Статті в журналах: "Моніторинг економічний"

1

Svydruk, I. I. "Соціально-економічні аспекти креативного менеджменту". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 108–11. http://dx.doi.org/10.15421/40280420.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено соціальні аспекти креативного менеджменту з позицій платформи соціально-економічної парадигми національної економіки та побудови соціально орієнтованого суспільства, заснованого на знаннях. Зазначено, що креативний менеджмент є багатокомпонентним управлінським впливом, пов'язаним із процесами генерування і впровадження у соціально-економічний простір нових ідей, заснованих на постійно оновлюваному знанні. Показано, що завданням інституційної підтримки креативного менеджменту є сприяння розвитку високотехнологічних галузей та інтеграція національної економіки у світове науково-інноваційне співтовариство. Креативність керівника проявляється у творчому ставленні до справи, вмінні критично бачити проблему та формулювати нові задачі перед підлеглими. Доведено, що наявність антагоністичних умов вимагає поєднання жорсткості та гнучкості в управлінні, дотримання принципів "обмежувального фактора" для забезпечення конструктивного вирішення проблеми. Зазначено, що в етичному контексті завданням креативного менеджменту стає управління кумулятивним накопиченням технологічних перетворень та постійний моніторинг можливості їх позитивного, негативного (зокрема, і небажані технологічні, екологічні, інформаційно-правові ефекти) чи різновекторного впливу на безперервне оновлення вихідних умов для подальших трансформацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Баторевич, Т. Б. "Формування стратегії регіонального розвитку. Теорія і практика. Економічний моніторинг як інструмент регіональної політики". Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки, № 9 (2003): 88–92.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Gorodianska, Larisa. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙ НА РІВЕНЬ ВІДТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (28 лютого 2019): 27–36. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0102.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті визначено загальну характеристику економічних ресурсів та напрями їх відтворення. Запропоновано класифікацію економічних ресурсів за видами; виокремлено категорію «відтворювані економічні ресурси», яку утворюють об’єкти основних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальний потенціал трудових ресурсів. Геополітичний конфлікт і негативні макропроцеси в країні призвели до суттєвого зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Проаналізовано напрями капіталовкладень підприємств у відтворення об’єктів економічних ресурсів, таких як основні засоби, нематеріальні ресурси (активи) та зростання рівня інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Визначено частки таких вкладень за роками. Дослідження статистичних даних та вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів показало, що відтворення інтелектуальних, нематеріальних і матеріальних ресурсів, а також інтелектуального потенціалу персоналу відбувається на досить низькому рівні. Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за їх частками виявив, що пріоритетним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти. Економічний аналіз показав, що економіка України залишається не сприйнятливою до науково-технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Висвітлено вплив різних факторів на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано потребу формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, яка має відбуватися з врахуванням основного фактору економічної динаміки – інновацій, які орієнтовані насамперед на зростання продуктивності праці. Запропоновано проведення прогнозування і моніторингу проблемних аспектів відтворення економічних ресурсів. Планування заходів відтворення дозволить вітчизняним інноваційно активним підприємствам досягти фінансової стабільності, сприятиме підвищенню результативності інтелектуальної праці та її впливу на економічне зростання країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Hrudzevych, Julia. "ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТРАПРЕНЕРСТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (27 вересня 2019): 81–89. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-81-89.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розроблено послідовність реалізації інтрапренерства на машинобудівних підприємствах, що включає аналізування потенціалу й доцільності впровадження інтрапренерства на підприємстві; формування організаційної культури інтрапренерства; розроблення організаційних засад і правового забезпечення впровадження інтрапренерства; створення структур підтримки інтрапренерства на підприємстві; експертне оцінювання, затвердження проекту, розроблення бізнес-плану відібраних ідей; створення інтрапренерської одиниці; розроблення системи стимулювання суб’єктів інтрапренерства, забезпечення ресурсами, підтримка, моніторинг діяльності інтрапренерської одиниці; реалізація проекту; аналізування результатів діяльності інтрапренерської одиниці. Автором запропоновано систему підтримки впровадження інтрапренерства на підприємстві, структуровану на адміністративний, культурно-стимулювальний, фінансово-економічний та ресурсний елементи. Подано схему ресурсного забезпечення інтрапренерського процесу на підприємстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Волкова Н.І.,к.е.н., доцент Задорожнюк Н.О., к.е.н., доцент. "ЕКОНОМІЧНІ СТУДІЇ – МЕЙНСТРІМ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-1.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розкрито сутність поняття «економічні студії» в контексті сучасної економічної теорії та практики господарювання. У широкому розумінні економічні дослідження - це поліконцептуальна система знань, розвиток якої пов’язаний з постійним виникненням, обґрунтуванням, розширенням впливу одних теорій, спростуванням інших та їх протистоянням. У більш вузькому розумінні економічні студії – це сукупність економічних, політичних, інформаційних та комунікаційних процесів та напрямків, що відбуваються на регіональному, національному та глобальному рівнях. Визначено місце економічних студій у сучасних наукових дослідженнях: економічному, політичному, інформаційному та комунікаційному напрямах. Запропоновано певну структуру економічних досліджень відповідно до сучасних наукових досліджень та актуальних проблем людства. Економічні студії як дисципліна складається з двох складових: наукових засад становлення та розвитку науки та дисципліни «Економічні студії», тобто вивчення фундаментальних змін; теоретичні основи становлення та розвитку економічних досліджень. Питання, які мають бути вирішені у повсякденному та економічному житті, потребують їх швидкого вирішення за допомогою постійного механізму. Основними компонентами економічних студій як навчальної дисципліни вважаються: інформаційне втручання – це сукупність цілеспрямованих заходів, що забезпечують канали розповсюдження та телекомунікації інформації про масові тенденції у заздалегідь визначеному режимі; розумна спеціалізація, що передбачає стимулювання інноваційної діяльності та впровадження інновацій, активізацію довгострокових структурних змін в економіці регіону з довгостроковою орієнтацією; регіональні студії – це складна категорія, яка має відношення до досліджень та моніторингу процесів, що відбуваються в регіоні. Регіональні студії можуть створити передумови для формування транснаціональних економічних та культурних зв’язків, що підтверджує тісний зв’язок між регіональними та економічними студіями. Міжнародні економічні організації також відіграють важливу роль - як всесвітню платформу для економічних студій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Bondarchuk, N. V., та L. M. Vasilyeva. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 168–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.168-178.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття спрямована на дослідження обліково-аналітичного забезпечення дебіторської заборгованості в сільськогосподарських підприємствах. Метою даної статті є комплексне дослідження теоретико-методичних положень щодо удосконалення обліково-аналітичного забезпечення дебіторської заборгованості в сільськогосподарських підприємствах. Визначено, що сільськогосподарські підприємства повинні постійно здійснювати моніторинг наявності та погашення дебіторської заборгованості. Такий постійний моніторинг управління дебіторською заборгованістю дозволяє не тільки ефективно розподіляти фінансові потоки, але й успішно прогнозувати основні зміни, уникати великої кількості проблем та підвищувати рівень конкурентоспроможності підприємств на сучасному ринку. Встановлено, що на величину дебіторської заборгованості підприємств впливає цілий ряд факторів, а саме: якість аналізу дебіторської заборгованості та послідовність у використанні його результатів, платіжна дисципліна покупців і загальний економічний стан галузей, до яких вони належать, система розрахунків, яка застосовується на підприємстві, умови договорів з контрагентами, умови розрахунків з покупцями та замовниками та інші. Розглянуто документи, в яких ведеться облік дебіторської заборгованості. Встановлено, що сучасна обліково-аналітична система дебіторської заборгованості не завжди надає повну, неупереджену облікову інформацію для проведення аналізу дебіторської заборгованості сільськогосподарських підприємств. Для забезпечення своєчасності та повноти обліку наявної дебіторської заборгованості запропоновано сільськогосподарським підприємствам використовувати такий регістр аналітичного обліку, як «Аналітична картка обліку договорів».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Білоус, Я. Ю., та Р. А. Галгаш. "Діагностика розвитку територіальних громад України: основні етапи і особливості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 58–64. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-58-65.