Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Механізм енергозбереження.
Статті в журналах з теми "Механізм енергозбереження"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-22 статей у журналах для дослідження на тему "Механізм енергозбереження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Климчук, М. М., та С. А. Климчук. "РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ НА ЗАСАДАХ ДОСВІДУ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.122-133.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні аспекти розробки та реалізації енергоефективної політики регіонів, виокремлено основні напрями її впровадження. Розглянуто основні інструменти стимулювання енергозбереження в країнах ЄС.
Проаналізовано діючі міжнародні проєкти розвитку регіональної енергоефективної політики та підтримки підприємств, що впроваджують заходи енергозбереження в країнах Європейського Союзу. Наведено елементи системи оцінювання результатів проєкту за критеріями: розвиток smart-технології, упровадження фінансових інструментів, міжрегіональна співпраця, стратегії інтелектуальної спеціалізації. З метою забезпечення фінансовими ресурсами проєктів енергозбереження та енергоефективності нами надані пропозиції щодо використання муніципальних облігацій та компенсаторної технології «Tax Increment Financing».
За результатами вивчення світових тенденцій управління енергозбереженням на рівні регіону, нами запропоновано механізм формування регіональної системи управління енергозбереженням, як певну сукупність принципів, цілей, завдань, функцій, суб’єктів, процесу з урахуванням наявних потреб й можливостей реалізації заходів енергозбереження.
В рамках упровадження механізму формування регіональної системи управління енергозбереженням надано характеристику цілям (економічні; соціальні; екологічні); завданням (організаційні; інституційні; інфраструктурні; інвестиційні; інноваційні; соціально-економічні; екологічні; інформаційні); принципам (раціонального використання ресурсів; наукового обґрунтування управління; державно-приватного партнерства; адаптації та мобільності); суб’єктам, функціям та інструментам управління.
2
Овчаренко, Д. М. "Організаційно-економічний механізм державного регулювання енергозбереження". Економіка та держава, № 9, вересень (2014): 124–27.
Знайти повний текст джерела
3
Kucher, G. Ya. "Модель максимізації доданої вартості енергосервісних компаній". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 71–75. http://dx.doi.org/10.36930/40300512.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність розвитку механізму енергосервісу в Україні як напряму енергоефективності. Енергосервісну діяльність розглянуто як засіб реалізації політики енергозбереження для підвищення економічної безпеки України. Доведено, що енергосервіс є найефективнішим механізмом для здійснення швидкої модернізації енергетичної системи. Проаналізовано принципи і схему роботи енергосервісних компаній та особливості їх функціонування на ринку енергосервісних послуг. Розглянуто питання забезпечення фінансування енергоефективних заходів енергосервісними компаніями. Енергосервісна компанія повністю приймає на себе всі фінансові ризики і є відповідальною за реалізацію проєкту з підвищення енергоефективності. Проаналізовано основні методи реалізації енергосервісних контрактів, які використовуються у світовій практиці, визначено їх переваги і недоліки. Розглянуто основні моделі доданої вартості підприємств (ЕVA) у контексті їх застосування у вартісно-орієнтованому управлінні на мікрорівні сучасної економіки і розкрито їх економічний зміст. Вони спрямовані на визначення величини приросту вартості підприємств. Наведено розрахунок показника ефективності енергосервісного договору як суми дисконтованих грошових потоків та охарактеризовано механізм здійснення оплати за цим договором енергосервісній компанії. Обґрунтовано економічний зміст показника доданої вартості. Визначено основні підходи до оцінки доданої вартості компаній. Розглянуто моделі доданої вартості (модель ринкової доданої вартості та модель рентабельності інвестицій), які можуть використовуватися для розрахунку показників ефективності діяльності енергосервісних компаній. Наведено основні підходи до побудови та обґрунтована модель доданої вартості та її максимізації для енергосервісних компаній. Розкрито значення цієї моделі для досягнення економічного ефекту компанії і підвищення енергоефективності всієї економіки.
4
Malynovska, Natalia, Alexander Shtyrov та Anna Nepochatykh. "Обласні цільові програми як механізм реалізації реформ житлово-комунального господарства України". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 890–924. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi розглянуто обласнi цiльовi програми як один iз механiзмiв реалiзацiї реформ житлово-комунального господарства України, простежено переваги програмно-цiльового методу бюджетування та прийняття i реалiзацiї обласних цiльових та бюджетних програм на обласному рiвнi.
