Увійти

Готові списки джерел за темами / Митрополит Андрей Шептицький / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Митрополит Андрей Шептицький"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Митрополит Андрей Шептицький.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Митрополит Андрей Шептицький".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Косів, М. "Митрополит Андрей Шептицький". Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, № 4 (75) (2011): 114–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Березанська, Ірина. "МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В 1900-1930-х рр." Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 14–39. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-14-39.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі комплексного аналізу наукових праць досліджується внесок митрополита Андрея Шептицького в розвиток та збереження культурно-мистецької спадщини українського народу. Основними напрямками фінансової допомоги митрополита Шептицького були: підтримка освітніх навчальних закладів – від дошкільних – до закладів вищої освіти; допомога малозабезпеченим сім'ям та сиротам; збереження мистецької спадщини та підтримка обдарованих молодих митців; пам’яткоохоронна діяльність. У статті проаналізовано погляди митрополита на здійснення меценатської діяльності та способи її реалізації. Вся благочинна місія Андрея Шептицького була спрямована на отримання конкретних результатів від його роботи, які б зумовили системні зміни у культурному розвитку суспільства. Митрополит був ініціатором запровадження різних видів суспільної опіки для українського населення. Доведено, що Андрей Шептицький допомагав багатьом громадським організаціям, які підтримували матеріально незаможні верстви населення. Серед них – Марійські товариства, які діяли при церквах і допомагали бідним та незаможним людям; Крайовий комітет допомоги українському студентству, який надавав матеріальну підтримку студентам закладів середньої та вищої освіти; Товариство Вакаційних Осель – влаштовувало відпочинок дітей у заміських комплексах, зокрема в с. Миловання Товмацького повіту та в с. Кошів Коломийського повіту. Одним із першочергових завдань митрополита Андрея Шептицького було якісна освітня та виховна підготовка майбутніх священників у Львівській Духовній Семінарії. Для реалізації цього завдання митрополит часто відвідував освітній заклад, проводив бесіди з настоятелями та богословами, фінансово допомагав талановитим вихованцям отримати освіту за кордоном. Намагаючись підняти авторитет Греко-католицької церкви серед населення Галичини, митрополит Андрей Шептицький організовував конференції, реколекції, фінансував друковані видання. Важливим аспектом меценатської діяльності Андрея Шептицького була допомога дітям-сиротам. У 1915 р. з його ініціативи було засноване товариство «Захист ім. Митрополита Шептицького для сиріт у Львові», яке піклувалося про їх різнобічний розвиток та самореалізацію в майбутньому. Окремим напрямом діяльності товариства була підготовка вихователів і підвищення кваліфікації педагогічних працівників для освітньо-виховних закладів, які фінансувалися греко-католицькою церквою. Окремим вектором меценатської діяльності митрополита Шептицького було збереження мистецьких пам'яток та підготовка мистецької інтелігенції. Він підтримав заснування та сприяв діяльності Національного музею у Львові, фінансував проведення археологічних розкопок, сприяв підтримці обдарованих молодих митців, забезпечуючи їх навчання за кордоном. Серед стипендіатів митрополита Андрея Шептицького були Олекса Новаківський, Модест Сосенко, Михайло Бойчук, Яків Струхманчук, Іван Старчук, Станіслав Ігнацій Віткевич, Микола Федюк та ін. Відомий меценат, громадсько-політичний діяч, митрополит Греко-католицької церкви зробив неоціненний внесок у розвиток української культури. Він був людиною, яка наділена надзвичайними якостями: людяністю, добротою, милосердям, цілеспрямованістю, повагою до інших. Його моральні принципи мають стати своєрідним орієнтиром для майбутніх поколінь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Майороші, М. А. "Митрополит Андрей Шептицький і Закарпаття". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Історія, Вип. 28 (2012): 18–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Sheremetа, Oksana. "Етичне вчення Андрея Шептицького про природні чесноти". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (17 травня 2019): 90–101. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється етичне вчення митрополита Андрея Шептицького про природні чесноти, яке є важливою складовою його етичної системи. Природні чесноти митрополит розуміє як довершений вираз людської природи. Їх він нараховує чотири: розсудливість як чеснота розуму, мужність як чеснота емоційності, стриманість як чеснота чуттєвості та справедливість як чеснота волі. Вони є природними, оскільки мають бути властивими людині як істоті розумній. Але чесноти виникають у особистостей не автоматично чи за необхідністю, а з набуттям ними певних звичок вільно вчиняти моральним чином, згідно із нормами, які розумом визнані за природні. Етика природних чеснот у Шептицького є творчим процесом самотворення особистості. Вона побудована на основі етичного вчення Томи Аквінського та цілком перебуває у межах раннього неотомізму. Шептицький дає їй не екзистенціальну, як у Ж. Марітена і Е. Жильсона інтерпретацію, а метафізичну. Таким чином, митрополит не переходить від ранньонеотомістського до екзистенціального типу етики чеснот томізму. Його вчення про чесноти як довершеності природних властивостей душі суттєво відрізняється від сучасного феноменологічного розуміння цих чеснот як цінностей (М. Шелер, Н. Гартман, Д. Гільдебранд). Андрей Шептицький максимально повно використав вчення Томи Аквінського про природні чесноти для обґрунтування загальноідеалістичного і християнського гуманізму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Тожецький, Р. "Митрополит Андрей Шептицький і національні проблеми". Хроніка - 2000, Вип. 3 (93), ч. 2 (2012): 255–75.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Волошин, Л. "Митрополит Андрей Шептицький у творчій долі Василя Дядинюка". Образотворче мистецтво, № 2 (2015): 78–81.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Гаврилюк, О. "Митрополит Андрей Шептицький і збереження національної культурної спадщини". Літопис Волині, Число 15 (2015): 40–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Баб"як, А. "Митрополит Андрей Шептицький в автобіографічних мемуарах Кирила Королевського". Наукові записки інституту української археографії та джерелознавства 26 (2013): 317–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Баб"як, А. "Митрополит Андрей Шептицький в автобіографічних мемуарах Кирила Королевського". Наукові записки інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського 26 (2013): 317–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Лозинський, М. "Митрополит Андрей Шептицький в інтерпретації біографа-француза Кирила Королевського". Вісник Львівського університету. Серія "Журналістика", вип. 39, ч. 1 (2014): 271–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Середа, О. "Митрополит Андрей Шептицький — покровитель українського мистецтва: штрихи до портрета". Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Вип. 7 (23) (2015): 111–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Піховшик, В. "Погроми на Галичині, митрополит Андрей Шептицький і рабин Давид Кахане". Главред, № 41 (194) (2010): 30–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Сергійчук, Г. "Митрополит Андрей Шептицький у Москві (до 150-річчя від дня народження)". Схід. Серія "Історичні науки", № 3 (135), березень - квітень (2015): 68–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Скорейко, Г. "Митрополит Андрей Шептицький і Буковина: чотири візити і чотири рівня пізнання". Вісник центру буковинознавства 1 (2017): 44–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Кравець, Я. "Кирило Королевський і його монографія. Митрополит Андрей Шептицький. 1865-1944 (погляд перекладача)". Дзвін, № 1 (879), січень (2018): 226–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Budz, Kateryna. "ПЕРЕЖИТИ ГОЛОКОСТ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ: АКЦІЇ ПОРЯТУНКУ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У СВІДЧЕННЯХ РАБИНА ДАВИДА КАГАНЕ ТА КУРТА ЛЕВІНА". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 186–205. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Східна Галичина, що входила до складу Другої Речі Посполитої в міжвоєнний період, була приєднана до Радянського Союзу у вересні 1939 р. Розпад Польської держави та подальша німецька окупація Галичини (1941–1944 рр.) спричинили напругу у відносинах між основними етнічними групами регіону – українцями, поляками та євреями. Більшість українців у Східній Галичині належали до Української греко-католицької церкви (УГКЦ), очолюваної митрополитом Андреєм Шептицьким. Намагаючись відвернути антиєврейське насильство, глава УГКЦ звертався до уряду недовговічної Української держави, нацистської влади, греко-католицького духовенства та пастви. Пастирські листи Шептицького «Про милосердя» (червень 1942 р.) та «Не вбий» (листопад 1942 р.) містять непрямі висловлювання проти Голокосту. До того ж щонайменше 200 єврейських чоловіків, жінок і дітей пережили Другу світову війну завдяки ініціативам порятунку митрополита Андрея Шептицького, його брата Климентія Шептицького – настоятеля Унівської лаври, та їхнього оточення. Серед врятованих були представники двох рабинських родин у Львові, а саме доктора Езекіїля Левіна – рабина прогресивної синагоги Львова, та рабина Давида Кагане. Якщо рабин Левін, його дружина та молодший син загинули під час Голокосту, то його два старших сини, Курт і Натан, а також рабин Давид Кагане разом із дружиною та дочкою були врятовані митрополитом Шептицьким та греко-католицькими монахами Студійського уставу. У цій статті розглянуто ініціативи порятунку євреїв з боку представників греко-католицької ієрархії та монахів-студитів крізь призму розповідей врятованих. Дослідження ґрунтується насамперед на «Щоденнику львівського гетто» Давида Кагане, а також на спогадах Курта Левіна, документах із колекції Відділу Праведників народів світу в Яд Вашем у Єрусалимі та інтерв’ю Левіна з Архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії. Метою статті є дослідити ініціативи порятунку братів Шептицьких та монахів-студитів під час німецької окупації Галичини (1941–1944 рр.) через спогади і розповіді в его-документах тих, хто пережив Голокост. Ключові слова: Греко-Католицька Церква, Голокост, порятунок євреїв, митрополит Шептицький, студити, Східна Галичина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Бриндак, І. "Митрополит Андрій Шептицький і Бойківщина". Літопис Бойківщини, Ч. 2/89 (100) (2015): 4–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Рощина, Л. О. "Андрей Шептицький: шлях ченця до митрополита". Наука. Релігія. Суспільство, № 1 (2006): 61–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Рощина, Л. О. "Андрей Шептицький: шлях ченця до митрополита". Наука. Релігія. Суспільство, № 1 (2006): 61–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Людмила Дрогомирецька, Олег Єгрешій. "ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У ПОЛЬСЬКІЙ ДЕРЖАВІ (1919–1925 рр.)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 33 (20 грудня 2020): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/gal.33.159-167.

Повний текст джерела

Анотація:

У науковій статті автори намагаються визначити правовий статус Греко-католицької Церкви у Польській державі упродовж 1919–1925. Розкривається репресивна політика польських органів влади проти греко-католицького духовенства впродовж другої половини 1919 р. Вище духовенство ГКЦ рішуче протестувало проти арештів священнослужителів. У статті зазначається, що репресії пояснюються державницькою позицією значної частини священнослужителів. Більшість отців ГКЦ підтримали бойкот перепису населення 1921 р. і бойкот виборів до польського сенату і сейму 1922 р. у Галичині. Священики усвідомлювали, що ці заходи організовані задля узаконення польської приналежності Східної Галичини. Відзначено, що спроба станиславівського єпископа Г. Хомишина нормалізувати польсько-українські відносини в Галичині шляхом переговорів між польськими і українськими ієрархами не була підтримана більшістю священнослужителів. У статті акцентовано увагу на негативній реакції польських урядових структур до дипломатичних зусиль митрополита Андрея Шептицького лобіювати українські інтереси у окремих країнах Європи та Америки. Згадується, що польські власті прагнули заборонити А. Шептицькому повернутися до Галичини, домогтися від нього письмого визнання лояльного ставлення до польської держави. Розглядався варіант відкликання його з митрополичого престолу під приводом надання йому високої посади у Римі. Переслідування українського ієрарха викликало різко негативний резонанс серед загалу греко-католицького духівництва та вірних. Відзначається, що Конкордат, підписаний 1925 р. закріпив правовий статус ГКЦ та нову модель церковно-державних відносин у Другій Речі посполитій, яка мусила забезпечувати політичну лояльність ієрархії та духовенства відносно польської держави. Аналіз дотримання/недотримання греко-католицькими священиками умов Конкордату стане предметом подальших наукових досліджень колективом авторів. Ключові слова: правовий статус, Греко-католицька Церква, Митрополит А. Шептицький, Конкордат, репресії духовенства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Скіра, Ю. "Порятунок родини Штерн митрополитом Андреєм Шептицьким у світлі спогадів Лілі Польман". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 2 (133) (2017): 68–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Скіра, Ю. Р. "Початок акції порятунку євреїв митрополитом Андреєм Шептицьким у серпні 1942 р." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія та археологія 25 (2017): 82–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Skira, Yu. "THE STERN FAMILY RESCUE BY METROPOLITAN ARCHBISHOP ANDREY SHEPTYTSKY IN THE LIGHT OF MEMORIES OF LILI POHLMANN." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, no. 133 (2017): 68–70. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2640.2017.133.2.14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Admink, Admink. "МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ В КОНТЕКСТІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ (до 155-річчя від дня народження)". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 32 (4 квітня 2020). http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi32.243.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджується роль митрополита Андрея Шептицького у розвитку музичної культури української діаспори ХХ століття. Акцентована увага на таких аспектах діяльності Митрополита: розбудова української греко-католицької церкви у світі, його візити у різні країни, розвиток системи духовних навчальних закладів, підтримка світських навчальних закладів, встановлення стипендій для музикантів, які здобували освіту за кордоном, участь у процесах розвитку церковного співу. Виокремлюються святкування на честь Митрополита та вшанування його пам’яті за участю музикантів у різних країнах світу. Питання втілення художнього образу митрополита Андрея Шептицького в музичній творчості композиторів діаспори розглянуто на прикладі аналізу хорових творах одного із його стипендіатів – А. Гнатишина з Австрії.Ключові слова: музична культура, українська діаспора, українська греко -католицька церква, художній образ, митрополит Андрей Шептицький. The author studied role of Metropolitan Archbishop Andrei Sheptytskyi in the development of musical culture of the Ukrainian Diaspora during the twentieth century Emphasis is made on the following aspects of the Metropolitan Archbishop’s activity: development of the Ukrainian Greek Catholic Church in the world, his visits to different countries, development of the system of spiritual educational institutions, support of religious educational institutions, establishment of scholarships for musicians who have received education abroad, participation in processes of church singing development. The article highlights the celebration in honor of the Metropolitan Archbishop and honoring his memory with the participation of musicians from around the world. The author reveals embodiment of the image of Metropolitan Archbishop Andrei Sheptytskyi in the musical creativity of the Diaspora composers at the example of the choral works of one of his fellows, Andrei Hnatyshyn from Austria.Key words: musical culture, Ukrainian diaspora, Ukrainian Greek Catholic Church, image, Metropolitan Archbishop Andrei Sheptytskyi.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!