Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Моделювання ведення бойових дій.
Статті в журналах з теми "Моделювання ведення бойових дій"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Моделювання ведення бойових дій".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шинкарук, Олег, та Орест Михайлишин. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ СКЛАДОВИХ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 227–41. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.201.
Повний текст джерелаАнотація:
До арсеналу усіх ланок управління збройних сил провідних країн світу увійшов досвід застосування різноманітних систем моделювання дій військ (сил), сфера використання яких є одним з пріоритетів, пов’язаних із підвищенням ефективності їх застосування. В умовах оптимізації витрат на військову сферу та активізації діяльності суспільства щодо зменшення негативного впливу підготовки військ (сил) на довкілля експерти бачать, що подальше підвищення її інтенсивності та ефективності полягає передусім в комп’ютеризації процесів підготовки особового складу та органів управління. З цією метою застосовують різноманітні тренажери, імітатори та моделювальні навчальні системи. Застосування тактичних військових ігор є важливим видом індивідуальної підготовки солдатів та офіцерів. Крім створення реалістичного образу імовірного противника, за їх допомогою можливі відтворення реалістичної багатовимірної картини сучасного бою, вдосконалення тактики ведення бойових дій, підготовка до дій у будь-яких природно-географічних умовах, відновлення морально-психологічного стану військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях. Тактичні військові ігри є одним із простих способів використання засобів імітаційного моделювання, що дозволяє зменшити витрати на організацію та проведення навчань (тренувань) і створення нових тренажерних комплексів (симуляторів). Основною перевагою тактичних військових ігор є відсутність реальної загрози для життя і здоров’я навчальної аудиторії, наближеність психологічних умов віртуальної реальності до бойових, що дає можливість набути досвіду ведення військових операцій завчасно, без істотних матеріальних витрат і ризику для життя. Автор розкриває перспективи поєднання за допомогою ресурсів розподіленого моделювання тренажерів тактичного й оперативно-тактичного рівня. Такий підхід сприятиме впровадженню комплексних програм підготовки з використанням ресурсів імітаційного моделювання в органах управління різного рівня та можливості вдосконалення індивідуальних навичок особового складу. Імітаційне моделювання нині стало потужним інструментом: в усьому світі його використовують для підготовки командирів та штабів до дій під час планування та ведення сучасних операцій. Використання систем імітаційного моделювання дає змогу посадовим особам органів військового управління у реальному масштабі часу набути практичних навичок із виконання процедур управління частинами і підрозділами у реальній бойовій обстановці, а в разі потреби – із корегування прийнятого рішення.
2
БАРАНОВ, Юрій, та Андрій БАРАНОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 258–69. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.474.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану зразків інженерної техніки в умовах ведення бойових дій приділялась та приділяється значна увага. Це пов’язано в першу чергу з широким використанням інженерних частин та підрозділів в умовах ведення бойових дій.
У роботі проведено дослідження та моделювання процесу управління технічним станом інженерної техніки за допомогою існуючої моделі статистичного прогнозування динаміки змін технічного стану інженерної техніки з використанням запропонованого науково-методичного апарату управління технічним станом інженерної техніки в умовах ведення бойових дій.
Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки було взято інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовувався мінімаксний критерій.
Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки взятий інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовується мінімаксний критерій.
Таким чином, за рахунок методики корегування періодичності проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій за рахунок визначених резервів часу, що пов’язані з нерівномірністю інтенсивності використання інженерної техніки в умовах ведення бойових дій значення комплексного показника надійності підвищується і приймає постійне значення на протязі ведення бойових дій, через те, що в ці терміни технічне обслуговування не проводиться, а ефективність управління технічним станом за умови використання запропонованого науково-методичного апарату за мінімаксним критерієм підвищується на третю добу ведення бойових і зі збільшенням терміну їх ведення постійно збільшується.
3
Казєв, О. В., М. М. Овчар та І. В. Кошельник. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 93–103. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-93-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження.
Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.
4
Горбачов, К. М. "Часткова методика оцінювання ефективності забезпечення бойових дій підрозділів протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня засобами ураження". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.02.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті викладено варіант вирішення актуального наукового завдання в теорії підготовки та ведення протиповітряної оборони сухопутних військ щодо удосконалення існуючого науково-методичного апарату оцінювання ефективності технічного забезпечення бойових дій та вирішення практичної задачі визначення потреби підрозділів протиповітряної оборони в зенітних керованих ракетах та боєприпасах до зенітної артилерії для забезпечення потрібного рівня ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня в загальновійськовому бою. Запропонована часткова методика оцінювання ефективності забезпечення бойових дій підрозділів протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня засобами ураження, загальні положення якої представлені у статті, базується на методах аналітико-стохастичного моделювання наслідків протиповітряного бою й детермінованих моделях тактичних прийомів застосування підрозділів логістичного забезпечення та, на відміну від існуючих, забезпечує опис впливу на розміри запасів зенітних керованих ракетах та боєприпасів до зенітної артилерії вимог до ефективності стрільби і, як наслідок, ефективності функціонування системи протиповітряної оборони.
5
Власюк, Валерій, та Олексій Гасан. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАТИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ ПОХІДНОЮ ОХОРОНОЮ ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ РАПТОВОГО НАПАДУ ПРОТИВНИКА НА ГОЛОВНІ СИЛИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ ПІДРОЗДІЛОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 5–19. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.800.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено методику, застосування якої може дозволити розробляти рекомендації командирам підрозділів Національної гвардії України та інших військових формувань щодо оцінювання та досягнення прогнозованої можливості успішного виконання бойових завдань з розвідки похідною охороною для недопущення раптового нападу противника на колону головних сил під час здійснення маршу. У роботі було прийнято та наведено систему гіпотез і допущень, яка визначає рамки та обмеження проведеного дослідження відносно реальних умов здійснення маршу колоною головних сил та дій похідної охорони підрозділу Національної гвардії України.Послідовне застосування методики та отримані результати моделювання можливо використовувати для розроблення рекомендацій командирам підрозділів Національної гвардії України та іншихвійськових формувань для досягнення встановленої прогнозованої можливості виконати бойове завдання похідною охороною щодо недопущення раптового нападу противника на головні сили колони, що охороняються.Для застосування методики передбачено шість етапів. На першому кроці здійснюють збирання та обробку початкових даних, необхідних для отримання шуканої оцінки ймовірності успішного виконання бойового завдання з розвідки похідною охороною підрозділу під час здійснення маршу. З другого по п’ятий крок відбувається оцінювання шуканих проміжних ймовірностей. На шостому кроцівиникає можливість формувати рекомендації командирам підрозділу та органу розвідки щодо недопущення раптового нападу на головні сили колони під час здійснення маршу.Рекомендації ґрунтуються на тактико-технічних характеристиках одиниць озброєння, військової техніки, засобів ведення розвідки, що наявні у підрозділах Національної гвардії України та можуть бути поширені для застосування іншими військовими формуваннями.Оцінки шуканих значень ймовірностей можливо отримати за допомогою застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання військових дій. Оцінку вірогідності та адекватності отриманих результатів моделювання, рекомендацій може бути проведено шляхом порівняння теоретичних розрахунків з уже відомими результатами виконання бойових завдань на Сході України підрозділами Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями, що накопичено у відповідних відомостях та донесеннях.
6
Artyushin, Leonid, Volodymyr Herasymenko та Volodymyr Koval. "Синтез раціональних структур бойових порядків спільних авіаційних груп". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (30 червня 2021): 209–20. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Існуюча стратегія управління бойовим порядком, в основу якої покладено спосіб управління по ведучому або головному, природно, не могла стимулювати залучення апарату структурного аналізу для вирішення управлінських завдань. Майстерність пілотажу у складу групи зводиться до рівня підготовки льотчиків, можливості яких щодо контролю свого місця в бойовому порядку обмежені і укладаються в схему: ведучий – ведений. Орієнтація на автоматизацію управління спільними бойовими порядками пілотованої та безпілотної авіації, при відсутності пілота на борту безпілотного літального апарату, виводить проблему за межі моделювання (імітації) дій льотчика при виконанні групового польоту і передбачає постановку завдань структурної та параметричної оптимізації строю пілотованих та безпілотних літальних апаратів в межах бойового порядку. Сутність проблеми полягає у істотному підвищенні ефективності існуючих принципів управління та реалізації принципово нових способів управління бойовими порядками, що спираються, у тому числі, і на все зростаючі можливості засобів міжлітакової навігації та контролю місця літака в бойовому порядку. Один із шляхів досягнення зазначених цілей вбачається в розробці методів пошуку стійких і добре керованих структур.
7
Nakonechnyi, O. "АНАЛІЗ УМОВ ТА ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЛОГІСТИКИ СИЛ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 48–57. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.048.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід історії війн і воєнних конфліктів показує, що у кожній успішно проведеній воєнній компанії, операції, бою, як і у кожній поразці, необхідно, поряд з іншими причинами, шукати позитивні та негативні сторони у роботі органів матеріально-технічного забезпечення, їх організації, можливостях і способах забезпечення. Розвиток системи логістичного забезпечення завжди здійснювався паралельно з розвитком збройних сил і способів ведення війни, операції і бою. Нові види озброєння, бойової техніки, способи ведення бойових дій висували свої вимоги до системи логістичного забезпечення, змушували виробляти більш сучасні форми організації системи логістичного забезпечення і способи забезпечення. В ході проведеного автором статті дослідження встановлено, що на даний час детальний аналіз умов та факторів, що впливають на якість функціонування системи логістичного забезпечення проведений недостатньо повно. Саме тому, автором зазначеної статті проведено детальний аналіз умов та факторів, що впливають на якість функціонування системи логістичного забезпечення. В ході дослідження були детально розглянуті системи логістичного забезпечення Збройних Сил Сполучених штатів Америки, Збройних Сил Російської Федерації, Збройних Сил Федеративної республіки Німеччини, Збройних Сил Туреччини, Сил оборони Держави Ізраїль, Збройних Сил Франції та Збройних Сил України. В процесі проведеного дослідження автором використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: семантичний – для розвитку сутнісної частини дефініцій категорійного апарату військової логістики; методи економічного аналізу – для оцінювання тенденцій у військовому забезпеченні Збройних Сил України; методи системного аналізу – для оцінювання передумов та інтеграції цілей у процесі формування військової логістичної системи; методи економіко-математичного моделювання – для оптимізації структури та внутрішніх процесів військової логістичної системи. За результатами проведеного аналізу автором було визначені основні недосконалості системи логістичного забезпечення Збройних Сил України та проведено обґрунтування шляхів удосконалення системи логістичного забезпечення Збройних Сил України.
8
Nakonechnyi, O. V. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИЛ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 71–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.071.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід історії війн і воєнних конфліктів показує, що у кожній успішно проведеній воєнній компанії, операції, бою, як і у кожній поразці, необхідно, поряд з іншими причинами, шукати позитивні та негативні сторони у роботі органів матеріально-технічного забезпечення, їх організації, можливостях і способах забезпечення. Розвиток системи логістичного забезпечення завжди здійснювався паралельно з розвитком збройних сил і способів ведення війни, операції і бою. Нові види озброєння, бойової техніки, способи ведення бойових дій висували свої вимоги до системи логістичного забезпечення, змушували виробляти більш сучасні форми організації системи логістичного за- безпечення. Система логістичного забезпечення сил оборони держави є складною, багаторівневою структурою. В ході проведеного автором статті дослідження розроблено інтегральний показник оцінки ефективності системи логістично- го забезпечення сил оборони держави. Зазначений показник дозволяє провести оцінку ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави, при цьому як системи в цілому так і окремих її елементів. Зазначений показник дозволяє оцінити кількісно-якісний склад сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; структуру сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; тактико-технічні характеристики зразків озброєння та військової техніки, що входять до складу сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; можливості з відновлення зразків озброєння та військової техніки тощо В процесі проведеного дослідження використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: семантичний – для розвитку сутнісної частини дефініцій категорійного апарату військової логістики; методи економічного аналізу – для оцінювання тенденцій у вій- ськовому забезпеченні Збройних Сил України; методи системного аналізу – для оцінювання передумов та інтеграції цілей у процесі формування військової логістичної системи; методи економіко-математичного моделювання – для оп- тимізації структури та внутрішніх процесів військової логістичної системи. За результатами проведеного аналізу ав- тором було визначені основні недосконалості системи логістичного забезпечення Збройних Сил України та проведено обґрунтування шляхів удосконалення системи логістичного забезпечення Збройних Сил України
9
Коцюруба, Володимир, та Володимир Кривцун. "МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЛОЧНИХ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ ПЕРЕШКОД ПІД ЧАС ПРИКРИТТЯ БЛОКПОСТІВ ТА КОНТРОЛЬНО-ПЕРЕПУСКНИХ ПУНКТІВ ВІД ВОГНЕВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИВНИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 163–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.104.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення живучості важливих об’єктів, а саме мостів, шляхопроводів, базових районів, блокостів, контрольно-пропускних та контрольних пунктів в’їзду-виїзду та інших, досягається комплексним виконанням заходів з фортифікаційного обладнання та улаштування і утримання інженерних загороджень. Одним із оперативних та ефективних шляхів досягнення мети виконання цих заходів є застосування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів. Блочні загороджувальні перешкоди володіють захисними та загороджувальними властивостями і є альтернативним засобом у складних ґрунтових умовах та в умовах обмеження застосування мінно-вибухових загороджень. Розглянуто моделювання процесу впливу на блочну загороджувальну перешкоду вогневих засобів противника та спроможностей підрозділів, що обороняються та використовують її, щодо ураження вогневих засобів противника під час зустрічного вогневого впливу, а також відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника після виходу з ладу. Наведено математичну модель щодо впливу вогневих засобів противника, переважно ударного типу, з метою зруйнування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів на блокпостах і контрольнопропускних пунктах, що займають підрозділи, які їх обороняють у районах ведення бойових дій. Математична модель, на відміну від існуючих, ураховує ймовірність виходу з ладу вогневих засобів противника внаслідок ураження під час зустрічного вогневого впливу підрозділами, що обороняються і використовують блочні загороджувальні перешкоди, та ймовірність відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника. Запропонована математична модель ґрунтується на використанні напівмарковських процесів. Наведена в статті математична модель дозволяє дати відповіді на цілу низку питань відносно бойового функціонування системи, зокрема щодо часу перебуваня у відповідній множині станів, часу бойового функціонування вогневих засо-бів противника до моменту втрати ним боєздатного стану та блочної загороджувальної перешкоди до моменту її руйнування.
10
Репіло, Юрій, та Олег Головченко. "МОДЕЛЬ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІД ЧАС ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ У ХОДІ ВЕДЕННЯ НАСТУПАЛЬНИХ ДІЙ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 153–62. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-153-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Результати аналізу здобутих уроків ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в збройному конфлікті на Сході України свідчать, що на цей час актуальними є питання підвищення ефективності ведення ними бойових дій та забезпечення їх живучості. На підставі аналізу способів забезпечення живучості артилерійських підрозділів визначено, що головними у ході ведення бойових дій артилерії були постійне маневрування при призначенні районів очікування (заряджання). Також відомо, що зміст ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі становить безперервна вогнева підтримка загальновійськових формувань.
Таким чином, в теорії та практиці ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі виникла суперечність між потребою збільшення часу перебування їх на вогневих позиціях залежно від певного обсягу вогневих завдань для безперервної вогневої підтримки військових формувань з одного боку та вимогою зменшення такого часу для здійснення необхідного маневру з метою забезпечення живучості артилерійських підрозділів з іншого.
Метою статті є розробка моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділам під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з урахуванням їх постійного маневрування для забезпечення живучості та перебування в районі очікування (заряджання).
