Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Молоді фахівці.
Статті в журналах з теми "Молоді фахівці"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Молоді фахівці".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Даниленко, Наталія, та Руслан Батир. "ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (17 травня 2021): 502–10. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.093.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто визначення поняття здорового способу життя, його компоненти, ціннісні орієнтації молоді та фактори ризику в її поведінці. Також, наведено скорочений опис методів навчання, які використовують фахівці в програмах спрямованих на формування здорового способу життя у молоді.
2
Корнієнко, О. В. "ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДТРИМАННЯ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 62–68. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливість питання актуальності наведеної статті необхідно розглядати з погляду комплексних теоретико-методологічних та емпіричних аспектів безпеки людини у швидкоплинних та постійно мінливих інформаційно-психологічних впливах на особистість та суспільство. В центрі уваги автора статті – звернення до психолого-педагогічної громади України, фахівців, які досліджують питання психічного, фізичного, духовного здоров’я, ризикованого стилю життя, проявів адикції, неусвідомленої агресії, небезпечного булінгу в учнівських та студентських колективах. Залишаються невирішеними питання пошуку та застосування адекватних психолого-педагогічних, психодіагностичних, психогігієнічних впливів із метою підтримання психосоматичного здоров’я учасників навчального процесу. Фахівці вважають, що наразі не існує досить обґрунтованої й загальної класифікації загроз інформаційно-психологічній безпеці особистості та їх джерел. Необхідно враховувати те, що внутрішні джерела загроз інформаційно-психологічній безпеці особистості закладені в біосоціальній природі психіки людини, в особливостях її формування та функціонування, індивідуально-особистісних характеристиках індивіда. Внаслідок цих особливостей люди відрізняються ступенем сприйнятливості різних інформаційних впливів, можливостями аналізу й оцінки інформації, що надходить, тощо. Крім індивідуальних особливостей, є й певні загальні характеристики та закономірності функціонування психіки, які впливають на ступінь вразливості до інформаційно-психологічного впливу, що властиві більшості людей. У статті планується звернути увагу читачів на психологічну природу інформації, до якої останнім часом зростає інтерес людей різного віку, зокрема учнівської та студентської молоді. Ключовим питанням для зацікавлених фахівців є вироблення стійкої інформаційної безпеки людини. Особливо важливим є вивчення можливостей впливу інформації на здоров’я людини. Відповідні питання будуть розкриті автором статті. Проблема психологічного впливу інформації широко представлена у різних галузях психологічного знання, дотепер інформаційна безпека як запорука підтримання психічного здоров’я не була предметом комплексного психологічного дослідження, що і визначає актуальність питання, яке розглядається.
3
Гуцул, Н. З., В. В. Лешик, В. І. Рихаль та Г. І. Гук. "ПІДВИЩЕНННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ «ТАБАТА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДИЗАЙНЕРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблематику фізичної підготовленості студентської молоді у вищих навчаль-них закладах освіти. Досліджено особливості впливу методики «Табата» на рівень фізичної підго-товленості майбутніх фахівців дизайнерів, які навчаються в Українській академії друкарства.Мета – оцінити вплив методики «Табата» на фізичну підготовленість майбутніх фахівцівдизайнерів. Матеріал. В педагогічному експерименті взяли участь 70 студентів 18–20 років.Студентів було поділено на ЕГ – 35 осіб і КГ – 35 осіб. Дослідження відбувалось протягом2020–2021 навчального року. Результати. За результатами дослідження в кінці педагогічногоексперименту майбутні фахівці-дизайнери продемонстрували такі результати рівня фізичної під-готовленості: 49 % показали середній рівень підготовки, і він був найвищим, вище за середнійрівень показали 24 %, нижчими показниками виявився рівень нижче середнього – 20 %, високийпоказник лише 7 % у студенток-дизайнерів. Висновки. За результатами педагогічного експери-менту можна констатувати, що заняття за методикою «Табата» є більш ефективним для підви-щення рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців дизайнерів, ніж традиційна навчальнапрограма з фізичного виховання для студентів ВНЗ.
4
Гуцул, Н. З., В. В. Лешик, В. І. Рихаль та Г. І. Гук. "ПІДВИЩЕНННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ «ТАБАТА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДИЗАЙНЕРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблематику фізичної підготовленості студентської молоді у вищих навчаль-них закладах освіти. Досліджено особливості впливу методики «Табата» на рівень фізичної підго-товленості майбутніх фахівців дизайнерів, які навчаються в Українській академії друкарства.Мета – оцінити вплив методики «Табата» на фізичну підготовленість майбутніх фахівцівдизайнерів. Матеріал. В педагогічному експерименті взяли участь 70 студентів 18–20 років.Студентів було поділено на ЕГ – 35 осіб і КГ – 35 осіб. Дослідження відбувалось протягом2020–2021 навчального року. Результати. За результатами дослідження в кінці педагогічногоексперименту майбутні фахівці-дизайнери продемонстрували такі результати рівня фізичної під-готовленості: 49 % показали середній рівень підготовки, і він був найвищим, вище за середнійрівень показали 24 %, нижчими показниками виявився рівень нижче середнього – 20 %, високийпоказник лише 7 % у студенток-дизайнерів. Висновки. За результатами педагогічного експери-менту можна констатувати, що заняття за методикою «Табата» є більш ефективним для підви-щення рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців дизайнерів, ніж традиційна навчальнапрограма з фізичного виховання для студентів ВНЗ.
5
Гуцул, Н. З., В. В. Лешик, В. І. Рихаль та Г. І. Гук. "ПІДВИЩЕНННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ «ТАБАТА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДИЗАЙНЕРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблематику фізичної підготовленості студентської молоді у вищих навчаль-них закладах освіти. Досліджено особливості впливу методики «Табата» на рівень фізичної підго-товленості майбутніх фахівців дизайнерів, які навчаються в Українській академії друкарства.Мета – оцінити вплив методики «Табата» на фізичну підготовленість майбутніх фахівцівдизайнерів. Матеріал. В педагогічному експерименті взяли участь 70 студентів 18–20 років.Студентів було поділено на ЕГ – 35 осіб і КГ – 35 осіб. Дослідження відбувалось протягом2020–2021 навчального року. Результати. За результатами дослідження в кінці педагогічногоексперименту майбутні фахівці-дизайнери продемонстрували такі результати рівня фізичної під-готовленості: 49 % показали середній рівень підготовки, і він був найвищим, вище за середнійрівень показали 24 %, нижчими показниками виявився рівень нижче середнього – 20 %, високийпоказник лише 7 % у студенток-дизайнерів. Висновки. За результатами педагогічного експери-менту можна констатувати, що заняття за методикою «Табата» є більш ефективним для підви-щення рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців дизайнерів, ніж традиційна навчальнапрограма з фізичного виховання для студентів ВНЗ.
6
Оверчук, Вікторія. "Особливості підтримуваного працевлаштування молоді із синдромом Дауна: психологічний аспект". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 241–55. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-241-255.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена особливостям ранньої профорієнтації та підтримуваного працевлаштування молоді із синдромом Дауна в Україні. Зазначено, що на сьогоднішньому етапі розвитку України проблеми осіб з інвалідністю набувають свого загострення. В статті наголошується, що синдром Дауна – це не хвороба, а описовий термін, який вказує на те, що у даної людини є певна хромосомні порушення. Авторкою відзначається той факт, що вітчизняні автори акцентують напрям своїх досліджень на виявлені слабких сторін психомоторного профілю і спрямовують на них корекційний вплив. В той час, як закордонні фахівці зорієнтовані на розуміння психологічних особливостей людей з синдромом Дауна та фокусують свою увагу на областях, в яких вони проявляють свої сильні сторони, з метою так побудувати їхнє життя, щоб вони активно використовували свої таланти і інтереси, так як цілеспрямований розвиток сильних сторін полегшить самостійне оволодіння іншими, більш важкими навичками. Авторкою зауважується, що в останні десятиліття багато уваги приділялося дослідженню та розробці програм раннього розвитку дітей з синдромом Дауна. В сучасних умовах цей акцент зміщується в сторону вивчення їхніх потреб у відповідній роботі, житлі, отриманні можливостей для повноцінного дозвілля, відновлення сил і нормальної діяльності в суспільстві. Авторка підтримує та доводить думку фахівців, що займаються дослідженням соціально-психологічною інтеграцією осіб з синдромом Дауна, що підготовку молодої людини до «дорослого життя» у всіх її проявах слід починати досить рано – ще під час шкільного навчання, тобто приблизно з 11-12 років. На її думку, профорієнтація осіб з трисомією повинна починатися в ранньому віці і видозмінюватися в процесі дорослішання дитини. Також, при профорієнтації та навчанні молоді з синдромом Дауна необхідно враховувати особливості їхнього психологічного профіля, які ускладнюють засвоєння знань та вмінь. В статі проаналізований міжнародний досвід країн світу, в яких існують розроблені програми та відпрацьовані механізми соціально-економічної інтеграції, які постійно удосконалюються. При цьому відзначається, що наразі проблеми організації підтримуючого працевлаштування вкрай складно впроваджується в Україні. Запропоновані можливі заходи для соціальної інтеграції та працевлаштування осіб з ментальною інвалідністю.
