістоутворююча активність може бути вектором ціннісної спрямованості особистості, що характеризує основоположні орієнтації груп людей на ті чи інші цінності, а розгортання змістоутворюючої активності, пов'язане з побудовою внутрішньої ієрархії особистісних цінностей (смислів), також вказали про відмінності соціальної моралі й особистісної моральності (та відповідних норм). В результаті емпіричного дослідження ми виявили, що досліджувані в групах відрізняються один від одного ціннісними детермінантами особистості і поведінковими особливостями.
18
Жирун, О. А. "Моральна свідомість у професійному становленні". Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, № 1 (31) (2011): 109–12.
Знайти повний текст джерела
19
Гринькова, Надія, та Жанна Стельмашук. "ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: ЗАСАДНИЧІ ПОЛОЖЕННЯ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 158–65. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.421.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичні та практичні аспекти формування етичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи. Узагальнено, що етична компетентність педагога презентує важливі регулятори, цінності і рушійні сили його педагогічної діяльності, що відображаються у принципах, звичках, традиціях як професійної діяльності, так і стають світоглядною основою життя, закріплюючись у свідомій морально-етичній поведінці. Виокремлено структурні компоненти етичної компетентності майбутнього педагога: когнітивний, емоційний, мотиваційний та поведінковий. Схарактеризовано показники сформованості етичної компетентності у майбутнього учителя.
Констатовано, що важливим напрямами роботи щодо становлення етичної компетентності у майбутніх учителів початкової школи є: удосконалення змісту навчальних дисциплін; систематична та цілеспрямована робота кураторів академічних груп з виховання студентської молоді, прищеплення їм звичок моральних вчинків та поведінки; залучення студентів до діяльності у проблемних групах та наукових гуртках.
Зроблено висновок, що важливими умовами становлення етичної компетентності майбутнього педагога є: побудова суб’єкт-суб’єктної взаємодії між викладачем і студентом на основі діалогічного підходу, принципів гуманізму, демократизму, співробітництва, співтворчості, співдіяльності; ставлення до студента як до особистості, партнера, врахування його інтересів, можливостей, потреб; пошук нових шляхів інтенсифікації та оптимізації педагогічного процесу у закладах вищої освіти.
20
Lyadneva, Anastasiya. "Аналіз постаті благодійника у філософській думці кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 43–52. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження філософсько-методологічних основ благодійності зумовлене необхідністю осмислення новочасного шляху її становлення, розвитку, набуття нових форм і, найголовніше, – її впливу, який вона здійснює у сферах соціального буття людини. Здійснено спробу проаналізувати феномен благодійності та основні мотиваційні аспекти благодійної та філантропічної діяльності ХVІІІ – початку ХХІ ст. Розглянуто постать благодійника з позиції його персоніфікованих факторів благодіяння. Охарактеризовано різні аспекти реалізації та соціального впливу благодійності під кутом зору нетрадиційних філософських поглядів А. Маслоу, теорії соціального інтересу А. Адлера, прихильників альтруїстичних теорій, що дало можливість сформулювати світогляд благодійника у світлі самоорієнтованого блага. Автором зроблена спроба з’ясувати співвідношення раціонального та ірраціонального у моральній складовій благодіяння. Аналізується природа моральної константи благодійності з позицій альтруїзму та егоїзму.
21
Гринькова, Надія Михайлівна. "ДО ПРОБЛЕМИ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 125–31. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.305.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті схарактеризовано зміст та особливості духовно-морального виховання студентів педагогічних закладів вищої освіти, визначені вікові особливості студентської молоді, які необхідно враховувати у процесі організації їхнього духовно-морального становлення. Проведений аналіз сучасних нормативно-правових документів з питань освіти дав змогу констатувати, що важливою складовою особистої готовності до педагогічної діяльності є низка морально-етичних вимог, які ставляться перед майбутніми педагогами. З’ясовано, що у процесі духовно-морального виховання відбувається становлення духовної, емоційної та світоглядної сфер людини на основі засвоєння загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей. Визначено, що з цією метою потрібно, насамперед, забезпечити умови для прилучення студентської молоді до культури, традицій, цінностей українського народу. Констатовано, що важлива роль у процесі духовно-морального становлення майбутніх педагогів належить викладачу, який має забезпечити професійне керівництво виховним процесом студента, інтегруючи його з фаховою підготовкою. Виокремлено три рівні організації духовно-морального виховання студентської молоді: мікрорівень, мезорівень та макрорівень. Підкреслено, що важливе значення для духовно-морально виховання студентів відіграє волонтерсько дяльність. Зроблено висновок про те, що організація духовно-морального виховання студентської молоді в закладах вищої освіти потребує трансформації та вдосконалення.