В статті викладено опис моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки в наступальних діях. модель є аналітико-стохастичною та описує імовірнісні характеристики ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з використанням теорії випадкових процесів зі скінченою множиною послідовних перманентних змін їх функціональних станів під впливом чинників зовнішнього середовища та чинників управління в умовах можливого вогневого впливу противника при наявності таких елементів бойового порядку, як райони очікування (заряджання). запропонована модель ведення бойових дій може бути використана для пошуку причинно-наслідкових зв’язків між складовими подібних процесів та обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях
11
СЕВРУК, Ірина, та Юлія СОКОЛОВСЬКА. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТИЧНИХ НОРМ У ЗОНАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 260–75. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є аналіз наявних інституціональних форм забезпечення морально-етичних норм у зонах ведення бойових дій, зокрема в Україні, виявлення певного кола проблем щодо реалізації закріплених даними інституціональними формами морально-етичних приписів та норм у соціальних та воєнних практиках сучасної України. Методологія. У дослідженні на основі міждисциплінарного та конкретно-історичного підходів здійснено аналіз інституціональних форм забезпечення етичних норм у зонах ведення бойових дій з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. Головна увага надається розглядові сформованих на теренах України відповідних механізмів та соціальних інститутів, функціонування яких здатне забезпечити додержання морально-етичних норм під час ведення бойових дій на теренах нашої країни. При проведенні дослідження було використано методи філософської рефлексії, аналізу, синте- зу, аналізу документів, моніторингу, спостереження. Контекстом даного дослідження є реалії ведення бойових дій в сучасній України. Своєрідність отриманих результатів: 1) Визначено наявні в Україні основні механізми та соціальні інститути, метою функціонування яких є забезпечення морально-етичних норм та принципів у зонах ведення бойових дій. 2) Виявлено низку системних проблем, пов’язаних з прикладними аспектами функціонування визначених соціальних інститутів та механізмів на основі аналізу українських реалій, починаючи з подій 2014 і по березень 2022 років включно. 3) Обґрунтовано провідну роль принципу гуманізму, який має стати домінуючим у зоні ведення бойових дій. 4) Моніторинг сьогодення демонструє наявні у різноманітних соціальних та військових практиках деформації, пов’язані з порушенням принципу гуманізму, що здатне привести до значних ризиків. 5) Обґрунтовано залежність ефективності функціонування означених соціальних інститутів та механізмів від наявного рівня морально-етичної та правової культури суб’єктів соціальної взаємодії у зоні ведення бойових дій. 6) Обґрунтовано тезу про наявну поляризацію українського суспільства за морально-етичною ознакою. Головною перспективою дослідження є пошук оптимальних механізмів практичного втілення в різноманітні соціальні та військові практики інституціонально закріплених морально-етичних норм та принципів у зонах ведення бойових дій на теренах України. Проведене дослідження відкриває чисельні перспективи для подальших розвідок науково-теоретичного та науково-практичного спрямування.
12
Ярош, С. П., Б. М. Рябуха та О. А. Резніченко. "Методика удосконалення способів ведення бойових дій вогневими підрозділами протиповітряної оборони". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 58–63. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована методика удосконалення способів ведення бойових дій вогневими підрозділами протиповітряної оборони з прикриття різнотипних об’єктів та угруповань військ залежно від об’єкту прикриття та умов виконання бойового завдання. Розроблений алгоритм удосконалення способів ведення бойових дій вогневими підрозділами протиповітряної оборони.
13
Медвідь, Михайло, та Микола Звєрєв. "Забезпечення військ (сил) людськими ресурсами шляхом створення та розвитку соціальної інституції військових інструкторів як елемента механізму державного управління". Актуальні проблеми державного управління, № 1(55) (7 липня 2019): 48–55. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.01.06.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах ведення бойових дій в Україні відсутні механізми державного управління людськими ресурсами зі сформованими військовими компетентностями. На підставі існуючої нормативно-правової бази України розроблено ініціативи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції та поширення досвіду ведення бойових дій, запропоновано в модель активної політики військового формування (правоохоронного органу спеціального призначення) на ринку праці запровадити соціальну інституцію військового інструктора, обґрунтовано вдосконален-ня механізму державного управління забезпечення військ (сил) людськими ресурсами.
14
Лагутін, Г. І., О. М. Романов, А. М. Панченко та О. О. Юр’єв. "Аналіз можливості застосування ємнісних накопичувачів енергії в дизельних електростанціях систем електропостачання комплексів озброєння та військової техніки в умовах ведення бойових дій". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.09.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведений аналіз особливостей запуску двигунів дизель-генераторів в польових умовах, пов’язаних з станом акумуляторів, проаналізовані схемні рішення існуючих способів пуску дизель-генераторів підрозділів військових частин, які розгорнуті в зоні ведення бойових дій. На підставі проведеного аналізу розроблені пропозиції щодо застосування молекулярних накопичувачів енергії для їх сумісного використання з стартерними акумуляторними батареями в дизельних електростанціях систем електропостачання комплексів озброєння та військової техніки в умовах ведення бойових дій.
15
Polishchuk, L., O. K. Klymovych, S. M. Bohutskyi та A. D. Pashchetnyk. "Процес прийняття рішення на ведення бойових дій в сухопутних військах збройних сил країн НАТО". Озброєння та військова техніка 20, № 4 (25 грудня 2018): 3–8. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.4(20).3-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено порядок прийняття військових рішень у Сухопутних військах Збройних Сил країн НАТО за їх стандартами. Для детального аналізу варіантів бойових дій розглянута воєнна гра, в ході якої проводиться візуалізація ходу операцій, враховуючи сильні сторони своїх військ і їх розташування, можливості противника та можливі його варіанти бойових дій, вплив і потреби цивільного населення в районі операції, а також інші аспекти обстановки. Результатом воєнної гри є уточнений варіант бойових дій, заповнена матриця синхронізації, а також шаблон підтримки прийняття рішення і матриця підтримки рішення для кожного варіанту бойових дій.
16
Медінець, І. Р., С. М. Лук’янов, І. А. Шарапа та С. В. Блащук. "Дослідження питань використання механізованого відділення як самостійної бойової одиниці". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуті проблемні питання використання механізованого відділення як автономного (самостійного) підрозділу для виконання бойових задач у певній обстановці на основі досвіду ведення бойових дій у сучасних війнах та військових конфліктах. Проведено аналіз і обґрунтування окремих факторів організаційної диференціації використання механізованого відділення як самостійної бойової одиниці. Врахування таких факторів дозволить підвищити активність, рівень підготовки, актуальність думки та персональні характеристики командного складу окремого підрозділу (механізованого відділення), що безпосередньо впливають на його боєздатність. Це дозволить більш ефективно використовувати окремі підрозділи (механізовані відділення) під час виконання поставленого бойового завдання у сучасних військових конфліктах. Розглянуто основні особливості (фактори) ведення бойових дій механізованим відділенням як самостійної бойової одиниці.
17
Лагутін, Г. І., А. О. Столяров, П. В. Тимошенко та О. О. Юр’єв. "Способи застосування альтернативних джерел електричної енергії для електропостачання військових частин (підрозділів) в умовах ведення бойових дій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.17.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проаналізовані технічні характеристики альтернативних джерел електричної енергії вітчизняного та іноземного виробництва та на підставі аналізу особливостей їх використання для забезпечення енергопостачання підрозділів військових частин, які розгорнуті в районі ведення бойових дій, надані пропозиції щодо доцільності використання таких джерел на військових об’єктах. Проведені дослідження можливостей промисловості України щодо виготовлення альтернативних джерел електричної енергії, а також економічні аспекти використання нетрадиційних джерел живлення та межі їх застосування в системах електропостачання підрозділів військових частин, що залучаються до ведення бойових дій.
18
Oliinyk, Volodymyr. "Удосконалена методика оцінювання ефективності ведення рейдових дій підрозділами окремої десантно-штурмової бригади". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (31 жовтня 2021): 204–11. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід, отриманий в ході ведення бойових дій на сході України, заходи бойової підготовки військових частин Десантно-штурмових військ Збройних сил України за останні роки, характер майбутніх операцій та способи їх проведення показує, що на даний час застосування військових частин Десантно-штурмових військ Збройних сил України для проведення рейдових дій в операції Об’єднаних сил залишається актуальним. Поряд з цим, здобуті уроки ведення бойових дій показують, що в ході планування рейдових дій командири спиралися переважно на особистий досвід. У зв’язку з цим особливу гостроту на сьогоднішній день набуває ряд питань, пов’язаних з розробкою теоретичних положень та науково-методичного апарату підготовки та ведення рейдових дій окремою десантно-штурмовою бригадою. У статті запропоновано удосконалену методику оцінювання ефективності ведення рейдових дій підрозділами окремої десантно-штурмової бригади, яка ґрунтується на методах нелінійного програмування, а саме на методі двох функцій. Удосконалена методика дозволить здійснити оптимальний розподіл підрозділів бригади по об’єктам противника в смузі ведення рейдових дій. В удосконаленій методиці на відміну від існуючих автором враховано значення коефіцієнтів важливості об’єктів противника та ймовірність їх вогневого ураження підрозділами бригади. Удосконалена методика оцінювання ефективності ведення рейдових дій відрізняється від існуючих введенням блоку розрахунку “визначення ступеня виконання бойового завдання”, який дозволяє провести оптимальний розподіл підрозділів бригади з урахуванням необхідного ступеню вогневого ураження об’єкту противника. Поряд з цим, результати розрахунків оптимального розподілу підрозділів бригади по об’єктам противника та розрахований ступінь їх вогневого ураження дають можливість визначити ступінь виконання бойового завдання бригадою в ході ведення рейдових дій. Результати розрахунків за удосконаленою методикою можуть стати підґрунтям для прийняття рішення в ході планування рейдових дій. Подальше наукове дослідження полягатиме в удосконаленні науково-методичного апарату, який дозволить визначити найбільш ефективний спосіб знищення об'єкту противника визначеними підрозділами бригади.
19
Бобильов, В. Є. "Особливості ведення бойових дій в інформаційному середовищі". Імперативи розвитку цивілізації, № 2 (2015): 125–27.
Знайти повний текст джерела
20
Головченко, Олег, Олексій Іщенко та Назар Линок. "ЗДОБУТІ УРОКИ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ В ХОДІ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ ЗА АСПЕКТОМ ЖИВУЧОСТІ В 2014–2015 РОКАХ". Воєнно-історичний вісник 39, № 1 (10 липня 2021): 82–96. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-39-1-82-96.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах, коли основний пріоритет розвитку засобів, здатних безперервно виконувати завдання вогневої підтримки, до 2030 року надано артилерії, актуальним залишається питання дослідження уроків ведення бойових дій, здобутих артилерійськими підрозділами в ході збройного конфлікту на Cході України. Метою статті є висвітлення протиріч, що виникають під час виконання сучасних завдань із вогневої підтримки, та їх впливу на живучість артилерійських підрозділів. У статті проаналізовано здобуті уроки ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в ході збройного конфлікту на Cході України за аспектом живучості в 2014–2015 роках. Ключові слова: здобуті уроки, артилерійські підрозділи, живучість, маневр, Схід України
21
Демідов, Б., М. Луханін, О. Величко, Д. Гриб та О. Хмелевська. "Проблематика теорії і практики управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення в умовах обстановки, що динамічно змінюється в районі бойових дій". Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 26–39. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).26-39.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблемні системно-концептуальні аспекти планування і ведення об'єднаних (міжвидових) операцій угрупованнями збройних сил і оперативного управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення в умовах динамічної зміни оперативно-стратегічної і оперативно-тактичної обстановки на театрі військових дій (в районі бойових дій). Виділяються основні елементи, проблеми і напрямки діяльності інноваційного характеру, що охоплюються проблематикою теорії і практики управління складними багатоструктурними системами військового призначення. Аналізуються фактори, що обумовлюють необхідність розвитку теорії і практики управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення. Серед проблем, що пов'язані з цим управлінням, виділяються такі актуальні проблеми, як: забезпечення ефективного управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення в умовах динамічної зміни обстановки на полі бою в умовах активного антагоністичного протистояння противника; автоматизації та інформатизації оперативного управління операціями (що виконуються угрупованнями збройних сил в умовах динамічної зміни оперативно-стратегічної (оперативно-тактичної) обстановки на театрі воєнних дій (в районі бойових дій); інші проблеми, від якості результатів і повноти вирішення яких, зазвичай, буде залежити практична реалізація ефективного управління операціями (бойовими діями) об'єднаних (міжвидових) угруповань збройних сил у динаміці ведення збройної боротьби з угрупованнями військ противника. Значна увага приділяється науково-методичним питанням дослідження процесів управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення і створення інтегрованої системи підтримки прийняття управлінських рішень, а також адаптивної трансформації організаційної структури даних систем до умов динамічної зміни обстановки в районі ведення бойових дій.
22
Баркатов, І. В., В. П. Варакута, В. С. Фарафонов, В. О. Тюрін, С. С. Гончарук та А. А. Лозко. "Використання інтерактивних тривимірних візуалізацій для вивчення бойового досвіду підрозділів в операції Об’єднаних сил". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(69) (22 липня 2021): 32–43. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.69.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Збір, обробка й аналіз об`єктивної та достовірної інформації для візуалізації бойових епізодів в зоні операції Об’єднаних сил, здійснюється з метою професійного аналізу дій протидіючих сторін та виявлення недоліків (або позитивних моментів) в діях наших військ. Це також являє собою важливе науково-практичне завдання для подальшого розвитку воєнного мистецтва ведення бойових дій на сході країни. Із зазначеною метою в країнах НАТО використовується методика After action review – аналіз проведених дій (АПД). У зв’язку з намаганням керівництва країни реформувати Збройні Сили України до стандартів НАТО, а за політичним планами, вступити до цього Альянсу, впровадження методики AAR (АПД) в ЗС України доцільно розглядати як актуальне завдання. Одним із ефективних засобів АПД є інтерактивна тривимірна візуалізація, яка включає в себе моделі місцевості й розташування на ній підрозділів (екіпажів, бійців) та з високою точністю й деталізацією відтворює хід бойових дій, що досліджуються у просторі й часі на загальному тактичному фоні. Для наукового дослідження й аналізу бойових епізодів, що уже сталися, та прогнозування можливих дій сторін в тій чи іншій бойовій ситуації, пропонується використання автоматизованого способу вибору раціонального сценарію бойових дій військових формувань сторін з однорідними бойовими засобами (наприклад, механізовані, танкові екіпажі та підрозділи).
23
Заїка, Людмила, Олександр Лавринчук та Валерій Крайнов. "Використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій у ході практичної підготовки органів військового управління". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-89-96.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в середовищі засобів імітаційного моделювання військового призначення, світовий досвід їх використання в оперативній і бойовій підготовці військ створюють сприятливі умови для розвитку різних аспектів їх використання. У статті авторами розглянуто класифікацію таких засобів, обґрунтовано використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій щодо розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових якостей військовослужбовців в умовах навчально-бойової обстановки для підвищення рівня їх навченості.
Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, досвіді використання сучасного засобу імітаційного моделювання бойових дій JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation) у ЗС України протягом останніх років, авторами досліджено шляхи використання результатів моделювання для оцінювання практичної складової навченості органів військового управління вже на одному із етапів підготовки органів управління бригад під час командно-штабних навчань базового етапу бойової підготовки Сухопутних військ ЗС України. Керуючись зазначеними методиками проведення оцінювання та отриманими у ході імітаційного моделювання на JCATS результатами (кількісними, результатами спостереження посередників, експертів тощо) автори розглядають можливість отримання кількісної оцінки рівня навченості органу військового управління.
24
ЗАЙЦЄВ, Ігор, Ярослав КОРОЛЬ та Юрій ЛІСНІЧЕНКО. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО МІСТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 45–58. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.530.
Повний текст джерелаАнотація:
Досвід локальних війн та збройних конфліктів останніх десятирічь підтверджує що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості. Щільність забудови населених пунктів кожного року постійно зростає. Як в мирний час, так і в воєнний час в населених пунктах, особливо у великих містах, сконцентрований економічний, соціальний та політичний потенціал, і тому населені пункти мають важливе значення під час ведення бойових дій із застосуванням усіх видів зброї.
В умовах сучасності, коли асиметричні загрози суттєво відрізняються від небезпек кінця ХХ століття, виникає тенденція щодо збільшення просторових і скорочення часових характеристик бою. Міста же у свою чергу створюють ідеальне середовище для ведення партизанських дій іррегулярними збройними формуваннями, оскільки перевага регулярних військових підрозділів, передусім технічна, при діях в умовах високо урбанізованої місцевості значною мірою нейтралізується. Так як специфіка бою в умовах сучасного міста часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно у відриві від основних сил військових частин. Відповідно до цього повинні змінюватись і способи ведення бойових дій, так як в подібних умовах обмежується мобільність військ, ускладняється управління підрозділами, вогнем та здійснення маневру. Збільшується потреба в отриманні та добуванні розвідувальних відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки та ведення успішного бою.
У статті на основі аналізу характеристик та тенденцій розвитку сучасних міст та населених пунктів, якісної зміни військового озброєння Збройними Силами України та арміями провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення тактичної розвідки в особливих умовах, в місті.
25
Нікіфоров, І. А., та Є. С. Гатченко. "Організація протиповітряної оборони під час проведення Київської стратегічної оборонної операції 1941 року". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуті особливості організації ППО під час проведення Київської стратегічної оборонної операції, порядок дій німецької авіації по об’єктах міста Києва, Київському укріпленому району та сухопутних військах, які обороняли ці об’єкти. Проаналізовані проблемні питання, які негативно вплинули на ефективність ППО. Визначено нові форми та способи ведення бойових дій частинами та підрозділами, що виконували завдання ППО в Київській стратегічній оборонній операції.
26
Levagin, Gennady, Alexander Mishukov, Dmytro Lytovchenko, Serhii Riazantsev та Ivan Hulenov. "Підвищення рухомості транспортних агрегатів засобів технічного забезпечення мобільного комплексу озброєння як перспективний шлях зменшення імовірності їх ураження". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (21 жовтня 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід щодо зменшення імовірності ураження засобів технічного забезпечення мобільного комплексу озброєння в умовах ведення бойових дій шляхом підвищення їх рухомості. Введено новий показник, що дозволяє оцінити технічну досконалість технологічного устаткування транспортного агрегату засобу технічного забезпечення.
27
Майстренко, Олександр Васильович, Роман Володимирович Бубенщиков та Станіслав Васильович Стеців. "ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 186–201. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2676.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування засобів імітаційного моделювання як інформаційно-комунікаційної технології під час підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України є нагальною потребою. Адже це дозволяє суттєво зекономити ресурси, підвищити оперативність підготовки до занять і збільшити кількість тих, хто навчається. Однак відсутність науково обґрунтованих підходів до визначення обсягів, черговості та спрямування занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання призводить до недоцільного використання цих засобів.
Основною ідеєю проведення цього дослідження є те, що формування навичок у курсантів закладів вищої освіти Збройних Сил України повинно відбуватись у чіткій послідовності з максимально можливою ефективністю. Для цього авторами розроблено методику визначення доцільного процентного співвідношення занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання та практичних занять в реальних умовах. Також визначено доцільний порядок набуття навичок, зокрема чотири основних етапи: особистісний з обмеженою кількістю дій; особистісний з розширеною (комплексною різноплановою) кількістю дій; взаємодія з колективом без умови обмеження часу (до початку бойових дій); взаємодія з колективом в умовах обмеження часу (під час бойових дій). Зазначені положення отримані на підставі аналізу існуючих засобів імітаційного моделювання, визначення і класифікації основних чинників, що впливають на процес формування навичок у курсантів.
У дослідженні визначено та обґрунтовано доцільне процентне співвідношення занять із застосуванням засобів імітаційного моделювання і практичних занять у реальних умовах, яке становить 30/70%. Причому доцільна черговість проведення таких занять є поетапною та становить у середньому 40 год. Подальші дослідження пропонується присвятити розробці науково-методичного апарату формування навичок у офіцерів Збройних Сил України оперативно-тактичного рівня.
28
Мегельбей, В. В., О. В. Лезік, В. Ю. Бабич та Д. С. Роменський. "Методика оцінювання живучості озброєння зенітного підрозділу (частини)". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті акцентовано увагу на вирішенні завдання оцінювання живучості озброєння зенітного підрозділу (частини) в ході ведення оборонних дій. Показано шляхи рішення цього завдання за рахунок використання методики, яка враховує чинники, що впливають на живучість систем і комплексів зенітного озброєння. Запропонована методика оцінювання живучості зенітного озброєння враховує динаміку сучасного бою, різні варіанти нанесення ударів противником та вплив можливих заходів щодо підвищення живучості на її рівень, що дає можливість провести порівняльний аналіз пропозицій щодо забезпечення необхідного рівня живучості зенітного озброєння в штабах (органах військового управління) в ході планування та ведення бойових дій.
29
ВЛАСЮК, Валерій, Роман ТРІЩУН та Євгеній ГОНЧАРОВ. "МОДЕЛЬ ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО БОЙОВОГО КОМПЛЕКТУ ДО ПРОТИТАНКОВИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЗНИЩЕННЯ БРОНЬОВАНИХ ЦІЛЕЙ ПРОТИВНИКА В УМОВАХ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 32–44. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.529.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено ідею та варіант схеми моделі, застосування якої може дозволити покроково отримати прогнозовані значення кількості бойових комплектів до зразків протитанкових засобів, що необхідно утримувати на блокпостах та опорних пунктах взводів Національної гвардії України та інших військових формувань для відбиття наступу сил противника в умовах загальновійськового бою.
Розрахунки ґрунтуються на прогнозуванні та усередненні результатів, що можливо отримати за допомогою одночасного застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання бойових дій. Головна ідея полягає у тому, що чим більше підходів для розрахунків буде застосовано та усереднено, тим більш наближеним буде прогноз до реально можливої потреби підрозділів у бойових комплектів до протитанкових засобів. Викладений у статті підхід та ідея можуть бути поширені на інші типи озброєння.
Результати моделювання можливо використовувати як підґрунтя для розроблення рекомендацій командирам опорних пунктів взводів та начальникам блокпостів Національної гвардії України та інших військових формувань щодо утримання необхідного бойового комплекту до протитанкових засобівна об’єктах виконання бойових завдань за призначенням для знищення броньованих цілей противника.
Оцінка достовірності та адекватності отриманих результатів може бути проведена шляхом порівняння теоретичних розрахунків із вже існуючими результатами бойових дій, що накопичено у відповідних відомостях та донесеннях, наприклад статистичні дані проведення Операції Об’єднаних сил на сході України.
30
Kondratyuk, Igor. "Аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (18 лютого 2021): 52–69. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки. Проведений аналіз та порівняння сучасного парку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки, які знаходяться на озброєнні Збройних Сил України, країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. За результатами аналізу встановлено, що тактико-технічні характеристики рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту Збройних Сил України не забезпечують в сучасних умовах ефективне відновлення військової автомобільної техніки в повному обсязі. На думку автора це пов’язано із збільшенням номенклатури зразків військової автомобільної техніки, яка прийняті на озброєння у Збройних Сил України, моральним та фізичним старінням рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту. Крім того, існуючі на озброєнні рухомі засоби ремонту та технічного обслуговування не забезпечують повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки в польових умовах та під час ведення бойових дій. Наявне технологічне і виробниче обладнання рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту не відповідає новітнім зразкам сучасної військової автомобільної техніки. Виходячи із зазначеного, виникає необхідність у розробленні рекомендації щодо покращення тактико-технічних характеристик рухомих засобів відновлення військової автомобільної техніки які б забезпечили їх застосування у різних формах та способах бойових дій, що в свою чергу забезпечить повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки Збройних Сил України в польових умовах та під час ведення бойових дій.