Проаналiзовано нормативно-законодавче забезпечення щодо застосування програмно-цiльового методу, обгрутовано необхiднiсть реформування ЖКГ, оскiльки це стосується iнтересiв населення та нацiональної економiки України в цiлому.
Узагальнено практики реалiзацiї програм УЖКГ Миколаївської ОДА, а саме «Питна вода Миколаївщини на перiод до 2020 року», «Поводження з твердими побутовими вiдходами на перiод до 2020 року», «Обласна програма часткового вiдшкодування кредитiв на реалiзацiю енергозберiгаючих заходiв у житловому фондi на 2016-2020 роки», «Обласна програма розвитку систем зовнiшнього освiтлення населених пунктiв Миколаївської областi на перiод до 2025 року», «Обласна програма енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергiї до 2025 року» тощо.
Визначено найбiльш суттєвi проблемнi питання на пiдставi монiторингу виконання програм: погашення заборгованостi перед пiдрядними пiдприємствами (наявнiсть кредиторської заборгованостi), призупинення реалiзацiї програм на невизначений строк, порушення зобов’язань з боку учасникiв реалiзацiї програм, змiни нормативно-законодавчого характеру, якi впливають на хiд реалiзацiї програм, низький рiвень ефективностi програм (фiнансова звiтнiсть). Крiм того, зазначено непiдготовленiсть населення до вирiшення питань благоустрою: рiвень готовностi населення покращувати, впроваджувати, заощаджувати, дбайливо поводитись з комунальною власнiстю залишається не на належному рiвнi.
Зазначено, що на пiдставi монiторингу виконання програм, а також аналiзу фiнансової документацiї та звiтної документацiї найголовнiшими проблемами, якi тягнуть за собою ряд iнших є нестабiльнiсть фiнансування та дисциплiна виконання зобов’язань учасникiв програм, а також наявнiсть чи вiдсутнiсть додаткових витрат на реалiзацiю програм через судовi позиви.
Запропоновано шляхи покращення практики застосування обласних цiльових програм, а саме: для запобiгання виникнення кредиторської заборгованостi або принаймнi її мiнiмiзацiї передбачати реальнi, обґрунтованi витрати на реалiзацiю бюджетних програм; у ходi реалiзацiї програм не змiнювати правила та процедури, що можуть викликати фiнансовi проблеми i призвести до зупинення програм чи сплати судових витрат по незахищених статтях бюджету; досить ретельно та прозоро пiдходити до обрання учасникiв реалiзацiї бюджетних програм; посилити роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхiдностi та переваг реформування сфери ЖКГ в ринкових умовах; оперативно та зрозумiло висвiтлювати досвiд УЖКГ Миколаївської ОДА щодо реалiзацiї обласних цiльових та бюджетних програм серед населення з метою їх залучення до реформування структури ЖКГ з точки зору отримувачiв послуг.
Акцентовано увагу, що обласнi цiльовi програми є дiєвим засобом програмно-цiльового управлiння у складi проекту програм соцiально-економiчного розвитку областi, забезпечення та виконання заходiв та завдань програм в установленi термiни, досягнення передбачених показникiв програм, використання фiнансових, матерiально-технiчних та iнших залучених ресурсiв за призначенням, механiзмом реалiзацiї реформування житлово-комунального господарства України в сучасних умовах.
5
Torba, I. V. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ РЕКЛЕЙМІНГУ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 234. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202022.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання реклеймінгу як одного з інструментів підвищення енергоефективності України. Представлені статистичні показники щодо енергоємності ВВП за період 2010-2018 років та витрати електроенергії у системах водовідведення по областям за 2018 рік. Виділено структуру середньозваженного тарифу на централізоване водовідведення, де було виокремленнл витрати електроенергії на очищення 1 куб. м стічних вод. Було представленно задачі стратегії низьковуглецевого розвитку України у частині удосконалення поводження із стічними водами та шляхи вирішення поставлених задач. У статті розглянуто сучасний стан в Україні у сфері водовідведення. Виділено застосування фінансово-економічних механізмів для поліпшення ситуації із забрудненням водних об’єктів стічними водами. Приділено увагу механізмам фінансування енергоефективних заходів, які пов’язані із запровадженням механізму реклеймінгу. Запропоновано використання механізмів публічного приватного партнерство та енергосервісного контракту для запровадження ефективного енергозбереження. Було представлено переваги даних механізмів у контексті запровадження реклеймінгу водних ресурсів. Визначено критерії ефективного впровадження реклеймінгу, що сприятиме підвищенню енергоефективності.
