Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Методи тренінгового навчання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Методи тренінгового навчання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Методи тренінгового навчання"
1
МАЗАЙ, Лада, та Володимир ШТИФУРАК. "НАРАТИВНІ ТЕХНІКИ У ПСИХОКОРЕКЦІЇ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 47–54. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах сучасного трансформаційного суспільства проблематика професіоналізації представників соціономічних професій набуває широкої популярності у науковому середовищі. Виявлені низкою зарубіжних та вітчизняних науковців проблеми навчальної мотивації студентів-психологів загострюють актуальність дослідження ресурсного забезпечення професійного становлення цих фахівців, а також створюють запит на пошук ефективних шляхів його психокорекції. Метою пропонованої розвідки є теоретичне та практичне осмислення проблеми ресурсного забезпечення професійного становлення майбутніх психологів з презентацією авторської наративної техніки психокорекції його структурних елементів. Методологію дослідження сформували методи теоретичного аналізу проблематики, методи психологічної діагностики; принципи наративного напряму психотерапії та розроблена на їхній основі авторська техніка конструювання образу «Я – майбутній психолог» з використанням методу проективного малюнку; контент-аналіз. Учасниками тренінгового формату, в якому застосовувалась техніка, стали студенти 4-го курсу денної форми навчання спеціальності 053 Психологія Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (32 особи), які перед тим взяли участь в емпіричному дослідницькому експерименті. Результатом проведення техніки стало визначення смислового ядра записів студентів-психологів за такими категоріями, як основа професійного становлення, слабкі сторони, сильні сторони, емоції та почуття, що пов’язані з професією, труднощі професійного становлення, шляхи вирішення таких труднощів. За допомогою контент-аналізу та якісної інтерпретації отриманого словесного і візуального матеріалів виявлено, що студенти-психологи переживають страх починати професійну діяльність, робити помилки, здобувати досвід. Це відображається у їхній невпевненості, відсутності конкретних шляхів вирішення труднощів професійного становлення та внутрішніх опор забезпечення професіоналізації. Висновки. У результаті використання наративної техніки додатково визначено проблемні тенденції ресурсного забезпечення професійного становлення майбутніх психологів, зокрема уточнена специфіка емоційного ставлення до свого фахового «Я-образу» у середовищі студентів-психологів. Уточнено напрями подальшого психокорекційного впливу.
2
ГОСТРА, Катерина. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 250–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-250-259.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Статтю присвячено висвітленню проблеми використання інтерактивних методів навчання на уроках російської мови як іноземної. Установлено, що ці методи є ефективними завдяки своїй практичний спрямованості, тому часто застосовуються в процесі навчання іноземних мов. Визначено, що інтерактивні методи будуються на взаємодії учнів, спрямовані на розвиток їхніх комунікативних умінь і навичок, передбачають формування умінь спілкуватися іноземною мовою в різноманітних комунікативних ситуаціях, що позитивно впиває як на підвищення рівня володіння іноземною мовою, так і на розвиток особистісних якостей учнів. На підґрунті визначення принципів інтерактивного навчання (діалогічної взаємодії, кооперації й співробітництва, активно-рольової (ігрової) і тренінгової організації навчання) виділено та схарактеризовано умови ефективного використання інтерактивних методів (створення комфортної атмосфери; використання відповідних до рівня підготовки та віку учнів завдань; розробка цікавих змістовних завдань; залучення елементів гри). Установлено, що використання інтерактивних методів сприяє створенню комфортної робочої атмосфери; формуванню мовленнєвих навичок, відпрацюванню моделей спілкування: дозволяє створити ситуацію спілкування іноземною мовою в реальному часі; сприяє розвитку особистісних якостей учнів (уміння працювати в команді, нести відповідальність за результат власної діяльності тощо); дозволяє залучити кожного учня до активної діяльності. Визначено недоліки використання інтерактивних методів у процесі навчання (часові витрати на підготовку, складність зворотного зв’язку учителя з кожним учнем) та шляхи їх подолання. Описано методику використання ігор на уроках російської мови як іноземної, наведено приклади ігрових завдань різного типу (лінгвістичні, лексичні, рольові, лінгвокраїнознавчі, креативні). Установлено, що включення інтерактивних методів може відбуватися на будь-якому етапі уроку. Доведено, що різноманітність прийомів інтерактивного методу, їх спрямованість на підвищення в учнів інтересу, мотивації до предмету, що вивчається, робить цей метод доцільним та ефективним у процесі іншомовного навчання. Ключові слова: метод навчання, інтерактивні методи навчання, ігрові вправи, іншомовне навчання, урок російської мови як іноземної.
