Добірка наукової літератури з теми "Множина альтернатив"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Множина альтернатив".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Множина альтернатив"
1
Нестеренко, О. В., та О. О. Фаловський. "Метод оцінювання ризиків у задачах оборонного планування". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 3 (21 вересня 2021): 68–79. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.3.244809.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано застосування підходу до експертного оцінювання ризиків у задачах оборонного планування, що пов’язані із забезпеченням спроможностей необхідними ресурсами. Особливістю підходу є те, що множина альтернатив рішень, що розглядаються, допускає наявність залежностей між елементами. Для реалізації підходу розглянуто, з урахуванням специфіки предметної області, можливості методу підтримки експертних рішень, що поєднує застосування графів, онтологій, голосування та відповідних розрахункових процедур.
2
Мулеса, О. Ю., та Ю. Ю. Білак. "Підхід до проектування систем підтримки прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності". Automation of technological and business processes 13, № 3 (5 листопада 2021): 30–34. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2146.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене розробці структури системи підтримки прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності. Розглядаються багатоетапні процеси прийняття управлінських рішень. Проаналізовано послідовність етапів, які виникають в таких процесах: від формування множини альтернатив до вибору оптимальної, з точки зору особи, що приймає рішення, альтернативи. Наведені вербальні і математичні постановки задач прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності. Проаналізовано особливості всіх етапів прийняття рішень та наведено перелік задач, які виникають на кожному з етапів. Відмічено, що для підвищення ефективності процесів прийняття управлінських рішень, доцільним є забезпечення можливості розв’язання задач, які виникають при цьому, методами інтелектуального аналізу даних, статистичними методами аналізу даних, методами теорії прийняття рішень тощо.
Розроблено структурно-функціональну схему системи підтримки прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності. Показано, що логічно функціональний блок системи підтримки прийняття рішень доцільно розділити на дві частини: блок аналізу вхідних даних та висновків експертів і блок вибору оптимальних альтернатив. Важливою складовою системи підтримки прийняття рішень є база даних та знань у якій накопичуються як вхідні дані, так і результати застосування включених у систему моделей і методів.
Дотримання запропонованої схеми при проектуванні програмних продуктів для задач прийняття рішень у різних предметних областях, дозволить зробити ці програмні продукти цілісними та універсальними. Використання таких програмних продуктів забезпечить незалежність особи, що приймає рішення на всіх етапах прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності.
3
Dybach, O. "Про застосування теорії нечітких множин для оцінки невизначеностей імовірнісного аналізу безпеки АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 1(65) (26 березня 2015): 16–19. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.1(65).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання практичного застосування теорії нечітких множин для оцінки невизначеностей імовірнісного аналізу безпеки АЕС як альтернативи статистичним методам. Порівняно результати оцінок імовірності та невизначеності відмови функції безпеки, виконуваної пасивною частиною системи аварійного охолодження активної зони, методом теорії нечітких множин та методом Монте-Карло.
4
Kononenko, Igor V., та Glib V. Sushko. "ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ ПРОЄКТУ З РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 307–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2866.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сучасної освіти безпосередньо пов'язаний з упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій. Створення і застосування таких технологій відбувається шляхом реалізації відповідних проєктів. Проєкти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій відрізняються складністю і великою вартістю, а для їх здійснення необхідні висококваліфіковані фахівці. Все це входить у протиріччя з незначними ресурсами закладів освіти України. Для реалізації проєктів у таких умовах необхідні жорстка економія коштів і ретельний підбір команди проєкту. При цьому потрібно знайти компроміс між компетентністю фахівців та рівнем оплати їх праці. Завдання ускладнюється тим, що існуючі підходи до оцінювання фахівців відрізняються великою суб'єктивністю. У даній статті проаналізовано аспекти формування команди проєкту з розробки інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджено критерії, які необхідно враховувати з метою об’єктивного відбору працівників для такої команди. Розглянуто вимоги до потенціального співробітника, наведені у вітчизняних та іноземних джерелах. Авторами досліджено інформацію, надану рекрутинговими ресурсами щодо існуючих вимог до претендентів на роль у команді проєкту. На основі проаналізованої інформації в статті виділено сукупність вимог, що можуть бути висунуті до претендента на роль у команді проєкту. У такій сукупності авторами статті виділено групи та підгрупи вимог до компетенцій працівника, а також фінансових умов. Використовуючи виділені напрямки вимог до компетенцій потенційного члена команди проєкту, було запропоновано метод багатокритеріального відбору кандидата на основі нечітких коєфіцієнтів важливості до такої команди. Даний метод містить такі кроки: визначення множини кандидатів та їх компетенцій, визначення множини оцінок компетенцій для кожного кандидата, оцінка компетенцій кандидатів з урахуванням вимог та співставлення рівня задоволеності вимог кандидатом з очікуваними кандидатом фінансовими умовами. Запропонований підхід базується на методі багатокритеріального вибору альтернатив з використанням нечітких множин та моделі Парето-ефективності.
5
Tsyganok, V. V. "Удосконалення методу цільового динамічного оцінювання альтернатив та особливості його застосування." Реєстрація, зберігання і обробка даних 15, № 1 (4 квітня 2013): 90–99. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2013.15.1.103369.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано удосконалення методу цільового динамічного оцінювання альтернатив, який застосовується для визначення рейтингів проектів на основі експертних баз знань у системах підтримки прийняття рішень. До найважливіших удосконалень методу слід віднести: визначення груп сумісності цілей за більш ефективним алгоритмом; визначення доцільного інтервалу планування для кожної сформованої бази знань разом з визначенням множини реперних точок часовоїшкали для подальшого обчислення рейтингів проектів дляутворених часових проміжків; надання можливості динамічного оцінювання альтернатив стосовно будь-якої (не лише головної) цілі; врахування часткового виконання проектів; визначення інтегрального показника відносної ефективності проектів. Удосконалення методу служать для підвищення його ефективності та функціональності і дозволяють ширше практично застосовувати метод у сучасних системах підтримки прийняття рішень.
6
Pavlenko, Maksim, та Dmytro Kalinovskyi. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА МОДЕЛЕЙ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА УПРАВЛІННЯ ЧАСТИНАМИ ЗЕНІТНИХ РАКЕТНИХ ВІЙСЬК ТА ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 60–63. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.060.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проводиться аналіз методів та моделей прийняття рішення в процесі управління частинами зенітних ракетних військ та тактичної авіації під час розподілу зусиль для знищення повітряного противника. Метою роботи є визначення ступеня впливу математичних апаратів методів математичного моделювання та їх інтеграцій, на формування альтернатив комплексу засобів автоматизації. Методологія проведеного дослідження включає емпіричний, теоретичний та загально логічні методи. Під час проведення дослідження виявлено властивість методів нечіткої логіки з підвищенням рівня складності моделі, а з нею і кількості правил, покращується її можливість описувати реальні умови що дозволяє вирішувати завдання, коли традиційні методи неефективні, а саме відповідність вимогам які висуваються щодо обґрунтованості прийняття рішення та можливості отримання пояснення. Використовуючи класичну технологію прийняття рішення з відповідними методами і моделями можна прослідкувати їх взаємозв’язок на кожному з етапів. Тобто, за допомогою перехресної перевірки методів та моделей одна одною, так як в кожній з них є переваги і недоліки. Використання вихідних даних одного методу як вхідних в наступному етапі і з іншим методом дає змогу не тільки перевірити вхідні данні а й збільшити кількість альтернатив. З іншої сторони взаємозв’язок можливо трактувати як наближений із за множини послідовностей використання методів і моделей на різних рівнях. Тобто в залежності від вибраної послідовності реалізації методів і моделей на кожному з етапів, можливо отримати різні множини значень. Практично підхід щодо виробки альтернатив прийняття рішення для розподілу зусиль між зенітними ракетними військами та тактичною авіацією може бути реалізований в комплексі засобів автоматизації за рахунок впровадження методів та моделей системи підтримки прийняття рішення
7
Makogon, H., O. Akinshin, V. Shchokin, A. Kumpan, A. Ponomarenko та Ye Shpinda. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ СТАТИЧНИХ ГІПОТЕЗ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ЗРАЗКА ОВТ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 161–67. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.161.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процес запобігання вибуху паливноповітряних сумішей і боєкомплекту в заброньованому обсязі з допомогою протипожежного обладнання броне об'єктів. Метою дослідження є науково технічне обґрунтування заходів щодо підвищення живучості бронеоб'єктів та екіпажу від впливом пожежі шляхом удосконалення методики визначення порогової температури спрацювання системи пожежогасіння. Задачі: проаналізувати статистичні дані щодо ефективності застосування засобів пожежогасіння при ураженні бронеоб’єкта бронебійним та кумулятивним снарядом; надати формалізацію задачі визначення оптимального моменту прийняття рішення про запобігання пожежі; обґрунтувати функціонал вимірювальної системи з регулюємим порогом спрацювання у системи протипожежного обладнання. Використовуваними є методи обробки статистичних даних за допомогою апарата перевірки статистичних гіпотез та континуального лінійного програмування. Отримані такі результати. Час охолодження броні до температури, нижче температури займання палива, можна вважати випадковою величиною, підкореною нормальному закону розподілу.. Дана задача в математичній постановці формулюється як задача перевірки однієї статистичної гіпотези проти декількох альтернатив. За результатами математичного моделювання можна зробити висновок, що використання рандомізованого правила дозволяє приймати вірне рішення у 96% випадків при завданні рівня значущості 0,1. Запропонований підхід надасть змогу підвищити ефективність роботи системи ППО без зниження рівня надійності. Технічно це можливо досягнути шляхом організації вимірювальної системи з регулюємим порогом спрацювання у складі ППО об’єктів БТОТ. Висновки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Для визначення оптимального моменту прийняття рішення про запобігання пожежі - спрацювання термодатчиків, датчиків вібрації, системи вентилювання повітря та відкачування палива запропоновано застосувати відомий апарат теорії імовірності та перевірки статистичних гіпотез за даними спостережень бойових дій в районі проведення АТО. За критерієм Неймана-Пірсона визначаються помилки першого та другого роду при помилковому спрацюванні апаратури та пропуску пожежі відповідно, а також потужність критерію. Дана задача в математичній постановці сформульована як задача перевірки однієї статистичної гіпотези проти декількох альтернатив. В залежності від конкретних умов експлуатації зразка БТОТ можна розширити множину розв’язуваних задач: наприклад, використовуючи з байесовські критерії, що засновані на функції середнього ризику. Показано, що у якості інструмента для перевірки статистичних гіпотез доцільно використовувати континуальне лінійне програмування.
8
Kolesnyk, A., V. Pavlenko та V. Zatkhei. "МЕТОД РОЗРОБКИ МОДЕЛЕЙ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО АВАРІЙНІ СИТУАЦІЇ ДЛЯ СППР АВІАДИСПЕТЧЕРА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.013.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є дослідження можливості застосування апарату байєсівських мереж для побудови моделей розвитку аварійних ситуацій на повітряному судні. Метою є розробка моделей представлення знань про аварійні ситуації в польоті для її подальшого застосування при розробці СППР авіадиспетчера. Завдання: визначення і аналіз чинників, що впливають на процес прийняття рішення щодо можливості продовження польоту у випадку виникнення особливого випадку в польоті на прикладі відмови двигуна; аналіз чинників, що впливають на визначення рівня ризику (потенційного збитку) при виконанні вимушеної посадки; побудова ймовірнісних моделей визначення можливості продовження польоту та визначення потенційного збитку альтернатив завершення польоту на основі мережі Байєса. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Визначено множину факторів, що впливають на процес прийняття рішення у випадку виникнення такого особливого випадку як відмова двигуна на повітряному судні. Побудовано ймовірнісну модель, що відображає процес прийняття рішення щодо визначення можливості продовження польоту при відмові двигуна на повітряному судні в польоті. Побудовано ймовірнісні моделі визначення потенційного збитку для випадку виконання вимушеної посадки на аеродромі та майданчику. Обґрунтовано вибір програмного засобу, а саме системи ймовірнісного програмування Figaro, для реалізації розроблених байєсівських моделей. Висновки. Напрямком подальших досліджень є розробка методу автоматизованого вироблення рішень при виникненні особливих випадків в польоті з використанням побудованих ймовірнісних моделей для його використання при побудові СППР авіадиспетчера
9
Димова, Г., та О. Ларченко. "Розробка комп’ютерної програми розв’язання задач мережевої оптимізації." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 143–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено розробці комп’ютерної програми розв’язання мережевих оптимізаційних задач для використання в навчальному процесі. Багато задач оптимізації можна сформулювати у формі тієї чи іншої задачі оптимізації на графах. У зв’язку з цим вивчення загальних властивостей задач оптимізації на графах набуває самостійного значення, а вивчення методів їх розв’язання традиційно відносять до необхідних елементів сучасної освіти, які формують алгоритмічний спосіб мислення.
Хоч загальна математична постановка задачі оптимізації на графах не дає будь-якої інформації відносно можливих методів її розв’язання, всі методи розв’язання таких задач можна умовно поділити на два класи:
більшість відомих задач оптимізації на графах можуть бути сформульовані у формі математичної моделі цілочисельного або булева програмування. В цьому випадку вибір способу їх розв’язання повністю визначається математичними властивостями відповідної постановки задачі;
задачі оптимізації на графах можуть бути розв’язані із застосуванням спеціальних алгоритмів, які враховують специфічні особливості тих чи інших об’єктів графів і скінченну потужність множини можливих альтернатив (задачі комбінаторної оптимізації) [9].
У статті зроблено аналіз пакетів прикладних програм для розрахунку задач мережевої оптимізації та показана необхідність розробки комп’ютерної програми для розв’язання цих задач. Приведені алгоритми розв’язання мережевих оптимізаційних задач (алгоритм Прима, алгоритм Флойда-Уоршелла та алгоритм Форда-Фалкерсона). Для реалізації програми обрано інтегроване середовище розробки програмного забезпечення Delphi 7.0. Розроблена та протестована комп’ютерна програма «Розрахунок характеристик комп’ютерних мереж».
10
Кравченко, В., Т. Кравченко, Ю. Коляда, O. Соловйова та I. Висоцька. "ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО КЛАСТЕРА З УРАХУВАННЯМ ТРАНСПОРТНОЇ СКЛАДОВОЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 258–67. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251448.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Представлено підхід до оцінювання стратегії економічного розвитку кластера, що включає динамічну економіко-математичну модель та інструментарій адаптивного моделювання, зокрема формування узагальнених коефіцієнтів моделі на базі нейронечіткої моделі. Цей механізм отримання оцінок узагальнених коефіцієнтів динамічної моделі, який впливає на вибір сценарію розвитку досліджуваних кластерів і спрогнозовані межі можливих змін економічних показників. Проведено комп’ютерні експерименти вибору стратегії економічного розвитку кластерів (на прикладі Київської області та м. Києва, Дніпропетровської та Одеської областей) і здійснений аналіз альтернативних сценаріїв їхнього розвитку. Дослідження ґрунтується на застосуванні методів системного аналізу, а також апарату математичної статистики й економіко-математичного, адаптивного, зокрема імітаційного та нейронечіткого моделювання тощо. За результатами дослідження виявлено, що поєднання нелінійної динамічної моделі з нейронечіткою моделлю дає змогу знайти такі сценарії економічного розвитку кластера, що забезпечить постійне і збалансоване зростання показників досліджуваного кластера, забезпечить цілеспрямоване підвищення рішення економічного зростання на мікро- або макрорівні та своєчасне попередження економічного спаду. Ключові слова: динамічна економічна система, кластер, теорія нечітких множин; комп’ютерне моделювання; альтернативні сценарії розвитку. Формул: 2; рис.: 8; табл.: 2; бібл.: 17.
Дисертації з теми "Множина альтернатив"
1
Шевчук, Ольга Олександрівна. "Багатокритеріальна модель формування оптимального штату виконавців-розробників ІТ-компанії". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11003.
Повний текст джерелаАнотація:
Побудовано багатокритеріальну модель формування оптимального штату виконавців-розробників ІТ-компанії. На основі моделі було розроблено програмний застосунок для системи Бітрікс24, який дозволяє швидко та обґрунтовано визначити найкращих претендентів для виконання завдання.
2
Колодний, В. В., та Валентин Зубко. "Метод некритеріального структурування множини альтернатив за допомогою аналізу тернарних трирівневих ранжувань". Thesis, ВНТУ, 2014. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/3652.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано метод некритеріального структурування множини альтернатив, заснований на аналізі тернарних трирівневих ранжувань. Описаний метод рекомендується для отримання результуючого ординального ранжування альтернатив, якщо ОПР може легко виконати порівняння окремих альтернатив за якістю, але не може виконати ординальне оцінювання всіх альтернатив разом.The paper presents the non-criteria method of structuring set of alternatives based on the analysis of ternary three-level rankings. This method is recommended for obtain the result of ordinal ranking of alternatives if the decision maker can easily perform some comparison of alternatives in quality but cannot perform ordinal assessment of all alternatives together.