22
Prokhorchuk, Polina. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 68–73. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.68-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Володіння нормами загальної та професійної культури представлені в статті як важливі якості сучасного фахівця, необхідні для успішного розвитку його особистісної та професійної кар’єри. Обґрунтовано необхідність розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів, як фахівців, професійна діяльність яких пов’язана з образотворчою діяльністю, покликаних створювати візуальні художні образи та оперувати ними. Здійснено аналіз сутності понять «професійна культура» та «педагогічні умови». Зазначено, що в сучасній науково-педагогічній літературі існують різні визначення названих понять. Показано різні погляди сучасних дослідників на обґрунтування сутності поняття «педагогічні умови формування професійно-етичної культури». З’ясовано, що цей педагогічний феномен пояснюється здебільшого як: сукупність дій, спрямованих на поетапне моделювання й ефективне функціонування процесу становлення й розвитку належного рівня професійно-етичної культури; процес становлення особистості в результаті об’єктивного впливу спадковості, середовища, виховання, самовиховання й педагогічного управління індивідуальним становленням людської особистості. У результаті наукового аналізу психолого-педагогічної літератури виявлено й охарактеризовано основні педагогічні умови, що забезпечують процес формування професійної, етичної, моральної та професійно-етичної культури. Узагальнення поглядів учених дало змогу зробити висновок про те, що найбільш оптимальними для організації професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів можуть бути: вдосконалення знань про механізми творчого саморозвитку, використання інноваційних технологій для формування професійних умінь і навичок, формування позитивної мотивації до професійного успіху.
23
Онищук, Ірина Анатоліївна. "РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ЗДО В КОНЦЕПЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 200–206. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.188.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на сучасному етапі становлення вищої освіти. Зокрема, особлива увага надається проблемі розвитку особистості майбутнього фахівця, в тому числі його культури самовираження в концепції інноваційного функціонування закладів вищої освіти. Висвітлюються результати аналізу наукових праць провідних науковців присвячені інноваційній освіти майбутніх педагогів. На цій основі з’ясовується сутність та зміст дефініцій «інноваційність», «інноватика», «інноваційна діяльність», «інноваційна педагогічна діяльність», «інноваційна педагогічна діяльність майбутнього вихователя ЗДО», «особистісне зростання майбутнього вихователя ЗДО».
Особливе місце надається проблемі розвитку особистості студентської молоді її морально-духовному становленні в сучасному закладі вищої освіти. Обґрунтовано, що впровадження педагогічної інноватики в освітній процес ЗВО є запорукою розвитку культури самовираження майбутнього фахівця. Феномен «культура самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» тлумачиться як особливості (відмінні від інших людей властивості особистості), способи (систематизовану сукупність дій, використаних для досягнення мети), результати (проміжні та кінцеві продукти) самоорганізованої професійної діяльності. Зазначається також, що концепція дослідження забезпечується єдністю методологічного, теоретичного та методичного аспектів. Здійснено висновки дослідження та окреслено його перспективи.
24
Tanko, Tetiana. "Духовно-моральні цінності як ознака професіоналізму вихователя сучасного закладу дошкільної освіти". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 126–32. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.126-132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується проблема духовно-моральних цінностей майбутніх вихователів ЗДО, розкривається їх зміст, узаємозв’язок і взаємодія, розглядається нова модель їхньої професійної підготовки, що спрямована на створення умов саморозвитку, самореалізації, становлення духовності особистості. Наголошується, що майбутнє суспільства багато в чому залежить саме від того, з якими духовно-моральними ідеалами й цінностями ввійдуть наші діти сьогодні. Становлення особистості, становлення ціннісних орієнтирів формування і розвиток дитини в сучасному соціопросторі, обумовлені соціальними впливами, характером суспільства, у якому вона живе, атмосферою сім’ї, навчально-виховним середовищем дошкільного освітнього закладу, світом її розваг, інтересів, звичаїв і традицій. Підкреслюється, що основним завданням дошкільної освіти, зокрема вихователя дітей дошкільного віку є озброєння дитини не стільки системою галузевих знань, скільки наукою життя, створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності ціннісного ставлення до Природи, Культури, Людей, Самого Себе. Зосереджується увага на тому, що виховання духовно-моральних цінностей у майбутніх вихователів має бути спрямоване на вирішення однієї з найактуальніших проблем сучасності – виховання живої чистої душі дитини через духовне наставництво, духовну взаємодію, через організований полікультурний простір, який сприяє гармонізації дитячого серця, формуванню внутрішнього світу підростаючої людини. У зв’язку з цим постає надзвичайно важливе завдання – виховання духовно-морального ідеалу майбутнього вихователя під час навчання в педагогічному ЗВО.
25
КИЗИЛОВА, Віталіна. "СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ РИС УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В КАЗКОВОМУ ЦИКЛІ МАРИНИ ПАВЛЕНКО «ПІВТОРА БАЖАННЯ. КАЗКИ З ЯЛОСОВЕТИНОЇ СКРИНІ»". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто специфіку репрезентації рис українського національ- ного характеру в циклі казок Марини Павленко «Півтора бажання. Казки з Ялосоветиної скрині». Окреслено стан дослідження проблеми у вітчизняному літературознавстві. Засто- совано системний, історико-типологічний та культурно-історичний методи дослідження. Наголошено на актуальності теми, пов’язаної з активізацією в українському суспіль- стві процесів націєтворчості, самопошуку, духовного та соціального зміцніння, становлення громадянськості, морально-етичного змужніння. Відзначено, що художній твір містить у собі інформацію про етнопсихологічні особливості народу, а письменник відтворює дух народу через власні думки й почуття. Національний характер у творах художньої літератури увираз- нює психологію поведінки, моральні стереотипи, оголює глибинний емоційний пласт, больові точки історичної пам’яті та долі народу. З’ясовано, що казки Марини Павленко мають виразну адресність (для дітей дошкіль- ного й молодшого шкільного віку). Вони транслюють морально-етичні цінності українського народу, знайомлять читачів із особливостями національного життя й унікального буття особистостей, відмінних від рис інших середовищ. Пріоритетними в зображенні письменниці стали герої, наділені волелюбством, кмітливістю, відповідальністю, сміливістю, щедрістю, гостинністю, охайністю. Елементи казкової поетики допомогли Марині Павленко уникнути відкритої дидактики, продемонструвати синтез фольклорної й літературної традиції, сво- єрідність художнього світу літературної казки, позначену особливостями фантастики й авторської позиції, засвідчивши в такий спосіб розвиток літературної казкової системи та національний характер літератури. Визначено, що перспективним напрямом подальших наукових студій може стати комп- лексне осмислення масиву різножанрових новітніх українських творів для дітей та юнацтва щодо своєрідності репрезентації в них рис національного характеру українця, з’ясування їх стильової своєрідності, виявлення інтертекстуальних зв’язків з християнською й народно- поетичною традицією.