7
Савченко, К. Ю. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 206–11. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4836.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано поняття «педагогічна ситуація», «моделювання» в науковій педагогічній літературі. На конкретних прикладах показано можливості використання моделювання педагогічних ситуацій в навчальному процесі вищої школи. Доведено ефективність моделювання різноманітних педагогічних ситуацій при вивченні педагогічних дисциплін. Встановлено, що, чим більше типів педагогічних ситуацій буде змодельовано та розглянуто в ході підготовки майбутніх учителів, тим більше ймовірність, що молоді фахівці зможуть самостійно справитись з будь-якою реально виникаючою педагогічною ситуацією.
8
Белей, Михайло. "Задача як інструмент реалізації виховних функцій в умовах дитячих оздоровчих закладів". Збірник наукових праць: психологія, № 22 (25 березня 2020): 83–90. http://dx.doi.org/10.15330/psp.22.83-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна система підготовки педагогічних кадрів має одну незаперечну особливість, котра засвідчує про її перманентну проблематику: молоді фахівці, в основному, готові до реалізації навчальних функцій, водночас, реалізація виховного впливу на учня була і продовжує залишатись для них серйозною проблемою.
У статті пропонується один з можливих способів покращення фахової підготовки майбутніх педагогів шляхом оптимізації цілей і задач навчальної практики у літніх оздоровчих закладах, через посередництво засвоєння студентами методів і способів впливу, а також різноманітних виховних стратегій в процесі активізації ними самоаналізу та самопізнання вихованців.
9
Сазонова, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИХ ПРО ФАХОВУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 142–53. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу уявлень про фахову психологічну допомогу та стереотипів щодо професії психолога, яка існує в сучасному світі серед молоді і дорослих людей. Останнім часом тема забезпечення фаховою психологічною допомогою набула неабиякої актуальності. Кількість осіб, що отримують психологічну освіту, зростає. Водночас збільшується і кількість звернень від населення до психологічних центрів за консультацією психолога. Створені психологічні служби – це структуровані заклади, установи і підрозділи, основу яких складають фахівці в галузі практичної психології (консультанти, аналітики, психологи, соціальні працівники), що виконують специфічні завдання з підвищення ефективності життєдіяльності споживачів послуг (клієнтів) засобами прикладної психології і, одночасно, забезпечують захист їхнього психічного здоров’я і соціального благополуччя. Психологічні служби працюють в декількох напрямках. Один із них – освіта, де відбуваються інтенсивні процеси становлення нової педагогіки, яка неможлива без ґрунтовного психологічного забезпечення навчально- виховного процесу. Інший напрям – система соціальних служб для молоді, де виникає необхідність в організації спеціальної роботи з молодими людьми, що мають життєві проблеми. Емпіричне дослідження відбувалось письмово, у вигляді тестування в період з 20.02.2020 по 20.03.2020. У дослідженні взяли участь 52 особи: 26 осіб складала молодь та 26 осіб віком старше 40 років. Головним критерієм відбору був вік досліджуваних. Даний віковий склад досліджуваних пов’язаний із різними процесами соціалізації особистостей: особи віком старше 40 зростали в умовах СРСР, де відповідно формувався їх світогляд та певні стереотипи. Методики, використані в дослідженні: авторська анкета, спрямована на виявлення особливостей особистісного ставлення індивідів до фахової психологічної допомоги, методика визначення толерантності до невизначення С. Баднера, методика локусу контролю Д. Роттера, шкала тривожності Тейлора, 16-факторний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Результати математично-статистичного аналізу емпіричних даних дозволяють зробити висновок, що, незалежно від досвіду отримання психологічної допомоги, майже 85% респондентів вважають її ефективною, що свідчить про позитивне ставлення до психологічної служби. Також варто зазначити, що 65% опитаних виявляють бажання звернутись за психологічною допомогою в майбутньому, що свідчить про зростання потреби у психологічних службах, а також у позитивному ставленні до неї. За результатами порівняльного аналізу можна зробити висновок, що серед осіб, які виявляли бажання звернутись за психологічною допомогою в минулому та виявляють бажання звернутись в майбутньому, більшу кількість респондентів складає молодь, що свідчить про менш упереджене ставлення молоді до психологічних служб.
10
Dotsenko, Tetiana. "Питання залучення молоді на державну службу". Public Administration and Regional Development, № 12 (24 травня 2021): 538–50. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано результати аналізу питання залучення молодих людей на державну службу з огляду на суспільні настрої і тенденції, що побутують серед сучасної молоді. Автором, на базі тематичного опитувальника та аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень попередніх років, проаналізовано перелік основних показників, що є вирішальними при виборі молодою людиною напряму свого професійного шляху, серед яких: домінуючі мотиваційні елементи; основні проблеми і недоліки державної служби; категорії престижності і привабливості; фокус на пріоритетних напрямках роботи; ціннісні установки та визначення найвагоміших компетентностей з огляду на світогляд молодої людини.
Встановлено, що ключовим елементом життєздатності української державної служби майбутнього є залучення молодих та амбітних фахівців із модерним поглядом на питання державного будівництва, неприйняттям застарілих, рудиментарних підходів до розуміння сутності державного управління, сформованим європейсько-орієнтованим світоглядом, мобільністю, відкритістю та політичною незаангажованістю. З іншого боку, наголошується на необхідності реформування окремих елементів сучасної державної служби, що не кореспондують із світоглядом і поведінковими особливостями молодих людей.
У статті зазначено основні підходи до визначення рівнів симпатії та антипатії до державної служби, виокремлені основні стоп-фактори і недоліки, що заважають залученню молоді у державний сектор, змодельовані характерні для більшості сучасної молоді морально-ціннісні орієнтири та досягнуто розуміння первинних потреб молодих державних службовців, з огляду на загальну психосоціальну та філософсько-світоглядну модель сприйняття суспільства і держави молоддю.
Автором наголошується на важливості оптимізації наявної системи залучення кадрів на державну службу з урахуванням дослідження суспільного клімату, поступовому підвищені престижності державної служби та створені більшої кількості можливостей для творчої та професійної реалізації молодих людей.
11
ДОБРОВОЛЬСЬКА, Вікторія, та Світлана МІСЄВИЧ. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГЕОГРАФІЯ СУДНОПЛАВСТВА»". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 260–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-260-269.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Автори статті розкривають суть і напрями формування екологічної компетентності майбутніх фахівців річкового та морського транспорту під час засвоєння дисципліни «Географія судноплавства». У статті розглядається проблема формування екологічної компетентності, яка є складником екологічної культури та важливим пріоритетом у підготовці сучасних фахівців. Автори дійшли висновку, що уніфікованого підходу до визначення поняття «екологічна компетентність» та її компонентів у сучасній науці не існує, тому проаналізовано різноманітні підходи до трактування цього поняття науковцями. Підготовка майбутніх фахівців річкового та морського транспорту в Херсонській державній морській академії орієнтована на те, що вони є і будуть безпосередніми учасниками взаємодії з навколишнім середовищем. Тому формування екологічно безпечного розвитку і безпеки мореплавання є одними з ключових аспектів у структурі змісту професійної морської освіти. Автори наголошують, що навчальний курс «Географія судноплавства», що викладається для майбутніх судноводіїв, займає одну з ключових позицій у формуванні їх екологічної компетентності. Підготовка фахівців здійснюється з орієнтацію на «Концепцію екологічної освіти України», тому питання взаємодії людини і Світового океану є наскрізним у зазначеному курсі. У процесі вивчення «Географії судноплавства» значна увага зосереджена на вивченні фізико-географічних умов материків і океанів як цілісних природних систем. Вказано, що під час вивчення «Географії судноплавства» активно використовуються інтерактивні методи навчання, значна увага приділяється проведенню командної роботи і формуванню вмінь активно використовувати понятійно-термінологічний апарат. Доведено, що одним з найефективніших засобів активізації навчання та розумового розвитку молоді є постановка проблемного питання. У дослідженні підкреслено, що екологічна компетентність має бути важливим пріоритетом у процесі підготовки сучасних фахівців річкового та морського транспорту. Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна культура, вища освіта, компетентнісний підхід, географія судноплавства, фахівці річкового та морського транспорту, компетентність.
12
Долинний, Ю. О., С. О. Черненко та О. М. Олійник. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СФОРМОВАНОСТІ ДІЯЛЬНІСНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ ДО СПОРТИВНО-МАСОВОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена тим, що на стадії переходу від постіндустріального етапу суспільного розвитку до інформаційної епохи інтенсивність науково-технічного прогресу стала справжнім випробуванням для біологічних, адаптаційних, соціальних та інших аспектів буття сучасної людини. Сучасному соціуму вкрай потрібні висококваліфіковані, компетентні та конкурентоспроможні фахівці, здатні ефективно проводити спортивно-масові заходи, фізкультурно- оздоровчу роботу, відновлювати стан здоров’я людей та молоді. Отже, якісна професійна підготовка здобувачів вищої освіти з фізичного виховання і спорту є актуальною проблемою сучасності. Для експериментальної перевірки методики ефективності сформованості діяльнісного компонента готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання i спорту до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи було запропоновано експертне оцінювання рівнів оволодіння професійною компетентністю майбутніх бакалаврів: проведено зіставлення розподілів здобувачів вищої освіти досліджуваних груп (порівнювалися відповідні розподіли на початку і в кінці формувального експерименту). Результати констатувального експерименту переконливо доводять необхідність суттєвої модернізації змісту освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів із фізичного виховання і спорту, методів, форм, технологій формування готовності здобувачів вищої освіти до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи. Констатовано, що зміст навчального матеріалу, відображений у програмах навчальних дисциплін, підручниках, навчально-методичних посібниках, індивідуальних навчальних завданнях, недостатньо орієнтований на розвиток професійної компетентності здобувачів вищої освіти, їхніх потреб, мотивів, інтересів до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи.
