Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Монополізація ринків.
Статті в журналах з теми "Монополізація ринків"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Монополізація ринків".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Вінник, О. М., та О. В. Шаповалова. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ В РАКУРСІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ВІДНОСИН У СФЕРІ КОНКУРЕНЦІЇ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (42) (27 січня 2022): 20–30. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-42-2-20-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам правового захисту економічної конкуренції в умовах цифровізації,зокрема забезпечення прозорості на ринках цифрової економіки. На підставі аналізу низки документівЄС та ОЕСР, праць зарубіжних та українських дослідників зазначених відносин, положень чинногоукраїнського законодавства та фактичного стану сучасних товарних ринків виявляються їх особли-вості, в тому числі функціонування потужних цифрових платформ, що монополізують ринки і істотнозмінюють умови конкуренції; наявність віртуальних підприємств, що не підпадають під визначеннясуб’єкта господарювання відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», так званімережевий ефект і ланцюжок поставок, значне відставання антимонопольно-конкурентного регулю-вання від фактичного стану ринків цифрової економіки; повільна реакція держав на домінування поту-жних цифрових платформ тощо.Виявляються вади нормативно-правового регулювання в українському антимонопольно-конкурентному законодавстві: наявність прогалин (відсутність визначення низки нових понять: «вірту-альне підприємство», «цифрова платформа», «мережевий ефект», «ланцюжок поставок»), за-старілість визначення поняття «суб’єкт господарювання»; відсутність правових механізмів запобіган-ня монополізації товарних ринків цифровими платформами, відсутність прозорості ринків цифровоїекономіки, що негативно позначається на можливостях споживачів, дрібних та середніх суб’єктівбізнесу реалізовувати та захищати свої законні інтереси. З цих позицій аналізуються положення ЗаконуУкраїни «Про електронні комунікації». Виявляються прогалини в антимонопольно-конкурентном зако-нодавстві України із зазначених питань та пропонуються шляхи їх усунення.Ключові слова: економічна конкуренція; цифрова економіка; цифрові можливості; цифрові платформи; антимонопольно-конкурентне регулювання; вдосконалення правового регулювання.
2
Ульянов, К. Є. "Трансферне ціноутворення як фактор монополізації ринків". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 2 (31) (2015): 88–95.
Знайти повний текст джерела
3
Ульянов, К. Є. "Особливості монополізації ринків у постіндустріальній економіці". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 27, т. 1 (2012): 243–51.
Знайти повний текст джерела
4
Pavlov, Konstyantyn, Olena Pavlova та Volodymyr Kupchak. "ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 17 (11 березня 2019): 14–20. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-14-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що на сьогодні конкурентна політика держави базується на вузькозмістовних принципах, що є недостатнім для її результативності. Як слідство, взагалі не досліджено конкурентну політику держави в розрізі її макроекономічних показників, має місце лише дослідження окремих релевантних ринків. Актуальним є приділення уваги питанням, що стосуються світового досвіду щодо боротьби з явищем монополізації влади з метою їх подальшого застосування на прикладі України. Оскільки за відсутності регульованого конкурентного середовища та без створення прийнятних умов для співіснування суб’єктів ринку її економіка не зможе ефективно функціонувати. В результаті проведеного авторами дослідження пріоритетних напрямів забезпечення державних регуляторних процесів відносно конкурентних відносин як в нашій державі так і в провідних країнах світу дозволило дійти висновку, що в більшості країн, забезпечення прозорих конкурентних умов ринкового співфункціонування знаходиться на особливому рівні контролю; в окремих державах антимонопольний контроль та його реалізацію здійснює відповідна установа антимонопольного регулювання
5
Poperechnuy, S., та T. Kudla. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (5 вересня 2016): 118–22. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6923.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються проблеми застосування основних елементів маркетингу у сільськогосподарських підприємствах України. Актуальність цих проблем обумовлено не сформованістю інфраструктури аграрного ринку, високим рівнем монополізації сфери закупівель продукції. Показано, що в таких умовах знижується результативність державної фінансової підтримки. Пропонується державну підтримку сільського господарства в Україні спрямувати на дослідження ринку, а результати досліджень безоплатно передавати суб’єктам господарювання. Обґрунтована можливість адаптації сільськогосподарських підприємств до існуючого ринкового середовища формуванням вертикальних маркетингових систем, у яких зусилля спрямовуватимуться на кінцевих споживачів, що відповідає визначальним принципам маркетингу. Показано, що необхідною умовою ефективної маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств є формування інфраструктури аграрного ринку. Способами ринкового генерування та стабілізації цін є активізація біржової діяльності, організація аукційних торгів на оптових ринках сільськогосподарської продукції. Сформовані таким чином ціни впливатимуть на загальний рівень цін у інших каналах розподілу. Загальна стабілізація цін є передумовою розробки обґрунтованої товарної політики розвитку капіталомістких галузей з тривалою окупністю інвестицій, насамперед молочного скотарства.
