Добірка наукової літератури з теми "Механізми захисту даних"

У статті розкрито механізми захисту персональної інформації у чаті. Сформовано низку проблем, які є ключовими у забезпеченні безпечного інформаційного простору для спілкування. Запропоновано формальний опис глобальних комунікацій з використанням дискретних структур. Наголошено, що захист особистої інформації є важливою проблемою у розподілених сервісах і мережевих комунікаціях, включаючи хмарні сервіси. Тому слід застосовувати спеціальні технологічні та організаційні заходи щодо захисту персональних даних. Підкреслено призначення заходів захисту, як спеціально технічних так і організаційних. Обґрунтовано той факт, що права на конфіденційність пов'язані з особистою інформацією яку, безпосередньо, можна зібрати в процесі використання мережевих засобів спілкування. Позначено, що можна збирати і фіксувати будь-яку особисту інформацію без відома користувача, і, більш того, особисті дані можуть бути передані на законних підставах будь-якій третій особі. Сформовано модель здійснення комунікацій у мережі Інтернет, яка включає дві окремі групи: учасники / особи, визначені як сукупність користувачів, що мають можливість ініціалізації віддаленого доступу через Інтернет та інформаційне середовище, з конкретними технологічними компонентами для визначення конкретної структури і призначення простору, в тому числі модуль для попередньої реєстрації та збір даних у власній базі даних. Запропоновано графічну інтерпретацію життєвого циклу обробки персональних даних з детальним описом кожної окремої позиції. Структуровано всі можливі ланки зв’язку політики захисту даних із загальною структурою політики безпеки і структурними рівнями системи захисту персональних даних. Сформовано чотири основні механізми захисту персональної інформації у чаті та запропоновано у подальшому виконати формування єдиного підходу до реалізації системи захисту персональної інформації у соціальних мережах з урахуванням міжнародного досвіду.

Актуальність проблеми: встановлення механізмів психологічного захисту, які використовують певні групи акцентуантів доповнює загальну характеристику акцентуйованих особистостей. Отримані дані конкретизують проблематику психологічного супроводу акцентуантів. Продовження вивчення проблеми захисних механізмів розкриє шляхи для вдосконалення взаємодії між людьми в освітній, професійній сферах. Мета: визначення особливостей захисних механізмів у осіб з вираженою акцентуацією (на прикладі студентської вибірки). Матеріали і методи: в якості діагностичного інструментарію щодо діагностики захисних механізмів було використано тест-опитувальник механізмів психологічного захисту «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI, укр. ІЖС) Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте. Було визначено виразність таких захисних механізмів: витиснення, регресія, заміщення, заперечення, проекція, компенсація, гіперкомпенсація, раціоналізація. Для виявлення акцентуацій характеру застосовано Тест-опитувальник Р. Шмішека. В обробці даних застосовувались математико-статистичні методи. В дослідження залучено 71 студент Харківського національного педагогічного університету мені Г.С. Сковороди, які здобувають освіту у галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки (політологія – 4, психологія – 57, соціологія – 10). Результати дослідження: в ході експериментального дослідження було встановлено, що більшість юнаків демонструють афективний, гіпертимний, емотивний та циклотимний типи акцентуації характеру. Проекція, раціоналізація, компенсація, заперечення та витіснення є такими механізмами психологічного захисту, які найчастіше застосовуються в юнацькому віці. Доведено, що вибір захисних механізмів обумовлений типом акцентуації. Юнаками з афективною акцентуацією найчастіше застосовуються регресія, заміщення, проекція та компенсація; гіпертимні застосовують заперечення; емотивні – витіснення та гіперкомпенсацію; циклотимні – проекцію. Найтісніші кореляційні зв’язки визнано між емотивною акцентуацією та витісненням (негативний, зворотні зв’язок); неврівноваженою акцентуацією з регресією та заміщенням; тривожним типом акцентуації з регресією, заміщенням та гіперкомпенсацією. Визнано, що в юнацькому віці (ранній молодості) захисті механізми вдосконалюються, набувають внутрішньої, невротично обумовленої фрустрації. Це здебільшого інтегративні типи захисту, які опосередковують різні форми викривлення, трансформації інформації.

