Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мова моделювання.
Статті в журналах з теми "Мова моделювання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мова моделювання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kalmykova, Larysa, Nataliia Kharchenko та Inna Mysan. "«Я-мова» i.e. «Індивідуальна мова»: проблема функціональної генералізації". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 1 (28 квітня 2021): 59–99. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-1-59-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Представити консеквенцію функціональної класифікації мов світу, здійсненої за психолінгвістичними підставами; здійснити стислий опис індивідуальної мови людини як її мовленнєво-мовної здатності, проявленої в різних функціонально-мовних іпостасях; представити первинно і вторинно функціональну групу мов як засіб реалізації комунікативно-мовленнєвих потреб, мотивів та інтенцій індивідів з урахуванням функціонально-мовної різноманітності для забезпечення успішного мовленнєвого спілкування в мікро- і макросоціумі.
Методи: функціональний аналіз; системний аналіз, узагальнення літератури; моделювання функціональної мовленнєво-мовної компетенції людини; виокремлення властивостей різних за вторинно функціональною спрямованістю видів індивідуальних мов; класифікація національних мов за їх функціональним призначенням; дослідницький синтез; формулювання висновків.
Результати. Функціональні властивості індивідуальної мови як біопсихонейролінгвосоціального об’єкта можуть бути описані лише при зверненні до поняття “функції”. Функції мови людини багаточисельні, тому здійснено аналіз кожної з них і презентовано його результати.
Висновки. Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна компетенція (здібність) людини. Функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов – показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
2
Теплицький, Олександр Ілліч, та Володимир Миколайович Соловйов. "Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп'ютерного моделювання". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (24 березня 2016): 185–95. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.461.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті мова іде про створення моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп’ютерного моделювання та формулювання відповідних педагогічних умов. Розглядається місце педагогічної технології соціального конструктивізму у навчанні об’єктно-орієнтованого моделювання студентів природничих спеціальностей педагогічних університетів. Описано хід та результати експериментальної роботи із розробки, апробації та впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп’ютерного моделювання.
3
Дядченко, Олена. "ДИДАКТИЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.188-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена організації дидактичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в плані оволодіння ними англійською мовою для ділового спілкування. Дидактичний супровід навчання ділової англійської мови майбутніх учителів розглядається у двох площинах: дотримання дидактичних принципів навчання й забезпечення майбутніх учителів дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні. Серед усіх дидактичних принципів для навчання ділової англійської мови необхідними є принципи науковості, свідомості, доступності, зацікавленості, мотиваційної насиченості, повного засвоєння навчального матеріалу. В якості забезпечення дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні розглядаємо електронний дидактичний матеріал, ефективність використання якого була підтверджена в процесі віддаленого навчання у період карантину. Використання електронного дидактичного супроводу уможливлює індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію академічного процесу, посилення мотивації, формування професійної компетенції, здійснення контролю, візуалізацію навчальної інформації за допомогою мобільних додатків, моделювання міжкультурного спілкування, враховуючи соціокультурні відмінності носіїв англійської мови й українців. Основні правила ділового спілкування, необхідні для взаєморозуміння, такі як дотримання різниці між формальним і неформальним спілкуванням та уникнення сленгу, жаргону, сумнівних виразів; використання офіційних мовних конструкцій, прийнятних в певній сфері діяльності; уникання скорочень тощо згадуються в статті.Ключові слова: дидактичний супровід; майбутні вчителі іноземних мов; ділова англійська мова; електронний дидактичний матеріал.
4
Уль, А. В., О. В. Мельник, О. В. Рудик, Ю. А. Мельник та С. В. Синій. "Принципи моделювання динамічних систем при інженерно-геодезичному моніторингу споруд". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 15 (29 червня 2021): 85–91. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-5(15)-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Моделювання є одним із найпотужніших засобів дослідження, зокрема, складних динамічних систем. Основна мета при побудові моделі – забезпечити дослідження та аналіз функціонування реального об’єкта. Об’єкт реального світу має величезну кількість властивостей і характеристик, особливо коли мова йде про складні інженерні об'єкти, однак дослідників цікавить невелика та скінченна їх частина. Тому перед дослідниками постає задача виділити ці основні властивості й перенести їх на модель.
В даній роботі пропонується розглядати деформаційний стан ґрунтової греблі Хмельницької АЕС як стан динамічної системи.
5
Березовська-Савчук, Наталя, та Любов Цоуфал. "Лінгводидактичні засади формування комунікативної компетентності у процесі вивчення української мови професійного спілкування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (20 грудня 2019): 157–70. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3701.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано процес формування комунікативної компетентності під час вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”, названо чинники успішної комунікації в професійній діяльності, запропоновано систему завдань, яка сприятиме виробленню вмінь і навичок успішної мовленнєвої поведінки. Акцентовано на тому, що ефективне формування комунікативної компетентності майбутніх учителів залежить від розвитку мовної особистості, актуалізації найважливіших теоретичних відомостей, моделювання мовних ситуацій, які вимагають від здобувачів вищої освіти правильної комунікативної поведінки, стимулюють комунікативну активність.
6
Садовий, Микола Ілліч, Ольга Василівна Рєзіна та Олена Михайлівна Трифонова. "ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ФІЗИКИ І ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 188–206. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3740.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі використання наукової графіки під час навчання фізики і технічних дисциплін в умовах цифровізації освітнього процесу в закладах вищої освіти. Здійснений аналіз літератури, нормативних документів із проблеми цифровізації українського суспільства та європейських тенденцій цифровізації дав змогу акцентувати увагу на необхідності модернізації підходів і засобів навчання в нових умовах. Наголошено на потребі розмежування наукової та презентаційної наочності, що в ХХІ столітті стало потребою часу. Презентаційна наочність виконує функції безпосереднього унаочнення явищ і процесів, але її можливості обмежені. Ширші перспективи має наукова наочність, яка забезпечує реалізацію дослідницької та інформаційно-цифрової компетентностей під час навчання фізики та технічних дисциплін. У статті обґрунтовано використання наукової графіки в освітньому процесі з фізики і технічних дисциплін. Окреслено переваги мови програмування Python як засобу створення наукової графіки. Мова Python є популярною серед наукового співтовариства завдяки своїй зрозумілості та лаконічності, що забезпечує перевагу для так званого лабораторного програмування, яке здійснює дослідник, а не професійний програміст. Ця мова підтримується всіма провідними операційними системами безкоштовна, має простий синтаксис, що полегшує її вивчення та читання програм. У статті розглянуто декілька задач, які ми вважаємо за доцільне запропонувати студентам для здійснення комп’ютерного моделювання з використанням мови програмування Python та її модулів NumPy і Matplotlib. Наведено детальний хід їхнього розв’язку та фрагменти програмних кодів. Наголошено на можливостях зміни одного або декількох параметрів, що покращує не лише навички програмування, а й розуміння фізико-технічного змісту розв’язку поставленої задачі. Упровадження розробленої методики показало свою ефективність під час занять з фізики і технічних дисциплін, що підтверджено позитивною динамікою якості знань студентів.
7
Нос, Любов Степанівна, та Марія Олексіївна Стахів. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 166–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3167.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Обґрунтовано актуальність формування соціокультурної компетентності як складової професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Виокремлено чинники, які ефективно впливають на мобільність педагогів. Розроблено алгоритм формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами ІКТ в рамках ознайомлення з комунікативним етикетом: реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу; організація навчання як дослідження (проєктна технологія); аналіз автентичних текстів та моделювання соціальних ролей; створення навчально-дослідних груп (онлайн групи); співпраця в процесі навчання (обговорення на платформі «Стіна»). Визначено основні форми та методи формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами ІКТ. З метою вивчення стану формування соціокультурної компетентності викладачів ЗВО, учителів початкової школи, здобувачів вищої педагогічної освіти (рівень бакалавр) проведено дослідження щодо ефективності використання засобів ІКТ у цьому процесі. Запропоновано викладання дисциплін гуманітарного циклу (сучасна українська мова, методика навчання української мови, англійська мова, методика навчання англійської мови, педагогіка родознавства, країнознавство) на основі інтеграції окремих тем, що стосуються соціокультурних реалій. Особливу увагу приділено організації групового проєкту студентів із використанням паперових та електронних носіїв. Описано використання програми PowerPoint для створення кінцевого продукту – проєкту «Комунікативний етикет як складова соціокультурної компетентності». Виокремлено можливості використання системи Moodle для викладачів і студентів. Наголошено, що найбільш поширеним і ефективним стало використання програмного забезпечення Microsoft PowerPoint, яке дозволяє швидко і якісно створити мультимедійну презентацію, котра, крім тексту, може містити й комп'ютерну анімацію, картинки, графіки, таблиці, відео та музичний супровід. Зроблено висновок про те, що комплексне використання ІКТ сприяє формуванню в майбутніх учителів початкових класів соціокультурної та інформаційно-комунікаційної компетентностей та готує їх до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі. Визначено перспективи подальших досліджень.
8
Bondarenko, A. І. "Мовленнєві засоби пришвидшення перцептивного часу в поетичних текстах українського авангардизму". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 231–40. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-231-240.
Повний текст джерелаАнотація:
У пропонованій статті суб’єктивний час схарактеризовано як широке культурологічне поняття. З’ясовано моделювання ритмічності перцептивного часу художніх текстів у їхніх зв’язках із музичними, кінематографічними творами. Зміну мовно-стилістичних засобів у літературному тексті прирівняно до монтажу в кінематографі та ритму, інтонації, подієвості в музичному мистецтві. Акцентовано, що кожен різновид культурологічного часу, зокрема словесно-художнього, характеризують специфічні засоби динамізації, дані в сприйнятті. Згущення перцептивного часу в аналізованих текстах авангардизму супроводжує аксіологічне перекодування компонентів референційних сфер "людина", "машина", "минуле", "майбутнє" та ін. На тлі компресії перцептивного часу аксіологічна модальність взаємодіє з деонтичною. Порушено проблему зв’язку моделей перцептивного часу зі світоглядно-естетичною системою авангардизму. Активізація внутрішньотекстової темпоральності виявляє себе як релевантна ідейно-художнім інтенціям авангардистів. Пояснено роль мовно-стилістичних одиниць у прискоренні перцептивного часу. Проаналізовано взаємодію мовленнєвих форм задля його моделювання, що полягає в конвергенції різнорівневих лінгвостилістичних засобів. Доведено, що для компресії перцептивного часу актуалізовано засоби фоносемантичного (повтори фонокомплексів, лейтмотивний звукопис), лексико-семантичного (лексичний повтор, використання неолексем), семантико-синтаксичного рівнів (оказіональна сполучуваність, парцеляція). В основі часового ритму перебувають перцептивні зорова, слухова та ін. опори. Мова як друга сигнальна система збагачує враження, уявлення, прискорюючи суб’єктивний час поетичних текстів.
9
Васільєва, П. А. "ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОЛЕДЖІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-03.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах Євроінтеграції України зі світовим співтовариством, боротьби з пандемією та впровадження контрольованої дистанційної освіти актуальними стають нові вимоги до освіти та науки, включаючи посилення комунікативних взаємин на відстані, що відкриває перспективи для подальших досліджень. Для формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжі рекомендується застосовувати короткі звіти іноземною мовою про практичні заняття після професійної підготовки; створення архіву аудіоматеріалів носіїв іноземної мови для використання в початковій школі, а також аудіозаписів майбутніх учителів під час самостійних занять; використання ресурсів центрів самостійної мовної підготовки та інших технічних засобів вивчення іноземних мов; залучення до спілкування за допомогою засобів зв’язку комп’ютерних програм (англомовні чати, англомовні форуми). Стаття містить здобутки про основні тенденції розвитку іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі. У статті розглянуто сутність педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх вчителів початкової школи в коледжі, проаналізовано різні підходи до трактування поняття «педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності». На підставі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо педагогічних умов формування іншомовної комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в коледжі виділено п’ять основних умов, а саме: посилення особистісної зацікавленості до ефективного англомовного спілкування у професійній діяльності; залучення майбутніх учителів початкової школи до міжнародного англомовного комунікаційного середовища; моделювання групових комунікаційних заходів із використанням обов’язкового зворотного зв’язку «викладач-студент»; упровадження англомовного консультування з використання хмарних технологій та електронних платформ (коучинг та тьюторство); введення предмету «Іноземна мова» у список обов’язкових на етапі зовнішнього оцінювання для випускників шкіл, що виявляють бажання вступати на спеціальність «Початкова освіта».
10
Мельник, B., К. Мельник та Б. Шульга. "Дослідження моделювання ідентифікатора емоцій людини за допомогою згорткової нейронної мережі з використанням KERAS". КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (26 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-11.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті наведено результати досліджень визначення емоцій людини за допомогою нейронних мереж. Розробка моделі для аналізу зображень проводилась за допомогою TensorFlow, а тренування реалізовувалось з використанням Keras. Вхідні дані використано з архіву kaggle.com - FER2013. Для аналізу зображеннь використано бібліотеку OpenCV. Мова програмування – Python 3. Даний набір інструментів вважається найпопулярнішим і найзручнішим для побудови нейронних мереж, а також систем глибинного навчання. Нейронні мережі і машинне навчання - найпопулярніші технології на даний момент. Особливо великих результатів можна досягнути поєднуючи цю технологію з іншими відомими – наприклад, з технологією об’єктно-орієнтованого програмування. Це поєднання технологій має широкий спектр застосування в різних областях, починаючи від звичайних фотосвітлин викладених в соціальних мережах, і закінчуючи контролем поведінки громадян держави або навіть планети. Аналіз емоцій дає можливість продуктовим і рекламним компаніям значно збільшити об’єм продаж, що в свою чергу збільшить прибутки [12]. Бути геніальним співбесідником, маючи можливість маніпулювати людьми знаючи що вони думають, проводити стрес-тести співробітників та оцінювати їхню реакцію, визначати реакцію людини на рекламу, оголошення, промову збирати обробляти і робити висновки. Список сфер використання обмежений лише фантазією і очікуємим результатом, тому тема цієї наукової роботи є актуальною.
11
ХОМЕНКО, Віталій, Марія СКУРСЬКА та Катерина СТАРОСТЕНКО. "РОЗРОБКА МОДЕЛІ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЕОМ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 405–18. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-405-418.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ У статті розглянуті методичні системи навчання архітектури ЕОМ студентів інженерно-педагогічного профілю з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій та засобів імітаційного моделювання. Аналіз цих методик встановив переваги та недоліки кожної методичної системи. Виявлена проблема сприйняття та розуміння фізичних процесів здобувачами вищої освіти, що відбуваються в електронних елементах мікропроцесорних систем, їх паралельність та швидкоплинність протікання зумовила розробку моделі змісту навчання архітектури МП із застосуванням імітаційного комп’ютерного моделювання. Автори статті розробляють та досліджують систему умінь з архітектури мікропроцесорної техніки та систему знань дисципліни «Архітектура МП» згідно з чинним Державним стандартом вищої освіти України. Докладний аналіз методичних систем навчання архітектури ЕОМ студентів інженерно-педагогічного профілю дозволив розробити загальну модель змісту навчання архітектури мікропроцесорної техніки, що відповідає цілям, які висуває ДСВО. Представлена загальна модель змісту навчання архітектури мікропроцесорної техніки складається з 6 змістовних модулів, а саме:модуль 1 – Історія розвитку комп’ютерної техніки; модуль 2 – Системи числення; модуль 3 – Логічні основи ЕОМ; модуль 4 – Будова ЕОМ; модуль 5 – Мікропроцесори; модуль 6 – Мова програмування Асемблер, які за своєю суттю забезпечують рішення самостійної групи задач, є цілісними блоками інформації, логічно завершеними частинами реального процесу навчання архітектури МП. Для підвищення активності навчання доцільно дібрати та використовувати різноманітні адекватні кожній навчальній темі методи навчання. Ключові слова: архітектура ЕОМ, інформаційно-комп'ютерні технології, електронні елементи мікропроцесорних систем, методичні системи, система умінь, система знань, загальна модель змісту навчання.
12
ГЛАЗКОВА, Ірина. "НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТЕЙ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 139–45. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-139-145.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування цінностей учнів профільної школи на заняттях з англійської мови. Авторка висвітлює історичний, філософський, психологічний та педагогічний аспекти цієї проблеми. Наголошується, що проблема формування системи цінностей є однією з найактуальніших у педагогічній теорії й практиці та викликана нестабільністю сучасного світу, надзвичайно широким впливом засобів масової інформації, відсутністю зв'язку поколінь. Мета ціннісного навчання – це перетворення ціннісних орієнтацій як суспільних, так і професійних на особистісні, тобто усвідомлені. Авторка вважає, що іноземна мова як загальноосвітня дисципліна має великий потенціал для формування цінностей учнів, оскільки оволодіти мовою можна лише ставши активним учасником комунікативного процесу, таким чином, вдало підібрана тематика, та методично грамотна методика організації освітнього процесу забезпечить, з одного боку, розвиток комунікативних умінь учнів, з іншого, – формування системи цінностей. У статті обґрунтовано, що організація навчального діалогу на заняттях є ефективним засобом формування цінностей учнів. Організація діалогу на заняттях потребує поетапної роботи та передбачає 4 етапи: моделюючий (починається задовго до втілення реального діалогу і полягає у його “прокручуванні” в голові учня-організатора або вчителя), процесуальний (безпосередня організація діалогу), етап управління (спрямовування діалогу в потрібне русло шляхом запитань, реплік), корекційно-оцінний (аналіз результатів, моделювання майбутнього заняття з внесенням певних корективів). Учнів слід залучати до активного обговорення проблем, при цьому наголошувати на цінності кожної думки, вислову, міркування, звертаючи увагу на те, що судження завжди суб’єктивні, а тому необхідно поважати думку іншої людини, бути тактовними. Доцільним є використання дебатів як навчальної технології, в основі якої – діалог. Цей вид роботи може використовуватися як на заняттях, після опрацювання певної теми як частина підсумкового заняття, так і як факультативу або на засіданні клубу знавців іноземної мови. Ключові слова: цінність, навчальний діалог, засіб формування, профільна школа.
13
Кінащук, А. В. "АКТАНТИ ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ ПРЕДИКАТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИЯВУ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено предикатно-актантне моделювання як один з інструментів дослідження семантичної структури ірраціональної лексики в українській, англійській та німецькій мовах у руслі функціонального синтаксису. У дослідженні виокремлено тематичну групу предикатів на позначення вияву ірраціонального стану в українській, англійській та німецькій мовах. У статті описано центральні елементи ядерної семантичної структури. У розвідці уточнено поняття предиката й актанта з позиції функціонального синтаксису. У статті розглянуто семантичні ролі учасників ірраціональної ситуації, серед яких виокремлено учасників «зміст» та «експерієнцер». Схарактеризовано актанти «зміст» та «експерієнцер» відповідно до їхнього представлення в українській, англійській та німецькій мовах для досліджуваної тематичної групи предикатів. Названі актанти досліджено відповідно до їхнього синтаксичного вираження, комунікативного рангу і таксономічного класу у семантичній структурі ірраціональної лексики української, англійської та німецької мов у зіставному аспекті. З’ясовано, що приклади виокремлених семантичних ролей учасників наявні у кожній з обраних мов. Актанти «зміст» та «експерієнцер» відрізняються своїм синтаксичним вираженням (приналежністю до різних частин мови або поєднанням різних частин мови в одному словосполученні чи різних видів синтаксичного зв’язку у реченні) і приналежністю до певних таксономічних класів (зокрема, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, ІНФОРМАЦІЯ, ПРИРОДНА СИЛА, ОБРАЗ, ПОДІЯ, ПРОФЕСІЯ, УСТАНОВА тощо) в українській, англійській та німецькій мовах. У розвідці виявлено, що комунікативний ранг актантів «зміст» та «експерієнцер» у зіставлюваних мовах збігається. Встановлено та проаналізовано особливості реалізації предикатно-актантних відношень для тематичної групи предикатів на позначення вияву ірраціонального стану у межах ірраціональної ситуації в українській, англійській та німецькій мовах. Визначено перспективи подальших досліджень семантичних структур ірраціональної лексики на предмет вивчення специфікаторів названої тематичної групи ірраціональних предикатів в українській, англійській та німецькій мовах.
14
Колгатін, Олександр Геннадійович, та Лариса Сергіївна Колгатіна. "Інтерпретація тестових результатів на основі логістичної моделі в табличному процесорі". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (13 квітня 2018): 338–39. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.795.
Повний текст джерелаАнотація:
У середині ХХ сторіччя видатними вченими було розроблено нову на той час теорію інтерпретації результатів педагогічного тестування. В основу цієї теорії покладено ідею моделювання імовірності правильної відповіді на завдання тесту за допомогою функції спеціального виду. Аргументами цієї функції є показник підготовленості тестованого й параметри, що характеризують завдання. В англомовній літературі теорія відома під назвою IRT (Item Response Theory), що може бути дослівно перекладено як теорія відгуку (характеристики) тестового завдання. У вітчизняній тестологічній термінології цю теорію часто називають сучасною або математичною, але частіше за все застосовують абревіатуру IRT. Означена теорія внесла неоцінний внесок у розвиток тестових технологій. Завдяки застосуванню IRT з’явилася можливість порівнювати результати тестування за варіантами тесту з різними завданнями, навіть з різною кількістю завдань. По-перше, це відкрило перспективи для розвитку комп’ютерного адаптивного тестування. По-друге, сприяло розвитку технології психометричного зрівнювання варіантів класичних тестів.
Поширене впровадження тестових технологій у систему освіти потребує всебічного ознайомлення майбутніх педагогів із досягненнями світової тестології. Враховуючі значення IRT, її вивчення має бути одним із ключових питань фахової підготовки студентів. Але повноцінне викладення теорії спирається на спеціальні розділи обчислювальної математики, і це стримує впровадження IRT у навчальний процес педагогічних університетів. Безумовно, існує безліч програмних засобів, які реалізують обчислення, пов’язані із застосуванням IRT, але ці засоби – вузько спеціалізовані, їх застосування передбачає ознайомлення з специфічним інтерфейсом і потребує багато навчального часу. Тому ми пропонуємо здійснити навчальне моделювання процедури інтерпретації тестових результатів на основі IRT за допомогою табличного процесора загального призначення Microsoft Excel. Під час виконання обчислень студенти власноруч створюють відповідну модель інтерпретації, що сприяє поглибленому розуміння методології IRT. Застосування вбудованого засобу Microsoft Excel «Пошук розв’язку» звільняє студентів від необхідності будувати й налагоджувати алгоритми обчислювальної математики для визначення параметрів логістичної моделі та показників підготовленості тестованих. Виконання лабораторної роботи сприяє розвитку навичок володіння інформаційними технологіями загального призначення, що також є одним із завдань фахової підготовки майбутніх учителів. Розроблені навчально методичні матеріали впроваджено нами в процес підготовки спеціалістів за спеціальностями 7.04010101 «Хімія» (спеціалізація «Інформатика»), 7.04030201 «Інформатика» (спеціалізація «Англійська мова»), 7.04030201 «Інформатика» (спеціалізація «Математика») і магістрів за спеціальністю 8.04030201 «Інформатика» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди.
15
Кузьменко, Ганна Олександрівна. "СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ МІФ: МІФОТВОРЕННЯ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У ПРИЗМІ СУЧАСНИХ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 71–84. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-71-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано міф на основі міждисциплінарного підходу. Це питання не містить точних вказівок стосовно розв’язання актуальних за- вдань переосмислення ролей міфу у транзитному суспільстві, виокремлення можливостей використання мобілізаційного потенціалу міфу для здійснен- ня позитивних суспільних змін. Тому необхідність окреслення нового ро- зуміння феноменології сучасного міфу, концептуалізації проблемного поля політичного міфу як чинника формування нових якостей політичної свідо- мості українського суспільства, внесення ясності у питання змістовності, ефективності, моральності, інструментальності міфотворчості у трансфор- маційному суспільстві обумовлює актуальність теми дослідження. Динаміка соціокультурних змін на сучасному етапі породжує нові проб- леми, пов’язані з кризовими явищами в політичній сфері, посиленні вір- туалізацією частини суспільних відносин. Обґрунтовано, що соціальна мі- фотворчість є невід’ємною складовою суспільного життя, а найяскравішим її прикладом стають виборчі кампанії. Свідомість трансформаційного етапу розвитку українського суспільства є сприятливою основою для змін, але вона особливо схильна до маніпуля- цій. Міфологія в соціумі може бути виправданням, відмовкою для утвер- дження власної бездіяльності. У кризовому суспільстві за умови низької ле- гітимності влади повною мірою розкривається технологічна роль штучних політичних міфів в аспекті маніпуляції суспільною свідомістю. Отже, образна мова політичної комунікації конструює сакральну політич- ну реальність способом моделювання уявлення про неї, конституйованого у вигляді значущих фактів-конструктів, релевантного українській політичній культурі “міфотексту”, який читає колективна особистість. Комунікація за допомогою міфу — це модель односторонньої політичної комунікації. Узагальнено, що соціально-політичний міф дієво структурує бачення нинішнього й майбутнього, але ускладнює усвідомлений політичний вибір.
16
ҐРЕЩУК, Василь. "МОВНА КАРТИНА СВІТУ ГУЦУЛІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ. ГОРА". Українознавчі студії, № 19 (26 березня 2018): 5–16. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.5-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано мовну картину світу гуцулів у сегменті поняттягора, представлену українською художньою мовою. Гуцульську мовну картинусвіту репрезентують одиниці гуцульського говору, передовсім номінативні. В літературних текстах, з огляду на художнє осмислення світу гуцулів, здійснюється його моделювання. Мовна картина світу гуцулів постає крізь призму художньої мови, що є окремим об’єктом лінгвістичних студій. Як засвідчив аналізконкретного матеріалу, гуцульська мовна картина в сегменті поняття горавідрізняється від аналогічного сегмента поза ареалом гуцульського говору. Длягорянина, попри те, що він теж послуговується загальнонаціональним найменуванням гора, у гуцульському говорі функціонує ще низка слів на позначення гори,зокрема ґрунь, кичера, китиця, маґура, малява, голиця, ґоргани. Цим забезпечується значно детальніше лексико-семантичне категоризування навколишньоїдійсності, фіксування номінативними засобами ознак, значущих для життєдіяльності горян, але індиферентних для пересічного українця з рівнинної частиниУкраїни. Крім того, гуцульська картина світу в українській художній мові збагачена низкою образних компонентів, зумовлених використанням аналізованихдіалектизмів в художніх компаративних сполуках, в поетичних метафорах.
17
Мельничук, Н. О. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ У ПРОСТОРІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 225–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-34.
Повний текст джерелаАнотація:
Системний підхід до вивчення лексики англійської мови викликає необхідність виявлення закономірностей функціонування її окремих компонентів. У сучасних дослідженнях із лексичної семантики застосування системного підходу у вивченні певних явищ надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок у лінгвістиці. Власне врахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об’єднання слів як невід’ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. У свою чергу, контрастивне дослідження елементів мови сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів, адже зміна парадигм окремих мовних одиниць уможливлює розгляд деяких лексичних і семантичних явищ у новому світлі, а також пояснення особливостей їх функціонування у мові. Сучасна лінгвістична наука характеризується пожвавленим інтересом до вивчення мови як соціокультурного феномену, а тому у центрі уваги багатьох лінгвістичних досліджень є людина та її роль в організації та використанні мови як засобу спілкування. Саме тут дедалі більше уваги приділяють емоційному фактору людини у мові, адже буття людини неможливо уявити без вираження нею емоцій у повсякденному житті засобами мови. У дослідженні особливостей функціонування ЛСП ад’єктивних емосемізмів як фрагмента англійськомовної картини світу цікавим видається спостереження за його спільними та відмінними рисами порівняно з індивідуально-авторською картиною світу письменника, яка відіграє важливу роль в антропоцентрично спрямованих лінгвістичних дослідженнях, адже її вивчення дає можливість розглянути світобачення народу – носія мови та його безпосереднього представника – людини. Аналіз особливостей художнього тексту, семантичний процес утворення якого є досить складним і неоднорідним за своєю природою, дозволяє виявити закономірності художнього мислення автора, яке розкривається через мову його текстів, відбір і художнє осмислення лексичних засобів із загальнонаціонального мовного фонду. Проблема є важливою для дослідження, адже емотивний прикметник характеризується складною семантичною структурою та виконує прагматичну функцію в мовленні.
18
Бєлавіна, Тетяна. "Проблеми соціально-психологічного супроводу неповнолітніх в період підготовки до звільнення з місць позбавлення волі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 310–21. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-310-321.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні проблеми ефективності раціонального суспільного контролю (на відміну від стихійного) за процесами соціалізації неповнолітніх осіб в умовах соціальної депривації. У якості прикладу розглядаються вихованці, що відбувають покарання у правовиконавчих закладах. Аналізується можливість оптимального ефективного ресоціалізуючого впливу на соціально-дезадаптованих юнаків в період їх підготовки до звільнення з місць позбавлення волі. Зокрема, мова йде про комплекс заходів соціально-психологічного супроводу вихованців у правовиконавчому закладі напередодні їхнього звільнення. Підкреслюється гостра необхідність успішного побудування, впровадження та послідовної реалізації комплексної програми різнобічної підготовки до реінтеграції засуджених у широкий соціум після відбуття покарання. Зазначено, що програма має бути обґрунтованою, методично точною, з соціально-психологічною спрямованістю та присвячена, по-перше, діагностиці неповнолітніх з урахуванням своєрідності соціальної ситуації розвитку та специфічних особливостей найближчого оточення, по-друге, подальшій ресоціалізації вихованців, по-трете, сприянню створення умов забезпечення стабільного становища звільнених юнаків. Завданнями програми визначено моделювання та впровадження інноваційних методик щодо формування здорового способу життя, розвитку навичок соціальної взаємодії, професійної орієнтації, професіоналізації, працевлаштування, здатності до протидії негативному впливу та тиску з боку антисоціального середовища. Зазначено, що така програма була складена у межах соціальних програм різних партнерів та реалізовувалась протягом кількох років як комплекс заходів психокорекційної роботи, так і окремі її складові. Окрема увага приділяється проблемам адикції у цієї вікової групи, передумовам розвитку адиктивної поведінки, зазначається актуальність і важливість проблеми долання схильності до найбільш поширених серед молоді її проявів, зокрема наркоманії, алкоголізації. Наведені деякі результати моніторингу ефективності запровадження одного з блоків програми «Скажи наркотикам «ні».
19
Ків, Арнольд, Олександр Мерзликін, Євгеній Модло, Павло Нечипуренко та Ірина Тополова. "Огляд програмного забезпечення для комп'ютерного моделювання у профільному навчанні фізики". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 153–65. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3782.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається можливості використання спеціалізованих програм (віртуальні лабораторії та тренажери, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) та загального (мови програмування та бібліотеки, таблиці, CAS) у шкільних дослідженнях.
Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування й бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, яких неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). Також віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть виконати експеримент у реальних лабораторіях. Наприклад, це зручно для дистанційного навчання.
Використання мов програмування та бібліотек у навчальних фізичних дослідженнях вимагає як дослідницьких компетенцій студентів, так і компетенцій програмування. Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати. Однак мови програмування та бібліотеки можуть стати потужним інструментом формування й розвитку дослідницьких компетентностей студентів з фізики у позакласній навчальній діяльності.
Впровадження електронної таблиці та CAS у шкільних фізичних дослідженнях є найпростішим і має свої переваги.
20
Томіліна, Анна Олександрівна, та Марина Вікторівна Малоіван. "Структура електронного навчального курсу з англійської мови у Moodle". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 225–32. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.715.
Повний текст джерелаАнотація:
Електронний начальний курс складено з метою залучення ІТ у процес навчання англійській мові у вищій школі.
Нами було поставлено завдання: розробити електронний навчальний курс з англійської мови для студентів другого курсу у межах Moodle.
Об’єктом дослідження визначено процес навчання студентів англійській мові, предметом дослідження – прийоми використання електронного навчального курсу у межах Moodle у процесі навчання англійській мові.
Були залученні наступні методи: вивчення методичної літератури з обраної дисципліни, дидактичне моделювання, педагогічне прогнозування для виявлення результативності застосованої методики навчання англійської мови.
Результати дослідження. Електронний курс дисципліни забезпечує високу інтенсивність навчального процесу вивчення англійської мови на базі Moodle. Навчання англійській мові на базі електронного начального курсу забезпечує демократизацію спілкування учасників освітнього простору і розширює коло іншомовного спілкування. Дозованість і регулярність наповнення дидактичним матеріалом у межах електронного курсу формує у студентів дисциплінованість і системність в оволодінні іноземною мовою.
Основні висновки. Складений електронний навчальний курс має завершену структуру, орієнтує студента на поступове засвоєння знань, умінь і навичок з дисципліни та систематичний контроль та самоконтроль.
21
ШКІЛЬ, Катерина. "ГІПЕРБОЛА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕЗІЇ А. ФЕТА)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 190–206. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – виявити та осмислити особливості специфічної сутності гіперболи, а також її стилістичну роль стосовно художньо-виражальної функції. Актуальність статті зумовлена тим, що саме гіперболічні конструкції, які домінують у поетичних текстах А. Фета, є багатою джерельною базою, мовна природа якої потребує докладного вивчення. Завдання статті – розглянути гіперболу як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета; визначити основні детермінанти гіперболи; виявити особливості вживання гіперболи як специфічного засобу поетичної мови; описати функції гіперболи як моделі відображення індивідуально-авторського стилю; проаналізувати та типологізувати гіперболічні конструкції, що формують індивідуально-авторський стиль А. Фета. У дослідженні використано комплекс лінгвістичних методів, провідними серед яких є когнітивний (забезпечив моделювання концептуальної картини світу та мовної картини світу автора), семантико-стилістичний (уможливив аналіз гіперболічних конструкцій), описовий, що допоміг не лише подати перелік художньо-експресивних можливостей цього мовного явища, а й представити його як частину певної художньої системи (збір, аналіз, виклад даних та їх характеристика). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому запропоновано опис гіперболи як стилістичної фігури та здійснено типологію гіперболічних конструкцій у поетичному мовленні А. Фета. Теоретична значущість роботи полягає в тому, що матеріали дослідження доповнюють курс стилістики в ділянці вивчення тропів та фігур і можуть послугувати доповненням до спецкурсів та спецсемінарів із стилістики поетичної мови та мови художньої літератури, а також бути використані в курсах «Лінгвістичний аналіз художнього тексту» та «Риторика». У висновках описано результати, отримані в процесі написання статті, подано класифікацію гіперболічних конструкцій, виявлених у поетичній мові А. Фета.
22
Смелікова, Вікторія. "Applying CLIL method to teaching maritime english." New pedagogical thought 102, no. 2 (September 7, 2020): 98–102. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-98-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх моряків до ефективної комунікації у мультинаціональному екіпажі. Доведено, що цьому значноюмірою сприяє предметно-мовне інтегроване навчання (CLIL), яке реалізується на заняттях із морської англійської мови та передусім спрямоване на те, щоб навчати курсантів морській англійській мові за короткий період часу, застосовуючи професійний контекст. Особливу увагу звернено на опис різних видів діяльності, які можна застосувати до занять з елементами CLIL, адже саме вони допоможуть курсантам успішно засвоїти знання з професійно-орієнтованих предметів, удосконалити комунікативні навички морської англійської мови, підвищити їхню зацікавленість та мотивуватимуть до вивчення мови у майбутньому. Схарактеризовано основні види діяльності: мовленнєва розминка, завдання з розвитку навичок читання, слухання, перегляду, говоріння та письма, рольові ігри та моделювання реальних професійних ситуацій; відпрацювання стандартних фраз для спілкування на морі (SMCP); кейс-стаді тощо.
23
Boiko, N. I., та T. L. Khomych. "Мотивування експресивної семантики в мовній тканині "Енеїди" І. П. Котляревського". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 196–206. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-196-206.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей моделювання семантики експресивно маркованих лексичних одиниць, які містять у своїх значеннєвих планах домінантний інтенсивно-параметричний складник. Дослідження здійснювалося на мовному матеріалі "Енеїди" Івана Котляревського. Іван Петрович Котляревський здійснив титанічний поступ у розвиткові і становленні мови української літератури, не лише представив живе мовлення українців, а й виявив майстерність в об’єктивації внутрішніх інтенцій, у відтворенні українського менталітету та реалізації українського світобачення, мовомислення, елементів культури; у репрезентації духовності української нації. Лінгвостилістичний аналіз мови "Енеїди" виявив, що мовна тканина твору насичена експресивами, семантична структура яких поґрунтована на інтенсивно-параметричній семантиці. Експресивний фонд аналізованої поеми І. П. Котляревського є основою мовної організації та оформлення твору, репрезентантом ідей автора, змістоутворювальним інструментом, матеріалом формування художніх фігур, образним засобом характеристики персонажів. Експресивна семантика бурлескно-травестійної поеми змотивована зовнішніми маркерами, зокрема морфемно-дериваційними засобами, і більшою мірою – внутрішніми мотиваторами, найпродуктивнішими з яких в "Енеїді" виокремлено такі складники: експресивна основа, внутрішня форма слова, вторинна номінація, асоціативні значення, компресивні утворення.
24
Ліннік, Олена Петрівна, Олександр Павлович Поліщук та Ілля Олександрович Теплицький. "Моделювання мовленнєвої поведінки людини у програмах-співрозмовниках". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 60–61. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.80.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток систем штучного інтелекту нерозривно пов’язаний з розвитком інформатики як науки, адже саме завдяки використанню систем управління із зворотним зв’язком при моделюванні мислення людини і виникла кібернетика.Обробка природної мови – загальний напрямок штучного інтелекту та лінгвістики, що вивчає проблеми комп’ютерного аналізу та синтезу природної мови. В області штучного інтелекту аналіз означає розуміння мови, а синтез – генерацію грамотного тексту. Рішення цих проблем буде означати створення набагато зручнішої форми взаємодії комп’ютера і людини. Розуміння природної мови інколи вважають AI-повною задачею, оскільки розпізнавання живої мови потребує величезних знань системи про навколишній світ і можливість із ним взаємодіяти. Саме визначення змісту слова “розуміти” – одне з головних завдань штучного інтелекту.Програми, здатні розуміти окремі висловлення користувача, утворюють клас програм із природно-мовним інтерфейсом.Віртуальний співрозмовник (англ. Chatterbot) – це комп’ютерна програма, створена для імітації мовленнєвої поведінки людини при спілкуванні з одним або декількома користувачами. По відношенню до віртуальних співрозмовників вживається також назва програма-співрозмовник. Одним з перших віртуальних співрозмовників була програма Еліза, створена у 1966 р. Джозефом Вейзенбаумом, яка пародіювала мовленнєву поведінку психотерапевта, реалізуючи техніку активного слухання, перепитуючи користувача та використовуючи фрази типа «Будь ласка, продовжуйте». Передбачалося, що ідеальна програма-співрозмовник повинна пройти тест Тюрінга. Щороку проводяться конкурси програми-співрозмовників (здебільшого англомовних). Один з найвідоміших – конкурс Лебнера.Створення віртуальних співрозмовників граничить з проблемою загального штучного інтелекту, тобто єдиної системи (програми, машини), що моделює інтелектуальну діяльність людини.Основна мета дослiдження полягала в розробці програми, що моделює мовленнєву поведінку людини.Нами було розроблено алгоритм побудови віртуального співрозмовника на основі стандарту мови AIML як найзручнішого засобу створення програм-співрозмовників. Основні структурні одиниці даного стандарту – категорія, зразок, шаблон.Особливості баз знань програм-співрозмовників:1. Реакція на ключові слова. Даний метод був використаний у Елізі. Наприклад, якщо фраза користувача містила слова «батько», «мати», «син» та інші, Еліза могла відповісти: «Розповіси більше про свою родину?».2. Збіг фрази – подібність фрази користувача до вже наявних у базі знань. Може враховуватися також порядок слів.3. Збіг контексту. Часто в посібниках до програм-співрозмовників просять не використовувати фрази, насичені займенниками, типу: «А що це таке?» Для коректної відповіді деякі програми можуть проаналізувати попередні фрази користувача і вибрати придатна відповідь.На основі існуючого програмного забезпечення було створено російськомовний віртуальний співрозмовник, база знань якого має стандарт AIML.Результати дослідження можуть бути застосовані при побудові автоматизованих діалогових систем-консультантів в розподілених мережах.Подальший розвиток даної роботи може бути у напрямку дослідження проблеми наповнюваності баз знань віртуальних співрозмовників та генерації осмислених текстів для побудови ефективної інтелектуальної системи.
25
Материнська, О. В. "Моделювання меронімічних відношень у лексичній системі мови". Мовознавство, № 6 (2013): 58–67.
Знайти повний текст джерела
26
Швець, Василь, та Наталія Першина. "ФОРМУВАННЯ УМІНЬ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПІД ЧАС РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ ЕКОНОМІЧНОГО ЗМІСТУ". Physical and Mathematical Education 33, № 1 (2 квітня 2022): 57–62. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-010.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. У статті звертається увага на проблему формування в старшокласників умінь і навичок математичного моделювання під час навчання математики. Під математичним моделюванням розуміється процес створення математичних моделей, їх математичне опрацювання та інтерпретація отриманих результатів (розв’язків). У повному і завершеному обсязі такий процес представлений у статті у вигляді графічної схеми (велике коло), зміст якої був розкритий в публікаціях В. Блума та Д. Лейса. Однак в такому аспекті його реалізувати під час навчання математики в старшій школі неможливо в силу багатьох причин. Зокрема тому, що старшокласники ще недостатньо підготовлені до цього інтелектуально, та й визначені програмні вимоги середньої освіти цього не передбачають. Мета статті: проілюструвати на конкретному прикладі методику розв’язання прикладних задач економічного змісту, зміст і застосування запропонованих порад, їх особливість.
Матеріали і методи. Використано теоретичні методи наукового пізнання (аналіз, синтез, зіставлення, моделювання) та емпіричні (спостереження).
Результати. У статті пропонується урізана графічна схема (мале коло), автором якої є В. Швець. Згідно з нею процес математичного моделювання пропонується розглядати під час навчання учнів розв’язуванню прикладних задач. Він має включати наступні етапи: математизацію, математичне опрацювання й інтерпретацію отриманих розв’язків на мові тієї галузі знань, на якій була сформульована прикладна задача. До кожного з етапів пропонуються методичні рекомендації як допомагати учням застосовувати запропонований метод.
Висновки. Описані етапи і методичні поради ілюструються на прикладі розв’язання прикладних задач економічного змісту. Автори вважають, що економічна грамотність випускників середньої школи має бути високою. Тому разом з формуванням у старшокласників математичних компетентностей (графічної, аналітичної, обчислювальної, дослідницької тощо) мають формуватися і ключові, до яких відноситься і економічна. Тому є потреба в створенні добірки таких задач як для кожної з навчальних тем курсу алгебри і початків аналізу, так і для повторення вивченого на попередніх уроках, підсумкового повторення вивченого матеріалу з математики за курс середньої школи, підсумкової атестації у вигляді ДПА чи ЗНО.
27
Швай, О. "РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ІЗ ФІЗИЧНИМ ЗМІСТОМ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ УНІВЕРСАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДІЙ УЧНІВ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (27 квітня 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-014.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Важливим завданням сучасної шкільної освіти є підготовка творчої особистості, яка може самостійно здобувати знання і в подальшому використовувати їх у практичній діяльності. У зв’язку з цим на перший план виходить проблема формуванням універсальних навчальних дій школярів, оволодіння якими забезпечує умови для їх саморозвитку і самовдосконалення.
Матеріали і методи. Використано аналіз психологічної, навчально-методичної літератури в контексті дослідження, вивчення та узагальнення передового педагогічного і власного досвіду роботи у навчальних закладах.
Результати. У статті проведено аналіз наукової літератури з проблеми формування універсальних навчальних дій школярів. Висвітлено поняття «універсальні навчальні дії», описано характерні особливості універсальних навчальних дій та їх види.
Акцентовано увагу на тому, що формування універсальних навчальних дій школярів має здійснюватися з урахуванням специфіки методології пізнання світу в різних навчальних предметах. Обґрунтовано, що розв’язування на уроках математики задач із фізичним змістом є дійовим засобом формування універсальних навчальних дій. При розв’язуванні таких завдань в школярів відбувається удосконалення умінь порівнювати, аналізувати, узагальнювати, перекладати текст на мову математики тощо. Таким чином створюються усі умови для ознайомлення учнів у межах шкільної програми з математичним моделюванням, формування у них поняття про математичну модель, її види, етапи математичного моделювання, вироблення умінь будувати доцільні математичні моделі.
Висновки. Розвиток в учнів правильних уявлень про характер відображення математичних явищ і процесів реального світу, ролі математичного моделювання в науковому пізнанні відіграє важливе значення для формування універсальних навчальних дій школярів. Запропоновано деякі методичні прийоми, які допомагають цілеспрямовано розвивати в школярів вміння побудови математичних моделей при розв’язуванні задач з фізичним змістом.
28
ШЕПЕЛЬ, Юрій. "ЩОДО ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЦІЛЬОВОЇ НАЗВИ «ЛЮДИНА» УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 419–33. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено лінгвокогнітивним особливостям лекси- ко-семантичних трансформацій у перекладі антропоцентричних продуктивних метафоричних моделей. Матеріальною базою послугували літературні та енци- клопедичні джерела, а також тлумачні словники. У статті досліджено та опи- сано особливості лексико-семантичних трансформацій. Автор ставить за мету провести й описати лінгвокогнітивний аналіз антропоцентричних метафорич- них моделей у мові оригіналу та перекладу з метою визначення адекватності перекладу. Об’єктом аналізу вибрано 50 концептуальних антропоцентричних метафоричних моделей із твору «Vanity Fair» by William Makepeace Thackeray. Предмет дослідження становлять лінгвокогнітивні особливості використання перекладацьких трансформацій у перекладі антропоцентричних метафоричних моделей з урахуванням їхнього конотативного потенціалу. Аналіз відбувається з використанням загальнонаукових методів дослідження: описово-аналітич- ного – для визначення закономірностей концептуального моделювання; концеп- туального та контекстуального – для формулювання рівнів еквівалентності перекладу згідно з антропоцентричними концептуальними моделями. У статті визначено, що тексти художньої літератури уособлюють процес вербалізації концептів. Концепти є здебільшого універсальними, осо- бливості концептуалізації та категоризації залежать від етнокультурних чинників. Автор доводить, що концептуальна проєкція в перекладі метафоричних моделей залежить від того, наскільки концептуальні картини світів мови оригіналу та мови перекладу близькі одна до одної. Показано, що вибір кон- цептуального співвідношення зумовлений творчою індивідуальністю перекладача, його знанням когнітивної бази культури, урахуванням особливостей реципієнта.
29
Богушевська, Наталія Володимирівна. "Автоматизація синтезу програмного коду вузла мережі Петрі для мови моделювання POSES++". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 18–24. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33467.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведений огляд систем моделювання мережами Петрі, показані переваги використання в якості зовнішнього середовища моделювання CASE-пакету системи POSES++. Визначена формальна модель вузла, задана контекстно-вільна граматика для синтезу програмного коду вузлу. Розглянуто приклад застосування правил граматики.
30
Ястремська, Тетяна. "Локативні прислівники в говірках української мови: лексикографічне моделювання". Prace Filologiczne 74 (20 січня 2020): 69–80. http://dx.doi.org/10.32798/pf.449.
Повний текст джерелаАнотація:
W artykule przebadano przysłówki lokatywne, które reprezentują opozycję semantyczną góra – dół. Przedstawiono nowe podejście analizy systemu derywatów w odniesieniu do epidygmatycznego słownika dialektalnego. Interpretacja wybranych przysłówków została oparte na materiale gwar ukraińskich.
31
Россада, Т. В. "Аналіз, моделювання та дослідження синонімії у формальних мовах". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2012): 227–32.
Знайти повний текст джерела
32
Россада, Т. В. "Аналіз, моделювання та дослідження синонімії у формальних мовах". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2012): 227–32.
Знайти повний текст джерела
33
Заяць, В., Я. Маєвський та М. Заяць. "Особливості та функціональні можливості програмного комплексу Рspice". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (26 березня 2021): 50–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-08.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі вдзначені особливості вхідної мови даного програмного комплексу, способи опису речень вхідної мови, побудови власних моделей досліджуваних об’єктів та використання моделей, заданих у відкритій бібліотеці даного коиплексу. Описано можливі режими роботи комплексу та способи їх ефективного використання. Отриримані результати дозволяють проводити ефективне схемо технічне моделювання та аналіз як відомих об’єктів, так і новостворюваних, забезпечуючи при цьому економію матеріальних та людських ресурсів
34
Bogynia, L. V., I. V. Kolechkina, N. O. Kushpil та O. V. Ovcharenko. "ФОРМУВАННЯ СТАРТОВИХ НАВИЧОК НАУКОВОГО МОВЛЕННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено проблему формування навичок наукового мовлення в іноземних студентів на пропедевтичному етапі навчання. Першочерговими завданнями вивчення української мови на етапі доуніверситетської освіти визначено задоволення комунікативних потреб інокомунікантів у щоденному спілкуванні в побутовій і соціокультурній сферах; адаптація до нового освітнього середовища, набуття навичок спілкування у професійній сфері задля отримання якісної фахової підготовки. Проведено аналіз навчальних посібників для іноземних студентів доуніверситетського етапу навчання, окреслено низку проблем, які впливають на ефективність формування навичок наукового мовлення. Порушено питання відсутності лексичного й дієслівного мінімумів із природничо-наукових дисциплін для початкового етапу вивчення мови як іноземної. Доведено продуктивність взаємодії викладачів української мови і природничо-наукових дисциплін у питаннях створення навчального контенту, відбору найуживаніших лексико-граматичних одиниць, моделювання навчальних наукових текстів, системи вправ і завдань до них. У статті обґрунтована доцільність однакової структури навчальних матеріалів профільних дисциплін і наукового стилю мовлення з метою створення єдиного мовного середовища на заняттях з мови і природничо- наукових дисциплін, узгодження навчальних матеріалів, моделювання навчальних наукових текстів і системи завдань до них. Описано деякі види вправ, наведено приклади міжпредметної координації. Наголошено на важливій ролі співпраці викладачів мови й профільних дисциплін у формуванні стартових навичок наукового мовлення. Основним методичним принципом визначено текстоцентричний підхід у навчанні як мови, так і природничо-наукових дисциплін, який передбачає координацію з практичним курсом української мови (щодо лексико- граматичного наповнення) та логікою викладу наукових тем профільних дисциплін і має позитивно вплинути на формування стартових навичок наукового мовлення та українськомовної комунікативної компетентності іноземних студентів у професійній сфері.
35
Володина, Т. С. "Фреймове моделювання відмінникових префіксальних дієслів у сучасній німецькій мові". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 15 (2009): 85–95.
Знайти повний текст джерела
36
Капранов, Я. В. "Принципи узагальнення словникових відомостей як моделювання плану змісту мови". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 16, № 1 (2013): 46–54.
Знайти повний текст джерела
37
Чайка, О. І. "ПРОЄКТУВАННЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 358–70. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-358-370.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкриваються теоретичні основи проєктування процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, в основу якого покладено науковий метод моделювання; обґрунтовано технологію виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов, складовими якої є структурно, змістовно та функціонально пов’язані між собою усі компоненти полікультурності особистості: лінгвокультурологічні знання; полілінгвальна мовна свідомість; інтерсоціальні цінності; соціокультурна толерантність по відношенню до представників іншої культури; емоційна саморегуляція; міжкультурна комунікативна компетентність; культуротворча діяльність.
Теоретично обґрунтована структурно-змістовна модель процесу виховання полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов має такі блоки: цільовий, представлений соціальним замовленням, метою і завданнями; концептуальний, представлений науковими підходами, закономірностями і принципами; змістовно-технологічний, представлений змістом освітнього процесу, формами, методами, технологіями, етапами та засобами; критеріально-результативний, що містить компоненти, критерії, показники та рівні сформованості.
Структура полікультурності майбутніх викладачів іноземних мов представлена когнітивним, аксіологічним, комунікативним, саморегуляційним та культуротворчим компонентами та відповідними критеріями з показниками: світоглядно-пізнавальний (система лінгвокультурологічних знань; полілінгвальна свідомість; рівень володіння рідною та іноземними мовами); емоційно-ціннісний (система ціннісних орієнтацій; толерантність як прийняття цінностей іншої людини, іншої культури; налаштованість на діалог і співпрацю; емоційна саморегуляція в процесі міжкультурної комунікації); мотиваційно-комунікативний (позитивна мотивація до полікультурного розвитку; здатність до міжкультурного спілкування; уміння обирати стиль мовної поведінки в полілінгвальному середовищі; діяльнісно-рефлексивний (здатність до використання технологій полікультурного виховання; здатність до професійної та особистої рефлексії, прагнення до самоосвіти, прагнення до професійного мовленнєвого та культурного саморозвитку); мовно-естетичний (сформованість естетичних почуттів та інтересу до вітчизняної та світової культури, художньо-естетична толерантність; уміння аналізувати художньо-естетичні цінності, дати художньо-естетичну оцінку літературним іншомовним текстам). На основі визначених критеріїв та аналізу наукових підходів схарактеризовано три рівні полікультурної вихованості майбутніх викладачів іноземних мов: високий (креативний), середній (репродуктивний), низький (адаптивний).
38
Круглова, Н., О. Диховичний, Д. Лисенко та Н. Богданова. "Моделювання розподілу максимуму поля Ченцова на ”сходинках”". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 37 (31 травня 2021): 93–101. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.37.2020.226826.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розвинуто результати, отримані Параньяпом, Парком, Клесовим та Кругловою. Розглянуто спосіб знаходження розподілу максимуму звуження поля Ченцова на ламані лінії. Для цього було запропоновано змоделювати випадковий процес, який відповідає звуженню. Для моделювання було застосовано розроблений авторами алгоритм, оскільки він має високу швидкодію, потрібність у якій зумовлена великою кількістю точок розбиття траекторії процесу. Підбір розподілів екстремальних функціоналів від поля здійснено засобами мови статистичного програмування R. Як найбільш підходящий розподіл обрано розподіл Вейбулла, що підтверджено критерієм Колмогорова, а також Q–Q і P–P діаграмами.
Бібл. 10, іл. 7.
39
Федіна, Олена. "Векторне моделювання гендерних фразеологічно- маркованих найменувань із концептом “людина”". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (7 квітня 2022): 87–96. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4755.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню фразеологічних одиниць, які називають людину (жінку або чоловіка) із позиції векторного моделювання гендерно маркованих найменувань. Концептуальна картина світу не є стійкою й піддається постійним змінам, які пов’язані з впливом інших культур на мову, із технічним прогресом та посиленою фемінізацією. З появою нових предметів побуту, відкриттям нових живих організмів, космічних тіл тощо з’являються й нові найменування людини. Основою фразеологічного моделювання є когнітивні операції, націлені на взаємодію вихідного домену, який представляє таку сферу, з якої відбувається запозичення когнітивних ознак, і цільового домену – абстракції, що ідентифікується із залученням фразеологізмів.
40
Ігнатьєва, Світлана Євгенівна. "Елітарна мовна особистість у синтаксичній репрезентації щоденникового дискурсу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 246–57. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.479.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано визначення мовної особистості елітарного типу, сформовану в межах щоденникового дискурсу, систематизовано мовні параметри та визначено перспективи її синтаксичного моделювання. У вибудуваній моделі виокремлено внутрішній комунікативно-прагматичний потенціал синтаксичної конструкції, наголошено на його важливості у формуванні щоденникового тексту. Виявлено інфосегменти, що значно розширюють межі інформаційного поля.
41
КОТИК, Тетяна, та Леся ВИСОЧАН. "Стан процесу отримання наукового знання в українській дошкільній лінгводидактиці". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 2 (11 травня 2020): 125–37. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.2.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сучасний стан отримання наукового знання в українській дошкільній лінгводидактиці за допомогою такого методу пізнання прикладних проблем процесу навчання дітей рідної мови, як моделювання емпіричних процесів. Дійшли висновку, що за допомогою системно-структурних моделей можна глибше проникнути в сутність взаємозв’язків між елементами педагогічної системи, визначити прямі й опосередковані, багатоваріантні й односпрямовані зв’язки відповідно до умов, засобів, змісту навчання мови. Так можна дослідити оптимальний характер взаємовідносин, зумовлених певним навчальним матеріалом, визначити безпосередні й опосередковані чинники впливу на кінцеві результати навчання.
42
Боровик, Людмила. "ТЕХНОЛОГІЯ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається сучасний підхід до розвитку комунікативних здібностей дітей дошкільного віку через використання методу наочного моделювання. Зазначено, що спілкування є важливою умовою правильного та повноцінного розвитку дитини дошкільного віку, зокрема спілкування з дорослим – основною і вирішальною умовою формування комунікативних здібностей дитини: мовлення, мислення емоційної сфери, самооцінки, уяви. За допомогою методу наочного моделювання у дітей поступово формуються зв'язність, послідовність, наполегливість, викладення власної думки, розвивається словниковий запас, синтаксичний лексико-граматичний лад мови, що слугує тямущому мовленнєвому висловлюванню. Комунікація – один із основних засобів реалізації завдання адаптації дитини до нових умов. Від рівня спілкування залежить не лише навчальна діяльність, а й саме життя дитини.
43
Безушко, Денис. "РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИСПОЛЬЗОВАНИЮ НЕЛИНЕЙНЫХ МОДЕЛЕЙ ГРУНТА ПРИ РАСЧЕТЕ ГИДРОТЕХНИЧЕСКИХ СООРУЖЕНИЙ". SWorldJournal, № 06-06 (30 грудня 2018): 92–95. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-06-130.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведено рекомендації, щодо вибору і застосування ґрунтових моделей, що використовуються при комп’ютерному моделюванні споруд. Виконано аналіз меж застосування наступних моделей деформування ґрунту: модель Мора – Кулона («Mohr – Coulomb»); модел
44
Безушко, Денис. "РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИСПОЛЬЗОВАНИЮ НЕЛИНЕЙНЫХ МОДЕЛЕЙ ГРУНТА ПРИ РАСЧЕТЕ ГИДРОТЕХНИЧЕСКИХ СООРУЖЕНИЙ". SWorldJournal, № 06-06 (30 грудня 2018): 92–95. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-06-130.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведено рекомендації, щодо вибору і застосування ґрунтових моделей, що використовуються при комп’ютерному моделюванні споруд. Виконано аналіз меж застосування наступних моделей деформування ґрунту: модель Мора – Кулона («Mohr – Coulomb»); модел
45
Щигло, Л. В. "Інтегративний підхід до моделювання процесу перекладу та мовна особистість перекладача". Філологічні трактати 7, № 1 (2015): 67–73.
Знайти повний текст джерела
46
ПОМІРКОВАНА, Тетяна, та Уляна КЕЦИК-ЗІНЧЕНКО. "МОДЕЛЮВАННЯ СМИСЛОВИХ ВІДНОСИН, ВИРАЖЕНИХ ПРИЙМЕННИКАМИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ". Humanities science current issues 3, № 28 (27 липня 2020): 45–49. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/28.208737.
Повний текст джерела
47
Лях, Тетяна. "МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЙ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Молодий вчений, № 2 (102) (28 лютого 2022): 116–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-2-102-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено застосування комунікативного методу у процесі навчання української мови як іноземної, моделювання ситуацій професійного спілкування для іноземних студентів-медиків, представлено завдання, що сприяють вивченню фахового мовлення у зв’язку з навиками спілкування. Функціонування ситуацій ділового спілкування у професійно-орієнтованому підході до навчання українських іноземних студентів медичних спеціальностей досліджено мало, що зумовлює актуальність даної теми. Виявлено, що в сучасних підручниках недостатньо вправ для розвитку професійного спілкування. Актуальність окреслених проблем визначає мету пропонованого дослідження: вивчити та впровадити ситуації професійного спілкування на заняттях української мови для іноземних студентів медичних спеціальностей, розробити відповідні вправи та завдання. Наведено зразки завдань і вправ, спрямованих на розвиток комунікативної компетенції іноземних студентів-медиків у професійному спілкуванні.
48
Бублик, А. "Дизайн веб-сторінки, як основа зручності читання, утримання та естетики сучасного веб-сайту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (21 грудня 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито принципи дизайну веб-сторінки, як основи зручності читання, утримання та естетики сучасного веб-сайту. Наголошується, що під терміном веб-дизайн продовжують розуміти саме проектування структури веб-ресурсу, забезпечення зручності користування ним. Обґрунтовується, що особливість веб-дизайну полягає в тому, що він (веб-дизайн) це не оформлення виробу, не незначна і додаткова його частина, а виріб. Підкреслено, що проектуючи сайт, веб-дизайнер створює повноцінний продукт, а не лише оформлює його, тому веб-дизайнер виступає як творець кінцевого виробу. Зазначається, що веб-дизайнер сьогодні – один із знакових соціально-культурних акторів сучасного суспільства. Він є не просто рядовим членом соціуму, на відміну від більшості користувачів, може сам проектувати, впроваджувати та розвивати технології, і, отже, ставати не просто «декоратором сайтів», але їх архітектором. Наголошується, що веб-дизайн є не лише інструментом моделювання простору культури, а й принципово новою мовою, яка, у свою чергу, впливає на мислення та культуру користувачів. Запропоновано, з метою вирішення окресленої проблеми виявити, синтезувати та використовувати кілька підходів у розробці сучасної веб-сторінки. Зазначається, що художнє проектування інтернет-сайтів включає вимоги технічної естетики до сайтів, облік формотворчих факторів (призначення, функції, конструкція, технологія розробки, стиль, мода, національні традиції та ін.) при проектуванні сайтів, закономірності та засоби композиції у художньому проектуванні сайтів, рекомендації та якість сайтів. Пропонується, з метою вивчення веб-дизайну як складної, структурованої та динамічної мови інтернет-культури впроваджувати некласичне спрямування у мовознавстві, що обґрунтовує теорію про провідну роль мови у формуванні мислення. Наведено опис кількох прикладів сучасних веб-сайтів, які застосовують кілька жанрів на своїх сторінках, виявлено переваги їх функціонування.
49
Толочко, Орест. "Експресивна інверсія в оригінальному та перекладному текстах роману О. Гакслі "Жовтий кром" як зразку "інтелектуальної прози"". East European Journal of Psycholinguistics 3, № 2 (22 грудня 2016): 110–20. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2016.3.2.tol.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано експресивно марковані контексти з інверсією та їх роль у творенні образно-стилістичної канви англійського художнього тексту, шляхи їх адекватного відтворення цільовою мовою та збереження індивідуально-авторських рис художнього стилю О. Гаслі. Інверсія як граматично-стилістична категорія є вагомим засобом, який використовують задля досягнення належного естетичного ефекту. У поєднанні з іншими засобами різних мовних рівнів, а також через використання інших тропів інверсивне зміщення виконує ряд функцій у тексті оригіналу: (а) наголошення семантично й концептуально значущих і часто стилістично маркованих компонентів висловлювання. У певних контекстах ці елементи створюють ефект антитези; (б) емфаза певного елементу речення, що «консолідує» наративну структуру наведеного уривку, сприяє змістовому розкриттю та емоційно-оцінній характеристиці персонажів; (в) подання художньої деталі; (г) передання динамічності дії, яка вказує і на емоційне напруження героя твору, і на складний характер зображуваної у контексті ситуації; (д) засіб передання настрою та афективного стану персонажа. Емотивний колорит перекладного дискурсу твориться завдяки збереженню у його структурі експресивно маркованих засобів різних мовних рівнів, а також завдяки розкриттю асоціативної конотації мовних одиниць, що у поєднанні творять образну канву цільового тексту.
Література
References
Анджапаридзе Г. (1976) Предисловие. Huxley A. Crome Yellow: A Novel – M.: ProgressPublishers. С. 3–32.Andzhaparidze, G. (1976) Predisloviye [Preface] // Huxley A. Crome Yellow. Moscow:Progress Publishers, 3–32.
Болотнова Н. (2009) Коммуникативная стилистика текста: словарь-тезаурус. – М. :Флинта; Наука.Bolotnova, N. (2009) Kommunikativnaya stilistika teksta: slovar’-tezaurus [CommunicativeStylistics of text]. Moscow: Flinta; Nauka.
Бредбері М. (2011) Британський роман нового часу / Переклад з англ. В. Дмитрука. –К.: Ксенія Сладкевич.Brudbery, M. (2012) Brytans’kyi roman novoho chasu [The Modern British Novel]. transl. byVictor Dmytruk. Kyiv: Kseniya Sladkevych.
Гальперин И. (1976) О принципах семантического анализа стилистическимаркированных отрезков текста. В кн. Принципы и методы семантическихисследований. – М.: Наука (Сс. 284–289).Galperin, I. (1976) O printsipakh semanticheskogo analiza stilisticheski markirovannykhotrezkov teksta [On principles of Semantic Analysis of Stylistically Marked Parts of Text] In:Pritsipy i Metody Semanticheskikh Issledovanii. (pp. 284–289). Moscow: Nauka.
Ilek B. (1970) On Translating Images. In: The Nature of Translation. Essays on Theory andPractice of Literary Translation (pp. 135–138). J. C. Holmes. (ed.). Bratislava: PublishingHouse of Slovak Academy of Sciences.
Засєкін С. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту. – Луцьк: Волин.нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012.Zasiekin, S. (2012) Psykholingvistychni Universalii Perekladu Khudozhnyoho Textu[Psycholinguistic Universals in the Translation of Literary Text]. Lutsk: Volyn NationalUniversity.
Кухаренко В. Інтерпретація тексту. – Вінниця: Нова книга, 2004.Kukharenko, V. (2004) Interpretatsiya tekstu [Interpretation of Text]. Vinnytsya: NovaKnyha.
Leech, G., Short, M. (2007) Style in Fiction. A Linguistic Introduction to English FictionalProse. L.& N.Y.: Longman Pearson.
Lyons, J. (1995) Linguistic Semantics An Introduction. NY: Cambridge University Press.
Норман Б. Когнитивный синтаксис русского языка. – М.: ФЛИНТА, 2013.Norman, B. (2013) Kognitivnyi sintaksis russkogo yazyka [Cognitive Syntax of Russianlanguage]. Moscow: Flinta.
Пелевина Н. Стилистический анализ художественного текста. – М.: Просвещение, 1980.Pelevina, N. (1980) Stilisticheskii analiz khudozhesvennogo teksta [Stylistic Analysis ofBelles-letters Text]. Moscow: Prosveshchenie.
Ревуцкий О. Анализ художественного текста как коммуникативно обусловленногосвязного целого. – Минск: НИО, 1998.Revutskiy, O. (1998) Analiz khudozhestvennogo teksta kak kommubikativno obuslovlennogosviaznogo tselogo [Analysis of Belles-lettres Text as a Communicatively Determined CoherentUnit]. Minsk: NIO.
Сдобников В. Теория перевода. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2007.Sdobnikov, V. (2007) Teoriya perevoda [Theory of Translation]. Moscow: AST Vostok –Zapad.
Селіванова О. О. Методи дослідження тексту в сучасній лінгвістиці. В кн. СелівановаО.О. Світ свідомості в мові.– Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – C. 327–346.Selivanova, O. (2012) Metody doslidzhennya tekstu v suchasnii lingvistytsi [Methods of TextAnalysis in Contemporary Linguistics]. In: Svit Svidomosti v Movi, O. Selivanova, (Ed.). (pp.327–346). Cherkasy: Yu. Chabanenko.
Селіванова, О. O. Проблема моделювання перекладацького процесу // Світ свідомості вмові. – Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – С. 445–454.Selivanova, O. (2012) Problema modeliuvannia perekladatskogo protsesu [Problem ofTranslation Process Modelling] In: Svit Svidomosti v Movi, O. Selivanova, (Ed.). (pp. 445–454). Cherkasy: Yu. Chabanenko.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. – Полтава: Довкілля-К, 2008.Selivanova O. (2008) Suchasna lingvistyka: napriamy ta perspektyvy [ContemporaryLinguistics: Trends and Prospects]. Poltava: Dovkillia-K.
Сучасна українська літературна мова. Стилістика. /за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук.думка, 1972.Suchasna Ukrains’ka Literaturna Mova. Stylistyka (1972) [Modern Ukrainian LiteraryLanguage. Stylistics] I. Bilodid. (Ed.). Kyiv: Naukova Dumka.
Sukhorolska S., Fedorenko O. (2006) Methods of Linguistic Research. Lviv: Lviv IvanFranko National University Publishing Center.
СУМ: Словник української мови: В 11-ти т. – К.: Наук. думка, 1970–1980.SUM (1970–1980) Slovnyk Ukrains’koi Movy. Kyiv: Academy of Sciences of Ukraine.
SOED (1975) The Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles. C. T. Onions,(Ed). NY.: Oxford University Press.
Sources
Гакслі О. Жовтий Кром / Переклад з англ. В. Вишневого. – К.: Українськийписьменник, 2011.Huxley A. (2011) Zhovtyi Krom [Crome Yellow]. transl. by V. Vyshnevyi. Kyiv: UkrainskyiPys’mennyk.
Huxley A. (1976) Crome Yellow. Moscow: Progress Publishers.
50
Гулаков, Вадим Володимирович. "Моделі і алгоритми автоматизованої побудови об’єктних моделей предметного середовища". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 55–61. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33478.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто моделі та алгоритми, що формалізують та автоматизують процес побудови об’єктно-орієнтованих моделей предметних середовищ. Специфікація моделі предметного середовища задається природною мовою. На етапі аналізу вербального опису предметного середовища здійснюється розбір мови, який передбачає синтаксичний аналіз з використанням контекстно-вільних граматик, та семантичний аналіз з програмною реалізацією об’єктної моделі. На першому етапі семантичного аналізу відбувається побудова семантичного графа. Наступний етап семантичного аналізу використовує семантичні процедури граматики для побудови класів в термінах мови С++. В процесі автоматизованої побудови об’єктної моделі предметного середовища використовуються шаблони проектування, що забезпечує зручність та гнучкість програми. Використання розробленого програмного продукту на етапі проектування та моделювання програмного забезпечення забезпечує створення каркасу програми з описом інтерфейсів класів об’єктної моделі.