Добірка наукової літератури з теми "Механізм реалізації туристичної політики"

Стаття спрямована на дослідження механізмів податкової політики країн Європейського Союзу (далі – ЄС) з акцентуванням уваги на підходах до оподаткування туристичного бізнесу до початку та протягом 2020 року. Необхідністю проведених досліджень є зміни у податковому та фінансовому законодавстві у країнах ЄС під впливом світової пандемії COVID-19. Відображено основні аспекти оподаткування та підходи до реалізації податкової політики у країнах ЄС з найвищим рівнем туристичної привабливості та кількість відвідувань туристами. Відображенo статистичні дані, які демонструють міру зайнятості у туристичному бізнесі та впливу обсягів туристичного бізнесу на зростання ВВП ЄС загалом та в окремих країнах зокрема. Показано відсоткове співвідношення податкових сплат за рівнями податкової ієрархії ЄС, що доводить необхідність підтримки туризму як важливої сфери для працевлаштування та підвищення привабливості туристичних країн та окремих локацій для зростання внутрішніх та зовнішніх туристичних потоків. Проаналізовано фінансові та податкові механізми та інструменти, які запроваджені окремими країнами ЄС для підтримки підприємств, що зазнали збитків при карантинних умовах та обмеженні своєї діяльності у період світової пандемії. Акцентовано на змінах у загальній політиці ЄС щодо надання податкової інформації країнами-членами щодо резидентів та нерезидентів у бізнес-середовищі та туристичній сфері зокрема.

Визначено, що пріоритетність рекреаційної сфери в Україні для залучення інвестицій та створення нових робочих місць зумовлює потребу в реалізації стратегічно орієнтованої державної політики, спрямованої на вирішення системних проблем у цій сфері. Вивчено позитивний зарубіжний досвід країн Європи, ПАР, Туреччини у створенні ефективних рекреаційно-туристичних кластерів, функціонування яких забезпечило розбудову забезпечувальної інфраструктури, покращення якості надання рекреаційно-туристичних послуг, підвищення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери загалом. Узагальнено досвід України у створенні рекреаційно-туристичних комплексів, виявлено причини їхньої низької ефективності. Сформовано пропозиції щодо їх усунення шляхом використання механізму державно-приватного партнерства, перевагами застосування якого є істотна економія державних фінансів, залучення додаткових інвестиційних ресурсів, відновлення та модернізація інфраструктури, нова якість надання рекреаційно-туристичних послуг. Визначено, що перспективним для України є застосування кластерного підходу до розвитку рекреації і туризму в об'єднаних територіальних громадах, а також створення транскордонних рекреаційно-туристичних кластерів передусім в єврорегіонах "Буг", "Карпатський", "Нижній Дунай".

Розглядається місце емісійної політики у системі фінансово-економічного забезпечення корпоративного управління. Представлено механізм фінансово-економічної підтримки корпоративного управління. Розглянуто механізм формування емісійної політики компанії, а також особливості реалізації емісійних заходів на кожному з її етапів. Проаналізовано активність корпорацій у збільшенні статутного капіталу на фондовому ринку та відстежено механізм реалізації фінансових інструментів, що використовуються при реалізації заходів емісійної політики, а також цілей, які акціонерне товариство переслідує при їх реалізації. описано. Розвиток ринкових відносин у компанії призвів до появи низки нових економічних об'єктів обліку та аналізу. Одним з них є капітал компанії як найважливіша економічна категорія і особливо власний капітал. Фінансова політика компанії є ключовим моментом для збільшення темпів її економічного потенціалу в умовах ринкової економіки з її жорсткою конкуренцією.

У статті висвітлено вітчизняний та світовий досвід у підходах до регулювання та розвитку галузей морського господарства та круїзного туризму як складової реалізації політики модернізації національної економіки. Викладено результати аналізу попередніх досліджень та поглиблене обґрунтування підходів щодо оцінки сучасного стану розвитку галузей морського господарства та круїзного туризму. Доведено, що збалансований розвиток галузей морського господарства сприяє забезпеченню координуючої ролі держави в реалізації національної туристичної політики із застосуванням принципів та методів регулювання, концентрації ресурсів держави на пріоритетних завданнях функціонування цієї сфери, заходів формування та розвитку інформаційної системи в круїзному туризмі та поступовій її інтеграції до світової інформаційної туристичної мережі в сучасних умовах.

У статті проаналізовано акти первинного і вторинного права, що регулюють інституційний механізм спільної зовнішньої політики Європейського Союзу (далі - ЄС). Досліджено правовий статус і повноваження інститутів ЄС у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Визначаються зміни, що відбулися у сфері спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС після набуття чинності Лісабонським договором. З'ясовано, що повноваженнями у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки наділено як головні інститути ЄС (Європейську раду, Європейську комісію, Європейський парламент), так і систему спеціальних органів для реалізації відповідної політики ЄС (Високий представник ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки, Європейська служба зовнішньої діяльності, Комітет з питань політики і безпеки та робочі групи з проблем спільної зовнішньої та безпекової політики). Висвітлено питання розподілу повноважень між інститутами ЄС. З'ясовуються особливості функціонування інституційного механізму в рамках співпраці держав-членів у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Інституційний механізм спільної зовнішньої політики ЄС спрямований на забезпечення цілісності, послідовності й ефективності зовнішньої діяльності ЄС. Лісабонський договір чітко окреслив інституції, які здійснюють спільну зовнішню політику ЄС. Уведення посади Верховного представника Союзу із зовнішніх справ та політики безпеки є найбільш важливим нововведенням у сфері спільної зовнішньої політики й політики безпеки, оскільки він виступає основним суб’єктом підготовки й реалізації всіх заходів ЄС на міжнародній арені.

В Україні прийнято закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який потребує механізму його виконання. Закон поширюється на всі галузі публічного життя, у той же час він був неоднозначно прийнятий суспільством. Напруження на мовному ґрунті залишається, особливо у сферах обслуговування, освіті. Через це є потреба у мовному менеджменті державної мовної політики для її успішної реалізації та запобігання мовним конфліктам у суспільстві. Поняття мовного менеджменту в дискурсі державного управління відносно нове, кількість наукових публікацій, присвячених цій темі, незначна, теоретична база дослідження мовного менеджменту, в основному, представлена зарубіжними авторами. Мета статті – дослідити наукові підходи до визначення поняття «мовний менеджмент», сформулювати дефініцію мовного менеджменту як складника механізму державної мовної політики, розглянути суб’єктів мовного менеджменту в Україні. Наукова новизна. У статті було розглянуто наукові підходи до визначення поняття «мовний менеджмент», його співвідношення з мовним плануванням, сформульовано дефініцію «мовний менеджмент» як складник механізму реалізації державної мовної політики. Окрему увагу приділено вивченню учасників мовного менеджменту та визначено систему суб’єктів мовного менеджменту в Україні. Висновки. Запропоновано визначення мовного менеджменту як виду управлінської діяльності, який включає планування, організацію, приведення в дію державної мовної політики та контроль за цими процесами з метою координації інституційних, правових, інформаційних, людських, економічних та інших ресурсів, необхідних для її ефективної реалізації. Суб’єктами мовного менеджменту в Україні виступають Верховна Рада України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, Кабінет Міністрів України, Національна комісія зі стандартів державної мови, Уповноважений із захисту державної мови, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадськість в особі громадських об’єднань, рухів, мовних активістів. З метою уникнення правової невизначеності та дотримання законодавства України необхідно уточнити правовий статус таких органів, як Національна комісія зі стандартів державної мови, Уповноважений із захисту державної мови.

Гуменюк, А. І. Реалізація державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні : дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / А. І. Гуменюк. - Чернігів, 2021. - 251 с.
Дисертаційна робота присвячена вивченню науково-теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні. Удосконалено низку дефініцій предметної галузі дослідження, а саме: «державна політика розвитку туристичної галузі на регіональному рівні», «механізми реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні», «система механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні». Розвинуто концептуальні засади дослідження системи механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні, які передбачають: першооснову принципу функціонування; інформаційно-аналітичне забезпечення системи взаємодії та розвитку; інструменти забезпечення нормативно-правового, фінансово-економічного, соціально-екологічного, організаційно-інфраструктурного, науковоосвітнього механізмів та фактори (зовнішні та внутрішні), які на них впливають. Результативність функціонування запропонованої системи механізмів залежить від: стану та видів інфраструктури туристичної галузі; рівня взаємодії держави з громадськістю для виконання національних планів розвитку туристичної галузі; повноти імплементації всіх механізмів, зокрема й інноваційних, які безпосередньо орієнтовані на формування сприятливого середовища для розвитку туристичної галузі. Узагальнено світовий досвід реалізації державної політики розвитку туристичної галузі та представлено такі його особливості: регулювання розвитку туризму є багаторівневою системою; туристична політика як дієвий компонент сучасної регіональної політики; визначальна роль туризму в реалізації соціальної політики держави; узгодження планів розвитку туризму із завданнями соціально-економічного розвитку країн; створення на рівні держави єдиного органу, який регулює діяльність туристичної галузі; активізація науково-дослідних робіт у сфері розвитку туризму; активізація державних інвестицій у сферу туризму. Доведено, що для забезпечення розвитку вітчизняної туристичної галузі доцільно імплементувати світовий досвід у частині: розвитку туристичної інфраструктури на засадах взаємодії між державою і громадськістю з метою формування туристичних центрів; використання концесії як дієвої форми залучення інвестицій у розвиток туристичної галузі; розробки та впровадження макромаркетингових технологій; прийняття довгострокових стратегій із забезпечення соціоеколого-економічного розвитку туристичної галузі; посилення ролі органів державної влади та органів місцевого самоврядування для підвищення рівня конкурентоспроможності загальнонаціональних туристичних продуктів і послуг; державної підтримки соціального туризму тощо. Окреслено особливості функціонування механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України з урахуванням проблемних пріоритетів на регіональному рівні: невідповідність нормативноправової бази міжнародним стандартам; відсутність системності в реалізації механізмів регулювання розвитку туризму на регіональному рівні; відсутність дієвої фінансової підтримки і налагоджених взаємозв’язків усіх учасників механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі; погіршення якості обслуговування туристів. Охарактеризовано чинну практику впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на результативність державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні шляхом використанням комбінованих методів PEST й SWOT-аналізу. На основі цього запропоновано відповідну методику, яка є ефективним і доступним способом оцінювання управлінської ситуації в досліджуваній галузі за умови достовірності вибору показників, які вимірюють вплив державної політики на розвиток туристичної галузі. Визначено, що політико-правові (відсутність спеціальних нормативноправових актів щодо регулювання туристичної галузі; недостатня державна підтримка; анексія Кримського півострову) й економічні (відсутність нормалізованого бізнес-середовища; низький показник схильності до зберігання доходів; постійні коливання курсу гривні; низький рівень добробуту населення) фактори мали значний негативний вплив на державну політику розвитку туристичної галузі України, що спонукало до розробки стратегічних заходів їх нейтралізації. PEST-аналіз дає можливість детальніше дослідити фактори зовнішнього середовища щодо туристичної галузі, а SWOT-аналіз – визначення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз для туристичної галузі, які виходять із його найближчого оточення. Така методика є ефективним і доступним способом для оцінювання управлінської ситуації в досліджуваній галузі за умови достовірності вибору показників, які вимірюють вплив державної політики на розвиток туристичної галузі. Запропоновано використовувати такі групи показників: зміна довгострокових темпів зростання туристичної галузі; вплив адміністративних органів і зміна політики уряду; соціальна значущість туристичної галузі; рівень глобалізації туристичної галузі; стійкість туристичної галузі до диспропорцій в економіці країни. Обґрунтовано стратегічні напрями удосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні в контексті розробки інформаційної платформи, яка включає сукупність заходів – суспільно-політичних (підвищення якісного рівня прийняття державноуправлінських рішень); нормативно-правових (відповідність національних стандартів у сфері туризму міжнародним нормам); фінансово-економічних (реалізація економічних ініціатив, спрямованих на впровадження економічно безпечних технологій і видів діяльності); соціально-екологічних (підтримка сектора соціально орієнтованих туристично-рекреаційних продуктів); організаційно-інфраструктурних (організація туристично-інформаційних центрів з метою ведення інформаційно-аналітичної діяльності); науковоосвітніх (здійснення систематичних наукових досліджень стану, проблем і перспектив розвитку туризму, підвищення кваліфікації кадрів). Розроблено дескриптивну модель реалізації державної політики соціоеколого-економічного розвитку туристичної галузі України на засадах гармонізації інтересів ключових груп суб’єктів державної політики (туристична галузь, держава, громадськість) та шляхом використання організаційно-інституційних форм і способів регулювання розвитку туристичної галузі на регіональному рівні. Виокремлено ключові напрями державної політики, які орієнтовані на результативність реалізації такої моделі: удосконалення законодавства у сфері регулювання туристичної галузі на регіональному рівні, становлення сприятливого середовища для суб’єктів вітчизняної туристичної галузі, бенчмаркінг державного регулювання туристичної галузі та тощо. У результаті дослідження перспектив забезпечення ефективності імплементації інструментарію реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні в умовах євроінтеграції запропоновано впровадити інтелектуальну смартспеціалізацію на рівні регіонів, що може стати реальним драйвером для стійкого соціальноекономічного зростання в Україні. Визначено стратегічні пріоритети регіонів України (збалансоване інклюзивне соціально-економічне зростання на основі інноваційного розвитку туристичної галузі в контексті розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв, ресурсо- й енергозберігаючих технологій; регіональний розвиток туристичної галузі на засадах розумної спеціалізації шляхом активізації інноваційно-інвестиційного потенціалу регіонів, ефективної реалізації ресурсного, виробничого, транзитного потенціалів), вектори державної політики (підвищення соціально-економічного потенціалу регіонів; підтримка споживчого попиту і нарощування конкурентоспроможності регіонального туристичного продукту й продукції інших суміжних галузей; проведення структурних регіональних трансформацій в економіці з метою зростання частки сфери послуг у регіонах) та завдання (зростання рівня та якості життя людини, формування системи відповідного моніторингу; синергізм туристичної галузі, науки та громадськості в регіонах; розробка конкурентного інноваційного туристичного продукту тощо) щодо соціо-еколого-економічного розвитку туристичної галузі на засадах інтелектуальної смартспеціалізації.
The dissertation is devoted to the study of scientific and theoretical principles and the development of practical recommendations aimed at improving the mechanisms of implementation of the state policy of development of the tourism industry of Ukraine at the regional level. A number of definitions of the subject area of research have been improved, namely: "state policy of tourism industry development at the regional level", "mechanisms for implementing state policy of tourism industry development at the regional level", "system of mechanisms for implementing state tourism policy development at the regional level". Conceptual bases of research of system of mechanisms of realization of the state policy of development of tourist branch at the regional level which provide: the first principle of the principle of functioning are developed; information and analytical support of the system of interaction and development; tools to ensure regulatory and legal, financial and economic, socio-environmental, organizational and infrastructural, scientific and educational mechanisms and factors (external and internal) that affect them. The effectiveness of the proposed system of mechanisms depends on: the state and types of infrastructure of the tourism industry; the level of state interaction with the public for the implementation of national plans for the development of the tourism industry; completeness of implementation of all mechanisms, including innovative ones, which are directly focused on the formation of a favorable environment for the development of the tourism industry The world experience of realization of the state policy of development of tourist branch is generalized and its following features are presented: regulation of development of tourism is a multilevel system; tourism policy as an effective component of modern regional policy; the decisive role of tourism in the implementation of social policy of the state; coordination of tourism development plans with the tasks of socio-economic development of countries; creation at the state level of a single body that regulates the activities of the tourism industry; intensification of research work in the field of tourism development; intensification of public investment in tourism. It is proved that to ensure the development of the domestic tourism industry it is advisable to implement world experience in terms of: development of tourism infrastructure on the basis of interaction between the state and the public in order to form tourist centers; use of concessions as an effective form of attracting investment in the development of the tourism industry; development and implementation of macromarketing technologies; adoption of long-term strategies to ensure the socio-ecological and economic development of the tourism industry; strengthening the role of public authorities and local governments to increase the competitiveness of national tourism products and services; state support for social tourism, etc. Peculiarities of functioning of mechanisms of realization of the state policy of development of tourist branch of Ukraine taking into account problematic priorities at the regional level are outlined: inconsistency of normative-legal base to the international standards; lack of systematization in the implementation of mechanisms for regulating the development of tourism at the regional level; lack of effective financial support and well-established relationships of all participants in the mechanisms of implementation of state policy for the development of the tourism industry; deterioration of the quality of tourist services. The current practice of influencing internal and external factors on the effectiveness of the state policy of development of the tourism industry of Ukraine at the regional level through the use of combined methods of PEST and SWOTanalysis is described. Based on this, an appropriate methodology is proposed, which is an effective and affordable way to assess the management situation in the study area, provided the reliability of the choice of indicators that measure the impact of public policy on the development of the tourism industry. It is determined that political and legal (lack of special regulations on tourism regulation; insufficient state support; annexation of the Crimean peninsula) and economic (lack of normalized business environment; low propensity to store income; constant fluctuations in the hryvnia exchange rate; low level of welfare population) factors had a significant negative impact on the state policy of development of the tourism industry of Ukraine, which prompted the development of strategic measures to neutralize them. PEST-analysis provides an opportunity to explore in more detail the environmental factors of the tourism industry, and SWOT-analysis - to identify strengths and weaknesses, opportunities and threats to the tourism industry that come from its immediate environment. This technique is an effective and affordable way to assess the management situation in the study area, provided the reliability of the choice of indicators that measure the impact of public policy on the development of the tourism industry. It is proposed to use the following groups of indicators: change in long-term growth rates of the tourism industry; the influence of administrative bodies and changes in government policy; social significance of the tourism industry; the level of globalization of the tourism industry; resistance of the tourism industry to disparities in the country's economy. Strategic directions of improvement of mechanisms of realization of the state policy of development of tourist branch at regional level in the context of development of an information platform which includes set of actions - social and political (increase of a qualitative level of acceptance of state and administrative decisions) are substantiated; regulatory (compliance of national standards in the field of tourism with international standards); financial and economic (implementation of economic initiatives aimed at implementing economically safe technologies and activities); socio-ecological (support of the sector of socially oriented tourist and recreational products); organizational and infrastructural (organization of tourist information centers for the purpose of conducting information and analytical activities); scientific and educational (implementation of systematic scientific research of the state, problems and prospects of tourism development, professional development). A descriptive model of implementation of the state policy of socio-ecological and economic development of the tourism industry of Ukraine on the basis of harmonization of interests of key groups of state policy actors (tourism industry, state, public) and by using organizational and institutional forms and methods of regulating tourism development at the regional level . The key areas of state policy are identified, which are focused on the effectiveness of such a model: improving legislation in the field of tourism regulation at the regional level, creating a favorable environment for domestic tourism, benchmarking of state regulation of tourism and more. As a result of research of prospects of efficiency of implementation of tools of realization of the state policy of development of tourist branch of Ukraine at regional level in the conditions of European integration it is offered to introduce intellectual smart specialization at regional level that can become the real driver for steady social and economic growth in Ukraine. The strategic priorities of the regions of Ukraine (balanced inclusive socio-economic growth based on innovative development of the tourism industry in the context of high-tech industries, resource and energy-saving technologies; regional development of the tourism industry on the basis of reasonable specialization by activating innovation and investment potential of regions, , production, transit potentials), vectors of state policy (increasing the socio-economic potential of regions; supporting consumer demand and increasing the competitiveness of regional tourism product and products of other related industries; structural regional transformations in the economy to increase the share of services in the regions) and tasks (growth of the level and quality of human life, formation of a system of appropriate monitoring; synergy of the tourism industry, science and the public in the regions; development of competitive innovation national tourist product, etc.) on the socio-ecological and economic development of the tourism industry on the basis of intellectual smart specialization.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічного забезпечення та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму реалізації валютної політики в Україні.
The dissertation is devoted to the scientific and methodological substantiation of the fundamental directions of mechanism of currency policy in Ukraine improvement on the basis of its` complex research.

Державне регулювання регіонального економічного розвитку забезпечує активізацію господарської діяльності в регіонах, запроваджуючи нові виробничі відносини і впливаючи на поліпшення використання природно-ресурсного та економічного потенціалу; створює умови для посилення спеціалізації регіонів, прискореного розвитку прогресивних галузей економіки, залучення іноземного капіталу в регіони з найсприятливішими умовами, а також здійснює державне регулювання, спрямоване на ліквідацію локальних екологічних криз та створення належних умов для життєдіяльності населення на території країни. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12083
Науковий керівник: Прокопенко О.В.

У дисертаційній роботі систематизовано та узагальнено теоретичні засади формування, досліджено напрямки реалізації та визначено шляхи удосконалення кредитної політики банку. Сформульовано авторське визначення економічної сутності кредитної політику банку та досліджено ключові елементи механізму формування даної політики. Обґрунтовано доцільність виділення у структурі механізму ефективної реалізації кредитної політики механізму банківського кредитування та механізму фінансового забезпечення, який вивчався на основі дослідження кредитного потенціалу банку. Удосконалено методику оцінки кредитоспроможності позичальника банку – юридичної особи на основі врахування величини позичальників та їх галузевої спеціалізації. Розроблено комплексний науково-методичний підхід до управління кредитними ризиками в банку на основі побудови адекватної системи процедур обчислення їх масштабної та імовірнісної оцінки. Розроблений підхід призначений для вимірювання й управління кредитним ризиком банку з урахуванням процентних та валютних ризиків, ризику ліквідності, а також ризиків відтоку клієнтів та падіння попиту на кредитні ресурси.
В диссертационной работе систематизированы и обобщены теоретические принципы формирования, исследованы направления реализации и определены пути усовершенствования кредитной политики банка. Сформулировано авторское определение экономической сущности кредитной политики банка, а также исследованы ключевые элементы механизма формирования данной политики. Установлено, что механизм формирования кредитной политики банка включает следующие основные элементы: целевые ориентиры кредитной деятельности; принципы формирования кредитной политики; факторы, определяющие параметры кредитной политики; количественные и качественные характеристики кредитной деятельности. Обоснована целесообразность выделения в структуре механизма эффективной реализации кредитной политики механизма банковского кредитования и механизма финансового обеспечения. Определена сущность и обосновано значение кредитного потенциала банка в механизме формирования и реализации его кредитной политики. В структуре совокупного кредитного потенциала банку выделен иммобилизированный потенциал и мобилизированный потенциал. Определенно, что основным методом оптимизации финансового обеспечения механизма реализации кредитной политики банков Украины должна быть диверсификация кредитного потенциала путем внедрения новых депозитных продуктов и привлечения новых клиентов. Усовершенствование управления депозитными операциями банка будет способствовать трансформации средств, привлеченных из депозитных источников в кредитные ресурсы. Усовершенствована методика оценки кредитоспособности заемщика банка – юридического лица в разрезе субъектов корпоративного бизнеса и предприятий малого и среднего бизнеса. Спецификой данного подхода является оценка финансового состояния заемщика с учетом его отраслевой специализации. Разработан комплексный научно-методический подход к управлению кредитными рисками в банке на основе построения адекватной системы процедур вычисления их масштабной и вероятностной оценки. Разработанный подход предназначен для измерения и управления кредитным риском банка с учетом процентных и валютных рисков, риска ликвидности, а также рисков оттока клиентов и падения спроса на кредитные ресурсы.
The thesis systematizes and summarizes the theoretical foundations of formation, ways of realization and improvement of the credit policy in banks. The thesis offers the author’s definition of the economic essence of the credit policy of banks and studies the key elements of the mechanism of this policy’s formation. It substantiates the appropriateness of defining in the structure of the effective realization of the credit policy the mechanism of bank crediting and the mechanism of financial provision, which were studied on the basis of the research of the credit potential of banks. The thesis develops the methods for the evaluation of the creditworthiness of a bank’s borrower – a legal person on the basis of the size of the borrower and its branch specialization. It offers a complex scientific and methodical approach to the credit risks management in banks on the basis of an adequate system of procedures for the calculation of the risks’ scale and probabilistic assessment. It develops the approach designed for the management of credit risks in banks taking into the account the interest rate and currency risks, liquidity risk, as well as the risks of the shrinking customer base and the decline in the demand for credit resources.

Фіскальна політика зумовлює використання можливостей уряду формувати податки і витрачати кошти державного бюджету для регулювання рівня ділової активності і розв'язання різноманітних соціальних проблем, тобто це система регулювання, пов'язана з урядовими видатками і податками. Основним важелем фіскальної політики держави є зміна структури податків і, насамперед зміна податкових ставок згідно з метою уряду. Проведення фіскальної політики - прерогатива законодавчих органів влади країни, оскільки якраз вони контролюють оподаткування і витрати коштів з нього. Фіскальна політика — це урядовий вплив на економіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечення належного рівня зайнятості, запобігання й обмеження інфляції та згубного впливу циклічних коливань. Вона є головною складовою фінансової політики та дуже важливою ланкою економічної політики. Термін "фіскальна" походить від латинського «fiscua», що в перекладі означає "державна казна". При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12460
Науковий керівник: Кобушко І.М.

Складовою частиною макроекономічної політики держави є грошово-кредитна (монетарна) політика та грошово-кредитне (монетарне) регулювання – основа розвитку і надійного функціонування як банківської системи, так і економіки в цілому.
The warehouse part of the macroeconomic policy of the state is a penny-and-credit (monetary) policy that is a penny-and-credit (monetary) regulyuvannya - the basis for the development and superficies of the banking system, and for economy in general.

Дегтярьов, А. В. Механізми реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва : дис. ... д-ра філософії : 281 / А. В. Дегтярьов. - Чернігів, 2021. - 213 с.