26
Шепель, Марина. "Роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів". New pedagogical thought 107, № 3 (7 грудня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-127-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно феномена кураторства, функцій та якостей куратора, критеріїв ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора. Обґрунтовано терміни «куратор», «тьютор», «ментор», запропоновано авторське визначення поняття «діяльність куратора». Закцентовано увагу на тому, що для розвитку високих моральних якостей здобувачів освіти в Одеському національному технологічному університеті створено Інститут культури, а також діє Інститут кураторів, що допомагає кураторам академічних груп у роботі зі студентами. Звертається увага на те, що виконуючи функції куратора на факультеті інноваційних технологій харчування і ресторанно-готельного бізнесу, авторка статті приділяє особливу увагу патріотичному вихованню молоді, прищепленню любові до українських традицій та поваги до традицій інших країн. Зазначено, що становлення особистості майбутнього фахівця розпочинається на етапі самовизначення, продовжується на етапі самоідентифікації, а завершується на етапі самореалізації.
27
Rogalska, Ya V., I. V. Kubei, T. A. Vorontsova, L. A. Volyanska, U. M. Mudrik, N. M. Yarema та K. T. Glushko. "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ЛІТНЬОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ". Медична освіта, № 4 (8 жовтня 2018): 89–92. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9356.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – підвищити ефективність та якість навчання студентів шляхом оптимізації практичної підготовки майбутніх лікарів під час проходження літньої виробничої практики.
Основна частина. Перед вищою медичною освітою стоїть завдання – забезпечити високу професійну підготовку фахівців. Виробнича практика студентів є однією з форм навчального процесу і його суттєвою складовою частиною. Велику роль у становленні особистості майбутнього лікаря відіграє формування ціннісного ставлення до людського життя. Працюючи зі студентами, доцільно акцентувати увагу на тому, що специфіка їх майбутньої професійної діяльності потребує пріоритетного прояву таких моральних якостей, як гуманність, емпатійність, толерантність, чесність, а надто в роботі з такими категоріями, як діти, люди з особливими потребами, безнадійно хворі тощо. В процесі професійної освіти студентів-медиків підготовка різноманітних заходів волонтерських загонів сприяє формуванню людяності, співчуття, навиків психологічної підтримки та спілкування з особливою категорією пацієнтів. Як приклад, наш досвід роботи студентів-медиків у Тернопільському обласному спеціалізованому будинку дитини та соціальному центрі ТБФ “Карітас” під час проходження літньої виробничої практики.
Висновок. Формування моральних якостей студентів вищих медичних навчальних закладів – основа особистісного становлення і потребує розробки конкретної моделі та залучення до навчально-виховної роботи різноманітних методик та підходів, рекомендуємо долучати студентів у період літньої виробничої практики до різноманітних заходів волонтерських загонів (відвідування дитячих будинків, онкологічних лікарень для дітей, соціальних організацій тощо) в рамках конструктивного співробітництва.
28
УСКОВА, Альона. "ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 476–83. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-476-483.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто духовно-моральні ціннісні орієнтації, які спрямовують здобувачів освіти на розвиток духовно-морального світогляду особистості, який допомагатиме протягом життя та в професійному зростанні. Визначено основні виховні проблеми під час розвитку духовно-морального світогляду здобувачів хореографічної освіти в сучасному закладі вищої педагогічної освіти, що нададуть можливість коригувати роботу при проведенні виховних заходів спрямованих як на особистість, так і на її професійне зростання. Проаналізовано літературу сучасних українських і зарубіжних науковців ( І. Бех, Л. Виготський Р. Гіпсон, Л. Москальова, Г. Шевченко, Е. Помиткін, Є. Уілсон), що спрямували наше дослідження на подальше визначення сутності поняття "духовно-моральний світогляд особистості здобувачів хореографічної освіти". Можемо стверджувати, що духовність та моральність існують в цілісному поєднанні, яке надає можливість генерувати нероздільну й гармонійну особистість.Аналіз наукових джерел під кутом зору досліджуваної проблеми сприяв визначенню теоретичних аспектів розвитку духовно-морального світогляду студентської молоді, а саме майбутніх хореографів, що допоможуть внести корективи в освітній процес ЗВО. У статті охарактеризовано особливості реалізації основних завдань із розвитку духовно-морального світогляду особистості здобувача хореографічної освіти в закладі вищої педагогічної освіти. Особливу увагу ми приділили питанню розвитку духовно-морального світогляду майбутнього хореографа як важливої якості становлення професійної особистості; схарактеризували міфологічний, філософський, релігійний, науковий, мистецький світогляди. Опрацьовані нами види світоглядів сприяють розвитку творчих здібностей, духовної врівноваженості та підтримки внутрішнього розпорядку майбутніх хореографів, тісно пов'язані з розвитком будь-якого світогляду, який безпосередньо спонукає до безперервного зростання та набуття певного професійного досвіду. Ключові слова: духовність, моральність, світогляд, духовно-моральний світогляд.