6
Герасименко, А. "Оцінка ризиків колективної монополізації вітчизняного ринку соняшникової олії". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 124/125 (2011): 103–5.
Знайти повний текст джерела
7
Климко, О. "Аналіз рівня монополізації ринку фінансово-банківських послуг України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, Вип. 52 (2006): 59–60.
Знайти повний текст джерела
8
Климко, О. "Аналіз рівня монополізації ринку фінансово-банківських послуг України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, Вип. 52 (2006): 59–60.
Знайти повний текст джерела
9
Cherkaska, Valeryi. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ВНУТРІШНІХ РИНКІВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ". Public Administration and Regional Development, № 3 (11 квітня 2019): 178–91. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В статі зазначено, що в аграрній політиці країн з розвиненою ринковою економікою однією з ключових завдань була і залишається підтримка сільських товаровиробників. Вона здійснюється різними способами, в тому числі: заходами прямої підтримки сільського господарства за допомогою цінової, кредитної, податкової, митної політики, що сприяють зростанню доходів селян і забезпечують їм ведення розширеного відтворення в умовах ринкових відносин. Визначено, що зовнішньоторговельна політика формує об'єктивні умови переваги вітчизняної продукції для споживачів. Разом з тим вона не повинна обмежувати можливості задоволення широкого споживчого попиту. Запропоновано до числа інструментів віднести виплати платежів натурою за кожен виведений з сільгоспобороту гектар невиробничої продукції комбіноване поєднання програм страхування та кредитування з квотуванням виробництва, фіксовані виплати в залежності від попередньої динаміки виробництва в обмін на поставлені умови щодо обмеження виробництва і дотримання вимог екології, обов'язкового страхування і надання щорічних звітів про свою діяльність. Важливу роль на цьому етапі грають заходи державного регулювання, що перешкоджають монополізації ринкової діяльності та сприяють рівноправності між дрібними і великими суб'єктами ринку.
10
Немченко, Валерій Вікторович. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛІЗОВАНОГО РИНКУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 3–9. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1279.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається створення цивілізованого ринку землі, який може стати міцним поштовхом до залучення інвестицій, розвитку малого і середнього підприємництва на селі. У той же час, Україна ще не готова до створення ринку землі. Для його розвитку необхідне реформування, яке здатне підняти життєвий рівень населення і ціну землі. Формування ринку землі передбачає створення екологічного економіко-інноваційного механізму підвищення її родючості.Незважаючи на те, що існує мораторій, земля продається і купується за різними корупційними схемами. До таких схем відносяться оренда терміном на 49 років, фіктивні договори позики та стягнення неіснуючої заборгованості шляхом позову до суду з оплатою боргу землею, рейдерські захоплення, зміна цільового сільськогосподарського призначення для забудови та багато інших.Обґрунтовано, що значне місце на ринку земельних ресурсів, відводиться державі. Держава повинна не тільки визначати розмір земельної ділянки, але і розмір оренди, її термін. Пріоритет віддається оренді, а не приватної власності. Держава зобов'язана обмежувати діяльність агрохолдингів, оскільки вони створюють загрозу країні, сприяють монополізації виробництва, монокультурного розвитку, завдаючи шкоди біосфері, не підтримуючи малі і середні сільськогосподарські підприємства.Для функціонування ринку землі необхідно створення іпотечного банку, науково-обгрунтована оцінка землі (яка в країні занижена), судова система, здатна захистити власника, боротьба з корупцією.Формування ринку землі передбачає створення екологічно-економічного механізму управління, підвищення родючості. Агресивна використання сільськогосподарських угідь, недотримання сівозміни, суттєве зменшення обсягів природоохоронної діяльності створили реальну загрозу ресурсно-екологічної безпеки розвитку аграрного сектора і в цілому держави. Орієнтація на кон'юнктуру зовнішніх агропродовольчих ринків ще більше її посилить. Ось чому сьогодні викликають інтерес нові екологічні технології, які здатні зберегти грунту, але, на жаль, доступу до них більшість аграрних підприємств не має або їх недооцінює. Землі померлих власників, які не мають спадщини, повинні безкоштовно передаватися державі. У разі наявності спадкоємців і бажаючих продати землю, вона повинна продаватися державі за цінами національного ринку. Такі землі в майбутньому можуть надаватися в оренду або продаватися державою тільки за світовими цінами, які сьогодні значно вище національних.