6
Бойко, І. Б. "Поняття та структура механізму енергозбереження підприємства". Формування ринкових відносин в Україні, № 9 (88) (2008): 101–5.
Знайти повний текст джерела
7
Запухляк, І. Б. "Оцінка ефективності функціонування механізму енергозбереження підприємства". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 25 (2011): 179–84.
Знайти повний текст джерела
8
Мазур, І. "Особливості формування механізму управління енергозбереження в освітніх установах". Економічний дискурс, Вип. 1 (2018): 76–82.
Знайти повний текст джерела
9
Євдокимова, Валентина. "АРХЕТИПНІ МОДЕЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇН: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 201–13. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-201-213.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні ознаки збалансованого підходу до задово- лення власних потреб з точки зору “сталого розвитку”. Наголошено, що ор- ганізація надання комунальних послуг є базовою потребою кожного грома- дянина і, за концепцією раціональної бюрократії М. Вебера, має працювати на забезпечення потреб кожного громадянина. Підкреслено, що розвинені європейські країни значну увагу приділяють якості життя населення.
Так, місто Відень (Австрія) десятий рік поспіль займає першу позицію у рейтингу якості життя. Стисло розглянуто архетипний вимір формуван- ня якісної складової постачання комунальних послуг у розвинених країнах Європи. Серед них Німеччина, яка до 2006 р. сформувала сучасний ринок надання якісних комунальних послуг на основі вільної конкуренції. Однією з особливостей організації ринку постачання житлово-комунальних послуг у Німеччині виявлено простоту переходу від одного надавача послуги до більш прийнятного. Виокремлено досвід Німеччини в облаштуванні й переоснащенні старих будинків “хрущовського” типу в Східному Берліні на престиж- ні та елітні.
Сучасні підходи німецької якості розраховані на те, що з 2020 р. Німеч- чина стане країною без “шкідливої енергії”, тобто перейде на нові технології енергозбереження, що доступні людям середнього класу. Також теоретично досліджено ринок організації надання комунальних послуг в Австрії та Поль- щі. Схарактеризовано архетипний вимір організації надання житлово-кому- нальних послуг в Україні.
На основі проведеного теоретичного дослідження та практичного досві- ду доведено, що архетипні підходи щодо організації надання житлово-кому- нальних послуг в Україні кардинально відрізняються від європейських країн. В Україні до 2014 р. законодавчо закріпився порядок формування цін і та- рифів на електроенергію, газопостачання та інші комунальні послуги. Вста- новлення граничних рівнів цін в Україні на електроенергію, природний газ для населення, бюджетних організацій і установ, підприємств комунальної теплоенергетики, тарифів на комунальні послуги здійснює Національна ко- місія з питань регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
НКРЕКП діє на підставі Закону України “Про природні монополії”, де “природна монополія — стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внас- лідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним змен- шенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб’єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послу- гами), у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги)”.
Доведено, що вертикальний механізм формування ринку житлово-кому- нальних послуг є неконкурентноспроможним. Висока якість надання жит- лово-комунальних послуг може бути досягнута лише за умови вільної кон- куренції.
10
Юдін, М. "Впровадження наскрізного механізму державної регуляторної політики у сфері енергозбереження". Економіст, № 6 (3 08) (2012): 53–54.
Знайти повний текст джерела
11
Сухонос, М. К. "Вдосконалення управлінських механізмів реалізації стратегії енергозбереження на підприємствах". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 28, Ч. 2 (2009): 162–68.
Знайти повний текст джерела
12
Король, О. М. "Аналіз вимог до економічних механізмів і моделей енергозбереження". Зовнішня торгівля: право та економіка, № 6 (47) (2009): 136–41.
Знайти повний текст джерела
13
Король, О. М. "Аналіз вимог до економічних механізмів і моделей енергозбереження". Зовнішня торгівля: право та економіка, № 6 (47) (2009): 136–41.
Знайти повний текст джерела
14
Кійко, С. Г. "Управління ризиками при реалізації енергетичної програми підприємства". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 75–85. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні для авіабудування ПрАТ “Дніпроспецсталь” виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. На прикладі ПрАТ “Дніпроспецсталь” розглянуто основні етапи процесу управління ризиками для підприємств оборонно-промислового комплексу України. Акцент зроблено на розробці методів і моделей формування портфеля проектів енергозбереження з урахуванням стратегічних цілей обмеженості ресурсів і ризиків, яка дозволяла б здійснювати багатокритерійний вибір проектів, враховуючи при цьому: різноманітність вирішуваних завдань на металургійних підприємствах; планування реалізації проектів в різному часовому аспекті, що існують між проектами взаємозв'язку і координаційні узгодження, ризики, а також механізми фінансування. Розглянуто організаційні аспекти управління ризиками при реалізації проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. В результаті реалізації процесів системи управління ризиками визначено перелік критичних ризиків і їх власників, проведена оцінка причин ризиків, розроблені заходи щодо їх управління. Розглянуто методи аналізу ризиків та невизначеності при управлінні портфелем проектів з використанням методів матриць взаємовпливу, векторного аналізу і багатокритеріальної експертної оцінки сукупного ризику. Практичне застосування такого підходу істотно підвищує можливість вибору найкращого проекту для реалізації з урахуванням сукупного ризику проекту в портфелі. Крім того, це дає можливість визначити і оцінити взаємовплив проектів через зміну сукупних ризиків проектів при їх одночасній реалізації. За допомогою запропонованого підходу і моделей оцінювання ризиків був сформований портфель проектів енергозбереження ПрАТ “Дніпроспецсталь”, куди увійшли перспективні до реалізації проекти у відповідності до енергетичної стратегії.
15
Дорошенко, В. М. "Актуальні аспекти розвитку інноваційних механізмів фінансування енергозбереження на основі моделі енергетичного контрактингу". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (205) (2018): 33–39.
Знайти повний текст джерела
16
Дорошенко, В. М. "Актуальні аспекти розвитку інноваційних механізмів фінансування енергозбереження на основі моделі енергетичного контрактингу". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (205) (2018): 33–39.
Знайти повний текст джерела
17
Kiyko, S., E. Druzhinin та O. Prokhorov. "ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСАМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 20–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.020.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено агентну імітаційну модель аналізу процесів управління енергоресурсами металургійного підприємства при реалізації портфеля проектів енергозбереження. Розкрито особливості інформаційної взаємодії агентів в мультиагентній системі, за рахунок механізмів, пов'язаних з децентралізованим мультипроектним плануванням, що включає вирішення ресурсних конфліктів при виконанні завдань, пошук найбільш оптимальних ресурсів, при використанні яких виконання робіт буде відбуватися на найбільш вигідних умовах. Використання даної моделі дозволяє послідовно проводити аналіз проектів з метою виявлення можливості їх реалізації на підприємстві, узгоджувати плани реалізації проектів і плани підприємства на різних рівнях планування. Запропонований підхід має відмінні риси: інтеграція стратегічних рішень (прийняти або відхилити нові проекти) і оперативних аспектів (розподіл ресурсів); можливість гнучкого управління ресурсами
18
Klymchuk, M. M., O. M. Yemelianova, T. A. Ilina та S. A. Klymchuk. "ІННОВАЦІЙНА ПЛАТФОРМА ПАРАДИГМИ ЕНЕРГООЩАДНОГО ДЕВЕЛОПМЕНТУ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ІМПЕРАТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 260–73. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.260-273.
Повний текст джерелаАнотація:
Значний рівень енергозалежності та енергомісткості будівельного комплексу України потребує розробки ефективної інтердисциплінарної концепції енергоощадного девелопменту, що надасть змогу реалізувати інвестиційно-будівельні проекти на платформі енергозбереження. Концепцію розроблено на основі синкретизму: «Environmental Economics», «Green Lease», «Urban economy», «Surveying», «Passive House».
Одним з новітніх інструментів енергоощадного девелопменту запропоновано використання Buildings Industry Transportation Electricity Scenarios (BITES), що базується на сценаріях аналізу зміни попиту та пропозиції енергоресурсів реального сектору економіки, а також оцінюванні обсягів викидів діоксиду вуглецю виробництвами.