29
Афанасенко, В. С., та В. І. Пасічник. "Шляхи реалізації перспективної моделі фахівця морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України в умовах переходу на стандарти НАТО". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 121–31. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито актуальність реалізації перспективної моделі фахівця морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України в умовах переходу на стандарти НАТО, наведено результати теоретичних і емпіричних досліджень щодо виявлення основних соціально-психологічних чинників, які визначають успішність процесу професійного становлення зазначеного фахівця та на їх основі обґрунтовано шляхи реалізації перспективної моделі цього фахівця.
30
Mironov, Andrey V. "Противоречия элитарного сознания в условиях социального кризиса". Вопросы элитологии 2, № 4 (29 грудня 2021): 50–62. http://dx.doi.org/10.46539/elit.v2i4.84.
Повний текст джерелаАнотація:
Возникающие противоречия в сфере взаимоотношений внутри элитарной корпоративности оказывают существенное воздействие на общественную атмосферу в социуме. Ситуация усложняется в том случае, если смена моральных и социальных парадигм совпадает во времени с неустойчивостью государственных институтов, обусловленной следующими факторами: борьбой за сферы влияния вновь сформировавшихся элитарных альянсов и традиционных коалиций, определяющих ментальные векторы общественного развития; клановым противостоянием между различными элитарными группами, обусловленной авторитарными формами правления; сменой ценностных ориентаций, как внутри элитарной прослойки, так и большинством населения, мотивированной превалированием латентных доминант над утратившими значение официальными декларациями. В исследовании выдвигается гипотеза, что нравственная альтернативы, формирующаяся внутри элитарных групп, есть следствие трансформации моральной модели, происходящей в социуме в результате нарастающего социального кризиса. Рассматривается поливариантная ситуация в становлении ценностной шкалы в элитарных группах, имевшая место в древнем Риме времен перехода от республиканских идеалов к императорским формам правления. В основе методологии исследования используется метод историко-сравнительного анализа, позволяющий выявить причины нравственной трансформации в элитарном сознании.
31
Pichuhina, Iryna S. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВЕБІНАРІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У НЕФОРМАЛЬНІЙ ОСВІТІ ДОРОСЛИХ". Information Technologies and Learning Tools 43, № 5 (22 жовтня 2014): 94–103. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v43i5.1134.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою цієї роботи є розгляд особливостей застосування вебінарів для розвитку духовно-моральних цінностей в неформальній освіті дорослих. Актуалізація проблеми формування духовності пов’язана із сучасними вимогами до моральних якостей дорослих, що випливає з їх особливої функції в суспільстві щодо можливостей впливати на формування і становлення духовних цінностей підростаючого покоління. Проведення психолого-педагогічних семінарів, лекцій, консультацій для дорослих щодо особистих проблем, які виникають внаслідок непорозуміння або втрати головних моральних якостей людини, у режимі оn-line є актуальним і затребуваним. Формою такого спілкування пропонується розглянути вебінар як один з інструментів застосування інформаційно-комунікаційних технологій в неформальній освіті дорослих.
32
Lokhvytska, Liubov. "КОНСТРУКТ «МОРАЛЬНІ СУДЖЕННЯ» У СТАНОВЛЕННІ САМОСВІДОМОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ: АНАЛІЗ ПЕРВИННИХ РЕЗУЛЬТАТІВ". Psycholinguistics in a Modern World 15 (25 грудня 2020): 176–79. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2020-15-176-179.
Повний текст джерелаАнотація:
The analysis of primary results of realization by preschool age children of the moral norms presented in the verbal form – moral judgments is offered. Notion “moral judgments” is defined in the context of considering the cognitive component of moral consciousness. On the basis of the conducted methods «History», «Conversation» (modified by G. Uruntayeva and Y. Afonkina) the average indicators on the sample on all scales regarding children’s understanding of the essence of the following 12 moral qualities: «kindness», «anger», «lying», «honesty», «generosity», «greed», «rudeness», «politeness», «sensitivity», «cruelty», «boastfulness» and «modesty» are determined. The obtained results demonstrated that the majority of senior preschoolers, expressing moral and evaluative judgments, have a vocabulary that nominates moral concepts. According to the method «Story drawings» (modified by the same authors) the levels of children’s awareness of moral qualities and the ability to determine morality in specific life situations based on verbalization of the essence of moral events are determined.
33
Печеранський, І. П. "Енергетична етика – прикладна етика чи не завжди етика?" Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (5 грудня 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.15421/272015.
Повний текст джерелаАнотація:
У процесі з’ясування предметної специфіки енергетичної етики було доведено, що, незважаючи на тривалий період актуалізації моральних питань, пов’язаних з енергетичними рішеннями у глобальному та національному масштабах, її дослідницьке поле починає формуватися лише на початку ХХІ ст. й досі цей процес триває. Розглянуто моральні колізії, які закладено у питаннях виробництва й вжитку енергії, енергетичної безпеки, наявних ініціатив у царині енергоефективності та отримання чистої енергії з поновлюваних джерел, а також пов’язаних із розвитком енергетичної галузі як такої.
