Статті в журналах: "Мислення творче"

1

Писміченко, Олександр, та Зінаїда Борисюк. "МОБІЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (24 вересня 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-45-50.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті постулюється думка, що кожне дослідження, присвячене художньо-образному мисленню студентів актуальне, адже існує потреба у педагогах-художниках нової формації, здатних мислити образно-творчо, постійно шукати нові ідеї до вирішення творчих завдань, що передбачає і сам творчий процес пошуку, і його результат. Обумовлюється, що для того, щоб спонукати студентів до концептуально-емоційного проникнення в образ, на відміну від одновимірного засвоєння мистецьких дисциплін, необхідно задіяти «герменевтичний підхід», що сприяє активізації художньо-образного мислення студентів, спонукає до художньої рефлексії, провокує художню свідомість на багатовимірне творче осмислення та переосмислення творів мистецтва. Обґрунтований «герменевтичний підхід» охоплює соціокультурний образний простір; семіотично-образний простір (мова, текст, на основі яких здійснюються принципи творчої комунікації); знаково-образно-символічний простір (уся творча діяльність символічна, заснована на образно-символічній свідомості). Зміст мобільно-розвивальних засобів навчання для формування художньо-образному мислення студентів розглянуто в інтегративному контексті – як спорідненість різних елементів розкриття багатоаспектності відображення розмаїтою «образною мовою» ліній, барв, що сприймаються за допомогою зору, слуху та інших органів чуття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Сторож, О. В. "ВІКОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЮНАКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (26 жовтня 2019): 160–65. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.29.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено теоретичному аналізу вікових закономірностей розвитку творчої соціалізації юнаків. Здійснено аналіз наукової літератури, що розкриває зміст поняття «творча соціалізація». Обґрунтовано основні складові творчої соціалізації юнаків: соціально-психологічна адаптація, фрустрація, соціальний статус, соціальне визнання, набуті характеристики, образне і вербальне творче мислення, оригінальність тематична. Встановлено суть творчої соціалізації юнаків. З’ясовано, що зміст і структура творчої соціалізації юнаків базуються на їх вікових особливостях і взаємозв’язку складових соціалізації і творчого мислення. Обґрунтовано, що творча соціалізація юнаків є процесом стійкої, загальної адаптованості і проявляється у майстерності, винахідливості, соціальній лабільності, в якій здійснюється їх творче самовизначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Сторож, О. В. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕТАПІВ ТВОРЧОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 212–17. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.76.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено теоретичному аналізу етапів творчої соціалізації особистості. Здійснено аналіз наукової літератури, що розкриває процес соціалізації творчої особистості. Обґрунтовано основні положення регулятивно-детерміністської концепції соціалізації особистості. З’ясовано, що зміст і структура творчої соціалізації особистості базуються на її вікових особливостях і взаємозв’язку складових соціалізації і творчого мислення. Охарактеризовані причинно-наслідкові етапи життєдіяльності особистості з усвідомленим сенсом життя в процесі творчої соціалізації. Основна увага у розвитку творчої соціалізації особистості приділяється діяльнісному, операційно-когнітивному, референтному і особистісно-цінному компонентам її життєдіяльності. Обґрунтовано, що творча соціалізація особистості є процесом стійкої, загальної адаптованості і проявляється у майстерності, винахідливості, соціальній лабільності, в якій здійснюється її творче самовизначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Khilukha, Oksana. "КОРПОРАТИВНИЙ РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОГО МИСЛЕННЯ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 23 (29 вересня 2020): 92–96. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-03-92-96.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено сутність категорії мислення, що пов’язана з інтелектуальною діяльністю людини, є вищою формою творчої активності, що полягає у здійснені наукової, інноваційної, організаційно-економічної діяльності та розв’язує нове науково-прикладне завдання. У публікації розвинуто такі види мислення: теоретичне та практичне; репродуктивне і продуктивне (творче); наочно-образне, словесно-логічне і наочно-дійове; аналітичне (логічне, рекурсивне) і інтуїтивне; дивергентне і конвергентне. Управлінське мислення характеризується пізнанням сутності, виявленням закономірностей, аналізом, узагальненням, систематизацією одержуваної інформації менеджерами та на цій основі прийняттям управлінських рішень, керуючись професійними знаннями і управлінським досвідом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Тюска, Валентина. "СТАНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ КЛУБНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 252–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.182.

Повний текст джерела

Анотація:

. У статті висвітлено можливості клубної діяльності, як одного із засобів, що сприяє розвитку культури майбутнього фахівця. Розкрито поняття культура та професійно – педагогічна культура педагога як основних чинників творчого становлення студентів. У дослідженні зосереджено увагу на становленні педагогічної культури майбутнього педагога. Представлено досвід студентського клубу «Дозвілля – Soft Skills», який діє при кафедрі культурології та музеєзнавства РДГУ. Запропоновано дозвіллєву діяльність як засіб формування комплексу надпрофесійних навичок Soft Skills за трьома ключовими функціональними напрямами : навички людей, соціальні навички та особисті кар’єрні уміння. Діяльність клубу спрямовується на розвиток у студентів якостей творчої особистості, які роблять їх спроможними до активної участі у навчанні, а у майбутньому і у професійній діяльності. Зокрема, прищеплюється членам клубу культура мислення, формується абстрактне, понятійне, творче мислення. Проаналізовано методику організації емоційно – образних ситуацій, ситуацій – інсценізацій. За допомогою інноваційних форм роботи клубу майбутні педагоги оволодівають методами абстрактного мислення, прийомами творчої уяви, інтуїції. Студенти тренують логічне, абстрактне мислення та розвивають пам`ять, уяву, творчу інтуїцію, винахідливість, кмітливість, увагу, майстерність планування та прийняття оптимального рішення у складних ситуаціях. З’ясовано, що сучасні форми роботи збагачують клубну діяльність професійним змістом, сприяють формуванню у студентів готовності до професійної діяльності. Сьогодні використання технологій розвитку надпрофесійних навичок майбутніх педагогів є невід’ємною передумовою діяльності закладів вищої освіти. Упровадження клубної діяльності в освітній процес дозволяє розширити можливості студентів, зокрема, їх рівень педагогічної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ЗАМЕЛЮК, М. І. "ВІД ГРИ ДО ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано творчий розвиток дитини дошкільного віку у процесі ігрової діяльності. Визначе- ний багатовекторний характер впливу гри на дитину дошкільного віку. Визначено роль дорослого у творчій грі (у абезпеченні потрібного оточення дитини необхідними реквізитами; спостереженні за прогресивними змінами та приєднанні до веселощів за дозволом дитини). З використанням методів аналізу, узагальнення та систематиза- ції наукових досліджень аналізовано складову частину розвитку власного «Я» дитина у процесі ігрової діяльності. Окреслено переваги ігрової діяльності дітей. Уточнено, що пізнавальна діяльність (поєднання елементів гри з без- посередньою освітньою діяльністю) підвищує розумову активність дитини та формує вербальне та невербальне спілкування. Стаття обґрунтовує важливість гри для соціального розвитку дитини, оскільки така діяльність розви- ває розуміння соціальних очікувань і правил. Розглядається значення гри для розвитку особистості через іграшки, спілкування, самовідкриття. Серед переваг творчого розвитку дитини у грі виділяються самостійність, емоційна залученість і спонтанність дій. Дослідження показує, що участь у творчій грі може розвивати у дитини особисті риси, творче поводження, творчу продуктивність. Особлива увага приділяється дорослому, який у процесі такої діяльності може визначити належність дитини до співпраці. Обґрунтовані аспекти ігрової терапії дітей з різними проблемами. Ними можуть виступати набори іграшок, різне моделювання життєвих ситуацій, які вказують на безпеку. Наголошено, що ігрова діяльність має базуватися на свободі вибору дитини, на тих сприятливих чин- никах, які допомагають дитині пізнати навколишню дійсність та участь себе як особистості в ній. Творча ігрова діяльність дозволяє брати участь у кооперативному та спільному процесі, де взаємодія можливого мислення, імпровізації та прийняття ризику призводить до появи нових можливостей і шляхів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Білецька, М. В., Я. В. Сопіна та Т. О. Підварко. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу наукових досліджень формування художньо-творчої компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано поняття «художня компетентність», «творча компетентність», «художньо-творча діяльність». Художня творча діяльність як комплексна технологія інтегрує в собі форми освіти, виховання, естетичного спілкування. Зазначено, що художньо-творча компетентність включає в себе оволодіння художньо-інтерпретаційними уміннями. Художня інтерпретація музичних творів – це форма творчої співпраці педагога й студента у процесі відтворення художнього задуму музичного твору, спрямованої на розвиток необхідних професійно- особистісних якостей студентів, музичного інтелекту та дослідницького мислення, комунікативного та виконавського досвіду, художньо- естетичної культури в цілому. Відзначено, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана з реалізацією музично-творчих здібностей студента, музичним мисленням, особливостями творчого музичного сприйняття й уяви, майстерним читанням нот з листа, транспонуванням, підбором акомпанементу на слух, ансамблевим виконавством. Акцентовано, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана зі створенням художньо-творчих проєктів. У статті висвітлюється художньо-творча діяльність, яка буде ефективною за умов єдності професійного та особистісного компонентів, реалізації творчого підходу у навчально-виховному процесі, формування мистецької компетенції майбутніх фахівців як основного напряму їхньої підготовки, розробки інноваційних програм підготовки студентів до здійснення художньо-творчої діяльності, впровадження експериментальних технологій перевірки готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньо-творчої діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Брецко, І. "ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ ПЕДАГОГА, ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ". Вісник Національного університету оборони України 49, № 1 (27 лютого 2020): 136–43. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2018-49-1-136-143.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Kapliyenko-Iliuk, Yuliya. "Календарно-обрядові пісні в хорових інтерпретаціях Андрія Кушніренка." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 20–30. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-20-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – аналіз обробок українських народних пісень А. Кушніренка та виявлення особливостей його композиторського мислення на прикладі хорових інтерпретацій календарно-обрядових пісень. Методологія. Застосовано методи історико-культурологічного, теоретичного та жанрово-стильового аналізу, що дозволило визначити особливості обробок календарно-обрядових пісень в контексті дослідження музики композитора. Наукова новизна полягає у висвітленні принципів хорових обробок календарно-обрядових пісень, аналізі творів Андрія Кушніренка – буковинського композитора, творчий стиль якого малодосліджений у сучасному музикознавстві. Висновки. Творчість Андрія Кушніренка – зразок поєднання фольклору та професійного мистецтва. Композитор створює високої майстерності обробки, де проявилося власне творче бачення народно-музичних образів у зв’язку з традиціями української професійної школи в галузі обробок народних джерел.Ключові слова: обробки народних пісень, календарно-обрядові пісні, хорова творчість, композитори Буковини, творчість Андрія Кушніренка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ХАЛАБУЗАР, ОКСАНА. "FORMING OF THE LOGICAL SKILLS WITH THE HELP OF THE SAMPLES OF FANTASY FICTION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 319–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-319-325.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена особливостям процесу формування логічних навичок студентів педагогічних вищих навчальних закладів на матеріалі художніх творів літератури. Окреслено логічні знання та навички, які можна поліпшити за допомогою заздалегідь розроблених завдань із логічним навантаженням. Автор стверджує, що свідоме засвоєння логічних навичок допомагає розвивати творче мислення, розвивати аргументацію вчителя, підвищувати продуктивність і ефективність педагогічної діяльності під час роботи з уривками художніх текстів. У сучасних умовах трансформації нашої національної освіти відповідно до європейського освітнього середовища ми маємо справу з проблемою майбутньої підготовки фахівців, яка зможе конкурувати на високому професійному рівні. Цей вчитель повинен бути мобільним, творчим і логічним. Майбутній фахівець повинен уміти проаналізувати наданий матеріал, зберегти зв'язки, які з'являються серед явищ, реалізувати логічне знання. Логічні навички дають студентам необхідну можливість критично мислити, констатувати зв'язок між думками, щоб довести правду. Також варто відзначити важливість вибору та реалізації літературного змісту, який би використовувався для формулювання логічних навичок студентів у контексті професійної підготовки. Створення різних проектів, моделювання проблемних ситуацій для обговорення є дуже корисним і ефективним. У такому стані у студентів є можливість виявити свої сильні сторони, приймати комплексні рішення та обговорювати наслідки, зміцнювати власну рефлексивну позицію, аналізувати результати своєї діяльності. Сприятливі умови для формування культури логічного мислення студентів виникають під час занять з літератури, історії, мови, соціальних наук, коли викладач пропонує проаналізувати їх і поставити питання, відповіді на які мають розкрити сутність явищ. Ви можете запропонувати студентам провести «Бінарний урок», який є продовженням і розвитком проблематичного викладу матеріалу в діалозі двох викладачів. Необхідно моделювати ситуації обговорення теоретичних і практичних питань двома «експертами», які після закінчення лекції повинні проаналізувати власну діяльність і дати їм оцінку. Під час роботи над завданнями з логічним навантаженням ми підкреслюємо необхідність розвитку логічних навичок під час роботи з уривками фантастичної фантастики. Безперечно, фахова лінгвістична діяльність передбачає ціннісне ставлення до оволодіння логікою мислення, а також теоретико-практичну готовність студентів, що пов’язана з прагненням вчителя до аналізу, узагальнення, осмислення роботи, що потребує оновлення змісту завдань, їхньої модернізації та застосування сучасних інформаційних технологій під час фахової підготовки майбутніх лінгвістів. Ключові слова: логічні навички, творче мислення, власна рефлексивна позиція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Zhivotivska, Diana. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ". HUMANITARIUM 45, № 2 (10 липня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто теоретичні основи формування та розвитку дослідницьких умінь у майбутніх фахівців з охорони праці. Дослідницька діяльність формує вміння для подальшого особистісно-професійного зростання компетентного фахівця. Визначено, що розв’язання системи творчих завдань та здійснення пошукової діяльності позитивно впливає на формування дослідницьких умінь студентів. Науково-дослідницька діяльність студентів є засобом професійної підготовки майбутніх фахівців. Вона актуалізує креативні можливості особистості в аспекті вироблення власного погляду на шляхи розв’язання проблемної виробничої ситуації, розвиває творче мислення, індивідуальні здібності, дослідницькі навички. Розв’язання проблеми формування дослідницьких умінь потребує комплексного та системного підходу. Результативність процесу формування дослідницьких умінь зумовлюється його організацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