Дисертація присвячена теоретико-практичному вирішенню наукового завдання щодо удосконалення механізму реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва. У роботі сформовано понятійно-категоріальний апарат наукового дослідження шляхом визначення таких понять, як «підприємництво», «державна підтримка», визначено специфіку застосування терміну «мале підприємництво», «державна підтримка підприємництва», «фінансовий механізм реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва». Розкрито теоретичні засади формування механізму реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва та обґрунтовано практичні рекомендації щодо його удосконалення. На основі використання системного підходу встановлено, що політика державної підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва є складною економічною системою, яка має наступні характеристики: складається із взаємопов’язаних елементів, які утворюють її внутрішню структуру та існують у взаємодії із зовнішнім середовищем; її функціонування потребує обов’язкової наявності ресурсів; зазначена політика керується з центру управління, який забезпечує досягнення мети. Здійснено систематизацію зарубіжних наукових досліджень в напрямку інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва. Проаналізовано світові реалізації державної підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва. Сформовано напрями удосконалення існуючих механізмів з урахуванням зарубіжної практики. Обґрунтовано, що механізм реалізації політики інноваційноінвестиційного розвитку підприємництва є складовою частиною публічного управління інноваційним розвитком економіки на мезо- та макрорівнях, отже, функціонування зазначеного механізму зумовлено інституційними засадами регіональної та національної інноваційних систем. Зазначено, що багаторівневість і складність зазначеного процесу обумовлюють необхідність врахування впливу на інноваційно-інвестиційну діяльність підприємництва нормативно-правової складової, а також специфіки менталітету, ступеня розвиненості інноваційної культури, історичного досвіду у сфері інвестування та реалізації інноваційних проєктів. Механізм реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва запропоновано розглядати в контексті економічної, організаційної та правової функцій, які сприяють формуванню сприятливого середовища для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва. Запропоновано під інституційним механізмом реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства розуміти систему органів публічної влади, що взаємодіють між собою згідно наявних повноважень, а також методів, форм, інструментів управлінського впливу, за допомогою яких відбувається забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку сфери підприємництва на державному, регіональному та місцевому рівнях. Доведено, що методологія стратегічного управління сприятиме оптимізації функції адміністрування в структурі публічної влади, формуванню синергії, покращенню якості надання публічних послуг. При цьому стратегічне публічне управління пропонується розглядати як внутрішній механізм формування та реалізації зв’язків між елементами системи органів публічної влади, що задіяні до процесу регулювання інноваційно- інвестиційного розвитку підприємництва, зокрема, малого та середнього бізнесу як пріоритетної сфери діяльності. Обґрунтовано, що використання інструментів механізму реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва має ґрунтуватись на оптимальному співвідношенні визначених обсягів та джерел фінансової підтримки та розроблених критеріїв результативності діяльності органів публічної влади кожного із рівнів реалізації державної політики, що відповідальні за прийняття та подальшу реалізацію стратегічних управлінських рішень в межах своїх повноважень. Запропоновано розглядати систему стратегічного публічного управління на регіональному та муніципальному рівнях як відкрите формування, функціонування якої відбувається на основі взаємодії наступних підсистем: програмно-цільової, організаційно-правової, функціональноресурсної. Обґрунтовано, що стратегічне публічне управління інноваційноінвестиційного розвитку підприємництва доцільно розглядати як комплекс окремих напрямків управлінської діяльності, спрямованих на активізацію та розвиток інноваційного підприємництва, реалізацію інноваційних проєктів, сприяння інвестиційній активності суб’єктів господарювання малого бізнесу на основі державної підтримки. З метою підвищення ефективності механізмів державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва запропоновано моніторинг інноваційно-інвестиційного потенціалу малого та середнього підприємництва. Його результат формує базис для розробки пропозицій щодо основних напрямів подальшої державної підтримки на основі як фінансових, так і адміністративних інструментів, в тому числі розробки нормативноправових документів мотивуючого впливу. Враховуючи пріоритетність децентралізаційних процесів публічного управління, запропоновано розробку Cтратегії координації інноваційноінвестиційного розвитку малого бізнесу, пріоритетними напрямами якої визначено управління ефективністю програм з інноваційно-інвестиційного розвитку малого бізнесу, реалізацію проєктів державно-приватного партнерства в пріоритетних напрямках діяльності, підвищення рівня інформованості суб’єктів господарювання про перспективні заходи та інструменти державної підтримки. На основі дослідження існуючих механізмів реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва запропоновано формування комплексного механізму на засадах стратегічного управління. Достовірність отриманих результатів підтверджується використанням значного масиву економіко-статистичної, законодавчої, нормативної та методичної інформації. До найвагоміших результатів, які визначають наукову новизну дослідження та особистий внесок дисертанта, належать: – наукові підходи до розробки комплексного механізму реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва, що являє собою складну ієрархічну систему, взаємодія елементів якої (органів публічної влади, суб’єктів господарювання, важелів, цілей, завдань, інструментів) відбувається на засадах самоорганізації та є передумовою для впровадження стратегічних напрямів забезпечення інноваційноінвестиційного розвитку; запропонований механізм може бути використаний органами публічної влади на всіх рівнях управління в напрямку сприяння інноваційно-інвестиційному розвитку підприємництва; – вихідні положення щодо розробки системи стратегічного публічного управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємництва, що розглядається як відкрите формування, інтегроване в єдиний національний простір державної політики підтримки інноваційноінвестиційного розвитку підприємництва; впровадження системи стратегічного публічного управління сприятиме узгодженню цілей взаємопов’язаних суб’єктів підприємництва та публічного управління на регіональному та місцевому рівнях та в подальшому забезпечить інноваційний розвиток підприємств; – уточнення понятійно-категоріального апарату теорії публічного управління у частині управління іннноваційно-інвестиційним розвитком, а саме − впровадження в науковий обіг і трактування змісту понять «інноваційно-інвестиційний розвиток підприємництва», «політика державної підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва», «комплексний механізм реалізації державної політики інноваційноінвестиційного розвитку підприємництва», «система стратегічного публічного управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємництва», що дає змогу підвищити рівень наукової обґрунтованості механізмів реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва; – наукові засади реалізації моніторингу інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємництва, який пропонується розглядати як систему інформаційно-аналітичних інструментів, що за умови комплексного застосування дають змогу спостерігати динаміку інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, виявляти та попереджати перешкоди його розвитку на основі вдосконалення підходів і інструментів державного регулювання; в процесі моніторингу передбачається виокремлення груп підприємств малого та середнього бізнесу на основі потенціалу інноваційноінвестиційної діяльності, що в подальшому надасть можливість комплексного оцінювання тенденцій інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності та динаміки розвитку даного сектора економіки, виявляти причини відхилень та своєчасно реагувати на несприятливі загрози шляхом використання інструментів державної політики; - практичні рекомендації реформування існуючих механізмів реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва на основі врахування передового досвіду інших країн та засад децентралізації, що передбачають: координацію комунікативної взаємодії між представниками бізнесу та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, розвиток інноваційної інфраструктури, розвиток системи підготовки кадрів для органів публічної влади з управління проектами та інвестиціями, впровадження системи моніторингу інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва з метою розробки пріоритетних напрямів державної підтримки, удосконалення правового регулювання об’єктів інноваційної інфраструктури, врахування у нормативно-правових документах галузевої специфіки суб’єктів підприємництва, удосконалення нормативно-правового забезпечення взаємодії представників публічної влади та бізнесу на засадах відносин партнерства.
The dissertation is devoted to the theoretical and practical solution of the scientific tasks to improve the mechanism for implementing the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship. The work is formed conceptual and categorical apparatus of scientific research by definition such concepts as "entrepreneurship", "state support". The specifics of the use of the terms "small business", "state support of entrepreneurship", "financial mechanism for implementing the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship" are defined. Theoretical bases of formation of the mechanism of innovative and investment development of business is defined and practical recommendations concerning its improvement are substantiated. It is established that the policy of state support for innovation and investment development of entrepreneurship is a complex economic system. It has the following characteristics: consists of interconnected elements that form its internal structure and exist in interaction with the external environment; its operation requires the availability of resources; it is guided by the control center, which ensures the achievement of the goal. The systematization of foreign research is carried out. The world realizations of the state support of innovation and investment development of entrepreneurship are analyzed. The directions of improvement of the existing mechanisms according to foreign practice are formed. It is substantiated that the mechanism of implementation of the policy of entrepreneurship` innovation and investment development is an integral part of public management of innovative economic development at the meso and macro levels. The functioning of this mechanism is due to institutional principles of regional and national innovation systems. It is noted that the multilevel and complexity of this process necessitate taking into account the impact on innovation and investment activities of entrepreneurship regulatory component, as well as the specifics of the mentality, the degree of innovation culture, historical experience in investing and implementing innovative projects. Implementation mechanism of the state policy of innovative and investment development of entrepreneurship is proposed to be considered in the context of economic, organizational and legal functions that contribute to the formation of a favorable environment for the intensification of innovation and investment activities of entrepreneurship. It is proposed to consider the institutional mechanism of state policy of innovation and investment development as a system of public authorities that interact with each other according to existing powers, as well as methods, forms, tools of managerial influence. It is proved that the methodology of strategic management will contribute to the optimization of the administrative function of public authority, the formation of synergies, improving the quality of public services. It is proposed to consider strategic public administration as an internal mechanism for forming and implementing links between the elements of the system of public authorities involved in the process of regulating innovation and investment development of entrepreneurship. It is substantiated that tools for implementing the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship should be based on the optimal ratio of certain volumes and sources of financial supporting and criteria of each level of public policy,those are responsible for making and further implementing strategic management decisions according its power. It is proposed to consider the system of strategic public administration at the regional and municipal levels as an open formation; its functioning is based on the interaction of the following subsystems: program-target, organizational-legal, functional-resource. It is substantiated that strategic public management of innovation and investment development of entrepreneurship should be considered as a set of separate areas of management activities aimed to activation and development of innovative entrepreneurship, implementation of innovative projects, promotion of investment activity of small businesses based on state supporting. In order to increase the efficiency of the mechanisms of the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship, the monitoring of the innovation and investment potential of small and medium enterprises is proposed. It forms the basis for the proposals for the main areas of further state supporting on financial and administrative instruments, including the development of regulatory documents of motivating influence. According to the priority of decentralization processes of public administration, it is proposed to develop a Strategy for coordination of innovation and investment development of small business. The priority areas of the Strategy are management of programs for innovation and investment development of small business, implementation of public-private partnership projects management and instruments of state supporting. According to the study of existing mechanisms for implementing the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship, the formation of a comprehensive mechanism based on strategic management is proposed. The reliability of the obtained results is confirmed by use of a significant array of economic-statistical, legislative, regulatory and methodological information. The most important results that determine the scientific novelty of the study and the personal contribution of the dissertation include - scientific approaches to the development of a comprehensive mechanism for implementing the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship, which is a complex hierarchical system, the interaction of elements of which (public authorities, businesses, levers, goals, objectives, tools) is based on self-organization and is a prerequisite for the implementation of strategic directions for innovation and investment development; the proposed mechanism can be used by public authorities at all levels of government to promote innovation and investment development of entrepreneurship; - initial provisions for the development of a system of strategic public management of entrepreneurship innovation and investment development; it is considered as an open formation, integrated into a single national space of state policy to support innovation and investment development of entrepreneurship; the introduction of a system of strategic public administration will help to harmonize the goals of interconnected business and public administration at the regional and local levels and further ensure the innovative development of enterprises; - the clarification of the conceptual and categorical apparatus of the theory of public administration in terms of management of innovation and investment development, namely introduction into scientific circulation and interpretation of the content of concepts "innovation and investment development of entrepreneurship", "policy of state support for innovation and investment development of entrepreneurship", implementation of the state policy of innovation and investment development of entrepreneurship "," system of strategic public management of innovation and investment development of entrepreneurship ", which allows to increase the level of scientific validity of implementation mechanisms; - scientific principles of monitoring the innovation and investment potential of entrepreneurship, which is proposed to be considered as a system of information and analytical tools that allow to observe the dynamics of innovation and investment activities of economic entities, identify and prevent obstacles to its development based on improved approaches and instruments of state regulation; the monitoring process envisages the separation of small and medium business groups based on the potential of innovation and investment activities, which will further provide a comprehensive assessment of trends in innovation and investment development of business entities and the dynamics of the sector, adverse threats through the use of public policy instruments; - practical for reforming the existing implementing mechanisms the state policy of entrepreneurship innovation and investment development based on best practices of other countries and the principles of decentralization; the recommendations include: coordination of communication between business and executive authorities and local governments, development of innovation infrastructure, training system for public authorities for project and investment management, implementation of a system for monitoring entrepreneurship innovation and investment development in order to develop priority areas of state supporting, improving the legal regulation of innovation infrastructure, improving legal supporting for the interaction of public authorities and business on the basis of partnership relations.

Відповідно до статті 13 Конституції України ― природні ресурси, які перебувають у межах території України, є об’єктами права власності Українського народу.‖ Природні ресурси з асиміляційними властивостями також є власністю Українського народу. В умовах децентралізації влади природними ресурсами розпоряджаються територіальні громади.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження туристичної політики Європейського Союзу у контексті сегментації європейського конкурентного простору.За результатами дослідження удосконалено організаційно-економічні засади дослідження туристичної політики Європейського Союзу з подальшою розробкою механізму реалізації туристичної політики ЄС у контексті сегментації європейського конкурентного простору; структуровано фактори туризму європейського простору за складовими SWOT-аналізу; розроблено науково-практичні рекомендації щодо інтеграції України в європейський туристичний простір в умовах його сегментації.

Разумна Н. О. Механізм реалізації державної екологічної політики в Донецькому регіоні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник І. О. Кудінов. Запоріжжя : ЗНУ, 2019. 84 с.
UA : Мета дослідження: удoскoналeння та oптимізація oсновних напрямів механізму реалізації державної екологічної політики у Донецькому регіоні. Об’єкт дослідження: екологічна політика. Предмет дослідження: механізм реалізації держаної екологічної політики та основні чинники його оптимізації. Методи дослідження: синтез, аналіз, індукція, дедукція, ідеалізація, логічний метод, системний аналіз. Гіпотеза: оптимізація механізму реалізації державної екологічної політики у Донецькому регіоні надасть можливість раціoнальнoгo викoристання прирoдних рeсурсів та дoсягнeння рівнoваги у взаємoвіднoсинах людина – прирoда. Висновки: 1. Регіональна екологічна політика – це система цілей і дій, що реалізуються органами державної влади і місцевого самоврядування, спрямованих на збереження довкілля та забезпечення екологобезпечних умов життєдіяльності населення за допомогою методів, що враховують специфіку територій. 2. Формування державних і регіональних екологічних програм дозволяє зосередити ресурси на вирішенні певної проблеми, об'єднати зусилля всіх зацікавлених організацій, визначити стратегічні цілі і розробити стратегію на тривалий період часу. 3. Рекомендації та пропозиції, надані в роботі, можуть застосовуватись органами державної влади та місцевого самоврядування для вдосконалення механізму реалізації державної екологічної політики у Донецькому регіоні.
EN : Research purpose is to improve and optimize the basic directions of implementation mechanism of the state environmental policy in Donetsk region. Research object is environmental policy. Research subject is a mechanism of the state environmental policy implementation and the main factors for its optimization. Research methods are synthesis, analysis, induction, deduction, idealization, interrogation, questionnaire, logical method, system analysis. Research hypothesis is that optimization of the mechanism of the state environmental policy implementation in Donetsk region will allow rational utilization of natural resources and achievement of equilibrium in human-nature relations. Conclusions: 1. Regional environmental policy is a system of goals and actions implemented by public authorities and local self-governments aimed at preserving environment and ensuring environmentally friendly living conditions by means of methods that take into account the territories’ specificity. 2. Formation of national and regional environmental programs allows to concentrate resources on solving a specific problem, to unite efforts of all interested organizations, to define strategic goals and to develop a strategy for a long period of time. 3. The recommendations and suggestions can be applied by state authorities and local self-government bodies to improve the mechanism of the state environmental policy implementation in Donetsk region.