Наголошено, що сьогодні не існує універсального керівництва чи посібника з енергетичної етики, як і жодного базового документа, який би об’єднав різні підходи та теми. У західній науці домінує тенденція до об’єднання концепту енергетичної етики та системи енергетичної справедливості, що не зовсім вірно з огляду на дезорганізованість енергетичної етики як сфери досліджень. Пріоритетним напрямком у межах студій з енергетичної етики залишається концептуалізація та стандартизація термінології.
Аналіз дослідницького поля енергетичної етики й відсутність стандартизованого керівництва для створення етичних приписів до дій не дають підстави говорити про існування прикладної енергетичної етики як галузі. Тому для багатьох фахівців з енергетичних питань енергетична етика не є етикою по своїй суті, а для дослідників, які розглядають етичні аспекти, зазначена галузь перебуває у процесі становлення як етико-прикладне та проектно-орієнтоване знання, вибудовуючи архітектоніку та організаційно-методологічні засади.
34
Шкуратов, Владимир Александрович, Ольга Юрьевна Михайлова та Татьяна Анатольевна Котова. "Проблемы изучения отношения к жизни и смерти в юридической психологии". Российский психологический журнал 9, № 2 (30 червня 2012): 16–22. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2012.2.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу психолого-правовых аспектов экзистенциально-гуманистической проблематики. Показано, что в настоящее время проблемы отношения к жизни и смерти в юридической психологии рассматриваются преимущественно в связи с запросами практики. Между тем изучение этих проблем представляется весьма актуальным в связи с необходимостью познания основных закономерностей становления человека как высокоорганизованного существа, морально-этической основы его бытия.
35
Яковлев, А. А. "Fragments of Moral Theology in John Locke’s Notebooks." Диалог со временем, no. 76(76) (August 17, 2021): 444–51. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2021.76.76.022.
Повний текст джерелаАнотація:
Согласно Локку, «закон морали» столь же важен для спасения, как «закон дел» и «закон веры», и предполагает неукоснительное исполнение всех моральных предписаний, возвещенных в Евангелии. Локк также считал неприемлемой «слепую веру» и противопоставлял ей веру ясную и понятную, рациональную и просвещенную, открыто и свободно исповедуемую любым человеком. В ответе на вопрос, как и в каком интеллектуальном контексте происходило становление моральной теологии Локка, свою роль могут сыграть не только основные теологические тексты философа, но и его записные книжки (1692–1698). According to Locke the Law of Morality is crucial for Salvation, in the same way as the Law of Works and the Law of Faith, requiring full observance of all moral precepts delivered in the Gospel. Locke also deemed unacceptable the so called “implicit” or blind faith, and contrasted it with the Faith plain and explicit, rational and enlightened, openly and freely professed by any believing person. The content of his notebooks (1692–1698), as well as Philosopher’s main theological works, may be of help in tracing how and in what intellectual context occurred the making-up of his Moral Theology.
36
Popyk, Nadia. "УЧАСТЬ СТУДЕНТІВ ВУЗІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ВОЛОНТЕРСЬКОМУ РУСІ (1992-2014 РР.)". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 115–23. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-115-123.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в аналізі дослідження студентського волонтерського руху в Україні. Висвітлено становлення волонтерської діяльності у соціальній, освітній та безпековій сферах України. З кінця ХХ ст. український соціум формує нове громадянське суспільство, яке реалізовує процеси соціально-правової держави. У роки незалежності в Україні виникли і розгорнули свою діяльність велика кількість громадських і благодійних організацій, які розв’язують актуальні для суспільства завдання: допомагають найбільш уразливим категоріям населення (інвалідам, літнім людям, дітям-сиротам, неблагополучним сім’ям тощо). Допомога населенню у морально-психологічній підтримці зростала та залежала від суспільно-політичного, економічного життя та безпеки України. До вирішення проблем, які стояли на шляху до демократично розвиненої держави, залучалися всі верстви населення, чи не найчисельнішими серед яких було студентство. У закладах вищої освіти України (ЗВО) серед студентства розвивається волонтерський рух. Його завданнями виступає соціально-педагогічна робота у різних напрямах, яка сприяє професійному становленню студентів, формує певні життєві позиції, сприяє їх саморозвитку та самореалізації. Вагомим внеском молоді у розвиток волонтерського руху є добровільна участь у зоні АТО студентів українських ЗВО. Адже кульмінаційним моментом розвитку волонтерської діяльності став кінець 2013 р. – початок 2014 р. У цей час на долю України випало не одне випробування: Революція Гідності, анексія Криму Росією, війна на Сході. У таких умовах чільне місце у житті студентства посіло військово-патріотичне виховання та волонтерська робота. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, системності, україноцентризму, авторської об’єктивності та загальнонаукових методах. Наукова новизна полягає у дослідженні виникнення волонтерського руху в Україні та власному контексті участі у цьому процесі волонтерських організацій.
37
Guzynets, Olesіa. "Чинники впливу на виховання духовно-релігійних цінностей студентської молоді". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 292–97. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.292-297.