3
ЛЯЩ, Оксана. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 147–64. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.383.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено комплексну програму розвитку емоційного інтелекту у юнацькому віці. Узагальненні емпіричні результати дослідження підтвердили, що емоційний інтелект розвивається шляхом тренування та набуття досвіду, пов’язаний з сприйманням, розпізнаванням, зберіганням, відтворенням та переробкою емоційної інформації. Встановлено, що для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці важливе значення має надання учнівській молоді інформації щодо видів емоцій, їх ідентифікації, розрізнення, сприйняття та вираження, емоційної фасилітації мислення, розуміння та управління емоціями. Представлено комплексну програму, що складається з теоретичного та практико-орієнтованого навчально-тренінгового модулів.
Можливість розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці розглядається з точки зору співвідношення зовнішніх умов (середовище, діяльність, процес навчання) і внутрішніх чинників (емоційні властивості та здібності).
Теоретичний навчальний модуль спрямований на ознайомлення з необхідною інформацією і формування знань про: самоконтроль, навички самоконтролю, види, функції та зовнішні прояви емоцій, емоційний інтелект, способи емоційної саморегуляції, методи і форми розвитку емоційного інтелекту. Практико-орієнтований навчально-тренінговий модуль складається з комплексу вправ для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці засобами арт-терапії.
Цінність запропонованих навчально-тренінгових модулів полягає в спрямованості на розвиток емоційного інтелекту особистості в юнацькому віці. Тісний взаємозв’язок і взаємовплив емоційної, тілесної, інтелектуальної, поведінкової сфер особистості зумовлює комплексний розвиток емоційного інтелекту шляхом впливу на тілесні реакції, думки, переконання, цінності, комунікативну поведінку тощо.
Ефективність програми розвитку емоційного інтелекту особистості юнацького віку виявилася у розширенні їх уявлень про емоційний інтелект і його роль у власній життєдіяльності; виробленні умінь управління власними емоціями; розуміння емоцій інших людей. Представлені нами методичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці, що можуть бути використані у процесах навчальної, позанавчальної і позааудиторної роботи з учнівською молоддю з метою розвитку в юнаків та дівчат здатностей до ідентифікації, використання, розуміння та свідомої регуляції емоцій.
4
Shved, M. I., S. M. Geryak, S. Y. Lypovetska, R. M. Lyahovich, L. V. Levytska, O. L. Sydorenko, Y. M. Kitsak, L. P. Martynyuk, O. A. Prokopovich та V. T. Gurskyi. "ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ НА КАФЕДРІ НЕВІДКЛАДНОЇ ТА ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ". Медична освіта, № 4 (11 вересня 2018): 102–7. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8876.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз ефективності навчально-виховної роботи серед іноземних студентів на опорній кафедрі невідкладної та екстреної медичної допомоги щодо засвоєння ними клінічних знань та практичних навичок із невідкладної медицини, а також оцінка перспективи впровадження нових сучасних віртуальних навчально-контролюючих програм.
Основна частина. Апробовані на кафедрі невідкладної та екстреної медичної допомоги сучасні навчально-виховні методики роботи з іноземними студентами (єдиного навчального дня, проведення занять у навчальному симуляційно-тренінговому центрі, використання сучасних європейських віртуальних навчальних програм, групові та індивідуальні заняття з іноземними студентами з урахуванням їх етнічно-релігійних особливостей) є досить перспективними напрямками в педагогічному процесі. Так, використання в навчальному процесі на кафедрі системи єдиного навчального дня протягом 6 годин дає змогу не лише глибоко проаналізувати зі студентами теоретичні питання за темою заняття, але й впровадити в навчання елементи симуляційно-тренінгового засвоєння практичних навичок. Високий методичний рівень забезпечення навчального процесу на кафедрі, наявність університетського навчально-тренінгового центру симуляційного навчання за адаптованими європейськими віртуальними навчально-контролюючими програмами та широке залучення студентів-гуртківців у науковий, навчальний та тренінговий процес дозволяють забезпечити високий кінцевий рівень засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок.
Висновок. Навчання за системою єдиного навчального дня дає змогу враховувати етнокультурні та релігійні особливості іноземних студентів та впровадити елементи симуляційно-тренінгового засвоєння практичних навичок.