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливим фактором успіху кожної громади є якість та ефективність управління її розвитком. У той же час, розробка, впровадження та реалізація результативного організаційного-економічного забезпечення розвитку територіальних громад (ТГ) потребує розробки та впровадження відповідних інструментів економічної та організаційно-управлінської діагностики, розробки відповідної методики діагностики розвитку територіальних громад. Метою статті є визначення особливостей та етапів діагностики розвитку територіальних громад України для ухвалення управлінських рішень. Для досягнення поставленої мети та у зв’язку з необхідністю діагностики розвитку територіальних громад як організаційно-економічної системи нами запропоновано проводити діагностику організаційної підсистеми, відносно якої може бути застосована організаційно-управлінська діагностика та економічну діагностику, до якої відповідно можна застосувати економічну діагностику. У свою чергу моніторинг зазначено одним із головних елементів організаційно-управлінської та економічної діагностики. Для аналізу організаційної підсистеми методологічною основою визначено системний підхід, який ґрунтується на дослідженні будь-якого економічного об’єкта як системи. У статі також проаналізовано систему управління територіальних громад з позиції теорії систем та теорії змін. Аналіз фундаментальних положень сучасних теорій управління, теорії змін, теорії систем та системного підходу, які присвячені системному аналізу об’єктів управління, характеристиці систем управління, визначенню функціональних складових систем управління тощо, дав можливість сформувати методологічний підхід до аналізу областей діагностики розвитку територіальних громад. На основі обґрунтування необхідності моніторингу та діагностики відповідних організаційної та економічної підсистем територіальних громад, пропонується застосовувати організаційну та економічну області діагностики розвитку територіальних громад. Застосування запропонованої у статті методики дасть змогу здійснити абсолютну та відносну діагностику розвитку територіальної громади як організаційно-економічної системи та дасть можливість визначити пріоритети управлінського впливу для розвитку територіальної громади за організаційними та економічними складовими.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Sveleba, N. A., та O. V. Major. "Податкові важелі впливу на формування організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфер послуг". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 112–15. http://dx.doi.org/10.15421/40280421.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто організаційно-економічний механізм розвитку підприємств сфери послуг, виділено його складники. Виявлено основні підходи щодо організації оподаткування підприємств сфери послуг у контексті стимулювання їх розвитку, які потребують поглибленого вивчення та наукового обґрунтування чинних методик сплати податків у підприємницькій діяльності. Визначено основні завдання формування та реалізації організаційно-економічного механізму розвитку підприємств сфери послуг, серед яких: забезпечення якості надаваних послуг, поповнення бюджетів державного та місцевого рівнів, залучення зовнішніх інвестицій, підвищення попиту на послуги, збільшення зайнятості населення, та підвищення якості внутрішньої інфраструктури. Визначено, що складність оподаткування підприємництва в Україні організаційного характеру криється в необхідності витрачання значного часу на здійснення обліку, нарахування та сплату податків, проходження перевірок, здачу звітів. Запропоновано суб'єктам господарювання використання податкових важелів впливу на організаційно-економічний механізм підприємства. Серед таких важелів варто виокремити податкові інструменти, які передбачають оптимізацію кількості податків для підприємств сфери послуг, надання податкового кредиту, податкових пільг під конкретні проекти, які спрямовані на вирішення регіональних і соціальних проблем, розвитку соціального підприємництва, інвестування у діяльність, вибір альтернативних форм оподаткування (спрощеної), використання податкового менеджменту як засобу оптимізації податкових платежів (оптимізацію договірних відносин, застосування обґрунтованих і ефективних методик розподілу непрямих витрат, що дають змогу зменшити податкові платежі; розроблення системи контролю за наднормативними витратами, що не враховуються для оподаткування; податковий операційний моніторинг господарювання, діагностика витратної політики підприємства, податковий експрес-аналіз інноваційно-інвестиційних проектів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Hryhorak, Mariia, Nataliia Trushkina та Kateryna Kitrish. "Удосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств". Journal of Innovations and Sustainability 6, № 1 (29 березня 2022): 01. http://dx.doi.org/10.51599/is.2022.06.01.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою цього дослідження є розвиток теоретичних засад, обґрунтування науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств. Результати. У статті поглиблено теоретико-методичні засади організації стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств. З позицій інституціональної теорії розглянуто еволюцію концепції управління ланцюгами постачань, визначено вплив різних чинників на її розвиток та інтеграцію з концепцією сталого розвитку. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат дослідження управління сталістю ланцюгів постачань у рамках теорії мереж і теорії стейкхолдерів. На прикладі металургійного підприємства запропоновано систему індикаторів та визначено стратегічні орієнтири за трьома сценаріями сталого розвитку. Розроблено організаційно-економічний механізм управління сталістю ланцюгів постачань у гібридній формі, що передбачає поєднання децентралізованого розроблення стратегій сталого розвитку на окремих підприємствах і в організаціях, які входять до ланцюга постачання, та централізовану координацію і моніторинг реалізації стратегій з боку фокальної компанії на базі цифрової платформи. Розглянуто напрями, за якими можуть застосовуватися різні цифрові технології в управлінні сталістю ланцюгів постачань. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретико-методологічних і науково-практичних положень щодо вдосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань промислових підприємств шляхом упровадження організаційно-економічного механізму управління, який базується на мережевому підході та залученні широкого кола зацікавлених сторін до взаємного узгодження стратегічних рішень, розроблення відповідних стандартів щодо сталого розвитку, з організацією подальшого моніторингу досягнення цих стандартів, періодичного оцінювання рівня сталості розвитку підприємств та організацій, які входять до єдиного ланцюга постачання, і використанням можливостей, що надають сучасні цифрові технології. Практична цінність. Теоретичні та методичні положення цього дослідження доведено до практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління сталістю ланцюгів постачань. Результати дослідження використано Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, Торгово-промисловою палатою України. Одержані практичні результати можуть бути використані на підприємствах різних галузей промисловості для формування системи стратегічного управління сталим розвитком їх ланцюгів постачань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Буканов, Григорій. "ІНСТРУМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Public management 25, № 5 (1 грудня 2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-42-52.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто інструменти екологічного менеджменту в контексті реалізації державної екологічної політики і сталого розвитку регіонів. Державна екологічна політика — це діяльність органів державної влади, спрямована на формування та розвиток екологічного виробництва/споживання та екологічної культури життєдіяльності людини. Для реалізації регіональної екологічної політики використовуються такі механізми: законодавчо-правовий, управлінський, економічний, громадсько-просвітницький. Визначено, що екологічний менеджмент є складовою загальної системи екологічного управління, системою ринкового управління довкіллям, функціонує на територіальному ієрархічному рівні в рамках глобальної екологічної політики, держави в цілому, регіону, окремої території (місто, селище, окрема природна зона), корпорації, підприємств у сферах з ринковими відносинами. Екологічний менеджмент на рівні держави являє собою державну систему управління, яка спрямована на створення правових норм та засад з охорони навколишнього середовища, забезпечення формування у населення свідомості щодо раціонального використання природніх ресурсів, підтримку екологічних інноваційних та технологічних проектів. Виділено наступні групи інструментів екологічного мененджменту, які регулюються національним екологічним законодавством та імплементованими міжнарод- ними угодами і конвенціями: перша група пов’язана із системою міжнародних і державних екологічних стандартів ISO та ДСТУ (екологічний аудит, екологічна сертифікація, екологічне маркування), друга група представляє системну оцінку екологічного стану навколишнього середовища і впливу техногенного фактора (стратегічна екологічна оцінка, екологічний моніторинг, оцінка впливу на довкілля), третя група пов’язана із екологічним розвитком регіону, територій, підприємств (екологічний маркетинг).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Лупак, Р. Л., Т. Г. Васильців, О. В. Рудковський та Я. П. Березівський. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та засобів державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва України. Узагальнено теоретично-методичні підходи до сутнісного трактування поняття «фінансово-економічна безпека». Надано авторське трактування поняття фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. За результатами аналізу обґрунтовано, що стан фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні недостатній. Виявлено проблемні аспекти фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано мету, стратегічні пріоритети, завдання та засоби державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні. Зокрема, основна мета відповідної політики полягає у створенні належних умов підприємницької діяльності, забезпеченні належного рівня захищеності підприємницького сектору від внутрішніх та зовнішніх загроз, посиленні ролі суб’єктів підприємництва в мінімізації ризиків безпеки держави, забезпеченні інноваційного складника конкурентоспроможності національної економіки. Визначено операційні цілі, засоби реалізації та засоби контролю ефективності державної політики забезпечення фінансово-економічної безпеки малого підприємництва в Україні. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад моніторингу як процесу збору, формування та узагальнення даних та діагностики як установлення діагнозу і визначення методів та засобів поліпшення стану фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. Методика базується на інформаційному забезпеченні, сформованому зі значень індикаторів безпеки, підібраних за такими групами параметрів, як: фінансово-економічна незалежність; стабільність та стійкість, ефективність функціонування; захищеність фінансово-економічних інтересів; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; здатність суб’єктів малого підприємництва до розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Cheshuk, Viktor. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ МОНІТОРИНГУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ІННОВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 17 (12 березня 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-62-67.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виділено інноваційний аспект сучасних підходів моніторингу економічної безпеки будівельних підприємств для здійснення ефективного інноваційного менеджменту. Наведено основні засади поняття інноваційна безпека як основна складова економічної безпеки будівельних підприємств. Проаналізовано особливості впливу інноваційних факторів на економічну безпеку підприємства. Запропоновано перспективні, інноваційні напрямки моніторингу економічної безпеки на будівельних підприємствах на основі оцінки сучасного стану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Вівчар, О. І., О. В. Сталінська, О. І. Дідченко, О. І. Когут-Ференс та А. Я. Шатарський. "СУЧАСНА ПРАКТИКА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 237–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.237-246.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Вівчар О. І. "РИЗИКИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ: ПРАКТИЧНІ КОНТЕКСТИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична. Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Марушева, Олександра, Юрій Прав та Дмитро Барзилович. "СУЧАСНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У БУДІВНИЦТВІ". Public management 16, № 1 (30 січня 2019): 95–109. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-16-1-95-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено та проаналізовано сучасні підходи до державного регулювання будівельної галузі, що дає змогу виявити основні тенденції розвитку системи державного регулювання галузі, сформувати пріоритет- ні напрями сучасної економічної політики держави у цій сфері. Розглянуто механізми державного регулювання соціально-економічних відносин у бу- дівництві, що характеризуються стратегічним та тактичним плануванням, а також своєчасним моніторингом. Визначено підходи до регулювання со- ціально-економічних відносин у будівництві: дерегуляція підприємниць- кої діяльності, децентралізація управління будівництвом, регіональний розвиток та розвиток місцевих громад, перехід від функціонального до проектного управління, управління проектами на принципах ризик-ме- неджменту тощо. Застосування підходу дерегуляції сприятиме створенню жорстокого конкурентного середовища у будівництві. Результатом проце- су децентралізації є можливість громад самостійно розпоряджатися ресур- сами, що сприятиме реалізації громадами спільних проектів будівництва та покращенню інфраструктури. В рамках регіонального розвитку та роз- витку місцевих громад спостерігається розвиток житлового забезпечення на регіональному та місцевому рівнях, як результат розвитку житлового будівництва. Визначено, що впровадження проектно-орієнтованого під- ходу до управління є актуальним питанням. Застосування ж системного підходу до виявлення причин виникнення ризиків та вибір оптимальних методів їх оцінювання сприятиме забезпеченню ефективнішого управлін- ня проектами в будівельній галузі. Таким чином, на сьогодні зростає необхідність у системному застосуван- ні сучасних підходів до регулювання соціально-економічних відносин у бу- дівництві та своєчасному моніторингу будівельної галузі, що надасть змогу обрати основні напрями її подальшої модернізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Данилюк, Л. С. "РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслене коло завдань децентралізації щодо підвищення рівня фінансової спроможності громади. Зазначена необхідність участі територіальних громад в реформуванні вітчизняної системи місцевого самоврядування. Визначені головні причини проблем розвитку економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад України: 1) корумпована централізована вертикаль державної влади, нераціональне використання нею фінансових і природних ресурсів; 2) відсутність ефективного та практичного механізму місцевого самоврядування, як демократичного механізму місцевого управління; 2) зростання рівня недовіри громадян до державної влади; 3) фінансово-економічна неспроможність переважної більшості громад; 4) недостатній рівень компетентності переважної кількості органів місцевої влади та громадського активу; 5) непорозуміння між місцевими державними установами, відсутність їх відповідальності перед громадою тощо. Запропоновані організаційно-економічні підходи для стимулювання підприємницької активності мешканців громади і активізації підприємницького середовища. Увага приділяється дослідженню професійного складу населення, визначенню джерел та розподілу доходів, ресурсів, наявних у ОТГ. Наведений перелік пріоритетних питань кандидатам до виконавчих органів та Рад ОТГ: 1) професійні якості і здатність бути віч-на-віч з громадою, що означає приведення системи місцевого самоврядування у відповідність з Конституцією України та готовність вирішувати проблеми громади; 2) вміння організувати комунікацію: громада – органи влади, створення Центру громадських комунікацій; 3) налагодження цивілізованих відносин з інвесторами та приватним бізнесом: громада – забудовники – промисловці – аграрії (будувати великі промислові, житлові, туристичні, розважальні, інфраструктурні об’єкти – тільки з дозволу громади); 4) приведення структури місцевого управління до оптимального варіанту, в першу чергу оптимізація комунальних підприємств; 5) сприяти розвитку сферам охорони здоров’я, освіти, дитячої та молодіжної творчості і спорту, культури, транспорту; 6) створення економної політики в сфері ЖКГ, захист інтересів ОСН; 7) створення та здійснення економічного та соціального плану розвитку ОТГ, який відповідає інтересам місцевої громади. За основу економічного та людського потенціалу ОТГ необхідно застосовувати два надважливих показника. Перший – індекс якості життя кожного представника територіальної громади (здоров’я та довголіття, доступність освіти і гідний рівень життя). Цей індекс допоможе втримати людей від міграції в інші регіони або за кордон і навпаки залучити додатковий людський ресурс. Конкурентоспроможність регіонів – це другий надважливий індекс, який визначає здатність регіонів створити привабливе середовище для розвитку бізнесу й інвестицій. З цією метою формується загальнонаціональний рейтинг з урахуванням показника про власні доходи на одного мешканця, рівня дотаційності бюджету, що не повинен перевищувати 30 % від суми місцевих доходів та капітальних видатків на одного мешканця без субвенцій з держбюджету та питомої ваги видатків на утримання керівного апарату. Моніторинг наявної ресурсної бази, разом із вивченням реальних потреб і можливостей територій громад необхідні для подальшого формування інвестиційної стратегії ОТГ. Кожний з регіонів України повинен мати інвестиційні паспорти ОТГ, які мають вміщати інформацію про економічний потенціал ОТГ, а ретельний аудит ресурсних баз ОТГ повинен стати основою для розробки стратегій економічного розвитку громад.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Нестеренко, С. С. "ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розглядає проблематику наявності системи економічної безпеки регіонів в контексті проведеної політики державного регулювання. Виявлено структуру загроз економічній безпеці регіонів у масштабах національної економіки. Обґрунтовано тезу про те, що принциповими для економічної безпеки регіону є граничні значення показників, перевищення або недосягнення яких призводить до початку руйнівних процесів у ньому, тобто необхідний постійний і всебічний моніторинг із використанням індикаторів економічної безпеки за такими напрямами, як: макроекономічні показники стану економіки, демографія, рівень і якість життя, динаміка зайнятості та виробництва, стан фінансово-бюджетної і грошово-кредитної систем, розвиток ринкової інфраструктури, соціальна активність населення, дієвість системи державної влади, механізмів правового та адміністративного регулювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Пухальський, Вадим. "ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ПОДАТКОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 146–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією із основних функцій податків, як економічної категорії є контрольна функція, яка реалізується через різні форми податкового контролю, визначені Податковим кодексом України. Однак в умовах цифрової економіки впровадження інформаційних технологій стає одним із факторів, який забезпечує високу швидкість прийняття управлінських рішень, що в свою чергу вимагає миттєвого отримання і аналізу інформації. Все більше платників податків подають податкову звітність в електронному вигляді, ведуть реєстр податкових накладних, а органи податкової служби запроваджують електронні сервіси для платників податків. Обмін документами (інформацією) в електронному вигляді також сприяє подальшій трансформації як моделі ведення бізнесу і бізнес-процесів організацій, так і традиційної концепції податкового контролю. У цьому контексті така форма податкового контролю, як горизонтальний податковий моніторинг, стала новим інструментом – цифровим майбутнім податкового контролю. Предметом дослідження становлять теоретичні аспекти «горизонтального моніторингу», «податкового моніторингу», які викладені в зарубіжній та вітчизняній практиці. Метою даної роботи є дослідження сутності, мети, завдань, нормативного регулювання горизонтального податкового моніторингу, визначення місця, ролі, поточного стану, проблем та перспектив подальшого функціонування цієї форми податкового контролю в системі податкового контролю України. У статті проведено аналіз зарубіжного досвіду застосування даної форми податкового контролю, обґрунтовано та наведено авторське визначення поняття «горизонтальний податковий моніторинг», визначено мету, принципи, правові аспекти його функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Mykhaylyshyn, Galyna, Inna Chervinska та Oksana Kondur. "Теоретико-методичні засади моніторингу якості університетської освіти". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 217–23. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.217-223.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні економічні та соціальні відносини потребують нових шляхів вирішення проблеми об'єктивної оцінки якості освіти. Метою публікації є опис компонентів моніторингу якості надання освітніх послуг закладами вищої освіти, розкриття їх ролі та значення у формуванні цілісної системи освіти країни. Акцентується увага на проблемах змістового наповнення та структуризації моніторингу якості освіти. Структуру моніторингу визначено як складну суб'єктивно-об'єктивну динамічно нестабільну систему, що знаходиться під впливом соціально-економічної дійсності. Розкрито роль компонентів моніторингу якості освіти у формуванні цілісної системи навчально-виховної роботи сучасної закладу вищої освіти. На підставі контент-аналізу наукових джерел вказано на необхідність розвитку моніторингових досліджень, формування обізнаності, компетент-ності та культури їх організації та проведення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Salmanov, A. G. "План дій України з антимікробної резистентності". International Journal of Antibiotics and Probiotics 1, № 1 (31 жовтня 2017): 10–28. http://dx.doi.org/10.31405/ijap.1-1.17.01.

Повний текст джерела

Анотація:

План дій України з антимікробної резистентності (далі — План дій) розроблено Всеукраїнською асоціацією інфекційного контролю та антимікробної резистентності спільно з Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. План дій визначає ціль, принципи, основні напрям- ки вдосконалення національної системи контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги (ІПМД), та антимікробної резистентності (АМР) патогенів цих інфекцій, механізми забезпечення її функціонування, а також очікуваний соціально-економічний ефект. План дій наголошує на необхідності впровадження ефективного підходу «Єдине здоров’я» (принцип, згідно з яким здоров’я людей, тварин та навколишніх екосистем взаємопов’язане), що передбачає координацію між різними секторами та суб’єктами, зокрема спеціалістами з медицини, ветеринарії, сільського господарства, екології та добре поінформованими споживачами. План дій визнає та вра- ховує різноманітні ресурси, доступні для протидії резистентності до антибактеріальних препаратів. Мета цього Плану дій — забезпечення якомога тривалішої безперервності успішного лікування та профілактики інфекційних захворювань завдяки ефективним та безпечним препаратам, які проходять контроль якості, застосовуються відповідально й доступні для всіх, хто їх потребує. Основні завдання Плану дій України: а) удосконалити нормативне, правове та методичне забезпечен- ня системи профілактики ІПМД, лабораторну діагностику й моніторинг АМР, б) покращити обізнаність і розуміння резистентності до антимікробних препаратів через ефективну комунікацію, просвітницькі заходи та навчання, в) зміцнити знання та доказову базу шляхом епіднагляду та дослідження, г) змен- шити поширеність інфекцій завдяки ефективним санітарно-гігієнічним заходам профілактики інфекцій, д) оптимізувати застосування антимікробних препаратів у медицині та ветеринарії. У результаті реалізації Плану дій очікується зниження кількості інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, смертності, інвалідності та ускладнень від ІПМД, унаслідок чого збільшиться трудовий потенціал нації за рахунок зниження тимчасової і постійної втрати працездатності населення в результаті захворювань, підвищиться безпека пацієнтів і персоналу в процесі надання медичної допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Талах В.І. та Талах Т.А. "МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЕКОНОМІКО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Економічний форум 1, № 4 (30 листопада 2019): 54–59. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-9.

Повний текст джерела

Анотація:

Діагностика фінансової нестабільності є важливим елементом антикризового управління, суттєвим чинником його ефективності. Процес діагностики неможливий без визначення системи критеріїв, здатних адекватно відобразити специфіку конкретного об’єкта з урахуванням найбільш суттєвих чинників впливу на нього в той чи інший період часу. В публікації узагальнено наявні в світовій практиці та Україні напрацювання щодо методичних підходів до діагностики фінансової нестабільності національної економіки в цілому, та визначення індикаторів фінансових криз, як невід’ємної складової зародження та розвитку сучасних економічних криз, зокрема. Окреслений сучасний стан, тенденції становлення та особливості їх застосування для виявлення та запобігання кризових процесів в Україні. Особлива увага приділена порівняльному аналізу методів оцінки нестійкості економіки та можливостей їх використання при формуванні методичного підходу діагностики кризовості національної економіки. Саме на підставі таких даних можна відкоригувати економічну, політичну та соціальну концепції управління, їх стратегію і тактику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Evtushenko, N. O. "Податкові ризики та система керування ними". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 68. http://dx.doi.org/10.15421/191607.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню сучасного стану системи оподаткування в період її реформування та подальшим розробкам в галузі фундаментальних основ оподаткування.Метою написання статті є поглиблене вивчення природи, сутності ризиків у сфері оподаткування, розгляд змісту системи керування ризиками та обґрунтування концептуальних основ ефективності керування податковими ризиками шляхом запровадження системного підходу в умовах великої частки тіньової економіки. Дослідження проведено із застосуванням методів дедукції та індукції, системного підходу, аналізу й синтезу на основі законодавчої бази України, даних Держаної фіскальної служби України, даних Державної служби статистики України, праць вітчизняних і закордонних економістів, матеріалів авторських досліджень.Досліджено сутність і місце податкових ризиків у системі керування ними. Доведено, що податковий, а також економічний ризики зазвичай занадто переоцінюють, оскільки щодо витрат заходи з підвищення результатів діяльності людського капіталу дуже розпливчаті та сформовані у недосконалих інформаційних умовах.З’ясовано необхідність системного підходу до керування податковими ризиками. Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Доведено вплив людського капіталу та інформації на ефективність керування податковими ризиками.Акцентовано увагу на доцільності вивчення податкових ризиків у системі керування і мінімізації протидії. Доведено, що така система може бути описана як сукупність деяких методів, процедур і заходів і надає можливість прогнозувати дефіцит податкових платежів та вживати заходи стосовно мінімізації порушень у податковій сфері.Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Дана система являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, таких як: 1) суть та оригінальні джерела ризику; 2) аналіз, оцінка й опис ризику; 3) методи мінімізації ризиків; 4) моніторинг заходів щодо запобігання і протидії ризику.Доведено, що метод систематизації платників застосовують відповідно до стандартів для визначення податкових ризиків у системі їх керування. Такий підхід дозволить упровадити на практиці нову стратегію організації контрольно-ревізійної роботи та істотно скоротити витрати на здійснення планових перевірок.Наголошено, що податкові ризики слід розглядати як наукову основу для розробки критерію ефективності побудови систем забезпечення національної податкової безпеки. Як і будь-які ризики, податкові ризики повинні бути не тільки визначені , але й зведені до мінімуму. Для цього доцільно застосувати систему керування податковими ризиками як сукупність деяких методів, процедур і заходів. Використання людського капіталу та інформаційного забезпечення дозволить досягти необхідного рівня ефективності.Застосування системного підходу в теорії і практиці оподаткування допоможе передбачати негативні наслідки впливу зовнішнього середовища, сприятиме ефективності моніторингу ризиків і їх практичному керуванню. Податкова служба може підвищити обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок зменшення податкових злочинів (ухилення від сплати податків). Це, в свою чергу, призведе виходу економіки з тіні.Науковою новизною дослідження є поглиблення та визначення природи, сутності податкових ризиків, а також обґрунтування концептуальних основ ефективності їх керування через запровадження системного підходу.Урахування системного підходу дозволить фіскальним службам ефективно керувати податковими ризиками.Перспективним напрямком досліджень є перегляд нормативної документації Державної фіскальної служби на основі системного підходу та врахування податкового ризику як виміру результатів діяльності людського капіталу й недосконалого інформаційного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Slobodyanyuk, M. M., O. S. Samborskyi та L. M. Havryshchuk. "МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОДУКТОВИМ ПОРТФЕЛЕМ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Фармацевтичний часопис, № 1 (5 квітня 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9963.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Дослідити вплив складових маркетингового підходу до управління інноваційним продуктовим портфелем фармацевтичного підприємства на результативність та економічну ефективність розробок генеричних лікарських засобів (ЛЗ). Матеріали і методи. У якості матеріалів використовували звітні дані про виконані науково-дослідні роботи щодо розробки ЛЗ, звітні дані ВАТ ХФЗ «Червона Зірка» за період 1999–2000 рр. щодо виробництва та збуту ЛЗ, наукові публікації, власні дослідження та результати моніторингу роздрібного ринку ліків компанії «Моріон»; методи: систематизації теоретичного і практичного матеріалу, маркетингового аналізу, порівняльний й економічний методи, метод описового узагальнення. Дана робота має ретроспективний характер. Результати й обговорення. Проведено опрацювання матеріалів щодо маркетингового підходу до удосконалення управління інноваційним продуктовим портфелем при розробці генеричних ЛЗ фармацевтичним виробничим підприємством (ФВП). Проаналізовано комплексний підхід для реалізації інноваційної продуктової політики підприємства та управління продуктовим портфелем. Висвітлено маркетингові складові та їх застосування у комплексному технологічному процесі створення генеричних ЛЗ, постановки на виробництво та виведення їх на ринок. Визначення економічної ефективності проведено на прикладі таблетованих генеричних препаратів диклофенаку, дротаверину (торгова назва Но-Кру-ша), піроксикаму, мазі «Гіоксизон», що одночасно впроваджувались у виробництво. Проаналізовано виробничі та економічні показники 24 серій випуску продукції за 18 місяців. Встановлено, що згідно з ринковим попитом більше 70 % обсягу нової продукції становили таблетки диклофенаку 0,05 г, рентабельність яких склала 88,04 %. Визначено низьку рентабельність (14,19 %) таблеток Но-Кру-ша 0,04 г. Збитковими за досліджуваний період виявились два ЛЗ: таблетки Но-Кру-ша 0,04 г й мазь «Гіоксизон» 15 г. З початку постановки на виробництво та виходу на ринок за 18 міс., що аналізувались, проведено повернення всіх інвестованих коштів та отримано більше одного млн грн додаткового прибутку. При цьому частка прибутку, що генерували таблетки диклофенаку 0,05 г, склала 96,47 %. Висновки. Узагальнено сутність та доцільність комплексного маркетингового підходу до управління продуктовими проектами з розробки ЛЗ. Сформовано блок-схему моделі щодо удосконалення управління продуктовим проектом із розробки ЛЗ на основі маркетингового підходу. Проаналізовано звітні матеріали виробника та фірми-розробника щодо одночасної реалізації кількох індивідуальних проектів інноваційного продуктового портфелю із розробки та виведення на ринок генеричних ЛЗ. Обґрунтовано доцільність та економічну ефективність використання маркетингового підходу у формуванні пріоритетності при плануванні поетапної реалізації індивідуальних продуктових проектів. Розрахунки показали, що маркетинговий підхід дає змогу підвищити ефективність продуктових проектів з розробки ЛЗ та значною мірою використовувати принципи самофінансування та рефінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Yakubiv, V. M., N. M. Popadynets та Yu V. Maksymiv. "ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 176–84. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.176-184.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі систематизації досліджень наукових праць учених-економістів у статті визначено суть моніторингу соціально-економічних процесів розвитку регіону. З’ясовано умови впровадження моніторингу в процеси соціально-економічного розвитку регіону. Визначено відмінності моніторингу від стандартної статистичної технології. Встановлено, що основною метою моніторингу соціально-економічних процесів є збір, вивчення і підготовка інформації для прийняття і аналізу економічних рішень на різних рівнях управління. За напрямом “відновлювана енергетика та енергоефективність” розглянуто показники, які оцінюють у процесі здійснення моніторингу. Визначено основні завдання моніторингу й наведено принципи формування його інформаційної бази.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Samoilenko, A. O. "Регулювання міжнародного руху людських ресурсів України в умовах глобальної інтелектуалізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 250. http://dx.doi.org/10.15421/191628.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України.Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення.Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції.Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні.Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях. У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України; вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Дияк, В. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАДПСУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 69–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-69-78.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи з соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (НАДПСУ). Підсумовано, що експериментальне дослідження виконувалося на основі дотримання загальнонаукових принципів ефективності, об’єктивності, достовірності, цілісності, що відображають загальні вимоги до організації та проведення педагогічного експерименту. Основним методом роботи був природний методичний експеримент, додатковими – емпіричний аналіз, рефлексивне опитування, анкетування, тестування, моніторинг, спостереження, портфоліо, аналіз нормативної бази та засобів навчання. Аналіз та узагальнення отриманих результатів здійснювалося із застосуванням методів синтезу, систематизації та математичної обробки матеріалів експерименту, інтерпретації результатів, наочного уявлення фактичних даних. Кількісна оцінка результатів експерименту здійснювалася методом співвідношення фактичних статистичних даних про зміну досліджуваного феномену ‒ соціально-економічної компетентності. Логіку і хід педагогічного експерименту відображають етапи, які характеризуються наступністю і визначають послідовність реалізації змісту експериментальної діяльності в рамках соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ. До таких етапів віднесено: теоретичний, діагностично-констатувальний, формувальний, контрольно-аналітичний. Підсумовано, що проблема оцінки педагогічних систем і процесів є однією з найскладніших для сучасної науки і особливо там, де предметом діагностики виступає процес розвитку особистості. Резюмовано, що ключовою метою визначено встановлення реального стану сформованості соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів. Отримані результати експериментального дослідження засвідчили необхідність інноватизації та активізації соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Ключові слова: організація дослідження, педагогічний експеримент, соціально-економічна підготовка, курсанти, слухачі, безперервна освіта, соціально-економічна компетентність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Степанець, О. В., та А. С. Захарченко. "Вплив автоматичної системи моніторингу та управління будівлею на загальні показники енергоефективності". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 14–21. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1804.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається питання енергоефективності в контексті сучасної будівлі, беручи до уваги як і економічні показники, так і екологічні характеристики та особистий комфорт користувачів. Зазначено актуальність вказаного напрямку в Україні, структуру енергоспоживання та потенціал в сфері енергоефективності з огляду на вже існуючі результати. Переглянуто нормативні документи та нормативно-правові акти, включно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», що визначають вимоги до будинків, процедури сертифікації, енергетичного аудиту та фіксують пріоритетні напрямки розвитку держави. Вказується принцип визначення доцільного рівня енергоефективності та його залежності від низки технічних, соціальних та економічних параметрів, де перевага надається впровадженню комплексних енергозберігаючих рішень з необхідністю забезпечення рівномірного впливу на характеристики будівлі та її інженерні системи для досягнення найвищого результату. У статті розглянуто особливості систем автоматизації сучасних будівель, пов’язані з їх розподілом на класи енергоефективності та відповідних наборів характеристик та функцій, що мають бути реалізованими. Також описано методи оцінки впливу системи на енергоефективність будівлі та орієнтовні очікувані економічні вигоди для кожного з визначених класів. Переглянуто параметри та явища, що можуть спотворювати ці результати. Аналіз будівлі дозволяє визначити оптимальну структуру і функції системи автоматизації для скорочення необхідних витрат або більш раціональному використанні матеріальних ресурсів. В результаті визначено перспективний напрямок розвитку галузі автоматизації будівель, посилаючись на отриману інформацію, їх вплив на параметри та роль в показниках енергоспоживання будівлі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Cheshuk, Victor. "ФОРМУВАННЯ СТІЙКОЇ, ЕФЕКТИВНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, № 20 (30 грудня 2019): 61–67. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-61-67.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виділено теоретичний аспект прогностичного формування стійкої, ефективної моделі економічної безпеки на будівельних підприємствах для удосконалення та розвитку системи моніторингу економічної безпеки на підприємствах будування у новій економіці. Проаналізовано та охарактеризовано можливість апробації методичних підходів сформованої моделі при впровадженні моніторингу економічної безпеки будівельних підприємств. В статті визначено умови ефективного функціонування та стійкого розвитку системи економічної безпеки на будівельних підприємствах в умовах нестабільного господарювання з урахуванням специфіки діяльності в Україні. Запропоновані в статті концепції моделі економічної безпеки будівельного підприємства дадуть змогу вийти на якісно новий рівень моніторингу економічної захищеності підприємства будівництва, та сприятимуть ефективному прийнятті управлінських рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Fedchenko, Konstantin Anatoliiovych. "АНАЛІЗ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ КРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 85–96. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-85-96.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Останніми роками економіка України характеризується нестабільністю фінансово-економічних показників її розвитку, суттєвим впливом факторів зовнішнього середовища та мінливістю політичної ситуації в країні. Це призводить до зниження темпів економічного розвитку, соціальної напруженості в країні та загострення економічної кризи. В цих умовах важливого значення набуває постійний моніторинг динаміки зміни основних показників, що визначають стан економічного розвитку, своєчасне застосування превентивних заходів по мінімізації негативного впливу основних її дестабілізуючих факторів. Постановка проблеми. Відсутність ефективного інструментарію забезпечення макроекономічної рівноваги в країні та повного набору індикаторів її оцінювання зумовлює потребу в розробці інтегрального показника макроекономічної стабільності та його використання в подальшій державній економічній політиці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти оцінювання рівня макроекономічної стабільності досліджені в наукових працях О. І. Барановського, О. С. Білоусова, І. А. Канцір, Г. П. Клімова, О. Д. Рожко та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сьогоднішній день питання оцінювання рівня макроекономічної стабільності потребують більш системного та ґрунтовного дослідження. В науковій літературі наявна значна кількість підходів до оцінювання окремих аспектів макроекономічної стабільності, в той час ґрунтовні комплексі підходи до визначення її інтегрального значення відсутні. Постановка завдання. Основним завданням дослідження є порівняльний аналіз існуючих підходів до визначення макроекономічної стабільності. Виклад основного матеріалу. В роботі наведені основні показники макроекономічної стабільності країни, проведений їх горизонтальний аналіз. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок про те, о стабільність національної економіки є комплексним поняттям ґрунтовне дослідження якого має вирішальне значення на етапі стратегічного та тактичного планування ключових факторів розвитку національної економіки. Зроблено висновок про вагомий вплив макроекономічної стабільності на обсяг ВВП в країні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Golikova, О. S. "ПРОГРАМНИЙ ПІДХІД ДО ПИТАННЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІЙ СФЕРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 31. http://dx.doi.org/10.31713/ve420204.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено передумови реалізації стратегії диверсифікації використання природних ресурсів в рекреаційно-туристичній сфері. Проаналізовано стан та характеристики соціо-економічної ситуації рекреаційного об’єкта на прикладі територій басейну Куяльницького лиману. Проведено SWOT-аналіз в контексті диверсифікації використання природних ресурсів територій басейну Куяльницького лиману. Проаналізовано динаміку економічних та наявних експлуатаційних показників підприємства рекреаційної сфери на прикладі ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Виокремлено низку проблемних питань, задля вирішення яких пропонується проєкт Програми. Наведено проєкт Програми реалізації диверсифікації використання природних ресурсів, сформовано мету, надано структуру, основні заходи. Розкрито пріоритетні напрями Програми та їх складові, надано механізми реалізації пріоритетних напрямів. Запропоновано джерела фінансування Програми, виконавців та відповідальних за функцію постійного моніторингу за виконанням програмних заходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Meparishvili, K. N. "Впровадження механізмів державного управління водними ресурсами за принципами інтегрованого управління". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 118–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у визначенні та впровадженні механізмів державного управління водними ресурсами на засадах спільної політики України з ЄС, побудованих на принципах інтегрованого управління водними ресурсами. Наукова новизна полягає в удосконаленні наукових підходів щодо впровадження механізмів державного управління водними ресурсами на засадах спільної політики України з ЄС за принципами інтегрованого управління, а саме: басейнове управління, міжгалузева і вертикальна координація управління водними ресурсами, прозорість та участь громадськості, забезпечення сталого використання водних ресурсів, включаючи захист екосистем, фінансова стабільність управління водними ресурсами та використання економічних інструментів, які є міжнародно визнані та втілені у відповідному законодавстві ЄС, зокрема в Рамковій Директиві ЄС про воду та Конвенції Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК) про захист і використання транскордонних Водотоків та міжнародних озер та її Протокол про воду та здоров’я, а також у керівництві, наданому Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), перетворити ці принципи на ефективні інструменти політики. Висновки. Важливу роль у сприянні переходу до принципів інтегрованого управління водними ресурсами відіграють міжнародні рамки, що сприяють розвитку, включаючи Водну рамкову директиву ЄС та Конвенцію про воду ЄЕК. Таким чином, необхідно багато чого зробити для встановлення правових та інституційних механізмів басейнового управління та перетворення їх у практику інтегрованого управління водними ресурсами. Необхідність координації між різними секторами з питань використання водних ресурсів повинна відображатися в національному законодавстві. Горизонтальні координаційні органи та механізми, як правило, є частиною національного законодавства; однак їх ефективне функціонування залишається проблемою. При цьому досягнення інституційної стабільності є однією з передумов для досягнення плідної вертикальної та горизонтальної координації, забезпечення безперервності реформ, фінансової стабільності та адекватних людських ресурсів для цього. Участь громадськості та залучення зацікавлених сторін до процесу прийняття рішень з питань управління водними ресурсами залишається проблемою, але доступ до інформації про воду в цілому краще організований. Участь громадськості в управлінні водними ресурсами передбачена у національному законодавстві. Проте правила, що встановлюють практичні процедури для участі громадськості, значною мірою відсутні. Охорона водних екосистем і захист якості води є слабкими. Для захисту екосистем річок необхідно забезпечити мінімальний екологічний потік. У напівзасушливих районах спостереження за мінімальним потоком залишається складним. Системи моніторингу якості води недостатньо фінансуються і необхідно запровадити нові галузі, такі, як екосистемний та біологічний моніторинг. Економічні інструменти (включаючи збори за видобуток, збори за забруднення та тарифи на послуги водопостачання) можуть стимулювати ефективне використання води та допомагати виділяти воду там, де вона створює найбільшу цінність для громади, що сприяє (зеленому) зростанню. Таким чином, вони можуть знизити потребу у збільшенні пропозиції та інвестувати в нову інфраструктуру. Вони також можуть генерувати доходи для постачальників послуг. Хоча такі інструменти, як правило, згадуються в національному законодавстві країн, вони будуть здійснюватися лише за умови належного проектування та ефективного впровадження. Це вимагає посилення спроможності здійснювати моніторинг використання води та дотримання водної політики регулювання. Питання доступності є серйозною проблемою у всіх країнах. Їх краще вирішувати через цільові соціальні заходи, ніж через дешеву воду для всіх. Краще зрозуміти і застосовувати принципи інтегрованого управління водними ресурсами поступово, а також розширити горизонтальну співпрацю шляхом регулярних обговорень між учасниками для розробки та вдосконалення національної водної політики, а також транскордонного водного співробітництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ПАХОЛЮК, О. В., Г. О. ПУШКАР, І. С. ГАЛИК та Б. Д. СЕМАК. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ РОЗИТКУ НАНОНАУКИ, НАНОТЕХНОЛОГІЙ ТА РИНКУ НАНОПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ В ХХІ СТОЛІТТІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 238–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. У даній роботі нами узагальнені результати досліджень деяких вітчизняних авторів і власних досліджень, присвячених успішному розвитку нанонауки, нанотехнологій та ринку нанопродукції в Україні за останні роки, що тісно пов’язані із економічним стимулюванням їх розвитку зі сторони держави. У даній роботі ми для прикладу дамо аналіз деяких літературних джерел? в яких розкривається роль економічних чинників у темпах розвитку даних галузей. На основі аналізу літературних джерел і узагальнення результатів власних досліджень метою роботи є обґрунтування доцільності державної підтримки пріоритетного розвитку перспективних нанотехнологій в Україні, які сприяють стабілізації економіки в Україні. Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та економічної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних. Результати. Як свідчить зарубіжний досвід, розвиток текстильних нанотехнологій і окремого сегменту ринку нанотекстилю в Україні сприятиме:- необхідності державної підтримки усіх галузей нанотехнологій, товари і продукція яких є найбільш перспективними на світовому та національному ринку нанотехнологій;- доведена доцільність та вказані основні напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції та нанотоварів як нового товару на українському ринку, а також вдосконалення методики оцінки новизни, безпечності та рівня якості вітчизняної нанопродукції;- аргументована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій та ринку нанопродукції з метою руйнування ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (а саме в галузі легкої промисловості). Наукова новизна. Обґрунтована доцільність та сформульовані напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції як нового товару на ринку України, а також вдосконалення методики оцінки новизни, рівня якості та безпечності вітчизняної нанопродукції. Практична значимість. Обґрунтована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій і ринку нанопродукції з метою ліквідації ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (особливо в галузі легкої промисловості).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Приходько, С. "Моніторинг рівня економічної безпеки національного промислового виробництва". Економіст, № 5 (295) (2011): 82–83.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Губарєва, І. О. "Моніторинг реалізації державного регулювання економічної безпеки країни". Проблеми економіки, № 1 (2018): 55–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Глівінська, Ю. В. "СИСТЕМНА СУТНІСТЬ КАТЕГОРІАЛЬНИХ ПОНЯТЬ МЕХАНІЗМІВ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто трактування сутності терміна «потенціал» як складного, багатоманітного поняття, що поєднує насамперед ресурси, засоби, джерела, необхідні для функціонування системи, котрі в разі реалізації можливості їх мобілізації i використання за певних умов здатні надати розвитку системи якісно нового імпульсу. Загальновідомо, що стрімкий економічний і науково-технологічний розвиток розвинених економік у другій половині ХХ ст. пов'язаний зі значною кількістю винаходів та нововведень. Поява інновацій, які суттєво вплинули на продуктивність праці та витрати виробництва, стала результатом дії науково-технічного прогресу. Відповідно, трансфер технологій, імплементація нововведень у виробництво потребують великих фінансових ресурсів, інвестицій, що й зумовлює поєднання категорій «інновації» та «інвестиції». Розкрито сутність інноваційного та інвестиційного потенціалів та описано їхні складники. Удосконалено трактування поняття інноваційно-інвестиційного потенціалу економічного розвитку на засадах сталості як здатність економічної системи за збалансованими екологічним та соціальним склaдниками розвитку до здійснення інноваційної діяльності за наявності сприятливoго інвестиційного середовища. Реалізація інноваційно-інвестиційного потенціалу неможлива без механізмів йoго формування та використання, тому, узагальнюючи підходи до трактування сутності понять «господарський механізм», «економічний механізм», «інституційний механізм», було запропоновано парадигму: механізму формування інноваційно-інвестиційного потенціалу, який визначено як систему причино-наслідкових та обернених зв’язків між усіма елементами потенціалу в усіх сферах національної економіки та різних рівнях господарювання для підвищення ефективності його застосування; механізму використання інноваційно-інвестиційного потенціалу, в основі якого лежить узгодження приватних і суспільних інтересів на основі вдосконалення нормативно-правового забезпечення, зміни економічної структури національного господарства, здійснення моніторингу діяльності суб’єктів економіки, інформаційно-аналітичного та кадрового забезпечення процесу залучення інвестиційних ресурсів, що знаходить вираз у цілях, формах і результатах їх взаємодії на всіх рівнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Рябкова, О. В. "Функціональна модель моніторингу економічних показників результативності підприємства". Бізнес Інформ, № 2 (2016): 293–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Kushnir, S. O. "Інноваційний розвиток аграрного сектору як інструментарію забезпечення економічної безпеки". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 лютого 2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню питань інноваційного розвитку аграрного сектору як одного з головних інструментаріїв забезпечення економічної безпеки країни. Метою статті є дослідження однієї з найбільш прогресивної методології інформаційно-аналітичної системи моніторингу інноваційного розвитку аграрного сектору, якою нині прийнято вважати форсайт, як інструментарію забезпечення економічної безпеки. Наукова новизна. Запропоновано механізм, який організаційно-функціонально забезпечуватиме взаємодію уповноважених органів державної влади з іншими інститутами ринку та громадськістю, а також внесені пропозиції щодо інституційного забезпечення моніторингу інноваційного розвитку та економічної безпеки аграрного сектору. Обгрунтовані пропозиції щодо використання форсайтного підходу як спеціальної методології довгострокового прогнозування та розроблено організаційно-інституційний конструкт позиціонування форсайту, що сприятиме ідентифікації сегментів у прогнозуванні забезпечення економічної безпеки аграрного сектору. Також наведені можливі ефекти форсайту в забезпеченні економічної безпеки аграрного сектору на засадах його інноваційного розвитку. Висновки. На сьогодні важливим моментом розвитку аграрної галузі є нагальність створення інформаційної системи моніторингу щодо забезпечення економічної безпеки аграрного сектору на умовах його інноваційного розвитку. Формування та використання інституційної системи й методів форсайту у сфері інноваційного розвитку аграрного сектору та його економічної безпеки є можливим, доцільним і реальним у контексті визнання аграрного сектору локомотивом національної економіки, а інновацій – запорукою безпечного, сталого економічного розвитку. У загальному розумінні пропонуємо розглядати форсайт як систему комплексних методів експертної оцінки довгострокових перспектив інноваційного розвитку аграрного сектору, визначення технологічних проривів, які забезпечують позитивний вплив на національну економіку та відповідний рівень економічної безпеки. Реалізація форсайтної методології здійснення інформаційно-аналітичного моніторингу економічної безпеки аграрного сектору та його інноваційного розвитку дасть можливість зреалізувати підходи до їх прогнозування у найбільш прогресивному плані. Тому акцентуємо увагу на побудові конструкції методології форсайту у концептуальному позиціонуванні означеної системи прогнозування щодо такої специфічної моделі, як забезпечення економічної безпеки аграрного сектору на засадах його інноваційного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Ковач, Валерія. "ПРОГНОЗУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РИНКОМ ПРАЦІ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 109–23. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-109-123.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто складові механізму державного управління рин- ком праці України та сформовано комплексний механізм його державного регулювання. Проаналізовано сучасні управлінські технології та сучасна діяльність апарату управління на ринку праці. Показано важливість роз- витку стратегії та методології у процесі кадрового управління. Розглянуто критерії урівноваження потреб ринку праці на національному та регіональ- ному рівнях. Розкрито проблеми регіонального управління ринком праці, що призводять до створення “кадрового голоду”. Проаналізовано виконан- ня програм дій управлінських інститутів щодо покращення умов управління ринком праці. Сформульовано кілька варіантів сценарного прогнозу розвит- ку ринку праці у зв’язку з кризовою нестабільністю соціально-економічної ситуації на регіональних ринках праці. Наведено блочний підхід прогнозу робочої сили. Виділені зразкові тенденції на регіональному рівні при роз- гляді співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці. Проаналізовано поняття “безробітні”, “економічно активне населення” та “самозайняте насе- лення”. Наведено розподіл економічно активного населення на групи. Пока- зано підходи до протидії потенційному, частковому і реальному безробіттю. Розглянуто зміну місця проблем ринку праці в системі пріоритетів держав- ної економічної політики та запропоновані варіанти перебудови структури управління. Проаналізовано варіанти підвищення громадського статусу працеринкових проблем. Обґрунтовано ознаки формування економічного агента відповідно до кон’юнктури ринку праці. Наведено основні елементи організаційно-управлінського механізму ринком праці та економіко-органі- заційні методи управління ринком. Доведено необхідність удосконалення системи моніторингу та прогнозування ринку праці. Запропоновано варіан- ти виходу з кризи у трудовій сфері України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Колосов, А. М. "Актуалізація управління стійкістю суб’єктів діяльності в період економічної кризи". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 64–71. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-64-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасне кризове становище економіки в світі і в Україні внаслідок карантинних заходів, що запроваджуються країнами в період пандемії коронавірусу, призводить до систематичного погіршення економічних результатів діяльності різних суб’єктів. У таких умовах залишається недоречним продовжувати традиційне управління діяльністю суб’єктів з позиції їхнього розвитку, навпаки, актуалізується потреба в новій концепції управління з позицій забезпечення їхньої стійкості як здатності протидіяти негативному впливу середовища на них в період кризи. Основний зміст управління стійкістю суб’єктів діяльності полягає в моніторингу стану спостережуваних параметрів, які найбільше відбивають виниклі нові потреби в період кризи і у визначенні наявних чи можливих ресурсів компенсації цих потреб. Обґрунтовано показник рівня поточної стійкості суб’єкту як співвідношення величини знайдених ресурсів компенсації виниклих потреб до величини самих потреб, а також запропоновано процедуру подальшого контролю його стану. Режим управління стійкістю триває, аж поки нові потреби перестають виникати, показники діяльності суб’єкту відновлюються і настає можливість повернення до режиму управління розвитком.Зміст наслідків ігнорування принципами управління стійкістю проілюстровано на прикладі дій Уряду України в процесі використання створеного Фонду боротьби з пандемією коронавірусу на рівні виниклих потреб у 64,7 мільярда грн. Рівень досягнутої стійкості на той момент не визначався і подальший моніторинг його не проводився, що вплинуло на безпідставне відновлення режиму управління розвитком, зокрема, фінансування за кошти Фонду будівництва доріг. У результаті прояву другої хвилі пандемії Уряд був вимушений знов повернутися до режиму компенсації нових виниклих потреб, що в кінцевому рахунку обернулося суттєвою втратою бюджетної стійкості, коли дефіцит державного бюджету за 11 місяців 2020 року досяг 117 мільярдів грн., що значно перевищує заплановану на рік величину дефіциту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Петренко, Олександр. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ФАКТО РІВ НА ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Public management 20, № 5 (29 грудня 2020): 166–77. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-166-177.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто основні фактори, що впливають на діяльність гро- мадського пасажирського автомобільного транспорту. Визначено, що еко- номічну політику у сфері державного регулювання громадського пасажир- ського транспорту слід розглядати як важливу частину загальної державної економічної і соціальної політики, спрямованої на підвищення якості життя населення. Обґрунтовано, що формування та реалізація економічної полі- тики має пов’язуватися зі створенням дієвих методів, процедур і механізмів соціального та економічного обґрунтування дотацій та встановлення ефек- тивних тарифів на перевезення, спрямованих на збереження і розвиток сис- теми громадського транспорту, узгоджених з планами розвитку, а також раціонального управління маршрутами з метою їх оптимізації при використан- ні сукупності соціально-економічних обмежень. Доведено, що управління безпекою руху — найважливіша функція дер- жави, яка має ефективно і комплексно реалізовуватися у складі механізмів і процедур управління громадським транспортом. Кількісне зростання ав- тотранспортних засобів в Україні не супроводжується якісними змінами в позитивний бік. Навпаки, зношення автопарку щорічно збільшується, що є причиною підвищеного забруднення навколишнього середовища, аварій- ності і високих транспортних витрат. Вибору соціальної за своєю сутністю політики має передувати моделю- вання її основних характеристик і результатів. Отже, такі моделі доцільно створювати і використовувати у практиці державного макроекономічного ре- гулювання. Підвищення ефективності державного регулювання має забезпе- чуватися податковою регламентацією діяльності підприємств пасажирсько- го транспорту та приватних перевізників через правові механізми, а також рядом організаційних заходів, що забезпечують паспортизацію маршрутів, моніторинг процесів перевезень та їх фінансування з бюджету, вдосконален- ня механізму та процедур інформаційного забезпечення процесів формуван- ня економічної політики та її реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Іванченко, Н. О. "Моніторинг та стратегічні напрями реалізації економічної безпеки України". Економіка та держава, № 12 (2009): 20–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Наумова, М. А., та Н. С. Гончарук Н.С. "ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК ОДИН З ЧИННИКІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 83–88. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.16.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах сучасної невизначеності та соціально-економічної нестабільності, кризової ситуації в економіці та державі, несприятливого впливу глобальних змін у світовій економіці, четвертої індустріальної революції та пандемії Covid-19 зростає актуальність постійного моніторингу та аналізу соціально-економічних умов життя населення України. Метою статті є статистичне дослідження поточного стану доходів населення України, аналіз динаміки його основних джерел, побудова системно-динамічної моделі, прогнозування зайнятості та доходів населення на її основі. У статті проаналізовано динаміку структури доходів населення. Проведено дослідження динаміки середньомісячної заробітної плати, визначено позитивну тенденцію її зростання останніми роками. Зроблено порівняльний аналіз коефіцієнта Джині України із сусідніми країнами. Представлено результати моделювання доходів населення та зайнятості за допомогою системно-динамічного моделювання. Визначено прогнозні значення основних показників ринку праці на 2021 рік, а саме показники чисельності зайнятого населення, доходів та рівня бідності населення. Запропоновано низку заходів у сфері державного регулювання, які спрямовані на побудову соціально орієнтованої ринкової економіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Ilchyshyn, O. Ya, R. R. Voloshchuk, Yu O. Yaskiv та V. M. Pigan. "Досвід моніторингу внутрішньочерепного тиску з використанням екстракраніального тензодатчика". EMERGENCY MEDICINE, № 6.61 (1 серпня 2014): 107–9. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.61.2014.83631.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: оцінити ефективність і безпечність вимірювання внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) через заповнений рідиною катетер, установлений у латеральний шлуночок головного мозку або в субдуральний простір. Дослідну групу становили 40 пацієнтів, яким протягом 2–9 діб проводили моніторинг ВЧТ. Протинабрякову осмотерапію застосовували за потребою, виходячи з рівня ВЧТ. Показано, що моніторинг ВЧТ даним методом є безпечним, вірогідним і економічно доцільним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кислова, Л. А. "Основи організації діагностики і моніторингу економічної безпеки". Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка, вип. 4 (2012): 41–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Борзих, Олександр, Людмила Гаврилюк та Михайло Круть. "75 РОКІВ ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (4 липня 2021): 113–21. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.021.

Повний текст джерела

Анотація:

На всіх етапах своєї історії Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України успішно вирішував важливі завдання, пов'язані з розробкою ефективних заходів щодо захисту рослин від найбільш небезпечних шкідників та хвороб. Теоретично обґрунтовано економічну доцільність застосування інсектицидів, розроблено економічні пороги шкідливості фітофагів, показники екологічної безпеки хімічного методу захисту та теоретичні основи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів. Проводиться величезна робота з наукового забезпечення селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти збудників хвороб та шкідників. Здійснено комплекс наукових досліджень із вдосконалення еколого-безпечних методів захисту вирощуваних культур за умов радіоактивного забруднення. Розроблено системи моніторингу та контролю чисельності паразитичних фітонематод на пшениці озимій, картоплі, буряках цукрових, овочевих культурах закритого ґрунту. Здійснюються численні наукові дослідження з карантину рослин. Є розробки з питань прогнозування забур’яненості посівів польових культур та удосконалення прийомів застосування гербіцидів. Провадяться широкомасштабні дослідження з генетики пшениці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Москаленко, Н. В. "Соціально-економічне і політичне значення фінансового моніторингу". Актуальні проблеми економіки, № 6 (108) (2010): 235–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Зварич, І. Т., та О. І. Зварич. "ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ У СВІТЛІ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Підприємництво та інновації, № 16 (26 лютого 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється використання відповідних інституційних засад економічного розвитку вітчизняних регіонів у світлі формування інноваційних систем. При цьому встановлено, що на його рівень впливає насамперед історично сформована інституційна основа економічної системи держави. Водночас виходячи з інституційних принципів формування економічного розвитку регіону можна говорити про створення різних типів систем інновацій. У широкому трактуванні концепція інноваційних систем поєднує у собі всі елементи й аспекти економічної структури та інституційного укладу, яким здійснюється істотний влив на процеси навчання, пошуку і використання інновацій в економіці території. Формування регіональної інноваційної політики в Україні значною мірою є процесом, залежним від зовнішніх умов (у тому числі від доступності ресурсів з європейських фондів). Меншою мірою він є результатом низової потреби та переорієнтації регіональної політики на проблеми, пов’язані з інноваційністю економіки. Водночас викликом для неї має стати розповсюдження і ширше використання регіонального прогнозу. Тому регіональний foresight повинен стати загальним та ключовим інструментом стимулювання економічних змін поруч із розширенням моніторингу інноваційних процесів і відкриттям та розповсюдженням доступу до цієї інформації серед широкого кола суб’єктів господарювання, що має стати фундаментом у побудові регіональних систем інновацій. При цьому отримані у результаті цього знання про механізми, функціонуючі у регіональному середовищі, необхідні не лише для розуміння таких процесів, а й мають стати чинниками регіональної інвестиційної політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Hromovyk, B. P., та I. V. Gadyak. "МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ". Фармацевтичний часопис, № 1 (17 березня 2020): 89–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10941.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Здійснити моделювання концепції фармацевтичної допомоги (ФД) хворим на хронічний простатит (ХП). Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання організації ФД, зокрема хворим на ХП. Використано методи інформаційного пошуку, критичного аналізу, конкретизації, узагальнення, аналізу системи менеджменту якості (діаграма К. Ісікави), моделювання. Результати й обговорення. Опрацьовано причинно-наслідкову модель ФД хворим на ХП на основі діаграми К. Ісікави, реалізація якої через інтеграцію шести головних чинників (ключові цінності, асортимент лікарських засобів (ЛЗ), терапевтичний конкорданс, вибір ЛЗ, нормативно-інформаційні документи, моніторинг фармакотерапії) та їх складових очікувано матиме позитивний вплив на якість життя обстежуваного контингенту хворих завдяки покращенню якості їх медикаментозного забезпечення, підвищенню фізичної та економічної доступності необхідних для пацієнтів ЛЗ та в кінцевому результаті дозволить вирішити важливу медичну, соціальну та економічну проблему з оптимізації ФД хворим на ХП. Висновок. На засадах діаграми К. Ісікави змодельовано концепцію ФД хворим на ХП, яка уможливлює виявлення та групування умов і чинників, котрі впливають на процес ФД хворим на ХП, та здійснення аналізу причинно-наслідкового звʼязку у цьому процесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Калінеску, Тетяна Василівна, Даніїл Сергійович Ревенко та Ігор Леонідович Мостіпан. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТВОРЕННЯ МОНІТОРИНГУ СИСТЕМ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА". TIME DESCRIPTION OF ECONOMIC REFORMS, № 4 (29 грудня 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.32620/cher.2021.4.02.

Повний текст джерела

Анотація:

The process of forming of certain economic strength security provides the proof functioning of business, its integration in control system by a region and state. Therefore, there is a permanent necessity for realization the monitoring of economic security of enterprise as a key element of steady development of national economy. A research aim is sent to forming of conceptual positions in realization of monitoring the systems of economic security of business. modern normatively-legal and legislative aspects became Methodological basis of research became modern normatively-legal and legislative aspects of strengthening of economic security and eliminate of existent threats in the process of realization the monitoring of economic security of different business structures. In the conducted researches used methods of dialectics, methods and principles of scientific cognition, instruments of economic analysis for the sake of forming the conceptual positions in relation to creation of monitoring the systems of economic security of business. The basic hypothesis of research became supposition about possibility of creation the universal conceptual bases of realization the monitoring of economic security of businessmen with the aim of providing of stable development of business activity in the different spheres of national economy. Exposition of basic material. In the article are investigated the basic requirements of creation the monitoring of the systems of economic security, that is pulled out on the modern stage of business development to marked the aim, tasks, principles, functions, and stages of realization the monitoring. It is brought indicators over of economic security and its threshold values on the different levels of management business activity, to underline, that for each separate business structure the indexes of economic security can be certain depending on the type of business. Originality and practical meaningfulness of research are confirmed by the offered conceptual bases to creation and realization of monitoring the systems of economic security of businessmen, which takes into attention the specific of activity the separate businessman, and allows to be integrated in the general system of the state economic security. Conclusions and prospects of further researches. It is well-proven that conceptual positions are offered the monitoring of the systems of economic security of business allow to recognize and identify threats, forecast its consequences, determine the methods of localization and give information for the management of business structure activity, to accept operative decisions on the removal of threats, to correct strategic aims of businessmen development, taking into attention the state of economic security of external and internal environment of functioning. Further researches will be sent to convergence of purposeful cooperations in the process of realization the monitoring in the system of economic security of enterprise

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Fedicheva, Krystyna, Oleksii Kochetkov, Stanislav Honcharenko, Ruslana Levkina та Maksym Bichevin. "Контролінг, моніторинг і діагностика в ідентифікації ефективної управлінської практики аграрних підприємств". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 200–218. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Мета дослідження – зважаючи на функціональне навантаження системи контролінгу, моніторингу та діагностики, визначити методичний підхід до контролю результативності в процесі моніторингу виробничих параметрів функціонування аграрних підприємств і діагностики проблемних аспектів забезпечення фінансово-економічного результату з метою обґрунтування управлінських рішень при плануванні перспективних виробничих програм. Методологія / методика / підхід. Дослідження проводили на основі використання загальнонаукових методів (при дослідженні теоретичного підґрунтя функцій контролінгу, моніторингу та діагностики управлінської діяльності в забезпеченні ефективності прийняття управлінських рішень при плануванні структури посівних площ), абстрактно-логічного (для узагальнення особливостей впливу ступеня використання інтенсивних культур на результативність зернового напряму аграрних підприємств), економіко-математичного (для ідентифікації оптимальної стратегії дії в умовах інформаційної невизначеності менеджменту аграрних підприємств, пов’язаною із наявністю слабоструктурованих проблем), статистичних методів (теорії статистичних рішень для моделювання механізму взаємовпливу сільськогосподарських культур у заданих умовах забезпечення природними ресурсами) та конструктивного (для визначення способу обґрунтування оптимальних потоків ресурсів і результатів діяльності з метою максимізації прибутковості діяльності за умови сталості ресурсної основи). Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ. Результати. У ході проведення наукового дослідження проаналізовано умови формування обґрунтованої системи землеробства суб’єктами господарювання та діагностовано передумови вироблення вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Установлено, що в умовах Луганської області критичне підвищення частки соняшника в посівах є реактивною поведінкою управлінської практики менеджменту. Обґрунтовано за даними діагностичного аналізу відповідну залежність управлінських рішень щодо планування структури посівних площ від сприйняття сприятливості умов господарювання. Визначено основні параметри статистичного моделювання для реалізації діагностичних функцій з ідентифікації вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до реалізації функцій контролінгу, моніторингу та діагностики в процесі обґрунтування перспективної виробничої програми аграрного підприємства в зазначених умовах господарювання, який, на відміну від наявних, ґрунтується на використанні методології теорії ігор і дозволяє виявляти певні закономірності підтримки високої фінансово-економічної результативності в дослідженні інформації (параметрів) про технологічну дисципліну, що не має чіткого математичного (регресійного) зв’язку. Практична цінність / значущість. У ролі перспективного завдання розвитку системи контролінгу, моніторингу та діагностики визначено формування механізмів програмування розвитку зернового господарства, як головного напряму спеціалізації в степових умовах господарювання Луганської області, на принципах галузевої конкурентоспроможності, що дозволить частково виключити реактивність системи менеджменту аграрних підприємств.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Моніторинг економічний"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями