Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Модель зрілості"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Модель зрілості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Модель зрілості"
1
Чайковська, Інна. "ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ОБЛАСТЕЙ ЗНАНЬ З УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 92–107. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблена економіко-математична модель для визначення комплексної оцінки рівня сформованості областей знань з управління проєктами на підприємстві. Згідно PMBOK враховані наступні області знань з управління проєктами: управління інтеграцією, вмістом, термінами, вартістю, якістю, ресурсами, комунікаціями, ризиками, закупівлями, зацікавленими сторонами проєкту. Отримана комплексна оцінка дозволяє визначити рівень зрілості підприємства з управління проєктами. У запропонованій моделі використано теорію нечітких множин та експертний метод безпосередньої оцінки. Модель складається з наступних етапів: відображення системи, яка досліджується, у вигляді багаторівневої ієрархічної моделі; визначення вагомості складових моделі на кожному рівні ієрархії; визначення рівня прояву складових нижнього рівня ієрархії; визначення рівня прояву складових верхнього рівня ієрархії; визначення комплексної оцінка рівня сформованості областей знань управління проєктами підприємства; визначення рівня зрілості підприємства з управління проєктами. Для визначення рівня прояву складових нижнього рівня ієрархії в якості функції належності використана шкала Харрінгтона. Для визначення зрілості підприємства з управління проєктами використана гаусова функція належності. В результаті встановлено, що для МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» комплексна оцінка рівня сформованості областей знань у 2020 році становить 5,90 бали (з 10 максимальних балів), для КП «Південно-Західні тепломережі» - 5,69 бали, для МКП «Хмельницькводоканал» - 5,46. Найменш сформованими областями знань є управління термінами, ресурсами та ризиками проєкту. Підприємства знаходяться між рівнем зрілості «середній» та «вище середнього» з управління проєктами.
2
Останкова, О. С. "Модель рівнів зрілості як основа організаційної будови софтверного підприємства". Актуальні проблеми економіки, № 5 (2005): 80–88.
Знайти повний текст джерела
3
Чимшир, Валентин, та Василь Желясков. "МОДЕЛЬ ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 28–33. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.28-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на розробку моделі виявлення та розвитку обдарованості студентів шляхом контролю, моніторингу та коригування освітніх процесів. У сучасному світі високій рівень інтелекту стає запорукою нових можливостей, досягнень, перспектив статусу в соціальному середовищі. Крім того, багатьма вченими, які вивчають педагогічні системи в різних умовах розвитку, визначається така класифікація обдарованості, яка фактично вказує, що кожний індивідуум обдарований, тільки потрібно визначити категорію та напрям, де він може це продемонструвати. Для досягнення мети дослідження визначаються п'ять умов розвитку обдарованості, які включають зовнішні і внутрішні якості студентів: загальні здібності; спеціальні здібності в конкретній області; спеціальні здібності неінтелектуального характеру; стимулююче оточення; випадкові фактори. Наводиться приклад виявлення обдарованості та етапи її розвитку. В основі розробленої двоетапної моделі лежить ступенева система виявлення, моніторингу та корекції педагогічної системи, спрямованої на зростання творчого потенціалу, пізнавальної діяльності та мотивації студентів до самовдосконалення.Модель першого етапу виявлення та розвитку обдарованості розкриває особливості роботи шкільної педагогічної системи. Традиційне визначення рівня інтелектуальної зрілості, первинної сформованості пізнавальних процесів, які забезпечують шкільну успішність, починається зі співбесіди, що дає змогу виявити сфери, в яких учень найбільш комфортно себе почуває.Модель другого етапу зосереджена на специфіці вищого навчального закладу та вимагає від студента емоційної зрілості, готовності до серйозного навантаження. У процесі навчання для кожного студента куратор або психолог заводить персональну картку, до якої упродовж усього навчання заносяться всі дані його інтелектуального розвитку, а потім разом з методичною радою вибудовується індивідуальний профіль його розвитку та обираються прийоми і способи подальшої роботи.
4
Гриша, Олена Василівна. "Нестаціонарні стратегії у задачі розподілу ресурсів ІТ проекту". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 50–54. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33476.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті викладено підхід до розподілу трудових ресурсів ІТ проекту на основі вибору нестаціонарної змішаної стратегії. Надано імітаційну модель дослідження вірогідного виконання проекту в умовах дії фактору новизни виконуваних робіт, змін зрілості команди та динаміки ризиків. Вирішено задачу оптимізації нестаціонарної змішаної стратегії
5
Сазоненко, Галина, Катерина Журба та Наталія Нестеренко. "ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ - ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В АКМЕОЛОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ЛІЦЕЮ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.40-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості національного та громадянського виховання особистості в акмеологічному просторі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що ґрунтується на гуманістично орієнтованій розвивальній моделі виховання духовної особистості І. Беха і включає суб’єкт-суб’єктну і соціально-педагогічну стратегії. Метою статті є висвітлення особливостей виховання громадянськості зростаючої особистості в акмеологічному просторі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Дослідження базується на досвіді України, США, Великої Британії, Японії. У контексті дослідження розкрито особистісну, моральну, соціальну та духовну зрілість; структурні компоненти акмеологічної зрілості, модель педагога-акмеолога. У статті наводяться результати діагностувального зрізу та розкриваються педагогічні умови і зміст виховної діяльності Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
6
Струтинська, І. В., Л. П. Дмитроца та Г. В. Козбур. "МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ БІЗНЕС-СТРУКТУР МЕТОДОМ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 10 (30 грудня 2019): 188–94. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/10.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Адаптація та трансформація бізнесу через цифрові технології є серйозною проблемою у вирішенні викликів світового ринку. Інформаційні технології дають змогу будь-якій компанії змінювати власну бізнес-модель, щоб диференціюватися від усього світового ринку. Враховуючи прогалини у статистичному забезпеченні моніторингу розвитку цифрової економіки та побудови інформаційного суспільства, доцільно активізувати роботу основних стейхолдерів щодо виконання «Плану заходів із реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки». Враховуючи актуальність даного питання, у статті проаналізовано методику збору важливих даних шляхом опитування та способу їх аналітики методом кластеризації респондентів. Розроблено інноваційну методику статистичного дослідження щодо цифрової трансформації бізнес-структур малого та середнього розмірів, а саме: запропоновано індикатори, здійснено опитування респондентів, підготовлено дані (запропоновано техніку їх очищення та подальшої обробки включно з кодуванням), здійснено кластеризацію суб’єктів дослідження та проведено аналіз відповідних результатів.
7
Кучерявий, Олександр. "ПАРАДИГМАЛЬНА КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОСОБИСТІСНОГО, ПРОФЕСІЙНОГО Й ПРОФЕСІЙНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 82–92. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.82-92.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті з акме-синергетичних, аксіо-культурних, особистісно-діяльнісних і цілісних позицій схарактеризовано концептуальну схему та структуру авторської парадигмальної концептуальної моделі особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя. До цілісної сукупності сутнісних характеристик розробленої моделі віднесено такі: 1) її аксіологічно детерміновану акме-синергетичну парадигму; 2) концептуальність; 3) спіралеподібність просторової форми; 4) системну побудову як ієрархічно впорядкованої; 5) ціннісно-смислову наступність фаз розвитку особистості вчителя як особливої підсистеми; 6) багатовимірний і системний характер функцій професійно-педагогічної культури як стратегічної домінанти цілісного розвитку вчителя. Парадигмальний і концептуальний характер багаторівневої моделі передусім віддзеркалюється в її концептуальній платформі й принципах кар’єрного саморуху педагога – загальних і специфічних (їх сформульовано на основі визначених критеріїв). Просторова форма спроєктованого ідеального об’єкту у вигляді спіралі насамперед віддзеркалює цінності-цілі відповідного розвивального процесу: аксіосфери компетентного вчителя і педагогічного професіоналізму, аксіо-культуросферу професійно-педагогічної культури, кожна з яких побудована у тривимірній системі цілісної активності педагога. Загалом сама модель представлена як цілісна сукупність таких взаємопов’язаних і упорядкованих підсистем: підсистема аксіологічних утворень особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя; підсистема базової цілісної активності педагога в кар’єрному саморусі – інтелектуальної, афективної й комунікативної; підсистема фаз саморуху вчителя до вершин професійної зрілості на різних її рівнях: 1) фаза кар’єрного зростання до рівня професійної компетентності; 2) фаза саморуху до рівня педагогічного професіоналізму; 3) фаза сходження вчителя до рівня професійно-педагогічної культури. Провідною особливістю фаз є їх ціннісно-смислова наступність, яка забезпечується спеціально описаним механізмом. У різних вимірах розкрито функції професійно-педагогічної культури й основні цілісні властивості особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя. Окреслено його засоби – самотворчість і професійну творчість.
Ключові слова: розвиток; цілісний розвиток учителя; фази і принципи розвитку; концептуальна схема; парадигмальна концептуальна модель; аксіосфера; аксіо-культуросфера; професійна компетентність; педагогічний професіоналізм; професійно-педагогічна культура.
8
Mykhalchuk, V. M., A. V. Kolomoyets, O. K. Tolstanov та Z. V. Hbur. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ НОВОГО ЧАСУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МЕДИЦИНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (23 грудня 2020): 67–73. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11625.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: сформувати нову концептуальну модель логістики нового часу в сучасній українській медицині.
Матеріали і методи. Використано системний метод, метод порівняльного аналізу та прогнозування. Проаналізовано інформаційні системи, які використовують в управлінні медичними закладами (вітчизняними і зарубіжними), та дослідження, які проводили вітчизняні та зарубіжні вчені за цією тематикою, сформовано концептуальні засади впровадження та використання логістики в управлінні медичними закладами.
Результати. У статті висвітлено нові концепції логістики медичних організацій в сучасних умовах. Визначено, що новий підхід до формування логістики в управлінні медичним закладом передбачає ефективність потоків пацієнтів у системі охорони здоров’я. У такій концепції сформовано чотири основні потоки медичного закладу, які визначатимуть ефективність логістичної діяльності: фінансовий; матеріальний; людський; інформаційний (у тому числі управлінські рішення). За даних обставин медичний заклад має можливість одноразово приступити до впровадження декількох логістичних концепцій, які визначають якість надання медичних послуг, прикладом яких є система інтегрованого планування ресурсів, або ERP; загальне управління якістю, або TQM; система «точно в термін», або JIT (Just In Time); точне виробництво, або LP (Lean Production); логістика, орієнтована на час, або TBL (Time-based Logistics). Розглянуто впровадження нової концептуальної моделі зрілості логістики в сучасному медичному закладі. І саме логістичні концепції (ERP, TQM, JIT, LP, TBL) є новими стратегіями у досягненні ефективності в логістичній діяльності нового часу та можуть слугувати основою для формування, розробки, впровадження моделі зрілості логістики в медичному закладі.
Висновки. Логістика – це управління різними вхідними та вихідними потоками медичного закладу з метою їх оптимізації. Відповідно, управління логістичною діяльністю в медицині виходить за рамки традиційних фізичних потоків, враховуючи інші потоки, такі як пацієнти в ланцюгу надання медичної допомоги. Сучасним підходом до логістики медичної сфери є підхід з позицій створення цінності медичної послуги. Новий підхід до формування логістики в управлінні медичним закладом передбачає ефективність потоків пацієнтів у системі охорони здоров’я.
9
Roy, Yanina, Olena Riabchun, and Valeriy Yermoshin. "MATURITY MODEL OF CYBER SECURITY SYSTEM OPPORTUNITIES AT CRITICAL INFRASTRUCTURE FACILITIES OF THE ES-C2M2 ENERGY SECTOR." Cybersecurity: Education, Science, Technique 2, no. 10 (2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.28925/2663-4023.2020.10.6774.
Повний текст джерелаАнотація:
Currently, a large set of IS maturity assessment models based on similar principles is available for both commercial and government organizations and institutions. At the same time, the actual use of such models is quite limited, primarily due to the weak attachment to the characteristics of specific organizations. This problem is partially solved by adapting existing approaches in the form of industry models (for example, ES-C2M2 for companies in the energy sector, ONG-C2M2 for companies in the oil and gas sector). Moreover, the emergence of a new model is very likely, which includes not only qualitative analysis through a set of characteristics / domains, but also a quantitative assessment of cybersecurity, which will use the assessment for both strategic and operational planning, as well as create an advanced expert analytical system . The best solution today is to start implementing any of the existing evaluation models with further adaptation and expansion for your own needs. Similar principles of model building will allow in the future to migrate painlessly to a more appropriate, while the experience gained in the assessment, as well as statistics will judge the progress of IS processes in the enterprise, and, importantly, in a convenient and understandable for senior management. The ES-C2M2 Cyber Security Maturity Model can significantly help energy sector organizations to assess and improve their cybersecurity areas. The ES-C2M2 Capability Maturity Model is part of the DOE Cybersecurity Capability Maturity Program (C2M2) and was developed to address the unique characteristics of the energy subsector. The opportunity maturity model is a tool for self-assessment to measure and improve their cybersecurity areas. International standards and practices in the field of information security recommend that organizations when planning IS activities to assess the current state of IS and set a target for the near future, the achievement of which will allow the company to effectively address existing threats and respond to new challenges and threats of IS.