5
Назар, Максим Миколайович. "Компоненти продуктивного дистанційного навчального курсу". New computer technology 17 (25 червня 2019): 114–28. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.954.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є виявлення складових продуктивного дистанційного навчального курсу, що здійснюється у мережі Інтернет на основі застосування сучасних інфокомунікативних технологій. До завдань дослідження відноситься розкриття психолого-педагогічного значення віртуального освітнього простору, аналіз основних аспектів здійснення у ньому дистанційних навчальних курсів, дослідження ролі розробки та застосування моделі учасника дистанційного навчання, розбудова технології відслідковування критеріальних параметрів об’єктивної реєстрації змін навчальної діяльності учасників тощо. Об’єктом дослідження є тренінгова навчальна система, розроблена на основі електронної платформи Moodle. Предмет дослідження – компоненти продуктивного дистанційного навчального курсу у мережі Інтернет. Основними методами дослідження є аналіз теоретичних джерел, формуючий експеримент, здійснений у форматі дистанційного тренінгового курсу, обробка даних методами математичної статистики, аналіз та узагальнення результатів. В процесі дослідження виявлені та описані 14 базових компонентів продуктивних дистанційних навчальних курсів. Показано, що відповідні складові дозволяють розробляти та запроваджувати у навчальну, психологічну, освітню практику продуктивні навчальні інтернет-курси. Дистанційні навчальні курси мають величезний психолого-педагогічний потенціал, будучи одним із засобів, що перетворюють навчання та освіту на активний, свідомий, особистісний, творчий процес.
6
Shushman, I. V., P. O. Kolesnik, and E. Ya Kenez. "Hybrid Learning and Trainings as Innovate Teaching Methods Scientific Training Center of Family Medicine and Pre-Medical Training." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 2, no. 3 (August 31, 2017): 177–81. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs02.03.177.
Повний текст джерела
7
Криворот, Тетяна, та Микола Пригодій. "ТРЕНІНГОВА ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ". Professional Pedagogics 1, № 24 (10 лютого 2022): 33–41. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.24.33-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: наявність у закладах професійної (професійно-технічної) освіти сучасних електронних освітніх ресурсів не гарантує зростання професійної майстерності здобувачів освіти; тому проведення тренінгів із застосуванням цифрових інтернет-технологій та електронних освітніх ресурсів є одним із способів теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників до цифровізації освітнього процесу. Мета: визначення особливостей тренінгової підготовки педагогічних працівників до застосування цифрових інтернет-технологій у освітньому процесі. Методи: аналіз та синтез – для визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо розвитку компетентності педагогічних працівників до застосування цифрових інтернет-технологій у освітньому процесі; діагностичні (анкетування, бесіда) – для з’ясування рівня компетентності педагогічних працівників до застосування цифрових інтернет-технологій у освітньому процесі. Результати: встановлено, що застосування цифрових інтернет-технологій та електронних освітніх ресурсів в освітньому процесі дає змогу: представити матеріал з високим ступенем унаочнення; підвищити мотивацію, шляхом демонстрації можливостей застосування цифрових ресурсів у практичній діяльності; забезпечити дієве контактне середовище з усіма учасниками освітнього процесу; організувати широкий простір для активної самостійної діяльності здобувачів освіти; удосконалити освітній процес шляхом моделювання освітніх ситуацій із застосуванням цифрових інтернет-технологій та електронних освітніх ресурсів на практичних заняттях у якості як навчального матеріалу, так і результатів виконання практичних завдань; створити передумови для розроблення ефективних електронних навчальних матеріалів (електронних курсів). Висновки: цифрові інтернет-технології надають унікальні можливості для вдосконалення освітньої діяльності; простір інтернету містить невичерпний масив навчально-методичної інформації та інструментів для її пошуку, трансформації і представлення; педагогічним працівникам потрібна підтримка й час, щоб навчитися ефективно використовувати та поєднувати нові технології; вибір дидактичних матеріалів цифрових інтернет-технологій та електронних освітніх ресурсів у процесі тренінгів передбачає більш ніж просто навчання і тренування щодо використання онлайн-сервісів та програмного забезпечення (необхідно зрозуміти, які є можливості у цифрових технологій і як саме можна їх використовувати для досягнення навчальної мети).
8
Погорєлова, Любов, та Наталія Степанець. "УПРОВАДЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПРОЄКТУ «ВЧИМОСЯ ЖИТИ РАЗОМ» НА МИКОЛАЇВЩИНІ". "Вересень" 1, № (88) (2 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.54662/veresen.1.2021.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основну мету, завдання тавектори впровадження Всеукраїнського проєкту «Вчимося жити разом». Автори розкривають форми впровадження проєкту в розбудову шкільної освіти Миколаївщини на засадах ідей і положень Концепції «Нова українська школа».Технологічною базою проєкту є освіта на основі набуття життєвих навичок, розвиток яких є актуальним у контексті реалізації ідей нової української школи.Освіта на основі розвитку життєвих навичок є успішною педагогічною технологією, яка залучає учнів до освітнього процесу як активних суб'єктів. Методи навчання орієнтовані на інтерактив. Подано етапи впровадження проєкту в початковій школі, сформульовано основні напрями роботи з педагогами основної та старшої школи Миколаївщини. Науково-методичний супровід проєкту забезпечує портал превентивної освіти. Потужною базою для підготовки педагогів до подальшого впровадження в закладах загальної середньої освіти тренінгового курсу, розробленого авторами проєкту, є Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. УДК 37.091.21:005.8
9
Довжук В. В. "ПРОЄКТУВАННЯ ТРЕНІНГОВОГО ЦИКЛУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 47 (9 травня 2021). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi47.160.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито проблеми модернізації та оптимізації системи підготовки фармацевтичних кадрів, яка є однією з інтегрованих, актуальних науково-практичних проблем сьогодення.За результатами теоретичного аналізу встановлено, що розроблення методичних основ організації підготовки магістрів фармації на національному рівні, що гарантують якість освітнього процесу у ЗВО України, є науково-практичною проблемою, яку необхідно вирішувати, системно аналізуючи сучасний стан та методологію удосконалення магістерської підготовки у фармацевтичній галузі. Для вдосконалення організації професійної підготовки магістрів фармації у ЗВО України в умовах євроінтеграційних змін здійснено проєктування тренінгового циклу формування професійної компетентності в системі їхньої професійної підготовки.У процесі експериментального навчання за тематичним планом тренінгового циклу формування професійної компетентності в системі підготовки майбутніх магістрів фармації застосовано метод і технологію case-studу вирішення модельних ситуацій у фармацевтичній діяльності та кваліметричні анкети самооцінки професійної готовності майбутніх магістрів фармації за тематичними розділами тренінгового циклу.Інтерактивний семінар-брифінг проведено з використанням інтерактивного методу, були заслухані доповіді в аудиторному режимі та в режимі відео-конференції, обговорені презентації студентів за результатами виконання індивідуальних творчих проєктів з менеджменту і маркетингу у фармації, здійснено інтерактивне обговорення проблемних ситуацій у професійно-фармацевтичній діяльності в умовах євроінтеграції.Здійснене проєктування тренінгового циклу формування професійної компетентності в системі професійної підготовки майбутніх магістрів фармації є інтегрованим і охоплює семінари-тренінги, дискусії за результатами виконання самостійних робіт та індивідуальних проєктів студентів з навчальних дисциплін менеджменту і маркетингу у фармації, який є опорним для застосування галузевих і освітніх інновацій, інтерактивних методів у експериментальному впровадженні модернізаційних змін у навчання студентів.
10
Rozhko, M. M., H. M. Ersteniuk, V. V. Kapechuk, M. O. Ivantsiv, S. M. Lutsak, V. V. Dzvonkovska та V. M. Senchii. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОФЕСІЙНОГО ВИКЛАДАЧА В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Медична освіта, № 2 (12 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.2.8964.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – провести аналіз ефективності підходів до формування сучасного викладача медичного університету. Основна частина. У статті висвітлено діяльність навчально-тренінгового центру для викладачів з метою підвищення професійної, мовної компетентності та володіння сучасними інноваційними технологіями навчання, що має важливе значення для підвищення ефективності освітнього процесу в університеті. Наступним етапом є впровадження в освітній процес інтерактивних платформ “OfficeMix” та “Forms”, що дасть змогу прозорого моніторингу процесу підготовки студентів до ліцензійних іспитів “Крок”.Висновок. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що у формуванні сучасного викладача медичного університету важливе місце належить навчально-тренінговим центрам, де використовуються напрямки з підвищення професійної, мовної компетенції та володіння інноваційними методами навчання.
Дисертації з теми "Методи тренінгового навчання"
1
Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова. "Впровадження навчально-практичного тренінгу як педагогічна умова формування креативної компетентності студентів технічних університетів". Thesis, Київська наукова організація педагогіки та психології, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47284.
Повний текст джерела