11
Труш, І. В. "Монополізація окремих секторів ринку комунальних послуг з використанням законодавчої корупції". Публічне право, № 2 (18) (2015): 219–24.
Знайти повний текст джерела
12
Завада, О. "Ми не можемо допустити монополізації ринку обов"язкового медичного страхування". Страхова справа, № 2 (2009): 28–29.
Знайти повний текст джерела
13
Novoseletska, Anna. "STATE OF CONCENTRATION AND MONOPOLIZATION OF THE INSURANCE MARKET OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 21(49) (June 24, 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-21(49)-10-18.
Повний текст джерелаАнотація:
The intensity and quality of insurance market development are directly related to the level of competition, concentration and monopolization between insurance companies. Although the insurance market of Ukraine is insignificant in terms of key indicators in comparison with foreign ones, the competitiveness of its insurers is very important to ensure proper insurance protection of policyholders. The article is devoted to the assessment of the processes of concentration and monopolization of the insurance market of Ukraine. The study analyzed the structure of the insurance market by segments, concentration indicators and the Herfindahl-Hirschman index for the market as a whole and for individual types of insurance, gradation of insurance companies by the amount of collected insurance premiums. Based on the assessment, it was determined that the insurance market of Ukraine is generally low concentrated, as well as the sector of risky types of insurance. Among the selected segments of the insurance market, the most concentrated is the CASCO insurance. In the field of health insurance there is a slightly lower level of concentration and monopolization as in the OTSPVVNTZ segment. The market of classical property insurance is the least concentrated. The life insurance segment is characterized by moderate concentration and monopolization. The most powerful insurance companies in the relevant sectors of the insurance market of Ukraine are outlined. Since 2015, the top three leaders of the life insurance market are PJSC “MetLife”, PJSC “Insurance Group TAS” and PJSC “IC UNIСA LIFE”. Virtually unchanged leaders in the field of risk insurance during 2018-2020 were PJSC “IC ARX”, PJSC “IC UNICA” and PJSC “Insurance Group TAS”, which are members of financial groups that include leaders of the life insurance market. In general, the national insurance market is becoming more concentrated, which will be appropriate and accepted benefits while strong market players will not involve their residents, and the state controls these processes.
14
Памбук, С. А., О. М. Мирошніченко та М. В. Шенгелая. "РОЗВИТОК І ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ НАПОЇВ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто тенденції і особливості розвитку ринку безалкогольних енергетичних напоїв в Україні. Під час проведення аналізу розглянуто частку ринка безалкогольних напоїв на категоріями у грошовому вимірі, динаміку обсягів реалізації безалкогольних енергетичних напоїв в Україні. Проаналізовано рівень споживання енергетичних напоїв в Україні, Європі та інших країнах, розглянуто та охарактеризовано основних лідерів ринку. Виявлено та описано основні категорії споживачів енергетичних напоїв, основні канали збуту. Розглянуто як перспективи, так і існуючі обмеження щодо розвитку даного ринку. Встановлено, що ринок енергетичних напоїв в Україні має досить великий потенціал і характеризується достатньо високими темпами зростання протягом всього періоду, хоча при цьому Україна досі відноситься до країн з найменшим рівнем споживання енергетичних напоїв в Європі. Ринок енергетичних напоїв характеризується достатньо високим рівнем монополізації. Значна доля ринку припадає на продукцію 3-х виробників групи компаній «Нові продукти», компанії «Monster Beverage» та команії «Red Bull». Більшу частину ринку енергетичних напоїв контролюють саме вітчизняні виробники. Лідируючим гравцем на ринку енергетичних напоїв залишається група компаній «Нові Продукти» як в грошовому виражені, так і по обсягам реалізації, завдяки популярності брендів Pіt Bull і Non Stop. Загалом кількість брендів енергетичних напоїв на українському ринку перевищує два десятки. Дистрибуція енергетичних напоїв в Україні здійснюється переважно через мережі роздрібної та оптової торгівлі. Основними споживачами енергетичних напоїв в Україні є активна молодь і головним критерієм вибору напоїв у даної категорії споживачів є ціна. Потенційними споживачами енергетичних напоїв є спортсмени, водії, працівники напруженої фізичної і розумової роботи. Серед проблем, які гальмують розвиток ринку енергетичних напоїв виділено зростанні цін при одночасному прояві кризових явищ в країні, антирекламу енергетичних напоїв, популяризацію здорового способу харчування. Прогнозується подальше розширення асортименту енергетичних напоїв і зростання обсягів реалізації, в тому числі, у каналі електронної торгівлі.
15
Бабич, Ірина Михайлівна, Петро Миколайович Бойко та Микола Васильович Бондар. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА СПИРТУ ЕТИЛОВОГО РІЗНОГО ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Scientific Works 2, № 85 (19 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2244.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано причини, що призвели до майже катастрофічної ситуації, що склалася в спиртовій галузі країни. Наявна структура споживання етилового спирту на внутрішньому ринку, коли левова частка спирту використовується для виробництва алкогольних напоїв, разом з фактичною монополізацією цінової політики призвели до того, що спиртові заводи можуть виробляти значно більші обсяги спирту, ніж потребує ринок, а експорт унеможливлює висока вартість спирту. При розгляді ефективності впровадження нових технологічних та технічних рішень практично ніколи не зверталася увага на їх вплив на вартість готової продукції. Так, вітчизняні спиртові заводи здатні виробляти ректифікований спирт високої якості, але потреба в ньому як всередині країни, так і в світі обмежена. Основні обсяги реалізації спирту на світових ринках формуються за рахунок біоетанолу та технічного спирту (спирту для технічних потреб). При цьому ціни на них формуються з урахуванням конкуренції з продукцією аналогічного призначення, що пропонується виробниками інших галузей економіки. Виробники всіх видів етилового спирту практично не впливають на вартість сировини та енергоносіїв, отже вартість технічної переробки сировини в готову продукцію визначає її ціну на ринку та конкурентоспроможність. Тому розвиток спиртової галузі можливий лише при зміні основних напрямків його використання з виробництва напоїв на технічні та транспортні потреби і врахуванні економічних результатів впровадження технологічних та технічних рішень.
16
Дроб"язко, А. "Аналіз монополізації та регіональний перерозподіл ринків депозитів і кредитів фізичних осіб в Україні в умовах фінансової кризи". Банківська справа, № 1 (91) (2010): 32–40.
Знайти повний текст джерела
17
Дроб"язко, А. "Аналіз монополізації та регіональний перерозподіл ринків депозитів і кредитів фізичних осіб в Україні в умовах фінансової кризи". Банківська справа, № 1 (91) (2010): 32–40.
Знайти повний текст джерела
18
Vremenko, L. V., and K. I. Derkach. "The Modern Tendencies of Development of Competition and Monopolization in the National Insurance Market." Business Inform 3, no. 494 (2019): 358–64. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-358-364.
Повний текст джерела
19
Beschasna, I. V. "Форум країн-експортерів газу як новий актор міжнародного ринку газу". Grani 18, № 1 (15 грудня 2014): 130–35. http://dx.doi.org/10.15421/1715024.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті автором аналізується діяльність нової на міжнародній арені організації – Форуму країнекспортерів газу. Встановлено, що на сьогоднішній день об’єднання виробників газу прагне спрямувати свою діяльність на оптимізацію міжнародного співробітництва в сфері видобутку та споживання газу. Крім того, країниучасниці Форуму відзначають важливість забезпечення міжнародної енергетичної безпеки, що знаходить своє відображення в головних цілях діяльності організації. Форум країнекспортерів газу дуже часто називають «газовим ОПЕК». Проте суттєва різниця в принципах роботи нафтового та газового ринку не дозволяє говорити про те, що ФКЕГ може перетворитись найближчим часом на «газовий картель». У статті проаналізовані не лише основні цілі та положення роботи об’єднання, а й ключові проблеми. Зокрема мова йде про конфлікти між державамичленами. Різні політичні та економічні інтереси учасників не дозволяють ефективно співпрацювати в рамках організації. Також значний вплив має позиція ЄС та США, які вважають, що створення Форуму спрямоване на монополізацію світового газового ринку.
20
SHVYDKA, T. I. "Problems of monopolization and antitrust regulation in the market of information services and social networks." ECONOMIC THEORY AND LAW 32, no. 1 (2018): 162–75. http://dx.doi.org/10.31359/2411-5584-2018-32-1-162.
Повний текст джерела
21
Falko, E. A. "Аналіз діяльності глобальних розподільних систем на міжнародному ринку туристичних послуг". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 15. http://dx.doi.org/10.15421/191602.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми інформатизації суспільства та розвитку інформаційних технологій – окремий напрямок науково-теоретичних досліджень. У сучасних умовах формується нова модель функціонування багатьох видів послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, що приводить до істотної зміни змісту їх продукту. Відбувається монополізація інформаційного простору через створення глобальних розподільних систем, які концентрують міжнародні грошові потоки від надання туристичних послуг і формують фінансову політику здійснення трансакцій у сфері туристичного бізнесу. Загальний підхід до вивчення зазначених процесів поки що не винайдено.Метою написання статті є аналіз інфраструктурного забезпечення розвитку інформаційних послуг у міжнародному туризмі на основі аналітичного огляду міжнародної статистики та виявлення загальних тенденцій у розподілі конкурентних переваг основних гравців ринку. Під час дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, системного аналізу, порівняння, узагальнення.Проаналізовано основні тенденції розвитку глобальної туристичної інфраструктури з надання інформаційних послуг. Охарактеризовано системи бронювання, поширені в глобальному інформаційному просторі. Виявлено посилення конкурентної боротьби на міжнародному ринку туристичних послуг між найбільшими глобальними розподільними системами Amadeus, Sabre та Travelport. Доведено, що між глобальними гравцями ринку є розподіл сфер економічного впливу на мегарегіони туристичних послуг. Виявлено тенденцію формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи.Зроблено висновок, що глобалізація туристичного ринку створює передумови для посилення економічних взаємозв’язків між країнами, зростання зустрічних потоків туристів, товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Продемонстровано, що ключовою тенденцією є формування глобально функціонуючого процесу надання туристичних послуг, основою якого є інтернаціоналізовані глобальні розподільні системи, які є своєрідним локомотивом світової туристичної індустрії.Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сучасних тенденцій на ринку глобальних розподільних систем та особливостей розподілу сфер впливу між його гравцями.Отримані результати можуть бути використані для розробки науково-теоретичних основ стратегічного керування туристичним бізнесом в умовах глобального інноваційного простору.Оскільки телекомунікаційні та інформаційні технології дозволяють потенційному споживачу туристичного продукту самостійно отримати інформацію з будь-якої відстані і в будь-якому режимі часу, подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на визначення перспектив функціонування підприємств малого бізнесу на міжнародному ринку туристичних послуг.Ключові слова: глобальні розподільні системи; системи бронювання; глобалізація туристичного ринку; сегментація ринку; мегарегіони туристичного бізнесу.
22
Mykolayets, D. "НЕДОЛІКИ СУЧАСНОГО СТАНУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ". Juridical science 2, № 5(107) (3 квітня 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що потреба в пристосування адміністративного законодавства у сфері електроенергетики до європейських вимог та стандартів, запровадження ринку електроенергетики, існування загроз для незалежності та стабільності електроенергетики призвели до того, що адміністративно-правове регулювання відносин у даній сфері є доволі неоднорідним та має, як негативні, так й позитивні сторони. Виявлення недоліків сучасного стану направлене на встановлення причин неефективного адміністративно-правового регулювання, виявлення прогалин та колізій, а отже й шляхів їх вирішення в межах досягнення спільної цілі. Зі свого боку, з’ясування переваг сучасного стану вказуватиме на ті аспекти адміністративно-правового регулювання відносин у сфері електроенергетики, що важливо зберегти в процесі реформування й продовжити їх розвиток. У статті досліджено засади формування та функціонування системи державного регулювання електроенергетичного сектору в Україні. Практика показала, що об’єднання крупних теплових електростанцій у компанії (по принципу чотири електростанції в кожній компанії) створило умови, як до сумнівної приватизації окремих теплових електростанцій і виділення їх в окрему компанію, так і до створення умов монополізації виробництва електричної енергії на теплових електростанціях компаній, шляхом приватизації їх одним суб’єктом. Методи державного управління, якими здійснювалися ці перетворення, були суто адміністративно-командними, оскільки всі підприємства електроенергетики були державною власністю. Разом із тим, це дозволило провести акціонування реорганізованих підприємств та створити умови для їх приватизації. Для акціонованих та приватизованих компаній «державне управління» щодо переходу до нової моделі ринку можливо тільки при запровадженні регуляторних методів управління, що потребує оновлення нормативно-правової бази регулювання суб’єктів, які будуть працювати за новою моделлю ринку електричної енергії установлені позитивні практики та можливі перспективи розвитку та модернізації системи державного регулювання цього сектору крізь призму організаційно-правового забезпечення.