У статті викладені результати емпіричного дослідження особливостей системи психологічного захисту особистості в період дорослості. Установлено, що система психологічного захисту особистості в різні періоди дорослості характеризується суб’єктивною динамікою, яка відбивається у взаємозв’язку несвідомих і свідомих компонентів психіки – захисних механізмів і копінг-стратегій. У ході дослідження встановлено, що прояв певних механізмів психологічного захисту залишається майже незмінними в аспекті віку. Найменш варіативні показники: механізми витіснення, проєкції, регресії, компенсації. До найваріативніших показників віднесено механізми заміщення, інтелектуалізації, заперечення, реактивних утворень. Провідними механізмами психологічного захисту в обох періодах дорослого віку виявилися заперечення, витіснення та регресія. У ході вивчення специфіки прояву стилів копінг-поведінки виявлено, що прояв певних стилів залишається майже незмінними в аспекті віку. Найменш варіативні показники: проблемно орієнтований стиль копінгу, орієнтація на соціальне відволікання. До найваріативніших показників віднесено емоційно орієнтований стиль копінгу, орієнтацію на уникнення. Провідними стилями копінг-поведінки в ранньому дорослому віці виявилися проблемно орієнтований стиль копінгу, орієнтація на соціальне відволікання; в середньому віці – проблемно орієнтований стиль копінгу, емоційно орієнтований стиль копінгу. Дослідження стратегій поведінкової активності в стресових умовах дозволило виявити, що прояв певних стратегій залишається незмінними в аспекті віку. Найменш варіативні показники: стратегії поведінкової активності А1, Б1, Б. До найваріативніших показників можна віднести стратегії поведінкової активності А. Провідними стратегіями поведінкової активності в стресових ситуаціях виявилися: тип А – в ранньому дорослому віці (гіперактивність, нетерплячість, імпульсивність), тип АБ – у середньому віці (збалансованість, впевненість, емоційна стабільність). За допомогою математико- статистичного аналізу експериментальних даних припущення про те, що система психологічного захисту особистості характеризується певною специфікою в різні періоди дорослості, підтвердилося. Ця специфіка відбивається в динаміці прояву несвідомих (механізмів психологічного захисту) й усвідомлюваних (копінг-стратегії) компонентів психіки.

Наведено результати багаторічних даних моніторингових досліджень щодо поширення у розсадниках елітного насінництва картоплі вірусних хвороб, які викликають значні втрати урожаю та якості бульб. Встановлено, що найбільш поширеними є М-, S-, Y-віруси картоплі, як у моноінфекції, так і у складі патокомплексів. Описано класичні методи боротьби із вірусними хворобами картоплі: біотехнологічні, фітосанітарні, хімічні та агротехнічні. Проведено аналіз досліджень з питань застосування фізіологічно активних речовин, антивірусних продуктів метаболізму різних мікроорганізмів та інгібіторів вірусів із широким спектром антивірусної дії, які у цілому здатні стимулювати природні захисні механізми рослин і є перспективними у стратегії захисту рослин від вірусних інфекцій.

Вступ. Поширеність хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) продовжує неухильно зростати. На думку дослідників, до 2030 р. воно стане третьою за значимістю причиною смертності. Патофізіологія ХОЗЛ складна і на даний час не до кінця вивчена. Більшість дослідників у хворих на ХОЗЛ визначає локальні та системні зміни, що включають оксидативний стрес, зміну рівнів гострофазових протеїнів і запальних медіаторів, хоча й немає єдиної точки зору щодо їх ролі при цьому захворюванні. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних. Дослідники зазначають, що пероксидне окиснення протеїнів є не тільки пусковим механізмом патологічних процесів при стресі, але й одним з найбільш ранніх маркерів оксидативного стрессу, а також відображенням ступеня окиснювального ураження клітин та резервно-адаптаційних можливостей організму при ХОЗЛ. Оксидативний стрес призводить до окиснення арахідонової кислоти і формування нової генерації простаноїдних медіаторів, так званих ізопростанів, які можуть проявляти виражені функціональні ефекти, включаючи бронхоконстрикцію та ексудацію плазми. Негативним ефектам оксидативного стресу в організмі протидіють ензимна і неензимна ланки системи антиоксидантного захисту. Високу антиоксидантну ефективність проявляють мідь-цинковмісна супероксиддисмутаза, гемовмісна каталаза, селеновмісна глутатіонпероксидаза. За результатами аналізу літературних джерел, внутрішньоклітинний антиоксидант глутатіон є головною захисною системою в епітелії легень. Захисні ефекти спорідненої антиоксидантної системи, розташованої в епітелії, імовірно, регулюють гени. Це може бути однією з причин, чому лише в 10 % осіб, які курять, розвивається ХОЗЛ. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про роль вільнорадикальних процесів у механізмах розвитку хронічного обструктивного захворювання легень. Висновок. Проведений аналіз літературних даних показав, що оксидативний стрес відіграє вагому роль у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень, проте механізми його впливу потребують детальнішого і глибшого дослідження.

Purpose. The purpose is to consider the peculiarities of interrelation of emotional properties, coping strategies of the personality’s behavior, and mechanisms of psychological protection in the process of emotional self-regulation of the personality. The views of scientists on the interrelation of coping strategies of the personality’s behavior and mechanisms of psychological protection in the process of self-regulation are analyzed. The results of the experimental study of the interrelation of personal emotional properties of immigrants with such mechanisms of emotional self-regulation as coping strategies and mechanisms of psychological protection are presented.Methods. The following diagnostic tools are used in the study presented: the scales of “Emotional excitability”, “Intensity of emotions”, “Duration of emotions” of the self-assessment test “Characteristics of emotionality” by Ye.P. Ilin; the scale “Emotional lability” of the Freiburg Personality Inventory; the scale “Emotional channel of empathy” by V.V. Boiko; the technique of the emotional-energetic charges by V.V. Boiko; the scale “General mood background” of the technique of the index of life satisfaction in adaptation by N.V. Panina; the coping test by R. Lazarus; the questionnaire by Plutchik – Kellerman – Conte “Life Style Index” (LSI). The following methods are used to process the empirical data: descriptive statistics and correlation analysis.Results. The study has been conducted with 54 immigrants from Donetsk and Luhansk regions. The conditionality of the choice of coping strategies and mechanisms of psychological protection of immigrants in a stressful situation with personal, emotional properties is determined.A significant interrelation is found between the indicators of emotional properties and such coping strategies as “planning problem solving”, “taking responsibility”, “escape-avoidance”. The emotional property “emotional intensity” forms the largest number of interrelations with coping strategies. The emotional property “optimism” has no correlation with the coping strategies of the personality.The interrelations between the indicators of emotional properties of immigrants with the mechanisms of psychological protection are analyzed. The greatest number of interrelations is formed by the emotional properties of immigrants (emotional excitability, intensity of emotions, emotional lability-rigidity, expressiveness, emotional stability-instability) with the indicators of psychological protection mechanisms “regression”, “substitution”, “compensation”, “hyper compensation”. The indicator “emotional sensitivity” is related to the mechanisms of psychological protection “substitution” and “compensation”. The emotional property “optimism” is inversely correlated with the psychological mechanism of “substitution”.Conclusions. It is proved that immigrants use a wide repertoire of coping strategies of behavior and mechanisms of psychological protection together with the interrelation with the characteristics of emotional response during a stressful situation. The results obtained contribute to a better understanding of the mechanisms of the personality’s holistic functioning in stressful situations.Key words: self-regulation, emotional self-regulation, characteristics of emotional reaction, coping strategies, mechanisms of psychological protection, stressful situations. Мета статті полягає в дослідженні особливостей взаємозв’язку емоційних властивостей, копінг-стра-тегій поведінки особистості та механізмів психологічного захисту у процесі емоційної саморегуляції особистості. Проаналізовано погляди вчених щодо взаємозв’язку копінг-стратегій поведінки особисто-сті та механізмів психологічного захисту у процесі саморегуляції. Представлено результати експери-ментального дослідження взаємозв’язку особистісних емоційних властивостей переселенців із такими механізмами емоційної саморегуляції, як копінг-стратегії та механізми психологічного захисту.Методи. У дослідженні використано такий діагностичний інструментарій: шкали «Емоційна збудливість», «Інтенсивність емоцій», «Тривалість емоцій» самооціночного тесту «Характеристики емоційності» Є.П. Ільїна; шкала «Емоційна лабільність» Фрайбургського опитувальника; шкала «Емоційний канал емпатії» В.В. Бойко; Методика емоційно-енергетичних зарядів В.В. Бойко; шкала «Загальний фон настрою» методики «Індекс життєвого задоволення», в адаптації Н.В. Паніної; копінг-тест Р. Лазаруса, опитувальник Плутчика – Келлермана – Конте «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI). Для обробки емпіричних даних були застосовані такі методи: описова статистика та кореляційний аналіз.Результати. Дослідження було проведено з 54 переселенцями Донецької та Луганської областей. Визначено обумовленість вибору копінг-стратегій та механізмів психологічного захисту переселенців у стресовій ситуації з особистісними, емоційними властивостями. Встановлено значний взаємозв’язок між показниками емоційних властивостей і такими копінг-стратегіями, як «планування розв’язання проблем», «прийняття відповідальності», «втеча-уникнення». Найбільшу кількість взаємозв’язків із копінг-стратегіями утворює емоційна властивість «інтенсивність емоцій». Емоційна властивість «оптимізм» не має кореляційних зв’язків із копінг-стратегіями особистості. Проаналізовано взаємозв’язки показників емоційних властивостей переселенців із механізмами психологічного захисту. Найбільшу кількість взаємозв’язків утворюють емоційні властивості переселенців (емоційна збудливість, інтенсивність емоцій, емоційна лабільність – ригідність, експресивність, емоційна стійкість – нестійкість) з показниками механізмів психологічного захисту «регресія», «заміщення», «компенсація», «гіперкомпенсація». Показник «емоційна чуйність» пов’язаний із механізмами психологічного захисту «заміщення» та «компенсація». Емоційна властивість «оптимізм» має зворотний кореляційний зв’язок із психологічним механізмом «заміщення»

Правові аспекти захисту персональних даних набувають усе більшої важливості як із практичної, так і з доктринальної точки зору. Право на приватність в епоху, коли з’являється все більше можливостей для обробки інформації про нас та наше особисте життя, потребує свого глибинного переосмислення, зокрема й у питанні відповідальності за порушення. Попри те, що в останні роки в Україні з’явилося багато публікацій, котрі розкривають різноманітні аспекти захисту персональних даних, проблематика відповідальності за порушення відповідних стандартів у вітчизняній правничій літературі практично нерозроблена. Метою статті є порівняльне дослідження механізмів притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист приватності та персональних даних в Україні та у Європейському Союзі (ЄС), задля оцінки їхньої ефективності, вияв-лення відповідних проблем, а також вироблення рекомендацій щодо подальшого вдосконалення правового регулювання у цій сфері в Україні. Доведено, що існуючий механізм притягнення до відповідальності за порушення стандартів захисту персональних даних в Україні є недосконалим та неефективним і не дає змогу як суб’єктам персональних даних повною мірою домагатися відновлення порушених прав, так й уповноваженим органам належно здійснювати свою діяльність із захисту. Аргументовано, що механізм притягнення до відповідальності, який діє в ЄС із травня 2018 р., враховує ті виклики, які існують у сфері захисту приватності на цьому етапі та можуть служити орієнтиром для вдосконалення відповідного механізму в Україні. Обґрунтовано пропонується з метою подальшого розвитку вітчизняного законодавства щодо відповідальності за порушення стандартів захисту персональних даних та приведення його у відповідність до чинних стандартів ЄС внести зміни у правове регулювання із таких напрямів: 1) удосконалення визначення поняття “захист персональних даних” та переліку фактичних підстав відповідальності за порушення стандартів захисту персональних даних; 2) вдосконалення норм, що регулюють адміністративну відповідальність за порушення відповідних стандартів та діяльність інституційної системи притягнення до відповідальності; 3) вирішення проблем із судовими процедурами вирішення питань щодо порушень обробки персональних даних; 4) посилення відповідальності за невиконання приписів контролюючого органу. Зазначається, що ці зміни дадуть змогу більш ефективно захистити порушені права та інтереси громадян України, а також сприятимуть подальшій інтеграції України у правовий простір ЄС.

Авторами акцентовано увагу на проблемі низького рівня суспільної відповідальності та недовіри аудиторії до медіа, зокрема електронних, як загальнонаціональних, так і регіональних телерадіоорганізацій. Політика органів публічної влади на різних рівнях має бути спрямована на задоволення потреб усіх споживачів інформації через відповідальне ставлення та максимальне врахування їх інтересів без жодних утисків або приниження. У статті розкрито механізми саморегулювання: нормативно-правовий, інституційний, фінансовий. Дотримання демократичних принципів у роботі медіа, готовність до впровадження та ефективного використання механізмів саморегулювання є важливими факторами розвитку незалежності засобів масової інформації, тому дана тематика є об’єктом дослідження багатьох учених і практиків у всьому світі. Саморегулювання спрямоване на збалансування прав і відповідальності професійного медійного співтовариства. Незалежні засоби масової інформації беруть на себе частку відповідальності за якість суспільного дискурсу в країні при збереженні редакційної самостійності під час його формування. З метою отримання даних щодо якості, достовірності й об’єктивності наданої інформації, а також рівня довіри до медіа на постійній основі проводяться соціологічні опитування, анкетування та інші інструменти. Отримані емпіричні данні враховуються при розробці й прийняті відповідних управлінських рішень. У статті узагальнено досвід Австрії, Італії, Німеччини, Словаччини, Угорщини з впровадження механізмів саморегулювання, що дозволяє підвищити рівень суспільної відповідальності із дотриманням етичних норм і сформулювати конкретні наукові висновки та пропозиції. Наявна ситуація з недостатньої поінформованості в медійній галузі щодо ефективних механізмів саморегулювання, діалогу та солідарності при забезпеченні захисту особистих і суспільних інтересів, політичним тиском на засоби масової інформації, фінансовою залежністю від політичних еліт створює низку проблем, вирішення яких потребує формування й розвитку ефективних механізмів саморегулювання, що призведе до підвищення суспільної відповідальності професійної діяльності телерадіоорганізацій.

У статті проведено аналіз розвитку законодавства з проблем основних прав, свобод людини і громадянина, а також визначено, що основним інститутом, який забезпечує захист прав, свобод людини і громадянина, в тому числі і в інформаційній сфері, є держава, яке в результаті законодавчої діяльності має врегулювати поведінка суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними. На основі узагальнення міжнародного досвіду з питань захисту персональних даних здійснено обґрунтування впливу європейських стандартів, досвіду демократичних країн і їх досягнень на організаційно-правовий механізм захисту персональних даних в Україні. Обґрунтовано розвиток організаційно-правових механізмів забезпечення захисту персональних даних, до яких слід віднести: ліцензування діяльності, реєстрацію баз і розпорядників персональних даних, сертифікацію інформаційних систем, в яких зберігаються і обробляються персональні дані.

Метою доповіді є проведення дослідження механізмів валідації введення даних та обробка помилок в даних, наданих користувачем або додатком. Перевірку введення і обробку помилок виведення можна розглядати як два основних і ефективних механізми захисту, які можна використовувати для пом'якшення безлічі програмних атак. Варто використовувати неповні повідомлення про помилки, що містять тільки необхідну інформацію.

У сучасному світі спостерігається широке поширення і застосування інформаційних технологій, методів автоматичної обробки даних, формування глобальних інформаційних систем, доступ до яких може здійснюватися практично будь-якою особою з будь-якої точки земної кулі. Якщо раніше в це було важко повірити, то сьогодні це цифрова реальність. З однієї сторони, такі переваги вільного доступу до інформації безпосередньо забезпечують громадянам реалізацію одного з головних демократичних прав на свободу інформації. З іншої сторони, широке використання персональних даних органами державної влади, комерційними і суспільними організаціями істотно підсилює ризик несанкціонованого вторгнення сторонніх осіб в особисту сферу людини, що може порушити право на недоторканість приватного життя, гарантованого державою.