Враховуючі сучасні тренди енергозбереження в будівельному комплексі, запропоновано імплементувати в практику управління інвестиційно-будівельних проектів поняття «енергоощадний девелопмент» та визначити його як систему реалізації комплексу заходів економічного, організаційного, технічного, технологічного, правового, екологічного та соціального характеру, спрямованих на зниження рівня витрат енергоресурсів будівлею на основі впровадження енергоефективних технологій та управлінських практик, а також поліпшення організаційно-управлінської сфери, оптимізації бізнес-процесів та взаємодії ланок всередині виробничого ланцюжка.
Запропоновано теоретичні засади інтердисциплінарної концепції енергоощадного девелопменту будівельного комплексу, де визначено параметричні характеристики та функціональні ознаки, що є основою для розробки стратегічного механізму її реалізації на всіх рівнях економічної системи з метою зниження енергозалежності нашої держави.
Результати дослідження можуть бути впроваджені на всіх рівнях економічної системи, оскільки проблематика підвищення рівня енергоефективності є актуальною. Розроблена інтердисциплінарна концепція енергоощадного девелопменту будівельного комплексу враховує специфіку розвитку ринку будівельного сектору та світові тенденції, що відображені в новітніх концепціях: «Environmental Economics», «Green Lease», «Urban economy», «Surveying», «Passive House».
19
Ostudimov , B. А. "Ключові проблеми забезпечення енергетичної безпеки". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є здійснення комплексного аналізу забезпечення енергетичної безпеки в Україні з метою виокремлення існуючих проблем, а також визначення напрямів і шляхів їх вирішення.
Наукова новизна. Питання енергетичної безпеки є багатогранними, що зумовлює міжгалузевий і міждисциплінарний підходи до її вивчення. Загалом енергетична безпека трактується як стан захищеності носіїв енергетичних інтересів, насамперед людини, регіону, держави, від загроз дефіциту в забезпеченні їх потреб в енергії за допомогою гарантованого доступу до безпечних для життя і здоров’я людини та нації, навколишнього середовища енергетичних послуг високої якості за доступними цінами на умовах безперервності, надійності, диверсифікованості джерел енергопостачання, ефективності та раціональності, використання відновлюваних джерел енергії та рівного доступу. За результатами дослідження відзначено ряд ключових проблем на шляху забезпечення енергетичної безпеки в Україні: реалізація державної енергетичної політики в Україні, прогалини та суперечності її правового регулювання, недосконалість інституційного механізму, корупційні ризики й загрози, енергетична бідність і т.д.
Висновки. З-поміж актуальних першочергових завдань на шляху вирішення існуючих проблем є ширше використання відновлюваних джерел енергії, зміцнення кібернетичної безпеки в енергетиці, а також сприяння інтеграції енергетичних ринків України до відповідних ринків ЄС, розбудова європейської моделі енергетичної безпеки в Україні. Окрім того, необхідними є якісні, надійні та доступні за ціною енергетичні послуги для всього населення, відповідні дієві гарантії їх забезпечення. Отже, закономірною є потреба удосконалення нормативно-правової та інституційної основ енергетичної безпеки України, вивчення зарубіжного досвіду її регламентації, енергозбереження, перспектив відновлювальної енергетики, інтелектуальної енергетичної системи України, забезпечення екологічної рі
20
Войтік, Андрій, Василь Кравченко, Олександр Пушка та Тарас Щур. "Дослідження руху секцій робочих органів посівних машин з метою рекуперації енергії". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.092.
Повний текст джерелаАнотація:
Рекуперація використаної енергії є одним із напрямів розвитку енергозбереження під час використання машин. Під час роботи сільськогосподарських машин одним із резервів рекуперації енергії є виконання посівних робіт машинами, робочі органи яких розміщені на рухомих секціях, що копіюють поверхню поля. Оскільки поля зазвичай не є ідеально рівними, тому існує велика ймовірність примусового руху секцій відносно рам машин. Cтворену таким рухом енергію і можна розглядати як енергію для рекуперації.
Основними схемами кріплення висівних секцій сівалок є паралелограмна та радіальна. Виконавчим механізмом системи рекуперації руху секцій сівалок буде гідроциліндр, рух поршня якого створюватиме потік робочої рідини. У паралелограмній підвісці розмістимо гідроциліндр по лінії більшої діагоналі паралелограма. У радіальній підвісці сошникової секції хід штока гідроциліндра буде залежати від зміни вертикального положення сошника, а також від конструктивних особливостей секції.
