Готові списки джерел за темами / Моноклональна

Добірка наукової літератури з теми "Моноклональна"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Моноклональна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Моноклональна"

Чорний, С., та Т. Луценко. "КЛІТИННІ ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНИХ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231283.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток розробки та виробництва терапевтичних моноклональних антитіл набирає значних обертів завдяки високим показникам безпечності та ефективності. В даній сфері відбувається стрімкий ріст на світовому ринку на рівні 150 млрд доларів у 2019 році, і десятки нових препаратів вже пройшли етап розробки та активно проходять клінічні дослідження. У статті проведено аналітичний огляд базових технологій отримання терапевтичних моноклональних антитіл з оцінкою переваг та недоліків. Розглядаються технології починаючи з “традиційної” гібридомної технології з високою імуногенністю отримуваних препаратів, до повністю людських моноклональних антитіл. Також у статті проаналізовано критичні етапи виробництва, що включають отримання клону-продуцента, культивування, виділення та очистку антитіл. Ключові слова: терапевтичні моноклональні антитіла, гуманізовані та химерні антитіла, рекомбінантні білки, гібридомна технологія, фаговий дисплей, виробництво

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Kravchenko, Anzhela S. "Biological therapy of melanoma." Consilium Medicum 22, no. 7 (2020): 29–32. http://dx.doi.org/10.26442/20751753.2020.7.200297.

Повний текст джерела

Анотація:

Меланома – злокачественная опухоль кожи, характеризующаяся высокой распространенностью как в Российской Федерации, так и во всем мире, быстрым ростом, способностью к локальному и отдаленному метастазированию и высокой летальностью. Открытие и внедрение моноклональных антител позволило достичь определенных успехов в лечении ряда заболеваний, в том числе меланомы. Высокая эффективность использования моноклональных антител достигается за счет их точно направленного действия на определенные молекулы, что позволило увеличить общую вы-живаемость пациентов со злокачественными новообразованиями. В качестве терапии меланомы высокую эффективность продемонстрировали ингибиторы иммунных контрольных точек (CTLA-4 и PD-1), такие как ипилимумаб, ниволумаб и пембролизумаб. Эффективность данных монокло-нальных антител подтверждена в исследованиях, где они назначались в качестве монотерапии и комбинированной терапии, и выражалась в уве-личении общей выживаемости пациентов с меланомой кожи. Однако терапия моноклональными антителами может быть связана с риском возник-новения побочных реакций. Целью данного обзора является обобщение современных данных о биологической терапии меланомы. Ключевые слова: биологическая терапия, меланома, моноклональные антитела. Для цитирования: Кравченко А.С. Биологическая терапия меланомы. Consilium Medicum. 2020; 22 (7): 29–32. DOI: 10.26442/20751753.2020.7.200297

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lisianyi, Mykola. "ОСОБЛИВОСТІ ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ COVID-19 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОТИВІРУСНИХ АНТИТІЛ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3 (28 листопада 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Роль імунних реакцій як клітинного, так і гуморального типу в патогенезі COVID-19, неоднозначна та суперечлива. В представленому огляді літератури аналізуються два погляди на цю проблему, а саме – захисну та стимулюючу вірусну інфекцію, імунопатологічна роль різних імунних клітин, особливо антитіл.Приведені дані про направленість та рівень нейтралізуючих і не нейтралізуючих віруси антитіл в крові хворих, реконвалесцентів та здорових осіб і відмічається, що до 30-50% пацієнтів мають низькі рівні вірус нейтралізуючих антитіл, а це ускладнює можливості використання антитіл для профілактики та лікування тяжких форм захворювання. Характеризується антиген специфічний та неспецифічний механізми дії антитіл при корона інфекції, які по-різному впливають на перебіг захворювання. В огляді коротко обговорюються проблеми, пов’язані з отриманням та використанням різних типів моноклональних антитіл для лікування тяжко хворих. В статті робиться висновок, що імунні препарати із крові реконвалесцентів та моноклональні антитіла, які містять великий рівень нейтралізуючих антитіл, можуть бути одним із специфічних методів лікування COVID-19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мерзляк, Е. М., Д. С. Сырко, Е. А. Мусаткина та М. А. Израельсон. "Использование моноклональных антител для терапии аутоиммунных заболеваний". НАНОМЕДИЦИНА, № 6 (31 грудня 2018): 164–69. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2018.094.

Повний текст джерела

Анотація:

