Дисертації з теми "Метод правового регулювання"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Метод правового регулювання.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-15 дисертацій для дослідження на тему "Метод правового регулювання".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте дисертації для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Амбруш, Г. Л. "Предмет, метод, способи правового регулювання". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6029.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Касютіна, А. Ю. "Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16139.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Вакарюк, Л. В. "Система правових режимів у трудовому праві України". Thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2018. http://scc.univ.kiev.ua/upload/iblock/64d/dis_Vakaryuk%20L.V._new.pdf.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація присвячена комплексному розкриттю правової природи і сутнісних властивостей правових режимів у трудовому праві України в їх системному функціонуванні. Пропонується запровадження такої типової моделі трудо-правового режиму, яка б відповідала різним організаційно-правовим формам господарювання в процесі правового регулювання суспільних відносин у сфері праці. На підставі аналізу методологічних підходів до розуміння категорії «правовий режим» та сформульованих в межах теорії права, галузей права визначень правового режиму та його властивостей вироблено узагальнений підхід до його розуміння і сутності, що дало змогу розкрити на цій підставі поняття трудо-правового режиму в об’єктивному та суб’єктивному розумінні та виокремити його специфічні ознаки, які обумовлені природою, завданнями і функціями трудового права як галузі. Обґрунтовується, що всі види режимів знаходяться в межах трудо-правового режиму, який є загальним для трудових відносин, первинним, родовим відносно всіх видів режимів сфери трудового права. Трудо-правовий режим, будучи загальним як правове явище і як елемент, вибудовує певну систему, включаючи в неї різні види режимів у сфері найманої праці, які йому підпорядковані та які, наповнюючись змістовно галузевими принципами і маючи соціальну спрямованість, ведуть до визначеної мети, що в цілому запрограмована природою галузі трудового права. Для ефективного і результативного правового регулювання суспільних відносин у сфері найманої праці пропонується типова модель трудо-правового режиму, зміст якої має приватно-публічні елементи, що пояснюється природою трудових відносин, в основі яких лежить природна здатність людини до праці, як основного джерела існування добробуту людини, суспільства і держави. Сутність сучасної моделі трудоправового режиму повинна проявлятися в поєднанні соціального інтересу – з боку працівника та виробничого інтересу – з боку роботодавця. Розкриваються ті правові засоби, які є свого роду чинниками у визначенні і спрямуванні функціонування трудо-правового режиму та визначають його специфіку. Обґрунтовується, що трудо-правовий режим, як і будь-який інший галузевий режим, можна розглядати як один із способів і прийомів методу правового регулювання. Трудо-правовий режим під дією методу здійснює вплив на трудові відносини і, відповідно, функціонально і структурно також зорієнтований на досягнення загальної, єдиної мети, що стоїть перед трудовим правом як галуззю права. Доводиться, що в систему принципів трудо-правового режиму необхідно включати ті основні (конституційні) та галузеві принципи правового регулювання трудових відносин, які обумовлюють соціальну спрямованість трудо-правового режиму в цілому у їх системній взаємодії. Досліджено види трудо-правового режиму, що обумовлені особливостями трудового права, його метою, завданнями та функціями. Обґрунтовано, що режими, для яких характерним є вплив на однорідну сферу суспільних відносин у сфері праці, класифікуються відповідно до правових засобів, утворюючи при цьому багаторівневий поділ, що пов’язується з переходом від родових об’єктів до видових, які, об’єднуючись в єдину систему, утворюють єдиний галузевий режим, що характеризує специфіку трудового права як галузі. Окрему увагу приділено характеристиці стимулюючого і обмежуючого видів трудо-правового режиму, які є домінуючими у трудовому праві як галузі, об’єктивно і закономірно випливають із самої природи суспільних відносин у сфері застосування найманої праці, потреби в праці та її носія – людини-праці і становлять фундамент галузі трудового права. Доведено, що стимулюючий і обмежуючий види трудо-правового режиму взаємообумовлені, знаходяться в одній площині, як наслідок, правильне співвідношення і поєднання стимулюючого і обмежуючого режимів сприяє досягненню балансу інтересів як працівника, так і роботодавця, досягненню мети правового регулювання трудових відносин. Досліджуються особливості функціонування трудо-правовового режиму в трудовому законодавстві, де розкриваються поняття та види функцій трудоправового режиму, що зумовлені метою і соціальним призначенням трудового права, відзначаються характерні ознаки трудо-правового режиму правової (соціальної) політики держави та доводиться, що оптимізація, досконалість трудоправового режиму є взаємообумовленою з ефективністю правового регулювання трудових відносин в цілому, оскільки вирішення першого завдання залежить від другого і навпаки. Для забезпечення ефективності правового регулювання трудових відносин як необхідної умови оптимізації трудо-правового режиму визначені такі критерії як: повнота правового регулювання трудових відносин; зрозумілість і несуперечливість правових норм; уважність законодавця до трактування норм права в процесі їх прийняття; відсутність порушень у формуванні приписів у сфері правового регулювання трудових відносин, оскільки зворотне призводить до того, що в результаті законодавець обирає неадекватну форму відображення публічного чи приватного інтересу, що веде до дисбалансу у співвідношенні між соціальною, з боку працівника, і виробничою, з боку роботодавця, сторонами; відповідність юридичних засобів економічному і фінансововому становищу; дієвість роботи правозастосовних органів, включаючи правоохоронні органи та суди. Сформульовані конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання трудових відносин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кібець, Д. В. "Адміністративно-правове регулювання валютних обмежень". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67999.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового регулювання валютних обмежень в Україні. В роботі здійснюється історико-правовий аналіз валютного регулювання в Україні. Визначається сутність та особливості валютного регулювання в Україні. Розкривається поняття та види форм валютного регулювання в Україні. Характеризуються правові засади валютного регулювання та з’ясовується місце серед них адміністративного регулювання. Окреслюється поняття та структура механізму адміністративно-правового регулювання валютних обмежень. Встановлюється коло суб’єктів регулювання валютних обмежень в Україні та особливості їх адміністративно-правового статусу. Опрацьовуються рівні та напрямки правового регулювання валютних обмежень. Виявляються адміністративно-правові методи регулювання валютних обмежень. Пропонуються напрямки вдосконалення адміністративної та дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства, що регулює валютні обмеження в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід регулювання валютних обмежень та визначаються можливості його використання в Україні.