Результати розрахунків показують, що за однакових зовнішніх умов, а саме нерівностей поля, і за фактичних розмірів паралелограмної та радіальної підвісок робочих органів вибраних сівалок зміна довжини проєктованого штока гідроциліндра радіальної підвіски менш виражена, ніж паралелограмної підвіски. Також проведені теоретичні дослідження з визначення можливих переміщень штока, вмонтованого в багатошарнірні секції посівних машин, показали, що за використання гідроциліндра з діаметром поршня 40 мм вони дозволяють створювати подачу робочої рідини до 8,1 л/хв для паралелограмних секцій сівалки та до 3,9 л/хв для радіальних підвісок секцій.
21
Климчук, Марина. "КОМПЕНСАТОРНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЄКТІВ В БУДІВНИЦТВІ: МОДИФІКАЦІЯ «TAX INCREMENT FINANCING»". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 19 (22 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240445.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено дослідження проблематики застосування фінансової компенсаторної технології «Tax Increment Financing» (TIF) та надані пропозиції щодо перспектив залучення інвестицій в проєкти енергозбереження. Залучення фінансових ресурсів в енергоефективні проєкти є однією з найбільш актуальних проблем сучасної економіки внаслідок розширення масштабів розвитку соціально-економічної інфраструктури в різних регіонах країни. За цих умов особливий інтерес представляють пошуки нових джерел і механізмів проєктного фінансування. Одним з таких механізмів є застосування відкладених податкових платежів (Tax Increment Financing, TIF), який є доволі поширеним за кордоном. Розглянуто перспективи імплементації механізму компесаторного фінансування в нинішніх умовах, проаналізовано зарубіжний досвід використання Tax Increment Financing. Управлінська технологія компенсаторного фінансування енергоефективних проєктів надасть можливість приймати ефективні управлінські рішення щодо залучення джерел фінансування, формування їх раціональної структури, а також розподіляти ризики між стейкхолдерами проекту; захищати від дефолту інші активи і підвищувати рівень фінансово-кредитних зобов'язань власників проекту; забезпечувати зростання коефіцієнта фінансового левериджу, що призведе до зростання прибутковості акціонерного капіталу і зменшення його вартості в складі сукупного капіталу. Особливість використання «Tax Increment Financing» полягає в забезпеченні відшкодування витрат інвестора через спеціальні фонди, що поповнюються за рахунок податкових надходжень від доходів створених і введених в експлуатацію енергоефективних об’єктів інфраструктури. Основною компонентою цього механізму є редевелопмент, фінансування якого відбувається за участі коштів інвестора, що вкладає їх в будівництво та відшкодовує свої витрати зі спеціального фонду, куди акумулювали податки, що сплачуються власниками нових зведених об’єктів. Наведена схема фінансування енергоефективних проєктів використовує ефект зростання податків у результаті реалізації проєктів, метою яких є збільшення вартості нерухомості або землі.
На прикладі будівельного енергокластеру розроблено «Investment mechanism of enterprises (institutional participants in the construction energy cluster) using « Tax Increment Financing »», де в його структурі виокремлено методи, важелі, інструменти фінансування заходів енергозбереження на засадах компенсаторної технології саме в рамках такого інтеграційного утворення.
22
Ulianchenko Y. O. "Державна політика в галузі енергоефективності та енергозбереження як стратегічний напрямок розвитку України". State Formation, № 2 (17 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.34213/db.20.02.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Енергозбереження є частиною загальної політики держави з ресурсозбереження, яка в умовах ринкової економіки спрямована на раціональне та економне використання мінерально-сировинних ресурсів з метою досягнення сталого розвитку національної економіки. Останнім часом енергозбереження та енергоефективність стають одними з стратегічних напрямків розвитку національної економіки. Доведено необхідність застосування відповідних механізмів та інструментів реалізації державної політики в цій галузі. Викладено основні заходи з енергозбереження в різних галузях національної економіки. Здійснено аналіз моделей державної політики енергозбереження в зарубіжних країнах. Визначено проблеми формування та виконання державних програм у цій сфері та охарактеризовано напрями їх вирішення в Україні. Розглянуто питання створення правого, організаційного, економічного забезпечення формування державної політики з енергозбереження.