13
ДОЛИННИЙ, Ю. О., О. І. ХОЛОДНИЙ та Л. С. КРАВЧУК. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СФОРМОВАНОСТІ РЕФЛЕКСИВНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасному соціуму вкрай потрібні висококваліфіковані, компетентні та конкурентоспроможні фахівці, здат- ні ефективно проводити спортивно-масові заходи, фізкультурно-оздоровчу роботу, відновлювати стан здоров’я людей і молоді. Отже, якісна професійна підготовка здобувачів вищої освіти з фізичного виховання і спорту є актуальною проблемою сучасності. Для експериментальної перевірки якісної професійної підготовки здобувачів вищої освіти з фізичного вихо- вання і спорту, а саме методики ефективності сформованості рефлексивного компонента готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання i спорту до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи було запропо- новано експертне оцінювання рівнів оволодіння професійною компетентністю рефлексивного компонента готов- ності майбутніх фахівців із фізичного виховання і спорту: проведено зіставлення розподілів здобувачів вищої освіти експериментальних і контрольних груп (порівнюваля відповідні розподіли на початку й у кінці форму- вального експерименту; кількісні та якісні результати констатуючого та формувального експериментів; визначено достовірності результатів та обґрунтовано висновки про педагогічний ефект експерименту). Результати констатуючого експерименту переконливо доводять суттєві позитивні зрушення у рівнях сформо- ваності рефлексивного компонента готовності здобувачів вищої освіти до спортивно-масової та фізкультурно- оздоровчої роботи: частка таких здобувачів вищої освіти зросла відповідно на високому рівні на 10%, на достат- ньому – на 20,3%. Експерти продемонстрували єдність думок у тому, що низький рівень рефлексивних здатностей притаманний лише 5,5% студентам експериментального масиву. У контрольних групах рівневі зрушення менш помітні: на 3,7% зросла частка здобувачів вищої освіти з високим і достатнім рівнями сформованості рефлексивно- го компонента готовності до спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи; практично не змінилася кіль- кість здобувачів вищої освіти з низьким рівнем сформованості названого компонента.
14
АВДИМИРЕЦЬ, Наталія. "Комунікативна компетентність як чинник ефективного спілкування студентської молоді: філософський вимір". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 2 (11 травня 2020): 114–24. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено комунікативну компетентність, як підгрунтя ефективного спілкування та соціальної взаємодії студентської молоді. Висвітлена структура комунікативної компетентності, проаналізовані її складові, розглянуті актуальні сфери комунікативної компетентності студентської молоді. Обґрунтовано необхідність дослідження сучасною наукою комунікативної компетенції як складової професійних компетенцій майбутніх фахівців, а також – як чинника всебічного, гармонійного розвитку сучасної молоді та усталення її буття. Підкреслено, що комунікативна компетентність розвивається не тільки засобами освіти, а й засобами усіх сфер культурно-освітнього простору, у якому функціонує молода людина.
15
Ступак, О. Ю. "МОЛОДЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА ГРУПА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 257–69. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-257-269.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлена характеристика молоді як соціально-демографічної групи, та підкреслена відсутність чіткого обґрунтування, оскільки вона змінюється залежно від місця, віку, країн. Представники різних наукових течій вбачають свій потенціал у молоді: політологи розглядають її як інноваційний ресурс розвитку країни, соціологи – як соціокультурну спільноту, психологи – як групу з властивими їй психофізичними особливостями дорослішання особи. Кожній науці властива взаємодія з іншими науками, теоретико-методологічне доповнення концепцій, сумісне використання емпіричних даних досліджень. Особливостями соціального складу молодого покоління визначено: наявність значної частки молоді, яка не має у повному розумінні власного соціального статусу; соціальні особливості різних груп молоді визначаються безпосереднім включенням у масові рухи. Молодь як соціально-демографічна група (вік 14–35 роки) складає третю частину (27%) від загальної чисельності усього населення України. Водночас частка молоді в загальній чисельності населення нашої країни за останні п’ять років щодалі знижується. Така демографічна динаміка негативним чином впливає на відтворення населення в цілому та обмежує позитивні зміни в майбутньому. У сучасному європейському суспільстві серед форм участі молоді виокремлено: волонтерська робота; участь у різних формах неформальної освіти; навчання рівний-рівному; активна участь у діяльності молодіжних центрів, клубів та виконання обов’язків у них; консультації; різні рівні участі молодих людей у проєктах та заходах; молодіжні ради, парламенти, форуми. Аналіз вітчизняної молодіжної активності показав використання таких форм участі молоді: створення молодіжного центру; упровадження системи заходів з розвитку професійно-технічної освіти та працевлаштування молоді; навчання фахівців за програмою «Молодіжний працівник»; навчання координаторів студентських центрів праці за Програмою Британської Ради «Активні громадяни»; створення платформ молодіжного розвитку; участь в програмі Erasmus+; реалізація програми національно-патріотичного виховання та волонтерського руху.
16
БОЙКО, Юлія. "ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 266–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-266-278.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно з даними літературних джерел, фахівці вважають, що формування здорового способу життя студентської молоді забезпечується через створення у закладах вищої освіти спеціальних педагогічних умов. В статті встановлено, що формування аксіологічних установок до здорового способу життя у студентів це багатогранний, суперечливий і цілісний процес, обумовлений сукупністю умов і факторів, які складають причину і рушійну силу його становлення і розвитку, є результатом цілеспрямованого оволодіння студентами знаннями про здоровий спосіб життя, уміннями і навичками його дотримання, набуття досвіду відповідального ставлення до власного життя і здоров’я, що є необхідним для успішної самореалізації у майбутній професійній діяльності. Метою написання статті є обґрунтування педагогічних умов формування установок до здорового способу життя студентів закладів вищої освіти, а саме: сприяння становленню і розвитку у студентів ціннісних орієнтацій на збереження і зміцнення здоров’я в умовах здоров’язберігального освітнього середовища закладу вищої освіти; формування у студентів ціннісного ставлення до здоров’я на основі розробки педагогічної стратегії їхньої мотивації на здоровий спосіб життя; активізація свідомого оволодіння студентами досвідом здоров’язбереження. В сукупності педагогічні умови торкаються когнітивної сфери особистості студента (сприяють усвідомленому ставленню до свого способу життя, усвідомленню значущості здорового способу життя у професійній діяльності, актуалізації потреби в ньому), мотиваційно-ціннісної (сприяють ціннісному прийняттю здорового способу життя) і дієво-практичної (сприяють реалізації потреби в здоровому способі життя в процесі професійного становлення, збагаченню досвіду і залученню до нього). Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, педагогічні умови формування аксіологічних установок до здорового способу життя.
17
Goldin, Tatiana, Mykhaylo Bagmet та Inna Horzhevska. "ГРОМАДСЬКА МОЛОДІЖНА ДУМКА ВІДНОСНО НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Public Administration and Regional Development, № 7 (7 квітня 2020): 57–88. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У кожному регіоні України нагромаджено чимало яскравих прикладів щодо участі молоді у зміцненні обороноздатності України. Актуальність посилюється продовженням довготривалою анексією Російською Федерацією Криму та здійсненням кривавої агресії на території Донбасу в ході рішучій відсічі російським військовим та сепаратистам. Вагоме місце посідає безпосередня волонтерська і моральна підтримка все більше набираючим сили і міцність українським збройним силам.
У статті висвітлюються доробки як молодих представників Чорноморського національного університету імені Петра Могили, так і всього професорсько-викладацького та допоміжного складу щодо здійснення послідовних кроків у впровадженні європейських і євроатлантичних критеріїв і стандартів.
В основу змісту покладені наукові результати проведених моніторингів серед молоді, зокрема студентів університету, що засвідчують дії і помисли молоді, спрямовані на необхідне посилення національної безпекової політики України. Високопатріотичні дії молоді Миколаївщини, як і всієї України, переконують, що і в подальший період молоде покоління буде активно позитивно реагувати на нові виклики і загрози українській національній безпеці. Поява і подальше запровадження нових обороноспроможних стартапів й інноваційних технологічних заходів мають бути підтримані і реалізовані на різних рівнях державності. Сьогодні з метою зміцнення української системи національної безпеки державним очільникам, громадським діячам та й вченим варто не тільки покладатися на зовнішню допомогу, а й послідовно й ретельно реалізувати положення закону щодо національної безпеки України.
Гадаємо, що науковий аналіз розміщених в тексті фактів і свідчень та сформовані пропозиції й рекомендації, а також висновки викличуть зацікавленість як в українських, так і зарубіжних фахівців, що неодмінно позначиться на результативності вкрай актуального напрямку.
18
Біла, Дар’я. "АНАЛІЗ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ, ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (7 квітня 2021): 86–91. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.016.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано проблеми розвитку молодіжного ринку праці в Україні. Зазначено що недосконалість законодавчої бази, відсутність чіткої державної стратегії зайнятості молоді в Україні, невідповідність освітніх послуг потребам економіки, слабкі механізми стимулювання працевлаштування молоді негативно впливають на процеси сталого розвитку. Проблема трудової міграції молоді для України дедалі не зменшується у своєму масштабі, а дієвих підходів до її вирішення поки не застосовано. Для їх вирішення ключовими пріоритетами молодіжної політики є наступні: сприяння підвищенню продуктивності та цінності молодіжної праці з еквівалентним підняттям рівня її оплати; симулювання збільшення частки працюючих молодих осіб у наукоємних сферах економіки; забезпечення взаємозв’язку між інтелектуальним вкладом і нарахованими доходами; створення економічних та організаційно-правових умов для недопущення переходу молодих фахівців «у тінь»; удосконалення державної підтримки підприємництва і малого бізнесу для створення робочих місць або умов для самозайнятості молоді.
19
Дяченко, Вікторія. "ОЛЕКСАНДР ЦИНКАЛОВСЬКИЙ У ПАМ’ЯТІ ВОЛИНЯН". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено постаті знаного волинезнавця, археолога, історика Олександра Цинкаловського. Указано, що його ім’я тривалий час знали лише фахівці та інтелігенція. Проживаючи у Польській Народній Республіці, займаючись краєзнавчою тематикою, він не міг розраховувати на визнання комуністичної влади. Лише з 1990-х років про нього заговорили на Волині, а його твори отримали визнання. Стверджено, що одним із важливих складників пам’яті про вченого є перевидання його творів. Основні знакові праці «Княжий город Володимир» та «Стара Волинь і Волинське Полісся (краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 р.)» неодноразово були надруковані у незалежній Україні. Авторитет Олександра Цинкаловського засвідчує проведення низки наукових конференцій, присвячених його постаті. Одним із вагомих складників вшанування волинезнавця слід уважати проведення численних вечорів пам’яті та виставок у музейних установах Волині. Указано, що іменем Олександра Цинкаловського названо вулиці у містах Ковель та Володимир-Волинський, які пов’язані з особою краєзнавця. У статті авторка не оминула факту, що у цих містах ім’я дослідника носять загальноосвітні середні школи. Ушануванням та визнанням на державному рівні є заснування обласної премії імені Олександра Цинкаловського за вагомий внесок у дослідження рідного краю. Стверджено, що меморіалізація пам’яті вченого (через меморіальні дошки та пам’ятні знаки) є теж важливим складником повернення його імені у край, історію якого той вивчав усе своє життя. Серед інших форм активізації пам’яті про вченого авторкою виокремлено документальні фільми. Указано на різноманітні вікторини та краєзнавчі маршрути як спосіб уведення постаті Олександра Цинкаловського у пам’ять молоді. Окрему увагу звернено на родинну пам’ять про історика, яку зберігає та передає прийдешнім поколінням Наталія Грабарчук-Цинкаловська.
20
МАКСИМОВСЬКА, Наталія. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 120–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.424.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується гендерний аспект формування культури батьківства учнівської молоді, досліджується батьківство як соціальне та культурне явище, що зумовлене ціннісною складовою розвитку особистості, визначаються провідні тенденції організації гендерночутливої практики в сучасних закладах освіти. Культура батьківства визначається як компонент загальної культури молодої людини, який відбиває ступінь усвідомлення батьківського призначення в її соціальному існуванні та прояви цього в конкретній діяльності, що зумовлює передавання та розвиток духовних цінностей суспільства через дітей, сприяє підвищенню ролі прогресивних соціальних цінностей для подальшого розвитку дитини та включення її в соціум як суб’єкта соціального розвитку. Із соціально-педагогічних позицій аналізується процес формування усвідомленого батьківства як одного з напрямів скерованої соціалізації в процесі соціального виховання нової генерації. Автором виробляються пропозиції щодо запровадження гендерного підходу з метою засвоєння соціальної ролі матері та батька молоддю в освітньому середовищі, які ґрунтуються на визначених теоретичних позиціях. Доводиться, що сучасна теорія гендеру актуалізує гендерний підхід до соціальних явищ, обумовлює продуктивне засвоєння ролі матері чи батька в процесі соціалізації учнівської молоді; подолання гендерних стереотипів є основою формування виваженої моделі батьківської поведінки, зумовлює ефективне виконання цієї відповідальної ролі представниками обох статей. Пропонується інтеграція гендерного підходу до діяльності закладів освіти, позаосвітніх та культурно-дозвіллєвих установ, що сприятиме реалізації комплексної гендерної політики на основі врахування рівних можливостей всіх незалежно від статі. Акцентується увага на необхідності запровадження науково-обґрунтованих просвітницько-культурних програм із розвитку культури батьківства молоді, яке має охоплювати освітній і сучасний інформаційний простір. Підготовка фахівців є основною передумовою для ефективного запровадження гендерного підходу в процесі формування культури батьківства в освітніх установах. Вона має ґрунтуватися на компетентісній основі та креативній активності майбутніх фахівців.
21
Лосієвська, Ольга. "Розвиток комунікативних компетенцій професіоналізму у майбутнього фахівця гуманітарного профілю". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 205–12. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-205-212.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти впровадження компетентнісного підходу в освіту, розкривається роль міжвузівської взаємодії в процесі розвитку комунікативних компетенцій майбутнього фахівця гуманітарного профілю. Наголошується, що розвиток вищої школи займає важливе місце в системі безперервної освіти, є значущою складовою частиною стратегії загальнонаціонального розвитку, оскільки повʼязаний з економікою, наукою, технологією і культурою суспільства в цілому. Підкреслюється, що одним з першочергових завдань, спрямованих на посилення ролі освіти в соціально-економічному розвитку, є приведення змісту освіти, технологій навчання і методів оцінки якості освіти у відповідність до вимог сучасного суспільства. Показано, що в цілях оптимізації навчання актуальним є застосування інноваційних освітніх технологій, а компетентнісний підхід дозволяє актуалізувати у майбутніх фахівців гуманітарного профілю попит на освіту і передбачає високу якість підготовки фахівців. На сучасному ринку праці успіх випускника-гуманітарія обумовлений не тільки грамотною підготовкою, а й мобілізацією внутрішніх сил, старанністю, ініціативністю, відповідальністю за свою роботу, прагнення до професійного зростання і розвитку. Конкурентоспроможним буде такий молодий фахівець гуманітарного профілю, який демонструє не тільки відмінні сучасні знання, а й інформаційно-технологічну готовність, знання засобів інформаційних технологій, вміння відбирати, оцінювати і використовувати інформацію, комунікативність і вміння працювати в команді, здатність до самоосвіти і потребу у поступовому підвищенні кваліфікації. У звʼязку з цим вдосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців гуманітарного профіля багато в чому визначається впровадженням компетентнісного підходу у вищу освіту.
22
Блискун, Олена, Наталія Завацька та Аліса Горобець. "Систематизація параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції особистості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 31–42. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-31-42.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виокремлено систему параметрів, критеріїв і рівнів соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, що включає когнітивний, емоційно-оцінний, світоглядний, поведінковий компоненти. Показниками когнітивного компоненту є наявність знань про культуру, вміння встановлювати звʼязки між наявними знаннями, давати змістовну характеристику своїх вчинків і взаємин, наявність знань щодо норм і правил поведінки у міжособистісній взаємодії, знання про суспільні цінності. Показниками емоційно-оцінного компоненту є наявність емоційних, вольових, інтелектуальних, мотиваційних складових, які відображають динаміку і специфіку емоційних переживань, що є субʼєктивним індикатором ефективності соціально-психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму. Показники світоглядного компоненту відображають прояв повноти, самостійності, стійкості суджень. Показники поведінкового компоненту відображають використання отриманих знань на практиці, у міжкультурній взаємодії, перенесення отриманого досвіду з одних ситуацій в інші, самооцінку власних вчинків, прояв переконань, стійкість поведінки. Визначено основні складові ефективної реалізації системи соціально - психологічного забезпечення процесу реінтеграції молоді в умовах сучасного соціуму, що полягають у необхідності розвитку таких стратегічних напрямків: вдосконалення реінтеграції як соціального процесу, який передбачає зміцнення взаємозвʼязку всіх структурних компонентів цього процесу – стратегічно-цільового, організаційно-діяльнісного, змістового, оціночно-прогностичного; привнесення соціально-психологічних знань, що дозволяють розвивати життєво важливі вміння і навички (адаптуватися в умовах, що змінюють життєдіяльність), знаходити позитивну соціальну ідентичність; більш широке впровадження інтегративно-інваріантної технології розвитку соціально-психологічної спроможності молоді у практику роботи фахівців (психологів, соціальних працівників); розвиток соціально-психологічної спроможності молоді з позиції міждисциплінарного підходу (поширення досвіду командної роботи тощо); включення в арсенал соціально-психологічної роботи методів освіти, розвитку інтересу до життя і креативності; використання в цілях вибору і моделювання технологій запропонованої типології та класифікації мішеней соціально-психологічного впливу в залежності від рівня розвитку соціально - психологічної спроможності та соціального потенціалу молоді; моделювання корекційних програм з урахуванням вікових та індивідуально - особистісних обмежень і ресурсів; організацію активного соціально-психологічного навчання; підвищення показників соціально-психологічної зрілості; організацію рецептивного (приймаючого) середовища для забезпечення психологічно комфортних і стимулюючих реінтеграцію умов для реадаптації та інкультурації у нові (або істотно оновлені) умови і правила соціальних комунікацій; необхідність визначення і засто сування резервних можливостей молоді у процесі її реінтеграції у соціум. Ключові слова: молодь, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення процесу реінтеграції, сучасний соціум.
23
Рябченко, О. М. "НАРОДНА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ МЕДІАДИЗАЙНУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 231–35. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є обґрунтування значущості використання народної культурної спадщини та народних традицій під час навчання медіадизайнерів та виховання творчої молоді в дусі патріотизму. Статтю присвячено питанню фахової підготовки медіадизайнерів у контексті вивчення культурної спадщини українського народу, застосування народних культурних надбань для втілення у сучасних дизайн-проєктах. Розглянуто влив народної культури на становлення творчої особистості в сучасному мистецтві та під час підготовки фахівців творчих професій. Проаналізовано стан розвитку культурного складника сучасного навчального процесу та заходи для поліпшення професійного та духовного рівня дизайнерів. Виявлено дефіцит знання власної культури серед творчої молоді ще до процесу фахової підготовки через брак інформації про власну культуру та народні традиції, нехтування важливістю цього складника або неправдивість чи викривлення цієї інформації. Відродження інтересу до культури власного народу заохочує дизайнерів використовувати творчі, культурні надбання у власних проєктах. З’ясовано, що існує творчий інтерес до народної культури України серед молодих митців сучасності, що доводить важливість творчого зв’язку поколінь, де духовність є вирішальним чинником культурного середовища, сприяє створенню медіапростору, що відповідає високим моральним принципам та формуванню здорового художнього смаку. Результатом дослідження процесу фахової підготовки є актуальність поєднання професійного складника фахівців медіадизайну зі знанням народної культури та культурної спадщини українського народу під час навчального процесу. Застосування сучасних можливостей спрямовуються на поглиблення знань власної культури, підвищення вимог до творчих завдань у контексті відповідності моральним принципам на основі вивчення культурної спадщини українського народу. Доведено, що розуміння народного мистецтва, застосування культурних надбань, користування народною спадщиною забезпечують високі творчі досягнення під час фахової підготовки та відповідальне ставлення до дизайн-проєктів.
24
Шепель, Марина. "Роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів". New pedagogical thought 107, № 3 (7 грудня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-127-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно феномена кураторства, функцій та якостей куратора, критеріїв ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора. Обґрунтовано терміни «куратор», «тьютор», «ментор», запропоновано авторське визначення поняття «діяльність куратора». Закцентовано увагу на тому, що для розвитку високих моральних якостей здобувачів освіти в Одеському національному технологічному університеті створено Інститут культури, а також діє Інститут кураторів, що допомагає кураторам академічних груп у роботі зі студентами. Звертається увага на те, що виконуючи функції куратора на факультеті інноваційних технологій харчування і ресторанно-готельного бізнесу, авторка статті приділяє особливу увагу патріотичному вихованню молоді, прищепленню любові до українських традицій та поваги до традицій інших країн. Зазначено, що становлення особистості майбутнього фахівця розпочинається на етапі самовизначення, продовжується на етапі самоідентифікації, а завершується на етапі самореалізації.
25
Bondarenko, D. "МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 168–76. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено порівняльний аналіз моделей державної політики зайнятості молоді в Україні та Польщі. З’ясовано, що Польщі притаманна патерналістська модель державної політики зайнятості молоді з елементами децентралізації. Виявлено, що в Україні існує централізована модель державної політики зайнятості молоді. Для неї характерна розбалансованість між попитом на робочу силу та її пропозицією, неузгодженість вимог роботодавців до молодого фахівця з рівнем та якістю його освіти посилюють напругу на національному та регіональних ринках праці в Україні. Запропоновано до використання в Україні європейського досвіду реалізації державної політики зайнятості молоді на прикладі елементів польської моделі.
26
БІДА, О. А., Т. С. ЗОРОЧКІНА, І. І. ОРОС, О. В. КУЧАЙ, А. П. ЧИЧУК та Т. П. КУЧАЙ. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито основи формування екологічної культури у молоді. Вчені дедалі частіше говорять не просто про навчання молодого покоління, а про екологічну освіту як індивідуальний процес розвитку особистості. Культура є комплексом суб’єктивацій і об’єктивацій, які обов’язково мають засвоюватися у процесі кроскуль- турної освіти та використовуватися у повсякденній орієнтації. Найважливіша функція культури – це те, що вона є способом, за допомогою якого суспільства вирішують проблеми. У статті доведено, що культура складається із чотирьох основних елементів, таких як поняття (концепти), відносини, цінності, правила та норми. Кожна із цих складових частин виконує надзвичайно важливу роль у ство- ренні культурного іміджу й екологічної освіти фахівців. Окреслено державні програми, державні документи, спрямовані на пропаганду здорового способу життя молоді, що одним із головних завдань освіти визначають виховання свідомого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління. Доведено, що робота зі здоров’язбережувальної діяльності студентів має об’єднувати два взаємопов’язані складники: 1) прийняття ними цінностей здорового способу життя (пропагувальну складова частина); 2) здобуття ними знань і набуття умінь і навичок, необхідних для самостійного виконання вимог і передачі знань студентам у майбутній професійні діяльності (змістовно-інформаційна і практична площини). Вивчення стану проблеми у сучасних наукових дослідженнях дозволило сформулювати, конкретизувати та науково обґрунтувати педагогічні умови ефективної здоров’язбережувальної діяльності студентів у освітньому процесі ЗВО.
27
Карсканова, Світлана. "Від професійного самовизначення до професійного розвитку майбутнього вчителя". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 167–71. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2820.
Повний текст джерелаАнотація:
Карсканова С. В. Від професійного самовизначення до професійного розвитку майбутнього вчителя.
У статті розглянуто професійне самовизначення молоді та подальший розвиток вчителя. Проаналізовано складники професійного зростання фахівця освіти. Обґрунтовано пріоритет активних методів навчання для розвитку фахівця освіти та психологічний тренінг як засіб забезпечення його професійного розвитку.
28
Mosondz, M. V. "Випускники ВНЗ гірничо-металургійних спеціальностей у професійно-економічній сфері суспільства (Дніпропетровський регіон)". Grani 18, № 3 (20 лютого 2015): 64–67. http://dx.doi.org/10.15421/1715060.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано процес включення випускників гірничометалургійного комплексу (ГМК) до професійноекономічної сфери суспільства; ставлення роботодавців до працевлаштування випускників; бар’єри для прийому на роботу молодих спеціалістів; оцінку випускниками показників успішної професійної інтеграції. Виявлено досить високий рівень працевлаштованості випускників за фахом (64%); позитивну оцінку користі здобутої освіти; найбільшу задоволеність такими умовами праці, як стабільний дохід, відповідність спеціальності; недостатні можливості кар’єри. Щодо роботодавців, то більшість з них позитивно ставиться до прийому на роботу молодих спеціалістів без досвіду (у випускників на це протилежний погляд). Деякі компанії мають програми стажування для студентів. Щодо бар’єрів прийому на роботу молоді роботодавці вказують на відсутність особистих навичок, важливих для роботи, завищені вимоги з боку випускників, відсутність досвіду роботи, нестачу теоретичних та практичних знань, невідповідність отриманих знань реальним потребам роботодавців. Вимоги роботодавців у фахівцях задоволені не в повній мірі. Це свідчить про необхідність налагодження більш ефективної співпраці між вищими навчальними закладами та роботодавцями.
29
Куценко, О. М., та Т. Є. Карлова. "МЕДИЧНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТИТУТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 59–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-59-68.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність та особливості медичного закладу вищої освіти як інституту формування професійних якостей майбутніх магістрів медицини. У зв’язку із модернізацією системи освіти України, входженням її в європейський освітній простір, особливої актуальності набуває проблема створення в навчально-виховному процесі закладу вищої освіти таких умов, які б сприяли ефективному формуванню професійних якостей майбутніх фахівців. Для досягнення мети в роботі використовується комплекс методів дослідження, а саме: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних).
Виявлено, що педагогічні умови становлення і розвитку професійних якостей студентської молоді у медичній сфері передбачають наявність таких факторів, як: забезпеченість гуманітарно-виховної роботи; гуманізація й гуманітаризація освіти; наявність гуманістичної концепції навчання і виховання; забезпеченість інформацією; забезпеченість засобами організації дозвілля; комфортність освітнього середовища; відповідальність вишу за підготовку фахівця високої кваліфікації; власні зусилля студента з саморозвитку та самовдосконалення особистості; організація всебічної взаємодії культури та освіти; визнання людської та національної культури фактором розвитку освіти; наявність системи соціального партнерства.
Зазначено, що під час професійної підготовки майбутніх лікарів у медичному виші важливого значення набуває особистісна підготовка студентської молоді, метою якої є формування як професійно значущих якостей особистості, так і її гуманістичної спрямованості, психологічної культури, здатності до толерантної взаємодії майбутніх лікарів із пацієнтами.
Встановлено, що медичний заклад вищої освіти являє собою виховний і освітній інститут, один з мікрофакторів соціалізації особистості, що відрізняється тим, що першорядне значення приділяється професійній медичній освіті у взаємозв'язку з формуванням у майбутніх магістрів медицини моральності.
30
Работій, М. В., та О. І. Артемова. "ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ Я-КОНЦЕПЦІЇ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (24 жовтня 2019): 124–29. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснена спроба теоретичного узагальнення сучасних наукових доробок з актуальної проблеми формування позитивної Я-концепції у юнацькому віці. Проаналізовані особливості самооцінної сфери сучасного студентства як яскравого представника юнацького віку. Представлені результати емпіричного дослідження змістових аспектів Я-концепції студентської молоді як складових, що опосередковують формування особистісних та професійних якостей майбутніх фахівців у галузі психології. А також, здійснені процедури порівняння отриманих результатів діагностичного обстеження студентської молоді першого та четвертого курсу.
31
Саранча, І. Г. "СОЦІАЛЬНА ПОСЛУГА ЗА БЮДЖЕТНИЙ КОШТ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонований науковий огляд стосується питань підготовки спеціалістів соціальної та освітньої сфер. Зокрема, це стосується питання підготовки соціальних працівників, що має відбуватися в умовах зміни підходів до надання послуг, анонсованих державою. Так, окремо розкривається питання передачі повноважень органів виконавчої влади з числа надавачів послуг недержавним організаціям, об’єднанням громадян та приватним особам для здійснення обслуговування населення певної територіальної громади на засадах доступності та відкритості через механізм реалізації соціальної послуги за бюджетний кошт. Основна увага приділяється питанню використання пропонованого державою механізму для практичної підготовки студентської молоді до професійного самовизначення. Оскільки основне завдання вищої освіти – підготувати компетентного фахівця в певній сфері, ми розглядаємо дане питання в рамках психолого-педагогічної, психологічної, соціально-педагогічної та/чи соціально-реабілітаційної практики, а також у межах волонтерської діяльності в позанавчальному процесі. Так, через включення в процеси надання соціальних послуг за бюджетний кошт та в рамках співпраці вищих навчальних закладів із громадськими організаціями відбувається якісна підготовка спеціалістів. У таких умовах соціальний працівник, майбутній соціальний педагог, фахівець із соціальної роботи тощо знайомляться безпосередньо з практикою використання набутих знань під час надання послуг населенню відповідно до державних стандартів і включаються в усі процеси роботи – від ведення документації, розуміння супутніх юридичних питань, соціально-економічного та соціокультурного ефекту, співпраці з відповідними органами виконавчої влади, комунальними закладами та іншими установами і до питання власне алгоритму співпраці з отримувачами послуг. Усе це сприяє глибокому розумінню майбутнім фахівцем власних можливостей та відповідальності, які належатимуть до його компетенції у разі вибору того чи іншого професійного напряму: власне роботи в закладах освіти, соціальних установах чи громадських організаціях.
32
Родигіна, В. П., О. В. Курій та В. В. Бабаджанян. "МОТИВАЦІЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ХІМІЧНИХ ФАХІВ В ПРОЦЕСІ ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 115–20. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з актуальних та важливих медико-соціальних проблем на сучасному етапі є збереження та зміцнення здоров’я молоді. Увага до проблеми формування мотивації на ціннісне ставлення до здоров’я студентською молоддю пояснюється тим, що рівень здоров’я студентів становить чималу частку в структурі населення й формує в майбутньому трудові ресурси нашої країни. У статті розглянуті роль мотивації у формуванні ціннісного ставлення до здоров’я студентів хімічних фахів. Студенти хімічних спеціальностей, незважаючи на свою майбутню професійну діяльність, яка здійснюється в умовах впливу на організм шкідливих хімічних речовин, на жаль, мало приділяють часу та зусиллям на збереження власного здоров’я. Було визначено рівень обізнаності студентів хімічних фахів першого курсу з ведення здорового способу життя. Для підвищення ефективності щодо підвищення мотивованості студентів хімічних спеціальностей на ціннісне ставлення до свого здоров’я була розроблена здоровоохоронна модель, яка ґрунтується на комплексному підході та взаємозв’язку навчальної та виховної роботи протягом усього періоду навчання.
33
Родигіна, В. П., О. В. Курій та В. В. Бабаджанян. "МОТИВАЦІЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ХІМІЧНИХ ФАХІВ В ПРОЦЕСІ ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 115–20. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з актуальних та важливих медико-соціальних проблем на сучасному етапі є збереження та зміцнення здоров’я молоді. Увага до проблеми формування мотивації на ціннісне ставлення до здоров’я студентською молоддю пояснюється тим, що рівень здоров’я студентів становить чималу частку в структурі населення й формує в майбутньому трудові ресурси нашої країни. У статті розглянуті роль мотивації у формуванні ціннісного ставлення до здоров’я студентів хімічних фахів. Студенти хімічних спеціальностей, незважаючи на свою майбутню професійну діяльність, яка здійснюється в умовах впливу на організм шкідливих хімічних речовин, на жаль, мало приділяють часу та зусиллям на збереження власного здоров’я. Було визначено рівень обізнаності студентів хімічних фахів першого курсу з ведення здорового способу життя. Для підвищення ефективності щодо підвищення мотивованості студентів хімічних спеціальностей на ціннісне ставлення до свого здоров’я була розроблена здоровоохоронна модель, яка ґрунтується на комплексному підході та взаємозв’язку навчальної та виховної роботи протягом усього періоду навчання.
34
Марченко, Оксана, та Се Чжімінь. "Дослідження потребо-мотиваційних пріоритетів у сфері фізичної культури і спорту студентської молоді Китайської Народної Республіки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.37-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Актуальність проблеми обумовлюється тим фактором, що численні дані наукових розробок китайських учених свідчать про значну кількість студентів, у яких спостерігається низький рівень фізичної підготовленості. У зв’язку з цим вони не в змозі виконати необхідні державні тести з фізичного виховання, які передбачені навчальною програмою, що є вкрай важливими у системі фізичного виховання КНР. Мета. Визначити особливості та відмінності мотиваційних пріоритетів до занять фізичною культурою і спортом студентської молоді КНР з метою усвідомленого підвищення їх інтересу до занять руховою активністю для духовного і фізичного самовдосконалення. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, неформалізовані бесіди, опитування, анкетування, методи математичної статистики. Результати. На основі результатів дослідження визначено, що мотивація студентів КНР до занять фізичною культурою і спортом має певні особливості, які залежать від статі та віку респондентів. Виявлено, що кількість респондентів, залучених до занять спортом, становить близько 90 % загальної кількості тих, хто брав участь у дослідженні. Пріоритетними видами спорту студентської молоді КНР виступають бадмінтон, пінг-понг, заняття фітнесом, плавання та легка атлетика. Внутрішнім фактором, який лімітує формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, як у юнаків, так і у дівчат визначено відсутність бажання займатися спортом. Підтверджено вплив факторів зовнішнього середовища на формування мотивів, інтересів до занять фізичною культурою і спортом. Виявлено, що підвищення інтересу та формування мотивації до рухової активності студентів КНР можливе за умови підвищення теоретичних знань студентів та їх освіченості у практичних питаннях застосування різних засобів і методів підтримання здоров’я, досягнення розуміння, що фізична культура є складовою частиною загальної культури сучасного фахівця.
Ключові слова: студентська молодь, юнаки, дівчата, мотиви, інтерес, фізична культура і спорт.
35
ЛЕВЧЕНКО, Наталія. "СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МОЛОДІЖНОЇ РОБОТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД". Humanitas, № 5 (12 січня 2022): 29–38. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведення розпочатих реформ в Україні та виконання міжнародних вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у сфері молодіжної політики є важливим етапом становлення та розвитку молодіжної роботи. Роль молоді, молодіжної роботи, визнання молодіжних працівників у молодіжній політиці на всіх рівнях держави – це великий крок у розвитку майбутньої сильної європейської країни. Мета роботи – проаналізувати особливості становлення та розвиток молодіжної роботи в країнах Європейського Союзу. Для досягнення мети в дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: аналіз наукових публікацій для окреслення сутності проблеми становлення та розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, аналіз, синтез – для виокремлення особливостей розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, систематизація та узагальнення проблем становлення та розвитку молодіжної роботи в різних країнах ЄС для формулювання висновків за результатами дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в дослідженні вперше розглянуто становлення та розвиток молодіжної роботи у 13 країнах Європейського Союзу (Австрія, Болгарія, Данія, Естонія, Італія, Латвія, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія), окреслено історичні етапи розвитку молодіжної роботи в країнах ЄС, вивчено нормативно-правові документи, акти, які регламентують молодіжну політику та молодіжну роботу, висвітлено форми роботи з молоддю, заходи, які організовують для молоді, та аспекти підготовки молодіжних працівників у країнах ЄС. Становлення та розвиток молодіжної роботи в країнах Європейського Союзу мають різний рівень; кожна країна особлива, має свої звичаї, традиції, історію розвитку молодіжної роботи, нормативно-правову базу, стратегії розвитку, програми для підготовки фахівців молодіжної роботи – молодіжних працівників.
36
Гейнак, Олена. "БАЗОВИЙ ТРЕНІНГ ПРОГРАМИ «МОЛОДІЖНИЙ ПРАЦІВНИК» ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КОГОРТИ ФАХІВЦІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З МОЛОДДЮ". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 9–12. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті актуалізується питання підготовки фахівців по роботі з молодими людьми шляхом підвищення їх професійного рівня завдяки проходженню базового тренінгу програми «Молодіжний працівник», який спрямований на використання отриманих знань у практичній діяльності, а також взаємодію державного та місцевого управління з молодіжним сектором. Виділено критерії, за якими проводиться відбір учасників та основні мотиви охочих взяти участь у базовому тренінгу. Проаналізовано кількісне співвідношення поданих заявок на участь у тренінгу до кількості випускників/ць даного тренінгу, гендерний склад випускників/ць та кількісний склад випускників/ць базового тренінгу Програми «Молодіжний працівник» за 2017-2020 роки. На основі результатів аналізу можна зробити висновок, що програма базується на принципах неформальної освіти та є доступною для представників від організацій різних форм власності, а об’єднання фахівців, які задіяні у роботі з молоддю, є необхідною умовою активізації молодих людей, що сприятиме розвитку молодіжної політики в Україні.
37
Вєтрова, Наталія. "СПЕЦИФІКА МОТИВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 64 (2021): 97–109. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження обумовлена наявністю потреби в молодих людей реалізуватися професійно, досягаючи прагнення бути фінансово незалежним. Підприємництво в нашій країні на сьогодні в активній фазі розвитку, і при мотивованості молодої людини до підприємницької діяльності вона може виразити себе як висококваліфікований фахівець, задовольняючи потяг до морального та матеріального благополуччя. Мета дослідження: вивчення специфіки мотиваційної спрямованості особистості студентського віку на підприємницьку діяльність. Методи дослідження: метод теоретичного аналізу; метод емпіричного дослідження (опитувальники К. І. Фоменко «Мотиваційно-ціннісні орієнтації на підприємницьку діяльність», М. Кубишкіної «МАС», методика Е. Шейна «Якорі кар'єри», методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса). Для математично статистичної обробки використано коефіцієнт лінійної кореляції (критерій Пірсона). Вибірку склали 212 осіб студентського віку 17-26 років. Результати дослідження. Визначено взаємозв’язок спрямованостей особистостей студентського віку, їх прагнень та кар’єрних уподобань із показниками мотиваційних орієнтацій підприємницької діяльності, виявлено провідні мотиви підприємницької діяльності особистостей студентського віку. Висновки. Мотиваційна спрямованість осіб студентського віку на підприємницьку діяльність має свою специфіку. Наявний взаємозв’язок між мотиваційно-ціннісними орієнтаціями на підприємницьку діяльність й спрямованостями особистості на себе, спілкування, справу та її прагненнями до соціального престижу, суперництва, досягнення цілей є позитивним. Найбільшу схильність до підприємницької діяльності має студентська молодь, яка в побудові професійного шляху орієнтована на різнобічну управлінську компетентність, на успіх через подолання нездоланних перешкод у створенні нового, яка прагне винаходити, діяти нестандартно, креативно, що виражено в переважанні якорів кар’єри «Менеджмент», «Виклик», «Підприємництво». Перевагу мають особистості з прагненням до соціального престижу та спрямованістю на себе.
38
Onyschuk, Iryna. "Аналіз чинників розвитку культури самовираження майбутніх вихователів ЗДО у художній діяльності". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 109–16. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.109-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню однієї із актуальних проблем сучасної вищої педагогічної освіти – підготовці фахівців дошкільної освіти, оскільки на сьогодні певною мірою саме від них буде залежатиме осучаснення підходів до освітнього процесу на першій освітній ланці. Увага зосереджується на таких ключових питаннях як особистісно-професійне становлення майбутнього фахівця, розвиток культури самовираження молодої людини на основі аналізу наукових праць з філософії, психології та педагогіки. У публікації окреслені основні аспекти науково-дослідної діяльності у означеному напрямі, а саме: визначено мету та першочергові завдання, передбачено науково-обгрунтовані шляхи вирішення проблеми. Досліджуване явище кваліфікується як особливості (відмінні від інших людей властивості особистості), способи (систематизовану сукупність дій, використаних для досягнення мети), результати (проміжні та кінцеві продукти) самоорганізованої професійної діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розглядаються структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий). Визначаються критерії та показники оцінки міри сформованості культури самовираження, роль яких виконують властивості особистості майбутніх фахівців дошкільної освіти, що відповідають основним векторам педагогічної діяльності (діловому, аксіологічному, комунікативному, перетворювальному та на цій основі визначається типологія сформованості досліджуваного явища. Зокрема, значний акцент надається аналізу важливих чинників розвитку культури самовираження майбутніх фахівців дошкільної освіти; висвітленню організаційно-педагогічних умов, ефективних форм, методів та прийомів; окреслюються перспективи наукової розвідки. Зазначається також, що концепція дослідження забезпечується єдністю методологічного, теоретичного та методичного аспектів.
39
Задворняк, Л. С. "РОЛЬ ДУХОВНО-МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ФОРМУВАННІ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 92–102. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-92-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Залучення до професійно-особистісної культури студентів в освітньому процесі відбувається шляхом засвоєння ціннісних орієнтацій. Уявлення про цінності мають безпосереднє відношення до виховання, тому що змістом виховання є реалізація соціальних програм, що функціонують в системі цінностей. Духовно-моральні цінності – фактор, що визначає регуляцію поведінки особистості. Стаття присвячена вивченню механізмів формування ціннісних орієнтацій особистості. Розкрито сутнісно-змістовну основу громадянської позиції особистості, вказуючи на тісний зв'язок становлення громадянської позиції зі становленням духовно-моральних цінностей молодих людей. Визначено роль та значення духовних цінностей у формуванні громадянської позиції здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано актуальну проблему розвитку духовно-моральних цінностей у громадянському вихованні молоді. Проаналізовано проблематику та показано необхідність прийняття корінних заходів щодо виправлення існуючого становища в сфері виховання та формування активної громадянської позиції студентів. Визначено духовно-моральні цінності особистості студента як важливий напрям вдосконалення психолого-педагогічного процесу професійного навчання, що створює умови для того, щоб кожен фахівець мав активну громадянську позицію, відданість обов'язку, сміливість, рішучість, відповідальність, порядність і чесність у відносинах між людьми, найвище розуміння соціальної значущості своєї діяльності в будь-яких ситуаціях.
40
Борисенко, В. В. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 30–38. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано теоретично обґрунтовану модель формування здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання, яка базується на сукупності загальнодидактичних (науковості; системності й послідовності; доступності; зв’язку навчання з життям; свідомості та діяльності; наочності; міцності знань, умінь та навичок; індивідуального підходу) та специфічних принципів (формування базових компетентностей з основ охорони здоров’я: гуманістичної спрямованості, свідомої перспективи, орієнтації на самостійну роботу, інтеграції навчання, інтерактивності, ініціативності, побудови індивідуальної оздоровчої системи; неформального фізичного виховання: аксіологічний, побудови фізичної культури та оздоровчого середовища ЗВО, ергономічний, редукційний, орієнтації на формування ефективності та здоров’я фахівця). Це передбачає вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей з питань охорони здоров’я разом із використанням форм (перерви для фізичних вправ; спортивні секції, аеробіка, шейпінг, фітнес, басейн, тренажерний зал тощо; масові фізкультурно-спортивні заходи змагального характеру; масові фізкультурно-спортивні заходи (спортивні флешмоби, туристичні походи, масові гуляння з нагоди державних та регіональних свят тощо), спрямовані на розвиток особистих якостей та мотивації до здорового способу життя; науково-практичні конференції для студентської молоді з питань охорони здоров’я; студентські змагання та інтелектуальні змагання з охорони здоров’я), методи (створення ситуацій зацікавленості, методи проєктів, бесіди) та засоби (набори вправ, щоденники охорони здоров’я, цифрові технології здоров’я) неформальної освіти, які відбираються з урахуванням досягнень фізичного виховання у напрямку ведення здорового способу життя та здоров’я.
41
Олексюк, Оксана. "ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: З ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 116–21. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.280.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається досвід упровадження завдань військово-патріотичного виховання студентської молоді у ході діяльності Науково-дослідного центру військово-патріотичного виховання Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. В основі діяльності центру – ідеї В.О. Сухомлинського щодо патріотичного виховання молоді з урахуванням сучасних наукових розробок вітчизняних науковців. Схарактеризовано напрями роботи, за якими здійснюється діяльність фахівцями Науково-дослідного центру та творчою групою викладачів, а саме: науково-дослідницька, науково-інформаційна, науково-організаційна, науково-методична та організаційна. Наведено перелік методик дослідження патріотичної та військово-патріотичної спрямованості особистості студента. Представлений аналіз діяльності фахівців Науково-дослідного центру з проведення науково-практичних конференцій та виховних заходів військово-патріотичного спрямування із залученням студентів, викладачів та виховників громадських організацій. Висвітлена співпраця з громадськими ветеранськими організаціями, учасниками АТО/ООС, Координаційною радою з військово-патріотичного виховання при Миколаївській обласній державній адміністрації під час проведення Всеукраїнського семінару «Кузня Захисників України». У перспективі подальших розвідок заплановані виховні заходи для учнівської молоді, наукові розробки для виховників з військово-патріотичного спрямування.
42
Вашак, Оксана, та Людмила Мартиросян. "ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ПИСАНКАРСТВА ЯК ЗАСІБ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 124–35. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.350.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено особливості українського регіонального писанкарства як засіб полікультурного виховання студентської молоді; порушено проблеми педагогічного й виховного значення українських народних, національно-культурних традицій у формуванні загальнолюдських цінностей особистості; акцентовано на прадавніх звичаях українського народу, серед яких – розписування писанок. Зосереджено увагу на аналізі наукових праць, у яких переконливо доведена важливість залучення майбутніх фахівців до народної культури, історії, мистецтва на принципах регіонального підходу; на проблемі розпису українських писанок у різні часи; наголошено на особливостях українського писанкарства як декоративного мистецтва. Тому актуальність досліджуваної проблеми є очевидною і полягає вона в тому, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства відкриваються широкі можливості для оновлення змістового контенту освіти і, тим самим, на основі національного, народознавчого, регіонального принципів реалізуються головні завдання полікультурного виховання студентів у закладах вищої освіти. Однак проблема ознайомлення майбутніх фахівців із регіональними особливостями українського писанкарства як засобом полікультурного виховання залишається недостатньо вивченою. Цікавим є ретроспективний аналіз наукових джерел як свідчення ретельної роботи щодо збирання й вивчення українських писанок ученими, етнографами, мистецтвознавцями на теренах України в цілому, й на Слобожанщині та Наддніпрянщині зокрема. У сучасному культурно-освітньому просторі феномен писанки досліджується й популяризується, залучаючи до національних скарбниць не тільки вітчизняних студентів, а й студентів-іноземців, з їхньою особливою ментальністю та захопливим пізнанням України, її цінностей і традицій великого народу.
43
Alekseeva, Svetlana, та Hanna Sokhatska. "ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.127-133.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність Функціонування економіки України за умов поступової інтеграції до світового економічного простору потребує новітнього підходу до підготовки кадрів, здатних приймати сучасні виклики, ефективно вирішувати професійні завдання і організувати підприємницьку діяльність відповідно до потреб ринку.
Мета: аналіз передумов формування та виявлення перспектив розвитку когнітивного компоненту підприємницької компетентності в процесі підготовки майбутніх фахівців.
Методи: теоретичні: індукції та дедукції, зовнішнього та внутрішнього аналізу, синтезу, узагальнення; емпіричні - методи самооцінювання; експертного оцінювання; педагогічного спостереження, метод контент-аналізу; соціологічні: анкетування, інтерв’ювання, тестування; математично - статистичні: вертикального та горизонтального аналізу, графоаналітичний, статистичного аналізу та перевірки гіпотез. Статистична обробка даних здійснювалась із використанням програмних пакетів Microsoft Excel, SPSS.
Результати: досліджено передумови формування та сучасний стан системи підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності. Експериментально перевірено доцільність педагогічного впливу на розвиток сформованості когнітивного компоненту підприємницької компетентності майбутніх фахівців. Визначено перспективи формування компонентів педагогічної системи підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності.
Висновки: за результатами експериментальних досліджень встановлено необхідність посилення змістовної складової теоретичної і практичної підготовки учнівської молоді до підприємницької діяльності, розвитку когнітивних здібностей для опанування підприємницьких навичок, формування цілісного бачення суті та змісту підприємницької діяльності, розвитку підприємницького мислення майбутніх фахівців.
44
Базиль, Людмила. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 149–58. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.149-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність зумовлена об’єктивною потребою розв’язання проблемних питань підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності, що передбачає реалізацію інноваційних, а зокрема підприємницьких ініціатив громадян, формування «комфортного бізнес-клімату». Це сприятиме економічному поступу Української держави. Мета: проаналізувати існуючий стан підготовки майбутніх фахівців неекономічних спеціальностей до підприємницької діяльності, виокремити основні її здобутки, перешкоди й спрогнозувати перспективи розвитку здатності до підприємницької діяльності в учнівської молоді ЗП(ПТ)О. Методи: загальнотеоретичні методи аналізу і синтезу наукових праць, зіставлення й узагальнення концептуальних поглядів із досліджуваної проблеми. Результати: на підґрунті осмислення ходу і результатів процесів демократизації й ринкової трансформації національної економіки в Українській державі обґрунтовано необхідність реформування підготовки здобувачів професійної освіти до підприємницької діяльності як фахівців, котрі повинні мати високий рівень сформованості професійних і ключових компетентностей, бути глибоко обізнаними з теоріями та практиками менеджменту, вільно володіти техніками і прийомами самоменеджменту й орієнтуватися в економічно-правовому просторі підприємницької діяльності, а також бути здатними прогнозувати й об’єктивно оцінювати ступінь ризиків кожної ситуації підприємницької діяльності; узагальнено необхідність урахування суспільних чинників у процесах реформування професійної і підприємницької освіти майбутніх фахівців: зниження активності населення та скорочення виробництва, внаслідок пандемії COVID-19 і запровадження карантинних заходів; зміна пріоритетів у мотивації ділової активності й поведінки громадян (визначальним мотиватором професійної діяльності фахівців став мотив обережності); проаналізовано реалії підготовки молоді до підприємництва, що пов’язані з розробленням за запровадженням: освітніх стандартів з конкретних професій, освітніх програм, навчально-методичних видань, організацією та проведенням масових заходів, онлайн-курсів, навчальних занять, конкурсів тощо; констатовано, що метою створення цих напрацювань передбачено забезпечення якісної підготовки здобувачів різних рівнів освіти до підприємництва, а також розвитку підприємливості як однієї з ключових компетентностей; з’ясовано, що підготовка здобувачів освіти до започаткування власної справи є епізодичною, і як наслідок, – маємо незначні зрушення в рівнях сформованості підприємницької компетентності учнівської і студентської молоді; недостатній рівень спеціальних знань у сфері ринкової економіки і відсутність досвіду підприємницької діяльності педагогів також знижує ефективність підготовки здобувачів освіти до підприємництва; реальне ознайомлення учнів із природою підприємницької діяльності відбувається здебільшого в системі позашкільної і, зокрема неформальної освіти. Висновки: узагальнено, що в сучасному науково-освітянському просторі провідною метою підготовки здобувачів освіти до підприємницької діяльності вважається їх ознайомлення із сутнісною природою цієї активності, набуття первинних знань і відповідних умінь; встановлено, що найбільш значущим засобом розвитку здібностей суб’єктів навчання до відкриття своєї справи і успішного провадження підприємницької діяльності слугує набутий ними первинний досвід практичної діяльності як визначальний чинник у виборі випускниками закладів загальної середньої освіти такої сфери професійної діяльності, котра була б пов’язана з підприємництвом; обґрунтовано, що наскрізною ідеєю методики розвитку підприємницької компетентності майбутніх фахівців у закладах професійної освіти є активізація, прояв і вдосконалення індивідуально-особистісних якостей для успішної підприємницької діяльності; доведено, що в результаті зміщення акценту з власне викладацько-навчальної діяльності педагогічних працівників на активізацію механізмів когнітивної активності й творчої самостійності учнів, в освітньому процесі забезпечується опанування ними алгоритмів і способів самостійного конструювання траєкторії особистісного зростання.
45
Otreshko, Volodymyr. "Пріоритет інтелекту, совісті і культури в структурі українського державотворення". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (17 травня 2015): 77–89. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.1-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається значення інтелекту, освіти і культури в структурі українського державотворення. Звертається увага на освіту в сучасному інформаційному суспільстві та її проблеми в освітніх системах. Завдяки стрімкому розвитку інформаційного суспільства підвищуються вимоги до системи освіти, де головним завданням є пошук талантів серед підростаючого покоління. Проаналізовано кризові явища освітньої системи, проводиться паралель між поняттями «кваліфікований фахівець» і «компетентний фахівець», порушуються питання про інноваційну систему навчання та виховання. Розглядається програма розвитку політичної культури молоді
46
Kryvenko, Iryna, та Sofiya Kataran. "Особистісний нарцисизм молоді: статево-гендерний аспект". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 44(47) (20 грудня 2019): 67–80. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).118.
Повний текст джерелаАнотація:
Нарцисизм як феномен, раніше широко аналізований головно в дискурсі клінічної психології та психотерапії, наразі привертає увагу як позбавлене патологічного змісту явище, що є утворенням-реакцією на вимоги сучасності. У роботі розглянуто “здоровий” аспект нарцисизму як особистісного утворення, головна функція якого – підтримування цілісного позитивного образу себе, збереження та усвідомлення власної цінності. Мета статті полягає у виявленні відмінностей між типами (маніфестаціями) особистісного нарцисизму в молодих осіб з різною гендерною ідентичністю. Для діагностики різних аспектів нарцисизму в ході емпіричного дослідження використано блок українських версій мовно-культурних адаптацій методик: Особистісний опитувальник нарцисизму (NPI-16) та Шкала сенситивного нарцисизму (HSNS), Статево-рольовий опитувальник С. Бем (BSRI) та проєктивна вербальна методика “Хто я?” М. Куна і Т. Мак-Партланда, що дало змогу констатувати низку важливих закономірностей. У цілому молодь має середні показники особистісного нарцисизму, дещо більш виражена його сенситивна форма. Незалежно від статі вираженість маскулінних рис прямо корелює з рівнем грандіозного особистісного нарцисизму та обернено – з мірою прояву сенситивної форми нарцисизму. Попри спорідненість маскулінності і грандіозного нарцисизму в аспекті позитивного Я-образу деякі його аспекти, а саме соціально- та сімейно-рольові, відрізняються. У фемінних осіб, порівняно з іншими типами гендерної ідентичності, вищий рівень вразливого (сенситивного) нарцисизму, що не збігається з результатами, отриманими західними дослідниками та може зумовлюватися культурною специфікою. Дані про більш виразний прояв грандіозного нарцисизму в досліджуваних з недиференційованою гендерною ідентичністю (низькі показники фемінності і маскулінності) привертають увагу фахівців та відкривають перспективи вивчення особливостей нарцисизму в контексті явищ гендерної невідповідності.
47
Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
48
Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
49
Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
50
Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi та Volodymyr Pasichnyk. "Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.