Диссертация посвящена анализу административно-правового регулирования валютных ограничений в Украине. В работе осуществляется историко-правовой анализ валютного регулирования в Украине. Определяется сущность и особенности валютного регулирования в Украине, под которым предлагается понимать совокупность законодательно установленных средств и инструментов, которые должны использовать специально уполномоченные органы государственной власти для эффективной реализации государственной политики в указанной сфере, а также для обеспечения стабильности национальной валюты Украины и роста отечественной экономики. Обосновано, что валютное регулирование является важным направлением деятельности государства, от эффективности которой зависит финансово-экономическое благополучие всего государства и каждого отдельного гражданина в частности. Раскрывается понятие и виды форм валютного регулирования в Украине, которые определены как закрепленное в нормах законодательства Украины внешнее выражение деятельности уполномоченных органов государственной власти, направленной на осуществление валютного регулирования в нашей стране. Охарактеризованы следующие основные формы валютного регулирования в Украине: девальвация, ревальвация, валютная интервенция, валютные ограничения, регулирование конвертируемости валюты, регулирование процентных ставок Национального (центрального) банка; управление валютными резервами; регулирование платежного баланса. Характеризуются правовые основы валютного регулирования и выясняется место среди них административного регулирования. Определяется понятие и структура механизма административно-правового регулирования валютных ограничений. Определено, что механизм административно-правового регулирования валютных ограничений – это совокупность соответствующих элементов, взаимодействующих между собой, что позволяет упорядочить и организовать правоотношения, возникающие при осуществлении валютного регулирования в форме валютных ограничений. Выделены следующие структурные элементы механизма административно-правового регулирования в указанной сфере: 1) нормы административного права; 2) реализация норм административного права; 3) административные правоотношения; 4) юридические факты. Устанавливается круг субъектов регулирования валютных ограничений в Украине и особенности их административно-правового статуса. Выделены два уровня правового регулирования валютных ограничений: а) международно-правовой; б) национальный, или внутригосударственный. Национальный уровень административно-правового регулирования валютных ограничений предложено разделить на следующие подуровни: а) законодательный; б) подзаконный; в) локальный. Определены уровни и направления правового регулирования валютных ограничений, методы регулирования валютных ограничений. Предлагаются направления совершенствования административной и дисциплинарной ответственности за нарушение законодательства, регулирующего валютные ограничения в Украине. Обобщается зарубежный опыт регулирования валютных ограничений и определяются возможности его использования в Украине.
The dissertation is focused on the analysis of administrative and legal regulation of currency constraints in Ukraine. The historical and legal analysis of currency regulation in Ukraine has been carried out. The essence and peculiarities of currency regulation in Ukraine have been determined. The concept and types of currency regulation’s forms in Ukraine have been revealed. Legal principles of currency regulation have been characterized; and the place of administrative regulation among them has been clarified. The concept and structure of the mechanism of administrative and legal regulation of currency constraints have been outlined. The range of subjects regulating currency constraints in Ukraine and the peculiarities of their administrative and legal status have been established. The levels and areas of legal regulation of currency constraints have been processed. Administrative and legal methods of regulation of currency constraints have been revealed. The author has offered directions for improving administrative and disciplinary liability for violation of the legislation regulating currency constraints in Ukraine. International experience of regulating currency constraints has been generalized and the possibilities of its application in Ukraine have been determined.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Сугак, О. В. "Адміністративно-правова протидія правопорушенням у сфері господарської діяльності". Thesis, Університет сучасних знань, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81041.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертаційне дослідження присвячено визначенню сутності та розкриттю особливостей адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності. З’ясовується сутність поняття та види правопорушень у сфері господарської діяльності як об’єкта адміністративно-правової протидії. Визначаються види та особливості правоохоронної діяльності із протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності. Надається характеристика правовому регулюванню протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності та встановлюється місце у ньому адміністративно-правових норм. Окреслюються мета, принципи та напрямки адміністративно-правової протидії правопо- рушенням у сфері господарської діяльності. Розкривається зміст адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності в Україні. Окреслюється коло адміністративно-правових форм та методів протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності та опрацьовуються можливості його використання в Україні. Окреслюються напрямки вдосконалення національного законодавства, яке регламентує протидію правопо- рушенням у сфері господарської діяльності. Визначаються напрямки удосконалення взаємодії та координації між суб’єктами протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності в Україні.
В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, которая заключается в определении сущности и раскрытии особенностей административно-правового противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности, а также разработке направлений ее совершенствования с учетом положительного отечественного и зарубежного опыта. Выясняется сущность понятия и виды правонарушений в сфере хозяйственной деятельности как объекта административно-правового противодействия. Аргументировано, что правонарушения в сфере хозяйственной деятельности – это противоправная деятельность соответствующего субъекта, которая нарушает легальное положение хозяйственной сферы страны, правовой статус других субъектов хозяйственной деятельности, а также вызывает общественно-вредные последствия, в совокупности препятствует ведению законного предпринимательства и получению желаемой прибыли. Отмечается, что, в качестве объектов административно-правового противодействия, правонарушения в сфере хозяйственной деятельности характеризуются следующими признаками: во-первых, вариативностью интенсивности вреда правонарушений данной группы – правонарушения в сфере хозяйственной деятельности одновременно содержат в своей группе деяния как общественно вредные, так и общественно опасные; во-вторых, нарушают социально-хозяйственные устои ведения предпринимательства, что, в свою очередь, негативно влияет на бизнес-климат в Украине и экономическое положение государства в мире; в-третьих, охватывают большой круг деяний административно-управленческого, финансово-экономического, хозяйственного содержания; в-четвертых, наносят значительный ущерб бюджетному сектору государства, вызывают ограничения поступлений в государственный бюджет. Определяются виды и особенности правоохранительной деятельности по противодействию правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности. Доказана целесообразность выделения следующих критериев классификации правоохранительной деятельности по противодействию правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности: 1) в зависимости от принадлежности субъекта правоохранительной деятельности по противодействию правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности; 2) в зависимости от правоохранительного органа, осуществляющего такую деятельность; 3) в зависимости от стадии производства; 4) в зависимости от вида юридической ответственности, к которой будет привлечено виновное в совершении правонарушения в сфере хозяйственной деятельности лицо; 5) в зависимости от отрасли права, которой урегулирована правоохранительная деятельность по противодействию правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности; 6) в зависимости от направления деятельности правоохранительных органов по противодействию правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности. Отмечается, что именно благодаря действию административно- правовых норм можно наиболее оперативным способом воздействовать на общественные отношения по поводу противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности, что обусловливает особенность их места в системе правового регулирования данных общественных отношений. Определяются цель, принципы и направления административно- правового противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности; раскрывается содержание административно-правового статуса субъектов противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности в Украине; очерчивается круг административно-правовых форм и методов противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности в Украине; устанавливаются организационные меры по обеспечению противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности в Украине; обобщается зарубежный опыт противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности и обрабатываются возможности его использования в Украине; выясняются направления совершенствования национального законодательства, регламентирующего противодействие правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности; определяются пути совершенствования взаимодействия и координации между субъектами противодействия правонарушениям в сфере хозяйственной деятельности в Украине.
