Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мова програмуваня.
Статті в журналах з теми "Мова програмуваня"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мова програмуваня".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лазебна, Н. В. "АНГЛІЙСЬКОМОВНІ ТА СЕМІОТИЧНІ КОНСТИТУЕНТИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 111–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток обчислювальної техніки супроводжується створенням нових і вдосконаленням наявних способів і засобів спілкування «людина – машина», а саме мов програмування (МП). Під мовами програмування розуміють правила подання даних і запису алгоритмів їх оброблення, які автоматично виконуються «машиною». У більш абстрактному вигляді мови програмування є засобом створення програмних моделей об’єктів і явищ зовнішнього світу. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації. Розуміння такої мови передбачає знання та переосмислення вже наявної інформації в тій чи іншій галузі. Здебільшого, будучи прописаними кодами за допомогою засобів англійської мови, інтерфейси мов програмування дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Саме мова програмування та спеціальні коди потребують удосконалення з погляду лінгвістики. Однак вербальне оформлення кодів відбувається за допомогою засобів англійської мови, але їхній лінгвальний базис зазвичай залишається поза увагою. Управління програмами також потребує простішого інтерфейсу. Лінгвістам варто звернути увагу на вербалізацію коду програми засобами англійської мови, її опису для скорішого інтегрування у глобальний дигітальний соціопростір. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації з погляду інформатики та лінгвістики. Спираючись на знання про інтелектуальні фонди, методи, культуру й універсальність англійської мови, на якій будується мова програмування, інтерфейси комп’ютерних програм дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Мова програмування як інтегративний елемент лінгвосеміотичного базису англійськомовного дигітального дискурсу потребує динамічного та мультимодального аналізу. Концептосфера й система знаків англійськомовного дигітального дискурсу (АДД) актуалізує смисловий зміст, закладений у комунікації «людина – машина» у вербальній і невербальній формах. Дотепер створені десятки різних мов програмування, від найпримітивніших до близьких до природної мови людини. Мови програмування є інструментом програміста для створення програм, однак людині зручніше описувати модельований об’єкт у термінах предметної області засобами природної англійської мови, виводити вербальний код мови програмування на перше місце.
2
Сирота, Олена Петрівна. "Аналіз нових перспектив технологій Java Enterprise для корпоративних застосувань з появою Polyglot JVM". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 90–99. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30686.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу архітектур серверних платформ для корпоративних застосувань на мові програмування Java з використанням технологій Java EE, Spring, Akka та актуальності використання цих архітектур при зміні мови програмування. Декілька останніх років популярним є питання, яка мова замінить Java. Цінність використання Java для корпоративних застосувань складається не в самій мові, а у створених архітектурах та існуючому стеку технологій, які ефективно вирішують задачу розробки високонавантажених корпоративних систем.Розглянуто еволюцію серверних платформ для корпоративних застосувань від CORBA до Java EE/Spring/AKKA, виділені основні складові цих платформ. Проаналізовано як за допомогою Polyglot JVM можливо зберегти ці архітектури та технології в секторі корпоративних застосувань та при цьому додати іновації, пов’язані з появою нових мов програмування.
3
Петрович, Роман Йосипович, Ольга Володимирівна Тумашова та Ірина Сергіївна Костенко. "Особливості методики викладання мови програмування Сі для студентів технічних спеціальностей". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 87. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.97.
Повний текст джерелаАнотація:
Широке застосування обчислювальної техніки вимагає від спеціалістів різних спеціальностей знайомства хоча б з основами програмування. Щоб ефективно працювати у своїй галузі, сучасний спеціаліст повинен вміти не тільки користуватись наявним програмним забезпеченням, а й розробляти своє програмне забезпечення для розв’язування нескладних поточних задач. Для цього можуть знадобитися прості в користуванні засоби розробки програмного забезпечення, як, наприклад, мова програмування Сі – одна з найпопулярніших мов структурного програмування, що використовується як для розробки сучасних системних програмних засобів, так і прикладних програмних продуктів. Мова програмування Сі і сьогодні є засобом розробки прикладних програм. Для мови Сі існують інструментальні середовища розробки, зокрема для операційної системи Linux, які можна використовувати безоплатно.Вивчення мови Сі може слугувати гарним стартом для вивчення основ програмування: вироблення алгоритмічного мислення та набування навичок створення простих програм. Ґрунтовне засвоєння мови Сі може стати першим кроком до програмування мовами C++, С# та Java.У міру розповсюдження комп’ютерної техніки вся сукупність людей, що взаємодіє з нею все більш чітко поділяється на дві великі групи:1) системні і прикладні програмісти, що розробляють системне програмне забезпечення і пакети прикладних програм для розв’язування великих класів завдань із різних галузей; 2) широке коло користувачів.Відповідно і методика викладання мови програмування Сі для студентів має свої особливості. Тому необхідно розвинути у студентів навичок формування послідовності дій, необхідних для досягнення потрібного результату за допомогою фіксованого набору засобів, які пропонує мова програмування Сі і навчити їх створювати програми для розв’язування інженерно-технічних задач, що і намагалися автори висвітити в посібнику [1], який уявляє собою конспект лекцій з курсу “Мови програмування” (зокрема, програмування мовою Сі) для студентів технічних спеціальностей.
4
Кобильник, Тарас, Уляна Когут та Володимир Жидик. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ І ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ У СТАРШИХ КЛАСАХ". Physical and Mathematical Education 31, № 5 (18 листопада 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-006.
Повний текст джерелаАнотація:
Основи алгоритмізації і програмування є однією з основних змістових ліній курсу інформатики у школі. У статті досліджено проблеми вивчення елементів основ алгоритмізації та програмування в шкільному курсі інформатики у 10-11 класах. Формулювання проблеми. Важливою педагогічною проблемою є формування і розвиток алгоритмічних навичок учнів. Проблеми вдосконалення методичної системи навчання інформатики в загальній середній школі потребують подальшого дослідження з метою пошуку більш ефективних форм, методів і засобів навчання. Необхідно забезпечити формування в учнів компетентностей, необхідних для свідомого вибору майбутнього профілю навчання. Учні повинні розуміти зв’язок між теоретичною і прикладною інформатикою, знати способи застосування інформаційних технологій для розв’язування різноманітних задач. А також визначено переваги мови Python у навчанні інформатики та особливості їх педагогічного застосування у навчанні основ алгоритмізації та програмування. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, аналіз вітчизняного досвіду вивчення елементів програмування в шкільному курсі інформатики; узагальнення та обґрунтування теоретичних засад використання мови програмування Python в шкільному курсі інформатики. Результати. Розглянуто основні характеристики мови програмування Python та наведено можливості її використання у процесі навчання основ алгоритмізації в шкільному курсі інформатики. Вивчення основ алгоритмізації та програмування є одним із засобів формування операційного стилю мислення. Знання даної змістової лінії передбачає здатність формалізувати задачу, визначити у ній зв’язки між частинам, обирати якнайкращий алгоритм розв’язування завдання, вміння правильно інтерпретувати та аналізувати отримані результати. Висновки. Мова Python – одна з найпопулярніших мов програмування. Вона знаходить своє застосування у різних галузях. Відповідно ринок праці потребує фахівців, які могли створювати програмні продукти мовою Python. Заклади загальної середньої освіти не залишилися осторонь цього процесу. Автори шкільних підручників починають включати мову Python до їх змісту. Таким чином, виникає потреба у розробці навчально-методичних матеріалів з вивчення елементів алгоритмізації і програмування мовою Python. Методологічне значення цього розділу шкільного курсу інформатики полягає у розкритті важливості алгоритмів.
5
Khokh, V. D. "РОЗРОБКА СКРИПТОВОЇ МОВИ ЗАПИСУ ПРАВИЛ В ЕКСПЕРТНІЙ СИСТЕМІ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 152–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.152.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення у статті є процес розробки експертних систем із використанням апарату нечіткої логіки та продукційною базою знань. Метою є розробка скриптової мови для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова, повинна реалізувати мінімальні можливості для опису правил, а саме: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, – що дозволило би більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Завдання: дослідити існуючі, поширені скриптові мови, що використовуються для запису правил у базі знань експертної системи, здійснити аналіз існуючих методів їх застосування; розробити власну мову опису правил – мову логічного програмування, інтерпретовану, інтегровану в механізми роботи експертної системи, однак таку, яку можливо виділити в самостійну. Отримані такі результати: Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, що дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Визначено напрямки подальших досліджень та роботи по вдосконаленню та розширенню області застосування розробленої скриптової мови. Висновки. Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. На даний момент розроблена скриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен. Це дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Планується реалізувати підтримку конструкцій, що дозволить використовувати скриптову мову окремо від експертної системи.
6
Shutka, P., та A. Filonenko. "ОГЛЯД ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ПАРАЛЕЛЬНОГО АНАЛІЗУ СТАТИЧНИХ ГРАФІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 126–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.126.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є проблемно-орієнтовані мови програмування для паралельного аналізу статичних графів. Метою даної статті є огляд підходів до реалізації проблемно-орієнтованих мов програмування на прикладі Green-Marl, OptiGraph, Elixir і Falcon, призначених для аналізу статичних графів. Завдання: показати ефективність використання предметно-орієнтованих мов програмування в аналізі статичних графів, якими можуть оперувати не тільки спеціалісти в області програмування, а й фахівці розробки математичних моделей і алгоритмів аналізу даних, зокрема із застосуванням теорії графів; розглянути існуючі DSL для аналізу статичних графів із застосуванням паралельних і розподілених обчислень; відзначити існуючі предметно-орієнтовані мови для побудови алгоритмів обходів графа; порівняти DSL з точки зору виразності паралелізму і застосовності для генерації високоефективних паралельних програм для суперкомп'ютерів і кластерних систем у вигляді зведеної таблиці з основними властивостями мов і їх компіляторів. Використовуваним методом є: проведення порівняльного аналізу предметно-орієнтованих мов програмування. Отримані такі результати: виявлено рівень ефективності використання предметно-орієнтованих мов програмування в аналізі статичних графів; розглянуто існуючі DSL; проведено порівняльний аналіз DSL. Висновки. В статті були розглянуті чотири проблемно-орієнтованих мови програмування, призначених для розробки і реалізації алгоритмів аналізу статичних графів.
7
Сіциліцин, Ю. О. "ПРОЄКТУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПАРАЛЕЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 116–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлений підхід до навчання студентів паралельного програмування засобами візуального навчального середовища для розробки паралельних програм. Автор висвітлює проблеми, які виникають у навчанні студентів паралельного програмування на лабораторних роботах. Натепер у закладах вищої освіти не починають викладати паралельне програмування, поки студент не розвине знання з послідовного програмування. Така практика приводить до того, що у розробці паралельних програм студенти спочатку пишуть послідовну програму. Автор доводить, що розробка студентами паралельних програм на лабораторних роботах з паралельного програмування потребує досить великого рівня володіння мовою програмування та прийомами роботи з даними. Це пов’язане з використанням динамічних масивів мови програмування С++ та бібліотеки паралельного та розподіленого програмування MPI. Для переходу до розробки паралельного коду спочатку студенту потрібно розробити частину програми, пов’язану з оголошенням змінних і масивів та опису роботи з динамічними масивами. Також розробка паралельних алгоритмів ускладняється тим, що студенти вже встигли виробити у себе навички створення послідовних алгоритмів, а ці навички заважають розробці паралельних алгоритмів. Для вирішення проблеми автор пропонує розробити навчальне візуальне середовище. Для цього автор формулює основні вимоги до проєктування візуального середовища та розробляє формальну мову, яка буде використовуватися паралельним середовищем. Ця мова допоможе спростити етап розробки програми, пов’язаний з підготовкою даних до паралельної обробки, та зосередитися саме на паралельній обробці. У висновках автор стверджує, що навчальне візуальне середовище допоможе студентам розробити паралельний код та візуально відстежити його виконання, що своєю чергою допоможе студентам ефективніше засвоїти паралельне програмування.
8
Riezina, Olga V. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ СТВОРЕННЮ ЦИФРОВИХ ЧАСТОТНИХ СЛОВНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 214–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2498.
Повний текст джерелаАнотація:
Частотні словники створюються для виявлення найбільш використовуваних слів у природній мові, мові письменника, певному творі тощо. Цими словниками послуговуються при вивченні іноземних мов; розробці інших видів словників; проектуванні мовних експериментів; проведенні досліджень у галузях лексичної семантики, психолінгвістики, морфології та інших; створенні прикладних програм, орієнтованих на опрацювання природної мови. Інформаційно-комунікаційні технології, доступ до величезних електронних лінгвістичних корпусів, національних баз даних слів, заснованих на субтитрах телевізійних програм та фільмів, значно прискорили дослідження в галузі статистичного опрацювання текстів. Зважаючи на те, що частотні словники широко використовуються в різних сферах діяльності, а їх побудова передбачає розв’язання широкого кола лінгвістичних задач, доцільно розглянути технологію створення таких словників у процесі підготовки фахівців з прикладної лінгвістики та комп’ютерних наук, учителів інформатики. У статті розглядається методика навчання студентів створенню частотних словників. Запропоновано алгоритм побудови частотного словника. Аналізуються особливості реалізації кожного кроку алгоритму з використанням мови Python, яка є популярною мовою програмування з відкритим кодом та великими бібліотеками. Автор наводить програмні коди та обґрунтовує використання відповідних модулів, методів опрацювання рядків, функцій, констант, структур даних, регулярних виразів. Запропонована методика спрямована на: 1) підвищення мотивації студентів до навчання та 2) розкриття практичної значущості засвоєних ними методів та прийомів програмування. Автор вважає, що підхід, представлений у цій статті, може бути корисним викладачам дисциплін інформатичного циклу.
9
БОЙКО, Віктор, Микола ВАСИЛЕНКО, Валерій РАЧУК та Валерія СЛАТВІНСЬКА. "НОВЕ (ДРУГЕ) НАРОДЖЕННЯ МОВИ «ПРОЛОГ» (PROLOG) В КОНТЕКСТІ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 16–22. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Штучний інтелект і машинне навчання мають вагому частку в сучасних інформаційних технологіях і надають широкий набір інструментів: від експертних систем до нейромереж. Їх реалізація потребує специфічного середовища та відповідного програмного забезпечення. Однією із мов програмування для цього підходить мова «Пролог». В той же час існують серйозні ризики щодо помилок при використання цього забезпечення. Обговорено диференціацію завдань з управління у таких складних соціальнота організаційно-технічних системах як штучний інтелект. В статті надано всебічний аналіз і осмислення значення мови «Пролог» в системі підтримки рішень (DSS) та проведено встановлення його місця в цій агломерації. В зв’язку з цим обґрунтовано необхідність створення DSS нового покоління. В контексті поставленої мети показано перспективність використання DSS для прийняття стратегічних рішень в дедуктивному навчанні в порівнянні з індуктивним. Доведено, що саме такою стратегічною технологією стає DSS. Воно використовує дедуктивне навчання, яке при використанні мови «Пролог» в процесі формування систем штучного інтелекту створює максимальну прозорість і надає обґрунтованість при прийнятті рішень. Акцентовано увагу на тому, чому мова «Пролог» має стати перспективною мовою систем AI/ML. Пропонується також концепція гібридної DSS, що поєднує в собі переваги обох систем. Така система дозволяє приймати рішення на різних рівнях, отримуючи вигоди від систем з індуктивним навчанням на тактичному рівні та дедуктивних систем на стратегічному рівні прийняття рішень.
10
Семеріков, Сергій Олексійович, та Олександр Павлович Поліщук. "Методика спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 174–200. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.786.
Повний текст джерелаАнотація:
Цілі дослідження: розробити методику спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу lex та yacc у процесі навчання теорії програмування на основі функціональної парадигми.
Завдання дослідження: визначити місце і роль синтаксичного аналізу у формуванні професійних інформатичних компетентностей майбутніх учителів інформатики; визначити засоби автоматизації розробки компіляторів у навчанні теорії програмування; розробити основні компоненти методики спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики.
Об’єкт дослідження: навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики.
Предмет дослідження: використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики.
Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій, самоаналіз досвіду роботи, проектування методики.
Результати дослідження. Визначено місце і роль синтаксичного аналізу у формуванні професійних інформатичних компетентностей майбутніх учителів інформатики. Виокремлені засоби автоматизації лексичного (lex) та синтаксичного (yacc) аналізу, інваріантні до використовуваної мови програмування. Показано доцільність використання мов функціонального програмування Scheme та SML для навчання методів розробки компіляторів у курсі теорії програмування. На прикладі діалекту MosML проілюстровано основні компоненти методики спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики.
Основні висновки і рекомендації:
1) розглянутий приклад розширеного калькулятора може бути доопрацьований шляхом зміни граматики, зокрема – для уведення умовних та циклічних конструкцій;
2) запропонована схема може бути застосована для реалізації інтерпретатора будь-якої формальної мови з довільним способом типізації – доцільними навчальними прикладами будуть підмножини процедурних мов Basic та C й функціональних Scheme та SML: за умови додавання фази генерації машинного коду це надає можливість продемонструвати повний цикл розробки компілятора мови програмування.
11
Садовий, Микола Ілліч, Ольга Василівна Рєзіна та Олена Михайлівна Трифонова. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ФІЗИКИ І ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 188–206. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3740.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі використання наукової графіки під час навчання фізики і технічних дисциплін в умовах цифровізації освітнього процесу в закладах вищої освіти. Здійснений аналіз літератури, нормативних документів із проблеми цифровізації українського суспільства та європейських тенденцій цифровізації дав змогу акцентувати увагу на необхідності модернізації підходів і засобів навчання в нових умовах. Наголошено на потребі розмежування наукової та презентаційної наочності, що в ХХІ столітті стало потребою часу. Презентаційна наочність виконує функції безпосереднього унаочнення явищ і процесів, але її можливості обмежені. Ширші перспективи має наукова наочність, яка забезпечує реалізацію дослідницької та інформаційно-цифрової компетентностей під час навчання фізики та технічних дисциплін. У статті обґрунтовано використання наукової графіки в освітньому процесі з фізики і технічних дисциплін. Окреслено переваги мови програмування Python як засобу створення наукової графіки. Мова Python є популярною серед наукового співтовариства завдяки своїй зрозумілості та лаконічності, що забезпечує перевагу для так званого лабораторного програмування, яке здійснює дослідник, а не професійний програміст. Ця мова підтримується всіма провідними операційними системами безкоштовна, має простий синтаксис, що полегшує її вивчення та читання програм. У статті розглянуто декілька задач, які ми вважаємо за доцільне запропонувати студентам для здійснення комп’ютерного моделювання з використанням мови програмування Python та її модулів NumPy і Matplotlib. Наведено детальний хід їхнього розв’язку та фрагменти програмних кодів. Наголошено на можливостях зміни одного або декількох параметрів, що покращує не лише навички програмування, а й розуміння фізико-технічного змісту розв’язку поставленої задачі. Упровадження розробленої методики показало свою ефективність під час занять з фізики і технічних дисциплін, що підтверджено позитивною динамікою якості знань студентів.
12
Ків, Арнольд, Олександр Мерзликін, Євгеній Модло, Павло Нечипуренко та Ірина Тополова. "Огляд програмного забезпечення для комп'ютерного моделювання у профільному навчанні фізики". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 153–65. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3782.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається можливості використання спеціалізованих програм (віртуальні лабораторії та тренажери, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) та загального (мови програмування та бібліотеки, таблиці, CAS) у шкільних дослідженнях.
Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування й бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, яких неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). Також віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть виконати експеримент у реальних лабораторіях. Наприклад, це зручно для дистанційного навчання.
Використання мов програмування та бібліотек у навчальних фізичних дослідженнях вимагає як дослідницьких компетенцій студентів, так і компетенцій програмування. Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати. Однак мови програмування та бібліотеки можуть стати потужним інструментом формування й розвитку дослідницьких компетентностей студентів з фізики у позакласній навчальній діяльності.
Впровадження електронної таблиці та CAS у шкільних фізичних дослідженнях є найпростішим і має свої переваги.
13
Струтинська, О. В., та М. А. Умрик. "Деякі аспекти навчання мов та технологій програмування систем штучного інтелекту майбутніх магістрів інформатики". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 92–100. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються деякі аспекти навчання мов та технологій програмування майбутніх магістрів інформатики у процесі навчання основ штучного інтелекту. Обґрунтовується можливість впровадження в навчання основи штучного інтелекту модуля „Мови та технології програмування систем штучного інтелекту”, призначеного для підготовки майбутніх магістрів інформатики. Навчання курсу повинне сприяти засвоєнню студентами базових знань, що стосуються основ функціонування систем штучного інтелекту, формування відповідних умінь застосування таких систем для розв’язування прикладних задач та оволодіння навичками використання засобів проектування та розробки цих систем. В статті розглянуто можливі шляхи формування у студентів практичних навичок та умінь програмування мовою логічного програмування Prolog в он-лайн середовищі SWI Prolog.
14
Іваненко, A., та O. Марченко. "Cпосіб трансляції конкатенації рядкових виразів мови TypeScript у проміжну мову CIL платформи .NET." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (30 березня 2021): 137–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано спосіб, який надає можливість генерації ефективніших інструкцій CIL для конкатенації рядкових виразів мови програмування TypeScript. Запропонований спосіб базується на виклику потрібного варіанту перевантаження вбудованої у платформу .NET функції в залежності від кількості операндів конкатенації. Результатом роботи способу є згенерований код, який показує кращу швидкодію, ніж код, створений існуючим аналогом.
15
Tochilin, Sergei. "КОМПЛЕКС ВІРТУАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ІЗ МЕХАНІКИ ТА МОЛЕКУЛЯРНОЇ ФІЗИКИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 160–63. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-160-163.
Повний текст джерелаАнотація:
При переході на дистанційну форму навчання, який обумовлений пандемією COVID-19, актуальною задачею є перенос лабораторних робіт (ЛР) по природничо-науковим дисциплінам на комп'ютери студентів у вигляді програм, що імітують їх роботу. У даній роботі, яка носить науково-методичний характер, показано, що для імітації ЛР по природничо-науковим дисциплінам (зокрема, з фізики), доцільно використовувати кросплатформні комплекси з пакетів віртуальних лабораторних робіт, які розроблені за допомогою мов програмування Java і JavaScript, а також мови розмітки HTML5, та забезпечують виконання віртуальних ЛР при різній конфігурації програмного забезпечення компьютера користувача.
16
Umryk, Mariia A., та Yurii P. Biliai. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СУЧАСНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 41, № 3 (5 червня 2014): 218–31. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1062.
Повний текст джерелаАнотація:
У даному дослідженні розглянуто використання дистанційних технологій навчання в процесі організації науково-дослідного завдання із сучасних мов програмування. У статті наведено приклад навчального проекту із сучасних мов програмування. Аргументовано необхідність використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій ХХІ століття, зокрема дистанційних, у процесі вивчення сучасних мов програмування. Це дозволить сформувати студентами навичок, які вкрай необхідні в процесі програмування (це навички самоорганізації і самодисципліни, комунікації, навички роботи в команді тощо). Виокремлено структурні одиниці навчального проекту відповідно до використання технологій дистанційного навчання. Описано загальні характеристики і методику використання відповідних сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
17
Дмитренко, Т. "Методика обробки аудіо-сигналів за допомогою алгоритмів на базі мови програмування Python." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 152–58. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз можливості застосування інтерпретовано об'єктно‑орієнтованої мови програмування при обробці масивів аудіоданих як цифрового способу представлення звукових сигналів. Продемонстровано принцип використання з зазначеною метою мови програмування високого рівня зі строгою динамічною типізацією Python. Визначено особливості застосування у даній галузі таких модулів (python‑бібліотек)як: NumPy, SciPy та Matplotlib. Наведено методи обробки та модифікації масивів аудіоданих з метою їх подальшого застосування у мультимедійних комп’ютерних мережах. Побудовано математичну модель обробки аудіо-даних, ефективність якої перевірено на базі відповідних програмнихалгоритмів. Показано можливість вирішення актуальних задач та дослідження теоретичних аспектів проблему області обробки аудіо-даних шляхом використання інтерпретовано об'єктно‑орієнтованої мови програмування і спеціалізованих бібліотек з відкритим кодом.
18
Мінтій, Ірина Сергіївна. "Функціональний підхід у формуванні мислительних операцій". New computer technology 10 (16 червня 2016): 160–62. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v10i1.536.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються особливості формування мислительних операцій з використанням функціональних мов програмування на прикладі знаходження сум математичних послідовностей. Проаналізовано переваги використання функціональних мов програмування для формування мислительних операцій.
19
Khomytska, I. Yu, V. M. Теslyuk та V. V. Beregovskyi. "Метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 140–43. http://dx.doi.org/10.15421/40290627.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено метод комплексного аналізу диференціації фоностатистичних структур стилів англійської мови. Метод ґрунтується на поєднанні двох статистичних критеріїв перевірки гіпотези на однорідність вибірки: критерію Стьюдента і критерію Колмогорова-Смірнова. Поєднання даних критеріїв забезпечує підвищення ефективності диференціації стилів. На основі розробленого методу, побудовано статистичну модель визначення ступеня дії чинника авторської манери викладу. Модель дає змогу підвищити ефективність стильової та авторської атрибуцій тексту. Розроблені метод і модель програмно реалізовано мовою програмування Java. POST запити двох типiв: /process i /process/transcription. розроблено у програмi. За відсутності транскрипційного варіанта досліджуваного тексту, використовується перший запит, другий – за його наявності. Скоротити час роботи програми дає змогу другий запит. Вбудовану базу даних H2 написано мовою програмування Java. База даних H2 є відкритою, кросплатформною. Вона підтримує мову SQL, має добру інтеграцію із використовуваним фреймворком Spring Boot i не потребує додаткових інсталяцій. У структурі даних HashMap зберігається відповідь із сайту транскрипцiйного перекладу. Структура побудована на принципі ключ-значення i дає змогу уникати дублікатів. Якщо опрацьовується велика кількість даних, то зменшується кількість запитів у мережі Інтернет, що забезпечує незалежність і автономність програми. Малі затрати часу є характерними для роботи програми.
20
СТАРОСТЕНКО, Тетяна. "НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА КУЛЬТУРА ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ІНСТРУКТУВАННЯ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 183–89. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання міжкультурної комунікації у класі із використанням англійської мови як засобу інструктування. Були простежені культурні виміри як вагомі компоненти природного програмування, що визначають можливі моделі поведінки учнів із різного культурного середовища у класі із використанням англійської мови як засобу інструктування. Доведено, що такі параметри культури, як субординаційна дистанція, індивідуалізм – колективізм, маскулінність – фемінність, прийняття – неприйняття невизначеності, прагматизм, стриманість (дистанція, контроль), зумовлюють тип стилю спілкування як у академічній, так і в позаакадемічній соціальній спільноті. Наголошується, що гендерне домінування як вирішальний культурний аспект зумовлює соціальну ситуацію та виділяє певні поведінкові моделі, які необхідно враховувати при застосуванні англійської мови як механізму інструктування в різних ґендерно-домінантних спільнотах. Дослідження базується на культурних класифікаціях, запропонованих Едвардом Т. Холлом, Гертом Хофстедом, Річардом Д. Льюїсом. Наголошується, що взаємодія вчителя та учня, розподіл завдань і визначення способів взаємодії в класі повинні спиратися на культурні типи з врахуванням параметрів культурних вимірів. У мультикультурному класі має домінувати «чутлива мова», а також застосовуватися «міжкультурні мости». Виокремлено адекватні стратегії взаємодії відповідно до моделей поведінки та стилю спілкування в полікультурному середовищі. Доводиться, що ефективний міжкультурний фасилітатор повинен уміти: чітко спілкуватися з мовцями з різного лінгвокультурного середовища; сприяти кооперації у мультикультурних групах; демонструвати гнучкість щодо «зсуву кодів» від одного стилю спілкування до іншого; вміти перефразовувати непрямі твердження для лініарних і прямих членів групи; розпізнавати культурні фактори ризику для стажерів; генерувати множинні фрейми для інтерпретації міжкультурних ситуацій.
21
Стяглик, Н. І. "РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЗАСОБАМИ ОНЛАЙН ОЛІМПІАДИ «ПРОГРАМУВАННЯ ТА АНГЛІЙСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 162–69. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено досвід з організації та проведення он-лайн олімпіади з програмування та англійської мови за професійним спрямуванням серед студентів напряму підготовки 121 «Інженерія програмного забезпечення», галузі знань 12 «Інформаційні технології» закладів фахової передвищої освіти. Метою проведеної роботи було розглянути можливі шляхи підвищення навчальної мотивації та якості навчання студентів в процесі застосування інтегрованого (дуального) навчання. Саме дуальне навчання сприяє реалізації компетентісного підходу до здійснення освітнього процесу, забезпечуючи розвиток предметних, соціальних та комунікаційних компетентностей. Викладачами профільних дисциплін протягом кількох років здійснюється робота з підготовки та впровадження в навчальний процес різноманітних форм поєднання викладання англійської мови за професійним спрямуванням та мов програмування, що є нерозривним принципом підготовки висококваліфікованих фахівців галузі знань «Інформаційні технології», зокрема, фахівців з розробки програмного забезпечення. У статті описано основні етапи організації та проведення олімпіади. Розглядаються варіанти організації змагань з використанням різних технологій, засобів та webорієнтованих навчальних середовищ. У роботі надаються рекомендації щодо організації та проведення змагань з урахуванням того факту, що проведення фахових олімпіад надає змогу підвести підсумки роботи з викладання фахових дисципліни. Залучення студентів до участі у змаганнях різного рівня сприяє виконанню мети і головного завдання навчального закладу і кожного викладача – підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців. Підготовку студентів до фахових олімпіад бажано здійснювати, спираючись на досвід студента та використовуючи міжпредметні зв’язки з дисциплінами природничо-математичного циклу, що надає змогу студентам отримати не тільки глибокі теоретичні знання, але й практичний досвід, що загалом сприяє самоствердженню студентів та підвищенню науково-практичного потенціалу студентства.
22
Клейменов, Р. С., та Тетяна Анатоліївна Ліхоузова. "ПРОБЛЕМИ КЕШУВАННЯ ДАНИХ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ JAVA". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 31 (29 грудня 2017): 26–30. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.31.2017.128055.
Повний текст джерела
23
Бляхер, Диана, та Игорь Юрченко. "ИССЛЕДОВАНИЯ ЗАДАЧ ДИСКРЕТНОЙ ОПТИМИЗАЦИИ НА КОМПЬЮТЕРЕ". Научный взгляд в будущее, № 15-01 (10 грудня 2018): 82–88. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-15-01-005.
Повний текст джерела
24
Кукол, A., М. Хомяк та Т. Гришанович. "Розробка ігрової програми «Судоку» за допомогою середовища програмування PyСharm". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (30 березня 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено засоби розробки програмного забезпечення для створення гри «Судоку». Проаналізовано існуючі алгоритми та програмні засоби гри «Судоку» та запропоновано власний аналог гри, яка розроблена на мові програмування Python в середовищі PyCharm
25
Reva, Nataliia. "Когнітивізація логіки або чому саме сьогодні логіка потребує підтримки когнітивістики: історико-методологічний аналіз". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (28 жовтня 2020): 171–86. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Швидкий технологічний прогрес спричинив зрушення інтересів науковців з усього світу в бік когнітивної науки та інформатики, що, безперечно, вплинуло на формування нового типу мислення. Логіка, як наука про специфічний логічний тип людського мислення, не може залишитися осторонь. У статі проаналізовано методологічні засади когнітивістики та дуальність самої науки логіки, які відкривають перспективи їх співпраці. Для цього автор робить історико-методологічний розгляд обох дисциплін. Доводиться, що, з одного боку, формальна логіка багато вкладає в розвиток штучних формалізованих мов, які активно застосовуються для програмування Штучного Інтелекту, а з іншого – неформальна логіка, як і когнітивістика, займається вивченням природньої мови, що дає їй можливість наблизитися до реального людського мислення. Показано, в який спосіб логіка, застосувавши для вивчення реального процесу мислення людей методологічну базу когнітивістики, може розширити межі своїх досліджень з теоретичного поля до практично-експериментального.
26
Волкова, А. Ю., О. В. Харахаш, О. Ю. Сакалюк та О. О. Козуб. "Розробка електроного дайджесту наукових доробків". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 12–17. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1698.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою проекту було створення програмного забезпечення, а саме веб-платформи, який надає можливість впорядкувати, нормалізувати та спростити пошук наукового доробку, що міститься серед періодичних наукових видань. Для досягнення поставленої мети, в розробці програмного продукту, було сформовано наступні задачі: проаналізувати основні проблеми предметної області; проаналізувати існуючі аналогів; обрати засоби реалізації програмного продукту; розробити програмний продукт. Об’єктом дослідження виступив онлайн-сервіс, що впорядковує та спрощує пошук серед наукових публікацій. На даний момент, існує декілька аналогів, але головною відмінністю поміж ними є те, що дані програмні продукти не містять перелік наукових видань Одеської національної академії харчових технологій. Для розробки серверної частини електронного дайджесту був обраний фреймоврк Spring та мова програмування Kotlin. Була розроблена реляційна база даних у вільній об’єктно-реляційній СУБД PostgreSQL. Середовищами розробки були обрані IntelliJ IDEA та DataGrip. Для розробки клієнтської частини електронного дайджесту було використано середовище розробки PHPStorm з інтелектуальним редактором, який підтримує передові технології розробки та включає в себе підтримку баз даних, також володіє повним набором інструментів для розробки Інтернет ресурсу. Інтерфейс дайджесту було побудовано за допомогою HTML5/CSS3, для побудови інтерактивного та функціонального додатку було використано мову JavaScript, а також фреймворк Bootstrap для поліпшення розробки.
27
Lazebna, Nataliia. "ENGLISH-LANGUAGE BASIS OF PYTHON PROGRAMMING LANGUAGE." Research Bulletin Series Philological Sciences 1, no. 193 (April 2021): 371–76. http://dx.doi.org/10.36550/2522-4077-2021-1-193-371-376.
Повний текст джерелаАнотація:
The dynamic nature of the Python programming language, the accumulation of a certain linguosemiotic basis indicates the similarity of this language with the English language, which is the international one and mediates human communication in both real and virtual worlds. In this study, the English language is positioned as the linguistic basis of Python language of programming, which is widely used in industry, research, natural language processing, textual information retrieval, textual data processing, texts corpora, and more. English language, its lexical features, text representation and interaction with logical and functional basis in the context of Python programming language are considered further in this research. Thus, the unity of verbal units and symbols in the modern English-language digital discourse indicates both the order and variability of the constituents therein. The functionality of linguosemiotic elements produces a network of relationships, where each of these integrated elements can produce from a word or symbol a holistic set of units, which are extrapolated in the English-language digital discourse and mediates human communication with a machine. An overview of the basic properties of Python language, such as values, types, expressions, and operations are in focus of the study. Though users understand the responses of Python interpreter, there is a need to follow certain instructions and codes. To facilitate work with this programming language and prescribed English-language commands, it is necessary to involve linguists to cooperate with programmers to invent a certain logical and reasonable principle of Python commands operation.
28
Гузенко, З., та О. Шикула. "РОЗРОБКА ВЕБ-СЕРВІСУ-АГРЕГАТОРА ЛІКАРІВ ТА МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 104–11. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблематику пошуку лікарів та запису на прийом до лікаря. Аналіз існуючих сайтів показав характерні їх недоліки Саме тому актуальною є розробка веб-сервісу для пошуку лікарів і медичних закладів, який би автоматизував основну частину роботи, надав можливість мати швидкий доступ до інформації, а також покращити роботу лікарень за рахунок зворотного зв’язку. Для реалізації програмного продукту використовувалась мова програмування PHP. Оскільки інтерфейс системи є веб-додатком, потрібно вибрати СУБД, з якою можуть співпрацювати мови програмування для написання веб-додатків, було вибрано MySQL. Для зручного адміністрування сервісу його розробку доцільно виконувати на основі CMS, було вибрано October CMS. Як середовище розробки для PHP було вибране комерційне крос-платформове інтегроване середовище JetBrains PhpStorm. Програмний продукт складається з двох версій сайту: користувацької і адміністративної. Кожна версія має свою front-end і back-end частину. October CMS частково допомагає реалізувати побудову front-end частини користувацької версії та повністю будує адміністративну версію сайту. Додавання функціоналу відбувалося за допомогою створення теми та плагінів для October CMS. Кожна функціональна частина сайту логічно відокремлена і реалізована у вигляді плагіну. Тож готовий програмний продукт має додатково розроблені плагіни: “Лікарі”, “Заявки”, “Контент”, “Співробітництво”, “Відгуки”. Також для реалізації деяких функцій використані плагіни інших авторів: “MenuManager” автора Ben Freke та “Builder” автора RainLab. Описано функціонування адміністративної і користувацької частин розробленого програмного продукту. Отже, спроєктовано та розроблено програмний продукт “Веб-сервіс-агрегатор лікарів та медичних закладів”, який є каталогом лікарів та лікарень і дає можливість автоматизувати процеси пошуку лікаря та лікарні, покращує вибір медичних працівників та закладів, дає можливість оцінити роботу лікаря і лікарні, має продуману і захищену адміністративну панель та зручний інтерфейс. Ключові слова: веб-додаток для пошук лікарів, PHP, MySQL, October CMS, Laravel, PhpStorm, адміністративна частина, користувацька частина
29
Мельник, К., В. Мельник та A. Григоришин. "Автоматичний збір інформації (парсинг) в мережі." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 39 (20 травня 2020): 151–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-39-26.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі проаналізовано основні підходи до автоматизованого збору інформації в мережі інтернет, приведено характеристику контексту при зборі інформації. Розроблена система автоматичного збору інформації (парсингу) в мережі на мові програмування Golang.
30
Корочкін, О. В. "Мова програмування Ада як базова під час підготовки фахівців з комп"ютерної інженерії". Проблеми освіти, Вип. 60 (2009): 80–82.
Знайти повний текст джерела
31
Прокоп, Юлія Віталіївна, Олена Григорівна Трофименко, Анатолій Арнольдович Толокнов та Ярослав Володимирович Дубовой. "КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ВИКЛАДАННЯ КУРСІВ CS1 І CS2 В УНІВЕРСИТЕТАХ СВІТУ ТА УКРАЇНИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 2 (22 червня 2021): 18–30. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.229502.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена пошуку способів покращення успішності при вивченні базових дисциплін з програмування на 1-му і 2-му курсах навчання бакалаврату при підготовці ІТ фахівців. Досліджено навчальні плани підготовки здобувачів вищої освіти у галузі 12 Інформаційні технології в українських вишах. Розглянуто змістове наповнення дисциплін «Алгоритмізація та програмування», «Алгоритми та структури даних», «Об’єктно-орієнтоване програмування» та аналогічних курсів CS1 і CS2 у західних вишах. З’ясовано, що ці курси є фундаментальними у підготовці якісних фахівців ІТ галузі, а тому важливо залучати передовий світовий досвід та найкращі підходи у викладанні для гнучкого корегування навчальних програм дисциплін, враховуючи сучасні вимоги до фахівців на ринку ІТ праці. Порівняння підходів до викладання зазначених курсів в українських вишах та за кордоном виявило певні розбіжності підходів до вибору мови програмування, що використовується у цих курсах, а також відмінності змістового наповнення, які не повною мірою пояснюються регіональною специфікою ринку ІТ праці і можуть сигналізувати про необхідність вдосконалення робочих програм. Результати дослідження дадуть змогу більш виважено і ґрунтовно підходити до змістового формування зазначених навчальних дисциплін з програмування, вибору підходів до мотивації здобувачів вищої освіти до навчання.
32
Хараджян, Наталія Анатолівна. "Формування освітнього середовища на основі хмарних технологій для підготовки фахівців з програмування". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 263–68. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.719.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання формування повнофункціонального освітнього середовища на основі хмарних технологій для вивчення дисциплін циклу програмування при підготовці фахівців з програмування. Об’єкт дослідження – застосування хмарних технологій у навчанні. Предмет дослідження – хмарні технології у підготовці фахівців з програмування. Мета дослідження – формування повнофункціонального освітнього середовища для підготовки фахівців з програмування на основі хмарних технологій. Використані методи дослідження – аналіз.
Для досягнення мети дослідження було проведено огляд існуючих інтегрованих середовищ програмування. Перш за все такі середовища мають бути засновані на хмарних технологіях, оскільки серед сервісів, що надаються хмарними технологіями, є сервіс SaaS. Також середовище повинно підтримувати можливість розробки програм різними мовами програмування, що дозволило б організувати навчання дисциплін з програмування в єдиному середовищі. Таким середовищем було обрано хмарне середовище Cloud9 IDE. Cloud9 IDE – це інтернет-середовище розробки додатків на мові Javascript для Node.js, HTML5/CSS, PHP, Java, Ruby on Rails, С/С++, Python, що дозволяє працювати у безкоштовному та платному режимах.
Оскільки сервіс SaaS застосовують з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень лише спеціалізованим програмними засобами, тому необхідно забезпечити навчальний процес навчальними матеріалами. Це можна зробити шляхом надання в загальне користування навчальних матеріалів (текстів лекцій, лабораторних та практичних робіт, навчальних посібників, матеріалів для самостійного опрацювання тощо). Дані матеріали кожен студент може вивчати в самостійному темпі за власною траєкторією. Тобто студент буде набувати уміння та навички в міру необхідності – поза громіздких проектів та підходів до навчання.
33
Гринюк, С., K. Бортник та М. Поліщук. "Мобільний додаток для роботи куратора групи засобами Android Studio." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (23 вересня 2020): 116–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Для створення програмної системи у роботі було пройдено усі етапи розробки клієнт-серверного додатку, а саме: розглянуто декілька додатків-аналогів, що реалізують схожий функціона, на етапі проектування програмної системи розроблено архітектуру клієнта, сервера та додатку в цілому, складено загальну структури діаграму таблиць в базі даних, на етапі програмної реалізації, з використанням об’єктноорієнтованого підходу в інтегрованому середовищі розробки програмного забезпечення Android Studio, реалізовано функції клієнтської системи, які написані на мові програмування Kotlin.В середовищі веб-програмування PHPStorm було розроблено набір серверного функціоналу, який спростив та покращив роботу додатку з базами даних. Розроблено інтерфейс програми.
34
Костючко, С., Н. Багнюк, O. Кузьмич, М. Поліщук та Л. Кирилюк. "Біометрична ідентифікація засобами Python та Raspberry Pi." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (30 березня 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті пропонується один з варіантів біометричної ідентифікації, а саме розпізнавання обличь користувачів засобами (одного з найпопулярніших і сучасного) одноплатного комп’ютера Raspberry Pi 4b та з використанням мови програмування Python. Була проведена низка симуляцій та створена база даних користувачів.
35
Корольський, Володимир Вікторович, та Світлана Сергіївна Габ. "Лінійна, квадратурна та кубатурна геометрична інтерпретація числових рядів засобами моделювання". New computer technology 16 (14 травня 2018): 67–73. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.818.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є геометрична інтерпретація числових рядів, побудова моделі геометричної інтерпретації числових рядів в середовищі програмування, отримання розрахунків для лінійної, квадратурної та кубатурної геометричної інтерпретації числових рядів. Задачами дослідження є розгляд питання про необхідність геометричної інтерпретації об’єктів у навчанні природничо-математичних дисциплін, зокрема числових рядів у рамках дисципліни «Математичний аналіз»; розкриття змісту таких понять, як «модель», «моделювання», побудова моделі числових рядів у середовищі програмування; виконання обчислення для знайдених числових рядів за допомогою електронних таблиць. Об’єктом дослідження є геометрична інтерпретація числових рядів. Предметом дослідження є використання мови програмування та електронних таблиць для моделювання та аналізу отриманих результатів числових рядів з лінійною, квадратурною та кубатурною геометричною інтерпретацією. Методами дослідження є евристичний пошук знакових моделей числових рядів за допомогою моделей певних геометричних об’єктів. Результати дослідженнями планується узагальнити в методичній розробці з теми «Числові ряди».
36
Kovalchuk, R. T., та T. O. Korotyeyeva. "Адаптація версії алгоритму Intellisense до профілю поточного проекту". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 84–89. http://dx.doi.org/10.36930/40300514.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано декілька різних підходів до автодоповнення програмного коду та різні методи їхнього покращення. Досліджено системи автодоповнення програмного коду у різних середовищах розробки (Visual Studio, Visual Studio Code, Eclipse, IntelliJ, тощо) та для різних мов програмування (C#, Visual Basic, JavaScript, Java, Python, тощо). Детально проаналізовано алгоритм IntelliSense та його використання в середовищах розробки програмного забезпечення (ПЗ). Встановлено підходи, за допомогою яких розробники систем автодоповнення програмного коду досягали кращих результатів у знаходженні найкращої пропозиції стосовно завершення коду. Оглянуто системи, що використовують сторонні бази даних для кращого аналізу програмного коду користувача та знаходження найбільш відповідної пропозиції автодоповнення на підставі контексту. Розглянуто різні ідеї для кращого алгоритму та комбінацію декількох у певних системах. Встановлено, що жодна з наявних систем повністю не зменшує фізичну роботу розробника. Запропоновано нову ідею для покращення досвіду користувача під час написання програмного коду. Проведено модифікацію алгоритму IntelliSense, внаслідок чого він підтримує використання фільтрів проекту та впорядковує пропозиції відповідно до популярності їх використання у заданих фільтрах. Спроектовано базу даних, у якій зберігаються створені користувачем ПЗ профілі, їхній статус (увімкнутий чи вимкнений) та кількість використань різних доповнень у цих профілях. Розроблено програмний засіб, що використовує згадану вище модифікацію алгоритму IntelliSense із використанням мови програмування TypeScript та технології розроблення розширень до середовища розробки ПЗ Visual Studio Code. Інтегровано цей програмний засіб у середовище розробки Visual Studio Code за допомогою підтримуваних нею функцій. Проаналізовано приріст у зменшенні часу обирання варіанта доповнення програмного коду від параметрів використання цього програмного засобу.
37
Dyfuchyn, А. J., I. V. Stetsenko, and E. V. Zharikov. "The grammar of Petri-object model visual programming language." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 4 (December 2021): 082–94. http://dx.doi.org/10.15407/pp2021.04.082.
Повний текст джерелаАнотація:
Petri-object models solve the problem of replicating fragments of Petri nets with given parameters and constructing a model from a large number of elements. The developed visual programming language of Petri-object models gives a possibility to reduce the number of errors during a model construction by automating the coding links between elements and graphical representation of a model. In addition to replicating Petri objects, the visual language implements replication of links between Petri objects. Formalization of the visual programming language grammar is presented in the form of production rules. A conclusion about grammar properties has been drawn.
38
Ящун, Т. В. "Педагогічні аспекти розроблення методичного забезпечення для дистанційного навчання мови програмування C#". Проблеми інженерно-педагогічної освіти, № 54/55 (2017): 347–56.
Знайти повний текст джерела
39
Козолуп, Євгеній Вікторович. "РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ УЧНІВ 6-7 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 22(29) (20 лютого 2020): 196–203. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).26.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається важливий розділ навчального курсу інформатики – програмування. Навчання програмування розвиває пам’ять, логічне мислення, креативність, самоорганізованість, стійкість та інтелектуальні здібності. На разі кількість годин, передбачених навчальною програмою з інформатики на вивчення теми “Алгоритми та програми”, а також “Основи об’єктно-орієнтованого програмування” можна вважати більш ніж достатньою (від 30% до 50% в залежності від класу). Тому за системного та виваженого підходу до навчання, після завершення школи кожен учень може мати базові знання з програмування, а також вміти їх застосовувати для розв’язування практичних задач, що виникають під час різних видів його діяльності. Разом з цим в допомозі вчителю та учню можуть стати різноманітні тренувальні середовища розробки, а також навчальні веб-ресурси та сайти. Для таких сучасних та простих мов, як, наприклад Python, їх існує достатня кількість. Проте на жаль, наявні сервіси не зовсім придатні до використання в 6-7 класах під час вивчення теми “Алгоритми та програми”. Саме тому доцільним є розробити просте у використанні, але змістовно наповнене навчально-тренувальне середовище для вивчення основ програмування мовою Python в середній школі. Середовище PyLearn розроблено для спрощення адаптації учнів до правил написання програмного коду, а також його тестування. Використання такого підходу дозволяє максимальну частину навчального часу приділити саме розв’язуванню практичних задач, що надалі дозволить учневі тільки поглиблювати свої знання та в старших класах почати роботу над власним навчальним або науковим проектом з програмування.
В статті розглянуто короткий аналіз популярних програмних засобів для навчання програмування, а також описано принцип роботи з розробленим навчально-тренувальним середовищем PyLearn.
40
Мельник, B., К. Мельник та Б. Шульга. "Дослідження моделювання ідентифікатора емоцій людини за допомогою згорткової нейронної мережі з використанням KERAS". КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (26 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-11.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті наведено результати досліджень визначення емоцій людини за допомогою нейронних мереж. Розробка моделі для аналізу зображень проводилась за допомогою TensorFlow, а тренування реалізовувалось з використанням Keras. Вхідні дані використано з архіву kaggle.com - FER2013. Для аналізу зображеннь використано бібліотеку OpenCV. Мова програмування – Python 3. Даний набір інструментів вважається найпопулярнішим і найзручнішим для побудови нейронних мереж, а також систем глибинного навчання. Нейронні мережі і машинне навчання - найпопулярніші технології на даний момент. Особливо великих результатів можна досягнути поєднуючи цю технологію з іншими відомими – наприклад, з технологією об’єктно-орієнтованого програмування. Це поєднання технологій має широкий спектр застосування в різних областях, починаючи від звичайних фотосвітлин викладених в соціальних мережах, і закінчуючи контролем поведінки громадян держави або навіть планети. Аналіз емоцій дає можливість продуктовим і рекламним компаніям значно збільшити об’єм продаж, що в свою чергу збільшить прибутки [12]. Бути геніальним співбесідником, маючи можливість маніпулювати людьми знаючи що вони думають, проводити стрес-тести співробітників та оцінювати їхню реакцію, визначати реакцію людини на рекламу, оголошення, промову збирати обробляти і робити висновки. Список сфер використання обмежений лише фантазією і очікуємим результатом, тому тема цієї наукової роботи є актуальною.
41
ROMANENKO, Tetiana, and Nataliia RUSINA. "USE OF VISUAL PROGRAMMING LANGUAGE FOR SIMULATION OF DYNAMIC SYSTEMS." HERALD OF KHMELNYTSKYI NATIONAL UNIVERSITY 295, no. 2 (May 2021): 109–15. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2021-295-2-109-115.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents examples of research of typical links of linear systems and construction and study of transient functions, namely: research of influence of parameters of elements of systems of automatic control of its quality. Programs for automatic control are developing rapidly, the main areas of which are related to the optimization of technological processes and robotics. This encourages the introduction into modern production of high-precision digital systems with more extensive use of computer systems. In the simulation process, there is often a need to carefully select and apply real objects to study the quality of automatic control systems. This can be achieved by using a visual programming language for modeling dynamic systems and designing VisSim. The connection of parameters of automatic control systems with indicators of its quality is investigated: by definition of error coefficient; research of influence of a constant time of a forcing link on quality of automatic control systems by the method of compensation of the part in the main inertia of the control object, for the use of the forcing link. As a result, of research graphic dependences of quality of linear systems of automatic control, research of influence of a constant of time of a forcing link on its quality, carrying out identification of the regulator and object of management of systems of automatic control are received. Studies of the process of modeling dynamic systems were visually presented using the visual programming language VisSim. In particular, by creating virtual laboratory stands to study the quality of different modes of automatic control systems in relation to the performance of signal generators and the calculation of the necessary parameters of the study.
42
Лазебна, Н. В. "ЛІНГВОСЕМІОТИЧНИЙ БАЗИС АНГЛОМОВНОГО ДИГІТАЛЬНОГО ДИСКУРСУ ТА ТЕКСТОПРОСТОРУ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 197–205. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються сучасні лінгвістичні погляди на співвідношення дискурсу до когнітивно-комунікативної діяльності. Здійснено аналіз зв’язку понятійних категорій, таких як дискурс, текст та англомовний дигітальний дискурс (АДД), який визначається як письмовий процес і результат взаємодії учасників комунікації, опосередкованої комп’ютерними технологіями, або тематично з ними співвіднесеними текстами на МП та їхнім лінгвосеміотичним базисом, режимами їх кодування – декодування у процесі комунікації «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їхніх варіацій. Центральним поняттям дослідження є «англомовний дигітальний текстопростір» (АДТП), котрий визначається як письмовий результат взаємодії учасників АДД, відображений у текстах, які опосередковують комунікацію «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їх варіацій. АДТП безпосередньо або опосередковано представлений лінгвосеміотичним базисом мов програмування (МП), англомовним базисом і прописаними режимами його кодування – декодування. Текст як похідна одиниця повідомлення передається під час мовленнєвого акту як самостійний об’єкт дослідження прагмалінгвістики. Тактики та стратегії подання інформації в АДД зосереджуються на увазі адресата до певної інформації та необхідним постає питання постановки чіткого завдання команд, їх детального прописування й ідентифікації алгоритмів для машин, однак мовне повідомлення людини має також вдосконалюватися лінгвальними засобами англійської мови. АДТП визначається взаємодією людини та машини. Отже, поняття «текст» виступає мовним відображенням наукової абстракції, типових властивостей різних комунікативних ситуацій, репрезентованих у межах АДД. АДТП є більш вдалим лінгвосеміотичним варіантом, утворюючи спеціальний «машинний код». Чіткий англомовний виклад інструкцій для користувачів МП, опис певних кодів об’єктно-орієнтованими МП та їх вербалізація засобами англійської мови свідчить про розширення меж такого інформаційного та технократичного простору.
43
Hlavchev, D. "ПРОГРАМНІ КОМПОНЕНТИ БОРТОВОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ДИЗЕЛЬ-ПОТЯГА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 11–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.011.
Повний текст джерелаАнотація:
При вирішенні завдань в рамках геометричної теорії управління виникають проблеми, пов’язані зі складністю виконання розрахунку похідних Лі, перевірки розподілень на інволютивність, пошуку функцій перетворення, які пов’язують змінні та рівняння лінійної та нелінійної моделей. При виконанні цих операцій людиною виникає потреба у виконанні занадто об’ємних аналітичних розрахунків які можуть стати причиною відмови від застосування геометричної теорії управління. Вирішити цю проблему можна за допомогою використання спеціалізованого програмного забезпечення, що розглядається як програмне забезпечення для бортової комп’ютерної системи дизель-потяга, яке здатне автоматизувати необхідні розрахунки, чим істотно скоротити час виконання лінеаризації та пошуку функцій перетворення для математичних моделей за рахунок використання потужностей комп’ютерної техніки та нейронних мереж. Метою роботи є розробка спеціалізованого програмного забезпечення для виконання лінеаризації математичних моделей та пошуку функцій перетворення за рахунок використання нейронних мереж та можливостей мови програмування, що має графічний інтерфейс для взаємодії з користувачем. Результати. За допомогою можливостей сучасних мов програмування на основі запропонованих алгоритмів обробки даних та нейронних мереж запропонованої структури, розроблено спеціалізоване програмне забезпечення для виконання перетворення нелінійних математичних моделей у лінійну форму Бруновського та пошуку функцій перетворення. При використанні розробленого програмного забезпечення збільшується швидкість виконання процесу лінеаризації, пошуку функцій перетворення, а графічний інтерфейс та коментарі, які висвітлює програмне забезпечення в процесі роботи дають можливість оперувати користувачам, які не мають спеціальної підготовки. Порівняння результатів моделювання нелінійної математичної моделі з лінійною математичною моделлю у формі Бруновського показало повне співпадіння та підтвердило правильність теоретичних положень та еквівалентність нелінійної та лінійної моделей. Висновки. Розроблено спеціалізоване програмне забезпечення для автоматизації аналітичних перетворень геометричної теорії управління, вирішення систем рівнянь в часткових похідних, для визначення функцій перетворень, що зв’язують змінні лінійної та нелінійної моделей. Промодельовано ряд об’єктів, які показали працездатність програмного забезпечення.
44
Наку, К., та О. Шикула. "РОЗРОБКА МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ «СИСТЕМА ЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ НА ОСНОВІ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР “EVOLVE YOUR BRAIN”»". Vodnij transport, № 2(30) (27 березня 2020): 128–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Індустрія відеоігор развивається швидкими темпами, зоокрема напрямок відеоігор для мобільних платформ. Деякі ігри на мобільному телефоні можуть розвивати особистість. Це логічні ігри. Більшість додатків для розвитку логічного мишлення містять в собі лише одну гру з безліччю рівнів. Майже немає додатків, які б досліджували рівень розвитку інтелекту людини, у користувачів не має можливості відслідковувати свій прогрес, який безперечно існує, адже у будь-якій грі рівень складності підвищується залежно від проходження локацій. Вони також не мають рекомендацій щодо вибору рівня складності у головоломках Тому актуальною є розробка мобільного застосунку, в якому була б представлена можливість не лише розвивати логічне мислення, але й фіксувати прогрес та визначати рівень логічного мислення людини. Застосунок повинен мати зручний інтерфейс та містити тести і відомі логічні ігри. Для реалізації програмного продукту використана мова програмування Java та одне з найпопулярніших середовищ для розробки мобільних застосунків – Android Studio. Оскільки додаток має працювати на мобільній платформі Android, то вибране середовище є найкращим рішення для розробки. Для створення можливості грати у гру вдвох була вибрана технологія Bluetooth. Ця технологія є стандартизованою, отже, проблеми несумісності пристроїв від конкуруючих фірм майже не має. Для реалізації програмного продукту використовувалась мова програмування PHP, яка містить ряд готових бібліотек для роботи із популярними базами даних. Програмний продукт складається з тестів для визначення ступеня логічного розвитку користувача та двох логічних ігор для покращення різних психічних процесів людини – «Судоку» та «Тетріс». Описано функціонування користувацької частини додатку. Застосунок дає змогу користувачеві не лише визначити свій рівень логічного мислення, але й на основі результату тестування дає рекомендації, щодо його покращення за допомогою логічних ігор. Було вибрано дві логічні гри різних типів, щоб користувачі обрали собі те, що потрібно саме їм. Також ігри мають по три рівні складності, що допоможе не лише просто грати, а й удосконалювати свої вміння та навички, покращуючи свій рівень розвитку та інтелекту. Ключові слова: програмний додаток, логічний розвиток, Android, Android Studio, Java, «Судоку», «Тетріс», головоломка, користувацька частина
45
Khomytska, I. Yu, V. M. Teslyuk, I. B. Bazylevych та V. V. Beregovskyi. "Статистичні моделі та програмні засоби розмежування авторських стилів англійської прози". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 135–39. http://dx.doi.org/10.36930/40300522.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано наявні дослідження щодо встановлення авторства тексту, внаслідок чого з'ясовано, що підвищення достовірності авторської атрибуції тексту є актуальним завданням у контексті тенденції до збільшення загального обсягу текстової інформації в мережі Інтернет. Розроблено модель системи фоностатистичних структур стилів. Достовірність авторської атрибуції підвищено на основі побудованої моделі системи фоностатистичних структур досліджуваних стилів (художнього, розмовного, газетного, публіцистичного, наукового) англійської мови. Складовими компонентами моделі системи фоностатистичних структур досліджуваних стилів є вдосконалені статистичні моделі: модель стильової, підстильової й авторської диференціації текстів за методом гіпотез і ранжування та модель визначення стилерозрізняльної здатності груп приголосних фонем досліджуваних стилів. Перша статистична модель ґрунтується на визначенні ступеня встановлених істотних відмінностей за відношенням кількості груп приголосних фонем, за якими встановлено істотні відмінності між попарно зіставленими стилями до загальної кількості груп приголосних фонем. Істотні розходження визначено за кількістю груп приголосних фонем, за якими встановлено істотні відмінності за різницею значень середніх частот груп приголосних фонем та за різницею значень рангових показників середніх частот груп приголосних фонем. Друга статистична модель ґрунтується на визначенні авторорозрізняльної здатності групи приголосних фонем за відношенням кількості зіставлень, у яких встановлено істотні відмінності між текстами різних авторів до загальної кількості всіх зіставлень. Побудована модель системи фоностатистичних структур досліджуваних стилів англійської мови дала змогу встановити статистичні параметри авторського стилю Е. Бронте на матеріалі твору "Буремний перевал", а також статистичні параметри розмовного, газетного, публіцистичного і наукового стилів. Спрощено процес авторської та стильової атрибуції тексту шляхом зменшення кількості груп приголосних фонем до двох (група передньоязикових і група губних), що забезпечує вищий рівень автоматизації. Вдосконалені статистичні моделі реалізовано на мові програмування Java, що забезпечує платформонезалежність програмного продукту. Структура програми ґрунтується на модульному принципі, що дає змогу швидко модифікувати та вдосконалювати програму.
46
Олійник, Дарія, та Леонід Олійник. "ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ОПЕРАТОРНОЇ МОДИФІКАЦІЇ ГЕНЕТИЧНОГО АЛГОРИТМУ В ЗАДАЧАХ ДВОВИМІРНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (18 січня 2022): 221–29. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.038.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі наводяться результати дослідження ефективності операторної модифікації генетичного алгоритму при розв’язувані задач пошуку глобального мінімуму функцій двох змінних. Для цього розроблено на мові програмування Python програмний модуль, який реалізує запропонований алгоритм, формує певну статистичну інформацію і дозволяє візуалізувати роботу алгоритму. На основі отриманої інформації проведено аналіз ефективності роботи як програми так і самого алгоритму в порівнянні з класичним генетичним алгоритмом і зроблено висновок про ефективність запропонованого операторного алгоритму.
47
Grishanova, I. Y., and J. V. Rogushina. "Technological solutions for intelligent analysis of Big Data. Programming languages." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 4 (December 2018): 045–58. http://dx.doi.org/10.15407/pp2018.04.045.
Повний текст джерела
48
Білецький, А. С., та Л. М. Божуха. "ПРО МЕТОДИ ГНУЧКОГО НАДАННЯ ТА МОДИФІКАЦІЇ РЕСУРСІВ У ІНТЕРФЕЙСАХ ВЕБ-СЛУЖБ У МІКРОСЕРВІСНІЙ АРХІТЕКТУРІ". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246866.
Повний текст джерелаАнотація:
Мікросервісна архітектура дозволяє розробляти розподілені системи використовуючи незалежні, які легко пов'язуються, і придатні до спільного використаннясервіси. Вони можуть бути реалізовані на різних технологіях і мовах програмування, тому потребують налагодження каналів зв’язку один із одним. Мікросервіс, у свою чергу, не має знати які саме клієнти будуть використовувати його програмний інтерфейс. Тому для зручності використання цей інтерфейс повинен буди якомога гнучкішим. Ця стаття спрямована на огляд методів побудови гнучких програмних інтерфейсів веб-служб у мікросервісній архітектурі.
49
Коваленко, Ю. Б., та І. О. Козлюк. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ РОЗРОБКИ ІНТЕГРОВАНИХ МОДУЛЬНИХ СИСТЕМ АВІОНІКИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 101–15. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сучасних систем авіоніки робить проектування таких систем неможливим без використання засобів автоматизації. У даний час область таких інструментів представлена запатентованими інструментами, розробленими такими великими виробниками літаків, як Boeing та Airbus, а також низкою відкритих або частково відкритих міжнародних проектів, що відрізняються за термінами дії, наявністю вихідного коду та документації. Eсі інструменти базуються на архітектурних моделях розробленої системи. У цій статті розглядаються мови, доступні для опису архітектурних моделей систем авіоніки, та показано, яка мова програмування є найбільш підходящою через її текстові позначення та вбудовані концепції, які добре підходять для представлення більшості елементів вбудованих систем. Потім у статті представлено набір інструментів для проектування сучасних систем авіоніки. Набір інструментів забезпечує як загальну платформу для проектування та аналізу архітектурних моделей, так і спеціалізоване рішення для певної галузі систем авіоніки. Він підтримує створення, редагування та маніпулювання моделями як у текстовому, так і в графічному форматах. Зауважімо, що саме архітектурні моделі, що описують компоненти системи і взаємозв'язок між ними, стають основою для формування нових технологій і інструментів для автоматизації проектування. Вони дозволяють описувати різні аспекти архітектури в єдиній формалізованої моделі, яку можна обробляти різними інструментами для перевірки внутрішньої узгодженості архітектури, відповідності різним вимогам системи, автоматизації проектних рішень, генерації даних і файлів конфігурації, вихідний код і т.д. Складність сучасних авіаційних систем і високі вимоги до їх надійності призводять до необхідності використання загальних ресурсів. Під час створення IMA-систем розробники стикаються з низкою завдань і проблем, з якими вони раніше не стикалися. Для вирішення цих проблем на допомогу приходять різні засоби автоматизації і комп’ютерна підтримка розробки. Розвиток цього напрямку в першу чергу пов’язано з використанням різних моделей, в тому числі архітектурних моделей програмно- апаратних комплексів.
50
Puchko, I. V., A. M. Prymushko, and H. O. Kravtsov. "Development of Methodical Recommendations Usage of Functional Paradigm Programming in Scala." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 6 (December 6, 2021): 95–106. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.06.095.
Повний текст джерелаАнотація:
Different approaches to defining data structures and creating programs in different ones are considered programming paradigms. The dependence of the imperative programming paradigm on low-level algorithms and operations. Ideas for the main variables of data structures are given and operations on their mutation. Approaches to the organization of algorithms in the programming language are described in Scala using these data structures. It is shown that in the declarative paradigm programming focus shifts from algorithms to mathematical expressions, and demonstrates how to use high – level operations to create a program for using algebraic expressions.