Добірка наукової літератури з теми "Мовна інформація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мовна інформація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Мовна інформація"
1
Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
2
Курман, О. В. "Відомості, що становлять лікарську таємницю, як предмет злочинного посягання". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (22 вересня 2020): 119–24. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2415.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються проблемні питання визначення відомостей, що становлять лікарську таємницю, як предмета злочинного посягання в разі вчинення несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації (стаття 361-2 Кримінального кодексу України). Виникає питання, а чи належить лікарська таємниця до інформації з обмеженим доступом, чи є вона предметом злочинного посягання в контексті зазначеної норми законодавства?
З огляду на те, що йдеться саме про лікарську таємницю, визначається сукупність ознак віднесення інформації до таємної: 1) наявність передбаченої законом таємниці. Категорія «лікарська таємниця» визначається спеціальним Законом «Основи законодавства України про охорону здоров'я»; 2) розголошення інформації може завдати шкоди особі. Оприлюднена інформація про стан здоров'я, діагнози, інтимні сторони життя тощо може використовуватися у злочинних цілях (наприклад, шахрайства, вимагання, шантаж), для незаконного звільнення, з метою впливу на позицію посадової особи тощо, отже, завдавати матеріальної та/або моральної шкоди; 3) порядок доступу до такої інформації регулюється законами. Аналогічними ознаками наділено конфіденційну інформацію (персональні дані в частині медичних відомостей) стосовно наслідків розголошення та порядку доступу до неї.
Ураховуючи те, що конфіденційна та таємна інформація є різновидами інформації з обмеженим доступом, у контексті предмета злочину, передбаченого у статті 362-2 Кримінального кодексу України, конфіденційну інформацію стосовно здоров'я та лікарську таємницю можна розглядати як кате-горії-синоніми. Конфіденційна інформація про стан здоров'я трансформується в таємну (лікарську таємницю) у разі її збирання, обробки, використання, зберігання на законних підставах у передбачений законом спосіб медичними працівниками або іншими уповноваженими службовими особами за згодою конкретної людини.
Обов'язковою умовою визнання лікарської таємниці предметом злочинного посягання за статтею 362-2 Кримінального кодексу України є те, що вона (як інформація з обмеженим доступом) повинна зберігатися в комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, бути створеною та захищеною відповідно до чинного законодавства. У статті також проводиться аналіз нормативно-правових актів, що регулюють порядок збирання, реєстрації, накопичення, обробки і захисту відомостей, що становлять лікарську таємницю.
3
Сандул, Я. М., та А. Л. Калімбет. "МЕХАНІЗМ РОЗГЛЯДУ ЗАПИТУ НА ІНФОРМАЦІЮ". Знання європейського права, № 3 (3 лютого 2021): 120–24. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.111.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню механізму розгляду запиту на інформацію. Виокремлено сутнісні ознаки запиту на інформацію: 1) метою подання запиту на інформацію є забезпечення права особи на інформацію; 2) суб'єктом подання запиту на інформацію є громадянин України (або особи, які не є громадянами України, однак законно перебувають на її території, якщо інше не передбачено міжнародними договорами), юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи; 3) предметом запиту на інформацію є публічна інформація, яка була отримана, створена під час реалізації правосуб'єктності конкретного розпорядника публічної інформації у межах наданої йому компетенції, яка не обов'язково має стосуватись суб'єкта, що звертається. Можливим є повторне подання запиту на інформацію, що стосується діяльності одного і того ж органу та подане від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання.
З'ясовано, що строки розгляду запитів на інформацію можна класифікувати на два види: 1) загальні, в межах яких усі запити на інформацію розглядаються у термін не більше 5 робочих днів від дня їх надходження; 2) спеціальні - встановлюються залежно від рівня складності розгляду та значення запитуваної інформації: а) протягом 48 годин з дня отримання запиту - щодо запитів на інформацію, які стосуються інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян; б) не більше 25 днів - максимальний термін розгляду, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.
Встановлено, що процедура розгляду запиту на інформацію є регламентованим нормами права порядком дій у сфері публічного адміністрування, що спрямований на забезпечення права на інформацію. Виокремлено стадії процедури розгляду запитів на інформацію, а саме: стадію подання запиту на інформацію; стадію розгляду запиту на інформацію по суті; стадію прийняття рішення; стадію оскарження рішення.
4
Kozij, B., та O. Stepanjuk. "Автоматизована система обчислення раціонів годівлі сільськогосподарських тварин". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (7 березня 2017): 61–66. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7612.
Повний текст джерелаАнотація:
При обчисленні раціонів годівлі сільськогосподарських тварин необхідно використовувати значну кількість довідкового матеріалу. Сюди відноситься інформація про характеристики кормів та норми годівлі тварин. Пропонується зберігати цю інформацію у вигляді бази даних, яка утворена засобами табличного процесора MS Excel. База даних міститься у кількох таблицях. Структура бази даних передбачає наявність таких таблиць: таблиця еталонної бази даних про корми; таблиця робочої бази даних; таблиця кормових добавок; таблиця бази даних про норми годівлі тварин; таблиця з інформацією про максимально допустимі норми вмісту кормів в раціоні тварин. Таблиця еталонної бази даних є захищеною від випадкових змін і служить еталоном, з якого можна при потребі копіювати інформацію в таблицю робочої бази даних. Таблицю робочої бази даних можна актуалізувати, вносячи в неї для кожного корму зміни, що одержані в результаті лабораторних аналізів вмісту в кормі поживних речовин. Система містить розрахункову таблицю, яка призначена для формування раціону годівлі тварини певної статево-вікової групи за запропонованим алгоритмом. Користувач має можливість задавати вміст у раціоні кожного виду корму, враховуючи його поживність, у відсотках від загальної поживності раціону. При цьому попередньо в розрахункову таблицю за допомогою системи макросів вводиться інформація з таблиці бази даних про норми годівлі для даної тварини та інформація про максимально допустимий вміст кожного з кормів в обчислюваному раціоні.
5
ГОРОДИСЬКИЙ, Роман, та Олександр БАСАРАБ. "АНАЛІЗ ОЦІНКИ ЗАГРОЗ ТА ВРАЗЛИВОСТЕЙ МОБІЛЬНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 276–90. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.573.
Повний текст джерелаАнотація:
В Державній прикордонній службі широко застосовуються автоматизовані робочі місця у складі Інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт». Високошвидкісні телекомунікаційні мережі забезпечують оперативний обмін інформацією між ними, що є як перевагою для користувача, так і джерелом небезпеки в аспекті вразливості, що несе за собою небезпеку для інформації, яка зберігається та передається з використанням мобільних пристроїв. В роботі проведено аналіз вразливостей сучасних мобільних пристроїв з використанням високошвидкісних мобільних мереж. Технологія мобільних пристроїв є повноцінним обчислювальним пристроєм, що підтримує більшу частину функціоналу традиційних електронно-обчислювальної машини(ЕОМ) за значно менших розмірів, що дозволяє обробляти інформацію віддалено й оперативно, скоротивши на цьому час і зусилля. Враховуючи що інформація, яка передається або зберігається при використанні мобільних автоматизованих робочих місць може містити інформацію різних рівнів конфіденціальності, а втрата може привести до негативних наслідків, проведено аналіз існуючих загроз інформаційній безпеці при використанні мобільних автоматизованих робочих місць та здійснено оцінку вразливостей та загроз інформації. Питання безпеки інформації останніми роками вивчали вітчизняні вчені такі як Платоненко А., Жованик М., Войтович О., Війтюк В. та інші. Платоненко А. у своїх дослідженнях доводить що використовуючи спеціалізоване програмно-апаратне забезпечення є можливість підвищити рівень захисту мереж від зловмисних дій, а правильне налаштування та відповідальне використання особистої техніки допоможе ефективно та безпечно використовувати можливості сучасних мобільних пристроїв. Необізнаність користувачів та адміністраторів мереж, що призводить до великої ймовірності перехоплення інформації вирішується навчанням правилам інформаційної безпеки. Ймовірність перехоплення інформації можна зменшити шляхом використання засобів захисту в повному обсязі, але проблема відсутності коректного налаштування може залишатись, через використання нестійких паролів [1]. В свою чергу Жованик М. стверджує що принципи побудови політики захис¬ту мобільних пристроїв «Bring Your Own Device» та «Mobile Device Management» (MDM) - «управлін¬ня мобільними пристроями» це прості та ефективні рішення, що стосуються питань безпеки інформаційних ресурсів в корпоративній мережі які орієнтова¬ні на специфіку управління пристроями співробіт¬ників в корпоративному середовищі та надають широкий набір можливостей по управлінню мобільними пристроя¬ми, що використовуються у корпоративній діяльнос¬ті [2].
6
Шарманова, Наталя. "Мовні кліше в медіакартині світу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (20 грудня 2019): 87–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3694.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано роль мовних кліше у структуруванні фрагментів інформаційної дійсності, концептуалізації інформації в новітньому медіадискурсі. Мову медіакомунікації осмислено в контексті глобальної клішованості, оскільки завдяки багатовекторності інформаційного простору світ втрачає національні кордони, інформація не має обмежень у часі і просторі. Констатовано, що лінгвалізація інформаційних процесів формує медіаобраз сучасної дійсності, а мовні кліше виступають в ролі конструктів медійного простору, інтерпретація подій структурує фрагменти медіакартини світу, перетворюючи інформаційні потоки на ідеологічні стереотипи.
7
Рибалка, Н. В. "Особливості застосування мнемотехніки при вивченні лексичного матеріалу на заняттях з німецької мови." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 290–97. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується мнемотехніка як надійний механізм для запам’ятовування точної інформації і навчання мови в цілому. Наукова основа цієї техніки обертається навколо нейробіології і її впливу на навчання. Дослідники виявили, що чим більше зв’язків і асоціацій можна встановити між новою інформацією та інформацією, яка існує в мозку, тим вище здатність мозку згадати цю нову інформацію. Встановлено, що пам’ять – це система, яка функціонує за певними законами і правилами. При цьому мозок запам’ятовує не самі образи, що виникають у голові, а зв’язки між декількома образа- ми. Процес генерації здійснюється відповідно до зафіксованих зв’язків за наявності певних стимулів. Залежно від стимулу, чи то місце, слово, картинка або навіть літера, існують відповідні методи мнемотехніки: лінгвістичний метод, просторовий, зоровий, або візуальний, словесний, або вербаль- ний, та метод фізичних реакцій. Сучасні дослідження пам’яті ясно показали, що мнемоніка може бути потужним інструментом у вивченні певних даних, наприклад, запам’ятовування списку конкретних об’єктів. Мнемоніка включає в себе безліч форм, які можна ефективно використовувати при вивченні різних предметів і з учнями різних здібностей.
8
Ратушна, Т. О. "Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як основному, бо він є в постійному доступі в смартфоні й значно оперативніший, ніж газети й телебачення. Водночас можливість користувачів самостійно продукувати контент і швидко поширювати його спричиняє значну інтенсифікацію комунікативних потоків і погіршення якості інформації. Соціальні мережі – це величезний сегмент комунікативного простору, який має характер саморегульованого середовища, він майже не контролюється та не піддається цензуруванню, неперевірена або спотворена інформація може активно розповсюджуватись і впливати на формування громадської думки. Тож головна складність у користуванні соціальними мережами полягає нині не в тому, щоб знайти певну інформацію чи прочитати актуальні новини, а в тому, щоб визначити, яка інформація є потрібною та правдивою, а яка – шкідливою та спотвореною.
Також соціальні мережі є одним із головних джерел поширення фейків як вигаданих і спеціально сфабрикованих повідомлень, головною метою яких є підрив репутації будь-якого соціального інституту, організації або персони. У такому контексті фейки виступають як маніпуляції, що спрямовані на зміну громадської думки в потрібному для творця чи транслятора напрямі. Якщо розглядати створення та розповсюдження фейків як цілеспрямовану діяльність із метою управління суспільними настроями, що має своєрідну логіку розгортання та містить певну послідовність етапів процедур та операцій, можна вважати, що це маніпулятивна технологія.
У статті на основі теоретичного аналізу й використання конкретних кейсів визначено маркери фейків для їх ідентифікації в інформаційно-комунікаційному просторі й окреслено можливі шляхи запобігання їх поширенню.
9
Frankov, О. "Механізми захисту персональної інформації у чаті." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (1 липня 2021): 223–29. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито механізми захисту персональної інформації у чаті. Сформовано низку проблем, які є ключовими у забезпеченні безпечного інформаційного простору для спілкування. Запропоновано формальний опис глобальних комунікацій з використанням дискретних структур. Наголошено, що захист особистої інформації є важливою проблемою у розподілених сервісах і мережевих комунікаціях, включаючи хмарні сервіси. Тому слід застосовувати спеціальні технологічні та організаційні заходи щодо захисту персональних даних. Підкреслено призначення заходів захисту, як спеціально технічних так і організаційних. Обґрунтовано той факт, що права на конфіденційність пов'язані з особистою інформацією яку, безпосередньо, можна зібрати в процесі використання мережевих засобів спілкування. Позначено, що можна збирати і фіксувати будь-яку особисту інформацію без відома користувача, і, більш того, особисті дані можуть бути передані на законних підставах будь-якій третій особі. Сформовано модель здійснення комунікацій у мережі Інтернет, яка включає дві окремі групи: учасники / особи, визначені як сукупність користувачів, що мають можливість ініціалізації віддаленого доступу через Інтернет та інформаційне середовище, з конкретними технологічними компонентами для визначення конкретної структури і призначення простору, в тому числі модуль для попередньої реєстрації та збір даних у власній базі даних. Запропоновано графічну інтерпретацію життєвого циклу обробки персональних даних з детальним описом кожної окремої позиції. Структуровано всі можливі ланки зв’язку політики захисту даних із загальною структурою політики безпеки і структурними рівнями системи захисту персональних даних. Сформовано чотири основні механізми захисту персональної інформації у чаті та запропоновано у подальшому виконати формування єдиного підходу до реалізації системи захисту персональної інформації у соціальних мережах з урахуванням міжнародного досвіду.
10
Андрієнко, Петро Павлович, та Ганна Анатоліївна Сарапін. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СУЧАСНОСТІ". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 7 (3 червня 2021): 8–23. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233210.
Повний текст джерелаАнотація:
Винахід нових технологій, переважно в галузі телекомунікацій: телефон, радіо, телебачення та супутниковий зв’язок – суттєво вплинули на дипломатію, проте не замінили саму природу здійснення дипломатичних процедур. У свою чергу, комунікація та інформація, основні стовпи дипломатії, за останні роки були принципово змінені шляхом процесу цифровізації. У сучасному житті роль і місце інформації без перебільшення можна визначити як одне з найважливіших. Людство давно усвідомило, що успіх будь-якої практичної діяльності визначається багатьма факторами, але перш за все, якістю інформаційного забезпечення. Недостатня кількість, ігнорування наявної інформації, або нездатність правильно її оцінити рано чи пізно можуть стати причиною серйозних прорахунків і помилок, які врешті-решт призведуть до глибокої поразки на дипломатичній арені. Метою статті є дослідити вплив сучасних цифрових інформаційно-комунікативних технологій на розвиток і практику здійснення дипломатичної служби держави. Методологія дослідження є комплексною і визначається специфікою предмета дослідження, його метою і завданнями, а також міждисциплінарним підходом до визначеної проблеми. У результаті зроблено висновки, що новітня комунікаційна еволюція не тільки пришвидшила потік інформації, але й розширила ментальність та способи мислення в дипломатичному співтоваристві. Дипломату постійно доводиться ретельно та безперервно аналізувати події, інформацію про які він отримує зі своїх спеціальних джерел, які, в свою чергу, можуть вплинути на процес формування не тільки його думки, але і внутрішньої / зовнішньої політики в цілому.
Дисертації з теми "Мовна інформація"
1
Кисільова, В. Ю., та Світлана Валентинівна Петрасова. "Автоматичне визначення семантично близьких колокацій англійської мови". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45275.
Повний текст джерела
2
Герасименко, А. М. "Українська мова в засобах масової інформації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8113.
Повний текст джерела
3
Жулавська, Ольга Олександрівна, Ольга Александровна Жулавская, Olha Oleksandrivna Zhulavska та С. Балаєва. "Політичний дискурс засобів масової інформації та мовна репрезентація образу держави в ньому". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20080.
Повний текст джерела
4
Заворотько, Т. М. "Мовна репрезентація концептів природи в текстах друкованих ЗМІ". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30855.
Повний текст джерелаАнотація:
Багатим джерелом для дослідження новітніх тенденцій розвитку української мови є мова засобів масової інформації. Це найбільш динамічний пласт літературної мови. Науковці зазначають, що особливу роль у мові ЗМІ відіграють концепти – лексеми, значення яких складають зміст національної мовної свідомості й формують картину світу носіїв мови. Зокрема останнім часом активно вивчаються такі ментальні явища на матеріалі журналістських текстів: концепти «влада», «Європа», «Україна» (О. Бондар і М. Цегел, Я. В. Прихода).
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30855
5
Денісова, Д. Д. "Мовне втілення концепту страх в англомовних ЗМІ". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25359.
Повний текст джерелаАнотація:
Значне місце в сучасних лінгвістичних розвідках займають дослідження лексичного вираження
концептів культури, водночас недостатньо дослідженими залишаються емоційні концепти, до яких належить
концепт СТРАХ. Базою для дослідження особливостей вербалізації концептів як правило виступає художня
література. Проте проблема їх реалізації та можливості використання в англомовних ЗМІ недостатньо
досліджена і потребує більш детального вивчення.
6
Вавіленкова, Анастасія Ігорівна, Anastasiia Vavilenkova, А. І. Вавіленкова та A. I. Vavilenkova. "Відновлення текстової інформації з формальних логіко-лінгвістичних моделей". Thesis, Чернігівський національний технологічний університет, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42548.
Повний текст джерелаАнотація:
Продемонстровано алгоритм відновлення текстової інформації на основі аналізу логіко-лінгвістичних моделей речень природної мови. Аналіз логіко-лінгвістичних моделей текстових документів представляє собою складний процес отримання інформації про структуру та зміст тексту, що розглядається, на основі виявлення закономірностей і тенденцій синтаксичної, семантичної та лексичної побудови тексту. Результатом проведення аналізу логіко-лінгвістичної моделі текстового документу є відновлений текст
7
І, Вавіленкова А. "Семантичний аналіз як необхідний етап у вилученні змісту з текстової інформації". Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2011. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18827.
Повний текст джерелаАнотація:
На етапі семантичного аналізу простежується найбільше різноманіття зв’язків. Як і в математичній логіці, рішення проблеми семантики тут неможливе без інтерпретації до програмного забезпечення. Основною проблемою при здійсненні семантичного аналізу є проблема багатозначності. Після здійснення семантичного аналізу утворюється семантичний граф речення.
8
Лащенко, Н. О. "Росіянізми в мові сучасних засобів масової інформації (на прикладі газет "Сумщина", "Молодь.UA", "Суми і сумчани")". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17072.
Повний текст джерела
9
Шестак, К. "Способи кодування інформації в заголовках газет (на матеріалах газети "День")". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49269.
Повний текст джерела
10
Євстаф’єва, Д. "Мовні помилки у програмі «На часі: ранок» ТРК «UA. Суми»". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49321.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто та проаналізовано мовлення ведучих у програмі «На часі: ранок» ТРК «UA. Суми», запропоновано варіанти поліпшення мовленнєвої ситуації в ефірі.The article discusses and analyzes leading broadcast in the program «At the time : Morning» TRC «UA. Sumy» proposed options for improving the situation of speech in the air.
Книги з теми "Мовна інформація"
1
Навчальні завдання для студентів старших курсів гуманітарних факультетів університету. Тема: Англійська мова в сучасних засобах масово інформації. Київ: Центр вільної преси, 1998.
Знайти повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Мовна інформація"
1
Базько, А. М., А. С. Базько та Володимир Миколайович Соловйов. Кореляційні властивості складних систем в катастрофічних і шокових умовах. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, квітень 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1046.
Повний текст джерелаАнотація:
Один із методів виявлення економічної інформації, присутньої в матриці кореляційних коефіцієнтів, полягає в використанні процедури фільтрації. Вона основана на оцінці субдомінантної ультраметрики, пов’язаної з метричною відстанню, яку можна отримати виходячи з матриці кореляційних коефіцієнтів. Маючи дану відстань, будують граф мінімального зв’язного дерева (МЗД) та ієрархічне дерево. Іншими словами, геометричні (через МЗД) та таксономічні (через ієрархічне дерево) аспекти кореляції, які присутні між парами акцій в портфелі акцій, можна класифікувати, використовуючи інформацію з матриці кореляційних коефіцієнтів. Надзвичайно важливо відслідкувати зміни кореляційної структури фінансово-економічних систем в умовах критичних змін, які відбуваються в період шокових, або кризових явищ. Нашою метою є дослідження структури мінімального зв’язного та ієрархічного дерев до та після вересневих подій 2001 року в Америці.
2
Афонін, Анатолій Петрович, Валентина Іванівна Марчик та Віктор Іванович Карпов. Підвищення ефективності контролю фізичної підготовки студентів. Криворізький державний педагогічний університет, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2186.
Повний текст джерелаАнотація:
Щорічне порівняння рівня фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентів сприятиме отриманню інформації, яку можна використовувати у корегуванні тих чи інших методів і засобів фізичної культури.
3
Білоконенко, Л. А. Чутки як джерело суспільної конфліктної комунікації. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1851.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подається характеристика чуток, які можуть являтися джерелом конфліктної комунікації, описуються умови появи чутки у процесі декодування інформації реципієнтом, названо мовні та позамовні фактори, які впливають на розповсюдження суспільних чуток.
4
Соловйов, В. М., та Д. М. Чабаненко. Ланцюги Маркова в прогнозуванні складних систем. ХНУ імені В. Н. Каразіна, жовтень 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1328.
Повний текст джерелаАнотація:
Очевидно, що існує причинно-наслідкова залежність наступного стану досліджуваної системи від передісторії, тобто процес є детермінованим. Обмеженість інформації про попередні стани системи ускладнює виявлення такої залежності, внаслідок чого можна побудувати тільки наближений прогноз.
5
Колоїз, Ж. В. Національно-культурний колорит українського місяцеліку (у порівнянні з білоруським та російським). МГУ имени А. А. Кулешова, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/555.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про культурно-національну специфіку номенів, що позначають емпіричний час в українській мові (у порівнянні з білоруською і російською). Семантика емпіричних номінативних одиниць інтерпретується з позицій ціннісних установок і стереотипів, властивих ментальності тієї чи іншої нації. Увага акцентується на лексемах з семою «календарний місяць року», в яких закодовано інформацію про своєрідну мовну картину світу.
6
Гостра, Катерина Вікторівна. Лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6026.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання ефективного навчання іноземної мови – одне з ключових питань сучасної лінгводидактики. Проблемним аспектом у процесі вивчення іноземної мови є розуміння та тлумачення мовних одиниць, що містять культурологічну, історико-культурну та соціально-культурну інформацію, що потребує залучення фонових знань для її розуміння, тобто прецедентних феноменів культури. Стверджуємо, що вторинна мовна особистість є сформованою у тому випадку, якщо інофон здатен розуміти, тлумачити та включати у власне мовлення прецедентні феномени культури, тому що лише тоді він стає повноправним учасником міжкультурної комунікації. У статті розроблено та схарактеризовано лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної, а саме: дотримання основних наукових лінгводидактичних засад; урахування особливостей прецедентних феноменів культури; знайомство, розуміння та залучення до мовної картини світу; формування концептуальної картини світу; формування прагматикону особистості; розробка критеріїв розуміння прецедентних феноменів культури. Виявлено, що дотримання лінгводидактичних умов формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури дозволяє зробити урок російської мови як іноземної ефективним, уможливлює активізацію процесу формування вторинної мовної особистості, сприяє забезпеченню міжпредметних зв’язків.
7
Скляр, Д. В. Формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови як умови їх ефективної реалізації. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5879.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на підгрунті вивчення науково-педагогічної та методичної літератури, держаних документів визначаються особливості формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови. Стверджується, що вчитель російської мови має бути не транслятором інформації, а організатором спрямованої на розв'язання навчальних завдань діяльності учнів. Закономірною є зміна акцентів і в учнівській діяльності – вона має бути активною, передбачати самостійну й самоосвітню роботу. Робиться висновок, що застосування різних методів навчання формує знання, вміння, тобто мовні компетенції ціннісного характеру, а також світоглядні переконання і пов’язані з набутими компетнціями дії. Важливо навчити учня сприймати світ очима митців, оцінювати місце мистецтва в контексті живопису, музики, світової літератури. Результатом роботи вчителя мови є сформоване в учня вміння застосовувати набуті під час уроків знання на практиці для подолання життєвих криз, для правильного визначення пріоритетів.
8
Гостра, Катерина Вікторівна. Критерії відбору прецедентних феноменів культури для навчання іноземної мови. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6025.
Повний текст джерелаАнотація:
Володіння іноземною мовою не означає, що людина має певний словниковий запас і володіє граматичним мінімумом, бо цього замало, щоб вона стала повноцінним учасником міжкультурної комунікації. Той, хто вивчає іноземну мову, може стати активним і повноправним учасником міжкультурного діалогу за умови сформованості в нього вторинної мовної особистості. Розвиток такої особистості забезпечується оволодінням прецедентними феноменами культури, які містять національну, соціокультурну, історичну інформацію, та є показником її сформованості. У статті запропоновано систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури для уроків іноземної мови. Схарактеризовано прецедентні феномени культури як засіб формування вторинної мовної особистості. З’ясовано, що вторинна мовна особистість – це комунікативно-активний суб'єкт, який легко включається в міжкультурну комунікацію та здатен правильно продукувати мовленнєву поведінку в певній ситуації міжкультурного спілкування. Прецедентні феномени культури, які є когнітивними структурами, сформованими в пізнавальній базі носіїв мови на основі їхнього соціокультурного та національно-історичного досвіду, сприяють формуванню іншомовної картини світу, набуттю навичок міжкультурного спілкування. Визначено, що критерії відбору прецедентного феномену культури – це властивості, що дозволяють включити його до змісту уроку як дидактичний матеріал. Виділено систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури, яка складається із основних (інформативність, номінативність, прагматичність, уживаність) і факультативних (програмність, міжкультурна зв'язаність) критеріїв. Виявлено, що включення прецедентних феноменів культури як дидактичного матеріалу до змісту уроків іноземної мови дозволяє зробити його ефективнішим, забезпечує актуалізацію міжпредметних зв'язків, сприяє формуванню вторинної мовної особистості та міжкультурної компетентності.
9
Козаченко, Надія Павлівна. Dynamic turn in epistemic logic. КНУ имени Тараса Шевченко, May 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1653.
Повний текст джерелаАнотація:
Популяризація спеціалізованих наукових знань необхідна і для цього можна вказати мінімум 2 причини. Перша: популярний і доступний виклад наукових здобутків виконує агітаційну та профорієнтаційну роль, заохочуючи молодь займатися дослідженнями в певних областях знань. Друга: науково-популярний спосіб представлення знайомить з загальними способами наукового дослідженнями, принципами побудови наукового знання, методами його отримання, обґрунтування, систематизації та використання. За словами Й. Ван Бентема, логіку варто було б розуміти не як останню інстанцію, якій належить заключне слово в будь-якій дослідницькій справі, а як засіб підвищення якості наших уявлень про інформацію, обчислення і мислення, і як певний вимір в процесі аналізу і конструювання. Треба зважати на здатність логіки породжувати нові раціональні практики з новими правилами і навіть, можливо, новими типами суб'єктів. Логічне програмування, процедури аргументації, логічні ігри і багато інших нових феноменів явно показують, що діяльнісний вимір логіки є життєздатним і продуктивним модусом буття самої логіки. Таким чином, завдання цієї лекції — представити сучасний напрямок епістемічної логіки як механізм аналізу, який зокрема може бути використаний неспеціалістами (не логіками) у своїй професійній дільності та більш того у повсякденному спілкуванні.
10
Гарлицька, Т. С. Комунікативний підхід як спосіб формування творчих здібностей майбутніх учителів англійської мови. Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3921.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.