23
Чернікова, Наталія. "ОСЕРЕДКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (1860-ТІ РР. – 1914 Р.)". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 132–42. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню специфіки становлення та розвитку сільськогосподарського машино- будування як самостійної підприємницької галузі в південноукраїнському регіоні в умовах капіталістичних трансформацій аграрного виробництва. З’ясовано, що інтенсивний розвиток та посилена механізація зерно- вого виробництва в степових губерніях сприяли формуванню усталеного споживчого ринку. Здійснено умовну локалізацію та характеристику регіональних осередків сільськогосподарського машинобудування з виділенням «олександрівського», «єлисаветградського», «бердянського» тощо. Акцентовано на діяльності тих підприємств, що означили стратегічні напрями розвитку галузі певного регіону. Подальшого обґрунтування набула теза про вагому роль німців-колоністів у розвитку галузі сільськогосподарського машинобудування в Катеринославській, Таврійській губерніях. Власним прикладом вони сприяли становленню мережі заводів у прилеглих колоніях і хуторах та популяризації модернізованої техніки колоністського типу серед місцевого населення. Просте- жено динаміку розвитку та визначено специфіку підприємницької діяльності братів Ельворті та Дж. Грієвза як флагманів «єлисаветградського» та «бердянського» осередків. Окреслено основні маркетингові заходи підприємців щодо збереження конкурентоспроможності: розширення кола споживачів шляхом помірних цін, використання системи кредитування, створення мережі представництв, популяризація продукції шляхом участі у виставках, реклами в періодичних виданнях тощо. Обґрунтовано тезу, що асортимент продукції та спеціалізація заводів сільськогосподарської техніки півдня України були орієнтовані насамперед на задоволен- ня запитів внутрішнього (суто регіонального) споживчого ринку. Вказано на тенденцію до розширення обсягів виробництва та монополізації галузі сільськогосподарського машинобудування з початку ХХ ст., що знайшла прояв у реструктуризації великих підприємств в акціонерні товариства, синдикати тощо. Увагу сфокусовано на формуванні економічної залежності між розвитком зернового виробництва та сільськогосподарським машино- будуванням у південноукраїнському регіоні.
24
Salamin, O. C. "СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (6 вересня 2016): 127–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6925.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються причини, що стримують становлення і розвиток в Україні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, передумови виникнення таких кооперативів, можливості їх впливу на загальний рівень цін на сільськогосподарську продукцію, обґрунтовуються способи державної підтримки кооперативів. Показано, що поява обслуговуючих кооперативів у світовій практиці пов'язана з монополізацією сфери закупівель продукції. Створення кооперативів і формування на кооперативних засадах маркетингових каналів було способом протидії монопольно низьким закупівельним цінам. У жодній країні без створення таких кооперативів лише державним регулюванням не вдавалось забезпечити підтримання паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Досліджувався вплив державної підтримки кооперативів. Організаційні зусилля державних органів управління сільським господарством та пряма державна фінансова підтримка сприяли збільшенню кооперативів, однак не мали замітного впливу на обсяги послуг, що надавались кооперативами. Якщо державна фінансова підтримка є визначальним чинником створення кооперативу, то це провокує появу псевдокооперативів, метою створення яких є одержання цієї підтримки. Ідея створення обслуговуючих кооперативів неоднозначно сприймається їх потенційними засновниками – власниками особистих селянських господарств та фермерами. Скептицизм породжує втручання органів державного управління сільським господарством у діяльність обслуговуючих кооперативів, що видається як організаційна підтримка таких кооперативів. Зроблено висновок, що необхідною умовою виникнення та розвитку життєздатних кооперативів є забезпечення ними засновникам та учасникам відчутних переваг. Пропонується на кооперативних засадах формувати інфраструктуру аграрного ринку, а державну фінансову підтримку спрямовувати на кооперативи, якими пропонуватиметься конкурентоспроможна на зовнішньому ринку продукція.
25
Дем’яненко, Борис, та Віра Дем’яненко. "КРИЗА ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДОКТРИНИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СОЦІУМУ: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Society. Document. Communication, № 9 (1 вересня 2020): 64–98. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-64-98.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі опублікованих джерел і літератури синтезовано внутрішньосистемні й позасистемні фактори демократичного транзиту сучасного світу, які викликають антидемократичні й антиліберальні трансформації розвинутих ліберальних демократій. Серед внутрішньосистемних факторів виокремлено: 1) державно-правовий аспект, пов’язаний із наростанням невідповідності між темпами ускладнення соціальної структури суспільства й здатністю людини до їх усвідомлення, надзвичайним ускладненням систем управління суспільством, розростанням правової системи, втратою легітимності існуючих форм організації влади і державності; 2) соціально-економічний аспект, пов’язаний із посиленням соціальної поляризації в середовищі національних суспільств, монополізацією ринків великими корпораціями; 3) політико-культурний аспект, пов’язаний із втратою частиною суспільства віри у демократію як найкращий проєкт суспільного розвитку, через неспроможність політичних еліт вирішувати нагальні проблеми – від соціальних до екологічних, прогресуванням на поведінковому рівні маніпулятивних практик, проявів маргінальності тощо.
Позасистемні фактори пов’язані з: 1) глобалістським аспектом, який знаходить практичний прояв у наростанні сировинної, енергетичної й екологічної криз, глобальній зміні клімату, епідеміологічних (пандемічних) спалахах соціальних захворювань, техногенних катастрофах, природних катаклізмах; 2) геополітичними аспектами, які проявляються в посиленні демографічного дисбалансу між західною й незахідною цивілізаціями, звуженням меж суверенітету національних держав, поширенням у світі антиамериканських / євроскептичних настроїв і розширенням соціальної бази авторитарних режимів, перманентним наростанням терористичних практик як методу досягнення політичних цілей; 3) геоекономічним аспектом, який проявляється в послабленні традиційних політичних інститутів як наслідок економізації міжнародних відносин, підвищенні ймовірності фінансово-економічних криз, дестабілізації національних економік периферійних країн, посиленні соціальної поляризації між багатими і бідними країнами, зростанням міграційних потоків у розвинені країни. Зроблено висновок, що проблеми нинішнього етапу демократичного транзиту не можуть ставити під сумнів основоположні принципи ліберально-демократичної доктрини як моделі суспільно-політичної самоорганізації та історичного шляху реалізації суспільно-політичної спільноти загалом й людини як особистості зокрема.
26
Бережнюк, І. Г., та І. В. Несторишен. "МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА". Митна безпека, № 3 (25 січня 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.3.2019.10-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено міжнародний досвід та вітчизняну практику митно-тарифного регулювання. Зазначено, що митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є економічним методом регулювання міжнародної торгівлі, який застосовується в Україні з використанням таких інструментів: митного тарифу, класифікації товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, визначення країни походження товару, його митної вартості, а також застосування системи митних пільг та преференцій. Зауважено, що здійснення митно-тарифного регулювання – це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб’єкти функціонування усіх гілок державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин – підприємства. Наголошено, що створення оптимальних умов для конкуренції можливе тільки у разі вирішення головної суперечності митно-тарифного регулювання: з одного боку, воно повинно сприяти розвитку конкуренції, розв’язанню завдяки імпорту проблеми монополізації ринку підприємствами-монополістами, тобто реалізації наступальної функції; з іншого ‒ забезпечити захист національного товаровиробника від непосильної іноземної конкуренції, тобто виконання захисної функції. Авторами дослідження відмічено, що на практиці тарифний метод регулювання торгівлі полягає в застосуванні мита на товари при ввезенні або, рідше, при вивезенні з країни. В Україні застосовуються ввізне і вивізне мито, сезонне та особливі види мита. До особливих видів мита відносяться спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита та додатковий імпортний збір. Особливі види мита (крім збору) застосовуються за результатами розслідувань і спрямовані на захист національного виробника. Проаналізовано міжнародну практику застування митно-тарифного регулювання, а саме, узагальнено основи сучасної торговельної політики США, яка отримала назву «Тарифна політика Дональда Трампа». Зазначено, що сучасні підходи до регулювання торгівлі мають ґрунтуватися на дотриманні міжнародних зобов’язань і передбачуваності торгової політики держави як надійного торгового партнера.