В последнее время в терапии аутоиммунных заболеваний стали применять моноклональные антитела. Мишенью этих антител являются провоспалительные цитокины и собственно Т и В-клетки потенциально участвующие в патогенезе заболевания. В данной статье проведена попытка систематизировать используемые препараты и привести основные механизмы, лежащие в основе такого рода терапии, описаны нежелательные побочные действия. Потенциальными путями и перспективами развития биологиксов в лечении аутоиммунных заболеваний, по нашему мнению, являются моноклональные антитела, которые узнают и элиминируют клоны Т и В-клеток, обусловливающие патогенез аутоиммунного заболевания. Поиск аутореактивных клонов является сложной и актуальной задачей современной биомедицины.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Руденко, Н. В., А. П. Каратовская, А. О. Шепеляковская, А. В. Замятина, Ф. А. Бровко, А. Ю. Кольцов, И. Р. Иматдинов та ін. "Моноклональные антитела к рекомбинантному белку vp7 вируса блютанга". Биоорганическая химия 45, № 6 (2019): 615–23. http://dx.doi.org/10.1134/s013234231906037x.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кюркчиев, Станимир, Иван Кехайов, С. Кюркчиев, И. Кехайов, S. Kyurkchiev та I. Kehayov. "Производство на моноклонални антитела от човешки лимфоидни клетки". Biotechnology & Bioindustry 1, № 3 (січень 1986): 42–45. http://dx.doi.org/10.1080/02052067.1986.10824229.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Алтънкова, Искра, Стоянка Бочева, георги Алтънков, Любомир Смиленов, Атанас Малеев, И. Алтынкова, Ст Бочева та ін. "Получаване на моноклонални антитела срещу човешки плазмен фибронектин". Biotechnology & Bioindustry 3, № 3 (січень 1988): 21–24. http://dx.doi.org/10.1080/02052067.1988.10824303.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лушоваа, А. А., М. Г. Бязроваа, А. Г. Прилипов, Г. К. Садыкова, Т. А. Копылов та А. В. Филатов. "НОВОЕ ПОКОЛЕНИЕ МЕТОДОВ ПОЛУЧЕНИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ МОНОКЛОНАЛЬНЫХ АНТИТЕЛ, "Молекулярная биология"". Молекулярная биология, № 6 (2017): 899–906. http://dx.doi.org/10.7868/s0026898417060039.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ларина, М. В., Т. К. Алиев, О. Н. Солопова, Л. П. Позднякова, С. В. Коробова, С. А. Якимов, П. Г. Свешников, Д. А. Долгих та М. П. Кирпичников. "Нейтрализующие моноклональные и химерные антитела к интерферону-γ человека". Биоорганическая химия 41, № 3 (2015): 316–26. http://dx.doi.org/10.7868/s0132342315030057.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Talibov, Talibov O. B. "Pharmacokinetics of monoclonal antibodies." Therapy 2_2020 (May 6, 2020): 114–22. http://dx.doi.org/10.18565/therapy.2020.2.114-122.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Моноклональна"

Абрамова, Г. А., та О. Г. Аврунін. "Томографічна візуалізація стану моноклональних плазматичних клітин". Thesis, ХГУ, 2018. http://openarchive.nure.ua/handle/document/6197.

Повний текст джерела

Анотація:

пропонується використовувати методи і підходи, спрямовані на ідентифікацію структури. Мінімально контрольоване навчання і здатність узагальнення є ключовими елементами в цьому відношенні. Планується використовувати методи, засновані на класифікації, спираючись на алгоритми машинного навчання, такі як випадкові лісу, щоб дізнатися оптимальні дескриптори для локального зовнішнього вигляду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Микицей, Богдан Васильович. "Характеристика проміжних філаментів за допомогою моноклональних антитіл". Дис. канд. біол. наук, Ін-тут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, 1996.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кобзев, Д. В., Е. М. Климова, А. Л. Татарец та Александр Николаевич Огурцов. "Создание конъюгатов моноклональных антител с новым флуоресцентным маркером К7-547". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41441.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шебедя, Дмитро Сергійович. "Технологія виробництва субстанції моноклональних антитіл, специфічних до білку HBsAg вірусу гепатиту B. Дільниця культивування". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41083.

Повний текст джерела

Анотація:

Дипломний проєкт: 135 с., 26 рис., 12 табл., 13 формул, 90 посилань. Робота присвячена уніфікації та вдосконаленню технології масового напрацювання виробництва моноклональних антитіл у біореакторі, шляхом іммобілізації клітин продуцента на поверхні напівпроникних мембран та перфузійного типу подачі поживного середовища. На основі порівняльних характеристик, основним продуцентом було обрано найбільш стабільний та високо імуногенний штам гібридомних клітин, отриманих шляхом злиття клітин мієломи та спленоцитів мишачого походження. Штам 95E1 характеризується титром 1:1000 у культуральній рідини та ізотопом антитіл Ig G2α. У роботі наведений опис основних етапів технології з наведенням біохімічних характеристик та фізико-хімічних параметрів. Серед конструкцій біореакторів, що використовуються в технології, було обрано мембранний ферментер половолоконного типу, культивування в якому забезпечує високий вихід цільового продукту. На основі наявної моделі біореактору, було проведено технологічні, конструкційні та гідравлічні розрахунки, з метою модернізації технологічних параметрів та виробничих показників.
Diploma work: 135 p., 26 figures, 12 tables, 13 formulas, 90 references. The work is devoted to the unification and improvement of the technology of mass production of monoclonal antibodies in the bioreactor, by immobilization of producer cells on the surface of semipermeable membranes and perfusion type of nutrient medium. Based on comparative characteristics, the main producer was selected by the most stable and highly immunogenic strain of hybridoma cells obtained by fusion of myeloma cells and splenocytes of mouse origin. Strain 95E1 is characterized by a titer of 1: 1000 in the culture fluid and an isotope of Ig G2α antibodies.Presented data describes the main stages of technology with biochemical characteristics and physicochemical parameters. From between of the designs of bioreactors used in the manufacturing technology, based on the index of a high yield of the target product, was chosen membrane bioreactors with hollow fiber cartridges type. In result of using the real model of the bioreactor as prototype, the technological, structural and hydraulic calculations were performed in order to modernize the technological parameters and production indicators.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Моноклональна"

Елаков, А. Л., Н. М. Пухова та И. Н. Матвеева. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МОНОКЛОНАЛЬНЫХ АНТИТЕЛ ДЛЯ ДИАГНОСТИКИ БЕШЕНСТВА". У НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ПРОИЗВОДСТВА И ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА БИОЛОГИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ ДЛЯ АПК. Москва: ООО «Август Борг», 2020. http://dx.doi.org/10.47804/978-5-89904-028-3_2020_220.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!