Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мовні особливості.
Статті в журналах з теми "Мовні особливості"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мовні особливості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Фурманкевич, Н. "Мовні особливості радіореклами". Теле- та радіожурналістика, Вип. 8 (2009): 136–43.
Знайти повний текст джерела
2
УЛЬЯНОВА, Вікторія Олегівна. "СТЕРЕОТИПИ РАДЯНСЬКОЇ І ПОСТРАДЯНСЬКОЇ ФЕМІННОСТІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237862.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості виявів ґендерних стереотипів української жінки різних періодів історії нашої країни на сторінках журнального періодичного видання «Радянська жінка» та «Жінка». Мета дослідження – описати мовну особистість української жінки радянських і пострадянських часів, виявити характерні ознаки першої та другої, а також проаналізувати мовний матеріал, що репрезентує ці мовні особистості на сторінках публіцистичних текстів. Предметом розгляду були особливості стереотипів, пов’язаних з українською жінкою радянської та незалежної України. Матеріал періодичних видань дає змогу зіставити «знеособлений» образ радянської жінки із нашою сучасницею в усьому розмаїтті її виявів як вільної представниці українства. Для виявлення специфічних значеннєвих моделей фемінних стереотипів, представлених в аналізованих джерелах, у роботі застосовано контекстуально-інтерпретаційний метод та контент-аналіз, а компонентний аналіз дав змогу висвітлити семантичну оригінальність кожного маркера стереотипізованих моделей мовної особистості української жінки. Результати аналізу особливостей мовної поведінки жінки уможливлюють зробити висновок про те, що провідною моделлю радянської жінки була знеособлена мовна особистість, орієнтована на трудові звершення на благо радянського суспільства; родина і жіноча природа внаслідок пропаганди залишаються на периферії. Сучасні жіночі видання намагаються показати мовну особистість української жінки у всьому розмаїтті її комунікативних, психоментальних, емоційних та інших виявів, і ця презентаційна полісемантичність відбивається і в мовному конструюванні, яке синтезує всі виражальні засоби національної мови та її впливовий потенціал.
3
Стрій, Л. І. "Мовні особливості політичних ритуальних текстів". Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія 22, вип. 2 (16) (2017): 114–20.
Знайти повний текст джерела
4
Новородовська, Наталія. "РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ УРСР У 1960-ті – 1980-ті рр." Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 160–84. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-160-184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості мовних процесів у різних регіонах УРСР. Розкрито основні тенденції русифікації по всій території Радянської України і її наслідки у різних регіонах. Здійснено порівняльний аналіз регіональних особливостей процесів русифікації та їх наслідків. З’ясовано чинники, які вплинули на зміну мовної структури населення Донбасу та створювали сприятливий ґрунт для поширення антиукраїнських настроїв у регіоні. Встановлено головні напрями формування російської мови як головного засобу комунікації на Кримському півострові. Сприятливим ґрунтом для тотальної русифікації стало виселення кримських татар з Криму і масове заселення регіону росіянами. Південні області зазнали аналогічних процесів, щоправда їхній вплив був менш значним у порівнянні із Сходом України чи Кримом. Висвітлено місце української мови на території півострова, а також розкрито тенденції її витіснення з офіційного й побутового ужитку. З’ясовано, що русифікація мала дещо відмінні особливості на Заході України у порівнянні з Південно-Східними регіонами й Кримом. Попри посилений мовно-культурний тиск з боку радянської влади, жителі Заходу зберігали власні мовні традиції. Дещо інша ситуація була у Закарпатті, де партійне керівництво мало на меті штучно збільшити частку росіян та сформувати плацдарм для русифікації регіону. Строкатість етнічного складу області й компактне проживання окремих етнічних груп зумовило збереження мовних традицій серед румунів, угорців та українців. Північним і Центральним областям були притаманні загальні тенденції русифікації: зросійщення міст і закриття україномовних шкіл та збереження української мови у сільській місцевості. Детальний аналіз усіх аспектів радянської мовної політики в різних регіонах дозволив виокремити ключові мовні, культурні, національні й цивілізаційні особливості українського населення на сучасному етапі державотворення.
5
Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.
6
Пасічна, Олена Вікторівна. "Лінгвостилістичні особливості офіційно-ділових текстів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (27 жовтня 2017): 181–91. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.143.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про комунікативно-прагматичні особливості офіційно-ділового стилю та мовні засоби передавання офіційної інформації на лексичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. Окреслено позамовні та мовні чинники, які визначають мовленнєву системність означеного стилю. Наголошено на таких екстралінгвістичних ознаках цього функціонального різновиду мови: офіційний характер, адресність, повторюваність дій і ситуацій, тематична обмеженість, документальність. Охарактеризовано спосіб викладу матеріалу в документах з високим і низьким рівнем стандартизації. Проаналізовано функціонування груп лексики в текстах документів. Розглянуто вживання форм частин мови в ділових паперах. Доведено, що специфічною рисою офіційно-ділових текстів є прямий порядок слів. Поширеним синтаксичним явищем у документах є розщеплені присудки.
7
АЛЬБОТА, Соломія. "МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості мовної комунікації в Інтернет-спільноті. Звернено увагу на її структуру, функції та мовні осо- бливості. Відслідковано зв’язок Інтернет-спільноти з явищем лінгвістичної маніпуляції, а також її класифікацію та загальні принципи дослідження. Основою для дослідження вибрано соціальну віртуальну платформу, Інтер- нет-спільноту «Реддіт». Виявлено маніпулятивний характер, суперечливі риси секції з коментарями щодо ситуації про пандемію, а також здійснено детальний текстовий аналіз мовних особливостей комунікації у зазначеній Інтернет-спільноті. Увагу приділено різноманітним секціям із коментарями вказаної соціальної мережі. Для аналізу відібрано пости з коментарями на різноманітні теми, які торкалися згадок про світову пандемію. Відібрано основні пости, які позначали причинно-наслідкові зв’язки щодо коронаві- русу в Інтернет-спільноті «Реддіт». Їх лінгвістично промарковано як імплі- цитно, так і експліцитно для подальшого мовного текстового аналізу, про- веденого як за допомогою інтерпретації, так і за допомогою програмного забезпечення. Програма «Лінгвістичне дослідження та підрахунок слів» підтвердила результати, отримані шляхом інтерпретації. Програмний застосунок забезпечив статистичну базу для обґрунтованих лінгвістичних коментарів до лінгвістичного та інтерпретаційного аналізу секції комента- рів щодо пандемії в Інтернет-спільноті «Реддіт». Під час мовного аналізу Інтернет-комунікації використано поняття конфліктної ситуації та стра- тегій вирішення конфліктів, оскільки спілкування в Інтернет-спільноті під час пандемії викликало низку непорозумінь, суперечностей і дискусій. Окрім того, здійснено поетапний аналіз конфліктної ситуації з урахуванням стра- тегій вирішення конфліктів. Здійснено порівняння результатів різних груп постів із коментарями для виявлення чіткої позиції стосовно мовної комуні- кативної ситуації під час пандемії.
8
Карасьова, К. А. "До питання про мовні особливості політичного впливу". Український смисл, № 2014 (2014): 50–62.
Знайти повний текст джерела
9
Соколова, К. "Мовні особливості текстів журналістики співучасті: соціальні проблеми". Стиль і текст, Вип. 1 (17) (2017): 86–101.
Знайти повний текст джерела
10
Шарманова, Наталя Миколаївна. "Мовні кліше в сучасному інформаційному мовленні". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 2 (20 листопада 2012): 264–74. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i2.675.
Повний текст джерела
11
Кисленко, Юрій Іванович. "Категорії часу та простору в інформаційних природно-мовних технологіях". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 61–70. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33480.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі аналізуються мовні засоби відтворення просторових та часових відношень для потреб автоматичного опрацювання мовного матеріалу. Акцентується увага на структурній організації цих засобів, які багато в чому подібні між собою. Ретельно аналізуються мовні засоби кількісного та якісного характеру для відтворення часу та простору, простежуються структурні особливості їх організації та взаємодії на шляху відтворення мовними засобами складних просторово-часових відношень.
12
Ткачук, Т. В. "ВІДТВОРЕННЯ ФУНКЦІЇ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ В ОПОВІДАННІ АРТУРА КОНАНА ДОЙЛА «ПІСТРЯВА СТРІЧКА»". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 148–54. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемам передання функцій експресивного синтаксису англомовного художнього твору в українському перекладі Миколою Дмитренком оповідання Артура Конан Дойла «Пістрява стрічка» . У статті висвітлюється поняття «експресія» та «експресивний синтаксис». Розглядаються особливості англомовної художньої літератури та аспекти її перекладу, проаналізовано теоретичні підходи до перекладу експресивного синтаксису в художній літературі. Розглядається питання про естетичну функцію і це поняття останнім часом усе більше уваги привертає лінгвістів. У статті аналізуються англомовні художні твори, які мають свої відмінні мовні особливості та в цілому визначаються кількома факторами, як-от широка метафоричність, образність мовних одиниць майже всіх рівнів, зокрема і синтаксичних. Крім того, розглядаються одиниці експресивного синтаксису та їх функції в оповіданні «Пістрява стрічка» Артура Конана Дойла. Розглянуто складники емотивного синтаксису, властиві українській мові, але не властиві англійській, та поширений у художній літературі і розмовній мові прийом еліпсису. Досліджено, що безсполучникові складні речення з перераховувальними відносинами можуть складатися з двох речень, а можуть включати три і більше простих речень. Їх класифікують так: причинні, пояснювальні, пояснювально-з’ясувальні, зіставно-протиставні, умовно-описові. Досліджено, що називні речення широко використовуються в художній літературі, дозволяючи створювати лаконічні, за висловом ємні, образні і дуже динамічні (під час уживання віддієслівних іменників) словесні картини. У статті виокремлено такі моделі скорочення вихідного тексту, як еліптичні речення, непоширені речення, безсполучниковий зв’язок, номінативні речення, мовна парцеляція, а також такі моделі розширення вихідного тексту, як повтор, полісиндетон, паралельні конструкції. Шляхом зіставного аналізу вихідного та цільового текстів проаналізовано особливості відтворення досліджуваних синтаксичних одиниць у стилістичній експресивній функції в українському перекладі Миколи Дмитренка. Висновки дослідження засвідчують, що задля збереження експресії твору на синтаксичному рівні перекладач іноді змінює тип синтаксичної конструкції або вдається до граматичних, синтаксичних і стилістичних трансформацій вихідного тексту.
13
Зембіцька, Леся, та Михайло Паночко. "МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРЕСИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ПОЧАТКУ ХХ СТ." ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (18 січня 2022): 367–68. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.062.
Повний текст джерела
14
Hrytsiuk, Yu I., та E. A. Nemova. "Особливості формулювання вимог до програмного забезпечення". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 135–48. http://dx.doi.org/10.15421/40280727.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано мовні особливості процедури формулювання вимог до програмного забезпечення (ПЗ), які є загальними для будь-якого процесу його розроблення, що дає змогу аналітику на підставі їхніх можливостей з'ясувати особливості розроблення структури відповідного документа та здійснити відбір ключових вимог з множини допустимих. Проаналізовано основні можливості вимог до ПЗ та їхні атрибути, жорстко прив'язані до цих вимог, що допомогло зрозуміти суть пропонованих принципів формулювання вимог до ПЗ. З'ясовано особливості розроблення структури документа з вимогами до ПЗ та деякі моменти відбору ключових вимог, що дає змогу його виконавцям доступно викладати в ньому потрібний матеріал з завершеністю думки, здійснювати логічну послідовність подання інформації, забезпечувати її цілісність й доступність, ясність для подальшого використання та сприйняття. Встановлено взаємопов'язаність та важливість вимог до ПЗ шляхом їх класифікації, фільтрування й сортування для того, щоб згодом отримати відносно невеликі набори вимог, кожен з яких стосується тільки однієї теми для подальшого їх аналізу. Виявлено мовні особливості процедури формулювання вимог до ПЗ та уточнено деякі моменти підготовки відповідних шаблонів і їхньої деталізації, які сукупно ведуть до розроблення якісного ПЗ шляхом тісної співпраці бізнес-аналітика з його замовником, внаслідок якої вони встановлюють і записують відповідні домовленості. Проаналізовано критерії, які потрібно використовувати для визначення якості формулювання вимог до ПЗ, що дає змогу аналітику дотримуватися деяких простих правил при їх написанні.
15
Березовська-Савчук, Наталя Анатоліївна. "Синтаксичні засоби вираження емоції «смуток» (на матеріалі лірики Ліни Костенко)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 270–80. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.112.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні підходи до визначення сутності понять «емоція», «емоційність», «емотивність»; подано класифікації емоційних станів; проаналізовано категорійну природу емотивності; розглянуто особливості вербальної репрезентації емоцій, мовні засоби вираження емоції смутку на синтаксичному рівні.
16
Shton, Olena. "ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНИХ ПОРТРЕТІВ У ПРОЗІ ВАСИЛЯ СЛАПЧУКА". Studia Methodologica 50 (3 вересня 2020): 122–29. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано лінгвостилістичні особливості мовних портретів у прозі Василя Слапчука, зокрема у романах «Дикі квіти», «Осінь за щокою», «Сліпий дощ», «Поміж світів і сяяння світил» та повістях «Клітка для неба» і «Жінка зі снігу». З’ясовано, що мовні портрети у творах письменника перш за все створюють у читача уявлення про зовнішність персонажів, особливості їх характеру, почуттєвої сфери, мовлення, рухів, фізичного чи психологічного стану, є засобом образної конкретизації та індивідуалізації, а також засобом вираження авторського ставлення до описуваного. Виявлено: залежно від кількості описуваних персонажів у мовному портреті та гендерних характеристик, у прозових творах Василя Слапчука переважає одиничний жіночий портретний різновид. Виокремлено також мовні засоби портретування у фізичних портретах – соматизми та вестизми, у психологічних – кінетичну лексику. Описано соматизми, які наявні у всіх типах мовних портретів і представлені іменниками на позначення тіла людини та його частин (структурні – голова, обличчя, очі, ніс, губи, руки, ноги, структурно-виокремлювальні – вуса, борода, щетина, лисина, коси, груди, талія і структурно-характеристичні – пика, морда, баньки), вестиальну та кінетичну лексику. Визначено, що конкретизація та індивідуалізація персонажів у мовних портретах здійснюється за допомогою засобів образності, найбільш виразними із яких є порівняння, епітет та метафора.
17
Белей, Лесь Любомирович. "Любовні замки як елемент мовного ландшафту". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 27–30. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.770.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено соціолінгвістичний аналіз практики закріплення так званих любовних замків у контексті формування мовного ландшафту. Дослідження виконано на матеріалі, зібраному на ужгородському пішохідному мості (75 написів на любовних замках). Розглянуто мовні та стилістичні особливості написів.
18
Sojka-Masztalerz, Helena. "NORMA JĘZYKOWA W NAZWACH GEOGRAFICZNYCH WSPÓŁCZESNEJ UKRAINY." Studia Ukrainica Posnaniensia 5 (March 24, 2017): 205–13. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2017.5.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості функціонування терміна норма в мовознавстві (зрaзкoвa нopмa, ужиткoвa, пpaвoпиcнa, звичaєвa). На прикладі географічних назв, що охоплюють територію сучасної України, розглянуто проблему мовного узусу. Українські мовні норми нерідко відрізняються від правил пoльськoгo правопису топонімів.
19
Посмітна, Вікторія Віталіївна. "Особливості маніпулятивного мовного впливу у військових і правоохоронних періодичних виданнях України". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 1 (12 жовтня 2012): 245–57. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.711.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано специфіку маніпулятивного мовного впливу в дискурсі вітчизняних військових і правоохоронних друкованих видань. Виявлено основні цілі застосування маніпуляцій в аналізованій галузевій періодиці, визначено мовні та дискурсивні засоби маніпулятивного впливу, встановлено його недеструктивний характер.
20
Шарманова, Наталя Миколаївна. "Мовні кліше в мас-медійній комунікації: особливості маніпулятивного впливу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (5 травня 2015): 210–26. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.339.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано питання маніпуляції масовою свідомістю за допомогою стандартизованих стереотипних одиниць з мови новітніх українських медіа. Масовий мовний вплив на реципієнта осмислюється з погляду лінгвопрагматики. Використання мовних кліше визначає маніпулятивні впливи на колективну свідомість.
21
Корпусова, М. С. "Мовні трансформації в сучасному мас-медійному дискурсі: особливості сприйняття". Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія 23, вип. 2 (18) (2018): 69–74.
Знайти повний текст джерела
22
Кульчинський, О. Б. "Мовні особливості османської хроніки "Історія Наїми": автор versus норма". Сходознавство, № 64 (2013): 60–72.
Знайти повний текст джерела
23
Гонта, І. А. "ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «КОРОНАВІРУС»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.
24
Ніколаєску, Е. В. "ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕНАНТІОСЕМІЇ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються причини та джерела виникнення енантіосемії у сучасній французькій мові. У роботі вказано на актуальність дослідження, висвітлено мету, завдання, об’єкт та предмет. Здійснено аналіз сучасних досліджень енантіосемії вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Установлено, що енантіосемія – суперечливе явище, що відображено в наукових працях, присвячених цьому питанню. Зазначено, що основною причиною появи енантіосемії в мові є зміни, що відбуваються у слові, що функціонує, під впливом його вербального оточення, і які закріплюються в мові в результаті багаторазового вживання в процесі його історичного розвитку. На основі аналізу теоретичних джерел та фактологічного матеріалу з’ясовано, що у французькій мові є низка лексичних одиниць із протилежними семантичними значеннями та визначено основні причини виникнення енантіосемії у французькій мові. Виокремлено екстралінгвістичні (позамовні) та лінгвістичні (мовні) причини. До екстралінгвістичних причин належать: особливості мислення первісних людей, оскільки їх мислення будувалося на протилежностях; емоційний чинник, тобто тяжіння до експресивного вираження думок та почуттів (уживання слів із позитивним значенням в іронічному контексті, де воно набуває протилежного значення; а також уживання лайливих слів, назв хвороб, тварин у позитивному значенні); причини культурно-історичного характеру. До лінгвістичних чинників зарахували: багатозначність словотворчих морфем (антонімічність деяких дієслівних префіксів; антонімічність іменникових суфіксів); відмінність у спрямованості дії для досягнення певного протилежного результату; формування двовидових дієслів; поляризація актантів та заміна на протилежне того чи того суб’єктно-об’єктного відношення; метафора та метонімія; розмовне мовлення; ономатопеїчні елементи в словотворі. Резюмовано, що енантіосемічна лексика віддзеркалює вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Комплексне дослідження природи енантіосемії – вельми перспективний напрям, оскільки він дає змогу виявити та описати семантичні зміни в межах наявної лексеми, що згодом відбивається у французькій мовній системі.
25
Гавдида, Наталя Іванівна. "Лексико-семантичні засоби вираження ментальності українців у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 3 (8 травня 2014): 198–205. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v3i0.2091.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються мовні особливості відтворення ментальності українців у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Зокрема визначено, які саме риси вважаються типовими для української нації. Увагу зосереджено на лексико-семантичних засобах відображення мислен-ня і світобачення українців у тексті роману.
26
Підлубна, Ольга Миколаївна. "Специфіка вживання англійської мови у фразеології радіообміну". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (2 квітня 2018): 90–98. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.41.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості професійної спілкування в авіаційній галузі та роль організації англомовної комунікації під час радіообміну. Визначено, що англійська мова стала невід’ємним чинником для забезпечення ефективності міжнародної взаємодії й безпеки під час авіаційних перевезень. Представлено основні причини непорозуміння між пілотом і диспетчером, розглянуто характеристики радіообміну цивільної авіації, які визначають мовні особливості кодування інформації в його межах, а саме: лаконічність, ясність, однозначність. Розглянуто лінгвістичні фактори, які впливають на ведення радіообміну: прогнозованість, переключення мовних кодів, паралінгвістичні фактори порушення радіообміну та лексична неоднозначність.
27
Шийка, Юлія, та Андрій Мацько. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАЗВ КІНОФІЛЬМІВ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 228–31. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-48.
Повний текст джерелаАнотація:
Назва фільму виконує не лише репрезентативну функцію, а також є метонімічним відображенням всього кінофільму, зміст та особливості якого представлені одним словом або фразою. Тож, назва є одним із факторів, що визначають, чи зацікавиться аудиторія фільмом чи захоче знайти про нього якусь додаткову інформацію та врешті-решт подивитися його. Можна стверджувати, що назва фільму нагадує рекламний слоган продукту і має свої типові риси. Окрім того, назва повинна контекстуально відповідати сюжету, а також бути формально та семантично привабливою. Як правило, заголовок є стислим і зазвичай використовує різні мовні засоби, такі як ідіоми або гру слів, щоб привернути увагу. Багато назв також оперують натяками чи метафорами, які діють як загадки, які під силу розгадати лише тим, хто переглядає певний фільм. У статті розглянуто категорії назв фільмів та стратегії їх перекладу. Зроблено аналіз перекладу англомовних назв фільмів українською мовою на основі назв ста кінострічок, представлених на веб-сайті Кіно-театр.ua.
28
Мельничук, О. Д. "АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ЯК ТЕОРІЙ КАТЕГОРІЙНОЇ ПОДІБНОСТІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена одній з важливих проблем сучасної лінгвістики – мовній категоризації. Запропонований семантико-когнітивний підхід опису категорій та особливостей мовної категоризації є актуальним у світлі сучасної науки, його використовують для повної характеристики представленого явища. У межах цього підходу розглядаємо також атрибутивні теорії організації категорій – класичний підхід, прототиповий та екземплярний. Представляємо та аналізуємо принципи організації та побудови різнотипових категорій, зважаючи на те, що науковці описують цей феномен з різних точок зору та в межах різних лінгвістичних теорій – денотативно-референційної, функційно-семантичної, теорії фреймової семантики та семантико-когнітивної теорії категорій. Оскільки мова використовує загальний когнітивний апарат, то і мовні категорії представляються категоріями того ж типу, що й інші категорії в поняттєвій системі, наприклад, вони демонструють прототипові ефекти та ефекти базового рівня. Однією з представлених проблем є зв’язок відмінностей, які існують в реальному світі, та відмінностей, що фіксуються засобами мови. Існування категорій зумовлене тим, що в основі їх функціонування лежать не особливості конкретної мови, а визначена модель знання. Важливим чинником є внутрішня організація категорії, яка охоплює ядро та периферію. У зв’язку з тим, що когнітивна лінгвістика – це дисципліна, яка залучає науковців різних галузей, отже заснована на когнітивному та психологічному методах, сучасна лінгвістика привносить нові пояснення щодо організації знань про світ у свідомості мовця. Когнітивний підхід до аналізу мови полягає у виявленні та поясненні процесів категоризації і концептуалізації, які відтворені в мові. Одиницею концептуалізації в когнітивній лінгвістиці є концепт (поняття), який розуміють як результат когніції (пізнання). У концепті згідно з когнітивним та лінгво-культурним тлумаченням сконцентрована не тільки семантика мовної одиниці. Концепт є одиницею ментального лексикону і становить сукупність значень, цінностей і норм як результат пізнавальної діяльності людини.
29
Омелянюк, Сергій. "Соціально-психологічні особливості дискурсу військової загрози". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 158–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-158-162.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується соціально-психологічні особливості дискурсу військової загрози. Показано, що специфіка гібридної війни полягає в тім, що пропаганда виконує роль не супроводу воєнних дій, а є першорядним засобом впливу. Безпосередньо військові дії розпочинаються тільки в тих регіонах, де місцеве населення або готове зустріти армію іншої держави, або є індиферентним; і тільки тоді, коли вже сформовано відповідну соціально-психологічну ситуацію, оптимальну для початку воєнних дій. Інша важлива функція інформаційного впливу в гібридній війні – її приховування. У сучасному світі війна має низьку легітимність. Відтак агресивні дії потрібно приховувати, створюючи ілюзію громадянського конфлікту, збройного інциденту, протистояння на етнічному чи релігійному ґрунті тощо. У кінцевому підсумкові мета інформаційному впливу полягає у створенні враження ніби війни і не було. За гібридної війни інформаційний вплив поширюється щонайменше на три аудиторії: громадян країни-аґресора, яких треба підготувати до наступної воєнної кампанії; громадян країни, проти якої здійснюватиметься агресія, аби унеможливити опір; треті країни, а також міжнародні інституції, аби уникнути осуду, санкцій, або навіть втручання у військовий конфлікт. Показано, що в українському офіційному дискурсі з’явилося поняття «воєнні дії низької інтенсивності», «лінія розмежування» замість поняття «лінія фронту» тощо. Ці мовні кліше являють собою раціоналізації, за допомогою яких витісняється реальність війни. Мовне витіснення війни перебуває в протиріччі з реальністю. Як наслідок, в суспільній очевидним є когнітивний дисонанс. Подолання когнітивного дисонансу можливе шляхом прийняття факту війни, або шляхом цілковитого його відкидання. Наразі, оцінюючи соціально-психологічну ситуацію, є підстави для висновку, що українське суспільство тяжіє до заперечення факту війни. Разом із тим, соціальні групи, які безпосередньо брали участь у війні мають інше уявлення про ситуацію в країні. Таким чином, ми маємо протиріччя між когнітивними уявленнями окремих соціальних груп, яке має конфліктогенний характер.
30
Скрипник, Надія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 4.1(104.1) (30 квітня 2022): 56–59. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-104.1-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Досягнення високого рівня готовності випускника гуманітарно-педагогічного коледжу до професійної діяльності може бути здійснене лише при побудові навчання як цілісної системи, під якою прийнято розуміти певне ціле, що складається з взаємопов’язаних між собою елементів, при чому закони, принципи чи порядок зв’язку цих елементів створюють внутрішню структуру системи, а характер її взаємодії з навколишнім середовищем – її функціонування. Мова змінюється й розвивається, інтелектуально зростає й сама людина. Сучасний світ потребує від здобувача освіти, майбутнього фахівця певної освітньої галузі, не тільки знання свого фаху, а й високого рівня володіння професійно орієнтованою комунікативно-мовленнєвою компетентністю. Проблема формування професійно орієнтованої компетентності майбутнього вчителя набуває в наш час особливої актуальності у зв’язку з модернізацією змісту освіти, що, згідно з вимогами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, спрямована на становлення мовленнєво-мовної особистості, яка володіє нормами усного і писемного спілкування та вільно використовує мовні засоби в різних професійних ситуаціях. Процес удосконалення професійно орієнтованої діяльність майбутніх педагогів – очевидний. Адже фахова підготовки формується за загальними тенденціями розвитку та закономірностями функціонування сучасної української літературної мови. Основним завданням закладів вищої освіти є – удосконалення мовної, мовленнєвої культури студентів, майбутніх фахівців різних галузей освіти, котрі на належному рівні вміли б практично користуватися рідною мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. А становлення та актуальність професійно орієнтованої комунікативно-мовленнєвої компетентності є результатом внутрішньомовного процесу реагування на нові явища у житті носіїв мови, які вимагають сучасні мовні номінації.
31
Сидорук, Галина Іванівна, та Мирослава Валеріївна Нехорошева. "Переклад латинізмів у текстах з рослинництва і землеробства". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (5 травня 2015): 83–91. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.323.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості використання латинізмів при перекладі текстів з рослинництва та землеробства, проаналізовано мовні засоби та їхній вплив на значення лексичних одиниць. Особливу увагу зосереджено на дослідженні латинських елементів в лексичних одиницях та способах їхньої реалізації в перекладі і з’ясовано механізми взаємодії різних чинників у процесі запозичення латинських за походженням лексем у різних мовах.
32
Немченко, Г. "Мовні та стильові особливості лірики Наталі Лівицької-Холодної та Івана Киризюка". Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика", вип. 30 (2017): 137–44.
Знайти повний текст джерела
33
Плеше, Іва. "Етнографія листування: про деякі мовні та жанрові особливості електронних повідомлень/листів". Народна творчість та етнологія, № 5 (333) (2011): 91–99.
Знайти повний текст джерела
34
Плеше, Іва. "Етнографія листування: про деякі мовні та жанрові особливості електронних повідомлень/листів". Народна творчість та етнологія, № 5 (333) (2011): 91–99.
Знайти повний текст джерела
35
Плеше, Іва. "Етнографія листування: про деякі мовні та жанрові особливості електронних повідомлень/листів". Народна творчість та етнологія, № 5 (333) (2011): 91–99.
Знайти повний текст джерела
36
Бойчук, Валентина, та Наталія Єфремова. "ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПЕСИМІЗМУ ПЕРСОНАЖА В ТЕКСТІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена висвітленню особливостей ідентифікації песимізму персонажа в тексті художнього твору. Художній текст є узагальненим образним відображенням дійсності у всьому різноманітті її індивідуально- соціальних виявів. Оскільки аналізовані фрагменти художніх творів є стилізованим мовленням, розглядаємо художній текст як відображену реальність, що експлікує окремі фрагменти дійсності та фіксує реальні комунікативні ситуації, набуваючи при цьому певного прагматичного потенціалу. Аналіз лексичного контексту дозволив виявити набір мовних засобів, які безпосередньо або опосередковано вказують на песимістичні диспозиції, атрибуції, настрій або когнітивні стратегії персонажа художнього твору. Встановлено, що безпосередніми індикаторами песимізму персонажа в тексті художнього твору є мовні одиниці, які містяться в мові персонажів, авторських ремарках та авторських описах в англомовних художніх текстах. Сюди належать лексичні та фразеологічні одиниці на позначення песимізму. Виявлено, що повна ідентифікація песимізму персонажа художнього твору здійснюється за допомогою лексеми pessimism і похідних одиниць pessimist, pessimistic, pessimistically, які вказують на особливості індивідуальної та соціальної поведінки індивіда. Прикметникові лексичні одиниці, які позначають якісні ознаки песимізму, є засобами часткової ідентифікації песимізму персонажа художнього твору. Фразеологічні одиниці, які влучно передають психологічний стан персонажа, виражають його емоції, почуття, переживання і вказують на оцінне ставлення до навколишньої дійсності, у конкретних комунікативних умовах є потужним засобом мовленнєвої реалізації песимістичного світобачення. Серед фразеологічних одиниць, що ідентифікують песимізм персонажа в тексті художнього твору, є власне фразеологізми та паремії. Опосередкованими індикаторами песимізму персонажа є контекстуальні маркери песимізму – фрагменти художнього тексту, в яких за допомогою мовних засобів, що вирізняються негативно-оцінною семантикою своїх елементів, фіксуються, підтверджуються, уточнюються, доповнюються і пояснюються причини, аспекти, наслідки та способи вияву песимізму персонажа художнього твору.
37
Черних, Геннадій. "ДОСЛІДНИЦЬКІ ТРАДИЦІЇ КОГНІТИВНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИКИ – МОВА ТА ЗНАЧЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 324–35. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-324-335.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто специфіку розвитку дослідницьких традицій когнітивної лінгвістики та соціолінгвістики. Визначено проблеми розу- міння буденної мови на сучасному етапі розвитку науки. Проаналізовано сучасний стан розвитку етнометодологічного підходу, ролі невербальних комунікацій у повсякденному спілкуванні. Обґрунтовано природу со- ціальної дії, особливості функціонування та взаємодії соціальних акто- рів за допомогою символів і значень. Розглянуто моделі комунікаційної взаємодії У. Шрама, Д. Маккуейла, Дж. Груніга, Т. Ханта, Ю. Габермаса, Н. Лумана. Розкрито зміст одного з ключових понять соціолінгвістики – “мовна ситуація”, яке визначається як сукупність форм існування мови (мов, регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів). Особливу увагу приділено в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок і взаємо- дію мови і культури. Також розглянуто особливості розвитку когнітивної лінгвістики як мовознавчого напряму щодо функціонування мови як різ- новиду когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості — через мовні явища. Доведено основну гіпотезу когнітивної науки, що мисленнєві процеси можна трактувати як процеси оброблення та перетворення ментальних репрезентацій. Наведено ідеї головного прихильника та представника когнітивної соціології — аме- риканського соціолога Аарона Сікурела. Також обґрунтовується зміст праць французького соціолога Ж. Подьоло та концепції соціолінгвістики А. Мейє, Ф. Боаса, Е. Сепіра, В. Матезиуса, Б. Гавранека, Й. Вахека та ін., які зробили значний внесок у виявлення ролі соціальних чинників у розвитку мови та продемонстрували зв’язок мови із соціальними процесами, а також соціаль- ну роль літературної мови.
38
Трумко, О. М. "МОВНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗІВ ДІТЕЙ У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ І. ФРАНКА". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 164–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано образи дітей з погляду їхньої соціальної ролі в сім’ї, зокрема виявлено мовні засоби, які І. Франко використовує для творення образів синів і доньок. Засоби мовної репрезентації образів дітей висвітлено у зв’язку з їхнім віком: дошкільний, молодший шкільний, юнацький та дорослий. Встановлено, що у творах І. Франка подана інформація про вік дітей, соціальний статус, зовнішній вигляд (риси обличчя, розмір і колір очей, волосся, статура, одяг), риси характеру, світогляд, рівень розумових здібностей, особливості мовлення, самооцінку, поведінку в соціуму. Є інформація про схожість / несхожість із батьками, поведінку дітей у сім’ї, ставлення до них оточення. Для створення образів дітей письменник використовує іменники, прикметники / дієприкметники (виступають у ролі епітетів), числівники, дієслова, фразеологізми, метафори, порівняльні звороти тощо. Ці засоби забезпечують презентацію синів і доньок у художніх творах. Встановлено, що для дітей дошкільного віку визначальними є такі характеристики: наївний світогляд, занижена самооцінка, рівень розумових здібностей – невисокий, вони ще не вміють висловлювати свою думку та поводитися відповідно до очікувань батьків / соціуму. Діти молодшого шкільного віку мають додаткові соціальні ролі, є схожими / несхожими з батьками, у них є почуття гумору, високі інтелектуальні здібності, належна поведінка в соціумі. Для них характерні певна хворобливість і сум. Вони відчувають страх перед батьками. Діти юнацького та дорослого віку, зокрема сини, у художніх творах представлені позитивно та негативно, що показує різниця у ставленні до батьків та оточення. Доповнює негативно представлений образ сина суспільна думка, показуючи його як нечесну людину. Отже, у художніх творах І. Франка представлено образи дітей різних вікових категорій, кожна з яких має свої особливості.
39
Тендітна, Н. "Мовні особливості втілення образу смерті в прозі Є. Пашковського та О.У. Ульяненка". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 15 (2011): 372–75.
Знайти повний текст джерела
40
Rysicz-Szafraniec, Julia. "Авторська кінорецензія: жанрово-структурні та мовні особливості (на прикладі текстів Олександра Ковальчука)". Studia Linguistica 40 (26 листопада 2021): 77–92. http://dx.doi.org/10.19195/0137-1169.40.6.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to understanding the modern processes of development of the film review – a journalistic analytics genre. The author raises the issue of the new film review quality in the Ukrainian media space. A variety of analytical texts from cinematophile journalists have been singled out as a separate genre, for which the term “author’s review” has been suggested. The peculiarities of the structural and content organization of the author’s review were highlighted. The article also shows the advantages of modern modification to the film review genre canons, both on structural and language levels, on the example of film reviews by critic Oleksandr Kovalchuk.
41
Лебедєва, Людмила. "НАВЧАННЯ ПОДОЛАННЮ ТРУДНОЩІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 199–209. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.80.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті теоретичні основи щодо відмінностей між культурами, які призводять до певних труднощів у спілкуванні. Ці труднощі можуть носити як суб'єктивний, так і об’єктивний характер, тобто вони не можуть бути пов'язані ні з особистістю комуніканта, ні з його психологічним станом. Вони також не мають нічого спільного з наявністю або відсутністю досвіду міжкультурної комунікації співрозмовника, але вони можуть бути викликані певними об'єктивними факторами.
Відповідно до вимог сучасних освітніх стандартів, випускник вищої школи повинен знати іноземні мови як засоби міжособистісного та професійного спілкування та соціального та культурного розвитку особистості. Випускник вищої школи повинен добре усвідомлювати формування ціннісного розуміння за допомогою діалогів культур рідної та іноземної мов.Слід враховувати, що іноземна мова, як правило, відображає культурні та національні ментальні та розумові особливості носіїв мови (стереотипи, когнітивні схеми тощо), що сформувалися в культурі мови, яка опановується. Усі вищезазначені особливості безпосередньо впливають на способи мислення та способи передачі мови в процесі перекладу. Вони також впливають на тлумачення мовних знаків у категоріях культурного коду.Для здобуття культурної обізнаності з іноземною мовою студенти мають опанувати такі питання:1. Наукові ідеї предметів і засобів спілкування, типів комунікацій, а також комунікативних структур актів та інших концепцій загальної теорії спілкування;2. Ідеї основних аспектів взаємних умов та взаємного проникнення в культуру та спілкування та культуру та мову. Студенти повинні розвивати навички культурного аналізу матеріалу та вміння розрізняти схожість та відмінності у вітчизняній та зарубіжній культурах.3. Ідеї доступних словників та довідкових посібників, що містять мовну, культурну та країнознавчу інформацію.4. Компетентність у національних та культурних відмінностях рідної та іноземної мов.
Проаналізувавши вищезгаданий матеріал, можна зробити висновок про існування певних особливостей, які створюють мовні бар’єри та перешкоджають процесу спілкування. Вивчені шляхи покращення комунікації. Проведено аналіз створення викладачем спеціальних умов, що мотивують навчання. Запропоновані практичні рекомендації щодо створення ефективної міжкультурної комунікації, формування умінь сприймати і розуміти партнера по іншомовному спілкуванні.
42
STOIANOVA, Daryna. "LANGUAGE FEATURES OF BULGARIAN DAMASKINS OF THE XVIII CENTURY." Problems of Slavonic studies 67 (2018): 156–74. http://dx.doi.org/10.30970/sls.2018.67.2788.
Повний текст джерела
43
Єрьоменко, І. В. "КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 76–85. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-76-85.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена виявленню комунікативних маркерів корпоративної культури. В статті розглянуто становлення корпоративної культури та надано поняття корпоративної культури, яке нам більше підходить в комунікативному аспекті. Розглянуто 10 основних критеріїв, що характеризують організаційну культуру, серед них: особиста ініціатива, ступінь ризику, направленість та узгодженість дій, керувальна підтримка, контроль, ідентичність, система винагородження, конфліктність та моделі взаємодії. За такими критеріями можна оцінити або скласти уяву про будь-яку організацію.
Проведено аналіз робочого дня робітника компанії, який показав, що 90% робочого часу витрачається на комунікацію або спілкування. Розглянуто поняття комунікації та установлено поняття корпоративної комунікації. Виявлено три основних види корпоративної комунікації: індивідуальний, груповий і масовий. Визначені поняття формальної і неформальної комунікації. Освітлено правила будування стратегії і тактики мовної поведінки, на основі яких виокремлено комунікативні маркери корпоративної культури: накази і директиви; консультації робітників; співбесіди з новими співробітниками; оцінка роботи персоналу (похвала, зауваження, погроза); підвищення мотивації співробітників; аналіз проблем і вирішення конфліктів; створення робочих груп і керування ними; демократичний стиль спілкування; маніпуляція; мовні особливості на неділових зустрічах.
Виявлено основні комунікативні маркери корпоративної культури комерційних компаній та військових організаціяй України: демократичний стиль спілкування; реакція на похвалу; зауваження; погроза; маніпуляція; мовні особливості на неділових зустрічах. З’ясовано, що гендерні маркери також використовуються для оптимізації втілення комунікативно-прагматичних інтенцій.
Проведено аналіз спілкування в комерційній компанії та військовій організації. З’ясовано, що у військовій організації не існує неформальної комунікації, в той час як в комерційній організації навпаки більше використовується неформальна комунікація. Майже кожна організація має свою власну мову спілкування.
44
Вахтель, А. "Стаття Арона Гурвіча "On the Intentionality of Consciousness": теоретичний аспект і мовні особливості". Філософська думка, № 5 (2015): 6–13.
Знайти повний текст джерела
45
Харчук, Л. В. "Особливості неморфологічного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 254–60. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначальною особливістю теперішнього суспільства є його технократизація, яка передбачає міграційні процеси між загальновживаною лексикою та фаховими термінологіями. Важливою специфічною ознакою терміна як структурно-смислової єдности є збереження його цілісности. Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимально- го способу номінації – складний процес, що визначається об’єктивними і суб’єктивними момен- тами, зовнішніми й внутрішніми факторами. Одним з основних засобів термінотворення є вико- ристання власномовних ресурсів, що передбачає застосування неморфологічного способу сло- вотвору, який ґрунтується на тому, що звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення. У статті проаналізовано специфіку використання вищезазначено- го способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології (далі УЕЕТ). З’ясовано особливості термінів, утворених лексико-семантичним і морфолого-син- таксичним способами словотворення. Виявлено основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися внаслідок вторинної номінації – через переосмислення лексичного зна- чення загальновживаних слів. Констатовано, що тематичні групи термінів УЕЕТ, утворених лек- сико-семантичним способом, різняться за своєю чисельністю, а морфолого-синтаксичний спосіб використано для невеликої кількости електроенергетичних термінів.
46
PETROVA, Yu. "Linguistic Features of Arab Christian Literature of the Ottoman Period." World of the Orient 2015, no. 3 (September 30, 2015): 49–60. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2015.03.049.
Повний текст джерела
47
Раєвська, І. В. "Мовні особливості умбрійських діалектів у діатопному аспекті з урахуванням ізоглос та проблеми їх класифікації". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 19 (2011): 165–75.
Знайти повний текст джерела
48
Подворна, Т. П. "Мовні особливості українського та російського перекладу англійських складнопідрядних речень у прозивих текстах XIX - XXI століття". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 34 (2011): 121–25.
Знайти повний текст джерела
49
Руденок, Алла, та Тетяна Замяла. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 220–34. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.227.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті з’ясовано й обґрунтовано сутність і структуру феноме на “мовленнєва особистість дошкільника”, чинники, що впливають на ефективне формування мовленнєвої особистості дітей дошкільного віку; визначено критерії та їх показники, педагогічні умови формування мовленнєвої особистості дошкільників; здійснено діагностику словникової мобільностіресп ондентів; описано психолінгвістичну модель та експериментальну методику формування мовленнєвої особистості дітей дошкільного віку засобами театралізованої діяльності. Феномен “мовленнєва особистість” становить суттєвий інтерес для дошкільної психолінгвістики і лінгводидактики. У цьому напрямі проводилися дослідження різних науковців: А. Богуш, Л. Калмиковою, О. Трифоновою й О. Кисельовою. Зокрема, А. Богуш вважає, що мовленнєва особистість дошкільника виступає в ролі активного, ініціативного мовця, відкритого для будь-якого спілкування, який легко та невимушено вступає у спілкування з дітьми і дорослими; використовує мовні та немовні засоби виразності, володіє формулами мовленнєвого етикету, має досить розвинуті комунікативні здібності і достатній рівень розвитку рідної мови. Формуванню мовленнєвої особистості дітей дошкільного віку сприяли такі педагогічні умови: комунікативна мовленнєва спрямованість навчання; мотивація мовленнєвої діяльності; заглиблення дітей в активну комунікативно-мовленнєву діяльність; інтегрований підхід до розвитку мовлення і вивчення мови. У статті було досліджено, що мовленнєва особистість дошкільника – це суб’єкт мовленнєвої комунікації та мовленнєвої діяльності, здатний до опосередкованої мовленнєвої поведінки із соціальними за походженням і суттю мотивами, до усвідомленого керування власною мовленнєвою поведінкою на фоні усвідомлених мовленнєвих мотивів-цілей; суб’єкт із мовною свідомістю та мовною самосвідомістю, що починає формуватися саме в дошкільному віці. Також для формування мовленнєвої особистості дошкільника пропону-ється використовувати такий ефективний засіб арт-терапії як театралізація навчального процесу.
50
Марченко, Валентина, та Роксолана Лоп’янецька. "МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ TED-ЛЕКЦІЙ НА ЕКОЛОГІЧНУ ТЕМАТИКУ ЯК ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ ТА СПЕЦИФІКА ЇХНЬОГО ВПЛИВУ НА СЛУХАЧА". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 338–42. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена опису мовних особливостей TED-лекцій на екологічну тематику та аналізу специфіки впливу мовних аспектів таких виступів на слухача. У статті наведено визначення терміну «інтонація», зазначено компоненти ритмомелодійного ладу мовлення, розглянуто інтонаційні моделі спікерів та визначено основні фонетичні інструменти впливу на аудиторію. Описано важливість збереження загальновживаної лексики під час виступу та класифіковано екологічні терміни, що вживались в аналізованих TED-лекціях, за структурно-семантичними ознаками. Наведено приклади граматичних особливостей впливу на аудиторію, що використовуються для підсилення емоційного забарвлення виступу та підкреслення важливості висловлювання. Розглянуто найчастотніші синтаксичні конструкції, що використовуються спікерами під час їхніх промов.