Статті в журналах з теми "Метод Термана"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Метод Термана.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Метод Термана".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Tyurneva, Tatyana Viktorovna, та Natalia Viktorovna Shchurik. "ПОНЯТИЕ VS ТЕРМИН: ЛИНГВОСЕМИОТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 1 (19 березня 2017): 115. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-1-115-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. В данной статье авторы ставят перед собой задачу провести лингвосемиотический анализ понятия и термина, предложить дифференциацию ментальных сущностей по признаку принадлежности к определенному типу дискурсивного сообщества, а также проиллюстрировать особенности интерпретации понятия и термина и сферу их употребления.Метод и методология исследования. Для решения поставленных задач применялись следующие методы: интерпретативный метод, метод речеактового анализа, метод дефиниционного анализа.Результаты. В статье приводится исследование семиотических сущностей в соотношении с определенными дискурсивными практиками, что позволяет дифференцировать термин и понятие.Область практического применения. Результаты исследования могут быть использованы в преподавании вузовских курсов межкультурной коммуникации, дискурсивного анализа и интерпретации текста.
2
Нетесова, Мария Витальевна. "ФЕНОМЕНОЛОГИЯ «ТЕРМИНА» В КОНТЕКСТЕ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И ЗАПАДНОЙ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИХ ТРАДИЦИЙ: МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫЙ ПОДХОД". Векторы благополучия 44, № 1 (5 травня 2022): 160–71. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2022/1/1149.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обусловлена большой степенью неопределенности в отношении феномена «термин» и существующих интерпретаций. Автор рассматривает его сущность и значение сквозь призму отечественной и западной традиций (на примере коммуникативной теории Марии Терезы Кабре). Представлены трактовки «термина», сформулированные в рамках обозначенных подходов. Сложность обозначения такого феномена заключается в его многогранности. При анализе «термина» требуется подход, при котором принимаются во внимание не только его лингвистические характеристики, но и его философские измерения, выраженные через его онтологический, эпистемологический и аксиологический аспекты. Коммуникативный подход используется для уточнения всевозрастающей вариативности наполнения «термина» с учетом социального, когнитивного, коммуникативного и междисциплинарного аспектов. Краткий экскурс в терминологическую деятельность позволяет осознать сложность рассматриваемого определения. Цель – на основе представленных подходов выявить наиболее значимые аспекты феномена «термин» в его философском измерении. Методы: междисциплинарный поход, который включает комбинацию социолингвистического подхода, компаративного и дефиниционного анализа. Использование социолингвистического подхода обусловлено тем, что качественное наполнение «термина» прямо пропорционально зависит от социальной востребованности, а социолингвистический подход позволяет показать взаимосвязь лингвистической и социальной составляющих термина. Метод компаративного анализа литературы по теме применяется с возможностью проведения сравнения представленных терминологических традиций, метод дефиниционного анализа позволяет описать характеристики и требования, предъявляемые к объекту исследования. Результаты. Приводятся наиболее распространенные интерпретации феномена «термин» согласно отечественной и западной терминологическим традициям, а также выявлены особенности эволюции представлений о дефиниции термина в коммуникативной теории Кабре, представлено обоснование его многогранности.
3
Кропивницька, Тетяна. "Хронологія формування основних термінів неолімпійського спорту". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 105–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.105-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Сьогодні широкого вжитку, особливо у вітчизняній спортивній науці та практиці, набув термін «неолімпійський». Проте досліджень з хронології його появи та контексту застосування не виявлено. Мета. Встановлення хронології появи та поширення терміна «неолімпійський» та похідних від нього у науковому колі та практиці. Методи. Аналіз наукової літератури, документальних джерел; синтез; узагальнення; історичний метод; порівняння; систематизація. Результати. На основі аналізу англо-, україно- та російськомовного контенту пошукової системи Google Scholar визначено, що з моменту першої згадки у 1923 р. і протягом тривалого часу термін «неолімпійський» рідко використовувався у наукових публікаціях, а його етимологія тісно пов’язана з олімпійським спортом. У 1980-х роках відбувається інтенсифікація використання цього терміна, що зумовлено виникненням Всесвітніх ігор – головного івенту у неолімпійському спорті. Він починає застосовуватися в контексті спортивної федерації, змагання, спортсмена тощо. Встановлено, що більш широке застосування має термін «неолімпійський(-і) вид(-и) спорту» порівняно з терміном «неолімпійський спорт». Через законодавчо впроваджену термінологію (Закон України «Про фізичну культуру і спорт» в редакції 2009 р.) в Україні порівняно з іншими країнами світу, на сучасному етапі розвитку спорту термін «неолімпійський спорт» набагато ширше впроваджено в науку і практику. В інших країнах цей термін майже не застосовується, як і відсутнє пояснення суті цього соціального явища. Проте можна прогнозувати, що неухильне зростання популярності неолімпійського напряму приведе до більш широкої практики використання терміна «неолімпійський спорт». Описано хронологію появи терміна «неолімпійський» у роботах зарубіжних і вітчизняних науковців, встановлено динаміку поширення та контекст використання в науці та практиці.
Ключові слова: термінологія, неолімпійський, спорт, види спорту.
4
Shaprynskyi, V. O., A. V. Verba, S. M. Shalyhin, Ye V. Shaprynskyi, I. P. Martsynkovskyi, O. O. Vorovskyi та O. I. Chernichenko. "Колостоми після обструктивної резекції сигмоподібної кишки. Коли виконувати відновлювальну операцію?" Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (21 січня 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10765.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: поліпшення результатів реконструктивно-відновлюючих операцій на товстій кишці шляхом визначення оптимальних термінів їх виконання.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 152 хворих, яким були виконані реконструктивно-відновлюючі операції. Вивчено гістологічну будову, ендоскопічні зміни кукси прямої кишки в різні терміни після її відключення, що дозволило встановити оптимальний термін для проведення реконструктивно- відновлюючих операцій.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз і прогнозування регенераторних процесів в зоні реконструкції кишки в основі своїй базується на результатах морфологічних досліджень. Тому дослідження морфологічних змін проксимального і дистального відділів товстої кишки стало основою для оптимізації термінів виконання реконструктивно-відновлюючих операцій після накладення колостоми. Структурно-функціональна перебудова слизової оболонки починається в проксимальному відділі товстої кишки і в куксі товстої кишки вже через 1 місяць після першого етапу хірургічного лікування і проявляється перевагою гіперпластичних і реактивно-запальних змін, які відновлювалися, за нашими даними, через 3 місяця після накладення стоми. На пізніх термінах дослідження (6 і більше місяців) кукси товстої кишки чітко визначається ряд тенденцій морфофункціональної перебудови товстої кишки. Ці тенденції характеризуються: поступовим і нерівномірним наростанням атрофії крипт з осередковою їх регресією в терміни після 6 місяців і морфофункціональною клітинною перебудовою покривного епітелію. Незважаючи на те, що кількість і довжина крипт зменшується, в пізні терміни після першого етапу хірургічного лікування, їх архітектоніка і клітинний склад зберігається зі значним переважанням келихоподібних клітин. Було проведено ендоскопічне дослідження кукси прямої кишки в різний термін. Аналізуючи ендоскопічну картину кукси товстої кишки, було встановлено, що в терміни 2,5-3 місяці слизова оболонка кукси відповідає нормі, а зі збільшенням терміну відключення товстої кишки відбуваються суттєві зміни стінки товстої кишки, а саме згладжуються складки товстої кишки, знижується тонус стінки кишки, виникають атрофічні зміни слизової оболонки.
5
Lubozheva, Lionella N. "ДЕСПЕЦИАЛИЗАЦИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 13, № 2 (30 червня 2021): 102–10. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2021-13-2-102-110.
Повний текст джерелаАнотація:
Обоснование. Миграция терминологической единицы в неспециальный текст, характеризуется сохранением основного значения, что определяется как этап деспециализации термина. Особенности данного процесса вызывают значительный интерес среди ученых лингвистов.
Цель. Данная статья посвящена изучению процесса деспециализации терминологической единицы как этапа проникновения термина в общеупотребительный язык с целью описания особенностей рассматриваемого процесса. Исследование проводилось на материале экономической терминологии русского и английского языков.
Методы и методология проведенной работы. Основными методами представленного исследования являются лексико-семантический компонентный анализ; описательный метод и контрастивно-типологический анализ.
Результаты. Выявлено, что, несмотря на существования двух направлений этапа деспециализации экономического термина в текст общего пользования, особенностью данного процесса в исследуемых языках является направление, когда термин необходимо разъяснять. Комментарий специальной единицы может поясняться, определяться дефиницией, синонимом или этимологически истолковываться.
Область применения результатов. Результаты данной работы могут быть применены при изучении таких дисциплин, как лексикология, терминоведение, теория перевода и при составлении лексикографических словарей.
6
Миронов, Алексей Николаевич, Alexei Nikolaevich Mironov, Любовь Борисовна Миронова, Lubov' Borisovna Mironova, Юлия Олеговна Яковлева та Juliya Olegovna Yakovleva. "Метод Римана для уравнений с доминирующей частной производной". Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 25, № 2 (2021): 207–40. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1853.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная обзорная статья посвящена классу линейных уравнений с доминирующей частной производной вида $(D+M)u=f$, где $Du$ - смешанная частная производная, а $M$ - линейный дифференциальный оператор, содержащий производные функции $u$, получаемые из $D$ отбрасыванием по крайней мере одного дифференцирования. Можно отметить структурное сходство таких уравнений с линейными обыкновенными дифференциальными уравнениями. Излагается метод Римана для линейных уравнений с доминирующей частной производной, являющийся естественным обобщением хорошо известного метода Римана для гиперболического уравнения второго порядка с двумя независимыми переменными. В статье изложены основные положения теории, разработанной для уравнения с доминирующей частной производной общего вида, позволяющие заинтересованному читателю применить полученные результаты к интересующей его задаче. Дается определение функции Римана как решения интегрального уравнения Вольтерры, приведено основное дифференциальное тождество, продемонстрирован процесс получения формулы решения задачи Коши в терминах функции Римана путем интегрирования указанного тождества по соответствующей области в $n$-мерном пространстве. Приведен пример построения решения задачи Коши для одного уравнения третьего порядка. Далее излагается метод Римана для достаточно широкого класса линейных систем уравнений гиперболического типа (в том числе с кратными характеристиками). Данный метод идейно весьма близок к методу Римана для линейных уравнений с доминирующей частной производной. Обсуждаются вопросы приложений метода Римана к исследованию новых задач для уравнений с частными производными. В частности, с использованием метода Римана доказана корректность новых граничных задач для факторизованных гиперболических уравнений, исследованы вопросы разрешимости интегральных уравнений с частными интегралами, определенная модификация метода Римана позволяет развивать метод Римана-Адамара для задач Дарбу. Представление решений гиперболических систем в явном виде в терминах матрицы Римана позволяет исследовать новые граничные задачи, в частности, задачи с заданием нормальных производных искомых функций на характеристиках, задачи с условиями на всей границе области, задачи Дарбу. Изложенный здесь метод Римана для линейных уравнений с доминирующей частной производной очевидным образом переносится на матричные уравнения. В связи с этим указаны некоторые случаи, когда для таких матричных уравнений построена в явном виде (в терминах гипергеометрических функций) матрица Римана. В работе дается обзор литературы, кратко излагается история развития данного направления в России и за рубежом.