The dissertation research is focused on defining the essence and revealing the peculiarities of administrative and legal counteraction to offenses committed in the sphere of economic activity. The essence of the concept and types of offenses committed in the field of economic activity as an object of administrative and legal counteraction has been clarified. The types and specific features of law enforcement activity to combat offenses committed in the sphere of economic activity have been determined. The author has provided characteristics of legal regulation of counteracting offenses committed in the sphere of economic activity; the author has also established the place of administrative and legal norms within such regulation. The purpose, principles and directions of administrative and legal counteraction to offenses committed in the sphere of economic activity have been outlined. The author has revealed the content of the administrative and legal status of the subjects of counteraction to offenses committed in the sphere of economic activity in Ukraine. The range of administrative and legal forms and methods of counteracting offenses committed in the sphere of economic activity in Ukraine has been outlined. International experience of counteracting offenses committed in the sphere of economic activity has been generalized and the possibilities of its application in Ukraine have been worked out. The directions for improving the national legislation that regulates counteraction to offenses committed in the sphere of economic activity have been outlined. The author has determined the directions for improving the interaction and coordination between the subjects of counteraction to offenses committed in the sphere of economic activity in Ukraine.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Шорський, П. О. "Адміністративно-правовий механізм забезпечення виборчих прав громадян в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70692.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян Україні. В роботі характеризуються виборчі права громадян як об’єкт адміністративно-правового забезпечення. Визначається сутність та особливості адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян в Україні. Окреслюється структура адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян. Характеризуються особливості правового регулювання забезпечення виборчих прав громадян в України та з’ясовується місце в ньому адміністративного законодавства. Встановлюється коло суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні та розкриваються особливості їх адміністративно-правового статусу. Окреслюється поняття та особливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав громадян в Україні. Систематизуються напрями взаємодії суб’єктів забезпечення виборчих прав громадян в Україні. Узагальнюється зарубіжний досвід забезпечення виборчих прав громадян та визначаються можливості його використання в Україні. Пропонуються напрями удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення виборчих прав громадян в Україні.
Диссертация посвящена анализу административно-правового механизма обеспечения избирательных прав граждан Украины. В работе характеризуются избирательные права граждан как объект административно-правового обеспечения. Определяется сущность и особенности административно-правового механизма обеспечения избирательных прав граждан в Украине. Обосновывается, что механизм обеспечения избирательных прав граждан, в первую очередь, влияет на управленческие процессы, которые формируются во время реализации и обеспечения избирательных прав граждан, включая непосредственный процесс организации выборов, референдумов, и определяются содержанием административно-правовых отношений и методов, применяемых для их урегулирования. Аргументируется, что административно-правовой механизм обеспечения избирательных прав граждан представляет собой определенную систему связанных элементов: основные (объект, субъекты, содержание) и вспомогательные элементы. Характеризуются особенности правового регулирования обеспечения избирательных прав граждан в Украине. Аргументируется, что административное законодательство занимает ключевое место в механизме правового регулирования обеспечения избирательных прав граждан в Украине, поскольку является составным элементом его механизма. В результате анализа национального законодательства делается вывод, что значительное количество нормативных актов содержат административно-правовые нормы, регулирующие управленческие и властно-распорядительные отношения по организации и проведению избирательного процесса, а также защиты избирательных прав граждан. Устанавливается круг субъектов обеспечения избирательных прав граждан в Украине и раскрываются особенности их административно-правового статуса. Определяется понятие и особенности привлечения к административной ответственности за нарушение избирательных прав граждан в Украине. Предлагается авторский подход к определению основных направлений взаимодействия субъектов обеспечения избирательных прав граждан: нормотворческий; правоохранительный; когнитивный; информационный. Обобщается зарубежный опыт обеспечения избирательных прав граждан и определяются возможности его использования в Украине. Предлагаются направления совершенствования административно-правового механизма обеспечения избирательных прав граждан в Украине: систематизация избирательного законодательства путем окончательного принятия проекта Избирательного кодекса Украины, дополнения главы 15-А Кодекса Украины об административных правонарушениях ст. 212-22 «Оскорбление или клевета на кандидата, участвующего в выборах Президента Украины, народных депутатов Украины, местных выборов»; создание условий для участия в избирательном процессе граждан Украины, проживающих на временно оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей.
The dissertation is focused on the analysis of administrative and legal mechanism for guaranteeing electoral rights of the citizens of Ukraine. The author of the work has characterized electoral rights of citizens as an object of administrative and legal provision. The essence and peculiarities of administrative and legal mechanism for guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine have been determined. The structure of administrative and legal mechanism for guaranteeing electoral rights of citizens has been outlined. The author has characterized the peculiarities of legal regulation of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine and has clarified the place of administrative law. The range of subjects of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine has been established; and the peculiarities of their administrative and legal status have been revealed. The concept and features of bringing to administrative liability for violating electoral rights of citizens in Ukraine have been outlined. The directions of interaction between the subjects of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine have been systematized. International experience of guaranteeing citizens’ electoral rights has been generalized and the possibilities of its application in Ukraine have been determined. The author has suggested the directions of improving administrative and legal mechanism of guaranteeing electoral rights of citizens in Ukraine.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Нікуліна, А. Г. "Адміністративно-правовий статус органів досудового розслідування Національної поліції України". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59116.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертаційна робота присвячена визначенню сутності та особливостей адміністративно-правового статусу органів досудового розслідування Національної поліції України, а також шляхів його удосконалення. Особлива увага приділяється історико-правовому аналізу розвитку та становлення органів досудового розслідування в Україні й, відповідно, окресленню сучасної системи органів досудового розслідування України, місця у ній слідчих підрозділів Національної поліції України. З’ясовуються правові засади діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, уточнюються сутність, структура та особливості адміністративно-правового статусу органів досудового розслідування Національної поліції України. Основний акцент зроблено на проблемі розмежування компетенції, застосування адміністративно-правових методів та форм у діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, їх юридичній відповідальності. Визначаються шляхи удосконалення адміністративноправового статусу органів досудового розслідування Національної поліції України, зокрема аналізується зарубіжний досвід організації правоохоронної діяльності слідчих органів поліції та можливості його використання в Україні. Виокремлюються напрямки удосконалення взаємодії органів досудового розслідування Національної поліції України з іншими суб’єктами правоохоронної системи.