ОРДІНА, Л. Л. "ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА НА РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У наш час, коли національні чинники зумовлюють розвиток освітянської справи, не викликає сумніву необ- хідність ґрунтовного опрацювання надбань українського мистецтва у вищій школі. У статті розглянуто змістовні характеристики розвитку естетичної культури студентів у закладах вищої освіти, що зумовлюють гармонізацію національного і міжкультурного підходу до опанування українського мистецтва. Окреслено художні переваги тво- рів українських авторів, що впливають на активізацію естетичного сприймання, оцінку, творчу інтерпретацію у навчально-виховному процесі. У статті проаналізовано способи впливу українського мистецтва на розвиток естетичної культури студентів у закладах вищої освіти: творче опанування надбань національної художньої куль- тури, що передбачає застосування художньо-порівняльних підходів як шлях отримання теоретичних відомостей про твори українських митців; пізнання стильових засад українського мистецтва в системі усвідомлення студен- тами образного мислення українських авторів; національно-вартісна орієнтація естетичного самовизначення сту- дентів, що дозволяє оцінювати світову культуру через призму національного бачення, зберігати і розповсюджу- вати цінності українського мистецтва. Зазначено, що фундаментальною проблемою педагогічного забезпечення процесу пізнання творів національного мистецтва є визначення естетичних орієнтирів відбору художнього мате- ріалу, в процесі опрацювання і засвоєння якого має відбуватись естетичний розвиток особистості. Моделювання діяльності викладача передбачає різноманітні пошукові завдання в галузі інтерпретації, що опосередковуються його естетичними орієнтирами, спонукання студентів до якомога ширшого осягнення художніх надбань україн- ського мистецтва та подолання нейтрального до них ставлення. У статті визначено сутність історико-стильового підходу, який дозволив проаналізувати художні стилі на історичній основі. Фольклорна семантика, образні засади виразової героїчної тематики, що визначають своєрідність українського мистецтва, створюють умови для виник- нення ефекту співпереживання змісту художніх творів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Губенко, О. "Творче мислення особистості як єдність статичного і динамічного аспектів інтелектуальної активності". Психологія і суспільство, № 1 (47) (2012): 127–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Горбатюк, Роман. "Особливості підготовки майбутніх учителів технологій до професійної діяльності в сучасних умовах". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 23–29. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2787.

Повний текст джерела

Анотація:

Горбатюк Р. М. Особливості підготовки майбутніх учителів технологій до професійної діяльності в сучасних умовах. У статті зроблено спробу обґрунтувати особливості підготовки майбутніх учителів технологій до професійної діяльності на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Навчальними планами і кваліфікаційною характеристикою на кожному етапі становлення педагогічних фахівців визначено комплекс психолого-педагогічних, суспільних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, що у взаємозв’язку формують професійні вміння і навички, розвивають творче мислення студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Корнута, л. М. "РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРЕНІНГІВ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАВИЧОК У ПРАЦІВНИКІВ МІГРАЦІЙНИХ ОРГАНІВ". Знання європейського права, № 1 (27 квітня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.176.

Повний текст джерела

Анотація:

методам навчальна діяльність набуває творчого характеру, формуються пізнавальний інтерес і творче мислення. Виокремлено такі завдання тренінгу: оволодіння психологічними знаннями щодо проблеми впливу нестандартних ситуацій на психіку людини, формування умінь та навичок конструктивного спілкування, формування відповідальності за прийняте рішення, мотивації на успіх, установки щодо позитивного розв’язання кризової ситуації, розвиток рефлективності та самоаналіз. На основі проведеного дослідження стають зрозумілими роль та значення психологічної підтримки для службовців міграційних органів та акцентується увага на необхідності нормативного урегулювання зазначеної проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Пєвцов, Г. В., О. А. Усачова, П. Пацек та А. О. Романюк. "Комбінована методика оцінювання компетентності експертів при виборі сценарію організації інформаційно-психологічного впливу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 24–36. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропонована методика оцінювання компетентності експертів при виборі раціонального сценарію прийняття рішення на організацію інформаційно-психологічного впливу (ІПВ). Подана в загальному вигляді модель вибору сценарію прийняття рішення на організацію ІПВ, яка включає в себе елементи різних методів, в тому числі методу аналізу ієрархій. Оптимізація групового рішення здійснюється на основі обґрунтованої процедури узгодження. Особливістю моделі є те, що вона враховує показник пріоритету експерта в групі, який характеризує його компетентність (важливість) в галузі інформаційно-психологічної боротьби. Окрім того, для оцінювання компетентності експертів, що здійснюють вибір сценарію, враховані нестандартні характеристики, такі як творче мислення, багатоваріантність рішень, гнучкість, здібність до абстрактного мислення, креативність. Введення показника компетентності експерта дозволяє суттєво спростити методику обробки даних групової експертизи та зробити результати її застосування більш достовірними. Також запропоновано алгоритм розрахунку мінімальної чисельності експертів для проведення експертизи об'єктів впливу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Березовська, Людмила. "НАВЧАННЯ ТВОРЧІСТЮ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: РОЗКРИТТЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.405.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті здійснено аналіз поняття «творчість»; проаналізовано погляди Василя Сухомлинського щодо необхідності розвитку творчих здібностей дітей засобами художнього слова. Розглянуто особливості педагогічної діяльності В. Сухомлинського, які є актуальними і можуть бути впроваджені в сучасних закладах освіти. Особливістю творчої діяльності вихователів закладів дошкільної освіти є особистий приклад педагога, рівень розвитку його творчої активності, вміння бачити і відчувати красу рідного слова. Результати проведеного дослідження засвідчили, що вихователі не приділяють належної уваги розвитку творчих здібностей дітей, у них самих недостатньо сформована потреба і готовність до творчості в професійній діяльності. Характерною особливістю педагогічної творчості є співтворчість між педагогом та вихованцями, покликана стимулювати в особистості дитини творчі здібності, здобувати знання та вміння, завдяки яким створюється оригінальний, індивідуальний продукт, що вирізняється багатством емоційно-образного мислення, творчим задумом, яскравим сюжетом, специфічним словотворенням. Ефективною формою розвитку творчого мовлення є складання розповідей, казок, оповідань. Ознаками творчої діяльності є: нетрадиційне, оригінальне мислення; нетиповий спосіб вирішення проблемних ситуацій; творчі можливості дитини. Створюючи нові розповіді, казки, оповідання, дитина входить у світ фантастичної дійсності, вчиться відчувати красу рідного слова, бути неповторною та оригінальною у своїх рішеннях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Козак, Людмила, та Наталія Іваненко. "ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ЯК ЗАСОБУ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 43–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.377.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, які розглядають доповнену реальність як сучасний засіб навчання. Визначено аспекти дослідження проблеми впровадження AR в освіту, зокрема: підвищення ефективності навчання та мотивації дітей через використання AR-додатків на смартфонах; формування культури читання засобами технології доповненої реальності; перспективи використання в освітньому процесі доповненої реальності. Розглянуто практичне значення використання доповненої реальності у роботі з дітьми дошкільного віку, зокрема: проаналізовано специфіку видань художніх творів з AR-додатками, які доцільно застосовувати у роботі з дітьми дошкільного віку; наочно продемонстровано можливості книжок-розмальовок для дітей дошкільного віку, створених за допомогою технології доповненої реальності. Встановлено, що застосування засобів AR у навчальному процесі має низку особливостей та переваг, зокрема, технології доповненої реальності позитивно впливають на емоційно-вольову сферу дітей, підвищують мотивацію до пізнання нового, активізують інтерес дітей до вивчення нових тем, розвивають емоційний інтелект і творче мислення, сприяють якісним змінам в освітньому процесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Midak, Lilia, Yurii Pakhomov, Olha Kuzyshyn, Lilia Baziuk та Khrystyna Buzhdyhan. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ТЕМ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Освітні обрії 49, № 2 (27 грудня 2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.25-30.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі створено мобільний додаток (на платформі Android) для візуалізації хімічної будови води та відтворення відеоматеріалів лабораторних дослідів, які можна використати вчителю та учням для ефективної підготовки до вивчення тем природничого циклу та проведення лабораторних дослідів в початковій школі з використанням лепбуку. Використання об’єктів доповненої реальності дає можливість вчителю швидко та доступно пояснити великий об’єм теоретичного матеріалу з якісним демонстраційним матеріалом, а учням ефективно його засвоїти, розвиває у них творче мислення та підвищує мотивацію до навчання. Використання даної технології є особливо ефективним у поєднанні з лепбуком, оскільки сприяє розвитку творчості, уяви, може використовуватись одночасно групою дітей (в тому числі за участю дорослого як партнера), має дидактичні властивості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Шульга, Л. М. "ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ ДІТЕЙ В ХУДОЖНЬО-ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 182–88. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено аналіз проблеми запровадження педагогічних підходів до творчого самовираження дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в художньо-практичній діяльності. Констатовано, що освітній процес з художньо-продуктивної діяльності дітей в закладі дошкільної освіти та початковій школі в основному зорієнтовано на оволодіння основ зображувальної грамоти, формування технічних навичок, наслідування зразка педагога, а наявні підходи до організації творчого самовираження в художньо-практичній діяльності є недосконалими, повною мірою не відповідають сучасним вимогам і не забезпечують наступності. Обґрунтовано, що науково-методологічною базою для подальшої розбудови освітнього простору мистецького напряму з урахуванням наступності та позицій відкритості, співтворчості, спрямованості на саморозвиток кожної дитини можуть бути теоретичні основи педагогічної синергетики. Розкрито сутність синергетичного підходу в організації художньо-практичної діяльності дітей на заняттях із образотворчої діяльності в закладі дошкільної освіти та уроках мистецтва в початковій школі, який надає можливість вибору одного з багатьох шляхів розвитку і сприяє активізації творчого потенціалу дитини для цілісного, відкритого пізнання дійсності. Охарактеризовано п’ять етапів організації процесу творчого самовираження в художньо-практичній діяльності на основі синергетичного підходу: мотиваційний; чуттєво-пізнавальний; художньо-комунікативний; творчо-діяльнісний; рефлексивно-ціннісний. Зазначено, що синергетичний підхід до організації художньо-творчого самовираження дітей спрямований на забезпечення саморозвитку, творчості та нелінійності мислення; невіддільність процесу пізнання від досвіду та спілкування, результатом якого є активне створення дітьми знань, набуття необхідних вражень, почуттів, досвіду, вмінь та навичок художньо-естетичної діяльності; формування нового типу відносин між учителем та дитиною, взаємодопомога та співпраця, спільний, творчий розвиток світу; діалогічне спілкування із природою, мистецтвом, навколишнім світом та розкриття власних тенденцій розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

ЛІ, ЯНЬ. "КИТАЙСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЖИВОПИС ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (17 листопада 2021): 39–45. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено поняття «творча самореалізація майбутнього вчителя образотворчого мистецтва» як ціле- спрямований процес розкриття професійних і педагогічних здібностей особистості в освітньому процесі з метою досягнення високих результатів у художній і педагогічній діяльності. Визначено, що зміст творчої самореаліза- ції майбутнього вчителя визначається напрямом художнього мистецтва. Доведено, що написання картин у про- цесі освоєння олійним живописом має посилатися на індивідуальні особливості художника, його творчу уяву і креативне мислення. Наведено результати аналізу наукових праць китайських дослідників (Ван Цін, Нін Тін, Лі Сіньхань, Пан Вей, Сунь Ке, Чень Сяофей, Чинь Сяофей). Виявлено тенденцію оновлення змісту викладання китайського олійного живопису, запозичення нових технік у європейських художників. Зазначено, що завдяки оцінці китайських і зарубіжних творів класичного олійного живопису майбутні художники навчаються створюва- ти правильні естетичні концепції, покращувати особистісні характеристики, оволодівати художнім стилем. Про- те майбутні художники, захоплюючись творами іноземних художників, недостатньо усвідомлюють значущість і переваги традиційної китайської культури, погано відчувають «дух» китайського олійного живопису, що від- бивається на полотнах картин. Автором виокремлено постать відомого художника і педагога Лю Хайсу, який став фундатором Шанхайської академії образотворчих мистецтв. Творча самореалізація Лю Хайсу стала прикладом для його послідовників. Визначено причини, що заважають творчій самореалізації майбутніх учителів образот- ворчого мистецтва. Уточнено педагогічні методи, що використовуються в професійній підготовці майбутніх учи- телів цієї галузі. Запропоновано вибіркову дисципліну «Творча самореалізація майбутніх педагогів-художників засобами китайського олійного живопису» для майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