10
Чаграк, Наталія, та Маріанна Жумбей. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ ТРЕТЬОГО ВІКУ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 36–51. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.36-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Традиційні стереотипи щодо старіння, старості й людей третього віку, які довгий час панували в суспільстві, зазнають змін. Це пов’язано з соціальними, економічними, технологічними та культурними факторами. Однією з характерних ознак суспільного розвитку останніх п’ятдесяти років є старіння населення, особливо у розвинених країнах світу. За прогнозами ООН, тенденція старіння суспільств зберігатиметься упродовж наступних десятиліть. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. з’являється новий тип соціально-демографічної групи «люди третього віку» («старші дорослі» – амер.; пізній зрілий вік) – особи віком 55-74 років – більш освічені, здорові та фінансово забезпечені. Вони значно активніші у соціальному й політичному аспектах, ніж попередні покоління старших людей, а майбутні генерації старших дорослих прагнутимуть постійного особистісного зростання, що інтенсифікує розширення освітніх програм та сервісу для цієї вікової групи. Історично склалося, що галузь наукового знання, яка найбільшою мірою пов’язана з вивченням навчання як діяльності особистості, – це психологія. Відповідно, освіта й навчання людей третього віку значною мірою ґрунтується на теоріях психології (біхевіоризму, когнітивізму, когнітивного конструктивізму та психології розвитку), які розглядали процес навчання як феномен особистості. Водночас у площині соціокультурної психології, теорії активності й теорії пізнання наукові дослідження сформували розуміння навчальної діяльності як форми соціальної участі. Навчальна діяльність невід’ємна умова позитивного старіння в сучасному суспільстві. Людина, будучи соціально активною у період пізньої зрілості, відчуває свою потрібність та корисність і в такий спосіб підтримує свою емоційно-особистісну та пізнавальну сферу.
Ключові слова: люди третього віку; модель навчання; освіта людей третього віку; освітня геронтологія; особистісний розвиток; старші дорослі.
Дисертації з теми "Модель зрілості"
1
Голоскокова, Анна Олександрівна. "Моделі та інформаційна технологія планування покращення якості процесу розробки програмного забезпечення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38718.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018.
У дисертаційній роботі вирішено важливу науково-практичну задачу підвищення якості процесу розробки програмного забезпечення на основі моделі зрілості CMMІ з використанням ковзного планування. Виконано аналіз сучасного стану проблем підвищення якості ПР ПЗ. З урахуванням наведених проблем поставлено задачу розробки методу планування покращення якості ПР ПЗ, який базується на ковзному плануванні і дозволяє за рахунок спрощеної динамічної моделі зменшити розмірність задачі, а за рахунок статичної моделі підвищити точність результату. Для підвищення швидкості роботи алгоритму "Київський віник", який відноситься до методу послідовного аналізу варіантів, удосконалено технологію спрямованого перебору варіантів на кожному його етапі за рахунок вирішення множини оптимізаційних задач булевого програмування. На основі розробленого методу, моделей та алгоритмів реалізовано інформаційну технологію СППР, для якої було обрано архітектуру програної системи типу трирівневий "клієнт-сервер" з виділеним сервером застосунків. Результати досліджень впроваджено в практику функціонування ІТ-компаній м. Харкова, а також у навчальний процес кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління НТУ "ХПІ".The dissertation for a candidate degree in technical sciences, specialty 05.13.06 – Information Technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. In the dissertation the important scientific and practical task for the quality improvement of the software development process is solved based on the maturity model Capability Maturity Model Integration (CMMI) using the rolling planning. The analysis of the current problems in the quality improvement of the software development process has been done. Taking into account analyzed issues, the problem of the method development for the quality improvement of the software development process has been set. The method is based on the rolling planning and allows reducing the dimensionality of the task by the dynamic model simplification, and increasing the accuracy of the result due to the static model. In order to increase the speed of "Kiev broom" algorithm, which is related to the method of the sequential analysis of the alternatives, the technology of oriented search of the alternatives at each algorithm’s stage has been improved by solving the set of optimization problems of Boolean programming. Based on the developed method, models and algorithms, the information technology for the decision support system (DSS) has been implemented. DSS has the architecture of the software system of three-level "client-server" type with a dedicated application server. Research results were introduced into the practical activities of IT companies in Kharkiv, as well as in the educational process at the Software engineering and management information technology department of NTU "KhPI".
2
Голоскокова, Анна Олександрівна. "Моделі та інформаційна технологія планування покращення якості процесу розробки програмного забезпечення". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38692.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018.
У дисертаційній роботі вирішено важливу науково-практичну задачу підвищення якості процесу розробки програмного забезпечення на основі моделі зрілості CMMІ з використанням ковзного планування. Виконано аналіз сучасного стану проблем підвищення якості ПР ПЗ. З урахуванням наведених проблем поставлено задачу розробки методу планування покращення якості ПР ПЗ, який базується на ковзному плануванні і дозволяє за рахунок спрощеної динамічної моделі зменшити розмірність задачі, а за рахунок статичної моделі підвищити точність результату. Для підвищення швидкості роботи алгоритму "Київський віник", який відноситься до методу послідовного аналізу варіантів, удосконалено технологію спрямованого перебору варіантів на кожному його етапі за рахунок вирішення множини оптимізаційних задач булевого програмування. На основі розробленого методу, моделей та алгоритмів реалізовано інформаційну технологію СППР, для якої було обрано архітектуру програної системи типу трирівневий "клієнт-сервер" з виділеним сервером застосунків. Результати досліджень впроваджено в практику функціонування ІТ-компаній м. Харкова, а також у навчальний процес кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління НТУ "ХПІ".The dissertation for a candidate degree in technical sciences, specialty 05.13.06 – Information Technologies. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2018. In the dissertation the important scientific and practical task for the quality improvement of the software development process is solved based on the maturity model Capability Maturity Model Integration (CMMI) using the rolling planning. The analysis of the current problems in the quality improvement of the software development process has been done. Taking into account analyzed issues, the problem of the method development for the quality improvement of the software development process has been set. The method is based on the rolling planning and allows reducing the dimensionality of the task by the dynamic model simplification, and increasing the accuracy of the result due to the static model. In order to increase the speed of "Kiev broom" algorithm, which is related to the method of the sequential analysis of the alternatives, the technology of oriented search of the alternatives at each algorithm’s stage has been improved by solving the set of optimization problems of Boolean programming. Based on the developed method, models and algorithms, the information technology for the decision support system (DSS) has been implemented. DSS has the architecture of the software system of three-level "client-server" type with a dedicated application server. Research results were introduced into the practical activities of IT companies in Kharkiv, as well as in the educational process at the Software engineering and management information technology department of NTU "KhPI".
3
Чумаченко, О. С., та І. В. Жилова. "Автоматизоване управління проектами при використанні моделі зрілості". Thesis, КОД, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3206.
Повний текст джерела
4
Совгиря, Роман Павлович. "Методи та інструменти удосконалення управління проєктами в організації в сучасних умовах". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6577.
Повний текст джерелаАнотація:
Совгиря Р. П. Методи та інструменти удосконалення управління проєктами в організації в сучасних умовах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник М. А. Ажажа. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 125 с.UA : В кваліфікаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні засади управління проєктами в організації в сучасних умовах. Розглянуто особливості формування управління проєктами в організації в сучасних умовах. Певна увага приділяється виявленню перспектив і недоліків методів та інструментів удосконалення управління проєктами в організації в сучасних умовах.
EN : In the qualification work the theoretical and methodological principles of project management in the organization in modern conditions are considered. Features of formation of project management in the organization in modern conditions are considered. Some attention is paid to identifying prospects and shortcomings of methods and tools to improve project management in the organization in modern conditions.