Диссертационная работа является одним из первых в отечественной юридической науке комплексных исследований теоретико-правовых проблем административно-правового статуса органов досудебного расследования Национальной полиции Украины. Работа посвящена определению сущности и комплексному исследованию административно-правового статуса органов досудебного расследования Национальной полиции Украины, его особенностей и путей совершенствования на основе анализа отечественного законодательства и его практического применения, а также зарубежного опыта. В исследовании обосновывается актуальность данной проблематики, исходя из того, что с вступлением в силу Закона Украины «О Национальной полиции» органы полиции претерпели существенные организационные и функциональные изменения, хотя административно-правовой статус некоторых из них, в том числе и органов досудебного расследования полиции, до сих пор не урегулирован должным образом. При этом от оптимальной организации, надлежащего административно-правового обеспечения и эффективной деятельности данных органов, как и вообще органов досудебного расследования в Украине, зависят оперативность, беспристрастность и полнота расследования, результативность и качество уголовного производства и судопроизводства, достижение соответствующих целей и задач. Особое внимание уделяется историко-правовому анализу развития и становления органов досудебного расследования в Украине и, соответственно, характеристике современной системы органов досудебного расследования, места в ней следственных подразделений Национальной полиции Украины. Выясняются правовые основы деятельности органов досудебного расследования полиции, в частности место среди них административноправового регулирования. Уточняются сущность, структура и особенности административно-правового статуса органов досудебного расследования Национальной полиции Украины. Основной акцент сделан на проблеме разграничения компетенции, применения административно-правовых методов и форм в деятельности органов досудебного расследования Национальной полиции Украины, их юридической ответственности. Определяются пути совершенствования административно-правового статуса органов досудебного расследования Национальной полиции Украины. В частности, анализируется зарубежный опыт организации правоохранительной деятельности следственных органов полиции и возможности его использования в Украине. Выделяются направления совершенствования взаимодействия органов досудебного расследования Национальной полиции Украины с другими субъектами правоохранительной системы. Даются рекомендации и предложения по совершенствованию законности, дисциплины и внутреннего порядка в органах досудебного расследования Национальной полиции Украины и пересмотру критериев оценки эффективности их деятельности.
The thesis is focused on determining the essence and peculiarities of administrative and legal status of the agencies of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine, as well as the ways of its improvement. Particular attention is paid to the historical and legal analysis of the development and formation of the agencies of pre-trial investigation in Ukraine and, accordingly, to the outline of the modern system of the agencies of pre-trial investigation bodies of Ukraine, and the place of investigative units of the National Police of Ukraine in this system. The legal principles of the activities of the agencies of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine have been clarified; the essence, structure and peculiarities of administrative and legal status of the agencies of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine have been specified. The main emphasis has been made on the problem of the delimitation of competence, application of administrative and legal methods and forms in the activities of the agencies of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine, their legal liability. The ways of improving administrative and legal status of the agencies of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine have been determined, in particular, the author has analyzed the international experience of law enforcement activity of the police investigative agencies and the possibility of its implementation in Ukraine. The directions of improving interaction between the agencies of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine and other subjects of law enforcement system have been singled out.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кривко, О. О. "Адміністративно-правове забезпечення діяльності юридичних відділів в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77934.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертаційну роботу присвячено визначенню сутності та розкриттю особливостей адміністративно-правового забезпечення діяльності юридичних відділів в Україні та напрямків його удосконалення з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду та в контексті реформування державного управління. З’ясовуються особливості діяльності юридичних відділів як суб’єкта адміністративно-правових відносин. Надається характеристика правовому регулюванню діяльності юридичних відділів та встановлюється місце у ньому адміністративного законодавства. Визначається адміністративно- правовий статус юридичних відділів. Окреслюються об’єкт і предмет адміністративно-правового забезпечення діяльності юридичних відділів. Встановлюються напрями, форми та методи адміністративно-правового забезпечення діяльності юридичних відділів. Визначаються адміністративні процедури діяльності юридичних відділів. Узагальнюється зарубіжний досвід правового забезпечення діяльності юридичних відділів та опрацьовуються можливості його використання в Україні. Окреслюються напрямки удосконалення національного адміністративного законодавства, яке регламентує діяльність юридичних відділів. Визначаються шляхи удосконалення організаційних засад діяльності юридичних відділів.
Диссертационная работа посвящена определению сущности и особенностей административно-правового обеспечения деятельности юридических отделов в Украине и путей его совершенствования с учетом отечественного и зарубежного опыта в контексте реформирования государственного управления. Выясняются сущность и особенности деятельности юридических отделов как субъектов административно-правовых отношений. Аргументировано, что юридические отделы – это составляющие элементы органов власти, предприятий, организаций и учреждений, основой деятельности которых является правовая работа, контроль за соблюдением законности, осуществления представительских функций, то есть представления соответствующего субъекта в различных правоотношениях, а также проведение в пределах своей компетенции и в рамках, выдающихся законодательством Украины, правовойэкспертизы. Характеризуется правовое регулирование деятельности юридических отделов и определяется место в нем административного законодательства. Установлено, что ключевое место среди правовых норм принадлежит нормам административного права, ведь именно с их помощью регламентируются общественные отношения, связанные со структурной принадлежностью юридических отделов в системе государственного управления, взаимодействием данных отделов с органами государственной власти, реализацией ими своих прав, обязанностей и функций. Определяется административно-правовой статус юридических отделов. Устанавливаются объект и предмет административно-правового обеспечения деятельности юридических отделов. Устанавливаются направления, формы и методы административно-правового обеспечения деятельности юридических отделов. Констатировано, что административно-правовое обеспечение деятельности юридических отделов осуществляется в следующих основных направлениях: создание нормативно-правовых и организационных условий для эффективного функционирования юридических отделов; определение процедурных аспектов деятельности юридических отделов; создание эффективного функционирования системы надзора и контроля за деятельностью юридических отделов вообще и каждого отдельного сотрудника в частности; обеспечение юридических отделов профессиональными кадрами, а также создание условий для их постоянного профессионального и личностного роста; финансовое и материально-техническое обеспечение деятельности соответствующих отделов; информационное обеспечение деятельности исследуемых отделов. Под формой административно-правового обеспечения деятельности юридических отделов предложено понимать законодательно закрепленное внешнее выражение практической деятельности уполномоченных субъектов, которая осуществляется с помощью использования различных инструментов и средств с целью создания всех необходимых условий для функционирования соответствующих подразделений. Основными формами административно-правового обеспечения деятельности юридических отделов являются: нормотворческая, контрольно-надзорная, принятия управленческих решений, заключения административных договоров. Под методом административно-правового обеспечения деятельности юридических отделов предлагается понимать совокупность законодательно определенных инструментов и средств, которые используются уполномоченными субъектами для обеспечения эффективного функционирования исследуемых в диссертационной работе подразделений. К указанным методам отнесены: метод предписаний, императивный метод, метод запретов, разрешительный метод, метод стимулирования. Характеризуются административные процедуры деятельности юридических отделов. Обобщается зарубежный опыт правового обеспечения деятельности юридических отделов. Определяются направления совершенствования национального административного законодательства, регламентирующего деятельность юридических отделов. Определяются пути совершенствования организационных основ деятельности юридических отделов.
The dissertation is focused on determining the essence and revealing the specific features of administrative and legal provision of Legal Departments’ activities in Ukraine and directions of its improvement taking into account national and international experience and in the context of public administration reform. Specific features of the activities of Legal Departments as a subject of administrative and legal relations have been clarified. The author has provided characteristics of legal regulation of the activities of Legal Departments and has established the place of administrative legislation there. The administrative and legal status of Legal Departments has been determined. The object and subject matter of administrative and legal provision of the activities of Legal Departments have been outlined. The directions, forms and methods of administrative and legal provision of the activities of Legal Departments have been established. Administrative procedures of the activities of Legal Departments have been defined. International experience of legal provision of the activities of Legal Departments has been generalized and the possibilities of its application in Ukraine have been worked out. The author has outlined the directions for improving the national administrative legislation, which regulates the activities of Legal Departments. The ways to improve the organizational principles of Legal Departments’ activities have been determined.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Полянський, А. О., A. А. Полянский та A. Polianskyi. "Адміністративно-правові засади взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами". Thesis, Приватний вищий навчальний заклад "Університет сучасних знань", Сумський державний університет, 2021. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6417.

Повний текст джерела
Анотація:
В дисертації визначено поняття та розкрито значення взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; окреслено мету, принципи та завдання взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; з’ясовано сутність та особливості діяльності судово-експертних установ та правоохоронних органів як об’єкту адміністративно-правового регулювання; визначено поняття та окреслено систему судово-експертних установ та правоохоронних органів; розкрито завдання та функції судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; окреслено компетенцію судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; встановлено юридичні гарантії та межі юридичної відповідальності судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; узагальнено рівні взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; з’ясовано напрямки взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; охарактеризовано адміністративно-правові форми та методи взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; визначено напрямки вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює взаємодію судово-експертних установ з правоохоронними органами; встановлено шляхи оптимізації критеріїв оцінювання ефективності взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; визначено перспективи вдосконалення координації діяльності судово-експертних установ з правоохоронними органами. В диссертации определено понятие и раскрыто значение взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Обозначены цели, принципы и задачи взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами Выяснена сущность и особенности деятельности судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как объекта административно-правового регулирования. Охарактеризованы правовые основы взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами и установлено место среди них административно-правового регулирования. Констатировано, что правовые основы взаимодействия судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов имеют административно-правовую основу, которая выражается в большом количестве норм административного права, закрепленных в нормативно-правовых актах различной юридической силы. Указанная ситуация объясняется тем, что именно нормами данной отрасли права определяются: административно-правовой статус судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов; функции, полномочия и задачи, стоящие перед правоохранительными органами и судебно-экспертными учреждениями; механизмы взаимодействия судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов при выполнении ими определенных законодательством функций; организационно-практические цели указанного взаимодействия. Определено понятие и очерчена система судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов. Обосновано, что ключевыми особенностями судебно-экспертных учреждений, которые отличают их от правоохранительных органов являются: во-первых, судебно-экспертные учреждения не являются органами государственной власти и не реализуют в своей работе функции государства, однако, они совершают общественно важную деятельность, связанную с проведением экспертных исследований, результаты которых могут использоваться в процессе правоохранительной деятельности; во-вторых, судебно-экспертные учреждения - это не только государственные организации, но и юридические лица коммунальной формы собственности, в соответствии с определенным законодательством порядке имеют право проводить судебно-экспертную деятельность; в-третьих, структура судебно-экспертных учреждений государственного типа четко урегулирована и упорядочена на законодательном уровне; в-четвертых, ключевой и единственной целью деятельности судебно-экспертных учреждений является производство качественных судебно-экспертных исследований в соответствии с предусмотренными нормативно-правовой базой основаниями. Раскрыты задачи и функции судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как субъектов взаимодействия. Выделена компетенция судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как субъектов взаимодействия. Установлены юридические гарантии и меры юридической ответственности судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как субъектов взаимодействия. Обобщены уровни взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Выяснены направления взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Охарактеризованы административно-правовые формы и методы взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Обозначены организационные основы обеспечения взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Обобщен зарубежный опыт взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами и обработаны возможности его использования в Украине. Выяснены направления совершенствования административного законодательства, регулирующего взаимодействие судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Установлены пути оптимизации критериев оценки эффективности взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Определены перспективы совершенствования координации деятельности судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. The author of the dissertation has determined the concept and has revealed the importance of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has outlined the purpose, principles and tasks of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has clarified the essence and specific features of the activity of forensic institutions and law enforcement agencies as an object of administrative and legal regulation; has determined the concept and has outlined the system of forensic institutions and law enforcement agencies; has revealed the tasks and functions of forensic institutions and law enforcement agencies as subjects of the interaction; has outlined the competence of forensic institutions and law enforcement agencies as subjects of the interaction; has established legal guarantees and limits of legal liability of forensic institutions and law enforcement agencies as subjects of the interaction; has generalized the levels of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has clarified the directions of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has characterized administrative and legal forms and methods of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has determined the areas for improving administrative legislation that regulates the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has established the ways to optimize the criteria for assessing the effectiveness of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has defined the perspectives for improving the coordination of activities of forensic institutions with law enforcement agencies.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Полянський, А. О. "Адміністративно-правові засади взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами". Thesis, Приватний вищий навчальний заклад "Університет сучасних знань"; Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/85433.

Повний текст джерела
Анотація:
В дисертації визначено поняття та розкрито значення взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; окреслено мету, принципи та завдання взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; з’ясовано сутність та особливості діяльності судово-експертних установ та правоохоронних органів як об’єкту адміністративно-правового регулювання; визначено поняття та окреслено систему судово-експертних установ та правоохоронних органів; розкрито завдання та функції судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; окреслено компетенцію судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; встановлено юридичні гарантії та межі юридичної відповідальності судово-експертних установ та правоохоронних органів як суб’єктів взаємодії; узагальнено рівні взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; з’ясовано напрямки взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; охарактеризовано адміністративно-правові форми та методи взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; визначено напрямки вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює взаємодію судово-експертних установ з правоохоронними органами; встановлено шляхи оптимізації критеріїв оцінювання ефективності взаємодії судово-експертних установ з правоохоронними органами; визначено перспективи вдосконалення координації діяльності судово-експертних установ з правоохоронними органами.
В диссертации определено понятие и раскрыто значение взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Обозначены цели, принципы и задачи взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами Выяснена сущность и особенности деятельности судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как объекта административно-правового регулирования. Охарактеризованы правовые основы взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами и установлено место среди них административно-правового регулирования. Констатировано, что правовые основы взаимодействия судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов имеют административно-правовую основу, которая выражается в большом количестве норм административного права, закрепленных в нормативно-правовых актах различной юридической силы. Указанная ситуация объясняется тем, что именно нормами данной отрасли права определяются: административно-правовой статус судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов; функции, полномочия и задачи, стоящие перед правоохранительными органами и судебно-экспертными учреждениями; механизмы взаимодействия судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов при выполнении ими определенных законодательством функций; организационно-практические цели указанного взаимодействия. Определено понятие и очерчена система судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов. Обосновано, что ключевыми особенностями судебно-экспертных учреждений, которые отличают их от правоохранительных органов являются: во-первых, судебно-экспертные учреждения не являются органами государственной власти и не реализуют в своей работе функции государства, однако, они совершают общественно важную деятельность, связанную с проведением экспертных исследований, результаты которых могут использоваться в процессе правоохранительной деятельности; во-вторых, судебно-экспертные учреждения - это не только государственные организации, но и юридические лица коммунальной формы собственности, в соответствии с определенным законодательством порядке имеют право проводить судебно-экспертную деятельность; в-третьих, структура судебно-экспертных учреждений государственного типа четко урегулирована и упорядочена на законодательном уровне; в-четвертых, ключевой и единственной целью деятельности судебно-экспертных учреждений является производство качественных судебно-экспертных исследований в соответствии с предусмотренными нормативно-правовой базой основаниями. Раскрыты задачи и функции судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как субъектов взаимодействия. Выделена компетенция судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как субъектов взаимодействия. Установлены юридические гарантии и меры юридической ответственности судебно-экспертных учреждений и правоохранительных органов как субъектов взаимодействия. Обобщены уровни взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Выяснены направления взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Охарактеризованы административно-правовые формы и методы взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Обозначены организационные основы обеспечения взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Обобщен зарубежный опыт взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами и обработаны возможности его использования в Украине. Выяснены направления совершенствования административного законодательства, регулирующего взаимодействие судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Установлены пути оптимизации критериев оценки эффективности взаимодействия судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами. Определены перспективы совершенствования координации деятельности судебно-экспертных учреждений с правоохранительными органами.
The author of the dissertation has determined the concept and has revealed the importance of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has outlined the purpose, principles and tasks of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has clarified the essence and specific features of the activity of forensic institutions and law enforcement agencies as an object of administrative and legal regulation; has determined the concept and has outlined the system of forensic institutions and law enforcement agencies; has revealed the tasks and functions of forensic institutions and law enforcement agencies as subjects of the interaction; has outlined the competence of forensic institutions and law enforcement agencies as subjects of the interaction; has established legal guarantees and limits of legal liability of forensic institutions and law enforcement agencies as subjects of the interaction; has generalized the levels of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has clarified the directions of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has characterized administrative and legal forms and methods of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has determined the areas for improving administrative legislation that regulates the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has established the ways to optimize the criteria for assessing the effectiveness of the interaction between forensic institutions and law enforcement agencies; has defined the perspectives for improving the coordination of activities of forensic institutions with law enforcement agencies.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Віннік, С. О. "Адміністративно-правові засади здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77924.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертації визначається сутність та розкриваються особливості адміністративно-правових засад здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю, а також узагальнюються напрямки вдосконалення організаційних та правових засад здійснення контрольно- наглядової діяльності у відповідній сфері. Визначаються поняття та особливості підприємницької діяльності як об’єкта контролю та нагляду. Здійснюється класифікація видів контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Надається характеристика правових засад контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю та з’ясовується місце серед них адміністративно-правового регулювання. Встановлюються предмет, межі та система суб’єктів контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. З’ясовуються адміністративні форми та методи контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Досліджуються адміністративні процедури контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю. Визначаються напрямки удосконалення адміністративно-правових засад здійснення контролю та нагляду за підприємницькою діяльністю.
В диссертации определяется сущность и раскрываются особенности административно-правовых основ осуществления контроля и надзора за предпринимательской деятельностью, а также обобщаются направления совершенствования организационных и правовых основ осуществления контрольно-надзорной деятельности в соответствующей сфере. Определяются понятие и особенности предпринимательской деятельности как объекта контроля и надзора. Аргументировано, что предпринимательская деятельность, как объект контроля и надзора, представляет собой зарегистрированную в установленном законодательством порядке самостоятельную, инициативную, систематическую, осуществляемую на свой риск хозяйственную деятельность субъектов хозяйствования – предпринимателей, направленную на получение прибыли. Отмечается, что контроль и надзор за предпринимательской деятельностью направлены на проверку того, насколько поведение подконтрольных объектов соответствует установленным законодательством требованиям, правилам, стандартам и тому подобное. К особенностям предпринимательской деятельности, как объекта контроля и надзора, отнесены следующие: во-первых, субъекты осуществления такой деятельности должны быть зарегистрированы в установленном законом порядке, ими являются субъекты хозяйствования – предприниматели, в том числе юридические лица и физические лица- предприниматели, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований; во-вторых, предпринимательская деятельность должна соответствовать установленным законом признакам и принципам; в- третьих, предпринимательская деятельность должна быть такой, которая не запрещена законом, осуществляться в формах, способах и условиях, которые разрешены действующим законодательством; в-четвертых, в случае если осуществление определенного вида предпринимательской деятельности требует получения дополнительного разрешительного документа от уполномоченных государством субъектов, а именно лицензирования, сертификации и так далее, необходимо внедрение такой деятельности исключительно после получения соответствующих разрешительных документов. Осуществляется классификация видов контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Дается характеристика правовых основ контроля и надзора за предпринимательской деятельностью и выясняется место среди них административно-правового регулирования. Доказано, что правовые основы контроля и надзора за предпринимательской деятельностью определены, прежде всего, Конституцией Украины, международными нормативно-правовыми актами, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой, законами и значительным количеством подзаконных нормативно- правовых актов. Отмечено, что ключевое место в системе соответствующих нормативно-правовых актов принадлежит нормам административного права, ведь именно с их помощью определяется круг и правовой статус субъектов контроля и надзора за предпринимательской деятельностью, в частности их полномочия и гарантии функционирования, а также предмет и пределы такой деятельности. Устанавливаются предмет, пределы и система субъектов контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Выясняются административные формы и методы контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Исследуются административные процедуры контроля и надзора за предпринимательской деятельностью. Определяются направления совершенствования административно- правовых основ осуществления контроля и надзора за предпринимательской деятельностью.
The author of the dissertation has defined the essence and has revealed the peculiarities of administrative and legal principles of carrying out control and supervision over entrepreneurship; the author has also generalized the directions for improving organizational and legal principles of carrying out control and supervisory activity in the respective sphere. The concept and features of entrepreneurship as an object of control and supervision have been defined. Classification of the types of control and supervision over entrepreneurship has been carried out. The author has provided characteristics to legal principles of control and supervision over entrepreneurship and has clarified the place of administrative and legal regulation among them. The subject matter, limits and system of the subjects of control and supervision over entrepreneurship have been established. Administrative forms and methods of control and supervision over entrepreneurship have been clarified. Administrative procedures of control and supervision over entrepreneurship have been researched. The directions for improving administrative and legal principles of carrying out control and supervision over entrepreneurship have beendetermined.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Дмитренко, С. М. "Адміністративно-правове забезпечення самоврядного контролю у сфері земельних відносин". Thesis, Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"; Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86335.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правового забезпечення самоврядного контролю у сфері земельних відносин, що дозволило обґрунтувати низку нових наукових положень і висновків, спрямованих на вдосконалення відповідного адміністративного законодавства. З’ясовується сутність та зміст земельних відносин як об’єкту контролю; визначається поняття та окреслюються особливості самоврядного контролю у сфері земельних відносин; здійснюється класифікація видів самоврядного контролю у сфері земельних відносин; характеризується правове регулювання самоврядного контролю у сфері земельних відносин та встановлюється місце у ньому адміністративного законодавства; окреслюються завдання, предмет та межі самоврядного контролю у сфері земельних відносин; надається характеристика системі суб’єктів самоврядного контролю у сфері земельних відносин; визначаються адміністративні форми та методи самоврядного контролю у сфері земельних відносин; узагальнюється зарубіжний досвід самоврядного контролю у сфері земельних відносин та опрацьовуються можливості його використання в Україні; встановлюються шляхи оптимізації адміністративних процедур здійснення самоврядного контролю у сфері земельних відносин; визначаються шляхи удосконалення взаємодії між суб’єктами самоврядного контролю у сфері земельних відносин та координації їх діяльності.
В диссертации приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, заключающееся в выяснении сущности и особенностей административно-правового обеспечения самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений, что позволило обосновать ряд новых научных положений и выводов, направленных на совершенствование норм административного законодательства, определяющего правовые и организационные основы осуществления соответствующей деятельности. Аргументировано, что сущность и содержание земельных отношений как объекта контроля выражено в том, что они представляют собой самостоятельную группу урегулированных нормами законодательных и подзаконных актов общественно-правовых отношений, которые: во-первых, имеют своим объектом категорию национального значения и ценности – землю, а также все правоотношения, возникающие в связи с использованием, владением и управлением последней; во-вторых, обязательным участником соответствующих правоотношений является государство в лице его уполномоченных органов и их должностных лиц; в-третьих, допускают использование особого, властно-императивного инструментария регулирования поведения участников этих отношений, в том числе контрольно-регулятивных мер; в-четвертых, имеют финансово-экономический аспект, предусматривающий использование земель для получения значительных доходов отдельными субъектами. Доказано, что самоуправляющийся контроль в сфере земельных правоотношений – это особое направление деятельности органов местного самоуправления, которое включает в себя специальный нормативно-определенный инструментарий анализа, оценки и влияния (методов и средств), реализуемых с целью обеспечения соответствия требованиям законодательства деятельности субъектов земельных отношений по поводу охраны земли, а также владения, пользования и распоряжения ею. Осуществляется классификация видов самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений; характеризуется правовое регулирование самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и устанавливается место в нем административного законодательства. Определено, что нормы административного права занимают приоритетное место в системе правового регулирования самоуправляющегося контроля в сфере земельных правоотношений, ведь именно они: во-первых, закрепляют полномочия и компетенцию субъектов осуществления контроля; во-вторых, являются основой формирования и проведения на территории Украины общегосударственной регуляторной политики, связанной с охраной земель, обеспечением законности их использования; в-третьих, устанавливают механические особенности самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений, которые, в частности, регламентированы подзаконной базой распорядительных документов органов местного самоуправления, которые выдаются в разрезе выполнения данными субъектами своих публично-властных полномочий; в-четвертых, закрепляют принципы взаимодействия субъектов и объектов контроля в исследуемой сфере. Определяются задачи самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений; раскрывается предмет и пределы самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений; предоставляется характеристика системе субъектов самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и особенности их административно-правового статуса; выявляются административные формы и методы самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений. Обобщается зарубежный опыт самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и прорабатываются возможности его использования в Украине. Устанавливаются пути оптимизации административных процедур осуществления самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений, выясняются пути усовершенствования взаимодействия между субъектами самоуправляющегося контроля в сфере земельных отношений и координации их деятельности.
The author of the dissertation has provided theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which consists in defining the essence and revealing specific features of administrative and legal provision of self-governing control in the sphere of land relations. It allowed us to substantiate a number of new scientific provisions and conclusions aimed at improving the relevant administrative legislation. The author has clarified the essence and content of land relations as an object of control; has defined the concept and has outlined specific features of self-governing control in the sphere of land relations; has carried out classification of the types of self-governing control in the sphere of land relations; has characterized the legal regulation of self-governing control in the sphere of land relations and has established the place of administrative legislation there; has outlined the tasks, subject matter and limits of self-governing control in the sphere of land relations; has provided characteristics of the system of entities of self-governing control in the sphere of land relations; has determined administrative forms and methods of self-governing control in the sphere of land relations; has generalized international experience of self-governing control in the sphere of land relations and has worked out the possibilities of its application in Ukraine; has established the ways to optimize administrative procedures for exercising self-governing control in the sphere of land relations; has defined the ways to improve the interaction between the entities of self-governing control in the sphere of land relations and coordination of their activities.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Василенко, Я. М. "Адміністративно-правові засади здійснення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77933.

Повний текст джерела
Анотація:
У дисертації з’ясовуються сутність та особливості відомчого контролю як одного із засобів забезпечення законності у сфері судочинства. Окреслюються особливості діяльності судів (суддів) як об’єкта відомчого контролю. Визначається система принципів відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Надається характеристика правовим засадам відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні та встановлюється місце серед них адміністративно-правових норм. Окреслюються предмет та межі відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Надається характеристика адміністративно-правового статусу суб’єктів відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Визначаються адміністративні форми та методи здійснення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. З’ясовується зміст адміністративних процедур здійснення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні. Окреслюються перспективні напрямки вдосконалення відомчого контролю за діяльністю судів (суддів) в Україні.
В диссертации приводится теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, которая заключается в определении сущности и особенностей административно-правовых основ осуществления ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине и определении путей совершенствования административного законодательства, нормы которого регулируют осуществление контрольной деятельности в исследуемой сфере общественных отношений. Выясняются сущность и особенности ведомственного контроля как одного из средств обеспечения законности в сфере судопроизводства. Установлено, что ведомственный контроль, как одно из средств обеспечения законности в сфере судопроизводства, представляет собой систематическую, упорядоченную и регламентированную законодательством деятельность уполномоченных органов государственной власти, направленную на: во-первых, проверку, анализ и изучение судебных решений на предмет их законности и справедливости; во-вторых, повышение правового сознания самих судей, ведь наличие контроля является важной превентивной мерой для предупреждения совершения ими проступков при осуществлении судопроизводства. Отмечено, что ключевыми особенностями осуществления ведомственного контроля в сфере судопроизводства являются: специфический состав субъектов, уполномоченных осуществлять контрольную деятельность в очерченной сфере общественных отношений; особый объект и предмет контроля; невозможность вмешательства контролирующих субъектов непосредственно в процесс осуществления судопроизводства; пределы ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) определяются на законодательном уровне и обусловлены спецификой правового статуса последних, наличие четко определенных и детально прописанных административных процедур осуществления ведомственного контроля; контроль должен осуществляться таким образом, чтобы закрепленные Конституцией и другими законами гарантии деятельности судей ни коим образом не были нарушены. Определяются особенности деятельности судов (судей) как объектов ведомственного контроля. Определяется система принципов ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине. Предоставляется характеристика правовых основ ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине и устанавливается место среди них административно-правовых норм. Определяются предмет и пределы ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине. Осуществляется характеристика административно- правового статуса субъектов ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине. Определяются административные формы и методы осуществления ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине. Выясняется содержание административных процедур осуществления ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине. Определяются перспективные направления совершенствования организационных и правовых основ осуществления ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине. Обобщается зарубежный опыт осуществления ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) и определяются возможности его использования в Украине. Прорабатываются критерии оценки эффективности осуществления ведомственного контроля за деятельностью судов (судей) в Украине.
The author of the dissertation has clarified the essence and specific features of departmental control as one of the means of ensuring the rule of law in the field of justice. The features of the courts’ (judges) activity as objects of departmental control have been outlined. The system of principles of departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine has been defined. The author has provided characteristics of the legal principles of departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine and has established the place of administrative and legal norms among them. The subject matter and limits of departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine have been outlined. The author has provided characteristics of the administrative and legal status of departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine. Administrative forms and methods of exercising departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine have been determined. The content of administrative procedures for exercising departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine has been clarified. The perspectives for improving departmental control over the activity of the courts (judges) in Ukraine have been outlined.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Чуприна, Ю. Ю. "Адміністративно-правові методи правового регулювання: сутність та зміст". Thesis, 2017. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/12524.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню методів адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Проаналізовано правовий метод в системі регулювання суспільних відносин. Охарактеризовано метод як правову категорію, розкрито поняття та надано класифікацію методів адміністративно-правового регулювання, охарактеризовано методи адміністративно-правового регулювання в структурі механізму правового регулювання. Розкрито сутнісні риси методу адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, а також обґрунтовано авторський підхід до введення у науковий обіг нового критерію класифікації методів адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. На основі аналізу ефективності застосування методів адміністративно-правового регулювання сформульовано конкретні пропозиції щодо оптимізації системи методів адміністративно-правового регулювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Люблін, Віталій Давидович. "Методи адміністративно-правового регулювання органів та підрозділів цивільно-го захисту". Thesis, 2020. http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/7479.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії