Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Механізм реакції.
Статті в журналах з теми "Механізм реакції"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Механізм реакції".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кулєшова, Т. С., А. Г. Галстян та А. С. Бушуєв. "Кінетика і механізм окиснення ацетофенону озоноповітряною сумішшю в ацетатній кислоті". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7(255) (17 грудня 2019): 38–42. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-38-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено кінетику і механізм реакції ацетофенону з озоном в ацетатній кислоті. Показано, що реакція перебігає, в основному, за ароматичним кільцем з утворенням озонідів. Розглянуто можливі схеми перетворення ацетофенону, запропоновано механізм утворення продуктів руйнування ароматичного кільця та бензойної кислоти.
2
Lazorenko, B. P. "ТЕХНОЛОГІЯ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТА РЕАДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ, ФРАГМЕНТОВАНОЇ ВНАСЛІДОК ПСИХОТРАВМАТИЗАЦІЇ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 168–77. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).50.
Повний текст джерелаАнотація:
Фрагментацію, дисоціацію, сепарацію і відчуження визначено як провідні соціально-психологічні механізми психотравматизації особистості. З’ясовано, що механізм парадоксальної реакції актуалізує спонтанно-конструктивні процеси реструктуризації конфліктних зв’язків, реінтеграції особистості шляхом залучення соціально-психологічних ресурсів у нову цілісність і її стабілізації завдяки відповідним типам практик. Повагу, довіру та спонтанність розкрито як основні технологічні принципи реінтеграції та реадаптації. Присвоєння визначено як протилежний щодо відчуження механізм, який реалізується завдяки зворотному перетворенню наміру та дії механізму парадоксальної реакції. Виокремлено основні етапи алгоритму реалізації реінтеграції та реадаптації проблемної особистості. У пілотному емпіричному дослідженні визначено типові негативні, позитивні і нейтральні психоемоційні та психосоматичні стани. До негативних психоемоційних станів віднесено застережні стани страху, тривоги, втоми та стани розгубленості, розпачу, туги, ненависті, образи, вини тощо, до позитивних – перехідні стани легкості, спокою, радості, а також фінальні інтегральні стани умиротворення, любові, упевненості, свободи, вдячності, які визначено як критеріальні щодо завершення спонтанно-конструктивного процесу переживання наслідків травматичних подій.
3
Кулєшова, Т. С., А. Г. Галстян та Г. А. Галстян. "Кінетика реакції окиснення метилфенілкарбінолу озоном в ацетатній кислоті". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 47–50. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-47-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено кінетику реакції метилфенілкарбінолу з озоном в ацетатній кислоті. Показано, що при температурі 15° С реакція перебігає, в основному, за бічним ланцюгом з утворенням ацетофенону з виходом 98%. Запропоновано та розглянуто можливі схеми перетворення метилфенілкарбінолу, що передбачає радикальний неланцюговий механізм окиснення.
4
Ненастіна, Т., М. Ведь, М. Сахненко, С. Зюбанова та І. Черепньов. "Електродні матеріали для водневої енергетики". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (26 жовтня 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).6-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Електроосадження сплавів молібдену, вольфраму і цирконію з кобальтом з білігандних електролітів на імпульсному струмі дозволило отримати композиційні покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Окрім складу отриманих композиційних електролітичних покриттів на каталітичне виділення водню впливають характеристики їх поверхні, зокрема рельєф і морфологія. Дослідження топографії поверхні проводили за допомогою сканівного атомно-силового мікроскопа контактним методом. Порівняно топографію поверхні осаджених покриттів і показано, що найбільш рівномірно розвиненими і мікроглобулярними є композити складу Со-Мо-WOx і Со-Мо-ZrО2. Електролітична реакція виділення водню є багатостадійним процесом, тому для встановлення каталітичної активності композиційних сплавів на основі кобальту необхідно визначити механізм за яким відбувається даний процес. Оцінку електрокаталітичних властивостей композиційних електролітичних покриттів на основі сплавівкобальту різного складу здійснювали на підставі аналізу кінетичних параметрів модельної реакції виділення водню з розчинів електролітів різної кислотності. Визначено постійні Тафеля, коефіцієнти переносу, густину струму обміну для електрохімічного виділення водню на композиційних електролітичних покриттях сплавами кобальту. За величиною струму обміну електрохімічної реакції виділення водню на покриттях Со-Мo-WОх, Со-Мо-ZrО2, Co-W-ZrО2 встановлено їх високу електрокаталітичну активність порівняно із індивідуальними металами і бінарними сплавами. Встановлено, що електровідновлення водню на композиційних сплавах кобальту протікає за механізмом Фольмера-Тафеля з уповільненою стадією рекомбінації. Запропоновано схеми реакцій, за якимипротікає відновлення водню, якщо проміжним продуктом загального процесу є гідриди металів.
5
Пасіка, В’ячеслав, Петро Коруняк, Володимир Зохнюк та Дмитро Роман. "Динамічне аналізування механізму довбального верстата". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.042.
Повний текст джерелаАнотація:
Кінематичні характеристики ланок і окремих точок механізму визначені методом замкнутих геометричних контурів та методом проєктування планів. Сили взаємодії між ланками механізму визначені методом кінетостатики, а зрівноважувальний момент – розглядом динамічної рівноваги корби. Також зрівноважувальний момент визначений методом балансу потужностей. Похибка не перевищує 10-12 %, що вказує на коректність проведеного аналізування. Отримані аналітичні залежності готові до програмування.
Результати досліджень подані у вигляді графічних залежностей кінематичних параметрів різця, зрівноважувального моменту, зведених до урухомчої ланки моменту сил опору та моменту інерції, реакції між стояком і поковзнем від кута обертання корби. В обертальних кінематичних парах побудовані годографи реакцій.
Наведена динамічна і математична модель руху механізму і визначені її параметри. Показано технологію визначення потужності електродвигуна на прикладі механізму довбального верстата, де момент рушійних сил залежить від кутової швидкості, а момент інерції – різко нелінійна функція. Стійку ділянку роботи електродвигуна апроксимовано прямою лінією, а момент сил опору – вектором значень.
Для забезпечення руху різця з квазінульовою швидкістю у середині кінематичного циклу запропоновано: застосувати механізм, в якому довжину корби потрібно змінювати за заданою програмою залежно від кута повороту корби; синтезувати новий або використати відомий закон зміни довжини корби, за якого рух різця відбуватиметься без м’яких ударів із ділянкою квазінульової швидкості різця у середині кінематичного циклу.
6
Середа, Д., Д. Кругляк, І. Бєлозір, Д. Кіфорук та А. Проломов. "ФІЗИКО-МЕХАНІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОТРИМАННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ ДЕТАЛЕЙ, ЛЕГОВАНИХ КРЕМНІЄМ, ТИТАНОМ ТА БОРОМ". Математичне моделювання, № 2(45) (13 грудня 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.2(45)2021.246968.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто отримання борованих, силіційованих та титанованих покриттів при нестаціонарних температурних умовах. Проведено термодинамічний аналіз та фізико-механічне моделювання формування покриттів на мідних сплавах, на кожній із стадій нанесення покриттів в умовах СВС. Визначено концентрації газоподібних продуктів, для розрахунків рівноважних складів порошкових СВС-шихт у режимі теплового самозаймання знаходили дані по двом термодинамічним властивостям: ентальпії Нт і енергії Гиббса GТ. Для розрахунків рівноваги хімічних реакцій у досліджуваній системі, а також для визначення рівноважних складів компонентів, що брали участь у цих реакціях, визначали константи рівноваги всіх незалежних реакцій, можливих у даних шихтах. Проведені розрахунки і їх аналіз дозволяють одержати інформацію про механізм отримання покриттів в умовах СВС, а застосування програмного аналізу — виконати об'єктивну оцінку складу порошкових СВС- шихт для регулювання даного процесу. Основними продуктами в газовій фазі, у діапазоні температур 1200—1800 К, є йодиди, фториди, хлориди хрому, алюмінію, бору, титану й кремнію. В результаті розрахунків концентрації газоподібних продуктів СВС- реакцій встановлено, що при температурі 400—750 К відбувається розпад ГТА (NH4Cl, NH4F и I2). З температури 750—900 К, відбувається розпад продуктів реакції, що підтверджується появою продуктів розкладання й різке збільшення кількості молей газу.
7
Гарєєв, Олексій. "ЗАПАЛЬНА ПРИРОДА АЛЕРГІЇ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3-4 (24 грудня 2020): 50–64. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Огляд присвячений оцінці алергічної реакції як одного із захисних механізмів.Наведено аргументи на користь запальної природи алергії, де флогогеном виступає білкова конструкція, яка зберегла частину імуногенних епітопівв процесі деструкції при проникненні через захисні бар’єри слизових і шкіри у внутрішнє середовище макроорганізму. Дано аналіз еволюційного розвитку захисних механізмів, які передбачають єдність запальних та імунних реакцій при впливі на організм людини структур з антигенними властивостями. Філогенія реактивності спрямована на спеціалізацію елементів захисної системи, що виражається в призначенні IgE опосередкованої реакції взаємодіяти з білковими антигенними структурами, які проникли у внутрішнє середовище макроорганізму. Описано механізм резорбції білків через слизові оболонки і шкіру, при цьому підкреслено неминучість деструкції молекул білка. Визначено важливість оцінки ступеня дисоціації, денатурації білків. Підкреслено ключову роль мікробіома в процесі деструкції білків-алергенів, який виступає додатковим химерним органомщодо макроорганізму.Висновок. Робиться висновок, що в організмі здорової людини розщеплення білків зовнішнього середовища проходить до амінокислот, у хворогоалергологічним захворюванням виникає недостатність в деструктивному процесі, що визначає проникнення у внутрішнє середовище пептидних за-лишків. Висловлюється припущення розвитку алергології як самостійної дисципліни від екстрактної через молекулярну, до епітопної. Робиться пропозиція розширити перелік усталених лабораторних тестів додатковими, де маркерами повинні виступати синтетичні пептиди, що повторюють амінокислотні послідовності епітопів білків-алергенів. Визнана найбільш ефективною, алерген-специфічна імунотерапія може бути застосована виключно в паліативних цілях. Залишається відкритим питання виникнення відстрочених ускладнень у хворих, які пройшли курс імунотерапії.
8
Gontsaryuk, D. O., K. V. Ferfetska, F. V. Kuzik та L. O. Pits. "АЛЕРГІЧНІ ПРОЯВИ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ (погляд на проблему)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (20 вересня 2019): 175–79. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10449.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Алергію раніше вважали станом, що супроводжує хронічний панкреатит, але не має загальних механізмів розвитку. Згодом було з’ясовано, що такий механізм полягає у порушенні цитокінової ланки імунного захисту та мікроциркуляції. Було показано, що довготривале порушення кровообігу може зменшувати секрецію ферментів підшлункової залози, а порушення процесів травлення, у свою чергу, підтримує поступлення алергенів у організм, тим самим вказуючи на існування певного зв’язку між алергічними процесами та патогенезом хронічного панкреатиту.
Проникнення алергенів може відбуватися інгаляційним, парентеральним шляхами або через шлунково-кишковий тракт. Одним із суттєвих факторів є реактивні дискінетичні та ферментативні порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів.
Підкреслюється, що алергічний синдром при ХП реєструється у 30 % випадків проявами харчової, медикаментозної алергії (кропив’янкою, екземою, алергічними синуситами). Найчастіше ХП проявляється «еозинофільним» панкреатитом зі збільшенням еозинофілів до 30–40 %.
Є симптоми, на які повинен звертати увагу лікар і пояснювати їх значення для пацієнтів. Увагу слід акцентувати на тому, що будь-які червоні плями на шкірі, свербіж після споживання певного продукту, є алергічною реакцією. Зниження артеріального тиску і тахікардію при цьому слід розцінювати як прояви алергічної реакції. Свербіж у носоротоглотці та сухий кашель, бронхоспазм є прогностично негативними ознаками алергічної реакції.
Пацієнтам із ХП (особливо із зовнішньосекреторною недостатністю) слід проводити діагностику стану клітинного та гуморального імунітету, визначення продуктів, які можуть викликати харчову алергію, та обов’язково – консультації з дерматологами й алергологами з метою вирішення питання тактики та стратегії терапії.
9
АНДРІЄВСЬКА, В. В., та Н. В. ЛЯШУК. "СТАТИКА ТА ДИНАМІКА ФОЛЬКЛОРНОГО СТЕРЕОТИПУ: РЕЗУЛЬТАТИ АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 200–207. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню етнічного стереотипу, сформованого в народнопісенних текстах, що постає носієм ментальної інформації. Метою наукової публікації є вивчення фольклорного стереотипу української дівчини, простеження стабільності та динаміки досліджуваного образу в уявленні сучасного комуніканта. Психолінгвістичні методи дослідження дозволили отримати та проаналізувати унікальний фактичний матеріал, виражений засобами мови, що розкриває ментальні механізми функціонування стереотипів. Виявлення мовних одиниць, що репрезентують стереотипні образи, встановлення їхньої семантичної структури здійснене на основі описового методу та семантичного аналізу. Застосований метод асоціативного експерименту способом анкетування дав можливість отримати мовні реакції на фольклорні образи, що узагальнюють стереотип української дівчини. Результати дослідження вербального вияву асоціацій у мовній свідомості сучасних комунікантів стверджують стабільність і часову тяглість фольклорних образів. Змістові й образні складники фольклорного стереотипу позначені консервативністю, цілісністю відтворення, наявністю емоційно-оцінного компонента, що відображено у великій кількості типових позитивних реакцій респондентів. Динамічні процеси у сприйнятті фольклорного стереотипу дівчини засвідчують нове та нетрадиційне смислове наповнення фольклоризмів чи загалом нерозуміння народно-пісенного образу. Простежено механізм модифікації стереотипів, коли традиційні фольклорні образи у сприйнятті сучасних мовців змінюють свою конотацію, семантичне й стилістичне наповнення. Передбачено, що дослідження етнонаціональних стереотипів на міждисциплінарному рівні дозволить вивчити динамічні процеси сприйняття ментальної інформації, визначити чинники формування стереотипів.
10
КАЙЗЕРОВА, Ангеліна. "ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ ТРЕНУВАЛЬНОЇ ТА ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПОРТСМЕНІВ З ХУДОЖНЬОЇ ГІМНАСТИКИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 51–55. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Тренувальна діяльність спортсменів з художньої гімнастики передбачає, окрім фізичної, технічної, тактичної та психологічної підготовки, розвиток психологічної готовності та формування психологічних компетентностей і навичок долати психологічні бар’єри у тренувальній та змагальній діяльності. У статті проаналізовано вирішення проблеми психологічних бар’єрів у зв’язку з актуальністю пошуків шляхів підвищення ефективності спортивної тренувальної діяльності особистості. У контексті проблеми дослідження визначено, що питання психологічних бар’єрів охоплює такі наукові проблеми, як: теоретико-історична ситуація вивчення психологічних бар’єрів у науковій літературі; суб’єктивне сприйняття психологічних бар’єрів; психологічні бар’єри як ресурс мотивації особистісного розвитку. Функціями психологічних бар’єрів визначено: 1) адаптивну; 2) регулятивну, що слугують мотиваторами активності особистості. У психології спорту бар’єри (труднощі, перешкоди) характеризуються через дію зовнішніх факторів – предметних (біг з перешкодами), кліматичних (зустрічний вітер, вологість повітря); та впливу соціально-психологічних чинників – мотивація психомоторної активності в тренувальній діяльності, особистісна психологічна готовність до тренування та участі у змаганнях, володіння прийомами самоорганізації/самомобілізації та стратегіями психоемоційної саморегуляції та ін. Мета статті полягає у теоретичному вивченні психологічних бар’єрів, труднощів у тренувальній та змагальній діяльності спортсменів із художньої гімнастики, аналізі чинників і механізмів їх виникнення. Висновки. Визначено, що поняття «психологічний бар’єр» трактується як психічний стан особистості, що перешкоджає виконанню тих чи інших дій та виявляється в пасивності, апатії, опорі суб’єкта. З’ясовано, що виникнення психологічних бар’єрів у спортсменів зумовлюється: а) дією об’єктивних та суб’єктивних факторів; б) ступенем психологічної готовності до тренувальної та змагальної діяльності; в) особистісними якостями. Психологічні бар’єри у тренувальній та змагальній діяльності спортсменів з художньої гімнастики виникають і формуються як внутрішній опір чи захисні реакції, в основі яких лежить механізм виникнення та утворення умовно-рефлекторних зв’язків психоемоційних реакцій у передбаченні дії суб’єктивних чи об’єктивних подразників (страх втримати предмет, оцінка суддів, реакція тренера, думка глядачів та ін.), які є значущими для гімнастки.
11
САВІНА, Юлія. "ВІДТВОРЕННЯ ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ ІНКОНГРУЕНТНОСТІ ЯК ЗАСОБУ СТВОРЕННЯ «ЧОРНОГО ГУМОРУ» В ЖАНРІ СТЕНДАП-КОМЕДІЇ (НА ПРИКЛАДІ МОНОЛОГІВ ДЖОРДЖА КАРЛІНА)". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню особливостей відтворення при перекладі інконгруентності як засобу створення «чорного гумору» в жанрі стендап-комедії на прикладі монологів Дж. Карліна. Актуальність теми дослідження полягає як у недостатньому вивченні комічного й інконгруентності як механізму його створення, так і в недостатній увазі науков- ців до творчості відомого американського сатирика Дж. Карліна, вплив якого на американське та навіть світове суспільство важко переоцінити. Метою статті є, таким чином, вивчення інконгруентності як механізму створення «чорного гумору» в жанрі англомовної стендап-ко- медії та засобів передачі інконгруентності під час перекладу. У ході дослідження визначено основні характеристики «чорного гумору» як виду комічного й описано інконгруентність як механізм створення комічного в «чорному гуморі»; на прикладі окремих фрагментів виступів Дж. Карліна простежено особливості створення інконгруентності та її передачу в україн- ських перекладах. У результаті виявлено, що «чорний гумор» хоч і вважається «жорстким» видом гумору, проте є соціальним і часто має на меті виправлення суспільства через сміх. Автори, що використовують у творчості «чорний гумор», удаються до таких форм психо- логічного захисту адресата, як катарсис і сублімація. Когнітивним механізмом створення комічного в «чорному гуморі» є інконгруентність – будь-який вид невідповідності нормі, яка провокує комічний ефект як результат реакції інтерпретатора на неочікувану невідповід- ність усталеним нормам комунікативної ситуації, включно з референтною, відображеною висловленням. Дж. Карлін у виступах вдається до різних типів інконгруентності – онто- логічної, логіко-поняттєвої, валоративної, що дає йому змогу йому через змалювання часто абсурдних ситуацій не лише смішити публіку, а й змушувати її замислюватися. При відтво- ренні монологів Дж. Карліна використовують широкий спектр перекладацьких трансформа- цій, однак найбільш суттєвими для передачі інконгруентності «чорного гумору» є лексико- семантичні трансформації та компенсація.
12
Левчик, Н. Я., Г. І. Скрипка, В. Ф. Левон, О. В. Закрасов та Н. Є. Горбенко. "Вміст біохімічних речовин у рослин Phlox paniculata L. в умовах Лісостепу України". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.36930/40300203.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено питання стійкості декоративних рослин Phlox paniculata L. до біотичного стресу. За результатами дослідження листків рослин 11 сортів Phlox paniculata з різним ступенем ураження збудником борошнистої роси (Erysiphe cichoracearum DC. f. phlogis Jacz.) визначено кількісний вміст біохімічних речовин (проліну, катехінів, флавонолів та антоціанів) в умовах Лісостепу України. Виявлено, що рослини, уражені збудником борошнистої роси, характеризувалися нижчим рівнем флавонолів (сорти 'Poliarnyi' – 0,268 мг/г, 'Mohuchii' – 0,354 мг/г), неуражені – вищим вмістом (сорти 'Mohuchii' – 0,729 мг/г та 'Fiosin' – 0,719 мг/г). Окрім цього, встановлено тенденцію до істотного збільшення вмісту катехінів у цілому на 8˗21 % в уражених борошнистою росою рослин, порівняно із неураженими. Відзначено певну закономірність щодо вмісту антоціанів: в уражених рослин він був на 18˗48 % вищим, ніж у неуражених. Зроблено висновок, що вторинні метаболіти є маркерами відповідної реакції та стійкості рослинного організму до стресу різного походження, оскільки під дією стресу, спричиненого збудником борошнистої роси, збільшується вміст флавонолів, катехінів та антоціанів. На відміну від інших показників, рівень проліну істотно не залежить від ступеня ураженості рослин Phlox paniculata збудником борошнистої роси, оскільки в цьому механізмі захисту рослин від стресу, спричиненого збудником борошнистої роси, діє інший механізм із залученням вторинних метаболітів.