7
Золотова, Наталия Октябревна, and Людмила Константиновна Гордеева. "EMOTIONALLY-EVALUATIVE POTENTIAL OF MEDICAL TERMS IN CONSCIOUSNESS OF MEDICAL STUDENTS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Филология, no. 4(71) (December 3, 2021): 46–55. http://dx.doi.org/10.26456/vtfilol/2021.4.046.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье обсуждаются верифицированные на основе метода субъективного шкалирования результаты свободного ассоциативного эксперимента, проведенного с участием студентов медицинского вуза, которым в качестве стимулов были предложены медицинские термины, называющие болезни. Особое внимание уделяется динамике эмоционально-оценочной составляющей значения медицинского термина, которая обусловлена разным уровнем профессиональных компетенций воспринимающих термин испытуемых. The article discusses the results of two psycholinguistic experiments: free associative experiment and subjective scaling with the participation of medical university students who worked with medical terms naming diseases as stimuli. Special attention is paid to the dynamics of the emotional-evaluative component, represented in the psychological structure of the meaning of the medical term, associated with different levels of professional competencies of the subjects perceiving the term.
8
ГЕТЬМАН, АНАТОЛІЙ, та ГАННА АНІСІМОВА. "Теоретико-методологічні засади формування національної доктрини земельного права". Право України, № 2020/05 (2020): 29. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-029.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування сучасної національної доктрини земельного права пов’язано з низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Спираючись на методологічні підходи, земельно-правову доктрину розглянуто як галу зеву юридичну основу земельного права, державної земельної політики, що інституціоналі зована в земельному законодавстві і є інтегруючою сукупністю юридично-наукових трактувань і суджень про право, в межах яких розробляються юридичні форми пізнання права і правових явищ, принципи, поняття, терміни та конструкції, обґрунтовуються способи, засоби, прийоми сприйняття, розуміння і тлумачення його джерел, системи, структури тощо. Метою статті є огляд і впорядкування теоретико-методологічних засад формування земельно-правової доктрини, окреслення перспективних напрямів становлення та визначення особливостей її застосування при вдосконаленні національної політики, зокрема для реформування земельних правовідносин, і подальшій система тизації земельного законодавства в умовах євроінтеграції і сталого розвитку, а також викладення власного бачення окресленої проблематики. Для досягнення поставленої мети використано комплексний підхід, що передбачає застосування широкого кола загальнофілософських, загальнонаукових, спеціально-наукових і, власне, правових методів. Історичний метод став у нагоді при вивченні генези доктрини земельного права і законодавства. Діалектичний метод дав змогу всебічно розглянути й обґрунтувати закономірний характер формування (через динаміку, постійне оновлення й удосконалення) земельно-правової доктрини. За допомогою системно-структурного методу визначено місце земельноправової доктрини в архітектоніці системи національної правової доктрини. Теоре тико-прогностичний метод застосовано при прогнозуванні подальшого вдосконалення положень національної земельно-правової доктрини й земельного законо давства, а метод розумового моделювання – у процесі конструювання та модернізації правових норм, запропонованих з метою внесення змін до чинного законодавства. Використання статистичного методу дало змогу довести негативний вплив колізійності й неузгодженості норм земельного законодавства на механізм правового регулювання земельних відносин. Ці та інші методи використовувалися у взаємо зв’язку, що сприяло повноті дослідження та обґрунтованості сформульованих висновків і пропозицій. При цьому енвайронменталізм став оптимальною методологічною основою при формуванні доктрини земельного права. Крім того, завдяки комплексному підходу до вивчення зазначеної проблеми доведено, що подальша систематизація земельного законодавства має відбуватися на підставі опрацювання єдиної наукової доктрини, що сприятиме правильному тлумаченню юридичних норм, подоланню суперечностей, колізій і прогалин у чинному земельному законодавстві України, а також сформульовано пропозиції з удосконалення цього законодавства та зроблено висновок, що головним завданням нашої країни в умовах євроінтеграції є створення цілісної, логічно узгодженої національної земельно-правової доктрини як теоретичної основи нормотворчих процесів і формування єдиного правового простору.
9
Сафонова, К. Я., та П. В. Кривуля. "Пропозиція методу «ПУНКТ» і верифікація експертизи фонетичної якості термінів з використанням профілю належної конотації на прикладах з економічної термінології". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 68–81. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-68-81.
Повний текст джерелаАнотація:
В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.
10
Арутюнян, Роберт Владимирович, та Robert Vladimirovich Harutyunyan. "Граничные интегральные уравнения задачи Стефана в терминах времени фазового перехода". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 192 (березень 2021): 3–19. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2021-192-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрен новый численный метод для решения задачи Стефана, использующий функцию времени фазового перехода. Осуществлен вывод нелинейного интегрального уравнения минимальной размерности. Описан эффективный численный метод решения интегрального уравнения. Вычислительные качества метода исследованы на примере решения практически важных задач оттаивания мерзлых грунтов при различных способах термического воздействия.
11
Leonov, Andrii. "Instrumentalist logic of scientific discovery: reflections on Dewey’s method and its metaphysical foundations." Актуальні проблеми духовності, no. 21 (December 27, 2020): 3–23. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i21.4369.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій роботі я намагаюся прояснити сутність філософії Дьюї: його метод (денотативний метод (ДМ) / структуру дослідження (СД)). Незважаючи на традиційне розуміння Дьюї як анти-фундаменталіста, я хочу показати, що, насправді, його метод мав метафізичні основи: принцип тяглості або теорію емерджентизму. Я також обґрунтовую, що метафізичну позицію Дьюї краще називати «культурним емерджентизмом», аніж його терміном «культурний натуралізм». Те, що Дьюї називав «здоровим глуздом» у своїй «Логіці», Гуссерль позначав терміном «життєвий світ» у «Кризі». Я порівнюю два погляди на розуміння цього явища і роблю висновок, що для Дьюї різниця між природничими науками та здоровим глуздом полягає у предметі, а не в методі. Отже, мета полягає у тому, щоб знайти уніфікований метод, який застосовуватиметься в обох сферах. Тоді як Гуссерль був більш песимістичним: для нього різниця полягала не тільки в предметі, а й у самих методах. Услід за цим обговоренням, я також зробив спробу переформулювати важку проблему свідомості у термінах Дьюї. Насамкінець, я порівнюю ДМ / СД Дьюї з попперівським розумінням наукового методу і роблю висновок, що між ними немає значної різниці, і що метод Дьюї також можна розглядати як гіпотетико-дедуктивний, з єдиною різницею в акцентах.
12
Lysov, Viсtor Grigorievitsch. "ОШИБОЧНОСТЬ И СУБЪЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТЕРМИНА «ГОМОФОБИЯ» В НАУЧНОМ И ОБЩЕСТВЕННОМ ДИСКУРСЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 8 (27 листопада 2018): 66. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-8-66-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Среди значительной части общества наблюдается критическое отношение к однополой сексуальной активности, степень выражения которого варьирует от поддержки юридического противодействия попыткам изменить институт брака с целью включить в него однополые партнёрства до единичных случаев насилия в отношении представителей гомосексуального сообщества. Подобное критическое отношение, в независимости от степени его проявления и причин, иногда обозначается как т.н. «гомофобия». С другой стороны, употребление подобного термина вызывает вопросы по поводу адекватности, точности и непредвзятости. Целью данного исследования является анализ (а) происхождения термина «гомофобия»; (б) адекватности его прикладного использования; (в) политических мотивов применения; (г) концепций, описывающих биологические причины критического отношения к однополой активности.Метод и методология работы. Основу исследования образуют феноменологический, описательный (дескриптивный) и сравнительный (компаративистский) методы, а также принцип систематизации и обобщения данных теоретических и практических исследований.Результаты. Термин «гомофобия» возник в начале 1970-х гг. в среде гомосексуального движения Соединённых Штатов. Прикладное использование термина «гомофобия» является необъективным по нескольким фундаментальным причинам. Употребление термина «гомофобия» в общественной риторике носит предвзятый, политический характер. Существуют различные модели, объясняющие причины критического восприятия однополого поведения, интерес представляет собой модель поведенческой иммунной системы. Использование термина «гомофобия» в научной деятельности для обозначения всего спектра критического отношения к однополой активности не имеет научного обоснования и является некорректным. Кроме того, использование термина «гомофобия» размывает грань между сознательным критическим отношением к гомосексуализму, основанном на убеждениях, и формами проявления агрессии, смещая ассоциативное восприятие в сторону агрессии и психопатологии. Для использования в отечественной научной литературе, посвященной изучению данного вопроса предлагаются термины «критическое отношение», «негативизм» или «скептицизм».Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в общественно-политическом дискурсе, направленном на защиту и развитие базовых нравственных и социальных ценностей.
13
Товстенко, В. Р. "ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 155–63. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві, отже, і науки загалом. Термінологічна лексика – це той вид барометра, який визначає рівень професійної освіти, оскільки багата термінологія є одним із важливих показників рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою натепер. У статті проаналізовано типи лексичного запозичення, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використовуються діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний та теоретичний методи. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть будь-якого терміна як лексичної одиниці спеціального, обмеженого функціонування; проаналізовано терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.
14
ТОВСТЕНКО, Вікторія. "СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО НОМІНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОНЯТЬ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 215–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві й науки загалом. Це барометр, який визначає рівень професійної освіти, позаяк багата термінологія є одним із показників високого рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою сьогодення. У статті проаналізовано типи лексичних запозичень, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використано діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний і теоретичний методи дослідження. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть терміна як лексичної одиниці обмеженого функціонування; проаналізовано чужомовні терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.
15
I.Yu., Furta. "COMPARATIVE ANALYSIS OF THE CONCEPT OF EXPERIENCE IN DIFFERENT PSYCHOLOGICAL APPROACHES." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є дослідження поняття «переживання» та його аналіз у вітчизняних і зарубіжних психологічних підходах. З огляду на це, розглянуто основні підходи до вивчення переживання. Також у статті розкрито особливості розуміння переживання носіями різних мов, підкреслюється вплив культурно-історичного підходу на вивчення переживання в тому числі в англомовній науці. Методи. Для досягнення мети дослідження використано описовий метод для вивчення поняття «переживання», також методи аналізу, синтезу та порівняння застосовані для вивчення різниці розуміння переживання в різних психологічних підходах, а саме в зарубіжній і вітчизняній психологічній традиції. Результати. У дослідженні виявлено існування проблеми перекладу терміна «переживання», які впливають розуміння цього феномена зарубіжними та вітчизняними дослідниками. Розглянуто переваги й недоліки варіантів перекладу і транслітерації терміна англійською мовою. Водночас підкреслено, що інтерес зарубіжних дослідників до переживання зростає. Також висвітлено погляди Л.С. Виготського на переживання, виявлено, що вони багато в чому перегукуються з поглядами М. Чіксенмігаї. Обидва дослідники роблять акцент на функцію впорядкування інформації свідомістю, її вибірковість і формування досвіду через переживання. Описано феномен оптимального переживання та його елементи. Розглянуто значимість понять психічної ентропії та психічної негентропії. Зроблено припущення про можливість організації процесу оптимізації переживання суб’єктом. Висновки. Запропоновано звернути увагу на сучасні підходи до вивчення переживання та його оптимізації. Підсумовано роль лексичного значення терміна «переживання» для його вивчення й наголошено на необхідності надання його розгорнутих визначень у наукових працях. Окреслено перспективи дослідження переживання у зв’язку з концепцією усвідомленості. Зроблено припущення, що обмін ідеями стосовно дослідження переживання між різними психологічними підходами може допомогти вирішенню методологічних і практичних проблем психології. Ключові слова: феномен переживання, свідомість, усвідомленість, потік, суб’єкт, єдність особи-стості й середовища.
16
Butov, Aleksander Aleksandrovich, and Anatoly A. Kovalenko. "Stochastic models of just-in-time systems and windows of vulnerability in terms of the processes of birth and death." Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 23, no. 3 (2019): 525–40. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1725.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе предлагается метод построения моделей на основе анализа процессов размножения и гибели с линейным ростом в семимартингальных терминах. На основе этого метода рассматриваются стохастические модели простых систем точно-в-срок (анализируемые в теории продуктивных систем) и окна уязвимости (широко обсуждаемые в теории риска). Основные результаты, полученные в работе, представлены в терминах средних значений времени, за которое процессы достигают нулевых значений. При этом рассматриваются и используются при исследовании моделей оценки для локальных времен процессов. Здесь анализируются простые марковские процессы с линейным ростом интенсивностей (скорость которого, быть может, зависит от времени). При этом полученные и используемые оценки представляют теоретический интерес. Так, например, среднее значение момента, в который процесс достигает нулевого значения, зависит от таких функций параметров модели, как гармоническое число и остаточный член логарифмической функции в разложении Тейлора. В качестве основного результата предлагается метод математического моделирования систем точно-в-срок и окон уязвимости. Используемый здесь семимартингальный метод описания следует рассматривать как первый шаг такого моделирования, поскольку, являясь траекторным, он допускает диффузионные (в том числе немарковские) обобщения при построении стохастических моделей окон уязвимости и систем точно-в-срок. В настоящей работе получены утверждения для средних значений локального времени и моментов достижения процессами размножения и гибели заданного значения. Это позволило единообразно представить оценки для моделей системы точно-в-срок и для окон уязвимости (результат для которых представлен в форме предельной теоремы). Основные результаты сформулированы в виде теорем и лемм. Доказательства используют семимартингальные методы.
17
Kamaleeva, Alsu Raufovna, Svetlana Yur’evna Gruzkova та Natal’ya Vyacheslavovna Shigapova. "НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА ОЦЕНКУ КАЧЕСТВА ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНОЙ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ ОРГАНИЗАЦИЙ СРЕДНЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 8, № 4 (30 червня 2017): 146. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2017-4-146-173.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется проблема отбора новых адаптированных обучающих технологий и методов оценивания интегративных качеств студентов в рамках требований новых образовательных стандартов среднего профессионального образования. В качестве метода исследования использовался теоретический анализ специализированной литературы по педагогическим технологиям, применяемым в отечественной практике для оценивания результатов обучения студентов. Представлена точка зрения отечественных и зарубежных ученых на понимание термина «педагогическая технология». Описываются этапы освоения педагогической технологии и уровни оценки ее эффективности без использования и при использовании информационно-коммуникационных технологий. Подробно рассматривается методика формирования универсальных учебных действий; сквозная технология, ориентированная на оценку степени сформированности у студентов компетенций; метод пролонгированного оценивания с помощью балльно-рейтинговой системы; методика расчета абсолютной успеваемости и показателя полного усвоения учебного материала. По сквозной технологии и методу пролонгированного оценивания приводятся результаты эмпирического исследования. Материал статьи будет полезен педагогам дисциплин естественнонаучного и профессионального цикла в системе среднего профессионального образования.
18
Олійник, Л. "ДО ПИТАННЯ СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕРМІНУ «МОРАЛЬНА ШКОДА СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ»". Юридичний вісник, № 5 (21 грудня 2021): 130–38. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2256.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується сучаснапроблематика вживання багато-компонентного терміну «моральнашкода суб’єкта господарювання» усферах правозастосовної та науко-вої діяльності крізь призму семан-тичного аналізу та юридичної тер-мінології. Автор, поділяючи думкупро те, що належна лінгвістичнаякість юридичних текстів сприяєрозумінню і без того складних пра-вових ідей та створює середовищедля однозначного застосуваннянелегких юридичних термінів,робить спробу зрозуміти причинуіснування внутрішньої суперечно-сті досліджуваного терміну.Також у дослідженні виконаносемантичний аналіз значень окре-мих слів, термінів, словосполучень,серед них і термінологічних, що єскладовими досліджуваного тер-міну «моральна шкода суб’єктагосподарювання», а саме: «суб’єкт»,суб’єкт господарювання», моральнашкода». Зроблено огляд вживаннясинонімічного до слова «моральний»слова «нематеріальний». Окрімтого, автор торкається проблема-тики вмотивованості юридичноготерміну «моральна шкода суб’єктагосподарювання» та пошуку шля-хів її досягнення з метою зрозу-мілості, чіткості розуміння тазастосування терміну, а такожусвідомлення зв’язку між значен-ням та звуковою й структурноюпобудовою терміну. Автором про-аналізовано термін «моральнашкода суб’єкта господарювання» закатегоріями, виділеними Д. Лотте,залежно від рівня його вмотивова-ності та досліджено семантичнізміни, що відбуваються з окре-мими елементами терміну в разіпоєднання їх у термінологічні сло-восполучення на прикладі терміну«суб’єкт». Ми обґрунтовуємо тезупро те, що саме слово «моральна»у досліджуваному терміні вноситьпевний дисонанс і може викликатихибні асоціації, та робимо припу-щення, що вживання слова «нема-теріальна» замість «моральна»в контекстах, коли йдеться провтрати немайнового характеру,яких зазнають суб’єкти господа-рювання, зокрема й у контекстітерміну «моральна шкода суб’єктагосподарювання», сприятиме більшточному його розумінню та вжи-ванню.
19
Теретeнков, Александр Евгеньевич, та Aleksandr Evgenevich Teretenkov. "Метод псевдомод и вибронные немарковские эффекты в светособирающих комплексах". Trudy Matematicheskogo Instituta imeni V.A. Steklova 306 (вересень 2019): 258–72. http://dx.doi.org/10.4213/tm4021.
Повний текст джерелаАнотація:
Излагается метод псевдомод, при этом особое внимание уделяется формулировке данного метода в терминах уравнений Горини-Коссаковского-Сударшана-Линдблада. Показывается связь метода псевдомод с решением модели Фридрихса, а также модели Джейнса-Каммингса с диссипацией при нулевой температуре. Полученные результаты применяются для описания немарковских эффектов в комплексах Фенна-Мэтьюса-Ольсона. Проводятся оценки, использующие экспериментальные значения параметров. Обсуждается деформационный подход к распространению метода псевдомод на случай конечных температур.
20
Арутюнян, Тигран Робертович, та Tigran Arutyunyan. "Двусторонний метод расчета магнитостатического поля". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 191 (лютий 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2021-191-3-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены двусторонние методы математического моделирования магнитного поля электротехнических систем, содержащих ферромагнетики и постоянные магниты. Методы основаны на применении к уравнениям электромагнитного поля в терминах скалярного потенциала метода множителей Лагранжа.
21
Мирмович, Э. Г. "«ТРИ ИСТОЧНИКА – ТРИ СОСТАВНЫЕ ЧАСТИ» ГЕНЕРАЦИИ ТЕРМОСФЕРНО-ИОНОСФЕРНЫХ ВОЗМУЩЕНИЙ". PHYSICS OF AURORAL PHENOMENA 44 (2021): 137–40. http://dx.doi.org/10.51981/2588-0039.2021.44.032.
Повний текст джерелаАнотація:
Как альтернатива термину «ионосферно-магнитное возмущение» автором в конце 70-х годов введен и защищён диссертационным исследованием термин «термосферно-ионосферное возмущение». В статье приводятся аргументы в пользу права на его существование как отдельного фундаментального термина в физике ионосферы. Начальные возмущения термосферы могут порождаться различными источниками нарушений регулярной циркуляции и нейтрального состава верхней атмосферы, которые превращаются в возмущения ионосферы солнечным излучением и/или другими источниками ионизации. В период солнечно-вспышечного события термосфера подвергается непосредственному воздействию ультрафиолетовым и рентгеновским солнечным излучением, солнечными космическими лучами и вторжениями в магнитосферу возмущённого солнечного ветра, ответственного за планетарную геомагнитную бурю. Наиболее известным и изученным претендентом на роль генератора термосферно-ионосферных и магнитно-ионосферных (а не ионосферно-магнитных) возмущений в этот период являются три высокоширотных источника: два авроральных электроджета и полярный касп. Именно введением этих источников в соответствующие геомагнитные широты модели верхней атмосферы автор усовершенствовал её, разработал и протестировал для средних широт метод отдельного прогнозирования возмущений области F-ионосферы по корреляционным соотношениям между возмущениями нейтрального состава и оперативными индексами геомагнитной активности. Открытое автором опережение некоторыми типами положительных возмущений ионосферы начала магнитной бури тестировалось по эффекту поглощения в полярной шапке как показателя вторжения заряженных частиц в касп.
22
Кравченко, В. Ф., В. И. Пономарев, В. И. Пустовойт та А. Паласиос-Энрикес. "ПОДАВЛЕНИЕ СМЕШАННЫХ ШУМОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ДИСПЕРСНОГО ПРЕДСТАВЛЕНИЯ И ТРЁХМЕРНОЙ ФИЛЬТРАЦИИ ИЗОБРАЖЕНИЙ, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 6 (2017): 629–33. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217240069.
Повний текст джерелаАнотація:
Впервые обоснован метод фильтрации изображений, искаженных смешанным шумом, состоящим из случайно распределённых импульсов и аддитивного гауссовского шума. Метод определяется тремя основными этапами: детектирование и фильтрация пикселей, искажённых импульсным шумом, последующая обработка изображения с целью подавления аддитивного шума на основе трёхмерной (3D) фильтрации и дисперсного представления сигналов в базисе вейвлетов и заключительной процедуры обработки изображений с целью очищения финального изображения от погрешностей предыдущих этапов. Дана физическая интерпретация метода фильтрации в условиях сложного шума. Соответственно новому подходу разработана структурная схема фильтрации. Проведённое моделирование нового метода фильтрации изображений показало преимущество предложенной схемы фильтрации в терминах общепризнанных критериев: оценки структурного индекса схожести и пикового отношения сигнал/шум - а также при визуальном сравнении профильтрованных изображений.
23
L.V., Ponomarova. "STRUCTURAL MODELS OF COMPLEX TERMS IN INSTITUTIONALLY LEGAL DISCOURSE." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 34–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Goal. The aim of the study is to identify structures typical for the speech realization of terminological compounds in the institutionally legal segment of judicial discourse. The article presents an analysis of terminological compounds of different quantitative structure.Methods. To bring the need for terminological spoluks as more detailed and unambiguous forms of the term are supplemented by advanced methods: for the definition and description of the semantic structure of the previously described terminological spheres of the methodists; spiritual and visual signs of pre-visualized structures appeared for the additional statutory method; kіlkіsny method vikoristano for the value of the frequency of implantation of terminological spoluks in the texts of the institute and legal discourse.Results. The result of the investigation was the classification of terminological compounds of institutionally legal discourse by syntactic and semantic indicators. In modern terminology, the problem of modification, loss of properties of the term as a result of convergence of terminology with common vocabulary is relevant. This convergence is especially noticeable in legal discourse, due to its proximity to everyday communication. For this reason, so-called illusion of understanding the text appears. This is especially noticeable in the use of terminological compounds, where part of them is common vocabulary. Conclusions. Given the functional approach to the definition of the term, it can be stated that multicomponent terminological compounds meet all the requirements for the term, namely, are lexicalized phrases of special function, are included in all semiotic relations, and so on. They also perform a number of other functions that are uncharacteristic of one-word terminology. The functions of multicomponent terms are determined by the needs of institutionally legal discourse, and are related to the methods of word formation, each of which affects the coherence, connectivity and other characteristics of the text. The choice of terminology allows to provide absolutely comprehensive, detailed and accurate information.Key words: terminological connection, terminological system, professional vocabulary, common vocabulary, term structure. Мета. Метою дослідження є виявлення структур, типових для мовленнєвої реалізації термінологічних сполук в інституційно-правовому сегменті юридичного дискурсу. У статті представлений аналіз термінологічних сполук різної семантичної структури.Методи. Довести необхідність термінологічних сполук як більш вичерпних та деталізованих і однозначних форм терміна допомогають такі методи: для визначення і опису семантичної структури досліджуваних термінологічних сполук використовувався структурний метод; спільні і відмінні ознаки досліджуваних структур виявлялись за допомогою зіставного методу; кількісний метод використано для визначення частотності вживання термінологічних сполук у текстах інституційно-правового дискурсу. Результати. Результатом розвідки стала класифікація термінологічних сполук інституційно-правового дискурсу за синтаксичними та семантичними показниками. У сучасній термінології виникає проблема видозмінювання, втрати властивостей терміна в результаті конвергенції термінології із загальновживаною лексикою. Ця конвергенція помітна у юридичному дискурсі через його наближеність до повсякденного спілкування. Із цієї причини виникає так звана ілюзія розуміння тексту. Висновки. Зважаючи на функціональний підхід до визначення терміна, можна констатувати, що багатокомпонентні тер-мінологічні сполуки задовольняють всім вимогам, що пред’являються до терміна. Вони також виконують ряд інших функцій, які невластиві однослівній термінології. Термінологічна сполука має чітку дефініцію та структуру, завдяки чому усувається можливість неоднозначності. Семантична структура зазначених одиниць визначається потребами інституційно-правового дискурсу і пов’язана з методами словотворення, кожен з яких впливає на зв’язність, з’єднаність й інші характеристики тексту. Ключові слова: термінологічна сполука, терміносистема, професійна лексика, загальновживана лексика, структура терміна.
24
Lubozheva, Lionella Nikolaevna. "РАСШИРЕНИЕ СОСТАВА ОБЩЕУПОТРЕБИТЕЛЬНОГО ЯЗЫКА ЗА СЧЕТ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЛЕКСИКИ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, № 5 (5 грудня 2019): 141. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-5-141-150.
Повний текст джерелаАнотація:
Расширение состава общеупотребительного языка за счет профессиональной лексики – это следствие технологических процессов, происходящих в настоящее время. Слияния различных направлений жизнедеятельности людей не могли не отразиться на языковой составляющей.Цель данной статьи представить результаты процесса миграции специальных лексем в неспециальный регистр.Метод или методология проведения работы. Основу исследования образуют лексико-семантический компонентный анализ; метод анализа словарных дефиниций; дискурсивно-контекстуальный анализ; описательный методы.Результаты. Выявлено, что отличительной характеристикой данного периода являются процессы деспецилизации термина, когда термин меняет свою обычную сферу употребления, но не меняет своего значения и детерминологизации, когда термин, проникая в неспециальный текст, приобретает новое значение при помощи метафоризации, фразеологизации, сленгизации и табуизации своего терминологического значения. Процесс деспециализации более распространен чем процесс детерминологизации в обоих языках. Изменение значения у термина разнятся в исследуемых языках. В русском языке общеупотребительный текст пополняется в большей степени метафоризированными и сленгизированными специальными лексемами, в то время как в английском языке предпочтение отдается не только метафоризированному, но и табуизированному термину.Область применения результатов. Результаты данной работы могут быть использованы при изучении таких дисциплин как терминоведение, лексикология современного русского и английского языков, в курсах социолингвистики и в лексикографии.
25
Сусоколова, И. А. "ПРОБЛЕМА КРИЗИСА В ПСИХОЛОГИИ: Л. С. ВЫГОТСКИЙ И СОВРЕМЕННОСТЬ, "Методология и история психологии"". Методология и история психологии, № 2 (2018): 47–72. http://dx.doi.org/10.7868/s1819265318020048.
Повний текст джерелаАнотація:
Преобразования психологической науки, начало которым положил Л. С. Выготский, рассмотрены в историческом аспекте. Прослежены особенности продвижения эмпирической и теоретической психологии к высшей форме психики (творчество, гениальность, креативность) путями, указанными Выготским. Продвигаясь от простого к сложному, объективно-эмпирическая психология (психометрия) описывает креативность в терминах предшествующих форм психики (интеллекта, памяти), упорядочивая лишь ее отдельные гипотетические признаки, которые измеряются с помощью универсального метода - теста, построенного по стимульно-реактивному принципу. Разложение сложного единства на разобщенные элементы не позволяет собрать из них целостного феномена. Предложенные на основе психометрической трактовки креативности практические рекомендации по отбору детей с высокими показателями тестов и стимуляции их продуктивности не дают ожидаемого увеличения количества гениев. С позиций теоретической психологии исходно дается определение творчества, посредством выявления единицы его анализа, обнаруживающей существо и раскрывающей механизм этого феномена. В соответствии с этим определением разработан специфический психологический метод диагностики, по результатам которой предложены эффективные педагогические рекомендации по формированию и воспитанию творческих личностей. Этот подход реализует предвиденную Выготским перестройку методологии науки, соответствующую требованиям высокоорганизованной практики (термин Выготского).
26
Tuminskaya, Olga Anatolevna. "ЭНТЕЛЕХИЯ ИКОНОПИСНОГО ОБРАЗА ЮРОДИВОГО". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 1 (19 березня 2017): 77. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-1-77-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Статья посвящена изучению взаимоотношению образа юродивого во Христе и его иконописного отражения. Энтелехия в данном ракурсе рассматривается как эволюционная форма, особый раздел бытия Образа. Актуальность исследования данной проблемы раскрывается в неугасающем интересе современной политической и культурной общественности к юродскому эпатажу. Предметом анализа выступает эволюция христианской иконографии. Энтелехия – основной инструмент методологического анализа поставленной проблемы. Автор ставит целью раскрыть корреляционную связь энтелехии юродства и энтелехии иконописного образа юродивого.Метод или методология проведения работы. В статье применены методы корреляционных связей, историко-искусствоведческой реконструкции и герменевтики.Результаты. Результаты работы заключаются в том, что автор призывает различать явление юродства и явление иконописания юродивых. Вместе с тем автор настаивает на правильности применения термина энтелехии относительно иконографии юродства, а не иконописания. Иконопись образа юродивого во Христе появилась не ранее XVI в. в России, а термин «иконография юродства» может быть применен к искусству первых веков существования христианства. Высказывается предположение, что энтелехия как метод метафизического развития человеческого духа обладает той уникальной созидательной потенцией, которая устойчиво формирует новые корреляционные связи явления юродства, его проявления в жизни современного общества и его отражения в искусстве.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены в курсах по истории философии, искусствознанию и культурологии.
27
Бондаренко, Андрій Ігорьович. "ДО ПРОБЛЕМИ «МОНОКУЛЬТУРНОСТІ» В МУЗИЦІ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247350.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати контекст вживання терміна «монокультурність» в музиці, визначити особливості співвідношення з поняттям «мультиткультурність», окреслити перспективи їхнього застосування. Методологія дослідження. У роботі використано аналітичний та компаративний методи — аналізується контекст застосування терміна «монокультурність» у культурологічній та музикознавчій літературі, порівнюються значення в тлумаченні різних дослідників. Наукова новизна дослідження — окреслення критеріїв застосування понять «монокультурність» («монокультуралізм») і «мультикультурність» («мультикультуралізм») у музикознавчому дискурсі. Висновки. Під час дослідження виявлено, що в музичному мистецтві термін «монокультурність» автори розуміють по-різному — у значенні зосередження на традиціях певних національних спільнот (з обмеженням міжнаціональних впливів) або на конвенціях поодиноких соціальних спільнот (з обмеженням національної самобутності), прикладами яких є радянська соцреалістична доктрина (обмеження впроваджувалися чиновниками КПРС) або сучасне масове мистецтво (обмеження, зумовлені законами ринкової економіки). Детально проаналізовано вживання терміна «монокультурність» критиками видання «The Claquers» у творах, які виконані в рамках мистецького проєкту «Ковчег „Україна”», зокрема народних пісень в автентичному звучанні та сучасних обробках, симфонічних творів Д. Бортнянського, М. Лисенка, Б. Лятошинського, М. Скорика та ін. Доведено, що термін «монокультурність» автори вживають некритично у негативному емоційному забарвленні, джерела якого походять із певних напрямів соціології та агрономії, що створює підґрунтя для дискримінації та стигматизації творчих ініціатив, спрямованих на підтримання і розвиток самобутнього національного мистецтва. Зауважено, що невизначеність, неусталеність терміна «монокультурність» в музичному мистецтві є передумовою для некритичного, політично вмотивованого його застосування. Водночас і протилежне поняття — «мультикультуралізм», неоднозначно оцінене культурологами, можливе для застосування у музичному мистецтві.
28
Калюжна, Тетяна. "ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 76–84. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.76-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі професійного розвитку державних службовців засобами тренінгових технологій. Проаналізовано визначення терміну «професійний розвиток державних службовців» українськими та зарубіжними науковцями, зроблено узагальнення даного терміну та відмічено, що професійний розвиток державних службовців це є організований системний процес безперервного навчання державних службовців, спрямований на досягнення відповідного рівня професіоналізму, саморозвитку, що сприятиме ефективному та відповідальному виконанню посадових обов’язків, успішній реалізації внутрішньої та зовнішньої політики держави. Розкрито важливість професійного розвитку державних службовців для формування високопрофесійного інституту державної служби в Україні та його ефективного функціонування у державі для забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці, оновлення і зростання обсягів надання послуг, підвищення довіри суспільства та громадськості.
Особливу увагу приділено тренінговим технологіям для досягнення відповідних умінь і навичок, високого рівня професійного розвитку державних службовців. Відмічено, що тренінг є творчим навчальним процесом, і його проведення залежить не тільки від вибору методів проведення тренінгових технологій, а й від особистості тренера, який повинен володіти високими особистісними моральними якостями та професійними навичками проведення тренінгу. Розглянуто методи тренінгових технологій такі як: метод мозкового штурму, метод Case Study, метод рольової гри, при застосуванні яких підвищується рівень професійного розвитку державних службовців. Наголошено на важливості використання тренінгових технологій насамперед у підвищенні рівня професійного розвитку державних службовців, а також у системі післядипломної освіти, у системі підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації державних службовців.
Ключові слова: професійний розвиток, державні службовці, тренінг, інноваційні технології, методи, вибір методів навчання.
29
Каменський, Артем, Олег Ольшевський, Володимир Починок та Віталій Вязовик. "ЕЛЕКТРОННО-КАТАЛІТИЧНА ПЕРЕРОБКА ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ В МЕТАНОЛ ТА ФОРМАЛЬДЕГІД". Science and Innovation 17, № 5 (12 жовтня 2021): 73–82. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.073.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Починаючи з середини XIX століття спостерігається стійке зростання кількості СО2в атмосфері, яке може призвести до глобального потепління, спричиненого парниковим ефектом. Міжнародні експерти зі зміни клімату в 2018 році зазначали, що при поточних темпах викидів СО2 в найближчі 10 років у світі температура підвищиться на1,5 °C, що призведе до танення льодовиків і підвищення рівня моря.Проблематика. Оксид карбону може бути використано для отримання значної кількості органічних сполук, утворення яких залежить від методу його переробки. До останніх належать такі методи як біологічні, термічна конверсія, фотохімічні, плазмові. Більшість з них потребують застосування каталізаторів. Одним із плазмових методів є електронно-каталітичний метод з використанням бар’єрного розряду.Мета. Визначення основних фізико-хімічних закономірностей процесу електронно-каталітичного перетворення СО2 в органічні сполуки, а саме в метанол та формальдегід, з використанням двох розрядників — джерела низькотемпературної плазми.Матеріали й методи. Дослідження електронно-каталітичного перетворенню СО2в метанол та формальдегід здійснювали на лабораторній установці, до складу якої входили два джерела низькотемпературної плазми — розрядників, в одному з яких знаходиться гетерогенний каталізатор. Як джерело водню використовувалися пари води.Результати. Досліджено два зразки каталізаторів за різних температур реакційної зони і напруг бар’єрного розряду. Отримано залежності утворення метанолу та формальдегіду при різних режимах роботи установки. Визначено залежності енергетичних витрат при отриманні метанолу та формальдегіду з СО2.Висновки. Використання електронно-каталітичного методу дозволяє переробляти СО2 в різноманітні органічні сполуки, які в подальшому можуть бути використані як сировина для різноманітних хімічних процесів або як паливо. Ця переробка дозволяє зменшити викиди СО2 в навколишнє середовище та підвищити асортимент продукції хімічної промисловості.
30
Haievskyi, S., S. Balakireva, D. Komarov та V. Yavtushenko. "АНАЛІЗ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЛІТАКА ЯК ОБ’ЄКТА ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.015.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси функціонування радіоелектронної системи сучасного літака, її комплектуючих елементів та функціональних вузлів як об’єкта експлуатації і визначення залишкового ресурсу. Метою є проведення аналізу існуючого методичного апарату, що застосовується для розрахунку показників довговічності та можливості продовження призначених термінів служби радіоелектронної системи літака. Завдання: проаналізувати суперечності в практиці оцінки залишкового ресурсу радіоелектронної системи літака; провести аналіз науково-методичного апарату, що застосовується для його оцінки. Аналізованими методами є: параметричні методи та імовірнісні методи оцінки безвідмовності роботи. Отримані такі результати. Проведений аналіз радіоелектронної системи літака та робіт з продовження її ресурсу. Висновки. В результаті розгляду існуючих методів розрахунку показників довговічності радіоелектронної системи літака виявлені фактори, які впливають на необхідність вдосконалення існуючого науково-методичного апарату, який застосовується для вирішення цих завдань
31
ХЛИСТІК, М. А. "ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ВИКЛАДАННЯ ПРАВНИЧИХ ДИСЦИПЛІН»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 141–47. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні підходи до змісту та визначення категорій «інновація», «освітня інновація», «інноваційний метод навчання», «інноваційні методи навчання у сфері викладання правничих дисциплін». Про- аналізовано погляди різноманітних вчених до визначення цих категорій. Досліджено нормативно-правові акти, у яких можна віднайти вказані дефініції. Запропоновано авторське трактування окремих з них. Виходячи із найбільш розповсюджених тлумачень термінів «метод навчання», «інновація», «освітня інно- вація», запропоновано сформулювали таке визначення поняття «інноваційний метод навчання» – це сукупність способів і прийомів навчання певної дисципліни, що відповідають вимогам сьогодення, істотно підвищують якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистісний потенціал його учасників. Враховуючи зміст Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, подано таке тлу- мачення терміну «інноваційний метод навчання» – це об’єкт інноваційної освітньої діяльності, новостворений (застосований) або вдосконалений метод у галузі освіти, що істотно підвищує якість, результативність та ефек- тивність освітньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників, навчальних закладів. Зроблено висновок, що інноваційні методи навчання у сфері викладання правничих дисциплін – це сукупність способів і прийомів навчання правничих дисциплін, що відповідають вимогам сьогодення, істотно підвищують якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу, сприяють інтенсифікації та модернізації навчального процесу, розвивають творчий підхід і особистісний потенціал його учасників, забезпечують набуття в процесі навчання студентами-правниками необхідних компетентностей.
32
Грубник, Ю. В., М. Ю. Головченко та Є. А. Анципович. "Спосіб лікування остеомієліту п’яткової кістки у хворих на нейропатичну форму синдрому діабетичної стопи". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 40–44. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12333.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: поліпшити результати лікування, знизити кількість післяопераційних ускладнень, скоротити терміни стаціонарного лікування хворих з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи завдяки застосуванню запропонованої методики модифікованого операційного лікування. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі відділення гнійно-септичної хірургії Міської клінічної лікарні № 11 м. Одеси. У дослідження включені пацієнти, які хворіють на цукровий діабет типу 2 з нейропатичною формою синдрому діабетичної стопи. У всіх випадках гнійно-некротичний процес локалізувався в ділянці п’яти з ураженням п’яткової кістки. Впродовж 2014–2020 рр. ми спостерігали пацієнтів з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної діабетичної стопи. Пацієнтів розділили на дві групи. Першу групу склали 24 пацієнти з остеомієлітом п’яткової кістки, оперованих за запропонованою методикою. З метою стимуляції репаративних процесів у тканинах ми використовували інтраопераційну інфільтрацію шкірно-м’язових клаптів збагаченою тромбоцитами плазмою. Друга групу сформували на підставі ретроспективного аналізу історій хвороби 32 пацієнтів, які отримували лікування за загальноприйнятими методиками. Результати досліджень та їх обговорення. Застосування запропонованого методу лікування остеомієліту п’яткової кістки дало змогу знизити кількість післяопераційних ускладнень з 25 до 8,2 %, скоротити середній термін перебування пацієнта в стаціонарі з (29,4 ± 6,2) до (17,14 ± 5,2) дня, а також внаслідок більш ефективного лікування остеомієліту п’яткової кістки зберегти опороспроможність кінцівки, поліпшити якість життя пацієнтів. Відсутність післяопераційних гематом у пацієнтів першої групи ми пов’язуємо із застосуванням розробленої методики «пломбування» залишкових порожнин, яку ми розробили, що запобігає скупченню ексудату з наступним його нагноєнням. Інтраопераційна інфільтрація тканин збагаченої тромбоцитами плазми, що містить не тільки фактори росту, але й адгезивні молекули і цитокіни, що стимулюють репараційні й анаболічні процеси в пошкоджених тканинах, стимулює неоангіогенез, зменшує ймовірність розвитку вторинних некрозів у рані.
33
T.M., Vysotska, and Korotkova S.V. "NAMING OF THE MINING INDUSTRY ARTIFACTS: GENERAL TECHNICAL TERMS." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 109–13. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the study is to analyze the role played by general technical terms in the nomination of technical artifacts in the sphere of mining industry. The general technical vocabulary includes words that signal the scientific and technical nature of the text as well as its production and technical nature. The object of the analysis is the Russian nominative system, which is contained in the texts of the production and technical profile, which provide a description of mining equipment, as well as provide specific and clear information about certain mining devices. The subject of the study is Russian general technical terms denoting mining artifacts. The purpose of the study has defined the range of the tasks: 1) to form the body of the researched terminological units; 2) to determine the types of general technical terms denoting mining artifacts; 3) to illustrate the importance of general technical terminology for the formation of the subsystem of the mining industry artifacts names. Methods. The body of the research has been formed using the method of continuous sampling from the encyclopedic reference book on Mining, polytechnic dictionaries of the Russian language, textbooks and manuals on Mining, mining machines, mining complexes for open and underground mining, etc. Besides, analytical and formal-structural methods have been used. As a result of the research the types of general technical terms for the designation of mining artifacts were determined and the significance of general technical terminology for the formation of the subsystem of the artifacts names in the mining industry was illustrated. Denotative general technical terms (like винт, конвейер, транспортер, манипулятор, экскаватор, самосвал, etc.) are singled out, as well as a significant group of terms whose semantics makes them occupy an intermediate position between denotative and significant terms and therefore can be defined as denotative-significant ones (устройство, аппарат, прибор). It is determined that the general technical terms of both types are actively used in the formation of compound terms denoting mining artifacts, for example: центробежный воздушный сепаратор с вращающимися тарелками, стяжной болт, натяжной винт, башенный экскаватор, шнековый загрузочный аппарат, прибор фильтрующего действия, загрузочное устройство ленточного конвейера. The conclusions show that general technical terminology in the subsystem under investigation is represented by the terms of both denotative and denotative-significant type. In addition, it is concluded that general technical terms of both types are actively used in the building of compound term-names of mining artifacts.Key words: nomination, mining artifact, general technical term, denotative term, denotative-significant term. Мета. Дослідження має на меті аналіз ролі, яку відіграють загальнотехнічні терміни в номінації технічних артефактів гірничої промисловості. До загальнотехнічної лексики належать слова, які сигналізують про науково-технічний і виробничо-технічний характер тексту. Об’єктом аналізу стала російська номінативна система, що міститься в текстах виробничо-технічного профілю, які надають опис техніки гірничої промисловості, а також наводять конкретні та чіткі відомості щодо певних гірничо-технічних пристроїв. Предметом вивчення стали російські загальнотехнічні терміни на позначення гірничотехнічних артефактів. Мета дослідження визначила коло завдань: 1) сформувати корпус досліджуваних термінологічних одиниць; 2) визначити типи загальнотехнічних термінів на позначення гірничотехнічних артефактів; 3) проілюструвати значимість загальнотехніч-ної термінології для формування підсистеми найменувань артефактів гірничої промисловості. Методи дослідження: аналітичний метод, формально-структурний метод; корпус дослідження сформовано з використанням методу суцільної вибірки з енциклопедичного довідника з гірничої справи, політехнічних словників російської мови, підручників та навчальних посібників з гірництва, гірничих машин, гірничих комплексів для відкритої та закритої розробки тощо. У результаті дослідження визначено типи загальнотехнічних термінів на позначення гірничотехнічних артефактів та проілюстровано значимість загальнотехнічної термінології для формування системи найменувань артефактів гірничої промисловості. Виокремлено денотативні загальнотехнічні терміни (винт, конвейер, транспортер, манипулятор, экскаватор, самосвал і таке інше), а також значна група термінів, які займають за своєю семантикою проміжне положення між денотативними і сигнифікативними термінами і через це можуть бути віднесені до термінів денотативно-сигнифікативного типу (устройство, аппарат, прибор). Визначено, що загальнотехнічні терміни обох типів активно використовуються в утворенні складених термінів, що позначають гірничо-технічні артефакти, наприклад: центробежный воздушный сепаратор свращающимися тарелками, стяжной болт, натяжной винт, башенный экскаватор, шнековый загрузочный аппарат, прибор фильтрующего действия, загрузочное устройство ленточного конвейера.Висновки показують, що загальнотехнічна термінологія в досліджуваній підсистемі представлена термінами денотативного та денотативно-сигнифікативного типу; загальнотехнічні терміни обидвох типів активно використовуються під час створення складених термінів-найменувань артефактів гірничої промисловості.Ключові слова: найменування, гірничотехнічний артефакт, загальнотехнічний термін, денотативний термін, денотатив-но-сигнифікативний термін.
34
Pasichniy, V. M., О. V. Khrapachov та А. І. Marynin. "ВИКОРИСТАННЯ МОДИФІКОВАНОГО ГАЗОВОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ВАКУУМУВАННЯ ПРИ ПАКУВАННІ І ЗБЕРІГАННІ ОХОЛОДЖЕНОГО М’ЯСА ТА НАПІВФАБРИКАТІВ З НЬОГО". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (13 вересня 2016): 68–72. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6813.
Повний текст джерелаАнотація:
Охолоджене м’ясо є одним із найпоширеніших продуктів на споживчому ринку, який користується великим попитом, як в натуральному вигляді, так і у вигляді напівфабрикатів, тому його виробництву приділяється дуже велика увага. Збереження споживчих характеристик таких продуктів протягом всього терміну їх зберігання можливе за рахунок їх пакування в полімерні багатошарові матеріали з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища (МГС). На доцільність вибору необхідної системи пакування впливають не тільки кінцевий споживач та бажані терміни зберігання зазначеної продукції, а насамперед: дотримання гігієнічних вимог, температурних режимів та мінімального часу на переробку і пакування, а також властивості самого продукту. Оскільки не існує однієї універсальної системи пакування для всього асортиментного ряду м’ясопродуктів, перед тим, як виготовляти та пакувати такий продукт, виробник проводить аналіз споживчих його характеристик і властивостей, ринку збуту, зовнішнього вигляду упаковки, її призначення, умов транспортування та термінів реалізації і зберігання того чи іншого продукту. Якщо у виробника виникає потреба у виготовленні напівфабрикатів у вигляді відрубів, великих шматків та сімейної і порційної упаковки, він, як правило, розглядає і пакування під вакуумом, і в модифікованому газовому середовищі. А отже для цього, обов’язково слід враховувати вплив вакууму та газової суміші на характеристики продукту та термін його реалізації.
Серед основних показників, які впливають на термін зберігання м’яса та м’ясопродуктів, є активніть води (aw) та рН. Питання зовнішнього вигляду пов’язані з пігментом міоглобіном, який, в залежності, від умов пакування (з застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища) змінює колір м’яса. Тому при застосуванні пакування в МГС, слід послідовно підходити до підбору складу газової суміші, враховуючи вид продукту, тип обладнання, співвідношення «продукт/газ» в упаковці тощо. А при вакуумному пакуванні охолодженого м’яса слід інформувати споживачів про можливу зміну кольору продукту під дією вакууму. Обидві системи пакування направлені на збереження свіжості та безпечності продукту протягом всього терміну його зберігання та реалізації. Вивчення процесів, які при цьому відбуваються, зосереджене на їх цілеспрямоване застосування в м’ясопереробній галузі з метою підвищення стандартів якості такої продукції.
35
САФОНІК, Лідія. "ТРУДНОЩІ ЛОГІКО-ЛІНГВІСТИЧНОГО РОЗРІЗНЕННЯ ТЕРМІНІВ «СМИСЛ» І «ЗНАЧЕННЯ»". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 230–41. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є артикуляція труднощів логіко- лінгвістичного розрізнення термінів «смисл» та «значення». Методологічними засадами є субстанційний і функціональний, феноменологічний і герменевтичний підходи, засади транс- цендентальної семіотики, аналітичної філософії та соціаль- но-структурного аналізу. Дослідження спирається на доробок вітчизняних та закордонних авторів. Наукова новизна полягає в тому, що зроблено спробу окреслити логіко-лінгвістичне роз- різнення термінів «смисл» та «значення; артикульовано увагу, що розрізнення подібних, однак не збіжних філософських тер- мінів сприяє формуванню філософського словника українською мовою; розширення філософського словника українською мовою уможливлює поглиблення вітчизняного філософського дискур- су; розрізнення термінів «смисл» та «значення» увиразнює ана- ліз сенсу життя у некласичних філософських підходах. Висно- вки. Щодо смислу й значення наявні дві тенденції у розумінні взаємообумовленості цих двох понять. Перша з них стверджує тотожність смислу й значення, а друга звертає увагу на те, що вони утворюють певну опозиційність, яка не є яскраво вираженою. Термін «значення» (“meaning”) виникає у серед- овищі англійського емпіризму. Слововжиток цього терміна у середовищі англійського емпіризму є розмитим. Європейці як прибічники функціональної теорії схильні дотримуватися позиції тотожності смислу й значення. Згідно із субстанцій- ним підходом терміни «смисл» і «значення» не тотожні. Термін «смисл» (“sense”), який наділений лінгвістичним та критич- ним значенням і має продовження у сучасному слововжитку, не є однозначно тотожним із терміном «смисл». Щодо перекладу англійського “sеnsе” українською мовою, то його можна пере- класти як «сенс», коли наголошуємо на «чуттєвій» складовій частині. Акцентуючи увагу на логіко-семантичному, когнітив- но-семіотичному чи онтологічному аспекті, перекладаємо його як «смисл». Німецьке “Sinn” варто перекладати як «сенс», оскільки воно має інтенційну спрямованість, яка втрачається, якщо ми перекладаємо його як «смисл/значення». Цей термін тяжіє до англосаксонського коріння із семантикою «бажати», «мати намір», що свідчить про його цільову природу, отже, сприяє зв’язку декількох полюсів смислу.
36
Samboruk, Liudmila Aleksandrovna. "ЯЗЫКОВАЯ ЭКОНОМИЯ В СОВРЕМЕННОМ АНГЛОЯЗЫЧНОМ ИНТЕРНЕТ-ПРОСТРАНСТВЕ (НА МАТЕРИАЛЕ ПУБЛИКАЦИЙ О ПРЕДВЫБОРНОЙ КАМПАНИИ В США)". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, № 5 (20 жовтня 2020): 305. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-5-305-319.
Повний текст джерелаАнотація:
Взаимодействие медиакультурных маркеров в контексте межкультурной коммуникации оказывает влияние как на расширение тематики публикаций в социальной сети, так и на распространение англоязычных тенденций с целью успешной адаптации к условиям иностранной коммуникативной реальности, что требует подробного изучения в терминах современной науки о языке, включая закон экономии языковых средств.Цель. В статье содержится описание итогов научного осмысления роли и места средств языковой экономии в определенном типе англоязычного текстового интернет-пространства, которое базируется на взаимодействии лингвокультурных маркеров в контексте социальной сети TWITTER.Метод или методология проведения работы. В настоящем исследовании используются следующие общенаучные методы исследования: описательный метод, метод наблюдения, методы количественной оценки и классификации, сопровождаемые такими специальными методами, как системный подход к лингвистическому и семантическому анализу, элементы дискурсивного анализа.Результаты. Анализ средств ускорения передачи информации в англоязычных интернет текстах Твиттера позволил сделать вывод о том, что основными видами компрессии информации в текстах сети являются различные виды телескопии, аббревиации и словообразования. В настоящее время изучение экономии распространяется в наибольшей степени на лексику. Способы актуализации закона экономии языковых средств выполняют определенные функции в различных типах дискурса, и играют особенно важную роль в интернет-коммуникации.Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены для развития науки о языке в терминах когнитивной лингвистики и прагмалингвистики, теории дискурса, социолингвистики и стилистики английского языка.
37
КАБІРІ, Магда. "СТРАТЕГІЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ЯК ЗАСІБ УТІЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 153–64. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У фокусі нашого дослідження перебуває поняття «ідентич- ність», яке розглядаємо у термінах перекладацьких студій. Термін «ідентич- ність» має багато визначень та тлумачень у нелінгвістичних дослідженнях, де він визначається як феномен чіткого усвідомлення мовцем своєї належності до певного соціального та/або особистісного статусу в рамках соціальних ролей. Метою дослідження є доведення на основі аналізу дібраного ілюстра- тивного матеріалу статусу стратегії самопрезентації як засобу маніфес- тації ідентичності в перекладі. Методами дослідження послугували: метод суцільної вибірки, метод електронної обробки баз даних, метод порівняльного перекладацького аналізу. У роботі розглянуто реалізацію ідентичності за посередництвом самопрезентації як стратегії англомовного дискурсу. Нау- кова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше стратегія самопре- зентації розглядається крізь призму перекладацьких студій та постає як засіб передачі ідентичності в перекладі. Утілення стратегії самопрезента- ції передбачає залучення низки локальних та глобальних стратегій і тактик та імплементується в дискурсі за допомогою самопрезентем – висловлень, використання яких має на меті ідентифікацію мовця, надання особистої інформації про нього, тобто його особистісні, індивідуальні та ситуативні характеристики або оцінки цих характеристик. Важливим складником пере- кладу ідентичності вважаємо втілення стратегії самопрезентації шляхом перекладу самопрезентем. Перебіг нашого дослідження засвідчив, що функ- ція перекладу тут полягає у збереженні когнітивного підґрунтя та кінцевих цілей передачі самопрезентем у цільовому тексті, а реалізація цієї функції видається можливою лише шляхом відтворення або адаптації. Ілюстративні фрагменти, наведені у нашій роботі, верифікували, що відтворення під час перекладу висловлень-самопрезентем може бути успішно застосоване у разі лінгвокультурної подібності вихідної та цільової мов та культур. Адаптація ж, своєю чергою, застосовується під час перекладу висловлень-самопрезен- тем, які мають специфічні риси, притаманні вихідній лінгвокультурі, у зв’язку з чим, відповідно, виникає потреба у певних змістових та структурних тран- сформаціях.
38
ЗАХАРЧУК, Віктор, Олег ЗАХАРЧУК та Олександр МЕЛЬНИЧУК. "Доцільність використання вантажних електромобілів в Україні". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 95–101. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.351.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано економічну та екологічну доцільність використання вантажних електромобілів в Україні. В результаті аналізу літературних джерел встановлено, що електротранспорт має ряд переваг у порівнянні з традиційними автомобілями. Розроблено метод оцінки економічної ефективності використання електромобілів. Методи дослідження теоретичні. Розрахунковим методом з використанням математичного моделювання визначені економічні показники експлуатації вантажного електромобіля. Термін окупності інвестицій в придбання електромобіля з врахуванням екологічного збитку становить майже сім років. Наукова новизна роботи полягає в тому, що за розробленими методом виконана оцінка ефективності використання електромобілів в Україні з врахуванням екологічного збитку. Практичне значення полягає в доведенні доцільності використання вантажних електромобілів.
Ключові слова: вантажний електромобіль, термін окупності, експлуатаційні витрати, капітальні вкладення.
39
Дєордіца, Таяна, Марина Вороніна, Ольга Єпіфанова та Володимир Толмачов. "МИСЛЕННЄВА ТАКТИКА ЗАСВОЮВАННЯ ТЕРМІНІВ ФАХОВОЇ МОВИ". Physical and Mathematical Education 34, № 2 (9 травня 2022): 25–32. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-004.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. За нашими спостереженнями, чимало студентів, опрацьовуючи наукові дефініції термінів, стикаються з труднощами у їх розумінні. Зважаючи на неможливість навчити розумінню, ми задалися питанням: які мисленнєві тактики забезпечують свідоме засвоєння термінів? Матеріали і методи. Основу пропонованої розробки становлять результати логічного аналізу мови як знакової системи. Ідея виконання над поняттям аналітичних і синтетичних логічних операцій, заснованих на обох типах ієрархічних відношень між поняттями — «рід — вид» і «ціле — частина», постає із загального морфологічного аналізу F. Zwicky. Результати. З’ясовано, що термін як мовний знак має три прикмети: предметне значення, смисл і смисловий зміст. Смисл терміна фіксує дефініція, а смисловий зміст йому приписує характеристика – пізнавальний прийом, схожий із дефініцією. Смисловий зміст, на відміну від смислу терміна, є сукупністю неструктурованої інформації. Розглядувана мисленнєва тактика спрямована на розвиток у суб’єкта учіння здатності розуміти смисл певного терміна через надання його смисловому змісту структурної організації. Структурувати смисловий зміст терміна пропонується шляхом розв’язання двох завдань. Виведення термінів, що є опорними словами шуканої структури, – суть першого завдання. Відтворення структури смислового змісту засвоюваного терміна –суть другого завдання. Розглядувана мисленнєва тактика є втіленням педагогічного прийому, описаного у логічній теорії поняття: пізнавальні прийоми, схожі з визначенням, мають йому передувати, адже їх застосування часто полегшує розуміння і засвоєння дефініції терміна Висновки. Пропонована мисленнєва тактика засвоювання терміна буде дієвою, якщо суб’єкт учіння: 1) вміє встановлювати і визначати ієрархічні зв’язки між поняттями; 2) знає сутність, структуру і правила виконання над поняттям логічних операцій узагальнення поняття, таксономічного і мереологічного поділів; мереологічної інтеграції; 3) володіє нормативними процедурами, що є складниками цих операцій; 4) володіє засобами контролю правильності і виконуваних операцій, і виведених термінів.
40
Лецин, Д. В. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ В РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (9 вересня 2021): 87–92. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12361.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності. Матеріали та методи. Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості. Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки.
41
Mutayeva, Sayeda Ibragimovna, Saneyat Medzdidovna Rabadanova та Marianna Vladimirovna Mishayeva. "НАЦИОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНАЯ СПЕЦИФИКА ПРОКЛЯТИЙ ДАРГИНСКОГО ЯЗЫКА". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 4 (13 лютого 2018): 256. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-4-256-265.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. В статье проводится лексико-семантический анализ проклятий даргинского языка. Предметом анализа являются национально-культурная специфика и функциональные особенности данных экспрессивных устойчивых сочетаний. Целью исследования явилось комплексное изучение экспрессивных средств даргинского языка, как в лингвистическом, так и лингвокультурологическом аспектах.Метод и методология проведения работы. Используются общенаучные методы лингвистики: сбор информации, анализ устных и письменных текстов, описательный метод, включающий в себя приемы наблюдения, сравнения, интерпретации и классификации исследуемого материала, метод компонентного анализа, выявляющий содержательные характеристики проклятия.Результаты. Выделив в проклятиях даргинского языка в качестве основных лексико-семантических групп религиозную терминологию, термины родства и соматонимы, авторы объясняют, что подобное распределение связано с национальными особенностями восприятия действительности носителями даргинского языка, их менталитетом и складом мышления.Область применения результатов. Результаты исследования лексико-семантических особенностей даргинских проклятий могут быть использованы при исследовании лексической структуры даргинского языка.
42
Brechlichuk, P. P., та P. O. Maistruk. "Ендодонто-ендоосальна імплантація у сучасній стоматології: можливості, проблеми та перспективи застосування методу (огляд літератури)". Clinical Dentistry, № 4 (17 лютого 2020): 10–17. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10877.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомим методом покращення біомеханічних параметрів стабілізації зубів після проведення оперативного втручання резекції верхівки кореня є їх армування ендодонто-ендоосальними імплантатами. Недивлячись на позитивний клінічний досвід, метод не знайшов широкого розповсюдження в стоматологічній практиці через складність та недосконалість методики проведення самої операції ендодонто-ендоосальної імплантації, відсутність чітких показань до його застосування, короткого терміну функціонування конструкцій у ротовій порожнині, складнощі, пов’язані з остеоінтеграцією імплантатів, установлених через ендодонт.
Мета дослідження – провести комплексний аналіз наявних вітчизняних та зарубіжних даних, що стосуються можливостей, проблем реалізації та подальших перспектив застосування методу ендодонто-ендоосальної імплантації у сучасній стоматологічній практиці.
Матеріали і методи. Систематизація наукових публікацій, що стосувалися мети дослідження, проводилась на основі результатів пошукових запитів у системі Google Академія за ключовими словами («ендодонто-ендоосальна імплантація», «ендодонтичні імплантати», «трансдентальна імплантація» та їх аналогів російською та англійською мовами).
Результати досліджень та їх обговорення. В якості найважливіших для урахування у клінічній практиці аспектів процедури ендодонто-ендоосальної імплантації, за даними літературних джерел, необхідо виокремити наступні: оцінку стану зуба, через який безпосередньо буде встановлений ЕЕІ; оцінку ступеня рухомості зуба; оцінку ступеня резорбції міжальвеолярних перегородок; оцінку кількості зубів, які мають нагальну необхідність у проведенні імплантації; оцінку величини кісткового післяопераційного дефекту та можливості його заміщення остеопластичним матеріалом.
Висновки. За наявними даними клінічних та лабораторних досліджень використання методу ендодонто-ендоосальної імплантації можна розцінювати як альтернативний підхід щодо оптимізації біомеханічної стабільності та забезпечення сприятливого функціонального прогнозу зуба після проведення процедур із резекцією частини кореня в умовах наявного патологічного чи післяопераційного дефекту навколишньої кісткової тканини. В ході проведеного літературного огляду було ідентифіковано наявний дефіцит даних щодо можливостей застосування методу ендодонто-ендоосальної імплантації у клінічній стоматологічній практиці, відносний низький рівень доказовості представлених результатів попередніх досліджень та відсутність чітких протоколів щодо реалізації даного методу за різних вихідних клінічних умов.
43
Vasyliuk, S. M., та V. M. Atamaniuk. "Ефективність антикоагулянтної терапії у пацієнтів із гострим тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (21 січня 2020): 75–79. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10769.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: оцінити ризик рецидиву ТГВ, шляхом визначення ступеня реканалізації тромба та значення рівня D-димеру на момент закінчення антикоагулянтного лікування.
Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 98 пацієнтів з тромбозом глибоких вен (ТГВ) різної локалізації. Пацієнтів спостерігали в період антикоагулянтної терапії (n-98) та після її проведення (n-76) в терміни від 7 до 120 місяців. Залежно від схеми антикоагулянтної терапії пацієнти були поділені на три групи: перша група (32) отримували варфарин, друга група (34) – ривароксабан, третя (32) – дабігатран етексилат. Усіх пацієнтам з метою верифікації діагнозу і моніторингу якості терапії проводили ультрасонографічне дослідження та оцінювали рівень D-димеру в крові.
Результати досліджень та їх обговорення. Більшість пацієнтів з ТГВ не потребувала подовженої антикоагулянтної терапії. В терміни початкової та тривалої антикоагуляції, незалежно від вибору схеми лікування, рецидиву ТГВ або випадків ТЕЛА ми не спостерігали. У пацієнтів всіх груп, після закінчення лікування, найчастіше спостерігались рецидиви ТГВ впродовж першого року. Загалом, протягом всього терміну спостереження, частота рецидивів серед пацієнтів першої групи склала 10 випадків, другої групи 4 випадки, третьої – три (р<0,05). Між пацієнтами, які приймали ривароксабан і дабігатрану етексилат, не спостерігалося достовірної різниці у частоті рецидивів тромбозу, тоді як між групою пацієнтів, які отримували варфарин, та другою і третьою групами різниця була достовірна (р<0,05). До кінця терміну лікування хворих з ТГВ позитивні результати відновлення прохідності вен та значення рівня D-димеру < 500 нг/мл були виявлені у 2 раза частіше у пацієнтів, що приймали новітні оральні антикоагулянти (НОАК). Це і пояснює, на нашу думку, низький відсоток рецедиву у другій та третій групах порівняно з першою групою, де пацієнти приймали АВК.
Підвищений рівень D-димеру в крові >500 нг/мл на момент завершення антикоагулянтної терапії є фактором ризику рецидиву у пацієнтів із ТГВ, як і залишкова непрохідність вен. Тривала антикоагуляція варфарином є найменш прогнозованою щодо ризику рецидиву ТГВ (р<0,05), тоді як при застосуванні ривароксабану і дабігатрану етексилату не спостерігалося достовірної різниці у частоті рецидивів ТГВ.
44
В. В. Гуцал. "КРИМІНАЛІСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТА". Криміналістичний вісник 32, № 2 (4 лютого 2020): 38–45. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-32-2-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – обґрунтувати необхідність конкретизації основних криміналістичних критеріїв визначення холодної зброї та усунення деяких неточностей у Методиці криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих із нею виробів (реєстраційний код 4.5.07). У процесі розгляду теми окреслено хиби і суперечності стосовно належності деяких об’єктів до холодної зброї через часткову обґрунтованість роз’яснень, їх недостаню вивченість та незважання на тимчасовий чинник функціонального призначення. Запропоновано з метою усунення наявних невідповідностей теоретичних викладок і практичних результатів дослідження холодної зброї розширити понятійний апарат щодо призначення об’єктів дослідження, зважаючи на тимчасовий чинник функціонального призначення та зміни функціонального призначення; здійснити відповідні коригування в додатках до зазначеної Методики; розробити методичні рекомендації щодо вимірювання елементів конструкції об’єктів дослідження та доопрацювати застосовувані методи їх динамічних випробувань. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими і спеціальними методами пізнання, зокрема: системно-структурним з’ясовано сутність досліджуваних категорій і правових явищ, логіко-аргументаційним проаналізовано чинні нормативні положення на предмет їх повноти і узгодження з останніми досягненнями науки; догматичний метод сприяв з’ясуванню понятійно-категоріального апарату дослідження, що засвідчило потребу його розширення з огляду на призначення об’єктів дослідження, зважаючи на тимчасовий чинник функціонального призначення і зміни функціонального призначення, уточнення визначення «ніж метальний», перегляду граничного значення міцності та пружності конструкції клинка короткоклинкових предметів (пристроїв), які підлягають упровадженню за схемою 1 Методики, з урахуванням реальних значень цих показників в аналогах короткоклинкової військової (бойової) зброї промислового виготовлення, що не має дефектів; статистичний дав змогу узагальнити результати, отримані під час опрацювання емпіричного матеріалу; метод моделювання уможливив формулювання висновків і загальних оцінок, а також пропозицій до розроблення рекомендацій щодо вимірювання елементів конструкції об’єктів дослідження, термінологічної урегульованості та узгодженості понятійного апарату.Ключові слова: холодна зброя; загальні поняття; методика; терміни; визначення.
45
Сутула, Василь. "Генезис поняття «фізична культура» в російсько-радянській та вітчизняній науковій і соціальній практиках (повідомлення перше)". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 81 (22 лютого 2021): 11–20. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розкрити генезис поняття «фізична культура» в російсько-радянській та вітчизняній науковій і соціальній практиках. Матеріал і методи: матеріали дослідження базуються на аналізі спеціальної літератури, в якій висвітлюються різні аспекти розвитку сфери діяльності людей, пов’язаної з використанням фізичних вправ. Результати: показано, що проблема об’єктивного визначення сутності поняття «фізична культура» – одна з ключових у розбудові інтегративної теорії; розкриті суспільно-політичні передумови впровадження терміну «фізична культура» в російсько-радянську наукову та соціальну практики; виведено, що базові положення, сформульовані Г. Дюперроном в його теорії являються основою інтегративної теорії фізичної культури. Висновки: показано, що термін «фізична культура» був уведений в соціальну практику Росії весною 1918 року більшовицьким урядом з допомогою адміністративного механізму державного управління шляхом видання відповідних декретів, постанов і т.п.; показано, що в тогочасному науковому співтоваристві фізична культура трактувалась, як проведення в життя основ гігієни та санітарії; встановлено, що Г.Дюперрон акцентував увагу на тому, що термін «фізична культура» виступає як узагальнююча назва особливої сфери діяльності людей. Ключові слова: фізична культура, інтегративна теорія, сфера діяльності, поняття, термін, теоретичні положення.
46
Зайцева, Маргарита. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «БРЕХНЯ» В АМЕРИКАНСЬКОМУ СУДОВОМУ ДИСКУРСІ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню концепту «брехня» в американському судовому дискурсі, оскіль- ки багато питань, що стосуються суті та типології концептів, потребують істотного уточнення. Підкреслимо, що нині не існує чіткого визначення терміна чи загальноприйнятої класифікації. Все це зумовлює актуальність дослі- дження. Фактичним матеріалом є документи судового процесу у справі Оскара Пісторіуса з метою дослідження мовних засобів, за допомогою яких вербалізується концепт «брехня». Зазначений концепт був досліджений за допомогою таких методів, як метод інтерпретативного аналізу, дефініційно-компонентного аналізу, дискурсивно- го аналізу, контекстуального аналізу. Було розглянуто термінологічний апарат, вивчено реалізацію цього концепту в американському судовому дискурсі, а також виокремлено мовні засоби, які вербалізують цей концепт. Дослі- дження є перспективним, оскільки було би цікаво простежити інші концепти та мовні засоби їхньої вербалізації, порівняти концепти, виокремлені у промовах прокурорів, із концептами у промовах адвокатів.
47
Boychak, M. P. "ВОЄННО-ПОЛЬОВА ТЕРАПІЯ ЧИ ВІЙСЬКОВА ТЕРАПІЯ, ВОЄННО-ПОЛЬОВА ХІРУРГІЯ ЧИ ВІЙСЬКОВА ХІРУРГІЯ?" Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 1 (24 червня 2020): 73–83. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-073.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті в дискусійній формі розглядається питання щодо назв кафедр військової терапії і військової хірургії Української військово-медичної академії та відповідних дисциплін, що вивчаються на цих кафедрах. В історичному аспекті досліджується еволюція поглядів щодо цих назв (воєнно-польова хірургія – військова хірургія, воєнно-польова терапія – військова терапія), починаючи від М.І. Пирогова, В.А. Оппеля, С.С. Юдіна, закінчуючи формуванням відповідних кафедр і навчальних дисциплін при організації Української військово-медичної академії.
Мета. Розглянути питання щодо назв кафедр військової терапії і військової хірургії Української військово-медичної академії та відповідних дисциплін, що вивчаються на цих кафедрах.
Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використано історичний і бібліосемантичний методи для повного розкриття суті досліджуваних понять.
Результати дослідження. Обидва терміни «Воєнно-польова терапія» і «Військова терапія» мають право на існування, використовувались у різні часи по різному. Як на нас, то більш правильно, сьогодні, з огляду назви кафедри і назви дисципліни, використовувати термін «Військова терапія», адже на кафедрі, крім класичної воєнно-польової терапії (ураження іонізуючим випромінюванням, ураження отруйними речовинами, біологічними чинниками тощо) вивчаються ще багато інших дисциплін: 24 дисципліни для слухачів факультету підготовки військових лікарів; 23 дисципліни для факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації (спеціалізація, тематичне вдосконалення, до 2020 року передатестаційні цикли) та 12 дисциплін для медичних сестер (спеціалізація, тематичне вдосконалення). Крім військових дисциплін на кафедрі ВТ викладаються «мирні» дисципліни: кардіологія, пульмонологія, гастроентерологія, гематологія, ревматологія, психіатрія і наркологія, психотерапія, фізіотерапія, лабораторна діагностика, функціональна діагностика тощо. Тобто термін «Військова терапія» має більш широке тлумачення ніж термін «Воєнно-польова терапія».
Висновки. Підсумовуючи розглянуте питання, треба надати належне керівникам військової медицини, які при формуванні Військово-медичного відділення при Українському державному медичному університеті імені О.О. Богомольця (пізніше УВМА) і профільних кафедр, назвали їх відповідно кафедрами військової хірургії і військової терапії. Якщо словосполучення «воєнно-польова» було вже застарілим для В.А. Оппеля і С.С. Юдіна майже 100 років назад, якщо М.І. Пирогов, який запропонував цей термін, сам його не вживав, якщо головний терапет Червоної армії М.С. Вовсі , головні терапевти фронтів, армійські терапевти Другої світової війни майже не користувалися ним, якщо засновник російської клінічної медицини М.Я. Мудров майже 300 років назад говорив про «військову терапію», а наш видатний земляк А. Чаруковський тоді ж говорив про «хвороби армії», а як нам бути з майбутніми партнерами по НАТО, якщо у них, та взагалі ніде у світі, більше не викорисовується термін «воєнно-польова» і не має воєнно-польової хірургії та воєнно-польової терапії, крім деяких бувших республік СРСР та країн його сателітів, які його собі присвоїли та «зрадянщили», то чи стоїть нам повертатись до колишніх назв, та дисциплін, які не існують? А своє захоплення генієм М.І. Пирогова і повагу до його особистості будемо виражати не у збережені терміну «воєнно-польова», а в іншому – у подальшому розвитку військової хірургії і військової терапії.
48
Левченко, Віта, та Роксолана-Юстина Перхач. "МЕДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Невід’ємною частиною нашого життя являється медицина. Лікарські засоби є іноді життєво важливою складовою нашого існування. На початку 1900 -х років тривалість життя становила лише п’ятдесят один рік; до 1960 року він різко збільшився до 75 років. Наразі середня тривалість життя становить 84 роки. Багато вчених вважають, що з огляду на передові технології, ліки та медичну допомогу, до 2050 р. тривалість життя може становити понад 100 років. Кількість людей похилого віку, які все ще живі і та здорові, зросла вражаючою кількістю, і вчені вважають, що вона продовжуватиме зростати. Медицина, лікарі та технології – дуже важлива причина того, чому люди живуть таким довгим, здоровим життям. Саме зважаючи на цей факт, аналіз лікарських засобів, їх групування та деталізація є необхідною. У даному дослідженні ми розглянули та висвітлили поняття «медичний термін» та провели повний аналіз поняття «медична термінологія». Дана стаття присвячена дослідженню, розгляду та аналізу медичної термінології, її закономірностей, історію розвитку а також ознаки медичного терміну. Для повноцінності та актуальності даного дослідження було проаналізовано інструкції медичних препаратів, їх назви, а також їх походження. Найголовнішим методом нашого дослідження став метод порівняння, оскільки порівнювалася досить велика кількість інструкцій медичних препаратів та згідно з результатами даного порівняння робилися висновки щодо медичної термінології як об’єкта лінгвістичного дослідження. Наступним важливим методом став саме метод групування, оскільки усі препарати та їх назви групувалися на різні категорії для детального та ретельнішого їх аналізу. Так, наприклад, ми групували терміни, які формувалися за допомогою префіксального та суфіксального способу формування. Медична лексика є укладеною на основі латині, і містить величезну кількість латинських запозичень. Словотворення та особливо медична термінологія латинського походження мають вирішальне значення для студентів-медиків. Коли ви працюєте у сфері охорони здоров’я, важливо знати мову медицини. Це важливо, щоб стати невід'ємною частиною команди, і необхідно виконувати свою посадову відповідальність. Вміння розмовляти та розуміти цю мову дозволяє швидко та ефективно виконувати свою роботу. Встановлено різні способи утворення медичних термінів, а також їх закономірності. Наприклад, префіксальний спосіб, суфіксальний, суфіксально-префіксальний, тощо.
49
Bondarchuk, N. V. "КОЛЕКТИВНІ МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 251–59. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.251-259.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження колективних методів прийняття управлінських рішень. Метою статті є дослідження процесу прийняття управлінських рішень та визначення основних колективних методів прийняття управлінських рішень.
Методи дослідження, використані у процесі написання статті, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході.
В статті зазначено, що прийняття рішення являє собою свідомий вибір із наявних варіантів чи альтернатив. Цей процес включає багато різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи як: проблеми, цілі, альтернативи та власне рішення. У статті розглянуто теоретичні основи управлінських рішень, методи прийняття управлінських рішень.
Визначено основні ознаки управлінського рішення, до яких віднесено: вибір альтернативи та вольовий акт. В процесі дослідження констатовано, що термін «управлінське рішення» вживається у двох основних значення: як процес і як явище.Також приділено увагу ряду факторів, що враховуються під час прийняття управлінських рішень.
В статті теоретично обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення напрямів розвитку ухвалення управлінських рішень. Зокрема запропоновано алгоритм прийняття управлінського рішення, який складається із таких етапів: аналіз ситуації, визначення проблеми, яку слід вирішити, розробка альтернативних варіантів, окреслення критеріїв оцінки, оцінка ефективності альтернативних варіантів рішення, вибір найкращого варіанту управлінського рішення, контроль за виконанням управлінського рішення, оцінка та аналіз отриманих результатів.
У статті визначено групові методи прийняття, які використовуються для обґрунтування управлінського рішення, серед яких: Модель ухвалення рішень Хоя-Тартера, Метод множинного голосування, Модифікований спосіб Борда, CODM, RAPID, тощо. Окреслено особливості сучасних умов прийняття рішень та властивості таких умов.
Зазначено, що творча робота підприємства, яка приймає рішення, та її адміністративного апарату вимагає певних навичок, а також використання окремих інструментів прийняття рішень.
Практична значущість даної статті полягає у тому, що використання окреслених групових методів прийняття управлінського рішення сприятимуть підвищенню ефективності управління, а також зниженню ризиків, які виникають у процесі діяльності підприємства.
50
Чумаков, Л. Д., О. П. Мисов, M. O. Савченко, В. І. Кравець та О. В. Тітова. "Оцінка періодичністі контролю справності технічної системи з резервуванням та поканальним контролем справності на основі заданої ефективності". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-78-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні технічні системи містять, як правило, велику кількість елементів, які можуть відмовляти в процесі її експлуатації. Для забезпечення високої ефективності використання технічної системи протягом усього призначеного терміну експлуатації необхідно проводити її технічне обслуговування з метою виявлення можливих відмов і відновлення працездатного стану системи. Досліджено вплив ступеня наближення цільової функції на величину інтервалу між перевірками і ефективність використання технічних систем. Основним завданням проектування обладнання є забезпечення високого рівня його ефективності в процесі експлуатації. Це досягається як конструктивними методами, так і вибором експлуатаційних характеристик. У більшості випадків протягом усього призначеного терміну експлуатації планується проводити його обслуговування з метою виявлення можливих збоїв та відновлення стану. У цьому випадку може статися прихований збій у певному наборі параметрів, що визначають стан роботи системи. Для його усунення обладнання перевіряється на справний стан. Різні групи параметрів можуть відслідковуватися постійно, періодично або не контролюватися протягом відведеного терміну експлуатації пристрою. У статті розглядається випадок періодичного моніторингу стану. Однією з важливих експлуатаційних характеристик обладнання є розмір інтервалу між перевірками. Розподіл часу роботи каналу вважається експоненціальним. Наближене рішення задачі полягає у розширенні показника для коефіцієнта доступності підряд та пошуку коренів нелінійного рівняння. Проведено аналіз впливу на точність вирішення задачі про кількість термінів розширення. Використання цього методу зменшить кількість перевірок порівняно з оптимальною кількістю.