Повний текст джерелаАнотація:
Обгрунтовано, що духовно-релігійне виховання є складним та багатогранним явищем. Висвітлено погляди науковців на розуміння духовних та релігійних цінностей. Метою статті є аналіз сутності духовно-релігійного виховання та чинників впливу на формування духовно-релігійних цінностей молоді. Показано, що загальнолюдські моральні істини розроблялися і збагачувалися завдяки релігії. Проаналізовано сутність духовно-релігійного виховання, як процес становлення системи духовних цінностей особистості, що призводить до включення її внутрішніх механізмів саморозвитку. Виявлено, що даний феномен потребує різноманітних підходів для його вивчення. Розглянуто соціологічний, психологічний, феноменологічний, середовищний, аксіологічний підходи до духовно-релігійного виховання.
38
Блискун, Олена. "Специфіка становлення ціннісно-смислової сфери молоді в процесі її реінтеграції". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-18-27.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається проблема становлення ціннісно-смислової сфери молоді в процесі її реінтеграції. Показано, що проблема ціннісно-смислової сфери особистості є надзвичайно складною, адже чинники, які впливають на процес її становлення володіють як позитивним, так і негативним змістом. Інформаційне сучасне суспільство має ту особливість, що речі перетворюються у знаки, думки – в інформацію, а людина – у робота; полегшуючи своє життя за рахунок розвитку техніки, молодь втрачає духовні цінності і здатність усвідомлювати наслідки результатів своєї діяльності, вона стає більш раціоналістичною і прагматичною. У теперішніх умовах тотальної інформатизації суспільства для психологічної науки особливої уваги набуває пошук таких механізмів розвитку молодої людини, які б дали їй можливість досягти повної реалізації своєї індивідуальності у відповідності до людської сутності, яка моделює свій ціннісний світ і орієнтується на ідеальні зразки людського буття. Все це створює дуже строкатий і об'єктивно важкий для психологічного аналізу фон становлення ціннісно-смислової сфери особистості.До того ж, в умовах ускладнення і розширення інформаційного простору відбувається складний процес знецінення естетичних, моральних, інтелектуальних цінностей.
39
Antonenko, Tetiana. "Сутнісна характеристика структурно-функціональної моделі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього педагога". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 214–22. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.214-222.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців.Розглядається структурно-функціональна модель та програма станов¬лення ціннісно-смислової сфери особистості. Онтологічний контекст дослідження цінніс¬но-смислового виміру людини, використання наукових положень методології соціального конструктивізму зумовили розгляд особистості як суб’єкта-творця в процесі власної життєдіяльності. Це дозволило в якості провідних методологічних підходів до розробки моделі ціннісно-смислової сфери особистості обрати системний, діяльнісний, суб’єктний, синергетичний, феноменологічний, герменевтичний, які розглядаються як комплементарні (взаємодоповнювані). Представлена модель ціннісно-смислової сфери особистості включає концептуальний, змістовно-технологічний, критеріально-результативний блоки та ґрун¬тується на низці відповідних принципів. Важливим складником змістовно-технологічного блоку моделі є програма становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх фахівців, яка передбачає відповідне змістовне наповнення та реалізацію завдяки певним технологіям, формам та методам роботи. Представлені критерії оцінки ефективності програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості.Зміст програми акцентує увагу на цілеспрямованій роботі щодо актуалізації соціально-рольових позицій майбутніх педагогів з метою підвищення їхніх зв’язків із показниками глибинних духовно-моральних цінностей; актуалізації цінностей професійного образу світу.
40
Бураков, Юрій Васильович, та Олександр Анатолійович Томчук. "ВІДРОДЖЕННЯ КАПЕЛАНСТВА В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ВІЙСЬКУ". Військово-науковий вісник, № 36 (16 листопада 2021): 27–44. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.36.2021.27-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується процес відродження капеланства у сучасному українському війську. Пропонується історична періодизація цього явища. Наголошується, що Інститут військових капеланів для ЗС України виник із волонтерської душпастирської служби. Сотні священників-волонтерів після нападу Російської Федерації на Україну, анексії Криму та окупації районів Донецької та Луганської областей, разом із добробатами вирушили на Схід України з метою захисту й відсічі російському агресору. Розглядається становлення нормативно-правової бази капеланської служби. Констатується, що відродження душпастирської служби є серйозною духовною основою зміцнення морально-психологічного стану військ, згуртування військових колективів і успішного виконання бойових завдань.
41
V.M., Kalashniuk, and Melnyk L.V. "AESTHETIC STATUS OF PERSONALITY." Pedagogical sciences, no. 86 (March 25, 2019): 257–61. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-86-49.
Повний текст джерела
42
Buturlova, V. V. "INTERPRETATION OF MAHABHARATA AS A WAY OF MORAL BECOMING OF A CHILD’S PERSONALITY." “Educational bulletin “Consciousness” 22, no. 5 (May 10, 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.26787/nydha-2686-6846-2020-22-5-24-30.
Повний текст джерела
43
Sundukova, Irina. "Упевненість у собі як умова психічного здоровʼя юнаків на уроках фізичної культури". Physical education, sports and health culture in modern society, № 1 (45) (24 травня 2019): 71–76. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-71-76.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. На основі теоретичного аналізу з’ясовано, що впевненість у собі впливає на психічне здоров’я учнів та їхнє емоційне благополуччя. Упевненість у собі – це позитивне інтегроване ставлення до власних можливостей, що зумовлюється особливостями особистісного розвитку, становленням самосвідомості, подоланням залежності особистості від зовнішньої детермінації, узгодженням Я-реального та Я-ідеального. Натомість причиною формування невпевненості в собі й депресивних розладів особистості є переважання про- цесів гальмування над процесами збудження, що призводить до формування «гальмівної особистості», не здатної до відкритого вираження своїх почуттів, бажань і потреб. Результати. Визначено такі характеристики психічно здорової й упевненої в собі особистості: відкритість, невербальне спілкування, віра у власні сили, спонтанне вираження почуттів, самоздійснення «тут і зараз». Систематичні заняття фізичною культурою спонукають учнів не лише до ведення здорового способу життя, а й розвивають здатність адекватно оцінювати можливості своєї особистості; формують упевненість у собі та своїх фізичних і моральних силах; сприяють умінню налагоджувати позитивний емоційний зв’язок у взаємодії з партнерами у фізкультурній діяльності; розвивають здатності управ- ляти своїми переживаннями та негативними емоційними станими. Установлено, що більшість респондентів мають середній рівень упевненості в собі, що виявляється в помірному вираженні цілеспрямованості й наполегливості. Старшокласники цього рівня доволі зважено ставляться до визначення своїх цілей та засобів, якими мають намір досягати поставленої мети. Висновки. Зазначено, що в процесі занять фізичною культурою в учнів зʼявляються інтерес і звичка до систематичного виконання фізичних вправ, розвиваються морально-вольові якості: сміливість, наполегливість, дисциплінованість, взаємодопомога, упевненість у собі та своїх можливостях тощо.
44
Данільченко, І. Р. "Кримінальна відповідальність за злочини проти інтересів сім'ї у країнах, що належать до романо-германської правової сім'ї". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (22 вересня 2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2406.
Повний текст джерелаАнотація:
Сім'я як соціальний інститут відіграє особливу роль у становленні та розвитку особистості кожної людини, а також суспільства загалом. Від благополуччя сім'ї, її міцності залежить соціальний прогрес суспільства, чисельність і якість населення. Саме в родині закладаються основні моральні, культурні цінності людини і норми поведінки. Сім'я, як будь-яке соціальне середовище, повинна перебувати в області державно-правового регулювання. Необхідність державної підтримки та захисту сім'ї визнається на загальносвітовому рівні, що свідчить про високий статус даного соціального інституту. Так, у частині 3 статті 16 Загальної декларації прав людини, ухваленої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, говориться про те, що «сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист із боку суспільства і держави».
В Україні регулювання й охорона сімейних відносин здійснюються також у рамках сімейного, цивільного, житлового, інших галузей права, які спрямовані на забезпечення її функціонування і надання стабільності. У свою чергу, безпосередня охорона інтересів сім'ї від найбільш суспільно небезпечних посягань, які можуть завдати їй істотної шкоди, забезпечується кримінальним законодавством, без якого захист інтересів даного інституту не може бути визнаний повноцінним.
Аналіз закордонного кримінального законодавства свідчить про наявність загальних підходів до охорони інтересів сім'ї та неповнолітніх і про національну специфіку законотворчого процесу та правозастосовної практики різних країн, які залежать від соціально-економічних, культурно-моральних, політико-правових та цілої низки інших чинників. Однак це не заважає зробити висновок про те, що норми Кримінального кодексу України в області охорони інтересів сім'ї та неповнолітніх загалом відповідають вимогам міжнародних стандартів і відображають загальний напрям сучасних правових тенденцій.
45
Колісник-Гуменюк, Ю. "Особливості гуманітарної підготовки в становленні професійних морально-етичних якостей майбутніх фахівців художнього профілю". Молодь і ринок, № 1 (156), січень (2018): 67–72.
Знайти повний текст джерела
46
Ворощук, Олексій, та Валентина Новікова. "РОЗВИТОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ З ПИТАНЬ ЗАДОВОЛЕННЯ РЕЛІГІЙНИХ ПОТРЕБ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У 1991–2017 РОКАХ". Воєнно-історичний вісник 42, № 4 (25 травня 2022): 89–104. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-42-4-89-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено деякі історичні аспекти трансформаційних процесів у розвитку нормативно-правової бази з питань задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України у період 1991–2017 років, а також їх роль у процесі становлення інституту військового духовенства (капеланської служби) Збройних Сил України.
Зокрема висвітлено сукупність нормативно-правових актів з питань задоволення релігійних потреб військовослужбовців, що регламентували діяльність представників релігійних організацій, а також визначали організацію та спрямованість діяльності структур Збройних Сил України, які відповідали за напрям душпастирської опіки військовослужбовців.
Ключові слова. Українська церква, військово-релігійні відносини, військове духовенство (капеланство), духовне виховання, душпастирська опіка, морально-психологічне забезпечення, задоволення релігійних потреб.
47
Кіян, Ольга. "Теоретико-практичні аспекти формування ціннісних орієнтацій та ставлень особистості підлітка в закладах загальної середньої освіти". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-134-140.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в контексті практичних аспектів виховання розкривається проблема формування ціннісних орієнтацій та ставлень особистості, що залишається однією із найактуальніших у педагогічній науці та шкільній практиці та є проблемою не лише освітянської галузі, а стосується всього суспільства. Ціннісна орієнтація сучасного виховного процесу вимагає вдумливого ставлення як до ідей, накопичених світовою і вітчизняною психолого-педагогічною наукою, так і до тих системних уявлень про становлення особистості, які здобуваються сьогоденними експериментальними пошуками. У статті проаналізовано проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості, акцентовано увагу на ідеях експериментальних закладів освіти та представлено результати теоретичних та практичних досліджень процесу становлення ціннісних орієнтацій особистості. У процесі виховання проблема формування загальнолюдських моральних цінностей залишається однією із найактуальніших у педагогічній науці та шкільній практиці. Практично у всіх законодавчих та нормативних документах саме виховання моральності визначається головним завданням освітнього процесу.
48
Потапчук, Тетяна, Марія Клепар та Ольга Фабрика-Процька. "МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.346.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення статусу мистецтва, зокрема, музичнoго, та рoзуміння діяльнісної перспективи впливу музики на мoральність та духoвність учня, допоможе розв’язати основне питання музично-педагогічної освіти, постулатом якої стає становлення особистості (інтелектуальне та художнє) як pезультат її самopoзвитку і poзвитку її твopчих пoтенцій, що забезпечить всебічну підгoтoвку молодшого шкoляpа.
Відомо, що музичне мистецтво має властивість не лише формувати емоційний досвід, але й просвітлювати, очищати людські переживання. Цей очищувальний вплив - катарсис - є доказом зв’язку музичної творчості з вищими людськими цінностями.
Музичне мистецтво перш за все мистецтво емоцій, проте це мистецтво здатне впливати на інтелектуальну сферу особистості, збагачуючи її знання про морально-духовні цінності. В цьому випадку музичний твір є джерелом інформації про художній світогляд певного періоду, напряму, національної школи митця.
Впливаючи на людину насамперед через переживання, музичне мистецтво володіє унікальною здатністю активізувати емоційну сприйнятливість, збагачувати досвід почувань, а, отже, всебічно розвивати особистість, її ціннісні установки, загальну культуру.
Завдяки морально-духовним цінностям, музичне мистецтво, особливо духовна музика, дає людині можливість пережити чуже життя як своє, збагатитися досвідом багатьох поколінь, зробити його фактом свого буття. Мистецтво спонукає до співпереживання (емпатії), співчуття, здатності зрозуміти емоційний стан іншої людини (синтонії), сприяє формуванню людських відносин, зокрема й морально-духовних цінностей.
Із усіх мистецтв, музика найбільш яскраво виражає сутність внутрішнього, особистісного життя людини, а значить і життя взагалі, оскільки самоспостереження є взагалі єдиним джерелом пізнання глибин буття.
49
Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ". Інноватика у вихованні, № 9 (10 червня 2019): 145–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.144.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито деякі історіографічні аспекти проблеми підготовки вчителів образотворчого мистецтва в Україні. Проаналізовано базові поняття дослідження: «готовність», «підготовка», «підготовка педагога», «професійна підготовка педагога», «професійна підготовка вчителя образотворчого мистецтва». На основі аналізу науково-педагогічної літератури виокремлено педагогів, що розглядали проблеми професійної підготовки фахівців у системі вищої освіти, психологічні аспекти професійного становлення вчителя, теоретичні та методичні підходи професійного становлення педагога, підготовку учителів образотворчого мистецтва. Окреслено найбільш значущі проблеми щодо підготовки педагогів образотворчого мистецтва, яких торкаються у своїх дослідженнях науковці, зокрема готовність вчителів до викладання дисциплін мистецького спрямування; формування творчих здібностей майбутніх учителів галузі мистецтва; складники професійної готовності майбутніх вчителів у галузі мистецької освіти (мотиваційний, когнітивний, ціннісно-естетичний, діяльнісно-технологічний, особистісно-рефлексивний); готовність майбутніх учителів мистецьких спеціальностей до професійного саморозвитку; формування професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; компоненти професійна культура вчителя образотворчого мистецтва (професійна мотивація, професійні знання, професійна майстерність); педагогічні умови щодо підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виховання морально-естетичних почуттів учнів (культурна сфера, інтеграційний підхід); застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; підготовка вчителів декоративно-прикладного мистецтва як складова підготовки педагогів образотворчого мистецтва.
50
Kulakova, Larysa, та Ruslan Kulakov. "ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 64–68. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.124.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з позицій сучасних теоретико-прикладних наукових досліджень висвітлюється проблема психологічного феномену особистісної гідності як складової моральної свідомості. У статті систематизовано численні характеристики гідності як найважливішої моральної якості, інтегративності людської реальності, вищої цінності. Визначено, як на державному рівні декларується гідність людини її захист у правовому полі. Здійснено аналіз останніх досліджень проблеми формування почуття власної гідності особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Визначено основні аспекти прояву почуття власної гідності особистості, а саме: як психологічний феномен і як особистісна диспозиція. Здійснено аналіз основних факторів, що впливають на формування у дитини самоповаги, адекватної самооцінки та почуття власної гідності (сім’я, батьки, соціальне оточення і т.д.). Зокрема, основну увагу зосереджено на важливості впливу дорослих та соціального оточення на формування цього психологічного конструкту. Встановлено основні етапи становлення почуття власної гідності дитини на прикладі піраміди основних потреб людини Маслоу.