13
Стефанчук, Руслан. "Інформаційні технології та право: quo vadis?" Право України, № 2018/01 (2018): 30. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-030.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміна суспільних відносин, зумовлена створенням і бурхливим розвитком інформаційних технологій, потребує швидкої та адекватної реакції з боку права. Водночас сучасний правовий механізм регулювання і охорони суспільних відносин не може повною мірою належно забезпечити відповідні зміни, спричинені експансією ІТ. Мета статті полягає у здійсненні первинного аналізу стану готовності вітчизняної правової системи до змін соціальних відносин, що відбуваються у результаті бурхливого розвитку ІТ, а також прогностичному визначенні основних сфер сспільного життя, які мають бути максимально підготовлені до напрацювання та впровадження нових правових механізмів. Стан нормативно-правового забезпечення сфери ІТ в Україні має початковий рівень, який надає можливість лише доганяти розвинуті правові порядки, а не відігравати роль лідера. На сьогодні немає навіть натяків на формування єдиного, концептуально нового, системного, всеохоплюючого правового механізму, за допомогою якого можна було б комплексно забезпечити динаміку суспільних відносин, спричинену бурхливим розвитком сфери ІТ. Ані науковці-правники, ані законотворці не готові до формування правової політики в цій сфері, визначення меж та умов комплексного нормативно-правового регулювання застосування сучасних інноваційних підходів, методологій і технологій, зокрема й Blockchain, Інтернету речей, хмарної інфраструктури, Mobile ID, sharing economy, просування методики опрацювання даних великих обсягів (Big Data), визначення правової природи криптовалюти, процесу майнінгу, смарт-контрактів, токенів, ICO тощо. Розвиток ІТ, як і подальша інтеграція Інтернету в суспільне життя, є неминучими й не залежатимуть від бажань держави. Питання полягатиме в готовності права запропонувати цим змінам сучасний, системний та адекватний підхід для того, щоб забезпечити належне регулювання цієї сфери з метою використання її на благо суспільства загалом та окремих осіб зокрема. На сьогодні перспективним убачається формування правової політики, спрямованої на процеси цифровізації людини та суспільних відносин. Основою такого процесу могла б стати технологія блокчейну, застосування якої сприятиме забезпеченню прозорості, ефективності, пришвидшенню процесів у більшості сфер життєдіяльності людини
14
Дубова, О. А., О. А. Згозінська, Л. О. Ковальова та П. В. Ковальов. "СПЛЕНОМЕГАЛІЯ ЯК УСКЛАДНЕННЯ, СПРИЧИНЕНЕ БАБЕЗІОЗОМ У СОБАК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 126–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Надзвичайно розповсюдженою кровопротозойною хворобою собак регіону Центрального ПоліссяУкраїни є бабезіоз. Збудники паразитують в еритроцитах хворих тварин, зумовлюючи їхнє руйну-вання. Рештки зруйнованих клітин, вивільнені фактори еритроцитів сприяють реакції з боку лімфо-їдних тканин. Постійна патогенна стрес-стимуляція органів системи мононуклеарних фагоцитівзбудниками захворювання, особливо селезінки, призводить до гіперпластичних змін – спленомегалії.Мета роботи – визначити механізм формування спленомегалії, спричинений бабезіозом та патоген-ний вплив зміненої селезінки, встановити клінічні ознаки, стан організму під час цього ускладнення,обґрунтувати рекомендації щодо лікування хворих тварин. Матеріалом дослідження слугували соба-ки, хворі на спонтанний бабезіоз, з ускладненням хвороби на спленомегалію. Проводили клінічні і ла-бораторні дослідження для встановлення загального стану функціонування організму хворих собак.Виявлено виражену сезонну активність спалахів бабезіозу. Ускладнення перенесеного бабезіозу спле-номегалією відмічено в середньому у 7 % хворих собак. Основну кількість їх зареєстровано наприкін-ці осінньої хвилі спалаху бабезіозу в зимовий період. Спленомегалія є віддаленим наслідком дії збудни-ка та патологічних реакцій, відповідно на його вплив. Клінічно ускладнення проявляється збільшен-ням селезінки в розмірах, периспленітом. Розлади шлунково-кишкового тракту зумовлені компресій-ним впливом селезінки і часто гепатомегалією, що розвивається паралельно до гіперплазії селезінки.Лабораторні дослідження свідчать про завершення запалення і розвиток гіперплазії селезінки, запа-льні процеси, а також дистрофічні зміни у печінці, ниркову недостатність, що сукупно визначаєсимптомокомплекс псевдогепаторенального синдрому. Гіперпластично змінена селезінка загрожуєнаростанням несприятливих явищ позапечінкової портальної гіпертензії, компресійних порушеньорганів черевної порожнини, септичного розплавлення органу. Такий стан визначає необхідністьпроведення спленектомії для збереження здоров’я та життя тварини.
15
ПРЕДКО, Денис. "АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ ТРИВОГИ В КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються смислові нюанси зв’язку тривоги та релігійності, їх психодинаміка в процесі зміни ідентичності особистості. Зазначається, що необхідність вивчення поняття «тривога» у психології виникла в результаті виявлення закономірності взаємодії свідомих та несвідомих структур психіки, а також впливу прихованих джерел тривоги на психічне життя особистості. Автор, розглядаючи тривогу як складний процес, що включає когнітивні, афективні та поведінкові реакції на рівні цілісної особистості, пропонує досліджувати її смислові конотації з феноменом релігійного страху. Пропонується концептуальна схема аналізу тривоги в процесі залучення адептів до нових релігійних рухів, під час якого вона дещо змінює своє функціональне призначення. Акцентується, що дана модель уможливить з’ясувати цілісний механізм регуляції стану особистості, враховує чинник тривоги в рамках складного особистісно-когнітивного процесу оцінки та осмислення релігійної ситуації. Виявлено, що саме любов дозволяє розвивати здатність особистості розрізняти характер тривоги та коригувати свою активність відповідно до екстремальних релігійних ситуацій та їх подолання.
16
Bezkopylna, Svitlana. "Вікові особливості реактивності автономної нервової системи під час переробки інформації різної модальності та інтенсивності пред’явлення сигналів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 1(389) (7 жовтня 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-1-389-94-101.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні взяли участь 116 учнів: діти 7–8, підлітки 10–11 і 13–14 та юнаки 16–17 років. Досліджували взаємодію когнітивної та автономної нервової систем (АНС) за умови переробки інформації в режимі диференціювання сенсомоторних реакцій вибору двох із трьох (РВ2-3) різноїмодальності та інтенсивності пред’явлення сигналів. Когнітивне завдання включало визначення модальності сигналу (форми фігури чи значення слова), швидкого й безпомилкового диференціювання лівою чи правою рукою рухової реакції або гальмування дії. За показниками нелінійного аналізу регуляції серцевого ритму (СР): частоти (НR), площі регулювання (S), періодичних (SD2) та аперіодичних (SD1) коливань кореляційної ритмографії (КР) вивчали механізми регуляції АНС у спокої та при переробці образної та вербальної інформації у режимі gol/nogo/gor з різною інтенсивністю її пред’явлення.Зіставлення результатів дослідження кількісних і якісних характеристик виконання когнітивних та моторних завдань складних рухових реакцій диференціювання РВ2-3, а також показників нелінійного аналізу регуляції СР у дітей, підлітків та юнаків дозволило виявити різні варіанти інтегративних функцій мозку та реактивності АНС у вигляді посилення або послаблення їхньої взаємодії. Встановили, що успішність та швидкість виконання завдань щодо переробки й диференціювання інформації в режимі РВ2-3, а також реактивність механізмів регуляції АНС знаходиться у залежності від модальності сигналу, інтенсивності їх пред’явлення та віку обстежуваних. У обстежуваних всіх вікових груп за умови пред’явлення вербальних сигналів в режимі РВ2-3 кількість помилок та час рухових реакцій більший, а реактивність АНС вища, ніж на образні сигнали. Зростання інтенсивності пред’явлення образної та вербальної інформації в режимі РВ2-3 підвищує кількість помилок, зменшує час рухової реакції та призводить до зростання реактивності механізмів регуляції АНС. У юнаків кількість помилок, час складних рухових реакцій РВ2-3 та реактивність АНС менша, ніж у дітей та підлітків.
17
Самуилов, А. Я., Д. Р. Алекбаев та Я. Д. Самуилов. "КВАНТОВО-ХИМИЧЕСКОЕ ИЗУЧЕНИЕ РЕАКЦИЙ ДИМЕТИЛКАРБОНАТА С МЕТИЛАМИНОМ, ПРОТЕКАЮЩИХ ПО МЕХАНИЗМУ ПРИСОЕДИНЕНИЯ-ОТЩЕПЛЕНИЯ, "Журнал органической химии"". Журнал органической химии, № 10 (2018): 1441–50. http://dx.doi.org/10.7868/s0514749218100035.
Повний текст джерелаАнотація:
Квантово-химическими методами wB97XD/6-311++G(df,p), M06/6-311++G(df,p) и PBE0/6-311++G(df,p) исследованы механизм и термодинамические параметры активации и реакций некаталитического и автокаталитического взаимодействия диметилкарбоната с метиламином, протекающих по механизму присоединения-отщепления. Стадия образования интермедиата с тетракоординированным атомом углерода определяет скорость реакции. Механизм присоединения-отщепления более предпочтителен по сравнению с механизмом S2 при автокатализе, обусловленном повышенными донорно-акцепторными и кислотно-основными свойствами комплексов аминов с ассоциатами спирта по сравнению с аминами.
18
Мельников, И. Н., Н. В. Муравьев, А. Н. Пивкина та В. Г. Киселев. "ПЕРВИЧНЫЕ РЕАКЦИИ ГАЗОФАЗНОГО ТЕРМОЛИЗА БИЦИКЛООКТОГЕНА ПО ДАННЫМ ВЫСОКОТОЧНЫХ КВАНТОВО-ХИМИЧЕСКИХ РАСЧЕТОВ". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 4 (30 листопада 2019): 154–63. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120416.
Повний текст джерелаАнотація:
Цис-1,3,4,6-тетранитрооктагидроимидазо-[4,5-ф-имидазол (бициклооктоген, BCHMX) - новое перспективное высокоэнергетическое соединение, которое может быть использовано как компонент твердых ракетных топлив или взрывчатых составов. Термолиз BCHMX активно исследуется как экспериментальными, так и теоретическими методами, однако механизм и кинетические параметры этого процесса изучены недостаточно. Впервые проведено высокоточное квантово-химическое моделирование первичных реакций термолиза BCHMX в газовой фазе с помощью локальных модификациий метода связанных кластеров (DLPNO-CCSD(T)), что позволило определить наиболее вероятные первичные реакции в механизме газофазного разложения BCHMX. Обнаружено существование ранее не обсуждавшихся в литературе 9 газофазных конформеров BCHMX, для которых рассчитаны термодинамические параметры и энергии активации следующих первичных реакций: разрыв связи N-NO2, молекулярное элиминирование HONO и реакции изомеризации с участием нитрогрупп. Установлено, что доминирующая роль в газофазном термолизе принадлежит реакции радикального отрыва нитрогруппы, а энергия связи составляет ~ 41 ккал/моль. Активационные барьеры конкурирующих молекулярных реакций превышают 50 ккал/моль.
19
Мельников, И. Н., Н. В. Муравьев, А. Н. Пивкина та В. Г. Киселев. "ПЕРВИЧНЫЕ РЕАКЦИИ ГАЗОФАЗНОГО ТЕРМОЛИЗА БИЦИКЛООКТОГЕНА ПО ДАННЫМ ВЫСОКОТОЧНЫХ КВАНТОВО-ХИМИЧЕСКИХ РАСЧЕТОВ". Gorenie i vzryv (Moskva) — Combustion and Explosion 12, № 4 (30 листопада 2019): 154–63. http://dx.doi.org/10.30826/ce19120416.
Повний текст джерелаАнотація:
Цис-1,3,4,6-тетранитрооктагидроимидазо-[4,5-ф-имидазол (бициклооктоген, BCHMX) - новое перспективное высокоэнергетическое соединение, которое может быть использовано как компонент твердых ракетных топлив или взрывчатых составов. Термолиз BCHMX активно исследуется как экспериментальными, так и теоретическими методами, однако механизм и кинетические параметры этого процесса изучены недостаточно. Впервые проведено высокоточное квантово-химическое моделирование первичных реакций термолиза BCHMX в газовой фазе с помощью локальных модификациий метода связанных кластеров (DLPNO-CCSD(T)), что позволило определить наиболее вероятные первичные реакции в механизме газофазного разложения BCHMX. Обнаружено существование ранее не обсуждавшихся в литературе 9 газофазных конформеров BCHMX, для которых рассчитаны термодинамические параметры и энергии активации следующих первичных реакций: разрыв связи N-NO2, молекулярное элиминирование HONO и реакции изомеризации с участием нитрогрупп. Установлено, что доминирующая роль в газофазном термолизе принадлежит реакции радикального отрыва нитрогруппы, а энергия связи составляет ~ 41 ккал/моль. Активационные барьеры конкурирующих молекулярных реакций превышают 50 ккал/моль.
20
Шабанова, Зумруд. "СЕЛЕКТИВНОЕ ОКИСЛИТЕЛЬНОЕ ДЕГИДРИРОВАНИЕ НАФТЕНОВЫХ УГЛЕВОДОРОДОВ НА МОДИФИЦИРОВАННЫХ ЦЕОЛИТНЫХ КАТАЛИЗАТОРАХ". PAHTEI-Procedings of Azerbaijan High Technical Educational Institutions 05, № 01 (20 лютого 2021): 76–84. http://dx.doi.org/10.36962/0501202176.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложена общая кинетическая схема механизма и разработана теоретически обоснованная кинетическая модель окислительного дегидрирования нафтеновых углеводородов с участием молекулярного кислорода на модифицированных цеолитных катализаторах, описывающая скорость образования основных и побочных продуктов реакций. Выявлено влияние отдельных компонентов катализаторов на их активность. Экспериментально установлено, что направление реакции в зависимости от дисперсности металлических частиц на поверхности катализатора меняется в широком интервале. Рассчитаны численные значения констант кинетической модели. Ключевые слова: механизм; модель; окислительное дегидрирование, цеолит, нафтены
21
Nazarevich, Victoria, та Iryna Boreychuk. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГІЇ «ІНШОГО» В СИСТЕМІ ОСТРАКІЗАЦІЇ СЕРЕДОВИЩА". HUMANITARIUM 42, № 1 (14 листопада 2019): 120–30. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-120-130.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено спробу визначити філософський компонент розуміння образу «іншого» та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Розглянуто особливості психологічної трансформації ксенофобного реагування на «іншого» як об’єкта остракізації. На прикладі аналізу навчального простору розкрито остракізм як акт або систему ігнорування / виключення окремих осіб та головний елемент прояву ксенофобії. Проаналізовано поняття «іншого» в системі наукових знань у рамках філософського феномену ксенофобії та визначено його як порушення гомеостазу соціальної групи, що стає причиною нової атрибутивної поведінки. Здійснено спробу аналізу теоретичних моделей та особливостей реагування особистості на «іншого», таких як заперечення, незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування та різні дрібні образи. Досліджено систему образів з метою розкриття поняття остракізму в психологічній науці як акту або системи ігнорування, виключення окремих осіб. Показано, що незважаючи на відсутність словесних принижень і фізичних нападів, його прояви є болючими та загрожують психологічним потребам (приналежності, почуття власної гідності, контролю і осмисленості існування); що викликає різні психічні, афективні, когнітивні і поведінкові реакції. Зроблено висновки, що сприйняття / несприйняття «іншого» виступає підґрунтям суспільної ідентифікації та категоризації в рамках філософського розгляду феномену ксенофобії. Процес трансформації «чужого» на «іншого» передбачає пізнання та сприйняття його не тільки конкурентом і супротивником, але й партнером і співрозмовником, що є складним соціально адаптаційним утворенням та потребує системного супроводу в суспільстві.
22
Сирота, Т. В., та Н. П. Сирота. "К МЕХАНИЗМУ АКТИВАЦИИ КИСЛОРОДА В ХИМИЧЕСКИХ И БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ". Биофизика 67, № 1 (2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.31857/s000630292201001x.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, что при активации кислорода в модельных химических и биологических системах, связанных с образованием супероксидных анион-радикалов (О2●─), происходит снижение содержания молекулярного кислорода в буфере. Рассмотрены следующие химические и ферментативные реакции: автоокисление адреналина в щелочной среде, система феназинметасульфат/НАДН, а также ксантин-ксантиноксидазная реакция. В процессе химического превращения субстрата в каждой из этих реакций наблюдалось потребление О2 из буфера, что приводило к созданию временных гипоксических условий. Анион-радикалы О2●─ идентифицировались с помощью нитросинего тетразолия и супероксиддисмутазы. Впервые было установлено образование О2●─ в реакции «глюкоза-глюкозооксидаза», которую не называют супероксидгенерирующей. Каталаза в исследуемых реакциях выявляла пероксид водорода (Н2О2) - продукт диспропорционирования О2●─, и в буфере появлялся молекулярный кислород. Таким образом, показаны следующие превращения кислорода в исследуемых реакциях: О2 → О2●─ → Н2О2 → О2, которые могут происходить и во внутриклеточных системах при участии соответствующих оксидоредуктаз и антиоксидантных ферментов.
23
Іванова, Я. О., І. В. Федорін та О. В. Вдовиченко. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ СНУ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 1–10. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.230253.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферат – Сон - це складний психофізіологічний стан, який безпосередньо визначає психічну і біологічну активність людини. Важливість сну обумовлена в першу чергу його необхідністю для організму. Сон – унікальний механізм відновлення та адаптації до умов життя. Одна безсонна ніч знижує стійкість імунітету до інфекційних захворювань і швидкість реакції на зовнішні імпульси. У віддаленій перспективі постійний дефіцит і зниження якості сну підвищують ризик розвитку серцево-судинних і ендокринних захворювань. Золотий стандарт об'єктивної оцінки сну, полісомнографія, зазвичай виконується в лабораторії сну, і дані вручну оцінюються фахівцем зі сну, що робить цей процес незручним, дорогим і менш придатним для довготривалих досліджень. Тому існує потреба в перевіреному недорогому обладнанні для оцінки сну, яке було б зручним і точним. З клінічної та дослідницької точки зору можливість отримання даних про безсоння, може персоналізувати рішення про лікування та оптимізацію здоров'я, а також поліпшити фенотипування захворювання. Мета даної статті – дослідження сучасних методів аналізу якості сну, визначення їх переваг та недоліків, та пошук альтернативних засобів для моніторингу сну. В роботі наведені результати порівняльного аналізу технологій для відстеження сну, а також запропоновано альтернативу полісомнографії, яка може використовуватися для надійного та довгострокового моніторингу. Зокрема, проаналізовані роботи, що вивчали застосування біорадара як засобу аналізу фізіологічного стану людини. Біорадар - це новий вид радіолокатора, що поєднує технології біомедичної інженерії та радіолокації. Його ціль – безконтактне виявлення життєво важливих ознак через неметалеві перешкоди, такі як одяг та стіни, передаючи спеціальну електромагнітну хвилю. Дана технологія може стати кроком вперед в індустрії відстеження сну.Ключові слова: полісомнографія, моніторинг сну, актиграфія, дистанційний моніторинг, біорадари.
24
Медведева, Светлана Михайловна, Алексей Владимирович Мовчан, Наталья Александровна Самофалова та Хидмет Сафарович Шихалиев. "Исследование маршрута трехкомпонентной реакции пирроло[3,2,1-ij]хинолин-1,2-диона с активированными нитрилами и резорцином с помощью ВЭЖХ-МС-мониторинга". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 5 (11 грудня 2021): 735–44. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3780.
Повний текст джерелаАнотація:
В последние годы для анализа состава и строения интермедиатов, оценки степени конверсии реагентов, идентификации побочных продуктов, установления структуры продуктов и механизмов реакций, протекающих в жидкой фазе, применяется их мониторинг методом масс-спектрометрии в комбинации с жидкостной хроматографией. В данной работе проведен ВЭЖХ-МС-мониторинг каскадной трехкомпонентной реакции замещенного 4H-пирроло[3,2,1-ij]хинолин-1,2-диона с активированным нитрилом (малононитрилом или этилцианоацетатом) и резорцином при кипячении в этаноле в присутствии N-метилпиперазина, в качестве катализатора, и предложен вероятный механизм этой циклоконденсации.
Установлено, что маршрут этого многокомпонентного процесса зависит от акцепторной силы заместителя в нитриле. В случае малонитрила взаимодействие протекает как каскад последовательных реакций Кнёвенагеля –> Михаэля –> Торпа-Циглера. Вначале происходит конденсация β-карбонильной группы пирроло[3,2,1-ij]хинолин-1,2-диона с нитрилом, затем присоединение резорцина с образованием линейного продукта трехкомпонентной реакции. Дальнейшая циклизация и [1,3]-сигматропный протонный сдвиг приводят к конечному замещенному 2-амино-7-гидрокси-2'-оксо-4'H-спиро[хромен-4,1'-пирроло[3,2,1-ij]хинолин]-3-карбонитрилу. С менее реакционноспособным метиленовым компонентом – этилцианоацетатом – основной каскад реакций сопровождается образованием продукта присоединения последнего к пирроло[3,2,1-ij]хинолин-1,2-диону, конденсация которого с резорцином приводит к линейному продукту трехкомпонентной реакции. Кроме того параллельно каскадная реакция протекает по побочному пути через образование продукта конденсации пирролохинолиндиона с резорцином. Последний, присоединяя молекулу этилцианоацетата, через линейный продукт трехкомпонентной реакции превращается в этил 2-амино-7-гидрокси-2'-оксо-4'H- спиро[хромен-4,1'-пирроло[3,2,1-ij]хинолин]-3-карбоксилат.
25
Pushkarev, I. A., L. P. Perminov, I. V. Kuznetsov, and A. E. Pushkarev. "Experimental Research of Dynamic Reactions in Planetary Gears with the Roller Mechanism for Torque Absorption." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 3 (October 9, 2019): 26. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-3-26-32.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведены результаты экспериментального исследования планетарных передач типа k-h-v с цилиндрическими роликами механизма передачи момента с сателлита.Динамические реакции в данной передаче определяются тремя факторами: наличием эксцентриситета водила, движением роликов в передаче и колебательными процессами. Эксцентриситет вызывает появление центробежного момента инерции относительно оси вращения водила. Нахождение центробежных моментов инерции в связи с постоянным движением роликов затруднено. Движение роликов должно проявиться в возрастании динамических реакций через определенный период, связанный с передаточным отношением от водила к сателлитам, что требуется подтвердить экспериментально.Описан экспериментальный комплекс, связанный с персональным компьютером. Экспериментальный стенд предоставляет возможность варьировать угловой скоростью вала электродвигателя, фиксировать и обрабатывать показания тензодатчиков, используя соответствующее программное обеспечение.Исследовано влияние роликов планетарной передачи на изменение динамических реакций при разных частотах двигателя. Сделаны выводы о рациональном изменении конструкции роликозубчатой передачи с целью снижения динамических реакций в планетарном механизме с роликовым механизмом передачи момента.Выполнение рекомендаций дает возможность использовать планетарную роликозубчатую передачу также и на высоких скоростях вращения.
26
Посохова, К. А., О. М. Олещук та О. О. Шевчук. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ПОБІЧНА ДІЯ ЛІКІВ» (КУРС ЗА ВИБОРОМ) НА МЕДИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12275.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні лікарські засоби мають багатогранну активність, що дозволяє успішно використовувати їх для лікування різних захворювань. Водночас всі лікарські засоби можуть викликати побічні реакції. Найкращий спосіб їх попередження – володіння детальною інформацією про спектр побічних реакцій, механізми та провокуючі моменти їх розвитку. Незважаючи на те, що відомості про побічні реакції лікарських засобів доволі повно висвітлюються в інструкціях до їх застосування і розглядаються при вивченні фармакології на 3 курсі, загострення уваги студентів 5 курсу на цьому аспекті фармакодинаміки лікарських засобів є важливим напрямком фахової підготовки лікаря. Метою роботи був аналіз особливостей викладання дисципліни «Побічна дія ліків» (курс за вибором) студентам медичного факультету ТНМУ. При викладанні даної дисципліни аналізуються прояви та механізми розвитку побічних реакцій лікарських засобів, протипоказання при застосуванні окремих груп препаратів; результати фармакокінетичної (на етапах всмоктування, розподілу, біотрансформації, виведення) та фармакодинамічної взаємодії ліків при їх комбінованому призначенні; особливості фармакодинаміки лікарських засобів залежно від генетичних особливостей пацієнта. Підкреслюється важлива роль Державного експертного центру МОЗ України у раціональному використанні ліків, важливість фармаконагляду, який повинен здійснюватися лікарями у процесі клінічного застосування лікарських засобів. Викладання дисципліни «Побічна дія ліків» (курс за вибором) на медичному факультеті необхідне для оволодіння студентами основами здійснення ефективної та безпечної фармакотерапії. Дисципліна «Побічна дія ліків» орієнтує на важливість ключових питань, які постають перед лікарем при призначенні лікарських засобів. Глибоке опанування їх сприятиме формуванню у майбутніх лікарів усвідомлення необхідності уважного і виваженого ставлення до призначення лікарських засобів.
27
Liubovych, O. E., та I. M. Klishch. "ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ І БІЛКОВОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ В ДИНАМІЦІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (31 січня 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9784.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Стрес є відображенням eсіх адаптивних реакцій організму, неспецифічних біологічних феноменів, що виникають у відповідь на дію різних подразників і спрямовані на реалізацію пристосувальних механізмів, адаптовують організм до стресового впливу. Важливе місце в реалізації адаптивно-пристосувальних реакцій організму посідають гормони щитоподібної залози, які здатні мобілізувати резерви організму для усунення ушкоджень, викликаних дією стресового чинника. Тиреоїдна вісь закономірно втягується в процеси адаптації організму до дії надзвичайних подразників. Однак самі зміни тиреоїдної функції при стресі й адаптації не дозволяють оцінити значення тиреоїдних гормонів у пристосувальних реакціях. Необхідне комплексне дослідження гормонального спектра і стану окисно-відновних процесів в організмі експериментальних тварин зі зміненим тиреоїдним статусом за умов додаткових стресових впливів різної природи.
Мета дослідження – вивчити інтенсивність процесів ліпідної і білкової пероксидації при іммобілізаційному стресі в щурів з експериментальним гіпотиреозом.
Методи дослідження. Гіпотиреоз моделювали, щоденно вводячи тваринам per os тиреостатик мерказоліл (“Здоров’я”, Україна) у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом прив’язування піддослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухомості голови тривалістю 3 год. Для дослідження концентрації йодовмісних гормонів щитоподібної залози, активності процесів ліпідної і білкової пероксидації використовували спектрофотометричні та імуноферментні методи.
Результати й обговорення. За умов дефіциту йодовмісних гормонів щитоподібної залози активність вільнорадикального окиснення ліпідів і білків була достовірно нижчою, ніж у тварин без змодельованої патології. При дослідженні впливу іммобілізаційного стресу на показники ліпідної і білкової пероксидації встановлено, що на стадії тривоги розвитку стрес-реакції в евтиреоїдних тварин показники пероксидного окиснення ліпідів та білків зростали, що вказувало на посилення активності вільнорикальних процесів. На стадії резистентності відбувалась стабілізація активності вільнорадикальних процесів. Однак при тривалому стресі (стадія виснаження) активність вільнорадикальних процесів знову достовірно підвищувалась, що свідчило про виснаження захисного резерву антиоксидантної системи. У тварин з гіпотиреозом поступово достовірно зростала інтенсивність процесів ліпідної і білкової пероксидації на всіх стадіях розвитку стрес-реакції з максимумом на стадії виснаження.
Висновок. На тлі гіпотиреозу спостерігають більш інтенсивне, ніж в евтиреоїдних тварин, зростання інтенсивності процесів білкової та ліпідної пероксидації на всіх стадіях розвитку стрес-реакції.
28
Liubovych, O. Ye, та I. M. Klishch. "СТАН ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ДИНАМІЦІ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ТЛІ ГІПОТИРЕОЗУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (24 квітня 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i1.10058.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрес є відображенням всіх адаптивних реакцій організму, неспецифічних біологічних феноменів, що виникають у відповідь на дію різних подразників і спрямовані на реалізацію пристосувальних механізмів, адаптують організм до стресового впливу. Важливе місце в реалізації адаптивно-пристосувальних реакцій організму посідають гормони щитоподібної залози, які здатні мобілізувати резерви організму для усунення пошкоджень, викликаних дією стресового чинника. Тиреоїдна вісь закономірно втягується в процеси адаптації організму до дії надзвичайних подразників. Однак самі зміни тиреоїдної функції при стресі й адаптації не дозволяють оцінити значення тиреоїдних гормонів у пристосувальних реакціях. Необхідно провести комплексне дослідження гормонального спектра та стану ендогенної інтоксикації в організмі експериментальних тварин зі зміненим тиреоїдним статусом в умовах додаткових стресових впливів різної природи.
Мета – вивчення показників ендогенної інтоксикації при іммобілізаційному стресі у щурів з експериментальним гіпотиреозом.
Матеріал і методи. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os тиреостатика мерказолілу («Здоров'я», Україна) у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Гострий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом привʼязування піддослідних щурів у положенні на спині за 4 кінцівки без обмеження рухливості голови тривалістю 3 години. Для дослідження концентрації йодовмісних гормонів щитоподібної залози, показників ендогенної інтоксикації та активності катаболічних процесів використано спектрофотометричні та імуноферментні методи.
Результати. Встановлено, що за умов дефіциту йодовмісних гормонів щитоподібної залози показники ендотоксикозу суттєво вищі, ніж у тварин без змодельованої патології. При дослідженні впливу іммобілізаційного стресу на показники ендогенної інтоксикації встановлено, що на стадії тривоги розвитку стрес-реакції в еутиреоїдних тварин показники молекул середньої маси, еритроцитарний індекс інтоксикації та вміст циркулюючих імунних комплексів зростають, що вказує на посилення ендотоксикозу. На стадії резистентності відбувається певна стабілізація цих процесів. Однак при тривалому стресі (стадія виснаження) ступінь ендотоксикозу знову достовірно зростає, що свідчить про зниження резервних функцій організму.
У тварин із гіпотиреозом має місце поступове достовірне зростання ендотоксикозу на усіх стадіях розвитку стрес-реакції з максимумом на стадії виснаження.
Висновок. На тлі гіпотиреозу спостерігається більш інтенсивне, ніж в еутиреоїдних тварин, зростання ступеня ендотоксикозу на усіх стадіях розвитку стрес-реакції.
29
Москалюк, В. Д., С. С. Кривецька, І. В. Баланюк та І. В. Рудан. "РЕАКТИВНА ВІДПОВІДЬ НЕЙТРОФІЛЬНИХ ГРАНУЛОЦИТІВ І НЕСПЕЦИФІЧНОГО ІМУННОГО ПРОТИІНФЕКЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ НА COVID-19". Інфекційні хвороби, № 4 (11 квітня 2022): 14–20. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12834.
Повний текст джерелаАнотація:
Коронавірусна хвороба (КВХ) – це гостра респіраторна вірусна інфекція з повітряно-крапельним механізмом передачі, спричинена новим коронавірусом (SARS-CoV-2), що вражає людей різного віку і перебігає у вигляді безсимптомних, легких та тяжких форм з розвитком атипової пневмонії, тяжкого гострого респіраторного синдрому, при якому можливий летальний вислід.
Метою дослідження було встановити рівень неспецифічної реакції загального характеру та рівень реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові, неспецифічного імунного протиінфекційного захисту організму хворих на КВХ при ушпиталенні.
Неспецифічні фактори і механізми протиінфекційного захисту беруть участь у формуванні адаптивного імунітету на усіх стадіях, що підвищує їх роль у протиінфекційному захисті. Тому встановлення рівня неспецифічної реакції загального характеру неспецифічного протиінфекційного захисту організму хворих на КВХ та реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів є доволі актуальним.
30
Fafula, R. V., U. P. Iefremova, O. K. Оnufrovych, N. M. Vorobets та Z. D. Vorobets. "КІНЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ NO-СИНТАЗИ СПЕРМАТОЗОЇДІВ ІНФЕРТИЛЬНИХ ЧОЛОВІКІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (15 квітня 2019): 49–54. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.10000.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Нітроген (ІІ) оксид (NO) є високореакційноздатною молекулою, що бере участь у регуляції практично всіх біохімічних процесів і фізіологічних функцій. Роль системи NO/NO-синтаза (NOS) сперматозоїдів при чоловічій неплідності широко вивчають з метою з’ясування регуляторних механізмів, що призводять до розвитку цієї патології. Раніше було встановлено, що в неплідних чоловіків з різними формами патоспермії відбувається перерозподіл активності в системі NO-синтаз із зсувом у бік Са2+-незалежної індуцибельної ізоформи, що свідчить про дисметаболічні зміни в системі синтезу NO, зокрема про його гіперпродукування. Однак достовірно невідомо, які біохімічні механізми зумовлюють порушення функціональної активності окремих ізоформ NOS.
Мета дослідження – вивчити кінетичні властивості окремих ізоформ NO-синтази сперматозоїдів фертильних та інфертильних чоловіків з різними формами патоспермії.
Методи дослідження. Дослідження проводили на сперматозоїдах чоловіків, які проходили первинне обстеження у зв’язку з неплідністю. У роботі використовували критерії ВООЗ (2010) для оцінки морфологічних характеристик сперматозоїдів. Активність NOS визначали високоспецифічним методом за утворенням L-цитруліну, в кольоровій реакції з антипірином. Кінетичні властивості NOS вивчали в стандартному середовищі інкубації, модифікованому за концентрацією субстрату. Уявні кінетичні параметри, що характеризують NOS-реакцію, розраховували в координатах Лайнуївера – Берка.
Результати й обговорення. Значення початкової максимальної активності cNOS у сперматозоїдах астенозооспермічних чоловіків в 1,5 раза (р<0,001) нижче щодо цієї величини у фертильних чоловіків з нормозооспермією. Водночас не відмічено статистично достовірної різниці у величині початкової максимальної швидкості ензиматичної реакції між нормо- та олігозооспермічними зразками. Значення уявної константи афенності cNOS до L-аргініну в сперматозоїдах інфертильних чоловіків в 1,6–2,7 раза перевищувало цей показник у сперматозоїдах чоловіків з нормозооспермією, що свідчило про зниження спорідненості ензиму до L-аргініну при патоспермії. Значення початкової максимальної швидкості NO-синтазної реакції в чоловіків з патоспермією було більшим від цього показника для cNOS в 1,7–2,3 раза.
Висновок. При олігозооспермії активність cNOS пригнічується за рахунок зростання афінності до субстрату реакції, а при астенозооспермії – в результаті як зниження спорідненості ензиму до субстрату, так і зменшення числа обертів ензиму.
31
Опарін, А. А., Т. Н. Опаріна та В. В. Буткевич. "ЗАСТОСУВАННЯ МАСАЖНОЇ КРІОПРОЦЕДУРИ ПРИ БОЛЬОВОМУ СИНДРОМІ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12573.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У статті представлено проблематику поширення больового синдрому серед населення та подолання болю медикаментами; подано коротку історичну довідку та проаналізовано наукові публікації щодо застосування кріопроцедур при лікуванні різних захворювань, у тому числі больового синдрому опорно-рухового апарату. Проведено огляд видів больового синдрому, розглянуто механізм фізіологічного впливу локальної кріотерапії на біль у м’язах, фасціях та суглобах. Обґрунтовано доведено позитивну дію кріотерапії при хронічному болю, що супроводжуються застійними явищами у тканинах, порушенням мікроциркуляції крові й лімфи та запальним процесом.
Мета дослідження – обґрунтувати ефективність дії кріомасажу на пацієнтів із больовим синдромом опорно-рухового апарату.
Матеріали і методи. Описано різноманітні сучасні методи кріовпливу, а також особливості методу кріомасажу льодом, перелік застережень щодо його застосування. Вважають, що альтернативним методом подолання больового синдрому є кріомасаж, який не має побічних негативних наслідків та не потребує особливих зусиль.
Результати. З’ясовано, що холод надає потужний подразнювальний ефект на центральну нервову систему, пригнічує біль та пришвидшує кровотік. Виявлено, що під час кріомасажу відбувається швидке відновлення тканин та їх функціональності, дана техніка є простою у виконанні, не потребує особливих витрат, може проводитися у домашніх умовах та в якості звичайного масажу. Автори статті зазначили, що протипоказання до кріомасажу носять загальний характер та не відрізняються від тих, що зазначені для класичного. Важливим фактором є те, що потенціал кріопроцедур обмежений адаптивними можливостями людини, тому реакції можуть бути різними. Незважаючи на деякі недоліки, застосування кріомасажу є надзвичайно ефективним та у більшості випадках дає хороший результат. У процесі дослідження було виявлено, що ключовою перевагою кріомасажу є відсутність побічних ефектів та звикання, що спостерігається при лікуванні медикаментами.
Висновки. Одним з альтернативних методів подолання больового синдрому та його причин є кріомасаж. На відміну від медикаментів кріопроцедури не мають побічних негативних наслідків. Холод здійснює багатосторонній потужний подразнювальний вплив на центральну нервову систему, який викликає низку позитивних зрушень в ендокринній, імунній, кровоносній, лімфатичній та інших системах організму, знеболює, призупиняє запальний процес.
32
Игнатенко, Г. А., та Н. М. Енгенов. "ЦЕНТРАЛЬНЫЕ МЕХАНИЗМЫ ПАТОГЕНЕЗА РАНЕВОГО ПРОЦЕССА У ПАЦИЕНТОВ С ПЕРВИЧНЫМИ ГРЫЖАМИ ПЕРЕДНЕЙ БРЮШНОЙ СТЕНКИ". Университетская клиника, № 3(32) (1 жовтня 2019): 5. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i3(32).348.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе проведен анализ динамики плазменного уровня кортиза, АКТГ и натрия, осмотической резистентности эритроцитов при инкубации с адреналином и в комбинации адреналин+адреноблокатор у 162 пациентов с грыжами передней брюшной стенки различной локализации. Гетерогенные изменения уровня кортизола в крови и адренореактивности эритроцитов до и после аллогерниопластики выявлены у пациентов с первичными грыжами передней брюшной стенки. Cпецифические механизмы регуляции гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы идентифицированы у пациентов с различными типами реакции кортизолемии на хирургический стресс. Установили доминирование симпато-адреналового звена регуляции кортизолемии у пациентов с исходно низкими значениями уровня кортизола, а также преобладание вазопрессинового механизма активации кортикотропных нейронов у пациентов с исходно высоким уровнем кортизола в крови. Выявленные особенности функционирования центральных механизмов регуляции кортизолемии могут модулировать закономерности системного воспалительного ответа и течение тканевых реакций при формировании грыжи и воспалительно-репаративном процессе в послеоперационной ране.
33
Тютюников, Александр Александрович. "КОНЦЕПЦИЯ ИМИТАЦИОННОЙ МОДЕЛИ РАЗВИТИЯ АГРОПРОДОВОЛЬСТВЕННЫХ РЫНКОВ". Современная экономика: проблемы и решения 11 (20 грудня 2020): 75–90. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.11/2466.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: статья посвящена вопросам использования системно-динамического инструментария для имитационного моделирования рынков сельскохозяйственного сырья и продовольствия. Обсуждение: предлагаемый в исследовании подход основан на непрерывно-детерминированном моделировании процессов производства, распределения и потребления продукции, формирования цен, спроса и предложения. В качестве основных гипотез модели приняты: частичное равновесие на рынке, складывающееся в результате взаимовлияния цен, спроса и предложения; динамичный характер предпочтений (в т.ч. неценовых) потребителей и производителей продукции; специфический характер предложения, связанный с особенностями аграрных отраслей; возможность вмешательства в процессы со стороны государственных регуляторов. В соответствии с данными гипотезами разработаны ключевые механизмы модели: механизм частичного рыночного равновесия на основе модифицированной модели Эванса, механизмы импорта и экспорта на основе модели Армингтона, механизм замедленной реакции предложения, механизм ценовых шоков и др. Результаты: предлагаемая модель визуализирована и параметризирована в соответствии с идеологией системной динамики. Намечены основные направления ее апробации и проведения направленных вычислительных экспериментов.
34
Ivantchev, Nikolay, and Sasho Yordanov. "Specifics of the Psychological Defense of Those Learning the Combat Sports." Psychological Thought 7, no. 2 (October 22, 2014): 179–86. http://dx.doi.org/10.5964/psyct.v7i2.119.
Повний текст джерелаАнотація:
Психичната защита съдейства за избягване на тревога и други отрицателни емоции, блокиране на осъзнаването на заплаха. Психичните защити са естествен механизъм за преодоляване на вътрешни конфликти чрез специфично преработване на информацията, което предпазва личността от загуба на самоконтрол в условията на конфликт. Изследвано е използването на защитните механизми отрицание, формиране на реакция и псевдо-алтруизъм от изучаващи бойни спортове – таекуондо, джудо и самбо. Те формират самопожертвувателен защитен стил. Налице са значими различия по пол, вид боен спорт и възраст по отношение на използваните психични защити. Спортуващите бойни спортове жени по-често използват защитният механизъм псевдо-алтруизъм, както и самопожертвователния защитен стил. Последният е предпочитан от спортуващите джудо, а спортуващите самбо по-често прилагат формиране на реакция. По-възрастните спортисти по-често използват защитния механизъм псевдо-алтруизъм.
35
Вітрова, Ю. О., С. П. Колісник та С. П. Шавула. "Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження". Pain medicine 3, № 2/1 (16 жовтня 2018): 20. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.29565.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Мікроциркуляторне русло (МЦР) забезпечує обмін речовин між кров’ю і тканинами, залежить від процесів, які впливають на гемодинаміку, таких, наприклад, як фізичні навантаження. Діагностика порушень МЦР розширює можливості лікування, реабілітації та профілактики. Фізичні вправи впливають на гемодинамічні показники, мікроциркуляцію, підвищують толерантність до фізичних навантажень, тому використовуються як один з основних елементів лікування, реабілітації.
Мета: шляхом аналізу динаміки показників офтальмоскопічного дослідження МЦР кон’юнктиви ока розробити алгоритм підбору фізичних вправ для покращення мікроциркуляції (МЦ), враховуючи типи реакцій серцево-судинної системи (ССС) на навантаження.
Матеріали та методи. В ході дослідження виділили три групи вправ, які впливають на МЦР: динамічні аеробні, динамічні анаеробні, статичні анаеробні. Залучено 30 добровольців (15 жінок, 15 чоловіків) віком 15–33 (22,00 ± 2,73) роки. Кожен з учасників виконував три групи вправ в окремі дні. Проводили пульсоксиметрію, вимірювання артеріального тиску, пульсу, кількісну оцінку стану МЦР до проведення навантаження, відразу після них та через 5 хв. Статистичну обробку проводили стандартними методами біометрії.
Результати дослідження та їх обговорення. При виконанні динамічних анаеробних Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження Вітрова Ю. О., Колісник С. П., Шавула С. П. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна вправ спостерігалася нормотонічна реакція ССС на навантаження у 73,3 % обстежуваних, а при статичних анаеробних та динамічних аеробних – у 60,0 %. При виконанні статичних і динамічних анаеробних вправ спостерігали значне покращення МЦ (OR = 2,91 та OR = 4,83 відповідно). Найбільше SaO2 підвищувалась при виконанні динамічних аеробних вправ (OR = 3,00).
Висновки. Тип реакції ССС на фізичне навантаження – ключовий фактор індивідуального вибору типу вправ. При відсутності протипоказань рекомендовано поєднувати аеробні та анаеробні вправи. Найменший вплив на МЦР мають анаеробні динамічні вправи, особливо у осіб, що не курять, проте вже через 5 хв цей вид навантаження має найбільший позитивний вплив (OR = 4,83), особливо у осіб, що не курять (OR = 7,40), і зберігає найбільш тривалий ефект. Розроблений нами алгоритм дозволяє індивідуалізувати підходи щодо вибору типу навантаження та виявити групи пацієнтів, які потребують уваги фахівців фізичної та реабілітаційної медицини.
Перспективи подальших досліджень. Тип реагування ССС на певний вид навантаження може відрізнятися у осіб різних вікових груп і потребує подальшого вивчення, особливо за присутності факторів ризику, шкідливих звичок, коморбідної патології.
36
Maltsev, Dmytro. "ОЦІНКА МАРКЕРІВ ЗАПАЛЕННЯ ТА НЕЙРОНАЛЬНОГО ПОШКОДЖЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3 (28 листопада 2021): 31–39. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2021.3-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтування. Доказова база асоціації генетичного дефіциту фолатного циклу (ГДФЦ) та розладів спектру аутизму (РАС) у дітей ґрунтується на результатах 5 мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень. Системне запалення, яке виникає внаслідок ГДФЦ у дітей з РАС, розглядають як важливий механізм розвитку енцефалопатії.Потребує уточнення клінічна значущість феномену персистуючого системного запалення у дітей з РАС. Доцільним є вивчення зв’язку між підвищенням сироваткової концентрації тих чи інших прозапальних медіаторів і показниками нейронального пошкодження в таких випадках.Мета роботи: вивчити сироваткові концентрації типових прозапальних медіаторів фактору некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа), інтерлейкіну ІЛ-6(ІЛ-6) та тумор-М2-піруваткінази (ТМ2ПК) у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, з уточненням їх зв’язку з сироватковими концентраціями маркерних молекул пошкодження нейронів ЦНС нейрон-специфічної енолази (НСЕ) та білка S-100 для розширення уявлень щодо впливу системної запальної реакції на розвиток енцефалопатії при даній патології і відкриття нових точок прикладення дії нейропротекторного лікування.Матеріали і методи. Досліджувану групу (ДГ) склали 138 дітей з діагнозом розладів спектру аутизму (DSM-IV-TR та ICD-10), у яких відзначався генетич-ний дефіцит фолатного циклу (MTHFR C677T + MTHFR A1298C і/або MTR A2756G і/або MTRR A66G; ПЛР). Контрольна група (КГ) включала 51 здорову дитину відповідного вікового і гендерного розподілу.Досліджували сироваткові концентрації прозапальних медіаторів ТМ2ПК, ФНП-альфа, ІЛ-6 та показників нейронального пошкодження – НСЕ та білкуS-100.Результати дослідження та їх обговорення. Відзначалося підвищення сироваткових концентрацій ТМ2ПК у 119 із 138 пацієнтів ДГ (86%) і тільки у 11 із 51 дітей КГ (22%) (p<0,05; Z<Z0,05), ФНП-альфа – у 85 із 138 дітей ДГ (62%) і тільки у 7 із 51 дітей КГ (14%) (p<0,05; Z<Z0,05), ІЛ-6 – у 43 із 138 дітей ДГ (31%) і тільки у 3 із 51 дітей КГ (6% випадків) (p<0,05; Z<Z0,05). Середні сироваткові концентрації ТМ2ПК в ДГ складала 63,1±3,74 ОД/мл порівняно з 23,2±0,91 ОД/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05), ФНП-альфа – 13,7±0,65 пг/мл порівняно з 5,3±0,38 пг/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05), ІЛ-6 – 8,7±0,57 пг/мл порівняно з 3,6±0,27 пг/мл в КГ (p<0,05; Z<Z0,05). ТМ2ПК, ФНП-альфа та ІЛ-6 суттєво відрізнялися за чутливістю, лабільністю і специфічністю як маркери системного запалення у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ.Всі три досліджувані показники системного запалення були асоційовані зі зростанням сироваткової концентрації лабораторних індикаторів нейронального пошкодження ЦНС НСЕ і білку S-100, що вказує на зв›язок між системною запальною реакцією та розвитком енцефалопатії у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ.Висновки. Отримані дані не тільки розширюють сучасні уявлення щодо розвитку системного запалення та його участі в формуванні енцефалопатії у дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, однак і відкриває шлях для апробації сучасних антизапальних нейропротекторних лікувальних стратегій.
37
Лавріненко, Наталя Михайлівна. "Проектування деталей машин методами комп’ютерного моделювання – невід’ємна частина підготовки інженера–механіка". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 59. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.79.
Повний текст джерелаАнотація:
Широке застосування комп’ютерного моделювання є невід’ємною частиною впровадження інноваційних технологій у навчальний процес. Процес технічного переозброєння ведучих промислових підприємств, який зараз відбувається, і якому немає альтернативи через жорстоку конкуренцію на вітчизняному та світовому ринках, потребує досконалого знання інженерами-механіками новітніх технологій, зокрема технології проведення інженерного аналізу за допомогою САЕ-системи ANSYS. Поширення де-факто програмного комплексу ANSYS серед інженерів-механіків зумовлене широкими можливостями програми у сфері розв’язку складних проблем механіки деформованого твердого тіла, зокрема при розрахунку напружено-деформованого стану елементів конструкції механізмів при статичному навантаженні.При підготовці інженерів-механіків дисципліна “Проектування деталей машин методами комп’ютерного моделювання” формує майбутнього фахівця у сфері розрахунку і конструювання деталей машин загального призначення. Разом з курсом “Деталі машин” дисципліна завершує загально-технічне навчання студентів, яке забезпечується знаннями з теоретичної механіки, теорії механізмів і машин, опору матеріалів, вищої математики та математичного моделювання. З метою активізації учбового процесу застосовується організація виконання індивідуальних лабораторних робіт з найважливіших тем курсу.В результаті вивчення курсу студенти повинні уміти виконувати інженерні розрахунки на міцність, моделювати надійність елементів конструкцій та механізмів, знаходити оптимальні інженерні рішення шляхом аналізу надійності моделей елементів механізмів, вибору матеріалу та необхідних розмірів, оцінки величини реакції на дію зовнішніх сил; здійснювати перехід від формальної логіки теоретичних дисциплін до евристичної діяльності інженера. Необхідно підкреслити, що моделювання стало важливим методом наукового пізнання. Комп’ютерні досліди з моделями об’єктів дозволяють, спираючись на потужність сучасних обчислювальних методів і технічних засобів, детально і глибоко вивчати об’єкти у такій повноті, яка є недоступною для чисто теоретичних підходів. Тому такою важливою є взаємодія математичного і комп’ютерного моделювання для навчального і науково-дослідного процесів.
38
Лавренко, А. В., Я. М. Авраменко, О. А. Борзих та І. П. Кайдашев. "ПЕРСОНІФІКОВАНА ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ ПАЦІЄНТІВ З ГІПЕРЧУТЛИВІСТЮ ДО НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ЗАСОБІВ". Medical and Ecological Problems 24, № 1-2 (29 квітня 2020): 36–39. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2020.24.1-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Цілі: Підвищена чутливість до нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) має різні механізми і представляє різні клінічні синдроми від анафілаксії до важкого бронхоспазму. Поширеність гіперчутливості до аспірину серед хворих на астму та поліпи носа досягає 25,6%. Дихальні реакції, пов’язані з аспірином або іншими НПЗП, не є імунологічними. В основі цих реакцій лежить неалергічна гіперчутливість перехресно-реактивного типу. Десенсибілізація, що супроводжується тривалою терапією аспірином, є ефективним методом лікування гіперчутливості до аспірину або інших НПЗП. Вживання аспірину 600-1200 мг / добу може значно полегшити симптоми астми, алергічного риніту. Методи: Ми успішно застосували десенсибілізацію аспірином для пацієнтів із гіперчутливістю до НПЗП. Відповідно до методу, за годину до десенсибілізації щодня пацієнти приймали перорально монтелукаст 10 мг, потім аспірин кожні 3 години. Результати: троє пацієнтів пройшли десенсибілізацію аспірину. Дозу підбирали індивідуально залежно від клінічних проявів побічних реакцій, спричинених лікарськими засобами (ПР). ПР під час десенсибілізації лікували за допомогою введення дексаметазону. Подальші дози не викликали АР. Дози аспірину збільшувались до максимуму до 1250 мг щодня, і їх продовжували для тривалого застосування. Висновок: Можна зробити висновок, що початкова доза аспірину повинна становити 16-40 мг; можна збільшити дозу, якщо початкова дозування переноситься добре; симптоми помірної непереносимості лікують 4-8 мг дексаметазону внутрішньовенно; до десенсибілізації ми рекомендували вживати монтелукаст у дозі 10 мг, безпечно практикувати десенсибілізацію аспірином за персоніфікованою методикою спеціалістом в умовах відділенні інтенсивної терапії.
39
Сафиуллина, Л. Ф., К. Ф. Коледина, И. М. Губайдуллин, and Р. З. Зайнуллин. "Study of a mathematical model of gasoline catalytic reforming by sensitivity analysis methods." Numerical Methods and Programming (Vychislitel'nye Metody i Programmirovanie), no. 4 (October 8, 2020): 440–51. http://dx.doi.org/10.26089/nummet.v21r435.
Повний текст джерелаАнотація:
Для изучения одного из важнейших процессов нефтепереработки — каталитического риформинга, требуется детализированная кинетическая модель. При разработке кинетической модели возникает сложность в связи с большим количеством компонентов реакционной смеси и большим количеством стадий химических превращений. Альтернативой могут быть сокращенные механизмы реакций, которые применимы для решения задачи и обеспечивают реалистичное описание процесса. В данной работе для анализа кинетической модели и получения сокращенного механизма реакции используются методы анализа чувствительности математической модели. Применение указанной методики позволяет выявить стадии каталитического риформинга бензина, наименее влияющие на общую динамику изменения концентраций значимых веществ реакции. Исследовано влияние исключения данных стадий на кинетику процесса с химической точки зрения. Предложена редуцированная схема каталитического риформинга бензина с исключением данных стадий. Редуцированная схема обеспечивает вполне удовлетворительное согласие как по профилям температуры, так и по профилям концентраций значимых веществ реакции. A detailed kinetic model is required to study one of the most important oil refining processes known as catalytic reforming. The difficulty arises in connection with a large number of components of the reaction mixture and a large number of stages of chemical transformations in developing the kinetic model. An alternative may be reduced reaction mechanisms that are applicable to solve the problem and provide a realistic description of the process. In this paper, to analyze the kinetic model and to obtain an abbreviated reaction mechanism, the sensitivity analysis methods of the mathematical model are used. The least influential stages of catalytic reforming of gasoline, which do not affect the general dynamics of changes in the concentrations of significant reaction substances are identified using this technique. The effect of eliminating these stages on the kinetics of the process from the chemical point of view is analyzed. A reduced scheme for catalytic reforming of gasoline by excluding these stages is proposed. A reduced scheme provides a quite satisfactory agreement both in temperature profiles and in concentration profiles of significant substances.
40
Філоненко, Валерій Вікторович. "Коалювання як новий механізм захисту організму від оксидативного стресу". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 1 (29 січня 2022): 30–37. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.01.030.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді наведено результати співпраці вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України та лабораторії клітинної регуляції Університетського коледжу Лондона зі з’ясування механізму біосинтезу та визначення нових функцій коензиму А (КоА), який відіграє ключову роль у багатьох біохімічних клітинних реакціях. Уперше у світі було ідентифіковано ензим КоА-синтазу, який відповідає за два останні етапи біосинтезу КоА, а також визначено всі ензими, задіяні в цьому процесі. Встановлено новий тип посттрансляційної модифікації білків — коалювання, який виявився поширеним і універсальним механізмом антиоксидантного захисту протеїнів клітин та організму в цілому від оксидативного стресу. Наголошено на перспективності подальшого вивчення ролі коалювання в патогенезі нейродегенеративних захворювань з метою розроблення сучасних підходів до їх лікування та профілактики.
41
Хамидуллина, Зульфия Абударовна, Альбина Сабирьяновна Исмагилова, and Семен Израилевич Спивак. "Determination of the basis for nonlinear parametric functions of chemical reactions." Вычислительные технологии, no. 3 (July 15, 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.25743/ict.2020.25.3.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Настоящая работа посвящена математическому и компьютерному моделированию кинетики сложных химических реакций. Сформулирована и доказана теорема о соответствии структуры механизма сложной химической реакции с матрицей связей. Разработан и автоматизирован алгоритм определения базиса нелинейных параметрических функций. Реализована теоретико-графовая интерпретация механизма сложной химической реакции Mathematical and computer modelling of the kinetics of complex chemical reactions is considered in the present study. It was formulated that the structural mechanism of complex chemical reaction corresponds to the matrix of bonds. The appropriate theorem was proved. A graph and theoretical technique that allows determining the functional dependences of kinetic parameters directly from the graph of the reaction mechanism is developed. Based on the proposed algorithm, a program for determining the basis of nonlinear parametric functions of kinetic parameters is proposed. The program implements a graph and theoretic interpretation of the mechanisms of complex chemical reactions for constructing stationary kinetic models of catalytic reactions. An algorithm for determining the basis of nonlinear parametric functions is developed and automated. A graph and theoretical interpretation of the mechanism of a complex chemical reaction is implemented
42
Джалал, Резан, та Хассан Хаді Абдаллах. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОХІМІЧНОЇ ДИМЕРИЗАЦІЇ 3-ГЕТЕРОАРИЛ (ФУРИЛ, ТІОФІЛ, СЕЛЕНОФІЛ І ТЕЛУРОФІЛ)-АКРИЛАТІВ МЕТОДОМ DFT". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 240–53. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.227788.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі всебічного огляду фотохімічних димеризацій різних 3-гетероарил(фурил, тіофіл, селенофіл і телурофіл)-акрилатів було представлено докладне теоретичне пояснення спостережуваної фотохімічної реакції сполук даного типу. Теорія функціоналу густини (DFT) була використана для вивчення механізму реакції і визначення місця розташування всіх проміжних і перехідних станів уздовж кривої потенційної енергії. Розраховані енергетичні бар'єри були використані для порівняння стабільності різних конформацій. Реакції показали гарну регіо - та стереоселективність за рахунок утворення бірадикального перехідного стану. Для обґрунтування результатів найбільш стабільних ізомерів було виконано порівняння значень глобальної електрофільності, нуклеофільності, жорсткості, м'якості і потенціалу іонізації. Крім того, для найбільш стабільних продуктів були проаналізовані частоти ІЧ-коливань, енергетичні параметри та виконаний аналіз молекулярних орбіталей.
43
Motsnyj, M. P., N. P. Botsva, О. V. Elina та Y. A. Ulanova. "Вплив фотостимуляції на біоелектричну реакцію листя кукурудзи". Biosystems Diversity 19, № 2 (30 червня 2011): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/011132.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано закономірності динаміки біопотенціалів листя паростків кукурудзи, що спричиняються фотостимулами білого, синього, зеленого та червоного кольорів освітленістю 90 лк. Виявлено якісно подібну динаміку біоелектричної реакції рослини на білий і кольорові стимули. Кількісно оцінено рівні гіперполяризації у кожній серії дослідів. Установлено залежність рівнів сумарної гіперполяризації від довжини хвилі фотостимулу. Із ншеннямзме довжини хвилі середня амплітуда потенціалу гіперполяризації зменшується з 57,7 для червоного до 27,7 мВ для синього світла. Проаналізовано можливі механізми виникнення біоелектричної реакції рослини на світлове подразнення.
44
Лісяний, Микола. "ОСОБЛИВОСТІ ІМУНІТЕТУ ПРИ COVID-19". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3-4 (24 грудня 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-01.
Повний текст джерелаАнотація:
В огляді літератури розлядаються особливості розвитку імунітету при COVID-19, його роль в захисті від цієї інфекції. Сьогодні, не дивлячись на короткий термін від початку пандемії, уже опубліковано багато попередніх, не підтверженних, часто суперечливих даних про захисну та імунопатологічну дію певних імунних реакцій. В огляді послідовно розглядаються зміни в реакціях вродженного та набутого адаптивного імунітету при COVID-19. Відмічається як імуносупресивна дія вірусу на процеси розпізнавання його антигенів та передачі сигналу для синтезу інтерферо-ну, який є провідним у реакціях захисту від вірусних інфекцій, так і стимулювання синтезу прозапальних цитокінів, що викликає розвиток у хворих «цитокінового шторму». Аналізуються деякі із установленних механізмів ухилення вірусу від дії захисних імунних реакцій, синтезу інтерферону, гальмування цитотоксичної активності натуральних кілерних NK клітин та CD8 Т-лімфоцитів. В роботі приведені дані про порушення в системі адаптивного імунітету, про причини розвитку лімфопенії в периферичній крові та про накопичення імунних клітин в паренхімі легень, відмічається більше гальмування CD8 Т-клітинних, ніж CD4 лімфоицитарних реакцій. Приводятся дані про зміни В-клітинної ланки імунітету та тривалість гуморального імунітету і захисну роль специфічних антитіл.Проведенно порівняня специфічної Т- та В-клітинної імунної пам’яті та її роль у формуванні тривалого післяінфекційного імунітету. Аналізуються особливості синтезу вірус нейтралізуючих антитіл, та їх відмінності від інших противірусних антитіл, які утворюються при цій інфекції, та відмічається пряма залежність тяжкості захворювання від рівня та направленості антитіл в крові. Приведені дані про антитіло залежне підсилення інфекції, яке обумовлене Fc фрагментом специфічних противірусних імуноглобулінів. В огляді розглядаються також можливості використання специфічних антитіл і особливо плазми реконвалесцентів для лікування тяжкохворих пацієнтів з COVID-19. В кінці огляду приведено перелік недостатньо вивчен-них питань імунітету при COVID-19.
45
Tokar, Andrey V. "Квантово-хімічне дослідження механізму реакції N-циклізації продуктів амінолізу епіхлоргідрину". Вісник Дніпропетровського університету. Серія Хімія 22, № 2 (11 грудня 2014): 27. http://dx.doi.org/10.15421/081418.
Повний текст джерела
46
Хамидуллина, Зульфия Абударовна, Альбина Сабирьяновна Исмагилова, and Семен Израилевич Спивак. "ANALYSIS INFORMATIVITY OF KINETIC PARAMETERS OF COMPLEX CHEMICAL REACTIONS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Химия, no. 1(39) (March 19, 2020): 70–80. http://dx.doi.org/10.26456/vtchem2020.1.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Настоящая работа посвящена параметрической идентификации сложных химических реакций. Сформулирована и доказана теорема о соответствии структуры механизма сложной химической реакции с матрицей связей. Разработан и автоматизирован теоретико-графовый алгоритм для решения обратных задач химической кинетики, позволяющий выделить число и вид независимых комбинаций констант скоростей элементарных стадий непосредственно из графа химической реакции. In this paper parametric identification of complex chemical reactions is presented. The theorem on the correspondence of the structure of the mechanism of a complex chemical reaction with a matrix of bonds is formulated and proved. The graph and theoretic algorithm to solve of the inverse problems of the chemical kinetic allowing to show the number and type of independent combinations of the rate constants of the elementary stages directly from the graph of the chemical reactions is developed.
47
Деревеньков, И. А., Н. И. Шпагилев та С. В. Макаров. "Механизм реакции кобаламина(II) с периодатом". Журнал физической химии 92, № 11 (2018): 1733–37. http://dx.doi.org/10.1134/s0044453718110080.
Повний текст джерела
48
Деревеньков, И. А., К. А. Угодин та С. В. Макаров. "Механизм реакции цианокобаламина с восстановленным флавинмононуклеотидом". Журнал физической химии 95, № 10 (2021): 1508–13. http://dx.doi.org/10.31857/s004445372110006x.
Повний текст джерела
49
Bondarchuk, Valentyna, та Yuriy Orel. "Морфологічні особливості анатомії артеріального русла щелепно-ротової ділянки щурів-самців у нормі та при впливі різних типів запальної реакції за умови експериментального гастродуоденіту". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 195–202. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-195-202.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено особливості кровопостачання щелепно-ротової ділянки в інтактних білих щурів-самців та у тварин при експериментальному гастродуоденіті в умовах моделювання різних типів запальної реакції. Установлено, що структурно-функціональні зміни тканин порожнини рота в білих щурів при модельованому гастродуоденіті супроводжувалися ремоделюванням артерій, які забезпечують кровопостачання цієї анатомічної ділянки. Це відбувається за рахунок зміни ємності судин, а також їх просторової перебудови, зокрема зміни характеру галужень артеріальних трійників. При цьому простежено залежність інтенсивності такого ремоделювання від типу запальної реакції – найбільш значними воно було в щурів із гіперергічним типом запальної реакції, у яких спостерігали активацію обох зазначених механізмів. У тварин із гіпоергічним типом запальної реакції ремоделювання відбувалося переважно за рахунок просторової перебудови артеріальних біфуркацій.
50
Kurtman, C., I. Sokur, O. Martsenius, T. Nesterenko та M. K. Ozbilgin. "Радіаційно-індукована автофагія може оберігати пухлинні клітини від ушкоджень або спричиняти їх апоптоз". Practical oncology 4, № 3-4 (4 лютого 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.4.3-4.2021.250857.
Повний текст джерелаАнотація:
Автофагія — це катаболічний механізм, що направляє пошкоджені органели та непотрібні довгоживучі білки або токсичні молекули до лізосом для споживання, деградації, переробки, регулювання гомеостазу, контролю якості, клітинної адаптації, а також викликає апоптоз. Після радіаційного ураження активація мутантного при атаксії-телеангіектазії білка є найважливішою сигнальною реакцією ядра. Модифікації автофагії можуть впливати на покращення радіочутливості або ефективності променевої терапії за допомогою кількох способів активації автофагії. У тваринній моделі (миші) антитіла до GRP78, CHOP, MAP LC3β і LAMP1 аналізували, використовуючи імуногістохімічний метод, для дослідження стресу ендоплазматичного ретикулуму в легеневій тканині після променевої терапії 5 Гр. Низькі рівні антиапоптотичного фактора GRP78 і підвищені рівні апоптотичного білка CHOP вказували на ураження, викликане променевою терапією. Підвищена імунореактивність MAP LC3β, LAMP1 вказує на ретикулофагію та апоптоз. Клітинні лінії раку легенів A549, що опромінювали в дозі 2, 4, 6 і 8 Гр, потім аналізували за допомогою імуногістохімічного методу на наявність експресії мутантного при атаксії-телеангіектазії білка та PARKIN. Найбільш інтенсивна експресія мутантного при атаксії-телеангіектазії білка спостерігається в групах 6 і 8 Гр. Імунореактивність PARKIN зменшувалася зі збільшенням дози опромінення, і вважається, що механізми мітофагії активуються під час променевої терапії. Слід враховувати, що механізми автофагії можуть бути активовані при застосуванні променевої терапії. Ракові клітини можуть бути знищені шляхом запуску апоптозу з посиленням стимуляції автофагії, але це може призвести до збільшення побічних ефектів променевої терапії. Розуміння автофагії та розробка цільових молекул за допомогою досліджень приведе до успіхів у радіотерапії раку.