31
Голушко, Сергій, Сергій Позігун, Назар Маліновський та Олександр Прищепа. "ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІНУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 139–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.808.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю сучасних бойових дій, завдяки високій мобільності військ, є стрімкі висування із глибини, можливість створювання в короткий час переваги на необхідних напрямках, підтримання постійної напруги під час ведення різних бойових дій та зберігання ініціативи, здійснення необхідних та своєчасних маневрів силами та засобами, проведення глибоких ударів і рейдових дій, організація осередків бойових дій у глибині бойових порядків противника, швидкій перехід до надійної оборони із забезпеченням її високої стійкості та активності. Для обмеження здійснення маневру військ противника, порушення запланованої діяльності його об’єктів, нанесення йому втрат мінно-вибуховими загородженнями й створення сприятливих для його ефективного ураження іншими вогневими засобами застосовується дистанційне мінування. Дистанційне мінування, здійснюючи моральний та психологічний вплив на противника, сприяє сковуванню його дій, нанесенню втрат у живій силі та військовій техніці, а при кількаразовому застосуванні по одному й тому же об’єкту чи підрозділах противника може призвести до його виснаження і відмови від задуму дій. Висока ефективність дистанційного мінування досягається всебічною розвідкою противника і місцевості, вибором найбільш доцільного типу мін, часу і місця встановлення мінних полів, управлінням режимами мінуванням, швидким доведенням завдань до виконавців та організацією тісної взаємодії з підрозділами, в інтересах яких застосовується дистанційне мінування. Дистанційне встановлення мінних полів здійснюється з використанням різноманітних прийомів та способів мінування, які залежать від тактики дій частин та підрозділів авіації ракетних військ і артилерії та підрозділів інженерних військ при виконанні ними бойових завдань. У статті описано роботу системи управління мінування, яка буде використовуватися на мінних загороджувачах вітчизняних зразків, та спосіб покращення управління мінування. Результатами цієї роботи буде використання комп’ютерних систем в управлінні та контролі дистанційного мінування.
32
Рєпін, Ігор, та Ігор Польцев. "ОТОЧЕННЯ ВІЙСЬК ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ФРОНТУ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ТРАВНІ 1942 Р. ПІД ХАРКОВОМ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 30–34. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано короткий аналіз досліджень і публікацій що описують бойові дії військ Червоної армії на Харківському напрямку. Показаний основний замисел командування Південно-Західного напряму на наступальну операцію військ Південно-Західного фронту в травні 1942 р., де акцентується увага на створення двох ударних угруповань. Коротко описується планування та організація бойових дій щодо виходу кожного оточеного угруповання Червоної армії з 24 по 29 травня 1942 р. Звертається увага на розвиток подій, прорахунки в управлінні військами. Коротко представлено плани німецького командування і ведення бойових дій їх частинами і з'єднаннями. Описано дії гітлерівських військ зі створення обстановки, щодо оточення частин і з'єднань Червоної армії. Запропоновані основні причини невдач наступальної операції військ Південно-Західного фронту.
33
КОЛОС, Олександр, та Олександр МОРОЗ. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРТИФІКАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ОПОРНИХ ПУНКТІВ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЗА ДОСВІДОМОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 237–55. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.542.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено порівняльний аналіз характеру фортифікаційного обладнання посилених опорних пунктів механізованих підрозділів з досвіду проведення операції Об’єднаних сил, а саме особливостей характеру фортифікаційного обладнання принципово нових опорних пунктів, обладнаних на лінії розмежування в операції Об’єднаних сил на сході країни, з урахуванням особливостей ведення сучасних бойових дій.
З’ясовано, що сьогодні в умовах операції Об’єднаних сил основні характеристики посиленого опорного пункту механізованого підрозділу, на відміну від класичних опорних пунктів, що регламентує Бойовий статут механізованих та танкових військ сухопутних військ Збройних Сил України, можуть бути значно збільшені розміри в 2-3 рази і може досягати фронту до 800 м і глибини до 500 м, а на морському узбережжі вздовж фронту до 1200 м, що вимагає значного посилення підрозділів, що займають ці опорні пункти додатковими силами та засобами.
Наведено порівняльний аналіз характеру фортифікаційного обладнання посилених опорних пунктів механізованих підрозділів, що показав суттєві відмінності у кількості споруд та обсягах виконаних робіт. Зокрема, було встановлено, що потреби на обладнання посиленого пункту механізованого взводу можуть бути збільшено в 1,2-1,5 рази.
Рекомендовано враховуючи особливості ведення бойових дій в зоні ООС обладнувати споруди покращеного типу, зокрема, закриті споруди для ведення вогню зі стрілецької зброї, споруди для захисту особового складу, окопи для бойових машин піхоти (БТР, танків). Рекомендовано на посилених опорних пунктах механізованих підрозділів застосовувати конструкції закритого типу із залізобетону,а в спорудах для захисту особового складу передбачати 2-3 накати з круглого дерева діаметром не менше 20 см (залізобетон, металеві плити). Надано рекомендації щодо обладнання V-подібних позицій для бойових машин піхоти (БТР, танків), обґрунтовано їх об’ємно-планувальні та конструктивні рішення.
34
Карпюк, Ю. "ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ФАХІВЦЯ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ". Вісник Національного університету оборони України 49, № 1 (18 лютого 2020): 38–42. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2018-49-1-38-42.
Повний текст джерела
35
Мацевко, Т., У. Березницька та Н. Солошенко. "ПСИХІЧНІ СТАНИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ІЗ ЗОНИ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ". Вісник Національного університету оборони України 55, № 2 (13 жовтня 2020): 59–67. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2020-55-2-59-67.
Повний текст джерела
36
Tzipkalo, A. I., M. I. Marushchak та I. Ya Krynytska. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 50–53. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10939.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення кожному постраждалому належної медичної допомоги збільшує шанси на виживання та відновлення функцій протягом усього процесу надання медичної допомоги, що зумовлює актуальність аналізу складнощів у виконанні покладених на медсестер обов’язків у зоні бойових дій.
Мета дослідження – проаналізувати особливості роботи медичних сестер у зоні ведення бойових дій та на їх основі сформулювати рекомендації щодо удосконалення освітніх навчальних програм для медсестер.
Матеріали і методи. На базі військово-медичної служби ВМС УСБУ в Закарпатській області було проаналізовано анкетні дані медичних сестер, які проходили військову службу в зоні антитерористичної операції упродовж 2015–2017 рр. Основним запитанням до респондентів було коротко описати складнощі у виконанні покладених на медсестер обов’язків.
Результати. Аналізуючи отримані відповіді медичних сестер, які виконували свої професійні обов’язки в зоні бойових дій, було сформульовано основні складнощі їх роботи в умовах прямої і непрямої загрози: недостатні знання принципів Tactical Combat Casualty Care; розподіл поранених при евакуації в умовах тактичної екстреної медичної допомоги; різна популяція постраждалих, яка включала не тільки військовослужбовців, а й мирне населення, у тому числі педіатричні й геріатричні вікові групи; необхідність психологічної допомоги військовослужбовцям і мирному населенню в зоні бойових дій; недостатній досвід тактичної евакуації.
Висновки. Для оптимізації професійних знань медичних сестер у цих напрямках рекомендується включити освітні компоненти «Тактична медицина» і «Екстрена психологічна допомога» в освітні навчальні програми для медсестер.
37
Бацамут, В. М., Р. О. Гончар, В. М. Коваль, Л. В. Сафошкіна та В. В. Калачова. "Сукупність показників та критеріїв оптимізації пошуку озброєних злочинців у населеному пункті, що знаходиться поза межами району ведення бойових дій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 147–54. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.19.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкривається загальна логіка, яка дозволила розробити і запропонувати сукупність показників і критеріїв для вироблення органами військового управління Національної гвардії України раціональних варіантів проведення пошуку озброєних злочинців у населеному пункті, що знаходиться поза межами району ведення бойових дій. До сукупності показників увійшли як часові, вартісні, так і ті, що характеризують порядок і масштаб пошукових дій. Також, у статті пропонується підхід для впорядкування множини вироблених (напрацьованих) варіантів проведення пошукових заходів за ступенем їх переваги (ефективності).
38
Kotsyuruba, Volodymyr, Ruslan Borta, Bogdan Tertyshny та Valery Slobodyan. "Порівняльний аналіз засобів колективного захисту органів дихання та перспективні напрямки розвитку". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (20 червня 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати порівняльного аналізу тактико-технічних характеристик зразків вітчизняних та найкращих провідних країн світу фільтровентиляційного устаткування та агрегатів, що використовуються для забезпечення колективного захисту людей в умовах ведення бойових дій. Досвід воєнних конфліктів сучасності, антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на сході країни свідчить про те, що при ретельній підготовці операції (бою, бойових дій), масові зруйнування об’єктів інфраструктури, а саме об’єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, як правило, призводить до невиправданих втрат серед військовослужбовців та цивільного населення. Забезпечення колективного захисту за таких умов стає можливим завдяки укриття людей в закритих сховищах, для забезпечення життєдіяльності в яких використовують фільтровентиляційне устаткування та агрегати. На основі отриманих результатів обґрунтовано перспективні напрямки розвитку засобів даного типу.
39
Kos, Mykola. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТАКТИЧНОГО РІВНЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (6 грудня 2018): 136–41. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.136-141.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано педагогічні умови використання імітаційного моделювання тактичних дій у професійній підготовці майбутніх офіцерів у вищих військових закладах освіти (ВВЗО) Збройних Сил (ЗС) України: використання адаптованих для українських збройних сил методик НАТО для навчання майбутніх офіцерів; максимальне наближення до реальних бойових ситуацій в імітаційних комп’ютерних іграх (ІКІ) шляхом використання конкретних сценаріїв, які передбачають багаторазове повторення та коригування професійних дій; розроблення консультативних матеріалів для підготовки викладачів та психологічний супровід, спрямований на усвідомлення майбутніми офіцерами ролі ІКІ, як засобу збереження живої сили в реальних бойових ситуаціях, формування лідерських якостей офіцерів, формування креативного професійного мислення. Охарактеризовано вихідні концептуальні засади розроблення моделі процесу тактичної підготовки засобами імітаційного моделювання: процес навчання – це управління процесом поетапного засвоєння професійної діяльності, що виконується при заданих показниках та критеріях якості засвоєння; засвоєна діяльність – це відображення діяльності в поєднанні з досвідом її застосування для вирішення практичних задач, а показники якості засвоєння – міра сформованості властивостей дій. Моделювання процесу тактичної підготовки інтерпретується як побудова моделі управління складним об’єктом, що включає: формування цілей навчання; виділення показників якості засвоєння задач діяльності; структурний синтез моделі процесу тактичної підготовки, вибір структурних елементів і виявлення їх взаємозв’язків, декомпозиція моделі, опис її структурних елементів; параметричний синтез моделі; синтез алгоритму, визначення змісту й реалізація навчання; корекція усіх етапів управління (навчання). Акценовано увагу на важливості: всебічної роз’яснювальної роботи щодо необхідності та доцільності моделювання професійних ситуацій та варіантів їх розв’язання; визначення мети навчальної діяльності з урахуванням вже наявного рівня сформованості вмінь та навичок; організації самодіагностики, самоаналізу своїх досягнень, можливостей, проблем і труднощів; аналізу рефлексії навчальної діяльності.
40
Гузченко, С. В., Д. М. Козлов та С. М. Телюков. "Обґрунтування обсягу завдань, що вирішуються мобільними тактичними групами під час ведення бойових дій". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(38), (23 березня 2020): 31–38. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз сучасних збройних конфліктів. На основі проведеного аналізу визначено обґрунтований обсяг завдань, що можуть виконуватись мобільними тактичними групами під час ведення бойових дій. Дано визначення, що розуміється під мобільною тактичною групою, вказано її орієнтовний склад та особливості створення. Визначені можливі способи дій мобільних тактичних груп, в залежності від виду бою. Запропоновано подальший порядок та особливості проведення досліджень, що полягає у проведенні оцінювання ефективності бойового застосування мобільних тактичних груп на основі відповідних показників з урахуванням завдань та обґрунтованого складу цих груп.
41
Пєвцов, Г. В., та М. М. Олещук. "Аналіз спроможностей оглядових РЛС РТВ щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 24–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз спроможностей існуючих на озброєнні радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України оглядових РЛС щодо виявлення, супроводження та ідентифікації безпілотних літальних апаратів (БПЛА). З урахуванням досвіду ведення бойових дій наведено максимально можливі дальності виявлення БПЛА з різною ЕПР. Показано, що радіолокаційні засоби, які перебувають на озброєнні, потенційно здатні виявляти оперативно-тактичні БПЛА в межах своїх тактико-технічних характеристик.
42
Юзова, І. Ю. "Аналіз організації та ведення інформаційно-психологічних операцій при веденні гібридної війни". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 40–44. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що проведення інформаційно-психологічних операцій стає невід’ємною складовою частиною усіх воєнних дій. Метою статті є вивчення процесу організації та ведення інформаційно-психологічних операцій при веденні гібридної війни. Встановлено, що організація і проведення інформаційно-психологічних операцій стає обов’язковим елементом морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України в конфліктах різної інтенсивності. Наведено основні завдання інформаційно-психологічних операцій. Систематизовано засоби, які використовуються для здійснення інформаційно-психологічного впливу на противника під час інформаційно-психологічних операцій. Розглянуті особливості організації та проведення інформаційно-психологічних операцій. Напрямком подальших досліджень є визначення соціально-психологічних особливостей процесу негативного інформаційно-психологічного впливу на загальновійськові підрозділи при веденні бойових дій.
43
Sampir, Oleksandr. "Удосконалена методика оцінювання системи відновлення озброєння та військової техніки окремої механізованої бригади". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (30 жовтня 2021): 165–78. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Основними джерелами забезпечення військ (сил) озброєнням та військовою технікою (ОВТ) в ході ведення бойових дій є: виробництво (закупівля) ОВТ; відновлення пошкодженого ОВТ; використання завчасно створеного резерву (непорушних запасів) ОВТ. Додатковими джерелами забезпечення військ ОВТ у особливий період можуть бути: техніка, що постачається з національної економіки; надходження ОВТ в рамках допомоги від країн-партнерів; трофейне ОВТ. Але, як свідчить досвід ведення бойових дій під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, безпосередньо під час проведення операції (бойових дій) забезпечення військ ОВТ здійснюється, головним чином, за рахунок відновлення ОВТ, яке вийшло з ладу через бойові чи експлуатаційні причини. Це пов’язано з фінансово-економічними можливостями держави, перевищенням термінів експлуатації ОВТ, потребою у швидкому постачанні справного ОВТ для підтримання необхідного рівня бойової готовності підрозділів до виконання поставлених завдань та рядом інших чинників, що впливають на наявність та стан ОВТ в підрозділах та військових частинах. Виконання завдання щодо вчасного відновлення пошкодженого озброєння в ході бою покладається на систему відновлення озброєння та військової техніки, яка являє собою складну (велику) систему, що містить підсистему управління та виконавчу підсистему, основою якої є сили і засоби системи відновлення ОВТ. У загальному випадку під силами і засобами системи відновлення ОВТ потрібно розуміти особовий склад ремонтно-відновлювальних органів та засоби технічної розвідки, евакуації, ремонту ОВТ, що використовуються для їх вчасного виявлення, проведення навантажувально-розвантажувальних та транспортувальних робіт, ремонту та підготовки до бойового використання тощо. Для ефективної роботи всіх складових цієї складної системи необхідне завчасне планування та попереднє прогнозування щодо виробничих можливостей цих підрозділів. Тому в статті пропонуються шляхи удосконалення науково-методичного апарату щодо оцінювання системи відновлення та військової техніки.
44
Наконечний, О. В. "Методика оцінювання ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(38), (23 березня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток системи логістичного забезпечення завжди здійснювався паралельно з розвитком збройних сил і способів ведення війни, операції (бою). Нові види озброєння та військової техніки, способи ведення бойових дій висували свої вимоги до системи логістичного забезпечення, змушували виробляти більш сучасні форми організації системи логістичного забезпечення і способи забезпечення військ. В ході проведеного автором статті дослідження розроблено методику оцінювання ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави. Зазначена методика дозволяє оцінити ефективність функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави та визначити її вплив на ефективність функціонування бойових підрозділів сил оборони держави за кожним з напрямків забезпечення та завданням, що необхідно виконати; враховує важливість кожного з показників ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави. За результатами проведеного дослідження автором було поставлено завдання на оцінку ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави.
45
Єрмошин, М. О., О. В. Кулєшов, А. М. Гордієнко та С. І. Клівець. "Методичний підхід щодо оцінки втрат озброєння і військової техніки частинами та підрозділами Протиповітряної Оборони угруповання військ (сил)". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 152–57. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надано методичний підхід щодо оцінки втрат озброєння і військової техніки (ОВТ) частинами та підрозділами протиповітряної оборони (ППО) у ході ведення бойових дій угрупованням військ (сил). Розглянуто математичне сподівання кількості пошкодженого ОВТ частин та підрозділів ППО у ході ведення бойових дій угрупованням військ (сил), яке враховує стійкість ОВТ до впливу очікуваних засобів ураження противника і ймовірності нанесення ОВТ частин та підрозділів ППО бойових пошкоджень різних ступенів. Надані вирази, що визначають стійкість ОВТ частин та підрозділів ППО угруповання військ (сил) за допомогою розрахунків кількості осколків, що викликають пошкодження ОВТ різних ступенів і питомого імпульсу енергії вибуху, який викликає пошкодження ОВТ ударною хвилею. Наведено, що імовірності нанесення ОВТ пошкоджень різного ступеня розраховуються за допомогою розрахунків: радіусів нанесення зразку ОВТ повного руйнування, пошкоджень сильного, середнього й слабкого ступеня відповідно; ймовірнго відхилення точки падіння боєприпасів від точки прицілювання; кількості боєприпасів, що скинуті на позицію (або, що застосовані по зразку ОВТ). Також розглянуто допущення, що застосовуються при розрахунках імовірності нанесення ОВТ пошкоджень різного ступеня: відстань від точки прицілювання до зразка ОВТ дорівнює нулю, тобто точка прицілювання сполучена з центром зразка ОВТ, при влученні хоча б одного боєприпасу у коло радіусу нанесення зразку ОВТ пошкоджень, зразок ОВТ вважається або повністю зруйнованим, або ушкодженим у сильному, середньому, слабкому ступеню відповідно; випадкові відстані між точкою прицілювання і точками падіння боєприпасів розподілені по нормальному закону.
46
Рязанцев, С. С., Д. М. Литовченко та О. М. Мішуков. "Оцінювання ефективності бойового застосування розвідувально-ударної системи з врахуванням технічних характеристик систем розвідки та управління". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 41–44. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У сьогоденні в час швидкого розвитку озброєння і військової техніки, підвищення інтенсивності процесу ведення бойових дій (операцій) багато уваги приділяється питанням оцінювання ефективності розвідувально-ударних систем, які складаються з систем розвідки, управління та засобів вогневого ураження. В статті розглянуто процес функціонування розвідувально-ударної системи, з врахуванням впливу технічних характеристик системи розвідки та системи управління з метою розробки методики оцінювання ефективності її бойового застосування.
47
Лук’янов, С. М., І. Р. Медінець, О. С. Тітов та С. В. Блащук. "Аналіз проблемних питань використання малих тактичних груп для виконання багатофункціональних завдань під час ведення бойових дій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (30 листопада 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовані проблеми використання малих тактичних груп у сучасних війнах та військових конфліктах як автономних підрозділів для виконання бойових задач у певній обстановці. Проаналізовані варіанти поділу відділення на декілька бойових (тактичних) груп. Склад окремих бойових груп вибирається з урахуванням можливості виконання багатофункціональних завдань. Проведено аналіз методів поділу військових підрозділів за досвідом військових конфліктів і задач, які при цьому вирішувалися. Проведено аналіз наступних методів поділу військових підрозділів на малі тактичні групи: метод комбінованої четвірки, метод розвідувальної п’ятірки, метод 3+4, метод Двійка Пауло. Визначено недоліки та переваги кожного методу. Обґрунтовано, що найбільш ефективним методом поділу військових підрозділів при проведенні операцій по боротьбі з терористами є метод Двійка Пауло.
48
Фтемов, Ю. О. "Рекомендації з прикриття міжпозиційного простору із урахуванням заходів завчасної підготовки території до оборони". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз сучасного характеру і спрямованості оперативної та бойової підготовки противника, ймовірних способів ведення наступальних бойових дій з подоланням інженерних загороджень, а також тенденції розвитку засобів інженерного озброєння з підтримання мобільності підрозділів, в умовах влаштування масових загороджень та здійснення руйнувань. Обґрунтовано і надано рекомендації щодо прикриття міжпозиційного простору з урахуванням заходів завчасної підготовки території до створення системи інженерних загороджень в ході оборонного бою (операції).
49
БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ, Володимир СПІЛЬНИК та Дмитро ДАНИЛОВ. "ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 302–15. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.478.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з дослідженням впливу процесів технічного обслуговування та відновлення на ефективність управління технічним станом військової техніки. Проблема підтримання технічного стану військової техніки на належному рівні та за необхідністю своєчасне її відновлення одна з найбільш важливих. Тому пошук шляхів удосконалення процесу управління технічним станом і відновленням військової техніки забезпечить в подальшому ефективне її використання за призначенням, як в мирний час ,так і в бойових умовах.
В ЗС України знаходиться досить велика кількості військової техніки, до якої відносять всі технічні засоби, які призначені для забезпечення бойових дій, навчання військ (сил). Також до військової техніки належать машини, обладнання, прилади, у тому числі техніка тилу, засоби евакуації, технічного обслуговування та ремонту, вимірювальна техніка військового призначення тощо. Крім того, як показав досвід проведення антитерористичної операції, із забезпеченням працездатного технічного стану військової техніки та своєчасним її відновлення в умовах ведення бойових дій були дуже серйозні недоліки.
Таким чином, основними недоліками управління технічним станом військової техніки теперішній час є недосконалість процесів технічного обслуговування та відновлення військової техніки, що його забезпечують, а саме наступні: низька ефективність профілактичних робіт, завищені кількість, обсяг, трудомісткість технічного обслуговування та неврахування технічного стану конкретного зразка на момент проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій; неврахування структури і, як наслідок, неоптимальність і неузгодженість режимів обслуговування різних функціонально пов’язаних підсистем, що входять в один зразок військової техніки; значні невиробничі втрати часу і ресурсів в ремонтно-відновлювальних підрозділах тактичного рівня через нераціональний склад та спосіб їх застосування; низькі показники технічного обслуговування та відновлення через не достатньо обґрунтований склад сил та засобів відновлення під час виконання завдань в оперативній ланці; складнощі, які виникають під час проведення за необхідністю корегування періодичності технічного обслуговування та визначення резервів часу для відновлення військової техніки в ситуаціях співпадання за часом проведення цих заходів з інтенсивним веденням бойових дій і необхідністю задоволення потреби у використанні за призначенням максимальної кількості зразків військової техніки.
50
Баранов, Юрій, Анатолій Андрієнко, Андрій Баранов, Анатолій Андрієнко, Олег Яльницький, Вадим Пашковський та Олександр Корольов. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ ЗБОЇВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 239–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.864.
Повний текст джерелаАнотація:
Головною умовою успішного ведення бойових дій (БД) у сучасних умовах є підтримання визначеного рівня боєздатності військ (сил) за рівнем укомплектованості справною військовою технікою (ВТ). Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану (ТС) зразків ВТ Збройних Сил (ЗС) України в умовах ведення БД приділяється значна увага. Дослідження, пов’язані з управлінням ТС ВТ у процесі її експлуатації з урахуванням досвіду проведення операції Об’єднаних сил (ООС), показали недосконалість управління ТС ВТ в умовах ведення БД через недоліки у процесах її технічного обслуговування (ТО) та відновлення. На основі вдосконаленої методики оптимізації процесу відновлення ВТ розроблено практичні рекомендації щодо ліквідації збоїв у процесі управління ТС ВТ в умовах ведення БД. Процес управління ТС ВТ спрямовано на підтримання динамічної рівноваги в системі без урахування внутрішніх збурювальних впливів, постійної зміни середовища та можливості існування у двох режимах: стабільного функціонування; функціонування за наявності відхилень та збоїв (аварійного функціонування). Механізм послідовного виконання окремих операцій за рекомендованим варіантом дозволяє отримати інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, ясно усвідомлювати стан, в якому перебуває система, вибрати і практично реалізувати рішення, адекватне ситуаціям, що виникають. Реалізація запропонованих рекомендацій дозволить контролювати ситуацію, оперативно реагувати на дестабілізаційні впливи, підвищити оперативність управління і забезпечувати ефективну організацію процесу управління відновленням ВТ.