КУРЧАТОВА, Анжеліка. "ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ЗАСОБАМИ САМОРОЗВИТКУ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано психолого-педагогічну літературу з питання формування та розвитку педагогічної творчості вихователя засобами саморозвитку. Розкрито сутність понять «педагогічна творчість», «творча діяльність», «саморозвиток». Схарактеризовано основні умови для формування педагогічної творчості засобами саморозвитку. Обґрунтовано важливі якості творчої особистості. Актуальність дослідження обґрунтовано визначенням протиріч між: об’єктивною потребою суспільства в оригінальних і високоефективних підходах педагога до освітніх завдань і високим рівнем адміністрування в системі дошкільної освіти; сучасними запитами щодо креативності педагогічної діяльності та жорсткої регламентації її в освітньому просторі сучасного закладу дошкільної освіти; необхідністю розкриття творчого потенціалу дитини та суб’єкт-об’єктним стилем педагогічної взаємодії. Педагогічна творчість представлена як пошук педагогом нових рішень у постановці нових завдань, застосуванні нестандартних прийомів діяльності, здатності передбачати та оптимально вирішувати своєрідні проблемні ситуації, що виникають у роботі вихователя. Сучасний заклад дошкільної освіти потребує вихователя, який готовий працювати в умовах інноваційних змін, що відбуваються в освіті, продукувати нові ідеї щодо організації педагогічного процесу, ініціювати та реалізовувати творчі проекти, проявляти творчі вміння, створювати таке освітнє середовище, яке було би комфортним для дитини, сприяло розкриттю її потенційних можливостей розвитку, виховувало творчу особистість. Ідеться про вихователя-дослідника з новим педагогічним мисленням, креативного фахівця, гуманіста й оптиміста за переконанням, який бачить дошкільне дитинство в усій його унікальності, а заклад дошкільної освіти – у різноманітності творчих підходів до виховання дітей. Такий вихователь уміє знаходити в роботі з дітьми нові ресурси, продукувати ефективні форми, способи спілкування та взаємодії з ними. Результатом творчості вихователя є зростання його професійної майстерності та особистісний саморозвиток, стимулювання творчої ініціативи вихованців та їхньої пізнавальної активності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Хубетов, О. В. "ВИЯВЛЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ КОГНІТИВНИМИ ЧИННИКАМИ АДАПТИВНОСТІ БЕЗРОБІТНИХ ПІД ЧАС КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОФЕСІЙНОГО ПЕРЕНАВЧАННЯ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню не досить освітлених у сучасному науковому просторі питань щодо впливу когнітивних чинників на рівень адаптивності безробітних при короткостроковому професійному перенавчанні, виявленню взаємозв’язків між когнітивними чинниками адаптивності та визначенню поміж цих чинників таких, рівні яких можливо змінити в процесі проведення психологічного тренінгу для позитивного впливу на рівень адаптивності. Здійснено огляд сучасних досліджень адаптивності особистості при зміні занять і життєвих ролей та факторів, що впливають на неї в різноманітних обставинах життєдіяльності. За результатами факторного аналізу, проведеного для чинників, які за попередньо проведеним кореляційним аналізом мають статистично значимі зв’язки з адаптивністю безробітних при професійному перенавчанні, виділено п’ять об’єднаних факторів. У сумі ці фактори описують 66,89 % аналізу вибірки всіх когнітивних чинників, що мають вплив на рівень адаптивності. Цими факторами є фактор інтелекту і критичного мислення, фактор самостійності та цілеспрямованості, фактор традицій і добропорядності, фактор влади, фактор творчості. Визначено критерії відбору когнітивних чинників адаптивності для комплексної програми по підвищенню адаптивності безробітних при короткостроковому професійному перенавчанні, а саме: наявність найбільших статистично значимих кореляційних зав’язків з рівнем адаптивності безробітних при короткостроковому професійному перенавчанні; можливість впливу на їх рівень за досить обмежений термін психологічного тренінгу; корекція рівнів когнітивних властивостей без втрати при цьому особистісної цілісності та можливостей саморозвитку і самовдосконалення; присутність психологічного чинника, що обирається для програми, у складі об’єднаного фактору впливу на адаптивність. Критичне мислення, особисті цінності «самостійність» та «самостійність в діяльності», творче мислення визначено чинниками, які можливо використати у комплексній програмі по підвищенню адаптивності безробітних при короткостроковому професійному перенавчанні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kasych, M. A. "ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ ДОБРОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК ОСКАРА ВАЙЛДА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 121–28. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-121-128.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема морально-етичного виховання дітей, виховання в них почуття доброти. Розглянуто поняття доброти як найвищої, абсолютної загальнолюдської цінності. Авторка пропонує здійснювати процес виховання за допомогою мистецтва літератури. У статті обґрунтоване використання казок з метою виховання почуття доброти, оскільки казка – жанр літератури з високим дидактичним потенціалом. Розглянуто поняття казкотерапії як різновиду психологічної корекції. Авторка підкреслює перевагу використання літературних казок з метою морально-етичного виховання, оскільки на відміну від народної, авторська казка, хоч і успадковує з фольклору чіткий поділ героїв на позитивних і негативних, але образи героїв в авторських творах ˗ вже не типажі народних казок, а більш-менш складні характери, та й сюжети не зводяться до традиційних схем. Тому й система цінностей читача стає все більш складною і багатою, оцінки – менш категоричними, а уявлення про людину – багатограннішими. У статті запропоновано використовувати літературні казки Оскара Вайлда, оскільки в них переважають роздуми про співвідношення добра, зла і краси, вони відзначаються неймовірною фантазією і гуманістичним настроєм. Авторка наводить приклади завдань до літературних казок Оскара Вайлда, що покликані допомогти дітям відкоригувати поведінку, розвинути критичне та творче мислення, естетичні смаки. Ключовою ідеєю статті є процес виховання почуття доброти у контексті естетичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Клехо, Олена, та Тетяна Четверикова. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 245–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.339.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена опису впровадження в освітній процес змішаного навчання у комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж», яка реалізована засобами хмарної платформи – Google Workspace. Окреслено основні напрями використання даної технології у закладі, наведено приклади сервісів, програмного забезпечення, інтерактивних методів, описано методику їх використання в освітньому процесі. Відзначено переваги даної освітньої технології. Навчання стає більш відкритим, студенти мають можливості вчитися керувати своєю навчальною діяльністю. Змішане навчання дає можливість розвивати у студентів свідомість, самодисциплінованість, самостійність, творче та креативне мислення, сприяє підвищенню інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу. Висвітлено суть, особливості організації та змісту змішаного навчання. Заклад освіти перейшов на використання сучасної освітньої платформи для організації такого навчання, яка сприятиме підвищенню якості підготовки студентів, розвитку самостійної творчої діяльності, стимулюватиме одержання додаткових знань та їх закріплення, що дає можливість готувати конкурентоздатних фахівців для ринку праці. У роботі використано методи наукового дослідження: теоретичні методи: вивчення, аналіз, систематизація, порівняння та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження, емпіричні методи: спостереження за педагогічним процесом; педагогічний експеримент; статистичні методи: математичне опрацювання отриманих даних, логічний підхід графічне моделювання. Авторські дослідження базуються на організації освітнього процесу Луцького педагогічного коледжу і є продовженням вивчення питання підготовки майбутніх педагогів засобами хмарних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Liakh, Vitalii, Maryna Lukashenko та Alla Usyk. "Постсучасна освіта: зміна парадигми чи пошук нової моделі?" Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (8 червня 2021): 181–95. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано контекст кризи вищої освіти, спричиненої переходом сучасного суспільства до Другого Модерну. Показано, що в умовах передчуття «смерті університету», або перебування його «в руїнах», сьогодні, з одного боку, переглядається «ідея університету», акцентується увага на зміні його місії, пропонуються нові моделі, гнучкі траєкторії освіти, що стимулює адаптаційні процеси в закладах вищої освіти, їх творче реагування на виклики сьогодення, виникнення позауніверситетських освітніх послуг. Водночас, паралельно відбуваються процеси уніфікації освітньої системи, гонитва за рейтингами, що є проявом попереднього коду індустріального суспільства, коли «невидима» частина навчання мала на меті формування керованої робочої сили. Простежено зв’язок між третинним навчанням, «освітою без навчання» та перетворенням університету на лабораторію суспільно-особистісних нанотехнологій, в якій здобувач, пізнаючи власну унікальність, набуває таку пластичність мислення та функції, яких потребують різні соціальні вузли.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Давидюк, Руслана, та Віталіна Данильчук. "Розвиток критичного мислення учнів у процесі вивчення теми «Голодомор 1932–1933 років в Україні»". New pedagogical thought 108, № 4 (6 січня 2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-105-109.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено напрями розвитку критичного мислення школярів у процесі вивчення теми «Голодомор 1932–1933 років в Україні». Звернено увагу на те, що в шкільному курсі історії проблематика Голодомору є важливою для формування ключових і предметних компетентностей учнів, їхньої активної громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини та вміння мислити критично. Зважаючи на зміну підходів щодо викладання означеної теми, окреслено ключові аспекти, які варто враховувати задля належного осмислення тогочасних процесів, що відбувалися в Україні та світі. Наголошено, що тему Голодомору необхідно вивчати не лише як велику трагедію українського народу, а й як історію його боротьби, підтримки і взаємодопомоги, зокрема важливо порушувати питання інформації та пропаганди у період 1932–1933 років, проявів доброчинності, незламності в екстремальних, загрозливих для життя умовах; називати якомога більше імен та прізвищ людей, які не лише зуміли пережити ті часи, а також допомагали зробити це іншим, доносили світу правду про трагедію Голодомору загалом та ситуацію, що склалася у 1932–1933 роках в Україні, зокрема. Задля розуміння політики організації голоду в 30-х роках ХХ ст. та її наслідків необхідно застосовувати комплекс відповідних методичних інструментів розвитку критичного мислення, покликаних створити умови для усвідомлення учнями матеріалу, що вивчається, систематизації отриманих знань, уміння віднайти необхідну інформацію, оцінити її правдивість, відстоюючи власну точку зору та обґрунтовуючи її, приймати виважені рішення. Запропоновано приклади використання методів і прийомів розвитку критичного мислення в ході вивчення теми Голодомору 1932–1933 років, як-от: робота з різними видами текстів (спогадами, щоденниками очевидців / учасників подій 1932–1933 років, документами, публікаціями у тогочасній пресі); постановка запитань; навчальна дискусія та рефлексія; наочні методи організації інформації. Творче використання представленого інструментарію дозволить педагогам досягти значних результатів у розвитку критичного мислення учнів та підвищенні рівня їхніх навчальних досягнень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Oliiar, Mariia. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Освітні обрії 49, № 2 (27 грудня 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.31-35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано необхідність формування творчої особистості школярів у сучасних суспільних умовах, розкрито теоретичні підходи до визначення понять «творчі можливості учня», «творча здатність». Виділено основні якості творчої особистості школяра. Подано класифікацію сучасних методик, які використовуються для формування творчої особистості учнів. Розкрито принципові теоретичні положення, пов'язані з розвитком творчого мислення і формуванням творчої особистості. Визначено, що процес розвитку креативності учнів у сучасних умовах суспільного розвитку націлений насамперед на формування навичок дослідницької діяльності школярів та почуття причетності до культури і культурних цінностей. Теоретично доведено, що загальні і спеціальні здібності виявляються через мотиваційну структуру особистості, її ціннісні орієнтації. Центральним механізмом реалізації творчих здібностей є рефлексія. Із різних наукових позицій схарактеризовано окремі освітні моделі (модель, що базується на динамічній теорії обдарованості; модель Дж. С. Рензуллі) спрямовані на розвиток креативності школярів. Розглянуто теоретичну і методичну основи моделей, що стосуються управлінських механізмів їх функціонування і передбачуваних змін дітей, які навчаються за цією моделлю, змісту і методів навчання. Схарактеризовано поняття супроводу як нової ідеології освітнього процесу та особливого способу допомоги дитині в подоланні актуальних для неї проблем розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

КУЗЬМІНА, І. В., та Т. В. БОЙКО. "РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ СЛОВЕСНОСТІ ЯК ВИХОВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО МОВЦЯ ТА ЧИТАЧА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 9–14. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються основні методи й засоби розвитку творчої особистості на заняттях української мови і літератури як складник виховання компетентного мовця й читача. Основні акценти переміщено з накопичення обсягу мовних чи літературних знань на цілеспрямований розвиток мовної і літературної компетентності як інтегрованої якості особистості. Наголошено, що формування духовного обличчя здобувача освіти, його культури залежить від того, як педагоги зуміють розвинути в ньому уміння знаходити красу в тому, що його щоденно оточує. Зауважується, що розвиток творчих здібностей важливий для будь-якого здобувача освіти, бо він стає більш самостійним у своїх судженнях, має власну думку і вміє її відстоювати, в нього вища працездатність, і найголовніше – розвивається його емоційна сфера, почуття. А при розвинених емоціях буде розвиватися і мислення. Наголошено, що важливою особливістю компетентної мовної особистості є її постійний інтелектуальний розвиток, розвиток памʼяті (зорової та слухової), мислення – абстрактного (понятійного) й образного (художнього), спостереження, уяви – репродуктивної (відтворювальної) і творчої. Позитивно створене середовище сприяє формуванню таких складників літературної компетентності, як особистісна (діалогічне мовлення, творча уява, розвиток природних обдарувань), діяльнісна (образне мислення, самостійна критична оцінка дій літературного героя), когнітивна (знання змісту літературного твору та теорії літератури). Зазначено, що компетентну мовну особистість характеризує духовне багатство та здатність берегти й розвивати мовні традиції національного мовленнєвого етикету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

МАКАРУК, Ольга. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зазначено, що проблема формування мовно-мовленнєвої компетентності в учнів початкових класів є нині актуальною в контексті вимог Нової української школи, переходу від знаннєвої освітньої парадигми до компетентнісної. У публікації висвітлено поняття мови й мовлення на основі аналізу лексикографічних праць, психологічних та лінгводидактичних джерел. Описано зовнішню усну, зовнішню письмову та внутрішню форми мовлення. У науково-методичній розвідці визначено основні психологічні процеси, які важливо враховувати під час формування мовно-мовленнєвої компетентності учнів початкової школи. Це увага, уява, мислення, пам’ять, сприймання й розуміння, властивості психіки (емоції, почуття), а також мовне чуття особистості, її досвід комунікації у реальному та віртуальному просторі. Уточнено зміст поняття «мовне чуття» як уміння користуватися мовними засобами відповідно до комунікативної ситуації на основі відчуттів, інтуїції. Окреслено види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна, та види мислення: за ступенем новизни й оригінальності (репродуктивне (відтворювальне) і продуктивне (творче), за способом і формою діяльності (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне (абстрактне). У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез психологічної, педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз нормативних документів Нової української школи, теоретичне осмислення, систематизація й узагальнення наукових здобутків у галузі лінгводидактики навчання мовно-літературної освітньої галузі НУШ; емпіричні: педагогічне безпосереднє й опосередковане спостереження за освітнім процесом під час вивчення мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі; бесіди з учителями й учнями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Касич, М. А. "ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ У ПІДЛІТКІВ ПОЧУТТЯ ДОБРОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 102–11. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-102-111.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається важливість морально-етичного виховання підлітків, виховання в них почуття доброти. Автор наводить статистику щодо проявів підліткової жорстокості як наслідку недостатнього рівня виховання морально-етичних цінностей в епоху, що приділяє більшу увагу розвиткові науки і техніки, ніж розвиткові духовності особистості та морально-етичних якостей. Автор стверджує, що саме учні середньої школи є тією віковою категорією, що потребує особливо пильної уваги з боку батьків і педагогів у процесі виховання почуття доброти як важливої моральної цінності, так як на сьогодні мережа інтернет рясніє новинами про акти підліткової жорстокості. У статті обґрунтована важливість морально-етичного виховання підлітків у контексті реалій сучасного світу. Розглянуто поняття доброти як найвищої абсолютної загальнолюдської цінності і процес його виховання, задля зниження проявів підліткової жорстокості. Розглянуто явище, що сучасною термінологією називається «булінґ» (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися), тобто агресивна поведінка щодо окремої особи або групи з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. У статті запропоновано здійснювати процес виховання за допомогою поетичного мистецтва, наведено приклади завдань до поезій, що покликані допомогти підліткам відкоригувати поведінку, розвинути критичне та творче мислення, естетичні смаки. Матеріал для завдань дібраний з віршів сучасних авторів, таких як: Любов Забашта, Ірина Супрун, Генріх Акулов. Серед наведених завдань до поезій переважають завдання з творчим підходом. Наприклад: намалювати асоціативну карту, написати твір-роздум, намалювати ілюстрацію, створити відеокліп тощо. Ключовою ідеєю статті є процес виховання почуття доброти у контексті естетичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Лінь, Ма. "Синергійність впливу конструктів емоційного інтелекту піаніста на його індивідуальний виконавський стиль". Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, № 2(51) (30 червня 2021): 91–105. http://dx.doi.org/10.31318/2414-052x.2(51).2021.239395.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано зміст та структуру поняття «індивідуальний виконавський стиль піаніста» з позицій стильової ієрархічності; домінуючого музично-виконавського архетипу у творчості митця; різних методологічних підходів до побудови художнього образу музичного твору; прояву особистісних ознак інтерпретаторського мислення тощо. Охарактеризовано означений феномен як сформовану манеру творчої діяльності митця, що проявляється в сукупності ознак виражальних засобів інтерпретації музичного твору та артистизму (культурі перевтілення в художній образ музичного твору і відтворення мімічних та сценічних рухів, збереженні внутрішньої свободи і власної гідності). З’ясовано, що індивідуальний виконавський стиль піаніста залежить не тільки від вроджених психофізіологічних властивостей особистості, а й від набутих естетичних уподобань, його світогляду та світовідчуття. Визначено структуру означеного феномену, яку складають художньо-творчі, технічно-виконавські, емоційно-інтелектуальні та комунікативнопрофесійні якості. Розглянуто сутність поняття «синергійність конструктів емоційного інтелекту піаніста». Описано принципи встановлення пріоритетності конструктів емоційного інтелекту при їх синхронізації в процесі творчої діяльності піаніста. Обґрунтовано залежність процесу формування та прояву власного індивідуального виконавського стилю піаніста від співвідношення конструктів його емоційного інтелекту. Висвітлено засоби впливу синергійності конструктів емоційного інтелекту піаніста на формування та прояв означеного феномену під час роботи над музичним твором, до яких віднесено: емоційне підсилення творчого мислення; створення унікального емоціогенного стимулюючого творчого простору при вирішенні виконавських проблем; «насичення» художнього образу відповідними емоціями та інші. Розкрито технологію впливу синергійності конструктів емоційного інтелекту піаніста на формування та прояв індивідуального виконавського стилю у процесі сценічної інтерпретації музичного твору. Доведено, що синергійність конструктів емоційного інтелекту піаніста, впливаючи на весь процес його творчості, виступає чинником певного індивідуального виконавського стилю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Звягольська, І. М., Т. В. Дерев’янко та Г. А. Лобань. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ З ПРОФІЛАКТИКОЮ ІНФЕКЦІЙ» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ПАРАМЕДИКІВ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12405.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Метою нашого дослідження було розкрити завдання та особливості методичного забезпечення навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-парамедиків. У статті розкрито мету, завдання, форми та методи викладання і зміст навчальної дисципліни, знання, вміння та практичні навички, які отримують здобувачі освіти, програмні результати навчання. З метою високоякісної підготовки фахівців на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету викладачі розробили навчально-методичний контент дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій». Встановлено, що вивчення здобувачами освіти навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» є невід’ємною складовою формування професійно-комунікативної компетентності фахівця кваліфікації «Парамедик», а також особистості висококваліфікованого спеціаліста у сфері екстреної медицини. Під час вивчення дисципліни майбутні фахівці-парамедики оволодівають системою необхідних знань, вмінь та практичних навичок, які є необхідними для подальшої професійної діяльності. Впровадження інтерактивних методів підвищує мотивацію та інтерес здобувачів освіти до навчання, розвиває творче та клінічне мислення, формує усвідомлене відношення до самоосвіти, навчає швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Бартошевський, Якуб, та Леся Сікорська. "Психотерапія як елемент профілактики соціальної інтеграції". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 141–59. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано, що люди, які знаходяться у важкій ситуації, мають вищі очікування від психотерапевтів щодо підтримки, ніж від духівників, оскільки сподіваються, що психотерапевти зможуть перешкодити їх соціальній ізоляції. Вони очікують від психотерапевтів: високої кваліфікації, знань, компетентності, навичок спілкування, наполегливості, працьовитості, навичок планування й організаційних навичок. Проте у сфері розуміння потреб інших людей респонденти вказують, що психотерапевти повинні характеризуватися високою емпатією. Вони очікують від них дружніх і приятельських відносин, що, на жаль, суперечить професійній етиці даного фахівця. Існує реальна різниця між очікуваннями осіб, які потребують соціальної підтримки, щодо професійних особливостей реального й ідеального фахівця-психотерапевта, щодо його самоконтролю, впевненості в собі, особистісної адаптації, ідеального образу себе, почуття мужності та жіночності. Психотерапевти значною мірою не володіють високою оригінальністю, вони використовують так звану театральність у поведінці, мають проблеми з логічним мисленням. Вони, в основному, не прагматики, вони виявляють ригідне мислення. Люди, які потребують соціальної підтримки, очікують від фахівця психолога чи психотерапевта високого інтелекту та здатності вирішувати проблеми. Незначні відмінності між реальним та ідеальним фахівцем виявлено у таких властивостях, як заангажованість у працю, пошук нового досвіду і переживань, прагнення схвалення, творче ставлення до дійсності. Розкриті особливості психотерапевтів, які виконують превентивні завдання в інклюзії, відрізняються від тих, які постулюються і в той же час очікуються тими, хто отримує підтримку. Фахівець, який у своїй діяльності опирається на знання, навички та компетентності, спроможний зібрати інформацію про потреби пацієнта, включаючи і духовні елементи. Він може використовувати ці духовні елементи як психотерапевтичні методи й інструменти. Такий фахівець здатний торкатися теми духовності як елементу психотерапії для запобігання соціальній ізоляції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Раду, А. К., та С. С. Рашидова. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПОКАЗНИКА ЇХ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (29 червня 2020): 203–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-203-213.

Повний текст джерела

Анотація:

З огляду на те, що основним завданням сучасної шкільної освіти визначено формування в учнів ключових компетенцій, найважливішою з яких є комунікативна, акцентовано, що робота з формування і становлення особистості відбувається через спілкування і починається з розвитку мовлення уже в сім’ї, далі в дитячих освітніх установах, продовжується в загальноосвітній і старшій школах. У статті розглянуті особливості формування культури мовлення у молодших школярів як показника і складової культури спілкування. Доведено, що культура мовлення і культура спілкування не існують одна без одної. Культура мови передбачає дотримання мовцем вимог володіння правилами вимови і слововживання, вміння вдаватися до виразних мовних засобів з урахуванням цілей і завдань мови. Разом із тим, культура мовлення розкриває не тільки нормованість і багатство мови, а й загальну культуру людини, її вихованість, тактовність, толерантність до інших тощо, вона стає відображенням культури спілкування. Авторами представлено актуальний погляд на вивчаєму проблему в педагогічній науці; розкрито якісні характеристики культури мовлення; представлені практичні шляхи формування і розвитку мовленнєвої культури. Наголошено, що педагогічна робота по формуванню культури мовлення учнів молодших класів складається з розвитку мовного слуху; вироблення літературної вимови; поповнення словникового запасу; освоєння комунікативної і етичної сторони мови (Дерев’янко); і відбувається через певну систему завдань, вправ, методів і форм (деякі з них представлені в поданій статті). Зміст занять будується через: обговорення актуальних життєвих проблем; використання ігрових технологій; індивідуальну роботу і роботу в парі, в діалозі; завдання на пошук помилок, порівняння і зіставлення; творчі завдання на розвиток уяви, фантазії (створення казок, оповідань, творче читання тощо). Такі форми і методи сприяють не тільки розвитку пам’яті, а й логіки, аналітичного і образного мислення, вчать слухати, висловлювати думки, вчать взаєморозумінню, толерантності і співтворчості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Назаренко, Алла, та Наталія Демченко. "ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 267–79. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.272.

Повний текст джерела

Анотація:

Національна доктрина розвитку освіти в Україні в XXI столітті визначає головну мету освіти, яка полягає в створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, сформувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства тощо.Тому сучасний навчальний заклад зобов’язаний запровадити нові підходи до викладання, які забезпечують учнів необхідними компетентностями. Поняття компетентності містить сукупність знань, умінь та навичок, які дають змогу індивідові ефективно виконувати діяльність через реалізацію відповідних функцій.Одним із таких підходів є розвиток навичок критичного мислення, що разом із професійною та соціальною компетентністю забезпечує конкурентоспроможність та мобільність освіченого військовослужбовця у Збройних Силах України, його готовність жити та служити в умовах, що постійно змінюються.Метою статті є аналіз стратегій навчання, необхідних для інтеграції навичок критичного мислення в навчальний процес.Таким чином, навички та компетентність критичного мислення стають сьогодні надзвичайно актуальними для ефективного вирішення непередбачуваних проблем. Англійська мова вже давно має статус міжнародної мови. Завдяки цьому факту в даний час ми помічаємо багато змін у методах та підходах викладання, що зосереджуються насамперед на розвитку комунікативної компетентності. Використання технології для розвитку критичного мислення сприяє якості виконання цих завдань. На уроках іноземної мови елементи критичного мислення задають творчий мікроклімат, який спонукає учнів висловлювати власні бачення та думки, а також робить навчальний матеріал дискусійним та цікавим.Критичне мислення також впливає на навички міжособистісного спілкування студентів. Критичне мислення та погляд на речі з різних точок зору допомагають студентам стати більш відкритими та сумлінними, бути кращими комунікаторами, більш схильними до співпраці з однолітками, приймати та обговорювати свої ідеї. Заохочуючи учнів більше мислити як людей, що використовують практичні принципи критичного мислення на уроці іноземної мови, допомагає їм розвивати свою творчу сторону, дозволяючи їхньому мисленню працювати вільніше та досліджувати більше можливостей. Ці навички роблять їх кращими, хто приймає рішення, і на практиці також допомагають їм економити час у прийнятті цих рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Verbytska, Anna Viktorivna, Tetiana Mykolaivna Detsiuk та Nadiia Serhiivna Bushko. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ В ПРОЦЕСІ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ: ДОСВІД США". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2(12) (2018): 14–22. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-14-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Підготовка працівників, що володіють міжкультурними компетентностями, набуває в сучасних умовах особливої актуальності. Постановка проблеми. Нові вимоги до міжкультурної компетентності майбутніх фахівців повинні знайти відображення не лише у змісті навчального процесу, але і в структурі позааудиторної роботи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі питання міжкультурних компетентностей розглядається: D. Deardorff, J. Knight, A. Moosmüller, О. Березовська, Н. Голубенко, Г. Копил, І. Плужник. Вітчизняними дослідниками В. Поліщук, О. Байбакова, обґрунтовано роль досвіду США у формуванні міжкультурних компетентностей. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розвиток методології та практики формування міжкукультурних компетентностей студентів у нашій країні можливо здійснити лише на основі узагальнення та адаптації позитивних практик та інновацій, що склалися у світовій практиці. Постановка завдання. Дослідити сучасні підходи до формування міжкультурних компетентностей майбутніх фахівців у позааудиторній роботі в умовах провідних закладів вищої освіти США. Виклад основного матеріалу. В процесі організації позааудиторної роботи студентів в ЗВО США перевага надається тим, які стимулюють їхню пізнавальну активність, розвивають творче мислення, мотивують до волонтерскої діяльності, готують до діяльності у мультикультурному середовищі та сприяють формуванню громадянської позиції. Висновки. Позааудиторна робота в умовах провідних закладів вищої освіти США побудована таким чином, щоб в процесі участі студенти мали змогу співпрацювати з представниками різних культур та національностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Hoshovska, Daria, та Yaroslav Hoshovskyi. "ПРЕВЕНТИВНО-КОРЕКЦІЙНА ДОПОМОГА ДЕПРИВОВАНИМ ДІТЯМ ІЗ СИМПТОМАМИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ". Psychological Prospects Journal, № 34 (29 грудня 2019): 24–35. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-24-35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито психологічні особливості надання превентивної та корекційної допомоги депривованим дітям, які мають симптоми психоемоційного вигорання. Зазначено, що внаслідок негативного впливу різномодальних обмежень соціо- і психогенези діти, позбавлені батьківської опіки, переживають численні амортизаційні психічні стани. Депривованим дітям притаманні загальноособистісна афективна розбалансованість, висока емоційна напруга і тривожність, підвищений рівень невротизації і самотності, а також почуття безпорадності й недовіри до навколишніх людей. Депривація призводять до значно частішого і сильнішого психоемоційного вигорання дітей порівняно з віковою популяцією однолітків. Надання психореабілітаційної допомоги депривованим дітям повинно відбуватись як розробка продуктивних і розвивальних програм особистісного самозбереження, спрямованого на «антивигоральні» вектори психологічного опору дискомфортним чинникам і обставинам ускладненого розвитку. Проблема профілактики і психокорекції психоемоційного вигорання потребує здійснення системних превентивних заходів, які мають здійснюватися фахівцями служби психолого-педагогічного супроводу інтернатного закладу насамперед як психогігієнічний і психопрофілактичний вплив на депривованих вихованців. Наголошено, що важливим завданням є активізація в депривованих дітей із симптомами психоемоційного вигорання тих найважливіших рис і параметрів їхньої особистісної психоструктури, які можуть істотно знизити ризик виснаження і розчарування. Необхідно культивувати партнерські комунікативні спроможності, товариськість, емоційну і поведінкову гнучкість, креативність, оперативно-творче мислення, адже це сприяє набуттю умінь та розвиткові навичок швидше орієнтуватися в мінливих умовах спілкування, щоб успішно нейтралізувати ймовірні конфлікти і психотравми. Констатовано необхідність надання депривованим дітям ревіталізаційної допомоги, зокрема завдяки задіянню медіально-рефлексійного тренінгу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Boguta, Valentina. "ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (4 березня 2021): 121–27. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.121-127.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу наукової психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури узагальнено ідеї вчених щодо формування творчих здібностей особистості й на основі теоретичного аналізу щодо сутності творчої діяльності, форм та методів формування творчих здібностей особистості та особливостей їх прояву у молодших школярів установлено, що хореографічні творчі здібності є якістю особистості, її інтегральною характеристикою.Актуальність проблеми зумовлена потребою усунення суперечності між завданнями інноваційної системи гуманістичної освіти та традиційним змістом і методиками викладання предметів мистецького циклу. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні й розкритті змісту методики формування творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку у процесі хореографічної діяльності, яка передбачає поетапну реалізацію системи завдань творчого характеру. Їх змістовий компонент передбачає формування стійкої позитивної мотивації до творчого самовираження у хореографічній діяльності, послідовне розширення і закріплення інтерпретаційних та імпровізаційних способів збагачення суб’єктивної танцювальної пластично-образної лексики, розвиток логічно-образного мислення, творчої уяви і фантазії, формування ціннісного досвіду самореалізації дитини молодшого шкільного віку із акцентуацією індивідуальної траєкторії розвитку.Результати наукової розвідки засвідчили, що поетапна реалізація системи завдань творчого характеру «відкритого» типу із дотриманням необхідних та достатніх педагогічних умов забезпечує постійний цілеспрямований вплив на формування досліджуваної якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Богатирьова, Г. А. "РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ АНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 97, № 4 (30 вересня 2020): 17–24. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-97-4-17-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовані теоретичні засади розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців із туризму щодо проведення анімаційних заходів у професійній діяльності в умовах закладів вищої освіти. Визначено основні підходи щодо розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців із туризму: суб’єктивно-особистісний, системно-структурний, акмеологічний. Встановлено, що творчі здібності проявляються у відкритості до всього нового, прагненні і здатності до саморозвитку, самореалізації та самовдосконаленню; у готовності до ризику та нестандартним рішенням; у наявності творчого мислення, яке проявляється у вмінні висувати гіпотези, вмінні генерувати нові ідеї, вести багатоваріантний пошук, у гнучкості мислення. Наголошено, що для ефективного розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців із туризму щодо проведення анімаційних заходів в професійній діяльності необхідно створити педагогічні умови, а саме: навчання на основі мотивації досягнень, інтерактивне навчання з використанням прийомів модерації, професійна спрямованість процесу навчання. Зазначено, що накопичення кожним студентом досвіду самостійної творчої діяльності передбачає активне використання на різних етапах виконання творчих завдань колективних, індивідуальних і групових форм роботи. Зроблені висновки, що розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців із туризму щодо проведення анімаційних заходів у професійній діяльності має бути цілеспрямованим, методологічно обґрунтованим процесом, адже його метою є розвиток особистісних якостей та підвищення мотивації до навчання та професійної діяльності, що є вкрай актуальним в умовах сучасної вищої освіти. При цьому ефективність та результативність педагогічного здійснення забезпечується всією логікою побудови змісту навчального процесу, стилем навчання і виховання, відповідними організаційними формами квазіпрофесійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

СКРОБАКА, Ю. С., М. В. ЛУК’ЯНЧУК та В. А. ТРИНДЮК. "НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 121–27. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються актуальні питання формування готовності майбутніх учителів початкової школи до розвитку творчого мислення учнів початкових класів у професійній діяльності на етапі реформування систе- ми освіти. Акцентується увага на необхідності формувати покоління всебічно розвинутих, свідомих та відпо- відальних громадян із розвиненим творчим мисленням, які зможуть знайти вихід із складних життєвих ситуацій; неможливо раз і назавжди підготувати з фахівця професіонала, необхідно сформувати в нього бажання і здатність до постійного самовдосконалення та потребу в навчанні протягом усього життя. У логічній послідовності роз- крито сутність поняття «готовність майбутнього вчителя до розвитку творчого мислення молодших школярів» через уточнення понять «мислення», «творчість», «креативність», «готовність». Концептуальні ідеї філософії освіти, теоретичні та методичні засади підготовки педагога, формування його педагогічної культури, основ про- фесіоналізму, готовності до педагогічної творчості, професійні вимоги до нього здійснено через усебічно розкриті роботи науковців. У дослідженні проаналізовано результати опитування вчителів початкових класів міста Луцька та Волинської області щодо застосування завдань, які сприяли б розвитку творчого мислення молодших школя- рів. Названо умови, які перешкоджають розвитку творчого мислення учнів початкових класів. Висвітлюються деякі аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого мислення учнів початкової школи. Зазначається необхідність забезпечення умов, що позитивно впливають на процес підготовки майбутніх педагогів до творчої діяльності, зокрема через створення освітнього середовища, творчої атмосфери навчального процесу й педагогічної практики. Звертається увага на те, що педагогічна система підготовки студента до майбутньої про- фесійної діяльності, розвитку та реалізації особистісного потенціалу має орієнтуватися на зростання професійної мобільності й формування внутрішньої потреби у безперервній освіті і забезпеченні конкурентної спроможності на сучасному ринку праці. Виділено основні якості майбутнього вчителя, які дозволять здійснювати педагогічну діяльність на високому професійному рівні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

BRATUS, Ivan. "СПРОБИ ОСМИСЛЕННЯ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ПАРАДИГМ У ТВОРЧОСТІ БРАТІВ СТРУГАЦЬКИХ («СПРОБА ВТЕЧІ», «ВАЖКО БУТИ БОГОМ», «ПІКНІК НА УЗБІЧЧІ», «ЗА МІЛЬЯРД РОКІВ ДО КІНЦЯ СВІТУ»)". ART-platFORM 4, № 2 (21 листопада 2021): 205–28. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.4.2021.205-228.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті ми намагаємося продемонструвати осмислення зміни культурно-історичних парадигм у творчості братів Стругацьких. Здійснено аналіз основних творів письменників: «Спроба втечі», «Важко бути богом», «Пікнік на узбіччі», «За мільярд років до кінця світу» з точки зору переосмислення парадигм мислення. Доводиться, що кожна нова доба спричиняє нові фактори сприйняття дійсності. У статті робиться акцент на здатність братів Стругацьких передбачати майбутні зміни в суспільстві. Окрім цього, належне місце в дослідженні відводиться механізмам мотиваційного пошуку, що розкривалися в моделях ймовірного розвитку людства. Аналізуються елементи радянської дійсності, що додатково додають паралелізму творам письменників. Розглянуто фактори закріплення різноманітних елементів мислення в чітку структуру суспільного життя. Особливу увагу ми приділяємо «правді життя», що могла бути продемонстрована братами Стругацькими лише частково (цензурні обмеження). Нами введено в текст статті уривки з автобіографічних творів Сергія Довлатова – за допомогою цих цитат створюється більш повна картина радянської дійсності. Ця реальність дозволяє будувати умовні конструкти майбутнього, аналізувати сьогодення та здійснювати історичну ретроспекцію минулого. Фокус дослідження дозволяє нам відстежити відтінки зародження свободи у пізньому «застої», що було викликано поглибленням системної криси СРСР. Брати Стругацькі плідно працювали в царині з’ясування «внутрішньої мотивації радянської людини». Ці розвідки знаходили живий відгук у радянському суспільстві – їх творчість носила напівдемократичний формат, що за умов авторитаризму дуже цінувалося. Саме завдяки такому «статусу» письменникам вдалося залишити твори прийнятними для офіційного друку в СРСР та продемонструвати в них проблеми суспільства. В своїй творчій еволюції брати Стругацькі відійшли від вульгарного соціологізаторства перших своїх творів і здійснили справжній психологічних прорив в осмисленні людського буття, що почасти не втрачає актуальності і в описуваному ними ХХІ ст. При цьому дійсність у Стругацьких часто балансує на межі абсурду, що дозволяло їм більш глибоко відстежити механізми «долі».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Гребенюк, Леся. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У МІЖНАРОДНИХ ОПЕРАЦІЯХ З ПІДТРИМАННЯ МИРУ І БЕЗПЕКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 94–110. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.34.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження проводилися на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” у період з 2015 до 2019 року. У дослідженні брали участь курсанти 2–5-го курсів тактичного рівня підготовки. Загальний обсяг вибірки курсантів дорівнював 336 (14 груп, з них 7 – контрольних та 7 – експериментальних; N + М = 336).Для перевірки ефективності структурної моделі формування готовності майбутніх офіцерів Збройних Сил України до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки ми враховували наступні показники: мотивація, емоційна стійкість та витримка, толерантність діалогу, активність, знання лексики та термінології, використання мови для розв’язання ситуативних завдань.Емоційна стійкість та витривалість із 168 курсантів експериментальної групи склала достатній рівень 98 осіб (58,33 %), в контрольній групі – 46 курсантів (38,1 %), частковий рівень в експериментальній групі становить 70 осіб (41,67 %), а у контрольній – 54 (32,14 %), початковий рівень у експериментальній групі відсутній, у контрольній – 50 курсантів (29,76 %). Очевидним є позитивний результат від впровадження експериментальної структурної моделі формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.Важливу роль при формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної взаємодії у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки відіграє іншомовна компетентність для виконання своїх соціально значимих професійних обов’язків в умовах перебування в англомовному середовищі для професійного спілкування з іншомовними колегами для виконання сумісних міжнародних завдань. І тут важливо сформувати у курсантів не репродуктивне мислення, а проблемно-творче, ефективність якого і забезпечується розробленою нами моделлю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кошель, Анастасія. "РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 6 (6 жовтня 2019): 68–72. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.06.00.016.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасному суспільному, економічному та політичному житті України назріла проблема глобальної перебудови системи освіти. Її метою постає виховання гармонійної, толерантної, конкурентоспроможної, творчої особистості, здатної до самореалізації. Тому невід’ємною складовою навчально-виховного процесу є розвиток творчих здібностей дітей. Для реалізації цієї мети важливо користуватися новітніми технологіями навчання. Наразі в початковій школі вчителі не бажають відходити від традиційної системи навчання або не обізнані в інноваційних методах навчання. Нетрадиційні форми навчання, оригінальні методи, інноваційні технології на уроках в початковій школі спонукають дитину до нестандартного мислення, пошуку різноманітних розв’язків завдань, пізнавальної активності, фантазування та розкриття творчого потенціалу. Отож, вчителям необхідно вивчати, аналізувати, створювати самостійно, підбирати влучні для теми уроку інноваційні форми та методи роботи, залучаючи учнів до активної навчальної діяльності, в процесі якої розвиваються їх творчі здібності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Фурман, О. Ф. "АНАЛІЗ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості аналізу змістовно-фактуальної, змістовно- концептуальної та змістовно-підтекстової художньої інформації на уроках літературного читання у початковій школі, наведено приклади аналізу літературних творів. Установлено, що змістовно-фактуальна інформація розгортається в часі – реальному або створеному письменником, завжди виражається словом. Вона виявляється під час аналізу через репродуктивні запитання за змістом тексту (що? де? коли? куди? як? тощо). Такий вид інформації тексту є посильним для сприймання дітьми молодшого шкільного віку. Змістовно-концептуальна інформація літературного тексту передає авторське ставлення до подій, задум автора, це розуміння читачем причиново-наслідкових зв'язків. Здобуваючи її зі змісту твору, читач творчо переосмислює прочитане, спираючись на свій життєвий досвід. Змістовно-концептуальна інформація може по-різному визначатися, тлумачитися читачами. Учитель/учителька допомагає її визначити через причинно-наслідкові запитання (чому?) чи на етапі рефлексії, з’ясувавши, що хотів сказати своїм твором автор, чому навчити. Визначено, що змістовно-підтекстова інформація – це прихована інформація, вона «читається» здебільшого через засоби вторинної номінації (метафора, метонімія, словотворчі засоби, синтаксичні конструкції тощо), через художні деталі, через опис зовнішності, подій, уживання фразеологічних сполучень тощо. Появу засобів вторинної номінації пояснюють асоціативним характером людського мислення. Через аналіз мови тексту визначають імпліцитний сенс інформації твору, авторський стиль письменника. Шляхом аналізу забезпечуємо розуміння авторського задуму твору та формуємо в учнів власне ставлення до прочитаного, не нав’язуючи своєї думки через діалог із ними. У статті проаналізовано особливості сприймання художньої інформації як складової частини читацької компетентності. Висвітлено особливості комунікативного підходу в навчально-виховному процесі, його вплив на зміну підходів до аналізу літературного тексту, його інформації, осмислення ролі художньої літератури в розвитку особистості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Horetska, Olha, та Mariia Oliiar. "НАУКОВІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 101–5. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.101-105.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – аналіз наукових засад процесу формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи. Завдання дослідження: проаналізувати наукові трактування змісту поняття «критичне мислення педагога»; виявити наукові підходи до розроблення технологій формування критичного мислення студентів педагогічних ЗВО.У статті розкрито актуальність проблеми формування критичного мислення майбутніх фахівців у період інтенсивних соціально-економічних змін в Україні. Адже лише критично мислячий педагог здатний до творчої інноваційної діяльності. Учитель, який не володіє критичним мисленням, не може навчити критично мислити своїх учнів. Автор статті зазначає, що в науковій літературі існує чимало трактувань поняття «критичне мислення». Воно розглядається насамперед як один із аспектів рефлексії. Критичне мислення обов’язково передбачає як позитивне, так і негативне оцінювання мислительного процесу і його результатів. Характерними ознаками критичного мислення учені називають його системність та здатність до узагальнень. У зв’язку з цим актуальним є оволодіння низкою прийомів інтелектуальної діяльності. Учені розглядають критичне мислення нерозривно з творчим мисленням.Автор підкреслює, що розвиток критичності мислення - складне завдання. Ця якість розвивається в процесі вирішення проблемних педагогічних ситуацій. Вона охоплює формування у майбутніх педагогів системи знань про суть цього явища (мислення, рефлексія, педагогічне і критичне мислення), оволодіння засобами і способами формування критичності мислення (методи, прийоми, форми, засоби, технології).У статті визначено низку методологічних підходів до розв’язання проблеми формування критичного мислення студентів. Особистісно-прагматичний підхід реалізується в індивідуальних і групових формах навчання студентів, в діалогічній діяльності, в ігровій взаємодії. Ситуативний підхід передбачає формування кейсів проблемних педагогічних ситуацій, їх моделювання, аналіз та розв’язання. Діяльнісний підхід включає навчання студентів планування (визначення мети, змісту, форм, методів) та реалізації педагогічної діяльності (регулювання, контроль, критичний самоаналіз ісамооцінка досягнутих результатів).На основі аналізу праць учених визначено найважливіші характеристики технології формування критичного мислення студентів: рівноправність суб’єктів навчання; роль викладача як фасилітатора освітнього процесу; створення освітнього середовища, де панує атмосфера пошуку й відкритості, природної співпраці та комунікаціії; віра в сили студента, підтримка його активної позиції в навчанні тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Rudenko, Tamara, та Olga Potishchuk. "Антропологічні виміри творчості в контексті європейської та української філософії". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (23 грудня 2020): 88–105. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу антропологічних вимірів творчості в контексті європейської та української філософії. Творчий потенціал особистості є неповторним елементом перетворення навколишнього середовища людиною. Однак протягом історії становлення та розвитку творчості в контексті філософської традиції відбувалися значні зміни. Аристотель розглядає людину з точки зору природної істоти, що наділена розумом, духом, а творчість постає суспільним явищем. У теологічній концепції людина розглядається як надприродне утворення, що має свій сенс, призначення і свою історію виникнення. Творчість властива Богу, а не людині. Таким чином, у теологічній концепції людина втрачає свій творчий потенціал. Це стає передумовою розуміння людини як творця власного життя та долі. Відбувається антропологічний поворот до розуміння творчості. На пізніх етапах розвитку людства творчість ототожнюється з мисленням. Творчість людини залежить від творення, що постає діяльністю Абсолютної ідеї, яка у нього є «вічною творчістю, вічною життєвістю». Творча сила людського серця розкривається у філософській концепції Г. Сковороди. В екзистенціальній філософії свобода постає як специфічна складова людського буття, що є ірраціональної ідеєю, яка надихає на творчість. А творчість розкриває величезні можливості людського духу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Геращенко, Я. М. "СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА INSTAGRAM ЯК ЗАСІБ ПРОСУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ТУРИЗМУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 76–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання практичного застосування інформаційних технологій у підготовці майбутніх фахівців туристичної галузі, зокрема з молодіжного туризму. Проаналізовано наукові пошуки закордонних та українських педагогів- практиків щодо використання інформаційно-комунікативних технологій в освітній діяльності та реклами туристичних послуг. Визначені чинники, які зумовлюють потребу у зміні/перегляді освітніх форм навчання: швидкий розвиток інформаційних технологій, інформаційно-технологічна обізнаність, світові економічні і соціальні виклики. Розглянуті форми освітньої діяльності: дистанційне і змішане навчання та сучасні методи підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Доведено, що використання інформаційних технологій підвищує ефективність навчання, розширює доступ до інформаційних ресурсів, формує фахові вміння і навички студентів, зокрема в рекламі молодіжних туристичних послуг. Проаналізовано середні показники успішності з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі» за 2016-2021 роки, які демонструють підвищення середнього балу заключного тестування після введення оновленого модуля, присвяченого способам просування молодіжного туристичного продукту засобами соціальних мереж. Зазначено, що підготовка конкурентоспроможних кадрів для галузі туризму має бути націлена на формування у майбутніх фахівців умінь планувати розвиток туристичної галузі з огляду на світові перспективи. Схарактеризовані поняття «туристичний продукт», «молодіжний туристичний продукт», «туристична реклама» та розглянуті їх зміст, сутність і спрямованість. Визначено мету та основні функції туристичної реклами. Розглянуто сучасний метод просування молодіжного туристичного продукту засобом обраного плейсменту – Instagram. Описано алгоритм дій: дослідження потреб молодіжного сегменту ринку; створення контент-плану; розробка сторінки в соціальній мережі та її наповнення згідно з темою завдання. Конкретизовано шляхи досягнення поставлених завдань: проведення лекції-огляду «Соціальні мережі в рекламі молодіжних туристичних послуг» та практичні заняття з дисципліни «Рекламна діяльність в туризмі», в ході яких обговорені приклади просування молодіжного туристичного продукту. Зазначено, що запропонована нами форма навчання розвиває інноваційно-творче мислення майбутнього фахівця молодіжного туризму. Зроблено висновок щодо важливості використання ІКТ під час підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Krepak, Kostiantyn Valeriiovych. "УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ВІДОБРАЖЕННІ ІСТОРИЧНОЇ ПОДІЄВОСТІ". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 29–41. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – обґрунтування феномена універсальності історичної подієвості у творчості українських композиторів ХХІ ст., а також дослідження багатогранності музичного мислення сучасних українських композиторів художнього епохального відображення у своїх компози- торських прикладах. Методологія дослідження спирається на вивчен- ня музичних творів сучасних українських композиторів та їх художнє мислення у відображенні історичної подієвості. Методологічною осно- вою дослідження є комплексний аналіз композиторського стилю, який відображається в історичній подієвості із залученням контексту ком- позиторської творчості сучасних митців ХХІ століття та суджень ви- датних діячів культурно-мистецької методології. Аналізуючи проблеми історичної подієвості як художнього явища, зокрема композиторської творчості (В. Антонюка, Є. Станковича, Т. Оскоменко–Парулави, К. Крепака, В. Степурко, А. Сташевського, С. Зажитько, І. Щербакова та ін.), вивчення наукових досліджень у галузі мистецтвознавства, музичного, зокрема українського мистецтва, культурології – надають можливість обґрунтування проблеми художнього відображення істо- ричної подієвості. (Б. Асаф’єв, М. Арановський, О. Рудницька). Наукова новизна – обґрунтування багатофункціонального композиторського за- думу у творах сучасних українських композиторів, зумовленого семан- тичними розрізненнями у художньо-виконавському відображенні істо- ричної подієвості. Висновки. Характеризуючи сучасний розвиток нашої держави і суспільства, як політики, так і науковці вказують на значне затягування перехідного процесу становлення цивілізованої, демокра- тичної, політичної системи в Україні, що породжує підвищений рівень суспільно-політичної конфліктності. Сьогодні історичну подієвість більшістю науковців визначають як природний стан суспільства, демократизація якого дозволяє постій- ну необхідність боротьби за соціальні, економічні, культурні перетво- рення – вони стають нормами життя. Сучасна музика українських композиторів ХХІ століття ілюструє множинність художньо-творчих рішень, в яких відбиваються ознаки соціально-політичного конфлікту в історичній подієвості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

КУРИЛЕНКО, Дана. "САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЯК САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ. ПРОЄКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ЛІНГВІСТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 109–13. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Важко переоцінити значення літературного тексту у розвитку текстотворчої компетентності здобувачів нефілологічних спеціальностей закладів вищої освіти – як усіх загалом, так і специфічно тих, в кого є здібності до літературної творчості. Потужним при цьому є потенціал есеїстики, самореалізації як акту самоідентифікації, креативності крізь призму слова та нараторського аспекту есеїстики. У статті презентовано й окреслено терміни самореалізації, креативності та самоідентифікації відповідних домінант у словесному наративі студента-продуцента-креатора. Самореалізація постає творчою сигнантою у процесі самоідентифікації крізь призму словесної майстерності акмеологічних наративів. Термін «самореалізація» має відповідати чіткій дефініції явища самоідентифікації крізь призму текстових стратегій у проєктуванні та реалізації лінгвістичних реалій студента у креативному аспекті рецептивної і продуктивної словесності, реалізації своїх творчих потенцій крізь грані образної естетики та словесних площин у філігранному зображенні слова. Акт самореалізації вербалізується у творчій свідомості та постає як креативність крізь рефлексію поетичних і прозових висловлювань студента-новатора. Креативність є метанавичкою у модерному суспільстві, вона допомагає усвідомити та реалізувати потенціал слова в площині текстового наративу. Інспірація й реалізація життєвого досвіду крізь призму текстових реалій, здатність поєднувати думки, знання, можливості та здобуті цінності детермінують сучасного студента-словесника як креативного новатора крізь призму слова та його реалій у текстовій матерії. Креативність трактується як творчі можливості людини, що можуть бути презентовані в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість загалом або її окремі сторони. Беззаперечною є теза про те, що креативність – це здатність виконувати роботу, яка одночасно є новаторською (тобто оригінальною, несподіваною) і корисною, що відповідає вимогам сучасності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Мислення творче"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями